Academic literature on the topic 'Форма сигналу'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Форма сигналу.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Форма сигналу"

1

Плющ, Олександр, та Аліна Савченко. "Комп’ютерна модель для оцінки коректності процедури синтезу штучної довгої лінії". Science-based technologies 52, № 4 (2021): 348–256. http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.52.16382.

Full text
Abstract:
У статті розглянуті процеси що відбуваються в імпульсних модуляторах підсилювачів потужності та автогенераторів. Продемонстровано, що форма вихідного імпульсу модулятора практично повністю визначається параметрами штучної довгої лінії що є складовою частиною модулятору. Показано, що задовольнити вимоги до форми імпульсу можливо при використанні неоднорідних штучних довгих ліній. Розглянуто відому процедуру синтезу такої неоднорідної штучної довгої лінії, що дозволяє отримати потрібну форму імпульсу на виході модулятору. Підкреслено, що при такому синтезі зазвичай робиться припущення, що лінія яка створює потрібну форму імпульсу струму при короткозамкненому навантажені буде створювати потрібну форму імпульсу і при розрядженні через узгоджене навантаження. Зроблено висновок про існування проблеми, яка полягає в тому, що зазначене припущення потребує перевірки. Так само вимагають перевірки форма сигналу на виході лінії в часовій області. Виходячи з того, що аналітичні методи дуже важко використовувати для неоднорідних довгих ліній, в роботі запропонована для вирішення зазначеної проблеми комп’ютерна модель. Роз-роблена комп’ютерна модель була застосована до відомої з літературних джерел штучної довгої лінії що складається з п’яти елементів, і має за мету формувати вихідних сигнал у формі трапеції. При випробуванні штучної довгої лінії за допомогою імітаційної комп’ютерної моделі було встановлено, що процедура синтезу штучної довгої лінії дозволяє створити лінію яка при розряді на короткозамкнене навантаження відтворює задану форму імпульсу. В той самий час при використанні моделі для імітації розряду лінії через узгоджене навантаження, форма сигналу спотворюється, що свідчить про не повну коректність зробленого при синтезі лінії припущення. Наявна розроблена модель дозволяє оцінити відхилення форми сигналу від потрібної і надає можливість виробити рішення щодо покращення цієї форми. Таким чином, розроблена імітаційна комп’ютерна модель дозволяє оцінити сигнал у часовій області на виході довгої лінії в різних її режимах та перевірити коректність припущень які при цьому робляться. Виходячи з гнучкості та точності розробленої моделі, її можливо використовувати для перевірки характеристик довгих ліній імпульсних модуляторів та проводити пошук шляхів їх удосконалення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Васюта, К. С., О. Л. Кащишин, О. П. Ковальчук та О. С. Тютюнник. "Метод виявлення радіолокаційного складеного хаотичного сигналу при накопиченні сурогатних даних". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 65–73. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.08.

Full text
Abstract:
Форма складених хаотичних радіолокаційних сигналів дуже сильно спотворюється в реальних умовах поширення радіохвиль при їх відбитті від рухомих складних повітряних суден та від місцевих об'єктів, що знаходяться в районі аеродрому та районі заходу на посадку літальних апаратів. Якість обробки таких сигналів, в такому випадку, значно погіршується. В роботі показано, що можливо застосовувати зондуючий сигнал невеликої потужності в радіолокаційних системах посадки, що в свою чергу дозволяє забезпечити більш високу скритність їх роботи, але наявність флуктуацій параметрів такого сигналу, значно знижує якість такої обробки. Для підвищення якості обробки таких сигналів при малих відносинах сигнал-шум необхідно враховувати їх специфічну структуру. Пропонується застосування технології формування сурогатних сигналів, що дозволить істотно підвищити якість виявлення складеного хаотичного радіолокаційного сигналу з параметрами, що відхиляються. Для збереження спектральних, кореляційних та нелінійних властивостей сигналів, що приймаються, рекомендовано новий алгоритм формування сурогатних сигналів. У разі застосування сурогатних сигналів, при обробці складених хаотичних сигналів, з’являється можливість підвищити вірогідність їх правильного виявлення на 15 – 25%.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Козловський, Валерій, Аліна Савченко, Олена Толстікова та Лариса Клобукова. "КРИТЕРІЇ ВИБОРУ СПЕКТРАЛЬНО-ЕФЕКТИВНИХ СИГНАЛІВ У БЕЗПРОВОДОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ". Science-based technologies 56, № 4 (2023): 268–73. http://dx.doi.org/10.18372/2310-5461.56.17125.

Full text
Abstract:
Безпроводові мережі передачі даних стали одним із головних напрямків розвитку мережної індустрії завдяки простоті реалізації та обслуговування. Певною складністю є об’єктивна обмеженістю частотного ресурсу. У зв’язку з цим існує проблема забезпечення максимально доступної спектральної ефективності сигналів, які переносять інформацію у каналах обміну. Показано, що при розкладанні довільного сигналу у ряд Фур'є відновлення сигналу можна достатньо успішно забезпечити шляхом застосування методу Фейєра підсумовування середніх арифметичних частинних сум ряду. У роботі розглядається задача дослідження спектральної ефективності стосовно OFDM-сигналів зі згладжуванням. У якості функцій згладжування використовуються функції, що випливають з методу Фейєра підсумовування середніх арифметичних. Як відомо, при застосування теореми Фейєра до підсумовування рядів Фур'є гарантується рівномірна (монотонна) збіжність частинних сум ряду до функції, яка розкладається. У роботі показано, що метод не тільки є корисним для відновлення сигналів по обмеженому числу членів ряду, але ядро Фейєра грає роль інструменту забезпечення спектральної ефективності сигналів. Розрахунковим шляхом доведено, що завдяки згладжуванню з використанням ядра Фейєра форма сигналу наближається до гаусовської, яка є найбільш прийнятною для оптимального розподілу енергії сигналу за часом та частотою. У подальшому планується, базуючись на загальній теорії сигналів, зокрема, функцій невизначеності, провести окремі дослідження та порівняльний аналіз сигналів, найбільш придатних для застосування у безпроводових мережах
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ponomareva, N. V., O. V. Ponomareva, and V. V. Khvorenkov. "Anharmonic Discrete Signal Envelope Detection with Hilbert Transform in the Frequency Domain." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 1 (2018): 33. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-1-33-40.

Full text
Abstract:
Рассмотрено применение преобразования Гильберта в частотной области на основе дискретного преобразования Фурье для определения огибающих (мгновенных амплитуд) действительных ангармонических аналоговых и дискретных сигналов. Ангармонические дискретные сигналы рассмотрены как отдельный класс периодических дискретных сигналов в связи с их специфическими свойствами и широким применением ангармонических сигналов для описания информационных сигналов в следующих предметных областях: акустика (в том числе психоакустика и музыкальная акустика), геофизика, виброакустическое функциональное диагностирование механических объектов, компьютерная медицинская диагностика, пассивная гидроакустика. Приведены физические условия выбора сигнала, сопряженного действительному ангармоническому сигналу. Предложен алгоритм гипотетического измерителя мгновенных значений огибающей, фазы и частоты действительного сигнала. Показано, что применение преобразования Гильберта в частотной области для получения аналитических ангармонических дискретных сигналов имеет преимущества перед генерацией аналитических ангармонических дискретных сигналов во временной области. Предложена структура получения дискретного аналитического сигнала методом дискретного преобразования Фурье действительного дискретного сигнала. Получены аналитические выражения огибающих ангармонических дискретных сигналов с различным числом составляющих равной амплитуды. Приведены экспериментальные исследования на модельных действительных ангармонических сигналах, подтвердившие результаты, полученные теоретически в аналитической форме.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Суворова, Зоя Викторовна, Zoya Viktorovna Suvorova, Игорь Викторович Мингалев, et al. "Simulation of propagation of video pulse signals of GPR in the Earth's lithosphere." Математическое моделирование 35, no. 12 (2023): 31–50. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2023-12-03.

Full text
Abstract:
Представлены результаты моделирования прохождения негармонических сигналов от расположенной на поверхности Земли антенны через верхний слой литосферы и отражения этих сигналов от различных неоднородностей в литосфере в случае, когда на антенну подается видеоимпульсный сигнал специальной формы. Используемая в работе модель основана на явной схеме численного интегрирования уравнений Максвелла. В этой схеме электрическое и магнитное поля вычисляются в одни и те же моменты времени в одинаковых узлах пространственной сетки, а также используется расщепление по пространственным направлениям и физическим процессам. В работе изучается, какую информацию о характере неоднородности литосферы можно извлечь из формы отраженного сигнала. Также исследуется влияние параметров видеоимпульсного сигнала на амплитуду и форму отраженных от типичных неоднородностей литосферы сигналов. Показано, что некоторые типы неоднородностей можно определить по форме отраженного сигнала.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Тараненко, Юрий Карлович, та Нина Олеговна Ризун. "Вейвлет-фильтрация сигналов без использования модельных функций". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 65, № 2 (2022): 110–25. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347022020042.

Full text
Abstract:
Эффективная вейвлет-фильтрация реальных сигналов невозможна без определения их формы. Форма реального сигнала связана с его вейвлет-спектром. Для анализа формы часто используется непрерывная цветовая вейвлет-спектрограмма уровня сигнала. Недостатком непрерывной вейвлет-спектрограммы является сложность анализа размытого цветного изображения. Реальный сигнал с аддитивным шумом сильно искажает спектрограмму, основанную на непрерывном вейвлет-анализе, по сравнению с чистым сигналом. Поэтому идентификация реального сигнала по цветной непрерывной вейвлет-спектрограмме затруднена. Впервые, для решения этой задачи проведен сравнительный анализ спектрограмм сигналов, полученных на основе непрерывного вейвлет-преобразования в виде изображений с областями разного цвета переменной интенсивности, и корреляционных матриц, полученных на основе математических функций коэффициентов дискретных вейвлет-спектров. Сравнительный анализ полученных результатов с известными показал достаточную эффективность предложенного алгоритма как по снижению шума на итерацию, так и по конечному значению среднеквадратичной ошибки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

АРТЕМУК, Сергій, та Ігор МИКИТИН. "СИСТЕМА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ДЖЕРЕЛА АКУСТИЧНОГО СИГНАЛУ НА ОСНОВІ РІЗНИЦЕВО-ЧАСОВОГО МЕТОДУ ТА МЕТОДІВ МАШИННОГО НАВЧАННЯ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 вересня 2023): 7–18. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-1.

Full text
Abstract:
У даній науковій статті пропонується система визначення координат джерела акустичного сигналу із використанням штучної нейронної мережі. Система використовує різниці часів реєстрації акустичного сигналу між сенсорами як вхідні дані для навчання нейронної мережі. Нейронна мережа використовує різниці часів реєстрації для визначення координат X та Y відповідного джерела. 
 Авторами запропоновано програмно-математичні моделі розташування сенсорів, які використовуються для навчання та перевірки нейронної мережі, а також для оцінки метрологічних характеристик системи визначення координат джерела акустичного сигналу. Програмно-математичні моделі надають змогу сконфігурувати такі параметри як: форма розташування сенсорів, відстань між ними, їх кількість, параметри нейронної мережі (кількість прихованих шарів та нейронів), та обсяг набору даних для навчання. Набір даних включає такі навчальні пари як різниця часу реєстрації акустиного сигналу та координати X та Y відповідного сигналу. Для перевірки нейронної мережі використовувалися два набори даних. Перший використовувався і для навчання нейроннної мережі і для перевірки. Другий не використовувався для навчання, а лише для перевірки. В даній роботі представлено структурну схему системи визначення координат джерела акустичного сигналу, а також блок-схему алгоритму навчання нейронної мережі, що застосовувався у даному дослідженні. 
 Проведено дослідження абсолютної похибки визначення координат X та Y джерела акустичного сигналу для конкретних параметрів системи. Найменша та найбільша відстань між сеснорами та джерелами акустичних сигналів становила 300 м та 1800 м відповідно. За результатами проведених досліджень встановлено, що середнє значення абсолютної похибки визначення координати Y не перевищувало 1.2 м, а за координатою X – 0.5 м. Максимальне значення абсолютної похибки не перевищувало 16 м для координати Y та 4.5 м для координати X.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Зубков, С., та М. Козій. "Підвищення точності неінвазивного вимірювання артеріального тиску осцилометричним методом". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (18 грудня 2021): 147–51. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.247777.

Full text
Abstract:
Розглянуто практичні апаратні рішення щодо виділення пульсацій тиску в манжеті, що дозволяють підвищити точність та захищеність від перешкод алгоритмів вимірювання тиску. Досліджено вплив АЧХ фільтрів виділення слабких пульсацій тиску в манжеті на форму вихідного сигналу в неінвазивних автоматичних вимірювачах артеріального тиску. 
 Під час розробки каналу неінвазивного вимірювання тиску для приліжкового монітору виявлено невідповідність між формою кривих пульсацій тиску в манжеті, отриманих прямою високоточною реєстрацією абсолютного тиску, з формою відповідних осциляцій. Виконано моделювання в MicroCap-12 схеми каскаду виділення пульсацій тиску, яке підтвердило, що форма і амплітудні характеристики вихідного сигналу залежить від ЧСС. 
 Висновки: проектування каналу виділення пульсацій тиску в манжеті рекомендується виконувати у вигляді смугового фільтру, формулюючи вимоги щодо нього у часовій області (до гладкості імпульсної перехідної функції), як більш значущі у даному разі, ніж частотні.
 Ключові слова: артеріальний тиск, осцилометричний метод, пульсації тиску, схемотехніка неінвазивного каналу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бондаренко, О. Г. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗОНДУЮЧИХ ІМПУЛЬСНИХ СИГНАЛІВ У СИСТЕМАХ НИЗЬКОЧАСТОТНОГО УЛЬТРАЗВУКОВОГО ДІАГНОСТУВАННЯ ПРОТЯЖНИХ ТРУБОПРОВОДІВ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 1(48) (20 лютого 2023): 27–35. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2022-1(48)-27-35.

Full text
Abstract:
Виконано аналіз сутності взаємодії низькочастотної ультразвукової спрямованої хвилі з несуцільностями стінки труби в процесі проведення процедури діагностування технічного стану протяжних трубопроводів. Показано, що механізм відбиття низькочастотної хвилі від несуцільностей стінки труби різної висоти співпадає з механізмом відбиття морської приливної або штормової хвилі від дамб різної висоти на суші. Наведена загальна характеристика інформаційних збуджувальних сигналів для зондування стану об’єктів у радіолокації та при діагностуванні протяжних трубопроводів.
 Вводиться параметр роздільна здатність системи ультразвукового контролю, під якою уявляється здатність системи контролю роздільно приймати та відтворювати сигнали від двох або більше відбивачів, які близько розміщені один від іншого в напрямку розповсюдження спрямованої хвилі. Проаналізовано наявність так званої мертвої зони, що представляє собою дільницю труби від місця встановлення п‘єзоперетворювачів акустичної антени, в якій луно-сигнал від несуцільності не відділяється від збудженого (початкового). Наявність мертвої зони та її розмір є важливою характеристикою чутливості низькочастотного діагностування протяжних трубопроводів спрямованими хвилями. Перш за все, важливо знати розмір мертвої зони на дільниці збудження низькочастотних коливань, тому що ця дільниця не буде проконтрольована. Наявність мертвої зони та її розмір є важливою характеристикою чутливості низькочастотного діагностування технічного стану протяжних трубопроводів спрямованими хвилями при виявленні несуцільностей стінки труби. Встановлено, що використання обвідної у вигляді функції Хеннінга для модуляції збуджуваного синусоїдального сигналу дозволяє управляти тривалістю цугу акустичного коливання у стінці т руби та вхідним і вихідним перехідними процесами, що в свою чергу зменшує тривалість мертвої зони при діагностуванні технічного стану протяжних трубопроводів низькочастотними спрямованими хвилями. Обґрунтована форма обвідної імпульсу збудження коливань у середовищі стінки протяжного трубопроводу у вигляді функції Хеннінга.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Trubchaninova, К. "МОДЕЛЬ АНТЕНИ ДЛЯ ВИПРОМІНЮВАННЯ НАДШИРОКОСМУГОВИХ СИГНАЛІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 61 (2020): 138–41. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.3.138.

Full text
Abstract:
Для реалізації вимог щодо широкосмужності приймально-передавальної антени найбільш придатним є антенний елемент, який являє собою антену з розширюючою щілиною TSA (Tapered Slot Antenna). Форма розімкнутої щілини визначає смугу частот, причому її енергетичну спрямованість характеризує вузький головний промінь та практична відсутність бокових пелюсток у діапазоні частот 2-6,5 ГГц. Попереднє формування в системі чіпу у вигляді моноциклу Гаусу унеможливлює виникнення енергетичних втрат, що виникають за рахунок неузгодженості сигналу в широкій смузі частот та обмежують радіус розповсюдження надширокосмугового інформаційного сигналу. Тому формування надширокосмужного чипу здійснюють шляхом збудження моноімпульсного сигналу у розташованих поряд двох антенних елементах, кожний з яких являє собою антену TSA. Мета роботи пов'язана з розробкою методу випромінювання надширокосмугового сигналу шляхом поділу сигналу навпіл, одну частину якого послідовно інвертують, затримують на час, який дорівнює половині тривалості моноімпульсу та обома моноімпульсними сигналами збуджують відповідно обидві поряд розташовані на єдиній діелектричній основі антени. Розроблена турнікетна модель антени доводить, що біполярний імпульс випромінювання електромагнітного поля у 9,5 разів перевищує радіус дії у порівнянні з радіотехнічними системами, які працюють з використанням уніполярного моноімпульсу та у 2,37 разів у порівнянні із системами, які працюють з використанням гармонійних коливань. Розроблена імітаційна модель антени в середовищі програмування HFSS, яка дозволяє проводити оптимізацію технічних характеристик антени
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Форма сигналу"

1

Бондаренко, О. Ю., І. І. Ключник та О. Д. Бембель. "Перехідні характеристики піроелектричних перетворювачів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/39546.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Недосєков, К. М. "Цифровий синтезатор сигналів довільної форми". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75669.

Full text
Abstract:
Робота містить: 112 сторінок, 56 рисунків, 14 таблиць, 21 джерел літератури. Об'єктом дослідження роботи є синтезатор сигналів довільної форми. Мета роботи полягає в розробці пристрою для синтезу сигналів на базі мікроконтролера та програмованої логічної інтегральної схеми. В ході виконання роботи була розглянуті методи синтезу частот. Також були розглянуті типи синтезаторів сигналів довільної форми. За основу пристрою, що проектується, був взятий апаратний драйвер FT232BM, мікроконтролер ATmega8-16AU, програмована логічна інтегральна схема ЕРМ3128АТС100-7, оперативна пам’ять AS7С34096А та цифро-аналоговий перетворювач AD9765. Було розроблено, структурну, функціональну та принципову схеми. Також було розроблено програмне забезпечення для мікроконтролера.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гриненко, Віталій Вікторович, Виталий Викторович Гриненко, Vitalii Viktorovych Hrynenko та А. В. Любко. "Багатофункціональний осцилографа-аналізатор з генератором сигналів довільної форми". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41239.

Full text
Abstract:
Під час перевірки і налагодження пристроїв для відображення форми сигналу та відслідковування зміни цифрового сигналу у часі використовують осцилографи та аналізатори, які дозволяють спостерігати за зміною декількох цифрових сигналів одночасно.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Перегудов, Олег Миколайович, Олег Николаевич Перегудов та Oleh Mykolaiovych Perehydov. "Моделирование физических процессов формирования аналитического сигнала секторных магнитных и времяпролётных масс-спектометров". Thesis, Изд-во СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24866.

Full text
Abstract:
Дисертаційна робота присвячена розробленню та апробації узагальненої математичної моделі форми піка для безпосереднього отримання кількісної інформації з аналітичного сигналу секторних магнітних та часопролітних мас-спектрометрів у задачах автоматизованої обробки мас-спектрів. На базі узагальненої моделі розроблено методику аналізу ізотопного складу зразків, яка полягає в обчисленні площі піків і може застосовуватися, наприклад, у випадках недостатньої роздільної здатності мас-спектрометра або під час аналізу багатокомпонентних сумішей. Запропоновано методики оцінки якості фокусування іонно-оптичної системи секторного магнітного мас-спектрометра та вимірювання точної маси іонів. Експериментально показано, що на точність оцінок форми аналітичного сигналу суттєво впливають перехідні процеси детектора, а також ефекти зменшення ширини профілю пучка при збільшенні маси іонів. Чіткий фізичний сенс параметрів моделі дає можливість безпосередньо досліджувати фізичні процеси формування іонів в іонних джерелах часопролітних мас-спектрометрів. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24866<br>Диссертационная работа посвящена разработке и апробации обобщённой модели формы пика для непосредственного извлечения количественной информации из аналитического сигнала сек- торных магнитных и времяпролётных масс-спектрометров. Математическая модель построена в аналитическом виде путём решения интегрального уравнения, описывающего процесс регистрации ионного тока пучка детектором масс-спектрометра. Модель позволяет учитывать эффекты изменения формы пика в зависимости от его положения на шкале масс, а также особенности распределения плотности ионов в поперечном сечении (или вдоль) пучка. Параметры обобщённой модели характеризуют реальные физические величины: площадь пика, положение пика на шкале масс, ширину и степень асимметрии распределения плотности ионов в поперечном сечении или вдоль пучка, а также некоторые аппаратные характеристики используемого детектора и масс-анализатора. На базе обобщённой модели разработана методика анализа изотопного состава образцов, основанная на вычислении площади пиков, которая может применяться, например, в случаях недостаточной разрешающей способности масс-спектрометра или при анализе многокомпонентных смесей. Предложены методики оценки качества фокусировки ионно- оптической системы секторного магнитного масс-спектрометра и измерения точной массы ионов, которые основаны на восстановлении первичной функции распределения плотности ионов в попе- речном сечении (или вдоль) пучка. Экспериментально показано, что на точность оценок формы аналитического сигнала существенно влияют переходные процессы детектора, а также эффекты уменьшения ширины профиля пучка при увеличении массы ионов. Для уменьшения этого влияния необходимо тщательно контролировать скорость сканирования масс- спектров секторных магнитных масс-спектрометров. Чёткий физический смысл параметров модели даёт возможность непосредственно исследовать физические процессы формирования ионов в источниках ионов времяпролётных масс-спектрометров. Результаты проведённого исследования впервые позволили создать программное обеспечение для автоматической регистрации и обработки экспериментальных масс-спектров, которое не требует вмешательства оператора в процесс извлечения количественных оценок аналитического сигнала. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24866<br>The thesis is devoted to the development and testing of the generalized mathematical model of the peak shape for direct extraction of the quantitative information from the analytical signal of sector magnetic and time-of-flight mass spectrometers in the tasks of automatic mass spectra processing. On the base of generalized model the analyzing method of isotopic composition was developed; the method presupposes the calculation of the peak area and could be applied, for example, in the cases of insufficient resolution of a mass spectrometer or for the analysis of the multicomponental mixtures. The methods of the focusing quality of an ion-optical system of a sector magnetic mass spectrometer to be estimated and accurate mass of ions to be measured were proposed. It was experimentally proved that the accuracy of the estimates of the analytical signal depends on the transient processes in the detector, and on the effects of beam profile narrowing as mass of ions increases. Distinct physical meaning of the model parameters allows physical processes of the ion formation in ion sources of time-of-flight mass spectrometers to be investigated directly. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/24866
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Жемчужкіна, Т. В., Т. В. Носова та А. В. Гвоздецька. "Аналіз інформативності коефіцієнта форми сегментів фонокардіосигналу". Thesis, НТУ «ХПІ», 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/17556.

Full text
Abstract:
Було проведено аналіз параметру складності форми сегментів S1, S2 та Murm, а також кардіоперіоду для ФКС сигналів в нормі та з шумом. Було розраховано середнє значення та медіану коефіцієнту форми кожного сегменту. Для перевірки статистичних залежностей між значеннями середнього КФ і його медіани для кожного виділеного сегменту та діагнозом було використано критерій Манна-Уітні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Скляр, О. І. "Об управлении формированием импульсных последовательностей в генераторе сигналов прямоугольной формы". Thesis, ХТУРЭ, 1996. http://openarchive.nure.ua/handle/document/8138.

Full text
Abstract:
Если вместо одного использовать два триггера с управляемой длительностью удержания каждого из них принудительно в одном из состояний, а также увязать их работу между собой с помощью логических устройств и программируемого регистра (ниже называемого датчиком первичных условий), то можно получить на прямых выходах этих триггеров последовательности, где единичный уровень будет присутствовать на выходе только одного из этих двух триггеров в любой момент времени. Тогда, если с помощью одного из триггеров осуществлять подключение положительного, а с помощью второго — отрицательного напряжения, то можно создать генератор разнополярных импульсов. Когда оба триггера находятся в нулевом состоянии, можно осуществить подключение нулевого уровня к выходу генератора, тогда получим разнополярную импульсную последовательность разделенную паузами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Протасова, Тетяна Олександрівна, Татьяна Александровна Протасова, Tetiana Oleksandrivna Protasova та Р. С. Михайлов. "Формы цифровых сигналов для передачи по линии связи". Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17596.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Шевченко, К. Л., та М. В. Ковальчук. "Використання випробувальних сигналів спеціальної форми для вимірювання параметрів електричних схем". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14612.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Гриб, Олег Герасимович, та Д. І. Абраменко. "До питання вибору процедури цифрової обробки нестаціонарних сигналів при аналізі якості електроенергії в системах електропостачання". Thesis, Харківська національна академія міського господарства, 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/32553.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Близнюк, О. Д., О. Ю. Гусєв, Н. О. Науменко та Ю. В. Ковбасюк. "МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИГНАЛІВ ВИХРОСТРУМОВИХ ПЕРЕТВОРЮВАЧІВ ПРИ НЕРУЙНІВНОМУ КОНТРОЛІ ДЕТАЛЕЙ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ ЦИЛІНДРИЧНОЇ ФОРМИ". Thesis, УТ НКТД, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/28415.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Форма сигналу"

1

Файнзильберг, Л. С. Информационные технологии обработки сигналов сложной формы. Наукова думка, 2008.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Шелевицький, Ігор Володимирович. Методи та засоби сплайн-технології обробки сигналів складної форми. Європейський університет, 2002. http://dx.doi.org/10.31812/0564/40.

Full text
Abstract:
Книга присвячена методам та засобам сплайн-технології обробки сигналів складної форми. Розглянуто питання адаптації сплайнів до частотних властивостей сигналів, алгоритми інтерполяції, фільтрації, ідентифікації, стиснення сигналів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Форма сигналу"

1

Кустова, Н. В., Z. Wang, А. В. Коношонкин та ін. "ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТА УГОЛКОВОГО ОТРАЖЕНИЯ ПРИ ЗОНДИРОВАНИИ ПЕРИСТЫХ ОБЛАКОВ СКАНИРУЮЩИМ ЛИДАРОМ". У XXVIII Международный симпозиум «Оптика атмосферы и океана. Физика атмосферы». Crossref, 2022. http://dx.doi.org/10.56820/oaopa.2022.65.29.001.

Full text
Abstract:
Проведен численный расчет матрицы обратного рассеяния света для квази-горизонтально ориентированных ледяных кристаллов перистых облаков с формой гексагональных пластинок и столбиков. Показано, что для сканирующих лидаров зависимость интенсивности сигналов от угла наклона лидара не несет полезной информации о форме кристаллов. Напротив, измерения деполяризационного отношения как функции угла наклона лидара позволяют дифференцировать форму кристаллов в таких облаках. Приведены экспериментальные данные, полученные сканирующим лидаром в г. Томске, которые доказывают, что форма квази-горизонтально ориентированных ледяных кристаллов в перистых облаках может восстанавливаться из зависимости деполяризационного отношения сканирующих лидаров от угла наклона лидара.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Зыонг, Дык Зао, and Дык Ань Нгуен. "CLARIFICATIONS ABOUT AMPLIFIER INPUT PROTECTION." In Высокие технологии и инновации в науке: сборник избранных статей Международной научной конференции (Санкт-Петербург, Июль 2022). Crossref, 2022. http://dx.doi.org/10.37539/vt198.2022.19.84.008.

Full text
Abstract:
В статье представлено правильное объяснение необходимости защиты входного сигнала усилителя, формы защиты входных сигналов для усилителей, а также потенциальные ограничения должны быть тщательно рассмотрены при выборе и проектировании схем защиты входных сигналов для усилителей. The article provides a proper explanation of the need for amplifier input protection, the form of input protection for amplifiers, and potential limitations should be carefully considered when selecting and designing input protection circuits for amplifiers.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Митрофанов, Г. М., М. Ю. Токарев та А. С. Пирогова. "Учет изменения формы сейсмического сигнала при морских исследованиях". У 12th Conference and Exhibition Engineering Geophysics 2016. EAGE Publications BV, 2016. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201600318.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Коношонкин, А. В., Д. Н. Тимофеев, Н. В. Кустова, Г. П. Коханенко, А. Г. Боровой та Z. Z. Wang. "МОДЕЛИРОВАНИЕ СИГНАЛА СКАНИРУЮЩЕГО ЛИДАРА ДЛЯ СЛУЧАЯ СМЕСИ КВАЗИГОРИЗОНТАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННЫХ ГЕКСАГОНАЛЬНЫХ ЧАСТИЦ И ХАОТИЧЕСКИ ОРИЕНТИРОВАННЫХ ЧАСТИЦ ПРОИЗВОЛЬНОЙ ФОРМЫ". У XXVIII Международный симпозиум «Оптика атмосферы и океана. Физика атмосферы». Crossref, 2022. http://dx.doi.org/10.56820/oaopa.2022.42.23.002.

Full text
Abstract:
В докладе представлены результаты численного моделирования сигнала сканирующего лидара при зондировании перистых облаков. Исследовалось два вида облаков: облака, состоящие из хаотически ориентированных частиц случайной формы и преимущественно ориентированных гексагональных столбиков, и облака, состоящие из хаотически ориентированных частиц случайной формы и преимущественно ориентированных гексагональных пластинок. Полученные результаты показывают хорошее согласие рассчитанных данных с результатами экспериментальных наблюдений на сканирующем лидаре ИОА СО РАН. Продемонстрирована возможность сканирующего лидара определять угол флаттера ориентированных частиц на основе анализа интенсивности лидарного сигнала и деполяризационного отношения.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Приезжев, И. И. "Сейсмофациальный анализ но основе классификации по многотрасовой объемной форме сигнала". У Tyumen 2011 - Workshop on Clinoform Oil and Gas bearing Complexes and up-to-date Seismic Exploration. EAGE Publications BV, 2011. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20145186.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ахвердиев, А. М. "Выбор формы сигнала и амплитудно-динамические преобразования для повышения разрешения сейсмического разреза". У Geomodel 2016 - 18th Science and Applied Research Conference on Oil and Gas Geological Exploration and Development. EAGE Publications BV, 2016. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.201602217.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Баженов, В. Д., С. Н. Колесник та В. И. Сажин. "АНАЛИТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ ГОРИЗОНТАЛЬНЫХ ГРАДИЕНТОВ ЭЛЕКТРОННОЙ КОНЦЕНТРАЦИИ ИОНОСФЕРЫ ПРИ РАСЧЕТЕ ИОНОСФЕРНОГО ЗАПАЗДЫВАНИЯ СИГНАЛОВ ГНСС". У XXVIII Международный симпозиум «Оптика атмосферы и океана. Физика атмосферы». Crossref, 2022. http://dx.doi.org/10.56820/oaopa.2022.83.12.001.

Full text
Abstract:
Для оценки влияния на точность расчета величины ионосферного запаздывания сигналов ГНСС, в модели ионосферы с учетом наличия на трассе трансионосферного распространения продольных горизонтальных градиентов электронной концентрации, отличий реальной формы зависимости изменения критической частоты вдоль трассы от ее линейного представления, выполнено развитие методики задания изменений критической частоты вдоль трассы переходом от использования линейной зависимости к зависимости, использующей кривую второго порядка, на основе применения квадратичной сплайн-интерполяции. Для конкретного примера отличий реальной формы зависимости изменения критической частоты вдоль трассы от ее линейного представления проведены оценки влияния на точность расчета ионосферного запаздывания этих отличий.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Dolgikh, G. I., A. F. Scherbatyuk, S. S. Budrin та V. A. Chupin. "ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ АВТОНОМНОГО НЕОБИТАЕМОГО ПОДВОДНОГО АППАРАТА ПРИ ИЗУЧЕНИИ ПРОСТРАНСТВЕННОЙ СТРУКТУРЫ ГИДРОАКУСТИЧЕСКИХ ПОЛЕЙ". У Fizika geosfer. ФГБУН Тихоокеанский океанологический институт им. В.И. Ильичева Дальневосточного отделения РАН, 2019. http://dx.doi.org/10.35976/poi.2019.1.38280.

Full text
Abstract:
В работе описывается эксперимент, проведенный с участием автономного необитаемого подводного аппарата (АНПА), оснащенного высокоточной гидроакустической измерительной аппаратурой, низкочастотным гидроакустическим излучателем, а также береговыми лазерными деформографами. Целью данного эксперимента являлось изучение пространственновременного распределения поля давления, создаваемого низкочастотным гидроакустическим излучателем на шельфе клиновидной формы, а также выявление закономерностей трансформации гидроакустической энергии в сейсмическую. В ходе анализа и обработки полученных экспериментальных данных, была построена общая картина пространственного распределения поля гидроакустического давления на шельфе убывающей глубины, разработаны алгоритмы построения вертикальных разрезов поля давления по глубине на произвольном расстоянии от излучателя, по которым, в свою очередь можно вычислять горизонтальное распределение гидроакустической энергии на всем протяжении трассы излучения. По вертикальным распределениям давления, в представленной работе, были сделаны некоторые заключения о взаимодействии гидроакустического сигнала с дном и трансформации его в сейсмоакустический сигнал. Представлены результаты расчетов горизонтального распределения энергии и их сравнения с теоретически рассчитанными данными.The paper describes an experiment conducted with the participation an autonomous uninhabited underwater vehicle (AUV) was equipped with highprecision hydroacoustic measuring equipment, a lowfrequency hydroacoustic radiator, and coastal laser strainmeters. The aims of this experiment was to study the spatiotemporal distribution of the pressure field, created by a lowfrequency radiator on a wedgeshaped shelf, as well as to identify patterns of transformation of hydroacoustic energy into seismic. During the analysis and processing of the obtained experimental data, a general picture of the spatial distribution of the field of hydroacoustic pressure on the shelf of decreasing depth was gained, algorithms for constructing vertical layer of the pressure field by depth at an arbitrary distance from the radiator were developed, from which, in turn, it is possible to calculate the horizontal distribution of hydroacoustic energy all along the radiation path. By the vertical pressure distributions, in the present work, some conclusions were inferred about the interaction of the hydroacoustic signal with the bottom and its transformation into a seismic signal. The results of calculations of the horizontal energy distribution and their comparison with theoretically calculated data are presented.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Dolgikh, G. I., A. F. Scherbatyuk, S. S. Budrin та V. A. Chupin. "ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ АВТОНОМНОГО НЕОБИТАЕМОГО ПОДВОДНОГО АППАРАТА ПРИ ИЗУЧЕНИИ ПРОСТРАНСТВЕННОЙ СТРУКТУРЫ ГИДРОАКУСТИЧЕСКИХ ПОЛЕЙ". У Fizika geosfer. ФГБУН Тихоокеанский океанологический институт им. В.И. Ильичева Дальневосточного отделения РАН, 2019. http://dx.doi.org/10.35976/poi.2019.85.25.001.

Full text
Abstract:
В работе описывается эксперимент, проведенный с участием автономного необитаемого подводного аппарата (АНПА), оснащенного высокоточной гидроакустической измерительной аппаратурой, низкочастотным гидроакустическим излучателем, а так же береговыми лазерными деформографами. Целью данного эксперимента являлось изучение пространственновременного распределения поля давления, создаваемого низкочастотным гидроакустическим излучателем на шельфе клиновидной формы, а также выявление закономерностей трансформации гидроакустической энергии в сейсмическую. В ходе анализа и обработки полученных экспериментальных данных, была построена общая картина пространственного распределения поля гидроакустического давления на шельфе убывающей глубины, разработаны алгоритмы построения вертикальных разрезов поля давления по глубине на произвольном расстоянии от излучателя, по которым, в свою очередь можно вычислять горизонтальное распределение гидроакустической энергии на всем протяжении трассы излучения. По вертикальным распределениям давления, в представленной работе, были сделаны некоторые заключения о взаимодействии гидроакустического сигнала с дном и трансформации его в сейсмоакустический сигнал. Представлены результаты расчетов горизонтального распределения энергии и их сравнения с теоретически рассчитанными данными. Ключевые слова: гидроакустический излучатель, автономный необитаемый подводный аппарат, деформограф, пространственное распределение поля давления, шельф, трансформация гидроакустической энергии.The paper describes an experiment conducted with the participation an autonomous uninhabited underwater vehicle (AUV) was equipped with highprecision hydroacoustic measuring equipment, a lowfrequency hydroacoustic radiator, and coastal laser strainmeters. The aims of this experiment was to study the spatiotemporal distribution of the pressure field, created by a lowfrequency radiator on a wedgeshaped shelf, as well as to identify patterns of transformation of hydroacoustic energy into seismic. During the analysis and processing of the obtained experimental data, a general picture of the spatial distribution of the field of hydroacoustic pressure on the shelf of decreasing depth was gained, algorithms for constructing vertical layer of the pressure field by depth at an arbitrary distance from the radiator were developed, from which, in turn, it is possible to calculate the horizontal distribution of hydroacoustic energy all along the radiation path. By the vertical pressure distributions, in the present work, some conclusions were inferred about the interaction of the hydroacoustic signal with the bottom and its transformation into a seismic signal. The results of calculations of the horizontal energy distribution and their comparison with theoretically calculated data are presented. Keywords: hydroacoustic radiator, autonomous uninhabited underwater vehicle, strainmeter, spatial distribution of the pressure field, shelf, transformation of hydroacoustic energy.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Шишко, В. А., Д. Н. Тимофеев, Н. В. Кустова, А. В. Коношонкин та А. Г. Боровой. "РЕШЕНИЕ ЗАДАЧИ РАССЕЯНИЯ СВЕТА НА ЛЕДЯНЫХ КРИСТАЛЛИЧЕСКИХ ЧАСТИЦАХ ПЕРИСТЫХ ОБЛАКОВ ДЛЯ ЛИДАРА 0,355 МКМ И 94 ГГЦ РАДАРА ДЛЯ ИНТЕРПРЕТАЦИИ ДАННЫХ КОСМИЧЕСКОГО ЛИДАРА EARTHCARE". У XXVIII Международный симпозиум «Оптика атмосферы и океана. Физика атмосферы». Crossref, 2022. http://dx.doi.org/10.56820/oaopa.2022.29.48.001.

Full text
Abstract:
Совместное зондирование лидаром и радаром одного и того же объема перистого облака является многообещающим методом восстановления микрофизических параметров кристаллов льда, поскольку распределения ледяных кристаллов и их микрофизические характеристики при таких измерениях остаются одинаковыми. В данной работе была решена задача рассеяния ЭМ волн на ледяных кристаллах в приложении к спутнику EarthCARE: для 94 ГГЦ радара (длина волны – 3189 мкм) и лидара (0,355 мкм), с показателями преломления льда 1,7864 – 0,0032i и 1,3116 соответственно. Благодаря чему удалось корректно рассчитать отношение сигналов радара и лидара в направлении рассеяния назад, называемое радар-лидарное отношение. Отношение получено для широкого распределения частиц по размеру для типичных форм ледяных кристаллов перистого облака. Показано, что радар-лидарное отношение может быть использовано для оценивания размеров ледяных кристаллов перистой облачности.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Форма сигналу"

1

Шелевицкий, Игорь Владимирович. Интерполяционные сплайны в задачах цифровой обработки сигналов. Exponenta Pro, 2003. http://dx.doi.org/10.31812/0564/44.

Full text
Abstract:
Статья посвящена использованию интерполяционных сплайнов в цифровой обработке сигналов. Основная идея состоит в управ лении погрешностью приближения путем синтеза базисных сплайнов с учетом априорной информации о частотных свой ствах сигнала, при этом особое внимание уделено эффективнос ти расчетов. Большинству инженеров известны в основном кубические сплай ны минимального дефекта (с двумя непрерывными производны ми) и их применение в системах компьютерной графики. В циф ровой обработке сигналов сплайны ассоциируются с вейвлета ми, где в качестве вейвлетов также используют алгебраические В сплайны. При этом основным способом адаптации сплайнов к сигналу является изменение масштаба базисных сплайнов. Од нако возможности сплайнов значительно шире, так же как и их разнообразие. Изложенное позволяет оценить и использовать это многообразие на практике. Многочисленные практические вычислительные схемы и примеры дают возможность без привлечения дополнительных материалов опробовать предложенные решения. Основными инструментами для работы являются пакеты Mathcad, MATLAB, Simulink. Эффек тивный вычислительный аппарат позволяет получать экономные алгоритмы и аппаратные решения в сочетании с прозрачностью и простотой идей. Преимущества сплайнов проявляются в полной мере в тех случаях, когда обрабатываемые гладкие сигналы имеют сложную форму. Относительным признаком этого является нали чие более 6–8 экстремумов на фрагменте обработки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!