Relevant bibliographies by topics / Хроматографія газова

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Books
  4. Book chapters
  5. Conference papers

Academic literature on the topic 'Хроматографія газова'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 19 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Хроматографія газова.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Хроматографія газова"

1

Лозова, Т. М. "НАУКОВО-ТОВАРОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 41 (10 квітня 2025): 27–34. https://doi.org/10.32782/2522-1221-2025-41-03.

Full text
Abstract:
У статті представлено результати науково-товарознавчих досліджень жирнокислотного складу жировмісної кондитерської продукції. Показано роль жиру і жировмісних харчових продуктів у харчуванні людини. Описано значення впливу окремих жирних кислот, зокрема поліненасичених, на стан здоров’я, функціонування окремих органів у людському організмі. З метою поліпшення й раціоналізації жирнокислотного складу кондитерських виробів рекомендовано вводити до їхнього складу інгредієнти з вмістом ненасичених та особливо поліненасичених жирних кислот. Виходячи з інформаційних наукових даних щодо жирнокислотного складу різних видів жиру і олій, різноманітних інгредієнтів тваринного і рослинного походження, науковці пропонують використання окремих серед них для поліпшення якості та біологічної цінності кондитерської продукції. З цією метою всебічно вивчено склад жирових інгредієнтів та їхніх композицій, що слугує основою для використання їх у кондитерських виробах. Жирнокислотний склад – один з основних показників якості, що визначає споживчу цінність, а отже, і ринкову вартість продукції. Якісний та кількісний контроль жирнокислотного складу олій можна проводити з використанням низки методів досліджень, при цьому найбільш точним і відтворюваним методом аналізу кількісного та якісного вмісту жирних кислот є газова хроматографія. Газова хроматографія – це сучасний фізико-хімічний метод аналізу. Дозволяє з високою селективністю розділяти й ідентифікувати леткі та напівлеткі, стійкі до підвищення температури (термостабільні) сполуки. Газовий хроматограф – важливий прилад для якісного та кількісного дослідження зразків різного складу. Метод розділення за допомогою газової хроматографії базується на адсорбції різних компонентів аналізованої суміші на межі розділу двох незмішуваних фаз. Причому одна фаза рухома ‒ газ, інша нерухома ‒ сорбційний матеріал. Розділення відбувається в процесі постійного перерозподілу речовини між рухомою й нерухомою фазами. Важливим етапом досліджень є вивчення та аналіз жирнокислотного складу різних видів кондитерської продукції, що містить цінні з біологічної точки зору жирові складові. Показано, що наявність пилку квіткового, сухого молока та олії волоського горіха сприяє збагаченню жирової фракції есенціальними жирними кислотами. Частка насичених жирних кислот зменшилася на 4,38 %, а частка поліненасичених – зросла на 12,5 %. Спостерігається суттєве збільшення часток жирних кислот ω-3 та ω-6 в 1,8 та 5,7 раза відповідно. Співвідношення ненасичених до насичених жирних кислот у модельному зразку підвищилося до 2,1 відносно контролю – 1,7. Встановлено оптимізацію співвідношення фракцій насичених та ненасичених жирних кислот.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ЗАЙЦЕВ, Сергій, та Андрій ЗАЙЦЕВ. "МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ АТОМНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 3 (29 вересня 2022): 31–39. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-75-3.

Full text
Abstract:
Представлені результати дослідження джерел виникнення шкідливих радіоактивних і нерадіоактивних речовин та методи визначення їх вмісту в повітрі при експлуатації обладнання двоконтурної атомної електростанції. Доведено, що при експлуатації обладнання двоконтурної АЕС в навколишнє повітря поступають шкідливі речовини, які далі можуть потрапляти в органи дихання людини у вигляді радіоактивних або нерадіоактивних речовин; значущими методами визначення вмісту шкідливих радіоактивних та нерадіоактивних речовин у повітрі є: газова хроматографія; газова хромато-мас-спектрометрія; рідинна сцинтиляція; фотометричні, іонометричні, полярографічні, титрометричні, турбидиметричні, атомно-абсорбційні, радіометричні та γ-спектрометричні вимірювання; запропоновано удосконалену структурну схему 7-ми канального газового хроматографу для визначення в навколишньому повітрі обладнання атомної електростанції вмісту пароподібних та(або) газоподібних шкідливих речовин.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Марія ГНИП, Іван МИКИТІЙ, Василь МЕЛЬНИК та Тарас ДИКУН. "ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ І ТЕПЛОТИ ЗГОРАННЯ ПІРОЛІЗНИХ ГАЗІВ ЯК ПАЛИВА ДЛЯ КОНВЕРТОВАНИХ НА ГАЗ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ НАФТОГАЗОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТРАНСПОРТУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.91.

Full text
Abstract:
Досліджені енергетичні цінності газоподібних продуктів піролізу типової лісової та водної рослинної біомаси України. Проведені теоретичні дослідження основних характеристики зразків типової рослинної біомаси України: акації, ліщини, мікроцистіса, елодеї. Сформульовані методика та планування експериментальних досліджень процесу піролізу рослинної біомаси. Виконані в лабораторних умовах експериментальні дослідження складу газоподібних продуктів піролізу різних видів рослинної біомаси для різних температур. Піроліз рослинної біомаси проводився з використанням спеціально спроектованої та виготовленої піролізної установки, головною частиною якої є піролізний реактор. Виготовлена установка призначена для повільного піролізу. У дослідженні для визначення факту присутності і процентного виходу продукту були використані якісний і кількісний аналізи газової хроматографії. Розраховані нижчі теплотворні здатності газоподібних продуктів піролізу зразків типової лісової та водної рослинної біомаси України. В результаті проведених розрахунків визначено, що при піролізі водних рослин та водорості суміш одержаних газів мала найвищі показники нижчої теплотворної здатності: 17,10-17,15 МДж/кг – для мікроцистіса і 16,45-16,50 МДж/кг – для елодеї. Газ одержаний при піролізі деревини акації мав найвищі показники нижчої теплотворної здатності в межах від 13,8 до 13,85 МДж/кг. Нижча теплотворна здатність пірогазу отриманого зі зразків ліщини перебувала в діапазоні 12,6–12,65 МДж/кг.Ключові слова: піроліз, нижча теплотворна здатність, газова хроматографія, альтернативні палива, дизельний двигун, конвертація двигуна на газ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Коршун, О. М., Д. С. Мілохов, Н. М. Ващенко, А. М. Яструб та С. Т. Омельчук. "ВИЗНАЧЕННЯ МНОЖИННИХ ЗАЛИШКІВ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН У КАРТОПЛІ ТА ЯБЛУКАХ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (19 липня 2024): 124–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2024.i2.14776.

Full text
Abstract:
Вступ. Визначення залишкових кількостей діючих речовин засобів захисту рослин у сільськогосподарській сировині надає необхідну інформацію для подальшої оцінки впливу пестицидів на людину, що є актуальним завданням профілактичної медицини. Оцінка комбінованої експозиції кількома діючими речовинами засобів захисту рослин за умов одночасного їх надходження в організм людини з харчовими продуктами потребує визначення в них мультизалишкових кількостей пестицидів. Мета дослідження – визначити множинні залишки діючих речовин засобів захисту рослин при гігієнічному моніторингу картоплі та яблук, вирощених в агропромисловому секторі України. Методи дослідження. Хроматографічний аналіз проводили на тандемному газовому хромато-мас-спектрометрі Shimadzu GCMS-TQ8050 згідно з методом “GC/MS Residual Pesticides Database Ver. 2” із застосуванням хроматографічної капілярної колонки SH-Rxi-5 ms 30 m, 0.25 mm ID, 0.25 um з нерухомою фазою – полімер на основі (5 % дифенілсилоксан + 95 % диметилсилоксан) та на рідинному хроматографі з триквадрупольним мас-спектрометричним детектором Shimadzu LCMS-8050 з методом “LC/MS/MS Method Package Residual Pesticides Version 2” з використанням хроматографічної сталевої колонки RaptorTM Biphenyl 2.7 um 100×2.1 mm. Підготовку зразків картоплі та яблук проводили відповідно до стандартної методики EN 15662-2018. Результати й обговорення. Застосування методології підготовки проб QuEChERS із сучасними аналітичними методами (капілярна газова хроматографія/тандемна мас-спектрометрія і високоефективна рідинна хроматографія/тандемна мас-спектрометрія) дозволило виявити в урожайних пробах картоплі та яблук наявність двох, трьох і чотирьох діючих речовин засобів захисту рослин. Встановлено, що 50 % проаналізованих зразків картоплі та 56 % проаналізованих зразків яблук містили множинні залишки пестицидів. При цьому 25 % зразків картоплі й 44 % зразків яблук містили залишки двох діючих речовин, 25 % зразків картоплі – трьох, 11 % зразків яблук – чотирьох. Висновки. Серед виявлених в урожайних пробах картоплі та яблук діючих речовин є інсектициди з хімічних класів піретроїдів, неонікотиноїдів, антраніламідів, фунгіциди – представники карбаматів і бензамідів та гербіцид із класу триазинонів. У досліджуваних зразках картоплі та яблук, відібраних під час збору урожаю, вміст діючих речовин пестицидів не перевищував затверджених медико-санітарних нормативів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Матиевская, Е. И., та Е. А. Баум. "Проект химического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова и Политехнического музея. Из истории приборостроения в газовой хроматографии 1940 х – начала 1970 х годов. Часть 2". ANALYTICS Russia 11, № 3 (2021): 240–50. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2021.11.3.240.250.

Full text
Abstract:
В ходе формирования хроматографической коллекции Политехнического музея большое внимание уделяется раскрытию исторической ценности представленных в ней экспонатов, мемориализации сведений о разработчиках научного инструментария. Первая часть статьи рассказывала о становлении и развитии приборостроения в области газовой хроматографии за рубежом в 1940-е – 1960-е годы. Вторая часть посвящена пионерской деятельности в этом направлении отдельных представителей советского научного сообщества в период 1950–1970-х годов. Представлена информация по разработке и производству некоторых моделей советских лабораторных и промышленных газовых хроматографов. Проанализированы история создания, предназначение и устройство лабораторного газового хроматографа ЛХМ 8МД, экземпляр которого хранится в фондах Политехнического музея.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Ганова, Светлана Дмитриевна, Ольга Васильевна Скопинцева та Олег Николаевич Исаев. "К ВОПРОСУ ИССЛЕДОВАНИЯ СОСТАВА УГЛЕВОДОРОДНЫХ ГАЗОВ УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ И ПЫЛИ С ЦЕЛЬЮ ВОЗМОЖНОГО ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ИХ ПОТЕНЦИАЛЬНОЙ ОПАСНОСТИ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 6 (2019): 109–15. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/6/2132.

Full text
Abstract:
Актуальность работы обусловлена необходимостью обеспечения безопасности горных работ на высокогазоносных выбросоопасных угольных пластах, опасных по пыли. Это направление связано с исследованием всего состава газов угленосных отложений и, в частности, высших углеводородов, и оценкой их роли в возникновении взрывопожароопасных ситуаций и внезапных выбросов угля и газа в горные выработки. Определение количественного состава углеводородных газов является необходимой составляющей в процессе выявления степени выбросоопасности пластов, а также определения рациональных параметров обработки угольных пластов с целью снижения их газоносности и пылеобразующей способности для уменьшения риска возникновения пожаровзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах. Цель: изучить состав и количество углеводородных газов высокогазоносных выбросоопасных угольных пластов, опасных по пыли; определить интервал температур при термодегазации для полного извлечения сорбированных углеводородов; сравнить полученные данные по углеводородам углей и пыли; оценить роль сорбированных углеводородов угольной пыли в создании пылевзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах; рассчитать количество высших углеводородов в выбросоопасных угольных пластах. Методы: анализ отечественного и зарубежного опыта; сбор, систематизация и анализ имеющихся в литературных и фондовых источниках сведений по количеству и составу высших углеводородных газов угольных пластов; газовая хроматография с помощью хроматографа «Кристалл 5000.1», термодегазация проб угля и угольной пыли на газовом хроматографе «М-3700», ситовый анализ фракционного состава угольной пыли; методы математической статистики для оценки достоверности полученных результатов по количеству высших углеводородных газов в угле и угольной пыли. Результаты. Установлено, что основное количество сорбированных углеводородов выделяется из угля при термической дегазации в интервале температур 200–250 °С. Содержание предельных углеводородов от метана до гексана в газах, выделенных из углей средней стадии метаморфизма и угольной пыли, составило 13,4–29,1 см3/кг угля, пыли. Определено обогащение десорбированных углеводородов тяжелыми углеводородами, причем в основном преобладают пропан (С3Н8) и бутан (С4H10), выделение которых в шахтную атмосферу может привести к снижению температуры воспламенения пылегазовоздушной смеси, что представляет потенциальную опасность возникновения пожаровзрывоопасных ситуаций в угольных шахтах. Полученные данные по высшим углеводородам могут быть использованы для возможного прогнозирования степени выбросоопасности пластов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Vergelska, N. V., V. V. Vergelska та I. M. Skopychenko. "Особливості використання техногенних колекторів вуглепородних масивів Донецького басейну". Мінеральні ресурси України, № 3 (23 вересня 2024): 54–60. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2024.3.54-60.

Full text
Abstract:
Ліквідація вугільних шахт та вирішення енергонезалежності України поновлює питання видобування метану закритих шахт чи відпрацьованих горизонтів. За понад 250-річний термін розробки вугільних родовищ у Донбасі закрито сотні шахт, які створили техногенні колектори, заповнені газом чи водно-газовими сумішами. Газ із відпрацьованих гірничих виробок за рахунок новоутвореної тріщинуватості масиву мігрує до поверхні, створюючи загрозу комунікаціям та спорудам.Протягом останнього десятиліття було проведено ряд польових робіт у межах відпрацьованих ділянок шахт та лабораторних досліджень газових сумішей із вуглепородних масивів, ізольованих виробок та шахтних вод Донецького басейну.Відпрацювання вугільних пластів на шахтах утворюють складні різнорівневі системи у породах, які можуть складатися із двох чи більше відпрацьованих горизонтів. У залежності від потужності відпрацьованих вугільних пластів та літологічної характеристики вміщуючих їх порід новоутворені техногенні колектори можуть збільшувати вертикальні розміри в середньому в 1,5–2,5 разa у порівнянні із вугільним пластом, тобто в окремих випадках сягати до 5,0–7,0 м. Відпрацьований простір діючих шахт є новим техногенним колектором, придатним для накопичення газоподібних вуглеводнів. На активні процеси міграції газів у відпрацьованому просторі вказують складові газової суміші, представлені гелієм, воднем та вуглеводневими газами. За генетичною належністю газ відпрацьованого простору діючих шахт можна віднести до біогеного, газу глибинних горизонтів (термогенного) та атмосферного газу.При відпрацюванні масиву та створенні техногенного колектора газова складова з часом поновлюється і створюються умови для дегазації відпрацьованого простору. Для оптимального використання таких зон доцільно використовувати специфічний режим, а саме чергування дегазації та періоду спокою, що дасть можливість наповнити газом колектори. Визначення режиму роботи техногенного колектора індивідуальне та базується на моніторингу зміни показників за даними газової хроматографії, що забезпечить тривалий період безпечної утилізації газу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Вергун, О. М., В. С. Камышников, and А. Н. Богомолов. "Method of Preparing Blood Samples on Solid Sorbents for Quantitative Determination of Valproic Acid with Gas Chromatography and Mass Spectrometric Detection." Лабораторная диагностика. Восточная Европа, no. 4 (January 18, 2021): 457–64. http://dx.doi.org/10.34883/pi.2020.9.4.011.

Full text
Abstract:
Цель. Разработка методики подготовки проб биологического материала для обнаружения и количественного определения вальпроевой кислоты в крови методом газовой хроматографии с масс-спектрометрическим детектированием (ГХ/МС).Материалы и методы. Биологическим материалом исследования явились сыворотка крови пациентов в возрасте 25–30 лет, вальпроевая кислота (Valproic acid, «Sanofi», в виде таблеток 500 мг). Для реализации технологии исследования использовались хлороформ, этилацетат (градации «х.ч.а.»), готовые системы для экстракции: EXtrelut® (Merck, Germany), EVIDEX-BOX 50% 3 ml tubes, 300 mg (Agilent, USA); газовый хроматограф Agilent 6890N Network GC System, масс-селективный детектор Agilent 5975C VL VSD (Agilent, США).Результаты. Разработан метод подготовки проб крови с применением традиционной жидкостно-жидкостной, твердо-жидкостной (на основе природного сорбента – диатомового известняка: эксклюзионная хроматография) и твердофазной (на основе универсального сорбента селикогель С18) экстракции, предназначающийся для определения вальпроевой кислоты с использованием технологии газовой хроматографии с масс-селективным детектированием в режиме SIM-мониторинга, что создает возможность применения наиболее приемлемого способа экстракции в ходе выполнения исследования вальпроевой кислоты в конкретных условиях лаборатории.Выводы. В ходе выполнения исследовательской работы установлена эффективность применения разных сорбентов, используемых при проведении жидкостно-жидкостной, твердофазной и твердо-жидкостной экстракции, для изолирования из биологического материала (крови) вальпроевой кислоты с целью дальнейшего ее количественного определения методом газожидкостной хроматографии – масс-спектрометрии. Разработана методика количественногоопределения VPA в режиме селективного мониторинга с использованием газовой хроматографии с масс-селективным детектированием, установлены оптимальные условия подготовки проб крови и элюентов для выделения вальпроевой кислоты из биологических объектов. Purpose. Development of technique of preparation of biological objects for detection and quantitative determination of valproic acid in blood with gas chromatography and mass spectrometric detection (GC/MS).Materials and methods. Blood serum of patients aged 25–30 years; valproic acid (Valproic acid, "Sanofi") in the form of tablets 500 mg, chloroform, ethyl acetate, the systems for extraction: EXtrelut® (Merck, Germany), EVIDEX-BOX 50% 3 ml tubes, 300 mg (Agilent, USA); Agilent 6890N Network GC System gas chromatograph, Agilent 5975C VL VSD mass-selective detector (Agilent, USA).Results. The method is proposed for preparing blood samples using traditional liquid-liquid extraction, solid-liquid extraction based on natural diatomaceous limestone sorbent (exclusive chromatography), and solid-phase extraction based on the universal sorbent selikogel C18, for determination of valproic acid based on gas chromatography with mass-selective detection in the SIM monitoring mode.Conclusion. During the research, the effectiveness of application of various sorbents used in liquid-liquid, solid-phase and solid-liquid extraction for isolation of valproic acid from biological material (blood) for further quantitative determination with gas-liquid chromatography – mass spectrometry was established. The method for quantitative determination of VPA in the mode of selective monitoring, using gas chromatography with mass-selective detection, was developed, and the optimal conditions for preparation of blood samples and eluents for isolation of valproic acid from biological objects were established.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Рыбакова, Е. В. "М. С. Вигдергауз – ученый, организатор науки, создатель самарской хроматографической школы. К 90 летию со дня рождения". ANALYTICS Russia 14, № 4 (2024): 338–42. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2024.14.4.338.342.

Full text
Abstract:
В этом году исполняется 90 лет со дня рождения выдающегося ученого с мировым именем, организатора науки, создавшего самую мощную хроматографическую школу в нашей стране, а также популяризатора хроматографии – науки, которой Марк Соломонович Вигдергауз посвятил всю свою жизнь. Научные интересы М. С. Вигдергауза охватывают все области хроматографии: от теории и практики газовой хроматографии до разработки хроматографических процессов с использованием неидеальных элюентов, неподвижных фаз и трансклассификационных вариантов хроматографии, основанных на использовании фазовых переходов в неподвижной и подвижной фазах. Марк Соломонович активно внедрял газо-жидкостную (ГЖХ) и капиллярную хроматографию в аналитический контроль, развивал применение газовой хроматографии в неаналитическом контроле и в промышленных процессах. Под его руководством создан один из первых ЭВМ-банков данных величин хроматографического удерживания более двадцати тысяч органических веществ, предложен минимальный набор предпочтительных неподвижных фаз с учетом условной хроматографической полярности. М. С. Вигдергауз предложил метод двой­ного внутреннего стандарта и другие методы расчета хроматограмм. Исследования ученого внесли заметный вклад в разработку газохроматографических методов анализа нефти и нефтепродуктов.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Shanaida, M. I., S. R. Klyzub, L. V. Svydenko, N. I. Hudz, Marietta Bialon та Piotr P. Wieczorek. "ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ПОЛІФЕНОЛІВ І ТЕРПЕНОЇДІВ У ТРАВІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ ЧЕБРЕЦЬ (THYMUS L.)". Фармацевтичний часопис, № 1 (28 червня 2022): 12–19. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2022.1.13054.

Full text
Abstract:
Мета роботи. Провести ідентифікацію поліфенолів та терпеноїдів у траві Thymus pulegioides (сорт «2/6-07»), Thymus richardii (сорт «Fantasy») і Thymus vulgaris (сорт «Jalos») з використанням методу тонкошарової хроматографії (ТШХ), а також здійснити газохроматографічний аналіз ефірної олії Thymus richardii.
 Матеріали і методи. Метод тонкошарової хроматографії було використано для якісного аналізу поліфенолів і сполук неполярної природи в надземній частині трьох представників роду Чебрець (Thymus L., родина Lamiaceae Martinov), які заготовляли в умовах культури на території Херсонської області. В ефірній олії Thymus richardii Pers методом газової хроматографії з мас-спектрометрією визначено склад і вміст летких сполук.
 Результати й обговорення. У метанольних витягах трави усіх трьох досліджуваних видів роду Thymus ідентифіковано розмаринову та кофейну кислоти. Лютеолін було чітко помітно тільки на хроматограмі Thymus richardii, тоді як слабку зону апігеніну виявлено лише в Thymus vulgaris. ТШХ-аналіз терпеноїдів показав наявність тимолу лише в метиленхлоридному екстракті надземної частини Thymus vulgaris. Слабкі зони β-ситостеролу були помітні на хроматограмах усіх трьох видів роду Thymus. Методом газової хроматографії з мас-спектрометрією встановлено, що основними компонентами ефірної олії Thymus richardii Pers. були ліналоол (38,60 %), ліналілацетат (18,26 %) і тимол (8,41 %), які мають значний терапевтичний потенціал.
 Висновки. Використані методи хроматографічного аналізу можна вважати простими й надійними для застосування у фітохімічній ідентифікації сировини досліджуваних представників роду Thymus.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Хроматографія газова"

1

Булашенко, Андрій Васильович, Андрей Васильевич Булашенко, Andrii Vasylovych Bulashenko та И. В. Забегалов. "Практическое применение газовой хромотографии". Thesis, Сумской государственный университет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29239.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тичина, О. М., Тетяна Юріївна Мирна та Ганна Володимирівна Каракуркчі. "Актуальні методи хімічного аналізу та їх використання в навчальному процесі". Thesis, ВД Дмитра Бураго, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22637.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Лемішка, Тетяна Ігорівна. "Експериментальне обґрунтування застосування збору антидіабетичного". Thesis, Тернопіль, 2021. https://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17078.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Соколовська, Анастасія Василівна. "Аналіз питної води м. Запоріжжя на вміст органічних забруднювальних речовин". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1426.

Full text
Abstract:
Соколовська А. В. Аналіз питної води м. Запоріжжя на вміст органічних забруднювальних речовин : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник Ю. Ю. Петруша. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 66 с.<br>UA : В роботі 66 сторінок, 16 таблиць, 13 рисунків, було використано 57 літературне джерело, 16 з них на іноземній мові. Об’єктами дослідження було обрано питну воду м. Запоріжжя та воду р. Дніпро. Предмет дослідження – показники вмісту органічного забруднення питної води (ТГМ – трихлорометан, дибромхлорометан, бромдихлорометан, трибромметан та тетрахлорометан, трихлороетилен і тетрахлороетилен). Мета дипломної роботи – визначення якості питної води м. Запоріжжя за показником вмісту органічного забруднення. Методи досліджень та апаратура – фізико-хімічний, теоретичний, розрахунковий, хімічний посуд, сушильна шафа, газовий хроматограф «Кристалл 2000 М». В результаті експериментального дослідження було проведено аналіз питної води та води р. Дніпро в м. Запоріжжя за показником органічного забруднення. Визначено вміст хлорорганічних сполук, а саме ТГМ та тетрахлорометану, трихлороетилену та тетрахлороетилену. За результатами визначення, вміст ТГМ у питній воді м. Запоріжжя не перевищує встановленні норми ДСанПін 2.2.4-171-1 та ВООЗ. Відхилень норми за показником вмісту ТГМ у воді р. Дніпро – не виявлено. Визначений вміст тетрахлорометануне перевищує норми питної води, наявність таких органічних забруднювальних речовин, як трихлороетилен та тетрахлороетилен у питній воді м. Запоріжжя не виявлено.<br>EN : In the work of 66 pages, 16 tables, 13 figures, 57 literary sources were used, 16 of them in a foreign language. Drinking water of the city of Zaporizhzhya and water of the Dnipro river were selected as the objects of the study. The subject of the study - indicators of the content of organic pollution of drinking water (THM - chloroform, dibromochloromethane, bromodichloromethane, tribromomethane and tetrachloromethane, trichlorethylene and tetrachlorethylene). The purpose of the thesis is to determine the quality of drinking water in Zaporozhye by the indicator of the content of organic pollution. Research methods and apparatus - physico-chemical, theoretical, design, chemical utensils, drying cabinet, gas chromatograph "Crystal 2000 M". As a result of the experimental study, the analysis of drinking water and water of the Dnipro River in Zaporozhye was carried out according to the indicator of organic pollution. The content of organochlorine compounds, namely THM and tetrachloromethane, trichlorethylene and tetrachlorethylene, was determined. According to the results, the content of TGM in drinking water in Zaporizhzhya does not exceed the standard of DSanPin 2.2.4-171-1 and WHO. Deviations of the norm in terms of the content of TGM in the water of the Dnieper River - were not detected. The determined content of tetrachloromethane does not exceed the norm of drinking water, the presence of organic pollutants such as trichlorethylene and tetrachlorethylene in drinking water in the city of Zaporozhye was not detected.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лісова, Марина Дмитрівна. "Кінетичні параметри реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4193.

Full text
Abstract:
Лісова М. Д. Кінетичні параметри реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія" / наук. керівник Т. В. Панасенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 60 с.<br>UA : В роботі 60 сторінок, 15 рисунків, 3 таблиці, було використано 58 літературних джерел, 40 з них на іноземній мові. Об’єкт дослідження – естери, похідні 3-хлоропропанової кислоти, зокрема бутил 3-хлоропропаноат. Предмет дослідження − газова хроматографія, кінетичні параметри реакції естерифікації. Мета роботи – провести ресинтез естеру 3-хлоропропанової кислоти та дослідити його фізико-хімічні властивості; вивчити кінетичні параметри реакції естерифікації на прикладі досліджуваної сполуки бутил 3-хлоропропаноату. Методи досліджень та апаратура – теоретичний, експериментальний, розрахунковий, лабораторні терези, хімічний посуд, водяна та піщана баня, газовий хроматограф Agilent 7890B (США) з мас-спектрометричним детектором 5977B, ІЧ-спектрофотометр Bruker Alpha (США). В результаті експериментальних досліджень був проведений синтез естеру, а саме бутил 3-хлоропропаноат, підтверджено індивідуальність бутил 3-хлоропропаноату за допомогою газової хроматографії та ІЧ-спектроскопії, визначено кінетичні параметри реакції естерифікації з використанням двох методів: газової хроматографії та титруванням за К. Фішером.<br>EN : This work consists of 60 pages, 3 tables, 15 figures, 58 literary sources were used, of which 40 were in a foreign language. The objects of the study are esters, derived from 3-chloropropanoic acid, in particular butyl 3-chloropropanoate. The subjects of the study are the gas chromatography, kinetic parameters of the esterification reaction. The purpose of the work is to resynthesize 3-chloropropanoic acid ester and investigate its physicochemical properties; to study the kinetic parameters of the esterification reaction on the example of the test compound butyl 3-chloropropanoate. Research methods and equipment - theoretical, experimental, computational, laboratory scales, chemical utensils, water and sand bath, gas chromatograph Agilent 7890B (USA) with mass spectrometric detector 5977B, IR spectrophotometer Bruker Alpha (USA). As a result of experimental studies, the synthesis of ester, namely butyl 3-chloropropanoate, confirmed the individuality of butyl 3-chloropropanoate by gas chromatography and IR-spectroscopy, determined the kinetic parameters of the esterification reaction using two methods: gas chromatography and titration according to K. Fischer.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Рибалка, Артем Кирилович. "Кінетика реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1425.

Full text
Abstract:
Рибалка А. К. Кінетика реакцій естерифікації монохлорокарбонових кислот : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 102 "Хімія " / наук. керівник Т. В. Панасенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 58 с.<br>UA : В роботі 58 сторінок, 5 таблиць, 10 рисунків, було використано 55 літературних джерел, із них 39 іноземною мовою. Об’єкт дослідження – естери, похідні монохлороцтової кислоти, а саме бутил 2-хлороацетат. Предмет дослідження – газова хроматографія, ІЧ-спектроскопія, кінетика реакції естерифікації. Метою даної роботи є провести ресинтез естеру монохлороцтової кислоти та дослідити його фізико-хімічні властивості; вивчити кінетичні параметри реакції естерифікації на прикладі досліджуваної сполуки, бутил 2-хлороацетату. Методи досліджень та апаратура: колби мірні об’ємом 20, 50 і 100 мл, хімічні стакани на 50 мл, хімічні капіляри, хроматографічні віали об’ємом 1,5 мл, газовий хроматограф Agilent 7890B, ІЧ-спектрометр Alpha Bruker, пікнометр на 10 мл, рефрактометр; застосовувались методи газової хроматографії, ІЧ-спектроскопії, мас-спектрометрії та рефрактометрії для дослідження біологічно активних хлоровмісних речовин. Реактиви: монохлороцтова кислота, бутан-1-ол, концентрована сульфатна кислота, натрій гідрогенкарбонат. Був проведений ресинтез естеру, похідного монохлороцтової кислоти, та подальше дослідження фізико-хімічних властивостей ресинтезованої сполуки, ідентифікація методами газової хроматографії, ІЧ-спектроскопії та мас-спектрометрії. Досліджені кінетичні параметри реакції естерифікації на прикладі досліджуваної сполуки, бутил 2-хлороацетату.<br>EN : This work contains 58 pages, 5 tables, 10 figures. 55 references were used in this work, including 39 in foreign language. The object of the study – esters, derivatives of monochloroacetic acid, namely butyl 2-chloroacetate. The subject of the study – gas chromatography, IR-spectroscopy, kinetic of esterification reaction. The aim of this work is to resynthesize the monochloroacetic acid ester and investigate its physical and chemical properties; to study the kinetic parameters of the esterification reaction on the example of the test compound, butyl 2-chloroacetate. Research methods and apparatus: 20, 50, 100 mL volumetric flasks, 50 mL beakers, chemical capillaries, 1.5 mL chromatographic vials, Agilent 7890B gas chromatograph, Alpha Bruker IR-spectrometer, 10 mL pycnometer, refractometer; methods of gas chromatography, IR-spectroscopy, mass-spectrometry and refractometry were used for the study of biologically active chlorine-containing substances. Reagents: monochloroacetic acid, butan-1-ol, concentrated sulfuric acid, sodium hydrogen carbonate. A resynthesis of ester derived from monochloroacetic acid was carried out, and further investigation of the physical and chemical properties of resynthesized compound, identification by gas chromatography, IR-spectroscopy and mass-spectrometry methods. The kinetic parameters of the esterification reaction were investigated on the example of the test compound, butyl 2-chloroacetate.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Хроматографія газова"

1

Газовая хроматография. 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Березкин, В. Г. Высокоэффективная капиллярная газова-хроматография. 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Алексеева, К. В. Пиролитическая газовая хроматография. 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Нестеров, А. Е. Обращенная газовая хроматография полимеров. 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Вяхирев, Д. А., та А. Ф. Шушунова. Руководство по газовой хроматографии. 1987.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Руководство по газовой хроматографии. Т. 1. Мир, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Руководство по газовой хроматографии. Т. 2. Мир, 1988.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Березкин, В. Г. Газо-жидко-твердофазня хроматография. 1986.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Агапов, В. И. Основы газовой хроматографии для почвоведов. 1990.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Король, А. Н. Изучение фазового равновесия методом газовой хроматографии. 1985.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Хроматографія газова"

1

Шелехова, Н. В., Т. М. Шелехова, Л. И. Скворцова, Н. В. Полтавская та О. Н. Коваль. "Расширение аналитических возможностей методов газовой хроматографии, капиллярного электрофореза и хромато-масс-спектрометрии для изучения химического состава спиртных напитков". У Перспективные технологии и методы контроля в производстве спирта и спиртных напитков. Первое экономическое издательство, 2021. http://dx.doi.org/10.18334/9785912924002.163-167.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Хроматографія газова"

1

Родинков, О. В. "ХРОМАТОГРАФИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ СО СТАЦИОНАРНОЙ ГАЗОВОЙ ФАЗОЙ: ЖИДКОСТНО-ГАЗОВАЯ И ЖИДКОСТНО-ГАЗОАДСОРБЦИОННАЯ ХРОМАТОГРАФИЯ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_190.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ПОМАЗАНОВ, В. В., В. А. КИСЕЛЕВА та С. Г. МАРДАНЛЫ. "БИОЛОГИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ 10-ГИДРОКСИ-Д2-ДЕЦЕНОВОЙ КИСЛОТЫ И ЕЁ ХРОМАТО-МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЧЕСКОЕ ОПРЕДЕЛЕНИЕ В ПРОДУКТАХ ПЧЕЛОВОДСТВА". У ФАРМОБРАЗОВАНИЕ-2023 Воронеж. Воронежский государственный университет, 2023. http://dx.doi.org/10.17308/978-5-9273-3827-6-2023-349-353.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Шашков, М. В., та В. Н. Сидельников. "НЕПОДВИЖНЫЕ ФАЗЫ НА ОСНОВЕ ИОННЫХ ЖИДКОСТЕЙ В КАПИЛЛЯРНОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ". У ХI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Долгушев, П. А., та М. В. Шашков. "РАСШИРЕНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ДВУМЕРНОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ ДЛЯ АНАЛИЗА СЛОЖНЫХ ВЫСОКОКИПЯЩИХ СМЕСЕЙ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_82.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Костров, Ю. В. "Развитие методики геохимического исследования керна и шлама методом газовой хроматографии". У Geomodel 2012. EAGE Publications BV, 2012. http://dx.doi.org/10.3997/2214-4609.20143136.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Арашкович, Светлана, та Дмитрий Войтка. "Разработка методики определения флудиоксонила в растениводческой продукции методом газовой хроматографии". У VIIth International Scientific Conference “Genetics, Physiology and Plant Breeding”. Institute of Genetics, Physiology and Plant Protection, Republic of Moldova, 2021. http://dx.doi.org/10.53040/gppb7.2021.74.

Full text
Abstract:
In the publication the methods of fludioxonyl determination in vegetable pea, potato and winter wheat by the method of gas chromatography with the mass-spectrometric detector is presented. The ex-traction method of soil preparation differs by the simplicity of execution, small use of reagents, expres-sion and provides with the purity of extracts necessary for getting the reproduced quantitative results.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Корягина, Н. Л., Е. И. Савельева та А. И. Уколов. "ПРИМЕНЕНИЕ РЕАКЦИОННОЙ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ В АНАЛИЗЕ ПРОДУКТОВ ГИДРОЛИЗА ФОСФОРОРГАНИЧЕСКИХ ОТРАВЛЯЮЩИХ СОЕДИНЕНИЙ". У ХI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_48.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Воронков, А. С., Т. В. Иванова, М. А. Брейгина, Е. С. Клименко та К. Бабушкина. "СКВАЛЕН В ЭКСУДАТЕ РЫЛЬЦА ПЕСТИКА LILIUM LONGIFLORUM L. И NICOTIANA TABACUM L." У Биотехнология в растениеводстве, животноводстве и сельскохозяйственной микробиологии. Crossref, 2023. http://dx.doi.org/10.48397/arriab.2023.23.xxiii.040.

Full text
Abstract:
Методом газово-жидкостной хроматографии с масс-спектрометрией в эксудате рылец лилии (Lilium longiflorum L., сорт Белое небо) и табака (Nicotiana tabacum L., сорт. Маленькая Гаванна SR1) был обнаружен сквален (2,6,10,15,19,23-гексаметилтетракоза-2,6,10,14,18,22-гексаен). Данное вещество идентифицировано в эксудате цветковых впервые. Концентрацию сквалена в эксудате можно выразить на среднюю массу рыльца (у табака она составляет в среднем 2,7 мг, для лилии около 60 мг), которую определяли гравиметрическим методом в ходе эксперимента. Таким образом. на 1 мг массы рыльца табака приходится 0,18 нг сквалена, а для лилии 0,29 нг.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Алексеенко, А. Н., А. В. Меринов, О. М. Журба та С. Ф. Шаяхметов. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ 1-ГИДРОКСИПИРЕНА В МОЧЕ МЕТОДОМ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ С МАСС-СЕЛЕКТИВНЫМ ДЕТЕКТИРОВАНИЕМ". У ХI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Понарин, Н. В., та Р. А. Чуркин. "РАЗРАБОТКА МЕТОДИКИ КОНТРОЛЯ ПРОЦЕССА ПОЛУЧЕНИЯ 1,4-БИС(2- ГИДРОКСИЭТИЛ) ПИПЕРАЗИНА ИЗ ДИЭТАНОЛАМИНА МЕТОДОМ ГАЗОВОЙ ХРОМАТОГРАФИИ". У XI ВСЕРОССИЙСКАЯ НАУЧНАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ И ШКОЛА «АНАЛИТИКА СИБИРИ И ДАЛЬНЕГО ВОСТОКА», ПОСВЯЩЕННАЯ 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ И.Г. ЮДЕЛЕВИЧА. ИНХ СО РАН, 2021. http://dx.doi.org/10.26902/asfe-11_127.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Хроматографія газова' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography