To see the other types of publications on this topic, follow the link: Центр маси.
Journal articles on the topic 'Центр маси'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Центр маси.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Семен, Ярослав, Олександр Пономаренко, Олег Крупич та Степан Левко. "Аналітична модель зубка часнику з центральним стрижнем". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.036.
Full textAbstract:
Проведено теоретичні дослідження і запропоновано модель зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, який розглядається в декартовій системі координат як частина кулі відповідного радіуса, об’єм якої обмежений двома меридіональними площинами з двогранним кутом між ними та однією площиною, що лежить в основі зубка і є перпендикулярною до двох інших з урахуванням діаметра центрального стрижня головки часнику, на якому сформовані зубки і який вважається циліндром певного радіуса і висоти.
 Отримано аналітичні залежності, що дозволяють знайти масу зубка часнику, сформованого на центральному стрижні головки часнику, з урахуванням однорідності тіл однакової густини окремо для центрального стрижня і зубка, центр ваги якого лежить у площині симетрії, що поділяє зубок навпіл за висотою. Наведено розрахункову схему й отримано аналітичні залежності для визначення координат центра ваги зубка часнику з використанням методу додатних і відʼємних площ, що враховують координати центрів ваги площ кругових секторів зубка та центрального циліндричного стрижня в їх довільному поперечному перерізі.
 Наведено результати теоретичних досліджень, які дозволили встановити існуючий взаємозв’язок між окремими розмірно-масовими показниками і характеристиками зубків часнику, сформованих на циліндричному стрижні його головки. Проведеним аналізом отриманих результатів встановлено, що розрахункові значення об’єму, а відповідно й маси зубків зростають із збільшенням не тільки їхніх розмірів, а й форми, яка загалом залежить від сорту та індексу головки часнику.
 Теоретично доведено, що максимальні значення об’єму і маси притаманні зубкам з найбільшою висотою, а мінімальні, навпаки – з найменшою висотою.
2
Gerasymenko, S. I., M. V. Polulyakh, I. V. Roy та ін. "Зміни динамічних характеристик у суглобах нижньої кінцівки до та після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит". TRAUMA 16, № 5 (2015): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79791.
Full textAbstract:
Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5–8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10–12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів при ревматоїдному артриті спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у колінному суглобі на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Матеріали і методи. Робота виконана в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на ревматоїдний артрит з ураженням колінного суглоба, яким виконано 140 оперативних утручань (тотальне ендопротезування колінного суглоба), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва колінних суглоби. Вік пацієнтів коливався від 18 до 77 років і в середньому становив 45,5 ± 1,1 року. Результати. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр кульшового суглоба попереду колінного, лягає на площу опори на 4–5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. Методом математичної статистики були розраховані середні параметри й оцінений клінічний стан пацієнтів до ендопротезування колінних суглобів, після операції й проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з’являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, отриманих до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки. Розроблена програма реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при протезуванні колінного суглоба дозволяє провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м’язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м’язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє поліпшенню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. У результаті застосування запропонованої методики в пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу.
3
Nazirov, F. G., Sh Kh Khashimov, Z. R. Khaybullina та U. M. Makhmudov. "КОМОРБІДНА ПАТОЛОГІЯ У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ ІІІ СТУПЕНЯ В ДИНАМІЦІ ЗНИЖЕННЯ МАСИ ТІЛА ПІСЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОШЛУНКОВОГО БАЛОНА ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ РУКАВНОЇ РЕЗЕКЦІЇ ШЛУНКА". Вісник наукових досліджень, № 3 (5 вересня 2018): 19–25. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9203.
Full textAbstract:
Витрати на медичне обслуговування людей з ожирінням значно більші, ніж для людей із нормальною масою тіла.
 Мета дослідження – проаналізувати коморбідні стани у людей з ожирінням III ступеня та їх динаміку після встановлення внутрішньошлункового силіконового балона (ВШБ) та лапароскопічної рукавної резекції шлунка (ЛРРШ), що сприяють зниженню маси тіла.
 Матеріали і методи. Обстежено 20 пацієнтів (16 жінок та 4 чоловіки) віком 19–55 років, яких шпиталізували в ДУ “Республіканський спеціалізований науково-практичний медичний центр хірургії імені акад. В. Вахідова" у 2016–2018 рр. Усім пацієнтам діагностовано ожиріння III ступеня (за WOG, 2011). Коморбідність оцінювали за рекомендаціями С. В. Недогода (2016); метаболічне здоров’я – за шкалою Cardiometabolic Disease Staging (Guo, 2015).
 Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що ожиріння III ступеня (ІМТ (49,4±2,5) кг/м2) асоціюється з дисліпідемією/гіпертригліцеридемією у 85 %; цукровим діабетом 2 (ЦД2)/переддіабетом – у 50 %, артеріальною гіпертензією (АГ) в – 45 %; неалгокогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) – в 35 % випадків. ЛРРШ та ВШБ дозволяють досягнути зниження ІМТ на 21,1 и 16,2 % від вихідних даних відповідно (p>0,05); при цьому коморбідність переддіабетом знижується у 2 рази, АГ – у 3 рази; дисліпідемією – в 1,9 раза; зниження НАЖХП – у 1,8 раза через 6 місяців після втручання. ЛРРШ та ВШБ також покращують показники за шкалою Cardiometabolic Disease Staging, при цьому нульовий кардіометаболічний ризик зафіксовано у 35 % пацієнтів, а в решти – перехід у більш легку стадію. Зниження маси тіла та коморбідності в результаті ЛРРШ та застосування ВШБ супроводжуються достовірним зниженням прозапальних цитокінів ІЛ-6, ФНП-α та СРБ.
 Висновки. Застосування ЛРРШ та ВШБ дозволяє достовірно ефективно знизити масу та коморбідність через 6 місяців після втручання.
4
Коваленко, О. А., та О. І. Стебліченко. "Біоенергетична ефективність технології вирощування чабру садового (Satureja hortensis L.) за умов Південного Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.7.
Full textAbstract:
На основі проведених досліджень та відпрацьова-них елементів технології вирощування в статті наво-диться розрахунок визначення найбільш оптимальнихенергозберігальних елементів агротехніки вирощуваннячабру садового (Satureja hortensis L.) та їх біоенергетич-ного аналізу, які забезпечують найбільш високу врожай-ність зеленої маси культури за умов Південного СтепуУкраїни. Методика досліджень. Трифакторний дослідпроводився із сортом чабру садового Остер протягом2012–2014 рр. на дослідному полі Жовтневої сортодо-слідної станції Миколаївської філії Державного підприєм-ства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садив-ного матеріалу». У схему досліду включалося вивченнястроків, способів сівби та умов зволоження лікарської та пряноароматичної культури і потенціал її інтродукціїв зону Південного Степу України. Результати дослі-джень. Використання краплинного зрошення в техноло-гії вирощування чабру садового було більш енергоємнимвідповідно до умов культивування за умов природ-ного зволоження. Враховуючи це, показник загальнихенерговитрат за додаткового використання води склав18,5–20,6 тис. МДж/га. За умов природного зволо-ження затрати енергії складали 15,1–16,6 тис. МДж/га.Прихід енергії за варіантами досліду коливався в межах11,0–38,3 тис. МДж/га. За умов краплинного зро-шення варіація цього показника складала від 18,8 до38,3 тис. МДж/га, а за умов природного зволоження –від 11,0 до 28,6 тис. МДж/га. Показники енергетичногокоефіцієнта в технології вирощування чабру садо-вого варіювалася в межах 0,73–1,87. Максимальнимивони були під час краплинного зрошення за ІІ строкусівби та перебували в межах 1,64–1,87. Висновки.Використання крапельного поливу підвищує енергови-трати на вирощування чабру садового, вони досягаютьмаксимуму за ІІ строку сівби, але внаслідок зростанняврожайності зеленої маси варіанти мають більш при-вабливе значення як за накопиченням енергії в урожаї(37,7–38,3 тис. МДж/га), так і за величиною енергетич-ного коефіцієнта (1,84–1,87).
5
Коморна, Я. В., І. Я. Криницька, Н. В. Гецько, Н. В. Дужич та М. І. Марущак. "ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ ПРО УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ СЕСТРИНСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЦЕНТРАХ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 2 (2 вересня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.2.12118.
Full textAbstract:
Резюме. Розширення меж сестринської практики у центрах первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) може сприяти підвищенню доступності та поліпшенню якості медичної допомоги населенню, регулюванню навантаження лікаря, зростанню професійного статусу медичних сестер, підвищенню відповідальності за пацієнта. Мета дослідження – проаналізувати думку пацієнтів про упровадження нових сестринських технологій у центрі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Матеріали і методи. Проведено анкетування 100 пацієнтів, які отримували первинну медико-санітарну допомогу в Комунальному некомерційному підприємстві Броварської міської ради «Броварський міський центр ПМСД». Основними параметрами дослідження були задоволення респондентів роботою реєстратури, джерела отримання інформації про профілактичні огляди, перелік маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, можливість довірити медичній сестрі свої проблеми, пов’язані зі здоров’ям, стосунками в сім’ї, з дітьми, близькими родичами, вплив особистих та професійних якостей медичної сестри на ефективність лікування та можливість упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Результати. Встановлено, що лише 30,0 % респондентів отримують інформацію про профілактичні огляди від медичної сестри. На питання: «Чи були у Вас випадки, коли медсестра могла вирішити Вашу проблему без жодних консультацій з лікарем?» позитивно відповіли 60,0 % респондентів. Щодо тих чи інших маніпуляцій, які проводять медичні сестри загальної практики, були отримані такі відповіді: вимірювання артеріального тиску, пульсу – 70,0 %, вимірювання зросту, маси тіла – 48,0 %, реєстрація електрокардіограми – 24,0 %, проведення щеплення – 25,0 %, виписка рецептів, направлень – 45,0 %, обслуговування вдома – 28,0 %, обслуговування по телефону – 26,0 %, ін’єкції – 50,0 %, вимірювання рівня цукру в крові – 14,0 %, допомога психологічного характеру – 25,0 %. Серед факторів, що впливають на ефективність лікування, рівень професійної підготовки медичної сестри обрали 45,0 % респондентів, людські якості медичної сестри – 36,0 %, практичний досвід медичної сестри – 35,0 %, партнерська взаємодія пацієнта та медичної сестри – 25,0 %, умови догляду – 25,0 %. Хоча на запитання: «Чи можете Ви довірити медсестрі свої проблеми, пов'язані зі здоров'ям, стосунками в сім'ї, з дітьми, близькими родичами і т. д.?» позитивно відповіли лише 45,0 % учасників дослідження, 58 % респондентів згідні на упровадження самостійного прийому медичних сестер у центрах ПМСД. Висновки. На думку пацієнтів, медична сестра загальної практики — це рівноправний учасник поряд із сімейним лікарем усіх видів лікувально-профілактичної роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги.
6
Beglov, I. A. "MASS-CENTERING CHARACTERISTICS OF SOLIDS WITHIN QUASI-ROTATION SURFASES." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 8, no. 1 (2020): 147–54. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-8-1-147-154.
Full textAbstract:
В работе описаны способы создания цифровых 3D-моделей тел, которые ограничены одним листом четырёхлистной поверхности квазивращения. Полученные модели использованы для создания твердотельных моделей средствами 3D-печати. При анализе физических свойств твердотельных моделей сделано предположение о специфичности расположения их центров масс. Для проверки данного предположения были применены возможности системы автоматического проектирования. На основе полученных результатов установлено, что существует некоторое тело - частный случай исследуемых тел, центр масс которого находится в геометрическом центре его очерка, являющегося окружностью. Для определения исходных параметров моделирования искомого объекта был применён метод кривой ошибок. В результате произведённого поиска получена цифровая и твердотельная модель тела, ограниченного одним листом поверхности квазивращения, центр масс которого совпадает с геометрическим центром его очерка. Полученное тело имеет свойства, частично совпадающие со свойствами тел вращения. Такое совпадение не является очевидным. В общем случае, центр масс исследуемых тел не располагается в указанной точке.
7
Sorokman, T. V. "Антропометричні стандарти та клінічні особливості ожиріння в дітей". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 8.64 (22 січня 2015): 25–28. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77858.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано частоту надлишкової маси тіла та ожиріння в дітей Чернівецької області. Матеріал і методи. Обстежені 325 дітей віком від 10 до 18 років. Контрольну групу становили 80 практично здорових дітей того ж віку. Методи обстеження включали збір анамнезу, антропометрію (ріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії, окружність стегон), лабораторні та інструментальні дослі-дження. Результати. Показано, що надмірна маса тіла та ожиріння частіше трапляються в хлопчиків (60 %) віком 15–18 років і дівчаток (40 %) віком 12–15 років. Мешканці міста вірогідно частіше страждають від надмірної маси тіла та ожиріння. У 45 (15,7 %) обстежених надмірна маса тіла була в обох батьків, у 80 (28,1 %) — тільки в одного з них (у матері частіше, ніж у батька). Родичі, які страждають від ожиріння, були у 86,9 % обстежених. Особливостями клінічного перебігу надмірної маси тіла та ожиріння в дітей є поєднання з численними нозологіями, що зумовлює появу великої кількості різноманітних клінічних симптомів. Висновки. У зв’язку з високою коморбідністю проблема надлишкової маси тіла та ожиріння повинна перебувати в центрі уваги не лише дитячих ендокринологів, а й суміжних спеціалістів з метою запобігання подальшому прогресуванню та розвитку ускладнень.
8
Побережець, Ю. М., В. М. Яропуд та І. М. Купчук. "ЯЄЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ КУРОК-НЕСУЧОК ПІД ВПЛИВОМ ПРОБІОТИЧНОЇ ДОБАВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 127–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.15.
Full textAbstract:
Останніми роками в раціоні тварин використовуються численні кормові добавки. Однак вони не зав-жди позитивно впливають на якість продукції. Сьогодні це питання є актуальним через впровадження передових технологій для застосування нових кормів, застосування хімічних та мікробіологічних продуктів синтезу в годівлі тварин. Метою дослідження було дослідити вплив пробіотичної добавки «Ентеро-актив» на яєчну продуктивність курок-несучок. Пробіотики набули поширення серед кормових добавок природного походження. Вони створюють несприятливе pH середовище для патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, стимулюють ріст та біологічну активність норма-льної мікрофлори кишечника, позитивно впливаючи на склад мікробіоценозу, пробіотичні мікроорга-нізми також продукують біологічно активні речовини та амінокислоти. Досліджена пробіотична добавка Ентеро-актив містить молочнокислі бактерії Lactobacillus bulgaricus-2,0*1010 ККУ/кг (колонії умовних одиниць/кг) та Enterococcus faecium-2,0*1010 ККУ/кг. Кормову добавку розроблено у ПП «БТУ-Центр» м. Ладижин Вінницької області. Експеримент тривав 190 днів. Птицю утримува-ли в одноярусних клітках згідно з усіма зоогігієнічними вимогами. Контрольна група вживала основ-ний раціон (ОР) у вигляді повноцінного корму. Використовували комбікорм ТМ «Мультигейн» акціо-нерного товариства «Київ-Атлантика-Україна» с. Миронівки, Київської області. Досліджуваній групі додатково згодовували різні дози пробіотичної добавки. Контрольний забій птиці проводили для дослідження гематологічних показників у кінці експерименту. Встановлено, у разі споживання пробіотика у птиці 2-ї групи підвищується інтенсивність несучості та валовий збір яєць проти ко-нтролю. Крім того, застосування кормової добавки у годівлі птиці 2-ї групи сприяє збільшенню маси яєць, малого діаметру щільного шару білка та жовтка порівняно з контрольним показником.
9
Vdovenko, S. A. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-39-46.
Full textAbstract:
З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.
10
Vdovenko, S. A. "ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІКОРИЗНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В ЗАКРИТОМУ ҐРУНТІ". Vegetable and Melon Growing, № 66 (2 січня 2020): 39–46. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-39-46.
Full textAbstract:
З метою вивчення впливу мікоризних препаратів на продуктивність перцю солодкого в умовах плівкової теплиці до схеми досліду входили варіанти, де застосовували мікоризні препарати компанії БТУ-центр, якими оброблено кореневу систему розсади перцю солодкого перед висаджуванням на постійне місце вегетації. Розсаду обробляли препаратами Меланоріз та Мікофренд окремо дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади. Контролем слугувала розсада, кореневу систему якої не обробляли мікоризними препаратами. Розсаду сорту перцю солодкого Клаудіо та гібрида Нікіта F1 висаджували у плівковій теплиці ЦІМЕТ в ІІ декаді квітня. Обробка рослин мікоризними препаратами позитивно впливає як на рослину, так і на ростові процеси кореневої системи. У результаті застосування препаратів Меланоріз чи Мікофренд визначено формування ектомікоризи. Сама коренева система в кінці вегетації рослини була опанована міцелієм гриба, який захищав її від перезволоження ґрунту та розвитку гнилей, особливо кореневої. За використання Меланорізу та Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування гібрида Нікіта F1 початок бутонізації, цвітіння та плодоношення спостерігали раніше на 2 доби від рослин контрольного варіанта. Аналогічний позитивний вплив препаратів отримано й під час вирощування сорту Клаудіо (незалежно від дози препарату). Різниця початку зазначених фаз розвитку розсади складала 3–5 діб, а застосування препаратів забезпечило більш тривалий період вегетації. Від використання Меланорізу дозою 0,5 л чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади під час вирощування сорту Клаудіо отримано найбільшу кількість плодів, загальна їх кількість збільшується на 33 %. Маса плода перцю солодкого змінюється залежно від дози препарату і коливається від 75 г до 190 г. За використання Меланорізу дозою 0,5 чи 1,0 л на 1000 од. розсади, під час вирощування гібрида Нікіта F1 чи сорту Клаудіо показник маси плода був найбільшим і становив 160–190 г (у випадку гібрида Нікіта F1) та 150–170 г (у випадку сорту Клаудіо). Діаметр плода, від застосування мікоризних препаратів варіював у досить широких межах: від 4,5 см до 7,0 см: найбільшим його значенням характеризувалися рослини сорту Клаудіо за використання Меланорізу дозою 0,5 л на 1000 од. розсади чи Мікофренду дозою 1,0 л на 1000 од. розсади. У вказаних варіантах діаметр плода становив 7,5 см та 7,0 см. За використання мікоризоутворюючих препаратів Меланоріз чи Мікофренд урожайність перцю солодкого може збільшуватися до 2,5 кг/м2. Більшою врожайністю характеризуються рослини гібрида Нікіта F1, а меншою – сорт Коаудіо. Використання Меланорізу дозою 0,5 та 1,0 л на 1000 од. розсади забезпечило збільшення врожайності до 2,2–2,5 кг/м2, що сприяє отриманню рентабельності на рівні 98–101 %.
11
Жданов, В. І., та Д. В. Горпінченко. "Спектр потужності випромінювання від гаусівського джерела, мікролінзованого точковою масою: аналітичні результати". Ukrainian Journal of Physics 57, № 10 (2021): 1083. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.10.1083.
Full textAbstract:
Теорія гравітаційного лінзування вивчає загально-релятивістські ефекти при поширенні електромагнітного випромінювання. У даній роботі розглянуто ефекти, залежні від довжини хвилі, при (мікро)лінзуванні протяжного гаусівського джерела на точковій масі за стандартних припущень щодо некогерентності різних елементів джерела. Отримано аналітичні вирази для спектра потужності мікролінзованого випромінювання, що єефективними за великого джерела. Коли центр джерела, маса та спостерігач розташовані на одній прямій, знайдено спектр потужності в замкненій формі через гіпергеометричну функцію. У випадку загального розташування цю величину знайдено у формі ряду. Отримано асимптотичні вирази для спектра потужності за великого розміру джерела та за високих частот.
12
Moroz, V. M., Yu Y. Guminsky, T. L. Polesya, L. V. Fomina, O. Yu Guminsky та T. M. Kiseliova. "ІННОВАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ВІННИЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ М. І. ПИРОГОВА". Медична освіта, № 3 (12 травня 2019): 25–29. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10117.
Full textAbstract:
Мета роботи – висвітлення механізмів забезпечення якості шляхом упровадження європейських інноваційних технологій організації навчання у ВНМУ імені М. І. Пирогова у світлі академічної тріади: педагогічний процес, наукові дослідження, клінічна практика.
 Основна частина. Інновації європейських стандартів вищої медичної освіти відбуваються на рівні вдосконалення методів та організації педагогічного процесу, науки і клінічної практики. Створено відділ моніторингу якості освіти, суттєво змінено парадигму державної атестації – впроваджено єдиний державний кваліфікаційний іспит, «Крок 2», підготовку до міжнародного тестування з основ медицини (IFOM) та іспит з іноземної мови професійного спрямування, створено Медичний симуляційний центр, Навчально-тренінговий центр практичної підготовки лікарів, активується наукова діяльність університету та створюються нові науково-дослідницькі центри.
 Висновки. У процесі інновацій європейських стандартів вищої освіти у Вінницькому національному медичному університеті імені М. І. Пирогова відбулась коадаптація національних та світових технологій, що дає кожному студенту шанс здобути освіту європейського рівня, стати конкурентоспроможним фахівцем і мати можливість вільного вибору місця праці в будь-якій країні.
13
Матвєєв, Вячеслав, Ольга Матвєєва та Тетяна Щепіна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ФАХІВЦЯМИ З ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАН НЯ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 111–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-24.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження особливостей поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування. Доведення необхідності виділення в управлінні із загальної маси фахівців галузі знань «Управління та адміністрування» саме фахівців з фінансів, обліку і оподаткування як певної відмітної «економічної особистості». Проведено критичний аналіз економічної поведінки вищої ланки управління. Досліджено поведінковий підхід в управлінні з точки зору оцінки кваліфікаційних якостей фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів, яка наближена до ідей історичної школи політичної економії. Охарактеризовано моделі економічної поведінки типові для фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів. Встановлено, що управлінські рішення фахівців з фінансів, обліку і оподаткування насправді відрізняються від управлінських рішень менеджерів. Визначено особливості поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування, які є основним показником необхідності та доцільності розмежування підходу до управління класичного менеджера та зазначених фахівців. Представлено послідовність прийняття управлінського рішення у бізнесі фахівцем з фінансів, обліку і оподаткування. Доведено, що різність підходів до управління фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів виникає з відмінностей функціональних, професійних, кваліфікаційних можливостей та обов’язків. Менеджер виконує схожі економічні функції, але центр ваги його дій знаходиться в області контролю і управління господарською діяльністю, тоді як на фахівця з фінансів, обліку і оподаткування лягає фіксація первинної документації кожної господарської операції, чітке відображення її в обліку, арифметичний та логічний контроль проміжних та підсумкових звітів, підготовка стандартних форм звітності, відстеження змін податкового законодавства, положень та нормативних документів з грошового обігу, зовнішньоекономічної діяльності, поточний та перспективний економічний та фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості тощо на основі наявної управлінської та фінансової звітності. Фахівець з фінансів, обліку і оподаткування має достатній рівень кваліфікації задля здійснення управління господарською діяльністю завдяки здатності приймати «миттєві» управлінські рішення, що є доцільним, необхідним та обов’язковим з причини організації господарської діяльності в умах постійної зміни законодавчого поля, що в свою чергу впливає на стан і якість звітності, яка є основою прийняття усіх управлінських рішень.
14
Chirkov, D. V., L. A. Galagan, and R. Yu Sakhratov. "The Mathematical Model of the Study of Free Movement of Weapons on the Example of Kalashnikov Assault Rifles." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (2018): 35. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-35-41.
Full textAbstract:
Причиной рассеивания выстрелов при автоматической стрельбе является неоднообразие взаимодействия оружия, отклоняющегося от точки прицеливания под действием силовых факторов, и стрелка, по возможности компенсирующего эти отклонения. Представлена математическая модель исследования свободного (без участия стрелка) пространственного движения оружия, учитывающая газодинамические процессы в оружии, возникающие силовые факторы, удары при работе автоматики при их расположении вне центра масс стрелка. В расчетной схеме математической модели принято расположение центра вращения оружия, прижатого к плечу и неподвижного относительно него, на оси симметрии стрелка в центре его масс при удалении плечевого упора на объективных расстояниях по боку и высоте, характерных для среднестатистического стрелка. Расположение силовых факторов, типичных для работы автоматики, определяется компоновкой механизмов оружия. Обозначены силовые факторы, действующие в оружии и оказывающие влияние на его перемещения в пространстве, создавая опрокидывающие или стабилизирующие моменты относительно центра масс стрелка. Составлены уравнения вращательного движения оружия с учетом ударных взаимодействий в крайних положениях затворной рамы и при отпирании затвора кинематические уравнения, определяющие углы поворота оружия, а также отклонения точек попадания от точки прицеливания. Перечисленные элементы учтены в блок-схеме системы уравнений, определяющих движение автомата с отводом пороховых газов. Выходными данными являются значения опрокидывающих моментов и отклонения оружия от точки прицеливания, позволяющие расценивать устойчивость оружия при стрельбе как предысторию рассеивания при введении стрелка. Разработанная модель использования для оценки эффективности мероприятий для стабилизации автомата АК-47 в пространстве: уменьшение калибра с целью снижения импульса отдачи и использование дульных газовых устройств.
15
САХНО, Володимир, Ігор МУРОВАНИЙ, Віктор ПОЛЯКОВ та Євген МІСЬКО. "ДО ПОРІВНЯЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТРИЛАНКОВИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПОЇЗДІВ ЗА СТІЙКІСТЮ РУХУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (2019): 156–64. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.99.
Full textAbstract:
Виконано порівняння триланкових метробусів різних компонувальних схем за показниками стійкості руху. Показано, що за величиною критичної швидкості руху перевагу слід віддати триланковому метробусу, виконаному за напівпричіпною схемою. Визначені шляхи підвищення критичної швидкості руху метробуса, виконаного за причіпною схемою. Встановлено, що на підвищення поперечної горизонтальної стійкості метробуса позитивно позначається зменшення тиску повітря в шинах передньої осі і збільшення в шинах задньої осі першого причепа (напівпричепа), зсув центра мас причіпних ланок до передньої осі, збільшення коефіцієнтів опору бічному відведенню шин коліс другої осі причепа (напівпричепа), збільшення маси автобуса і першого причепа тощо. Вплив інших параметрів або незначний, або зовсім відсутній.Ключові слова: метробус, автобус, причіп, напівпричіп, рівняння руху, стійкість, швидкість, кути складання, управління.
16
Назаренко, М. М. "Продуктивність сучасних сортів пшениці озимої в умовах підзони Півночі Степу України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.18.
Full textAbstract:
Наявність високого ступеня кліматично контраст- них районів зумовлює постійну необхідність оцінки різноманіття сортового матеріалу пшениці озимої в умовах конкретної підзони. Мета. Показати осо- бливості формування врожайності та якості зерна в сучасних сортів пшениці озимої щодо стандарту, можливості й обмеження їх використання для покра- щення та (або) в безпосередньому застосуванні сортів в умовах Півночі Степу України. Методи: Експерименти проводили на дослідному полі Навчально-наукового центру Дніпровського держав- ного аграрно-економічного університету. Проводили фенологічні спостереження за органогенезом, облік урожайності, оцінку основних параметрів структури (висота рослини, кількість зерен із головного колоса, масу зерна з головного колосу, масу зерна з рослини, масу тисячі зерен). Якість зерна оцінювали за вміс- том білку, глютенінів і гліадинів. Результати. Вищий коефіцієнт продуктивності показали сорти Фаворитка, Лугастар, Комерційна. Три сорти – Комерційна, Співанка, Фаворитка – проявили певно вищу врожай- ність (за стандарт Подолянка). Сорт Фаворитка сфор- мував високу врожайність завдяки поєднанню високої ваги зерна з головного колосу, з рослини й високої маси тисячі зерен. Сорти Співанка й Комерційна – за умов високої ваги зерна з головного колосу й високої маси тисячі зерен. Виявлено, що фактори сорт і рік стабільно впливали на формування врожайності, але пріоритет був за змінами кліматичних умов. Можливі різні шляхи формування цієї ознаки в умовах Півночі Степу України залежно від генетично зумовлених сор- тів. Сорти Комерційна, Лугастар, Волошкова сформу- вали цілком задовільну якість зерна, сорт Фаворитка показав суттєві переваги за вмістом білку й компози- ції глютенінів і гліадинів. Висновки. Для безпосеред- нього використання в умовах регіону за комплексом показників якості й урожайності слід використовувати сорти Фаворитка й Комерційна. Як донори врожайних якостей – сорти Фаворитка, Комерційна, Співанка, як донори якісних параметрів – Комерційна, Лугастар, Фаворитка, Волошкова.
17
Ляшко, О., В. Кліндухова та А. Гейлик. "МОДЕЛЮВАННЯ ДЕЯКИХ ОБ’ЄКТІВ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ СТУДЕНТАМИ МОЛОДШИХ КУРСІВ МОРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Vodnij transport, № 1(29) (27 лютого 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.1.29.08.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальному питанню прикладної спрямованості дисциплін математичного циклу, моделювання інженерних процесів засобами традиційного курсу вищої математики та використання теорії центру мас. Питання інтегрованості компетентностей професійної підготовки фахівців річкового та морського транспорту в систему математичних дисциплін завжди викликало зацікавленість. Враховуючи, що дана спеціальність є регульованою та імплементованою у світове товариство, до математичних знань студентів молодших курсів морських спеціальностей висувається низка вимог. Зауважено, що деякі питання інженерної математики відображенні в міжнародних вимогах Модальних курсів ІМО та, в той самий час, не зовсім повністю відображені в курсі математичних дисциплін морських ЗВО. Запропоновані задачі повною мірою відображають зв'язок математичної підготовки з освітньо-професійними програмами підготовки фахівців річкового і морського транспорту, Стандартними вищої освіти України та міжнародними вимогами ІМО. Кожна задача включає коментар до розв’язання, а також розглядається з позицій як традиційності викладання вищої математики, так і за допомогою теорії про центр мас. В свою чергу, інтегральний метод розв’язання задач на знаходження центроїду, дозволяє не лише вдосконалити базові знання з вищої математики, а й зацікавити та вмотивувати студента до підвищення рівня математично-професійних навичок, формування професійних задач на основі фундаментальних математичних тверджень, методів, засобів. Подальшого дослідження потребують питання розробки та вдосконалення методичної системи завдань дисциплін математичного циклу у відповідності до вимог освітньо-професійних програм підготовки фахівців річкового та морського транспорту, Стандартів вищої освіти та Модальних курсів ІМО. В аспекті цього напряму розвитку досліджень особливої уваги потребують концептуальні питання Higher Engineering Mathematics, інтегровність математичних та професійних компетентностей. Ключові слова: моделювання об’єктів, підготовка фахівців річкового і морського транспорту, професійно-математична підготовка, центроїд, барицентр, центр мас
18
Lysych, Mikhail. "VIRTUAL STAND FOR SIMULATION OF DYNAMIC STABILITY OF A MACHINE-TRACTOR UNIT." Actual directions of scientific researches of the XXI century: theory and practice 8, no. 1 (2020): 80–85. http://dx.doi.org/10.34220/2308-8877-2020-8-1-80-85.
Full textAbstract:
Рассмотрены вопросы исследования динамической устойчивости МТА методами многотельной динамики (MBD). Для создания имитационной модели использован метод виртуального моделирования в среде CAD SolidWorks и CAE-приложении SolidWorks Motion. В качестве объекта моделирования и исследования выбран МТА на базе трактора МТЗ-82.1. Была создана 3D-модель трактора, оснащенного передним и задним навесными устройствами. При этом были сохранены все основные конструктивные элементы и их ключевые геометрические и массо-инерционные параметры. Далее были сокращены и исключены из массо-инерционных расчетов все неподвижные элементы трактора. Для их замены использован шар равный им по массе из пользовательского материала повышенной плотности. Регулировкой положения шара центр масс упрощенной модели был приведен к реальному эксплуатационному центру масс трактора. Это упрощение позволяет выполнять имитационное моделирование с минимальной загрузкой компьютера. Агрегатирование трактора производилось с передне- и задненавесными модульными орудиями. Был смоделирован испытательный трек, состоящий из четырех испытательных участков с несдвигаемыми препятствиями ориентированными перпендикулярно к направлению движения агрегата. Приводятся параметры взаимодействия контактной пары опорная поверхность–колеса. Продемонстрирован процесс имитационного моделирования динамической устойчивости МТА на виртуальном стенде с контролем комплекса исследуемых параметров.
19
Лупіна, Т. О., Є. Т. Горалік та М. М. Крюков. "РУХ РЯТУВАЛЬНОЇ ШЛЮПКИ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ПРИ СХОДЖЕННІ З ПОХИЛОЇ РАМПИ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 23–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.2.33.03.
Full textAbstract:
В статті наведено короткий огляд історії створення та розробок рятувальних шлюпок вільного падіння (РШВП), призначених для термінової безпечної евакуації людей з морських суден та морських нафтодобувних платформ у випадку аварій за екстремальних погодних умов. Розглядається задача про рух РШВП, яка моделюється однорідним стрижнем, при сходженні з похилої рампи протягом першої фази падіння з наростаючим кутом нахилу (тангажу -tangage)–з моменту, коли центр мас шлюпки опиняється над краєм опори (крайнім роликом рампи) , до моменту сходу з рампи кінця опорних поверхонь шлюпки.Диференціальні рівняння руху в полярних координатах складені за допомогою рівнянь Лагранжа другого роду. Отриманорозв’язувальну систему звичайних диференціальних рівнянь і сформульовано відповідну задачу Коші, яка розв’язується чисельно за допомогою методу Рунге-Кутта четвертого порядку точності. На основі запропонованого підходу проведеночисельні експерименти длявизначення часу скочування РШВП, швидкості її центру мас, кутів повороту та кутової швидкості шлюпки в момент відриву від рампи при значенні кута нахилу рампи та різних значеннях початкової швидкості центру мас в діапазоні від 1 до 10 м/с і довжини шлюпки в діапазоні від 5 до 15 м.За результатами чисельних експериментівздійснено аналіз впливу початкової швидкості і довжини РШВП на параметри її руху при сходженні з похилої рампи. Розрахункові значення часу першої фази падіння, кута тангажу, кутової швидкості тангажу та модуля швидкості центру мас РШВП в ході виконаних чисельних експериментів змінювались в діапазоні 1,424 -0,234 с,, та м/свідповідно. При цьому зі збільшенням довжини шлюпки час першої фази падіння зростає, а зі збільшенням початкової швидкості зменшується. Кути тангажу зі збільшенням швидкості зменшуються, а зі збільшенням довжини шлюпки зростають, в той час як кутові швидкості тангажу зі збільшенням початкової швидкості так само, які зі збільшенням довжини шлюпки спадають. За результатами роботи зроблено висновок про можливість використання запропонованогопідходу і чисельних експериментів для раціонального вибору параметрів руху РШВП та напрямів подальших досліджень.Ключові слова:рятувальна шлюпка вільного падіння, плоско-паралельний рух, стрижень, похила рампа, рівняння Лагранжа другого роду, звичайні диференціальні рівняння, задача Коші, чисельне моделювання, метод Рунге-Кутта.
20
Войтов, В., та О. Кутья. "Моделювання витрат на транспортне обслуговування міських вантажних перевезень". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 17 (18 березня 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.50-61.
Full textAbstract:
В роботі представлено математичні вирази для визначення сумарних питомих витрат та результати моделювання витрат на міські вантажні перевезення. Сумарні витрати мають три складові. Перша складова залежить від тарифу на перевезення, довжини маршруту, маси перевезеного вантажу, а також технічної швидкості руху, частоти надходження заявок на обслуговування та коефіцієнта надійності.Друга складова питомих витрат залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, технічної швидкості руху, сумарного часу транспортного обслуговування, витрати палива і його ціни, а також маси перевезеного вантажу, коефіцієнтів використаного пробігу, вантажопідйомності та коефіцієнта надійності.Третя складова залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, сумарного часу транспортного обслуговування з урахуванням збільшення часу на вантажно-розвантажувальні роботи, початкової вартості автомобіля і витрат на технічне обслуговування та амортизацію, а також маси перевезеного вантажу і коефіцієнта надійності.Сумарне значення отриманих питомих витрат є економічним критерієм вибору оптимальних маршрутів на транспортне обслуговування.Проведено моделювання впливу різних факторів і робочих параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень дозволяє стверджувати, що питомі витрати на транспортне обслуговування В, грн/т, однозначно збільшуються при збільшенні довжини маршруту, однак, при цьому, мають оптимум при зміні маси перевезеного вантажу. Встановлено, що на існування оптимуму впливають коефіцієнт використання пробігу і коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобілів.Показано вплив логістичного центру (потужності логістичного центру) на питомі витрати транспортного обслуговування. Недостатня потужність ЛЦ збільшує час оформлення однієї заявки, що приводить до збільшення сумарних питомих витрат. Це дозволяє зробити висновок, що потужністю логістичного центру необхідно управляти.
21
Циплаков, К. Г., В. Л. Денисенко та Ю. М. Гаїн. "Лапароскопічна хірургія раку ободової кишки в практиці колопроктологічного відділення". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 62, № 2 (2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.62.44-49.
Full textAbstract:
Вступ. Захворюваність на колоректальний рак зберігається на високому рівні і має тенденцію до зростання. Колоректальний рак на третьому місці за поширеністю у чоловіків і на другому місці у жінок. У структурі смертності від раку дана нозологія посідає четверте місце. У Республіці Білорусь, за даними 2016 р., захворюваність на рак ободової кишки склала 31,6 на 100 000 населення. Смертність від колоректального раку становить приблизно половину від захворюваності, в зв’язку з чим прогноз вважається відносно сприятливим. Частка радикально оперованих пацієнтів із колоректальним раком і питома вага пацієнтів, які перебувають під наглядом 5 і більше років з моменту встановлення діагнозу, мають тенденцію до зростання. Незважаючи на наявні позитивні тенденції, як і раніше спостерігається зростання захворюваності, а показники смертності, 5-річної виживаності та однорічної летальності все ще не можна назвати прийнятними.
 Мета дослідження. Впровадження в клінічну практику і отримання власного досвіду лапароскопічних оперативних втручань із приводу раку ободової кишки.
 Матеріали та методи. У проктологічному відділенні УЗ «Вітебський обласний клінічний спеціалізований центр» прооперовано 15 пацієнтів на рак ободової кишки. Діагноз раку ободової кишки підтверджений ендоскопічно з морфологічною оцінкою. Вік пацієнтів становив 64±8,8 року, індекс маси тіла (BMI) – 25,6 кг / м2. Чоловіків було дев’ять (60%), жінок шестеро (40%). У 11 пацієнтів (73,3%) спостерігалася коморбідна патологія в стадії компенсації. Анестезіологічний ризик по ASA 2,5±0,5. Правобічна геміколектомія проведена 4 пацієнтам, лівосторонній геміколектомія – 2 пацієнтам, резекція сигмовидної кишки – 7 пацієнтам, резекція ректосигмоїдного з’єднання – 2 пацієнтам. Обсяг виконаної лімфодисекції відповідав D2 у всіх пацієнтів.
 Результати досліджень та їх обговорення. Всім 15 пацієнтам було успішно виконано лапароскопічну резекцію ободової кишки з приводу раку. Відзначено велику тривалість операцій, при цьому вони супроводжувалися малою крововтратою в більшості випадків. Апаратний анастомоз накладено у 8 пацієнтів, ручний – у 7 пацієнтів. Превентивні ілеостоми не накладалися. Післяопераційної летальності не було. Всім пацієнтам проведена багатокомпонентна анестезія, доповнена продовженою перидуральною анестезією. Конверсія на лапаротомію потрібна була в одному випадку. Легкі ускладнення I і II класу виникли у 3 (20%) пацієнтів. Важке ускладнення V класу спостерігали в однієї пацієнтки (6,7%). Тривалість післяопераційного інтенсивної терапії в РАО і післяопераційного періоду були невеликими. Відзначено швидке відновлення функції кишечника.
 Висновки. Виконання радикальних лапароскопічних резекцій при раку ободової кишки обґрунтовано і технічно здійснимо з позицій онкологічного радикалізму. Ці втручання показують добрі безпосередні результати і повинні більш широко застосовуватися в клінічній практиці.
 Ключові слова: колоректальний рак, лапароскопічна резекція, ободова кишка, мезоколонектомія, товстокишковий анастомоз.
22
Чернова, А. В., О. А. Коваленко та М. М. Корхова. "Урожайність зеленої маси сорго цукрового залежно від сортових особливостей, норм висіву, біопрепарату та мікродобрив за різних років дослідження". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 136–42. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.20.
Full textAbstract:
Мета. Установити залежність продуктивності сорго цукрового від сортових особливостей, норм висіву, біопрепаратів та мікродобрив за умов Південного Степу України. Методика досліджень. Дослідження прово- дились у зоні недостатнього зволоження на території Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету протягом 2013–2015 рр. Сорти та гібриди сорго цукрового реко- мендовані для вирощування в умовах Степу України. Обліки та спостереження за розвитком рослин (феноло- гічні спостереження, кущіння, висота стебел, діаметр сте- бла, врожайність тощо) проводили за загальними мето- диками. Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, використовували пакети прикладних програм Statistica 6,0, Microsoft Excel. Результати досліджень. У середньому за роки досліджень у всіх сортах та гібридах спостерігався приріст урожайності зеленої маси зі збільшенням норми висіву насіння від 70 до 160 тис. сх. нас. на 1 га. Найбільшим він був у варіанті за сівби 130 тис. сх. нас. на 1 га – 17,9%, а за норми 100 та 160 тис. сх. нас. на 1 га – 15,8% та 5,2% відповідно. Загущеність посівів призводить до погіршення умов кореневого живлення рослин та процесів фотосинтезу і, відповідно, до зни- ження врожайності. Дослідження доводять, що значний вплив на урожайність зеленої маси сорго цукрового мав також Фактор С (обробка рослин під час вегетації у фази кущення та трубкування препаратом «Біокомплекс- БТУ» та сумішшю мікродобрив «Квантум». Висновки. Отже, в умовах Південного Степу України вирощу- вання сорго цукрового на зелену масу слід проводити за технологією, що передбачає сівбу гібриду Медовий із нормою висіву 130 тис. сх. нас. на 1 га та піджив- лення рослин після вегетації у фазі кущення і трубку- вання комплексом із мікродобрив «Квантум-Бор Актив» (0,3 л/га), «Квантум-АкваСил» (1 л/га), «Квантум-Хелат Цинку» (1 л/га), «Квантум-Аміно Макс» (0,5 л/га) і біопре- паратом «Біокомплекс-БТУ» (2 л/га), що забезпечує отримання врожайності зеленої маси 82,7 т/га. У роки з більш посушливими метеорологічними умовами для отримання більшої врожайності зеленої маси сорго норми висіву треба зменшувати до 100 тис. сх. нас./га.
23
MALIUTA, Olga. "ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДРУГОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ". Наукові зошити історичного факультету Львівського університету / Proceedings of History Faculty of Lviv University, № 19-20 (1 жовтня 2019): 194–210. http://dx.doi.org/10.30970/fhi.2019.19-20.2342.
Full textAbstract:
У статті на основі аналізу архівних матеріялів та опублікованих документів Ради Народних Міністрів УНР, Міністерства фінансів УНР, Державного Центру УНР в екзилі автор доходить висновку, що урядовці другої Української Народної Республіки здійснювали самостійну фінансово-економічну політику. Значний вплив на цю політику мали міжнародні фінансово-економічні договори доби Української Держави Павла Скоропадського з країнами Четвертного Союзу. Через відсутність власного Монетного двору УНР, за участі Німеччини, Польщі вдавалась до постійних емісій. З цими країнами, а також з Румунією, здійснювався торгово-економічний обмін. Таке співробітництво було на заваді, щоб налагодити співпрацю з країнами Антанти. Директорія УНР постійно змінювала місця перебування, намагаючись повернутись до Києва, проводила низку соціяльно-економічних заходів. Упродовж існування Української Народної Республіки видано низку нормативно-правових актів, які мали налагодити соціяльно-економічне життя, наповнити державну скарбницю. В умовах воєнного стану, військових дій, відсутности надходжень до бюджету й контролю над значною частиною українських земель, постійних емісій, в Українській Народній Республіці розпочалась фінансова криза. Постійна підтримка Армії УНР, УГА, повстанського руху, вимагала значних витрат. Власну армію могла підтримувати тільки своя влада й власна держава. Перебування на інших землях призводило до роззброєння українських вояків. Директорія УНР під впливом ухвал Паризької мирної конференції й захоплення українських земель іншими державами, змушена була утворити Державний центр УНР в екзилі та на довгі роки покинути рідну землю. У вигнанні провадила постійну боротьбу за відновлення втраченої Української національної держави. Результати боротьби за українську державність визначались незалежністю фінансово-економічного життя.
24
Кручинин, П. А., М. А. Подоприхин та И. Д. Бекеров. "СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ АЛГОРИТМОВ ОЦЕНКИ ДВИЖЕНИЯ ЦЕНТРА МАСС ПО РЕЗУЛЬТАТАМ СТАБИЛОМЕТРИЧЕСКИХ ИЗМЕРЕНИЙ". Биофизика 66, № 5 (2021): 997–1004. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921050197.
Full textAbstract:
Сравниваются подходы к определению горизонтальных координат центра масс, применимые для стабилоанализаторов, измерениями которых являются только вертикальные составляющие усилий. Первый из этих подходов использует информацию не только о начальном положении и скорости центра масс, но и о его финальном состоянии. Второй связан с использованием предположения об отсутствии неустойчивых составляющих в движении и использует методы частотной фильтрации. Известные алгоритмы модифицированы для решения задачи в условиях совершения человеком достаточно интенсивных движений. Рассмотренные модифицированные алгоритмы сравнивались для записей движений обследуемых, выполнявших на стабилоанализаторе пробу со ступенчатым отклонением. Одновременно система видеокамер использовалась для определения координат маркера, закрепленного приближенно на высоте центра масс. Продемонстрирована работоспособность всех модифицированных алгоритмов. Отмечено, что погрешность метода оценивания, использующего двойную фильтрацию в прямом и обратном времени, оказалась меньше, чем у других процедур.
25
Andreichyn, Iu M., Yu V. Kopcha та I. I. Loyko. "ТЕРМОСЕМІОТИКА ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ". Інфекційні хвороби, № 1 (3 квітня 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9943.
Full textAbstract:
Мета дослідження – з’ясувати особливості інфрачервоного випромінювання у підщелепній ділянці, на долонях, у проекції надколінків та у центрі плесна хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані результати з відповідними показниками здорових людей.
 Пацієнти і методи. Обстежено 32 здорових волонтерів з нормальною температурою тіла, які не мали патології мигдаликів, віком від 20 до 56 років, середній вік – (28,3±2,3) року. З них 19 чоловіків (59,4 %), і 13 жінок (40,6 %), середній вік з урахуванням статі виявився приблизно однаковим, у чоловіків – (30,2±3,3) року, у жінок – (26,4±3,6) року (Р>0,05).
 Досліджувана група хворих на хронічний тонзиліт у стадії загострення складалась із 23 людей. З них у 9 встановлено компенсовану, а в 14 осіб – декомпенсовану форму запалення. 
 Для визначення особливостей інфрачервоного випромінювання використовували медичний тепловізор ТІ-120. Аналіз термограм виконували за допомогою програмного пакету «IRSee Software».
 Статистичну обробку даних виконали на персональному комп’ютері за допомогою електронних таблиць «Microsoft Excel» і пакету прикладних програм «Statistica for Windows» v. 6.0, StatSoft Inc. (США).
 Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що нормальними термографічними ознаками шкірних покривів є симетричність, гомогенність та ізотермія. Допустима фізіологічна термоасиметрія становить 0,3 °С з переважанням як у лівий, так і в правий бік. Суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками немає. 
 При хронічному тонзиліті у фазі загострення термотопограма передньої частини шиї також засвідчувала помірний загальний «розігрів» шиї, симптом «коміра», де на тлі незначної гіпертермії виявлялися окремі, яскравіші вогнища світіння в проекції лімфатичних вузлів, в основному підщелепних (перепад температури – ∆Т=0,6 °С). Зазначене повною мірою стосувалося і центра долоней, розігрів яких був вищим, ніж у нормі (Р<0,05). Разом з тим, середні температурні показники проекції надколінків статистично вагомо перевищували значення здорових людей – (35,4±0,8) проти (32,5±0,6) °С (Р<0,01). Подібним чином змінювалася теплова картина центра плесен. Зокрема, при хронічному тонзиліті у фазі загострення встановили значний розігрів зазначеної ділянки порівняно зі здоровими людьми – (35,1±0,8) проти (28,4±0,5) °С (Р<0,05). 
 Висновки. При хронічному тонзиліті у фазі загострення встановлено помірний загальний розігрів шиї і центра долонь, розігрів яких був вищим, ніж у нормі. Водночас середні температурні показники проекції надколінків і центра плесен перевищували значення здорових людей (Р<0,05). Гіпертермію надколінків і центра плесен можна вважати характерною ознакою хронічного тонзиліту у фазі загострення. Ступінь компенсації хронічного запалення мигдаликів можна оцінити за рівнем перепаду температур над проекцією надколінків і нижньою частиною стегон та у центрі плесен і сусідніми ділянками.
26
Климов, Д. М., Л. Д. Акуленко та С. А. Кумакшев. "Механическая модель возмущенного движения Земли относительно центра масс". Доклады Академии наук 453, № 3 (2013): 277–81. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565213330104.
Full text
27
Пелещак, Р. М., О. В. Кузик та О. О. Даньків. "Енергетичний спектр електронів у тришаровій гетеросистемі із самоорганізованими дефектно-деформаційними структурами". Ukrainian Journal of Physics 57, № 8 (2012): 838. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.8.838.
Full textAbstract:
У межах методу деформаційного потенціалу отримано рівняння, які дозволяють розрахувати енергетичний спектр електрона у тришаровійгетеросистемі, що містить кластер точкових дефектів у квантовій ямі. Досліджено залежність різниці енергій електрона в першому збудженому та основному станах від середньої концентрації точкових дефектів виду центра розтягу при різних значеннях ефективної маси електрона в матеріалі нанокластера.
28
Климов, Д. М., Л. Д. Акуленко та С. А. Кумакшев. "Основные свойства и особенности движения Земли относительно центра масс". Доклады Академии наук 458, № 5 (2014): 547–50. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565214290131.
Full text
29
Иванов, В. И. "Комбинированный метод прогнозирования параметров движения центра масс космического аппарата". Авиационно-космическая техника и технология, № 1 (108), январь - февраль (2014): 11–16.
Find full text
30
Лаврентьева, О. А., та В. В. Родченкова. "Фундаментальная наука – источник новых технологий". ANALYTICS Russia 10, № 2 (2020): 96–108. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2020.10.2.96.108.
Full textAbstract:
Почти 20 лет назад в Институте физической химии и электрохимии им. А. Н. Фрумкина РАН был создан Центр коллективного пользования физическими методами исследования. Cобран высокотехнологичный парк уникального оборудования для проведения разнообразных фундаментальных и прикладных исследований методами рентгеноспектрального анализа, ЯМР, хромато-масс-спектрометрии, рамановской и ИК спектроскопии, флуоресценции, термоанализа и др.
31
Чиркин, Д. Б. "25 лет официальному представительству LECO Corporation в России и странах СНГ". ANALYTICS Russia 9, № 1 (2019): 12–16. http://dx.doi.org/10.22184/2227-572x.2019.9.1.12.16.
Full textAbstract:
Рассказывает директор по продажам ЗАО «ЛЕКО ЦЕНТР-М» Дмитрий Борисович Чиркин Корпорация LECO известна во всем мире как производитель широкого спектра высокотехнологичного аналитического оборудования для различных отраслей производства и исследовательской деятельности. Продукция компании всегда отвечала растущим потребностям современного общества. Первые приборы – анализаторы различных элементов – предназначались для работы на предприятиях тяжелой промышленности, сегодня LECO предлагает ряд инновационных решений, идеально подходящих для исследований в области фармацевтики, метаболомики, криминалистики, токсикологии, анализа ароматов и др. методами хроматографии и масс-спектрометрии. Четверть века на российском рынке активно и плодотворно работает представительство корпорации LECO. Об истории компании, особенностях оборудования, а также успехах и перспективах работы мы расспросили директора по продажам ЗАО «ЛЕКО ЦЕНТР-М» Дмитрия Борисовича Чиркина.
32
Сазонов, В. В. "Периодические движения спутника-гиростата относительно центра масс под действием гравитационного момента". Космические исследования 51, № 2 (2013): 145–58. http://dx.doi.org/10.7868/s0023420613020040.
Full text
33
Lasytsia, T. S., G. Z. Moroz, I. M. Hydzynska та O. O. Dzizinska. "Наукове обґрунтування та розробка комплексної навчальної програми для лікарів і молодших фахівців із медичною освітою «Профілактика серцево-судинних захворювань»". Клінічна та профілактична медицина 1, № 4 (2018): 71–78. http://dx.doi.org/10.31612/2616-4868.1-4.2018.09.
Full textAbstract:
Мета – обґрунтування та впровадження комплексної навчальної програми (КНП) для лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою (МСМО) «Профілактика серцево-судинних захворювань» у Державній науковій установі «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС).
 Матеріал і методи. Проведено комплексне медико-соціологічне дослідження факторів ризику (ФР) серцево-судинних захворювань (ССЗ) серед 104 лікарів і 265 МФМО.
 Результати дослідження засвідчили, що найбільш поширеними ФР ССЗ серед лікарів ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС були: надмірна маса тіла й ожиріння – 63,3%; недостатня кількість овочів і фруктів у щоденному раціоні – 50,1%, недостатній рівень фізичної активності – 38,5%. Свій показник загального холестерину лікарі знають лише в 53,8% випадків, гіперхолестеринемію визначено в 87,5% із них. Визначено, що за п’ятибальною шкалою виконання рекомендацій лікарі та МСМО оцінили на 3 бали та менше в 57,7% і 43,85% випадків відповідно. У 83,1±4,9% випадків опитані лікарі обговорюють із пацієнтами питання здорового способу життя та профілактики ССЗ, у 54,2±6,5% – надають рекомендації усно та в письмовій формі, у 40±11% – регулярно користуються шкалою SCORE, в 51,9±4,9% випадків МСМО займаються профілактикою ССЗ серед пацієнтів.
 Висновки. У Центрі підвищення кваліфікації лікарів і молодших спеціалістів із медичною освітою ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС розроблено та запроваджено КНП, визначено основні теоретичні питання та практичні навички, які слід опанувати лікарям і МСМО, відпрацьовано методологію та подання матеріалу під час очної та дистанційної форми навчання. Анкетне опитування засвідчило, що в 97,1% випадків лікарі отримали нову інформацію після ознайомлення з матеріалами модуля.
34
Got, S. R., M. M. Uhryn, T. G. Gutor та O. L. Bondarchuk. "Інтенсивність утворення біоплівки на титанових опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі та бактеріальних посівів". Clinical Dentistry, № 4 (24 січня 2019): 63–68. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9345.
Full textAbstract:
Титан володіє унікальним поєднанням міцності, легкої ваги та біосумісності, завдяки чому опорні елементи імплантатів (абатменти) з цього матеріалу є вибором №1 при заміщенні бічних дефектів. Характеристики поверхні абатмента, що включають хімічний склад, вільну поверхневу енергію (SFE) та жорсткість, впливають на утворення біоплівки, яка є основним фактором виникнення періімплантитів. Періімплантні ділянки колонізуються тими самими бактеріями, що й спричиняють пародонтальні захворювання, а саме: A. actinomycetemcomitans, P. gingivalis, T. forsythensis, P. intermedia. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в реальному часі може здійснити пряму ідентифікацію цих пародонтопатогенів за рахунок визначення кількісного вмісту специфічного фрагмента ДНК у зразках.
 Мета дослідження – вивчити інтенсивність утворення біоплівки на титанових опорних елементах імплантатів на прикладі полімеразної ланцюгової реакціїї у реальному часі та бактеріальних посівів.
 Матеріали і методи. У досліді взяли участь 14 пацієнтів, які проходили лікування в Центрі стоматологічної імплантації та протезування ММ». Кожному із них проводили дентальну імплантацію та встановлювали титанові опорні елементи імплантатів (абатменти). Дослідження проходило у 3 етапи, де при кожному візиті проводили полімеразну ланцюгову реакцію в реальному часі та бактеріального посіви. При першому візиті забір матеріалу виконували навколо зуба за тиждень перед встановленням опорних елементів імплантатів. На другому візиті забір матеріалу проводили навколо титанових абатментів. Третій візит відбувався через 3 місяці після встановлення абатментів.
 Результати досліджень та їх обговорення. У дослідженні було проведено 42 тести ПЛР у реальному часі та 42 бактеріологічних посіви. Реєстрацію та облік результатів ПЛР виконували автоматично програмним забезпеченням RealTime_PCR. Інтерпритацію результатів проводили згідно зі стандартною таблицею кількості мікроорганізмів у біотопі пародонтальної кишені (LgГЕ/зразок). Відповідно до даної таблиці у біотопі пародонтальної кишені (LgГЕ/зразок) в 3 пацієнтів перевищували показники загальної бактеріальної маси ПЛР навколо титанових абатментів на другому етапі (другий візит), в одного з цих пацієнтів також була перевищена норма кількості P. gingivalis та Tr. denticola. На третьому етапі дослідження (третій візит) 5 пацієнтів мали перевищення показників загальної бактеріальної маси ПЛР, в одного з них додатково ідентифікували перевищення норми кількості T. forsythensis. Результати подані у вигляді середнього значення показників (M±SE) та відсотка±похибки відсотка, тобто відсотка виявлених мікроорганізмів.
 Висновки. Результати дослідження показали перевищення показників загальної бактеріальної маси ПЛР навколо титанових абатментів другому етапі дослідження (другий візит) у 3 пацієнтів та на третьому етапі (третій візит) – у 5 осіб. Найвище середнє значення та найбільший відсоток виявлення був у P. gingivalis, що є ключовим пародонтопатогеном «червоного» комплексу. Однак норма кількості P. gingivalis навколо титанових опорних елементів перевищувала лише в одного суб’єкта дослідження. Такі результати підтверджують, що титан є надійним матеріалом для заміщення дефектів зубів у бічних ділянках.
35
Матвейчук, Ю. В., Е. М. Рахманько та Е. Б. Окаев. "КАРБОНАТСЕЛЕКТИВНЫЕ ЭЛЕКТРОДЫ НА ОСНОВЕ ВЫСШИХ ЧЕТВЕРТИЧНЫХ АММОНИЕВЫХ СОЛЕЙ С ПОВЫШЕННОЙ СТЕРИЧЕСКОЙ ДОСТУПНОСТЬЮ ОБМЕННОГО ЦЕНТРА, "Журнал аналитической химии"". Журнал аналитической химии, № 7 (2018): 536–44. http://dx.doi.org/10.7868/s0044450218070083.
Full textAbstract:
Разработан пленочный поливинилхлоридный (33 мас.%) карбонатселективный электрод на основе высшей четвертичной аммониевой соли с повышенной стерической доступностью обменного центра - хлорида 3,4,5-трис(додецилокси)бензил(оксиэтил)3триметиламмония (5 мас.%), пластификатор - о-нитрофенилдециловый эфир (52 мас.%), сольватирующая добавка - гептиловый эфир п-три- фторацетилбензойной кислоты (10 мас.%). Предел обнаружения электрода 1.9 10-9 М, время жизни 2.5 мес, наклон электродной функции 32.3 ± 0.6 мВ/декада. Электрод селективен в присутствии мешающих SO42-, Cl-, C2O42-, Br-, HPO42-, NO3--ионов, что позволяет использовать его для определения НСО3--ионов в минеральной воде.
36
Галич, І., Р. Антощенков, В. Антощенков, C. Дюндик та Ю. Жарко. "Динаміка одинарних та здвоєних колісних систем трактора у вертикальному напрямку". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 4(18) (10 лютого 2021): 14–23. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).14-23.
Full textAbstract:
В роботі наведено результати досліджень динаміки одинарних та здвоєних колісних систем трактору у вертикальному напрямку в залежності від профілю опорної поверхні. Дослідження виконано для одинарних та здвоєних колісних систем тракторів серії ХТЗ-240.В роботі наголошено, що підвищення продуктивності та ефективності використання машиннотракторних агрегатів досягається за рахунок збільшення робочих швидкостей, ширини обробітку та раціонального використання сільськогосподарських машин, що входять до складу агрегатів.При цьому, як нерівність поверхні поля так і швидкість руху є джерелами додаткових коливань та вібрацій агрегату. Додаткові коливання складових елементів трактора призводять до збільшення переущільнення ґрунту. Для кращого розуміння цього процесу необхідно враховувати фізику реакції шин на нерівності поверхні поля, зокрема вплив еластичної частини колеса.Математична модель колеса, що включає коефіцієнт опору кочення, який залежить від тиску в шині і швидкості. Складено еквівалентну динамічну модель одинарних та здвоєних колісних систем, що рухається по опорній поверхні в MatLab\Simulink.Визначено, що мінімальний радіус одиночного колеса дорівнює 0,7599 м, а максимальний – 0,8605 м. Відповідно, розмах коливань радіусу одинарного колеса складає 0,1006 м. Радіус здвоєного колеса має мінімальне значення 0,75 м, максимальне – 0,820 м та розмах – 0,07 м. Розмах коливань радіусу здвоєних коліс нижче на 0,03 м ніж для одинарних коліс. Здвоєне колесо має нижчу амплітуду та розмах коливань швидкості центру мас у вертикальному напрямі ніж одинарне колесо. Здвоєне колесо має меншу деформацію у вертикальному напряму, тобто динамічний радіус залишається більш стабільним.Сформовано передатні функції залежності швидкості центра мас колеса у вертикальному напрямі від швидкості зміни висоти профілю опорної поверхні для одинарних та здвоєних колісних систем. Розраховано логарифмічно амплітудно-фазову частотну характеристики одинарних та здвоєних коліс у вертикальному напрямі.
37
ЛІМОНЧЕНКО, Віра. "ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ У СВІТЛІ ВИКЛИКІВ ТРАНСГУМАНІЗМУ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 41 (1 березня 2021): 245–66. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.41.17.
Full textAbstract:
Метою статті є розгляд трансгуманістичного проєкту вдосконалення людини і постгуманістичного варіанта применшення цінності людини у співвідношенні з класич- ною концепцією освіти, виявлення непродуманості вихідних підстав цих двох конструкцій. Методологія. За допомогою критико-аналітичної експлікації інтелектуальних засобів цих проєктів і порівняльного аналізу їх у зв’язку з традиційними для філософії проблемами осмислення природи і свободи людини виявляється натуралістичний редукціонізм і обґрунтовується значущість активності людини. У центр потрапляє пробле- матика способу мислення, взятого не в інструментально- технологічному вимірі, а в антропологічному ключі. Наукова новизна. Розкрито понятійну непродуманість феномена життя людини, що розглядається чисто сцієнтистично як стан одиничного утворення (організму), що реалізує і зберігає себе шляхом обміну своїх складових частин і речовин навко- лишнього світу (метаболізм), при цьому часова наповненість людського життя не враховується, адже в центрі уваги перебуває організм, недосконалості якого долаються. Завдя- ки цьому мотиваційна і цільова складові частини людського життя залишені без уваги. Під час розгляду світоглядних питань переоцінки ролі і значущості людини зафіксовано, що дія передбачуваних принципів позавидової етики виходить від людини і спрямована до людини, отже, це залишається вихідним агентом і суб’єктом. Стверджується, що будь-яке вдосконалення «влаштування» людини буде наштовхувати- ся на проблему освоєння своєї власної природи, тобто вміння не бути прив’язаним до однієї функції, а мати здатність змінюватись відповідно до деякої логіки, теж мінливої. Вис- новки. Висловлюється ідея, що класична проблема мислення в собі вже містить «позавидову етику», яка передбачає зсув міри від людини до іншого, що стає способом розширення мож- ливостей і здібностей людини. Радикальна новизна технічних проєктів перебудови людини полягає в тому, що усувається вільне вольове освоєння своєї природи, передбачуване освітою як становленням людини.
38
Заболотнов, Ю. М. "Статистический анализ движения относительно центра масс легкой капсулы при входе в атмосферу". Космические исследования 51, № 3 (2013): 228–39. http://dx.doi.org/10.7868/s0023420613020076.
Full text
39
Vorochaeva, L. Yu, та S. I. Savin. "ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ НА РЕЖИМЫ РАЗГОНА ПРЫГАЮЩЕГО РОБОТА ПАРАМЕТРОВ ТРАЕКТОРИИ ЕГО ЦЕНТРА МАСС". Vektor nauki Tol'yattinskogo gosudarstvennogo universiteta, № 3 (2018): 22–30. http://dx.doi.org/10.18323/2073-5073-2018-3-22-30.
Full text
40
Крилов, Євген Володимирович. "Розробка алгоритму стабілізації антропоморфної кінцівки при опорі на поверхню другого роду". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (2012): 67–73. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30705.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробці алгоритму управління положенням центру мас антропоморфної кінцівки з метою приведення конструкції у найбільш стійке положення. Вихідною інформацією для керування є інформація про точки дотику нижньої поверхні антропоморфної кінцівки («стопи») та опорної поверхні, а також тиску в цих точках, що отримується від тактильних датчиків. Розроблений алгоритм включає в себе декілька етапів, зокрема кластеризацію отриманого масиву даних, оцінку значень тиску в точках отриманих кластерів та визначення напряму руху та параметрів, що необхідно змінити для зміни положення центру мас. Робота алгоритму була промодельована з використанням ігрового фізичного движка.Отриманні результати можуть бути використані при розробці алгоритмів керування ходою двоногого крокуючого робота на основі використання інформації від тактильних датчиків стопи, а також при розробці алгоритмів підтримання рівноваги двоногого антропоморфного робота у різних умовах.
41
Усик, Віта В. "Флюктуюча асиметрiя листкiв берези повислої (Betula pendula Roth.) садово-паркових культурфiтоценозiв м.Кам’янське". Екологічний вісник Криворіжжя 4 (13 червня 2019): 122–32. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2577.
Full textAbstract:
Дослiджено мiнливiсть морфологiчних параметрiв листкової пластинки берези повислої (Betula pendula Roth.) в рiзних садово-парко-вих культурфiтоценозах м.Кам’янське (Днiпропетровська обл., Україна). Проаналiзовано сучасний рiвень флюктуючої асиметрiї (FA) як iнтегрального показника стану тест-рослини в рiзних екологiчних умовах промислового мiста. З’ясовано, що на найбiльш вiддаленої вiд промислових пiдприємств (житловий масив «Романково») дiлянцi значення флюктуючої асиметрiї (FA = 0.054) iндукують максимально допустимий рiвень антропогенного впливу на березу повислу. Значення флюктуючої асиметрiї, якi були встановленi на iнших дiлянках («Центр» — FA = 0.055 i «Вокзал» — FA = 0;063), манiфестують вкрай несприятливi екологiчнi умови (тест-рослини перебувають у сильно пригнiченому станi).
42
Лозінський, М. В., Г. Л. Устинова, С. В. Ображій та В. М. Діхтяренко. "Особливості успадкування маси зерна з головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м'якої озимої". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.10.
Full textAbstract:
Мета дослідження – встановлення особливостейуспадкування маси зерна головного колосу у гібридів першого покоління, отриманих унаслідок гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якоїозимої.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр.досліджували 45 комбінацій, отриманих від схрещування ранньостиглих сортів Мир. рання, Кольчуга, Б.Ц.н/к.; середньоранніх – Золот., Чорнява, Щед. н.; середньостиглих – Стол., Відрада, Мир. 61, Антон., Єдність;середньопізніх – Добірна, Пивна і Вдала. НасінняF1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂.Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу здійснювали за середнім зразком 25 рослин у триразовійповторності.Статистичну обробку отриманих біометричнихданих здійснювали за методикою Б. А. Доспєхова(1985). Гіпотетичний та істинний гетерозис за масоюзерна головного колосу в F1 визначали за Matzinger D. F.(1962), S. Fonseca, F. Patterson (1968). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950),а отримані результати класифікували за G. M. Beil,R. E. Atkins (1965).Результати. Упродовж трьох років позитивнийгіпотетичний гетерозис визначено у 27, а істинний –у 18 з 45 комбінацій схрещування. Стабільно високимгіпотетичним та істинним гетерозисом характеризувалися такі гібридні комбінації, як Вдала / Пивна; Єдність /Відрада; Золот. / Відрада; Золот. / Стол.; Вдала / Стол.;Золот. / Щед. н.; Б.Ц. н/к. / Відрада. За винятком Золот. /Щед. н. і Б.Ц. н/к. / Відрада всі інші гібриди за показником маси зерна головного колосу перевищували середій за дослідом показник.Висновки. Дослідженням установлено, що масазерна головного колосу пшениці м’якої озимої є генетично обумовленою ознакою, яка піддається впливуумов середовища і реалізується під час взаємодії «генотип-умови року». Виявлено значний вплив батьківських компонентівгібридизації та умов року на формування маси зернаголовного колосу, показники гетерозису і ступінь фенотипового домінування у гібридів першого покоління.Найпоширенішим типом успадкування маси зернаголовного колосу в F1 пшениці м’якої озимої є позитивненаддомінування (визначено у 82,5% гібридів).Виділено комбінації Вдала / Пивна, Золот. / Стол.,Кольчуга / Стол., Вдала / Стол., Золот. / Відрада,Єдність / Відрада, Антон. / Стол., Мир. рання / Єдністьіз позитивним наддомінуванням, котрі у середньому заперіод 2018-2020 роки формували високу продуктивність колосу – 2,66–3,11 г.
43
Шийко, О. М., П. В. Полениця та С. В. Сергієв. "Розрахункове визначення деривації артилерійських снарядів". Озброєння та військова техніка 17, № 1 (2018): 18–20. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).18-20.
Full textAbstract:
Наводиться система диференціальних рівнянь для розрахункового визначення деривації артилерійських снарядів, стабілізованих обертанням, яка складається з диференціальних рівнянь руху центра мас снаряда і диференціального рівняння зміни кутової швидкості обертання снаряда при русі по траєкторії в результаті аеродинамічного тертя.
44
Козлитин, Иван Алексеевич, та Ivan Alekseevich Kozlitin. "Математическая модель движения вращающегося снаряда". Математическое моделирование 32, № 5 (2020): 126–42. http://dx.doi.org/10.20948/mm-2020-05-07.
Full textAbstract:
Предложена полуэмпирическая математическая модель движения центра масс вращающегося снаряда в атмосфере, учитывающая эффекты деривации и изменения лобового сечения сопротивления вследствие изменения угла атаки. Эти эффекты учитываются в модели без детального описания вращения, что позволяет использовать крупный шаг интегрирования и обеспечивает возможность расчета баллистических поправок в реальном масштабе времени. Подробно описан процесс подбора параметров модели для реальных оружейных систем.
45
Халак, Віктор Іванович. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНИЙ ЗВ'ЯЗОК З ВІДГОДІВЕЛЬНИМИ І М’ЯСНИМИ ЯКОСТЯМИ МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ РІЗНОЇ ВНУТРІПОРОДНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ЗА ІНДЕКСОМ ТАЙЛЕРА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (46) (12 жовтня 2021): 13–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.3.3.
Full textAbstract:
В статті наведено результати досліджень біохімічних показників сироватки крові відгодівельних та м’ясних яко-стей молодняку свиней різної внутріпородної диференціації за індексом Тайлера, а також розраховано рівень кореляцій-них зв’язків між ознаками та економічну ефективність результатів досліджень. Дослідження проведено в агроформуван-нях Дніпропетровської області, м’ясокомбінаті «Джаз», науково-дослідному центрі біобезпеки і екологічного контролю ресурсів АПК Дніпровського державного аграрно-економічного університету та лабораторії тваринництва ДУ Інститут зернових культур НААН. Об’єктом дослідження був молодняк свиней великої білої породи. Умови годівлі та утримання тварин піддослідних груп були ідентичними і відповідали зоотехнічним нормам. Оцінку молодняку свиней за відгодівель-ними і м’ясними якостями проводили з урахуванням наступних показників: середньодобовий приріст живої маси за період контрольної відгодівлі, г; вік досягнення живої маси 100 кг, діб; товщина шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм; довжина охолодженої туші, см; довжина беконної половини охолодженої півтуші, см (Методики оцінки кнурів і свиноматок за якіс-тю потомства…, 2005). Економічну ефективність результатів досліджень (Методика определения экономической эф-фективности…, 1983) та біометричну обробку одержаних даних (Лакін, 1990) проводили за загальноприйнятими мето-диками. Силу кореляційних зв’язків між ознаками визначали за шкалою Чеддока (Сидорова та ін., 2003). Встановлено, що біохімічні показники сироватки крові молодняку свиней піддослідної групи відповідають фізіологічній нормі клінічно здоро-вих тварин. Різниця між групами за вмістом загального білка становить 5,51-4,72 %, вмістом сечовини – 14,48-18,32 %, вмістом азоту сечовини – 13,87-18,76 % та концентрацією креатинину – 10,39-2,50 %. Молодняк свиней підконтрольно-го стада за віком досягнення живої маси 100 кг, товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців та довжиною охолодженої туші, згідно діючої Інструкції з бонітування свиней переважають мінімальні вимоги до класу еліта в середньому на 14,38 %. З урахуванням внутріпородної диференціації молодняку свиней великої білої породи за індексом Тайлера встановлено, що тварини І групи вірогідно переважали ровесників ІІ та ІІІ груп за середньодобовим приростом живої маси за період контрольної відгодівлі (на 7,35 – 11,49 %), віком досягнення живої маси 100 кг (на 3,54 – 6,33 %), товщиною шпику на рівні 6-7 грудних хребців (на 11,90 – 20,25 % ). Коефіцієнт парної кореляції між біохімічними показниками сироватки крові, відгодівельними і м’ясними якостями молодняку свиней великої білої породи коливається у межах від межах від –0,608 до +0,750. Використання молодняку свиней І групи (індекс Тайлера коливається у межах від 155,30 до 182,36 балів) забезпе-чує одержання додаткової продукції на рівні +6,03 %, а її вартість дорівнює 273,30 грн./гол.
46
Красильников, П. С., та Р. Н. Амелин. "О вращении Сатурна относительно центра масс под действием гравитационных моментов Солнца и Юпитера". Космические исследования 54, № 2 (2016): 135–42. http://dx.doi.org/10.7868/s0023420616020023.
Full text
47
Шматков, А. М. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПОДВИЖНЫХ ОБЪЕКТОВ ДЛЯ ИЗМЕНЕНИЯ ПОЛОЖЕНИЯ ТВЕРДОГО ТЕЛА БЕЗ СМЕЩЕНИЯ ЕГО ЦЕНТРА МАСС". Доклады Российской академии наук. Физика, технические науки 497, № 1 (2021): 53–56. http://dx.doi.org/10.31857/s2686740021020097.
Full text
48
Чистяков, Виктор Владимирович. "О ДИНАМИКЕ ВРАЩЕНИЯ ТВЕРДОГО ТЕЛА ВОКРУГ НЕПОДВИЖНОЙ ОСИ, ПРОХОДЯЩЕЙ ЧЕРЕЗ ЦЕНТР МАСС, ПРИ СУХОМ ТРЕНИИ В ОПОРАХ". Applied nonlinear dynamics. Izvestiya VUZ 22, № 2 (2014): 3–15. http://dx.doi.org/10.18500/0869-6632-2014-22-2-3-15.
Full text
49
Бісик, Сергій Петрович, Леонід Сергійович Давидовський, Максим Вікторович Телепа, Олександр Геннадійович Нагорський, Світлана Володимирівна Бісик та Андрій Анатолійович Новосад. "Огляд математичних моделей оцінки параметрів ударної хвилі вибуху зарядів вибухової речовини". Озброєння та військова техніка 29, № 1 (2022): 77–84. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.1(29).77-84.
Full textAbstract:
У статті проведений огляд математичних моделей різних авторів для оцінки параметрів ударної хвилі вибуху зарядів вибухової речовини. З їх використанням побудовані залежності між масштабним коефіцієнтом та основними параметрами ударної хвилі, такими як: швидкість фронту, час прибуття до об’єкту, значення максимального тиску на фронті, значення тиску негативної фази, час дії позитивної та негативної фаз, імпульс позитивної та негативної фаз. Розрахунок цих параметрів передбачає врахування маси вибухової речовини, відстані від центру заряду до точки в просторі, швидкості розповсюдження звуку у повітрі та атмосферного тиску.Порівняння отриманих залежностей з експериментальними даними вимірювання параметрів підриву зарядів вибухової речовини масою до 100 г показує, що для певних математичних моделей розраховані значення тиску та часу дії позитивної фази вибуху можуть значно відрізнятись від отриманих експериментальних даних.
50
Семенова, И. Н., Ю. С. Рафикова, Р. Ф. Хасанова, Г. Р. Ильбулова, М. Б. Суюндукова та Я. Т. Суюндуков. "СОДЕРЖАНИЕ МЕТАЛЛОВ В КОМПОНЕНТАХ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ГОРНОРУДНОГО РЕГИОНА". Trace Elements in Medicine (Moscow) 22, s (2021): 58–60. http://dx.doi.org/10.19112/2413-6174-2021-s1-29.
Full textAbstract:
Целью исследования явилось изучение содержания Cu, Zn, Pb и Cd в компонентах окружающей среды горнорудного региона Республики Башкортостан. Объектами исследования служили пастбищные и пахотные почвы, зерно яровой пшеницы, волосы детей в возрасте до 14 лет. Содержание Cu, Zn, Pb и Cd в почвах и зерне определяли методом атомной абсорбции, в волосах – методом масс-спектрометрии с индукционно связанной аргоновой плазмой (МСИСП) в АНО «Центр биотической медицины» (Москва). Показано, что воздействие горнорудных предприятий на окружающую среду проявляется в повышенном уровне Cu, Zn и Cd в пастбищных почвах, находящихся под их влиянием, а также в более высоком содержании Cu в волосах детей и Pb и Cd в зерне пшенице.