To see the other types of publications on this topic, follow the link: Формантні частоти.

Journal articles on the topic 'Формантні частоти'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 21 journal articles for your research on the topic 'Формантні частоти.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Илипбаева, Ляззат, Елена Бахтиярова та Тохтабуби Иманбекова. "ОЦЕНКА ГЛАСНЫХ ФОНЕМ УСТНОЙ КАЗАХСКОЙ РЕЧИ". Вестник КазАТК 121, № 2 (2022): 265–73. http://dx.doi.org/10.52167/1609-1817-2022-121-2-265-273.

Full text
Abstract:
В статье проведена оценка гласных фонем устной казахской речи. Получены временные и спектральные характеристики длительности всех гласных фонем устной казахской речи. Экспериментальные исследования спектра мощности сигнала проведены с помощью команд программы MATLAB. Проведен сравнительный анализ гласных фонем устной казахской речи. Результаты проведенных экспериментальных исследований дают возможность установить основные различия и сходства гласных фонем устной казахской речи: первый формант F1 имеет более высокую частоту для открытого гласного [a] и более низкую частоту гласных [ә], [о], [ө]
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Руколянська, Наталія Василівна. "Формантна типологія прізвищ Гуляйпільщини". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 12 (5 травня 2015): 72–82. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v12i0.322.

Full text
Abstract:
У статті досліджується типологія формантів прізвищ сучасного Гуляйпільського краю (на матеріалі словника антропонімії, укладеного професором В. О. Горпиничем). На основі проведеного аналізу виявлено найпоширеніші прізвищеві суфікси, частоту їх уживання, сполучуваність з основами, поширеність на дослідженій території.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Балшайтите, Дануте, та Эгидиус Крауялис. "Акустические параметры палатализации / веляризации в спектрах переднеязычных взрывных согласных [t’] и [t] в русской речи литовца". Verbum 5 (6 лютого 2014): 16–36. http://dx.doi.org/10.15388/verb.2014.5.4996.

Full text
Abstract:
В статье описывается дифференциальный признак твердости-мягкости согласных и осо- бенности его фонетической выраженности в русском и литовском языках, сопоставляются акустические корреляты палатализации и веляризации согласных, а также спектральные характеристики фазы взрыва переднеязычных смычных твердого [t] и мягкого [t’] обоих языков. На основе данных проведенного спектрального анализа фазы взрыва русских согла- сных [t] и [t’] в произношении носителей литовского языка выявлены отклонения от произ- носительных норм русского литературного языка, обусловленные взаимовлиянием фонети- ческих с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

МАРЄЄВ, Дмитро. "НАЙМЕНУВАННЯ ПОЛІВ ІЗ-ПІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНСЬКИХ СХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 46 (2022): 125–31. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).125-131.

Full text
Abstract:
У статті здійснено аналіз назв полів, із яких прибрано сільськогосподарські культури, у східнополіському говорі української мови. Простежено структуру, мотивацію та локалізацію найменувань.
 Встановлено, що в обстежуваних говірках назви площ із-під сільськогосподарських культур переважно утворені за моделями «назва культури, що росла на площі, + суфікс». Найпродуктивнішим у цій словотвірній групі є формант
 -анишч(е) та інші суфікси, похідні від -ишч(е). На основі аналізу лексем, мотивованих назвами культур, відзначено активність словотворчих типів із суфіксами -ник, -аник та -ан:ик.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Zybin, Serhii, and Yana Belozyorova. "Method of determining formant frequencies using spectral decomposition of speech signal." Information systems and technologies security, no. 1 (6) (2023): 51–60. http://dx.doi.org/10.17721/ists.2023.1.51-60.

Full text
Abstract:
Formants are one of the main components of speaker identification systems and the accuracy of formant determination is the basis for the efficiency of speaker identification systems. Improving existing speech recognition systems will significantly simplify human-computer interaction when the use of classic interfaces is not possible, as well as make such work more comfortable and efficient. The necessity for research on this topic is due to unsatisfactory results of existing systems with low signal-to-noise ratio, the dependence of the result on humans, as well as low speed of such systems. Th
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

TOVKAYLO, Tamara, та Liudmila DOVBNIA. "КОРЕЛЯЦІЇ АКЦЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ІМЕННИКОВИХ ФОРМАНТІВ З МОРФЕМНОЮ СТРУКТУРОЮ СЛОВА". Теоретична і дидактична філологія, № 37 (24 червня 2024): 182–93. https://doi.org/10.31470/2309-1517-2024-37-182-193.

Full text
Abstract:
У статті втілено намір проаналізувати розвідки вчених і з’ясувати залежність між морфемною будовою слова і наголосовими позиціями суфіксів. Дослідження акцентних ознак морфем, зокрема іменникових, є на часі і спонукає вчених до ґрунтовного лінгвістичного трактування. З огляду на це в сучасному мовознавстві робиться спроба дослідити вплив морфемної структури на акцентні ознаки формантів із проєкцією на явища морфеміки і процеси словотворення, оскільки ця проблема потребує нових наукових підходів та інтерпретацій і врахування трьох аспектів: взаємозв’язку морфемної і словотвірної структури с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Мізіна, О. І., та Л. І. Дерев’янко. "НУЛЬСУФІКСАЛЬНІ АД’ЄКТИВИ, УТВОРЕНІ КОНФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ ЗА УЧАСТІ ПРЕФІКСА БЕЗ-". Лінгвістичні дослідження, № 59 (2023): 6–17. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2023.59.01.

Full text
Abstract:
Розглянуто структурно-семантичні та функціонально-стильові осо- бливості одноосновних прикметників-десубстантивів, утворених за участі конфіксального форманта, до складу якого входить префікс без- та матері- ально не виражений суфікс. Значну продуктивність виявляє група нульсуфіксальних одноосновних прикметників зі словотвірним значенням «позбавлений того, що назване мотивуючим словом», утворених від іменників зі значенням певної частини тіла істоти, але трапляються іменникові основи й іншого змісту. На синхронному зрізі досліджувані деривати беруть активну участь у формуванні ботанічної та ме
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Алдиева, З. А. "СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ МОДЕЛИ В ГИПОКАРИСТИЧЕСКОЙ ПОДСИСТЕМЕ ЧЕЧЕНСКОЙ АНТРОПОНИМИИ". Известия Чеченского государственного университета, № 1/37 (14 квітня 2025): 6–10. https://doi.org/10.36684/12-2025-37-1-6-10.

Full text
Abstract:
Собственные имена (антропонимы) служат богатой словообразовательной базой для создания новых лексических единиц. Речь идет не только об апеллятивации антропонимов, но и о попол-нении именослова гипокаристическими именами. Данная подсистема представляет собой зна-чительный корпус ЛИ, которые имеют статус неофициальных имен (уменьшительных и ласка-тельных). Гипокаристики представляют собой нелитературную, разговорную подсистему ан-тропонимии и потому обладают высокой степенью экспрессивности. Гипокаристики являют-ся результатом эндоцентрического словообразования. Создаются эти лексические единиц
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Сакеварашвили, К. Н. "О ДАТЕЛЬНОМ ПАДЕЖЕ С КЛАССНЫМ ПОКАЗАТЕЛЕМ В АВАРСКОМ ЯЗЫКЕ". Международная научная конференция «Дешериевские чтения – 2023», № 1 (27 квітня 2023): 275–77. http://dx.doi.org/10.36684/100-1-2023-275-277.

Full text
Abstract:
В статье представлен генезис элемента j, засвидетельствованного в формах дательного падежа имен аварского языка. Этот показатель стоит перед формантом данного падежа. История этого элемента, естественно, обсуждается с использованием историко-сравнительного метода. В то же время критически обсуждаются взгляды по данному вопросу в специальной литературе. Нашей целью является предложить альтернативное видение вопроса, вдохновленное предшествующими исследованиями, распространенными в грузинском лингвистическом кавказоведении. Наряду с материалом аварского языка представлены соответствующие данные
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Болдышев, Алексей Владимирович, Александра Александровна Медведева, Екатерина Ивановна Прохоренко та Диана Игоревна Гайворонская. "Построение спектрограмм звуковых сигналов на основе субполосных представлений". Экономика. Информатика 51, № 1 (2024): 250–60. http://dx.doi.org/10.52575/2712-746x-2024-51-1-250-260.

Full text
Abstract:
В работе описывается одно из направлений исследования звуковых сигналов – анализ звуков с использованием спектрограмм как средства визуализации динамического изменения интенсивности частотных составляющих сигнала. Ввиду того, что звук и, в частности, речевые сообщения, остается наиболее естественной формой обмена информацией, данное направление востребовано в различных технологиях, связанных с обработкой звуковых данных. Спектрограммы применяют студии звукозаписи для очистки от шумов музыкальных произведений, записанных на старые аналоговые носители. В технологиях распознавания речи человека с
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

ПЕТРІЦА, Наталія. "СЛОВ’ЯНСЬКІ АВТОХТОННІ ІМЕНА В ЧЕСЬКИХ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТКАХ XI–XIV СТОЛІТЬ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 46 (2022): 174–80. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.2.(46).174-180.

Full text
Abstract:
Пропонована стаття продовжує розробку проблем функціонування та розвитку чеської антропонімійної системи допрізвищевого періоду. У статті проаналізовано засоби та способи ідентифікації особи людності в Чеському королівстві протягом XI–XIV століть. Аналіз мовного матеріалу здійснено на основі писемних пам’яток офіційно-ділового стилю.
 У статті досліджено автохтонні слов’янські імена, а саме: імена-композити, відкомпозитні скорочення, імена- деапелятиви. Частина композитів, зафіксована пам’ятками XI–XІV ст., успадкована чехами з епохи праслов’янської, а інші – утворені вже на чеському мовн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Тріщук, Ольга Володимирівна, та Вікторія Анатоліївна Гриненко. "Вживання фемінітивів у сучасних українських медіа". Технологія і техніка друкарства, № 3(81) (2 жовтня 2023): 97–105. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(81).2023.291512.

Full text
Abstract:
Проаналізовано вживання фемінітивів у сучасних українських медіа. З’ясовано, що ставлення до новітніх фемінітивів неоднозначне. Частина науковців стверджує, що фемінітиви звучать смішно та не є органічними в українській мові; решта дослідників упевнені, що жіночі новотвори постають маркерами гендерної справедливості в суспільстві. Визначено основне завдання фемінітивів — зробити жінку та її діяльність видимими. Проаналізовано новинні матеріали інтернет-видання focus.ua, виділено тематичні групи фемінних новотворів, названо основні словотвірні форманти ремінних назв. Зроблено висновок, що фемін
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Мызников, С. А. "ПРИБАЛТИЙСКО-ФИНСКОЕ ВЛИЯНИЕ В СФЕРЕ СЕВЕРНОРУССКОЙ ГРАММАТИКИ: КАУЗАТИВНЫЕ ГЛАГОЛЫ И СУБСТРАТНЫЕ МОДЕЛИ". Типология морфосинтаксических параметров 7, № 2 (2025): 60–79. https://doi.org/10.37632/pi.2024.71.84.004.

Full text
Abstract:
Работа посвящена изучению результатов прибалтийско-финского языкового воздействия на севернорусские говоры в грамматической сфере. Отмечается, что при наличии показателей каузативности ряд глаголов имеет прямые семантические соответствия в прибалтийско-финских источниках. Некоторые русские диалектные глаголы, которые имеют каузативное значение, при наличии каузативного маркера, образуя пару: каузативный глагол — некаузативный глагол, представляют собой единицы, образованные уже на русской почве, хотя также имеют семантические соответствия в прибалтийско-финских языках. Наиболее частотно употре
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Харлов, А. В. "Традиционный голос: моделирование в естественной и виртуальной средах. Новые подходы к изучению". АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ВЫСШЕГО МУЗЫКАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ, № 2(73) (8 липня 2024): 101–6. https://doi.org/10.26086/nk.2024.73.2.013.

Full text
Abstract:
В статье рассматривается процесс развития традиционного голоса в различных условиях. На основе результатов этнографических исследований по Нижегородской области автором выявлены стадии становления традиционного вокального навыка — естественная: пассивная, формируемая домашним и уличным акустическим окружением (природным ландшафтом локальной территории), активная, предполагающая включение молодых людей непосредственно в ритуальное действо, и искусственная, предусматривающая использование студийного звукового оборудования. На примере детской игры, способствующей в дальнейшем формированию «высоко
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Якимец, Н. В. "Чатские билабиальные согласные по акустическим данным". Северо-Восточный гуманитарный вестник, № 4(49) (28 грудня 2024): 241–56. https://doi.org/10.25693/svgv.2024.49.4.019.

Full text
Abstract:
Впервые методами акустического и аудитивного анализа были исследованы билабиальные согласные звукотипы «p», «b», «m» и «w» в языке чатских татар. Были изучены артикуляционно-акустические характеристики согласных, взаимосвязь между этими характеристиками и позиционно-комбинаторными условиями, в которых данные согласные встречаются. Для этого были проанализированы осциллограммы и спектрограммы согласных; измерены частоты основных тонов, второй форманты, интенсивность и длительность; оценена напряженность артикуляции. На основании полученных данных были описаны некоторые артикуляционные характери
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Колесников, А. "ТИПОЛОГІЯ ГРАМАТИЧНИХ КАТЕГОРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки, № 2(97) (28 жовтня 2022): 120–35. http://dx.doi.org/10.35433/philology.2(97).2022.120-135.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто проблематику створення типології граматичних категорій української мови з опорою на характер їхніх складників (граматичних форм, граматичних значень) та співвідношень між ними. Автор звертає увагу на необхідність визначення граматичного значення як вихідної структури в дефініції граматичної категорії, що уможливлює чіткіше з’ясування взаємозв’язків понять "граматична категорія" та "морфологічна парадигма", створення їхньої класифікації як білатеральних структур. Пропонована типологія побудована на підставі принципів функційного перехресного аналізу "від форм до значень і ві
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Зінчук, Р. С., та Л. М. Деркач. "ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА В РОМАНІ ВОЛОДИМИРА ЛИСА «СТОЛІТТЯ ЯКОВА»". Nova fìlologìâ, № 86 (15 грудня 2022): 54–60. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-86-8.

Full text
Abstract:
На матеріалі роману Володимира Лиса «Століття Якова» проаналізовано емоційно забарвлену лексику як один із засобів суб’єктивізації художнього тексту й оригінальний вияв ідіостилю письменника. Установлено, що така лексика представлена передусім словами, які навіть поза контекстом твору містять у собі емоційно-оцінний компонент. Найбільшу кількість емоційно забарвлених слів простежено у групі дієслівної лексики. Проаналізовано також іменникові та прикметникові одиниці. Закцентовано на домінуванні слів із негативним емоційним забарвленням, що узгоджено з проблематикою твору. З-поміж джерел поповн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Пена, Л. І. "СЛОВОТВІР У «НАРИСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ» ЮРІЯ ШЕВЕЛЬОВА". Nova fìlologìâ, № 89 (18 травня 2023): 186–91. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-27.

Full text
Abstract:
Метою пропонованої статті є розгляд словотвірних особливостей української мови у праці Юрія Шевельова «Нарис сучасної української літературної мови» (1951 р.). Наголошено на тому, що словотвір (дериватологію) як самостійний розділ мовознавства, а не як складову частину лексикології чи морфології, стали виокремлювати завдяки працям Івана Ковалика, який уперше в українській лінгвістиці обґрунтував необхідність такого виокремлення. В аналізованому «Нарисі» немає окремого розділу, присвяченого словотвору. Питання дериватології розглянуто в розділі «Слово в реченні (Частини мови)». Автор, описуючи
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Малышева, Нинель Васильевна, and Игорь Альбертович Данилов. "METHODS OF BERRY PLANT NOMINATIONS FORMATION IN YAKUT LANGUAGE." Tomsk Journal of Linguistics and Anthropology, no. 3(29) (December 14, 2020): 58–70. http://dx.doi.org/10.23951/2307-6119-2020-3-58-70.

Full text
Abstract:
В данной статье проведен этнолингвистический анализ 53 наименований ягодных растений в якутском языке с целью определения их способов образования. Языковой материал был взят из различных лексикографических источников, в том числе ботанических словарей. Эмпирической базой исследования послужили также полевые и экспедиционные наблюдения, диалектные записи и материалы, собранные авторами с 2017 г. в различных районах Республики Саха (Якутия). С целью определения лексического значения корней анализируемых наименований приведены семантические описания лексем из «Большого толкового словаря якутского
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Todoriki, Masahiko. "Архаичный ойратский субстрат среднеалтайского культурного круга в Туве". New Research of Tuva, № 3 (1 вересня 2017). http://dx.doi.org/10.25178/nit.2017.3.9.

Full text
Abstract:
Всемирная известность тувинской музыки сейчас незыблема. Вокальное явление хөөмей или тувинское горловое пение, в частности, привлекает любителей музыки во всем мире. С другой стороны, так называемое «обертонное пение» или «горловое пение» вокальный звук фундаментального бурдона с флейтообразной мелодией из серии выбранных формантов также периодически появляется в Тибете, Косе, Раджастане, Сардинии, США, бывшей Югославии и т. д. По-прежнему сложно определить, могут ли специфические черты быть различимыми, объединяя различные «обертоновые пения» с другими вокализациями. Автор утверждает, что му
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Dyachenko, Svetlana V., Mariia Pronina та Sergey V. Knyazev. "Диссимилятивный вокализм: три говора". Russian Linguistics 48, № 1 (2024). http://dx.doi.org/10.1007/s11185-024-09294-3.

Full text
Abstract:
АннотацияСтатья посвящена исследованию предударного вокализма трёх акающих говоров, расположенных на максимальном удалении друг от друга: в Смоленской, Тамбовской и Костромской областях. Результаты аудитивного, инструментального и статистического анализа материала подтверждают исходную гипотезу о постепенном характере фонологизации фонетических явлений. Так, в говорах, характеризующихся фонологическим противопоставлением жиздринского типа, сохраняются следы старой коартикуляционной количественной зависимости предударных гласных от ударных, проявляющиеся в наличии статистически значимых контрас
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!