Log in

Relevant bibliographies by topics / Філософський концепт / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Філософський концепт.

Journal articles on the topic 'Філософський концепт'

Author: Grafiati

Published: 28 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Філософський концепт.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

ФРАСИНЮК, Наталія, та Ірина СВІДЕР. "КОНЦЕПТ ТЕРПІННЯ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 57 (4 липня 2024): 93–99. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2023.57.11.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто визначення та характеристику концепту в рамках основних аспектів його дослідження. Вивчення концепту як когнітивної одиниці почалося давно і триває донині. Існує сім основних аспектів вивчення концепту: логіко-філософський, власне філософський, лінгвістичний, лінгвокультурологічний, когнітивний, психолінгвістичний та літературно-культурологічний. Філософська традиція трактує концепт як скорочене знання про світ. З погляду гносеології концепт кваліфікують як складні мисленнєві утворення, думки, виражені словами, знання, віра, розум. Як частина рефлексивної теорії концепти –

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

ГРЕЧКОСІЙ, Руслан. "МАСОВЕ ВИРОБНИЦТВО ТА ІМПЕРАТИВ ОДНОРАЗОВОСТІ В КУЛЬТУРІ СПОЖИВАННЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 49 (13 грудня 2024): 33–45. https://doi.org/10.24919/2522-4700.49.2.

Full text

Abstract:

Анотація. Метою статті є критичний аналіз філософських аспектів масового виробництва та одноразовості як основних характеристик споживацтва. Ці два елементи сформували цінності та відносини, які є базовими для сучасного суспільства. Методологічними засадами дослідження є філософський концепт консьюмеризму та етичної відповідальності. Новизна статті полягає в критичному аналізі взаємозв'язку між філософськими та етичними аспектами масового виробництва та одноразовості, що є невід'ємними частинами ідеології консьюмеризму. Дослідження акцентує увагу на тому, як ці модуси впливають на суспільні ці

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Kovnerova, Iryna. "КОНЦЕПТ ПРАВА: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ". Вісник ДДПУ. Серія: Соціально-філософські проблеми розвитку людини і суспільства, № 10 (3 жовтня 2019): 119–24. http://dx.doi.org/10.31865/2520-6842102019179732.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Мазур, Олена. "Формування концепту космологічних моделей архітектури та містобудівництва у гуманітарних науках: філософські сенси". Grani 27, № 3 (2024): 28–36. http://dx.doi.org/10.15421/172446.

Full text

Abstract:

Актуальність. У сучасній філософсько-гуманітарній думці відбувається просторовий поворот (spatial turn) і феномен простору і концепт «простору» досліджується у глибинному взаємозв'язку з іншими феноменами культури та буття. Саме на такому перетині виникає стійкий інтерес у міждисциплінарній площині гуманітаристики до «сакральних» просторів» і до одного з його різновидів - космологічного простору, що знайшло своє відображення в перших спорудах сакральної архітектури, план і форма яких відтворювала космічний небесний порядок. Метою дослідження є прослідкувати формування, генезу космологічних мод

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Клімова, Г. П. "Концепт інноваційного суспільства: соціально-філософський дискурс". Право та інновації, № 3 (23) (2018): 86–91.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кремень, В. "Від діалектики до людини: філософський концепт В.І. Шинкарука". Наука і суспільство, № 9/10, вересень - жовтень (2013): 6–18.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Краснобаєва-Чорна, Ж. "Концепт, концептуалізація та концептуальна система: логіко-філософський вектор". Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка 11 (2006): 27–32.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Єршова-Бабенко, Ірина. "Філософське подання психіки в аспекті проблеми єдності (цілісності) людини у філософії і методології науки". Idei, № 1(21)-2(22 (27 листопада 2023): 74–82. http://dx.doi.org/10.34017/1313-9703-2023-1(21)-2(22)-74-82.

Full text

Abstract:

Стаття містить міркування і роздуми щодо проблеми розбіжності поміж природною єдністю людини, яку пропонується визначити через концепт "(мозок / психіка) – (розум / свідомість ...)", маючи на увазі і всі інші складові, які прийнято включати в поняття "психіка", та сучасними методологічними дослідженням людини у науці і філософії, які зосередженні на вивченні лише окремих частин цієї єдності і завдяки цьому не можуть її схопити. Автором введена нова концептуальна модель (філософський принцип) нелінійної цілісності "ціле в цілому", яка допомагає вивчати нелінійність, складність і нестійкість у я

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Сабадуха, В., та О. Сабадуха. "ФІЛОСОФСЬКИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ І СОЦІАЛЬНИЙ ЗМІСТ ПРИНЦИПІВ ІЄРАРХІЇ ТА РІВНОСТІ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(92) (19 грудня 2022): 103–14. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(92).2022.103-114.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз принципів рівності та ієрархії у історико-філософському, філософсько-антропологічному аспектах, а також у контексті сучасних проблем. Виявлено, що принцип ієрархії у середньовічній філософії означав наростання духовного потенціалу людини, її здатності до контролю над тілесними потребами і був підґрунтям розуміння людської сутності та буття взагалі. Проаналізовано причини відмови від принципу ієрархії в епоху Просвітництва та під час Великої французької революції і утвердження у філософській та суспільній свідомості принципу рівності. На основі принципу рівності був сф

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Шаталович, Олександр, та Інна Шаталович. "Філософська складова фамілістичних досліджень". Grani 26, № 1 (2023): 112–17. http://dx.doi.org/10.15421/172318.

Full text

Abstract:

Актуальність статті викликана поверненням теми сім’ї у коло філософських досліджень. У ХІХ-ХХ століттях тема сім'ї, не зовсім заслужено, як на думку авторів статті, була витіснена з філософського дослідницького поля і практично монополізована соціологією, психологією і демографією. Останні десятиліття відбувається відновлення міждисциплінарного балансу, що підтверджується неухильним зростанням філософських досліджень сім'ї. Метою статті є систематизація і експлікація філософської складової фамілістичних досліджень, яка активно розгортається у сучасному науковому просторі. У ході дослідження бу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Volkovskyi, Volodymyr. "«Русскій мір» як сучасна російська громадянська релігія: політично-філософський вимір дослідження". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2023): 3–33. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.1.1.

Full text

Abstract:

Розпочавши з різноманітних способів визначення та опису феномена «русского міра» (як ідеології, набору різних ідеологій чи ідеологем, політичних та історичних міфів тощо) автор пропонує застосувати до опису «русского міра» такий концепт, як «російська громадянська релігія». Складність цього опису полягає в низці проблем: множинність висловлювань російських політичних та суспільних діячів, позірна відсутність єдиної догматизованої ідеологічної системи, наявність кількох напрямів, які дискутують між собою (православні, євразійські та інші підходи), небезпідставна підозра в завідомій неправдивост

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Астахова, Марія, та Юрій Белошенко. "КОНЦЕПТ «БЕЗПЕКА»: КОМПЕТЕНТНІСТЬ, КУЛЬТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ МИСЛЕННЯ". Education. Innovation. Practice 12, № 8 (2024): 7–12. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i8-001.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження безпеки як соціально-політичного явища. Доведено особливе значення необхідності дослідження даної сфери. Визначено, що зростання кількості екстремальних і небезпечних ситуацій породжує збільшення небезпек та ризиків в усіх сферах життєдіяльності людини, а системне дослідження небезпечних факторів та механізмів подолання й зменшення негативних їх наслідків набуває особливого значення. Закцентувано увагу на розгляді безпеки не тільки в різних наукових галузях, а на загальнодержавному та особистісному рівнях. Доведен

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Макарова, А. "Категоріальний апарат архетипного підходу: соціально-філософський аспект". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (2020): 32–41. http://dx.doi.org/10.15421/272019.

Full text

Abstract:

Розглянуто категорії та поняття, що складають методологічну основу сучасного філософського підходу до соціокультурних явищ – архетипного. Постульовано його цінність як методологічного інструменту аналізу соціальної реальності, наголошено на перспективності його використання у соціогуманітарній науці. Зосереджено увагу на широті його методологічної палітри, що зумовлено мультидисциплінарним потенціалом цього підходу. Висвітлено нюанси термінологічного дискурсу, що розгортаються в межах розробки положень аретипного підходу у сучасній гуманітарній науці в Україні, і не лише у філософській, а й у

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Tseu, Lew. "Категорія «концепту» в парадигмі європейської та китайської музичної культури". Музичне мистецтво і культура, № 21 (25 грудня 2015): 305–16. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-305-316.

Full text

Abstract:

У статті зіставляються провідні концепти європейської та китайської традиції, що проектуються на художньо-естетичний світогляд китайських музикантів і композиторів. Категорія «концепту» в її проекції на музичне начало видається в цьому ракурсі цілком доречною, оскільки дозволяє вловити глибинний рівень змісту, який, хоч і присвоює собі в значній мірі специфіку європейського художнього мислення, все ж у своєму первинному значенні завжди спирається на національне світовідчуття у його духовно-філософських вимірах, у його особливому способі поєднання музичної інтонації та слова.Ключові слова: конц

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Кондратенко, Наталія Василівна. "Вербалізація концепту ВОРОГ в українському політичному дискурсі". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 358–66. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.124.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано концепт ВОРОГ як компонент семантичної опозиції «свій» – «чужий», представленої в політичної комунікації як одна з основних концептуальних антиномій. Здійснено огляд теоретичних праць, у яких висвітлено вербалізацію основних концептів політичного дискурсу, що представляють один з компонентів зазначеної опозиції – «чужий». Окреслено мовні репрезентації концепту ВОРОГ на лексичному рівні з опертям на словникові дефініції та філософське тлумачення концепту. Досліджено вербалізацію концепту ВОРОГ у політичному дискурсі на матеріалі виступів і промов відомих українських полі

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

СТОВБУР, Ольга. "АКТУАЛІЗАЦІЯ ОБРАЗНОГО СКЛАДНИКА ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ JOY В ТВОРЧОСТІ Г. К. ЧЕСТЕРТОНА". Актуальні питання іноземної філології, № 22 (26 червня 2025): 80–88. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2025-22-12.

Full text

Abstract:

Стаття є спробою визначення образного складника емоційного концепту joy в творчості відомого англійського письменника Г. К. Честертона. До дослідження було залучено різножанровий матеріал значного обсягу (філософсько-релігійні трактати, художня література, публіцистика) для уможливлення проведення детального аналізу образної складової концепту. Проблема емоційних концептів досить активно розробляється у зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці, однак питання вивчення концепту joy у творах письменника ставиться вперше. У статті було розглянуто зміст концепту joy та виявлено, що його характер зумов

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

КАЛІНІЧЕНКО, В. І. "СВОЄРІДНІСТЬ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ ПРАВДА В УКРАЇНСЬКИХ ПАРЕМІЯХ (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ «УКРАЇНСЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ’Я І ТАКЕ ІНШЕ», УКЛАДЕНОЇ М. НОМИСОМ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 2 (16 жовтня 2023): 14–22. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2023.2.2.

Full text

Abstract:

У пропонованій науковій розвідці з опертям на паремійний ілюстративний матеріал схарактеризовано особливості вербалізації концепту ПРАВДА в площині українськомовної картини світу в етнолінгвокультурологічному аспекті. Основні постулати наукової студії презентують сучасну методологію дослідження лінгвоконцепту, актуалізовано авторську дослідницьку методику. За результатами аналізу словникових дефініцій презентовано структуру концептуального фрагменту паремійної картини світу українців з ключовим концептом ПРАВДА; на основі аналізу вибраних паремійних зразків виокремлено (а) відповідні релевантн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Halaibida, Oksana, та Mariya Matkovska. "КОНЦЕПТУАЛЬНА СФЕРА СТИЛЮ ВІРДЖИНІЇ ВУЛЬФ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІРДЖИНІЇ ВУЛЬФ «ДО МАЯКА»)". Причорноморські філологічні студії, № 7 (30 квітня 2025): 13–19. https://doi.org/10.32782/bsps-2025.1.2.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено концептуальній сфері стилю відомої британської письменниці Вірджинії Вульф. Увагу зосереджено на концептуальній картині світу британської вікторіанської сім’ї. Відмінності між чоловічим і жіночим способом мислення, їх поведінкою та життям утворюють прототипи концептуальної сфери. Автори досліджують концептуальну сферу стилю Вірджинії Вульф, яка здебільшого містить такі концепти, як Природа, Час, Простір, Життя, Сім’я, Чоловічі й Жіночі Відносини, Професія, Смерть, Симпатія та Емпатія, Творчість, Свобода й Незалежність, Воскресіння та Вічність. Згадані концепти споріднені, поє

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Ilyina, Anna. "Ідея чистоти в трансцендентальній традиції західноєвропейської філософської думки". Multiversum. Philosophical almanac, № 9-10 (18 травня 2018): 34–51. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.9-10.02.

Full text

Abstract:

В статті аналізується значення концепту чистоти в трансцендентальному дискурсі філософської думки і розкриваються його основні характеристики. Розглядається відношення між поняттями чистоти та пустоти в опозиції «форма–зміст», котра зазнає суттєвого перегляду в рамках трансцендентальної традиції. Деталізується аспект функціювання ідеї та поняття чистоти у трьох панівних концепціях трансценденталізму: філософських проектах Канта, Гуссерля та Дерріда, в кожному з яких чистота характеризує фундаментальні царини філософської проблематизації – відповідно, розуму, свідомості та мови. Показується, як

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Христокін, Геннадій, В’ячеслав Васильченко та Марія Лашкіна. "КОНЦЕПТ ПОВОРОТУ В КУЛЬТУРІ ТА ФІЛОСОФІЇ ХХ–ХХІ СТ.: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНО-МЕДІАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 1, № 49 (2023): 208–18. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2023.1.(49).208-218.

Full text

Abstract:

Стрімкий розвиток комунікативної сфери сучасного суспільства вимагає нових методологічних підходів для осмислення культурних трансформацій сучасності. Значний вклад в досягнення цієї мети здійснила філософія ХХ–ХХІ ст., цікавим методологічним рішенням у межах якої постав концепт «повороту». Він відобразив ідею кардинальних соціокультурних та парадигмальних змін у суспільстві та мисленні та став важливим методологічним інструментом для дослідження трансформацій культурних комунікацій і суспільних практик. Філософія ХХ–ХХІ століть розвивалася як серія таких поворотів, що концептуалізували значен

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

МАФТІЙ, Анна-Любов. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО: МИСТЕЦТВО ПІСЛЯ ФІЛОСОФІЇ ЧИ МИСТЕЦТВО ЯК ФІЛОСОФІЯ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 47 (21 грудня 2023): 98–114. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.47.6.

Full text

Abstract:

Метою роботи є осмислення феномену концептуального мистецтва, яке розглядається як візуальне філософствування. Для митців концептуального мистецтва важлива не форма, а те, який концепт вона собою виражає, адже концептуальне мистецтво прагне впливати, перш за все, на інтелектуальне, а не лише на емоційне чи естетичне сприйняття глядача. Методологія. Поставлена проблема передбачає задіювання методів герменевтичного розуміння, застосованного не тільки щодо ідейно-концептуального матеріалу, але й до феноменів мистецтва. При роботі з текстами автор дотримувався методу феноменологічної дескрипції, я

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Ільїна, Олена. "ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ МІСЯЦЬ У ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ Ю. М. МУШКЕТИКА". Folium, № 6 (26 травня 2025): 73–79. https://doi.org/10.32782/folium/2025.6.10.

Full text

Abstract:

У статті здійснено комплексний аналіз концепту МІСЯЦЬ у художньому мовосвіті Ю. М. Мушкетика як одного з ключових концептів-астронімів, що набуває символічної багатовимірності та естетичної ваги. Визначено ядерні смислові складники концепту на підставі словникових дефініцій, окреслено приядерну зону та периферійні нашарування, що виявляються в інтерпретації місяця як небесного світила, як живої істоти, зооморфного або антропоморфного персонажа, символу часу, маркера національної ідентичності та навіть матеріального предмета.Особливу увагу приділено поетико-мовним засобам реалізації концепту –

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Yosypenko, Oksana. "Інтерпретувати інтерпретатора або соціальна історія французьких рецепцій Ніцше". Multiversum. Philosophical almanac, № 1-2 (18 травня 2018): 71–82. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.1-2.06.

Full text

Abstract:

На прикладі рецепції Ніцше французькою думкою ХХ ст. у статті аналізується історико-філософська проблема рецепції, з’ясовуються соціально-інституційні чинники звернення до ідей того чи іншого мислителя, досліджується вписаність рецепції в логіку інтеракції різних культурно-філософських традицій. На основі аналізу Л. Пенто і В. Декомба авторка показує зумовленість перетворення Ніцше на класика французької філософської думки опозиційними структурами філософського поля, такими, як учена культура коментаря/профанна культура, науковець/митець, ерудит/творець, а також політичними, етичними, науковим

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Anisimova, Alla, та Katerina Mayevska. "МУЛЬТИЛІНГВАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНЦЕПТУ «WОRK»". English and American Studies, № 21 (6 липня 2024): 61–66. http://dx.doi.org/10.15421/382409.

Full text

Abstract:

У статті розглядається концепт як мінімальна структурна одиниця знання, що сприймається науковою думкою як магістральна лінія, та його належність до свідомості людини як глобальної одиниці розумової діяльності. Паралельно аналізується вербальність концепту «WORK» в українській та англійській мовах. Показано, що концепт «WORK» має універсальні та специфічні характеристики в українській та англійській мовах. Дослідження концепту «WORK» визначає його особливі характеристики. Ми виокремлюємо РОБОТУ як філософську категорію, як вид діяльності, як характеристики якості людини, що відбувається через

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Yeretskіy, Anton Vyktorovych. "НЕЗВУЧАННЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ ФОРМИ І СМИСЛУ В МУЗИЦІ". Музичне мистецтво і культура, № 41 (30 грудня 2024): 165–76. https://doi.org/10.31723/2524-0447-2024-41-12.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – проаналізувати концепт неакустичних (потенційних) елементів у музиці, що не зводяться до того, що безпосередньо чутно, і є хоча потенційною, але цілком реальною складовою музичної тканини. Стаття спрямована на вивчення філософських і музикознавчих аспектів цього феномену. Методологія дослідження базується на поєднанні філософії та музикознавства, де основну роль відіграє теорія інтенціональності (Е. Гуссерль), а також вивчення музичних структур через призму концепцій часу, простору, ритму та звуку. У цьому контексті важливим є поглиблене осмислення феномену неакустичних (пот

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

КРЕТОВ, Павло, та Олена КРЕТОВА. "СИМВОЛІКА В НАРАТИВІ: ОНТОЛОГІЧНИЙ ТА АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІРИ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 200–212. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.14.

Full text

Abstract:

Метою статті є вивчення змісту основних нап- рямів інтерпретації символу в контексті антропології культу- ри та філософської антропології та їх співвідношення з функ- ціонуванням семантичного поля культури. Методологічними прин- ципами статті є настанови філософської антропології, герме- невтики, філософського символізму, а також елементи концепту- ального та феноменологічного аналізу. У статті розглядається концепція онтологічного повороту, пов’язана з філософською антропологією, а також гносеологічні погляди на репрезентатив- ний підхід, підходи функціоналізму і релятивізму щодо концепції си

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Bielai, Yanina. "ВЗАЄМОДІЯ МИСТЕЦТВ У КОНЦЕПТУАЛЬНІЙ МУЗИЦІ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 26 (1 липня 2024): 418–28. http://dx.doi.org/10.33287/222431.

Full text

Abstract:

Метою статті є всесторонній огляд процесу виникнення та становлення концептуальної музики як нового мистецького напряму у контексті його взаємодії з іншими видами мистецтв. У якості методів дослідження були використані: історичний, філософський, джерелознавчий, описовий методи та метод аналізу. Новизна статті є в тому, що на тему досліджуваного явища в україномовному середовищі практично ще немає наукових робіт. Висновки. Концептуальне мистецтво сформувалося на базі дадаїзму, в умовах взаємодії мистецтв. Вибір концепт-ідеї як основного визначального параметру напряму концептуальної музики обум

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Кузьма, Оксана. "ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ В ПОЕТИЧНИХ ВІЗІЯХ МАРІАННИ КІЯНОВСЬКОЇ (ЗБІРКА «373»)". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 52 (2024): 216–21. https://doi.org/10.24144/2663-6840.2024.2.(52).216-221.

Full text

Abstract:

У статті розкрито специфіку поетично-філософської системи Маріанни Кіяновської, сучасної україн- ської поетеси, лауреатки Національної премії імені Т.Г. Шевченка (за збірку «Бабин Яр. Голосами» в 2020 році). Аналіз художньої філософії авторки здійснено на матеріалі збірки «373», опублікованої «Видавництвом Старого Лева» в 2014 році. Указана поетична книжка є першою збіркою вибраних текстів Маріанни Кіяновської, які творилися протягом двох десятиліть. Мета статті – дослідити філософію буття в поетичних візіях Маріанни Кіяновської на матеріалі збірки «373». Ця мета зумовлювала виконання таких за

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

ЧЕРНЕНКО, Ольга. "ЛІНГВОФРАЗЕОЛОГІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КОНЦЕПТУ СІМ’Я ЯК ДУХОВНОЇ ЦІННОСТІ В ПОЕТИЧНОМУ СВІТІ ВІКТОРА БОЙКА". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія 2, № 44 (2020): 360–65. http://dx.doi.org/10.24144/2663-6840.2020.2.(44).360-365.

Full text

Abstract:

У статті з’ясовано місце та значення концепту СІМ’Я в поетичному світі Віктора Бойка, зроблено спробу дослідити сімейні цінності крізь призму фразеології української мови й проаналізувати принципи, на яких базується родина. Визначено значення концепту СІМ’Я як одного з пріоритетних аспектів аксіологічної науки, а також досліджено мікроконтексти поетичних текстів митця, у яких цей ціннісно-лінгвістичний аспект набуває найяскра- віших ознак. Проаналізовано складники концепту СІМ’Я, виокремлено напрямки розвитку цього поняття. А також зосереджено увагу на характеристиці духовних цінностей особист

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Данканіч, Р. І. "КРИЗА РАЦІОНАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ В ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 36 (12 вересня 2022): 35–40. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1108.

Full text

Abstract:

У представленій статті аналізується криза раціоналізму в сучасній західноєвропейській думці. Встановлюються його витоки (епоха Нового часу), еволюція (Просвітництво) і сучасний стан (сучасна філософія). Генетично і історично раціоналізм як філософський напрямок виникає саме в філософії Нового часу завдяки зусиллям Р. Декарта, який визначив його світоглядні і методологічні конотації. Картезіанський принцип ego і обґрунтування очевидності стало фундаментом для новітньої науки і епістемології. В процесі розвитку філософії цього типу почали виникати різні її напрямки. Серед істориків філософії виз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Роздольська, Ірина Володимирівна. "Журнал «Світ» як літературна платформа Українських Січових Стрільців". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 1, № 95 (2020): 163–80. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2020.1.95.09.

Full text

Abstract:

У статті вперше розглянуто літературне функціонування військового покоління Українських Січових Стрільців у літературно-мистецькому журналі «Світ», який виходив у Львові впродовж 1917 і першої третини 1918 року під редакцією молодомузівця і хорунжого УСС Миколи Голубця. З’ясовано, що часопис розвиває літературно-ідейну концепцію, започатковану стрілецтвом у журналі «Шляхи», означену формулою «Тим, що впали», представляючи низку творів меморіальної тематики, що відповідає засадам «духу епохи» січового стрілецтва. Творчі зусилля стрільців скеровані в руслі піднесення стрілецької слави, стрілецьк

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Saukh, Petro, та Iryna Saukh. "«СУСПІЛЬСТВО 5.0». АРХІТЕКТОНІКА ОСВІТИ В УМОВАХ П’ЯТОЇ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 5, № 2 (2023): 1–7. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2023.5223.

Full text

Abstract:

У статті репрезентовано філософський погляд на логіку й перспективи становлення «Суспільства 5.0» (Super Smart Society), яке є реакцією на експоненційні інформаційно-комунікаційні технології «індустрії 4.0» та відповідає технологічній реальності завтрашнього дня. Концепт «Суспільства 5.0» продукує формування нового типу культури, нового типу цивілізованості. Використовуючи різні інновації, створені в добу цифровізації четвертої промислової революції, «Суспільство 5.0» націлене на синтез найкращих досягнень цифрового й людського світу та синергію людини і штучного інтелекту. Його імперативи пер

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

РОМАНОВА, Олена. "ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІ ТА ПСИХОАНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ВИБОРУ ЛЮБОВІ У ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ ХХ–ХХІ СТ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 313–26. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.21.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз проблематики любові в філософській антропології та в суміжних із нею дисциплінах, передусім виявлення концептуальних підходів в дослідженнях про- блеми вибору любові між чоловіком та жінкою. Автор розглядає проблематику у філософсько-антропологічному дискурсі не тільки з боку світоглядних питань, але й з психологічного боку та окреслює шляхи подолання, що блокують вихід до цілісності людини та ускладнюють здійснення вибору любові. За допомогою порівняльного аналізу розкрито сутність і сенс онтологічного, антропологічного, гносеологічного та аксіологічного аспектів феномен

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Айтов, С. Ш. "Історична антропологія як сучасна філософія історії: мікроісторичний аналіз". Studies in history and philosophy of science and technology 33, № 1 (2024): 41–48. https://doi.org/10.15421/272405.

Full text

Abstract:

Метою статті є розкриття сутності теоретичних особливостей «мікроісторичних» концепцій як складників історично-антропологічного горизонту сучасної філософії історії та їх значущості для розвитку філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У студії проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, систем- но-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. У процесі осмислення розвитку когнітивних кореляцій і діалогу «мікроісторичних» теорій та інших концепцій, які утворилися в процесі д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

ЯНЬ, Ле. "СИНТЕЗ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТРАДИЦІЙ І НАЦІОНАЛЬНОЇ СПЕЦИФІКИ У ТВОРЧОСТІ ЧЕНЬ ЦИГАНА (НА ПРИКЛАДІ КОНЦЕРТУ ДЛЯ ВІОЛОНЧЕЛІ З ОРКЕСТРОМ REFLET D`UN TEMPS DISPARU)". Fine Art and Culture Studies, № 1 (4 квітня 2023): 139–47. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-1-19.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблемі синтезу східної та західної культур у концерті для віолончелі з оркестром одного з найвідоміших китайських композиторів сучасності Чень Цигана. Композитор здійснює важливу місію відкриття китайської музики світовому культурному простору та в різних формах своєї діяльності прагне зближення професійної музики Заходу із традиційною музикою Сходу. Ідею такого синтезу, що обіймає всю світову музичну культуру та підкріплюється релігійно-філософським світоглядом, композитор розвиває протягом усього творчого шляху. Концерт для віолончелі з оркестром Reflet d`un temps disparu

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Тарапата-Більченко, Лідія. "КРИТИКА ІДЕЇ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ В ДИСКУРСІ «НОВОЇ АНТРОПОЛОГІЇ»". Grail of Science, № 50 (21 березня 2025): 659–64. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.03.2025.084.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано філософські інтерпретації ідеї мультикультуралізму, експоновані представниками класичної та «нової» антропології (С. Жижек, Е. В. де Кастро, Е. Кон, К. Леві-Строс, Б. Латур). Констатовано багатовекторність підходів та множинність дефініцій мультикультуралізму у діапазоні від оптимістичного схвалення до жорсткої критики. Конкретизовано зміст критики ідеї мультикультуралізму у дискурсі «нової антропології», висвітлено філософське підґрунтя критичного контенту. Зазначено, що європейський та американський концепт мультикультуралізму ґрунтується на тезі про одиничність приро

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

КИЙКОВ, Олексій. "ФРОНЕЗИС ЯК ОСНОВА ФІЛОСОФІЇ ГІБРИДНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В ОСВІТІ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 50 (30 травня 2025): 39–49. https://doi.org/10.24919/2522-4700.50.3.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто філософські засади гібридного менеджменту в контексті освітнього середовища, з особливою увагою до категорії фронезису як практичної мудрості. Автор аналізує сучасні підходи до управління, порівнює інструментальні та гуманістичні моделі, а також обґрунтовує необхідність інтеграції ціннісного компоненту в управлінські стратегії. Підкреслюється значення моральної відповідальності керівника освітньої установи та його здатності діяти в умовах етичної складності, невизначеності та швидких змін. Мета роботи. Філософське обґрунтування гібридного менеджменту через концепт фронезису

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Девдюк, Іванна Василівна, та Тетяна Миколаївна Гуляк. "КОНЦЕПТ КВІТКИ В РОМАНІ “КОХАНЕЦЬ ЛЕДІ ЧАТТЕРЛЕЙ” Д. Г. ЛОУРЕНСА". South archive (philological sciences), № 96 (25 березня 2024): 16–23. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2024-96-2.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню концепту квітки в романі Девіда Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Попри те, що окремі аспекти заявленої теми вже частково висвітлювались в українському та зарубіжному літературознавстві, спеціальних досліджень немає, що зумовлює актуальність поданої розвідки. Мета статті – визначити особливості актуалізації та функціонування концепту квітки в романі «Коханець леді Чаттерлей». Увагу зосереджено на аналізі поняття квітки у проєкції філософської концепції Лоуренса; дослідженні специфіки художньої репрезентації образів квітів у творі; характеристиці провідних персон

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Yosypenko, Oxana. "Misreading та misunderstanding як наслідки деконтекстуалізації та реконтекстуалізації неопрагматизму у Франції". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 1(181) (2025): 108–31. https://doi.org/10.35423/2078-8142.2025.1.1.7.

Full text

Abstract:

Запропоновані у статті нариси рецепцій Р. Рорті і Р. Шустермана французькою філософською думкою мають свої особливості, проте кожна з них здійснюється у французькому національному філософському полі, позначеному власними конфліктами і окресленому власними дисциплінарними поділами. Якщо французькі соціальні науки є більш динамічними і з відвертим інтересом ставляться до прагматизму і неопрагматизму, то його рецепція філософською думкою стикається з чисельними перепонами. У випадку з Р. Шустерманом, найголовнішою з них виявляється відмінність дисциплінарних кордонів між різними інтелектуальними

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Матюшина, Інна Іванівна. "Легітимація знання та розуміння тенденцій освітніх процесів". Актуальні проблеми філософії та соціології, № 24 (23 червня 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i24.865.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу структури процесу легітимації знання, за допомогою якого можна зрозуміти причини змін, що відбуваються в сучасній освіті. Автор окреслює сучасний спосіб легітимізації знань, відповідає на запитання: чому логічні та філософські знання є необхідним підґрунтям сучасної освіти, розглядає яким чином суспільний запит на критичне мислення легітимізує ці знання. Завдяки застосуванню системного підходу, запропонованого А.І. Уйомовим, створюється системна модель легітимізації. Показано, що субстратом системи легітимізації знання є вся сукупність інформації, що виробляєтьс

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

ТРАХАНОВСЬКИЙ, Анатолій. "ТЕХНОКРАТИЗМ І «РОЗУМНА ОСВІТА» В ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОМУ СУСПІЛЬСТВІ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 50 (30 травня 2025): 137–51. https://doi.org/10.24919/2522-4700.50.8.

Full text

Abstract:

Мета роботи. Дослідження спрямоване на виявлення філософських основ і методологічних принципів, які дають змогу поєднати технологічний прогрес із гуманістичними цінностями в освіті. Автори розглядають концепт «розумної освіти» як комплекс технологічних і педагогічних інновацій, покликаних підвищити ефективність навчання та розвивати критичне мислення, водночас зберігаючи людиноцентричний вимір освітнього процесу. Методологія. У ході дослідження застосовано міждисциплінарний підхід, що охоплює філософську герменевтику, соціальні теорії постіндустріального суспільства та методи аналізу освітньої

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Авраменко, Уляна. "Філософія, етика та деонтологія як фундамент профілактики професійного вигоряння в системі інклюзивної освіти". InterConf, № 41(185) (19 січня 2024): 136–41. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2024.013.

Full text

Abstract:

В статті розглядаються типи філософських поглядів педагогів та ключові аргументи для прийняття ідей інклюзивної освіти до кожного з них. Оскільки реалізація інклюзивної освіти є чинником, який підвищує ризик професійного вигорання педагогів ми спробували проаналізувати яким чином філософські установки, переконання та світогляд педагога можуть здійснювати психогігієнічний вплив та сприяти профілактиці емоційного і професійного вигорання. В статті розглянуто власне поняття професійного вигорання, причини, через які інклюзивна освіта стає каталізатором професійного вигорання та те, яким чином ети

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Заводовський, Ілля Анатолійович. "ВПЛИВ ІСТОРИЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ТА СОЦІАЛЬНОГО КОНТЕКСТУ НА ФЕНОМЕН ВІДПОВІДАЛЬНОГО ГРОМАДЯНСТВА". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 132–37. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.18.

Full text

Abstract:

На сьогодні відповідальне громадянство здебільшого трактується, як новітній філософський концепт, який дискутується у рамках впливових міжнародних організацій, як то ООН чи ЮНЕСКО, та впливає на акедемічну дискусію у багатьох країнах. Проте, при переході до детального аналізу цієї проблематики ми побачимо, що вона заходить своїми основами ще у зародки перших демократій, разом з тим вона й успадкувала низку невирішених проблем, які притаманні демократичним суспільствам. Саме тому у статті аналізується фактори, що впливають на розуміння концепції відповідального громадянства. Знайдено певні істо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

ПАНКЕВИЧ, ОЛЕГ. "Колективні людські права: деякі філософсько-правові та загальнотеоретичні аспекти (до ювілею Загальної декларації прав людини)". Право України, № 2018/09 (2018): 124. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-09-124.

Full text

Abstract:

Актуальність знаходження оптимального (або, принаймні, більшменш прийнятного) балансу між індивідуальними та колективними людськими правами зростає в сучасному світі з кожним днем, насамперед, з огляду на глобалізаційні процеси загалом та потужну міграційну кризу зокрема. Метою статті є філософсько-правовий і загальнотеоретичний аналіз природи колективних прав та їх співвідношення з індивідуальними правами крізь призму двох дихотомій: номіналізму й реалізму, з одного боку, та лібералізму й комунітаризму – з другого. Наголошено, що розуміння соціальної природи колективних прав є своєрідним “лак

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Артеменко, М. "ПРИНЦИП ПРИХОВАННЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКА МОВА МАНІХЕЙСТВА". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 67–75. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.67-75.

Full text

Abstract:

У статті розглядається концепт маніхейського фармакону як окремої філософської концепції. Маніхейське вчення в сучасній академічній традиції розглядається виключно з позиції релігієзнавчого вивчення. Проте символічна структура маніхейських трактатів, простір метафори, принципово відрізняється від європейської метафізики. Основним принципом існування маніхейства як системи знань є образність і гра смислів. У європейській метафізиці ці поняття позбавлені філософського авторитету, тоді як для східної традиції це основний маркер філософського дискурсу. Це навмисна "втеча від грецького логосу", пре

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Залужна, А., Т. Коберська та С. Гуменюк. ""СВІТ ЛЮДИНИ" ЯК "СВІТ КУЛЬТУРИ" У ДИСКУРСІ ПРЕДСТАВНИКІВ КИЇВСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ШКОЛИ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 2(94) (5 грудня 2023): 57–65. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.2(94).2023.57-65.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена науковому дослідженню культури як "світу людини" в контексті Київської філософської школи, що нині викликає значний дослідницький інтерес як "друге відродженням" в українському соціокультурному просторі, а на теренах сучасної української культури набуває статусу Київської світоглядно-антропологічної школи. Цей потужний інтелектуальний напрямок утримував у полі зору ціннісний вимір людини, розуміння культури як специфіки людського існування, самоствердження і самореалізацію особистості та гарантування її прав та свобод. Встановлено, що у філософському дискурсі тенденції щодо р

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Ovcharenko, N. V. "Філософсько-освітній вимір виховного потенціалу феноменів самоактуалізації та самореалізації особистості". Grani 18, № 2 (2014): 48–52. http://dx.doi.org/10.15421/1715038.

Full text

Abstract:

Проблема самовиховання має особливе значення стосовно того аспекту самоактуалізації та самореалізації, який стосується набуття особистістю суб’єктного статусу в освітній діяльності. Самовиховання та процеси самоактуалізації і самореалізації виступають як взаємообумовлені складові саморозвиваючого навчання. Самовиховання є важливим механізмом поєднання спрямованості освітнього процесу як на пізнавальні потреби, так і на потреби саморозвитку особистості. Концепт самовиховання посилює синергетичний методологічний потенціал понять самоактуалізації та самореалізації, оскільки ґрунтується на синерге

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Petrenko, D. V. "Медіальний поворот у філософії". Grani 18, № 5 (2015): 98–102. http://dx.doi.org/10.15421/1715106.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню філософських концептуалізацій медіа. Філософія медіа – один з найбільш актуальних напрямків сучасної філософії. Мета статті – дослідити лінії концептуалізації медіа у філософії другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя. Найбільш популярним значенням імені медіа є «засіб масової інформації», або «засіб масової комунікації». З другої половини ХХ сторіччя це значення регулярно відтворюється у різних філософських дослідженнях, які звертаються до критики масової інформації/комунікації. Філософи критикують медіа як складову культурної індустрії або проводять аналіз ідео

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Єрмоленко, Анатолій Миколайович. "Філософія розуму Іммануїла Канта і виклики сучасного суспільства: до 300-річчя з дня народження мислителя". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 6 (25 червня 2024): 75–88. http://dx.doi.org/10.15407/visn2024.06.075.

Full text

Abstract:

Творча спадщина Іммануїла Канта, до якої належать теоретична та практична філософія, а також філософська антропологія, має в наш час непересічне філософське та соціально-політичне значення. Наголошено, що в Україні, зокрема в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, склалася потужна історико-філософська традиція досліджень німецької класичної філософії, фундаментом якої є філософія І. Канта. Кантова практична філософія стала важливим чинником провідних тенденцій сучасної філософії у світі: філософії комунікації та етики дискурсу. Актуальність практичної філософії Канта особливо пр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Орденов, Сергій. "ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУ ПРАВ ЛЮДИНИ У ПОЛІТИЧНІЙ МОВІ КОМУНІКАЦІЇ". Proceedings of the National Aviation University Series Philosophy Cultural 38, № 2 (2024): 30–37. http://dx.doi.org/10.18372/2412-2157.2.18108.

Full text

Abstract:

У статті здійснюється філософська рецепція трансформації концепту прав людини у політичній мовікомунікації. Показано, що одним із ключових понять у сучасному глобалізованому суспільстві є поняття «права людини»,яке має порядок різного рівня відповідно до його історичного розвитку, що увійшло у соціально-політичні і філософськітеорії під назвою «покоління прав людини». Осмислюються філософсько-правові та політичні теорії, які послугуваликонцептуальними засадами для формування прав першого і другого поколінь. Обґрунтовується теза, що у ходіінституціоналізації прав третього і четвертого поколінь

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!