To see the other types of publications on this topic, follow the link: Хмарні додатки.

Journal articles on the topic 'Хмарні додатки'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Хмарні додатки.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Гіоргізова-Гай, В. Ш. "ФУНКЦІЯ ЯК СЕРВІС У ПРИВАТНІЙ ХМАРІ ПІДПРИЄМСТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 2 (29 травня 2025): 57–68. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.6.

Full text
Abstract:
У статті проводиться аналіз переваг та обмежень технології FaaS, тенденцій розвитку хмарних технологій, що сприяють її застосуванню у власній хмарній інфраструктурі організацій, та додаткових переваг, які вона може в ній надати. Також проводиться порівняння найбільш поширених FaaS фрейворків з відкритим вихідним кодом. Технологія FaaS модель хмарних обчислень, що пропонує платформу для виконання функціонально завершених фрагментів коду, які ініціюються подіями. Платформа забезпечує автоматичне масштабування та керування обчислювальними ресурсами, абстрагує низькорівневі інфраструктурні рішення від розробників. FaaS спрямована на підвищення ефективності роботи програмістів, зменшення експлуатаційних витрат та економію коштів при оплаті тільки за спожиті ресурси провайдера. Ця модель може забезпечити переваги при рішенні широкого кола задач. Популярність і використання у виробництві FaaS зростає. Однак послуги публічних провайдерів не можуть задовольнити всі потреби користувачів. Подолати обмеження публічних хмар дозволяють моделі приватної і гібридної хмари, вибір яких для побудови корпоративної хмарної інфраструктури спостерігається як стійка тенденція у світі. Серед інших тенденцій, що сприяють застосуванню платформ FaaS у власних хмарах організацій: поширення контейнерного підходу, мікросервісних та подієво-орієнтованих архітектур при побудові додатків, орієнтація на платформу оркестрації та розгортання контейнерів Kubernetes, поширення пропозицій Managed Kubernetes від хмарних провайдерів. Застосування фрейворків FaaS добре поєднується з цими тех- нологіями та додатково дозволяє більш ефективно використовувати ресурси кластеру Kubernetes, долати обмеження, властиві послугам FaaS провайдерів, уникати прив’язки до одного постачальника, розгортати додатки в будь-якій хмарній інфраструктурі. Серед існуючих відкритих FaaS платформ з підтримкою Kubernetes для більш детального порівняння були обрані OpenFaas, OpenWhisk та Knative, які є зрілими рішеннями, мають широке застосування та активну підтримку. Знання їх характеристик та особливостей допоможе організаціям у виборі найбільш відповідної їх цілям та бізнес-завданням.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Вембер, В. П., та Д. Л. Настас. "Використання хмарних сервісів для пірінгової взаємодії у навчальному процесі". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 121–27. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).20.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються проблеми модернізації освіти, зокрема особливості впровадження пірінгової взаємодії в навчальному процесі закладів освіти. Розглянуто приклади діючих систем пірінгової взаємодії за кордоном та в Україні. Подано особливості пірінгового оцінювання та поради щодо розробки критеріїв оцінювання. Визначено хмарні сервіси, які можуть використовуватися для реалізації пірінгової взаємодії та пірінгового оцінювання, зокрема окремі ресурси в LMS Moodle, дослідницькі навчальні простори, додатки Google, такі як Google Таблиці, Google Форми, Google Документи, блоги, а також віртуальні дошки, та розглянуто особливості їх використання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Petrovska, Inna, та Heorhii Kuchuk. "РОЗПОДІЛ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ РЕСУРСІВ У ХМАРНИХ СИСТЕМАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 68 (2022): 75–78. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.2.075.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто класифікацію існуючих технологій надання хмарних послуг. Для кожної технології визначено переваги та недоліки. Також визначено характерні особливості хмарних обчислень, які необхідно враховувати при розподілі ресурсів. Визначено, що у всіх технологіях враховуються тільки необхідні обсяги процесорного ресурсу, оперативної пам'яті та місця у сховищі даних. При цьому не враховується специфіка роботи застосунків. Також не враховується розділення ресурсів між різними додатками. Таким чином, не завжди має місце вибір оптимального ресурсу для розміщення заявок клієнтів. Це часто призводить до істотного зниження продуктивності додатків. Крім того, неефективно використовується хмарний ресурс. Існуючі підходи та методи розподілу ресурсів не враховують усіх особливостей хмарних обчислень. Це може призвести до неефективного використання хмарної інфраструктури. Тому метою даної статті є визначення характерних рис хмарних обчислень, які необхідно буде враховувати при розподілі ресурсів. Завдання полягає в забезпеченні рівномірного розподілу навантаження на всі хмарні сервери. У результаті проведеного аналізу доведено, що технологія IAAS є найбільш уразливою до якості розподілу ресурсів. Визначено необхідний набір показників для технології IAAS, які необхідно враховувати при розподілі ресурсів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Bunke, Oleksander. "ПЕРЕВАГИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ В INTERNET OF THINGS (IOT)". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 127–33. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-127-133.

Full text
Abstract:
Актуальність теми дослідження. Сьогоднішній вплив Internet of Things (IoT) на людське життя є таким же значущим, як і мережа Інтернет в останні десятиліття, тому IoT можна вважати «Інтернет-next». IoT – це мережа фізичних об’єктів, які містять вбудовані технології для спілкування, визначення або взаємодії з їхнім внутрішнім станом або зовнішнім середовищем і злиттям ефективних бездротових протоколів, поліпшених датчиків, більш дешевих процесорів і зарекомендованих компаній, що розробляють необхідне програмне забезпечення для управління й додатки основного напряму дії IoT. Інтелектуальні середовища і Smart Platforms утворюють інтелектуальну мережу, в якій підтримуються користувачі в професійній, домашній або суспільній сфері життя. Тому розгляд переваг хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) є актуальним питанням. Постановка проблеми. Оскільки є безліч платформ Internet of Things (IoT), необхідно виявити переваги хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT). Аналіз останніх досліджень і публікацій. У результаті проведеного аналізу встановлено, що початком сучасного етапу розвитку хмарних технологій є запуск у 2006 році компанією Amazon.com сервісу хмарних обчислень Elastic Compute Cloud (EC2) і онлайнового сховища файлів Simple Storage Service (S3) та проаналізовані існуючі платформи IoT. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розгляд хмарних технологій вівся і до теперішнього часу, але переваги застосування хмарних технологій при використанні у Internet of Things (IoT) не були дослідженні. Постановка завдання. У роботі на основі аналізу хмарних технологій необхідно встановити їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Виклад основного матеріалу. Встановлено, що основними перевагами при застосуванні хмарних технологій при використанні у Internet of Things, що включають багатофункціональність і зручність використання, є: можливість необмеженого доступу, мобільність, економічність, висока технологічність, гнучкість, достатньо-високий рівень безпеки даних. Висновки відповідно до статті. У роботі на основі аналізу хмарних технологій встановлено їхні переваги при використанні у Internet of Things (IoT). Визначено, що хмарні технології дають змогу використовувати об’єднані ресурси зберігання й обчислювальні ресурси та забезпечувати високу надійність служб хмарних сховищ і ефективних послуг хмарних обчислень в IoT. Інтеграція хмарних обчислень і IoT свідчить про наступний великий стрибок у світі Інтернету. Нові додатки, створені на основі цієї комбінації, відомі як IoT Cloud, відкривають нові можливості для бізнесу та досліджень. Така комбінація представляє нову парадигму майбутнього мультимережевої взаємодії і відкритої сервісної платформи для всіх користувачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гриб’юк, Олена Олександрівна. "Перспективи впровадження хмарних технологій в освіті". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 45–58. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.368.

Full text
Abstract:
Будь-яка, навіть найефективніша, логічно обґрунтована і корисна інновація (чи то теорія геліоцентризму Коперника або «походження видів» Дарвіна), якщо вона суперечить існуючій на даний момент догмі, приречена на ірраціональний скепсис, тривале і навмисне замовчування, обумовлене специфікою суспільних процесів і включеність людської психіки в ці процеси.Томас Семюел Кун Існуюча система освіти перестала влаштовувати практично всі держави світу і піддається активному реформуванню в наші дні. Перспективним напрямом використання в навчальному процесі є нова інформаційна технологія, яка дістала назву хмарні обчислення (Cloud computing). Концепція хмарних обчислень стала результатом еволюційного розвитку інформаційних технологій за останні десятиліття.Без сумніву, результати досліджень російських вчених: А. П. Єршова, В. П. Зінченка, М. М. Моісєєва, В. М. Монахова, В. С. Лєдньова, М. П. Лапчика та ін.; українських вчених В. Ю. Бикова, В. М. Глушкова, М. І. Жалдака, В. С. Михалевича, Ю. І. Машбиця та ін.; учених Білорусії Ю. О. Бикадорова, А. Т. Кузнєцова, І. О. Новик, А. І. Павловського та ін.; учених інших країн суттєво вплинули на становлення та розвиток сучасних інформаційних технологій навчання [1], [2], але в організації освітнього процесу виникають нові парадигми, наприклад, хмарні обчислення. За оцінками аналітиків Гартнер груп (Gartner Group) хмарні обчислення вважаються найбільш перспективною стратегічною технологією майбутнього, прогнозується міграція більшої частини інформаційних технологій в хмари на протязі найближчих 5–7 років [17].Згідно з офіційним визначенням Національного інституту стандартів і технологій США (NIST), хмарні обчислення – це система надання користувачеві повсюдного і зручного мережевого доступу до загального пулу інформаційних ресурсів (мереж, серверів, систем зберігання даних, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані та гнучко налаштовані на його потреби з мінімальними управлінськими зусиллями і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером) [18].У США в університетах функціонують віртуальні обчислювальні лабораторії (VCL, virtual computing lab), які створюються в хмарах для обслуговування навчального та дослідницьких процесів. В Південній Кореї запущена програма заміни паперових підручників для середньої школи на електронні, які зберігаються в хмарі і доступні з будь-якого пристрою, який може бути під’єднаний до Інтернету. В Росії з 2008 року при Російській академії наук функціонує програма «Університетський кластер», в якій задіяно 70 університетів та дослідних інститутів [3], в якій передбачається використання хмарних технологій та створення web-орієнтованих лабораторій (хабів) в конкретних предметних галузях для надання принципово нових можливостей передавання різноманітних інформаційних матеріалів: лекцій, семінарів, лабораторних робіт і т. п. Є досвід певних російських вузів з використання цих технологій, зокрема в Московському економіко-статистичному інституті вся інфраструктура переводиться на хмарні технології, а в навчальних програмах включені дисципліни з навчання технологій.На сьогодні в Україні теж почалося створення національної освітньої інформаційної мережі на основі концепції хмарних обчислень в рамках національного проекту «Відкритий світ», який планується здійснити протягом 2010-2014 рр. Відповідно до наказу Міністерства освіти та науки України від 23.02.2010 р. №139 «Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності» у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об’єктивних відомостей про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку. Для цих цілей було обрано портал (приклад гібридної хмари), створений на основі платформи Microsoft Azure [4].Як показує зарубіжний досвід [8], [11], [12], [14], [15], вирішити названі проблеми можна шляхом впровадження в навчальний процес хмарних обчислень. У вищих навчальних закладах України розроблена «Програма інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу» [1, 166]. Але, проаналізувавши стан впровадження у ВНЗ хмарних технологій, можна зробити однозначний висновок про недостатню висвітленість цього питання в літературних та Інтернет-джерелах [1], [7].Переважна більшість навчальних закладів лише починає впроваджувати хмарні технології в навчальний процес та включати відповідні дисципліни для їх вивчення. Аналіз педагогічних праць виявив недостатнє дослідження питання використання хмарних обчислень у навчальному процесі. Цілком очевидно, що інтеграція хмарних сервісів в освіту сьогодні є актуальним предметом для досліджень.Для навчальних закладів все більшого значення набуває інформаційне наповнення та функціональність систем управління віртуальним навчальним середовищем (VLE, virtual learning environment). Не існує чіткого визначення VLE-систем, та й в самих системах в міру їх заглиблення в Інтернет постійно удосконалюються наявні і з’являються нові інструменти (блоги, wiki-ресурси). VLE-системи критикують в основному за слабкі можливості генерації та зберігання створюваного користувачами контенту і низький рівень інтеграції з соціальними мережами.Існує кілька полярних підходів до способів надання освіти за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних ресурсів. З одного боку – навчальні заклади з віртуальним навчальним середовищем VLE, а з іншого – персональне навчальне середовище, створене з Web 2.0 сайтів та кероване учнями. Але варто звернути увагу на нову модель, що може зруйнувати обидва наявні підходи. Сервіси «Google Apps для навчальних закладів» та «Microsoft Live@edu» включають в себе широкий набір інструментів, які можна налаштувати згідно потреб користувача. Описувані системи розміщуються в так званій «обчислювальній хмарі» або просто «хмарі».Хмара – це не просто новий модний термін, що застосовується для опису Інтернет-технологій віддаленого зберігання даних. Обчислювальна хмара – це мережа, що складається з численної кількості серверів, розподілених в дата-центрах усього світу, де зберігаються безліч копій. За допомогою такої масштабної розподіленої системи здійснюється швидке опрацювання пошукових запитів, а система є надзвичайно відмовостійка. Система побудована так, що після закінчення тривалого періоду при потребі можна провести заміну окремих серверів без зниження загальної продуктивності системи. Google, Microsoft, Amazon, IBM, HP і NEC та інші, мають високошвидкісні розподілені комп’ютерні мережі та забезпечують загальнодоступність інформаційних ресурсів.Хмара може означати як програмне забезпечення, так і інфраструктуру. Незалежно від того, є сервіс програмним чи апаратним, необхідно мати критерій, для допомоги визначення, чи є даний сервіс хмарним. Його можна сформулювати так: «Якщо для доступу до інформаційних матеріалів за допомогою даного сервісу можна зайти в будь-яку бібліотеку чи Інтернет-клуб, скористатися будь-яким комп’ютером, при цьому не ставлячи ніяких особливих вимог до операційної системи та браузера, тоді даний сервіс є хмарним».Виділимо три умови, за якими визначатимемо, чи є сервіс хмарним.Сервіс доступний через Web-браузер або за допомогою спеціального інтерфейсу прикладної програми для доступу до Web-сервісів;Для користування сервісом не потрібно жодних матеріальних затрат;В разі використання додаткового програмного забезпечення оплачується тільки той час, протягом якого використовувалось програмне забезпечення.Отже, хмара – це великий пул легко використовуваних і доступних віртуалізованих інформаційних ресурсів (обладнання, платформи розробки та/або сервіси). Ці ресурси можуть бути динамічно реконфігуровані для обслуговування мінливого навантаження (масштабованості), що дозволяє також оптимізувати використання ресурсів. Такий пул експлуатується на основі принципу «плати лише за те, чим користуєшся». При цьому гарантії надаються постачальником послуг і визначаються в кожному конкретному випадку угодами про рівень обслуговування.Існує три основних категорії сервісів хмарних обчислень [10]:1. Комп’ютерні ресурси на зразок Amazon Elastic Compute Cloud, використання яких надає організаціям можливість запускати власні Linux-сервери на віртуальних комп’ютерах і масштабувати навантаження гранично швидко.2. Створені розробниками програми для пропрієтарних архітектур. Прикладом таких засобів розробки є мова програмування Python для Google Apps Engine. Він безкоштовний для використання, однак існують обмеження за обсягом даних, що зберігаються.3. Сервіси хмарних обчислень – це різноманітні прикладні програмні засоби, розміщені в хмарі і доступні через Web-браузер. Зберігання в хмарі не тільки даних, але і програм, змінює обчислювальну парадигму в бік традиційної клієнт-серверної моделі, адже на стороні користувача зберігається мінімальна функціональність. Таким чином, оновлення програмного забезпечення, перевірка на віруси та інше обслуговування покладається на провайдера хмарного сервісу. А загальний доступ, управління версіями, спільне редагування стають набагато простішими, ніж у разі розміщення програм і даних на комп’ютерах користувачів. Це дозволяє розробникам постачати програмні засоби на зручних для них платформах, хоча необхідно переконатися, що програмні засоби придатні до використання при роботі з різними браузерами.З точки зору досконалості технології, програмне забезпечення в хмарах розвинуте значно краще, ніж апаратна складова.Особливу увагу звернемо на програмне забезпечення як послугу (SaaS, Software as a Servise), що позначає програмну складову у хмарі. Більшість систем SaaS є хмарними системами. Для користувачів системи SaaS не важливо, де встановлене програмне забезпечення, яка операційна система при цьому використовується та якою мовою воно описане. Головне – відсутня необхідність встановлювати додаткове програмне забезпечення.Наприклад, Gmail представляє собою програму електронної пошти, яка доступна через браузер. Її використання забезпечує ті ж функціональні можливості, що Outlook, Apple Mail, але для користування нею необхідно «thick client» («товстий клієнт»), або «rich client» («багатий клієнт»). В архітектурі «клієнт – сервер» це програми з розширеними функціональними характеристиками, незалежно від центрального сервера. При такому підході сервер використовується як сховище даних, а вся робота з опрацювання і подання даних переноситься на клієнтський комп’ютер.Системи SaaS наділені деякими визначальними характеристиками:– Доступність через Web-браузер. Програмне забезпечення типу SaaS не потребує встановлення жодних додаткових програм на комп’ютер користувача. Доступ до систем SaaS здійснюється через Web-браузер з використанням відкритих стандартів або універсальний плагін браузера. Хмарні обчислення та програмне забезпечення, яке є власністю певної компанії, не поєднуються між собою.– Доступність за вимогою. За наявності облікового запису можна отримувати доступ до програмного забезпечення в будь-який момент та з будь-якої географічної точки земної кулі.– Мінімальні вимоги до інфраструктури ІТ. Для конфігурування систем SaaS потрібен мінімальний рівень технічних знань (наприклад, для управління DNS в Google Apps), що не виходить за рамки, характерні для звичайного користувача. Висококваліфікований IT-адміністратор для цього не потрібний.Переваги хмарної інфраструктури. Наявність апаратних засобів у власності потребує їх обслуговування. Планування необхідної потужності та забезпечення ресурсами завжди актуальні. Хмарні обчислення спрощують вирішення двох проблем: необхідність оцінювання характеристик обладнання та відсутність коштів для придбання нового потужного обладнання. При використанні хмарної інфраструктури необхідні потужності додаються за лічені хвилини.Зазвичай на кожному сервері передбачено резерв, що забезпечує вирішення типових апаратних проблем. Наприклад, резервний жорсткий диск, призначений для заміни диска, що вийшов з ладу, в складі масиву RAID. Необхідно скористатися послугами для встановлення нового диску на сервер. Для цього потрібен час та висока кваліфікація спеціаліста, щоб роботу виконати швидко з метою уникнення повного виходу сервера з ладу. Якщо сервер остаточно вийшов з ладу, використовується якісна, актуальна резервна копія та досконалий план аварійного відновлення. Тільки тоді є можливість провести відновлення системи в короткий термін, причому завжди в ручному режимі.При використанні хмар немає потреби перейматись проблемами стосовно апаратних засобів, що використовуються. Користувач може і не дізнатися про те, що фізичний сервер вийшов з ладу. Якщо правильно дібрано інструментарій, можливе автоматично відновлення даних після надскладної аварійної ситуації. При використанні хмарної інфраструктури у такому випадку можна відмовитись від віртуального сервера і отримати інший. Немає потреби думати про утилізацію та перейматися про нанесену шкоду навколишньому середовищу.Хмарне сховище. Абстрагування від апаратних засобів в хмарі здійснюється не тільки завдяки заміні фізичних серверів віртуальними. Віртуалізації підлягають і системи фізичного зберігання даних.При використанні хмарного сховища можна переносити дані в хмару, не переймаючись, яким чином вони зберігаються та не турбуючись про їх резервне копіювання. Як тільки дані, переміщені в хмару, будуть потрібні, достатньо буде просто звернутись в хмару і отримати їх. Існує кілька підходів до хмарного сховища. Йдеться про поділ даних на невеликі порції та зберігання їх на багатьох серверах. Порції даних наділяються індивідуально обчисленими контрольними сумами, щоб дані можна було швидко відновити в критичних ситуаціях.Часто користувачі працюють з хмарним сховищем так, ніби мають справу з мережевим накопичувачем. Щодо принципу функціонування хмарне сховище принципово відрізняється від традиційних накопичувачів, оскільки у нього принципово інше призначення. Обмін даними при використанні хмарного сховища повільніший, воно більш структуроване, внаслідок чого його використання як оперативного сховища даних непрактичне. Зазначимо, що використання хмарного сховища недоцільне для транзакцій в хмарних прикладних програмах. Хмарне сховище сприймається, як аналог резервної копії на стрічковому носієві, хоча на відміну від системи резервного копіювання зі стрічковим приводом в хмарі не потрібні ні привід, ні стрічки.Grid Computing (англ. grid – решітка, грати) – узгоджене, відкрите та стандартизоване комп’ютерне середовище, що забезпечує гнучкий, безпечний, скоординований розподіл обчислювальних ресурсів і ресурсів збереження інформації, які є частиною даного середовища, в рамках однієї віртуальної організації [http://gridclub.ru/news/news_item.2010-08-31.0036731305]. Концепція Grid Computing представляє собою архітектуру множини прикладних програмних засобів – найпростіший метод переходу до хмарної архітектури. Програмні засоби, де використовуються grid-технології, є програмним забезпеченням, при функціонуванні якого інтенсивно використовуються ресурси процесора. В grid-програмах розподіляються операції опрацювання даних на невеликі набори елементарних операцій, що виконуються ізольовано.Використання хмарної інфраструктури суттєво спрощує та здешевлює створення grid-програм. Якщо потрібно опрацювати якісь дані, використовують сервер для опрацювання даних. Після завершення опрацювання даних сервер можна призупинити, або задати для опрацювання новий набір даних.На рисунку 1 подано схему функціонування grid-програми. На сервер, або кластер серверів, поступає набір даних, які потрібно опрацювати. На першому етапі дані передаються в чергу повідомлень (1). На інших вузлах аналізується чергою повідомлень (2) про нові набори даних. Коли набір даних з’являється в черзі повідомлень, він аналізується на першому комп’ютері, де його виявлено, а результати надсилаються назад в чергу повідомлень (3), звідки вони зчитуються сервером або кластером серверів (4). Обидва компоненти можуть функціонувати незалежно один від одного, а кожен з них може функціонувати навіть в тому випадку, якщо другий компонент не задіяний на жодному комп’ютері. Рис. 1. Архітектура grid-програм У такій ситуації використовуються хмарні обчислення, оскільки при цьому не потрібні власні сервери, а за відсутності даних для опрацювання не потрібні сервери взагалі. Таким чином можна масштабувати потужності, що використовуються. Інакше кажучи, щоб комп’ютер не використовувався «вхолосту», важливо опрацьовувати дані за мірою їх надходження. Сервери включаються, коли потік даних інтенсивний, а виключаються в міру ослаблення інтенсивності потоку. Grid-програми мають дещо обмежену область застосування (опрацювання великих об’ємів наукових і фінансових даних). В переважній частині таких програм використовуються транзакційні обчислення.Транзакційна система – це система, де один і більше вхідних наборів даних опрацьовуються одночасно в рамках однієї транзакції та в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Петрашенко, Микола Вікторович. "Використання хмарних конструкторів додатків у навчальному процесі". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 213–16. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.905.

Full text
Abstract:
На основі вивчення форм взаємодії суб’єктів навчального процесу досліджено використання додатків для мобільних операційних систем (ОС) за допомогою хмарних конструкторів додатків, наведена ідея для такого додатку. Основна ціль – розробка зручного доступу до сайту, бібліотеки чи матеріалів навчальної дисципліни. Завданням дослідження є аналіз найбільш необхідних джерел інформації для студента за допомогою експериментального методу шляхом вибіркового встановлення на смартфон чи планшет. Об’єктом дослідження є додаток для смартфону. Предмет дослідження – використання такого додатку у навчальному процесі. Результати дослідження – створення додатку для смартфону. Висновки: використання додатку надає можливість поєднати найбільш необхідну інформацію та посилити співпрацю студентів і викладачів у навчальному процесі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Холошин, Ігор, Ольга Бондаренко, Олена Ганчук та Катерина Шмельцер. "Хмарний ArcGIS Online як інноваційний інструмент для розвитку геоінформаційної компетентності майбутніх учителів географії". Педагогіка вищої та середньої школи 52 (19 грудня 2019): 184–96. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3801.

Full text
Abstract:
У статті розглядається науково актуальна проблема використання хмарних GIS-технологій під час навчання майбутніх учителів географії (на основі онлайн-додатку ArcGIS). Автори окреслюють основні принципи впровадження ArcGIS Online у навчальний процес (міждисциплінарна інтеграція, послідовність індивідуалізації в навчанні, комунікабельності, дистанційній освіті та краєзнавстві) і навести приклад інтерактивної карти, створеної за допомогою зазначеного хмарного GIS, оскільки ця карта є найпопулярнішою формою дослідження студентів з географії. У статті зазначається, що інтеграція ArcGIS Online у навчальний процес дозволяє вчителю слідувати чіткій педагогічній стратегії з урахуванням можливих варіантів її використання (демонстрація, безпосереднє засвоєння GIS у комп’ютерному класі та самостійна робота в індивідуальному режимі). Розглядаючи хмарні GIS як новий етап розвитку геоінформаційної освіти, автори підкреслюють їх ключові переваги (цілодобовий доступ, робота з GIS-пакетом у хмарі, можливість використання інших карт, а також створення власних карт та веб-додатків) та недоліки (монетизація послуг, недооцінка ролі GIS у навчальній програмі вищої школи, відсутність українського змісту тощо).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

ЛЕМЕШКО, Андрій Вікторович, Артем Васильович АНТОНЕНКО, Віталій Олександрович СЛЮСАР, Дмитро Вадимович БАХУРИНСЬКИЙ та Микита Олександрович КУЦЕНКО. "ТЕХНОЛОГІЇ ХМАРНИХ ОБЧИСЛЕНЬ ТА ДИНАМІКА ЇХ РОЗВИТКУ". ITSynergy, № 1 (30 червня 2023): 89–108. http://dx.doi.org/10.53920/its-2023-1-6.

Full text
Abstract:
Хмарні обчислення розглядаються як технологія наступного покоління. Це веб-технологія, за допомогою якої користувачам надаються якісні послуги, включаючи дані та програмне забезпечення, на віддалених серверах. Хмарні обчислення схожі на аутсорсинг даних, оскільки зовнішній постачальник надає клієнту послуги зберігання даних. При цьому клієнти отримують хороший результат, без великих витрат на обладнання та програмування для зберігання інформації. Хмарні обчислення усувають необхідність мати повну інфраструктуру програмного та апаратного забезпечення для задоволення вимог клієнтів і додатків. 
 Цей вид технології можна розглядати як повний або неповний аутсорсинг апаратних і програмних ресурсів. Для доступу до хмарних програм потрібне швидке підключення до інтернету та стандартний Інтернет-браузер. Хмарна технологія пропонує масштабований доступ за запитом до спільного пулу ресурсів, розміщених у центрі обробки даних на сайті провайдера.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ПОДВИЖЕНКО, Артем, Антон ПЕРЕВЕРЗЄВ, Леонід ЛИТВИНЕНКО та Олег СКЛЯРЕНКО. "РОЛЬ КОНТЕЙНЕРИЗАЦІЇ ТА ВІРТУАЛІЗАЦІЇ НА РІВНІ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В РОЗВИТКУ ХМАРНО ОРІЄНТОВАНИХ ДОДАТКІВ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (16) (28 травня 2025): 183–88. https://doi.org/10.32689/maup.it.2025.1.23.

Full text
Abstract:
Мета цієї роботи дослідити вплив сучасних технологій віртуалізації та контейнеризації на трансформацію підходів до проєктування, розробки та експлуатації інформаційних систем у хмарних середовищах, зокрема в контексті переходу від монолітної до мікросервісної архітектури. Методологія. У статті проведено глибокий аналіз фундаментальної ролі технологій віртуалізації та контейнеризації у трансформації хмарних обчислень. Розглянуто історичний розвиток віртуалізації, вплив гіпервізорів, вимоги до гостьових ОС, а також переваги контейнеризації з акцентом на інструменти Docker та Kubernetes. Проаналізовано архітектуру контейнеризованих середовищ, їхню інтеграцію з хмарною інфраструктурою та нові вимоги до базових ОС, включаючи використання незмінних систем. Наукова новизна. У роботі узагальнено сучасний підхід до проєктування операційних систем для контейнеризованих хмарних середовищ. Особливо підкреслено еволюцію вимог до ОС, розвиток спеціалізованих дистрибутивів, зміну безпекових моделей, а також роль Kubernetes як розподіленої операційної системи для хмари. Окреслено тренди майбутнього розвитку ОС, пов’язані з інтелектуалізацією управління хмарними середовищами. Висновки. Розуміння ролі та впливу технологій віртуалізації й контейнеризації є критично важливим для ефективного проєктування, розробки та підтримки хмарно-орієнтованих додатків. Подальший розвиток операційних систем йтиме шляхом посилення безпеки, оптимізації взаємодії з апаратним забезпеченням та впровадження інтелектуальних механізмів управління для забезпечення стабільності та масштабованості в умовах високої динаміки хмарних середовищ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Sosnovska, Olga, та Iryna Sirenk’ka. "ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 8 (2021): 20–30. http://dx.doi.org/10.32750/2021-0202.

Full text
Abstract:
У статті досліджено сучасні тенденції розвитку ринку страхових послуг України. Проаналізовано динаміку кількості страхових компаній та їх інноваційну активність. Доведено, що компанії, які функціонують тривалий час не запроваджуючи нових технологій та страхових продуктів, втрачають свою клієнтську базу і є збитковими. Проаналізовано динаміку до зменшення кількості інноваційно-активних фінансових та страхових підприємств, які впроваджували нову або значно вдосконалену продукцію, інновації в продуктах та процесах, створювали маркетингові чи організаційні інновації. Здійснено аналіз основних показників функціонування та темпів росту діяльності страховиків, які відображає динаміка страхових платежів і страхових виплат. Представлено сутність та види інновацій на страховому ринку. Окреслено основні тенденції розвитку страхових продуктів, серед яких: інтернет, соціальні мережі, мобільні додатки, нові канали збуту, хмарні технології, автоматизація бізнес–процесів та визначено їх вплив на інноваційність страховика. Доведено, що розвиток та перехід на інтернет – страхування є необхідною умовою для ефективного управління страховою компанією та скорочення витрат на ведення діяльності. Визначено роль хмарних технологій і технологій великих даних (Big datа) щодо оптимізації бізнес-процесів та оцінки ризиків шляхом аналізу інформації з мережі Інтернет. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються страхові компанії, шляхами подолання яких є впровадження інновацій, що в подальшому сприятиме розвитку страхового ринку України. Проаналізовано та систематизовано досвід вітчизняних страховиків щодо впровадження інновацій. Виявлено, що КАСКО та ДМС є більш інноваційними серед інших страхових продуктів. Узагальнено, що інноваційний процес передбачає поступове формування конкурентоспроможної страхової послуги, яка за кількісними та якісними властивостями перевершить свої аналоги. Встановлено, що забезпечення конкурентоспроможності та фінансової стійкості страхових компаній потребує розробки інновацій та їх активне впровадження у ключові бізнес-процеси.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

СКІДАН, В. В., О. Я. НІКОНОВ, А. П. ВОЛІВАЧ та В. М. ПАВЛЕНКО. "ДОСЛІДЖЕННЯ ХМАРНИХ МІКРОСЕРВІСІВ НА БАЗІ ТЕХНОЛОГІЇ ASP.NET CORE". Technologies and Engineering, № 5 (15 січня 2024): 50–59. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5371.2023.5.4.

Full text
Abstract:

 Мета. Дослідження хмарних мікросервісів на базі технології ASP.NET Core та використання архітектурного шаблону Model-View-ViewModel (MVVM), оцінка технічних переваг.
 Методика. Дослідження хмарних мікросервісів на базі технології ASP.NET Core здійснюється на основі методів і алгоритмів аналізу програмних систем з метою покращення їх якості, безпеки та продуктивності.
 Результати. В результаті дослідження хмарних мікросервісів на базі технології ASP.NET Core проаналізовано ефективність використання архітектурного шаблону MVVM. Архітектурний шаблон MVVM дозволяє розділити інтерфейс програми, базову презентацію та бізнес-логіку на три окремі класи: представлення, яке інкапсулює інтерфейс і логіку інтерфейсу; модель представлення, яка інкапсулює логіку презентації та стан; модель, яка інкапсулює бізнес-логіку та дані програми. Шаблон дозволяє створювати додатки, які є більш масштабованими і керованими, а також спростити процес тестування, підтримку та розвиток додатку. Досліджено найкращі практики для розробки та обслуговування мікросервісів в хмарі з використанням ASP.NET Core. На базі технології ASP.NET Core та архітектурного шаблону MVVM розроблено веб-додаток «Онлайн галерея» для роботи з фото-контентом.
 Наукова новизна. Запропоновано використання архітектурного шаблону MVVM для побудови хмарних мікросервісів і технології ASP.NET Core. Досліджено переваги використання ASP.NET Core в контексті хмарних мікросервісів.
 Практична значимість. Проведені дослідження дозволяють оцінити переваги при впровадженні ASP.NET Core для хмарних мікросервісів, що є важливим для архітекторів програмного забезпечення, розробників та ІТ-компаній, в цілому. Отримані результати дозволяють приймати обґрунтовані рішення при проєктуванні хмарних мікросервісів на базі технології ASP.NET Core, і як наслідок, розробляти більш ефективні, масштабовані та безпечні програмні системи. Отримані результати є основою для майбутніх досліджень та ефективних реалізацій у постійно еволюціонуючому середовищі хмарних обчислень та мікросервісів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Горбачук, В. М., В. М. Большаков та М. М. Пустовойт. "МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ У ХМАРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(81) (10 квітня 2023): 47–54. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.2.6.

Full text
Abstract:
Хоча елементи хмарних технологій існують з часів застосування кількох пристроїв для виконання одного завдання, невдалі спроби закріпити відповідний термін юридично були у 1997 р. (NetCentric) та 2007 р. (Dell). Зараз ці технології стали поширеними застосуваннями, які мають багато теоретичних і практичних нюансів. Крім того, ці технології дають найвищу капіталізацію. Інтернет уможливив дистанційне застосування багатьох пристроїв різної складності для різноманітних цілей, що ознаменувало еру хмарних технологій. Сучасне життя важко уявляти без використання хмарних інформаційних технологій та систем. До працюючих програм та програмних інтерфейсів висуваються такі вимоги, які ще на початку тисячоліття були поза увагою як користувачів, так і фахівців. Розвиток Інтернету та поява великих центрів обробки даних сприяли поширенню програмних застосунків, які складаються з кількох взаємодіючих підсистем і копій підсистем, що працюють у різних локаціях. Необхідність постійної та повсюдної доступності, а також потреба в обробці зростаючих обсягів даних і наданні цифрових послуг дедалі більшій кількості користувачів веде до того, що майже кожний додаток стає хмарною системою, а на хмарних технологіях засновують свою діяльність все більше організацій. Хмарні системи необхідні для того, щоб забезпечувати рівень стійкості до відмов, гнучкості та еластичності, очікуваний від сучасних комп’ютерних програм. В силу свого розподіленого характеру такі системи при грамотному структуруванні та належним чином спроектованій архітектурі більш надійні та масштабовані. Водночас за ці переваги доводиться платити. Оскільки будувати хмарні системи непросто, то вони, як правило, розробляються за окремими замовленнями. Кожна з них, за великим рахунком, розробляється з нуля, що характерно всім хмарним системам. Використання нових методологій проектування та технологій розробки хмарних систем дозволить задовольняти попит на сучасні, надійні, масштабовані прикладні програмні інтерфейси та сервіси, а також сприятиме створенню нових класів хмарних застосунків і сервісів у майбутньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

ГЕРАСИМЮК, Л. С., та Л. М. ТАРАСЮК. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 3 (16 січня 2024): 3–8. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.3.1.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено питання формування цифрової компетентності як важливої складової професійної підготовки майбутніх фахівців з документознавства у системі вищої освіти. Проаналізовано сутність цифрової компетентності, її компоненти. Визначено й охарактеризовано принципи формування цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства, зокрема: цілісність, послідовність, активна діяльність, неперервність, самоосвіта. Проаналізовано умови, що сприяють ефективному формуванню цифрової компетентності майбутніх документознавців у ЗВО: оновлення освітніх програм; практична спрямованість навчання; функціонування електронних платформ і середовищ, упровадження електронних освітніх ресурсів; розвинута ІТ-інфраструктура ЗВО. Визначено сучасні засоби, що сприяють формуванню цифрової компетентності, зокрема: інтерактивні, мультимедійні та хмарні технології, гейміфікація, мобільні додатки тощо. Ефективними методами і формами, які слід використовувати в освітньому процесі, є: онлайн-лекції, використання електронних освітніх курсів, наставництво, тренінги, проблемно-пошуковий виклад інформації, презентації, творчі проєкти та інші. Акцентовано на важливості постійного розвитку і вдосконалення цифрової компетентності викладачів ЗВО за допомогою онлайн-курсів, вебінарів, тренінгів тощо. Зроблено висновок, що сучасні умови вимагають оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх фахівців із документознавства. Зокрема, ЗВО повинні звертати особливу увагу на оновлення освітніх програм, які враховують сучасні тенденції і технології у сфері документознавства, а саме цифровізацію, забезпечення доступу до сучасних технологій та інфраструктури, підвищення кваліфікації викладачів у сфері цифрових технологій, а також сприяти мотивації студентів до оволодіння цифровими знаннями та навичками.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Дамницька, Аліна Вадимівна. "Xмаро орієнтовані платформи, засоби і послуги". New computer technology 17 (25 червня 2019): 12–24. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.938.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: визначити вплив хмарних платформ, їх засобів та послуг на сучасному етапі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Завдання дослідження: визначити місце і роль, плюси та мінуси хмарних технологій, доречність та актуальність їх використання. Об’єкт дослідження: хмарні сервіси та їх характеристики. Предмет дослідження: використання хмаро орієнтованих технологій, засоби та послуги, які вони можуть надати. Використані методи дослідження: аналіз хмарних платформ, статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. На основі статистичних даних підтверджено актуальність використання хмарних додатків. Проаналізовано характеристики хмарних сервісів та наукові публікації й визначено вплив хмарних технологій на формування компетенцій майбутніх фахівців у галузі інформаційних технології. Основні висновки і рекомендації: застосування хмарних технологій є дешевим, керованим та практичним способом обробки даних, який не потребує власної інфраструктури; знання, вміння та навички, пов’язані з хмарними сервісами є основою компетенцій майбутніх ІТ-професіоналів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Кошель, А. В. "ВПРОВАДЖЕННЯ МАШИННОГО НАВЧАННЯ НА МОБІЛЬНІ ПРИСТРОЇ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1>, № 72 (24 січня 2022): 51–56. http://dx.doi.org/10.36910/775.24153966.2021.72.8.

Full text
Abstract:
У статті розкрито архітектурні складові впровадження машинного навчання на мобільні пристрої. Виділено основні переваги використання глибокого навчання і логічного висновку на мобільному пристрої: економія смуги пропускання зв'язку, зниження вартості ресурсів хмарних обчислень, швидкий час відгуку, мобільні обчислення зберігають сенсорні дані на локальному пристрої, що значно покращує конфіденційність даних користувача. Підкреслено, що на сьогодні існує п’ять архітектур, які зазвичай використовуються для реалізації машинного навчання на мобільних пристроях. При цьому, наголошено, що кожна окрема архітектура, її фундаментальна основа залежить від деталей сценарію, таких як специфічні вимоги мобільного додатку, складність моделі, кількість даних тощо. Перша архітектура – це вивід даних без навчання, ґрунтується на тому, що мобільний додаток надсилає запит до хмари через інтерфейс прикладного програмування разом з новими даними, а служба повертає прогноз. Друга архітектура – це вивід даних та навчання у хмарі, в її основі лежить принцип попередньої моделі, єдина відмінність полягає в тому, що постачальники послуг надають розробникам мобільних пристроїв можливість навчати дані та створювати власні унікальні моделі за допомогою хмарного сервісу. Третя архітектура – це виведення на пристрої з попередньо навченими моделями, принцип реалізації засновано на тому, що попередньо навчена модель завантажується у мобільний додаток, щоб зробити виведення, мобільний додаток запускає всі обчислення виведення локально на пристрої. Четверта архітектура – цевиведення і навчання на пристрої, програма може постійно вчитися на даних та поведінці користувача, а отже, постійно оновлювати моделі та покращувати продуктивність для даного користувача. П’ята архітектура – цегібридна архітектура, в основі лежить принцип коли основна модель навчається в хмарі з використанням великого стандартного набору даних або великої сукупності всіх даних, якими користуються користувачі. Наголошено, що на сьогоднішній день, найпростішим способом включення машинного навчання у мобільний додаток є використання хмарного сервісу, який охоплює функціональні можливості обох складових.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Мисліцька, Наталія Анатоліївна, Володимир Федорович Заболотний та Ірина Юріївна Слободянюк. "ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ФІЗИКИ ДЛЯ УЧНІВ КЛАСІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО НАПРЯМУ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (2019): 42–55. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.3164.

Full text
Abstract:
У статті описано структуру та контентне наповнення електронного навчально-методичного комплексу для учнів «Фізика: суспільно-гуманітарний напрям профільного навчання» у вигляді веб-сайту, створеного на базі прикладного програмного забезпечення, Інтернет-ресурсів та хмарних сервісів, який розміщений у вільному доступі. Наведено приклади дидактичних та методичних матеріалів, які містять складові комплексу: матеріали для мультимедійного супроводу уроків фізики, дидактичні засоби на основі хмаро орієнтованих технологій для вивчення окремих розділів фізики, завдання для організації самостійної діяльності учнів під час вивчення фізики (історичного та світоглядного характеру), завдання для online контролю навчальних досягнень, матеріали для анкетування, опитування та методичні поради для вчителів. Теоретично обґрунтовано методичну доцільність використання прикладного програмного забезпечення Microsoft Power Point для розробки мультимедійного супроводу до тем та розділів курсу фізики старшої школи. Для підвищення інтересу до вивчення фізики запропоновано до складу ЕНМК додати розроблені авторами дидактичні засоби (ігрові – для повторення, закріплення знань та самооцінювання, хмари слів до розділів з виокремленням фізичних явищ та процесів, фізичних величин та одиниць їх вимірювання, ментальні карти для узагальнення знань, повторення навчального матеріалу тощо) на основі Інтернет-ресурсів, зокрема додатку Web 2.0 LearningApps, StudyStack, EDpuzzle, Kahoot, Quizizz, сервісів для створення «хмари слів», «карт пам’яті». На основі аналізу контенту сайту phet.colorado.edu та 3D моделей порталу Mozaik Education підібрано інтерактивні симуляції та моделі, які доцільно додати до системи дидактичних засобів з організації самостійної діяльності учнів. Виокремлено дидактичні та базові принципи організації електронного навчально-методичного комплексу з предмету, які покладені в основу розробки авторського комплексу. Запропонований комплекс пройшов апробацію в класах суспільно-гуманітарного напряму закладів середньої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Киричек, Г. Г., М. Ю. Тягунова та В. В. Смірнов. "РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗГОРТАННЯ ПРОГРАМ У КОНТЕЙНЕРІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (13 березня 2024): 26–34. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-tech.2023.6.4.

Full text
Abstract:
Застосування віртуалізації та контейнеризації в хмарі, створює рівень абстракції між апаратними ресурсами та програмними компонентами, спрощуючи управління ресурсами та підвищуючи їх ефективність. Усі ці фактори підкреслюють важливість впровадження додатків у хмарі, як фундаментальної стратегії сучасних організацій, що прагнуть зберегти конкурентоспроможність та адаптивність в умовах постійних змін та зростаючих вимог інформаційного ринку. Метою роботи є дослідження методів та реалізація технологій для розгортання програм у контейнері. Об'єктом дослідження є процес реалізації системи розгортання програм у контейнері із використанням Google Kubernetes Engine, Terraform та Tekton. Предметом дослідження є моделі, методи та засоби реалізації системи розгортання програм у контейнері. Виходячи з того, що контейнери є самодостатніми віртуальними середовищами, які містять додатки та їх залежності, маємо можливість ефективно створювати, розгортати і керувати контейнерами для різних хмарних додатків і сервісів, забезпечуючи гнучкість та оптимальне використання ресурсів. Цей підхід сприяє швидкому масштабуванню додатків і забезпечує їх єдність у різних середовищах хмарного обчислення. Само розгортання застосунків, пов’язане з використанням інтерфейсів і стандартів взаємодії між частинами системи, розташованими в хмарі, що потребує підтримки обміну даними та ресурсами через мережу, використовуючи методи балансування та віртуалізації. Тому важливим є створення модульних та незалежних компонентів, які є масштабованими і розгортаються окремо. Також, балансування завантаження є методом, що використовується в інформаційних системах та комп'ютерних мережах з метою розподілу запитів, завдань та трафіку між різними серверами або ресурсами для досягнення найкращої продуктивності, надійності та доступності системи. А віртуалізація є технологією, яка дозволяє створювати віртуальні версії обчислювальних, мережевих, та інших ресурсів, забезпечуючи абстракцію між апаратними ресурсами та програмними засобами або сервісами, які їх використовують.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Beshta, Viacheslav, Andrii Komarychev, Tetiana Filimonchuk та Dmytro Baraniei. "МОДЕЛЬ МОБІЛЬНОГО ДОДАТКУ, ЯКА ОРІЄНТОВАНА НА ОБРОБКУ ДАНИХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 77 (2024): 80–83. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2024.3.080.

Full text
Abstract:
Актуальність цього дослідження полягає у тому, що розвиток сучасних технологій та швидкий темп життя суспільства вимагають від мобільних додатків не лише високої продуктивності, але й забезпечення високого рівня зручності для користувачів. Об'єктом дослідження в даному контексті є модель, яка спроектована для мобільного додатку. Модель складається з декількох взаємопов'язаних елементів, включаючи інтерфейс користувача, клієнтську та серверну частини, API, заходи безпеки, аналітику та моніторинг, хмарні сервіси та модулі тестування. Кожен компонент відповідає за конкретний аспект функціоналу, сприяє стабільності та ефективності мобільного додатку. Робота також враховує можливість розширення та адаптації моделі в майбутньому для відповіді на зростаючі вимоги користувачів та технологічні тенденції. Предметом дослідження виступає взаємодія компонентів моделі мобільного додатку. В роботі аналізується, як кожен компонент моделі впливає на функціональність та продуктивність додатку в цілому, спрямовуючи увагу на оптимізацію його роботи для досягнення кращих результатів. Результати. Кожен компонент запропонованої моделі відіграє важливу роль у стабільності та ефективності мобільного додатку, а також враховує розширення моделі за рахунок додавання необхідних складових. Висновки. Вивчення моделі мобільного додатку є важливим кроком у забезпеченні його успішного функціонування. Розуміння взаємодії компонентів та оптимальних шляхів їхньої конфігурації дозволяє досягти високої ефективності та конкурентоспроможності на ринку мобільних додатків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Ніжегородцев, Владислав Олександрович. "Використання хмарних технологій у підготовці майбутніх податківців Державної фіскальної служби України". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 56–64. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.884.

Full text
Abstract:
У сфері професійної підготовки майбутніх податківців Державної фіскальної служби України (ДФСУ) здійснилась можливість використання професійних додатків на основі використання хмарних сервісів у навчальному процесі. Ціллю виступає розкриття перспектив використання професійних хмарних додатків, які відкривають нові можливості для їх використання і в професійно-орієнтованому просторі. Дослідження направлене на розгляд хмарних технологій, що застосовуються в освіті та окреслення основних напрямків і перспектив їх застосування при підготовці фахівців ДФСУ. Найбільш відомі хмарні платформи створюють можливість здійснювати інтерактивну онлайн взаємодію викладачів та студентів у професійній підготовці та дозволяють впроваджувати нові інноваційні форми організації використання сучасних засобів передачі даних. Актуальними залишаються питання розробки професійних клієнтських додатків на основі хмарних сервісів та організації методик з їх використання у професійній підготовці майбутніх фахівців ДФСУ. Використання хмарних технологій у навчальному процесі стимулює їх професійний ріст майбутніх податківців, розвиває інтелектуальні здібності та надає можливість краще зрозуміти професію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Головко, Микола Васильович, Сергій Юрійович Крижановський та Віктор Михайлович Мацюк. "САМОСТІЙНА РОБОТА З ВИКОРИСТАННЯМ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ ФІЗИКИ". Information Technologies and Learning Tools 90, № 4 (2022): 102–17. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v90i4.4919.

Full text
Abstract:
В умовах глобальних викликів і непередбачуваних обставин, що постають перед освітньою системою, широкого використання набуває дистанційне навчання та зростає вага й роль активної самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів як важливої умови формування професійної компетентності. У статті досліджується проблема вдосконалення самостійної роботи магістрів фізики, організованої засобами хмаро орієнтованих технологій, як чинник розвитку самоосвітньої і цифрової компетентностей здобувачів вищої освіти. На основі огляду широкого кола джерел, у яких висвітлено загальні підходи щодо проєктування та функціонування освітнього середовища в умовах інформатизації, з’ясовано, що одним з найбільш ефективних на сьогодні інструментів організації самостійної роботи студентів є засоби хмаро орієнтованих технологій, що базуються на хмарних обчисленнях. Визначено основні напрями використання хмаро орієнтованих технологій самостійної роботи магістрів фізики: управління навчально-пізнавальною діяльністю, забезпечення комунікацій між суб’єктами та організації спільної роботи, планування освітнього процесу, безперервний моніторинг результатів навчання здобувачів вищої освіти, створення, редагування, зберігання та презентування навчальних матеріалів, використання хмарних цифрових лабораторій та сервісів оброблення експериментальних результатів. Описано приклади використання таких хмарних засобів підтримки під час самостійної роботи студентів, як додатки хмаро орієнтованого пакету програм Microsoft Office 365, хмарний сервіс для створення діаграм різних типів Gliffy, віртуальна онлайн-лабораторія PhET Interactive Simulations, системи для моделювання Wolfram Mathematica Online, Multisim Live. Експериментально досліджено рівень сформованості умінь магістрів фізики використовувати засоби хмаро орієнтованих технологій для розв’язання освітньо-наукових задач, створення дидактичного забезпечення освітнього процесу з фізики. Запропоновано шляхи їх удосконалення під час самостійної роботи як засобу розвитку цифрової компетентності магістрів фізики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

ТКАЧЕНКО, Володимир, та Вікторія АНТИПЕНКО. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ АВТОМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ТА КОНТЕЙНЕРИЗАЦІЄЮ ДОДАТКІВ ДЛЯ ХМАРНИХ СИСТЕМ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 2 (31 липня 2024): 134–41. http://dx.doi.org/10.32782/it/2024-2-17.

Full text
Abstract:
Хмарні технології трансформують IT-ландшафт, пропонуючи організаціям гнучкість, масштабованість та економічну вигоду. Проте, ефективне використання хмар потребує не лише впровадження відповідних платформ, але й ретельного управління інфраструктурою та контейнеризацією додатків. Ця задача ускладнюється з ростом обсягів даних, масштабування інформаційних систем та динамічністю розвитку сучасних інформаційних технологій. Мета роботи. Автоматизація управління інфраструктурою та контейнеризацією додатків дозволить покращити гнучкість, розширюваність, надійність та безпеку хмарних систем. Її застосування принесе значну користь організації. Завдяки автоматизації можна знизити ймовірність виникнення ризику появи людських помилок у процесі розміщення та оновлення сервісів, прискорити розгортання додатків, удосконалити моніторинг інформаційних систем та спростити їх масштабування. Методологія. Існує ряд практик і патернів для здійснення цього, наприклад, IaC, контейнеризація, мікросервісна архітектура, платформи оркестрації контейнерів, різні інструменти моніторингу тощо. Однак вибір відповідних рішень насамперед залежить від запитів і ресурсів конкретного підприємства. Важливо ретельно оцінити зазначені потреби, визначити відповідні технології та засоби, а також мати кваліфікованих фахівців для їх введення та підтримки. Наукова новизна. Впровадження автоматизації управління інфраструктурою та контейнеризацією додатків є одним із ключовим факторів успіху для організацій, які прагнуть до ефективного використання хмарних технологій. Дана тенденція має значні перспективи розвитку. Важливо стежити за актуальними дослідженнями в цій сфері та впроваджувати сучасні інноваційні напрацювання. Це дозволить максимально використовувати переваги автоматизації для підвищення ефективності роботи та конкурентоспроможності підприємства загалом. Висновки. На даний момент існує певна кількість технологій, використання яких дозволяє автоматизувати процеси розгортання додатків та управління інфраструктурою в межах хмарних систем. Однак кожна з них має як свої переваги, так і недоліки. У рамках цього дослідження авторами було проведено аналіз цих існуючих рішень, зроблено висновки щодо доречності їхнього застосування згідно сучасних вимог мікросерверної архітектури, і надано аргументоване підґрунтя для розробки удосконалених моделей та інформаційної технології автоматизації управління інфраструктурою та контейнеризацією додатків для хмарних систем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Хараджян, Наталія Анатолівна. "Формування освітнього середовища на основі хмарних технологій для підготовки фахівців з програмування". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 263–68. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.719.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто питання формування повнофункціонального освітнього середовища на основі хмарних технологій для вивчення дисциплін циклу програмування при підготовці фахівців з програмування. Об’єкт дослідження – застосування хмарних технологій у навчанні. Предмет дослідження – хмарні технології у підготовці фахівців з програмування. Мета дослідження – формування повнофункціонального освітнього середовища для підготовки фахівців з програмування на основі хмарних технологій. Використані методи дослідження – аналіз.&#x0D; Для досягнення мети дослідження було проведено огляд існуючих інтегрованих середовищ програмування. Перш за все такі середовища мають бути засновані на хмарних технологіях, оскільки серед сервісів, що надаються хмарними технологіями, є сервіс SaaS. Також середовище повинно підтримувати можливість розробки програм різними мовами програмування, що дозволило б організувати навчання дисциплін з програмування в єдиному середовищі. Таким середовищем було обрано хмарне середовище Cloud9 IDE. Cloud9 IDE – це інтернет-середовище розробки додатків на мові Javascript для Node.js, HTML5/CSS, PHP, Java, Ruby on Rails, С/С++, Python, що дозволяє працювати у безкоштовному та платному режимах.&#x0D; Оскільки сервіс SaaS застосовують з метою забезпечення процесу навчання та наукових досліджень лише спеціалізованим програмними засобами, тому необхідно забезпечити навчальний процес навчальними матеріалами. Це можна зробити шляхом надання в загальне користування навчальних матеріалів (текстів лекцій, лабораторних та практичних робіт, навчальних посібників, матеріалів для самостійного опрацювання тощо). Дані матеріали кожен студент може вивчати в самостійному темпі за власною траєкторією. Тобто студент буде набувати уміння та навички в міру необхідності – поза громіздких проектів та підходів до навчання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Дємєнтьєв, Євгеній, Володимир Шамоня та Олена Семеніхіна. "ПІДГОТОВКА IT-ФАХІВЦІВ ДО СТВОРЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ: ОГЛЯД АКТУАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Education. Innovation. Practice 13, № 1 (2025): 7–14. https://doi.org/10.31110/2616-650x-vol13i1-001.

Full text
Abstract:
Екосистема мобільних додатків – це динамічна сфера, що швидко розвивається і керується технологічним прогресом, потребами користувачів і зростаючою інтеграцією мобільних пристроїв у повсякденне життя. Розуміння принципів роботи платформ, підходи до розробки та принципів дизайну, орієнтованого на користувача, має важливе значення для IT-фахівців. Метою дослідження є аналіз актуальних досліджень щодо особливостей підготовки ІТ-фахівців до створення мобільних додатків. За результатами аналізу доведено, що створення мобільних додатків вимагає різноманітного набору навичок, який охоплює мови програмування, фреймворки, хмарні сервіси, інтеграцію API та управління базами даних. Обґрунтовано, що створення мобільних додатків вимагає структурованого підходу, що забезпечує якість, ефективність та задоволеність користувачів. Коротко подано ключові методології розробки, їх відношення до створення мобільних додатків та інструменти, що використовуються для полегшення процесу. Охарактеризовано тестування для забезпечення якості в розробленні будь-якого мобільного додатку. Розглянуто кар'єрний розвиток та обґрунтовано важливість безперервного навчання для IT-фахівців, які займаються створенням мобільних додатків. Показано, що підготовка IT-фахівців вимагає особливого підходу для ринку мобільних додатків, який охоплює як формальну освіту, так і постійний розвиток навичок в неформальних умовах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Rakovych, V. A. "Розробка високонавантажених додатків для соціальних мереж". Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology 5, № 1 (2017): 249–53. http://dx.doi.org/10.32919/10.32919/uesit.2017.01.249-253.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу технологій, що можуть бути використані при розробці додатків для соціальних мереж. Розглянуто основні проблеми розробки таких систем та шляхи їх подолання. На прикладі постачальника хмарних послуг Amazon зроблено опис наявних сервісів, що вдало використовуються для створення додатків для соціальних мереж. Запропоновано перелік дій для створення власного додатку із застосуванням наведених сервісів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Петренко, А. І., та К. В. Кандель. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕЛЕМЕДИЦИНІ". Інфокомунікаційні та комп’ютерні технології 1, № 07 (2024): 72–78. https://doi.org/10.36994/2788-5518-2024-01-07-10.

Full text
Abstract:
Хмарні технології стають усе більш важливими для трансформації системи охорони здоров'я, особливо у зв'язку з розвитком телемедицини. У статті досліджується роль хмарних обчислень у покращенні доступності, якості та ефективності медичних послуг. Розглянуто різні архітектурні підходи до створення телемедичних систем на основі хмарних технологій, включаючи використання сервіс-орієнтованої архітектури (SOA), яка забезпечує модульність, повторне використання компонентів та низьку зв'язність. Особливу увагу приділено взаємодії хмарних технологій з іншими сучасними підходами, такими як штучний інтелект (AI) та Інтернет речей (IoT). Інтеграція з AI допомагає поліпшити діагностику, персоналізувати лікування та оптимізувати клінічні процеси. Використання IoT забезпечує постійний моніторинг стану здоров'я пацієнтів і перехід до проактивної моделі надання медичної допомоги. Хмарні провайдери надають необхідну інфраструктуру разом з інструментами для розроблення, навчання та розгортання моделей штучного інтелекту. Також вони пропонують інструменти для збору, зберігання та обробки великих обсягів даних від медичних IoT-пристроїв. Розглянуто реальні приклади успішних світових платформ та систем охорони здоров'я, які демонструють практичне застосування хмарних технологій для вирішення конкретних проблем у медицині. Ці проєкти поліпшують результати лікування, оптимізують витрати та розширюють доступ до якісних послуг. Також представлено огляд репозиторіїв та ініціатив із відкритим кодом, які надають багаторазові та сумісні сервіси для розроблення медичних додатків. Зроблено висновок, що хмарні технології є ключовим чинником цифрової трансформації системи охорони здоров'я, а їх інтеграція з телемедициною та іншими інноваційними підходами має потенціал революціонізувати спосіб надання медичних послуг. Реальні приклади проєктів та оглянуті репозиторії демонструють, як інноваційні рішення на базі хмарних платформ можуть поліпшувати результати лікування, оптимізувати витрати та розширювати доступ до якісної медичної допомоги.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Партика, Андрій, та Богдан Недодус. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ AMAZON INSPECTOR ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ВРАЗЛИВОСТЕЙ ХМАРНИХ ДОДАТКІВ". Ukrainian Information Security Research Journal 26, № 1 (2024): 196–206. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.26.18840.

Full text
Abstract:
Основними проблемами з якими може зіштовхнутись бізнес можуть слугувати вразливості до різноманітних кібератак, втрати конфіденційності даних, збільшення кількості збоїв і зменшення стабільності інформаційної інфраструктури, збільшення капітальних витрат, нові вимоги до незалежності даних, проблеми з масштабуванням інформаційної інфраструктури бізнесу. Зазначені вище проблеми можуть слугувати підґрунтям для міграції на хмарні технології, що в свою чергу забезпечить зменшення видатків на підтримку інфраструктури, підвищить ефективність управління інформаційної інфраструктури в порівнянні з роботою в локальному середовищі, збільшить гнучкість організації. Актуальність дослідження полягає в покращенні інформаційної безпеки, забезпечення конфіденційності, цілісності і доступності, виявленню вразливостей додатку і середовища завдяки використання вбудованих служб AWS. Метою даної роботи є впровадження оцінки і покращення безпеки робочого середовища і додатку, розгорнутому на базі хмарних сервісів, шляхом автоматизації сканування і аналізу робочого навантаження AWS.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

ЗАВГОРОДНІЙ, Валерій Вікторович, Ганна Анатоліївна ЗАВГОРОДНЯ, Ігор Андрійович ЯКИМЕНКО та Максим Юрійович САВЧУК. "ПРОЄКТУВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ СЕРВЕРІВ НА ОСНОВІ ТЕХНОЛОГІЇ КОНТЕЙНЕРИЗАЦІЇ". ITSynergy, № 1 (30 червня 2023): 74–88. http://dx.doi.org/10.53920/its-2023-1-5.

Full text
Abstract:
Було надано детальний опис архітектури проєкту, включаючи взаємодію компонентів додатка та інші аспекти проєктування хмарної платформи компанії Netcracker.&#x0D; Роз'яснено поняття віртуалізації та основні типи віртуалізації, які існують на сьогоднішній день, а також обґрунтовано вибір конкретного стеку технологій для проєктування хмарної платформи компанії Netcracker. Незважаючи на те, що хмарна платформа компанії Netcracker вже працює та показує високу продуктивність, зі збільшенням кількості контейнерів зростатиме навантаження на оркестратор та кластер в цілому. Тому в даний час необхідно провести дослідження з метою виявлення слабких місць у системі та вжиття заходів для їх усунення, використовуючи нові підходи до технології контейнеризації, що постійно оновлюються новими інструментами та отримують підтримку від різних виробників рішень, базованих на віртуалізації на рівні операційної системи.&#x0D; Завдяки використанню каналів передачі даних компанії Netcracker було розроблено рішення, яке характеризується високою продуктивністю, масштабованістю та легкістю внесення змін.&#x0D; Були наведені ілюстрації та діаграми майбутньої хмарної платформи Netcracker, яка об'єднує різні технології для створення повноцінного веб-додатку. Також ця платформа включає технології, необхідні для створення розширеного середовища, шляхом виділення окремих елементів системи ізольованих сервісів.&#x0D; Було проведено системний аналіз проєкту, вивчено архітектуру мікросервісів та технологію віртуалізації з метою розробки системи на основі мікросервісної архітектури. В результаті дослідження було встановлено, що для розробки систем, які ґрунтуються на мікросервісах, найбільш підходящою є технологія віртуалізації на рівні операційної системи.&#x0D; Проаналізовано приклади абстрактних проєктів, які надають короткий опис принципу взаємодії контейнерів між собою. Виявлено, що контейнеризація є ефективним підходом для розробки таких систем, оскільки дозволяє ізолювати та масштабувати окремі компоненти системи, забезпечуючи гнучкість та надійність у взаємодії між контейнерами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Батаєв, С. В., В. Ю. Козуб та Е. І. Дібрівна. "ВПЛИВ КОНТЕЙНЕРИЗАЦІЇ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 2 (29 травня 2025): 11–17. https://doi.org/10.32782/tnv-tech.2025.2.2.

Full text
Abstract:
Дослідження спрямоване на оцінку того, як технології, такі як Docker і Kubernetes, сприяють підвищенню продуктивності, масштабованості та економічності хмарних систем, а також на виявлення факторів, що можуть обмежувати їхнє застосування в реальних умовах експлуатації. У фокусі роботи – практичні аспекти впровадження контейнеризації та її роль у трансформації хмарних технологій. Мета статті. Метою даної статті є аналіз впливу контейнеризації на ефективність хмарних сервісів, визначення її ключових переваг, потенційних викликів та перспектив розвитку в контексті сучасних ІТ-інфраструктур. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в систематизації та узагальненні сучасних даних щодо впливу контейнеризації на хмарні сервіси з урахуванням новітніх звітів і реальних кейсів провідних компаній (Netflix, Spotify, Airbnb). У роботі вперше поєднано аналіз енергоефективності, безпеки та масштабованості контейнеризації з оцінкою її економічного ефекту в мультихмарних і серверлес-архітектурах. Окрема увага приділена новим викликам, пов’язаним із безпекою ядра хост-системи та складністю управління великими кластерами контейнерів, що доповнює існуючі дослідження. Результати. Дослідження показало, що контейнеризація значно підвищує ефективність хмарних сервісів завдяки скороченню часу розгортання додатків (з 20–30 хвилин для VM до 2–5 хвилин), економії ресурсів (20–30 % CPU та пам’яті), а також зниженню операційних витрат (15–25 %). Реальні приклади впровадження в Netflix (70 % приріст швидкості оновлень), Spotify (міграція за 4 місяці) і Coca-Cola (44 % зменшення затримки) підтверджують ці переваги. Водночас виявлено обмеження: 65 % компаній зіткнулися з вразливостями конфігурацій Kubernetes, що вимагає додаткових заходів безпеки. Контейнеризація підтримує мультихмарні стратегії (60 % компаній) і серверлес-платформи (40 % додатків), сприяючи гнучкості та портативності. Висновки. Контейнеризація є ключовою технологією для підвищення ефективності хмарних сервісів, забезпечуючи швидкість, економію та адаптивність. Її переваги переважають виклики, такі як безпека та складність управління, що робить її стандартом для сучасних ІТ-систем. У 2025 році контейнеризація залишатиметься основою хмарних обчислень, сприяючи інноваціям і конкурентоспроможності бізнесу. Перспективи розвитку пов’язані з інтеграцією штучного інтелекту та вдосконаленням оркестраторів, що зробить хмарні сервіси ще доступнішими й ефективнішими.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Baranchuk, S., та K. Bortnyk. "Система для моніторингу відключень світла на базі платформи Arduino та фреймворку React Native". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 56 (28 вересня 2024): 93–98. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-56-11.

Full text
Abstract:
У цій статті розглянуто розробку та впровадження системи для моніторингу відключень електроенергії на основі сучасних технологій Інтернету речей (IoT), яка поєднує в собі платформу Arduino та фреймворк React Native. Система складається з чотирьох ключових компонентів: мікроконтролера NodeMCU, який відповідає за збір даних про наявність електроенергії, серверної частини на базі Node.js, яка обробляє запити і керує базою даних, хмарного сервісу Firebase для збереження даних та надання функціоналу push-сповіщень, а також мобільного додатка для Android, який дозволяє користувачам отримувати актуальну інформацію про стан електропостачання. Основний функціонал системи полягає у фіксації часу та місця відключення електроенергії в автоматичному режимі, що забезпечує надійність та своєчасність передачі інформації користувачам через мобільний додаток. Завдяки інтеграції з Firebase, дані зберігаються у хмарі, що дозволяє доступ до них навіть у випадку локальних збоїв інтернет-зв'язку. Також у статті детально описані технічні аспекти розробки, включно з принципами використання необхідного ПЗ та додаткових бібліотек, а також механізми надсилання push-сповіщень через Firebase Cloud Messaging. Особливу увагу приділено використанню сучасних підходів до управління станом React компонентів у мобільному додатку, що дозволяє динамічно оновлювати інтерфейс користувача на основі зміни даних у режимі реального часу. Запропонована система є важливим кроком у розвитку технологій моніторингу електропостачання, а також має перспективи подальших досліджень, зокрема, в напрямку оптимізації споживання енергії пристроями IoT, підвищення безпеки передачі даних та розширення функціоналу
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Величко, Владислав Євгенович. "Використання хмарних технологій при підготовці та публікації текстів математичного напряму". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 323–27. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.922.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: аналіз використання хмарних технологій при підготовці та публікації текстів математичного напряму. Завдання дослідження: розглянути способи публікації текстів математичного напряму в комп’ютерних мережах. Об’єкт дослідження: хмарні технології навчання. Предмет дослідження: можливості хмарних технологій для створення та публікації текстів математичного напряму. Використані методи дослідження: аналіз статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. Електронне навчання неможливе без якісних освітніх ресурсів серед яких зустрічаються і тексти математичного напряму, створення та відображення яких має певну специфіку. Зважаючи на це слід розглянути існуючі можливості створення та публікації текстів математичного напряму. Наведені різноманітні методи публікації математичних текстів в комп’ютерних мережах, розглянуті їх переваги та недоліки. Охарактеризовані методи створення математичних текстів, виконано аналіз існуючих додатків хмарних технологій в напрямку створення та публікації текстів математичного напряму. Основні висновки. Створені таким чином тексти математичного напряму мають загальноприйнятий вигляд та доступні для обробки сервісами хмарних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Ilyashov, Oleksandr, Kostiantyn Pokora, Vladislav Diachenko та Andriy Kovalenko. "КЛАСИФІКАЦІЯ ДАНИХ АПАРАТНИМИ ПРИСКОРЮВАЧАМИ FPGA У ЦЕНТРАХ ОБРОБКИ ДАНИХ ТА ХМАРАХ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 72 (2023): 106–12. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.2.106.

Full text
Abstract:
Актуальність. Аналіз даних, зокрема їх класифікація) часто виконується за допомогою методів машинного навчання. Часто задіяні алгоритми потрібні мати справу з великими наборами даних, що призводить до тривалого часу виконання. Таким чином, актуальним є дослідження апаратних прискорювачів, на базі програмованої вентильної матриці (FPGA) для покращення продуктивності. FPGA є перспективним рішенням для апаратного прискорення, конфігурації після виробництва та можливості перепрограмування. Метою даної роботи є дослідження та аналіз тенденцій у існуючих хмарних архітектурах FPGA, які підкреслюють складний зв’язок між архітектурами та системними вимогами та призначені для вирішення завдач класифікації даних методами машинного навчання. Це дозволяє нам ідентифікувати нові архітектури, які, ймовірно, запропонують значні переваги для хмарних робочих навантажень. Об’єктом дослідження є процес еволюції FPGA-прискорювачів для обчислень у центрах обробки даних (ЦОД) та хмарах. Предметом дослідження є методи та алгоритми дослідження хмарних архітектур FPGA на основі таксономічних категорій. Результати. У роботі обговорюється майбутнє використання FPGA у центрах обробки даних та хмарах. Також у роботі досліджуються поточні архітектури та обговорюється масштабованість і абстракції, які підтримуються операційними системами, проміжним програмним забезпеченням і віртуалізацією. Висновок. Розроблено класифікацію щодо дослідження хмарних архітектур FPGA на основі таксономічних категорій. Розглянута та запропонована архітектурна організація щодо розгортання додатків FPGA, що використовуються в хмарних середовищах і середовищах центрів обробки даних. Запропоновані дві моделі проектування додатків машинного навчання для класифікації даних з використанням апаратних FPGA-прискорювачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Агаджанова, Світлана, Карен Агаджанов-Гонзалес та Вячеслав Харченко. "СТРУКТУРА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ СИСТЕМ E-UNIVERSITY". Education. Innovation. Practice 12, № 1 (2024): 6–10. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-001.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості впровадження сучасних систем електронного навчання, зокрема E-university. Визначено поняття і сутність електронного навчання (метод навчання, заснований на цифрових технологіях), переваги (активна навчальна поведінка, незалежність від часу і територіального розміщення суб'єкта навчання, інтерактивність, відкритість, доступність, диференційованість); умови його реалізації. Висвітлені проблеми реалізації електронного навчання. Серед них: важкість підтримки всіх режимів викладання та навчання, важкість задоволення всіх потреб в індивідуальному навчанні; складність інтегрування функціональних модулів інших систем або прикладних програм; недостатня підготовленість до використання системи електронного навчання; потенційні технічні проблеми. Наголошується на важливості хмарних обчислень: хмарні обчислення підвищують безпеку систем E-university, зумовлюють доступність, зручність і простоту налаштування. Розглянуті три типи послуг, що надаються постачальниками хмарних послуг: інфраструктура, платформа, програмне забезпечення. Висвітлено досвід впровадження проєкту E-university в Сумському національному аграрному університеті. Перераховані задачі, що виконуються на етапі розробки. Описано реалізацію проекту E-SNAU у середовищі мобільного додатку. Мобільний додаток має сторінки: сторінка з персональними даними, сторінка з розкладом; список завдань; календар з подіями на обрану дату; прогрес навчання в діаграмах; сторінка фінанси дає можливість переглянути всі фінансові операції студента; сторінка Help, де можна знайти відповіді на найчастіші запитання, надіслати своє запитання або побажання; сторінка читацького квитка; сторінка пропуск до гуртожитку (інформація про студента, QR-код для сканування пропуску). Окреслені переваги запропонованої структури проекту E-SNAU, виділені напрямки удосконалення. Серед них: визначення тих технологій, які можуть бути найкраще інтегровані в традиційну навчальну програму; вибір необхідних технологій та траєкторій навчання; оцінка часу і ресурсів, необхідних для запровадження та підтримки визначених способів навчання; надання професійної технічної підтримки як співробітникам, так і студентам; використання віртуальних середовищ, які можуть підтримувати викладання в одній лабораторії в межах навчального закладу та об'єднувати студентів з декількох ЗВО.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

ПОПЕРЕШНЯК, С. В., та А. С. ВЄЧЕРКОВСЬКА. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗРОБКИ ВИМОГ ДО ХМАРНИХ ПРОГРАМ ТА СЕРВІСІВ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(87) (30 січня 2024): 258–64. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.30.

Full text
Abstract:
В роботі приділено увагу розробці вимог, так як це є одним з найскладніших і важливих етапів розробки будь- якого бізнес-процесу або проекту. Це дослідження намагається з’ясувати характеристики та аспекти інженерних вимог, які застосовуються хмарними обчисленнями. Розглянуто нотацію моделювання бізнес-процесів (BPMN), що якісно впливає на фіксацію процесу та внесення відповідних змін для покращення бізнес-операцій. Акцентується увага, що BPMN можна використовувати як метод розробки вимог у хмарних бізнес-операціях. Крім того, у цій роботі представлено інженерну структуру вимог для послуг і хмарних обчислень, а також обговорюватиметься еталонна архітектура для послуг і хмарних обчислень. Розробка програмного забезпечення в хмарному середовищі включає деякі основні проблеми, такі як композиція програмного забезпечення, програмування, орієнтоване на запити та програмування, орієнтоване на інтерфейс програмування додатків, доступність вихідного коду, модель виконання та керування програмами. Щоб скористатися перевагами та зробити хмарні обчислення більш корисними, ці проблеми необхідно вирішити в різних процесах і методологіях розробки програмного забезпечення. Розглянуто еталонну архітектуру для обслуговування та хмарних обчислень. В роботі, також, наведено детальну архітектурну схему для інженерної структури вимог для обслуговування та хмарних обчислень, яка пояснює, як кожна окрема сутність пов’язана одна з одною, як працює процес та описано всі процеси та завдання інженерної структури вимог для обслуговування та хмарних обчислень, які можна розділити на три різні етапи, щоб забезпечити більш чітке бачення. В роботі розглянуто процес розробки вимог до хмарних програм. Під час розробки додатків розробку вимог вважають найважливішим етапом. Однією з ключових причин є те, що при розробці програм можна зіткнутися з найпоширенішими та трудомісткими помилками, а також з найдорожчими для супроводження та виправлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Теленик, С., В. Войналович та Д. Смаковський. "Архітектура веб-додатків для кластера Kubernetes на хмарній платформі Google із горизонтальним автоматичним масштабуванням". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247417.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто архітектуру Веб-додатку із розподіленням компонентів додатку на 2 шари, пов’язаних системою передачі повідомлень, та використанням балансування навантаження за допомогою горизонтального масштабування у хмарному кластері Kubernetes з використанням інформації про довжину черги, що дозволяє збільшити ефективність використовуваних ресурсів в системі. Актуальність теми зумовлена поширенням використання різних веб-сервісів та веб-додатків, через що зростає навантаження на них, що в свою чергу може призвести до затримок у роботі або навіть виходу з ладу цих сервісів. А тому стають вкрай важливими питання створення надійних, відмовостійких та спроможних до масштабування систем. Якщо навантаження є більшим, ніж система або сервіс може витримати, то це може спричинити відмову в обслуговуванні або припинення роботи сервісу. Також навантаження може нерівномірнорозподілятися на сервіси протягом певного проміжку часу, а тому, навіть, якщо система матиме достатньо ресурсів, щоб витримувати високе навантаження, то в періоди низького навантаження ці ресурси не будуть використовуватися, а з цього випливають проблеми неефективного використання ресурсів, а також перевитрата коштів. Запропонованусистему було розгорнуто в хмарному середовищі Google Cloud. Компоненти серверної частини Веб-додатку групуються на 2 шари. Мікросервісні компоненти першого шару проводять розбір HTTP запитів клієнтів та передають повідомлення на компоненти другого шару із використанням системи передачі повідомлень Google Pub-Sub. На компоненти другого шару пропонується виносити всі відносно «важкі» операції. Для чисельного експерименту було реалізовано систему із використанням алгоритмом горизонтального масштабування мікросервісів на основі поточної кількості повідомленьу черзі. Було виконано навантажувальне тестування системи, яке показало, що створена система здатна оброблювати більш, ніж у 2 рази більшу кількість запитів за однаковий проміжок часу порівняно з системою без масштабування.&#x0D; Бібл. 6, іл. 7, табл. 1.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Городиський, Микола Петрович, Ірина Романівна Поліщук та Юлія Володимирівна Якимцева. "Методика розробки та використання засобів хмарних технологій в обліку". Економіка, управління та адміністрування, № 2(96) (7 липня 2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-2(96)-37-46.

Full text
Abstract:
Розкрито порядок організації та методики бухгалтерського обліку з використанням хмарних технологій. Охарактеризовано нормативно-правове регулювання застосування хмарних технологій в обліку. Уточнено трактування у широкому сенсі поняття «хмарні технології» як онлайн-середовище віддаленого зберігання даних користувача. З’ясовано, що впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій під час організації бухгалтерського обліку призведе до реформування її технічної та адміністративної складових. Реформування технічної складової організації бухгалтерського обліку зазнає змін через: впровадження комп’ютерної форми ведення бухгалтерського обліку з використанням спеціалізованих SaaS-додатків; отримання звітності в реальному часі у необхідному, залежно від потреб користувача, та завчасно встановленому форматі; збільшення можливостей щодо здійснення організації аналітичного обліку на підприємстві; повністю автоматизовану систему введення і обробки облікової інформації; організацію електронного збереження усіх даних, систематизацію документів без необхідності їх формування і зберігання у паперовому вигляді. З’ясовано, що застосування хмарних технологій призведе до реформування адміністративної складової організації бухгалтерського обліку і забезпечить виконання всіх облікових обов’язків дистанційно; проведення необхідних реформувань в нормах праці, надасть можливість зменшення чисельності працівників бухгалтерського відділу. Обґрунтовано, що використання хмарних технологій на підприємстві має вплив і на форму ведення бухгалтерського обліку, і на його форму організації, тим самим надаючи керівнику підприємства розширені можливості щодо варіанта, який йому вигідніше обрати. Проведено аналіз переваг й недоліків облікового використання хмарних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

ГОРДІЄНКО, Олександр, та Аліна КОВАЛЬ. "ВИКОРИСТАННЯ КРИПТОГРАФІЇ ЯК СЕРВІСУ У ВЕБ ПРОГРАМУВАННІ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 4 (15) (30 грудня 2024): 35–39. https://doi.org/10.32689/maup.it.2024.4.6.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню використання криптографії як сервісу (Cryptography as a Service, CaaS) у веб-програмуванні, що є важливою складовою сучасних підходів до забезпечення безпеки веб-додатків. Зважаючи на постійний ріст кількості онлайн-сервісів і зростаючу важливість захисту персональних даних, необхідність у надійних методах криптографії є незаперечною. Веб-розробники часто стикаються з проблемою інтеграції криптографічних функцій у свої додатки, що потребує значних витрат часу, зусиль та ресурсів. Криптографія як сервіс надає зручну і ефективну альтернативу, дозволяючи швидко інтегрувати захист даних через API, без необхідності глибоких знань у сфері криптографії. Мета статті. Дослідити концепцію використання криптографії як сервісу CaaS, Cryptography у веб-програмуванні, визначити її переваги, обмеження та перспективи для забезпечення безпеки веб-додатків, а також розробити рекомендації щодо інтеграції CaaS у сучасні веб-розробницькі процеси. Методологія. Проведено огляд існуючих сервісів CaaS (наприклад, AWS Key Management Service, Azure Key Vault). Проаналізовано технічні аспекти інтеграції криптографічних сервісів у веб-додатки на прикладах популярних мов програмування (JavaScript, Python, Java). Виконано порівняльний аналіз ефективності та безпеки CaaS у порівнянні з традиційними методами реалізації криптографії в веб-програмуванні. Проведено тестування практичного використання CaaS у моделюванні сценаріїв для шифрування даних, управління ключами та автентифікації. Наукова новизна. Представлено систематизований аналіз можливостей CaaS у веб-програмуванні, зокрема для шифрування даних, цифрового підпису, автентифікації та управління ключами. Описано нові підходи до зниження навантаження на розробників шляхом делегування складних криптографічних операцій хмарним сервісам. Запропоновано рекомендації щодо вибору та інтеграції CaaS з урахуванням специфіки веб-додатків. Висновок. Криптографія як сервіс пропонує розробникам ефективні інструменти для підвищення безпеки веб-додатків, дозволяючи делегувати складні криптографічні завдання спеціалізованим платформам. Це спрощує впровадження надійних механізмів шифрування, автентифікації та управління ключами, що є критично важливими для сучасних веб-систем. Однак для ефективного використання CaaS необхідно враховувати специфіку додатків, забезпечувати відповідність нормативним вимогам і мінімізувати залежність від зовнішніх сервісів шляхом впровадження резервних механізмів. Загалом, стаття пропонує комплексний огляд криптографії як сервісу в контексті веб-програмування та демонструє, як цей підхід може значно полегшити розробку безпечних веб-додатків, зберігаючи при цьому високу ефективність і надійність системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

КИРИЧЕНКО, Олександр, та Оксана КИРИЧЕНКО. "КЕШУВАННЯ ДАНИХ У ДОДАТКАХ З ВИКОРИСТАННЯМ БЕЗСЕРВЕРНОЇ АРХІТЕКТУРИ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 2 (31 липня 2024): 42–49. http://dx.doi.org/10.32782/it/2024-2-6.

Full text
Abstract:
Час відповіді сучасного вебсервісу є дуже важливою характеристикою, яка має велике значення для задоволення потреб користувачів. Користувачі, які отримують миттєві відповіді від вебсервісу, сприймають його як більш зручний та привабливий для використання. В той самий час, для розробників важливо швидко та ефективно впроваджувати та масштабувати свої додатки з мінімальними витратами на обслуговування та інфраструктуру. Саме тому, широкої популярності набуває використання хмарних технологій для розробки та розгортання різноманітних додатків, а можливість кешувати дані дозволяє значно покращити швидкодію розробленого програмного забезпечення. Метою роботи є розгляд різноманітних наявних опцій кешування даних у хмарному середовищі на прикладі AWS та обґрунтування використання безсерверної архітектури, яка стала новим підходом для розгортання вебсервісів у хмарному середовищі. Методологія проведеного порівняльного аналізу полягає у наведенні основних принципів роботи, особливостей та обмежень для FaaS (функції як сервісу) на AWS, огляді наявних інструментів для реалізації кешування даних, таких яких Amazon ElastiCache for Redis, API Gateway Caching, CloudFront in front of API Gateway. Розглянуто використання простого вебсервісу для отримання розкладу занять у навчальному закладі на вказаний день тижня, який складається з безсерверних компонент таких як Amazon API Gateway, AWS Lambda, Amazon DynamoDB. Здійснено порівняння швидкодії створеного вебсервісу з використанням різних підходів до кешування даних, для чого розгорнуто чотири різних варіанти додатка з використанням зазначених опцій для кешування даних та підготовлено тести для проведення тестування під навантаженням з використанням фреймворку Locust. Наукова новизна отриманих у роботі результатів полягає в формулюванні можливих стратегій реалізації кешування для вебсервісів розгорнутих у хмарному середовищі. Висновки. Застосування кешування даних показало його ефективність для збільшення швидкодії веб-сервісу. В подальшому актуальним є обґрунтування вибору безсерверних компонент для реалізації кешування даних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

ГУНЬКО, М. А., та В. М. ТКАЧОВ. "ГЛИБИННА ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ ТА ТУМАННИХ ОБЧИСЛЕНЬ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(87) (30 січня 2024): 252–57. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.29.

Full text
Abstract:
Мета цієї статті – забезпечити краще розуміння туманних та хмарних обчислень і запропонувати відповідні шляхи дослідження в цій зростаючій галузі. Крім того, ми розглянемо майбутні переваги туманних обчислень і можливі майбутні виклики. У цьому контексті використовуються терміни продуктивність, туманні обчислення, архітектура, масштабування та великі дані. Туманні обчислення пропонують широкий спектр архітектурних конфігурацій. Хмарні обчислення також змінили спосіб зберігання, обробки та доступу до даних і, як очікується, продовжуватимуть мати значний вплив на майбутнє інформаційних технологій. Частково перемістивши ІТ-ресурси в туман, організації можуть зменшити витрати на ІТ-інфраструктуру та підвищити операційну ефективність. Хмарні обчислення також дозволяють організаціям платити лише за ті ресурси, які вони використовують, а не інвестувати в дорогі ліцензії на обладнання та програмне забезпечення. Хмарні постачальники вкладають значні кошти в заходи безпеки та відповідності, які допомагають захистити організації від кіберзагроз. Хмарні обчислення забезпечують масштабовану платформу для додатків штучного інтелекту та машинного навчання, що дозволяє організаціям створювати та розгортати ці технології легше та економічно ефективніше. У майбутньому ІТ-лідери та компанії, які вони обслуговують, стикатимуться з дедалі складнішими викликами, щоб залишатися конкурентоспроможними в середовищі туманних обчислень, що розвивається. Крім того, надзвичайно важливо підтримувати відповідність існуючим нормам, а також новим нормам, які можуть виникнути в майбутньому. Хмарні обчислення широко використовуються в бізнес-інноваціях. Завдяки своїй гнучкості та адаптивності туманні технології дозволяють нові способи роботи, функціонування та функціонування. Туманні обчислення дозволяють використовувати з’єднання будь-де, оскільки вони зберігаються в мережі розміщених комп’ютерів, які передають дані через Інтернет. Туманні обчислення довели свою користь як для споживачів, так і для компаній. Точніше кажучи, туман змінив спосіб нашого життя. Загалом, туманні обчислення ймовірно й надалі відіграватимуть важливу роль у майбутньому ІТ, дозволяючи організаціям ставати більш гнучкими, ефективними та інноваційними в умовах швидких технологічних змін. Це, ймовірно, сприятиме подальшим інноваціям у сфері штучного інтелекту та машинного навчання в найближчі роки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Малюх, Євгенія Віталіївна. "ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 22(29) (20 лютого 2020): 160–66. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).22.

Full text
Abstract:
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій вимагає оновлення всіх галузей суспільства, в тому числі й освітньої. Саме тому все більшої уваги приділяється питанням використання хмаро орієнтованих технологій, зокрема проблемі створення хмаро орієнтованого навчального середовища закладу освіти. Вдосконалення сучасних технологій та оновлення програмного забезпечення вимагає від закладів освіти та викладачів постійної зміни систем навчання та програмного забезпечення відповідно до сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження у навчально-виховний процес хмаро орієнтованих технологій. Хмаро орієнтовані технології є ефективним засобом наукової діяльності та управління освітнім процесом. В статті проаналізовано доцільність використання хмаро орієнтованих технологій під час навчання інформатики молодших бакалаврів закладів вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Зроблено аналіз означень хмаро орієнтованих технологій, з’ясовано діяльність усіх учасників навчального процесу та вимоги щодо їх наповнення. Дібрано хмаро-орієнтовані сервіси та додатки, які доцільно використовувати у навчально-виховному процесі закладу освіти. Розглянуто сервіси навчальної взаємодії (віртуальні класи, системи спільної роботи з додатками у хмаро орієнтованому середовищі, засоби для організації інтернет-конференцій та ін.). Зроблено детальний аналіз використання дистанційного курсу створеного на безкоштовному сервісі для підтримки навчання Google Classroom. З’ясовано, що сервіс Classroom є сучасним засобом оптимізації роботи викладача під час управління навчальною діяльністю студентів. Ефективності застосування хмаро орієнтованих технологій сприяють високій активності як студентів так і викладачів. Оволодіння хмаро орієнтованими технологіями дозволяє найбільш ефективно організувати навчальний процес.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Слуту, Наталя Юріївна. "ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Медицина та фармація: освітні дискурси, № 2 (11 липня 2024): 29–34. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-2-6.

Full text
Abstract:
Показано важливість підготовки майбутніх магістрів медицини в умовах змішаного навчання, що передбачає ефективне поєднання різних форм і методів роботи на заняттях та в позааудиторній роботі. Обґрунтовано чинники якісного впровадження змішаного навчання в освітній процес підготовки майбутніх фахівців, що ґрунтуються на використанні різних моделей і методів змішаного навчання, персоналізації навчання здобувачів вищої освіти, адаптації здобувачів вищої освіти до навчальної діяльності в закладі вищої медичної освіти в умовах упровадження змішаного навчання, наявності досвіду у викладачів з впровадження в освітній процес різних моделей змішаного навчання, урахування рівня підготовки здобувачів вищої освіти для вибору моделі змішаного навчання. Було підтверджено, що впровадження змішаного навчання в освітній процес підготовки фахівців є ефективним способом організації навчальної діяльності в закладах освіти, оскільки створюються нові можливості щодо доступу здобувачів освіти до навчальних ресурсів та організації освітнього процесу з використанням більшої різноманітності форм, методів, засобів навчання та підходів до його організації. Нами встановлено, що поєднання таких моделей змішаного навчання, як Flex і Face to Face Driver, давали найкращі результати. Модель Flex застосовували для опрацювання теоретичного матеріалу, тобто здобувачі вищої освіти самостійно опрацьовували лекційний матеріал, а під час відео консультацій обговорювалися лише складні питання теми. Модель Face to Face Driver впроваджували під час проведення практичних занять, використовуючи на заняттях віртуальні лабораторії, інтерактивні додатки, хмарні сервіси. Технологічно реалізація змішаного навчання в освітньому процесі здійснювалася нами за допомогою сучасних комунікаційних технологій і пристроїв, які дали змогу представити навчальну інформацію в електронному вигляді, здійснювати комунікацію всіх учасників освітнього процесу за допомогою організації відеоконференцій, забезпечити їх роботу з електронними освітніми ресурсами та проводити опитування й тестування. Як засвідчили результати опитування здобувачів вищої освіти НМУ імені О. О. Богомольця, більшість із них вказує на перспективність впровадження змішаного навчання, оскільки, на їхню думку, воно дає змогу організувати власну навчальну діяльність з конкретної дисципліни в будь-який зручний час і в будь-якому місці, коли потрібна інформація для навчання є постійно доступною, що розширює їхні можливості для отримання знань і формування вмінь. Із цією метою нами запропоновано універсальну структуру електронних навчальних курсів, що обов’язково містить навчально-методичні матеріали, які забезпечують умови для ефективної освітньої діяльності; визначено основні вимоги до їх розроблення. Упровадження електронних навчальних курсів в освітній процес підготовки майбутніх магістрів медицини дало змогу реалізувати декілька моделей змішаного навчання, забезпечує постійний доступ до навчальної інформації, створює можливості для отримання знань і формування предметних умінь у зручний час, надає можливість представляти інформацію в різному форматі (текстові документи, презентації, відео, тощо), збільшує прозорість системи оцінювання (особливо в процесі проведення тестування в онлайн-форматі й автоматичного виставлення балів). Вважаємо, що впровадження змішаного навчання в освітній процес підвищує мотивацію здобувачів вищої освіти, створює можливості для навчання в зручний час, вчить керувати своїм часом, відкриває нові способи подання навчального матеріалу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Semchenko, G. "Розробка моделі захищеного інтерфейсу передачі даних при роботі з хмарними сервісами". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-23.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості організації автоматизованих систем захисту даних при застосуванні програмних додатків та інформаційних сховищ хмарних сервісів у військовій сфері. Узагальнено модель захищеного інтерфейсу взаємодії програмного додатку і апаратної платформи мережевого ресурсу, що дозволяє приховати послідовність виконання процедур зчитування та запису даних на фізичному рівні роботи з оперативною пам’яттю серверу. Зазначено, що пріоритет у розвитку сучасних схем ORAM полягає не тільки у забезпеченні надійної передачі «чутливих даних», але і в оптимізації алгоритмів їх захисту за умови збереженнявеликих обсягів даних у середовищі хмарного сервісу. Запропонована схема організації інтерфейсу на базі ORAM показує високий рівень захищеності зберігання даних на стороні сервера при прийнятному рівні захисту і ефективності виконання відповідних процедур на етапі передачі даних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Semchenko, G. "Розробка моделі захищеного інтерфейсу передачі даних при роботі з хмарними сервісами". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (18 червня 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-23.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості організації автоматизованих систем захисту даних при застосуванні програмних додатків та інформаційних сховищ хмарних сервісів у військовій сфері. Узагальнено модель захищеного інтерфейсу взаємодії програмного додатку і апаратної платформи мережевого ресурсу, що дозволяє приховати послідовність виконання процедур зчитування та запису даних на фізичному рівні роботи з оперативною пам’яттю серверу. Зазначено, що пріоритет у розвитку сучасних схем ORAM полягає не тільки у забезпеченні надійної передачі «чутливих даних», але і в оптимізації алгоритмів їх захисту за умови збереженнявеликих обсягів даних у середовищі хмарного сервісу. Запропонована схема організації інтерфейсу на базі ORAM показує високий рівень захищеності зберігання даних на стороні сервера при прийнятному рівні захисту і ефективності виконання відповідних процедур на етапі передачі даних.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Kozak, Ye. "Особливості побудови алгоритмів планування задач у рамках концепції граничних обчислень." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (12 червня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-06.

Full text
Abstract:
Розглянуто сучасні підходи, які використовуються при впровадженні автоматизованих системобробки вхідних запитів хмарних сервісів мережі «Інтернету речей» відповідно до концепції граничних обчислень. Узагальнено найбільш актуальні задачі, що виникають при побудові та впровадженні алгоритмів обробки вхідних даних за умов обмежень на обчислювальний ресурс апаратно-програмної платформи та перепускність мережевих каналів системи. Запропоновано математичну модель впровадження та масштабування програмних додатків для обробки потокових даних. що надходять змножини інформаційних вузлів глобальної мережі хмарного сервісу, а також систему оцінки і оптимізації роботи алгоритмів відповідно показника зменшення часу затримки, що виникає при обробці вхідних даних центральним вузлом інформаційної мережі. При цьому математичний апарат базується на формалізації процесу розгортання програмного додатку відповідно до типової задачі планування завдань потокової обробки даних. Результати моделювання вказують на ефективність запропонованих методів, а також наможливість побудови на їх основі цілісної методології оцінки ефективності процесів впровадження та масштабування програмних додатків у середовищі хмарного сервісу глобальної інформаційної мережі «Інтернету речей».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Панченко, Тетяна, Ірина Тузова, Олександр Тузов та Оксана Чумак. "Хмарні сервіси та огляд їх постачальників". InterConf, № 43(193) (20 березня 2024): 550–59. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.03.2024.053.

Full text
Abstract:
Упровадження хмарних сервісів відкриває широкі перспективи у сфері здійснення комунікації та роботи з даними: віддалене збереження файлів будь-якого формату, спільна робота з документами, використання доступних якісних додатків незалежно від апаратних характеристик комп’ютера та без необхідності їх інсталяції тощо. Мета дослідження: окреслити характеристики хмарних сервісів від різних постачальників в аспекті постачання сервсів клієнтам. Предмет дослідження: використання хмарних сервісів в різних сферах діяльності. Методи дослідження: аналіз, узагальнення та систематизація науково-методичних джерел з питань використання хмарних технологій; вивчення характеристик, порівняння й співставлення хмарних сервісів різних вендорів для визначення найбільш оптимального для використання. Основні результати й висновки: після попереднього аналізу різних хмарних сервісів, було обрано три сервіси AWS, GCP, MS Azure, як оптимальні для використання. Визначено їх основні переваги, що є принциповими: безкоштовність; простота у використанні, інтуїтивний інтерфейс; наявність універсального облікового запису, що відкриває доступ до усіх сервісів; можливість використання на різних платформах (Windows, Android, iOS); наявність функціоналу, необхідного в управлінні; доступність з будь-якого цифрового пристрою, підключеного до мережі Інтернет; відсутність необхідності розгортати «хмару». Розглянуто характеристики сервісів Amazon Web Services (AWS), Google Cloud Platform (GCP) та Microsoft Azure (MS Azure), а також Alibaba Cloud, Oracle Cloud та IBM Cloud.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Чернящук, Н., Н. Багнюк, М. Бойко, М. Чикірда та Н. Савонюк. "Оптимізація процесу розгортання кластерного додатку в системі Kubernetes." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (24 грудня 2021): 103–10. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-15.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано деякі можливості що забезпечуються хмарними технологіями. Порівняно підхід для реалізації однієї з таких систем Kubernetes – найбільшими постачальниками хмарних послуг. Розглянуто механізм розгортання додатку на платформі оркестрації контейнерів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Балай, Наталія, та Володимир Гордополов. "ХМАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СЕРВЕРНИЙ КОНТЕЙНЕР ДЛЯ DIGITAL-АНАЛІТИКИ". Мiждисциплiнарнi дослiдження складних систем, № 22 (14 грудня 2023): 7–18. http://dx.doi.org/10.31392/iscs.2023.22.007.

Full text
Abstract:
Питання актуальності, кібербезпеки даних підприємства та користувачів, конфіденційності на сьогоднішній день є досить актуальними, оскільки незначна прогалина в даних здатна привести підприємство до банкрутства. Але не всі підприємства на сьогодні день взагалі автоматизували свої процеси, не говорячи про їх диджиталізацію, а тому для них питання переходу на налагодження всього процесу збору даних є гострим і на межі конкурентоспроможності. Тому у статті розглянуто концепцію SMAC, що виступає основою для переходу підприємства від електронного підприємництва до цифрового підприємництва та ґрунтується на необхідності використання соціальних мереж, мобільності, аналітики та хмарних технологій. Наведено характеристику кожного етапу та зазначено, яку користь підприємству здатні принести дані отримані дані в концепції SMAC та використані в процесі digital-аналітики. Виходячи з того, що комфортним методом для підприємств в контексті хмарних технологій та digital-аналітики було оглянуто Google Cloud Platform, яка здатна адаптуватися під різні вимоги та надає безліч продуктів здатних задовільнити підприємства в контексті трансформації та модернізації. А питання щодо конфіденційності даних та можливістю мати права на дані отримані з веб-сайту, мобільного додатку, тощо вирішується за рахунок використання серверного контейнеру представленого Google в рамках Google Tag Manager. Server-Side здатний повністю перевернути сприйняття даних і при цьому задовільними основні законодавчі акти з питань конфіденційності та безпеки даних (CPRA, CCPA, GDPR). Наведено переваги переходу підприємства на Google Tag Manager Server-Side, а також зазначено принцип роботи серверного контейнеру. В контексті дослідження було запропоновано створення схему функціоналу програмного забезпечення, що здатний поєднати не лише операційну, а й стратегічну діяльність підприємства.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Олійник, Віктор Васильович, Петро Петрович Грабовський та Олександр Андрійович Коновал. "КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ ДОБОРУ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 90, № 4 (2022): 19–31. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v90i4.5010.

Full text
Abstract:
Дана стаття присвячена одній з актуальних проблем сьогодення – організації функціонування закладу загальної середньої освіти в надзвичайних умовах (військовий стан, пандемія COVID-19), зокрема добору цифрової платформи з управління навчальною діяльністю (LMS) для реалізації електронного дистанційного навчання. На основі проведеного аналізу наукових досліджень і публікацій, доступних цифрових інструментів освітньої взаємодії обґрунтовано та описано критерії і показники добору потрібних програмних засобів закладом освіти. Визначено, що для оцінки LMS потрібно застосовувати такі критерії: технологічний, експлуатаційний, функціональний. Відповідними показниками є вид LMS (за моделлю організації діяльності – серверна чи хмарна), масштабованість та еластичність, інтеграція із додатками сторонніх розробників, безпека та конфіденційність, оновлення програмного засобу; спеціалізація LMS (з урахуванням особливостей діяльності виду закладу освіти, для якого розроблявся програмний засіб), доступні групи користувачів, їх максимальна кількість, оплата за використання, мова інтерфейсу, обмеження обсягу файлового сховища або завантажуваних файлів, наявність технічної підтримки та довідкових матеріалів; кількість доступних функціональних можливостей та якість їх реалізації розробником програмного засобу. Значущість запропонованих критеріїв та показників підтверджена за допомогою методу експертного оцінювання та відповідних розрахунків із застосуванням методів математичної статистики (критерій Пірсона), а також функцій додатку Microsoft Office Excel (CHISQ.TEST). Подальші дослідження означеної проблеми можуть стосуватися уточнення алгоритму оцінювання LMS за обґрунтованими критеріями та відповідними показниками для добору необхідного програмного засобу для реалізації електронного дистанційного навчання педагогічними працівниками закладу загальної середньої освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Kovalenko, O. "РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕДТЕСТОВОЇ КОМПІЛЯЦІЇ ТА РОЗПОДІЛУ ДОСТУПУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 50 (2018): 115–19. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.115.

Full text
Abstract:
В даній роботі розроблено інформаційну технологію передтестової компіляції та розподілу доступу в якості практичного застосування в області комп’ютерної інженерії та розробки програмних додатків. В рамках розроблюваного методу розподілу доступу при оптимізації з урахуванням передкомпіляційного профілю програми проводиться необхідний збір даних, що формуються в множині профілів користувачів. Для підвищення точності урахування профілів користувача, специфіки його діяльності та характеристик комп’ютерної системи пропонується розбиття процесу компіляції на дві фази: фаза синтезу програмного забезпечення з урахуванням можливостей сучасних компіляторів; фаза адаптації та розподілу доступу до програмного забезпечення з урахуванням профілів програми і користувача. Такий поділ передтестової компіляції на дві фази дозволить вирішити наступні задачі: розподіл доступу користувачів з урахуванням можливостей персоналізації відповідних профілів; врахування внутрішніх характеристик комп’ютерної системи користувачів (архітектури, планувальника команд, та ін.); врахування можливостей розподілу доступу при збірці та підтримці програмного забезпечення. Для вирішення задач динамічної машинно-незалежної оптимізації доцільно скористатися відомою технологією компіляції LLVM. У запропонованій інформаційній технології передтестової компіляції та розподілу доступу в першій фазі виконується процедура машинно-незалежної компіляції з використанням LLVM. Результат першої фази зберігається у файл LLVM і додатково генеруються дані про архітектуру програмного засобу та алгоритм можливої інсталяції. Виконання другої фази можливо з використанням програмних засобів віртуального моделювання (віртуальних машин), а також безпосередньо на комп’ютерних системах користувачів з урахуванням особливості їх профілів і характеристик обчислювальних засобів. Таким чином, розроблено метод передтестової компіляції та розподілу доступу, що відрізняється від відомих врахуванням профілів користувача при синтезі додатку, а також використанням ресурсів «хмарних сховищ» в процесі отримання інсталяційних версій. Це дозволить підвищити рівень безпеки розроблюваних додатків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Христинець, Н., С. Лавренчук, К. Свиридюк та В. Скригунець. "Розробка масштабованих веб-додатків з використанням фреймворку React та бази даних MongoDB." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 45 (24 грудня 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-45-14.

Full text
Abstract:
Преставлено особливості кластерної структури баз даних MongoDB з динамічною схемою документів для створення веб-додатку у вигляді інтернет-магазину на платформі Read. Запропоновано використання хмарної опції для безпеки та конфіденційності даних. Також розглянуто способи доступу до бази даних через систему запитів, API ключ та дашборд.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Садчикова, Ірина, Любомир Крохмалюк та Артем Малихін. "Розвиток інфраструктури кредитних установ в умовах цифровізації ринку фінансових послуг". Scientific Bulletin of Polissia, № 1(28) (2024): 370–86. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2024-1(28)-370-386.

Full text
Abstract:
У статті наведені переваги і недоліки цифровізації онлайн-додатків як базової складової інфраструктури кредитних установ. Перераховані види та елементи цифрової інфраструктури кредитних установ. Визначено основні категорії фінансових продуктів, що потребують негайного впровадження цифрових технологій в інфраструктуру кредитних установ, а саме: необанкінг, штучний фінансовий інтелект, фінансово-інноваційні екосистеми, відкрита всеукраїнська об’єднана мережа онлайн-банкінгу. Представлена схема механізму взаємодії учасників ринку фінансових послуг, який спрощує комунікацію всіх учасників фінансового ринку. Охарактеризовані складові інфраструктурного розвитку кредитних установ, що включають у себе такі необхідні елементи, як підготовку програмного забезпечення, налаштування електронних засобів проведення платежів (СЕП), хмарні системи онлайн-підтримки й доступу та інші.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!