Contents
Academic literature on the topic 'Художні переклад'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Художні переклад.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Художні переклад"
1
БУКРЄЄВА, Лілія Леонідівна, and Тетяна Борисівна КОЗАК. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДІВ БІБЛІЙНОГО ТЕКСТУ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 209–15. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237794.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення функційної подібності тексту Біблії та тексту її перекладів на основі їх компаративного аналізу. Об’єктом наукового розгляду виступають стилістичні особливості російських перекладів біблійного тексту, який став предметом дослідження. У дослідженні з’ясовано характерні особливості двох сучасних перекладів старозавітної книги Пісня Пісень Соломона, виконаних з давньоєврейської мови російською, і визначити методом компаративного аналізу ступінь смислової і художньої розбіжності у досліджуваних текстах. Актуальність розгляду цього видатного літературного твору збереглася і дотепер, оскільки ця старозавітна книга цікава розмаїттям стилістичних прийомів, переклад яких вимагав від перекладачів протягом багатьох століть і творчого підходу, і надзвичайно широких фонових знань. Компаративний аналіз перекладів дав змогу визначити художній рівень двох сучасних перекладів Пісні Пісень і результат дослідження підтвердив факт, що досягнення функціональної тотожності перекладу з оригіналом виникає лише в тому випадку, коли перекладач уникає буквального копіювання оригіналу і намагається творчо втілити художні образи вихідного тексту у словесну тканину іншої мови. Висновки. Порівняння перекладів робить очевидним той факт, що велика кількість буквалізмів, невиправданих транслітерацій, стилістичних і логічних помилок у першому варіанті, виконаному за редакцією Давида Йосифона (1978), значно поступається за своїми художніми характеристиками другому перекладу Даат Мікра («Погляд на Танах», 2000). Наукова цінність роботи полягає в тому, що порівнювані сучасні переклади були виконані безпосередньо з давньоєврейської мови — мови оригіналу, на відміну від більшості перекладів, виконаних з давньогрецької мови, а результати пропонованої статті знайдуть своє практичне застосування у викладанні теорії та практики перекладу.
2
Черняк, О. П., and Н. М. Петровська. "РОБОТА НАД ПЕРЕКЛАДОМ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-38.
Full textAbstract:
У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.
3
Яблокова, О. "Особливості перекладу художнього твору як первісного та похідного об’єкта авторського права." Юридичний вісник, no. 4 (November 3, 2020): 189–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1988.
Full textAbstract:
У статті розглянуті питання, що стосуються перекладу художньої літератури як похідних творів. Чинне законодавство визначає переклад як вид похідного твору. Отже, переклад є об'єктом авторського права. Перекладу властиві всі ознаки, які характерні для будь-якого іншого об'єкта авторського права (творчий характер праці й об'єктивна форма). Для вчинення дій, спрямованих на переклад художнього твору з однієї мови іншою, потрібні творчі зусилля перекладача. Технічний (підрядковий) переклад не буде є об'єктом авторського права, тому що він не відображає художнього задуму первісного автора. Основним завданням перекладача, на нашу думку, є максимальна передача читачу того художнього посилу, що хотів донести автор первісного твору. Якщо перекладач допускає зміну тексту первісного автора, спотворює образи твору, тим самим порушуються особисті немайнові права автора первісного твору. Будь-який літературний художній твір, створений автором, має донести до читача думки, образи, які дадуть змогу аудиторії зрозуміти задум первісного суб'єкта авторського права. Крім того, переклади охороняються нарівні з оригінальними творами, без шкоди правам автора (п. 3 ст. 2 Бернської конвенції), але при цьому перекладач має зважати на права автора оригінального твору. Також у статті вказується, що переклад художнього твору в класифікації видів перекладів позначається як авторизований і авторський. Стаття розкриває основні особливості перекладу як похідного літературного твору.
4
Гриців, Н. М., В. В. Галабурка, and К. С. Загора. "ПОВТОРНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ВИД ПЕРЕКЛАДАЦЬКОГО ДИСКУРСУ." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-8.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу необхідності дослідження феномену ретрансляції, чи повторного перекладу, який є невіддільною частиною сучасного перекладацького дискурсу. Існування в певній національній культурі кількох перекладів того самого іншомовного літературного твору, який в оригіналі має зазвичай одне текстове втілення, у вітчизняному перекладознавстві отримало назву «перекладацької множинності». І хоча пересічний читач рідко замислюється над доцільністю нового перекладу вже відомого в цільовій культурі твору, цей феномен детально досліджується європейськими та американськими дослідниками, хоча вітчизняна лінгвістика поки що його оминає. Переклад – це складний та багатогранний процес, який змушує перекладача стикатися з чужою мовною культурою та необхідністю перенаправити смисл написаного в вихідній культурі до цільової культури. Переклад твору, який вже колись було перекладено для однієї або іншої культури, має свої складності: постає питання про цінність повторного перекладу, адже повторний переклад залишається актуальним попри майбутні повторні переклади твору – під час здійснення кожної нової ретрансляції використовуються різноманітні стратегії лінгвокультурної адаптації. Можемо стверджувати, що мова та культура по-різному взаємодіють одна з одною в кожному наступному перекладі. Підкреслюється важливість текстових, паратекстуальних та констектуальних даних під час здійснення повторного перекладу. Завдяки аналізу наявних перекладів та переоцінці сучасної літератури, що стосується феномену повторного перекладу, в статті досліджується, як прийняття певних соціологічних чинників може обґрунтувати мотивацію щодо здійснення повторного перекладу. Дослідження перевіряє обґрунтованість необхідності повторного перекладу та демонструє, що не тільки лінгвістичні фактори, а й соціологічний вплив має велике значення під час мотивації щодо здійснення повторного перекладу. Також важливо дати чітке визначення тому, що таке повторний переклад, та виділити його риси, особливості та роль у будуванні культурних / літературних норм. Однак треба визнати, що в цьому питанні ще далеко до одностайності, і намагання комплексно підійти до вирішення проблеми множинності художніх перекладів з урахуванням міркувань різних теорій та гіпотез визначає актуальність цієї розробки.
5
Василенко, Ольга, and Леся Костюк. "ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДІВ ТВОРІВ ЕРНЕСТА ХЕМІНГУЕЯ В ХХ СТОЛІТТІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 28–33. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-5.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню історичних передумов появи україномовних перекладів творів Ернеста Хемінгуея в ХХ столітті та основних чинників, які впливали на процес становлення україномовної практики. Зазначено, що відправною точкою цього складного процесу стала публікація в кінці 70-х ‒ на початку 80-х років минулого століття чотиритомного видання творів Хемінгуея в українському перекладі. Одним із найактуальніших об’єктів перекладознавчого пошуку є художні тексти модерністського й постмодерністського напрямків. Манера письменника ― лаконічна, стримана, економна і сувора. Враховуючи цей факт, перекладач повинен ретельно підбирати мовні еквіваленти перекладу, уникаючи буквалізму і розглядаючи твір як цілісну систему, що передає сюжетну лінію. Важливим кроком у становленні практики перекладів творів Е. Хемінгуея був відхід від словникового буквалізму до контекстуального відповідника оригіналу. У роботі визначено основні риси, притаманні україномовним інтерпретаціям творів американського письменника, зокрема використання фразеологізмів та тропів при перекладах прямої мови й діалогів, вживання автентичних українських слів з урахуванням статі літературного героя, його віку, суспільного статусу тощо, а також застосування прагматичної адаптації. Проаналізовано способи передачі індивідуальної манери Ернеста Хемінгуея художніми засобами української мови з врахуванням національних особливостей. Проведено паралелі між соціокультурним життям України в умовах ХХ століття та розвитком перекладацької діяльності на прикладі творів Хемінгуея. Зазначено, що суспільно-політична ситуація в країні визначала шлях розвитку перекладацької практики: це перешкоджання антиукраїнської політики появі україномовних перекладів як таких, і негативне ставлення до сутності творів Хемінгуея. Визначено головні фактори, які задавали вектор перекладацький діяльності та прямо чи опосередковано формували основні її тенденції. У контексті соціальних чинників проаналізовано напрямки впливу та визначено їхню роль у формуванні перекладознавства в Україні в другій половині минулого століття. Зазначено основні досягнення українських перекладачів у процесі інтерпретації творів Ернеста Хемінгуея українською мовою.
6
Горда, Вікторія. "ПЕРЕКЛАДНА ОНОМАСТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДІВ ТВОРІВ ФЕНТЕЗІ." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 306–10. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-60.
Full textAbstract:
Ім’я – багатолике. Саме тому існує чимало концепцій щодо трактування його лінгвістичних статусів. Кожна з цих концепцій не в змозі цілком охопити всю багатогранність оніма, тому вони доповнюють одна одну. З імен виникають ономастичні простори. Для кожного художнього тексту ономастичний простір є унікальним. Крім того, імена в ономастичному просторі є проекціями душ і становища в просторі й часі. Кожен ономастичний простір є об’єктом праці не тільки автора, а й перекладача однозначно. Адже саме перекладач намагається предати всю суть та душу твору під час перекладу. Унікальність перекладів творів жанрів фентезі проявляє себе у тому, що оригінальна авторська думка доповнює себе через переклад. Оніми фентезійної реальності показують читачеві свою специфіку через інформацію автора та співтворчість перекладача. Художній переклад є важливою складовою частиною розвитку суспільно-естетичної свідомості, потужним чинником взаємодії літератур і культур, що здійснюється не тільки на рівні пізнання особливостей культури іншого народу, а й на рівні взаємовпливу та взаємопроникнення проблематики, стилів, жанрів.
7
Ткачук, Т. В. "ВІДТВОРЕННЯ ФУНКЦІЇ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ В ОПОВІДАННІ АРТУРА КОНАНА ДОЙЛА «ПІСТРЯВА СТРІЧКА»." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 148–54. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-22.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемам передання функцій експресивного синтаксису англомовного художнього твору в українському перекладі Миколою Дмитренком оповідання Артура Конан Дойла «Пістрява стрічка» . У статті висвітлюється поняття «експресія» та «експресивний синтаксис». Розглядаються особливості англомовної художньої літератури та аспекти її перекладу, проаналізовано теоретичні підходи до перекладу експресивного синтаксису в художній літературі. Розглядається питання про естетичну функцію і це поняття останнім часом усе більше уваги привертає лінгвістів. У статті аналізуються англомовні художні твори, які мають свої відмінні мовні особливості та в цілому визначаються кількома факторами, як-от широка метафоричність, образність мовних одиниць майже всіх рівнів, зокрема і синтаксичних. Крім того, розглядаються одиниці експресивного синтаксису та їх функції в оповіданні «Пістрява стрічка» Артура Конана Дойла. Розглянуто складники емотивного синтаксису, властиві українській мові, але не властиві англійській, та поширений у художній літературі і розмовній мові прийом еліпсису. Досліджено, що безсполучникові складні речення з перераховувальними відносинами можуть складатися з двох речень, а можуть включати три і більше простих речень. Їх класифікують так: причинні, пояснювальні, пояснювально-з’ясувальні, зіставно-протиставні, умовно-описові. Досліджено, що називні речення широко використовуються в художній літературі, дозволяючи створювати лаконічні, за висловом ємні, образні і дуже динамічні (під час уживання віддієслівних іменників) словесні картини. У статті виокремлено такі моделі скорочення вихідного тексту, як еліптичні речення, непоширені речення, безсполучниковий зв’язок, номінативні речення, мовна парцеляція, а також такі моделі розширення вихідного тексту, як повтор, полісиндетон, паралельні конструкції. Шляхом зіставного аналізу вихідного та цільового текстів проаналізовано особливості відтворення досліджуваних синтаксичних одиниць у стилістичній експресивній функції в українському перекладі Миколи Дмитренка. Висновки дослідження засвідчують, що задля збереження експресії твору на синтаксичному рівні перекладач іноді змінює тип синтаксичної конструкції або вдається до граматичних, синтаксичних і стилістичних трансформацій вихідного тексту.
8
Кравченко, Я. П. "ХАРАКТЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАСОБІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УКРАЇНОМОВНИХ І РОСІЙСЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ С. ЛЕМА «СОЛЯРІС»." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-20.
Full textAbstract:
У статті розглянуто специфіку перекладацьких трансформацій засобів художнього психологізму на прикладі перекладів роману С. Лема «Соляріс» українською і російською мовами. Вибір об’єкту аналізу зумовлений розмаїттям форм мистецької рецепції даного твору у вітчизняному культурному просторі і його місцем в каноні масової художньої літератури радянського і пострадянського періодів. Методологічною підставою порівняльного аналізу є сучасна герменевтична парадигма перекладацької діяльності, що ефективно синтезує методи компаративістики і перекладознавства. Важливість перекладознавчого аспекту інтерпретації художнього твору зумовлена його трансдисциплінарною специфікою (поєднанням рис філософського, літературознавчого, лінгвістичного, лінгвокультурологічного різновидів аналізу). Здійснений порівняльний аналіз перекладацької інтерпретації засобів психологізму в романі С. Лема «Соляріс» засвідчує, що способи перекладу мають суттєві відмінності, визначені специфікою розуміння перекладачем концепції особистості головного героя і жанрової специфіки твору. Переклад Г. Гудімової, В. Перельман позбавлений підвищеної емоційності і метафоричності, репрезентує читачеві тип героя-аналітика, філософа і раціоналіста-вченого. Переклад внутрішнього мовлення героя, вибір лексем для характеристики його психологічного стану, дій, мотивації вчинків, предметного оточення орієнтований на мінімальну кількість засобів виразності, що властиво більшою мірою екзистенційній філософській прозі. Переклади Д. Брускіна і Д. Андрухіва орієнтовані на жанровий канон наукової фантастики як різновиду пригодницької літератури, що відобразилося в обраній перекладацькій стратегії. Психологічні характеристики героя більш художньо виразні, емоційні, образно-метафоричні. Зафіксовані відмінності перекладів не вказують на хибну перекладацьку інтерпретацію, а являють собою єдине поле смислів – культурно-історичних, ідеологічних, мовних тощо.
9
Тащенко, Г. В. "ГОЛОС ЖІНКИ В АНТИУТОПІЧНІЙ РЕАЛЬНОСТІ М. ЕТВУД ЯК ПЕРЕКЛАДАЦЬКА ПРОБЛЕМА." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 279–85. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-45.
Full textAbstract:
У межах представленої статті увагу зосереджено на засобах відтворення в перекладі художнього образу як частини дійсності літературного твору, що становить складне поєднання різних голосів, що автор доносить до читачів. Дослідження ґрунтувалося на романах М. Етвуд «Оповідь Служниці» та «Заповіти»; воно присвячене образу однієї з героїнь, яка розповідає історію тоталітарного теократичного суспільства Гілеаду. Репрезентація образу Тітки Лідії у перекладі викликає особливе зацікавлення, оскільки вперше в «Оповіді Служниці» читач знайомиться з нею як з однією із засновниць Гілеаду, яка докладає всіх зусиль для його процвітання, намагаючись змусити кожного в республіці прийняти свою долю, якою б жахливою та протиприродною вона не була. Проте у «Заповітах» перекладачка стикається з потребою змінити погляд читачів, як і власний. Тітка Лідія отримує свій голос, що дозволяє аудиторії дізнатися про тортури, яких вона зазнала, про жахи, свідком яких вона стала, і про неймовірну силу цієї жінки. Відмінності між справжніми думками Лідії та тим, що вона дозволяє побачити та почути іншим, становлять значну проблему з точки зору естетичного сприйняття цільового тексту, оскільки перекладачка повинна змалювати «двох Лідій»: жорстокого монстра, якого бояться всі у республіці (включно з Командорами), та могутню жінку, що прийняла рішення вижити, щоб покласти кінець Гілеаду. Як і оригінал, переклад сповнений яскравих засобів виразності, риторичних фігур та повсюдної самоіронії, які застосовуються, щоб передати кожний складник образу Лідії, її зовнішність, її мову (як зовнішню, так і внутрішню), її дії тощо. Такі художні засоби підкреслюють її самоконтроль та непересічний розум. Ці якості дозволяють кожному її слову та жесту виражати тільки те, що вона бажає, і нічого більше. Так, Лідія досягає однієї з найвищих посад у суспільстві, де жінки – лише національний ресурс. Перекладачка майстерно передає засоби зображення образу жінки, чия витривалість та здатність маніпулювати людьми та подіями дозволила їй передати докази злочинів Гілеаду до Канади і зруйнувати те, що була вимушена побудувати.
10
Бондаренко, Марія. "ДИНАМІКА РЕЦЕПЦІЇ ПРОЗИ ДЖЕЙМСА ДЖОЙСА В УКРАЇНІ: СОЦІОКУЛЬТУРНІ УМОВИ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ РІШЕННЯ." Inozenma Philologia, no. 133 (December 1, 2020): 153–64. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3179.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано рецепцію прозових творів ірландського письменника Джеймса Джойса в Україні у період з 1920‒х років до сьогодні. У статті, зокрема, здійснено спробу визначити причини появи або відсутності перекладів творів письменника у певний історичний період, їхній можли- вий вплив на розвиток модерністської течії в Україні через вивчення загального соціокультурного контексту, аналіз критичних статей, відгуків і перекладацьких коментарів, а також інтерв’ю з пере- кладачами. Особливу увагу зосереджено на стратегіях відтворення культурно‒історичних алюзій та мовних експериментів Джойса в різночасових перекладах оповідань зі збірки “Дублінці”, у двох перекладах роману “Портрет митця замолоду” та есе “Джакомо Джойс”. Насамкінець, у статті роз- глянуто особливості діяльності різних видів перекладацьких тандемів, що працювали з перекладами прозових творів Джойса. Ключові слова: художній переклад, рецепція, багатомовність, алюзія, Джойс, модернізм, “Дублінці”.
Dissertations / Theses on the topic "Художні переклад"
1
Коккіна, Л. Р. "Засоби вираження семантичної категорії пасивності в оригіналі та перекладі (на матеріалі українських перекладів французьких художніх текстів)." Diss. of Candidate of Philological Sciences, Одес. нац. ун-т ім. І.І. Мечникова, 2009.
Find full text
2
Денисенко, Н. В. "Відтворення емфази в англо-українських художніх перекладах." Diss. of Candidate of Philological Sciences, КНУТШ, 2011.
Find full text
3
Мегела, Катерина Іванівна. "Відтворення дискурсивних маркерів в українських перекладах англомовних художніх творів." Diss. of Candidate of Philological Sciences, М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2012.
Find full text
4
Недбайло, К. М. "Транспозиції частин мови в перекладі з англійської мови на українську (на матеріалі художніх текстів)." Diss. of Candidate of Philological Sciences, КНУТШ, 2009.
Find full text
5
Нічаєнко, Ірина Ігорівна. "Концепт КРАСА в іспанській художній прозі XIX-XX століття та його відтворення в українських перекладах." Diss. of Candidate of Philological Sciences, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2014.
Find full text
6
Стасюк, Б. В. "Часткові еквіваленти у відтворенні англомовних художніх текстів в українському перекладі (на матеріалі романів Дж.Р.Р. Толкіна "The Lord of the Rings" і У.К.Ле Гуїн "A Wizard of Earthsea")." Diss. of Candidate of Philological Sciences, Кіровоградський державний педагогічний ун-т імені Володимира Винниченка, 2011.
Find full text
7
Мхітарян, Карина Робертівна. "Художні образи трагедії Й. В. Гете «Фауст» в оригіналі та перекладі." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5668.
Full textAbstract:
Мхітарян К. Р. Художні образи трагедії Й. В. Гете «Фауст» в оригіналі та перекладі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. Ю. Вапіров. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 86 с.UA : Дипломна робота - 86 стор., 81 джерела. Об’єктом дослідженняє художні образи трагедії «Фауст» Й.В.Гете, а саме образи Фауста, Маргарити, Марти, а предметом -мовні засоби їх репрезентації в оригіналі та українських перекладах І. Франка, Д. Загула, М. Улезка, М. Лукаша. Метою дослідження є виявлення переваг та недоліків відображення образів трагедії Й.В. Гете «Фауст» в українських перекладах. Теоретико-методологічні засади:ключові положення української гетеани (Ю. Бойко-Блохін, Н.І. Бонаденко, А.М. Науменко, Б.Шалагіновта ін.), теорії художнього перекладу (Г.Р. Гачечиладзе, Д.Н. Комісаров,О.І. Черед¬ниченко) та лінгвостилістики(М.П. Брандес, В.В.Віноградов). Отримані результати: В роботі було проаналізовано систему художніх образів, створених Гете та відтворених у перекладі.Для створення психологічних портретів героїв німець¬кий письменник використовує авторські ремарки та власну мову персонажів.Образ Фауста, який ототожнює тогочасну наукову спільноту, характеризується через вживання їм наукових термінів та абстрактної лексики.Образ Маргарити по-різному передається перекла¬дачами: починаючи від сприймання її як простої наївної дівчини, і закінчуючи образом кокетки. Образ Марти характеризується високою емоційністю, що виявляється через вигуки, експресивну інверсію та окличні речення її мовлення.
DE : Die vorliegende Forschung ist den schöngeistigen Gestaltender Tragödie „Faust“ gewidmet. Für eine Übersetzungsanalyse der Tragödie wurden die Übersetzungen von I. Franko, D. Sagula, M. Ulezko, M. Lukas chausgewählt. І. Frankostütztebei der Übersetzungvon „Faust“ aufdie Elemente des Werks, diederukrainischen Mentalität nahwaren, undzwar: Poetikder Natur, mythopoetisches Denken, lebendige, „sanftige“ Sprache, dergehobeneIdealismusdes Heldes. Die Übersetzungen von D. Sagula, M. Ulezko lassens ich als adäquat nennen, sowohliminhaltlichen, alsauchimsprachlichenSinne. Eswurdeauchdas Systemderschöngeistigen Bildhaftigkeit aufbewahrt, aber es wirdabundzudas philosophische Aspektdesdeutschen Autorsandersinterpretiert. Für die Analysewurdendie Gestalten von Faust, Margarete, Martaim Originalwerkundinder Übersetzung. In den ukrainischen Übersetzung enwirdmanchmaleineverächtliche Stellungvon Faustzuden Wissenschaftenverloren, woer Erfolgerreichthat. Unterderbegründeten Transformation enkommen willkürliche Ergänzungen und Wortbildungsmodifikationen. Gretchen zu verstehen, erspüre nundihr Wesen am deutlich steninder Übersetzung darzustellen gelingest Mykola Lukasch. Die Gestalt von Marta wird als eine Gestalt der Kokette interpretiert. Beider Übersetzung werden die Gestaltenergänzt, präzisiert oder so garet was transformiert, indem den Hauptfiguren zusätzlich metaphorisier twerden.
8
Батажок, Руслана Ігорівна. "Переклад пісень з англійської мови українською та російською (на матеріалі художнього фільму “The Greatest Showman”)." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5712.
Full textAbstract:
Батажок Р. І. Переклад пісень з англійської мови українською та російською (на матеріалі художнього фільму “The Greatest Showman”) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник А. Б. Юнацька. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 52 с.EN : The presented paper addresses the literary translation of songs in the context of audiovisual material based on the film “The Greatest Showman”. The object of the work is the original of the songs in the film (Source Material) “The Greatest Showman” and their translation (Target Material). The main aim of the paper is to pinpoint the translation techniques of English-Russian and English-Ukrainian translation. The main goal shaped the accomplishment of the following objectives: - profound analysis of the film translation, including its types and features - studying the theory of the literary translation - investigation of translation techniques of represented audiovisual materials The two most common translation methods of songs in the film “The Greatest Showman” are modulation and syntactic assimilation (wordbased translation). Specification and logical/idea development are most typical lexical translation techniques, while lexico-grammatical transformations (descriptive and antonymous translation) are less common. The scientific novelty of the presented research lies in the innovative complex exploration of the ways and methods of translating songs, based on the new material of the film “The Greatest Showman”, that has not previously been in the spotlight of translation research.
UA : Дипломна робота – 52 стор., 54 джерела. Об’єктом дослідження: оригінал і переклади російською та українською мовами пісень художнього фільму “The Greatest Showman”. Мета роботи: виявлення лінгвальних особливостей перекладу пісень та перекладацьких прийомів на матеріалі художнього фільму “The Greatest Showman” з англійської мови на українську та російську мови. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії кноперекладу, його типи та визначення (Конкульовский В. В., Горшкова В. Є., Малик В. М., Белько Є. В., Сінтас Дж., Кронін М., Ореро П та інші) теоретичні засади художнього перекладу (Некряч Т. Є., Чала Ю. П, Шепель Ю. О., Франціс Р. та інші). Отримані результати: в процесі дослідження були розглянуті особливості перекладу пісенних текстів та проаналізовані засоби їх перекладу. Найбільш розповсюдженими виявилися такі перекладацькі трансформації: дослівний переклад, модуляція або смисловий розвиток та додавання. Найменш вживаними прийомами перекладу виявилися антонімічний переклад, генералізація та опущення. Автор роботи коментує вибрані переклади у дослідницькій частині.
9
Криушенко, Карина Артурівна. "Особлвості функіонування і перекладу реалій на позначення університетського життя (на матеріалі роману Т. Вулфа "I am Charlotte Simmons")." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3975.
Full textAbstract:
Криушенко К. А. Особлвості функіонування і перекладу реалій на позначення університетського життя (на матеріалі роману Т. Вулфа "I am Charlotte Simmons") : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. М. Шама. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 74 с.UA : Робота викладена на 74 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 73 джерела, 8 додатків. Об’єкт дослідження: особливості функціонування реалій в оригіналі і перекладі художнього тексту. Мета роботи: дослідити використання Т. Вулфом реалій на позначення університетського життя у романі “I am Charlotte Simmons” та пов’язані з цим проблеми перекладу. Теоретико-методологічні засади: ключові положення досліджень, присвячених поняттю «реалія», їх типології та функціонуванню в художньому тексті (Р. П. Зорівчак, С. Влахов і С. Флорін, Н. О. Фененко та ін.), художньому тексту та його національно-культурному контексту (Ю. М. Лотман, К. В. Фірсова, М. А. Новікова та ін.), способам відтворення реалій в процесі перекладу (В. Н. Коміссаров, Р. П. Зорівчак, С. Влахов і С. Флорін та ін.), університетському роману (О. М. Люксембург, А. П. Саруханян та ін.). Отримані результати: реалія визначається як складова національнокультурного контексту. Критерії виокремлення реалій та вибір відповідників у процесі перекладу залежать від жанру вихідного тексту. Роман Т. Вулфа “I am Charlotte Simmons” містить ознаки університетського роману. Реалії у згаданому художньому тексті виконують функцію маркера чужої дійсності, функцію відтворення місцевого колориту, інформативну, естетичну та експресивну функції. Основними способами перекладу було виявлено калькування, підбір функціональних аналогів, описовий переклад, конкретизацію та транскрипцію.
EN : The work is presented on 74 pages of printed text. The list of references includes 73 sources, 8 additions. The presented paper deals with the peculiarities of functioning and translation of realias denoting university life based on “I am Charlotte Simmons” by T. Wolfe. The object of the work can be defined as the features of the functioning of realias in the original and translation of the literary text. The aim of the research consists in studying T. Wolf's use of realias denoting university life in the novel "I am Charlotte Simmons" and related translation problems. It determined the accomplishment of such objectives as: - to define the concept of “realia” as a component of the national-cultural context and to determine the criteria for distinguishing realias in the literary text; - to describe the main functions of realias in the literary text and analyze different approaches to the classification of realias; - to consider different ways of reproducing realias in the translation process; - to identify the main features of the academic novel as a literary genre and prove the belonging of the source text to the mentioned genre; - to analyze the peculiarities of functioning and translation of realias denoting university life based on “I am Charlotte Simmons” by T. Wolfe and evaluate the degree of adequacy of the target text. Realia is defined as a component of the national-cultural context. The criteria for distinguishing realias and the choice of equivalents in the translation process depend on the genre of the source text. "I am Charlotte Simmons" by T. Wolf contains features of a university novel. Realias in the novel perform the function of a foreign reality marker, the function of reproduction of local color, informative, aesthetic and expressive functions. The main methods of translation were loan translation, using of functional analogues, explicatory translation, concretization and transcription.
10
Процько, Ольга Максимівна. "Імена, що говорять, в оригіналі і перекладі роману Ф. Пулмана “Northern Lights”." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1942.
Full textAbstract:
Процько О. М. Імена, що говорять, в оригіналі і перекладі роману Ф. Пулмана “Northern Lights” : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник І. М. Шама. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 141 с.UA : Дипломна робота - 134 стор., 99 джерел, 9 додатків. Об’єкт дослідження: власні назви в оригіналі художнього твору Мета роботи: опис структурних, семантичних та функціональних особливостей імен, що говорять, в оригіналі роману Філіпа Пуллмана “Northern Lights” і у перекладі українською мовою, створеному Наталією Рябовою. Теоретико-методологічні засади: дослідження власної назви у філософії (П. Флоренський, С. Н. Булгаков, Б. Рассел, А. Ф. Лосєв), психології (В. Мухіна), мовознавстві (В. В. Виноградов, В. М. Калінкін, О. А. Нахімова, О. О. Суперанська, Д. Жапова та ін.) та перекладознавстві (С. Влахов, С. Флорин, Д. І. Єрмолович, Р. С. Гіляревський, Б. А. Старостін та ін.) Отримані результати: усі власні назви у романі Ф. Пуллмана “Northern Lights” поділяються на нейтральні, що створюють атмосферу твору, та імена, що говорять, які допомагають завершити художній образ. До основних функцій першої групи належать номінативна, дейктична та референційна. Нейтральні власні назви представлені топомінами, антропонімами, фіктонімами, ергонімами та теонімами. Друга група виконує характеризуючу, міфологізуючу та проспективну функції. Її складають антропоніми, фіктоніми, топоніми та ергоніми, їх також можна поділити на оказіональні та алюзивні, що часто мають авторську внутрішню форму. Це зумовлювало необхідність збереження як алюзії, так і особливої форми імені. Для відтворення власних назв у цільовому тексті було використано способи транскрипції і транслітерації. Через це часто втрачалась семантика власної назви. Причина в невідповідності лексичних систем вихідної мови та мови перекладу. Загалом цільові варіанти виявилися адекватними, проте інколи втрачалась авторська внутрішня форма імені.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the proper names in the source artistic text. The object of the work can be defined as the telling names in the Source and Target Texts of “Northern Lights” by Philipp Pullman. The main aim of the paper consists in the description of the structural, semantic and functional features of the telling names in the Source Text of “Northern Lights” by Philipp Pullman and Target Text by Natalia Riabova. It determined the accomplishment of such objectives as: - profound analysis and systematization of the theoretical foundations of the theory of proper names; - analysis of the telling names in the Source Text of “Northern Lights” by P. Pullman and characteristic of the expediency of their reproduction in the Target Text created by N. Riabova. Proper names in the text of “Northern Lights” by Ph. Pullman are divided into neutrals that create an atmosphere of novel, and telling names that help complete the artistic image. The main functions of the first group include nominative, indicatory, and referential. It is represented by topomines, anthroponyms, fictonyms, ergonims, and theonyms. The second group performs characterizing, mythologizing and prospective functions. It is composed of anthroponyms, fictonyms, toponyms and ergonims, and they can also be divided into occasional and allusive ones, which often have the author's inner form. This necessitated the preservation of both the allusion and the particular form of the name. Transcription and transliteration techniques were used to reproduce proper names in the target text. Because of this, the semantics of proper names are often lost. The reason for the discrepancy between the lexical systems of the Source Language and the Target Language. Overall, the target options were adequate, but sometimes the author's internal form was lost.
Books on the topic "Художні переклад"
1
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика. Київ: Аграр Медіа Груп, 2011.
Find full text
2
Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика. Київ: Аграр Медіа Груп, 2011.
Find full text