Relevant bibliographies by topics / Хронічний вiрусний гепатит В

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses

Academic literature on the topic 'Хронічний вiрусний гепатит В'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022
Last updated: 29 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Хронічний вiрусний гепатит В.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Хронічний вiрусний гепатит В"

1

Moroz, L. V., T. O. Melnyk, and I. A. Matkovskyi. "Визначення кількісного вмісту HBsAg у сироватці крові під час комплексного моніторингу хронічного гепатиту В у ВІЛ-інфікованих пацієнтів." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 3.04 (July 1, 2014): 27–30. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.04.2014.82430.

Full text
Abstract:
У роботі подано результати вивчення кількісного вмісту HBsAg у пацієнтів із коінфекцією ВІЛ/хронічний гепатит В у зіставленні з наявністю/відсутністю ДНК вірусу гепатиту В та рівнем аланінаміно-трансферази в крові. Було встановлено, що у хворих із поєднаною інфекцією ВІЛ/хронічний гепатит В, які отримують лікування, відсутність ДНК вірусу гепатиту В вірогідно пов’язана із зниженням рівня HBsAg, особливо із збільшенням тривалості лікування. При зіставленні з показником аланінамінотрансферази було виявлено, що рівень HBsAg суттєво збільшений лише в пацієнтів, які не отримують противірусного лікування та мають показник аланінамінотрансферази, вищий за норму. Отже, кількісне визначення сироваткового HBsAg можна вважати вірогідним додатковим критерієм для моніторингу лікування хворих на коінфекцію ВІЛ/хронічний гепатит із застосуванням нуклеоз(т)идних інгібіторів зворотної транскриптази.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Osyodlo, G. V. "Епідеміологічні й терапевтичні аспекти хронічних дифузних захворювань печінки у військовослужбовців." GASTROENTEROLOGY, no. 4.50 (August 1, 2013): 50–56. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.4.50.2013.86378.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано результати статистичної звітності щодо захворюваності, структури та підходів до лікування хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) у військовослужбовців. Показано, що ХДЗП займають друге рангове місце у структурі хвороб органів травлення серед офіцерів та військовослужбовців контрактної служби, третє місце — серед військовослужбовців строкової служби, і впродовж 10-річного статистичного ряду рівень захворюваності на ХДЗП збільшився в 1,2 раза. У структурі ХДЗП серед офіцерів і військовослужбовців контрактної служби переважає хронічний гепатит невірусної етіології, а серед військовослужбовців строкової служби — хронічний вірусний гепатит. Для лікування ХДЗП як вірусної (у 76,9 % хворих), так і невірусної етіології (у 67,3 % хворих) використовували есенціальні фосфоліпіди, урсодезоксихолеву кислоту та їх поєднання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Hrushko, V. V. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОРИСТАННЯ АДЕМЕТІОНІНУ І ЙОГО ВІДДАЛЕНИХ ЕФЕКТІВ НА ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ І У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (January 24, 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9629.

Full text
Abstract:
У спортсменів високої професійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень спостерігаються статистично достовірні зміни з боку клітинного імунітету, які багато в чому нагадують аналогічні зміни при хронічному гепатиті С. Прийом спортсменами адеметіоніну у відновний період приводив до нормалізації показників клітинного імунітету, які залишалися стабільними у віддалений період. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз субпопуляцій лімфоцитів у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень і у хворих на хронічний гепатит С і визначити вплив гепатопротектора адеметіоніну на показники клітинного імунітетту в обох групах. Матеріал і методи. Було обстежено 38 практично здорових осіб, 34 спортсмени-біатлоністи високої про­фесійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень і 40 хворих на хронічний гепатит С. Оцінювали показники клітинного імунітету: Т-лімфоцити (CD3+, CD19-), Т-хелпери/Т-індуктори (CD4+, CD8-), Т-супре­сори/Т-цитотоксичні клітини (CD4-, CD8+), імунорегуляторний індекс, цитотоксичні клітини (CD3+, CD56+), NK-клітини (CD3-, CD56+), В-лімфоцити (CD3-, CD19+), моноцити (CD14), загальний лейкоцитарний антиген (ЗЛА, CD45). Методи діагностики: проточна цитофлуориметрія. Результати. Визначені показники клітинного імунітету, які змінюються у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень; показаний позитивний вплив адеметіоніну на нормалізацію імунного статусу спортсменів під час його прийому і у віддалений період. При хронічному гепатиті С під час прийому адеметіоніну також спостерігали нормалізацію показників клітинного імунітету, але вона була нетривалою і зникала після відміни гепатопротектора. Висновки. Адеметіонін позитивно впливає на показники клітинного імунітету як у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень, так і у хворих на хронічний гепатит С, але в останніх нормалізація була нетривалою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Bagmut, I. Y., and S. M. Gramatiuk. "ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ВПЛИВУ ФЕРМЕНТІВ ТКАНИННОГО ДИХАННЯ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МІТОХОНДРІЙ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С." Medical and Ecological Problems 22, no. 1-2 (March 20, 2018): 3–6. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2018.22.1-2.01.

Full text
Abstract:
Исследования, проведенные в течение нескольких десятилетий, в области патофизиологических механизмов митохондрий гепатоцитов, обычно были направлены на функциональные исследования изолированных митохондрий при отсутствии АДФ. Во многих случаях исследователи использовали данные для расчета параметров, включая коэффициент дыхательного контроля или количество потребляемой АДФ на каждое количество используемого кислорода. Однако до настоящего времени мало известно о том, как вирус может выжить в сильно окислительной среде, учитывая то, что окислительный стресс является важным клиническим признаком, связанным с инфицированием вирусом гепатита С. По нашему мнению, адаптация к окислительному стрессу - это патофизиологический механизм к выживанию вируса. Цель работы заключается в исследовании механизмов нарушения энергоснабжения, как механизма повреждения клеток, у пациентов с хроническим вирусным гепатитом С. В данное исследование было включено 62 пациента с наличием HCV-инфекции - основная группа, и 24 условно-здоровых пациента, не имевших в анамнезе заболеваний печени - группа контроля. Пациентов отбирали на основании их стабильного клинического состояния в течение последних 3 месяцев. У больных основной группы, HCV-инфекция была диагностирована положительно анти-HCV и HCV-РНК в течение не менее 6 месяцев. Митохондриальную целостность оценивали путем высвобождения цитохрома С с использованием коммерческого набора (цитохром C оксидазный Kit Sigma-Aldrich, USA), который указывает на наличие 96% интактных митохондрий. Внутренняя флуоресценция NADH была отслежена в изолированных митохондриях как маркер миохондриального окислительно-активного состояния NADH. Митохондриальное деление является ключевым патогенетическим механизмом контроля целостности митохондрий, при адаптации к клеточному патофизиологическому ответу вирус гепатита С модулирует ключевые процессы, связанные с инфицированием, для содействия сохранению вируса. Митохондриальное деление не всегда связано с разрушением клеток, также оно может защищать клетки от смерти, вызванной оксидативным стрессом и Ca2+ зависимыми апоптотическими стимуляторами. Механизм, с помощью которого ферменты энергетического обмена подавляют репликацию вируса гепатита С, не совсем понятен, но, вероятно, он включает кальций и диссоциацию комплекса репликации вируса из мембран. Детальное понимание механизма, с помощью которого ферменты энергетического обмена подавляют репликацию HCV-инфекции, требуют дополнительных исследований.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Babinets, L. S., and O. R. Shaygen. "КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ В ПОЄДНАННІ ІЗ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ С." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 20, 2019): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10371.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовані особливості поєднаного перебігу хронічного панкреатиту із вірусним гепатитом С. Проведені дослідження показали негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на перебіг хронічного панкреатиту, що виражався більш значно вираженими клінічними патологічними ознаками, порівняно із групою ізольованого хронічного панкреатиту. В останні роки збільшилась увага до інфекційного чинника, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі вірусного гепатиту С. Мета – вивчити клінічний перебіг хронічного панкреатиту у хворих із супутнім вірусним гепатитом С. Матеріал і методи. Обстежено 57 хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С. Групу порівняння склали 20 осіб, хворих на хронічний панкреатит. Для встановлення клінічного діагнозу хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С усі хворі були обстежені згідно із протоколами МОЗ України (накази № 638 МОЗ України від 10.09.2014 р. та № 729 МОЗ України від 18.07.2016 р.). Діагноз хронічного панкреатиту та вірусного гепатиту С верифікували на підставі даних анамнезу захворювання, клінічних проявів і результатів лабораторно-інструментальних досліджень. Загальноклінічні й біохімічні обстеження проводили хворим на хронічний панкреатит у фазі загострення та нестійкої ремісії, хворим на вірусний гепатит С – у фазі стійкої ремісії. Результати. У клінічному перебігу хронічного панкреатиту із супутнім вірусним гепатитом С провідне місце займали больовий, диспепсичний синдроми та порушення випорожнення. Вони були більш значно виражені, ніж у групі порівняння (вірогідна відмінність стосовно показників групи ізольованого хронічного панкреатиту (p<0,05)). У хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С виявили анемію легкого ступеня, зниження рівня альбуміну в крові, гіпербілірубінемію, гіперхолестеринемію, підвищення рівнів АЛТ та АСТ, амілази крові та діастази сечі (p<0,05). У хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С сумарний рівень копрограми у балах склав (5,20±0,82), а в хворих на хронічний панкреатит – (3,10±0,32); було виявлено значно гірші рівні показників, більш виражений запальний синдром і дисбактеріоз. У двох досліджуваних групах переважала стеаторея II типу. Глибина структурних змін у підшлунковій залозі за даними УЗД у групі хворих на хронічний панкреатит із супутнім вірусним гепатитом С становила (2,56±1,10) балів, що відповідає процесу середнього ступеня тяжкості, у групі ізольованого хронічного панкреатиту – (1,90±0,60) балів. Висновки. За оцінкою даних дослідження встановлено негативний вплив супутнього вірусного гепатиту С на клінічний перебіг хронічного панкреатиту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Molodtsov, V. Ye, O. I. Fediv, and G. Ya Stupnytska. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ АТОРВАСТАТИНУ ПРИ ПОЄДНАННІ АЛКОГОЛЬНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ ТА АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 18, 2020): 126–32. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11188.

Full text
Abstract:
Останнім часом зросла кількість повідомлень щодо перспективності використання статинів при захворюваннях печінки. Завдяки низькій токсичності та високому рівню безпеки в клінічній практиці найчастіше використовується аторвастатин, у зв’язку з чим доцільним є дослідження результатів його застосування у хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) за її поєднання з артеріальною гіпертензією (АГ). Мета – вивчити ефективність застосування аторвастатину у комплексній терапії АХП, поєднаної із АГ, шляхом визначення у крові показників функціонального стану ендотелію, системного запалення, оксидативного стресу, ліпідного та вуглеводного обмінів. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 62 хворих на алкогольну хворобу печінки. Усіх обстежених було поділено на дві групи. До першої (контрольної) групи увійшли 11 хворих на хронічний алкогольний гепатит (ХАГ) та 20 хворих на алкогольний цироз печінки (АЦП), яким проводилося загальноприйняте лікування. Другу (основну групу) склали 11 пацієнтів із ХАГ та 20 пацієнтів з АЦП, які на фоні традиційного лікування отримували аторвастатин (по 20 мг 1 раз на добу впродовж 3 місяців). Визначали вміст у сироватці крові стабільних метаболітів монооксиду нітрогену (нітритів/нітратів), ендотеліну-1, молекул міжклітинної адгезії-1 (ICAM-1), С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин-a, трансформувального фактора росту-b1, інтерлейкіну-10, 8-ізопростану та церулоплазміну. Досліджували також ліпідний спектр крові та деякі показники вуглеводного обміну. Результати. У хворих на ХАГ та АЦП, поєднані з АГ, під впливом аторвастатину спостерігалося зниження рівня в сироватці крові ендотеліну-1, нітратів/нітритів, ICAM-1, С-реактивного білка, фактора некрозу пухлин-a, інтерлейкіну-10, трансформувального фактора росту-b1, 8-ізопростану, церулоплазміну, загального холестеролу, холестеролу ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеролів за одночасного зростання вмісту холестеролу ліпопротеїдів високої щільності. Висновок. Застосування аторвастатину у комплексному лікуванні хворих на алкогольну хворобу печінки (хронічний алкогольний гепатит та алкогольний цироз печінки), поєднану з артеріальною гіпертензією, приводить до покращання функціонального стану ендотелію, зниження інтенсивності системного запалення та оксидативного стресу на тлі зменшення проявів дисліпопротеїнемії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Kalashnyk, K. V., O. V. Riabokon, O. V. Tsarova, Yu Yu Riabokon, and H. V. Yalova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ." Інфекційні хвороби, no. 2 (July 29, 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10321.

Full text
Abstract:
Мета роботи – проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС), інфікованих 1-м генотипом вірусу за результатами виконання Державної цільової програми в Запорізькій області. Матеріали і методи – досліджено 113 хворих на ХГС, інфікованих 1-м генотипом вірусу, які лікувалися за різними схемами противірусної терапії (ПВТ) із застосуванням противірусних препаратів з прямим механізмом дії. Результати досліджень та їх обговорення. Було встановлено формування стійкої вірусологічної відповіді після 12-тижневого лікування (СВВ 12) у більшості пацієнтів: у 86,5 % осіб після лікування пегільованим інтерфероном (peg IFN) + рибавірином (RBV) + софосбувіром (SOF) та у 93,4 % після терапії омбітасвіром/паритапревіром/ритонавіром + дасабувіром (OBV/PTV/r+DSV) ± RBV, при цьому частота досягнення СВВ 12 не залежала від ступеня фіброзу печінки. Встановлено, що динаміка активності АлАТ мала певні особливості залежно від схеми лікування. Застосування 3D-режиму приводило до нормалізації АлАТ на момент завершення лікування у 91,8 % пацієнтів, після чого цей показник залишався незмінним. Лікування хворих за схемою peg-IFN+SOF+RBV обумовлює нормалізацію активності АлАТ на момент завершення ПВТ тільки у 65,4 % хворих, що нижче (р<0,0001), ніж при застосуванні 3D-режиму. Проте в подальші 24 тиж після ПВТ за інтерферонвмісною схемою активність АлАТ продовжувала знижуватись, порівняно із завершенням ПВТ (р<0,01), та в кінцевому періоді спостереження статистично не відрізнялася у пацієнтів обох груп (р>0,05). ПВТ за схемою peg-IFN+SOF+RBV, порівняно із 3D-режимом, частіше супроводжувалася розвитком небажаних побічних явищ (76,9 % проти 42,6 %, р=0,0002) за рахунок інтерфероніндукованих грипоподібного синдрому (65,4 %) та нейтропенії (53,8 %), рибавіриніндукованої анемії (46,2 %). Частота розвитку тромбоцитопенії (44,2 % та 37,7 %) та свербежу шкіри (9,6 % та 3,3 %) статистично не відрізнялася у пацієнтів досліджуваних груп (р>0,05). Після завершення лікування за схемою OBV/PTV/r+DSV+RBV в окремих хворих з фіброзом печінки F4, на тлі стійкої негативації HCV-RNA у крові зафіксовано появу асциту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Ніколайчук, М. А., and Л. Р. Шостакович-Корецька. "ДИНАМІКА ВІТАМІНУ D В CИРОВАТЦІ КРОВІ ХВОРИХ З ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ С ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛУ В КОМПЛЕКСІ З ПРОТИВІРУСНОЮ ТЕРАПІЄЮ." Інфекційні хвороби, no. 4 (April 11, 2022): 32–35. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12837.

Full text
Abstract:
Мета роботи – вивчити динаміку вмісту вітаміну D у хворих на хронічний гепатит C (ХГС) з недостатністю та дефіцитом вітаміну D при застосуванні холекальциферолу разом з противірусною терапією (ПВТ). Матеріали і методи. До дослідження було залучено 82 хворих на ХГС з порушеним обміном вітаміну D (субоптимальний рівень та дефіцит). Хворі віком від 18 до 75 років були з підтвердженими маркерами діагностики HCV, раніше не отримували противірусного лікування; з якісним та кількісним виявленням РНК HCV (метод ПЛР), генотипу HCV; з визначеним фіброзом за шкалою METAVIR; зі згодою в участі у дослідженні. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняльний аналіз вмісту вітаміну D в I групі (дефіцит та недостатність вітаміну D + терапія з додаванням холекальциферолу) та II групі (дефіцит і недостатність вітаміну D + терапія без додавання холекальциферолу) показує, що статус вітаміну D у хворих з його недостатністю не може відновлюватися самостійно, навіть при застосуванні противірусної терапії. Показник вітаміну D в першій групі, де до лікувального алгоритму був включений вітамін D, на старті ПВТ знижувався вміст вітаміну D: 19.9 [16.1; 25.0] нг/мл, що відповідало дефіциту вітаміну D, проте в кінці терапії рівень вітаміну D повністю нормалізувався і становив 30.7 [28.2; 35.2] нг/мл.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Tumanskiy, V. A., S. V. Fen, and L. M. Tumanskaya. "Хронічні стеатогепатити в трепанобіоптатах печінки: патоморфологія активності та репаративних процесів." Reports of Vinnytsia National Medical University 23, no. 1 (July 3, 2019): 46–53. http://dx.doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2019-23(1)-07.

Full text
Abstract:
Мета роботи — охарактеризувати можливості патоморфологічного визначення в трепанобіоптатах печінки активності хронічного стеатогепатиту різного генезу і спрямованості репаративних процесів. Гістологічними, гістохімічними й імуногістохімічними методами досліджена печінка 160 хворих на алкогольний стеатогепатит (АСГ), 123 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), 30 хворих на хронічний вірусний гепатит С, а також 30 гепатобіоптатів пацієнтів, які не хворіли на стеатогепатит. Визначено, що патоморфологічними параметрами активності АСГ і НАСГ є зростання тяжкості та поширення стеатозу гепатоцитів печінки; збільшення числа гепатоцитів з тільцями Малорі-Денка і балонних гепатоцитів; інтенсифікація стеатонекрозу, балонного лізису, апоптозу і фероптозу гепатоцитів; зростання кількості та розширення вогнищ стеатонекрозу в печінці; поширення вогнищевої та дифузної лейкоцитарно-лімфоцитарної інфільтрації часточок печінки. Генез стеатогепатиту (алкогольний, неалкогольний, вірусний) уточнюється тільки з урахуванням відповідних клініко-лабораторних даних пацієнта. Особливостями репаративних процесів у печінці є: диференціювання прогеніторних клітин печінки через проміжні гепатобіліарні і гепатоцитоподібні клітини в гепатоцити за наявності ламініну в печінкових часточках; ранній розвиток перицелюлярного фіброзу та відстрочена активація дуктулярної реакції з підсиленням портального і мостоподібного портально-портального фіброзу; фіналом фіброзу є мікронодулярний цироз печінки перисинусоїдально-перицелюлярного або портально-Z1-3перисинусоидального типу. Отже, в адекватному трепанобіоптаті печінки є можливість встановити активність НАСГ і АСГ (або її відсутність), тип і ступінь тяжкості фіброзу печінки, а також ступінь виразності і спрямованість репаративних процесів у печінці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Susak, Ya M., R. S. Tsimbalyuk, M. V. Maksymenko, I. O. Tіulіukin, and O. V. Hodzinsky. "Лапароскопічна холедохолітотомія в лікуванні хворих на гострий панкреатит з жовчною гіпертензією." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 4 (January 4, 2019): 101–6. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9721.

Full text
Abstract:
Мета роботи: поліпшити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит (ГБП) із жовчною гіпертензією (ЖГ) шляхом застосування лапароскопічної холедохолітотомії. Матеріали і методи. У дослідження залучено 50 пацієнтів (6 чоловіків та 44 жінки, середній вік – 58,4 року) з ГБП та ЖГ середнього ступеня тяжкості, спричиненою холедохолітіазом. В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано згідно із критеріями, запропонованими Нідерландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. Госпіталізація хворих у лікарню відбувалася в строки від 2 до 48 год від початку захворювання. Більшість пацієнтів (60 %) госпіталізовано не пізніше 24 год від початку захворювання. Супутні захворювання виявлено у 36 (72 %) пацієнтів: ішемічну хворобу серця – у 28 (56 %), гіпертонічну хворобу різного ступеня тяжкості – в 27 (54 %), хронічний гепатит – у 15 (30 %), підвищення індексу маси тіла, яке відповідало ожирінню, – в одного (2 %), цукровий діабет – у 2 (4 %), анемію – в одного (2 %). Застосовано персоналізований алгоритм хірургічного лікування, який дав змогу обрати метод усунення біліарної гіпертензії в перші 12–72 год після виникнення больового нападу. Результати досліджень та їх обговорення. В перші 12–72 год захворювання виконали: ФЕГДС з ЕПСТ (n=33), лапароскопічну холецистектомію, холедохоскопію та літоекстракцію із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (n=13), перкутанну крізьпечінкову пункцію жовчних шляхів (n=7). Лапароскопічну літоекстракцію виконали в 26 % хворих, що дало змогу одномоментно ліквідувати причину ЖГ та виконати холецистектомію. Летальність становила 2 % (один хворий). Середній термін перебування в стаціонарі – 12,46 доби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Хронічний вiрусний гепатит В"

1

Соцька, Я. А., Н. Б. Рябенко, Е. Б. Рябенко, and І. Г. Кривуля. "Вплив комбінацii препаратiв фосфоглiву та ентеросорбенту «Бiле вугiлля» на стан системи інтерферону у хворих на хронічний вiрусний гепатит В." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37956.

Full text
Abstract:
Актуальною проблемою сучасної інфектології є хронічний вірусний гепатит В. Це пов’язано з ростом захворюваності, частими ускладненнями та частим розвитком небажаних побічних ефектів стандартної інтерферонотерапії. Нашу увагу привернула можливість застосування гепатопротекторів та ентеросорбентів з метою медичної реабілітації хворих хронічною патологією внутрішніх органів, у тому числі хронічним вірусним гепатитом В.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гайворонська, Ілона Євгенівна, Илона Евгеньевна Гайворонская, and Ilona Yevhenivna Haivoronska. "Сімейний випадок захворювання на хронічний вірусний гепатит В." Thesis, Видавництво СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21979.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Давиденко, О. М., О. В. Мироник, and Х. І. Возна. "Клінічна ефективність застосування препарату "Гепадиф" в комплексному лікуванні хворих на хронічний гепатит В." Thesis, БДМУ, 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17358.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Романчук, К. Ю. "Персоналізація та прогнозування фармакотерапії у хворих на хронічний гепатит С в залежності від генетичних факторів." Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32296.

Full text
Abstract:
Проблема вірусного гепатиту С на теперішній час залишається однією з актуальніших проблем охорони здоров’я України та у світі в цілому. Відсутність ефективної вакцини не дає підстав сподіватися на значне зниження захворюваності і зумовлює важливість розробки та удосконалення схем противірусної терапії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32296
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Ільїна, Ніна Іванівна, Нина Ивановна Ильина, and Nina Ivanivna Ilina. "Індуктори ендогенного інтерферону в терапії хронічного вірусного гепатиту С." Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4738.

Full text
Abstract:
Для лікування хронічних вірусних гепатитів застосовують рекомбінантні α-інтерферони. Однак їх використання в клінічній практиці обмежено в зв’язку з великою кількістю протипоказань до їх застосування, побічною дією, недостатньою ефективністю на фоні високої вартості лікування. Тому альтернативним методом корекції інтерферонового стану є застосування індукторів ендогенних інтерферонів. Серед них найбільш безпечним і за діапазоном позитивних ефектів одне з перших місць займає циклоферон, який стимулює продукцію В-клітинами синтез α-інтерферону. Останній має не тільки етіотропну, а й імуномоделюючу дію, стимулюючи специфічну і неспецифічну резистентність організму, а також має антипроліферативний ефект. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4738
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Грищенко, Світлана Олексіївна, Микола Дмитрович Чемич, Николай Дмитриевич Чемич, Mykola Dmytrovych Chemych, Светлана Алексеевна Грищенко, and Svitlana Oleksiivna Hryshchenko. "Ефективність використання пегільованого інтерферону в лікуванні хронічного вірусного гепатиту С." Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4745.

Full text
Abstract:
Мета роботи - вивчити ефективність впливу використання пегільованих інтерферонів в комбінації з рибавірином на перебіг хронічного вірусного гепатиту С (ХВГ С). Отримані позитивні результати застосування комбінації пегільованих інтерферонів та рибавірину дозволяють прогнозувати досягнення стабільної ремісії по завершенні курсу лікування у більшої кількості хворих порівняно з пацієнтами контрольних груп. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4745
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Тєрьошин, В. О., О. В. Круглова, and Г. І. Граділь. "Клініко-імунологічні ефективності ентеросорбції в лікуванні хворих на вірусний гепатит В." Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/43153.

Full text
Abstract:
Відомо, що епідеміологічна ситуація стосовно захворюваності на хронічний вірусний гепатит В (ХВГВ) залишається важливою та поки що невирішеною проблемою сучасної медицини. Хронічні вірусні гепатити посідають істотне місце серед передумов захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, первинної інвалідності й смертності в усьому світі. Усе викладене диктує необхідність удосконалювання базисних методик терапії й створення нових методів лікування хворих на ХВГВ.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Лаврюкова, С. Я., Н. С. Пастерначенко, В. О. Мозгова, О. М. Усиченко, and К. М. Усиченко. "Аналіз частоти виявлення деяких поліморфізмів генів цитокінів IL-4, IL-10, TNF у хворих на хронічний гепатит В." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45438.

Full text
Abstract:
Хронічний гепатит В (ВГВ) є однією з основних причин хронічних дифузних захворювань печінки. У хворих на ХГВ є високий ризик розвитку цирозу печінки, печінково-клітинної недостатності і гепатоцелюлярної карциноми. Дослідженнями останніх років доведено, що дисбаланс секреції імунорегуляторних цитокінів та регуляції цітокінопосредованої кооперації, проліферації і диференціювання клітин, може бути обумовлений комплексом генів, від яких залежить рівень продукції цитокінів Th1 або Th2 типу. Встановлено, що рівень продукції цитокінів та їх антагоністів, експресія рецепторів до різних цитокінів визначається успадкованим індивідуумом набором алельних варіантів генів цитокінів та їх рецепторами. Однак, дослідження з вивчення взаємозв'язку між поліморфізмом генів цитокінів та варіантами перебігу ХГВ нечисленні і нерідко оцінюються в одній групі з хронічним гепатитом С.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Чемич, Микола Дмитрович, Николай Дмитриевич Чемич, Mykola Dmytrovych Chemych, Вікторія Валеріївна Ільїна, Виктория Валерьевна Ильина, Viktoriia Valeriivna Ilina, Ніна Іванівна Ільїна, et al. "Сучасна діагностика і методи лікування поширених інфекцій в умовах Північно-Східного регіону України." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64292.

Full text
Abstract:
Внаслідок значного поширення інфекційні захворювання є однією з найбільш актуальних проблем медичної науки та охорони здоров’я України. Залишаються нез’ясованими особливості епідеміології, клініки, реагування імунної системи у сучасних умовах. Це спонукає до вивчення і дослідження поширених інфекційних хвороб, сприяє розробці напрямків, що спрямовані на пріоритет патогенетичної терапії. Наукову та практичну зацікавленість викликає застосування біологічних, бактеріальних препаратів і нанорозмірних субстанцій.
Develop new and improve existing methods of diagnosis, prognosis and treatment of common infections in the North-East region of Ukraine.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Хронічний вiрусний гепатит В' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography