Log in

Relevant bibliographies by topics / Формування громадської думки / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Формування громадської думки.

Journal articles on the topic 'Формування громадської думки'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Формування громадської думки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Мацьопа, Христина. "Інформаційні технології як засіб формування громадської думки (на прикладі США)". Grani 26, № 4 (2023): 30–35. http://dx.doi.org/10.15421/172371.

Full text

Abstract:

Актуальність даної теми обумовлена тим, що сьогодні проблема формування громадської думки є важливою у житті більшості країн світу, особливо з розвитком нових інформаційних технологій. Громадська думка тісно пов’язана з процесами, що відбуваються у соціумі в цілому. Суттєву роль в процесі її формування у наш час відіграють інформаційні технології, які в останні десятиліття значно розширили інформаційний простір, а тому можуть виступати у якості важеля впливу на суспільну свідомість. Метою дослідження є розкриття інформаційних технологій у формуванні громадської думки на основі практичног

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кропивко, В. В. "ТЕХНОЛОГІЇ ВПЛИВУ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ: ПОЛІТИЧНА РЕКЛАМІСТИКА ТА ПРОПАГАНДА". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 33 (26 березня 2022): 97–101. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1047.

Full text

Abstract:

У статті визначено політичну рекламістику та пропаганду як технології впливу на громадську думку. Акцентовано увагу на тому, що громадська думка впливає на визнання легітимності влади, визначає результати електоральних кампаній і напрямки реалізації публічної політики. Відзначено особливості формування громадської думки у перехідному суспільстві, роль комунікативних технологій під час електоральних змагань та у процесі вироблення та реалізації публічної політики. У вітчизняному політичному контексті вони зумовлені станом «гібридної», або «дифузної» війни, а також переходом від панівної ролі тр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Слюсаревський, Микола Миколайович, та Світлана Леонідівна Чуніхіна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЯК ЧИННИКА ОСВІТНІХ РЕФОРМ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 7, № 1 (2025): 1–8. https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7142.

Full text

Abstract:

Громадська думка безпосередньо впливає на динаміку реформ у сфері освіти і в умовах воєнного стану є чинником, що суттєво сприяє сталому функціонуванню освітніх інституцій та їх подальшому розвитку. Інститут соціальної та політичної психології НАПН України — єдина в країні академічна установа, яка систематично вивчає громадську думку з питань освіти і розробляє наукову тематику з проблем її цілеспрямованого формування. З 2000-го року здійснюється щорічний моніторинг громадської думки щодо проблем вітчизняної освіти і заходів з її реформування за вибіркою, що репрезентує доросле населення Украї

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Pliushch, O. M., O. I. Khorina та V. E. Tsysman. "ГРОМАДСЬКА ДУМКА ЯК ІНДИКАТОР ПРОЦЕСУ ЗДІЙСНЕННЯ ОСВІТНІХ РЕФОРМ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 39(42) (17 липня 2017): 188–201. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi39(42).52.

Full text

Abstract:

Обстоюється думка, що в сучасному суспільстві на перший план виходять комунікативні методи управління, які передбачають перехід до самоорганізації суспільства на основі конструювання громадської думки. Стверджується, що попереднє формування громадської думки дає можливість впливати на просування соціальних інновацій, підтримка яких зумовлена причетністю суб’єктів суспільства до конструювання проекту цих інновацій. Наводяться та аналізуються результати всеукраїнського експерименту, спрямованого на формування позитивної громадської думки щодо освітніх інновацій. Громадська думка розглядається як

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Полторак, В. А., Я. В. Зоська та А. Г. Стадник. "Соціальні стереотипи і громадська думка". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 27 (8 квітня 2021): 115–22. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.931.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто важливу проблему, пов’язану із застосуванням стереотипів у процесі функціонування громадської думки в соціальний сфері суспільства. Визначено поняття «стереотип», яке трактується як традиційні, звичні канони думки та поведінки, спосіб реалізації різноманітних дій та думок у певній послідовності. Аналізуються різні аспекти процесів стереотипізації, тобто спрощення, схематизації соціальної дійсності, що дають особі та соціальній групі можливість надійно та чітко орієнтуватися в суспільстві. З’ясовано, що якщо установка вже сформувалася під час попередньої діяльності людей, гр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Stadnyk, A. H. "Інформаційна війна як комунікативна технологія впливу на масову свідомість та громадську думку". Grani 19, № 1 (2015): 111–15. http://dx.doi.org/10.15421/1716020.

Full text

Abstract:

У статті визначено ключові аспекти суті і впливу інформаційної війни на масову свідомість і громадську думку. В матеріалі ми розглядаємо інформаційну війну не як допоміжний механізм реальної війни, а як механізм впливу саме на громадську думку. І оскільки громадську думку не можна сформувати остаточно (поки є інформаційний контент, думка громадськості буде змінюватися постійно), оскільки в руках ЗМІ інформація виступає як справжня зброя націлена на масову свідомість. У статті детально обговорюються чотири основні чинники, які визначають ефективність інформаційного впливу: 1) суб’єкти інформаці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Ковальова, Тетяна. "Громадська діяльність як засіб розвитку культури суспільства: вітчизняний і закордонний досвід". Питання культурології, № 42 (13 листопада 2023): 44–56. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293702.

Full text

Abstract:

Мета статті — дослідити діяльність громадських діячів і особливості розвитку громадських об’єднань. Розкрити взаємодію між громадськими організаціями та суспільством. Проаналізувати форми підтримки громадських організацій та їх представників в Україні та світі. Виявити інструменти підтримки громадської діяльності задля досягнення кращих результатів взаємодії громадських організацій і суспільства. У результаті дослідження виявлено, що в Україні, як і в багатьох країнах Європи, приділяється велика увага фінансовій підтримці громадських організацій і тільки в деяких країнах (Велика Британія, Поль

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Poltorak, Volodymyr Abramovych, та Alona Heorhiyivna Stadnyk. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ В ПРОЦЕСІ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІЙН". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 2, № 2 (2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.15421/341926.

Full text

Abstract:

В статті розглянута важлива проблема формування громадської думки як одного з основних об’єктів інформаційних війн в процесі їх ведення в сучасних умовах розвитку суспільств. Основна увага приділена розгляду ключових джерел, які використовуються при подібному формуванню, аналізуються специфічні особливості їх використання. Аналіз здійснюється основним чином на базі розгляду проблем формування громадської думки в процесі інформаційної війни між Російською Федерацією та Україною, що ведеться з 2014 року. Наведені приклади різноманітного використання джерел формування громадської думки в процесі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Рай, К. Ю. "ПОЛІТИЧНІ КОМУНІКАЦІЇ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ". Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 1, № 24 (2022): 51–63. http://dx.doi.org/10.34142/24130060.2022.24.1.04.

Full text

Abstract:

Роль політичних комунікацій у національному інформаційному полі є ключовою для формування громадської думки, підтримки демократичних цінностей та забезпечення прозорості політичних процесів. В даній статті показано основні аспекти функціонування політичних комунікацій у сучасному інформаційному середовищі. Політичні комунікації розглянуті як процес передачі політичних повідомлень, ідеологій та позицій між політичними діячами та громадськістю. Їх мета полягає у переконанні та впливі на громадську думку і поведінку. Розуміння ролі політичних комунікацій дозволяє вивчити їх вплив на формування по

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Попроцький, О. "Етапи формування громадської думки". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, № 2 (2007): 131–37.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Краснопольська, Тетяна Миколаївна. "СУЧАСНІ ДЕРЖАВНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ КУРСУ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ІНТЕГРАЦІЮ". Актуальні проблеми політики 63 (7 вересня 2019): 139–52. http://dx.doi.org/10.32837/app.v63i0.13.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто політико-правові основи формування громадської думки в контексті євроінтеграційного курсу України, встановлено їхнизьку ефективність. Проаналізовано можливі шляхи формування європозитивістської громадської думки та становлення в ЄС іміджу України якпрогресивного, демократичного та перспективного члена ЄвропейськогоСоюзу. Визначено, що важливої ролі набули зовнішні державні інформаційнікампанії. Доведено, що в Україні слід серйозно корегувати власну іміджстратегію на глобальному і європейському рівнях.Проаналізовано проведені заходи по формуванню позитивного іміджуУкраїни, щ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

ПАШОВ, Ростислав, та Ольга КРИВОРОТ. "ВПЛИВ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ НА ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, № 2(62) (7 жовтня 2022): 124–30. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4625-2022-2(62)-19.

Full text

Abstract:

У статті досліджена проблема взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади, що є однією з центральних питань в управлінській науці. Тематика розвитку громадянського суспільства є нагальною потребою для нашої держави та важливим завданням для більшої демократизації державних процесів. Формування суспільної думки є дуже важливою функцією органів публічної влади і формує сприйняття громадянським суспільством тих чи інших рішень. Розвинене громадянське суспільство, в свою чергу, позитивно впливає на діяльність влади і доносить громадську думку до владних кабінетів чере

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Левчук, А. "Корупція: напрями формування громадської думки". Підприємництво, господарство і право, № 9 (283) (2019): 227–31.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Кащевцева, Ю. В. "Вплив телебачення на формування громадської думки". Актуальні питання масової комунікації, Вип. 7 (2006): 64–66.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Курчина, Т. О. "Технології формування громадської думки через ЗМІ". Українське журналістикознавство, Вип. 14 (2013): 36–39.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Аль-Атті, Ірина. "Механізми формування ефективної взаємодії влади та громадськості як основи удосконалення системи публічного управління". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення 2, № 2 (2022): 6–30. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2022-2-06-30.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтовано, що громадянське суспільство – це організація стійкого порядку, підтримуваного як (і стільки) силою державного примусу, а й самодіяльними зусиллями самих громадян – його членів. Громадянське суспільство відрізняється високим ступенем самоорганізації, йому не потрібно систематичні дії державних органів. Правова держава можлива лише під контролем громадянського суспільства, оскільки держава фінансується за кошти платників податків – мешканців країни. Автором проаналізована проблема формування ефективної взаємодії влади та громадськості як основа формування результативної си

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Ратушна, Т. О. "Фейки як маніпулятивна технологія формування громадської думки". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 29 (6 липня 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i29.963.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості сучасного інформаційного простору, в якому з появою нових медіа й каналів комунікації відбулись значні трансформації. Особливим чинником цих змін стали соціальні мережі, що прийшли на зміну традиційним медіа (газетам, журналам і телебаченню). Соціальні мережі дозволяють користувачам не тільки споживати інформацію, а й висловлювати свою думку, самостійно створювати й поширювати повідомлення. Значення соціальних мереж в поширенні інформації та формуванні громадської думки постійно зростає, значна частина населення віддає перевагу саме цьому каналу інформації як ос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Фомін, Дмитро, та Олександр Корнієвський. "ВПЛИВ СУЧАСНИХ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ НА ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ". Grail of Science, № 39 (21 травня 2024): 496–500. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.10.05.2024.074.

Full text

Abstract:

Проаналізовано роль сучасних способів інтернет-комунікації як засобів впливу на формування громадської думки в Україні. Акцентовано увагу на тому, що в умовах трансформаційних процесів рівень довіри громадян до новітніх засобів поширення інформації онлайн, їх популярність мають тенденцію до зростання. Охарактеризовано основні засоби й різновиди онлайн-комунікації, висвітлено причини їх соціальної значущості для організованої громадськості. Розглянуто позитивні і негативні наслідки впливу онлайн-комунікацій на формування громадської думки. Доведено, що позитивний аспект корелює із роллю комунік

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Бевз, Г. М. "Формування громадської думки щодо реформ методом "Дослідження шляхом участі"". Вісник післядипломної освіти. Серія "Соціальні та поведінкові науки", вип. 8 (37) (2019): 10–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Тимохова, Ю. М. "Маніпулятивні технології формування громадської думки на прикладі американського суспільства". Політологічний вісник, Вип. 68 (2012): 337–46.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Бальцій, Н. М. "Маніпулятивні технології у системі формування громадської думки українського суспільства". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 85, ч. 2 (2009): 55–60.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Тимохова, Ю. М. "Маніпулятивні технології формування громадської думки на прикладі американського суспільства". Політологічний вісник, Вип. 68 (2012): 337–46.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Бальцій, Н. М. "Маніпулятивні технології у системі формування громадської думки українського суспільства". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 85, ч. 2 (2009): 55–60.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Дячук, В. "Комунікативні особливості формування громадської думки в сучасному "артизованому" суспільстві". Український інформаційний простір, Число 2 (2014): 277–88.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Шевченко, Олена. "ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЩОДО ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН КЛІМАТУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (15) (30 березня 2023): 106–23. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2023-01-106-123.

Full text

Abstract:

Комунікації про глобальні зміни клімату (ГЗК), наслідки та можливі адаптаційні реакції є відносно новим напрямом сучасної комунікативістики. Це значною мірою зумовлено тим, що наслідки та відповіді на кліматичну політику лише останнім часом стали предметом осмислення в суспільній свідомості, а отже, і в науковому дискурсі. Комунікаційна складова частина кліматичної політики сприяє формуванню обізнаності серед світової спільноти щодо причин та способів урегулювання кліматичних викликів, форм клі- матично-дружньої поведінки, полегшує впровадження кліматичних програм, професійного навчання, допом

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Kostieva, Tetiana. "СУЧАСНІ МЕХАНІЗМИ ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ ДО РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА". Public Administration and Regional Development, № 13 (8 вересня 2021): 650–74. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.05.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються найбільш перспективні напрями залучення молоді до процесу становлення громадянського суспільства з врахуванням важливості розгортання євроінтеграційної стратегії в Україні. Обґрунтовується особлива роль дослідження соціальних Інтернет-мереж та необхідності формування системи громадянської освіти як провідних завдань забезпечення реальної участі молоді у розвитку вітчизняного громадянського суспільства.  Підкреслено, що саме молодь виступає нині чільним творцем глобального «мережевого суспільства, найбільш потужним системоутворюючим ресурсом якого стають соціальні і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

МАЗУР, Оксана, та Денис ХОМЕНКО. "ОКУПАЦІЯ КРИМУ РОСІЄЮ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «СВОБОДА» (березень-квітень 2014 р.)". Problems of humanities History, № 13/55 (31 липня 2023): 194–207. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.13/55.283184.

Full text

Abstract:

Анотація. Метою статті є з’ясування особливостей презентації новітньої російської агресії проти України, зокрема анексії Автономної республіки Крим та Севастополя, на шпальтах українськомовного американського видання «Свобода». Методологія дослідження побудована на використані методів історичної ретроспекції, аналізу та синтезу, опису, контент-аналізу. Наукова новизна. Заглиблюючись у дискурсивну природу ЗМІ, це дослідження прагне пролити світло на побудову та поширення наративів щодо осмислення означеної події. Завдяки аналізу мовних стратегій, риторичних прийомів, використаних у «Свободі», з

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Огризко, Р. В. "Вплив дипломатичних представництв на формування громадської думки в країні перебування". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 65, ч. 1 (2006): 185–88.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Дмитренко, О. С. "Формування громадської думки у сучасних інформаційних суспільствах: спроба політологічного аналізу". Політологічний вісник, Вип. 68 (2012): 199–207.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Присяжнюк, Тетяна. "НОВІ МЕДІА В ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, № 17 (1 серпня 2024): 178–86. http://dx.doi.org/10.32782/2312-1815/2024-17-22.

Full text

Abstract:

У статті досліджено вплив нових медіа на інформаційно-комунікативний простір України. Виокремлено сутнісні характеристики нових медіа, проаналізовано їхній вплив на формування громадської думки, динаміку новинного простору та сприйняття інформації споживачами. Визначено, що інформаційний простір є складною сукупністю електронних, цифрових та інтерактивних медіа, динамічний організм, що змінюється під впливом технологічних, політичних та соціокультурних змін. Наголошено, що інформаційний простір не лише реагує на зміни, а й взаємодіє з ними, виступаючи ключовим компонентом в інформаційній епосі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Степаненко, Микола, та Анастасія Старченкова. "ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ". Grail of Science, № 31 (27 вересня 2023): 307–11. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.15.09.2023.47.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено аналізові впливу засобів масової інформації на виборчий процес в Україні, яка пережила за останні роки суттєві революційні зміни та політичні реформи; схарактеризовано роль телебачення, радіо, газети, інтернет-ресурсів і соціальних мереж у формуванні виборчих уподобань та поведінки виборців; особливу увагу приділено використанню соціальних мереж як знакового важеля впливу на громадську думку й технологію маніпулювання виборчими настроями; доведено, що сучасне законодавство у сфері агітації слід модернізувати, аби домогтися забезпечення рівних прав та рівних можливостей для уч

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Glebova, N. I. "Формування свободи й відкритості в глобальному інформаційному просторі". Sociological Studios, № 2(3) (12 травня 2018): 22–27. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2013-02-22-27.

Full text

Abstract:

Свобода у відкритому суспільстві передбачає наявність можливості вільного масового поширення інформації, яке є ефективним засобом захисту прав і свобод людини, формування громадської думки, реального впливу на суспільство й державну владу. Зниження ризиків перебування України в глобальному інформаційному просторі можливе через забезпечення соціально-економічної модернізації на правах повноправного суб’єкта міжнародних відносин зі збереженням її національної та культурної самобутності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Макух-Федоркова, Іванна, та Олег Федорчук. "Формування концепцій масової комунікації у 40-60-х рр. ХХ ст. на основі досліджень громадської думки". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 47 (15 червня 2023): 228–38. https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.228-238.

Full text

Abstract:

В даній статті використовуючи емпіричний доробок провідних західних соціологів, філософів та психологів аналізується формування теорій масової комунікації у 40-60-х рр. ХХ ст. на основі досліджень громадської думки і поведінки населення. Зосереджена увага на причинах зміни парадигми вивчення масової комунікації, а саме чому концепція «магічної кулі» була визнана помилковою та увага науковців в даний хронологічний проміжок часу зосередилась на парадигмі обмежених ефектів мас медіа. Продемонстровано як крізь призму теорії двоступеневого впливу (лідерів думок), когнітивного дисонансу та зміни уст

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Goyman, O. A. "Маніпулювання масовою свідомістю в умовах сучасної гібридної війни". Grani 18, № 1 (2014): 50–56. http://dx.doi.org/10.15421/1715009.

Full text

Abstract:

У представленій статті окреслено основну мету процесів «реміфологізації» та «відродження міфа» – це формування бажаної для влади громадської думки і маніпулювання масовою свідомістю. Громадська думка, за переконанням частини вчених, є однією з форм масової свідомості. При цьому формування першої відбувається стихійно і цілеспрямовано. У другому варіанті на масову свідомість впливають соціальні інститути, серед яких особливо ефективним є масова комунікація. У сучасній культурі саме засоби комунікації перетворилися на потужний інструмент консолідації суспільства, який залучає численні прийоми ма

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Прасюк, О. В. "Вплив теледебатів на формування електоральної громадської думки під час президентських виборів". Грані, № 4 ( 84) (2012): 119–22.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Іванченко, С. М. "Суспільний дискурс як спосіб організації інформаційного простору та формування громадської думки". Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 33 (36) (2013): 236–44.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Кобець, Тарас. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОПАГАНДИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія 1, № 15 (2023): 33–42. http://dx.doi.org/10.32782/2312-1815/2024-1-5.

Full text

Abstract:

У сучасному геополітичному ландшафті ознаки військових конфліктів і криз збільшуються, а це робить актуальним питання впливу інформаційної боротьби на суспільство та міжнародні відносини. В умовах воєнного стану пропаганда й інформаційні операції стають надзвичайно важливими інструментами у веденні бойових дій. Аналіз порівняльних аспектів цих технологій дасть змогу глибше розуміти їхню роль у формуванні думок і поглядів громадян, вплив на міжнародну політику та безпеку держав. Дослідження цієї проблеми є важливим для розробки стратегій протидії маніпуляціям і дезінформації, сприяючи підвищенн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Журкін, Єгор. "Участь інститутів громадянського суспільства в політичних процесах в Україні на початку ХХІ століття". Grani 28, № 1 (2025): 91–101. https://doi.org/10.15421/172512.

Full text

Abstract:

Актуальність дослідження. З проголошенням незалежності України розпочалися процеси становлення громадянського суспільства. Його формування ґрунтується на активній участі громадян, які добровільно долучаються до суспільного життя та можуть виступати посередниками між державою і суспільством. Громадянське суспільство реалізовувалося через різні організації та об’єднання, залежно від їхньої сфери діяльності. До ключових інститутів громадянського суспільства належать політичні партії, громадські організації, засоби масової інформації тощо. Основними завданнями цих інститутів є захист прав і свобод

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Махно, Юрій. "ПОЛІТИЧНА УЧАСТЬ: СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, № 17 (1 серпня 2024): 132–37. http://dx.doi.org/10.32782/2312-1815/2024-17-17.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз поняття політичної участі та її ключових функцій. Зазначено, що активна політична участь громадян є важливим елементом демократичного режиму. Завдяки розвитку інформаційних технологій та глобалізації зростає кількість форм та способів політичної участі. Термін «політична участь» визначається різними способами, включаючи вибори, участь у громадських асоціаціях тощо. Досліджено різні підходи та трактування політичної участі, включаючи її роль у соціальному розвитку та демократизації суспільства. Стаття розглядає концепцію політичної участі, висвітлюючи класичну дефініці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

МОРШИНІН, Євген. "ПУБЛІЧНО-УПРАВЛІНСЬКІ ВІДНОСИНИ ЯК СФЕРА РЕАЛІЗАЦІЇ СУБ’ЄКТИВНИХ ПРАВ ПРИВАТНОЇ ОСОБИ". Law. State. Technology, № 3 (25 жовтня 2024): 14–17. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2024-3-3.

Full text

Abstract:

Метою даної статті є здійснення характеристики публічно-управлінських відносин як сфери реалізації суб’єктивних прав приватної особи. Принципами публічно-управлінських відносин відокремлення: відокремлення політичних питань від здійснення адміністративних функцій держави; створення механізму соціально відповідального бізнесу; налагодження ефективних комунікативних зв’язків; сприяння зростанню рівня професіоналізму посадових осіб органів влади. Визначено, що акцентуація на будь-якому явищі через застосування категорії public є свідченням його важливості для громадянського суспільства. Зроблено

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Шальман, Т. М. "Іміджологічні інструменти формування позитивного іміджу влади у системі зв’язків з громадськістю". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (7 червня 2021): 214–32. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2021.214-232.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто комунікаційну діяльність органів державного управління, що спрямована на формування позитивного іміджу влади, проаналізовано та узагальнено теоретико-практичні аспекти системи зв’язків з громадськістю органів державної влади. Сучасне інноваційне комунікаційне середовище вимагає від фахівців паблік рилейшнз впроваджувати нові технологічні методи та використовувати сучасні форми надання інформації широкому загалу громадянського суспільства, щоб впливати на формування громадської думки. Відтак у статті розглядається низка інструментів іміджології, використання яких органами вл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Lohvynyuk, Tetyana. "ВІЙНА В УКРАЇНІ: РОЛЬ ЗМІ У ФОРМУВАННІ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ (2014–2015)". Український літопис, № 5 (12 червня 2025): 44–49. https://doi.org/10.31470/2786-8583-2025-5-44-49.

Full text

Abstract:

Роль засобів масової інформації в умовах війни є надзвичайно важливою, оскільки вони впливають на формування громадської думки, сприяють консолідації суспільства та забезпечують підтримку національних інтересів. Війна в Україні, яка триває з 2014 року,висунула на перший план необхідність активної роботи ЗМІ в інформаційній боротьбі. У цей період медіа стали не лише джерелом новин, але й інструментом впливу на настрої суспільства, підтримки патріотизму та протидії дезінформації.ЗМІ відіграють важливу роль у зміцненні морального духу громадян. У висвітленні подій на фронті акцентується увага на

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Вікторія, Шабуніна, Тур Оксана, Василенко Дар’я та Саранча Віктор. "ФЕНОМЕН СКАНДАЛУ ЯК СПЕЦИФІЧНОЇ ФОРМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.372.

Full text

Abstract:

Розглянуто феномен скандалу як суспільного явища, подано його типологію, виокремлено позитивні й конструктивні ознаки феномену. Проаналізовано скандал як форму соціокультурної комунікації, визначено стадії його розгортання, специфічні риси, соціальні функції, комунікаційні особливості. Ураховано деструктивний вплив скандалу на соціальні відносини. Доведено, що скандал є екстремальним видом комунікації, потужним фактором формування громадської думки в сучасному соціокультурному просторі під впливом глобалізаційних процесів у інформаційній сфері.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Кармазін, С. С. "Зображення соціально-економічних та культурних змін на Чернігівщині в публіцистиці періодичних видань краю (1985–1990)". Literature and Culture of Polissya 111, № 25f (2024): 284–90. https://doi.org/10.31654/2520-6966-2024-25f-111-284-290.

Full text

Abstract:

У статті досліджено специфіку висвітлення соціально-економічних та культурних трансформацій на Чернігівщині періоду перебудови (1985– 1990) у регіональній пресі. На основі аналізу публікацій провідних обласних газет «Деснянська правда», «Комсомольський гарт», «Червоний прапор» та районних видань розкрито основні тематичні напрями відображення суспільних змін, особливості їх журналістського осмислення та вплив на формування громадської думки. Дослідження показало, що регіональна преса Чернігівщини стала важливим майданчиком для публічного обговорення нагальних проблем та артикуляції суспільних

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Климчук, Ірина, та Сергій Орлов. "«ГОСТРА СИЛА» КИТАЮ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 10 (98) (31 жовтня 2021): 188–91. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-40.

Full text

Abstract:

У статті досліджено особливості прояву стратегії «гострої сили» Китаю у контексті інструментів з формування громадської думки щодо КНР в Україні, а саме у медіа, культурній, а також освітньо-науковій сферах. Проаналізовано можливі загрози даного впливу на ці сфери з боку КНР, а також слабке висвітлення інформації про Китай у вітчизняному медіа та культурному середовищі. Досліджено цільові групи даного впливу, а також формування стереотипів та ставлення до КНР серед українського населення. Охарактеризовано перфорацію впливу КНР на освітньо-наукове середовище, зокрема на академічну та наукові сп

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Третяк, О. А., та В. М. Торяник. "Публічна політика як чинник формування громадської думки: значення для сучасного партійного будівництва". Політичне життя, № 3 (2023): 35–40. http://dx.doi.org/10.31558/2519-2949.2023.3.5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Тріщук, О. В., та С. Б. Фіялка. "Підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій". Обрії друкарства, № 1(15) (10 липня 2024): 75–87. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2024.1(15).301265.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто різноманітні підходи до розуміння феномену чуток у системі соціальних комунікацій. Зазначено, що чутки є важливим елементом суспільного життя та впливають на формування громадської думки, мають соціальну, політичну, економічну, історичну та культурну значущість. У дослідницьких підходах представників різних наук виокремлено соціальнокомунікаційні аспекти феномену чуток, які узагальнено в цілісне бачення. Зроблено висновок, що комплексний мультикультурний підхід потенційно дозволить підвищити ефективність протидії загрозливим чуткам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Hrushko, O. O. "Сучасні аспекти транскордонної співпраці на прикладі функціонування Єврорегіону «Верхній Прут»". Grani 18, № 9 (2015): 38–44. http://dx.doi.org/10.15421/1715173.

Full text

Abstract:

У статті на прикладі Єврорегіону «Верхній Прут» розглянуто сучасні аспекти транскордонної співпраці регіонів України в рамках ініціативи ЄС Східне партнерство. Дано ретроспективу становлення транскордонних зв’язків Чернівецької області з регіонами Молдови та Румунії, показано їхню еволюцію – від трьохстороннього єврорегіону до реалізації проектів у рамках програм ЄС, проаналізовано ефективність реалізації Спільної операційної програми «РумуніяУкраїнаРеспубліка Молдова 20072013» для українського боку кордону. Також проведено дослідження громадської думки щодо впливу на неї євроінтеграційних

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Kopiika, Mariia. "«ГОСТРА СИЛА» В СТРАТЕГІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ КИТАЮ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 68–80. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-68-80.

Full text

Abstract:

У статті досліджено концептуальні й прикладні аспекти «гострої сили» Китаю як нової технології впливу в міжнародній політиці, що спрямована на досягнення конкурентних переваг за допомогою інформаційних операцій, кіберзагроз і маніпулювання новинним контентом мас-медіа й соціальних мереж, проаналізовано зміни в стратегії інформаційної безпеки Китаю з огляду на використання такого інструментарію, як сучасна форма політичної діяльності держави в міжнародних відносинах. Інструментарій «гострої сили» може включати спроби окремих міжнародних акторів управляти інформацією про себе в мас-медіа, освітн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Мадрига, Тетяна, та Андрій Бриндальський. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАНІПУЛЯТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЯХ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, № 20 (27 лютого 2025): 264–71. https://doi.org/10.32782/2312-1815/2025-20-31.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено особливостям використання маніпулятивних технологій у президентських виборчих кампаніях. Мета дослідження – проаналізувати сутність та специфіку застосування маніпулятивних технологій у президентських виборчих кампаніях, виявити їх вплив на формування політичних настроїв та переконань. У процесі наукового дослідження використовували загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, системний підхід, порівняння та моделювання. Результати дослідження показують, що сутність маніпуляції в політичному контексті охоплює цілеспрямоване використання інформа

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!