Relevant bibliographies by topics / Харчування студентів

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Reports

Academic literature on the topic 'Харчування студентів'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 29 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Харчування студентів.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Харчування студентів"

1

Бабієнко, В. В., and Д. Х. Шейх Алі. "ЛАТЕНТНИЙ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТ У СТУДЕНТІВ: РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ ТА СТИЛЮ ЖИТТЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (March 25, 2022): 39–43. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12796.

Full text
Abstract:
РЕЗЮМЕ. Метою дослідження була оцінка поширеності латентного залізодефіциту у студентів в залежності від якісного складу харчування та стилю життя. Матеріал і методи. Дослідження виконане впродовж 2015–2016 років на базі підрозділів кафедри гігієни та медичної екології Одеського національного медичного університету. Проведене анкетування щодо добового споживання заліза та поширеності симптомів залізодефіциту 976 студентів медичного факультету у віці від 17 до 32 років, серед яких незначно переважали дівчата (51,7 %). Середній вік обстежених склав (19,7±0,9) років. Оцінку якісного вмісту сполук заліза у раціоні проводили розрахунковим методом. Осіб з ймовірним дефіцитом заліза обстежено з визначенням показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту (загальний клінічний аналіз крові) та феритину сироватки крові. Статистичну обробку проведено методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (TIBCO, США). Результати. 628 студентів (64,3 %) споживали більше 90 відсотків від добової потреби, в тому числі 377 (38,6 %) – у надмірних (більше 100 %) кількостях. 14,5 % студентів (або 142 особи) споживали від 81 до 90 % добової потреби, 128 (13,1 %) – від 71 до 80 %. 78 (8,0 %) студентів мали ймовірний дефіцит заліза (до 70 % від добової потреби). Найчастішими скаргами, пов’язаними із ймовірним дефіцитом заліза, були загальна слабкість (107 випадків, 11,0 %), підвищена стомлюваність (138 випадків, 14,1 %), блідість шкіри та слизових (38 або 3,9 %), сонливість (41 випадок, 4,2 %), сухість в роті (52 випадки, 5,3 %), ламкість волосся (26 випадків, 2,7 %), кровоточивість ясен (14 випадків, 1,4 %). Значно рідше визначалися гіпосмія, дисгевзія та дисфагія. Ймовірний залізодефіцит був констатований на попередньому етапі дослідження у 88 (9,0 %) хворих, їм в подальшому були проведені верифікувальні лабораторні дослідження. При аналізі одержаних даних діагноз ЗДА легкого ступеня підтвердився у 4 (4,5 %) дівчат у віці 18–21 рік, латентний залізодефіцит – у 31 (35,2 %) осіб, при переважанні дівчат – гендерне співвідношення склало 1:2,4. Висновки. 1. Частота латентного залізодефіциту у популяції студентів, що навчаються у медичному ВЗО Півдня України, не перевищує 3,2 % від загальної численності контингенту. 2. Запропонований метод скринінгу латентного залізодефіциту відповідає вимогам до інструментів донозологічної діагностики (J=0,39 Sp=0,99) й може бути рекомендований до застосування у практиці соціально-гігієнічного моніторингу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Недоступ, М. Ф. "Проблеми ставлення майбутніх працівників правоохоронних органів до здорового способу життя." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, no. 86 (July 3, 2019): 319–24. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.319-324.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано ставлення студентів Луганського університету внутрішніх справ до здорового способу життя. Проведене дослідження засвідчило, що студенти недостатньо орієнтовані на зміцнення здоров'я і на високий рівень фізичної підготовки. За результатами нашого опитування майже дві третини студентів не займається фізичними вправами. Виявлені невтішні дані щодо проблем вживання алкоголю та тютюнопаління. Цими шкідливими звичками охоплена значна кількість студентів.Дослідження виявило, що в найбільшій мірі респондентів хвилюють такі складові здорового способу життя як проблеми здорового харчування та оптимального фізичного стану, тоді як негативний вплив на організм наркотиків, тютюнопаління або алкоголю викликає значно меншу увагу.Отримані дані власне довели, що саме стиль життя є вразливою складовою здоров’я у студентів, яке, в деякій мірі, компенсується певним прагненням мати добре здоров’я, що вказує на появу внутрішнього контролю – того самого, який допомагає особистості владнати складні та непередбачувані життєві й професійні ситуації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Чухланцева, Наталя Вікторівна, Людмила Вікторівна Шуба, and Вікторія Вікторівна Шуба. "МОБІЛЬНО ОРІЄНТОВАНІ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ВПЛИВУ НА ФІЗИЧНУ АКТИВНІСТЬ СТУДЕНТІВ." Information Technologies and Learning Tools 75, no. 1 (February 24, 2020): 253–68. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v75i1.2581.

Full text
Abstract:
Здорова поведінка і фізична активність студентів вищих навчальних закладів фізкультурного профілю є важливими характеристиками якості їх професійної підготовки, показниками конкурентоспроможності випускників на ринку робочої сили. Фізична активність, зокрема щоденна ходьба, покращує фізичне і психологічне здоров’я, але все частіше повідомляється про малоактивну фізичну поведінку студентів. Фізична активність (ФА) може успішно модифікуватися під впливом певних чинників і супутніх факторів. Сучасні технологічні розробки стимулювали використання смартфонів у дослідженнях фізичної активності, однак недостатньо даних про їх ефективність для вимірювання та впливу на прийняття і ведення здорового способу життя студентів. Студенти використовують фітнес-додатки для досягнення різноманітних цілей, таких як збільшення фізичної активності, навчання новим фізичним вправам, дотримування принципів раціонального харчування, досягнення і підтримування оптимальної ваги. Це дослідження спрямоване на визначення і аналіз ефективності фітнес-додатків в якості здоров’язберігаючої складової освіти та інструменту для поліпшення фізичної активності і зміни поведінки студентів з використанням теорії запланованої поведінки (ТЗП). Обговорюється взаємозв’язок між використанням фітнес-додатків для смартфонів і ефектами, що вони надають, на аспекти здоров’язберігаючої освіти студентів. Проведено аналіз взаємозв’язків переконань як складових конструктів ТЗП до визначених показників фізичної активності. Серед учасників дослідження (51 студент:24 юнаки (47,1%) і 27 дівчат (52,9%), середній вік - 17,82 ± 0,74 років) проведено анкетування стосовно конструктів TЗП і вивчені особливості спортивної діяльності і щоденної активності (ходьби), зафіксовані фітнес-додатками, встановленими на власних смартфонах. Нами співставлялись і аналізувались дані про ФА протягом дослідження, визначався вплив і залежність застосування фітнес-додатків і конструктів TЗП на зміни поведінки студентів, гендерні особливості здорової поведінки. Визначено, що поведінкові наміри і відчутний контроль над поведінкою є провідними чинниками, які і підвищують фізичну активність студентів. Виявлено, що застосування фітнес-додатків смартфонів може сприяти здоров’язберігаючій компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання, сприяло підвищенню фізичної активності студентів та позитивно впливає на формування діяльного ставлення до фізичної активності як інтернальної цінності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ДАВИДЮК, Г. М., and М. А. ОСИП. "ВАЛЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, no. 4 (April 18, 2022): 79–83. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.12.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти збереження психологічного здоров’я студентської молоді. Акцентується увага на стресових ситуаціях під час навчального процесу, способах релаксації. Детально розкриваються чинники психологічного здоров’я в різні періоди навчання студентів. На початковому етапі негативний вплив на психологічне здоров’я студентів відбувається через емоційні переживання через обмежену здатність адаптуватися до нових умов та завойовування статусу в колективі. У цей час переважна більшість студентів перебуває у стані хронічної психологічної втоми, яка й сприяє низькому рівню мотивації до навчальної діяльності. На ці процеси накладаються побічні чинники, серед яких побутові, особистісні, професійні, суспільні. Та все ж опитування студентів Луцького педагогічного фахового коледжу показало, що 85% опитаних у цей період турбує стан здоров’я. У наступні роки навчання цей показник покращується. Натомість роздратованість викликає великий об’єм навчального матеріалу, нерозуміння окремих предметів, погані оцінки, фінансові проблеми і аж до невдоволення обраною професією. У статті пропонуються конкретні заходи щодо покращення психічного здоров’я студентів, серед яких спілкування з іншими людьми, фізична активність, освоєння нових знань та видів діяльності, допомога іншим і врешті решт психологічний самоаналіз. За умови правильної організації раціональної праці та відпочинку студентів ліквідується внутрішньо особистісний конфлікт між вимогами до навчальної діяльності та адаптації психічних можливостей студента. Тоді у нього зніметься напруження, активізується увага, пам’ять, мислення; зменшиться рівень тривожності, агресивності; підвищиться інтерес до навчання. Важливим напрямком діяльності закладу освіти повинно стати забезпечення необхідними санітарно-гігієнічними умовами, внутрішнє середовище (озеленення, контроль за штучним освітленням, чистота кабінетів, якість харчування).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гуменко, Наталія Федорівна, Тарас Вадимович Андріанов, and Валентина Іванівна Марчик. "Рухова активність і правильне харчування у формуванні здорового способу життя студентської молоді." Освітній вимір 45 (June 25, 2015): 132–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2602.

Full text
Abstract:
Гуменко Н. Ф., Андріанов Т. В., Марчик В. І. Рухова активність і правильне харчування у формуванні здорового способу життя студентської молоді. Пріоритетність фізичного виховання у процесі виховання дітей, закріплення здорового способу життя в молоді та його підтримання у зрілому віці повинно бутиважливою державною політикою. Рухова активність та правильне харчування є запорукою гармонійного фізичного розвитку, нормалізації ваги, наявності енергії й почуття здоров’я. Використання електронних ресурсів сприяє підвищенню усвідомленості й зацікавленості студентів у питаннях формування навичок здорового способу життя і, як наслідок, рівня фізичної підготовленості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Polushkin, P. M., O. G. Poluchina, A. O. Musik, and D. G. Khodos. "Аналіз сучасного харчування студентів та молоді зі спробою визначення можливих наслідків." Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine 3, no. 1 (March 12, 2012): 104–10. http://dx.doi.org/10.15421/021215.

Full text
Abstract:
The present food of lycee pupils and students of university has been studied. The diet of young people has considerable deviation from the rational nutrition. It is especially concerned men of 18–24 years old. Modern young people doesn’t adhere the rational nutrition, dietary pattern and right conditions of food intake. Systematic taking stimulants, beer and spirituous liquors by modern youth is considerably exceeded the hygienic regulations. The probability of health disorders of young people increases in prospect and the forming of new combined neuropsychic pathology and metabolic imbalance are possible.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Stelcer, Bogusław, Marcin Cybulski, Iryna Kryvenko, Olha Yurtsenyuk, Marta Kachmarska, Nataliya Ryshkovska, Halyna Katolyk, and Przemysław Lisiński. "Особистісні та поведінкові ресурси здоров’я українських студентів, які вивчають науки про здоров’я: пілотне дослідження." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 44(47) (December 20, 2019): 103–17. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).122.

Full text
Abstract:
Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров’я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров’я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З’ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров’я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров’я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв’язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров’я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров’я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров’ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров’яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров’я.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Krasulia, A. V. "СТАВЛЕННЯ СУЧАСНИХ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЗВО ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ШЛЯХИ РОБОТИ." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, no. 1 (September 8, 2021): 136–40. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-21.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню рівня свідомості студентів ХГУ «НУА» І та ІІ курсів навчання щодо основ здорового способу життя. Розглянуто результаті анкетування студентів молодших курсів у 2019–2020 рр. із метою виявлення рівня їхніх знань із цього питання з подальшим його аналізом, а також отримані результати порівняно з результатами аналогічного дослідження у 2003 р. Під час проведення аналізу застосовано сучасні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, розроблення анкет, анкетування, аналіз отриманого матеріалу. Установлено, що більшість студентів має базові знання у цій сфері, але цього недостатньо, щоб вести здоровий спосіб життя повною мірою. Так, понад 80% респондентів мають вірне ставлення щодо впливу на здоровий спосіб життя таких чинників, як забруднення навколишнього середовища, зловживання алкоголем, паління, вживання наркотиків, брак рухової активності, регулярне проходження медичних оглядів, загартовування, масаж, правильне харчування. Але є суттєві розбіжності у питаннях, які стосуються психогігієни людини, відповідальності людини за своє здоров’я, способів стимулювання ведення здорового способу життя. Аналіз умінь та навичок здорового способу життя респондентів показав володіння лише простішими з них. Порівняння отриманих результатів із результатами схожого дослідження у 2003 р. свідчить про те, що за деякими показниками є поліпшення результатів. Це не може бути сприйнято однозначно, бо існує ймовірність того, що сучасні студенти переоцінюють свої здібності. Але впевнено можна казати про зріст зацікавленості щодо питань здорового способу життя. У результаті аналізу отриманих результатів було зроблено висновки та намічено подальші шляхи роботи, а саме: робота з подальшого вдосконалення знань і навичок повинна вестися як аудиторно, так і в поза урочний час; зростання інтересу до знань у цій сфері і розвиток комп’ютерних технологій є сприятливими чинниками для подальшої роботи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

МЕЛЬНИЧУК, Ірина. "ПОНЯТТЄВО-ТЕРМІНОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ВИЩІЙ ШКОЛІ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, no. 1 (August 17, 2020): 179–90. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.407.

Full text
Abstract:
Усвідомлене ставлення до збереження власного здоров’я сприяє всім аспектам особистісного розвитку (фізичного, морального, розумового та ін.). Розуміння майбутніми фахівцями сутності здоров’я, здорового способу життя, способів здоров’язбереження свідчить про сформованість у них здоров’язбережувальної компетентності. Особливу увагу доцільно приділяти розумінню студентами сутності здорового способу життя, що має такі ознаки: відсутність шкідливих звичок, збалансоване раціональне харчування, здоровий сексуальний спосіб життя, систематична й достатня фізична активність, уміння вирішувати психологічні проблеми, відповідальність за власне здоров’я, усвідомлення переваг здорового способу життя в особистому, соціальному та економічному сенсі. До здоров’язбережувальних чинників відносяться раціональна організація життєдіяльності; адекватна рухова активність; соціальний та психологічний комфорт; повноцінне і раціональне харчування; відсутність шкідливих звичок; валеологічна освіта та ін. Позаяк сформованість здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців значною мірою залежить від здорового способу життя, відтак доцільно спрямовувати увагу студентів на дотримання в повсякденному житті таких правил: організація оптимальної рухової активності; забезпечення психічного здоров’я; чіткий режим життя: будь-яке навантаження (фізичне, розумове, психічне) необхідно чергувати з періодом відпочинку, щоб відновити резерви організму; відмова від шкідливих звичок; дотримання гігієнічних норм життєдіяльності; вміння попереджати небезпечні ситуації та правильно поводити себе при їх виникненні, щоб уникнути найменшої шкоди здоров’ю. У роботі зі студентами необхідно акцентувати увагу на таких ключових положеннях: кожна людина як суб’єкт власної життєдіяльності є носієм здорового способу життя; в реалізації здорового способу життя поєднується розуміння сутності здоров’я та важливості його збереження на основі використання валеологічних знань, фізичних, психічних і соціальних можливостей; основою здорового способу життя є розвиток у студентів мотиваційної сфери до організації ефективної життєдіяльності; здоровий спосіб життя є оптимальним шляхом для забезпечення індивідуального здоров’я, що свідчить про сформованість здоров’язбережувальної компетентності особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Boychuk-Tovsta, Oksana. "СТАН СФОРМОВАНОСТІ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ." Освітні обрії 49, no. 2 (December 27, 2019): 59–63. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.49.2.59-63.

Full text
Abstract:
У статті теоретично обґрунтовано суть поняття «валеологічна компетентність». Виявлено, що майбутні медики дуже добре обізнані із шляхами саморегуляції власного здоров’я та утвердження здорового способу життя, чітко усвідомлюють необхідність фізичного самовдосконалення та ведення здорового способу життя; розуміють потребу дотримуватись режиму роботи й відпочинку та їх вплив на працездатність людини. Доведено, що майбутні лікарі ознайомлені з основними факторами впливу навколишнього середовища на здоров’я людини. Однак, з-поміж майбутніх фахівців виявлено таких, котрі частково обізнані з проектуванням сукупності заходів з утвердження здорового способу життя в сім’ї та різних соціальних закладах, і їм не вистачає знань щодо прогнозування стану індивідуального та суспільного здоров’я. Ми впевнились, що домінуючими для майбутніх лікарів є змістовне життя, повноцінне харчування, заняття спортом та саморозвиток і самовдосконалення. Пріоритетними для більшої частини опитаних залишаються здоров’я, сім’я, кар’єра, кохання і освіта. Надзвичайно важливим молодь вважає збереження здоров’я і чітко усвідомлює, що цьому, беззаперечно, сприятиме її спосіб життя. Майбутні лікарі проявили зацікавленість до формування вмінь щодо використання прийомів контролю за власним здоров’ям та методики прогнозування здоров’я, тривалості життя, що сприятиме підвищенню рівня здоров’я, корекції власного способу життя та життєвих цінностей майбутніх пацієнтів. Респонденти вважають, що для пропаганди валеологічної освіти доцільно використовувати лекції, тренінги, індивідуальні бесіди з пацієнтами, що стануть ефективним засобом для формування валеологічної обізнаності, а також науково-практичні конференції та круглі столи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Харчування студентів"

1

Приходько, А. М. "Актуальність збалансованого харчування студентів." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49495.

Full text
Abstract:
Раціональне харчування – перший ключ до здоров’я i доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатностi. Насичене та різноманітне життя студентів відрізняється великою перенапругою нервової системи. Психічне навантаження, особливо у пору екзаменаційної сесії, значно збільшується. Хронічне недосипання, порушення режиму дня та відпочинку, режиму харчування та інтенсивне інформаційне перенавантаження можуть призвести до негативних наслідків, наприклад, до нервово-психічного зриву.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Рудич, В. О., Василь Миколайович Босько, Василий Николаевич Босько, and Vasyl Mykolaiovych Bosko. "Особливості харчування студентів, які займаються фітнесом." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58770.

Full text
Abstract:
Харчування, як форма забезпечення енергією молодого організму студента, має дуже велике значення для його здоров’я. Правильне харчування сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя, підвищенню працездатності і створює умови для адекватної адаптації до навколишнього середовища. Харчування спортсменів і студентів, які займаються спортом, має свої характеристики відповідно до зміни режиму дня, фізичної активності та навантажень на організм. Від того, наскільки правильно і якісно організовано харчування студента-спортсмена, залежить якість його навчальної та спортивної діяльності [2].
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гайдук, Ю., and О. М. Данилків. "Вплив харчування на здоров'я студентів і учнів." Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6223.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Чейн, Богдана Яківна, Богдана Яковлевна Чейн, Bohdana Yakivna Chayen, І. І. Савостьянов, and Ю. Ю. Котлярова. "Дослідження культури та якості харчування студентів Медичного інституту СумДУ як одного з факторів формування здоров'я." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44971.

Full text
Abstract:
Підготовка майбутніх спеціалістів в галузі медицини включає не лише професійне навчання, але і формування світогляду громадянина, що має засади поведінки націленої на збереження здоров’я не лише пацієнтів, а й свого власного. Відсутність даних принципів спричиняє ряд суспільно негативних тенденцій, таких як ріст захворюваності та летальності. Хоча це парадоксально, але кризові явища в сфері харчування розвиваються саме на фоні підвищення рівня освіти. Важливу роль в забезпеченні якості життя людини та здоров’я відіграє раціональне харчування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Собакарь, Вікторія Володимирівна, Виктория Владимировна Собакарь, Viktoriia Volodymyrivna Sobakar, В. М. Лайкова, А. В. Науменко, Наталія Анатоліївна Галушко, Наталия Анатольевна Галушко, and Nataliia Anatoliivna Halushko. "Аліментарний портрет студента." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4814.

Full text
Abstract:
Проблема незбалансованого харчування є недостатньо вивченою серед окремих груп населення. в більшій мірі це стосується студентів, які складають значну частину молодого населення. Адаптація в колективі, розумові навантаження, фізіологічні зміни, характерні для даного віку, підвищують потребу молодого організму в харчових речовинах, в першу чергу вітамінах та мінеральних речовинах. В зв’язку з цим дослідження характеру харчування та харчового статусу студента є актуальним та перспективним для покращення здоров’я молоді. Метою цієї роботи було вивчення особливостей аліментарного статусу та впливу на нього характеру харчування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4814
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мелешко, В. І., and В. В. Самошкін. "Еколого-гігієнічні аспекти харчування здобувачів вищої освіти, які займаються спортом." Thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/79250.

Full text
Abstract:
Фактичне харчування здобувачів вищої освітиспортсменів часто не регулярне, розбалансоване по основним нутрієнтам (білкам, жирам і вуглеводам), містить підвищену кількість жирів тваринного походження. І як наслідок, містить значні кількості холестеролу, що є одною з головних причин розвитку атеросклерозу і серцево-судинної патології. В середньому жінкам і чоловікам студентського віку необхідно споживати 2200-2900 ккал за добу, і головна частка цієї енергії повинна надходити в організм під час сніданку. Стабільне пропускання сніданків призводить до: гіпоглікемії в крові, і як наслідок, до вірогідного розвитку цукрового діабету 2 типу; порушення і уповільнення швидкості обміну речовин з перспективами появи надмірної ваги; різкого зниження уваги, погіршення пам’яті; виучуваності, низької роботоздатності тощо. (Мелешко, Самошкін, Малютова 2017). Для пригнічення окисного стресу зручно споживати природні екзогенні антиоксиданти у вигляді біологічно активних добавок (БАД) до їжі, оскільки вони неінвазійні засоби, і спортсмени можуть їх споживати в будь-який приписаний час. Але необхідно знати норму, адже надмірне споживання антиоксидантів здатне спричинити негативний ефект. Існує думка, що краще споживати їжу, яка багата антиоксидантами. В харчових продуктах антиоксиданти містяться в оптимальних кількостях і співвідношеннях. (Мелешко, Самошкін, 2019).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Подригало, Л. В. "Особенности питания и пищевого поведения студенческой молодежи, как факторы обеспечения здоровья." Thesis, Сумский государственный университет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48624.

Full text
Abstract:
Анализ особенностей образа жизни современной молодежи позволяет заключить, что он не выполняет своего предназначения по упрочению здоровья [1]. В связи с этим изучение, анализ и коррекция компонентов образа жизни должны быть признаны важными инструментами воздействия на здоровье. Среди составляющих здорового образа жизни одной из важнейших является рациональное питание, как фактор, который влияет практически на все критерии, характеризующие состояние здоровья. Анализ особенностей рациона позволяет обосновать необходимые профилактические и оздоровительные мероприятия, что повышает роль такого исследования в мониторинге здоровья населения [2].
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Здинюк, Н. О., and М. С. Березова. "Якість життя та оцінка фактичного харчування у студентів вищого медичного закладу з надлишковою вагою та ожирінням." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47292.

Full text
Abstract:
Вступ. Структура харчування є одним із факторів, що суттєво впливає на стан здоров’я населення. Дослідження стану харчування дозволить окреслити групу ризику та вчасно провести корекцію, попередивши метаболічні порушення. Мета. Вивчити якість життя та особливості фактичного харчування студентів вищого медичного закладу з надлишковою вагою та ожирінням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Галушко, Наталія Анатоліївна, Наталия Анатольевна Галушко, Nataliia Anatoliivna Halushko, and А. В. Галушко. "Характеристика питания студентов Сумского медицинского института." Thesis, Издательство СумГУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27031.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Savoskin, D., N. Sidorenko, and YU Volkova. "The age specificity of nutrition of medical students." Thesis, Sumy state university, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/55309.

Full text
Abstract:
It is necessary that the question of nutrition covers a prevail part of the human’s health. It holds a special place for people, including students, because the average age of student (18-22 years old) refers to period of final period of body growth. Aim and tasks. It was study and analysis of relation between the factual nutrition of students and their age.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Харчування студентів"

1

Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Особливості правильного харчування студентів Криворізького педагогічного інституту. ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3313.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гуменко, Н., Т. Андріанов, and В. Марчик. Рухова активність і правильне харчування у формуванні здорового способу життя студентської молоді. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1861.

Full text
Abstract:
Пріоритетність фізичного виховання у процесі виховання дітей, закріплення здорового способу життя у молоді та його підтримання у зрілому віці повинно бути важливою державною політикою. Рухова активність та правильне харчування є запорукою гармонійного фізичного розвитку, нормалізації ваги, наявності енергії і почуття здоров’я. Використання електронних ресурсів сприяє підвищенню усвідомленості і зацікавленості студентів у питаннях формування навичок здорового способу життя і, як наслідок, рівня фізичної підготовленості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Серьогіна, І. Ю. Методичні рекомендації до практикуму з дисципліни «Обладнання підприємств громадського харчування» для студентів напряму підготовки 014 «Середня освіта. Технологічна освіта». КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4252.

Full text
Abstract:
Методичні рекомендації «Обладнання підприємств громадського харчування» спрямовано на: формування у студентів інтересу до вивчення спеціальних дисциплін, установки на необхідність оволодіння знаннями, вміннями і навичками практичної діяльності; формування уявлення про структуру, зміст, специфіку діяльності вчителя технології;ознайомлення з формами аудиторної, поза аудиторної навчальної діяльності та самостійної роботи студентів;оволодіння студентами знаннями та вміннями організації самоосвіти та самовиховання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Марчик, Валентина Іванівна, Вікторія Іванівна Бороденко, and Ірина Леонідівна Мінжоріна. Правильні звички учнівської та студентської молоді. Чернігівський національний технологічний університет, September 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3806.

Full text
Abstract:
Для учнівської і студентської молоді у більшості притаманні такі правильні звички, як «регулярне 3-х разове харчування», «регулярна рухова активність середньої інтенсивності», «повноцінний сон», «відмова від куріння», «підтримання оптимальної маси тіла», «невживання або обмежене вживання алкоголю». Для студентів, які навчаються за спеціальністю «Фізична культура», характерні такі звички: «регулярна рухова активність», «підтримання оптимальної маси тіла», «не вживання або обмежене вживання алкоголю».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Харчування студентів' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography