Journal articles: 'Фразеологізми'

1

Максимова, Анна. "АЛГОРИТМ ДОСЛІДЖЕННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ХХІ СТОЛІТТІ". FOLIUM, № 4 (14 червня 2024): 184–88. http://dx.doi.org/10.32782/folium/2024.4.26.

Full text

Abstract:

У статті визначено етапи аналізу американського фразеологізму, що розпочинається з первинно-візуального аналізу. Початковий аналіз фразеологізмів англійської мови має бути візуальний та/або асоціативний. Відбувається аналіз чи порівнюється на перший погляд які слова використовуються у фразеологізмі архаїзми, інноваційні або просто сучасні. Це перше враження, що складається від побаченого або почутого фразеологізму англійської мови. По-друге, здійснюється візуальна оцінка слова за довжиною, написанням (окремо двома словами, через дефіс або злиття). Усе вищенаведене це поверхневий аналіз слова, що складає перше враження. Логічно, що далі здійснюється глибинний аналіз фразеологізму. Запропоновано їх вивчати: 1) за етимологією. Даний аналіз дозволяє визначити походження американського фразеологізму. Це надасть можливість розуміти сутність складових фразеологізму та встановити часові рамки його виникнення; 2) за відомими назвами та святами. Досить часто американські фразеологізми пов’язані з відомими святами; 3) історичні назви також можуть входити до назв американських фразеологізмів. За цими назвами можна дізнатися з якими історичними назвами асоціюється дане слово або словосполучення; 4) звичаї та традиції також можуть бути в основі американського фразеологізму. За їх наявністю можна аналізувати цінності країни, регіонів, штатів; 5) певні явища що мали масовий характер та вплинули на життєдіяльність людства також відображені в американських фразеологізмах, зокрема, COVID-19, Zoom, Facebook, Instagram; 6) за складовими слова (складові фразеологізму можна оцінити з якої сфери взяте слово або дослідити мовні тенденції, що переважають). Основними тенденціями сучасного мовотворення є екологія, інформатизація; 7) за перекладом (під час перекладу застосовується описовий метод, калькування). Для розуміння мовних явищ, що відбуваються в американських фразеологізмах запропоновано здійснювати фонетичний, лексичний, морфемний, словотвірний, морфологічний, синтаксичний, орфографічний, пунктуаційний, стилістичний.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

ЛОЗИНСЬКА, Оксана Григорівна. "КОНТАМІНАЦІЇ ПОЛЬСЬКИХ КІНЕМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЕМОЦІЙ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 156–63. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237846.

Full text

Abstract:

Мета статті – продемонструвати особливості структури, семантики та функціонування в текстах сучасної польської мови фразеологічних контамінацій як одного із типів структурно-семантичних інновацій, яких зазнають польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій. Об’єктом дослідження є контаміновані польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій; предметом аналізу – структурно-семантичні особливості контамінованих кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій. Результатом дослідження є ґрунтовне вивчення текстової реалізації контамінованих кінематичних фразеологізмів, розкриття механізмів їхнього творення з урахуванням специфіки семантичного поєднання контамінованих фразеологізмів, встановлення різновидів контамінацій та спроба визначення причин їхньої появи. Висновки. З’ясовано, що значення контамінованих кінематичних фразеологізмів є результатом розширення – накладання, розгортання чи злиття – значень переважно двох вихідних нормативних фразеологізмів. Такі контамінації здебільшого вживаються для інтенсифікації значення одиниці шляхом схрещення значень поєднаних фразеологізмів. Найчастіше контамінуються дієслівні фразеологізми з іменними чи два дієслівні фразеологізми, значно рідше – обставинні з дієслівними чи два обставинні фразеологізми. При перехрещенні дієслівної одиниці з іменною відбувається розгортання образу і/чи значення дієслівного фразеологізму, а при контамінаціях з формально-семантичним вузлом – накладання значень фразеологізмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

КРАВЕЦЬ, Лариса. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ВОГНЮ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 202–7. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).202-207.

Full text

Abstract:

Аналіз фразеологізмів у зв’язку з психоментальними механізмами дає змогу простежити зародження змісту, перетворення його та фіксацію в мовній формі, виявити етноспецифіку мовомислення та константи лінгвокультури певного народу. Для аналізу обрано фразеологізми, що містять мовні знаки концептосфери вогонь. Когнітивна структура вогонь сформувалась на основі архетипу й характеризується складністю, багатозначністю й амбівалентніс- тю. Різноаспектні властивості вогню актуалізовані в численних фразеологізмах, що мають неоднакове емоційно-оцінне забарвлення. Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей концептуалізації вогню в українських фразе- ологізмах. Для досягнення поставленої мети було створено модель концептосфери вогонь, зафіксовано фразеологізми української мови, що містять мовні знаки концептосфери вогонь; визначено й охарактеризовано асоціативні й психолінгвістичні засади творення фразеологізмів, що містять мовні знаки концептосфери вогонь. Структуру концептосфери вогонь визначили особливості вогню та результати його пізнання людиною. Модель концептосфери ґрунтується на загальних уявленнях про природне явище і не відображає повною мірою вузькоспеціальні знання. Зафіксовані фразеологізми за типом фразеотворення неоднорідні. Серед них наявні метонімічні, метафоричні та порівняльні конструкції. Більшість фразеологізмів, пов’язаних із концептосферою вогонь, виникла внаслідок переінтерпретації психое- моційних і фізичних станів людини та інтенсивності певних дій на основі аналогізації з вогнем у різних його виявах. Значна частина з них заснована на актуалізації небезпечних для людини властивостей вогню, що зумовлює семанти- ку стійких словосполучень. Меншу групу становлять фразеологізми, в яких акцентована колірна семантика. Окрему групу з незначною кількістю одиниць утворюють фразеологізми з семантикою світла. Усі виявлені фразеологізми ма- ють різні інтегральні значення та неоднакове емоційно-оцінне забарвлення. Значення мовних зворотів конкретизує контекст, а атрибутивні, об’єктні й обставинні поширювачі увиразнюють та поглиблюють його, водночас конотативнікомпоненти зберігають актуальність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

БАЧИНСЬКА, Галина, та Оксана ВЕРБОВЕЦЬКА. "ЕКВІВАЛЕНТИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ТА ПОЛЬСЬКОЇ МОВ З ОНІМНИМ КОМПОНЕНТОМ (на матеріалі «Короткого українсько-польського словника усталених виразів»)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).62-67.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано фразеологізми з онімними компонентами в порівняльному аспекті україн- ської та польської мов на матеріалі «Короткого українсько-польського словника усталених виразів: еквіваленти слова, фразеологізми прислівʼя та приказки» (Дрогобич, 2017). Проаналізовано семантику онімного складу, зʼясовано лексич- ні групи, з яких походять власні назви. Досліджено культурно-національні особливості онімів у складі фразеологізмів.Вивчення фразеологізмів як носіїв ментальних фреймів є актуальним, у тому числі і порівняння реалізації власних назв у фразеологічних одиницях споріднених і неспоріднених мов. Мета статті – аналіз фразеологічних одиниць, до скла- ду яких входять онімні комоненти, на матеріалі сучасної української та польської мов. Завданням статті було визначити роль та функцію ономастичного складника у фразеологізмах, проаналізувати склад та семантику фразеологізмів (ідіом) української та польської мов з онімними та відонімними дериватами; розглянути типи ономастичних фразеологізмів; ви- ділити особливості їхнього перекладу; зʼясувати походження онімних назв у фразеологізмах-відповідниках.Функціонування фразеологізмів, до складу яких входять онімні компоненти, у мовному континуумі споріднених мов свідчить про етнічну близькість цивілізаційних віх, наявність історичної спадщини, звʼязок із всесвітніми культурними процесами, частиною яких вони є. Такі лінгвістичі одиниці дуже яскраві, образні, мають конкретизований метафоричний зміст, відомі на міжетнічному рівні, тому більш дієві, адресні й універсальні. Перевагу в міжнародній комунікації мають фразеологізми з міфонімами-складниками, бо онім, який містить загальновідому інформацію (з Біблії та античних міфів), зберігається в перекладі іншою мовою, оскільки відомий і конотований для носіїв різних (споріднених і неспоріднених) культур, у тому числі й для українців та поляків. Проте в таких назвах виявляються і культурні відмінності в лексиці, звуковому комплексі власних іменувань тощо. Серед фразеологічних одиниць з онімними компонентами наявні повні відповідники і відповідники, що відрізняються значенням, складниками, граматич- ними формами, варіативністю найменувань.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

КОНДРАТЕНКО, Наталія. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ ІГРОВОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 468–73. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2(44).468-473.

Full text

Abstract:

У статті досліджено трансформовані фразеологізми, що є репрезентантами ігрової комунікативної стратегії взаємодії автора і читачів в українському медіадискурсі. Наголошено, що заголовкові комплекси виконують функцію привернення уваги читачів і визначають їхню подальшу інтенцію – ознайомитися з текстом повідомлення чи припинити читання. Наявність в заголовках трансформованих фразеологічних одиниць репрезентує ігрову комунікативну стратегію взаємодії автор з читачем: читач декодує первинну форму фразеологізму та вступає з автором в діалог, актуалізуючи всі смислові шари заголовка. Основна мета полягала в аналізі фразеологізмів у заголовках українських електронних періодичних видань як реалізації ігрової комунікативної стратегії, що зумовило розв’язання таких зав- дань: визначити поняття ігрової комунікативної стратегії в межах лінгвопрагматичного потрактування мовної гри; проаналізувати фразеологічні одиниці у заголовкових комплексах електронних періодичних видань; визначити осо- бливості структурно-семантичних змін фразеологізмів і створити типологію трансформацій фразеологізмів у медіа- дискурсі за структурно-семантичними параметрами. Матеріалом дослідження слугували заголовкові комплекси матеріалів українських періодичних видань «Українська правда», «Тиждень», «Високий замок», «Газета по-українськи»,«Україна молода», «Дзеркало тижня», що мають електронну версію, за 2017–2020 роки. Загалом проаналізовано понад 500 заголовкових комплексів з фразеологічними одиницями. У статті доведено, що ігрова стратегія інтригує читача, змушує його декодувати прихований зміст повідомлення, посилює інтелектуальний пошук тощо, тобто є вираженням комунікативної настанови на інтелектуальну гру й контамінацією медійного і ігрового дискурсів, а трансформова-ні фразеологізми беруть участь у реалізації ігрової стратегії автора та посилюють діалогічну взаємодію з читачами. Узагальнено, що трансформації фразеологізмів у заголовках представлено трьома групами: структурні, структурно- семантичні та комунікативно-функційні. До першої групи, що характеризується змінами компонентного складу без семантичних зрушень, віднесено розширення і редукцію; до другої групи, що охоплює зміни компонентного і змісто- вого рівня, належать субституція, контамінація та семантичне асоціювання; до третьої групи – зміни фукційного призначення і відношення до дійсності у висловленні, що містить фразеологізм.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

LEVCHENKO, Tetiana LEVCHENKO, Tetiana SHYNKAR та Tetiana CHUBAN. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ". Теоретична і дидактична філологія, № 37 (24 червня 2024): 137–49. https://doi.org/10.31470/2309-1517-2024-37-137-149.

Full text

Abstract:

У сучасному інформаційному суспільстві медійний дискурс відіграє ключову роль у формуванні мовленнєвого простору та впливі на суспільну свідомість. Ця стаття присвячена дослідженню впливу ідіостилю журналіста, жанру публікації та концепції видання на використання фразеологізмів у медійному дискурсі. Виявлено, що трансформація фразеологізмів є результатом творчого потенціалу та нестандартного мислення журналіста. Ця трансформація дозволяє створити інтелектуально насичений діалог між адресантом і адресатом, а також вводить комічний смисл у матеріал, залучаючи читача та створюючи ефект невимушеної дружньої бесіди. Аналіз показав, що найчастіше трансформовані фразеологізми зустрічаються в заголовному комплексі аналітичної статті та їх стильове забарвлення значною мірою залежить від характеру видання. У масмедіа, спрямованих на масову аудиторію, часто використовуються фразеологізми, характерні для розмовного мовлення та жаргону. Досліджено, що в мові сучасних медіа мовна гра з фразеологізмами здійснюється за допомогою їх переосмислення або формальної трансформації, такої як контамінація, заміна, додавання або усунення компонентів. Особливо поширеним прийомом є подвійна актуалізація, коли стійкі словосполуки поміщаються у контекст, де реалізуються одночасно пряме і метафоричне значення компонентів фразеозвороту. Виявлено, що трансформація стійких словосполучень у медійному контексті допомагає створити не лише інформативну, а й естетично задовільну комунікацію. Додатково аналізується вплив соціокультурного контексту на використання фразеологізмів у медійному дискурсі. Виявлено, що фразеологізми використовуються для актуалізації певних цінностей, норм та стереотипів у суспільстві. Загальні висновки дослідження сприятимуть розумінню механізмів мовної маніпуляції у медійному просторі та розкриттю різноманітних стратегій комунікації, використовуваних журналістами у своїй роботі. Такий підхід дозволить краще розуміти роль мовленнєвих засобів у формуванні суспільної думки та сприятиме підвищенню медійної грамотності серед читачів. Зроблено висновки, що у недійному дискурсі важливу роль відіграє мовна гра з фразеологізмами, що є результатом складної взаємодії між ідіостилем журналіста, характером видання та жанром публікації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Жидкова, Наталія. "АНТИЧНІ І БІБЛІЙНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ЗАСОБИ АСОЦІАТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ГАЛУЗІ ОСВІТИ". Молодь і ринок, № 10/218 (1 січня 2024): 97–111. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2023.290341.

Full text

Abstract:

У статті розкрито значення античних та біблійних фразеологізмів, їх використання як засобів асоціативних зв’язків у дослідницькій діяльності учнів на уроках громадянської та історичної галузі освіти. Наголошено, що фразеологізми виконують мотивуючу функцію учнів, створюючи образ фразеологізму та встановлюючи асоціативні зв’язки, активізують навчальний та життєвий досвід учнів, спонукають використати набутий досвід у дослідженні; розвиваючу – розвивають асоціативне мислення, зумовлюють аналогізування; аксіологічну – формують ціннісне ставлення до подій, явищ, процесів, діяльності персон. Наведено приклади античних та біблійних фразеологізмів та їх значення для створення асоціативних зв’язків та аналогізування (перенесення ознак з відомого предмета та аналогічний, що досліджується) на уроках історії України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Зайцева, Д., та І. Рябчук. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В АНГЛІЙСЬКИХ НАУКОВО–ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТАХ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.08.

Full text

Abstract:

Специфіка функціональних різновидів вираження інформації не перешкоджає національній єдності мови, тим самим підтверджуючи, що фразеологізми можуть також функціонувати як одиниці номінації спеціальних понять у спеціалізованому науково-технічному тексті професійної мови, а в ряді випадків вони репрезентують підкреслену національну ідентичність автора висловлення. В статті досліджено питання розповсюдження фразеологізмів у науково-технічних текстах з експлуатації морського транспорту. Розглянуті екстралінгвістичні фактори, що впливають на склад спеціалізованої мови з тематики експлуатації морського транспорту. Показано, що існує прямий зв'язок між значеннями фразеологічних одиниць та змістом науково-технічного тексту. В статті виділено групи фразеологічних елементів, у концептуальному змісті яких актуалізується представлення про індустрію морського транспорту, як стійко розпізнаваний образ та на прикладі терміну “морської індустрії” досліджені фразеологізми. Доведено, що у переважній кількості випадків фразеологічні одиниці вербалізують комплексний концепт “подолання проблеми”, репрезентуючи розуміння важкої, небезпечної праці як портретного явища індустрії морського транспорту. Застосовуючи процедури морфемного аналізу ключових компонентів термінологічних словосполучень і дериваційного синтезу в роботі виявлені параметри терміноутворювання: використання найбільш продуктивних, легко розпізнаваних, апробованих способів словоутворення; вибір двосторонньої одиниці з передбачуваним заздалегідь, експліцитно представленим значенням на рівні плану змісту; перевага словотворчим моделям, аналогічним вже існуючим зразкам, що забезпечує передбачуваність терміна. В статті доведено, що різке збільшення обсягу, якості і багатомовності комунікації в сучасних науково-технічних галузях знаходить висвітлення в науковому корпусі мови у виді явища термінологізації фразеологізмів. У цьому процесі фразеологічні одиниці отримують додаткові спеціальні значення і починають функціонувати як багатокомпонентні терміни. Встановлені два напрямки переходу фразеологізмів в розряд термінів: безпосередньо термінологізується сам загальновживаний фразеологізм; термін-фразеологізм детермінологізується в загальнолітературній сфері і ретермінологізується в іншій спеціальній сфері, відмінній від першої спеціальної сфери. Ключові слова. дискурс, експлуатація морського транспорту, термінологічна одиниця, фразеологічна одиниця, language for specific purposes

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

ІВАСИШИНА, Тетяна, та Ольга КОМАРОВА. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ ВОЄННОГО ДИСКУРСУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (5 липня 2023): 30–35. http://dx.doi.org/10.32689/maup.philol.2023.1.5.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу неофразем воєнного дискурсу, які з’явились у період повномасштабного вторгнення росії на територію України. Оскільки фразеологізми стали певними маркерами мовної картини світу, їх вивчення набуло великого значення для дослідження воєнного дискурсу цього періоду. Метою статті був аналіз нових чи вже існуючих, але з новим значенням, фразеологізмів у функціонуванні мовної картини світу в період війни. Відповідно до мети було поставлено завдання: проаналізувати неофраземи періоду повномасштабного вторгнення росії на територію України; виділити основні тематичні підгрупи неофразем; встановити, які саме фразеологічні компоненти були найактивнішими у зазначений період; з’ясувати, як об’єктивується картина світу українців періоду війни через особливості когнітивного відтворення на рівні фразеологічних новоутворень. У висновках зазначено, що неофраземи тематичного поля війни можна розділити за походженням: авторські вислови політиків, захисників, масмедійників, діячів культури й мистецтва тощо. Ключовими у значній кількості неофразем є такі лексеми, як Україна, Перемога, Збройні Сили України. Окрему групу становлять фразеологізми із компонентом-топонімом. Географічна назва як складова фразеологізму має мотивувальне значення, яке координує та упорядковує семантичні компоненти онімів. Також характерним для неофразем періоду війни є використання власних назв, оскільки саме вони найшвидше відображають культурні, політичні та історичні події в суспільстві. Чимало фразеологічних одиниць утворено з певним ключовим дієсловом. Дієслова, які вживаються у формі наказового способу, як правило, виражають побажання, прохання, потребу. Виокремлюється група фразеологізмів, які побудовані на основі антонімії, більшість із них це контекстуальні антоніми. Окрему групу становлять фразеологізми з анімалістичним компонентом (зоонімом або орнітонімом), при цьому, зазвичай, фразеологічні одиниці із зоокомпонентом відображають певні людські риси, які формуються на основі співвіднесення стереотипів порівняння тваринного світу та рис людини, проте в неофраземах періоду війни вони мають персоніфіковану роль світу природи з повною підтримкою в боротьбі з ворогом. Важливим для українців символом життя та свободи була і є земля, тому цілком очевидно, що утворилась група фразеологізмів саме з цим компонентом. Ще одну групу утворюють неофраземи гумористичного або саркастичного характеру, вони, як правило, є певною формою психологічного захисту або куражу у висміюванні недоліків ворога.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

ЯРМОЛЕНКО, Галина. "ПРОПОЗИЦІЙНО-ДИКТУМНА МОТИВАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 309–12. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).309-312.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена одній із актуальних проблем сучасної лінгвістики – проблемі формування фразеологічних знаків мови. Для її вирішення застосована методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, який передбачає інтерпретацію ономасіологічної структури фразеологічної одиниці та реконструкцію концептуальної структури знань про позначене у вигляді ментально-психонетичного комплексу.Мета статті – проаналізувати фразеологізми, сформовані внаслідок пропозиційно-диктумної мотивації, що є метонімічною за загальним механізмом найменування. Для досягнення поставленої мети реалізовано такі завдання, як-от: коротко проаналізовано останні дослідження, присвячені проблемі фразеотворення, описано теоретичні засади вивчення фразеологізмів у когнітивно-ономасіологічному аспекті, досліджено ономасіологічні структури пропозиційно мотивованих фразеологічних одиниць.Значна частина фразеологізмів української мови утворена в результаті пропозиційно-диктумної мотивації. Їхнє інтегральне значення пов’язане із семантикою компонентів за суміжністю. У пропозиційно мотивованих фразеологіз- мах висвітлені такі компоненти диктуму, як-от: предикат, об’єкт, локатив, темпоратив, квантитатив, медіатив, квалітатив, фінітив тощо. Найчастіше актуалізованими є темпоратив, медіатив, квантитатив. Низка пропозиційно мотивованих фразем має здатність набувати метафоричного значення.Вивчення фразеологічних одиниць в когнітивно-ономасіологічному аспекті дає підстави потвердити думку науковців про те, що у фразеосистемі української мови пропозиційно-диктумний тип мотивації менш поширений, аніж асоціативно-термінальний. Чи не найвища продуктивність цього типу у фразеологізмах на позначення простору й часу. Перспективним видається проведення спеціального дослідження, присвяченого докладному вивченню пропозиційно мотивованих фразем української мови.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Венжинович, Наталія, та Ганна Сньозик. "ЕТНОКОДИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ НОМІНАЦІЯХ (НА МАТЕРІАЛІ МОВОТВОРЧОСТІ ФЕДОРА ПОТУШНЯКА)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 51 (2024): 82–89. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.1.(51).82-89.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню фразеологічних номінацій у мовотворчості Федора Потушняка. Окреслено теоретичні питання вивчення фразеології у мові художньої літератури. Особлива увага звернена на етнокультурний й генетичний аспекти вивчення фразеологізмів. Виявлено фразеологічні одиниці у мовотворчості Федора Потушняка й визначено основні групи фразеологізмів на основі етнокодів української культури. Особлива увага приділена їх етимології та сучасним трансформаціям у різних контекстах художнього твору: з’ясовано первинні значення фразеологізмів та можливі інформативні значення. Визначено, що найбільш вагомою групою фразеологічних номі- націй у мовотворчості Федора Потушняка є фразеологізми з міфології, які поділено за фразеологічною номінацією на фразеологізми з номінацією духів природи, фразеологізми з номінацією духів дому, фразеологізми з номінацією демонів, фразеологізми з номінацією духів за метою й призначенням. На периферії міфологічного етнокоду серед фразеологічних номінацій у мовотворчості Федора Потушняка виокремлено такі міжкодові переходи: міфологічно-християнський, міфологічно-природний, міфологічно-темпоральний, міфологічно-просторовий, міфологічно-зооморфний, міфологічно-акціональний, міфологічно-предметний. Детально проаналізовано кожен із наявних переходів. Проведений аналіз засвідчує надзвичайну глибину мовної особистості Федора Потушняка, вивчення якої лише набирає обертів. Досліджені фразеологічні номінації формують величезну життєдайну енергію, у якій закодовано силу поколінь, яка дуже необхідна кожному українцеві, особливо тепер, у ці складні часи. Фразеологізми як особливі одиниці мови відтворюють ментальну інформацію етносу й слугують яскравими виразниками культурно-мовної спадщини. Вони беруть безпосередню учать у творенні мовної картини світу, творять комплекс цінностей, що притаманні тій чи тій нації або етносу. Таким чином, етнокультурна семантика фразеологічних номінацій дає поштовх для вербалізації концептів у свідомості українського народу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

БАБІЙ, Ірина, та Ніна СВИСТУН. "ПРИНЦИПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ФРАЗЕО- ЛОГІЧНИХ СЛОВНИКІВ МОВИ ТВОРІВ ПИСЬМЕННИКІВ (на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого»)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).55-61.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано методику та основні принципи укладання фразеологічних словників мови творів письменника на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» (2018 р.).В останні десятиріччя активізувалися дослідження фразеології. Актуальним сьогодні є лексикографічне опра- цювання фразеологізмів, сформована окрема галузь – фразеографія. Крім традиційних фразеологічних словників, в україністиці з’явилися словники фразеологізмів мови письменників.Актуальність нашої статті зумовлена потребою та новизною лексикографічного опрацювання фразеологізмів на матеріалі мови творів письменників, оскільки фразеографічні праці такого типу містять інформацію не тільки про фраземне багатство мови, а й про ідіостиль письменника. Мета пропонованої праці – описати методику та принципи укладання фразеологічних словників мови творів письменника на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого». Для реалізації мети необхідно розв’язати такі завдання: описати теоретичні засади підготовки фразеоло- гічних словників мови творів письменника на матеріалі словника «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого», подати методику формування словникової статті.Словник фразеологізмів творів Богдана Лепкого укладено відповідно до традицій формування фразеографічних праць, він містить передмову, будову словника та словникової статті, реєстр творів, паспортизацію текстів Богдана Лепкого, український алфавіт, корпус словника. Кожна словникова стаття об’єднує кілька компонентів: реєстрове (опорне) слово; фразеологічну одиницю; тлумачення значення ФО; ілюстративний матеріал.Словник «Фразеологізми у творах Богдана Лепкого» засвідчує, що важливим компонентом формування ідіости- лю письменника виступають фразеологізми (загальномовні та індивідуально-авторські). У результаті аналізу виявле- но, що фразеологічні словники такого типу акумулюють фраземне багатство української мови та є вагомим джерелом відтворення світобачення письменників і розуміння їх словесної творчості. Зібрані матеріали таких фразеографічних праць – підґрунтя для появи нових лінгвістичних розвідок.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Даниленко, Ю. А. "УКРАЇНСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ ВСЕ". Лінгвістичні дослідження, № 58 (2023): 161–73. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2023.58.11.

Full text

Abstract:

Мета статті – дослідження вербалізації поняття “все” на матеріалі українських фразеологізмів. Виокремлено фразеологічні одиниці з компонен- том “все”, що позначають повноту; класифіковано фразеологізми з ком- понентами-соматизмами, з компонентами-числівниками, фразеологізми з одиницями тематичного поля “простір”. Розглянуто структуру, семан- тику, стилістичне маркування та конотації фразеологізмів. Результати проведеного лінгвістичного аналізу дають підстави для уточнення змісту поняття “все”, що може бути використано для подальших досліджень у ког- нітивістиці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

ТОДОРОВА, Наталія, та Марина ЛАПІНА. "ТИПИ МОТИВАЦІЇ АНГЛІЙСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБРОЇ". Актуальні питання іноземної філології, № 21 (30 грудня 2024): 130–35. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-21-19.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено когнітивно-ономасіологічному аналізу англійських фразеологізмів з компонентом на позначення зброї, завданням якого є виявлення та опис їх мотиваційних типів. Матеріалом дослідження слугували англійські фразеологізми, у компонентному складі яких зафіксовано одну або більше лексем на позначення загального поняття зброя, різновидів зброї, її конструктивних частин та боєприпасів. Основу методології наукової розвідки склала методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, запропонована О. Селівановою. У результаті застосування процедур когнітивно-ономасіологічного аналізу для дослідження мотивації англійських фразеологізмів з компонентом на позначення зброї виокремлено їх чотири мотиваційні типи: асоціативно-термінальний, пропозиційно-диктумний, інтеграційно-порівняльний та змішаний. Встановлено, що фразеологізми асоціативно-термінального типу мотивації є метафоричними за своєю природою і семантично орієнтовані на опис поведінки та психологічних станів людини. Фразеологізми пропозиційно-диктумного типу мотивації є метонімічними за своїми ознаками та зберігають у своїй внутрішній формі результати досвіду використання зброї людиною. Інтеграційно-порівняльний тип мотивації набув низької репрезентації серед англійських фразеологізмів з компонентом на позначення зброї. Найвищий ступень представленості продемонстрували фразеологізми змішаного типу мотивації, серед яких виявлено п’ять різновидів: асоціативно-модусний, пропозиційно-асоціативний, пропозиційно-модусний, пропозиційно-асоціативно-модусний та інтеграційно-порівняльно-модусний. Встановлено, що чотири різновиди змішаного типу мотивації пов’язані з модусом, що зумовлює наявність оцінно-експресивного компонента у фразеологічному значенні таких фразеологізмів. Їхня семантика набуває негативної конотації, оскільки зброя виступає символом конфлікту та агресії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Ременяк, Софія. "ЕТИМОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ-АНТРОПОНІМОМ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Молодий вчений, № 1.1 (125.1) (19 січня 2024): 69–72. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-1.1-125.1-17.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано етимологічні особливості англійських фразеологізмів з компонентом-антропонімом. Розглянуто такі поняття: «фразеологія», «фразеологічні одиниці», «антропонім». Наведено варіанти назв фразеологізмів, до складу яких входять власні імена. Охарактеризовано особливості антропонімів. Виокремлено класифікацію за джерелом походження. Проведено етимологічний аналіз на матеріалі 153 фразеологічних одиниць з антропонімічним компонентом. Доведено, що найбільшу частину становлять фразеологізми, походження яких є історичні події, з якими пов’язана певна особа; до складу яких входять імена відомих постатей у різних галузях людської діяльності (31 ФО), а найменшу – фразеологізми, походження яких є легенди, казки, фольклор (12 ФО). Наведено приклади англійських фразеологізмів з компонентом-антропонімом та їх україномовні переклади.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

ТВЕРІТІНОВА, Тетяна. "СЮЖЕТОТВОРЧА РОЛЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПОВІСТІ М. В. ГОГОЛЯ «НІС»". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 355–58. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).355-358.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема сюжетотворчої ролі фразеологізмів у повісті М.В. Гоголя «Ніс». Відзначається, що письменник, який у своїх творах активно використовував загальновживані фразеологізми, побудував повість «Ніс» на імпліцитному використанні цілого ряду ідіом, пов’язаних із назвою твору.Мета статті – розглянути роль фразеологізмів у побудові сюжету гоголівської повісті, простежити, як відбивається психологія, світосприйняття й поведінка героя як об’єкта дії в усталених словосполученнях. У роботі використані метод фразеологічної ідентифікації, комунікативно-функціональний аналіз, культурно-історичний та герменевтичний методи, що дозволяє виявити специфіку функціонування фразеологізмів в художніх творах. Вибір дослідження був зумовлений прагненням проаналізувати відомий гоголівський твір на перетині фразеології, літературознавства, психології та культурології, що є надзвичайно цікавим і актуальним в сучасній гуманітаристиці.При тому, що в повісті експліцитно присутній лише один фразеологізм – оставить с носом, у побудові сюжетних ліній простежується ціла низка соматичних фразеологізмів із компонентом «ніс», які використовуються імпліцитно. Головна сюжетна лінія пов’язана з поведінкою героя, типового гоголівського самозванця, що держал нос по ветру, тоб- то скористався можливістю пришвидшити просування по службі, тому й поводить себе самовпевнено (задирает нос) у Петербурзі. Із другорядною лінією сюжету пов’язані матримоніальні плани героя, які утворюють у повісті цілий іді- оматичний асоціативний ряд, відсилаючи до готових форматів, мовних і поведінкових кліше (водить за нос, крутить носом, оставить с носом, не по носу табак). Відзначається, що загалом, як себе репрезентує герой, можна висловити ще одним фразеологізмом: сыт, пьян и нос в табаке, який в російській лінгвокультурній спільноті використовують для характеристики людини, в якої все добре; як формулу повного достатку.Дослідження відбувається з урахуванням історико-політичних і соціальних особливостей тодішнього російського життя, яке впливало на психологію та поведінку героя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

МАКСИМОВА, Анна. "КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 4 (14) (30 грудня 2024): 55–60. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.9.

Full text

Abstract:

Фразеологізми є невід'ємною частиною мовної системи, що відображають культурно-історичний контекст, національну ідентичність і світогляд носіїв мови. Вивчення американських фразеологізмів має особливе значення, оскільки вони формують важливий компонент міжкультурної комунікації у глобалізованому світі. Ця стаття розглядає основні методи та підходи до дослідження американських фразеологізмів, включаючи когнітивно-семантичний аналіз, історичний метод, перекладацький підхід, а також компаративне вивчення. Когнітивно-семантичний аналіз дозволяє виявити, як фразеологізми відображають ментальні моделі та культурні концепти, притаманні американському суспільству. Історичний метод забезпечує розуміння походження і трансформації фразеологізмів у соціальному та культурному контексті. Перекладацький підхід акцентує увагу на специфіці передачі значень американських фразеологізмів іншими мовами, зокрема українською, уникаючи втрати культурної специфіки. Лексикографічний підхід дозволяє визначити існуючі американські фразеологізми, їх впорядкувати і описати, що спрощує процес спілкування, навчання і пошуку відповідника у рідній мові. Соціолінгвістичний підхід дозволяє осягнути взаємозв’язок американської англійської та суспільства і дозволяє виявити культурно-історичний вплив емігрантів, корінного населення на формування американських фразеологізмів, що в цілому обумовило їх унікальність. Компаративне вивчення фокусується на порівнянні американських фразеологізмів із відповідними одиницями інших варіантів англійської мови (наприклад, британської) та мов світу. У дослідженні визначено, що сучасні аспекти вивчення американських фразеологізмів, такі як вплив новітніх технологій і регіональні варіації, залишаються недостатньо дослідженими. Зокрема, значний інтерес становлять питання адаптації фразеологізмів у цифровому середовищі, їхня роль у соціальних мережах і медіа, а також диференціація на основі регіональних діалектів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Головацька, Юлія. "ВІДТВОРЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ ЯК ЗАСОБІВ ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДАХ ТВОРУ Л. КЕРРОЛЛА «АЛІСА В ЗАДЗЕРКАЛЛІ»". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 58–63. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-10.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено особливості відтворення фразеологічних одиниць як засобів характеротворення персонажів у перекладах твору «Аліса в Задзеркаллі» українською та польською мовами. Подано класифікацію фразеологічних одиниць з точки зору перекладознавства. Визначено способи перекладу фразеологічних одиниць (переклад фразеологічним еквівалентом, фразеологічним аналогом, описовим перекладом, контекстуальними замінами та калькуванням, використання відповідного фразеологізму в цільовій мові). Проаналізовано класифікацію фразеологічних одиниць за їх семантикою (звичайні словосполучення (звороти, свобода вибору яких обмежена); фразеологічні ряди (звороти, що виражають одне, але складне поняття); фразеологічні єдності (звороти, що є одним нерозривним цілим). Визначено, що фразеологічне зрощення – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, і на значення якої ніколи не впливають значення її компонентів; фразеологічна єдність – це семантично неподільна фразеологічна одиниця, ціле значення якої мотивоване значеннями її компонентів; фразеологічна комбінація – це семантично подільна фразеологічна одиниця, в якій кожне слово має абсолютно незалежне значення. Подано функціональну класифікацію фразеологізмів у творі «Аліса в Задзеркаллі» (фразеологізми, що стосуються характеристики персонажів; фразеологічні одиниці, що передають внутрішній стан героя; фразеологічні одиниці, що допомагають розкрити фізичний стан персонажа; фразеологізми, що характеризують багатий духовний світ героя, мудрість, дотепність). Фразеологізми, що стосуються характеристики героїв і виконують оцінну функцію, тематично поділено на такі групи: фраземи, що допомагають розкрити позитивні якості персонажів; фраземи, що сприяють розкриттю негативних якостей; фраземи, що доповнюють портретну характеристику. Досліджено способи перекладу фразеологічних одиниць українською та польською мовами. Аналіз 150 фразеологічних одиниць привів до висновку, що існує кілька способів перекладу фразеологічної одиниці залежно від того, до якої групи вона належить. Існують такі способи перекладу фразеологічних одиниць – переклад фразеологічного еквівалента, фразеологічний аналог, описовий переклад, контекстуальні заміни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

КУЗА, Анжела. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕЛІГІЙНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 57 (4 липня 2024): 44–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.57.6.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто українську релігійну фразеологію періоду російсько-української війни та охарактеризовано її функціонування в інтернет-просторі. Процеси дерадянізації та деатеїзації в українському суспільстві активізують дослідження вербальних засобів релігійного змісту, серед яких особливе місце посідають релігійні фразеологічні одиниці. Актуальність цієї теми посилена фактами з’яви в українському мовному просторі нових фразеологізмів, пов’язаних з реаліями нинішньої російсько-української війни. Відзначено, що фразеологія як виразник менталітету народу є важливим чинником формування світогляду українців в період війни, тож її функціонування в інтернет-просторі набуває великої ваги. Оскільки релігійну фразеологію періоду початку війни вже досліджено, у статті основний акцент зроблено на фразеологізмах, які функціонують в релігійних текстах, поширених в інтернет-просторі після початку повномасштабного вторгнення агресора в нашу країну. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що українська релігійна фразеологія зайняла гідне місце в сучасному інформаційному просторі завдяки активній присутності у ньому електронних ресурсів УГКЦ та ПЦУ (офіційні сайти церков, часописи, поширення актуальних релігійних публікацій в українських електронних ЗМІ, релігійні спільноти в соціальних мережах тощо). Продовжуючи традиції українського проповідницького мистецтва щодо використання скарбів релігійної фразеології, нинішні проповідники вводять ці мовні ресурси в сучасний контекст. Відзначено, що активно функціюють фразеологізми з ключовими словами-теонімами та фразеологізми-біблеїзми, які переважно набувають конотацій, суголосних з подіями війни, а також набули поширення фразеологічні одиниці, ключові слова яких – лексеми мир, війна та перемога. Частина фразеологізмів мають одночасно релігійну та національно-патріотичну конотацію.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Cherniak, Oksana. "ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОСУДУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 195–205. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-195-205.

Full text

Abstract:

У статті виокремлено і проаналізовано фразеологізми, які виражають негативну оцінку адресата; визначено характеристики особи, які найбільш піддаються осуду в англомовному суспільстві і є зафіксованими у фразеологічних одиницях; проаналізовано фразеологізми, що позначають дії адресата, які можуть викликати осуд. Фразеологічні засоби є тією частиною лексики, яка найбільш влучно і виразно виражає емоції та експресії у мові. Вони точно передають емоційний стан самого мовця і тому широко використовуються для позначення його оцінного ставлення до об’єкта. Визначено, що переважна більшість фразеологізмів має експресивно забарвлене значення, суб’єктивно модальний компонент їхньої семантики сприяє передачі почуттів, емоцій, емоційних переживань. Виявлено, що за структурно-морфологічною ознакою фразеологічні одиниці на позначення осуду можна поділити на дієслівні та субстантивні. Фразеологізми на позначення осуду виражають різний ступінь критики: від легкого несхвалення дій адресата до осуду з образами. Виявлено, що в англомовному суспільстві найбільш осуду піддаються такі характеристики особи: надмірність, багатство, дратівливість, підступність, нечесність в бізнесі тощо.  У статті розглянуто способи перекладу фразеологічних одиниць на українську мову та проаналізовано, які способи перекладу найчастіше використовуються при передачі фразеологізмів з негативним знаком оцінки. Труднощі перекладу англомовних фразеологізмів зумовлені складністю їх семантичної структури, образним характером, національно-культурною специфікою їх значень. Виявлено, що найчастіше при перекладі фразеологізмів на позначення осуду застосовується описовий переклад, оскільки велика кількість англійських фразеологізмів є безеквівалентними. Водночас нерідко можна знайти фразеологічний аналог або фразеологічний еквівалент при передачі таких фразеологічних одиниць української мовою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

ШЛЕНЬОВА, М. Г. "МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОСТОРУ ЧЕРЕЗ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ: ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ ПІДХІД". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 1 (19 березня 2025): 17–22. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2025.1.3.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню мовної репрезентації простору через фразеологізми, що позначають просторові категорії «далеко – близько». У роботі визначено функціонально-семантичні особливості цих фразеологічних одиниць, механізми формування просторових образів, формально-граматичну структуру та їхню роль у мовній картині світу. Проаналізовано особливості просторової семантики фразеологізмів, їхню здатність до вираження як фізичної віддаленості чи наближеності, так і часових значень. Визначено, що фразеологізми на позначення «далеко» переважно мають негативне експресивне забарвлення, пов’язане з труднощами доступу, ізольованістю чи невідомістю, тоді як фразеологізми зі значенням «близько» частіше характеризуються позитивною конотацією, що відображає зручність і доступність. Окремо виділено нейтральні фразеологічні конструкції, які не несуть вираженої емоційної оцінки. Розглянуто структурні особливості фразеологізмів, виокремлено синтаксичні моделі (словосполучення, речення) та морфологічні характеристики (прийменникові та безприйменникові конструкції). Отримані результати можуть бути використані у теоретичному мовознавстві, когнітивній лінгвістиці, перекладознавстві, а також у міжкультурній комунікації. Виявлені закономірності відображають особливості концептуалізації простору в українській мові та сприяють подальшому вивченню взаємозв’язку між просторовими і часовими категоріями у фразеології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

ДІДУН, Лілія. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ІЗ СЕМАНТИКОЮ ІНТЕНСИВНОСТІ У ТВОРАХ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 116–20. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).116-120.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розгляду фразеологізмів зі семантикою інтенсивності у творах Григора Тютюнника. Проаналізовані загальномовні та авторські одиниці, які не засвідчені академічними фразеологічними словни- ками. Актуальність дослідження фразеологізмів зі значенням підсилення на матеріалі художніх творів обумовлена можливостями цих одиниць експресивніше передавати різноманітний спектр емоцій та оцінок, акцентувати увагу на потрібній авторові деталі. Завданнями дослідження є розгляд особливостей використання фразеологізмів із семантикою інтенсивності у творах Григора Тютюнника, їх структурної специфіки та тематичного різноманіття. Ми збирали матеріал для дослідження, спираючись на показники інтенсивності у тлумаченнях одиниць (дуже, надзвичайно, надто, цілком, зовсім тощо), які зафіксовані в академічних фразеологічних словниках.Аналіз матеріалу показав, що фразеологізми зі значенням підсилення у творах Григора Тютюнника структурно та тематично дуже різні, що сприяє створенню різнопланової характеристики героїв творів. З їх допомогою автор змальовує зовнішність персонажа, його внутрішній стан, особливості сприйняття героєм різних характеристик довколишнього світу. З погляду структури найбільше представлені компаративні фразеологізми й такі, що мають у своєму складі прийменник до, заперечні частки. Одиниці виокремлено на основі спільного фіксованого компонента, а саме службових частин мови як чинників групування аналізованих структур. Ряди фразеологізмів з подібною структурою поповнено авторськими одиницями.Проаналізовані фразеологізми у творах письменника виконують функцію зображення внутрішніх якостей героїв творів. Значна увага акцентована також на передавання портретної та мовної характеристики персонажів.Розгляд особливостей фразеологізмів із семантикою інтенсивності на матеріалі художніх творів є важливим аспектом, що поглиблює комплексне дослідження таких одиниць у сучасній українській літературній мові. Оригінальні оповідання, повісті та твори для дітей Григора Тютюнника є багатим матеріалом для здійснення подібних досліджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

КУЗЬ, Галина. "БІБЛІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ З ОНОМАСТИЧНИМ КОМПОНЕНТОМ У ЛЕМКІВСЬКИХ ГОВІРКАХ СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 174–79. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).174-179.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз біблійних фразеологізмів з компонентами-антропонімами в лемківській говірці Східної Словаччини на тлі фразеології української та словацької мов. Предметом аналізу стали семантика, внутрішня форма та стилістичні особливості фразеологізмів-біблеїзмів з антропонімним компонентом. Мета дослідження – простежити семантичну трансформацію, концептуалізацію і національно-культурну спеціалізацію біблійних фразеологізмів з антропонімами в лемківських говірках, ступінь впливу словацької мови на аналізовану фразеологічну мікросистему.Як показує матеріал дослідження, фразеологічні біблеїзми з антропонімами, як і загалом фразеологізми-біблеїз- ми, обмежено наявні у повсякденному мовленні. Більшість носіїв того чи іншого діалекту не використовує біблійних фразеологізмів книжного високого стилю, вони поступово виходять з активного вжитку, залишаючись в особливих сферах і жанрах мовного спілкування, стаючи архаїзмами, посилюючи свою стилістичну маркованість. Натомість у розмовному мовленні закріпилися фразеологічні біблеїзми з обниженим стилістичним забарвленням, а також такі, що позначать часто використовувані поняття, як наприклад, фразеологізми із значенням ‘померти’.У діалектному мовленні біблійні фразеологізми впродовж століть проходили певні етапи семантичного перетворення, наслідком чого стали: зміна прямого значення на переносне, розширення значення, зміна емоційно-оцінної конотації, заміна компонентів, контамінація. Здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що всі розглянуті фразеологічні одиниці співвідносяться з християнськими прецедентними текстами, але в процесі своєї концептуалізації в мові можуть втрачати зв’язок із ним і пов’язуватися носіями мови з народними переказами, апокрифічними легендами, ставати елементами мовної гри тощо.Матеріали дослідження підтверджують значний вплив словацького мовного середовища на розвиток системи фразеологічних біблеїзмів лемківської говірки Східної Словаччини, водночас їх українське й загалом слов’янське підґрунтя є очевидним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Міненко, О. В., Н. Ф. Єремеєва та О. Ю. Крічкер. "СПЕЦИФІКА СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 86 (15 грудня 2022): 117–24. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-86-17.

Full text

Abstract:

У статті розкрито зміст поняття «фразеологічна одиниця», що розглядається як специфіка засобу когнітивного підходу в дослідженні мови і понятійний апарат когнітивної лінгвістики, включаючи проблеми взаємозв’язку мовної та концептуальної картин світу, визначення концепту як структуруючого елемента картини світу і як культурно значущої сутності, а також концепт світу та відображення процесів концептуалізації часу у різних науках. Проаналізовано фразеологічні одиниці з компонентом антропонімом, що допомагають виявити специфічне для української культури бачення світу та людини, характерні особливості функціонування власних імен у складі фразеологічних одиниць. На підставі вивченого встановлено, що фразеологію слід вивчати, беручи до уваги всі відомості про мотивацію етимології тієї чи іншої одиниці, аналіз особливостей когнітивних процесів, що лежать в основі утворення вторинних номінацій, контекстуальних та дискурсивних особливостей функціонування, а також визначення культурної конотації та культурно-ціннісної ролі фразеологізму. Для проведення цього дослідження фразеологічних систем найчастіше необхідні соціопсихологічні, світоглядні знання, які б адекватно інтерпретували образну форму, мотивували фразеологізми та архетипічні форми усвідомлення світу. Обгрунтовано, що проблема вивчення фразеологізмів різних мов корелює з основними напрямами антропоцентричної парадигми. Простежено традиційні методи вивчення фразеологічної системи, такі як структурний, граматичний і семантичний, які, безумовно, залишаються авторитетними, але відходять на другий план, оскільки зростає інтерес до лінгвокульторологічного аспекту дослідження. На сьогодні науковці розглядають фразеологізми як «національно-специфічні одиниці мови, що акумулюють культурний потенціал народу».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

ВОТЬКАНИЧ, Мар’яна. "ХУДОЖНІ ФУНКЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ГУМОРИСТИЧНО-САТИРИЧНІЙ ПРОЗІ МИХАЙЛА ГАФІЇ ТРАЙСТИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 337–42. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).337-342.

Full text

Abstract:

Михайло Гафія Трайста – сучасний український письменник, журналіст, громадський діяч, що живе та працює в Бухаресті (Румунія). У його художньому доробку – проза, лірика та драматургія. Цікаву частину творчості автора займає гумористично-сатирична мала проза. Нашу увагу привернули, зокрема, твори письменника про пригоди колоритного персонажа вуйка Феріщака. Об’єктом дослідження став розділ «Феріщакові рахуби», уміщений у збірці«Верхньорівнянські оповідання» (Бухарест, 2018).Актуальність роботи зумовлена тим, що художній світ Михайла Трайсти є недостатньо вивченим. Оригіналь- ність ідіостилю, свіжість сюжетів, багатство художньої мови автора є вдячним об’єктом для детального наукового осмислення.Метою статті є аналіз художніх функцій фразеологізмів у зазначених оповіданнях. Для досягнення мети постав- лено та виконано такі завдання: проаналізовано оповідання циклу «Феріщакові рахуби», виокремлено фразеологічні одиниці в тексті, з’ясовано їх роль та художні функції у творі. Ці тези проілюстровано показовими прикладами – цитатами з творів, які демонструють стилістичне навантаження, семантичні відтінки й варіації, які досягаються шляхом використання у тексті фразеологізмів. Автор часто вживає узуальні фразеологічні єдності, але й нерідко творить ока- зіональні одиниці. Найчастіше трансформація усталеного виразу відбувається шляхом заміни якогось із компонентів його діалектним відповідником або поширенням канонічної структури фразеологізму, що надає додаткового колориту та поглиблює семантику.Зроблено висновок, що аналізовані явища мови виконують у творі оцінну, емоційно-експресивну, гумористичну функції, а також індивідуалізують портретну характеристику персонажів, чіткіше відображають внутрішній світ геро- їв. Одну з ключових ролей мають фразеологізми у створенні відповідного антуражу твору (передають колорит місце- вості, розкривають особливості говірки, увиразнюють художню ситуацію). У творчій лабораторії митця фразеологізми виступають яскравим художнім засобом, який дозволяє зробити образ більш містким, експресивним, виразним. Письменник залюбки послуговується фразеологічним багатством української мови, додаючи колорит говірки рідної автору Мараморощини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Марценюк, Олена. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АНГЛОМОВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З МІЛІТАРНИМ КОМПОНЕНТОМ". Молодий вчений, № 6.1 (130.1) (31 жовтня 2024): 47–50. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6.1-131.1-11.

Full text

Abstract:

Дана стаття присвячена проблемі чіткого теоретичного обґрунтування поняття фразеологізм та відокремлення від терміну ідіома. У дослідженні зроблена спроба уточнення однієї з класифікацій сталих виразів: фразеологічні сполучення (collocations), фразеологічні єдності (unities) та фразеологічні зрощення (fusions). Оскільки є нагальна потреба у розвідці, присвяченій військовій лексиці, спричинену масовими воєнними діями у світі, через імплементацію стандартів НАТО, які забезпечують взаємосумісність систем вивчення англійської мови країнами-партнерами, у статті зроблена спроба розглянути найбільш частотні фразеологічні одиниці з мілітарним компонентом. У роботі шляхом суцільної вибірки з англомовних словників згруповані англомовні фразеологізми з мілітарним компонентом за трьома групами: сполучення, єдності та зрощення. Крім особливостей використання таких фраз автором статті зроблена спроба проаналізувати походження сталих одиниць з військовою лексикою, а також фразеологізмів, які мають походження з військової справи і використовуються у повсякденному житті. Вкотре у статті наголошується на необхідності розмежування лінгвістичних понять «фразеологічна одиниця» та «ідіома». Наукове дослідження може стати у нагоді при укладання словника англомовних фразеологізмів з мілітарним компонентом та у розвитку військового перекладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Tkachuk, Oresta. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ТРЕТЬОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ГІРСЬКОЇ ШКОЛИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 143–47. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.143-147.

Full text

Abstract:

У статті розглядається проблема роботи зі стійкими мовними зворотами, з якими діти знайомляться ще на початковому етапі навчання мови. Фразеологізми репрезентовані в усіх сферах життя людини, їх діти чують з уст батьків та знайомих щодня, а тому стають зрозумілими і входять у щоденний ужиток. У гірських регіонах, де виховання відбувається у тісному зв’язку з природою, з дещо обмеженим колом спілкування та специфікою умов проживання, дитина досконало змалечку засвоює мовні багатства власної говірки чи говору, у тому числі й стійкі вислови. Однак коли діти знайомляться з підручниками, то часто у молодших школярів виникають проблеми з розумінням і усвідомленням змісту деяких фразеологізмів, які на даній території не вживаються або використовуються рідко. Програма початкової школи передбачає тільки поверхове ознайомлення зі стійкими виразами, що спонукає деяких учителів до несистематичної роботи над фразеологізмами. У статті наводяться результати анкетування вчителів Карпатського регіону з різним рівнем досвіду роботи. Аналіз опитування дозволив зробити висновок, що робота з фразеологізмами у початковій школі носить фрагментарний характер. Зроблена спроба проаналізувати дидактичне наповнення діючих навчальних книг з української мови для третього класу дозволила дійти висновків про те, що більшість вправ мають репродуктивний характер, хоча наявні й такі, що містять творчі елементи завдань. На думку автора статті, схвалення заслуговує підручник для третього класу нової української школи (укладач – Г.Сапун). У статтінаведено приклади прийомів роботи з гуцульськими фразеологізмами на уроках української мови у третьому класі. Поданий дидактичний матеріал може бути використаний як у процесі вивчення фразеологізмів у системі підготовки студентів вищих навчальних закладів, так і для розвитку пізнавальної активності учнів початкової школи на уроках української мови, літературного читання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

КУШЛИК, Оксана. "АВТОРСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ МИКОЛИ ПОНЕДІЛКА ЯК «ЗАСІБ ЗАНУРЕННЯ У ВНУТРІШНІЙ СВІТ, ДЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ СПОГАДИ ПРО УКРАЇНУ» (В. СУПРУН)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 180–90. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).180-190.

Full text

Abstract:

У статті порушено проблему утворення авторських фразеологізмів у результаті фразеологічних трансформацій і розглянуто ці фразеологізми як засіб вираження внутрішнього світу автора з його думками, хвилювання- ми, радощами і болем. Матеріалом для розвідки послугувала творчість відомого українського письменника – представника діаспори – Миколи Понеділка, зокрема його збірка оповідань, новел і повістей «Зорепад». Передусім проана- лізовано коло досліджуваних науковцями питань, пов’язаних з фразеологічними трансформаціями, зокрема визначено стан випрацювання теоретичних засад таких змін у складі фразеологізмів, розглянуто найбільш відомі механізми систематизування, розмежовано фразеологічні трансформації від інших суміжних явищ. Окреслено загальні чинники, які зумовлюють такі трансформації. З’ясовано, що найбільш важливими з них є потреби актуалізації художнього мовлен- ня, детерміновані загальною настановою того чи того твору (його жанровою належністю, ідейно-художньою спрямова- ністю), забезпечення пов’язаності фразеологізму з контекстом, від чого залежить змістова цілісність сприймання само- го фразеологізму і інформативність усього тексту, авторське уподобання щодо використання мовних засобів. Услід за більшістю дослідників виокремлено три способи змін у складі фразеологізмів – фразеологічні варіації, фразеологічні модифікації та фразеологічні трансформації, схарактеризовано особливості кожного з них.Докладно описано прийоми структурно-семантичних фразеологічних трансформацій, репрезентованих у збірці Миколи Понеділка «Зорепад». Визначено ступінь оригінальності утворених унаслідок цих змін фразем, простежено продуктивність фраземотвірних процесів, з’ясовано особливості вираження душевних переживань автора, його неви- мовної туги за батьківщиною.Аналіз дібраного фактичного матеріалу дав змогу висновувати про достатню репрезентованість авторських фра- зем, які постали унаслідок різних прийомів структурно-семантичних трансформацій: субституції як якісної зміни, поширення, фразеологічного натяку, контамінації як кількісних змін і фразеологічної інверсії та синтаксичної трансформації як різновиду структурних змін. Проте зауважено, що специфіку фразеотворчості Миколи Понеділка становить метод комбінування цих прийомів в одній авторській фраземі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Лозицька, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ ГЕНДЕРНО МАРКОВАНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ МАСКУЛІННИМИ АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 105–10. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-17.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто особливості гендерно маркованих фразеологізмів із маскулінним антропометричним компонентом. Мета роботи – розкриття специфічних рис гендерно маркованих фразеологізмів, у компонентному складі яких міститься антропометричний компонент на позначення чоловіка. Мета зумовлює виконання завдань, що націлені на дослідження основних напрямів гендерних досліджень у фразеології й аналіз особливостей маскулінних антропометризмів із загальним значенням «особа чоловічої статі» в компонентному складі гендерно маркованих фразеологізмів. Завдяки методу компонентного аналізу виокремлено фразеологічні одиниці з такими антропометричними компонентами: Kerl, Bube, Junge, Bursche, Knabe, Herr, Typ. Аналіз словникових дефініцій дав підставу визначити семантичне значення фразеологізмів із цими компонентами, а застосування методів кореляції мовних і позамовних явищ та лінгвокультурного аналізу сприяло виявленню взаємозалежності соціальної сфери носіїв мови із семантикою досліджуваних мовних елементів та їх здатністю відображати культурно зумовлені погляди німецького народу на чоловічу стать. Установлено, що компонент Bube називає зазвичай осіб чоловічої статі, але може вказувати й на жінку або взагалі втрачати семантичну гендерну ознаку. Компонент Kerl указує лише на особу чоловічої статі. Фразеологізми з Junge у своєму складі є синомінічними до фразеологічних одиниць із компонентом Kerl та характеризують чоловічу стать, можуть позначати професію чи рід занять або навіть семантизувати нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Фразеологізми з компонентом Knabe характеризують чоловіка з огляду на вік, але можуть слугувати звертанням до нього. Антропометричний компонент Herr має найбільший фразеотворчий потенціал, передає здатність тримати ситуацію під контролем, семантизує владу чи її відсутність, а також професію або рід занять. Окрім того, ФО з компонентом Herr вживаються для оцінки особи чоловічої статі. За умови негативної характеристики Herr набуває іронічного змісту з огляду на первинну семантику цього компонента (пан, повелитель). Фразеологізми з Typ позначають особу чоловічої статі або особу загалом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

ЯЦЬКІВ, Марія. "ФРАЗЕМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ТА МИСЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ХУДОЖНІХ ТВОРАХ МИРОСЛАВА ДОЧИНЦЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 313–17. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).313-317.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто взаємодію мови і культури, вживання діалектних фразеологізмів у творах закарпатоукраїнського письменника Мирослава Дочинця. У лінгвокультурологічному аспекті проаналізовано групи фразем на позначення процесів мовленнєвої та мисленнєвої діяльності, описано найбільш репрезентативні індивідуально-авторські фразеологічні одиниці, виявлено особливості використання фразеологізмів в індивідуальному стилі письменника. Незважаючи на помітні досягнення у дослідженні фразеології, актуальними продовжують залишатися проблеми,що стосуються розвитку діалектної фразеології та місця фразеологічних одиниць у мові письменників. Фразеологізми відображають не тільки національну культуру, але й національне бачення світу. У мовленні фразеологізми виконують функцію образної характеристики конкретного об’єкта, суб’єкта, дії, ситуації. Вивчення фразем на основі мови окре- мого письменника дало нам багатий матеріал для опису ментальних особливостей певного регіону.Мирослав Дочинець – закарпатоукраїнський письменник, який робить вагомий внесок у розбудову закарпатоукраїнської мовної культури XXІ століття. Мовний стиль художніх творів М. Дочинця – це яскравий феномен, результат невтомної творчої діяльності письменника, «творчий вияв загальнонародної мови». Особливістю мови його художніх творів є унікальна добірка кожного слова, яке несе в собі код нації.У процесі дослідження художніх творів М. Дочинця ми зафіксували 217 фразем на позначення мовленнєвої та мисленнєвої діяльності (з яких: зафіксовано у словниках – 41 (з них трансформовані – 15, інше значення – 1), індивідуально-авторських – 176). Автор використовує їх з метою яскравого передавання національного колориту мовлення пер- сонажів та їхніх думок. Фразеологізми стають невід’ємною частиною художнього сприйняття дійсності та частиною художнього стилю мови. До складу значної частини фразеологізмів входять діалектні елементи: фонетичні, граматичні та лексичні. Фразеологічні одиниці мають яскраве експресивно-емоційне забарвлення та надають тексту образності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Васильченко, В'ячеслав Миколайович. "Концептуалізаційні особливості обрядових компаративних фразеологізмів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 1 (2011): 87–93. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i1.778.

Full text

Abstract:

Розглянуто обрядові фразеологізми компаративної природи, з’ясовано факт глибокого знання носієм мови обрядової дійсності (донорської зони) і високий рівень пізнання реципієнтної зони, окреслено структуру, що мають вербалізатори концептів-еталонів, констатовано випадки реалізації полісемантичного характеру концептів-еталонів, синонімії та енантіосемії обрядових компаративних фразеологізмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Саприкіна, Ольга, та Мирослава Мазурок. "Семантичні особливості фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах: порівняльний аспект". New pedagogical thought 105, № 1 (2021): 87–91. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-105-1-87-91.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена порівняльному аналізу фразеологічних одиниць в українській та англійській мовах. Визначені спільні та відмінні семантичні особливості та аналізуються ментальні характеристики зазначених етносів на прикладі фразеологізмів. Доведено актуальність вивчення фразеологічних одиниць як важливого фактора поглиблення й розширення мовних та культурних контактів між народами. Окреслено коло перекладацьких труднощів, обумовлених відмінностями в образності, національно-культурній маркованості фразеологічних одиниць у зіставлюваних лінгвокультурних традиціях. У публікації подається порівняльне вивчення семантичних груп фразеологізмів, зокрема тих, що відображають географічні та історичні умови розвитку народу. Крім того, аналізуються етноніми, зоосемічні та ботанічні елементи, англійські соматичні фразеологізми та фразеологізми з метеорологічним компонентом. Загалом у публікації з'ясовано, що фразеологічний склад тієї чи іншої мови віддзеркалює культурну ідентичність, національний характер народу, його суспільну самосвідомість у цілому. Крім того, фразеологічні одиниці cхарактеризовані як важливий матеріал для вивчення питань культурної самобутності того чи іншого народу, своєрідне дзеркало культури, що відображає спосіб життя людей, традиції, звичаї, систему їх цінностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

ВЕГЕШ, Анастасія. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ-СКЛАДНИКИ ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІХ АНТРОПОНІМІВ У ТВОРАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).54-60.

Full text

Abstract:

Назви героїв і фразеологічні одиниці містять величезну інформацію, яскраво розкривають зміст художнього твору.У творах сучасних українських письменників знаходимо багато фразеологізмів, призначення яких засвідчити особливості поведінки, манери спілкування, схарактеризувати трансформації натури. Але фразеологізмів, які є на- звами літературних героїв, трапляється мало. Тому нашу увагу привернули літературно-художні антропоніми з творів сучасних українських письменників, в основі яких – фразеологічні одиниці.Дослідженням назв літературних героїв сучасних авторів присвячено багато праць науковців: Ю. Карпенко, Л. Белей, Г. Лукаш, Т. Гриценко, Л. Масенко, М. Мельник та ін.Фразеологічний масив художніх текстів представлено в багатьох наукових роботах. Наша мета – виявити та про- аналізувати фразеологізми, що входять до складу літературно-художніх антропонімів, а також фразеологізми-апелятиви, що характеризують персонажа за різними ознаками.Джерельною базою дослідження слугували прозові твори відомих сучасних українських письменників Ю. Ан- друховича, М. Гримич, М. Дочинця, В. Кожелянка, В. Лиса, М. Матіос, В. Шкляра.Фразеологізми та оніми – складники ідіостилю письменника, репрезентанти його мовної картини світу. За допо- могою фразеологічних одиниць та онімів краще розкрито читачеві внутрішній світ персонажів, настрій, звички, світо- гляд тощо. Використання цих засобів – творчий процес.Подається опис найменувань персонажів, визначається їх інформаційний потенціал, роль у сюжетному розгор- танні. З’ясовано, що джерелом творення назв персонажів є традиційна українська фразеологія.Доведено, що літературно-художні антропоніми у романах відзначаються детальністю, структурним багатством, а це проявляється у відтворенні типових загальнонаціональних рис української антропонімії та її регіональних осо- бливостей.Сучасні українські письменники, використовуючи фразеологізми, влучно називають своїх персонажів. Внутрішня форма фразеологізмів розкривається у тексті, дає змогу відчитувати різні конотації. Наповнення літературно-худож- ніх антропонімів з фразеологічним компонентом є цікавим об’єктом для ономастів, саме тут відчитується зв’язок із етносом, культурою, національним назвотворенням.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Досанова, А. Р., та І. В. Кузнєцова. "ТЕХНОНІМ У ФРАЗЕОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 82 (10 серпня 2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-11.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено виявленню основних теоретичних аспектів існування та функціонування технонімів у фразеології сучасної англійської мови. Проведено аналіз кореляції між лексичним (план вираження) та семантичним (план змісту) підґрунтям фразеологічних одиниць. Також наведена коротка класифікація за лексичним та семантичним підґрунтям фразеологізмів із компонентом-технонімом. Систематизація фразеологізмів із компонентом-технонімом дає змогу окреслити межі потенційного обсягу зворотів, які формують цей клас онімів. Для констатації факту належності звороту до фразеологізмів із компонентом-технонімом варто виходити з того, що в його складі потрібно виявити елемент технічної спрямованості. Щоб визначити початкову належність звороту до групи технонімів, варто спиратися на пряме значення того компонента, який має відношення до виробничої діяльності або є результатом виробництва. Виокремлений технонім характеризують із таких позицій: чи є він пристроєм або механізмом, інструментом або матеріалом, чи відображає будь-яку технічну дію або є її результатом. Слід також пам’ятати, що будь-яка фразеологічна одиниця – це єдність двох аспектів: плану змісту й плану вираження. Лексичне підґрунтя технонімів у складі фразеологізму представлене тим компонентом, який формує технічний образ стійкої конструкції. Воно може бути представлене такими тематичними групами: механізми і споруди, інструменти та матеріали. Семантичне підґрунтя вбачаємо в тому, що десемантизоване слово-технонім, формуючи образ з іншими компонентами, вирішальним чином бере участь і у формуванні сукупного значення звороту. Тому цей тип систематизації будується з опорою на зареєстроване словниками значення фразеологізму. Таким чином, спираючись на проведене дослідження, можемо стверджувати, що фразеологізми з компонентом-технонімом можна класифікувати за лексичним або семантичним підґрунтям, кожне з яких має дві тематичні категорії, а саме: механізми і споруди, інструменти та матеріали, вид і застосування матерії, поведінка і стан матерії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

ЛОНСЬКА, Людмила. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЖИТТЯ АРЕШТАНТІВ У РОМАНІ ІВАНА БАГРЯНОГО «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ»". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 214–18. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).214-218.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено функційно-стилістичному та структурно-семантичному аналізу фразеологізмів, що відображають життя політв’язнів у тюрмах НКВД, що є актуальною проблемою сьогодні, оскільки саме у фра- зеологізмах найяскравіше, найекспресивніше відображено характер людей, які, незважаючи на тортури з боку пра- цівників НКВД, не втратили людської гідності. Можливість вивчати такий матеріал зумовлена доступом до архівних матеріалів, які тривалий час були заборонені, і до вилученої з культурної спадщини творчості письменника.Провідним методом дослідження став лінгвістичний опис мовних одиниць із залученням прийому трансформа-ційного та структурно-семантичного аналізу.У статті проаналізовано шість семантичних груп фразеологічних сполук: просторові поняття, представлені фра- земою той світ; ФО, що позначають зовнішність та внутрішні якості, душевно-моральний стан арештантів та їхніх катів; ФО на позначення процесу життя ув’язнених та дій слідчих, наглядачів, способів життя, перебування арештантів у в’язниці, а також ФО, що називають катівню людей – в’язницю.З’ясовано способи вияву синтаксичної трансформації, зумовленої комунікативним спрямуванням контексту, його експресивністю. Установлено, що семантична трансформація виникає внаслідок кількісної чи якісної заміни си- нонімічних компонентів, зберігаючи при цьому значення фразеологізму, хоч в багатьох випадках фразеологізм набуває нової семантики.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

КОЛЄСНІК, Людмила. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ РИС ЛЮДИНИ В ПОКУТСЬКО-БУКОВИНСЬКИХ ГОВІРКАХ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 190–96. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).190-196.

Full text

Abstract:

Дослідження з фразеології завжди зберігають свою актуальність, адже у фразеологізмах сконденсовано не лише номінативний потенціал діалектного слова, а й образне мислення діалектоносіїв, їхні світоглядні уявлення, народний гумор та іронічне ставлення до суспільних недоліків та особистих вад. Однак діалектні фразеологізми на позначення негативних рис характеру людини в покутсько-буковинських говірках досі ще не були об’єктом докладного опису, що визначає актуальність запропонованого дослідження.Мета статті – проаналізувати фраземи, які негативно характеризують особу як об’єкт номінації в покутсько-буковинських говірках.Досягнення цієї мети передбачало встановлення основних типів таких фразеологізмів; з’ясування кореляції їхньої семантики і форми та ролі діалектної лексики у формуванні їхнього негативного оцінного значення.Для реалізації поставлених завдань застосовано комплексний підхід, що полягав у використанні не лише словникових матеріалів, а й діалектних текстів, вільних спонтанних висловлювань, у яких найкраще розкрито семантику фразем, іноді – історію їх постання в говірці.Буковинська фразеологія різноманітна за формами представлення: фразеологізми, сталі народні порівняння, паремії, які можуть зазнавати структурного варіювання та фонетичних змін.У статті проаналізовано оцінну фразеологічну номінацію нерозумної та скупої людини в покутсько-буковинських говірках. На широкому емпіричному матеріалі (дані словника та записи автора зі 102 говірок окресленого ареа- лу) описано типи таких номінативних одиниць, зокрема зосереджено увагу на моделях, що утворюють значення ‘при- кидатися дурним’, проаналізовано евфемізми на позначення нерозумної людини.Діалектні фраземи корелюють із літературними формами, їх вживають для підсилення емоційності, вираження позитивної чи більшою мірою негативної оцінки. Важливе значення у формуванні оцінної семантики, розуміння сенсу та стилістичних відтінків висловлювання має знання діалектної лексики та оперування нею. Низка надійних відповідників до проаналізованих мовних одиниць зближує буковинську фразеологію як із суміжними й віддаленими діалекта- ми, так і з українською літературною мовою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Яцьків, Марія, та Наталія Венжинович. "ФРАЗЕМІКА ХУДОЖНІХ ТВОРІВ МИРОСЛАВА ДОЧИНЦЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 48 (2023): 204–13. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2022.2.(48).204-213.

Full text

Abstract:

У статті викладено результати дослідження фраземіки художніх творів відомого українського письменника ХХ–початку ХХІ століття Мирослава Дочинця, уродженця Закарпаття. Актуальність теми зумовлена необхідністю подальшої розробки назрілих проблем вивчення діалектних фразеологізмів, якими густо пересипане мовлення персонажів художніх творів знаного митця слова. Для аналізу фразем розроблено спеціальний опис. Опрацьовано відібраний фактичний матеріал за допомогою описового методу для виділення фразеологічних тематичних груп, а також для виокремлення загальнонародних, трансформованих та індивідуальних авторських фразеологізмів. Методом контекстуального аналізу з’ясовано функційно-стилістичний потенціал фразем у прозі Мирослава Дочинця. Описовий метод дав змогу теоретично узагальнити результати дослідження та систематизувати відібраний матеріал. Для виявлення частоти вживання загальнонародних, індивідуальних авторських фразем, трансформованих фразеологізмів застосовано елементи кількісного аналізу. Відібрані фразеологічні одиниці представлено у восьми тематичних групах. Охарактеризовано найбільш типові індивідуально-авторські фразеологізми та загальнонаціональні (традиційні) фразеологізми. Найбільш наповненими тематичними групами в художніх творах М. Дочинця є такі: на позначення діяльності, вчинків, поведінки людини; якості, ознаки, стану предмета чи явища. Зроблено висновок про те, що фразеосполуки функціонують, зокрема, у підсилювальній ролі. Вони постають як виразні репрезентанти традицій, звичаїв, умов життя, характерних для українців. Авторські модифікації (структурні, символічні та сигніфікативні) розширюють функційне навантаження таких висловів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

ГАРБЕРА, Ірина. "КОНЦЕПТ ЛЮДИНА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ: СОМАТИЧНИЙ КОД КУЛЬТУРИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 80–85. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).80-85.

Full text

Abstract:

Актуальність статті зумовлена необхідністю комплексного дослідження процесу вербалізації концепту за допомогою фразеологічних одиниць – згорнутих мікротекстів, що зберігають інформацію про українську націо- нальну культуру, а їх компоненти, семантика й образи несуть у собі коди культури. У статті окреслено поняття концепту людина (психоментальна одиниця, матеріалізована сукупністю антропоцентричних фразеологізмів, що описують і оцінюють людину як природно-соціальну істоту, що має свідомість і мову, здатна мислити, продуктивно працювати, еволюціонувати, створюючи власну історію та національну культуру) та соматичного коду культури (сукупність номі- націй для репрезентації тіла та його частин, що втілюють у собі культурну семантику). Описано методику лінгвокуль- турологійного аналізу, що передбачає вичленовування й опис образно-мотиваційної (первинне, словникове значення лексеми-показника коду культури, який лежить в основі творення фразеологізму) та денотативної (мовна семантика фразеологізму) інформації, репрезентованої відібраними фразеологічними одиницями. Матеріал дослідження – літературні фразеологізми, що описують людину та містять у своєму складі лексему-соматизм «серце». Зроблено висновок щодо того, як культурна семантика досліджених фразеологізмів доповнює кваліфікаційні параметри концепту людина. З’ясовано, що досліджені у лінгвокультурологійному аспекті фразеологічні одиниці з компонентом «серце» описують емоції та почуття людини (переживання, страждання, байдужість, емоційність, потяг, закоханість, заспокоєність, ра- дість, антипатія, гнів та ін.), риси її характеру (лагідність, аморфність, відвертість та ін.) та фізичний стан (смерть). Зроблено висновок, що у процесі вживання у сфері фразеології соматизм «серце» набуває переосмисленого, метафоричного значення. Крім того, з’ясовано, що у динамічній структурі мовного значення кожної фразеологічної одиниці втілюється і культурно-символьна семантика: серце – символ людських почуттів і переживань, лагідності й доброти вдачі, кінця фізичного існування тощо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

ЛІСНЯК, Наталія. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ З КОМПОНЕНТОМ СЕРЦЕ (НА МАТЕРІАЛІ ЛЕМКІВСЬКИХ ПІСЕНЬ)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 43 (2020): 208–13. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.1.(43).208-213.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто фразеологізми з компонентом серце в народних піснях Лемківщини. Дослідження таких словосполук є актуальними з огляду на їх значущість в українській мовній картині світу.Метою наукової розвідки є проаналізувати фразеологізми з компонентом серце, які функціонують у лемківських піснях. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: 1) вибрати фраземи з компонентом серце з пісенних текстів; б) погрупувати вибраний матеріал; в) з’ясувати семантику та особливості вживання фразем.У лемківських піснях зафіксовано фразеологізми, у яких компонент серце символізує пристрасть, любов, кохання: любити сердушком, серце палає, впасти до серденька, дати серденько.Окрему групу утворюють фразеологізми з компонентом серце, які виражають почуття піднесеності, радості, хвилювання: серце веселит, серце розвеселиш (серце розвеселит), серце ся радує, серце грало, серце тріпоче.У пісенному дискурсі лемків виділяємо чималу кількість фразеологізмів на позначення негативних почуттів: серце болит, серце крається, серце плаче, серце мліє, серце лупне, серце розпраснеться, серце пукне, серденько за вмерат тощо.У фраземах із компонентом серце в лемківських піснях передано відчуття хвилювання, трепоту, смутку, жалю: серденько трепоче, серденько в смутку, на серденьку тугу мати, жалити серденько, серденько не буде веселе, на сер деньку веселости мало, серцю буде смутно, серденько засмучене єст, серце в жалю, мати жаль в сердечку, жаль в серці носити, серцю жалю додати.Серед аналізованих стійких словосполук невелику групу становлять фразеологізми з характеристикою якостей людини: веселе серце мати, добре серце мати, не фалечне серце мати, фалечне серце мати, серця не мати, серденько з каменя тощо.Висновки. Фраземи з компонентом серце, які функціонують у лемківських піснях уживаються для створення емоційно-почуттєвої палітри – кохання, радість, веселість, жаль, розпач тощо. Вони є невіддільною частиною мовної картини світу та репрезентують соціально-культурний досвід лемків, особливості відображення в них звичаїв та традицій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

КУТНЯ, Галина. "ФРАЗЕОЛОГІЗМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ СИНТАКСИЧНОЇ ФУНКЦІЇ: ДО ОКРЕМИХ СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНИХ ТА ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНИХ АСПЕКТІВ АНАЛІЗУ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 212–18. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).212-218.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено окремим аспектам синтаксису фразеологічних одиниць. Хоча синтаксичні функції останніх у мовознавстві і зазнали аналізу, досі ці питання розглядали переважно в канві структурно-граматичної класифікації фразеологічних одиниць, при цьому залишався поза увагою семантико-синтаксичний аспект та не акцентувалася увага на тому, як саме у формально-структурному аспекті варто оцінювати фразеологічний аналітизм. Оцінка останніх питань і визначає актуальність цього дослідження.Мета статті – проаналізувати проблемні питання синтаксису фразеологізмів в академічній та шкільній грамати- ках. Основні завдання полягають у тому, щоби відповідно до традиційної структурно-граматичної класифікації фра- зеологізмів схарактеризувати їхні формальні синтаксичні функції у зіставленні зі семантико-синтаксичними, опираючись на структурно-семантичну оцінку фразеологічного аналітизму; залучити оцінку фразеологічних одиниць, син- таксичний статус яких може визначатися проблемно, а також проаналізувати фразеологічний аналітизм у проекції на формально-структурну оцінку компонентів речення – простий / складений член.У результаті аналізу встановлено, що найчастотніша формально-синтаксична роль фразеологізмів – присудок (або головний член односкладного речення), а також такі другорядні ролі, як означення та обставина, корелюють із семантико-синтаксичною функцією – предикатом, первинним чи вторинним відповідно, що цілком умотивоване ядерністю конотативних сем у структурі фразеологізму, останні визначають ознакову скерованість фразеологічної одини- ці. Ознаково-предикатний характер фразеологізмів властивий більшості структурно-граматичних типів – дієслівних, субстантивних, ад’єктивних, адвербіальних, інтер’єктивних. Виявлено, що не всі одиниці здатні виконувати окрему синтаксичну функцію: ті, що мають модель двоскладного речення, можуть на формально-синтаксичному рівні за- знавати предикативного членування. Також зроблено обґрунтування не цілком виправданого у граматиці визначення структури підметів, виражених фразеологізмами, як складені, оскільки поняття синтаксичної складеності суперечить фразеологічному аналітизму.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Карпенко, Н. А. "ПРОБЛЕМА ВІДТВОРЕННЯ ПРАГМАТИКИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ПЕРЕКЛАДІ". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 142–49. http://dx.doi.org/10.34142/10.34142/23127546.2021.55.13.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто питання відтворення прагматики фразеологізмів в англо-українському перекладі. Схарактеризовано фразеологізми як мовні одиниці, відтворення прагматики яких у перекладі викликає значні труднощі. Виявлено проблеми, зумовлені екстралінгвальними чинниками, що можуть виникати під час відтворення їх емоційно-експресивного забарвлення; визначено способи фразеологічного та нефразеологічного перекладу. Особливу увагу приділено способам відтворення безеквівалентних фразеологічних одиниць.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Наместюк, С. В., О. В. Стефурак та О. М. Рак. "СТРАТЕГІЯ ЗАМОРОЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 180–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-25.

Full text

Abstract:

Незважаючи на зростання кількості праць, присвячених фразеології, дотичні загальнотеоретичні питання все ще залишаються відкритими. Фразеологію часто представляють як прикладну науку, а не сферу фундаментальних досліджень. Дискусійне питання про фразеологізми з боку багатомовності й міжмовного перекладу. Оскільки фразеологічні одиниці мають оцінний інформаційний зміст, вони схильні до варіативності, і саме тут виникає проблема перекладу такого виразу. Новизна дослідження полягає в розгляді проблеми перекладу фразеологізмів із боку стратегії «заморожування». Метою роботи є аналіз можливостей «заморожування» українських фразеологізмів у контексті французького перекладу. Завдання полягають у проведенні порівняльного аналізу фразеологічних одиниць із подібним семантичним навантаженням і визначенні ступеня їх безпосереднього потенціалу до перекладу. На прикладах на рівні міжмовного перекладу показано, що стратегія заморожування під час перекладу фразеологізмів може відповідати двом моделям конструювання різних значень, створюючи лінгвістичні й екстралінгвістичні проблеми для перекладу. Результати аналізу показали, що переклад з української мови значно перевищує можливості «заморожування» французькою мовою через особливості й складність мовної структури. Виявлено, що залежно від особливостей структури мови й культури переклад фразеологічної одиниці може містити стратегію «заморожування». Семантичне навантаження фразеологічної одиниці передається навіть у разі зміни морфосинтаксичних параметрів, смислового навантаження та впливу тексту оригіналу на його читачів. Якщо мова одержувача не має прямого еквівалента, у перекладача є два варіанти: або перекласти фразеологізм дослівно, або вмістити ілюстративний варіант в тексті й у примітці запропонувати дослівний переклад. Можливості практичного застосування: дослідження спрямоване на перспективу нових позицій для порівняльного аналізу міжмовного перекладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Дмитренко, Вікторія, та Ірина Левчин. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СОМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТОМ «РУКА» В ПЕРСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ". Grail of Science, № 24 (27 лютого 2023): 474–79. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.17.02.2023.086.

Full text

Abstract:

Дана стаття присвячена порівняльному аналізу перських та українських фразеологічних одиниць із соматичним компонентом «рука» («dast»). Основний зміст дослідження становить проведення аналізу значення перських, українських фразеологізмів, а також здійснення пошуку українських відповідників перських фразеологічних виразів із компонентом-соматизмом «рука» («dast»). Матеріалом для статті слугувало 20 фразеологізмів перської мови, які було отримано шляхом суцільної вибірки із фарсі-російського словника Г. Голєвої. У ході роботи було використано класифікації фразеологічних виразів В. В. Виноградова. Як відомо, вивчення фразеологізмів допомагає детально ознайомитися з мовою, культурними звичаями, думками, уявленнями певного етносу. Більшість фразеологічних одиниць пов’язано саме з діяльністю людини. Люди здатні краще пізнавати, відчувати навколишній світ за допомогою частин свого тіла. Назви різноманітних людських тілесних органів вживаються у переносному значенні, як наслідок, людина здатна конкретніше виразити думки, ставлення до світу, оточення. Соматизми, що позначають частини тіла людини, беруть участь у творенні фразеологізмів задля зображення мовної картини світу. Фразеологізми з соматичним компонентом відіграють важливу роль для розуміння, вивчення національно-культурних особливостей етнічної групи. Даний порівняльний аналіз вживання соматичних фразеологізмів у перській та українській мовах розширив знання у галузі фразеології. У ході дослідження було визначено, що знання мови та розуміння культури не можливе без вивчення фразеологізмів певних мов, а також те, що між перськими фразеологізмами з компонентом «рука» («dast») та українськими відповідниками існують як збіжності, так і відмінності. На підставі порівняльного аналізу встановлено 3 групи фразеологізмів: 1) на позначення повних українських еквівалентів перських фразеологізмів, у їх складі міститься також соматичний компонент «рука» («dast»); 2) друга група містить часткові українські відповідники фразеологічних одиниць перської мови, у складі яких наявні й інші соматичні компоненти; 3) третя група безеквівалентних українських фразеологізмів, у яких, на відміну від фразеологічних виразів перської мови, не наявний жодний соматичний компонент.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Демиденко, Ганна Глебівна. "Структурно-семантичні особливості мімічних фразеологізмів". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 3 (20 травня 2009): 20–30. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v3i0.949.

Full text

Abstract:

У статті йдеться про структурно-семантичні особливості одного з різновидів паралінгвістичних фразеологізмів, зокрема мімічних, у яких зафіксовано мовний досвід народу, стереотипність його мислення, відображено емоційно-вольову сферу життя, інакше кажучи, закодовані етнопсихологічні характеристики; мімічні фразеологізми диференційовано відповідно до особливостей погляду, виразу очей, мімічних реакцій, у яких беруть участь окремі частини обличчя, а також дій, що виражають фізіологічні зміни обличчя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Файчук, Т. Г., I. M. Мирошніченко та Б. О. Фіголь. "Особливості функціонування фразеологізмів як складників заголовків українських та польських електронних видань". Обрії друкарства, № 1(13) (17 вересня 2023): 25–35. http://dx.doi.org/10.20535/2522-1078.2023.1(13).287501.

Full text

Abstract:

Дослідження фразеологізмів у складі заголовків статей інтернет-видань є актуальним як з погляду лінгвістики, так і журналістики. Фразеологізми в структурі назв можуть впливати на сприйняття та інтерпретацію матеріалів, створювати емоційно-експресивний контекст, слугувати додатковим засобом атракції. Розуміння та аналіз використання фразем у заголовках українських та польських видань дозволить з’ясувати, як вони впливають на сприйняття та реакцію читачів, допоможе виявити спільні та відмінні риси використання у різних мовах. Вивчення процесів залучення фразеологізмів у заголовках інтернет-медіа сприятиме розкриттю особливостей мовного стилю та комунікативних стратегій журналістів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Старасціна, Ганна. "Саматычныя фразеалагізмы як сродкі рэпрэзентацыі эмоцый (на матэрыяле беларускай і нямецкай моў)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 21 (7 квітня 2022): 58–67. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v21i.4753.

Full text

Abstract:

У статті досліджено семантичні характеристики білоруських і німецьких соматичних фразеологізмів, що репрезентують категорію емоцій. Виявлено фразеологічну активність соматичних лексем, проаналізовано фразеологізми з високочастотними соматичними компонентами. З’ясовано тип міжмовної фразеологічної еквівалентності, виокремлено загальне й специфічне у значенні та функціонуванні стійких одиниць двох мов, які відображають універсальне бачення світу, вирізняються фразоутворювальною активністю, що підвищує ступінь міжмовної еквівалентності. Акцентовано на загальних і національних особливостях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Кузь, Галина. "ОНІМІЯ БУКОВИНСЬКОЇ ДІАЛЕКТНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 45 (2021): 276–81. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2021.1.(45).276-281.

Full text

Abstract:

У статті на матеріалі словника «Фразеологізми та паремії Чернівеччини» проаналізовано буковинську діалектну фразеологію з ономастичним компонентом. Мета – здійснити комплексний системний опис діалектних фразеологічних одиниць Чернівеччини з компонентом-онімом з погляду семантики та функційних особливостей, ви- значити специфіку семантики ономастичного компонента, з’ясувати його роль у мотивації фразеологічного значення, а також виявити регіональні риси аналізованого пласту фразеології. Ономастичні фразеологізми систематизовано відповідно до найпоширеніших онімних компонентів на групи, у складі яких є антропоніми, топоніми, геортоніми та етноніми. Здійснений аналіз підтверджує виразний антропоцентричний характер фразеології: переважна більшість цих власних назв є назвами людей. Антропоцентризм властивий і змістовому плану аналізованої фразеології: вони характеризують зовнішні характеристики людини, риси її характеру, поведінку, діяльність. З прагматичної точки зору в аналізованому масиві можна виокремити, окрім номінативних, фра- зеорепліки, прикмети, прокльони та замовляння. Власні назви людей, передусім імена, у складі фразеологізмів десемантизуються і є носіями загального значення ‘людина’. Це підтверджує варіантність таких компонентів у складі фразем та парономазія, яка властива багатьом онім- ним фраземам. Прізвища в аналізованому матеріалі трапляються рідко і не цілком втрачають своє онімне значення. Фразеологізми з компонентами-етнонімами включають назви народів, з якими буковинці з давніх часів проживали поряд, і відображають загальноукраїнські стереотипи про представників цих етносів. Виявлено, що фраземи з ком- понентом-онімом репрезентують історію та культуру України загалом і Буковини зокрема, відтворюють соціальну, політичну, національну картину регіону.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

VOYTKO, Tetyana, та Oksana ARTIUSHENKO. "ПЕРЕКЛАД ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ЗАГОЛОВКАХ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ (НА ПРИКЛАДІ «НЬЮ-ЙОРК ТАЙМС»)". Astraea 1, № 2 (2020): 118–33. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.2.07.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано наукову літературу з даної теми та порівняно особливості використання фразеологічних одиниць у заголовках. Виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Дослідження показало, що основними типами трансформації фразеологічних одиниць є найпростіші зміни елементів синтаксичних одиниць, які є результатом їх перестановки, заміщення, додавання та скорочення. Аналіз наукових джерел показав, що поняття «фразеологічна одиниця» розглядалося багатьма вченими і трактується як стійка фраза або вираз, що характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю поєднання слів та прихованим значенням. В статті авторами виділено основні типи функціонально-стилістичних груп фразеологічних одиниць. Суть семантичної трансформації фразеологізму полягає у введенні нових семантичних відтінків або грі слів у фразеологізми. Основні типи аналітичної трансформації можна визначити наступним чином: синтаксичні; лексичний; забруднення. Крім того, фразеологізми висвітлюють проблеми в більш м’якому світлі, забарвлюючи назву журналістського тексту, тим самим привертаючи до нього увагу. Аналіз заголовків у «The New York Times» показав, що в сучасній журналістській практиці використання фразеологічних одиниць є популярним метод просування тексту. Доведено, що автори у своїх роботах використовують майже всі стилі та типи фразеологічних одиниць, але найчастіше в українській мові вживаються розмовний стиль та жаргонні слова, рідше педантичний стиль та практично відсутні міжстильові фразеологізми, а в англійській мові більшість часто розмовний і педантичний стилі, рідше використовується розмовний. Фразеологічні одиниці складають ядро фразеологічного фундаменту будь-якої мови, містять історичну та культурну інформацію та відображають динаміку розвитку мовлення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Дроботенко, В. Ю., та О. А. Cтишов. "НОВІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧ". Лінгвістичні дослідження, № 58 (2023): 183–97. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2023.58.13.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено особливостям неофразем в українській мові кінця ХХ – початку ХХІ сторіч. Матеріалом для дослідження слугували запозичені й питомі нові фразеологізми (понад 100 одиниць), не зафіксовані у фразеоло- гічних і тлумачних словниках, що функціонують у масмедійному, розмовно- му, інтернетному та почасти в художньому дискурсах. Розглянуто джерела походження неофразем, їхні семантичні, структурні й морфологічні особли- вості. Уведено до наукового обігу значну кількість некодифікованих нових фразеологізмів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Венжинович, Наталія, та Світлана Тафійчук. "ВИКЛАДАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА УРОКАХ У СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 26–34. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).26-34.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемам викладання фразеології української мови на уроках у середній школі. Методичні аспекти вивчення фразеології у школі досліджували О. Плющ, О. Ткачук, С. Дубовик та І. Кучер. У той же час специфіка вивчення фразеологізмів із ключовими словами-соматизмами у середній школі залишається на перифе-рії наукових досліджень, що зумовлює необхідність вивчення цієї теми. Об’єкт дослідження – фразеологізми української мови з ключовими словами-соматизмами. Предметом дослідження є форми та методи роботи над фраземами з ключовими словами-соматизмами на уроках української мови у 6 класі. Мета дослідження – вивчення специфіки викладання фразеології української мови на уроках у 6 класі (на матеріалі фразем із ключовими словами-соматизмами). Виконання поставленої мети зумовило реалізацію таких завдань: 1) узагальнити поняття фразеологічної одиниці, їх класифікацію; 2) дослідити фраземи із ключовими словами-соматизмами у контексті джерел виникнення фразеології; 3) запропонувати форми та методи роботи над фраземами із ключовими словами-соматизмами на уроках української мови у 6 класі; 4) описати лінгвометодичні засади вивчення фразеології з ключовими словами-соматизмами в основній школі. Методи дослідження. Ураховуючи специфіку теми дослідження та поставлені завдання, за основу обрано метод лінгвокультурологічного аналізу та описовий метод. Крім цього, метод систематизації та класифікації забезпечив чітке групування поглядів дослідників на аналізовану проблему. У результаті проведеного дослідження автори доходять висновку про те, що доцільно використовувати таку систему вправ та завдань при вивченні фразем із соматичним компонентом на уроках української мови: тлумачення понять фразеології, класифікація фразеологізмів та їх властивості; вибіркова робота, яка містить пошук фразеологізмів у текстах або проведення вибіркових диктантів; пояснення змісту фразеологічних висловів, роботу зі словниками, що допомагає зрозуміти їх значення; добір фразеологізмів за аналогією та контрастом, зокрема синоніми й антоніми; складання словничків фразеологізмів за стрижневим словом, що допомагає усвідомити різноманітні варіанти вживання вислову; розподіл фразеологізмів за тематичними групами для систематизації знань та їх кращого запам’ятовування; закріплення вмінь використовувати фразеологізми в мовленні через введення їх у речення, тексти та визначення синтаксичної ролі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Фразеологізми'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles