Relevant bibliographies by topics / Філософія культури

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Conference papers
  5. Reports

Academic literature on the topic 'Філософія культури'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Філософія культури.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Філософія культури"

1

Khrystokin, Hennadii. "Методологічний аспект взаємодії філософії та теології." Multiversum. Philosophical almanac 1, no. 2 (August 20, 2020): 157–71. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.10.

Full text
Abstract:
Актуальність дослідження взаємодії філософії та теології давно стало наскрізною проблемою гуманітарного знання. На сьогодні більшість науковців визнають співприсутність і взаємодію філософії та теології як самостійних культурних дискурсів. Не викликає особливих заперечень теза про ідейні, концептуальні взаємовпливи християнської теології та філософії, їх парадигмальний вплив на науку. У статті аналізується методологічний аспект взаємодії філософії та теології, як він постає у сучасних релігієзнавців та богословів. Доведено, що переважною більшістю православних авторів філософія мислиться в модерному ключі, як щось зовсім окреме і незалежне від теології, а значить питання полягає в тому, щоб узгодити взаємини між ними. Натомість мислителі постмодерної парадигми сприймають філософію і теологію нерозривними, такими, що продовжують одне одного. На їхню думку, саме теологія і філософія закладають ті культурні коди, сенси і цінності, які формують матрицю культури. Теологія слугує посередником між людиною, релігією і культурою. Тому вона тісно співпрацює з філософією та іншими гуманітарними науками. Дослідження багатьох авторів ще більше актуалізує завдання аналізу методологічної складової взаємодії філософії та теології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Zaremskyi, Mechyslav Yosypovych. "НАРИС «ФІЛОСОФІЯ У ЧЕХІВ» ГУСТАВА ЗАБИ:." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 12, no. 1 (July 10, 2020): 38–47. http://dx.doi.org/10.15421/352005.

Full text
Abstract:
Ця робота присвячена аналізові змісту написаного у 1889 р. нарису «Філософія у чехів» за авторством Густава Заби – доктора філософії, професора Карлового університету. На прикладі окремих творів чеських філософів розкрито зміст чеської філософської традиції та її вияв у розвиткові суспільної думки в Чехії. Стаття є продовженням досліджень проблем історії філософії слов’янських народів із позицій сучасного їх прочитання. Проблематика і колізії становлення чеської філософії є, по суті, науковою цілиною, однак доносять до сучасного історика філософії необхідний історіографічний матеріал і увиразнюють персональний внесок чеських мислителів, утілений у їхніх творах, у скарбницю європейської духовної культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Kyrychok, Oleksandr. "Що названо філософією у «Посланні» Климента Смоля-тича. Нарис 1: текстологія і наукові підходи." Multiversum. Philosophical almanac 2, no. 1 (December 18, 2020): 142–55. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.1.08.

Full text
Abstract:
У статті автор звертається до дослідження «Послання» Климента Смолятича. Мета публікації – з’ясувати що сáме названо «філософією» у творі на основі узагальнення традиції досліджень цього питання. Результатом роботи стало виявлення, що провідними інтерпретаціями уявлень про філософію, нібито вміщених у «Послання» є версії про те, що філософія тут розумілась як: (1) «освіта» й «освіченість», (2) язичницька мудрість, (3) християнська мудрість, (4) алегоричний метод тлумачення Біблії, або (5) було представлене плюралістичне розуміння. Автор висловлює думку, що найімовірніше у «Посланні» не висловлено якихось чітких уявлень про те, що є філософією, а її образ є швидше аморфним, ніж плюралістичним, таким, що не чітко диференціює філософське і нефілософське знання. Такий образ філософії є досить типовим для тодішньої культури Візантії, під упливом якої однозначно перебували як Климент, так і його опонент – пресвітер Фома.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Reshetnova, I. I. "Концептуальні дослідження, гендер і філософія постмодернізму на початку ХХІ століття." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 9 (September 9, 2017): 18–22. http://dx.doi.org/10.15421/1717117.

Full text
Abstract:
Стаття «Концептуальні дослідження, гендер і філософія постмодернізму на початку ХХІ століття» присвячена аналізу гендерної інтерпретації концептуальних досліджень останніх десятиліть у західноєвропейській філософії пост­модерну. У статті розглядаються традиційні та феміністські підходи в концептосфері багатьох соціокультурних понять. Порушується дискурсивний аналіз жіночої суб’єктивності, відмінностей і взаємозв’язків статі і гендеру. Також в статті згадується ідея постмодерністів, що ніяке знання не може бути оцінено поза контекстом культури і традиції, а також, що немає поза контекстом критерію істинності та достовірності. У статті приділяється увага факту, який є важливим для гендерних досліджень, а саме – що людина не пізнає об’єктивну реальність, а інтерпретує її, інтерпретуючи свій досвід. Розглядається складність існуючої полеміки між класичною філософією і феміністською реакцією на постмодернізм, оскільки, крім знання традиційної філософії і її постмодерністської критики, включає також ідеї попередньої історії феміністської теорії і що філософи-феміністи по-різному відповідають на виклики постмодернізму, проте їх наукова аргументація будується, в основному, на аналізі функціонування парадигм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Shevtsov, Serhii Victorovych. "ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ У ГОРИЗОНТІ ФІЛОСОФСЬКОЇ МАЙСТЕРНІ." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 13, no. 2 (December 25, 2021): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/352118.

Full text
Abstract:
Розглядаються філософсько-педагогічні проблеми філософії культури. Мета роботи – артикуляція певних змістовних й методологічних аспектів філософії культури у межах науково-дослідницького проекту філософської майстерні. Надана стисла розмітка філософської майстерні, як комунікативної науково-дослідної лабораторії. Окреслені умови комунікативного повороту у викладанні філософії культури (подолання пасивності сприйняття учбового матеріалу, вихід за межі лекційно-семінарської форми, пріоритет методологічної складової над інформативною, співпраця викладача та студентів тощо). Показані механізми, через які типологія культури стає основою розвитку навичок й вмінь з дескрипції та пояснення. З’ясовані особливості методологічної організації праці у межах онтології культури, як основи розвитку навичок й вмінь за аналітики та герменевтики текстів. Показано, що компаративістика у власній методологічній спрямованості базується на ідеє діалогу культур, являє собою інтегративну частину курсу, яка синкретично поєднує типологічну та онтологічну проблематику культури.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

БІЛЬЧЕНКО, Євгенія. "КУЛЬТУРА. ОСВІТА. ОСОБИСТІСТЬ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ТА СВІТОГЛЯДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЇ." Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», no. 42 (June 4, 2021): 42–60. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.42.3.

Full text
Abstract:
Метою статті є комплексний аналіз відносно нової теоретичної та прикладної парадигми знання – педагогічної культурології – у контексті загальної структури культурології як науки, що складається з двох крил: соціального й філософського. Методологічними засадами дослідження стали позитивізм, критична теорія, феноменологія, герме- невтика, філософія діалогу та універсальна етика. Наукова новизна. Установлюється мета (інкультурація), структура (соціально-філософська, раціонально-емоційна) і подвійний предмет педагогічної культурології: освітні виміри культу- ри й культурні виміри освіти крізь призму проблеми люди- ни та її місця в загальному процесі трансляції цінностей. Виявляється відмінність між педагогічною культурологією та культурологією освіти за змістом (освіта) і характером (трансляція цінностей). Установлюються три предметні грані педагогічної культурології: суб’єкт, культура та вихо- вання, відображені в її трьох головних методологічних дже- релах: філософська антропологія, культурологія, педагогіка. Автор статті виявляє, що від соціальної культурології педагогічна культурологія успадкувала орієнтацію на крити- цизм, позитивізм, феноменологізм, раціональність, колективізм і соціалізацію, притаманні для «інтелектуала», який когнітивно пізнає знання щодо культури. Філософська культурологія при- вносить у педагогічний дискурс універсалізм, герменевтику, діалогічність, емоційність, індивідуалізм та інкультурацію, притаманні для «інтелігента», який аксіологічно переживає культурні смисли. Єдність соціальності й філософічності відображається в єдності суб’єктивних та об’єктивних форм культури й у єдності думки і дії, теорії і практики у вихованні. Висновки. Головною світоглядно-методологічною рисою педагогічної культурології є гетерохронність у репрезентації культури – зрівняння в часі унікальних істинних подій, завдя- ки чому можливе формування особистості як універсального етичного суб’єкта, здатного до критичного мислення, діалогу, культурної творчості. Педагогічна культурологія фіксує сутність культури як освіти й освіти як культури. Культура становить світоглядну передумову, внутрішній зміст і кінцевий продукт освіти. Освіта становить форму реалізації культури, головною функцією якої є трансляційна функція як основа для кумуляції та інтеракції культурних цінностей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Солоділова, О. В. "ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ У ФІЛОСОФІЇ Т. АДОРНО." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 32 (February 3, 2022): 114–18. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i32.1036.

Full text
Abstract:
Солоділова О. В. Проблема сприйняття у філософії Т. Адорно. – Стаття.У статті розглянуто особливості проблеми сприйняття у філософії Т. Адорно. Його творчість відбувалася на тлі великих суспільних й культурних перетворень в XX столітті. Будучи філософом, культурологом, соціологом, музикознавцем, Т. Адорно напрацював свою теорію «негативної діалектики», в межах якої диференціював індивідуальне й надіндивідуальне, особливе й загальне. У статті обґрунтовано, що основним здобутком Т. Адорно є його тлумачення витвору мистецтва, музич- ного, зокрема, як самостійного автономного суб’єкта, що має трансцендентний характер. Таким чином, раціональному позитивному мисленню – як суспільному, так і індивідуальному, що набуло своїх характерних рис у час розвитку авангардного мистецтва, народження Постмодерну, добу панування суспільства масового споживання й масової культури (поп-культури), яке певним чином стандартизує мислення, віддаючи перевагу масовим формам мистецтва й масовій музичній культурі, Адорнопротиставляє процес безпосереднього сприйняття слухачем й глядачем культури, музики на рівні об’єктивного існування витвору мистецтва, який водночас має автономну суб’єктивну природу. Окреслено, що основним мотивом цієї «безпосередності» стала (в теорії Адорно) спонтанність – як безпосередній вияв людиною своїх почуттів, як вияв раціональної й ідеологічної незаанга-жованості. Адорно мав на увазі паритет індивідуального й надіндивідуального, що мав би дати людині ширший простір у сенсі виявів свободи – соціальної, естетичноїй т. п. Також це давало змогу Адорно своєрідно підійти до актуального вирішення основної проблеми тогочасної (й, на нашу думку, нинішньої ) культури – співвідношення двох полюсів культури – «високої» елітарної й «низької» масової. Адорно заперечив обидві, висунувши тезу щодо необхідності вивільнення людської свідомості з кола будь-яких обмежень – соціальних, естетичних й т. ін. Доведено, що кінцевою метою такого вивільнення Адорно вважав досягнення певного рівня соціокультурної активності індивіда, який є здатним творчо переробити не тільки себе, але й суспільство, яке, з одного боку, стало супер раціональним, а з іншого – супервпливовим щодо свідомості людей, які стали заручниками тоталітарного способу мислення й життя, учасниками становлення нового «монополістичного» суспільства. Такі погляди Адорно цілковито відповідали настановам й орієнтаціям Франкфуртської школи. Разом із тим Адорно став стійким об’єктом критики – як із боку авангардних інтелектуалів, так і з боку лівацьки налаштованих кіл, які стали основним конфронтаційним фоном тодішнього західного істеблішменту. Нині людство перейшло до життя в інформаційному глобальному візуалізованому цифровому суспільстві, де значно підваженими виглядають морально-ціннісні норми минулого, інтенсивно переглядаються естетичні настанови, орієнтації, смаки, зрештою, активно формуються новітня філософія, антропологія, філософія освіти й педагогіка, які мають дати відповідь на світоглядні й морально-етичні виклики сучасного суспільства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Попович, М. "Аналітична філософія культури." Культурологічна думка, no. 1 (2009): 9–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Попович, М. "Аналітична філософія культури." Культурологічна думка, no. 1 (2009): 9–18.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Тарасенко, І. "Філософія символічного світу культури." Українознавство, no. 1 (38) (2011): 167–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Філософія культури"

1

Мартинюк, Катерина Михайлівна. "Філософія культури О.Мандельштама." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КУ ім.Т.Шевченка, 1996.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тормахова, А. М. "Філософія музики в контексті європейської музичної культури 19-20 ст." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2009.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бильченко, Е. В. "Культурология как философская модель идентификации в контексте современных социокультурных процессов." Thesis, Сумский государственный университет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34416.

Full text
Abstract:
Мета-научное описание культурологии как науки и ментальной парадигмы - важнейшая составляющая её самоидентификации на постсоветском пространстве. Об актуальности осуществления феноменологического анализа науки как модели мышления и образца для социокультурной идентификации субъекта через механизм образования свидетельствует, в частности, учреждение в учебные программы вузов по подготовке специалистов по культурологии дисциплины под названием «История культурологической мысли», призванной воспроизвести тенденции развития рефлексии о культуре сначала в латентных, а потом и в эксплицитных формах. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34416
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чупринський, Б. О., and B. O. Chuprynskyi. "Формування професійної культури майбутніх юристів: філософсько-правове дослідження: дисертація." Thesis, ЛьвДУВС, 2010. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/829.

Full text
Abstract:
Чупринський Б.О. Формування професійної культури майбутніх юристів: філософсько-правове дослідження: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права / Чупринський Борис Олександрович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. - 180 с.
Дисертація є першим в українській юридичній науці комплексним науковим узагальненням філософсько-правових засад формування професійної культури майбутніх юристів. Сформульовано дефініції та здійсненио всебічний аналіз понять, принципів та функцій професійної культури майбутніх юристів, а також чинників впливу на її формування у контексті сучасної філософсько-правової доктрини. Професійна культура, професійна діяльність, професійна свідомість розглядаються під кутом зору таких філософських категорій, як поєднання особливого, загального й одиничного. Переконливо доведено, що основним компонентом формування професійної культури майбутнього юриста є його професійна правосвідомість, яка безпосередньо впливає на характер майбутньої професійної діяльності. Дисертація має практичне значення для формування професійної культури майбутніх юристів, її філософсько-правового дослідження, для подальшого розвитку науки філософії праваDissertation is the first in Ukrainian legal science complex scientific generalization philosophical-legal principles of forming of professional culture of future lawyers.20 Formulated definitions and the comprehensive analysis of concepts, principles and functions of professional culture of future lawyers is carried out, and also factors of influence on its forming in the context of modern philosophical-legal doctrines. A professional culture, professional activity, professional consciousness, is examined at the angle of such philosophical categories, as combination of special, general and single. It is convincingly well-proven that the basic component of forming of professional culture of future lawyer is his professional sense of justice, which directly influences on character of future professional activity. Dissertation has a practical value for forming of professional culture of future lawyers, it philosophical-legal research, for subsequent development of science of philosophy of right.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лобас, Вікторія Володимирівна, and Ольга Олексіївна Дольська. "Цінність взаємовпливу культур Сходу та Заходу." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48163.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мокляк, Лариса Іванівна. "КУЛЬТУРНА РЕАЛЬНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА У ДЗЕРКАЛІ СУЧАСНОЇ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ." Thesis, Національний авіаційний університет, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/25265.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Комісар, Л. П. "Ідея інтертекстуальності в філософії культури." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, КНУТШ, 2008.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Фесенко, Г. Г. "Культурно-історична реальність в філософії Л. Карсавіна." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12906.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Єрмоленко, В. А. "Модерн та антимодерн у філософії культури Вальтера Беньяміна." Diss. of Candidate of Philosophical Sciences, Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", 2008.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Множинська, Р. В., and К. О. Мазур. "Відтворення цілісного образу філософії як складової частини української культури." Thesis, ГО "Київська наукова суспільнознавча організація", 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17250.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Філософія культури"

1

Шабанова, Ю. О. Філософія культури. Дніпро: Ліра, 2019.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кітов, М. Г. Руська національна філософія в контексті української історії та культури. Київ: ПАРАПАН, 2008.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Образ міста в контексті історії, філософії, культури. Київ: Парапан, 2005.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Шевчук, Дмитро, Марія Петрушкевич, and Микола Зайцев, eds. Острозькі культурологічні читання. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/15.04.2021.

Full text
Abstract:
Збірник містить матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Острозькі культурологічні читання». Автори тез доповідей презентують результати досліджень проблематики з теорії та історії культури, філософії, інших сфер гуманітаристики. Матеріли збірника можуть бути використані для подальших досліджень культури, а також при вивченні культурологічних дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Шевчук, Дмитро, Марія Петрушкевич, and Микола Зайцев, eds. Острозькі культурологічні читання. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/23.03.2021.

Full text
Abstract:
Збірник містить матеріали Всеукраїнської наукової конференції «Острозькі культурологічні читання». Автори тез доповідей презентують результати досліджень проблематики з теорії та історії культури, філософії, інших сфер гуманітаристики. Матеріли збірника можуть бути використані для подальших досліджень культури, а також при вивченні культурологічних дисциплін.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Петрушкевич, Марія, ed. Гуманітарне поле гендерних досліджень. Видавництво Національного університету «Острозь­ка академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/23.12.2020.

Full text
Abstract:
У колективній монографії представлене широке коло проблем з різних галузей науки: культурології, історії, дослідження масових комунікацій, соціології, релігієзнавства, філософії, всі вони об’єднані антропологічною проблематикою. Особливістю даного видання є його різноспрямованість, вербалізація актуальних проблем усної історії, онлайн-активізму, узбаністичних студій. Одне із завдань монографії – зробити видимими, підтримати дослідження молодих науковиць. Авторки доводять, що антропологічна проблематика безпосередньо пов’язана із гендерними та феміністичними питаннями. Матеріали видання можуть стати у нагоді усім, кому не байдужий розвиток культури та суспільства, феміністичної та гендерної теорії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

I International Scientific and Practical Conference «EDUCATION AND SCIENCE OF TODAY: INTERSECTORAL ISSUES AND DEVELOPMENT OF SCIENCES». Cambridge Data Science LTD & European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-19.03.2021.

Full text
Abstract:
Том 1: Економічна теорія, макро- та регіональна економіка; Підприємництво, торгівля та сфера обслуговування; Фінанси та банківська справа; оподаткування, облік і аудит; Маркетингова та логістична діяльність; Менеджмент, публічне управління та адміністрування; Cоціальна робота та соціальне забезпечення; Міжнародні відносини; Право та міжнародне право; Воєнні науки, національна безпека та безпека державного кордону; Пожежна та цивільна безпека; Біологія та біотехнології. Том 2: Аграрні науки та продовольство; Ветеринарні науки; Хімія, хімічна та біоінженерія; Харчове виробництво та технології; Технологій легкої та деревообробної промисловості; Загальна механіка та механічна інженерія; Енергетика та енергетичне машинобудування; Екологія та технології захисту навколишнього середовища; Комп'ютерна та програмна інженерія; Системний аналіз, моделювання та оптимізація; Електроніка та телекомунікації; Транспорт та транспортні технології; Фізико-математичні науки; Соціологія та статистика; Філологія та журналістика. Том 3: Філософія та політологія; Релігієзнавство та богослов’я; Педагогіка та освіта; Психологія та психіатрія; Медичні науки та громадське здоров’я. Том 4: Медичні науки та громадське здоров’я; Фармація та фармакотерапія; Історія, археологія та культурологія; Архітектура та будівництво; Культура та мистецтво; Географія та геологія.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Філософія культури"

1

"Сучасні дослідження культури і мистецтва: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Сєвєродонецьк, 25 - 26 листопада 2021 р. / Заг. ред. О. О. Смоліна, О. С. Ухов. – Сєвєродонецьк : вид-во СНУ iм. В. Даля, 2021. – 232 с." In Сучасні дослідження культури і мистецтва. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2021. http://dx.doi.org/10.33216/conferencematerialssnu(mrca)-2021-232.

Full text
Abstract:
У збірнику матеріалів конференції містяться доповіді та повідомлення науковців, викладачів, аспірантів та студентів закладів вищої освіти України Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка відбулася 25-26 листопада 2021 р. До збірника увійшли тези доповідей, присвячені проблемам теорії, історії та філософії культури, релігієзнвчої культурології. Подано матеріали з проблем історії та філософії мистецтва, дослідження мистецтва в контексті культури. Також розглянуто актуальні питання викладання і навчання в галузі культури і мистецтва.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Брагіна, Т. М., О. М. Білик, and Ю. А. Брагін. "Дефініція культури у філософії В. Віндельбанда." In SCHOLARLY DISPUTES IN PHILOSOPHY, SOCIOLOGY, POLITICAL SCIENCE, AND HISTORY AMIDST GLOBALIZATION AND DIGITALIZATION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-181-7-27.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Філософія культури"

1

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Проблема єдності раціонального та чуттєвого в розвитку пізнавальних здібностей. ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3300.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено історичну ґенезу проблеми єдності раціонального та чуттєвого як сутнісних проявів людини у поглядах видатних західноєвропейських мислителів різних історичних епох: від середньовіччя до сучасності. Досліджено історичні витоки ідеї єдності раціонального та чуттєвого, її розвиток у філософських пошуках мислителів-богословів середньовічної філософії, філософів епохи Відродження, Нового часу, Просвітництва, представників німецької класичної філософії та сучасних напрямів світової філософії (ірраціоналізму, позитивізму, релігійно-філософської антропології). З’ясовано, що ідея єдності раціонального та чуттєвого є наскрізною на всіх етапах історії людства і на кожному з них вона набувала нового змісту, нової філософської інтерпретації залежно від суспільно-історичного устрою, релігійних, філософських, культурних традицій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Василенко, І. М. Розвиток німецького романтизму від «Фауста» Й. В. Гете до «Заратустри» Ф. Ніцше. Видавничий дім, 2009. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3645.

Full text
Abstract:
Проаналізовано філософію німецького романтизму, що охоплює ціле століття між двома великим зламами епох ХVІІІ-ХІХ та XIX-XX ст. Вершинами цих зламів стало «фаустіанство» та «ніцшеанство», які визначили обличчя європейської культури і сформували особливий концепт світорозуміння. Образи Фауста і Заратустри уособлюють прагнення людини до духовного оновлення і безумства жертовності, всупереч нормам бюргерського конформізму і раціоналізму, що несумісні з мистецтвом.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Козаченко, Надія Павлівна. Критичне мислення та феміністична епістемологія. Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6041.

Full text
Abstract:
В статті розкривається дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Критичне мислення розглядається як універсальний спосіб прийняття рішень, придатний для всіх, і перелік його ознак може тлумачитися як достатній для обмеження методів критичного мислення як раціональних. Універсальність та достатність означень критичного мислення тривалий час піддається критиці з боку феміністичної епістемології і ця дискусія спровокувала низку питань, які стосуються універсальності критичного мислення в культурному просторі загалом: чи залежать його методи і результати від культурних особливостей чи особливостей певного суспільного прошарку. Ми розглядаємо універсальність та достатність означень критичного мислення на матеріалі так званої “гендерної похибки”. Незважаючи на те, що гендерна похибка не знаходить статистично достатнього підтвердження, вона приводить до виникнення інших питань щодо універсальності критичного мислення. Раціональні та аналітичні методи агресивно витісняють інші можливі підходи щодо винесення якісних суджень. Зокрема, ми розглядаємо філософську змагальність як парадигму протиборства, що спричинила несприятливий вплив безпосередньо на саму філософію, марно обмежуючи види теорій, які могли б бути розглянуті, і питання, які могли б бути задані. Крім того, на думку феміністичної епістемології, критичне мислення не є нейтральним, оскільки носій знання не може бути відокремлений від самого знання. Ми приходимо до висновків, що насправді немає значущих відмінностей у результатах критичного мислення серед жінок та чоловіків, але має місце розходження у способах здобуття якісних суджень, що, тим не менш, приводять до потрібного результату. Феміністична епістемологія звертає увагу на переважання агресивних способів аргументації, які відсторонюють незмагальні методи, що розглядаються як менш раціональні. Легітимація як раціональних таких методів як контекстуальність, ситуативність, гносеологічна позиція “точки зору” та зв’язного знання, індивідуальний досвід може розглядатися як спосіб досягнення достатності розуміння критичного мислення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Філософія культури' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography