To see the other types of publications on this topic, follow the link: Функції керування.
Journal articles on the topic 'Функції керування'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Функції керування.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Чикрій, Аркадій Олексійович, Володимир Анатолійович Пепеляєв, Олексій Аркадійович Чикрій та Леся Валеріївна Барановська. "Керування системами дробового порядку в умовах конфлікту та невизначеності". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 68, № 2 (2023): 30–49. http://dx.doi.org/10.34229/1028-0979-2023-2-3.
Full textAbstract:
Робота присвячена вивченню ігрових задач зближення для лінійних конфліктно-керованих процесів з дробовими похідними довільного порядку. При цьому розглядаються класичні дробові похідні Рімана–Ліувілля, регуляризовані похідні Джрбашяна–Нерсесяна або Капуто і секвенціальні похідні Міллера–Росса. При фіксованих керуваннях гравців встановлюються представлення розв’язків у вигляді аналогів формули Коші з використанням узагальнених матричних функцій Міттаг–Леффлера. При дослідженні в ролі базового використовується метод розв’язувальних функцій, що дозволяє отримати достатні умови розв’язності задачі зближення за деякий гарантований час. При цьому використовується аналог умови Понтрягіна, що розпадається на дві умови за рахунок введення спеціальної матричної функції. Ця функція пов’язана з ресурсами керування гравців та тілесною складовою термінальної множини. Вищезгадана умова виражається за допомогою геометричної різниці множин і означає непорожність відповідних багатозначних відображень. Вона дає можливість на оcнові теореми про вимірний вибір побудувати контркерування переслідувача, яке є суперпозиційно вимірною функцією і дозволяє завершити гру. У прикладі з простою матрицею отримані умови -зближення з використанням асипмтотик скалярних функцій Міттаг–Леффлера. Результати ілюструються на модельному прикладі ігрової задачі з розділеними рухами дробового порядку π і е.
2
Майкович, Евгений, Галина Зварыч, Андрей Лагойда та Людмила Лагойда. "МОДЕЛИ АВТОКОРРЕЛЯЦИОННОЙ ФУНКЦИЙ ЭРГОДИЧЕСКОЙ СЛУЧАЙНЫХ ПРОЦЕССОВ В СИСТЕМЕ УПРАВЛЕНИЯ БУРЕНИЕМ СКВАЖИН". Modern engineering and innovative technologies, № 10-01 (31 грудня 2018): 43–52. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-01-016.
Full textAbstract:
Проаналізовано моделі автокореляційних функцій випадкових процесів у системах керування, а також функції передачі формуючих фільтрів. На основі статистичних характеристик вхідного і вихідного сигналів лінійного дианмічного об’єкта керування розроблено алг
3
Поркуян, О. В., та Ж. Г. Самойлова. "Вплив функції активації лінійної нейронної мережі на апроксимацію даних основних каналів керування реактру синтезу оцтової кислоти". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 1 (281) (14 лютого 2024): 91–97. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2024-281-1-91-97.
Full textAbstract:
Штучні нейронні мережі будуються за принципами організації та функціонування їх біологічних аналогів. Вони можуть вирішувати широке коло завдань розпізнавання образів, ідентифікації, прогнозування, оптимізації керування складними об'єктами. Подальше підвищення продуктивності комп'ютерів дедалі більше пов'язують із штучними нейронними мережами, зокрема нейрокомп'ютерами. Нині з'являється більше інтелектуальних систем керування технологічними процесами у хімічної промисловості, у яких вирішуються завдання адаптації, самонавчання, самоналаштування. Для вирішення завдання керування технологічними процесами в хімічній промисловості використовуються багатошарові лінійні нейронні мережі зі зворотним розповсюдженням помилки. Для побудови багатошарової мережі для проміжного шару часто використовують функції активації типу логічної (logsig) або гіперболічного тангенсу (tansig), а для кінцевого шару використовується лінійна функція активації (purelin). У цій роботі для побудови та дослідження властивостей нейронної мережі використовувалися статистичні дані реального реактора синтезу оцтової кислоти, який працює у стаціонарному режимі в цеху оцтової кислоти,. Для моделювання використовувалося середовище програмного симулятора MATLAB 2021. Ця програма рекомендована для моделювання різних нейронних мереж із різною кількістю нейронів і різним типом функції активації. В даній роботи була побудована і досліджена лінійна нейронна мережа зі зворотним поширенням помилки з фіксованою кількістю нейронів першого шару за основними каналами керування реактором синтезу оцтової кислоти. В роботі досліджувався вплив функцій активації першого шару та кінцевого шару нейронної мережі на апроксимацію даних реактора синтезу оцтової кислоти. Архітектура нейронної мережі перший шар містить 23 нейрона. Функція активації нейронів змінюється. Спочатку це функція hardlim, потім функція tansig, потім функція logsig і purelin. Другий шар містить один нейрон також з різними функціями активації: hardlim, tansig, logsig і purelin. Діапазон зміни входу [8900-9800]. Моделювання нейромережі з використанням MATLAB 2021 показало успішність процесу побудови та навчання нейронної мережі та його задовільну якість, яка дозволить використовувати нейромережі для керування технологічними процесами синтезу оцтової кислоти та перспективність подальших досліджень цього напряму.
4
ГОРБІЙЧУК, Михайло, Михайло ВАСИЛЕНЧУК та Мирослав КОГУТЯК. "СИСТЕМА АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ НАГРІВАННЯ НАФТИ В ШЛЯХОВОМУ НАГРІВНИКУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 314–31. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-39.
Full textAbstract:
Нафту (газ) перед подачею їх споживачам або в трубопровідну мережу їх попередньо нагрівають в шляхових нагрівачах з проміжним теплоносієм з метою зменшення в’язкості нафти або для запобігання гідратоутворення, яке виникає внаслідок зниження тиску. У статті поставлена задача синтезу каскадно-зв’язаної системи, в якій основний канал «витрата паливного газу – температура нафти на виході нагрівача», а допоміжний «витрата паливного газу-температура димових газів. Задача синтезу системи автоматичного керування розв’язана на основі створеної лінеаризованої математичної моделі, аналіз якої показав, що передавальна функція такої системи має дев’ятнадцятий порядок. Такий високий порядок передавальної функції унеможливлює синтез системи з використанням узагальненого квадратичного критерію. Тому з використанням методу Генкеля і методу площ отримані редуковані передавальні функції за основним і допоміжними каналами системи керування. Це дало змогу знизити порядок передавальної функції похибки керування відносно завдання основного регулятора до шостого порядку. Синтезована структура системи керування має у своєму складі ПІ-регулятор (основний контур) і П-регулятор (допоміжний контур). Задача обчислення параметрів налаштування ПІ- та П-регуляторів сформульована як задача нелінійного програмування з узагальненим квадратичним критерієм та обмеженнями, які випливають із стійкості системи керування. За допомогою програмного забезпечення розробленого в середовищі MatLab розраховані параметри налаштування ПІ- та П-резуляторів та оцінена якість процесу керування тепловим режимом шляхового нагрівника з проміжним теплоносієм.
5
Stanzhytskyi, О. М., O. D. Kichmarenko, V. V. Mogylova та T. V. Koval’chuk. "Оптимальне керування системами функціонально-диференціальних рівнянь з нескінченним запізненням". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 75, № 1 (2023): 138–52. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v75i1.7365.
Full textAbstract:
УДК 517.9 Розглядається задача оптимального керування системами із нескінченною пам'яттю, моделі яких описуються функціонально-диференціальними рівняннями. Доведено теорему про існування, єдиність та продовжуваність розв'язків системи функціонально-диференціальних рівнянь, в яких інтервал запізнення є нескінченним. Отримано в термінах правих частин рівнянь руху та функції критерію якості достатні умови існування оптимальних керувань задачі оптимального керування системами із нескінченною пам'яттю.
6
Biley, D., та S. Berzhanskiy. "Нагляд як елемент системи керування і системи якості ISO:9001". Nuclear and Radiation Safety, № 2(58) (18 вересня 2013): 54–60. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.2(58).12.
Full textAbstract:
Для реалізації функції нагляду як елемента системи керування виробництвом, який виконує функцію зворотного зв’язку, пропонується використовувати процесний підхід системи якості, а як процеси — систему захисту від шкідливих факторів виробництва.
7
ГОРБІЙЧУК, Михайло, Ярослав ЗАЯЧУК та Мирослав КОГУТЯК. "ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОРЕКТОРІВ АВТОМАТИЧНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (28 березня 2024): 101–10. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2024-77-13.
Full textAbstract:
Муфельні печі з двома незалежними джерелами живлення крім прямих каналів впливу вхідних величин на вихідні величини мають перехресні канали впливу, що значно ускладнює автоматичне керування тепловим режимом печі. Одним із методів компенсації перехресних впливів є введення в контур керування компенсатора перехресних зв’язків, динамічні властивості якого визначаються передавальними функціями муфель печі (об’єкта керування). Динамічні властивості описуються чотирма однаковими за структурою передавальними функціями, кожна із яких має третій порядок, відповідно передавальні функції компенсатора матимуть 16 порядок, що значно ускладнює їх практичну реалізацію на сучасних контролерах. Тому виникла задача спрощення передавальних функцій компенсатора без суттєвої втрати ефективності його функціонування.
8
ГУК, Костянтин. "АДАПТАЦІЯ МОДЕЛЕЙ КЕРУВАННЯ ДЛЯ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 2 (31 липня 2024): 34–41. http://dx.doi.org/10.32782/it/2024-2-5.
Full textAbstract:
Оптимізація роботи автоматизованих систем вентиляції та кондиціювання з використанням інформації про поточний стан параметрів повітря в приміщенні дозволяє оперативно враховувати зміну зовнішніх умов, підвищувати енергоефективність будівлі та рівень комфорту людини. Тому розробка сучасних технологій керування такими системами, що ґрунтується на адекватних математичних моделях, є актуальною задачею. Метою дослідження є розробка моделі керування системою вентиляції, що забезпечує дотримання нормативних показників якості повітря, на основі виміряних даних про поточний стан повітря у приміщенні. Методологія дослідження полягає у використанні для опису інтегрованої моделі керування системою вентиляції дискретної динамічної моделі та теорії білінійних систем, що дозволяє врахувати залежність між станом системи та керувальним впливом. Для адаптації параметрів моделі керування застосовано два підходи: використовується умова стійкості функції Ляпунова та мінімізація функції помилки, що обчислюється як різниця між спостережуваним виходом системи та змодельованим виходом. Наводяться відповідні алгоритми адаптації параметрів моделі – метод градієнтного спуску та метод найменших квадратів. Наукова новизна полягає у порівнянні двох підходів до адаптації моделі керування системою вентиляції. Висновки. Проведені дослідження показали, що адаптація моделі через мінімізацію функції помилки між спостережуваним та змодельованим виходом системи є кращою у порівняння з використанням умови стійкості функції Ляпунова завдяки орієнтації на точність моделі, простоті реалізації, обчислювальній ефективності, гнучкості та адаптивності. Одержання інформації про реальний стан повітря с датчиків та ідентифікація параметрів моделі дозволяє зробити модель системи керування адаптивною та робастною. Адаптивне керування системою вентиляції на основі точних даних про параметри повітря дозволяє знизити енергоспоживання.
9
Горбійчук, М. І., Н. Т. Лазорів, М. І. Когутяк та А. М. Лазорів. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КОМПЕНСАТОРА ПЕРЕХРЕСНИХ ЗВ’ЯЗКІВ АВТОНОМНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ". METHODS AND DEVICES OF QUALITY CONTROL, № 2(49) (26 грудня 2022): 74–88. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9981-2022-2(49)-74-88.
Full textAbstract:
Муфельні печі застосовують для нагріву невеликих за розміром різноманітних виробів до заданої температури. Конструктивною особливістю муфельних печей є наявність муфеля, який виготовляється з термостійкого матеріалу і розмежовує робочий простір печі та зразок, що нагрівається.
 Сучасні муфельні печі - універсальні нагрівальні пристрої, які використовують як для лабораторних досліджень, так і для нагрівання невеликих виробів.
 Муфельна піч агрегат періодичної дії. Процеси нагріву в муфельній печі протікають в три стадії – нагрів печі до певної температури, робочий режим і охолодження. Перші дві стадії повинні виконуватись в автоматичному режимі і забезпечувати необхідну точність підтримування температури при реалізації другої стадії.
 У даній роботі розглядається муфельна піч з двома нагрівниками (тенами), які мають два незалежні джерела живлення, що зумовлює два канали передачі впливів «потужність тена-температура в печі». Дослідження показали, що між входами і виходами обєкта (муфельної печі) існують не тільки прямі, але й перехресні зв’язки, наявність яких значно ускладнює процес керування температурним режимом у муфельній печі. Для усунення негативної дії перехресних зв’язків у роботі синтезовано компенсатор та досліджено його динамічні властивості.
 Отримана матрична передавальна функція компенсатора та знайдені її елементи у вигляді відношення двох поліномів, порядок яких визначається порядком передавальних функцій об’єкта.
 Оскільки передавальні функції муфельної печі мають високий порядок, то розроблений метод декомпозиції, який дає змогу подати відповідні передавальні функції у вигляді паралельного з’єднання типових ланок першого і другого порядку. Зроблена декомпозиція значно спрощує перехід від неперервної моделі до дискретного її представлення в термінах z-перетворення.
10
Мельник, О. М. "FEATURES OF MATHEMATICAL MODELS OF SHIP ELECTRIC DRIVES, BUILT ON THE BASIS BRUSHLESS DC MOTORS." SHIP POWER PLANTS 45, no. 1 (2022): 155–68. http://dx.doi.org/10.31653/smf45.2022.155-168.
Full textAbstract:
На сучасному морському судні використовується велика кількість електричних двигунів різних видів: щіткових постійного струму, одно- та багатофазних асинхронних, синхронних різного типу, вентильноіндукторних (Switched Reluctance Motor – SRM), лінійних тощо, які виконують різноманітні технологічні функції і завдання. Все частіше електричний двигун є ефективною заміною теплового двигуна у рушійному комплексі суден. Наприклад, для автономних (безпілотних) морських суден різного типу і призначення набагато простіше забезпечити енергоефективне керування електричним двигуном [1, 2], у порівнянні із керуванням тепловим двигуном. Недостатність апробованих методів керування безщітковими двигунами, недосконалість існуючих методів синтезу, що забезпечують високу ефективність синтезованих систем керування продуктивністю (найчастіше – швидкістю і моментом) суднових машин і механізмів, не дозволяють безщітковим двигунам повністю замінити щіткові та асинхронні електричні двигуни для більшості суднових технічних систем і комплексів, для систем електроруху суден
11
Бєлоусов, Андрій Олександрович, Аркадій Олексійович Чикрій, Ірина Інокентіївна Корнюш та Олена Семенівна Петрик. "Лінійні ігрові задачі з інтегральними обмеженнями на керування". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 69, № 3 (2024): 44–57. http://dx.doi.org/10.34229/1028-0979-2024-3-3.
Full textAbstract:
Разом з прямими методами Л.С. Понтрягіна, правилом екстремального прицілювання М.М. Красовського, методом Гамільтона–Якобі–Беллмана–Айзекса (ГЯБА) в теорії динамічних ігор ефективним для досліджень є метод розв’язуючих функцій. Останній має широке коло застосувань, включаючи задачі з групами учасників (переслідувачів та втікачів) та процеси зі складною динамікою (рівняння в частинних похідних та з дробовими похідними різних типів). У статті розглядаються лінійні конфліктно-керовані процеси з інтегральними обмеженнями на керування. В основу досліджень покладено ідеї методу розв’язуючих функцій з використанням накопичувального принципу при побудові вищезгаданих скалярних функцій, які визначають момент виведення траєкторії системи на термінальну множину. Вважається виконаною певна умова переваги переслідувача над втікачем за ресурсами керування — аналог умови Понтрягіна, яка надає можливість будувати гарантовані керування переслідувача (вимірні функції) на основі теореми Філіпова–Кастена про вимірний вибір на активному та пасивному проміжках у процесі гри. З використанням техніки багатозначних відображень вивчено властивості розв’язуючих функцій та встановлено достатні умови завершення диференціальної гри. Теоретичні результати ілюструються на модельному прикладі з простими рухами гравців та контрольному прикладі Понтрягіна. Вказана можливість перенесення викладених результатів на випадок більш складних інтегральних обмежень на керування.
12
Ashhepkova, Nataliia, та Mykola Koshovyi. "Розробка послідовного компенсатору для системи керування автономного мобільного робота". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4-29 (2024): 86–92. https://doi.org/10.15421/452455.
Full textAbstract:
Запропоновано метод синтезу компенсаторів для систем керування з прямим та зворотним перехресним зв’язком. Об’єкт керування - автономний мобільний робот змінюваної конфігурації. Система керування розглянутого класу мобільних роботів є багатовимірною і передбачає у загальному випадку три шини керування для платформи, шасі та навісного обладнання. По кожній шині командні впливи по каналах зв’язку передаються на виконавчі пристрої (колеса, стабілізатори, приводи кінематичних пар маніпулятора і т.п.). Взаємозв’язок каналів керування виникає за рахунок динамічних особливостей об’єкту і визначається варіантом конструкції мобільного робота. Для подолання взаємозв’язку у кожний канал керування потрібно додати послідовний компенсатор. Якщо номенклатура шасі та навісного обладнання відома, то на етапі проектування можна заздалегідь розрахувати передаточні функції послідовних компенсаторів для кожного каналу системи керування. Для прикладу розглянуто автономний мобільний робот з маніпулятором. Конструкція складається з повнопривідної чотирьохколісної платформи, та антропоморфного маніпулятора складеного з кільця, що обертається навколо вертикальної вісі, та стрижневих ланок (руки), з’єднаних ротаційними кінематичними парами п’ятого класу. Система керування для автономного мобільного робота з маніпулятором на кожному режимі роботи містить щонайменше чотири канали керування з перехресними зв’язками, обумовленими фізичними властивостями об’єкту керування. Розглянуто метод визначення передавальних функцій компенсаторів для забезпечення автономності каналів керування. Даний метод може використовуватися для аналізу керованості маніпулятора на етапі проектування; дозволяє визначити вплив конструктивних, кінематичних і динамічних параметрів на керованість маніпулятора. Результати досліджень можна застосовувати при розробці алгоритмів групового керування мобільними роботами.
13
Kyslytsia, D., Y. Basova, S. Kyslytsia, H. Kozhushko та R. Zakharchenko. "СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯМ – ЕФЕКТИВНИЙ ШЛЯХ ЕКОНОМІЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТЛЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 78 (2024): 31–37. https://doi.org/10.26906/sunz.2024.4.031.
Full textAbstract:
В роботі розглядаються типові функції систем керування освітленням та перспективи їх розвитку з використанням сучасних досягнень в світлодіодній техніці, мініатюризації компонентів, які можуть інтегровані в системі світлодіодних модулів таких як датчики, використанні бездротового зв’язку, можливість керування інформацією через Internet. Основні типові функції систем автоматичного керування освітленням: підтримання штучного освітлення в приміщеннях на зоровому рівні; зниження споживаної потужності систем освітлення за рахунок використання природного освітлення; зниження споживаної потужності систем освітлення за рахунок їх оптимізації в кожен момент часу, зокрема, вихідні та святкові дні, залежно від присутності людей в приміщенні та ін.; комбіноване керування освітленням з використанням ручного та автоматизованого, що дозволяє визначати параметри освітлення з врахуванням індивідуальних побажань споживачів; вибір параметрів освітлення на основі даних попередніх налаштувань, які можуть покращити світлове середовище; забезпечення параметрів освітлення орієнтованого на концепцію інтегративного освітлення («освітлення для людей», HCL) шляхом автоматичного регулювання рівня освітленості та колірності світла впродовж дня та ін. Системи керування освітленням в своїй основі базуються на використання датчиків часу, присутності та рівнів освітленості, або комбінованих датчиків, що поєднують в собі ці функції. В світовій практиці для автоматичного керування освітленням застосовуються два основних інтерфейси керування вихідним струмом: аналоговий і цифровий. В статті наводиться інформація стосовно особливостей регулювання параметрів світлодіодів з використанням аналогових і цифрових інтерфейсів, розглядаються деякі питання створення систем інтелектуального освітлення та перспектив використання в системах освітлення штучного інтелекту. Зроблені висновки стосовно енергоефективності використання систем автоматичного керування освітленням, основних вимог до їх параметрів та перспективи розвитку.
14
Налобіна, Олена, Микола Голотюк, Олег Бундза, Андрій Шимко та Тарас Пилипака. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ АВТОМАТИЧНОГО НАЛАШТУВАННЯ ТРАЄКТОРІЇ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 3 (27 березня 2025): 192–97. https://doi.org/10.32782/3041-2080/2025-3-25.
Full textAbstract:
У статті розглядаються методи автоматичного налаштування траєкторії руху транспортних засобів, що є одним із ключових складників сучасних інтелектуальних транспортних систем. Актуальність теми зумовлена дедалі вищими вимогами до безпеки, ефективності та енергоефективності руху транспортних засобів у складних умовах дорожнього руху. У роботі розроблено математичні моделі, які описують рух транспортного засобу на площині з використанням класичних рівнянь динаміки, де положення задається як функція часу, а напрямок руху описується кутовою функцією. В основі дослідження лежить задача оптимізації траєкторії, яка полягає в мінімізації цільової функції, що враховує витрати енергії, зусилля керування та інші параметри, які впливають на ефективність руху. Для розв’язання цієї задачі застосовано метод Лагранжа, що дає змогу отримати систему рівнянь Ейлера – Лагранжа, завдяки яким визначаються оптимальні параметри руху транспортного засобу в режимі реального часу. У статті проаналізовано вплив ключових параметрів, як-от швидкість, кут напрямку та інші змінні, на якість і безпеку руху. Результати математичного моделювання підтверджуються побудовою графічних залежностей, зокрема гістограм та 3D-поверхневих графіків, що демонструють взаємозв’язок між параметрами моделі, зокрема вплив швидкості й кута напрямку на питомі витрати електроенергії та значення цільової функції. Отримані результати свідчать про можливість застосування оптимізаційних алгоритмів для корекції траєкторії руху з метою мінімізації енергетичних витрат і забезпечення максимальної стабільності керування транспортними засобами. Практична значущість дослідження полягає в розробці методології, яка може бути інтегрована в сучасні системи автоматичного керування транспортними засобами. Це дасть змогу адаптувати їх рух до змінних умов дорожнього руху, знижуючи ризики аварій та покращуючи експлуатаційні показники. Також результати дослідження сприятимуть зниженню витрат пального й мінімізації впливу транспортних засобів на навколишнє середовище.
15
Пітух, І. Р. "Концепція синтезу теорії, методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем". Scientific Bulletin of UNFU 32, № 2 (2022): 68–75. http://dx.doi.org/10.36930/40320211.
Full textAbstract:
Досліджено проблему вдосконалення методів і засобів інформаційно-діалогової взаємодії компонент інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Базовою ідеєю вирішення цієї проблеми є запропоноване розроблення функцій, теоретичних положень, методів формування інформаційних даних квазістаціонарних джерел інформації, шляхом узагальнення функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних, що дає змогу вдосконалити процеси проектування та реалізації моніторингових та діалогових систем. Проаналізовано системні характеристики моніторингових, інтерактивних і діалогових розподілених комп'ютерних систем. Установлені відмінності між об'єктами моніторингу, керування та управління. Класифіковано та описано властивості фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних. Розглянуто базові положення теорій, які дають змогу синтезувати теорію, методологію та техніку побудови інтерактивних розподілених комп'ютерних систем. Досліджено структури процесів синтезу положень теорії інтерактивних систем. Розроблено атрибути та функції концепції синтезу, теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Ефективне застосування розробленої концепції передбачає успішну реалізацію розподілених комп'ютерних систем у промислових галузях та системах захисту об'єктів довкілля. Викладена класифікація компонентів інтерактивних розподілених комп'ютерних систем (ІРКС), яка враховує характеристики об'єктів моніторингу, керування та управління, а також типи фізичних, логічних, віртуальних і діалогових даних, є основою для розроблення та формалізації функцій концепції теорії формування та опрацювання інтерактивних даних. Потужні можливості сучасної мікроелектронної та мікропроцесорної техніки створюють нові можливості реалізувати у реальному часі алгоритмічно складні інформаційні моделі технологічних, інформаційних та віртуальних станів об'єктів управління, забезпечують функції контролю параметрів технологічних об'єктів у режимі реального часу.
16
Шимкович, Володимир Миколайович, Анатолій Юхимович Дорошенко, Турал Алірзайович Мамедов та Олена Анатоліївна Яценко. "Автоматизоване проєктування штучного нейрона для програмова-них логічних інтегральних схем на основі алгебро-алгоритмічного підходу". International Scientific Technical Journal "Problems of Control and Informatics" 67, № 5 (2022): 61–72. http://dx.doi.org/10.34229/2786-6505-2022-5-6.
Full textAbstract:
Нейромережеві системи керування є високотехнологічним напрямком теорії керування та відносяться до класу нелінійних динамічних систем. Висока швидкодія за рахунок розпаралелювання вхідної інформації в поєднанні зі здатністю до навчання нейронних мереж робить цю технологію вельми привабливою для створення пристроїв керування в автоматичних системах. Забезпечення швидкодії мереж у реальному часі здійснюється шляхом їх реалізації на програмованих логічних інтегральних схемах (ПЛІС). Одним із прикладів апаратної реалізації нейронних мереж є проєктування штучного нейрона та його нелінійних функцій активації. Технологія розробки додатків для ПЛІС ґрунтується на поданні алгоритму мовою опису апаратури, наприклад VHDL, і автоматичному перекладі цього опису в специфікацію на рівні логічних таблиць та інших функціональних компонентів інтегральних схем. Програмування мовою VHDL досить складне, тому постає питання про розробку спеціальних засобів автоматизації, які дозволили б ефективно генерувати високопродуктивний програмний код. У статті запропоновано засоби автоматизованого проєктування та генерації програм для ПЛІС, що ґрунтуються на алгебрі алгоритмів. Створені засоби застосовано для проєктування штучного нейрона. Розроблено метод конструювання штучного нейрона з сигмоїдальною функцією активації на ПЛІС, який відрізняється від аналогічних підходів тим, що коефіцієнти кусково-лінійної апроксимації функції активації зберігаються в пам’яті лише для додатних або лише для від’ємних значень аргументів. Це дозволило оптимізувати кількість використовуваних обчислювальних ресурсів і підвищити продуктивність нейронної мережі. Даний підхід застосовано для розробки системи з нейромережевим контролером для балансування кульки на платформі, реалізованим на ПЛІС.
17
Качанов, Петро Олексійович, Борис Тимфійович Ситнік та Анатолій Миколайович Мірошник. "Удосконалення моделі та методу структурної ідентифікації параметрів інерційних об'єктів". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 29, № 1 (2024): 21–36. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v29i1.300911.
Full textAbstract:
Удосконалено моделі ідентифікації параметрів та структури складного динамічного рухомого об'єкта (РО) для побудови адаптивних систем керування (АСК) для корекції параметрів налаштування регуляторів.Показано, що параметричний вихід адаптивного цифрового фільтра можна використовувати як при автоматичному коригуванні параметрів керованого фільтра так і при автоматичному коригуванні параметрів регулятора в контурі регулювання системи керування в обмеженому діапазоні змін коефіцієнта адаптації, що розширює сферу застосування запропонованого методу ідентифікації. Значення коефіцієнтів знаменника формуючого фільтру моделі послідовно змінюються на ідентифіковані значення коефіцієнтів передавальної функції об'єкта a1, a2…an-1 для знаходження нових значень коефіцієнтів an. В автоматичному режимі роботи ідентифіковані раніше значення коефіцієнтів об'єкта повинні запам'ятовуватися і вводиться у формуючий фільтр, змінюючи його структуру та порядок, для обчислення значення величини наступного коефіцієнта об'єкта. Після ідентифікації необхідних значень коефіцієнтів передавальної функції об'єкта a1, a2…an процес ідентифікації повторюється послідовно у кожному циклі перехідних процесів системи керування. Підключення об'єкта до відповідних входів-виходів формуючих фільтрів пристрою ідентифікації здійснюється логічним пристроєм.
18
Щербаков, Сергій, та Олена Черевко. "РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ДИНАМІЧНОГО КЕРУВАННЯ КОНВЕРТЕРНОЮ ПЛАВКОЮ". Наука та виробництво, № 29 (23 травня 2025): 76–83. https://doi.org/10.31498/2522-9990292025330252.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблеми підвищення ефективності конвертерного виробництва сталі шляхом впровадження автоматизованих систем з динамічним керуванням, що ґрунтуються на безперервному отриманні та обробці інформації про параметри технологічного процесу. Проаналізовано існуючі підходи до математичного моделювання конвертерних процесів. Наведено можливості практичного застосування статичних та динамічних моделей, що використовуються для розрахунку шихти та матеріального балансу плавки, описують кінетику процесів, зокрема, швидкість зневуглецювання та зміну температури. Показано, що поєднання статичних і динамічних моделей дозволяє створити комплексну систему керування, здатну здійснювати автоматичне ведення технологічного процесу. Метою дослідження є розробка програмного забезпечення, яке поєднує в собі функції статичного та динамічного розрахунку параметрів конвертерної плавки, а також забезпечує візуалізацію технологічних операцій та роботи конвертерного обладнання. Запропоноване програмне забезпечення розроблене на базі 2D та 3D ігрового рушію загального призначення Godot Engine, що має такі переваги, як безкоштовність, кросплатформеність та підтримку різних мов програмування. Програмне забезпечення створене з використанням мови GDScript, 3D-моделей, розроблених у середовищі Blender, та скриптів, які описують поведінку окремих елементів системи. Програмне забезпечення реалізує візуалізацію основних етапів конвертерної плавки та керування технологічним обладнанням. Окрім візуалізації, програма моделює процеси конвертерної плавки на базі статичних та динамічних розрахунків. Розглянуті моделі адекватно відображають реальні процеси конвертерної плавки. Розроблене програмне забезпечення може бути використане як для автоматичного керування технологічним процесом, так і для навчання та тренування персоналу. Впровадження системи динамічного керування конвертерною плавкою дозволить підвищити ефективність конвертерного виробництва, покращити якість сталі та зменшити собівартість продукції.
19
Ashhepkova, Nataliia. "Аналіз стійкості системи керування автономного мобільного робота". Journal of Rocket-Space Technology 33, № 4-29 (2024): 93–98. https://doi.org/10.15421/452456.
Full textAbstract:
Представлені результати дослідження стійкості для систем керування з прямим та зворотним перехресним зв’язком. Об’єкт керування - автономний мобільний робот з агрегатно-модульною конструкцією. Система керування розглянутого класу мобільних роботів є багатовимірною і передбачає у загальному випадку три шини керування для платформи, шасі та навісного обладнання. Взаємозв’язок каналів керування виникає за рахунок динамічних особливостей об’єкту і визначається варіантом конструкції мобільного робота. Для подолання взаємозв’язку у кожний канал керування додано послідовний компенсатор і коригуючий ланцюг. Якщо номенклатура шасі та навісного обладнання відома, то на етапі проектування можна заздалегідь розрахувати передаточні функції коригіючих ланцюгів для кожного каналу системи керування. Для прикладу розглянуто автономний мобільний робот з маніпулятором. Конструкція складається з повнопривідної чотирьохколісної платформи, та антропоморфного маніпулятора складеного з кільця, що обертається навколо вертикальної вісі, та стрижневих ланок (руки), з’єднаних ротаційними кінематичними парами п’ятого класу. Система керування для автономного мобільного робота з маніпулятором на кожному режимі роботи містить щонайменше чотири канали керування з перехресними зв’язками, обумовленими фізичними властивостями об’єкту керування. За допомогою введення коригуючого контуру вдалося домогтися абсолютної автономності системи керування. За логарифмічними частотними характеристиками для кожного з перехресних зв’язків визначено запаси стійкості автономних каналів регулювання.Стійкість автономних каналів регулювання обумовлює стійкість розглянутої БСАР. Результати досліджень можна застосовувати при розробці алгоритмів групового керування АМР.
20
Голубков, П., Д. Путников та В. Егоров. "ВИКОРИСТАННЯ ACTIVEX ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ КОНВЕРТАЦІЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАГРІВАННЯМ ПЕЛЬМЕННОЇ ПРОДУКЦІЇ З СЕРЕДОВИЩА МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ MATLAB SIMULINK У СЕРЕДУ РОЗРОБКИ ДОДАТКІВ LABVIEW". Automation of technological and business processes 11, № 3 (2019): 80–83. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1505.
Full textAbstract:
В статті розглядається створення керуючої програми процесом автоматичного нагрівання тіста пельменного продукту кубічної форми. Аналіз роботи підсистем регулювання температури в апараті здійснювалось на повній імітаційній моделі об’єкту керування та діючих на нього збурень. В ході апріорного аналізу особливостей реалізації системи автоматичного керування процесу функції регулювання відзначався високий рівень невизначеності динамічних властивостей каналів управління, і, перш за все, підсистеми регулювання температури нагріву пельменного продукту. Це вимагає підвищення якості реалізації функції регулювання. Воно повинно йти в напрямку підвищення запасу стійкості підсистеми регулювання температури, яке забезпечить стабілізацію динамічної точності регулювання в умовах змінних властивостей об’єкту керування, тобто в напрямку підвищення рівня точності роботи підсистеми.
 При розробці моделі системи керування виникла проблема створення на базі цієї ж моделі керуючої програми для промислового контролера та інтерфейсу керування, а також можливість роботи в декількох, абсолютно різних програмних продуктах.
 Подібні питання можуть виникнути при створенні програмного забезпечення для вирішення поставлених завдань. На поточний момент ми можемо варіювати і підбирати відповідно до тих чи інших вимог програмне забезпечення з різними можливостями системи автоматичного проектування.
 За допомогою ActiveX технологій створена модель була конвертована в середовище розробки програм LabView для подальшого створення керуючої програми. Що вирішило запитання з впровадженням технологічного рішення інженерних задач і їх використання для автоматизації виробництва при моделюванні процесів.
 Система була промодельована з тими ж параметрами що і в Matlab, та результати моделювання, які є адекватні оригінальній моделі, приведені в статті.
21
Морнева, М. О., С. М. Голубєва та А. С. Торопов. "Цифрові системи автоматичного керування в мехатронних системах". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 5 (269) (10 вересня 2021): 20–23. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-269-5-20-23.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання щодо цифрових систем автоматичного керування, які відносяться до класу лінійних імпульсних систем, але мають свої особливості. Також знайдені різницеві рівняння і Z-перетворення передавальної функції двома способами: класичним і за допомогою білінійних перетворень. Побудовані перехідні і частотні характеристики системи автоматичного керування (САК). За допомогою математичного моделювання підтверджено, що при порівнянні характеристик безперервного і дискретного фільтрів з ростом частоти відмінність в характеристиках зростає.
22
Sandul, G. "Організація системи безпеки при експлуатації сховищ для захоронения радіоактивних відходів. Загальні питання". Nuclear and Radiation Safety 11, № 3 (2008): 35–44. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2008.11-3(39).08.
Full textAbstract:
Розглянуто питання стратеги та способи конструювання системи безпеки і керування нею на основі побудови функції якості при експлуатації сховищ для захоронення радіоактивних відходів. Наведено алгоритми створення системи безпеки сховищ РАВ.
23
Д., М. КИСЛИЙ. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГОЗАОЩАДЖУЮЧИХ РЕЖИМІВ ВЕДЕННЯ ПОЇЗДІВ". Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, № 1(61) (25 лютого 2016): 71–84. https://doi.org/10.15802/stp2016/60983.
Full textAbstract:
<strong>Мета. </strong>Тягові розрахунки з визначенням енергозаощаджуючих траєкторій передбачають пошук раціональної залежності витрат енергоресурсів із часом ходу поїзда. При виборі енергозаощаджуючих траєкторій руху поїзда та при розробці режимних карт ведення поїздів необхідно враховувати змінні параметри, такі як: профіль ділянки, масу поїзда, серію локомотива та ін. При зростанні швидкості руху відбувається збільшення опору руху, який пропорційний квадрату швидкості, що призводить до підвищення витрат паливно-енергетичних ресурсів. Навпаки, зниження витрат через зменшення швидкості руху призводять до збільшення часу ходу поїзда, який має бути узгодженим із графіком руху та іншими техніко-економічними параметрами, залежними від швидкості руху. В статті розглянуто один із способів зменшення витрат енергоресурсів на тягу поїздів. Метою статті є зменшення витрат енергоресурсів за рахунок визначення<strong> </strong>енергозаощаджуючих режимів керування локомотивом. Це відбувається за умови оптимізації функції керуючих впливів по часу ходу поїзда та витраті енергоресурсів при веденні поїзда з моменту закінчення розгону до переходу на режим вибігу. <strong>Методика. </strong>Методика вибору енергозаощаджуючої траєкторії руху поїзда та управління потужністю електровозів та тепловозів із електричною передачею передбачає розрахунок багатоваріантних траєкторій із варіативними вихідними даними параметрів складу та поїзної ситуації. Методика враховує математичні методи рівномірного пошуку та параметричної оптимізації. Для рівномірності руху необхідно, щоб прискорюючі сили врівноважували сповільнюючі. <strong>Результати. </strong>На підставі багатоваріантних розрахунків удосконалено алгоритм визначення енергозаощаджуючих траєкторій руху поїзда, побудовано багатопараметричну функцію управління потужністю локомотива, яка дозволяє зменшити витрати енергоресурсів від 11 до 13 %, залежно від маси поїзда та поїзної ситуації. <strong>Наукова новизна. </strong>Автором отримані енергозаощаджуючі функції управління тягою локомотива для відповідних рівномірних швидкостей, які залежать від маси поїзда та ухилу. <strong>Практична значимість. </strong>На відміну від існуючих розробок раціонального ведення поїздів, дана функція потребує значно менше машинного часу при високій точності розрахунків. Це дає можливість її впровадження в бортову систему керування локомотивом та економії енергоресурсів.
24
Христинець, Н., та Д. Cкупейко. "Особливості проектування компонент мікроядра операційної системи засобами GCC, GNU Binary Utilities в композиції з мовами асемблера та С." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 39 (22 травня 2020): 208–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-39-34.
Full textAbstract:
Висвітлено питання розробки мікроядра операційної системи: керування пам’яттю, розробка початкового завантажувача та розглянуті питання написання макросів і спеціальних функції у процесі програмування конфігураційного файлу. Сформовано схему збірки ядра від початкового коду до етапу емуляції.
25
ТКАЧЕНКО, Ольга Іванівна, та Максим Володимирович КОВАЛЬЧУК. "АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗГОРТАННЯ ХМАРНИХ ФУНКЦІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ SERVERLESS ФРЕЙМВОРКУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". ITSynergy, № 2 (29 грудня 2023): 82–97. http://dx.doi.org/10.53920/its-2023-2-6.
Full textAbstract:
В наш час проблеми моніторингу працездатності та ефективності відстеження відповідного програмного коду, виявлення помилок та відлагодження програмного коду в безсерверному середовищі є достатньо складними проблемами, актуальність вирішення якиї не викликає сумнівів. Шляхи вирішення цих проблем для безсерверних функцій з використанням технології AWS є перспективними. Безсерверні функції активують оточення кожного разу при виклику, тому перший запуск безсерверної функції є досить повільним через необхідність ініціалізації середовища. Розглядаються ключові аспекти розгортання та керування функціями в хмарних середовищах за допомогою Serverless фреймворку. Робиться акцент на значенні і практичних застосуваннях методів автоматизації в контексті сучасних хмарних обчислень та розробки безсерверних (Serverless) застосунків. Метою роботи є аналіз та дослідження проблем, пов'язаних з використанням безсерверних функцій у хмарних середовищах, визначення можливостей використання сучасних принципів, технологій та інструментів, зокрема, Serverless фреймворку для автоматизації розгортання хмарних функцій та розробки відповідного програмного забезпечення.У статті було розглянуто сутність підходу до автоматизації процесів розгортання хмарних функцій на основі використання Serverless фреймворку. Серед переваг використання Serverless фреймворку було виділено, зокрема, такі, як зменшення завдань щодо інфраструктури, швидке та достатньо просте розгортання, еластичність, масштабованість та економія коштів, спрощені моніторинг і логування, більше часу безпосередньо на розробку.Було надано загальний огляд Serverless фреймворку та наведено інструкцію (послідовність дій) щодо створення та розгортання за його допомогою безсерверних функцій в хмарному середовищі AWS. Було розглянуто приклади використання Serverless фреймворку при розв’язанні практичних задач, зокрема створення та розгортання функції для відправлення push-нотифікацій. Запропонований підхід може бути корисним при розробці застосунків з використанням хмарних технологій.
26
МАКАРИШКІН, Денис, Павло МАЙДАН, Віталій НЕЙМАК, Тарас РОМАНЕЦЬ та Юлія СОКОЛАН. "МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ СТАНУ СТРІЧКОВОГО КОНВЕЄРА В ПРОГРАМНОМУ СЕРЕДОВИЩІ TIA PORTAL V.15.1 (ПОВІДОМЛЕННЯ 2)". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (30 березня 2023): 158–66. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-73-1-21.
Full textAbstract:
Загально відомо, що транспортування вантажів на великі відстані є досить важливою ланкою в більшості технологічних процесів на виробництвах. Тому використання конвеєрного транспорту є досить розповсюдженим на сучасному етапі розвитку промисловості, найбільш поширеними є саме стрічкові конвеєри через високу продуктивність та гнучку будову. Для підвищення ефективності праці на підприємствах ставиться задача автоматизації конвеєрного транспорту, розробка системи автоматичного керування (САК) із можливістю контролю в режимі реального часу дозволить реалізувати дистанційне керування стрічковим конвеєром безпосередньо із автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора.
 В роботі наведено результати моделювання роботи стрічкового конвеєра, виконані в програмному середовищі TIA PORTAL v.15.1. Розглянуто введення асинхронного електродвигуна стрічкового конвеєра в тестовому режимі із введенням необхідних технологічних параметрів та перевіркою виникнення можливих помилок та похибок запуску.
 Використовуване програмне середовище забезпечене можливістю переміщення осі в ручному режимі, оптимізації її налаштувань та тестування розробленої системи автоматичної керування, для цього застосовується Axis control panel, застосування якого описане. Крім того описано роботу діалогового вікна Tuning – для виконання переміщення осей із з’єднанням через PROFIdrive або через аналоговий вихід із контролем їх положення в режимі реального часу. Проаналізовано функцію Diagnostics, яка використовується для визначення оптимального коефіцієнту підсилення або коефіцієнту Kv для контуру керування осі. Профіль швидкості осі записується за допомогою використання функції трасування на час конфігурованого руху позиціонування. Після чого можливо виконати оцінку запису та відповідно адаптувати коефіцієнт підсилення.
 Описано використання PROFIdrive стандартизованого інтерфейсу, що застосовується для керування частотними перетворювачами фірми Siemens на комунікаційних шинах PROFIBUS-DP. При його використанні можливе керування силовими частинами окремо та опитування їхнього стану через служби параметрів із контролера верхнього рівня. Загалом у PROFIdrive пропонується 6 класів використання, з яких було описано 4 найпоширеніших.
27
Плахтій, Олександр Андрійович, Володимир Павлович Нерубацький, Денис Анатолійович Гордієнко, Дмитро Андрійович Шелест та Андрій Владиславович Синявський. "Динаміка, концепції та перспективи розвитку вітрової енергетики". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 27, № 4 (2023): 3–14. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v27i4.271395.
Full textAbstract:
У статті розглянуто розробки в галузі вітрової енергетики. Наведено аналіз технічних характеристик основних типів вітрових генераторів. Розглянуто питання можливості регулювання швидкості обертання лопастей вітрогенератора, параметри силової напівпровідникої частини, що забезпечує режими плавного пуску генератора. Представлено різні методи керування вітровими турбінами, що встановлюють у віддалених районах з хорошими вітровими умовами та різними можливими конфігураціями. Привeдeнo аналіз фотоелектричної технології, включаючи необхідне електронне базове перетворення потужності. Наведено силові перетворювачі та описано більш сучасні функції керування. Представлено загальний технологічний статус вітроенергетики та фотоелектричних технологій, що демонструє ефективніші та привабливіші джерела енергії для майбутнього. Запропоновано систему двоконтурного авторегулювання гібридного інвертора. Наведено дослідження перехідних процесів керування вітрогенератором шляхом імітаційного моделювання в програмному середовищі Matlab / Simulink.
28
ТАНАСІЙЧУК, СТЕПАН, та ТЕТЯНА ГОВОРУЩЕНКО. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ БПЛА (GPS ПОЗИЦІОНУВАННЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ)". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 331, № 1 (2024): 462–68. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2024-331-70.
Full textAbstract:
Проведено аналіз методів управління БПЛА та констатовано, що під час побудови комплексу управління БПЛА командний елемент або його частина виноситься за межі апарата і зв’язується з виконавчим елементом лінією передачі. Основною функцією, яку розв’язує СК, є керування рухом центру мас (три канали керування) і кутовими рухами БПЛА щодо центру мас (три канали керування). Таким чином, управління польотом БПЛА зводиться до управління параметрами його руху: кутовими координатами, кутовими швидкостями і прискореннями, лінійними координатами (дальністю, висотою, бічним переміщенням). Для БПЛА з високошвидкісними характеристиками і високою маневреністю потрібне дуже швидке доставлення команд управління з пункту керування на борт. Одночасно з цим пілотажне управління вимагає високого ступеня втручання оператора в процес управління літальним апаратом, що, своєю чергою, вимагає високої концентрації оператора, а також високого ступеня підготовки. Наголошено на думці, що інтелектуальні методи керування БПЛА є важливою складовою сучасних безпілотних систем. Вони дозволяють пілотувати та керувати дроном з високою точністю та ефективністю, автоматично виконуючи різноманітні завдання. У цьому контексті БПЛА можуть використовуватися для збору інформації з висоти, що дозволяє збільшити площу, яку можна охопити відразу. Завдяки цьому БПЛА можуть використовуватися для виявлення вогню на великих територіях, таких як лісові масиви, де можливість вчасного виявлення вогню є критично важливою. Описано основні принципи роботи GPS системи та її роль у навігації БПЛА. Окрему увагу було приділено інтелектуальним польотним режимам БПЛА. Вони включають автоматичне пілотування, точне позиціонування, виявлення перешкод та інші функції, які дозволяють дрону автономно виконувати завдання з високою точністю.
29
БАШОВИЙ, В. М., В. В. СТАЦЕНКО та Д. В. СТАЦЕНКО. "РОЗРОБКА АДАПТИВНОГО WEB-ІНТЕРФЕЙСУ ДЛЯ ДОДАТКУ КЕРУВАННЯ ОСОБИСТИМИ ФІНАНСАМИ". Technologies and Engineering, № 5 (21 травня 2023): 9–16. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2022.5.1.
Full textAbstract:
Мета. Створення адаптивного web-інтерфейсу для додатку керування та обліку особистих фінансів.
 Методика. Використовуються методи побудови web-інтерфейсів, мова розмітки гіпертексту (HTML), каскадна мова стилю сторінок (CSS), інструменти дослідження web-додатків.
 Результати. Проаналізовано вимоги до адаптивних web-інтерфейсів, що дозволяють використовувати їх на пристроях з різними параметрами екранів. Визначено складові елементи web-інтерфейсу додатку для обліку та аналізу використання особистих фінансів. Розроблено три варіанти компоновки цих елементів для екранів персональних комп’ютерів, планшетів та смартфонів. Запропоновані варіанти компоновки дозволяють уникнути появи горизонтальної прокрутки на екрані та працювати з інформацією без використання функції масштабування. Встановлено, що медіа запити, які входять до специфікації CSS3, дозволяють гнучко керувати взаємним розміщенням елементів інтерфейсу та їх зовнішнім виглядом. Перетворення табличної інформації у форму списків для відображення на вузьких екранах смартфонів здійснено за рахунок зміни HTML розмітки. Створено та розміщено у мережі Інтернет прототип запропонованого додатку.
 Наукова новизна. Проаналізовано можливості медіа запитів, що входять до специфікації CSS3, з точки зору керування взаємним положенням компонентів web-інтерфейсів.
 Практична значимість. Розроблено прототип web-інтерфейсу додатку керування та обліку особистих фінансів, що дозволяє уникнути появи горизонтальної прокрутки на екрані та працювати з інформацією без використання функції масштабування.
30
О., М. ГОРОБЧЕНКО, та О. АНТОНОВИЧ А. "ФОРМАЛІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРА НАПРУЖЕНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МАШИНІСТА ЛОКОМОТИВА НА ОСНОВІ ЕРГОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ". Science and Transport Progress, № 1(67) (24 лютого 2017): 70–78. https://doi.org/10.15802/stp2017/93960.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Ключовим фактором, що впливає на безпеку руху та якість роботи ергатичної системи «поїзд-машиніст», є напруженість роботи локомотивної бригади. Мета наукової роботи – формалізація показника напруженості діяльності машиніста локомотива.<strong> Методика.</strong> Однією з характеристик напруженості роботи машиніста є різниця між часом, відведеним на виконання завдання, і необхідним часом (зовнішній резерв або дефіцит часу). Визначені множини суттєвих та несуттєвих операцій при керуванні локомотивом у різних поїзних ситуаціях. Використовуючи методи нечіткої логіки, поняття «суттєвість операції керування локомотивом» представлено у вигляді набору лінгвістичних змінних. Для визначення функції приналежності елементів множини «суттєвість операції керування локомотивом» використано метод експертних оцінок. Коефіцієнт часової напруженості представлений у вигляді нечіткого числа L-R-типу. <strong>Результати. </strong>Встановлена величина відносної кількості операцій керування локомотивом згідно розподілу за параметром «суттєвість операції». Для визначення найбільш напруженого режиму роботи машиніста проведено ранжування режимів руху за параметром відносної кількості суттєвих операцій керування. Найбільш важкими режимами є: «перешкода попереду», «рух у несприятливих погодних умовах» та «відправлення зі станції на перегон».<strong> Наукова новизна.</strong> Введення величини «умовна суттєвість виконання операції» дозволило більш якісно описати умови ведення поїзда. В роботі вперше представлено визначення напруженості роботи машиніста локомотива у вигляді унімодального нечіткого числа, що дозволить в подальшому використати методи теорії штучного інтелекту для моделювання діяльності машиніста локомотива та розробки інтелектуальних систем керування. <strong>Практична значимість</strong>. Авторами отримана можливість безпосередньо врахувати такий важливий якісний показник, як «напруженість роботи машиніста» в системах автоведення та контролю безпеки руху. Ранжування поїзних ситуацій та керуючих операцій дозволяє обґрунтувати порядок виконання керуючих дій при удосконаленні алгоритмів роботи систем ведення поїздів.
31
Жуков, І. А., та Ю. В. Лукаш. "Використання алгоритму трекінгу об’єкту по відеозображенню для реалізації автономної функції слідування за ціллю для БПЛА". Problems of Informatization and Management 2, № 78 (2024): 14–17. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.78.18956.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сфери застосування БпЛА. Описана проблематика керування БпЛА оператором через пульт управління. В роботі запропоновано підхід для реалізації автономної функції слідування за заданим об’єктом. Розроблено програмну частину, що складається з модулю обробки відеопотоку, трекінгу об'єкта та формування команд керування. В програмі додатково реалізовано механізми підвищення надійності системи, такі як обробка даних для запобігання різким рухам та алгоритм відновлення трекінгу при втраті об'єкта. Описано подальші кроки для інтеграції MAVLink бібліотеки для формування керуючих команд та збірка апаратної частини системи на базі одноплатного комп’ютера Raspberry Pi та польотного контролера Pixhawk.
32
О., М. ГОРОБЧЕНКО. "МЕТОДОЛОГІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ПАРАМЕТРА СКЛАДНОСТІ НЕШТАТНОЇ СИТУАЦІЇ ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ ПОЇЗДА". Science and Transport Progress, № 6(54) (10 грудня 2014): 50–58. https://doi.org/10.15802/stp2014/33077.
Full textAbstract:
<strong>Мета</strong>. При розробці інтелектуальних систем керування локомотивом постає необхідність в оцінці поточної поїзної ситуації з точки зору безпеки руху. Для того, щоб оцінити ймовірність розвитку різних нештатних ситуацій в транспортні події, необхідно визначити їх складність. Метою статті є розробка методології визначення складності нештатних ситуацій при керуванні локомотивом. <strong>Методика</strong>. Для досягнення поставленої мети накопичено статистичний матеріал порушень безпеки руху; причини порушень розділені на групи: технічний фактор, людський фактор та зовнішні впливи. За допомогою теорії гібридних мереж отримана модель, яка на виході дає параметр складності нештатної ситуації. Тип мережі: багатошаровий персептрон із гібридними нейронами першого шару та сигмоїдною функцією активації. З використанням методів теорії ймовірності проведено аналіз отриманих результатів. <strong>Результати</strong>. Розроблено підхід до формалізації виробничих ситуацій, які можуть бути описані тільки лінгвістично, що дозволило використати їх в якості вхідних даних моделі нештатної ситуації. Встановлено та обґрунтовано, що показник складності нештатної ситуації при веденні поїзду є величиною випадковою й підпорядковується нормальному закону розподілення. Отримано графік інтегральної функції розподілення, на якому визначені зони безпечної роботи та підвищеної небезпеки виникнення транспортної події. <strong>Наукова новизна.</strong> Запропоновано теоретичне підґрунтя визначення складності нештатних ситуацій в поїзній роботі, отримано максимальне значення параметру складності нештатної ситуації, що може бути допущено в умовах експлуатації. <strong>Практична значимість.</strong> Постійний моніторинг цієї величини дозволяє вчасно реагувати на загрозу виникнення небезпеки, а отримання її в чисельній формі – використовувати як один із вхідних параметрів для роботи інтелектуальної системи керування локомотивом, на підставі якого буде прийматися рішення про подальші керуючі дії.
33
Tymoshenko, Andrii, Dmitriy Klyushin та Sergey Lyashko. "Оптимальне керування переносом вологи у трапецієвидному пористому середовищі". Modeling, Control and Information Technologies, № 7 (7 грудня 2024): 297–99. https://doi.org/10.31713/mcit.2024.092.
Full textAbstract:
У статті запропоновано підхід для знаходження оптимальної потужності занурених у пористе середовище джерел для квазілінійного рівняння Річардса в трапецієвидній області. Застосовується перетворення Кірхгофа з введеним масштабуванням координат і потужностей занурених джерел, що дозволяє сформулювати безрозмірну задачу. Завдання цього дослідження полягає в тому, щоб знайти потужність занурених джерел - таку, щоб розподіл вологи в кінцевий момент часу був близьким до заданих значень або заданої цільової функції.
34
Shuklin, G., та O. Barabash. "МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСАМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ КІБЕРНЕТИЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ФОНДОВОГО РИНКУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (2018): 91–94. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.091.
Full textAbstract:
В роботі застосовано математичну теорію керування системами диференціальних рівнянь з запізненням, для моделювання процесами регулювання кібернетичної безпеки з боку держави на фондовому ринку. Розглянуті умови стійкості інформаційної безпеки держави на прикладі кібернетичного простору фондового ринку. Запропоновано алгоритм побудови функції керування процесом виявлення кількості кібернетичних атак на електронний торгівельний майданчик на фондовому ринку, який розглядається, як динамічна система, яка описується системами диференціальних рівнянь з запізненням. Запропонована структурна схема системи захисту інформації з введенням інфраструктурного сервісу та аналізатора атак. Встановлено, що системи з запізненням породжують нову інформацію, яку необхідно використовувати при модернізації системи захисту.
35
Ozerchuk, І. "Принципи реалізації Bluetooth 5.2: апаратна реалізація." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (31 березня 2022): 36–42. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-06.
Full textAbstract:
У статті розкрито принципи реалізації Bluetooth 5.2 з точки зору апаратної реалізації. Описано еволюцію технології Bluetooth, наведено інноваційні функції Bluetooth 5.2, визначено основні переваги. Розкрито механізм встановлення зв’язку та описано етапи реалізації останнього. Запропоновано алгоритм формування з’єднання точка-точка за технологією Bluetooth з детальним описом процесу. Охарактеризовано стек протоколів Bluetooth. Визначено функціональну приналежність кожного протоколу та описано принцип взаємодії поміж протоколами. Наголошується, що в умовах сьогодення, низка сучасних компаній інтегрували основні функції широкої смуги Bluetooth в апаратне забезпечення, інші компанії, надають інтерфейс керування хостом. Підкреслено, що система на основі ARM для реалізації Bluetooth передачі у своєму складі має низку додаткових компонентів з’єднаних поміж собою шиною даних. Схематично представлено взаємодію апаратного забезпечення Bluetooth з встановленням функціональних зв’язків. Обґрунтовано принцип реалізації шифрування даних (функція потокового шифру) в апаратному забезпеченні. Наголошується, що застосування функції потокового шифру в апаратному забезпеченні знімає безперервне навантаження з процесора по бездротовому каналу під час передачі даних, а реалізація механізму генерації ключів та аутентифікації в апаратному (а не програмному) забезпеченні призводить до швидшого часу підключення та мінімізації споживання енергії. Запропонована архітектура системи для реалізації апаратного забезпечення Bluetooth 5.2 з урахуванням функції крипто захисту, описано потоки зв’язків на базі системи та описано кожен наявний функціональний блок з відокремленням власної приналежності та виконуваних завдань. Описано широту спектру застосування Bluetooth 5.2 з виділенням таких сфер як: розумні пристрої; засоби масової інформації (телебачення, радіомовлення); подвійна трансляція (функція подвійної трансляції, допомагає у передачі ідентичної інформації через обладнання LE Audio та дубль через гарнітуру Bluetooth або відповідний мобільний додаток, це може значно заощадити час та енергію); багатомовний переклад у режимі реального часу (дана функція зручна при спілкуванні на різних мовах, чи прослуховуванні інформації різними мовами).
36
Білецький, Юрій, Ю. Ломпарт та Микола Маляр. "Синтез та аналіз систем енергоформуючого керування енергетично-тяговими системами електромобіля на базі bldc двигуна". Журнал електроенергетичні та електромеханічні системи 6, № 1 (2024): 25–35. https://doi.org/10.23939/sepes2024.01.025.
Full textAbstract:
Електромобільність у сучасному суспільстві стрімко розвивається, що зумовлено як постійним розвитком накопичувальних систем, так й інноваціями у сфері конструювання високоефективних електродвигунів, а також і силової електроніки. Цей розвиток вирішує численні завдання для науковців і створює нові виклики для досліджень, зокрема формування динамічних та статичних характеристик електродвигуна електромобіля і оптимізацію систем керування. Одним з передових підходів, який вирішує обидва завдання, є енергоформуюче керування, яке розділяє складну систему на підсистеми, які взаємодіють для досягнення бажаної енергетичної функції. Такий підхід забезпечує асимптотичну стійкість і оптимізує процес, спрямовуючи енергію до мінімуму. Розглянуто основні методи керування безщітковим двигуном постійного струму (Brushless direct current - BLDC), що живиться від акумуляторної батареї. Проведено порівняльний аналіз сучасних досліджень з оптимізації систем керування. Здійснено синтез системи енергоформуючого керування енергетично-тяговою системою електромобіля четвертого порядку. Застосовано підхід IDA-PBC, який дав змогу синтезувати оптимальні структури регуляторів. Здійснено налаштування застосовуваного методу шляхом параметричного синтезу та розв’язання оптимізаційної проблеми. Проведено симуляційні дослідження САК в середовищі MATLAB/Simulink. Досліджено структури отриманих регуляторів та їхній вплив на об’єкт керування, обрано оптимальну структуру для забезпечення якісних характеристик привода. Синтезовано структуру ФКВ, які забезпечують рух замкненої системи до заданої бажаної точки рівноваги з необхідною динамікою системи. Отримані характеристики привода забезпечують оптимальні параметри системи в динамічних та статичних режимах.
37
БІГУН, С. В., А. Л. СІМАНЕНКОВ та Ю. О. ЛЕБЕДЕНКО. "ІМІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ УПОРСКУВАННЯ ЦИЛІНДРОВОГО МАСТИЛА СУДНОВИХ ДВИГУНІВ". Applied Questions of Mathematical Modeling 5, № 2 (2023): 9–18. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2022-5-2-1.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробці імітаційної моделі системи керування процесом упорскування циліндрового мастила суднових двигунів для проведення досліджень процесів в системі змащення в різних режимах функціонування, що надасть можливість розробляти високоефективні та високонадійні алгоритми керування процесом змащення. Метою даного дослідження є аналіз структури моделі системи імпульсного лубрикаторного змащення суднового головного двигуна та побудова імітаційної моделі системи керування процесом змащення для аналізу ефективності, живучості та надійності, розробки оптимальних та адаптивних законів керування. Об’єктом досліджень є системи керування процесами імпульсного лубрикаторного змащення суднових головних двигунів. Предметом досліджень є імітаційна модель системи керування процесами імпульсного лубрикаторного змащення суднових головних двигунів. Для досягнення поставленої мети в роботі проаналізовано структуру системи імпульсного лубрикаторного змащення та визначено функції і параметри всіх елементів системи. Зазначено, що незважаючи на використання новітніх контрольно-вимірювальних засобів та складних алгоритмів керування, системи імпульсного лубрикаторного змащення все ще мають нерозв'язані проблеми, зокрема з впливом параметрів палива на процес змащення та забезпечення живучості у разі виникнення аварійних ситуацій. Побудовано математичну модель складових системи змащення, яка описує їх роботу в умовах різних режимів функціонування. За допомогою програмного забезпечення реалізовано імітаційну модель у вигляді симулятора, який дозволяє проводити експерименти, що моделюють різні умови роботи системи змащення та вплив різних параметрів системи, таких як тиск мастила, температура, в'язкість мастила, на ефективність змащення. Розроблена імітаційна модель системи змащення головного двигуна дозволяє проводити дослідження процесів в системі змащення за різних умов, що дозволяє виводити висновки про ефективність та надійність системи змащення, знаходити оптимальні закони керування та покращувати процес змащення.
38
Поркуян, О. В., та Ж. Г. Самойлова. "Моделювання лінійної нейронної мережі з зворотним поширенням помилки для основних каналів керування реактором синтезу оцтової кислоти". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 3(279) (10 листопада 2023): 31–36. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2023-279-3-31-36.
Full textAbstract:
В наш час для управління технологічними об'єктами можуть бути використані нейронні мережі, нечітка логіка чи генетичні алгоритми. Було небагато спроб використати технології штучного інтелекту для побудови автоматичних систем керування.
 Однак тільки в останні роки, зі зростанням досліджень у галузі нелінійного управління, використання технологій штучного інтелекту в керуванні технологічними процесами набуло широкого поширення.
 Моделювання та дослідження роботи штучних нейронних мереж можна проводити за допомогою програмних симуляторів. Найбільш поширеними пакетами для моделювання властивостей нейромереж є Neural Works ProPlus, NeuroSolution, Matlab (NeuralNetworkToolbox), NeuroWisard, ANsim, NeuralWare та інші. Програми відрізняються складністю, кількістю типів нейронів та алгоритмів навчання, що підтримуються в системі.
 У статті досліджується побудова лінійних нейронних мереж із зворотним розповсюдженням помилки для основних каналів управління реактора синтезу оцтової кислоти. 
 Для побудови та дослідження властивостей нейронної мережі використовувалися статистичні дані реактора синтезу оцтової кислоти у стаціонарному режимі цеху оцтової кислоти Сєвєродонецького ЗАО «Азот». Для моделювання використовувалося середовище програмного симулятора MATLAB 2021. Ця програма рекомендована для моделювання різних нейронних мереж із різною кількістю нейронів і різним типом функції активації. Для побудови нейронної мережі використовувалася ітераційна процедура.
 Архітектура нейронної мережі: перший шар містить спочатку 9 нейронів, потім 23 нейрона, а згодом 46 нейронів з функцією активації tansig. Другий шар містить один нейрон з функцією активації purelin. Діапазон зміни входу [8900-9800]. 
 Навчання нейронної мережі виконувалося протягом 50 циклів. Потім виконувалося моделювання мережі. Наприкінці моделювання розраховували відносну похибку для виходу мережі. 
 У тому випадку, якщо залежності мають лінійний характер для апроксимації даних можна використовувати лінійні нейронні мережі з зворотнім поширенням помилки. Всі створені та промодельовані нейронні мережі для всіх основних каналів керування показали задовільну якість апроксимації даних. Якість апроксимації даних складала во всіх випадках менше 1%. Це дозволить використовувати нейромережі для управління технологічними процесами синтезу оцтової кислоти та перспективність подальших досліджень цього напряму.
39
Петренко О.В., Ільченко М.В. "ВИКОНАВЧІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ДАТЧИКИ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ХВИЛЕЮ КОРІОЛІСОВОГО ВІБРАЦІЙНОГО ГІРОСКОПА". Перспективні технології та прилади, № 14 (7 грудня 2019): 103–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-18.
Full textAbstract:
Розглянуто основні властивості виконавчих елементів та датчиків системи керування хвилею Коріолісового вібраційного гіроскопу (КВГ). Обрано такі типи п’єзокерамічних пластин, параметри яких дозволять оптимально виконувати свої функції у складі гіроскопу. Проведено розрахунок співвідношення між напругами на виході в залежності від напруги, яка подається на вхід п’єзокерамічного виконавчого елемента на резонансній частоті, що дозволить оцінити необхідність використання додаткових підсилювачів.
40
Нерубацький, Володимир Павлович, та Денис Анатолійович Гордієнко. "Регулятор вихідної напруги активного випрямляча на основі ковзного режиму". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті 28, № 3 (2023): 53–66. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v28i3.290128.
Full textAbstract:
У статті наведено дослідження методів керування трифазних випрямлячів з широтно-імпульсною модуляцією, що дають змогу покращити якість електричної енергії. Розглянуто схему активного випрямляча напруги з описом електромагнітних процесів у вхідній електричній мережі. Подано систему прямого керування потужністю активного випрямляча з ковзним регулятором і спостерігачем величини вихідної напруги. Визнaчeно параметри ковзного регулятора, що виконує функції регулювання вихідної напруги, а також регулювання величини активної та реактивної потужності, що споживається з електричної мережі. Визнaчeно параметри спостерігача напруги мережі з алгоритмом компенсації, що забезпечує точні результати з мінімальним коливанням. Проведено імітаційне моделювання системи керування регулятора активного випрямляча, заснованого на реалізації ковзного режиму при зміні опору навантаження та зі спостерігачем навантаження за допомогою програмного середовища Matlab / Simulink. Відповідно до отриманих характеристик активний випрямляч забезпечує кращі показники якості електричної енергії з малим значенням коефіцієнта гармонічних спотворень і коефіцієнтом потужності, близьким до одиниці.
41
Стасюк В.М., к.т.н. "ДИНАМІКА ПІДКРИТИЧНОГО РЕЖИМУ ПНЕВМОМЕХАНІЧНИХ ПРИВОДІВ МАШИН УДАРНОЇ ДІЇ". Перспективні технології та прилади, № 15 (29 січня 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-14.
Full textAbstract:
Завдання підвищення надійності пневматичних машин ударної дії завжди залишалося та залишається актуальним, зокрема і тих із них, що оснащені приводами із пневмомеханічними системами керування. Це стосується як надкритичного, так і підкритичного режимів їх експлуатації.
 У даній статті виконані дослідження підкритичного режиму. З метою встановлення стійкості функціонування вищезазначеного приводу досліджено динаміку зміни тиску в його робочих камерах на фазах їх наповнення та спорожнення з використанням сталої часу інерційної ланки, величини провідності впускного елемента пневмомеханічної системи керування, коефіцієнта витрат системи повітророзподілу, сталих часу наповнення та спорожнення, а також функції співвідношення тисків при наповненні пневмокамери при підкритичному режимі надходження енергоносія та функції співвідношення тисків при спорожненні пневмокамери при підкритичному режимі випуску відпрацьованого повітря.
 Використовуючи отримані результати досліджень, можна шляхом раціонального підбору розмірів конструктивних елементів пневмомеханічної системи повітророзподілу та параметрів робочих і компенсаційних камер істотно впливати на стійкість роботи пневмомеханічних приводів у підкритичному режимі.
 Доведено, що у процесі проведення досліджень варто також враховувати специфіку контактної взаємодії штока клапанного механізму з поршнем-ударником. Адже від надійності спрацювання клапанного механізму на початку фаз впуску-випуску енергоносія істотно залежить надійність машини ударної дії під час її експлуатації.
42
БІГУН, С. В., А. Л. СІМАНЕНКОВ та Ю. О. ЛЕБЕДЕНКО. "СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ПРОЦЕСОМ УПОРСКУВАННЯ ЦИЛІНДРОВОГО МАСТИЛА СУДНОВИХ ДВИГУНІВ ІЗ НЕЧІТКИМ РЕГУЛЯТОРОМ". Applied Questions of Mathematical Modeling 7, № 1 (2024): 11–22. http://dx.doi.org/10.32782/mathematical-modelling/2024-7-1-1.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню підходів до побудови високоефективних та високонадійних систем керування процесом упорскування циліндрового мастила суднових двигунів у різних режимах функціонування. Метою дослідження є аналіз потенційних можливостей упровадження нечітких алгоритмів керування для побудови регулятора системи змащення, що забезпечував би ефективне керування процесом в умовах дії зовнішніх збурюючих факторів. Об’єктом досліджень є системи нечіткого керування процесами імпульсного лубрикаторного змащення суднових головних двигунів. Предметом досліджень є регулятор системи керування процесами імпульсного лубрикаторного змащення суднових головних двигунів на базі нечіткого виводу. Для досягнення поставленої мети в роботі проаналізовано структуру системи імпульсного лубрикаторного змащення, визначено збурюючі фактори, зокрема вплив параметрів палива на процес змащення, та їхній вплив на функціонування системи. Виходячи з вимог до якості процесу змащення, що передбачає підвищення ресурсу головного двигуна, забезпечення безпечної експлуатації, підвищення надійності та забезпечення живучості у разі виникнення аварійних ситуацій, мінімізацію витрат праці на обслуговування за рахунок точного дозування циліндрового мастила, сформульовано задачу оптимального керування. Ураховуючи нестаціонарний характер параметрів моделі об’єкта керування, обґрунтовано доцільність застосування нечітких алгоритмів для визначення параметрів налаштування регулятора. Розроблено структуру нечіткого регулятора, визначено вхідні та вихідні параметри, а також побудовано відповідні функції належності. Виходячи з аналізу процесу функціонування системи змащення та враховуючи критерій оптимальності, сформовано базу правил для визначення пропорційних та інтегральних складників регулятора, на основі чого побудовано математичну модель нечіткого регулятора, яка описує його роботу в умовах різних режимів функціонування. Дослідження, проведені з використанням імітаційної моделі, показали ефективність та доцільність застосування нечітких алгоритмів у регуляторах системи змащення.
43
Пташник, В., Віктор Чумакевич, І. Пулеко, Ю. Бондаренко, Вікторія Чумакевич та М. Бабич. "Обґрунтування вибору системи керування електроприводом насосного агрегату для водоочистки та водопідготовки на основі комп’ютерного моделювання". Bulletin of Lviv National Environmental University Agroengineering Research, № 28 (25 грудня 2024): 86–93. https://doi.org/10.31734/agroengineering2024.28.086.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання вдосконалення системи керування електроприводом насоса водоочисної системи цукрового заводу. На прикладі протічного діафрагмового електролізера зі споживаною потужність 5 кВт та продуктивністю за анолітом 4,5–5 м3/год розглянуто роботу промислової водоочисної системи. Спираючись на відомі методики розрахунку, проаналізовано дросельний та частотний методи керування електроприводу насосного агрегату. Зокрема, розраховано спожиту потужність, коефіцієнт корисної дії, момент, швидкість обертання вала як функції витрати води із забезпеченням заданого тиску. Розраховано коефіцієнти корисної дії установки з різними методами керування та показано енергетичні переваги частотного методу керування насосним агрегатом. Водночас встановлено, що в режимі частотного керування двигуном збільшення гідравлічного опору системи призводить до зниження економії електроенергії. Для дослідження асинхронного двигуна під час прямого пуску з вентиляторним моментом статичного навантаження використано нелінійну MathCAD-модель. За результатами моделювання встановлено, що під час пуску асинхронного приводу насоса двигун дуже швидко виходить на номінальний режим роботи, але момент постійно пульсує. За допомогою математичної моделі системи автоматичного керування проведено порівняння роботи розімкненої та замкненої систем. Аналіз отриманих діаграм Найквіста, амплітудно-частотних та фазо-частотних характеристик показав підвищення стійкості роботи для замкненої системи. Проведено моделювання використання П-, ПІ- та ПІД-регуляторів. Усі розглянуті схеми спочатку дають гарну стабілізацію, але з часом П- та ПІ-регулятори викликають нестійку роботу системи. А у системі з ПІД-регулятором підбір параметрів дозволив отримати перехідний процес тривалістю близько 0,2 с.
44
Бондаренко, Д. В. "ДИНАМІЧНЕ З’ЄДНАННЯ ФОТОЕЛЕМЕНТІВ В СОНЯЧНИХ ПАНЕЛЯХ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 45–51. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).45-51.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є дослідження принципів динамічного з’єднання фотоелементів в сонячних панелях. У роботі показано переваги використання таких з’єднань, оскільки розвиток техніки потребує живлення пристроїв з різними напругами та струмами. Відмічено, що динамічні з’єднання можуть формувати довільну топологію ланцюгів генерування електричної енергії шляхом зміни з’єднань з послідовних на паралельні і навпаки. Також відмічено, що є можливість динамічної зміни параметрів безпосередньо при експлуатації системи. Відзначено, що для динамічної коммутації паралельних і послідовних з’єднань потрібно три елементи електричного кола, показно елементарне коло динамічних з’єднань, та коло для динамічної зміни полярності вихідної напруги сонячної панелі. Побудована базова схема динамічної комутації фотоелементів в сонячній панелі з використанням польових транзисторів. Запропоновано шляхи вирішення проблем, які пов’язані з паралельним з’єднанням та паразитними елементами. Розглянуто використання двох, з‘єднаних на зустріч, MOSFET-транзисторів для динамічної комутації. Відмічено, що для керування таким колом доцільно використовувати програмовані логічні контролери, які можуть керувати коммутацією з використанням зазделегідь завантаженої мікропрограми та є гнучкими в оперативному керуванні і мають додаткові функції моніторингу та зв’язку з віддаленими пристроями. На прикладі чотирьох фотоелементів показана конструкція сонячної панелі з динамічними з’єднаннями фотоелементів і використанням SMD-транзисторів та керуванням за допомогою контролера. Відмічено, що в такій конструкції всі елементи можуть бути максимально інтегрованими. Наголошено, що застосування динамічної комутації також є кроком до формування змінного струму різної форми. Відмічено певні обмеження запропонованої системи, зокрема кратність кількості фотоелементів в панелях, та намічено її подальший розвиток. Бібл. 14, рис. 5.
45
Репета, В. Б., Ю. А. Кукура, В. Г. Слободяник та В. В. Кукура. "Керування операцією рециклінгу розчинника при вимиванні фотополімерних друкарських форм". Technogenic and ecological safety 12(2/2022) (25 листопада 2022): 37–42. https://doi.org/10.52363/2522-1892.2022.2.5.
Full textAbstract:
Поліграфічні виробництва, як і багато виробництв інших галузей, є джерелом відходів, які потребують уваги з точки зору впливу на навколишнє природне середовище. У першу чергу це стосується рідких відходів, як результату процесу виготовлення флексографічних фотополімерних форм, адже такі розчини являють собою суміші органічних розчинників, які відносяться до небезпечних токсичних речовин. Відповідно, розробки у напрямі рециклінгу цих розчинів дозволять мінімізувати їх шкідливий вплив на довкілля і підвищити енергоефективність технології шляхом їх повторного використання. На основі попередніх розробок гетерофазного емульсійного розчинника і вимивного пристрою з функцією розділу на фракції насиченого фотополімером розчину вертикальним сепаратором запропоновано принцип автоматичного керування операцією рециклінгу засобами нечіткої логіки. Для таких факторів досліджуваного процесу у вигляді лінгвістичних змінних, як «Температура вимивного розчину» і «В'язкість вимивного розчину», встановлено універсальні множини, відповідні терми та сформовано нечітку базу знань з використанням умови «Якщо–Тоді». Вихідним результатом встановлено лінгвістичну змінну «Якість процесу вимивання». За допомогою системи Fuzzy Logic Toolbox середовища технологічних розрахунків MATLAB побудовано функції належності, сформовано базу знань, проведено операцію дефазифікації методом «Центр ваги» та отримано модель впливу температури і в’язкості вимивного розчину на процес вимивання фотополімерних друкарських форм. Модель вказує на адекватність заданої бази знань, яка характеризує процес вимивання фотополімерних форм. Числові значення, отримані для обробки нечітким контролером, будуть визначати керуючу дію для автоматичного розділення сепаратором відпрацьованого вимивного розчину.
46
Vojtovych, V. V., та V. V. Shostak. "СТРУКТУРА РЕМОНТНОГО ЦИКЛУ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО СТРІЧКОПИЛКОВОГО ВЕРСТАТА". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (2015): 221–26. http://dx.doi.org/10.15421/40250837.
Full textAbstract:
В основі проблеми керування технічним станом верстатів під час їх експлуатації лежить розроблення обґрунтованої структури ремонтного циклу. Описано результати моделювання за методом Монте-Карло зміни технічного стану верстата як складної ремонтованої системи. Визначено рівняння регресії параметра потоку відмов верстата як функції від часу оперативної роботи верстата. Обґрунтовано структуру ремонтного циклу та його параметри. Рекомендовано тривалість міжоглядових та міжремонтних періодів і тривалість ремонтного циклу.
47
Кучеров, Д. П., С. О. Перепеліцин, О. М. Пошивайло та І. В. Мирошниченко. "Налаштування ПІД-регулятора генетичним алгоритмом за багатокритеріальною цільовою функцією для керування нестійким об’єктом". Problems of Informatization and Management 4, № 76 (2023): 42–47. http://dx.doi.org/10.18372/2073-4751.76.18239.
Full textAbstract:
Розглядається задача налаштування регулятора промислового типу, а саме ПІД-регулятора, який має декілька параметрів, а саме коефіцієнти пропорційної, інтегральної та диференційної ланок. В дослідженні ПІД-регулятор застосовується для керування нестійким об’єктом з нелінійною динамікою. Ставиться задача відстеження вхідного сигналу з мінімальними перерегулюванням, помилкою та часом встановлення. При цьому виникає задача оптимального налаштування багатопараметричного об’єкту для задоволення багатокритеріальної цільової функції. Класичні підходи щодо оптимізації функції декількох змінних стикаються з необхідністю знаходження часткових похідних за кожною змінною. В той же час існують ефективні евристичні рішення, які базуються на генетичному алгоритмі, за яким створюється початкова популяція, яка потім оновлюється шляхом збереження кращих потомків і пошуку нових можливих варіантів. В статті досліджено такий алгоритм для стабілізації нестійкого об’єкта, характеристичне рівняння якого має кратні нульові корені. В статті наводяться параметри алгоритму та результати моделювання з використання сучасної техніки моделювання систем автоматичного управління у фазовому просторі.
48
НЕСТЕРЕНКО, Андрій, та Марина ФІЛІППОВА. "ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМ ДІАГНОСТУВАННЯ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТЕЙ В СИСТЕМАХ КЕРУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 4 (28 листопада 2024): 248–55. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2024-80-31.
Full textAbstract:
Проведення діагностики онлайн промислових технологічних процесів є ефективною процедурою для підвищення функціональної безпеки самого процесу та зменшення економічних втрат, спричинених збоями в роботі чи несправностями обладнання, що збульшує тривалість ремонтного простою. Раннє розпізнавання несправностей, що виникають, викликає потребу для операторів технологічних процесів вживати відповідних дій, які би могли дозволити відносно швидко та успішно проводити діагностування з метою попередження збоїв. Таким чином, блокування та заходи безпеки, передбачені та реалізовані в системах керування при правильному підході до діагностування фактично не будуть активовані, а отже, зупинка процесу не відбувається.Таким чином, діагностичні процедури гарантують, серед іншого, значну економію при виконанні технологічного процесу. При цьому точне та якісне діагностування, дозволяє ізолювати несправності та застосовувати відповідні рішення та ремонтні дії. Точність діагностування можна визначити шляхом додавання кількості несправностей, виявлених у кожному елементарному блоці. Чим менша кількість несправностей зібрано в елементарному блоці, тим точніша процедура діагностування. Діагностичні тести виявляють набір характерних симптомів, пов’язаних із несправністю або набором несправностей. Вони можуть бути визначені або як патерн конкретних значень (симптомів) діагностичних сигналів, а також як певні послідовності (порядки) цих сигналів. В роботі проведено аналіз застосування систем діагностування для виявлення несправностей в системах керування технологічними процесами. Було проведено моделювання технологічного процесу роботи турбіни для виробництва електроенергії. Моделювання проводили в пакеті прикладних програм MATLAB/Simulink. В якості вхідних сигналів використовували функції лінійного висхідного сигналу. Як компоненти системи використано модулі компресора, турбіни, контролера та пальника. Отримані графіки перехідних процесів та функцій залишків для виявлення несправностей. Виявлення несправностей має часову затримку, яку можна зменшити засновуванням додаткових алгоритмів аналізу функцій залишків.Отримані результати виявлення несправностей на різних давачах є достатніми для промислових діагностичних застосувань, враховуючи також, що мінімальна кількість виявлених несправностей може бути зменшена, якщо застосувати додаткові алгоритми аналізу залишків.
49
ІОНОВ, Павло, Павло МАЙДАН, Денис МАКАРИШКІН, Юлія СОКОЛАН та Юрій ФОРКУН. "МОДЕЛЮВАННЯ АВТОМАТИЧНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ШВИДКІСТЮ БЕЗКОНТАКТНОГО ПРИВОДУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 вересня 2023): 190–96. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-22.
Full textAbstract:
Загально відомо, що промислові роботи (ПР) - багатофункціональні механічні пристосування, що складаються із механічної руки та програмованої системи керування, які можуть бути використані для переміщення різних об'єктів - деталей, інструментів, матеріалів або спеціалізованих пристроїв, шляхом використання різноманітних запрограмованих рухів у різних технологічних процесах (ТП).
 ПР можуть замінити людину-робітника там, де потрібна важка фізична праця, в умовах підвищеної вологості чи надмірної температури, вібрації, шуму, радіоактивності чи забруднення повітря та вибухонебезпечності. Такі ПР є перепрограмованими автоматичними машинами з можливістю виконувати рухові функції, подібні до рухів людини-робітника, для об'єктів або технологічного оснащення [1-4].
 Система ПР може містити у собі будь-які пристрої або давачі сигналів, необхідні для виконання ПР поставлених задач, а також упорядкування та моніторингу інтерфейсів зв'язку.
 ПР, як правило, використовують для виконання небезпечних, неприємних чи частоповторюваних задач. Вони володіють багатьма різними функціями, такими як вантажно-розвантажувальні роботи, завантаження та вивантаження верстатів, дугове зварювання, монтаж, зварювання тертям, розпилення або фарбування.
50
Гук, К. Г. "НЕЙРОМЕРЕЖЕВЕ КЕРУВАННЯ СИСТЕМОЮ ВЕНТИЛЯЦІЇ ОФІСНОГО ПРИМІЩЕННЯ". Systems and Technologies 67, № 1 (2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.32782/2521-6643-2024-1-67.1.
Full textAbstract:
Проблема якості повітря в замкнених приміщеннях виникає через експлуатацію систем опалення, використання джерел відкритого вогню, дихання людей, розкладання синтетичних матеріалів, а також через потрапляння пилу ззовні і наявність мікроорганізмів. Перевищення допустимих концентрацій може погіршувати самопочуття людини, тому контроль якості повітря є важливим. Традиційні вентиляційні системи не враховують змінюваність умов і не дозволяють гнучко регулювати повітрообмін. Створення сучасних автоматизованих систем вентиляції з використанням обчислювальних технологій та з врахуванням результатів спостереження за параметрами повітря постають науковою проблемою. Проаналізовано сучасні підходи до керування HVAC системами, які контролюють якість та комфортність повітря в приміщеннях, підтримують параметри повітря відповідно до санітарних норм та дозволяють створювати замкнені системи керування. Розглянуто системи керування на основі теорії нечіткої логіки та нейронних мереж, які дозволяють ефективно керувати параметрами повітря та забезпечувати енергоефективність будівель. Метою статті є розробка нейроконтролера для системи вентиляції офісного приміщення, що забезпечує автоматизоване керування з урахуванням нестаціонарної поведінки об’єкта через регулювання швидкості двигуна компресора охолоджувальної системи вентиляції. Нейромережева система керування, що пропонується, використовує принцип інверсного нейрокерування для навчання моделі та забезпечує керування шляхом мінімізації функції похибки. Нейроконтролер побудований у вигляді багатошарової нейронної мережі з сігмоїдними функціями активації. Для аналізу ефективності запропонованого підходу використано набір даних у вигляді часових рядів, що містять вимірювання температури, вологості та концентрації вуглекислого газу. Обчислювальні експерименти з різними варіантами структури нейронної мережі показали ефективність мережі з одним прихованим шаром. Встановлено, що нейроконтролер швидко реагує на вхідний сигнал, керована вентиляційна система забезпечує нормативну температуру у приміщенні за прийнятний час та без перерегулювання. Порівняння з П-контролером та ПІД-контролером вказує на суттєву перевагу нейроконтролера в забезпеченні точності керування, швидкості реакції на зміни у параметрах повітря та зменшення енергоспоживання.