To see the other types of publications on this topic, follow the link: Цифрова обробка.
Journal articles on the topic 'Цифрова обробка'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Цифрова обробка.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Hryshko, Bohdan, та Serhii Sharov. "Розробка програмного засобу для обробки цифрових зображень". Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology 5, № 2 (2017): 46–49. http://dx.doi.org/10.32919/10.32919/uesit.2017.02.46-49.
Full textAbstract:
Сьогодні цифрова обробка зображень доволі часто використовується у багатьох сферах діяльності людини. У статті розглядаються функціональні можливості програмного засобу для фрагментарної обробки зображень. Зазначається, що безкоштовних універсальних продуктів для обробки цифрових зображень, не існує, тому є потреба у їх розробці.
2
Антонова, Ольга, Сергій Серьогін, Олексій Літвінов та Руслана Кривенкова. "Цифрова трансформація публічного сектора в забезпеченні регіонального партнерства". Public administration aspects 11, № 3 (2023): 91–101. http://dx.doi.org/10.15421/152340.
Full textAbstract:
В актуальності визначено відмінності цифровізації та цифрової трансформації, особливості цифрової трансформації в публічному управлінні заради забезпечення розвитку цифрової економіки.
 Мета статті полягає у дослідженні підходів до формування цифрових екосистем в публічному секторі на регіональному рівні (від мережі партнерів та заінтересованих сторін, пріоритети розвитку держави, обслуговування споживачів, збір та обробка інформації, організаційна культура, базові компетентності лідерство та цифрові навички, середовище, досвід споживачів – клієнтський досвід, моделі робочого місця, час обробки звернення, обмеження ресурсів, підготовка фахівців, суміжність «готових» рішень і т.і.).
 У результатах проаналізовано необхідність формування спільноти «розумних регіонів» як основного напряму впровадження цифрової економіки, наближення України до цифрового ринку ЄС. Вивчено еволюцію формування української національної коаліції цифрової трансформації. Проведено аналіз основних нормативно-правових документів та акцентовано увагу на діяльності заступників з питань цифрової трансформації. Доведено доцільність формування широких партнерств цифрового лідерства на регіональному, муніципальному рівнях. Відзначено активну роль громадських організацій у впровадженні цифрових навичок публічних службовців і цифрових амбасадорів для формування цифрового лідерства серед регіонів. Виокремлено важливу роль розвитку цифрової освіти та набуття цифрових компетентностей клієнтами-споживачами, обґрунтовано доцільність застосування клієнтського досвіду, брендування регіону як надійного роботодавця. Наведено стислий аналіз практики застосування індексу цифрової трансформації регіонів.
 У висновках розроблено рекомендації з тенденцій регіональної цифрової трансформації: формування регіональних коаліцій цифрової трансформації для «готових рішень» для громад, застосування клієнтського досвіду, управління талантами, підвищення продуктивності та прогнозного аналізу поведінки споживача.
3
Нещерет, Іван, Кирило Злобін та Юрій Цикало. "Особливості побудови та рекомендації стосовно використання радіомодуля nRF24L01 у військовій техніці". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 47, № 2 (2023): 91–95. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2023-47-2-91-95.
Full textAbstract:
Сьогодні, приймально-передавальна апаратура зазнала суттєвого розвитку, здебільшого, завдяки цифровізації. Цифрова техніка стає все популярнішою під час прийому й передачі інформації. Восьмирозрядні мікроконтролери (наприклад, nRF24L01) володіють достатньою швидкістю обробки даних. Забезпечивши аналого-цифрове перетворення та маючи можливості в програмуванні даних мікроконтролерів, відкриваються перспективи для реалізації трансивера. Серія виробів провідної корпорації Nordic Semiconductor містять вбудовані високопродуктивні мультиплексори, що з’єднані з Flash-пам’яттю (ядром) мікроконтролера індустріального стандарту 8052 (наприклад, nRF24L01), та підтримує декілька стандартів конфігурації послідовного порту. Ці вироби є першими інтегрованими схемами, які можна назвати «інтелектуальними прийомо-передавачами» для систем збирання та обробки даних на одному кристалі. На першому етапі обробка фізичних сигналів полягає в необхідності отримання інформації, що міститься в них. Ця інформація наявна в амплітуді сигналу, в частоті або спектральному складі, у фазі чи у відносних часових залежностях декількох сигналів. У деяких випадках бажано змінити формат інформації, яка знаходиться в пакеті сигналу. Наприклад, зміна формату відбувається під час передавання звукового сигналу в телефонній системі з багатоканальним доступом і частотним розділенням. У випадку цифрового зв’язку аналогова звукова інформація спочатку перетворюється на цифрову за допомогою аналого-цифрового перетворювача. Цифрова інформація, що втілює в собі індивідуальні звукові канали, мультиплексується (багатоканальний доступ з часовим розділенням (TDMA)) та передається через послідовну цифрову лінію зв’язку. Метою статті є проведення аналізу особливостей побудови та надання рекомендації щодо застосування радіомодуля nRF24L01 у техніці військового призначення, а також – порівняння основних принципів та стандартів моделювання сигналів і завад в електронних системах, принципів дискретизації, кодування сигналів.
4
Плужник, Оксана. "ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Society Document Communication, № 13 (10 січня 2022): 331–44. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-13-331-344.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. 
 Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. 
 Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. 
 Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.
5
Сікора, Ярослава, Світлана Іванова та Алла Кільченко. "РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ ВІДКРИТИХ ОСВІТНЬО-НАУКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД". Education. Innovation. Practice 12, № 5 (2024): 73–79. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i5-011.
Full textAbstract:
Сучасна соціокультурна ситуація вимагає від наукових і науково-педагогічних працівників розуміння загальної стратегії цифрової трансформації освіти, знання нормативно-правової бази, що її регламентує, специфіки умов здійснення освітнього процесу в цифровому середовищі, готовності інтегрувати в професійну діяльність цифрові технології. Використання потенціалу цифрового освітнього середовища потребує вирішення проблеми розвитку цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників. Аналізу й узагальненню вітчизняного досвіду використання засобів відкритих освітньо-наукових інформаційних систем для вирішення цієї проблеми присвячена дана стаття. Визначено, що розуміння поняття «цифрова компетентність» не є уніфікованим. Нормативне підґрунтя змісту, рівнів володіння цифрової компетентності, її розвитку закладено в Рамці цифрової компетентності як для громадян, так і для педагогічних й науково-педагогічних працівників; стандартах вищої освіти галузі 01 Освіта/Педагогіка; професійних стандартах вчителя й викладача; Типовій програмі підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності. Виокремлено групи цифрових навичок, якими повинні володіти наукові та науково-педагогічні працівники, і напрями розвитку їх цифрової компетентності: збір, обробка, передача, збереження та продукування інформації для використання у професійній діяльності; організація інформаційно-комунікаційної взаємодії між учасниками освітнього процесу, включаючи використання дистанційних платформ, віртуальних класів, електронної пошти, соціальних мереж; використання інтерактивних технічних засобів, медіаресурсів, електронних видань та інформаційних ресурсів освітнього призначення; організація співпраці за допомогою онлайн-інструментів, таких як спільна візуалізація, спільні документи, управління проектами та завданнями; розробка навчальних матеріалів, тестів, опитувальників, вікторин за допомогою онлайн-інструментів, моніторинг успішності тощо.
6
Likhva, N., V. Stadnikov, A. Kolosyuk та O. Konstantinova. "Дослідження можливостей геоінформаційних технологій для автоматизованого створення і оновлення цифрових топографічних планів". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 53 (16 грудня 2023): 16–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2023-53-03.
Full textAbstract:
Мета цієї роботи – проаналізувати можливості ГІС-інструментарію для автоматизації процесів створення та оновлення цифрових топографічних планів. Методика дослідження базується на комплексному аналізі можливостей застосування ГІС та націлена на визначення найбільш ефективних рішень щодо автоматизації роботи з цифровими топографічними планами. Задіяні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, обумовлені загальною метою та локальними завданнями. Результати. Був проаналізований досвід використання ГІС для автоматизації процесів створення та оновлення цифрових топографічних планів. Визначені характеристики та особливості застосування інструментарію ГІС. Розроблені питання комплексного підходу до роботи з цифровими топографічними планами з метою уніфікації всіх процесів та отримання якісних результатів. Розглянута система ArcGIS як одна з найбільш поширених у професійній сфері, оскільки вона відповідає сучасним вимогам ведення робіт у цифровій картографії.. Запропонований алгоритм застосування актуальних ГІС для роботи з цифровими топографічними планами, продемонстровані можливості використання різних джерел даних для створення, подальшої деталізації та оновлення топографічних планів. Наукова новизна та практична значущість. В роботі систематизовані можливості ГІС стосовно їх використання для автоматичного створення та оновлення цифрових топографічних планів. Висновки. З метою підвищення якості та економічності процесів оновлення топографічних карт було запропоновано використання ГІС-технологій. В даному випадку вони є універсальними щодо опрацювання різних наборів інформації, що спрощує подальшу роботу, дозволяючи вносити нові дані на регулярній основі навіть у процесі користування картою. Для швидкого отримання нових даних використовуються методи аерофото- та космічної зйомки. Їх обробка та інтеграція в існуючу цифрову карту виконується за допомогою інструментів ГІС. Базова цифрова карта готується на основі векторизації карт попередніх років. Актуальним в цьому процесі є створення еталонної моделі бази топографічних даних (у відповідності до міжнародних стандартів ІSO 19100). Інструменти ГІС дозволяють працювати з цифровою основою, вносити в неї корективи за даними актуальної зйомки. Було визначено максимальну ефективність середовища ArcGIS для оновлення топографічних карт.
 Результати роботи можуть бути використані в практичній діяльності землеустрою та міського управління, кадастровому обліку, туристичній діяльності, у транспортній, аграрній, видобувній та інших галузях виробництва.
7
Іванова, Н. С. "АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ УКРАЇНИ: ДОВІРА, РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЦИФРОВА НЕРІВНІСТЬ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (29 липня 2024): 25–33. http://dx.doi.org/10.32782/tnv-pub.2024.3.3.
Full textAbstract:
У статті досліджено рівень управління цифровою економікою в Україні на основі аналізу субіндексу Governance індексу Network Readiness Index (NRI). Для цього використовувалася комбінація методів, таких як бібліометричний аналіз, порівняльний та ретроспективний аналізи, метод побудови профілів. Дослідження проведено за базою даних Web of Science (WoS) Core Collection, обробка яких виконувалася за допомогою R-пакету програмного забезпечення bibliometrix, та базою даних розрахунку Network Readiness Index. Представлене в статті дослідження управління цифровою економікою в Україні, проведене на основі аналізу субіндексу Governance індексу Network Readiness Index (NRI), підтверджує складність та важливість аспектів довіри, регулювання та інклюзії в контексті розвитку цифрових технологій. За результатами 2023 року Україна займає 58 місце серед 134 країн. При цьому за виміром ролі уряду у сприянні участі в мережевій економіці Україна займає лише 78 позицію; за рівнем сприятливості середовища довірі – 54 місце; за рівнем цифрової нерівності – 60 місце. Детальний аналіз управління за його вимірниками (довіра, регулювання та інклюзія) дозволили виокремити низьку прогалин, які гальмують розвиток мережевої економіки України: нерівність сільського населенням відносно здійснення або отримання цифрових; недостатній рівень адоптації Інтернет-контенту та послуг до потреб місцевого населення; недостатня якість, релевантність та корисність державних веб-сайтів; недостатній рівень адаптивності правової бази до новітніх технологій; недосконалі юридичні рамки для захисту конфіденційності користувачів Інтернету та їх даних; низький рівень зобов’язання з кібербезпеки. Отже, існує необхідність подальшого удосконалення регуляторного середовища для сприяння цифровому розвитку, вирішення проблем цифрових нерівностей та підвищення рівня довіри до цифрових технологій в Україні. Стаття дозволяє отримати глибоке розуміння сучасних викликів та можливостей управління цифровою економікою в Україні, що є актуальним для академічних та практичних досліджень.
8
ЗОЗУЛЯ, Наталія, Валентина СТЄКОЛЬЩИКОВА та Наталія ШОТУРМА. "ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ДОБУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕТОДОЛОГІЇ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (15) (27 березня 2025): 21–26. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.1.4.
Full textAbstract:
Цифрова трансформація радикально змінює інформаційно-аналітичну діяльність (ІАД), інтегруючи нові технології, інструменти та методології. Цей процес веде до автоматизації аналізу даних, розвитку штучного інтелекту (ШІ) та великих даних, що суттєво підвищує ефективність і швидкість прийняття рішень. Завдання дослідження: визначити ключові технологічні тренди у сфері ІАД, оцінити ефективність новітніх інструментів аналітики, вивчити конкретні приклади використання сучасних аналітичних систем у бізнесі, державному управлінні та науці.ШІ та машинне навчання дозволяють аналізувати великі обсяги даних, передбачати тенденції та автоматизувати процеси збору інформації. У статті визначено, що найпоширенішими інструментами є нейромережі, обробка природної мови (NLP) та когнітивні обчислення. Технології Big Data забезпечують ефективне зберігання, обробку та аналіз величезних масивів інформації. Встановлено, що хмарні платформи, такі як AWS, Google Cloud, Azure, дозволяють отримувати доступ до ресурсів аналітики без значних капіталовкладень. Сучасні платформи, такі як Power BI, Tableau та Qlik Sense, надають можливість інтерактивної візуалізації та оперативного аналізу інформації, що підвищує ефективність аналітичної діяльності. Прогнозна аналітика використовує алгоритми ШІ для передбачення майбутніх подій на основі історичних даних. Наприклад, регресійний аналіз, кластеризація та глибоке навчання. Цифрова трансформація докорінно змінює інформаційно-аналітичну діяльність, інтегруючи передові технології та методи аналізу даних. Використання штучного інтелекту, великих даних та автоматизованих систем дозволяє оптимізувати процеси аналізу інформації та підвищити їхню ефективність.
9
Рябець, Сергій Іванович, та Денис Олександрович Осика. "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗАСОБИ ЇХНЬОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТАРШОКЛАСНИКІВ". Наукові записки. Серія: Проблеми природничо-математичної, технологічної та професійної освіти, № 2 (3 грудня 2024): 131–40. https://doi.org/10.32782/cusu-pmtp-2024-2-14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі формування цифрової компетентності учнів закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) в процесі трудової підготовки. Сучасний розвиток інформаційного суспільства вимагає ефективних підходів та застосування відповідних програмних засобів для реалізації завдань з підготовки молоді до існування в умовах всеохоплюючої цифровізації. Саме огляду сучасних програмних продуктів, що можуть бути використані на уроках технологій, присвячена дана робота. Зважаючи на те, що цифрова компетентність може бути реалізована у процесі застосуванні таких підходів, як комп’ютерно-асистоване проєктування, програмування мікроконтролерів, робота з 3D-принтерами, використання програм для аналізу даних тощо, авторами були розглянуті можливості програм AutoCAD, Tinkercad, LEGO Mindstorms, Arduino, Microsoft Teams, Slack, Google Analytics, Tableau та наведені приклади їхньої реалізації на уроках технологій. У залежності від призначення конкретних програм їх можна використовувати для окремих етапів (видів робіт) проєктної діяльності учнів або в цілому за увесь період навчання. Крім того, наголошено, що використання 3D-принтерів дозволяє учням втілювати свої проєкти в реальні фізичні об’єкти, що дає змогу глибше зрозуміти процеси дизайну та виробництва. На уроках 3D-принтери можуть бути використані у проєктах з промислового дизайну, розробляти та створювати прототипи нових виробів із застосуванням відповідних програм 3D моделювання та цифрових інструментів, що, в свою чергу вимагає розуміння програмних продуктів та вміння ефективно застосовувати цифрові технології для вирішення практичних завдань. Отже, формування цифрової компетентності, зокрема на уроках технологій, охоплює знайомство з цифровими інструментами (програмами) для моделювання, проєктування, візуалізації та аналітики (обробка даних, інтерпретація, оптимізація тощо). Опанування ж такими вміннями та навичками крім технічного розвитку учнів сприяють розвитку критичного мислення, здатності до інновацій та креативності, мотивації до самоосвіти та свідомого вибору майбутньої професії.
10
Огінок, С. В., та М. Сарвас. "ЕВОЛЮЦІЯ ЦИФРОВОЇ МИТНИЦІ: ПРАВОВІ ВИКЛИКИ В ЕРУ ШІ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 1 (16) (27 січня 2025): 227–33. https://doi.org/10.32782/dees.16-34.
Full textAbstract:
Цифровізація митних процедур та використання штучного інтелекту є ключовими факторами, що визначають сучасний розвиток міжнародної торгівлі. Актуальність цієї теми зумовлена необхідністю підвищення ефективності митного контролю, зниження адміністративного навантаження та забезпечення прозорості митних процедур у глобальному масштабі. Автоматизація процесів та впровадження новітніх технологій сприяють мінімізації людського фактора, покращенню аналізу ризиків та прискоренню перевірки товарів. Однак впровадження таких змін супроводжується значними правовими викликами, зокрема необхідністю адаптації нормативної бази, визначення відповідальності за рішення, ухвалені алгоритмами, та забезпечення відповідності міжнародним стандартам захисту даних. Для досягнення мети дослідження застосовано комплексний підхід, що включає методи порівняльного аналізу правових норм різних країн, системний аналіз впливу цифрових технологій на митне адміністрування, а також використано метод синтезу для розробки рекомендацій щодо гармонізації правового регулювання цифрової митниці. У результаті дослідження визначено ключові напрями застосування штучного інтелекту у митних процедурах, серед яких автоматизований аналіз ризиків, цифрова обробка документів та блокчейн-рішення для забезпечення прозорості операцій. Виявлено основні правові прогалини, які можуть спричинити труднощі в інтеграції цифрових рішень у митну систему різних країн. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання, включаючи створення єдиних міжнародних стандартів, механізмів контролю за прийняттям рішень ШІ та інтеграцію принципів кібербезпеки у митне адміністрування. Практична цінність статті полягає у формуванні цілісного уявлення про можливості та виклики цифровізації митниці, що може бути використано як державними органами для вдосконалення нормативної бази, так і бізнесом для розробки ефективних стратегій взаємодії з митними структурами в умовах цифрової трансформації. Запропоновані висновки сприятимуть підвищенню ефективності митного контролю, зміцненню міжнародної співпраці та зниженню ризиків, пов’язаних із правовою невизначеністю у сфері цифрових технологій.
11
Трасковецька, Лілія, Ольга Вальчук та Ірина Гащук. "МОЖЛИВОСТІ MATLAB У ДОСЛІДЖЕННІ СПЕКТРАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУР’Є". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (2020): 278–91. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.113.
Full textAbstract:
Робота присвячена важливій темі теорії рядів – темі “Перетворення Фур’є”, яка широко використовується в багатьох сферах, зокрема у радіотехніці в процесі цифрової обробки сигналів. Достатньо відмітити техніку розділення і фільтрації сигналів в радіотехніці та створення сучасних цифрових аналізаторів спектру, у тому числі реального часу. Розклавши прийнятий сигнал на різні частотні складові, ми можемо вияснити, як виник сигнал, по якому шляху він слідує або, якому зовнішньому впливу він підлягав. Тобто можна провести спектральний аналіз і отримати інформацію для з’ясування походження сигналу. Спектральний аналіз - це один із методів обробки сигналів, який дозволяє характеризувати частотний склад сигналу. Математичною основою спектрального аналізу є перетворення Фур’є, яке пов’язує часовий сигнал з його представленням в частотній області. В основі перетворення Фур’є лежить проста, але дуже результативна ідея – довільну періодичну функцію можна представити сумою окремих гармонічних складових. Великі і в той же час доступні можливості проведення спектрального аналізу сигналів, який ґрунтується на перетвореннях Фур’є, відкриває матрична система комп’ютерної математики Matlab. Система Matlab у всьому світі визнана як універсальний інструмент в технології спектроскопії і спектрометрії. Дякуючи великій бібліотеці функцій, зручному інтерфейсу, вона швидко завоювала симпатії у нових користувачів: інженерів-проектувальників та розробників нових пристроїв, студентів, аспірантів, науковців, фізиків та математиків. Система пристосована до будь-якої галузі науки й техніки, містить засоби, які особливо зручні для електро- і радіотехнічних обчислень (операції з комплексними числами, матрицями, векторами й поліномами, обробка даних, аналіз сигналів і цифрова фільтрація). У роботі розглянуто алгоритм, що реалізує перетворення Фур’є для періодичних функцій, проведено аналіз функціональних можливостей Matlab для генерації ів. Крім того, створено програмний код в системі Matlab з використанням спеціального середовища візуального програмування GUIDE, який дозволяє: генерувати основні сигнали і радіосигнали, що часто використовуються, демонструвати спектри сигналів, аналізувати зміну періоду сигналу (при збільшенні періоду ширина приросту частот між спектральними лініями збільшується і навпаки), генерувати довільний сигнал з шумом і без нього та аналізувати оцінку їх спектральної густини.
12
Дущенко, О. "СУЧАСНИЙ СТАН ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Суспільство знаходиться на етапі використання найсучасніших технологій у різних напрямах з різноманітними потребами: від використання роботів, 3D-друку у медицині, технологій обробки великих обсягів даних, хмарних і безпаперових технологій на підприємствах, технологій в освіті (організація цифрових університетів), квантових технологій, штучного інтелекту, роботів у розробці техніки до використання інтернет речей у повсякденному житті тощо. Таке використання цифрових технологій вимагає, щоб майбутні випускники знали та вміли користуватися ними. Якраз у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки наголошено про необхідність цифровізації освіти. А цифровізація передбачає використання цифрових технологій. Відповідно наразі виникає запитання «Якою зараз є цифрова трансформація освіти?», «Чи досягнуто поставлені завдання концепції на практиці?». 
 Матеріали і методи. Аналіз наукових праць щодо стану цифрової трансформації освіти України, систематизація отриманих результатів, пояснення сучасного стану цифрової трансформації освіти.
 Результати. Проведений аналіз наукових праць, надав можливість схарактеризувати ключові поняття, визначити цифрові технології як найсучасніші технології, які поєднують використання технологій (великих обсягів даних, хмарного середовища, інтернет речей, роботизації, штучного інтелекту, квантових технологій тощо) і мережі Інтернет, гаджетів, сучасних ПК, а цифровізацію – використання цифрових технологій; цифрову трансформацію. Окреслено напрями цифровізації освіти. Схарактеризовано сучасний стан цифрової трансформації освіти. Виділено існуючі проблеми цифрової трансформації освіти. 
 Висновки. Використання цифрових технологій в освітньому процесі забезпечує підготовку спеціалістів до конкурентоспроможності у сучасному світовому суспільстві. Але необхідним є вирішення існуючих проблем цифрової трансформації освіти.
13
Ozerchuk, I. "Архітектура платформи програмно-визначеного радіо на основі процесора загального призначення". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 54 (28 березня 2024): 165–70. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-54-20.
Full textAbstract:
У межах статті проведено розробку архітектури платформи програмно-визначеного радіо на основі процесора загального призначення. Наголошується, що прогрес у цифровій обробці радіосигналів, широке проникнення у всі сфери діяльності бездротових технологій зумовили появу нових видів радіосистем званих програмно-визначеним радіо. Підкреслюється, що основною тенденцією виступає локалізація аналогових елементів радіосистем (фільтрів, підсилювачів, генераторів несучої частоти, цифро-аналогових та аналого-цифрових перетворювачів) на входах/виходах радіосистем, широке застосування цифрових методів обробки радіосигналів, децентралізація цифрової обробки. Зазначається, що у класичному поданні програмно-визначена радіосистема (Software Defined Radio, SDR) являє собою центральний протокол, сигнально-інформаційний потік, процесор (або протокольний процесор), оснащений приймальним та передавальним блоками. Наведено архітектуру платформи SDR на основі GPP та підкреслено, що програмно-визначена радіосистема може складатися з кількох ПЛІС та обслуговувати кілька незалежних радіоканалів. Велика кількість комунікаційних процесорів забезпечує одночасну обробку кількох потоків даних. Самі собою комунікаційні процесори може бути кількох типів, кожен із яких оптимізовано до роботи з певним типом сигналів. Також, зазначається, що окремі типи процесорів можуть бути виділені для аналізу сигналів, збирання статистики або фільтрації пакетів. Можливості перепрограмування (повного чи часткового) дозволяють змінювати кількість та склад комунікаційних процесорів залежно від поточних умов роботи. Використання високошвидкісних сучасних послідовних приймачів, а також великої кількості паралельних каналів дозволяє поширити структуру міжз'єднань за межі одного кристала та з малими витратами поєднувати кілька ПЛІС у систему
14
Камінська, Олена, Катерина Тулюлюк та Руслана Слухенська. "МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ПІДХОДИ У ФАХОВОМУ ДИПЛОМАТИЧНОМУ ДИСКУРСІ". Grail of Science, № 37 (23 березня 2024): 299–303. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.045.
Full textAbstract:
У статті висвітлюються особливості формування компетенцій для реалізації фахового дипломатичного дискурсу в сучасних соціокультурних умовах. Зазначається, що такі глобальні виміри як мультикультурність, плюралізм та цифровізація формують потребу в універсальній методології підготовки фахівців з міжнародних відносин та супроводу їхньої активності. Актуальним принципом, спроможним забезпечити діяльність дипломатичного кластеру (збір інформації, аналіз даних, переклад, цифрова обробка) є міждисциплінарність, яка дозволяє узгоджувати потенціал технічних, гуманітарних та соціальних наук задля вирішення нагальних та стратегічних потреб дипломатичного дискурсу. Результати дослідження відзначають затребуваність міждисциплінарних зв’язків при підготовці фундаментальних та гнучких професійних навичок дипломатичними фахівцями. Отже, міждисциплінарність постає актуальним механізмом, який дозволяє сформувати потенціал дипломатичного складника в сучасній динамічній картині світу.
15
Bodenchuk, Lilia, та Iryna Liganenko. "МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС ТА ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 7 (2021): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2021-0101.
Full textAbstract:
Цифрова трансформація і зокрема поява цифрових платформ дозволяє формувати і реалізовувати нові бізнес-моделі підприємств. В той же час платформи формують тенденції розвитку економічних суб’єктів та диктують їм умови взаємодії та співпраці. Цифрові платформи не мають виробничих потужностей – основними напрямами інвестицій стають розробка інструментів маркетингового аналізу клієнта, а саме: його бажання та вподобання. Ефект від цих дій посилюється мережевими особливостями бізнес-середовища. А це в свою чергу унеможливлює традиційне ведення бізнесу та потребує враховувати вплив глобальної цифровізації на економічні відносини як окремого регіону, так і країни в цілому. Найбільші загрози при цьому відчувають суб’єкти малого та середнього бізнесу В рамках цифрових платформ по-іншому виглядають проблеми довіри і контролю. З одного боку, виникає велика надійність і точність обробки ринкової та господарської інформації, в результаті чого стає можливим створення нових, більш потужних екосистем, наприклад цифрових бірж. З іншого боку, супутньою рисою стає відкритість бізнес-моделей і доступ до інформації більшої кількості учасників, звідси виникають проблеми кібербезпеки. Крім того, однією з проблем, що виникають на підприємствах в рамках цифрової трансформації, є досягнення цифрової зрілості учасників бізнесу, інакше можуть, наприклад, втрата постачальників, які не готові інтегруватися в цифрову систему. Окремою значущою проблемою в рамках цифрових платформ є їх захоплення агентами впливу, в першу чергу домінуючими учасниками ринку. Проведений аналіз дозволив виявити і узагальнити провідні методи та інструменти управління розвитком малого і середнього бізнесу, а також визначити основні ризики функціонування цифрових платформ. В статті цифрові платформи були розглянуті як інноваційні бізнес-моделі, як релевантний інструмент вирішення завдань дотримання стратегічних інтересів різних економічних суб’єктів.
16
Ковальчук, Андрій. "ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ". Молодь і ринок, № 6/226 (12 липня 2024): 171–76. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.307879.
Full textAbstract:
Розкрито роль цифровізації освіти в професійній підготовці педагога професійного навчання. Визначено вплив цифрових технологій на ефективність освітнього процесу та формування майбутнього фахівця. Виокремлено групи цифрових інструментів які використовуються в освітньому процесі. Сформульовано ключове поняття “цифрові інструменти” – це програмні або апаратні засоби, які використовуються для обробки, зберігання, передачі або відтворення інформації у цифровій формі й допомагають створювати, редагувати, аналізувати та обмінюватися цифровим контентом, сприяють взаємодії та комунікації в онлайн-середовищі.
17
Подчашинський, Юрій Олександрович, Оксана Олександрівна Лугових та Ларіна Олексіївна Чепюк. "Інформаційно-вимірювальна система для визначення параметрів руху виробничого обладнання з трьома каналами отримання інформації". Технічна інженерія, № 2(92) (29 листопада 2023): 182–90. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2023-2(92)-182-190.
Full textAbstract:
У статті розроблено структуру інформаційно-вимірювальної системи для визначення параметрів руху виробничого обладнання. Відмінною рисою структурної схеми є використання трьох каналів отримання вимірювальної інформації про параметри руху об’єктів. Для побудови вимірювальних каналів використано сучасні технічні засоби: цифрову стереокамеру та акселерометр. Наявність двох каналів формування цифрових зображень забезпечує визначення параметрів руху в площині зображення та оцінку змін у динаміці відстані до об’єктів вимірювань. За рахунок поєднання елементів штучного інтелекту та формування тривимірної картини цифрова стереокамера локалізує об’єкти в просторі та надає інструменти для створення просторового сприйняття. Забезпечується виявлення просторових об’єктів, відстеження руху об’єктів з просторовим контекстом. Для отримання даних про рух об’єктів використовуються контактні (акселерометр) та безконтактні технології (цифрова стереокамера). Отримано дані про параметри швидкого, повільного та поступального рухів у результаті введення в обчислювальний компонент системи та обробки показів акселерометра, їх об’єднання з даними від цифрової стереокамери. Підвищення точності вимірювання параметрів руху в комп’ютеризованій інформаційно-вимірювальній системі базується на застосуванні програмно-алгоритмічних методів обробки вимірювальних сигналів. При цьому декілька каналів отримання вимірювальної інформації забезпечують інформаційну надлишковість цифрових даних. Це дозволяє підвищити точність підсумкової оцінки параметрів руху за рахунок застосування: процедур виключення результатів з грубими помилками; процедур обробки результатів багатократних вимірювань; об’єднання даних з декількох каналів за методами комплексування.
18
Ізмайлов, А. В., та Л. Б. Петришин. "Цифрова обробка інформації в розосереджених системах управління із застосуванням швидкого ортогонального перетворення на основі трійкових симетричних функцій". Системи обробки інформації, № 3(154) (18 вересня 2018): 79–89. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2018.154.11.
Full text
19
Ligonenko L. "ЦИФРОВІ НАВИЧКИ УКРАЇНЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ САМООЦІНКИ, ВИСНОВКИ ТА ЗАХОДИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ЦИФРОВОЇ ІНКЛЮЗІЇ". Economic forum 1, № 1 (2022): 21–34. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-1-3.
Full textAbstract:
У цій статті аргументована доцільність дослідження процесів формування цифрових навичок в умовах цифрової економіки, критично оцінено сучасний стан урядових та наукових досліджень рівня цифрових навичок українців. В статті представлено результати поглибленого емпіричного аналізу цифрових навичок українців, проведеного на основі банку відповідей респондентів опитування дослідницького проекту КНЕУ – HUAWEI «Цифрова економіка, вплив ІКТ на людський капітал та формування компетентностей майбутнього». Метою дослідження є доповнення та поглиблення наявних висновків та рекомендацій, шляхом розгляду результатів самооцінки цифрових навичок залежно від соціально-демографічних характеристик респондентів. Дослідження емпірично підтвердило вагомість впливу цих предикторів на рівень та диференціацію цифрових навичок . За результатами обробки емпіричних даних за допомогою пакету програм Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) з побудовою та подальшим аналізом таблиць спряженості (крос-табуляції) визначено рівень цифрових навичок (загальний ( за критерієм мінімального рівня опанування) та в розрізі 5-ти сфер використання –інформаційна грамотність та навички роботи з даними ; комунікація та співпраця; створення цифрового контенту; вирішення проблем, кібербезпека ) залежно від віку, статі, спеціальності та доходу респондентів опитування. Виявлені цифрові розриви (диференціація рівня цифрових навичок) дозволили ідентифікувати пріоритетні сфери формування цифрових навичок - кібербезпека та вирішення проблем. Визначений пріоритетний перелік «діджитал -вразливих груп» населення –люди зрілого ( 36-45 років), передпенсійного (55-65 років) та пенсійного (віку старше 66 років); жінки; люди з освітою в галузях знань "Воєнні науки та національна безпека", «Гуманітарні науки та мистецтво", "Аграрні науки та ветеринарія", "Біологія та охорона здоров’я ". Хоча розмір доходу суттєво не впливає на цифрові навички респондентів, можливість зростання доходу при умові більш високого рівня цифрових навичок може використовуватися як мотиватор їх формування та удосконалення. Результати дослідження , а також розроблені пропозиції, спрямовані на подолання цифрової інклюзії, можуть бути корисними для Міністерства цифрової трансформації, інших урядових та асоціативних структур, представників науки та освіти при плануванні та реалізації заходів, спрямованих на зростання.
20
БЕСКОРСА, Олена. "СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 209–20. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-209-220.
Full textAbstract:
Масове запровадження цифрових технологій у всі сфери життя змінює вимоги щодо підготовки майбутніх учителів, які є відповідальними за підготовку молодого покоління до взаємодії, спілкування, навчання та генерування нових знань в інноваційному цифровому суспільстві. У статті висвітлено актуальну проблему визначення сутнісних характеристик цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Актуальність дослідження доведена аналізом цілої низки офіційних документів, що є нормативно-правовим підґрунтям проведення наукових розвідок проблеми цифрової трансформації освітньої системи. Питання формування цифрової культури вчителів є предметом дослідження вітчизняних (О. Базелюк, В. Биков, Л. Гаврілова, М. Жалдак, М. Лещенко та інші) та закордонних науковців (С. Bassett, J. Bushati, V. B. de S. Júnior, J. E. Hasmujaj, E. Lezha, E. Nonato, A. K. F.Nunes, F. S. C. Pimentel, G. Tuxhari). Метою статті є визначення сутнісних характеристик поняття «цифрова культура майбутнього вчителя англійської мови початкової школи» та теоретичне обґрунтування її структурних компонентів. Спираючись на аналіз вітчизняних та іноземних наукових досліджень, цифрову культуру визначено як системну сукупність якостей особистості майбутнього вчителя, що характеризується усвідомленням власних інформаційних потреб, які спонукають особистість до здійснення пошуку інформації, виконання активних дій щодо її обробки та використання; знаннями, уміннями і практичним досвідом запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та створення власних електронних освітніх ресурсів під час виконання професійної діяльності; правилами та нормами поведінки в цифровому середовищі. Наголошено, що до структурантів цифрової культури доцільно додати такі компоненти: цифрова грамотність і поведінка в цифровому середовищі. Автор висновує, що формування цифрової культури відповідає вимогам становлення цифрового суспільства, враховуючи процеси реформування та модернізації освіти в Україні, сприяючи постійному професійному саморозвитку вчителів. Ключові слова: цифрова культура, професійна підготовка вчителів, цифрова грамотність, професійний саморозвиток, поведінка в цифровому середовищі, інформаційно-комунікаційні технології.
21
Shepelskyi, Vladyslav, Kateryna Kraus та Nataliia Kraus. "УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВИМ ОСВІТНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 11 (2023): 30–45. https://doi.org/10.32750/2023-0103.
Full textAbstract:
У статті узагальнено передумови цифрової трансформації сфери освіти загалом та закладів освіти, зокрема. Розглянуто успішні іноземні практики інших країн, де комерційні субʼєкти господарювання працюють над розробкою цифрових технологій не лише для бізнесу, але й для освіти. На прикладі закладів освіти США досліджено перехід від “паперового” освітнього середовища до “цифрового”. Проаналізовано наявну в Україні концепцію цифрової освіти, у якій “цифровий заклад освіти” включає декілька важливих компонентів: зміст навчальних програм, інформаційні платформи, цифрова інфраструктура, система підготовки та перепідготовки педагогів. Беручи до уваги сучасних рівень розвитку науки і техніки у світі, та Україні в тому числі, а також процеси цифровізації різних сфер і галузей країни, освоєння та використання новітніх цифрових технологій в освіті розглядається за трьома можливими сценаріями: консервативним розвитком закладу освіти, ерозією закладу освіти та трансформацією закладу освіти. Вибір одного із можливих варіантів залежить від фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладу освіти, готовності та здатності керівників і педагогів змінюватися й адаптуватися до нових реалій, рівня підтримки та сприяння державних інституцій у цифровій трансформації закладу. Автори акцентують увагу на різноманітності сучасних цифрових технологій, що мають свою цінність для цифрової трансформації закладів освіти, серед них: віртуальна реальність, доповнена реальність, змішана реальність, блокчейн технологія. Всі вони орієнтовані на посилення наочності матеріалу, що освоюється здобувачами освіти, підвищення рівня прозорості в оцінюванні знань, швидкій обробці великого масиву даних задля пошуку оптимального варіанту дій. Як і в інших сферах суспільного життя, має місце сьогодні в освітньому процесі застосування штучного інтелекту та технології чат-ботів, що орієнтовані не лише на полегшення викладання навчального матеріалу чи освоєння нової інформації, але й, разом з тим, на зростання якості та прозорості освітнього процесу, оцінювання емоційного стану всіх його учасників.
22
Барабаш, Олег, Андрій Макарчук, Богдан Білявський та Володимир Ткачов. "МЕТОД НАБЛИЖЕННЯ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ ІНТЕРПОЛЯЦІЙНИМИ АНАЛОГАМИ ОПЕРАТОРІВ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИПРОМІНЮВАННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ РАДІОТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ РОЗВІДКИ". Повітряна міць України 1, № 8 (2025): 100–104. https://doi.org/10.33099/2786-7714-2025-1-8-100-104.
Full textAbstract:
В роботі багатьох видів систем та механізмів критичною є цифрова обробка сигналів, в межах якої сформульовано ряд задач, які тією чи іншою мірою можуть вважатися класичними. До таких задач сміливо можна віднести задачу наближення (або відновлення) сигналів, під якою нерідко розуміють наближення функції, що описує досліджуваний сигнал, знаючи його величину в конкретні моменти часу. Зараз математичний апарат, призначений для цього, значною мірою розроблений, однак, існує ряд аспектів фундаментального характеру, які зазвичай розглядаються виключно з теоретичної точки зору, без урахування технічної та прикладної складової, або не розглядаються взагалі. Наявність такої обмеженості результатів є досить критичною, оскільки в деяких ситуаціях це може ускладнити, а то й взагалі унеможливити досягнення необхідної точності наближення сигналів, що, в свою чергу, може стати причиною ряду інших небажаних ефектів. Один із аспектів, описаних вище, є вплив використання того чи іншого методу чисельного інтегрування, який використовується при побудові дискретного варіанту того чи іншого інструменту, широко вживаного в обробці сигналів. Така ситуація зустрічається, наприклад, при побудові інтерполяційних аналогів операторів, породжених підсумовуванням рядів Фур’є, які останнім часом викликають все більший інтерес, в тому числі, й в контексті задачі наближення сигналів, що широко використовується для дослідження випромінювання радіолокаційних станцій радіотехнічними засобами розвідки. В даній роботі робиться спроба вирішити цю проблему, порівнюючи побудову інтерполяційних аналогів оператора Фейєра за допомогою чисельного його інтегрування методом прямокутників, який в даному ракурсі є класичним, та методом Сімпсона. В ході дослідження продемонстровано, який вигляд мають інтерполяційні аналоги в обох випадках, та наглядно показано, який із них дає кращу точність при наближенні сигналу на основі його дискретного варіанта, що вивчається та узагальнюється радіотехнічними засобами розвідки.
23
Козленко, Микола. "Сучасні засоби формування та опрацювання широкосмугових сигналів в комп'ютерних системах". Наукові вісті Галицька академія 2011, № 2(20) (2011): 7–15. https://doi.org/10.5281/zenodo.6369905.
Full textAbstract:
Проведено дослідження характеристик існуючих засобів формування та обробки широкосмугових сигналів. Встановлено, що такі засоби характеризуються підвищеною складністю реалізації. Зроблено висновок про перспективність формування сигналів на основі випадкових процесів з керованими ймовірнісними характеристиками.
24
Остапенко, Роман, Людмила Поливана та Марія Мазоренко. "РОЛЬ ЦИФРОВИХ ПРОЄКТІВ У ТРАНСФОРМАЦІЇ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ДАНИХ". Via Economica, № 9 (30 травня 2025): 62–70. https://doi.org/10.32782/2786-8559/2025-9-9.
Full textAbstract:
У статті досліджено роль цифрових проєктів у трансформації процесів обліку та аналізу фінансових даних в умовах сучасного цифрового середовища. Обґрунтовано необхідність переходу від традиційних методів обліку, що базуються на ручних процесах, до автоматизованих систем, які забезпечують обробку даних у реальному часі, підвищують точність і прозорість фінансових операцій. Запропоновано концептуальний підхід до впровадження цифрових технологій, який включає три основні компоненти: 1) автоматизацію рутинних завдань за допомогою штучного інтелекту (ШІ) та роботизованої автоматизації процесів (RPA); 2) інтеграцію хмарних платформ і BI-інструментів для аналізу великих обсягів даних; 3) використання прогнозних моделей і аналітики для виявлення трендів і аномалій. Дослідження проведено з використанням методів бібліографічного аналізу для вивчення сучасних тенденцій у цифровізації фінансових процесів, порівняльного аналізу традиційних і цифрових методів обліку, а також статистичних даних для оцінки ефективності цифрових рішень. Результати свідчать, що цифрові проєкти скорочують час підготовки фінансових звітів на 75%, мінімізують людські помилки та підвищують довіру до даних. Особлива увага приділена викликам, таким як кібербезпека, інтеграція із застарілими системами та нестача кваліфікованих фахівців. Також висвітлено потребу в навчанні персоналу новим цифровим інструментам та важливість адаптації організаційної культури до умов цифрової трансформації. Запропонований підхід є особливо актуальним для українських організацій, які стикаються з необхідністю швидкої адаптації до нестабільного бізнес-середовища. Цифрові проєкти сприяють підвищенню конкурентоспроможності шляхом оптимізації фінансових процесів і забезпечення гнучкості. Теоретичні положення можуть бути використані для розробки стратегій цифрової трансформації, а результати дослідження створюють основу для подальших наукових розвідок у сфері автоматизації обліку та аналізу даних. Крім того, стаття містить практичні рекомендації щодо впровадження цифрових інструментів в облікову діяльність, що може бути корисним для управлінців, ІТ-фахівців та аналітиків.
25
Нетудихата, К. Л. "ІНСТРУМЕНТИ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА МОДЕЛІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЙ". Підприємництво та інновації, № 34 (28 лютого 2025): 141–45. https://doi.org/10.32782/2415-3583/34.22.
Full textAbstract:
В роботі проведено комплексний аналіз інструментів, технологій та моделей цифрової трансформації бізнесу в контексті теорії бізнес-організацій. Розкрито сутність цифрової трансформації як процесу інтеграції інтелектуальних цифрових технологій у діяльність, процеси прийняття рішень та бізнес-культуру організацій. Наведено прогнозні показники цифрової трансформації бізнесу. Розкрито фактори, що зумовили цифрову трансформацію бізнесу та підтримують її (мобільні технології, хмарні обчислення, соціальні медіа, бізнес-аналітика). Зроблено акценти на ключових технологіях, що забезпечують цифрову трансформацію виробництва (інтернет речей та промисловий інтернет, хмарні технології зберігання даних та роботи з ними, потокові дані та алгоритми їх обробки, штучний інтелект та інші когнітивні технології, автономні машини та системи). Зупинено увагу на трьох моделях цифрової трансформації бізнесу. Зроблено акценти на проблемах, які супроводжують процес цифрової трансформації бізнесу.
26
Кудріна, О. Ю., та І. В. Шишенко. "Економічна політика регулювання процесу цифровізації". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 6 (276) (10 січня 2023): 20–25. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-276-6-20-25.
Full textAbstract:
Розвиток цифрового світу, де реєструється зростання індивідуальної та спільної діяльності, передбачає оцифровування для майбутнього технологічного вдосконалення, створює унікальні можливості для підвищення соціального та екологічного добробуту та подальшого вдосконалення глобальних стандартів життя, зберігаючи та покращуючи здоров’я навколишнього середовища для майбутніх поколінь. У той час як зростання цифрової економіки може підвищити продуктивність і принести користь місцевій і глобальній економіці, цифровізація також створює потенційні проблеми сталого розвитку, пов’язані з соціальним (руйнівний вплив цифрових технологій через вплив соціальних мереж на спосіб життя) та екологічним добробутом (управління природними ресурсами та турбота про майбутні покоління) завдяки автоматизації обробки інформації та надання послуг. Тому слід керувати процесом цифровізації, проте національні уряди залишаються в розбіжності щодо єдиної стратегії сприяння стійкій цифровізації для розвитку сьогодення без шкоди для потреб майбутніх поколінь (тобто соціальне та екологічне благополуччя). Незалежно від відповіді держави на цифрове управління та того, як воно формується політичними та інституційними реаліями, адаптивні підходи до управління необхідні для вирішення проблем економічної та соціальної стійкості, пов’язаних із різними проявами цифровізації. Швидкість прогресу, збільшення масштабів і складності цифрових систем створюють проблеми для уряду та промисловості щодо сприяння сталому цифровому зростанню та розвитку, зокрема, вони стосуються відповідального споживання та виробництва: великі дані, штучний інтелект і розподілені транзакції та обмін інформацією через технології. Метою статті є розглянути різні стратегії управління цифровізації, які можуть використовуватися для подолання нових викликів, спричинених такими технологіями, як штучний інтелект, цифрові технологій та великі дані.Незалежно від стратегії управління, застосованої певним урядом, стійка цифрова економіка за своєю суттю вимагатиме гнучких та адаптивних підходів до управління, які дозволять зацікавленим сторонам у промисловості, уряді та суспільстві загалом неодноразово коригувати свої найкращі практики та кодекси поведінки, щоб отримати переваги цифровізації без зайвих або неприйнятних ризиків чи втрат.Загалом, адаптивне управління вимагає співпраці промисловості, наукових кіл та неурядових установ для моніторингу цифрових послуг і визначення загроз, пов’язаних із цифровізацією.
27
Рязанцев, О. І., В. С. Кардашук та А. О. Рязанцев. "Дослідження впливу параметра фільтра на якість аналого-цифрового перетворення сигналу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-29-34.
Full textAbstract:
В статті досліджено вплив параметра фільтра нижніх частот, частоти зрізу і порядку фільтра на вході аналого-цифрового перетворювача на основну похибку перетворення при обробці аналогових сигналів.Визначено, що при прийомі аналогового сигналу при перетворенні в цифровий код велике значення має його якісний прийом. У цьому випадку доречним є використання ФНЧ від низькочастотних шумів та інших перешкод, які вливають на його якість. Встановлено, що зниження частоти зрізу фільтра нижніх частот зменшує рівень адитивної складової похибки, але при цьому в деяких випадках також знижується стабільність роботи системи. Зазначено, що використання цифрового фільтра підвищує точність та швидкість перетворення аналогової інформації в цифровий код. Визначено, що процедура нормалізації сигналів передбачає повне або часткове усунення впливу перешкод при одночасній обробці інформаційної частини сигналу. Параметри фільтра та його характеристики залежать від місця включення фільтра по відношенню до комутаційного пристрою. Розглянуті сучасні високопродуктивні пристрої введення/виведення та цифрової обробки інформації, які конструктивно виконуються у вигляді модулів введення аналогової інформації для створення комплексів на базі персональних комп’ютерів або мікроконтролерів. Для моделювання прийому аналогового сигналу запропоновано використати блоки, програмні модулі та алгоритм роботи програмного елементу обробки аналогового сигналу з бібліотеки алгоритмічних елементів. Представлені результати моделювання цифрового фільтра. Для моделювання обрано перетворення сигналу від датчика напруги. Перетворення напруги в цифровий код здійснювалось для 12–розрядного АЦП. Значення параметра фільтра змінювалось в діапазоні від 0,3 до 1,0. Результати моделювання показують, що для якісного перетворення аналогового сигналу в цифровий код необхідна попередня нормалізація з подальшою цифровою фільтрацією.
28
Lalazarova, Nataliia, Hanna Komarova, Оlga Afanasieva та Olena Popova. "НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ОБРОБЛЮВАНОСТІ ВИСОКОМІЦНОГО ЧАВУНУ". Collection of Scientific Works of the Ukrainian State University of Railway Transport, № 209 (25 жовтня 2024): 18–24. http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.209.2024.314345.
Full textAbstract:
Промисловість потребує високоміцних чавунів із високим рівнем експлуатаційних властивостей. Проблема полягає в тому, що такі чавуни мають невисокий рівень оброблюваності різанням. Метою є розроблення комплексу методів покращення оброблюваності високоміцного чавуну, які стосуються властивостей оброблюваного матеріалу, інструменту і характеру їхньої взаємодії. Для дослідження структури використовували оптичний цифровий мікроскоп, зносу інструменту – інструментальний мікроскоп. Тангенціальну складову сили різання та її коливання досліджували за допомогою спеціального динамометра. У роботі наведені результати досліджень із таких напрямів покращення оброблюваності: термічна обробка чавуну, обробно-зміцнююча обробка твердосплавного інструменту, обробка з використанням полімервмісної змащувальноохолоджуючої рідини. На оброблюваність значний вплив має хімічна і структурна неоднорідність чавуну, пов’язана з ліквацією хімічних елементів. У роботі неоднорідність високоміцного чавуну визначають за коливаннями динамічної складової сили різання, а відносну оброблюваність – відносно неоднорідності сірого чавуну, який прийнято як еталон. За оптимальний режим термічної обробки запропоновано нормалізацію з міжкритичного інтервалу, яка зменшує неоднорідність чавуну та одночасно забезпечує достатньо високий рівень експлуатаційних властивостей за перерізом деталі і є найбільш економічною. Неоднорідність чавуну сприяє інтенсифікації зносу інструменту. Проведення нормалізації дає змогу підвищити швидкість різання при точінні гексанітом-Р в 1,2 раза. Наприклад, комплексний підхід до покращення оброблюваності (використання обробно-зміцнюючої дробоструминної обробки твердосплавного інструменту і полімервмісної ЗОР) дає змогу підвищити швидкість різання при точінні високоміцного нормалізованого чавуну відносно литого стану з V60 = 2,5 м/с до V60 = 4,5 м/с.
29
Макурін, А. А., С. П. Максимов та В. А. Сотніков. "ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ТА ОБРОБКА ОБЛІКОВИХ ДАНИХ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1 (77) (28 березня 2025): 61–66. https://doi.org/10.32689/2523-4536/77-8.
Full textAbstract:
У сучасних умовах цифрової економіки управління витратами на промисловому підприємстві набуває стратегічного значення. Використання аналітичних інструментів дозволяє підвищити ефективність контролю за витратами та оптимізувати виробничі процеси. Цифрові технології сприяють автоматизації обліку витрат, що зменшує ймовірність помилок і підвищує оперативність прийняття рішень. Сучасні розробки в інформаційних системах дозволяють використовувати сучасні методи аналізу витрат. В свою чергу методи аналізу витрат допомагають виявити слабкі місця у фінансовій стратегії підприємства. Використання цифрових платформ для моніторингу витрат дозволяє отримувати актуальні дані в режимі реального часу. Діджиталізація процесів управління витратами є необхідною умовою розвитку промислових підприємств.
30
Коваленко, О. Л., та В. О. Хрутьба. "ДІДЖІТАЛІЗАЦІЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 6 (15) (25 листопада 2024): 401–7. https://doi.org/10.32782/dees.15-64.
Full textAbstract:
У статті досліджено процеси діджіталізації управління змінами в умовах цифрової трансформації публічної сфери. Проаналізовано структуру та функціональні можливості цифрової компоненти методу DIY4C як інноваційного інструменту підтримки прийняття стратегічних рішень. Розкрито особливості застосування цифрових модулів (D4C, D4S, D4M, D4R) та матриць (D4Fc, D4Eco, D4St, D4Adv, D4Com, D4MiO, D4Sol) у процесах управління змінами. Визначено ключові показники ефективності впровадження цифрових інструментів за часовими, якісними та ресурсними параметрами. Представлено результати практичного застосування методу в різних сферах публічного управління, включаючи розробку стратегій розвитку громад, формування планів відновлення територій, напрацювання пропозицій до нормативно-правових актів та створення механізмів громадської участі. Обґрунтовано, що цифрова трансформація процесів управління змінами забезпечує підвищення ефективності прийняття рішень через автоматизацію обробки даних, візуалізацію результатів та створення дієвих механізмів зворотного зв'язку. Окреслено перспективи подальшого розвитку цифрових інструментів у контексті модернізації публічного управління.
31
Новосядлий, С. П., В. М. Грига, Р. В. Мельник та А. В. Павлишин. "МІКРОКОНВЕРТОРИ – ОСНОВА СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Number, № 16(60) (22 жовтня 2021): 47–68. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7399-2021-16(60)-47-68.
Full textAbstract:
В цій статті розглядаються пристрої які здійснюють обробку аналогових сигналів в цифровому вигляді – мікроконвертори. В таких пристроях вхідний аналоговий сигнал спочатку надходить на аналого-цифровий перетворювач після цього на мікроконтролер в цифровому вигляді, мікроконтролер здійснює обробку значень відповідно до програми і передає дані на цифро-аналоговий перетворювач який відтворює оброблений аналоговий сигнал. Таким чином, сигнал, пройшовши “наскрізно”, зазнає обробки. Проведено огляд пристроїв високої швидкодії та розроблено ряд програмно-схемотехнічних реалізацій для конструювання мікро-конверторів в сучасних інформаційно-телекомунікаційних системах. Проведено огляд та аналіз мікроконтролерів їхньої архітектури, периферії, характеристик. Ці параметри розглядались у контексті їхнього використання для обробки сигналів у складі мікроконверторів. Наведені способи реалізації аналого-цифрового перетворення за допомогою вбудованої периферії мікроконтролерів, зовнішніх пристроїв аналого-цифрового перетворення. Також описаний процес аналого-цифрового перетворення послідовного наближення. Наведено спосіб цифро-аналогового перетворення за допомогою широтно-імпульсної модуляції від мікроконтролера та з використанням фільтра Батерворта другого порядку. Проведено якісний аналіз операцій обробки аналогових сигналів у цифровому вигляді за допомогою мікроконтролера.
32
Самойлович, О. І. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 2, № 21 (2025): 452–62. https://doi.org/10.15330/apred.2.21.452-462.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій розвитку промислових підприємств в умовах цифровізації. Досліджено, що процес цифровізації передбачає перехід усіх наявних процесів (виробничих, технічних, операційних, економічних) промислових підприємств у цифрове середовище. Доведено, що перехід у цифрове середовище передбачає широкомасштабні зміни, що стосуються всіх аспектів діяльності промислових підприємств з необхідністю використання таких інструментів як: цифрові інформаційно-комунікаційні технології зв’язку; технології електронно-цифрового обміну виробничо-технічними даними за протоколом Electronic Data Interchange; адаптація методів і технік цифрового аналізу та обробки великих масивів технічних даних за технологією Big Data; використання технології хмарних та туманних цифрових обчислень за електронно-обліковим протоколом Cloud Computing. Запропоновано ієрархічну бізнес-структуру промислового підприємства з урахуванням процесів цифровізації. Окреслено проблеми, з якими стикаються промислові підприємства у процесі цифрової трансформації. Представлено схему цифровізації системних та виробничих елементів на промисловому підприємстві. Розглянуто передумови забезпечення процесу цифровізації промислових підприємств. Проаналізовано передумови аналітико-технологічного забезпечення цифровізації промислових підприємств. Досліджено вплив цифровізації на трансформацію напрямів діяльності промислових підприємств. Обґрунтовано цінність процесу цифровізації промислових підприємств та виокремлено основні аспекти. Запропоновано перелік першочергових заходів підтримки цифровізації промислових підприємств з боку держави. Доведено, що поєднання цифрових технологічних знань, домінуючої високої культури організації виробництва у вигляді гнучких форм скорочення часу на виконання окремих частин системних процесів, а отже, і зниження виробничих витрат та пришвидшення прийняття рішень на всіх рівнях управління, сприяє підвищенню рівня якості промислової продукції, що в свою чергу, дає змогу підвищити конкурентоспроможність
33
Шевченко, Ірина О., та Олена В. Птащенко. "ФОНДОВИЙ РИНОК В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Journal of Strategic Economic Research, № 1 (23 червня 2024): 108–15. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2024.1.12.
Full textAbstract:
В представленій роботі розглянуто основні особливості впливу цифрової економіки на фондовий ринок. Цифрові технології роблять фондові ринки більш доступними для широкого кола інвесторів через електронні торговельні платформи та мобільні додатки. Електронізація та автоматизація процесів сприяють швидкому та ефективному укладанню угод. Розвиток цифрових технологій відкриває шлях до нових фінансових інструментів, таких як цифрові активи, токенізація та смарт-контракти на блокчейні. Поява фінтех-компаній та стартапів у сфері фінансів стимулює конкуренцію та прискорює інноваційний розвиток на фондовому ринку. Цифрові технології зменшують географічні бар'єри та дозволяють інвесторам з усього світу легко участь у торгівлі на різних фондових ринках. Доступ до розширеної аналітики та інформації в реальному часі робить ринок більш прозорим та інформованим для інвесторів. Разом з перевагами приходять і виклики, такі як кібербезпека та нестабільність, пов'язана з високочастотним трейдингом. Забезпечення безпеки та врегулювання є важливими аспектами цього процесу. Використання штучного інтелекту та аналізу великих даних в управлінні активами дозволяє створювати більш точні стратегії та прогнозувати ринкові тенденції. Використання технології блокчейн дозволяє створювати децентралізовані системи розподілу активів та здійснення транзакцій без посередників. Аналітика великих даних і штучний інтелект сприяють розвитку нових підходів до обробки та аналізу даних, що дозволяє краще розуміти ринкові тенденції та приймати більш обґрунтовані рішення. Фінтех-інновації та цифрові технології створюють нову екосистему, де фінансові установи, технологічні компанії та стартапи співпрацюють для створення та впровадження новаторських рішень. Зростає увага до етичних питань, пов'язаних із зберіганням та використанням особистих фінансових даних, а також відповідального впровадження технологій на ринку. Загалом, вплив цифрової економіки на фондовий ринок є суттєвим і призводить до змін в структурі та функціонуванні фінансових ринків, створюючи нові можливості та висуваючи нові виклики для інвесторів та учасників ринку. Висновки вказують на те, що цифрова економіка не тільки змінює спосіб функціонування фондових ринків, а й створює унікальні можливості та завдання для учасників цього середовища. Інновації в технологіях та підходах до фінансового управління визначають нові стандарти для ефективності та конкурентоспроможності на фондовому ринку.
34
Шматковська Тетяна та Мостовенко Наталія. "ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Економічний форум 1, № 3 (2022): 132–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-3-17.
Full textAbstract:
У статті досліджено сучасні особливості формування системи стратегічного управлінського обліку в умовах формування глобальної цифрової економіки. Визначено, що система стратегічного управління підприємствами в умовах інтенсифікації технічного та технологічного розвитку й високої інтеграції сучасних інформаційних технологій з бізнес-процесами підприємств формують нові специфічні принципи стратегічного планування та управління суб’єктами господарювання, котрі засновані на засадах цифрових програмних рішень. Одним із основних завдань, пов’язаних із необхідністю підвищення ефективності системи стратегічного управління підприємствами при застосуванням стратегічного обліку є постійне зростання обсягів даних, які необхідно опрацьовувати при побудові моделей бізнес-процесів підприємств та формуванні стратегій їх розвитку. В даному аспекті визначено, що застосування цифрових програмних рішень, які можуть справитися з опрацюванням таких масивів даних, дозволяє вирішувати такі завдання, сприяє реалізації стратегій розвитку підприємств, а також позитивно впливає на підвищення достовірності системи стратегічного планування. Ключовою особливістю реалізації завдань стратегічного управлінського обліку в процесі системної трансформації економічних відносин в контексті формування цифрової економіки виступає загальне підвищення можливостей аналітичної оцінки бізнес-процесів в усіх сферах діяльності підприємства. При цьому на відміну від традиційних підходів аналітично-облікової оцінки ресурсних та фінансових можливостей суб’єкта господарювання, цифрові програмні рішення дають змогу з високою достовірністю прогнозувати вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на процес реалізації довгострокової стратегії розвитку підприємства. Крім того, за допомогою застосування цифрових платформ та когнітивних технологій суб’єкти господарювання можуть переводити обліково-аналітичний супровід управлінських процесів повністю в цифрову форму в цілодобовому режимі аналізу та обробки даних, необхідних для реалізації цілей стратегічного управління.
35
Проскура, В. Ф., Т. В. Черничко та Д. Верецький. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 4 (13) (24 червня 2024): 61–67. http://dx.doi.org/10.32782/dees.13-9.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що не дивлячись на все ширше застосування цифровізації у сучасному житті, в економічній літературі все ж спостерігаються певні розбіжності у трактуванні окремих термінів. Зокрема, представлено визначення понять, яких притримуються більшість вітчизняних та закордонних вчених економістів, а саме: оцифровування – це переведення наявної аналогової інформації у цифровий формат; цифровізація – це певні зрушення в промисловості та бізнесі, які відбуваються в результаті застосування цифрових технологій; цифрова трансформація – це глобальні зміни в суспільстві внаслідок цифровізації. Сфокусовано увагу на тому, що саме по собі застосування процесів, пов’язаних з явищем цифровізації автоматично не призводить до активізації бізнес процесів та підвищення участі громадян в економічному і політичному житті країни та не забезпечує належної якості суспільного розвитку. Встановлено, що з’являються і нові проблеми, пов’язані з цифровізацією: захист обробки, зберігання та обігу даних; наслідки впровадження різних технологічних рішень, які потенційно можуть призвести до зниження рівня економічної безпеки підприємства. Як проміжний результат визначено, що термін «цифровізація» доцільно розглядати у глобальному та локальному (стосовно окремого підприємства) сенсі. Узагальнено основні підходи до визначення та методів діагностики економічної безпеки підприємства, але звернуто увагу на те, що їх спільним недоліком є відсутність врахування специфіки впливу на діяльність підприємства цифрової економіки. З метою усунення зазначеного недоліку запропоновано варіант методики оцінки економічної безпеки підприємств з врахуванням процесів цифровізації. Представлена система показників, що використовується в моделі охоплює п'ять складових економічної безпеки: кадрову, виробничо-технологічну, фінансову, екологічну та цифрову. Кожна складова містить декілька показників. Розкрито сутність та наведено стислу характеристика показників, які є у кожній із складових, уточнено особливості їх розрахунку. Особлива увага звернута на показники цифрової безпеки як складової загальної системи забезпечення економічної безпеки підприємства. У статті також особлива увага приділена алгоритму проведення інтегральної оцінки окремих складових економічної безпеки підприємства та інтегрального індексу за величиною якого визначається рівень економічної безпеки підприємства з врахуванням процесів цифровізації.
36
Сілі, Іван, Олександр Азархов, Юрій Федюшко та Роман Головаха. "ФЕТАЛЬНИЙ ПУЛЬСОМЕТР З МІКРОПРОЦЕСОРНИМ УПРАВЛІННЯМ". Наука та виробництво, № 23 (1 січня 2021): 173–81. https://doi.org/10.31498/2522-9990232020240827.
Full textAbstract:
Частота серцевих скорочень плода є важливим біологічним показником для оцінки стану самопочуття плода вагітної жінки. Коли серце б’ється, воно перекачує кисневу кров по всьому тілу організму. Адекватність оксигенації плода важлива для запобігання гіпоксії, яка впливає на все тіло. Якщо виникає гіпоксія, це може призвести до зменшення мозкового кровотоку плода. Отже, моніторинг серцебиття здатний розпізнати асфіксію плода. Таким чином моніторинг серцебиття здатний розпізнати асфіксію плоду. Дана робота присвячена розробці фетального пульсометра (ФЕП), який можна використовувати вагітній матері в домашніх умовах. Для розробки монітора серцевого ритму плода нами запропоновано п’ять кроків: 1) збір даних; 2) попередня обробка даних; 3) передача даних в мікроконтролер; 4) подальша обробка та 5) відображення результату на LCD дисплеї. Конденсаторний мікрофон використовується як датчик для отримання серцевого звуку плода. Мікрофон отримує дані, після чого проходить попередню обробку, яка включає посилення та фільтрацію за допомогою фільтра низької частоти четвертого порядку Баттерворта. Операційний підсилювач використовується для попереднього посилення під час фільтрації, ми використали операційний підсилювач LM741. Апарати на базі сучасних мікроконтролерів AVR в біонженерії знаходить все більше застосування. Відомий мікропроцесор ATMega 328 в платах Ардуіно свого часу здійснив революцію в цифровій електроніці, а платформа Ардуіно все частіше застосовується при розробці нових біомедичних приладів. До переваг слід віднести простоту програмування, невисока вартість, маленькі габарити, достатня кількість цифрових та аналогових входів-виходів. Сигнал, який отримується після етапу попередньої обробки, надсилається до мікроконтролеру (ATMega328) для обчислення та передачі даних шляхом розробки алгоритму, щоб комп'ютер міг зчитувати сигнал. На фінальному етапі, вихід (частота серцевих скорочень плода) відображається на LCD-дисплеї.
37
Дерман, Ліля, Наталія Охман та Анна Шевченко. "ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ГІБРИДНОЇ ФОТОГРАФІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ ДИЗАЙНЕРІВ: ВЗАЄМОДІЯ АНАЛОГОВИХ І ЦИФРОВИХ ПРОЦЕСІВ". Молодь і ринок, № 12/232 (16 січня 2025): 84–88. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2024.315164.
Full textAbstract:
Стаття розглядає теоретичні та практичні аспекти гібридної фотографії в освітньому процесі підготовки дизайнерів, зокрема взаємодію аналогових і цифрових технік для розвитку візуального мислення та технічних навичок. Використання гібридної фотографії, що об’єднує класичні плівкові методи й сучасні цифрові інструменти, розширює можливості для художніх експериментів у графічному дизайні. Розглянуто практичні приклади та визначено переваги і виклики цього підходу, що дає змогу поєднати естетику класичних технологій із новітніми можливостями цифрової обробки.
38
Осьмак, Антон, Юлія Карпенко та Ірина Семененко. "Використання інструментів штучного інтелекту в мережевому управлінні: переваги, ризики та розвиток". Public administration aspects 11, № 3 (2023): 38–42. http://dx.doi.org/10.15421/152333.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення основних переваг, перспектив розвитку та ризиків застосування інструментів штучного інтелекту, як механізмів мережевого управління, а також надання практичних рекомендацій щодо підходів до розробки алгоритмів застосованих моделей та їхнього законодавчого регулювання. Проаналізовано теоретико-методологічні засади мережевого управління та проблематику його розвитку з урахуванням застосування алгоритмів штучного інтелекту.
 Визначено сутність мережевого управління, як системи комунікативної взаємодії суб’єктів управління. Описано шляхи підвищення ефективності мережевого управління в саморегульованих секторах діяльності за рахунок розподіленого доступу, децентралізованому підходу до вирішення управлінських питань та колективних рішень. Визначено основні задачі та функції алгоритмів штучного інтелекту в системах мережевого управління, серед яких: аналіз даних та прогнозування, підтримка прийняття рішень, оптимізація процесів управління, обробка запитів та звернень громадян, цифрова безпека, кіберзахист та боротьба з корупцією, моделювання та прогнозування ризиків, електронний документообіг та логістика даних. Проаналізовано базові ризики, які виникають при повсюдному використанні штучного інтелекту в системах мережевого управління в процесі прийняття рішень публічними органами влади, зокрема: недостатність прозорості та відповідальності, ризик біасу та дискримінації в прийнятті рішень, конфіденційність та безпека даних, ризик «байєсівської пастки». Доведено, що вирішення проблеми непрозорості алгоритмів штучного інтелекту в мережевому управлінні лежить у використанні моделі інтерпретованого штучного інтелекту.
 Констатовано, що брак єдиних прозорих стандартів і регулювань є перепоною на шляху повсюдного застосування алгоритмів штучного інтелекту. Запропоновано при розробці регуляторних актів враховувати специфіку та сфери застосування, зокрема мережеве управління та використання прогностичного підходу до нормотворення.
39
Литвиненко, В. А., О. М. С’янов, М. О. Гнатюк, С. В. Марченко та Б. Р. Плетяний. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОГРАМНОЇ ФІЛЬТРАЦІЇ ЦИФРОВОГО СИГНАЛУ НА БАЗІ СТАНДАРТУ PSK-31". Математичне моделювання, № 1(48) (6 червня 2023): 40–47. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(48)2023.280069.
Full textAbstract:
Системи цифрового зв'язку стають усе більше привабливими внаслідок постійно зростаючого попиту і через те, що цифрова передача пропонує можливості обробки інформації, не доступні при використанні аналогової передачі.
 В основі сучасних систем передачі цифрової інформації через радіоканали лежить кодування кожного символу за допомогою сегмента опорного коливання з певними значеннями базових параметрів — амплітуди, частоти, початкової фази. Відповідно до змінюваного параметра розрізняються основні сімейства — амплітудна маніпуляція (AM, ASK — Amplitude Shift Keying), частотна маніпуляція (ЧМ, FSK — Frequency Shift Keying) і фазова маніпуляція (ФМ, PSK — Phase Shift Keying). Крім базових видів маніпуляції також широко застосовуються комбінаційні — наприклад, квадратурно амплітудна (КАМ, QASK — Quadrature Amplitude Shift Keying).
 З розвитком обчислювальної техніки, програмного забезпечення і інтегральних мікросхем, з'явилися нові види зв'язку. Одним з них є PSK-31. Спочатку робота в режимі PSK-31 були засновані на використанні дорогих інтегральних мікросхем цифрової обробки сигналу (DSP). Початок стрімкого поширення режиму PSK-31 почалося в 1998 p., коли англійський радіоаматор Пітер Мартінез створив комп'ютерну програму PSK31 SBW, що реалізує обробку цифрових сигналів.
 Відмінною рисою систем цифрового зв'язку (digital communication system — DCS) є те, що за кінцевий проміжок часу вони посилають сигнал, що складається з кінцевого набору елементарних сигналів (на відміну від систем аналогового зв'язку, де сигнал складається з нескінченної безлічі елементарних сигналів). У системах DCS завданням приймача є не точне відтворення переданого сигналу, а визначення на основі перекрученого шумами сигналу, який саме сигнал з кінцевого набору був посланий передавачем. Важливим критерієм продуктивності системи DCS є ймовірність помилки (РЕ).
 Розроблена та реалізована у вигляді лабораторного макету практична схема приймача PSK-31. Проведені дослідження основних параметрів і характеристик розробленого зразка. Додатково проведено комп'ютерне моделювання стандарту цифрового зв'язку PSK-31.
40
Hurin, А., H. Khudov, O. Maslenko, P. Mynko та Y. Solomonenko. "МЕТОД ПОШУКУ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕРЕСУ ЗА СПЕКТРАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ НА ЗОБРАЖЕННЯХ З АКТИВНОЇ ОПТИКО-ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 76 (2024): 5–10. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2024.2.005.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є метод пошуку об’єктів інтересу за спектральними ознаками на основі активної оптико-електронної системи, у якій в якості джерела випромінювання застосовується набір багатоспектральних лазерних випромінювачів, з подальшою комп’ютерною обробкою отриманого зображення. Метою є розробка методу пошуку об’єктів інтересу із застосуванням активної оптико-електронної системи з подальшою комп’ютерною обробкою отриманого зображення. Завдання: аналіз особливостей побудови і функціонування активних оптико-електронних систем з динамічною спектральною обробкою; розробка методу пошуку об’єктів за спектральними ознаками активною оптико-електронною системою з комп’ютерною обробкою зображень; розробка математичної моделі, яка дозволяє прийняти рішення про наявність об’єкта інтересу шляхом визначення ділянок зображення з елементами, що мають найбільше значення яскравості. Використовуваними методами є: методи цифрової обробки зображень, методи математичного моделювання, методи теорії оптимізації, аналітичні та емпіричні методи аналізу зображень після їх цифрової обробки. Отримані такі результати. Проаналізовано особливості побудови і функціонування активних оптико-електронних систем з динамічною спектральною обробкою. Розроблено метод пошуку об’єктів за спектральними ознаками активною оптико-електронною системою з комп’ютерною обробкою зображень. Розроблена математична модель, яка дозволяє прийняти рішення про наявність об’єкта інтересу шляхом визначення ділянок зображення з елементами, маючими найбільше значення яскравості. Висновки. Розроблено метод пошуку об’єктів за спектральними ознаками активною оптико-електронною системою з комп’ютерною обробкою зображень. Особливістю розробленого методу є застосування на початковому етапі активної оптико-електронної системи для вимірювання спектрального коефіцієнту відбиття досліджуваної ділянки, який в подальшому разом зі спектральними характеристиками об’єкта інтересу, використовується в обчисленні апаратної функції (вектора фільтру) для забезпечення підвищення контрасту зображення об’єкта інтересу. На заключному етапі проводиться комп’ютерна обробка отриманого зображення з метою визначення ділянки, на якій розміщено об’єкт інтересу, за елементами зображення з найбільшим значенням яскравості. Проведено математичне моделювання розробленого методу пошуку об’єкта інтересу в зоні спостереження. За результатами математичного моделювання рішення про наявність об’єкта інтересу було прийнято для ділянок, складові елементи яких мають найвищі показники яскравості.
41
Shmatko, Olexander, та Danylo Safankov. "РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ХМАРНОЇ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ ТОКЕНІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ СТУДЕНТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 77 (2024): 185–92. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2024.3.185.
Full textAbstract:
Актуальність. Сучасний світ переживає важливий перехідний період з етапу інформатизації важливих аспектів людської активності до етапу їхньої цифровізації. Інформатизація являє собою процес модернізації різних сфер діяльності за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, в той час як цифрова трансформація означає глибоке переосмислення і переформатування цих сфер на основі цифрових рішень і технологій. Цей процес вимагає не лише підтримки існуючих умов для розвитку передових цифрових платформ і технологій, але й створення нових можливостей для зародження інноваційних рішень. Ключовими технологіями у цій цифровій епосі є великі дані, нейротехнології та штучний інтелект, блокчейн, квантові технології, новітні виробничі методики, промисловий інтернет, елементи робототехніки та сенсорики, технології бездротового зв'язку та інновації у сфері віртуальної та доповненої реальності. У даній роботі, в контексті цифрової трансформації освітньої сфери, проведено дослідження з використання блокчейн-технологій для токенізації освітніх ресурсів та аналізуються потенціал їх застосування у освіті. Метою даної роботи є підвищення конфіденційності освітніх даних, їх цілісності та доступності, а також забезпечення надійного обміну цими даними між всіма зацікавленими сторонами за рахунок проєктування, розробки та впровадження програмних компонентів хмарної платформи для токенізації персональних даних студентів на основі технології блокчейн. Об’єкт дослідження включає в себе системи передачі та обробки освітніх даних, які забезпечують обмін даними між всіма зацікавленими сторонами в освітньому процесі. Предметом дослідження є методи та засоби проектування та розробки програмних компонентів, необхідні для створення і підтримки платформ для токенізації персональних даних студентів. Ці компоненти включають в себе програмне забезпечення для шифрування, аутентифікації, авторизації, а також механізми для забезпечення відмовостійкості та відновлення даних. Результати. У даній роботі запропоновано модель хмарної децентралізованої системи для токенізації персональних даних студентів. Висновок. Інтеграція блокчейн технології в освітній сектор має великий потенціал для зміцнення довіри та підвищення якості освітніх послуг, а також для створення нової екосистеми освітніх активів, доступних і перевірених на глобальному рівні. Реалізація блокчейн технології у сфері освіти вимагає розробки спеціалізованого програмного забезпечення для видачі та перевірки цифрових дипломів, заснованих на блокчейні. Впровадження хмарної платформи для токенізації персональних даних студентів обіцяє значне покращення в обробці та зберіганні освітніх документів, сприяючи більшій довірі та прозорості у сфері освіти.
42
ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ, Микола, Ольга БОЛДИРЕВА, Богдан КЛИМЧУК та Володимир ГОВОРУН. "ОПТИМАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПОБУДОВИ ВОЛОКОННО-ОПТИЧНИХ СИСТЕМ ДОСТУПУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 2 (29 червня 2023): 89–99. http://dx.doi.org/10.31891/2219-9365-2023-74-12.
Full textAbstract:
Здійснено дослідження технологій побудови оптичних транспортних систем та архітектури мереж доступу. Розглянуто домінуючі оптичні транспортні технології для середовища доступу, зокрема телекомунікаційні цифрові тракти доступу на основі модуляції інтенсивності та прямого детектування (IM-DD). Визначені характеристики та обмеження розглянутих телекомунікаційних технологій важливі для розуміння рушійних сил для впровадження когерентної оптики в мережі доступу як довгострокової технологічної стратегії. 
 В статті розглянуто схеми та принцип роботи цифрових систем оптичного зв’язку IM-DD з різними форматами модуляції високого порядку. Також досліджено принципи генерації, детектування та відновлення сигналів PAM-4, CAP і DMT. Розглянуто цифрову обробку сигналів (DSP), яка відіграє значну роль у сучасних системах доступу.
43
ЗОЗУЛЯ, Наталія, Валентина СТЄКОЛЬЩИКОВА та Bіра БАБИЧ. "BИКОРИСТАННЯ ЦИФPOBИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АНАЛІЗУ КОМУНІКАТИBНИХ ПРОЦECIB У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 1 (15) (27 березня 2025): 16–20. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.1.3.
Full textAbstract:
У статті розглядається використання цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах. У сучасному інформаційному суспільстві соціальні мережі стали однією з основних платформ для комунікації, поширення інформації та формування громадської думки, що викликає потребу в комплексному дослідженні можливостей та обмежень використання цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах, з метою розробки ефективних підходів до збору, обробки та інтерпретації комунікаційних даних у цифровому просторі. Проаналізовано останні дослідження та публікації, присвячені використанню цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах, що дозволило визначити зростаючий інтерес науковців до цієї тематики. Метою статті є дослідження потенціалу та ефективності використання цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах, зокрема виявлення інструментів, методів та підходів, що дозволяють якісно і кількісно оцінювати структуру, динаміку та зміст цифрових комунікацій у мережевому середовищі.Звернуто увагу на те, що цифрові технології не лише посилюють можливості аналізу комунікації, а й змінюють саму парадигму гуманітарного дослідження, трансформуючи його на кількісно-якісний, динамічний і більш точний процес. Розглянуто сучасні методи збору, обробки та інтерпретації цифрових даних, зокрема інструменти автоматизованого аналізу тексту, мережевий аналіз (SNA), тематичне моделювання та візуалізацію інформації. Особливу увагу приділено використанню таких платформ, як Gephi, Tableau, Google NLP, а також методологічним підходам digital humanities. Здійснено порівняльний аналіз цифрових інструментів для аналізу комунікацій у соцмережах. Зроблено висновок про те, що цифрові технології відкривають нові горизонти для глибокого та багатовимірного аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах. Сучасні інструменти аналізу тексту, мережевої взаємодії, візуалізації даних та аналізу тональності забезпечують ефективне поєднання кількісного та якісного підходів, що дозволяє дослідникам отримувати як статистичну, так і смислову картину цифрової комунікації.
44
Шимченко, Людмила, Денис Мірошніченко та Дeнис Костенко. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДИ З НАРОДОМ". Society Document Communication, № 14 (5 травня 2022): 304–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-304-322.
Full textAbstract:
Публікація присвячена дослідженню цифрової трансформації України в ракурсі ефектизації комунікації влади з народом. За рахунок цифрових технологій забезпечується механізм відкритості інформаційного поля, доступності у використанні інформації як ресурсу. У статті акцентується увага як на позитивних сторонах цифрової трансформації (наближення до світових технологічних змін, поліпшення в сфері послуг для населення, зниження рівня корумпованості державних органів влади та ін.), так і на негативні у формі зростання можливостей до цілеспрямованої обробки масової свідомості людей з послідуючими негативними проявами: девальвацією цінностей, гіпердевіантною поведінкою частини населення, асоціальними діями. Особлива увага звернута на негативні впливи на молодь, підлітків з послідуючими невротизаційними проявами.
 Зважаючи на масовізацію негативних проявів, у статті особливу увагу звернуто на механізми ефективної кіберсоціалізації молоді, людей з особливими потребами, осіб старшого віку. Акцентовано увагу на розробці та шляхах до реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Рівень нових використовуваних форм комунікації настільки високий, що автори взяли на себе сміливість погодитись з думкою частини науковців про комунікативну революцію, про цифрову комунікацію як стратегічний засіб розвитку сучасного суспільства. 
 На користь думки про цифрову комунікацію як базис для соціальної революції в статті наводяться аргументи: рівня, кількості і якості електронних послуг; участі людини в системі електронних платежів; поширення мережі Інтернет, зростання цифрової грамотності та ін. Для проведення ефективної соціальної революції в статті особливу увагу звернуто на «правильне насичення» інформаційного поля, на необхідності формування моделі публічного управління з базовою цифровою платформою, електронним урядуванням та загальною цифровізацією соціуму. Окремо в статті звернута увага на підготовці спеціалістів, відповідальних за комунікації в державних органах.
 Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для забезпечення ефективної комунікації між владою і народом, тому варто вказати на необхідність подальших наукових досліджень проблеми цифрової трансформації в Україні, особливо що стосується технологій по забезпеченню поліпшення комунікації влади з народом і навпаки.
45
ІВАНОВ, Денис, та Віта КАШТАН. "ГЕОІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИЯВЛЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЗАТОПЛЕНИХ ЗОН МІСТА ДУБАЙ НА ОСНОВІ ЗГОРТКОВОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ". Information Technology: Computer Science, Software Engineering and Cyber Security, № 4 (17 лютого 2025): 99–113. https://doi.org/10.32782/it/2024-4-13.
Full textAbstract:
Виявлення затоплених зон є важливим для ефективного реагування на стихійні лиха та їх управління, оскільки це дозволяє створювати системи раннього попередження та організовувати цілеспрямовану допомогу. Мета роботи полягає у розробці геоінформаційної технології для виявлення та моделювання затоплених зон у Дубаї на основі згорткових нейронних мереж. Методологія. Геоінформаційна технологія дослідження складається з декількох етапів, що забезпечують комплексний підхід до аналізу та моделювання затоплення територій. Спершу здійснюється завантаження супутникових знімків та їх попередня обробка. Це включає корекцію атмосферних спотворень, вирівнювання кольорів та корекцію геометричних викривлень. Після цього знімки перетворюються у векторний формат для полегшення їх подальшої обробки та аналізу. Векторизація дозволяє точніше виділити ключові елементи на знімках, такі як річки, дороги, будівлі тощо. На наступному етапі інтегруються кліматичні та гідрографічні дані, а також цифрова модель рельєфу (ЦМР). Ці дані використовуються для побудови бази геоданих, яка включає інформацію про опади, гідрологічні умови, типи ґрунтів та рослинність на досліджуваній території. Застосування цифрової моделі рельєфу дозволяє враховувати висотні характеристики місцевості, що є критично важливим для точного моделювання водних потоків та зон затоплення. Для обробки та аналізу цих даних застосовуються методи машинного навчання, зокрема трансферне навчання, що дає змогу підвищити точність моделювання зон затоплення. За допомогою гідрологічної моделі розраховуються екстремальні гідрологічні параметри на основі кліматичних та гідрографічних даних, таких як інтенсивність опадів, тип ґрунту, умови землекористування та рослинний покрив. Ці параметри дозволяють створити криву ґрунтового номера та гідрограф, які відображають поведінку водного стоку на території. Наступним кроком є застосування гідравлічної моделі для визначення параметрів потоку, зокрема швидкості течії, глибини води та прогнозування зон потенційного затоплення. Моделювання затоплення базується на імплементації цифрової моделі рельєфу у форматі ASCII-сітки з розміром 30 м. Ця сітка імпортується в геоінформаційну систему (ГІС) QGIS для проведення розрахунків та моделювання зон затоплення. Завершальним етапом є створення карти зон небезпеки затоплення. Ця карта дозволяє ефективно візуалізувати потенційно небезпечні території, що є важливим інструментом для прийняття рішень в управлінні ризиками повеней та розробці заходів щодо захисту територій від затоплень. Наукова новизна отриманих у роботі результатів полягає у застосуванні трансферного навчання для виявлення затоплених територій на основі супутникових знімків. Модифіковано архітектуру нейронної мережі шляхом додавання конволюційних шарів для підвищення точності виділення суттєвих ознак та використання максимального підсумовування для зменшення обчислювальної складності. Крім того, впроваджено щільний і згладжувальний шари для покращення стабільності навчання та запобігання перенавчанню. Запропонований підхід дозволив покращити ефективність прогнозування зон затоплення, підвищити точність класифікації та забезпечити вищий рівень автоматизації аналізу супутникових даних для управління природними ризиками. Висновки. Дослідження було проведено для оцінки впливу потужної системи повільних штормів, що обрушилася на Об’єднані Арабські Емірати у квітні 2024 року, спричинивши значні опади і раптові повені. Для аналізу використано супутникові знімки Landsat-8, отримані до і після повені. Ці знімки були оброблені для отримання бінарних масок, а потім класифіковані на два основні класи: водні об’єкти та земна поверхня. Результати класифікації продемонстрували значне розширення затоплених територій після повені, що дозволило наочно відобразити масштаби та розподіл води. Метрики ефективності моделі, такі як точність, повнота та F1-міра, свідчать про високу точність у виявленні затоплених зон. Зокрема, точність моделі на навчальній вибірці склала 0.88, а на валідаційній – 0.87. Клас затоплених територій (FL) продемонстрував точність 0.91, що перевищує показники для класу інших територій (FV). Аналіз розподілу затоплення з використанням кроку 0,25 метра виявив, що затоплення є нерівномірним і значною мірою залежить від рельєфу місцевості. Найбільш вразливими до затоплення виявилися низько розташовані частини району, де рівень води досягав до 2 метрів.
46
Соломін, Андрій, Галина Гетун, Владислав Богачук та Роман Борисенко. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГРАФІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ WEB CANVAS ТА POSTSCRIPT (ОГЛЯД)". Біомедична інженерія і технологія 1, № 17 (2025): 29–35. https://doi.org/10.20535/.2025.17.318512.
Full textAbstract:
Наразі стрімко розвиваються цифрові графічні технології, поступово заміщуючи класичні поліграфічні паперові аналоги. Але поступово помираюча зараз поліграфія пройшла довгий шлях у своєму розвитку і накопичила багатий досвід, у тому числі у сенсі комп’ютерної обробки інформації. Цей досвід дуже корисно використовувати зараз для удосконалення сучасних цифрових технологій, а аналіз результатів такого використання створює базу для їх подальших збагачень. У роботі було проведено порівняльний аналіз сучасної графічної web-технології canvas та найбільш досконалої цифрової поліграфічної технології PostScript. На основі виявлених аналогій проілюстровано тенденцію розвитку сучасних технологій та запозичення досвіду їх попередників. Схожість підходів класичних і сучасних засобів обробки і представлення графічної інформації проілюстровано на прикладах використання методів тимчасового збереження та відновлення станів графічної системи, поточної трансформаційної матриці з однорідними координатами, що дозволяє суттєво оптимізувати трансформації графічних об’єктів, представлення графічної інформації у вигляді комп’ютерних програм на відміну від статичних файлів. Деякі із запозичених методів використовуються наразі і в галузі тривимірної графіки, а поширення їх на інші галузі обробки графічної інформації досить перспективно
47
Лазебник, В. В., В. Л. Гераймович та І. Л. Гуменюк. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ ПРОДАЖАМИ ТА ВИКЛАДЦІ ТОВАРІВ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА". Інклюзивна економіка, № 2 (08) (30 травня 2025): 44–50. https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.8-7.
Full textAbstract:
У статті розкрито вплив інноваційних цифрових технологій на ефективність управління продажами та викладкою аграрної продукції в умовах цифрової трансформації аграрного сектору. Проведено комплексний аналіз впровадження CRM-систем, мобільних додатків для польової торгівлі, платформ електронної комерції, систем цифрового мерчендайзингу з використанням штучного інтелекту та RFID-рішень. Обґрунтовано доцільність впровадження цих технологій з урахуванням специфіки аграрних підприємств різного масштабу. На основі SWOT-аналізу визначено внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на успішність цифровізації, а також сформовано поетапну стратегію впровадження інновацій для сільськогосподарських виробників. Запропоновано практичні рекомендації щодо оцінки цифрової готовності підприємств, вибору технологічних рішень, навчання персоналу, масштабування цифрових інструментів і залучення зовнішнього фінансування. У результаті дослідження встановлено, що застосування інноваційних технологій дозволяє досягти зростання повторних продажів на 20 – 25%, скоротити час обробки замовлень на 30%, зменшити втрати продукції на 22% та підвищити точність інвентаризації до 99%. Висвітлено приклади впровадження цифрових рішень у вітчизняній аграрній практиці. Узагальнено, що інноваційні підходи до управління продажами і викладкою товарів формують підґрунтя для підвищення операційної ефективності, конкурентоспроможності та стійкості аграрних підприємств у цифровій економіці.
48
Давиденко, Надія, Аліна Буряк та Ольга Ключка. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ". Сталий розвиток економіки, № 2 (53) (2 травня 2025): 417–22. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-58.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність і особливості цифрової трансформації у сфері фінансового менеджменту підприємств в умовах переходу до постіндустріальної економіки. Автори акцентують увагу на зміні парадигми фінансового управління під впливом новітніх цифрових технологій, зокрема блокчейну, штучного інтелекту, хмарних рішень, Інтернету речей, аналітики великих даних та автоматизованих систем підтримки прийняття рішень. Визначено, що цифровізація охоплює не лише впровадження сучасних інструментів, а й трансформацію управлінських підходів, що базуються на обробці та використанні даних як стратегічного ресурсу. Зазначено, що для забезпечення стійкості та конкурентоспроможності в умовах нової цифрової реальності підприємства мають переглядати свої бізнес-моделі, впроваджувати нові методи взаємодії з клієнтами, оптимізовувати внутрішні процеси та формувати цифрову корпоративну культуру. Обґрунтовано важливість розвитку цифрових компетенцій персоналу як передумови ефективної інтеграції інновацій у систему фінансового управління. Результатом трансформації виступає формування когнітивного підприємства – організації, здатної до самонавчання, швидкої адаптації до змін та ініціювання інноваційних процесів. Отримані висновки вказують на необхідність системного підходу до впровадження цифрових технологій у фінансовий менеджмент, що забезпечить ефективність управління ресурсами, точність аналітики та прозорість бізнес-процесів у реальному часі.
49
СТАНКЕВИЧ, І. В., Г. О. САКУН та О. В. САКУН. "СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФЕНОМЕН «ВЕЛИКИХ ДАНИХ» В СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 2(85) (9 серпня 2023): 235–39. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.33.
Full textAbstract:
Стаття присвячена формуванню соціально-економічного феномену «великих даних» в стратегії цифрового маркетингу сучасних підприємств. Концепція «цифрової революції» визначає фундаментальні зміни, які відбулися в житті споживачів та в економічній реальності через зростаючу важливість інформаційних технологій, особливо інтернету, який змінив спосіб отримання й обробки інформації, спілкування один з одним та встановлення відносин, одночасно впливаючи на форму соціальної середовища споживача. Інтернет, соціальні мережі, мобільні додатки та інші технології цифрових комунікацій стали частиною повсякденного життя мільярдів людей у всьому світі. Організації відреагували на цю зміну у поведінці споживачів, зробивши цифрові технології важливим та невід’ємним компонентом своїх маркетингових стратегій. Соціально-економічний феномен «великих даних» охопив усі галузі та бізнес-функції. Самі «великі дані» стали важливим фактором виробництва поряд з працею та капіталом. У статті розглянуто концепцію інтернету речей, основні поняття, передумови виникнення та вплив інноваційних технологій на виробничі та соціальні сфери. Обґрунтоване значення цифрових технологій для сфери маркетингу, цінової політики підприємств та виробничої сфери загалом. Розглянуто питання застосування технологій Big Data у сучасній маркетинговій діяльності. Проаналізовано проблеми, обмеження та ризики їх застосування на практиці. Особливий акцент зроблений на на технологіях Smart Data як провідному напряму розвитку Big Data в сучасному цифровому маркетингу. Доведено, що цифровий маркетинг є найсучаснішою сферою маркетингу, що стрімко розвивається та з кожним днем підтверджує свою ефективність. А безліч каналів комунікацій, і навіть принципів, націлених на споживача, дозволяють підприємствам розширювати ринки збуту та знаходити свого лояльного споживача.
50
Реслер, Марина. "Вплив цифрової економіки на обліково-аналітичну систему". Acta Academiae Beregsasiensis. Economics, № 5 (27 червня 2024): 441–50. http://dx.doi.org/10.58423/2786-6742/2024-5-441-450.
Full textAbstract:
У сучасній цифровій економіці, яка швидко розвивається, підприємства стикаються з безпрецедентними можливостями та проблемами в управлінні своїми обліковими та аналітичними системами. У статті розглядаються фактори, які впливають на вдосконалення обліково-аналітичних систему в період розвитку цифрової економіки. Вплив цифрової економіки відображає спосіб збору, обробки та аналізу фінансових даних. З появою передових технологій, таких як хмарні обчислення, штучний інтелект і аналітика великих даних, підприємства тепер мають доступ до величезних обсягів даних, які можна використовувати, щоб отримати цінну інформацію про свої фінансові показники, ринкові тенденції та поведінку клієнтів. Також, цифрова економіка призвела до підвищення автоматизації та ефективності облікових процесів. Автоматизовані системи та програмні рішення оптимізували рутинні завдання, такі як введення даних, узгодження та звітність, звільняючи дорогоцінний час для спеціалістів з бухгалтерського обліку, щоб зосередитися на більш стратегічній діяльності. Крім того, цифрова економіка сприяла більшій співпраці та комунікації всередині підприємств і з зовнішніми зацікавленими сторонами. Хмарні бухгалтерські платформи та аналітичні інструменти забезпечують доступ у режимі реального часу до фінансових даних з будь-якого місця, забезпечуючи безперебійну співпрацю між членами команди, клієнтами та партнерами. Однак цифрова економіка також створює такі виклики, як ризики кібербезпеки, проблеми з конфіденційністю даних і необхідність постійного розвитку навичок. Підприємства повинні інвестувати в надійні заходи кібербезпеки, щоб захистити конфіденційну фінансову інформацію та забезпечити дотримання правил конфіденційності даних. Підсумовуючи, цифрова економіка докорінно змінила облікові та аналітичні системи підприємств, запропонувавши неперевершені можливості для інновацій, ефективності та зростання. Однак, щоб повністю скористатися цими можливостями та пом’якшити пов’язані з цим ризики, підприємства повинні адаптуватися до цифровізації, що розвивається, і використовувати технологічні досягнення у своїй бухгалтерській та аналітичній практиці.