Journal articles: 'Фізичні показники'

1

Ковельська, А. В., О. М. Лисенко, З. А. Горенко, and Б. Є. Очеретько. "Гематологічні показники у спортсменів та рівень фізичної працездатності." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 29, 2017): 74–82. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.74-82.

Full text

Abstract:

Мета. Дослідити взаємозв’язки між основними показниками фізичної працездатності і гематологічними показниками у системі оцінки поточних змін функціонального стану організму спортсменів-аматорів. Методи. В умовах тесту з фізичним навантаженням із ступінчасто наростаючою потужністю оцінювали реакцію кардіореспіраторної системи на фізичні навантаження. Для класифікації клітин крові та визначення їх рівня, а також для визначення середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН) і середнього об’єму еритроцита (MCV) використовували імпедансний метод. Рівень гемоглобіну (HGB) у периферичній крові визначали колориметричним методом. Результати. Виявлено зв’язок між основними показниками фізичної працездатності та деякими гематологічними показниками, зокрема HGB і МСН. Показано, що зменшення MCV є критерієм підвищення адаптованості організму до фізичного навантаження, а рівень фізичної працездатності залежить від віку спортсмена-аматора. Висновки. Отримані дані дозволять визначити рівень тренованості як спортсменів-початківців, так і осіб, які займаються оздоровчою фізичною культурою певний час, що, в свою чергу, дасть можливість формувати та корегувати режим фізичних навантажень різної енергетичної спрямованості з урахуванням потреб і можливостей організму спортсмена, а також спостерігати за динамікою змін функціональних показників організму

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова, and Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 36 (January 22, 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.

Full text

Abstract:

Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Korytko, Zoryana, Eduard Kulitka, Olha Bas, Halyna Chornenka, Vasyl Zahidnyy, and Taras Yakubovskyi. "Критерії адекватності фізичних навантажень та їх використання у спорті, фізичному вихованні і фізичній реабілітації." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2 (50) (July 1, 2020): 68–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-68-77.

Full text

Abstract:

Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) позитивно впливають на організм людини, яка за- ймається руховою активністю, чи пацієнта в процесі реабілітації лише тоді, коли вони є адекватні до функціональних можливостей. На сьогодні актуальною проблемою залишається дозування ФН і моніторинг процесу їх впливу на організм для підвищення рівня здоров’я людей у процесі фізичного виховання, спортивних занять та під час реабілітації хворих. Постала необхідність пошуку критеріїв адекватності ФН, за якими можна було б відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті – з’ясувати критерії адекватності ФН за показниками серцево-судинної системи (ССС) на моделі з граничними ФН. Методи досліджень. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з’ясування маркерних показників ССС, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Вивчено показники центральної гемодинаміки й варіабельності серцевого ритму, проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв’язки. Результати роботи. Установлено, що за зміною показників ЦГД: ЧСС, серцевого індексу (СІ), хвилинного об’єму крові (ХОК), показниками роботи (РЛШ) і потужності лівого шлуночка (W), швидкості вигнання крові (Ve), коефіцієнта економічності кровообігу (КЕК), індексу Робінсона (ІР) та коефіцієнта витривалості (КВ) можемо діагностувати адекватність реакції організму на ФН, оцінити адаптаційні можливості, функціональні резерви ССС, використовувати для підбору й моніторення величини адекватних ФН, оскільки ці показники в спортсменів ВК нижчі в стані спокою та в період відновлення. Найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися показники ударного об’єму (УО), ударного індексу (УІ) й індексу на- пруження міокарда (ІНМ), оскільки вони по-різному змінювалися в спортсменів ВК та НК і при ФН, і в період відновлення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Жемела, Г. П., О. В. Бараболя, Ю. В. Татарко, and О. В. Антоновський. "ВПЛИВ СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 32–39. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.03.

Full text

Abstract:

У статті доведено актуальність вирощування якісної озимої пшениці в Україні як головної про-довольчої культури та цінної в польовій сівозміні. Мета дослідження полягає в оцінюванні фізичних і хімічних властивостей сортів пшениці озимої для того, щоб для виявити кращі характеристики для подальшого призначення використання зерна. Зерно пшениці озимої сортів Оржиця, Полтавчанка, Царичанка, Зелений гай, Кармелюк, Аріївка, Лютенька, Сагайдак, Диканька (селекція Полтавської державної аграрної академії) для проведення досліджень вирощувалось на полях НВП із селекції та насінництва. Лабораторні дослідження якості зерна пшениці озимої проведено в сертифікованій Держспоживстандартом України лабораторії Полтавської державної аграрної академії. Фізичні та хімічні показники якості зерна пшениці озимої було визначено відповідно до загальноприйнятих методик, які відповідають ГОСТу або ДСТУ. Дослідження показало високу енергію проростання усіх сортів озимої пшениці, а найвищий показник схожості спостерігався у сортів Зелений гай (96 %) і Царичанка (94 %). Найменший показник у сорту Оржиця – 86 %, що теж свідчить про гарну схо-жість. Визначення впливу сортових властивостей на масу 1000 зерен показало найвищий показник у сорту Зелений гай (48,0 г), а найменший – у сорту Оржиця (39,7 г). Оцінка наведених зразків на скло-подібність виявила найвищий показник у сорту Зелений гай (97 %), а найменший – у сорту Полтав-чанка (70 %). Проаналізувавши отримані результати досліджень, можна зробити висновок, що ці сорти є кращими для випічки хлібобулочних виробів. Аналіз впливу сортових властивостей на хіміч-ний склад зерна пшениці озимої проводився за показниками: вміст клейковини, число падіння, вміст білка, число седиментації. Виявлено, що найбільший вміст клейковини має сорт Лютенька (37 %), найменші – сорти Оржиця (30 %), Диканька (31 %) та Зелений гай (31 %). Визначення деформації клейковини показало, що у досліджуваних сортах пшениці переважає друга група і показники коли-ваються від 88 до 102 одиниць. Результати дослідження числа падіння показали, що зерна пшениці озимої мають показники від 206 с (що є прийнятним) до 452 с (що є збільшеним показником, тому кінцева якість хлібобулочних виробів може бути не найкращою). Проведення досліджень вмісту біл-ка засвідчило, що всі 9 сортів пшениці озимої відповідають визнаним стандартам. Найнижчий пока-зник вмісту білка має сорт Оржиця (13,6 %), а найвищий – сорт Лютенька (16,9 %). Оцінка числа седиментації показала, що більшість із представлених зразків належать до високих – понад 50 мл і більше. Лише один зразок зерна пшениці озимої Аріївка має середній показник у 34 мл. Отже, ми ви-ділили два сорти – Зелений гай і Лютенька, які показали найкращі результати за всіма параметрами і показниками. Відмічена позитивна динаміка у показниках майже всіх сортів, що доводить їх спро-можність давати стабільні сходи та стійкість до несприятливих умов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Furman, Yuriy, Vyacheslav Miroshnichenko, and Oleksandra Brezdeniuk. "Оцінка фізичної підготовленості студентської молоді 18–20 років." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 86–90. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-86-90.

Full text

Abstract:

Актуальність. Перші результати тестування фізичної підготовленості студентів засвідчили, що за окремими тестами значна кількість осіб (понад 50 % досліджених) не можуть виконати мінімальні нормативи. Така невідповідність може виникати за відсутності об’єктивних критеріїв оцінки фізичних якостей. Мета дослідження полягала в розробці методики нормативів оцінки фізичної підготовленості студентської молоді. Методи дослідження. Методом педагогічного тестування визначали показники фізичної підготовленості студентів 18–20 років. Проведено аналіз відповідності чинних нормативів фізичної підготовленості реальним можливостям молоді проявляти фізичні якості. Користуючись «правилом трьох сигм», розроблено оцінні нормативи фізичної підготовленості. На основі даних, установлених дослідженням великої кількості однорідного контингенту, пропонуємо оцінювати результат, який відповідає середньому арифметичному вибірки () у «3» бали. Результат, який відповідає значенню +1σ і -1σ, відповідає оцінці «4» і «2» бали відповідно, +2σ і -2σ – «5» і «1» бал. Результати роботи. Розроблено нормативи оцінки фізичних якостей, які відповідають рівню фізичної підготовленості сучасної молоді. Висновки. На підставі результатів тестування рівня фізичної підготовленості студентів (2017 р.) установлено, що за окремими нормативами більшість результатів не перевищують мінімальний бал. Це вказує на те, що наявна методика оцінки фізичної підготовленості молоді 18–20 років не дає змоги об’єктивно оцінити фізичні якості. Запропонована методика розробки нормативів ґрунтується на основі «правила трьох сигм». Розроблені за авторською методикою нормативи оцінки фізичної підготовленості забезпечують можливість близько 95 % студентів виконати тести в межах оцінної шкали.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ящук, Надежда, and Анна Кравченко. "СРАВНЕНИЯ ФИЗИЧЕСКИХ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЗЕРНА КУКУРУЗЫ РАЗЛИЧНЫХ ГИБРИДОВ." Modern engineering and innovative technologies, no. 05-03 (November 15, 2017): 104–6. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-03-041.

Full text

Abstract:

Досліджено фізичні та технологічні показники якості зерна кукурудзи середньостиглих гібридів Солонянський 298 СВ та Пустоварівський 280 СВ. Встановлено, що найбільші показники маси 1000 зерен, натури зерна, густини зерна, загального об’єму зернової маси т

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Вітрова, Ю. О., С. П. Колісник, and С. П. Шавула. "Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 20. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.29565.

Full text

Abstract:

Актуальність. Мікроциркуляторне русло (МЦР) забезпечує обмін речовин між кров’ю і тканинами, залежить від процесів, які впливають на гемодинаміку, таких, наприклад, як фізичні навантаження. Діагностика порушень МЦР розширює можливості лікування, реабілітації та профілактики. Фізичні вправи впливають на гемодинамічні показники, мікроциркуляцію, підвищують толерантність до фізичних навантажень, тому використовуються як один з основних елементів лікування, реабілітації. Мета: шляхом аналізу динаміки показників офтальмоскопічного дослідження МЦР кон’юнктиви ока розробити алгоритм підбору фізичних вправ для покращення мікроциркуляції (МЦ), враховуючи типи реакцій серцево-судинної системи (ССС) на навантаження. Матеріали та методи. В ході дослідження виділили три групи вправ, які впливають на МЦР: динамічні аеробні, динамічні анаеробні, статичні анаеробні. Залучено 30 добровольців (15 жінок, 15 чоловіків) віком 15–33 (22,00 ± 2,73) роки. Кожен з учасників виконував три групи вправ в окремі дні. Проводили пульсоксиметрію, вимірювання артеріального тиску, пульсу, кількісну оцінку стану МЦР до проведення навантаження, відразу після них та через 5 хв. Статистичну обробку проводили стандартними методами біометрії. Результати дослідження та їх обговорення. При виконанні динамічних анаеробних Вплив фізичних вправ з різним механізмом дії на мікроциркуляторне русло у пацієнтів з різним типом реакції серцево-судинної системи на навантаження Вітрова Ю. О., Колісник С. П., Шавула С. П. Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна вправ спостерігалася нормотонічна реакція ССС на навантаження у 73,3 % обстежуваних, а при статичних анаеробних та динамічних аеробних – у 60,0 %. При виконанні статичних і динамічних анаеробних вправ спостерігали значне покращення МЦ (OR = 2,91 та OR = 4,83 відповідно). Найбільше SaO2 підвищувалась при виконанні динамічних аеробних вправ (OR = 3,00). Висновки. Тип реакції ССС на фізичне навантаження – ключовий фактор індивідуального вибору типу вправ. При відсутності протипоказань рекомендовано поєднувати аеробні та анаеробні вправи. Найменший вплив на МЦР мають анаеробні динамічні вправи, особливо у осіб, що не курять, проте вже через 5 хв цей вид навантаження має найбільший позитивний вплив (OR = 4,83), особливо у осіб, що не курять (OR = 7,40), і зберігає найбільш тривалий ефект. Розроблений нами алгоритм дозволяє індивідуалізувати підходи щодо вибору типу навантаження та виявити групи пацієнтів, які потребують уваги фахівців фізичної та реабілітаційної медицини. Перспективи подальших досліджень. Тип реагування ССС на певний вид навантаження може відрізнятися у осіб різних вікових груп і потребує подальшого вивчення, особливо за присутності факторів ризику, шкідливих звичок, коморбідної патології.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Бас, О. А., В. І. Абасов, and Л. М. Ціж. "Больовий синдром при дорсопатії шийного та грудного відділів хребта." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 16, 2018): 11. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27196.

Full text

Abstract:

Актуальність. Дорсопатія – це група захворювань зі схожими клінічними проява- ми, характеризується процесами дистрофії, дегенерації і деструкції міжхребцевих дисків з послідовним ураженням заднього опорного комплексу і тіл хребців, що провокує больовий синдром тулуба і кінцівок та обмеження рухливості. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) дорсопатії поділяються на деформуючі дорсопатії, спондилопатії, інші види дорсопатій. Серед деформуючих дорсопатій найчастіше зустрічається остеохондроз хребта, що при- зводить до зниження фізичної активності пацієнтів, якості їх життя. Фізична терапія з правильно підібраними засобами дає стійкий терапевтичний ефект. Мета дослідження. проаналізувати вплив програми фізичної терапії на зменшення больового синдрому. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 10 жінок, які займались за розробленою програмою фізичної терапії (фізичні вправи, дозована ходьба, сегментарно-рефлекторний масаж). Тривалість курсу – один місяць. Результати дослідження та їх обговорення. За тестом Вернона і Майора після курсу терапії в усіх шкалах показники кращі від початкових. У пацієнток зменшилась інтенсивність болю, покращились працездатність, концентрація уваги, сон та можливість виконання побутових завдань. Після проходження фізичної терапії скарги на біль були поодинокими і тільки як залишкове явище після масажу або фізичних вправ, пальпаторно у всіх пацієнток визначався нормальний тонус м’язів. Больовий синдром характеризувався як легкий дискомфорт або ниючий біль після занять. Інтeнсивність болю за ВАШ вказує на слабкий біль, який не завдає пацієнткам ніяких труднощів у самообслуговуванні. Висновки. Розроблена програма фізичної терапії сприяла зменшенню больового синдрому у жінок з деформуючою дорсопатією шийного та грудного відділів хребта. Перспективи подальших досліджень. полягають у подальшому визначенні впливу різних методик масажу на зменшення больового синдрому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Згурьский, Артем, and Наталія Чечер. "Аналіз існуючих підходів до процесу фізичної терапії пацієнтів з неспецифічним болем у попереку." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 85–89. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.85-89.

Full text

Abstract:

Резюме. Донедавна зарубіжними вченими було виконано численні дослідження, присвячені побудові та ефективності реабілітаційного процесу осіб різних вікових груп з різними проявами неспецифічного болю в попереку, але в жодному з них не описано ефективний, загальноприйнятий фізіотерапевтичний підхід у терапії осіб, які страждають на прояви неспецифічного болю в попереку. Мета. На основі аналізу сучасних наукових та клінічних досліджень проаналізувати існуючі підходи до процесу фізичної терапії осіб працездатного віку з проявами неспецифічного болю в попереку. Методи. Аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури, синтез та узагальнення. Результати. Проведений аналіз останніх наукових робіт показав, що існує багато досліджень, які описують фізичні та функціональні показники осіб, які страждають на різні прояви неспецифічного болю в попереку. Зазвичай, це патологія опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи. На сьогодні відсутні загальноприйняті фізіотерапевтичні підходи, що мають комплексний характер терапії неспецифічного болю в попереку.Ключові слова: фізична терапія, реабілітація, неспецифічний біль у попереку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Debryniuk, Iurii. "Вплив лісових насаджень плантаційного типу на водно-фізичні властивості лісового ґрунту в умовах Західного Лісостепу України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 17 (October 25, 2018): 26–36. http://dx.doi.org/10.15421/411817.

Full text

Abstract:

Між насадженнями різного видового складу та ґрунтом існує тісна взаємодія, на яку можна впливати через зміну складу деревостану. Питання особливо актуальне з погляду тимчасового запровадження на відносно короткий проміжок часу плантаційних лісових насаджень на місці низькопродуктивних деревостанів. Тому вивчення змін у системі плантаційні насадження → ґрунт → відновлений корінний деревостан є надзвичайно важливим чинником забезпечення високої продуктивності та біотичної стійкості лісових фітоценозів. Високі запаси стовбурової деревини (понад 400 м3/га) в умовах вологої грабово-букової діброви у 40-річних насадженнях Larix eurolepis відзначено за щільності ґрунту 1,07-1,26 г/см3, пористості 48,1-59,4%, польової вологоємності 24,2-26,1% та ступеня аерації 41,6-54,3% в горизонтах He та І. Для насаджень Larix kaempferi із запасами 578 та 582 м3/га ці показники становлять, відповідно, 1,16-1,39 г/см3, 45,3-54,1%, 23,2-25,7% та 36,9-42,8%. Для 40-річних насаджень Larix kaempferi в умовах вологої грабової діброви ці показники визначено для трьох горизонтів ґрунту (Н; Не; І) і становлять, відповідно, 1,46-1,68 г/см3, 40,1-58,6%, 14,0-30,3% та 25,7-59,9%. Наведені значення водно-фізичних показників грунту забезпечують високий запас стовбурової деревини (447 та 476 м3/га) модринових насаджень. В умовах вологої грабової діброви 41-річне насадження Picea abies нагромаджує такі ж високі запаси стовбурової деревини (476 м3/га) за подібних значень водно-фізичних показників ґрунту: 1,47-1,66 г/см3, 42,1-59,7%, 20,1-28,5% та 20,9-29,8%. Негативного впливу на водно-фізичні властивості ґрунтів чистих ялинових та модринових культур не встановлено, що дає підставу рекомендувати досліджувані деревні види для застосування у плантаційних лісових насадженнях на темно-сірих ґрунтах в умовах вологого груду Західного Лісостепу України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Чухланцева, Наталя Вікторівна, Людмила Вікторівна Шуба, and Вікторія Вікторівна Шуба. "МОБІЛЬНО ОРІЄНТОВАНІ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ВПЛИВУ НА ФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 253–68. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2581.

Full text

Abstract:

Здорова поведінка і фізична активність студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю є важливими характеристиками якості їх професійної підготовки, показниками конкурентоспроможності випускників на ринку робочої сили. Фізична активність, зокрема щоденна ходьба, покращує фізичне і психологічне здоров’я, але все частіше повідомляється про малоактивну фізичну поведінку студентів. Фізична активність (ФА) може успішно модифікуватися під впливом певних чинників і супутніх факторів. Сучасні технологічні розробки стимулювали використання смартфонів у дослідженнях фізичної активності, однак недостатньо даних про їх ефективність для вимірювання та впливу на прийняття і ведення здорового способу життя студентів. Студенти використовують фітнес-додатки для досягнення різноманітних цілей, таких як збільшення фізичної активності, навчання новим фізичним вправам, дотримування принципів раціонального харчування, досягнення і підтримування оптимальної ваги. Це дослідження спрямоване на визначення і аналіз ефективності фітнес-додатків в якості здоров’язберігаючої складової освіти та інструменту для поліпшення фізичної активності і зміни поведінки студентів з використанням теорії запланованої поведінки (ТЗП). Обговорюється взаємозв’язок між використанням фітнес-додатків для смартфонів і ефектами, що вони надають, на аспекти здоров’язберігаючої освіти студентів. Проведено аналіз взаємозв’язків переконань як складових конструктів ТЗП до визначених показників фізичної активності. Серед учасників дослідження (51 студент:24 юнаки (47,1%) і 27 дівчат (52,9%), середній вік - 17,82 ± 0,74 років) проведено анкетування стосовно конструктів TЗП і вивчені особливості спортивної діяльності і щоденної активності (ходьби), зафіксовані фітнес-додатками, встановленими на власних смартфонах. Нами співставлялись і аналізувались дані про ФА протягом дослідження, визначався вплив і залежність застосування фітнес-додатків і конструктів TЗП на зміни поведінки студентів, гендерні особливості здорової поведінки. Визначено, що поведінкові наміри і відчутний контроль над поведінкою є провідними чинниками, які і підвищують фізичну активність студентів. Виявлено, що застосування фітнес-додатків смартфонів може сприяти здоров’язберігаючій компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання, сприяло підвищенню фізичної активності студентів та позитивно впливає на формування діяльного ставлення до фізичної активності як інтернальної цінності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Крижановський, В. О., А. С. Андрес, and Т. І. Дух. "ВАГОМІСТЬ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОФІЗИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 4 (April 18, 2022): 32–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-04.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена вивченню ступеня взаємозв’язків психофізичних якостей та вагомості їх у структурі професійної психофізичної підготовки військовослужбовців Національної гвардії України. Нестабільна політична ситуація в Україні, високий рівень злочинності зумовлюють значну кількість випадків застосування військовослужбовцями Національної гвардії України та поліцейськими фізичної сили, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту та активної оборони, табельної вогнепальної зброї. Тому актуальним є питання перегляду психофізичної готовності військовослужбовців Національної гвардії України. Проведено анкетування нацгвардійців щодо вагомості психофізичних показників для професійної діяльності. Здійснено відсоткове співвідношення відповідей фахівців, визначено оцінку вагомості якості та виконано кореляційний аналіз психофізичних показників на основі опитування військовослужбовців. Серед фізичних якостей у структурі професійно-прикладної психофізичної підготовки військовослужбовців 50 % респондентів надали найвищий ранг спритності, швидкість обрали 47,6 %, швидкісну силу – 45,8 %, а 44 % опитаних надали найбільшого значення силовій витривалості. На думку військовослужбовців, найбільш важливими психофізичними показниками є час простої реакції на слуховий та зоровий подразник, час складної реакції та реакції з вибором. Нейродинамічні показники, безумовно, відіграють провідну роль під час екстремальних ситуацій, які вимагають швидкого прийняття рішень. За результатами дослідження нами виявлено, що показник часу реакції з вибором характеризується середнім ступенем взаємозв’язку з показниками стійкості (r = 0,61) та переключенням уваги (r = 0,59), дещо вищий ступінь взаємозв’язку спостерігається з показником розподілу уваги (r = 0,64). Важливість стійкості уваги та вміння сконцентруватися для військовослужбовців Національної гвардії України оцінюється у 4,4 бала, об’єм уваги – 4,3 бала. На чільному за значущістю місці – логічне мислення (4,4 бала), відчуття ритму (4,3 бала) та довготривала пам’ять (4,3 бала). З’ясовано, що інформативними психофізичними показниками є координованість рухів, час простої реакції на зоровий подразник, диференціація зусиль та час реакції за вибором. Найбільшу щільність за середньої сили (r = 0,58–0,69) взаємозв’язків виявлено у показника координованості рухів із показниками уваги.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Lebediev, Serhii, Sergey Zhurid, Svyatoslav Koval, and Victor Shalenko. "Control of physical and technical readiness of football players at the stage of specialized basic training." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.003.

Full text

Abstract:

Мета: визначити на початку підготовчого періоду вихідний рівень фізичної та технічної підготовленості футболістів 2006 р.н. різних дитячо-юнацьких команд м. Харкова. Матеріал і методи: дослідження проводилося в серпні 2021 року. Контингент обстежуваних - спортсмени у кількості 56 футболістів ДЮФК (дитячо-юнацький футбольний клуб) «Арсенал» м. Харкова та ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа) № 7 м. Харкова, вік яких становив у середньому 14,6 років. Були визначені технічні та фізичні показники, які характеризують рівень підготовленості футболістів до початку змагального сезону. У дослідженні були використані такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: у роботі встановлені статистично достовірні відмінності між технічними показниками: в тесті біг 30 м (з м’ячем) (р <0,05; t=2,18), вкидання м’яча з-за бічної лінії (р<0,05; 2,88); у показниках з фізичної підготовленості статистично достовірні зміни були виявлені у тестах «Іллінойс» (р <0,05; t=2,72), човниковий біг 7х30 м (р<0,05; t=2,48), при цьому гравці ДЮФК «Арсенал» долають відстань швидше (р<0,05; t1=2,10; t2=2,05; t3=2,06; t7=2,15) на першому, другому, третьому та сьомому відрізках ніж гравці ДЮСШ № 7. У тесті на витривалість човниковий біг 5х30 м гравці ДЮФК «Арсенал» швидше (р<0,05; t=2,12) пробігають, ніж гравці ДЮСШ № 7, при цьому на першому та третьому відрізках гравці ДЮСШ № 7 повільніше (р<0,05; t1=2,75; t3=2,05) долають відстань, ніж футболісти ДЮФК «Арсенал». Висновки: аналіз спеціальної літератури свідчить, що сучасна науково-методична база в аналізі технічної та фізичної підготовленості у футболі є недостатньо вивченою для того, щоб забезпечити ефективну підготовку юнаків до вищих спортивних досягнень. У результаті дослідження встановлено статистично достовірні відмінності у показниках з фізичної та технічної підготовленості між ДЮФК «Арсенал» та ДЮСШ № 7 м. Харкова. Визначено, що футболісти 2006 року народження мають низький рівень функціональної працездатності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Korytko, Zoriana, Liudmyla Rusyn, Halyna Chornenka, Vasyl Zakhidnyi, Eduard Kulitka, and Vasyl Matviiv. "Критерії адекватності фізичних навантажень за показниками крові." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(56) (December 31, 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-43-51.

Full text

Abstract:

Актуальність. Відомо, що фізичні навантаження (ФН) виявляють позитивний вплив на організм лише за умови їх адекватності за обсягом та інтенсивністю до функціональних можливостей організму. На сьогодні актуальною проблемою залишається пошук критеріїв, за якими можна було б дозувати ФН у спорті, фізичному вихованні та під час реабілітаційних утручань у пацієнтів; відслідковувати їх величину й ефективність. Мета статті – з’ясувати критерії адекватності ФН за показниками крові на моделі з граничними ФН. Методи досліджень. Досліджено реакцію на граничні ФН спортсменів високої (ВК) і низької кваліфікації (НК) для з’ясування маркерних показників крові, за якими спортсмени ВК та НК відрізняються. Проаналізовано зміни показників гемограми, кількості тромбоцитів і співвідношення популяцій лейкоцитів за величиною адаптаційного індексу й лейкоцитарного індексу інтоксикації. Проведено статистичну обробку результатів, виявлено кореляційні зв’язки. Результати роботи. Установлено, що індикатором адекватності адаптаційно-компенса- торних реакцій можуть слугувати параметри лейкоцитарного паростка крові (збільшення кількості лейкоцитів, збільшення кількості лімфоцитів і нейтрофілів, зокрема зростання кількості паличкоядерних нейтрофілів), а також величина адаптаційного індексу та лейкоцитарного індексу інтоксикації. Водночас на основі факторного аналізу встановлено, що найбільш точними маркерами адекватності реакції організму на впливи екстремальних навантажень виявилися такі показники гемограми, як концентрація гемоглобіну (Hb), величина швидкості осідання еритроцитів (ШОЄ) кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів, а також величина лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Балух, М. М. "Прикладна кінезіологія в фізичній реабілітації при нестабільності опорно-рухового апарату." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 29. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.22367.

Full text

Abstract:

Актуальність. Чи не найважливішою умовою правильної, злагодженої та продуктивної роботи будь-якої системи людського організму є принцип стабільності. Не є винятком і фундаментально вагомий опорноруховий апарат людини. Мета дослідження: показати застосування методів та засобів прикладної кінезіології у фізичній реабілітації. Матеріали та методи. Ми спостерігали за реабілітаційним процесом осіб з остеохондрозом 2–3 ступеня. Були використані: ортопедичний огляд, мануально-м’язове тестування, МРТ, КТ. Результати дослідження та їх обговорення. Використання основного діагностичного методу прикладної кінезіології – мануального м’язового тестування – на початку реабілітаційного процесу людини дає можливість своєчасного виявлення морфофункціональних порушень з боку усіх м’язів організму. Особливістю використання кінезіологічного підходу в реабілітації є те, що стан м’язового тонусу вивчається не лише в спокої (як передбачено стандартними тестами у неврології та ортопедії), а й у динаміці (в русі), у безпосередньому взаємозв’язку з регулюючою функцією нервової системи. Застосування методів прикладної кінезіології на етапі розробки програми реабілітації дає змогу всебічно оцінити адаптаційні можливості м’язів до подальших фізичних навантажень. Як приклад, комплекси фізичних вправ у процесі підготовки військових спецпризначенців уже не носитимуть тренуючий характер, а лише суттєво посилять дисфункцію м’язово-зв’язкового апарату й загальну нестабільність суглобів нижніх кінцівок і хребта. Висновки. Використання методів прикладної кінезіології у фізичній реабілітації дає змогу зрозуміти, що відбувається з м’язом не лише в статиці, а й у динаміці. Кінезіологічні методи можуть використовуватися і як монотерапія, і в комплексі реабілітаційного процесу. Перспективи подальших досліджень: використання засобів прикладної кінезіології на початковому етапі реабілітації дозволить зберегти наявні фізичні показники та покращити функціональні можливості організму людини в цілому.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Шмакова, І. П., Т. В. Кафтан, Ю. В. Прокопчук, and І. В. Аніконова. "Застосування фізичних факторів та лікувальної фізкультури у хворих з надмірною масою тіла та ожирінням на амбулаторно-поліклінічному етапі." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 47. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.24747.

Full text

Abstract:

Актуальність. Згідно з показниками 2016 року, близько 1,1 млрд людей у світі страждають від надмірної маси тіла (НМТ) та ожиріння, що вимагає розробки ефективних підходів лікування з використанням комплексу фізичних факторів та лікувальної фізичної культури (ЛФК). Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих з НМТ та ожирінням шляхом застосування в комплексному лікуванні голкорефлексоі вібровакуумтерапії з урахуванням особливостей перебігу захворювання. Матеріали та методи. Проведено клінікоінструментальне обстеження 125 хворих з НМТ та ожирінням обох статей у віці від 23 до 70 років, середній вік 45,4 ± 2,3 років, які надійшли на амбулаторно-поліклінічне лікування в поліклініку № 29 м. Одеса. Всім пацієнтам визначали зріст і вагу з подальшим розрахунком індексу маси тіла (ІМТ), окружність талії (ОТ), показники ліпідного та коагуляційного гомеостазу, реєстрували ЕКГ, офісний артеріальний тиск (САТ, ДАТ). Проводили тестування для визначення важкості розладів харчової поведінки за допомогою модифікованого опитувальника Van Strien T. та співавторів (1986), а також вираженості апетиту і потягу до солодощів за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Оцінювали динаміку змін показників якості життя. Динаміку показників якості життя оцінено за SF-36. Пацієнтам основної групі призначали дієту, ЛФК з розрахунком енергетичних витрат, голкорефлексотерапію на аурикулярні та корпоральні точки, пацієнтам групи порівняння додатково призначали вібровакуумтерапію на місця накопичення жиру. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що комплексне застосування ЛФК, голкорефлексота вібровакуумтерапії у хворих з НМТ та ожирінням І, ІІ та ІІІ ст. істотно підвищує ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі за рахунок нормалізуючої дії на клінічні, антропометричні (зниження маси тіла через 3 міс. на 11,0 %, через 6 міс. – на 15,5 % при НМТ, через 3 міс. – на 7,7 %, через 6 міс. – на 9,4 % при ожирінні), показники зниження апетиту (від 5,58 ± 0,23 до 2,8 ± 0,22, за ВАШ р < 0,001 при НМТ; від 7,0 ± 0,21 до 4,0 ± 0,08, за ВАШ р < 0,001 при ожирінні) і потягу до солодощів (від 5,03 ± 0,25 до 2,5 ± 0,21 за ВАШ р < 0,001 через 6 міс. при НМТ, від 5,0 ± 0,8 до 3,8 ± 0,11, за ВАШ р < 0,001 через 6 міс. при ожирінні), значного покращення харчової поведінки (розлади не реєструвалися через 6 міс. при НМТ, зменшилися на 26,6 % при ожирінні), поліпшення функціонального стану нервової, серцево-судинної систем (зниження САТ, ДАТ, р < 0,001; покращення процесів реполяризації у 30,0 % ), біохімічних показників і якості життя у 80,0 % хворих з НМТ та ожирінням. Цей лікувальний комплекс ефективний у всіх хворих з НМТ та ожирінням I, II і III ст. Висновки. Запропоновані фізичні фактори і ЛФК у хворих з НМТ та ожирінням підвищують ефективність лікування на амбулаторно-поліклінічному етапі. Перспективи подальших досліджень. Планується розробка нових підходів лікування вказаного контингенту хворих з додатковим призначенням медикаментозних препаратів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Бакіко, І. В., О. В. Радченко, В. В. Файдевич, А. Г. Чиж, and В. П. Констанкевич. "АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-02.

Full text

Abstract:

Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного. Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури. Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка». Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла). Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»). Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Господаренко, Г. М., О. Д. Черно, В. В. Любич, Я. С. Рябовол, and В. Г. Крижанівський. "УРОЖАЙНІСТЬ ТА ХЛІБОПЕКАРСЬКІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ПРИ РІЗНИХ ДОЗАХ І СТРОКАХ ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 25, 2020): 21–31. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.02.

Full text

Abstract:

Висвітлено результати досліджень впливу застосування різних доз та строків застосування азотних добрив на врожайність, фізичні та технологічні показники якості зерна пшениці м’якої озимої в умовах Правобережного Лісостепу України. З’ясовано, що використовуючи азотні піджив-лення, можна підвищити врожайність на 3–54 %. У разі внесення азотних добрив дозою 150 кг/га у три строки не одержано достовірного приросту врожаю порівняно з внесенням азотних добрив у фазу кущіння та виходу у трубку дозою 120 кг/га д. р. Зі збільшенням доз добрив окупність 1 кг д. р. приростом врожаю зменшувалася. Встановлено дуже сильний кореляційний зв’язок (R = 0,98 ) між масою 1000 зерен і врожайністю. Не виявлено істотного впливу доз і строків застосування азотних добрив на показник натури зерна. Тіснота зв’язку за коефіцієнтом кореляції між масою 1000 зерен і натурою зерна була сильною (R = 0,7). Істотні прирости вмісту білка і клейковини одержано у разі внесення азотних добрив дозою N60 + N60 у фазу кущіння та виходу у трубку. Достовірність апрок-симації між вмістом білка в зерні пшениці озимої та інтенсифікацією удобрення мала високий рі-вень (R2 = 0,89). Показник стабільності вмісту клейковини за роками вирощування мав тенденцію до зниження зі збільшенням доз добрив. Встановлено, що за показником седиментації сила борошна в усіх варіантах досліду була середньою, але мала достовірне збільшення, порівняно з ділянками без добрив. Виявлено дуже сильну кореляційну залежність (R = 0,99) між вмістом білка та показником седиментації. Вміст крохмалю мав тенденцію до зниження зі збільшенням доз добрив. Встановлено зворотну кореляційну залежність (R = -0,94) між вмістом білка і крохмалю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Масік, Н. П. "Пульмонологічна реабілітація при ХОЗЛ." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 37. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.33961.

Full text

Abstract:

Актуальність. Згідно з рекомендаціями GOLD, головними цілями пульмонологічної реабілітації є зменшення симптомів, поліпшення якості життя і підвищення фізичної та емоційної участі пацієнта у повсякденному житті. Повноцінна реабілітаційна програма включає модифікацію способу життя, регулярні фізичні навантаження, заходи з корекції маси тіла, психологічну підтримку. Мета дослідження: оцінити ефективність реабілітаційних заходів у хворих на ХОЗЛ. Матеріали та методи. Обстежено 182 хворих на ХОЗЛ ІІІ стадії середнього віку 61,55 ± 13,57 років. Для кожного хворого підбирали індивідуальну програму реабілітації, з урахуванням специфічних фізіологічних та психопатологічних порушень, викликаних основним та супутніми захворюваннями. Застосовували заняття лікувальною фізкультурою та дихальною гімнастикою за методикою регламентованого управління диханням, що забезпечує відновлення нормального стереотипу дихання зі зменшенням обмеження повітряного потоку і попередженням розвитку ускладнень. Інтенсивність фізичних навантажень при цьому залежала від можливостей пацієнта. Переносимість фізичного навантаження оцінювалась хворими самостійно за допомогою тесту з 6-хвилинною ходою. Оцінку ефективності проводили через 10 тижнів реабілітаційного лікування. Результати дослідження. Встановлено зниження показника фізичного благополуччя якості життя у 75,27 % хворих, з них у 30,77 % молодих і 71,43 % старечого віку. Використання методики регламентованого дихання у поєднанні з дозованим фізичним навантаженням у 85,71 % випадків вірогідно знижує задишку при фізичному навантаженні, сприяє позитивній динаміці клінічних симптомів, зокрема зменшенню респіраторних симптомів, покращенню показників зовнішнього дихання і зниженню потреби в медикаментозних препаратах. Показник фізичного статусу покращувався у половини хворих на ХОЗЛ. Дещо гірший показник відзначався серед людей старечого віку; цей показник залишався зниженим у 62,09 % осіб. Отже, методика регламентованого дихання із дозованим фізичним навантаженням адаптує хворих до зростаючого фізичного навантаження, сприяючи збереженню працездатності і покращенню якості життя. Висновки. Інтегрована в щоденне лікування пульмонологічна реабілітація здатна оптимізувати функціональний статус і зменшити вартість лікування за рахунок стабілізації або зменшення проявів хвороби.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Д. Н. Котко, Н. Л. Гончарук, Л. М. Путро, and И. С. Томчук. "Особливості реакції кардіореспіраторної системи на фізичне навантаження у людей старшого віку." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (November 30, 2018): 45–53. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.45-53.

Full text

Abstract:

Мета. Розглянути вікові особливості реакції кардіореспіраторної системи в умовах максимальної та стандартних фізичних навантажень у людей старшого віку. Методи. Аналіз наукової і науково-методичної літератури, дані власних досліджень. Результати. З віком максимальне фізичне навантаження приводить до значного напруження вегетативної нервової системи. Вивчення реакцій на стандартні навантаження дозволяє порівняти реакцію і визначити вікові особливості вегетативних зрушень в умовах однакових за величиною фізичних впливів. У похилому і старечому віці спостерігається більш виражена гіпертензивна реакція на стандартні фізичні навантаження, міокард функціонує в менш сприятливих умовах, більш напружено. Під час виконання фізичної роботи на ЕКГ з’являються несприятливі метаболічні зміни у серцевому м’язі. У процесі старіння змінюються умовнорефлекторні впливи з боку серцево-судинної системи на майбутнє фізичне навантаження, відзначається сповільнений розвиток змін гемодинамічних і респіраторних показників, спричинених м’язовою роботою, а також затримка відновлення показників функціонального стану серцево-судинної системи після м’язової роботи. Це стосується як стандартних фізичних навантажень різної інтенсивності і тривалості, так і максимального фізичного навантаження.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Онопрієнко, І. В. "Аналіз існуючих підходів до реабілітаційного процесу осіб із проявами «офісного синдрому»." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (September 30, 2019): 84–88. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.2.84-88.

Full text

Abstract:

Мета. На основі аналізу сучасних наукових та клінічних досліджень проаналізувати існуючі підходи до процесу фізичної терапії осіб працездатного віку із проявами «офісного синдрому». Методи. Аналіз та узагальнення вітчизняних та зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури, що стосуються основних підходів до процесу фізичної терапії проявів «офісного синдрому» у осіб працездатного віку; синтез та узагальнення. Результати. Проведений аналіз останніх наукових робіт показав, що існує багато досліджень, які описують фізичні та функціональні показники працівників, котрі ведуть малорухомий спосіб життя та страждають різними проявами «офісного синдрому». Як правило, це патологія опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Відсутні програми фізіотерапевтичних втручань, що мають комплексний характер реабілітації проявів синдрому. Висновки. Донедавна було виконано численні дослідження вітчизняними та зарубіжними вченими, які були присвячені побудові та ефективності реабілітаційного процесу офісних працівників різних вікових груп з різними проявами офісного синдрому». Та в жодному з них не описано комплексну програму реабілітаційного втручання для осіб, які страждають на прояви «офісного синдрому».

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Danylenko, H. M., Zh V. Sotnikova-Meleshkina, N. I. Shkurapet, and N. Н. Mikhanovska. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 3 (December 22, 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11618.

Full text

Abstract:

Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності. Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20. Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя. Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01). Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період. Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Кубатко, А. І. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 112–19. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.12.

Full text

Abstract:

У статті розкрито провідну роль фізичної підготовки у формуванні культури здоров’я фахівців-економістів у закладах вищої освіти. Показано, що саме від неї залежить рівень сформованості знань та вмінь у галузі охорони здоров’я, мотивів збереження здоров’я як психофізіологічної основи успішної професійної діяльності. Обґрунтовано, що в основу вирішення проблеми мають бути покладені активність, зв'язок з майбутньою професійною діяльністю, творчість, інформаційна забезпеченість і безперервність формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки. Для визначення критеріїв і показників описано сутність культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей як інтегральної характеристики якостей фахівця, структурними компонентами якої є світоглядний, когнітивно-праксеологічний та особистісний компоненти. Відповідно компонентів культури здоров’я виділено критерії сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей: аксіологічний, гносеологічний та поведінковий. Аксіологічний критерій характеризує світоглядний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Гносеологічно-діяльнісний критерій характеризує когнітивно-праксеологічний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Поведінковий критерій характеризує особистісний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Для кожного критерію сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей визначено показники, що характеризують рівні (пасивний, елементарний, базовий, високий) її формування: аксіологічний (показник – мотивація здорового способу життя), гносеологічно-діяльнісний (показники – обізнаність у галузі культури здоров'я, здатність оцінювати стан здоров’я, фізичну культуру та навички здоров’я) та поведінковий (показниками є емоційно-вольова регуляція та прагнення до саморозвитку) показники.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Hlyniana, Oksana, and Daryna Danko. "Комплексний підхід до фізичної терапії осіб з вертеброгенними тораколгіями." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 4(56) (December 31, 2021): 37–42. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-37-42.

Full text

Abstract:

Актуальність. Вертеброгенні тораколгії як патології вражають 25,4 особи дорослого віку зі 100 опитаних та характеризуються болями в спині, обмеженнями функцій у шийному та грудному відділах хребта, погір- шенням якості життя. Питанням фізичної терапії займалося багато вітчизняних і закордонних авторів, однак у їхніх програмах відсутні комплексний підхід та сучасні засоби, які можуть значно підвищити ефективність відновлювального періоду й знизити повторні рецидиви. Мета дослідження – розробити комплексну програму фізичної терапії для осіб із вертеброгенними тораколгіями та оцінити її ефективність. Матеріал і методи. Дослідження проводили на базі клініки вертебрології й нейроортопедії «Vertebra» з квітня по жовтень 2021 р. У дослідженні брали участь 10 осіб із діагнозом вертегрогенна тораколгія, який був поставлений лікарем- невропатологом. Вік респондентів – 41+ 3,2(x ±S). Під час роботи використано такі методи, як аналіз науково- методичної літератури, синтез та її узагальнення, опитування, огляд, пальпація, візуально-аналогова шкала болю (VAS), мануально-м’язове тестування, оцінка плечового індексу й оцінка якості життя за опитувальником MOS SF-36. Результати роботи. Проведено аналіз науково-методичної літератури з питання фізичної терапії осіб із вертеброгенними тораколгіями та виявлено відсутність сучасних підходів у їх побудові. Створено комплексну програму фізичної терапії для осіб із вертеброгенними торакалгіями в підгострому періоді, яка розрахована на 30 днів і включала три рухові режими: щадний, щадно-тренувальний та тренувальний. Методами й засобами фізичної терапії були кінезіотерапія, лікувальний масаж, преформовані фізичні чинники, міофасциальний реліз, концепція Малліган, кінезіотейпування, багатофункціональний тренажер С. М. Бубновського й петлів TRX. Унаслідок проведеної програми показники больових відчуттів у стані спокою при активних рухах та під час пальпації значно покращилися в основній групі (ОГ) порівняно з контрольною (КГ). Під час обстеження пацієнтів із вертеброгенною тораколгією нами виявлено перенапругу трапецієподібного м’яза, яка в динаміці із 65,3 % знизилася до 29 % у пацієнтів ОГ, значення в представників КГ теж покращилося з 65,8 % до 48 %, однак показник був трошки гірший у КГ, порівняно з ОГ (p<0,05); показник ромбоподібного м’яза з 31 % знизився до 18,2 % в ОГ, у хворих КГ – із 31,7 % до 20,8 %. Висновки. За результатами дослідження доведено ефективність програми фізичної терапії для осіб із вертеброгенними тораколгіями в ОГ, порівняно з КГ, яка займалася за програмою лікувального закладу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Tymruk-Skoropad, Kateryna, Oksana Dub, Lyubov Tsizh, and Natalia Rudakova. "Фізична активність у реабілітації осіб із хронічним обструктивним захворюванням легень." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3(47) (October 1, 2019): 63–71. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-63-71.

Full text

Abstract:

Актуальність. За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 р. хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) стане третьою провідною причиною смертності у світі. Основні заходи боротьби з ХОЗЛ спрямовані на попередження виникнення, сповільнення прогресування та зменшення ймовірності ускладнень. Вищий рівень фізичної активності (ФА) повʼязаний із меншим ризиком загострень, госпіталізації та смертності в людей із ХОЗЛ і має переваги в покращенні рівня фізичної витривалості, задишки та якості життя, загалом. Тому ФА включена в програми легеневої реабілітації як необхідний компонент. Мета статті – проаналізувати рекомендації щодо фізичної активності в реабілітації осіб із ХОЗЛ. Методи дослідження – аналіз літературних джерел і клінічних настанов з фізичної терапії, легеневої реабілітації та фізичної активності із баз науково-доказової літератури Medline та PEDro. Результати роботи. Фізична активність у хворих із ХОЗЛ значно знижена, а головним симптомом, який знижує можливість витримувати фізичне навантаження хворими на ХОЗЛ є задишка. Зменшенню фізичної активності також можуть сприяти вікові зміни та наявність супутніх захворювань (хвороби серця, діабет, ожиріння, когнітивні порушення й ін.). У пацієнтів із ХОЗЛ, у котрих показники об’єму форсованого видиху за першу секунду видиху становить 50 % від належного та вище рекомендовано підвищити тижневу фізичну активність, згідно з рекомендаціями ВООЗ. Пацієнти з нижчими показниками функції зовнішнього дихання, фізичної витривалості й більшою задишкою або пацієнти після загострення скеровуються на легеневу реабілітацію, одним із компонентів якої повинна бути програма фізичної активності. Програми фізичної активності продовжуються також після завершення програми легеневої реабілітації. Висновки. Фізична активність на сьогодні є невід’ємною складовою частиною в комплексному лікуванні ХОЗЛ та відіграє важливу роль у покращенні якості життя пацієнтів, зниженні ризику загострення, госпіталізації й смертності. Рекомендації щодо рівня ФА осіб із ХОЗЛ не відрізняються від таких для здорового населення. Бажано поступово досягати хоча б мінімального рівня фізичної активності, рекомендованого Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Соколова, О. В., and В. О. Сидорин. "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 102–7. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-14.

Full text

Abstract:

У статті подано матеріали теоретичного аналізу проблеми особливостей організації фізичного виховання студентів фахового коледжу. Установлено, що фізичне виховання залишається найдієвішим засобом збереження здоров’я студентської молоді, формування фізичної культури особистості. Рівень здоров’я людини залежить від рівня розвитку витривалості. Останній пік приросту аеробної витривалості в юнаків відзначається в 16–17 років; у дівчат інтенсивний розвиток цієї функції закінчується в 14 років. Вік 18–29 років характеризується розквітом біологічної зрілості людини й надійністю функціонування всіх систем організму. До 17–20 років остаточно формуються системи енергозабезпечення. У цьому віці організм людини має найбільшу стабільність, економічність і реактивність у відповідь на дію стрес-факторів будь-якої модальності. Розв’язанню окреслених вище проблем сприятиме запровадження в межах занять фізичним вихованням нових засобів і методів. Одним із таких підходів уважаємо контроль власного стану здоров’я студентами під час занять, ведення щоденників і вміння контролювати цей процес. У дослідженнях узяли участь студентки 1 курсу фахового коледжу. Метою дослідження було здійснити комплексну оцінку стану здоров’я студенів коледжу під впливом занять фізичним вихованням. У ході дослідження зафіксовано покращення всіх досліджуваних показників здоров’я студенток (ЧСС; артеріального тиску АТ; індекс Кердо; індекс Руфьє; проби Штанге і Генчі (оцінка затримки дихання на вдиху та на видиху); оцінка рівня фізичного здоров’я дівчат за методикою Г.Л. Апанасенко. На початку навчального року всі отримані показники, що характеризують діяльність серцево-судинної та дихальної системи дівчат, відповідали віковій нормі. Наприкінці навчального року відмічено позитивні зміни в усіх фізіологічних показниках дівчат. Достовірних зрушень за цими показниками не виявлено. Найбільший відносний приріст відмічено в показниках індексу Кердо (5,7%), Руфьє (17%) і пробі Генчі (затримка дихання на видиху) (5,9%). Зафіксовано позитивну тенденцію зрушень у рівні здоров’я дівчат наприкінці першого семестру порівняно з початком. Достовірні зміни зафіксовано в показниках індексу маси тіла та життєвої ємності легень. Проте їх рівень залишився середнім (індекс маси тіла) і нижче середнього (життєва ємність легень). Наприкінці навчального року середньостатистичні величини всіх показників дівчат помітно змістилися в бік переходу до більш вищого рівня. Особливо вираженні позитивні зміни стосуються показників індексу маси тіла та ЖЄЛ. Наприкінці навчального року кількість дівчат, які мали рівень здоров’я нижче за середній і низький, зменшилася, а із середнім – збільшилася.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Сутула, Ольга, Анастасія Невелика, and Юрій Чуча. "Бадмінтон як один із засобів оздоровчо-рекреаційної діяльності студентів." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 86 (December 23, 2021): 45–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.007.

Full text

Abstract:

Мета: оцінити вплив занять бадмінтоном за оздоровчо-рекреаційною програмою на фізичну підготовленість та стан здоров’я студентів. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь 13 здобувачів вищої осіти другого курсу жіночої статі Харківської державної академії фізичної культури. Оздоровчо-рекреаційна програма впроваджувалась протягом 6 місяців. Для оцінки її ефективності на початку та наприкінці експерименту в учасників експерименту визначалися антропометричні показники (маса тіла, зріст стоячи, сила м’язів кисті), фізіологічні показники (життєва ємність легень (ЖЄЛ). Оцінка фізичної працездатності студенток та ефективності їх дихальної системи проводилась з використанням проб Руф’є, Штанге, Генче. Рівень їх здоров’я оцінювався за методикою О. Пирогової. Результати: проведені дослідження підтвердили інформацію вчених про незадовільний стан фізичної підготовленості та здоров’я студентської молоді. Представлені матеріали дозволили констатувати позитивний вплив оздоровчо-рекреаційних занять з використанням засобів бадмінтону на показники функціонального стану серцево - судинної та дихальної систем, на рівень фізичної працездатності і фізичного здоров’я дівчат. Висновки: результати досліджень свідчать про те, що показники маси тіла, зріст стоячи майже не змінились, а показники: сила кисті, життєва ємність легень покращились протягом циклу тренувальних занять. Результати проведеного дослідження свідчать про покращення функціонального стану та рівня здоров’я студенток, які тренувались за оздоровчо-рекреаційною програмою, в основу якої покладено засоби бадмінтону. Ключові слова: здоров’я, фізична підготовленість, фізичний розвиток, функціональні проби, проба Штанге, проба Генче, студенти, бадмінтон.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Korsak, O., I. Sultanova, and I. Ivanyshyn. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕСТІ ЛІЦЕЇСТІВ ВІЙСЬКОВО-СПОРТИВНОГО ЛІЦЕЮ З ЇХ РІВНЕМ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 33 (January 3, 2020): 171–82. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.171-182.

Full text

Abstract:

Мета. Визначити стан фізичної підготовленості та встановити її особливості в учнів ліцеїв з посиленою фізичною підготовкою, які мають різні темпи росту. Методи. В експерименті приймали участь 354 ліцеїсти Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату віком 13–17 років. З метою вивчення особливостей фізичної підготовленості учнів ліцею 13–17 років залежно від фізичного розвитку (темпів росту) були використані біологічні методи (вимірювання довжини тіла), тестування фізичної підготовленості та методи математичної статистики (варіаційний, кореляційний аналізи та методи перевірки гіпотез). Результати. Темпи росту організму і диференціації його функцій різним чином впливають на рухові можливості ліцеїстів у віці 13–17-ти років. В одні вікові періоди темпи росту істотно впливають на розвиток фізичних якостей, в інші – менше, що підтверджує доцільність врахування цього фактора при оцінці фізичної підготовленості. Так, якщо у 13-річних ліцеїстів з різними темпами росту різниця спостерігалася тільки у значеннях вибухової сили м’язів ніг і загальної витривалості, то у 14–15-річних, окрім названих, такі відмінності були виявлені щодо м’язової витривалості, швидкісних здібностей та спритності. У 16-річних ліцеїстів вірогідні зміни виявлено у значеннях показників швидкісних здібностей, вибухової сили м’язів ніг і координації рухів. Слід зазначити, що в цьому віці зі зростанням темпів росту значення показника загальної витривалості погіршувалося. Щодо дослідження впливу фактора росту на показники фізичної підготовленості 17-річних ліцеїстів, то слід сказати, що вірогідна різниця виявлена тільки в результатах бігу на 100 м і 1000 м. Висновок. Встановлено, що показники природного росту і розвитку організму різним чином впливають на рухові можливості ліцеїстів у віці 13–17-ти років. В одні вікові періоди темпи росту істотно впливають на розвиток фізичних якостей, в інші – менше, що підтверджує доцільність дотримання принципів диференційованого фізичного виховання та розробки відповідних критеріїв оцінки фізичної підготовленості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Bekas, Olga, Yulia Palamarchuk, Svitlana Nesterova, and Alla Sulyma. "Індивідуалізація оцінки розвитку рухових якостей юних борців на основі соматотипування." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 135–42. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-135-142.

Full text

Abstract:

Актуальність. Актуальність роботи зумовлена індивідуальним підходом до контролю фізичної підготовленості юних спортсменів, які спеціалізуються в боротьбі дзюдо. Основними критеріями індивідуалізації обрано вік, стать та соматичний тип. Завдання роботи – за результатами педагогічних тестувань фізичних якостей здійснити комплексний аналіз загальної й спеціальної фізичної підготовленості дзюдоїстів 11–12 років різних соматотипів, провести кореляційний аналіз і встановити парні взаємозв’язки між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості в дзюдоїстів в 11–12 років; розробити критерії оцінки загальної й спеціальної фізичної підготовленості борців 11–12 років на основі встановлення їхніх соматотипів. Методи роботи. Установлення соматотипу в юних спортсменів здійснювали за схемою В. Г. Штефка, А. Д. Островського в модифікації С. С. Дарської (1975). Методика передбачає застосування соматоскопії та соматометрії й виділення чотирьох типів тілобудови – астеноїдного, торакального, м’язового й дигестивного. Під час педагогічного тестування проводили стандартні та спеціальні рухові тести, за допомогою яких характеризували розвиток фізичної підготовленості дзюдоїстів. Для встановлення взаємозв’язку між досліджуваними показниками проводили ранговий кореляційний аналіз за Спірменом. Шкалу оцінки результатів рухових тестів розробляли, застосовуючи правило 3-х сигм. Результати. У дослідженні взяли участь дзюдоїсти 11–12 років торакального, м’язового та дигестивного соматотипів (усього 43 особи). Під час дослідження використали 22 рухові тести, які відображають загальну та спеціальну підготовленість дзюдоїста. За результатами застосування 15-ти з них виявлено достовірні відмінності показників у представників різних соматотипів. Достовірно вирізняються своїми показниками дзюдоїсти м’язового соматотипу. Застосування комплексу рухових тестів дало змогу отримати повну інформацію про ефективність тренувального процесу юних дзюдоїстів. Із метою уніфікації педагогічного контролю та визначення найбільш інформативних тестів проведено кореляційний аналіз показників загальної й спеціальної фізичної підготовленості юних дзюдоїстів за результатами 22 рухових тестів. У процесі дослідження виявлено парні кореляційні зв’язки великої сили між параметрами, які характеризують швидкість, швидкісну силу та спеціальну фізичну підготовленість. За результатами педагогічного тестування розроблено оцінну шкалу результатів у балах. Обґрунтовано доцільність його застосовування в процесі педагогічного контролю дзюдоїстів 11–12 років із різними соматотипами. Комплекс тестових завдань має просту технічну характеристику, охоплює всі фізичні здібності й ті форми їх прояву, до яких пред’являються підвищені вимоги в спортивній боротьбі. Висновки. Отримані нами результати дають змогу тренерам легко здійснювати науково обґрунтований добір найбільш інформативних рухових тестів із метою якісного педагогічного контролю розвитку фізичних якостей борців 11–12 років. Розроблену нами п’ятибальну шкалу оцінки результатів тестувань фізичних якостей доцільно застосовувати в процесі педагогічного контролю за навчально-тренувальним процесом дзюдоїстів 11–12 років з урахуванням їхніх соматотипів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Жемела, Г. П., and А. О. Курочка. "ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ НА ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2012): 33–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.01.08.

Full text

Abstract:

Розглянуто вплив попередників на елементи структу-ри врожайності: кількість продуктивних стебелна 1 м2, кількість зерен у колосі, масу зерна в коло-сі, масу 1000 зерен, натуру і склоподібність різнихза біологічними властивостями сортів пшеницім,якої озимої. Найоптимальніші показники елементівструктури врожайності були у сортів Землячка,Володарка, Добірна. Встановлено, що найкращимипопередниками були горох та однорічні бобовітрави. Кращі фізичні показники якості зерна булиу сортів Землячка, Володарка і Добірна. The influence of the predecessors on the elements of thestructure of productivity: the amount of productive stemsper 1 m, the amount of grains in the ear of wheat, themass of 1000 grains, the nature, the glassiness of differentsorts of soft winter-annual wheat according to thebiological characteristics was examined. It was found outthat the best predecessors were pears and annual beanherds. The sorts Zemlyachka, Volodarka, Dobirna had thebest physical indicators of grain quality.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Lebid, І. G., N. М. Rudenko, and E. І. Lebed. "Предиктори погіршення якості життя, що пов’язано зі здоров’ям в оперованих і неоперованих дорослих із вродженою патологією серця." Klinicheskaia khirurgiia, no. 1 (January 28, 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.27.

Full text

Abstract:

Вступ. Первинний діагноз відповідає ступеню тяжкості вродженої патології, але не відображає функціональні клінічні показники, якість життя, що пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ) дорослих із вродженою вадою серця (ВВС). Матеріали і методи. У роботу включено 456 дорослих з ВВС (чоловіків 49,3%, жінок 50,7%). Тяжкість ВВС та стану пацієнта оцінювали з використанням 6 шкал, показників якості життя, що повۥязані зі здоровۥям (ЯЖПЗ) – відповідних опитувальників. Результати та обговорення. Переважній більшості пацієнтів (n=321; 70,4%) попередньо виконували хірургічні втручання (n=218; 67,9%). Аналіз взаємозв’язків між показниками тяжкості ВВС та шкалами ЯЖПЗ (методом рангової кореляції Спірмена) показав помірний кореляційний зв’язок (r від –0,53 до +0,42) між шкалами, що відповідають індексу здатності, функціональному індексу ВВС, ступеня серцевої недостатності (СН) та ЯЖПЗ. Доведено значний достовірний вплив зниженої сатурації О2 на показники ЯЖПЗ за даними Мінесотського опитувальника (r=–0,38), фізичного складника SF-36: показників фізичного функціонування (r=–0,37), загального стану здоров'я (r=–0,31) та підсумкового показника фізичного компонента здоров’я (r=–0,38); сфери фізичного здоров’я за даними скороченої версії опитувальника ВООЗ (r=–0,34) (p < 0,01). Висновки. Предикторами погіршення ЯЖПЗ у таких хворих виявлені обмеження фізичної активності в повсякденному житті, неможливість бути зайнятим на роботі чи навчанні повний день. Пацієнти з ціанозом мали знижені показники ЯЖПЗ, здебільшого щодо фізичного компонента здоров’я при достатньо збережених показниках психічного та соціального значення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Балушка, Л. М., Х. Р. Хіменес, О. В. Флуд, Т. І. Мороз, and О. А. Чичкан. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ СПОРТИВНОЇ БОРОТЬБИ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 2 (November 3, 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-01.

Full text

Abstract:

В сучасних ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою існує протиріччя між наявними високими вимогами до рівня підготовленості учнів та фактично відсутністю у програмі з фізичної культури належних механізмів, засобів, методів, які б повною мірою сприяли належному підвищенню рівня їхньої підготовленості. Мета дослідження. Підвищити рівень фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою з використанням засобів боротьби. Результати. Ключові положення наукової новизни отриманих результатів полягають у тому, що уперше обґрунтовано ефективність застосування засобів боротьби у фізичному вихованні учнів ліцеїв з посиленою військово- фізичною підготовкою, що сприяє достовірно більш вираженому зростанню показників фізичного розвитку, функціональних та психофізіологічних можливостей і фізичної підготовленості учнів; обґрунтовано структуру та зміст програм з фізичної культури із використанням засобів боротьби різного методичного змісту, що поєднують у собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на уроки фізичної культури) та засоби спортивної боротьби (30% від загального часу на уроки фізичної культури). Перша програма мала акцент на розвитку силових і швидкісно-силових якостей і методі суворо регламентованої вправи, другу спрямовано на розвиток координаційних здібностей і методи ігрової та змагальної вправи. Аналіз сумарних середніх змін засвідчив, що порівняно більш ефективною упродовж проведеного педагогічного експерименту була запропонована експериментальна програма з фізичної культури. Загальне сумарне зростання усереднених даних груп показників, використовуваних у дослідженні учнів експериментальної групи, становило 94,0%, а в учасників контрольної групи – 53,3%. Висновки. Застосування засобів боротьби на практиці підготовки учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою в межах занять фізичною культурою дозволяє якісно підвищити рівень їхньої фізичної підготовленості, в тому числі і провідні фізичні якості майбутнього захисника Вітчизни (силові, швидкісно-силові, координаційні якості та витривалість).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Файдевич, В. В., С. А. Мельник, Н. В. Табак, В. В. Ковальчук, and Л. Є. Северіна. "РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ЛІТНЬОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 148–55. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.19.

Full text

Abstract:

У статті подано матеріал про рівень фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі. Мета роботи – визначити рівень фізичної підготовленості підлітків під час їх оздоровлення в літньому оздоровчому таборі за показниками здачі державних тестів. Матеріал. Дослідження проводилося під час літніх канікул (у 2021 р.) у позаміському таборі «Сонячний» у с. Гаразджа Луцького району Волинської області. У ньому брав участь 31 юнак I-го загону віком 15 років. Результати. Встановлено, що найбільший відсоток юнаків здали контрольні вправи на 3 бали. Варто зазначити, що за умови обов’язкових занять підлітки мало уваги приділяють самостійній роботі з фізичної культури. Висновки. Проведені дослідження фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі дали змогу встановити, що найбільша частка юнаків здала державні тести задовільно. Періодичний контроль рівня фізичної підготовленості підлітків дає можливість учителю фізичної культури побачити недоліки у фізичній підготовці юнаків та за можливості індивідуально планувати фізичні навантаження, реально оцінювати рівень досягнень і систематично їх коригувати, а для підлітків це має бути стимулом мотивації для вдосконалення своїх фізичних здібностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Файдевич, В. В., С. А. Мельник, Н. В. Табак, В. В. Ковальчук, and Л. Є. Северіна. "РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ЛІТНЬОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 10 (April 26, 2022): 148–55. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.19.

Full text

Abstract:

У статті подано матеріал про рівень фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі. Мета роботи – визначити рівень фізичної підготовленості підлітків під час їх оздоровлення в літньому оздоровчому таборі за показниками здачі державних тестів. Матеріал. Дослідження проводилося під час літніх канікул (у 2021 р.) у позаміському таборі «Сонячний» у с. Гаразджа Луцького району Волинської області. У ньому брав участь 31 юнак I-го загону віком 15 років. Результати. Встановлено, що найбільший відсоток юнаків здали контрольні вправи на 3 бали. Варто зазначити, що за умови обов’язкових занять підлітки мало уваги приділяють самостійній роботі з фізичної культури. Висновки. Проведені дослідження фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі дали змогу встановити, що найбільша частка юнаків здала державні тести задовільно. Періодичний контроль рівня фізичної підготовленості підлітків дає можливість учителю фізичної культури побачити недоліки у фізичній підготовці юнаків та за можливості індивідуально планувати фізичні навантаження, реально оцінювати рівень досягнень і систематично їх коригувати, а для підлітків це має бути стимулом мотивації для вдосконалення своїх фізичних здібностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Тищенко, В. О., О. В. Соколова, М. А. Бєлоус, Д. Г. Тищенко, and В. І. Крамаренко. "ПЛІОМЕТРИЧНІ ВПРАВИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 27, 2021): 108–13. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-15.

Full text

Abstract:

Гандбол – це динамічна спортивна гра, для якої характерні постійні зміни інтенсивності, високі вимоги до техніко-тактичних дій, а також складні фізичні протистояння під час матчу. Одним із необхідних видів підготовки в гандболі є фізична підготовка, значимість якої не можна недооцінювати. На кожному етапі спортивної майстерності фізична підготовка виконує певну роль. Мета дослідження – визначити ефективність програми вдосконалення спеціальної фізичної під- готовки студенток 2-го курсу Запорізького національного універси- тету, які займаються в навчально-спортивній секції з гандболу. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес навчально-спортив- них секційних занять з гандболу. Суб’єкт дослідження – студентки 2-го курсу Запорізького національного університету. Предмет дослі- дження – динаміка показників спеціальної фізичної підготовлено- сті студенток 2-го курсу Запорізького національного університету під впливом розробленої програми. Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження; педагогіч- ний експеримент; педагогічні спостереження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати дослідження. Упрова- дження запропонованої програми вдосконалення спеціальної фізичної підготовки студенток 2-го курсу Запорізького національного універ- ситету в навчально-тренувальний процес секційних занять з ганд- болу засвідчило свою доречність. Ефективність експериментальної програми порівняно з традиційною програмою розвитку спеціальних фізичних якостей підтверджена приростами відповідних показників. Висновки. Відбулося покращення за рахунок правильного підбору пліометричних вправ для вдосконалення спеціальної фізичної підго- товленості студенток 2-го курсу Запорізького національного універ- ситету, що дало змогу прискорити та якісно здійснити тренувальний процес у навчально-спортивній секції з гандболу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Білай, С. І. "ВИКОРИСТАННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА SF-36 В ОЦІНЦІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ УРАТНИМ НЕФРОЛІТІАЗОМ, КОМОРБІДНИМ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 44–50. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12797.

Full text

Abstract:

РЕЗЮМЕ. Вивчення якості життя є актуальною та невід’ємною проблемою спостереження за хворими на уратний нефролітіаз (УН), ефективністю та безпечністю їх лікування. У хворих на УН головною каменеутворювальною субстанцією є сечова кислота, рівень гіперурикемії та гіперурикурії зростає у хворих із метаболічним синдромом (МС). Метафілактика УН, доповнена в комплексному лікуванні МС, дозволить підвищувати ефективність загальноприйнятного протирецидивного лікування УН і знизити частоту повторного каменеутворення. У зв’язку з цим, велику зацікавленість викликає біофлавоноїд квертин. Мета – оцінити показники якості життя у хворих на УН, коморбідний з МС, за допомогою опитувальника SF-36. Матеріал і методи. У дослідження було включено 65 хворих, які страждали на УН та УН, коморбідний з МС. Середній вік пацієнтів становив 54,94±1,07 років. У контрольній групі хворих (n=21) застосовували традиційну терапію. У групі порівняння хворим (n=21) застосовували традиційну терапію і загальноприйняті лікарські засоби, які корегують метаболічні порушення. В основній групі хворі (n=23) приймали базисну терапію на тлі квертину. Якість життя хворих проводили за допомогою опитувальника SF-36 на початку дослідження та через 3–6 місяців за показниками: фізичне функціонування (PF), рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (RP), інтенсивність болю (ВР), загальний стан здоров’я (GН), життєва активність (VT), соціальне функціонування, (SF), рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (RE), психічне здоров’я (МН). Результати. У хворих основної групи рівень загального показника психічного компонента здоров’я (МН) знижувався суттєвіше, ніж загальний показник фізичного компонента здоров’я (РН), на відміну від хворих контрольної групи. Показник РН у хворих основної групи знижувався незначно, на відміну від хворих групи порівняння. Лікування квертином та базисною терапією хворих основної групи виразно збільшувало рівні МН та РН. Висновки. Рівень показників RE, MH та PF знижувався до лікування у хворих групи порівняння та основної групи, що вказувало на посилення метаболічних порушень. Рівень показників RP, SF, BP та GН знижувався також у хворих основної групи. Після проведеної базисної терапії на тлі квертину найсуттєвіше збільшувався рівень показників МН, RE, SF, GН, ВР, RP та PF, що свідчило про покращення ефективності лікування та зменшення частоти рецидивів каменеутворення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Кадієва, Маргарита. "Аналіз показників фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 2 (January 3, 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.58-65.

Full text

Abstract:

Анотація. Обґрунтування доцільності вивчення та аналізу особливостей фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями для побудови програми рекреаційних занять з даним контингентом. Мета. Вивчити показники фізичного стану дітей 9-10 років з емоційно-вольовими порушеннями як основи розробки оздоровчо-рекреаційної програми занять з використанням засобів скелелазіння. Методи. Теоретичний аналіз фахової науково-методичної літератури, компаративний метод, педагогічні методи (спостереження, експеримент, тестування), антропометричні, фізіологічні методи дослідження, методи математичної статистики. Результати. Дані вказують на відсутність статистично значущої різниці (р > 0,05) у показниках фізичного розвитку та серцево-судинної системи між хлопчиками і дівчатками обох вікових груп. Встановлено значну варіативність показників маси тіла та динамометрії правої і лівої кисті у всіх статево-вікових групах. Показники індексу Руф’є перебувають в діапазонах 11,6–12,8 ум. од., що відповідає задовільному рівню фізичної працездатності. Серед дітей обох статево-вікових груп не виявлено осіб, які б мали високий та достатній рівні фізичної працездатності. У хлопчиків 9 років за силовий індекс переважна більшість набрали 6 і 8 балів, відсутні особи які мали б високі бали. У цьому контингенті обстежених під час оцінювання індексу витривалості переважна більшість набирали бали від 7 до 10, але серед дітей були і такі, що отримали 4 і 5 балів. Під час оцінювання індексу швидкості хлопчики в основному отримали від 6 до 10 балів. Оцінювання їхнього швидкісно-силового індексу вказує на виконання тестового завдання на високі бали, переважна більшість виконала тест на 7 і 10 балів. Аналіз фізичної підготовленості дівчаток 9 років вказує на досить низькі бали. Спостерігається великий відсоток осіб, які мали від 4 до 5 балів і відсутні ті, які мали 10 балів і вище. Подібні результати спостерігаються і у школярів 10 років. Переважна більшість осіб обох статево-вікових груп мають низький рівень фізичного здоров’я, жодної дитини не було віднесено до середнього і високого рівня. Отримані дані фізичного стану дітей молодшого шкільного віку з емоційно-вольовими порушеннями свідчать про певні особливості показників, які важливо враховувати під час складання програм рекреаційних занять з використанням засобів скелелазіння для даного контингенту. Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, емоційно-вольові порушення, фізичний стан, фізичний розвиток, фізична підготовленість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Петровська, Тетяна, Віталій Сергієнко, and Ольга Красницька. "Психофізичний та соціальний розвиток дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (February 2, 2022): 96–103. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.96-103.

Full text

Abstract:

Анотація. Погіршення фізичного та психічного здоров’я, складність соціалізації дітей молодшого шкільного віку внаслідок зменшення часу на фізичне виховання у школі, переважну їх інтелектуальну зайнятість, систематичну роботу з гаджетами спонукають до організації позашкільної рухової активності, спрямованої на психофізичний та соціальний розвиток молодших школярів. Мета. Визначити особливості психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате. Методи. Теоретичний аналіз, синтез та узагальнення наукових джерел, педагогічні, соціологічні, медико-біологічні методи, методи психодіагностики, методи математичної статистики. Результати. Розроблено програму психофізичного й соціального розвитку дітей молодшого шкільного віку в умовах спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате, що містить шість блоків: пізнавальний, загальної фізичної підготовки, спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, соціально-комунікативний, тестування. Установлено позитивний вплив спеціально організованої позашкільної рухової активності на основі занять карате на показники психофізичного розвитку молодших школярів, зокрема функціональний стан серцево-судинної системи, фізичну та розумову роботоздатність, фізичну підготовленість, що проявляється в розвитку психомоторних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості, координації), зорової та слухової пам’яті, покращенні процесів переключення й розподілу уваги, збільшенні обсягу уваги. Доведено, що заняття карате сприяють соціальному розвитку, успішній соціалізації дітей і соціальній адаптації до нового соціального середовища. У процесі занять молодші школярі опановують нові соціальні ролі, норми та правила, формують соціальні якості й уміння, лідерські, морально-етичні якості та цінності, адекватну самооцінку, внутрішню позицію, навчаються встановлювати соціальні контакти й будувати взаємостосунки. Ключові слова: молодші школярі, соціалізація, фізична підготовленість, фізична роботоздатність, розумова працездатність, соціальні норми, ролі, якості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Ашанін, Володимир, Світлана Пятисоцька, Яна Жерновнікова, Андрій Єфременко, Ольга Без’язична, and Ліана Дугіна. "Особливості фізичного розвитку спортсменів як основа диференціації навантажень в тренувальному процесі юних кікбоксерів." Слобожанський науково-спортивний вісник 6, no. 81 (February 22, 2021): 59–65. http://dx.doi.org/10.15391/https://doi.org/10.15391/snsv.2021-1.008.

Full text

Abstract:

Мета: визначити показники фізичного розвитку спортсменів групи початкової підготовки з кікбоксингу. Матеріал і методи: дослідження було проведено на базі ДЮСШ «ХФТІ» м. Харкова. До експерименту було залучено 28 кікбоксерів 10-11 років групи початкової підготовки першого року навчання. У роботі застосовували наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, антропометричні вимірювання, методи математичної статистики. Результати: були проведені візуальні та антропометричні обстеження тіла спортсменів за наступними показниками: довжина і маса тіла, окружність грудної клітини. Також проведено комплексне тестування рухових якостей спортсменів з використанням контрольних вправ, що передбачені державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України. Висновки: у ході дослідження були проведені антропометричні обстеження юнаків 10-11 років, які займаються кікбоксингом, що дозволило встановити особливості будови тіла спортсменів. Були обчислені ваго-зростовий та грудо-зростовий індекси, а також індекс Піньє для визначення соматичного типу спортсменів. В результаті дослідження виявлено, що за індексом Кетле переважна кількість учнів мала рівень фізичного розвитку середній і вище; за індексом пропорційності розвитку грудної клітини – вузьку грудну клітину. За виявленими значенням індексу Пінье встановлено, що більшість кікбоксерів відноситься до астенічного типу конституції. Виявлено важливе значення застосування диференційованого підходу в організації тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх соматотипу. Спортсмени 10-11 років різних соматотипів (астенічного, нормостенічного та гіперстенічного) мають суттєві відмінності за показниками розвитку фізичних якостей. Такі результати дослідження експериментально підтвердили необхідність пошуку нових підходів до системи фізичної підготовки спортсменів з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Ключові слова: фізичний розвиток, фізична підготовленість, соматотип, диференційований підхід, спортсмени-кікбоксери, початковий етап підготовки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Заіменко, Наталія, Наталія Павлюченко, Наталія Дідик, Наталія Елланська, and Олена Юношева. "ЗАСТОСУВАННЯ КРЕМНІЙВМІСНОГО МІНЕРАЛУ АНАЛЬЦИМУ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНИХ, АЛЕЛОПАТИЧНИХ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИСТЕМИ РОСЛИНА—ҐРУНТ." Science and Innovation 18, no. 1 (February 14, 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.044.

Full text

Abstract:

Вступ. Глобальні кліматичні зміни спричинюють нерівномірність опадів, що погіршує водно-фізичні властивості ґрунту та порушує мікробіологічні процеси. Як наслідок може виникати алелопатична ґрунтовтома.Проблематика. Пошук й розроблення нових ефективних та безпечних заходів регулювання фізіолого-біохімічного, алелопатичного й мікробіологічного стану системи рослина–ґрунт є нагальною необхідністю за умов нестабільноїекологічної ситуації.Мета. Оптимізувати фізіолого-біохімічні, алелопатичні й мікробіологічні характеристики системи рослина–ґрунт за умов недостатнього вологозабезпечення та ґрунтовтоми шляхом застосування кремнійвмісного мінералу анальциму.Матеріали й методи. У модельних вегетаційних дослідах вивчали вплив кремнійвмісного мінералу анальцимуу концентрації 0, 100, 200 та 300 мг на 200 мл ґрунтового субстрату на показники росту, водного режиму рослин пшениці та кукурудзи за різних умов зволоження (20, 40 та 60% повної вологоємкості) та типу ґрунтового субстрату. У польовому експерименті анальцим вносили в ґрунтовий субстрат перед посадкою насіння під рослини цукрового буряку у нормі 50 кг/га. У модельних та польових дослідах аналізували перебіг редокс-процесів, вміст фенолів та мікробіологічні показники ґрунту.Результати. Використання анальциму оптимізувало показники росту, водного режиму рослин, а також алелопатичні характеристики системи рослина–ґрунт шляхом зниження вмісту вільних фенолів, активізації розвитку мікробних ценозів й редокс-процесів. При цьому відмічено відсутність фітотоксичного прояву анальциму,Висновки. Запропоновано застосування анальциму для покращення фізіолого-біохімічних, алелопатичних й мікробіологічних властивостей системи рослина–ґрунт. Окреслено перспективи використання мінералу для підвищення адаптаційної здатності рослин за умов посухи та для подолання наслідків ґрунтовтоми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Cвідло, К. В., Л. К. Карпенко, С. М. Пересічна, and Л. Є. Мамченко. "ТЕХНОЛОГІЯ КОМБІНОВАНИХ ФАРШЕВИХ ВИРОБІВ ІЗ М’ЯСА ПТИЦІ ОЗДОРОВЧОГО ПРИЗНАЧЕННЯ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 28 (January 10, 2022): 43–51. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-07.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються актуальні проблеми розроблення технологій харчової продукції оздоровчого призначення. Мета статті – наукове обґрунтування та розроблення технології м’ясних фаршевих виробів із м’яса птиці з додаванням лляного борошна, овочевих пюре, концентрату сироваткового білку, отриманого шляхом ультрафільтрації, та дослідження їхньої якості. У ході дослідження встановлено вологота жироутримуючі здатності фаршів із м’яса птиці з додаванням лляного борошна, овочевих пюре, концентрату сироваткового білку в різних комбінаціях. Проведені експериментальні дослідження підтверджують, що оптимізовані фарші більш ефективно зв’язують вологу та жир порівняно з контролем. Дослідження якісних показників січених виробів з м’яса птиці оздоровчого призначення, отриманих із комбінованих фаршів, показують, що органолептичні показники оптимізованих виробів оздоровчого призначення вищі за контрольні, а за мікробіологічними показниками комбіновані фаршеві вироби оздоровчого призначення відповідають нормам. З метою виявлення потенційного впливу небезпечних чинників під час технологічного процесу виробництва комбінованих фаршевих виробів оздоровчого призначення з додаванням лляного борошна, овочевих пюре, концентрату сироваткового білку проведені аналіз та ідентифікація всіх потенційно небезпечних чинників, пов’язаних із кожним етапом виробництва. Визначено граничні точки контролю в технології комбінованих фаршевих виробів із м’яса птиці оздоровчого призначення. Моніторинг небезпечних чинників показує, що основні потенційні ризики, які з’являються в технології м’ясних фаршевих виробів із м’яса птиці оздоровчого призначення – біологічні, хімічні та фізичні, що можуть виникати за умови порушення санітарних правил і недбалого ведення процесу виробництва. У зв’язку з наведеним вище доцільним є розроблення заходів, що дадуть змогу уникнути виникнення цих ризиків у нових технологіях харчової продукції оздоровчого призначення на основі комбінованих фаршевих виробів. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на визначення ефективності впровадження розробленої технології у виробництво закладів ресторанного господарства.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Забора, Андрій, and Олег Камаєв. "Удосконалення методики фізичної підготовки курсантів ЗВО МВС України зі специфічними умовами навчання." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.012.

Full text

Abstract:

Мета: розробити та експериментально обґрунтувати вдосконалену методику фізичної підготовки курсантів. Матеріал і методи: дослідження виконано на навчально-спортивній базі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). У дослідженні брали участь 46 курсантів двох академічних груп другого року навчання. Було створено експериментальну (n-24) і контрольну (n-22) групи. Експеримент тривав протягом четвертого семестру. У роботі використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної інформації, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та методики виконання комплексних вправ одержано приріст показників фізичної та спеціальної підготовленості курсантів. Висновки: розроблена методика удосконалення фізичної підготовки забезпечила достовірне покращення показників фізичної підготовленості курсантів і сприяє успішному оволодінню вправами тактики самозахисту. Ключові слова: курсанти, фізична підготовка, тестування, фізичні якості, кросфіт.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Опарін, А. А., Т. М. Опаріна, and Ю. І. Філоненко. "ЛІКУВАЛЬНА ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12527.

Full text

Abstract:

Авторами статті було з’ясовано, що низький рівень фізичної підготовленості призводить до збільшення захворювань, які пов’язані з малорухливим способом життя. Однак, в роботах вітчизняних вчених було зазначено, що фізичні вправи, які використовуються в реабілітації значно підвищують ефективність лікувальних заходів та скорочують строки перебування хворого в лікарні. У проведеному дослідженні систематичні заняття фізичною культурою під час реабілітації привели до покращення показників здоров’я, а саме нормалізації артеріального тиску, глюкози, холестерину, частоти серцевих скорочень, покращення рухливості та підвищення енергійності, зник біль у спині, а обмін речовин покращився за рахунок зниження ваги. Виявлено, що ЛФК може використовуватися як основний метод лікування або як допоміжний компонент. З’ясовано, що лікувальна фізична культура є ефективним і універсальним засобом впливу на організм людини з метою відновлення і лікування, а її організація має свої змістовні та методичні особливості. ЛФК є не тільки лікувально-профілактичним засобом, а й лікувально-педагогічним процесом. Застосування ЛФК виховує у хворого свідоме ставлення і активну участь в реабілітаційному процесі, в основі якого лежить навчання хворого фізичним вправам. У зв’язку з цим ЛФК є не тільки лікувальним, але і педагогічним процесом. З’ясовано, що особливістю ЛФК є процес дозованого тренування під час реабілітації. Авторка статті доходить до висновку, що комплекс вправ для кожного пацієнта потрібно розробляти особисто, щоб вони впливали безпосередньо на уражену ділянку або орган. Також з’ясовано, що методика застосування вправ залежить від діагнозу і стадії хвороби. Обсяг та інтенсивність навантаження є найважливішим принципом у застосуванні комплексу фізичних вправ. Визначаються наступні рівні інтенсивності: малий, помірний, великий та максимальний. З’ясовано, що до вправ малої інтенсивності відносять рухи невеликих м’язових груп, вони виконуються у повільному темпі, а фізіологічні зрушення мінімальні. Рухи, що виконуються великими і середніми м’язами у повільному і середньому темпі, відносять до вправ помірної потужності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Goldovsky, B. M., S. O. Potalov, Ye V. Sid, K. V. Serikov, N. V. Nasteka, and K. K. Malashenko. "Вплив стресу на показники варіабельності серцевого ритму в співробітників виїзного персоналу швидкої медичної допомоги." EMERGENCY MEDICINE, no. 8.71 (December 14, 2015): 92–95. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.8.71.2015.79204.

Full text

Abstract:

На працівників швидкої медичної допомоги впливає комплекс факторів, основними з яких є психоемоційний стрес і систематичні фізичні навантаження, вимагає від організму постійного напруження регуляторних систем. Варіабельність серцевого ритму є одним із найбільш інформативних методів кількісної оцінки стану вегетативної нервової системи. Активність симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи є результатом системи регуляції кровообігу, що змінює в часі свої параметри для досягнення оптимальної пристосувальної відповіді, що відображає адаптаційну регуляцію всього організму. Об’єктом наукового дослідження стали 42 співробітники швидкої медичної допомоги віком у середньому 46 ± 2 роки. Усі представники цієї групи працювали на швидкій медичній допомозі як виїзний персонал та мали особливий ритм праці. Було досліджено 17 чоловіків та 25 жінок із середнім індексом маси тіла, що становив 27,1 ± 0,8 кг/м2, середній час за межами бази з 24 годин становив 519,4 ± 19,5 хвилини. Обробку отриманих даних проводили із застосуванням пакета прикладних програм PSPP. Проводився аналіз розподілу за кожним вивченим критерієм. Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Аналіз варіабельності серцевого ритму, будучи неінвазивним методом дослідження, дозволяє оцінити зміни в рівнях регуляції серцево-судинної системи під впливом стресу. Зміни показників варіабельності серцевого ритму SDNN і ТР дають можливість судити про ступінь напруженості регуляторних систем під впливом навантажень у співробітників швидкої медичної допомоги.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Шевченко, Олег, Святослав Коваль, and Максим Мерзлікін. "Комплексний розвиток технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років." Слобожанський науково-спортивний вісник 3, no. 83 (June 23, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.003.

Full text

Abstract:

Мета: дослідити зміни показників технічної та фізичної підготовленості тенісисток 7-8 років під впливом занять за програмою ДЮСШ. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних літературних джерел; тестування технічної та фізичної підготовленості, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 12 дівчат віком 7–8 років групи початкової підготовки 2 року навчання. Результати: отримані достовірні зміни показників фізичної підготовленості тенісисток у метанні тенісного м’яча на дальність на 39,8% (t=3,70, p<0,01), у хваті гімнастичної палиці, що падає, на 12,7% (t=5,00, p<0,001), у човниковому бігу у 5 напрямах з ракетками «Віяло» на 8,9% (t=2,40, p<0,05). В інших контрольних вправах були отримані позитивні зміни, але не мали достовірних результатів (p>0,05). В технічній підготовленості отримані позитивні достовірні зміни у вправах: удар з відскоку від стінки на 33,3% (t=2,20, p<0,05) та в ударі з відскоку через сітку з кошика тренера на 56,4% (t=2,70, p<0,05). Правильно підібрані вправи з фізичної підготовки дали змогу тенісисткам своєчасно підходити до м’яча для виконання удару і покращити результати тестування. Виявлено, що покращення показників у стрибках в довжину, метання тенісного м’яча на дальність і точність сприяло підвищенню значимості кореляційних зв’язків до середнього та високого рівнів показників в ударах з відскоку від стінки та через сітку, в подачі. Висновки: впровадження методики комплексного розвитку фізичних якостей та технічної підготовленості за програмою ДЮСШ сприяло достовірним змінам показників. Визначилися шляхи для подальшого удосконалення швидкісних, швидкісно-силових та координаційних здібностей, подачі та ударів по м’ячу тенісисток. Ключові слова: тенісистки, фізична підготовленість, показники, технічні прийоми.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Galiuza, Sergii. "Вплив занять футболом на фізичний стан школярів." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 2 (50) (July 1, 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-60-67.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Для підвищення ефективності тренувального процесу та з метою не- ухильного зростання майстерності особливо важливо враховувати взаємозв’язок фізичної й технічної під- готовки футболістів. Правильна організація тренувального процесу повинна сприяти високому рівню розвитку та надійності тих систем організму, які несуть основне навантаження при багаторазовому виконанні технічних прийомів в умовах тренувань і змагань. Мета й методи або методологія дослідження. Мета статті – розширення уявлень про вплив занять футболом на фізичний розвиток та фізичну підготовленість юних футболіс- тів, порівняно з однолітками, котрі не займаються спортом; дослідження взаємозв’язків між фізичним розвит- ком і рівнем сформованості окремих фізичних якостей. В основу роботи покладено дослідження 20 хлопчиків віком 8–9 років різних ЗОШ міста Одеси, котрі займаються футболом. Саме вони становили експериментальну групу. У ролі контрольної групи обстежено 17 хлопчиків 8–9 років, які навчаються за загальнодержавною програмою, відвідують уроки фізкультури та не займаються спортом у позаурочний час. Результати роботи та ключові висновки. За даними тестування спеціальної фізичної підготовленості, незважаючи на добру пересічну оцінку, у значної кількості футболістів відзначено відставання в проявах швидкості, сили нижніх кінцівок і координа- ційних здібностей, що вимагає відповідного аналізу та виявлення зв’язку з показниками фізичного розвитку. Аналіз отриманих результатів дав підставу зробити висновок, що, окрім тренувальної спрямованості, на роз- виток швидкісно-силових та силових здібностей, які вимагають удосконалення в тренувальному процесі, пот- рібно звернути увагу на розвиток м’язів черева, вдиху й нижніх кінцівок, що може бути реалізовано в спрямо- ваності спеціальної фізичної підготовки та знайти відображення в орієнтовних конспектах тренувальних занять із футболу в означеній групі школярів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Балаж, М., and В. Костенко. "Вплив кардіореабілітації із застосуванням телемедичних технологій на якість життя осіб, хворих на ішемічну хворобу серця." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.78-83.

Full text

Abstract:

Резюме. Мета. Оцінити вплив запропонованої реабілітаційної програми із застосуванням фізичних тренувань, що ґрунтується на використанні телемедичних технологій, на якість життя хворих на стабільну ішемічну хворобу серця. Методи. Аналіз медичної документації, статистична обробка даних. Результати. Застосування реабілітаційних заходів сприяло ста-тистично значущому (p < 0,05) покращенню якості життя у пацієнтів групи втручання та групи порівняння. Найбільш суттєву позитивну динаміку спостерігали за шкалами «Рольове функ-ціонування», «Загальне здоров’я» та «Емоційне функціонування». При цьому не було виявлено статистично значущої різниці між групою втручання та групою порівняння за всіма показни-ками якості життя, отриманими при повторному опитуванні пацієнтів. Амбулаторна програма кардіореабілітації із застосуванням телемедичних технологій продемонструвала позитивний вплив на якість життя хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, порівнюваний з ефектом програми, реалізованої на базі центру. Під впливом реабілітаційної програми у групі втручан-ня та групі порівняння спостерігали суттєву позитивну динаміку показників, що характеризу-ють як фізичний, так і психічний компоненти здоров’я, тоді як у групі порівняння статистично значущих змін за всіма показниками якості життя виявлено не було. Ключові слова: телекардіореабілітація, фізична терапія, ішемічна хвороба серця, якість життя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Азаренкова, Любов. "Вплив скандинавської ходьби на фізичний стан студентів НТУ «ХПІ»." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.010.

Full text

Abstract:

Мета: визначити вплив скандинавської ходьби на фізичний стан студентів в процесі навчально-оздоровчої діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури та положень про організацію фізичного виховання на кафедрі фізичного виховання в НТУ «ХПІ», методи математичної статистики, експрес оцінювання фізичного стану студентів за В.І. Бєловим [1], анкетування студентів. Обстежувана група складалася з 45 студенток НТУ «ХПІ» гуманітарних спеціальностей факультету соціально-гуманітарних технологій, які відносяться до основної медичної групи. Результати: у статті проаналізовано основні форми організації навчально-оздоровчої діяльності дисципліни «Фізичне виховання», визначено рівень фізичного стану студенток до занять скандинавською ходьбою та після. Аналізуючи результати первинних показників фізичного стану, студенткам було запропоновано заняття скандинавською ходьбою для підвищення показників фізичного стану. Заняття проходили впродовж 10 тижнів по 3 рази на тиждень, де кожний тиждень мав свою спрямованість. За результатами дослідження було надано рекомендації щодо введення скандинавської ходьби в навчальний процес дисципліни «Фізичне виховання» НТУ «ХПІ». Висновки: у ході дослідження було визначено позитивний вплив занять скандинавською ходьбою на фізичний стан студенток, про що свідчать показники повторного тестування рівня фізичного стану. Тому доцільно запропонувати вводити скандинавську ходьбу в навчальний процес дисципліни «Фізичне виховання». Ключові слова: студентки, скандинавська ходьба, фізичний стан, фізичне виховання, вплив.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

М.А. Подригало, В.І. Вербицький, А.І. Коробко, and В.Ю. Байдала. "ОЦІНЮВАННЯ АДЕКВАТНОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО ОТРИМАНІ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ (в порядку обговорення)." Перспективні технології та прилади, no. 15 (January 29, 2020): 63–67. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-15-9.

Full text

Abstract:

Анотація. В статті запропоновано новий спосіб оцінювання збігу теоретичних і експериментальних даних на основі методів математичної статистики, використовуючи в якості показника ймовірність з якою співпадають теоретичні і експериментальні дані (probability coincidence). Указаний показник засновано на припущенні того, що теоретичні і експериментальні дані розподілені нормально, а теоретичний розподіл змінюється в межах невизначеності (абсолютної похибки) вимірювання досліджуваного параметру. Мета статті підвищення точності оцінювання відповідності (адекватності) теоретичних моделей експериментальним даним. Розроблений показник дозволяє провести кількісне оцінювання адекватності математичної моделі даним експерименту. Указаний показник враховує величину невизначеності (абсолютної похибки) вимірювання показників, що входять у математичну модель. Фізична суть запропонованого показника − ймовірність з якою теоретичний розподіл співпадає з експериментальним.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Трачук, Сергій, Янь Ген, and Інна Мамедова. "Досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 20, 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.96-100.

Full text

Abstract:

Анотація. Фізична підготовка учнівської молоді як процес і її результат – фізична підготовленість – є загальновизнаним ключовим показником благополуччя дітей і підлітків, і важливим показником здоров’я у подальшому житті в сучасних концепціях розвитку розвинених країн. Мета. Узагальнити і зіставити досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел, контент-аналіз нормативних і програмно-методичних документів, компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз. Результати. У ході дослідження встановлено значення та специфіку тестів для оцінки рівня фізичної підготовленості учнівської молоді у системі фізичного виховання України та КНР. Виявлено типові вправи, що використовуються в процесі тестування рівня фізичної підготовленості учнів. Загалом в кожній із систем оцінки фізичної підготовленості чітко простежуються визначені основні маркери, що загалом і визначають рівень підготовленості. У системах тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і КНР відображено загальні підходи до організації та форматування тестових нормативів фізичної підготовленості, які дозволяють оцінити основні рухові якості учнів, а в практиці КНР система доповнена індексом маси тіла й оцінкою функціональних можливості дихальної системи. Узагальнюючи дані тестування двох країн, необхідно зазначити, що рівень фізичної підготовленості потребує адекватної реакції в прийняті рішень уповноважених органів влади, саме в ключовому аспекті забезпечення самого процесу фізичної підготовки (створення належних умов, інфраструктури тощо). Ключові слова: фізична підготовленість, тестування, фізичне виховання, школярі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Фізичні показники'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles