To see the other types of publications on this topic, follow the link: Цифрова трансформація.
Journal articles on the topic 'Цифрова трансформація'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Цифрова трансформація.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Міхровська, М. С. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2 (August 31, 2021): 75–78. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.877.
Full textAbstract:
Міхровська М. С. Деякі аспекти модернізації державного управління в контексті цифрових трансформацій. - Стаття.
Вже більше десяти років в Україні відбуваються важливі перетворення, які, вживаючи сучасну термінологію, можна визначити як цифрові трансформації. Загалом, трансформація - це перехід від застарілих засад, принципів до чогось нового та сучасного. Тоді як цифрова трансформація - явище нового характеру, це повна зміна алгоритму спілкування між державою та громадянином за допомогою новітніх цифрових технологій, які впроваджуються в усі сфери життя суспільства. Елементами цифрових трансформацій ми можемо визначити і цифровізацію, і оцифровування, і електронне та цифрове урядування. Автор звертає увагу на сучасний стан закріплення цих явищ у законодавстві України та на недоліки наявних визначень.
Автором зауважено, що одним із небагатьох визначень, яке є в законодавстві України в цій сфері, є визначення електронного урядування. Звернено особливу увагу на те, що ця дефініція надана через призму державного управління, яке не тільки є застарілим явищем, що дісталося нам у спадок від радянського минулого, а ще і не вживається в Основному Законі. Проаналізовано, що державне управління характеризується певними особливостями, такими як визначений суб’єктний склад та специфіка у зв’язках між суб’єктами.
У статті підкреслено, що цифрова трансформація та цифрове урядування для України є новими, майже не дослідженими явищами, тоді як у багатьох інших країнах ці поняття вже давно стали невід’ємною складовою частиною повсякденного життя. Міжнародні організації також часто вживають ці терміни як синонімічні та не проводять чіткого розмежування між ними.
Автором зроблено висновки, що через ряд об’єктивно зумовлених причин ні електронне урядування, ні цифрова трансформація та її складові частини не можуть визначатися через призму державного управління, відтак необхідним є прийняття окремого закону, який би закріпив необхідні визначення у цифровій сфері.
2
Шкурат, Марія, Галина Кукель, Людмила Штефан, and Віталій Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЄС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 213–20. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3606.
Full textAbstract:
Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.
3
Дущенко, О. "СУЧАСНИЙ СТАН ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ." Physical and Mathematical Education 28, no. 2 (April 27, 2021): 40–45. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-007.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Суспільство знаходиться на етапі використання найсучасніших технологій у різних напрямах з різноманітними потребами: від використання роботів, 3D-друку у медицині, технологій обробки великих обсягів даних, хмарних і безпаперових технологій на підприємствах, технологій в освіті (організація цифрових університетів), квантових технологій, штучного інтелекту, роботів у розробці техніки до використання інтернет речей у повсякденному житті тощо. Таке використання цифрових технологій вимагає, щоб майбутні випускники знали та вміли користуватися ними. Якраз у Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки наголошено про необхідність цифровізації освіти. А цифровізація передбачає використання цифрових технологій. Відповідно наразі виникає запитання «Якою зараз є цифрова трансформація освіти?», «Чи досягнуто поставлені завдання концепції на практиці?».
Матеріали і методи. Аналіз наукових праць щодо стану цифрової трансформації освіти України, систематизація отриманих результатів, пояснення сучасного стану цифрової трансформації освіти.
Результати. Проведений аналіз наукових праць, надав можливість схарактеризувати ключові поняття, визначити цифрові технології як найсучасніші технології, які поєднують використання технологій (великих обсягів даних, хмарного середовища, інтернет речей, роботизації, штучного інтелекту, квантових технологій тощо) і мережі Інтернет, гаджетів, сучасних ПК, а цифровізацію – використання цифрових технологій; цифрову трансформацію. Окреслено напрями цифровізації освіти. Схарактеризовано сучасний стан цифрової трансформації освіти. Виділено існуючі проблеми цифрової трансформації освіти.
Висновки. Використання цифрових технологій в освітньому процесі забезпечує підготовку спеціалістів до конкурентоспроможності у сучасному світовому суспільстві. Але необхідним є вирішення існуючих проблем цифрової трансформації освіти.
4
Шпарик, Оксана. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА АМЕРИКАНСЬКИЙ ДИСКУРС." Ukrainian Educational Journal, no. 4 (December 24, 2021): 65–76. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-65-76.
Full textAbstract:
Застосування цифрових технологій в освіті сьогодні є однією з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. Цифрові технології дозволяють інтенсифікувати освітній процес, зробити його мобільним, диференційованим та пристосованим до реалій сучасності. Більш того, цифрові технології здатні забезпечити неперервність навчання в умовах непрогнозованих впливів (наприклад, пандемій). Саме тому ця тема є актуальною у колі європейських та американських освітян.У статті уточнюється значення термінів «оцифрування», «цифровізація», «цифрова трансформація». Незважаючи на те, що терміни є вузькоспеціалізованими та принципово різними, вони часто використовуються як синоніми або у дуже загальному значенні без врахування семантичних особливостей та сутнісних характеристик.Автор також окреслює концептуальні засади цифрової трансформації освіти у поглядах європейських та американських дослідників. Зроблено висновок, що концептуальними засадами цифрової трансформації є системна зміна, яка враховує трансформацію організаційної культури, упровадження нових способів прийняття рішень на основі цифрових даних, підвищення цифрових компетенцій усіх працівників освітнього закладу, використання інструментів підтримки та розвитку дидактичних інновацій, проведення наукової діяльності чи налагодження відносин з учнями за допомогою нових каналів спілкування.
5
Савон, К. В. "Поняття «діджиталізація» в контексті цифрового уряду." Актуальні проблеми політики, no. 67 (May 25, 2021): 107–11. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1159.
Full textAbstract:
У статті досліджено поняття «діджиталізація», «автоматизація», «оцифровка даних», «цифрова трансформація», «електронне урядування» та «цифрове урядування». «Діджиталізація» стосується всіх сфер суспільного життя та означає новий підхід до управління державою, бізнес-структурами та комунікацією. Процес автоматизації пов’язаний з певним переходом даних в електронну форму. Таким чином, можна вважати, що це частковий процес, який не змінює сутності явища. Встановлено, що оцифровка даних є частиною процесу автоматизації. Зроблено висновок про ототожнення понять «діджиталізація» та «цифрова трансформація». Проаналізовано проект президента України В. Зеленського «Держава у смартфоні». Крім того, окрема увага у статті приділяється CDTO – посаді керівника цифрової трансформації у виконавчих органах державної влади в Україні. Наведено дані про місце України в дослідженні ООН щодо Електронного урядування за 2020 рік. Проаналізовано, які країни досягли найкращих результатів у електронному урядуванні та в яких країнах можна брати участь у виборах онлайн. Досліджена законодавча база України у регулюванні електронного урядування та наведено саме визначення поняття «електронного урядування». Поняття електронного урядування та електронної демократії були зіставлені у цій статті та визначена ієрархія між ними. Проаналізовані певні проблеми та позитивні трансформації в електронному урядуванні в Україні та наведено інформацію щодо відсутності поняття цифрового уряду в українському правовому полі. Надано визначення терміна «цифрове урядування» та наведено ключові відмінності порівняно з електронним урядуванням. Наведено ключові, на думку автора, пропозиції ООН щодо пришвидшення темпів цифрового урядування та цифрової трансформації держав. Зроблено висновок про недостатню ефективність побудови іміджу України як електронної держави у соціальних мережах через низьку цифрову гра- мотність серед населення та нерівномірне покриття Інтернетом по всій території Україні. Окремою проблемою залишається непоінформованість громадян щодо освітніх програм в Україні у сфері цифрових навичок.
6
Докієнко, Лариса. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 52–58. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні глобальні тренди, інструменти та технології цифрової трансформації фінансів підприємства. Охарактеризовано ключові драйвери змін в цифрову епоху та перешкоди для підприємств на шляху цифровізації. Розглянуто основні інструменти адаптації підприємств до цифровізації фінансів. Окреслено суттєві переваги та перелік підготовчих робіт для цифрової трансформації фінансів підприємства. Визначено ключові навички та компетенції фінансиста майбутнього у цифровому світі. Надано розгорнуту характеристику ключових цифрових технологій та інструментів у фінансах, що активно впроваджуються на підприємствах, та окреслено їх технологічні особливості. Проаналізовано рівень та прогноз освоєння, а також рівень готовності до прийняття цифрових інструментів у фінансах підприємства. Визначено можливі способи трансформації фінансів підприємства за допомогою нових технологій.
7
Докієнко, Л. М. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво та інновації, no. 22 (January 31, 2022): 18–25. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.3.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сучасні глобальні тренди, інструменти та технології цифрової трансфор- мації фінансів підприємства. Охарактеризовано ключові драйвери змін у цифрову епоху та перешкоди для підприємств на шляху цифровізації. Розглянуто основні інструменти адаптації підприємств до цифровізації фінансів. Окреслено суттєві переваги та перелік підготовчих робіт для цифрової транс- формації фінансів підприємства. Визначено ключові навички та компетенції фінансиста майбутнього у цифровому світі. Надано розгорнуту характеристику ключових цифрових технологій та інстру- ментів у фінансах, що активно впроваджуються на підприємствах, та окреслено їхні технологічні особливості. Проаналізовано рівень та прогноз освоєння, а також рівень готовності до прийняття цифрових інструментів у фінансах підприємства. Визначено можливі способи трансформації фінансів підприємства за допомогою нових технологій.
8
Bondar, Hanna. "Цифрова трансформація уряду України, відкриті дані (open data) та електронні послуги." Public Administration and Regional Development, no. 11 (March 31, 2021): 97–123. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.05.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу особливостей діяльності та стану реформ в Україні у напрямку цифровізації послуг, їх доступності громадянам, розвитку електронного врядування, забезпечення прозорості відкритих даних. Проаналізовано законодавче і нормативно-правове забезпечення розвитку електронного врядування в напрямку цифрової трансформації уряду. Проаналізовано та систематизовано дані закордонних досліджень щодо електронного врядування. Розкрито особливості реалізації можливостей електронного урядування в Україні під час боротьби з пандемією (COVID-19). Встановлено, що наразі в Україні спостерігається недостатній розвиток ІКТ, має місце обмеженість ресурсів, наявні проблеми пов’язані з цифровою інклюзивністю, конфіденційністю даних і кібербезпекою. Доходимо висновків, що наразі триває процес створення та розвитку національних порталів для автоматизації адміністративних завдань, підвищення доступності державних послуг, сприяння прозорості та підзвітності державного сектору. Цифрова трансформація уряду також логічно пов’язана з трансформацією управління та ціннісними, світоглядними змінами для розробки національної стратегії розвитку країни.
9
Бєлєнкова, О. Ю. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ БУДІВНИЦТВА: МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ БІЗНЕСУ, НАУКИ, ДЕРЖАВИ." Building production 1, no. 66 (November 28, 2019): 30. http://dx.doi.org/10.36750/2524-2555.66.30-36.
Full textAbstract:
Запропоновано напрямки з удосконалення механізму цифрової трансформації будівни-цтва, які включають усунення бар’єрів розвитку цифрової економіки на рівні держави, створеннясистеми моніторингу цифрової трансформації будівництва, розробка «дорожніх карт», сценаріїврозвитку цифровізації, визначення індикаторів та методики оцінювання розвитку будівництва набазі цифрових технологій. Визначено, що головними завданнями на сучасному розвитку економіки є виявлення диспропорцій, протиріч розвитку, удосконалення функцій учасників, виявлення та усу-нення недоліків державного та ринкового регулювання, розробка та використання механізмів, ме-тодів, важелів, інструментів впливу на розвиток цифрової трансформації будівництва. Запропо-новано конкретний перелік заходів, який включає виявлення сучасного стану цифрової трансфор-мації будівництва, проблем і пріоритетів регулювання, статистичне оцінювання за показникомчастка суб’єктів господарювання, які використовують цифрові технології, моніторинг викорис-тання цифрових технологій учасниками будівництва тощо.
10
Bodenchuk, Lilia, and Iryna Liganenko. "МАЛИЙ І СЕРЕДНІЙ БІЗНЕС ТА ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ." Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, no. 7 (February 28, 2021): 4–13. http://dx.doi.org/10.32750/2021-0101.
Full textAbstract:
Цифрова трансформація і зокрема поява цифрових платформ дозволяє формувати і реалізовувати нові бізнес-моделі підприємств. В той же час платформи формують тенденції розвитку економічних суб’єктів та диктують їм умови взаємодії та співпраці. Цифрові платформи не мають виробничих потужностей – основними напрямами інвестицій стають розробка інструментів маркетингового аналізу клієнта, а саме: його бажання та вподобання. Ефект від цих дій посилюється мережевими особливостями бізнес-середовища. А це в свою чергу унеможливлює традиційне ведення бізнесу та потребує враховувати вплив глобальної цифровізації на економічні відносини як окремого регіону, так і країни в цілому. Найбільші загрози при цьому відчувають суб’єкти малого та середнього бізнесу В рамках цифрових платформ по-іншому виглядають проблеми довіри і контролю. З одного боку, виникає велика надійність і точність обробки ринкової та господарської інформації, в результаті чого стає можливим створення нових, більш потужних екосистем, наприклад цифрових бірж. З іншого боку, супутньою рисою стає відкритість бізнес-моделей і доступ до інформації більшої кількості учасників, звідси виникають проблеми кібербезпеки. Крім того, однією з проблем, що виникають на підприємствах в рамках цифрової трансформації, є досягнення цифрової зрілості учасників бізнесу, інакше можуть, наприклад, втрата постачальників, які не готові інтегруватися в цифрову систему. Окремою значущою проблемою в рамках цифрових платформ є їх захоплення агентами впливу, в першу чергу домінуючими учасниками ринку. Проведений аналіз дозволив виявити і узагальнити провідні методи та інструменти управління розвитком малого і середнього бізнесу, а також визначити основні ризики функціонування цифрових платформ. В статті цифрові платформи були розглянуті як інноваційні бізнес-моделі, як релевантний інструмент вирішення завдань дотримання стратегічних інтересів різних економічних суб’єктів.
11
Шимченко, Людмила, Денис Мірошніченко, and Дeнис Костенко. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ ВЛАДИ З НАРОДОМ." Society Document Communication, no. 14 (May 5, 2022): 304–22. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2022-14-304-322.
Full textAbstract:
Публікація присвячена дослідженню цифрової трансформації України в ракурсі ефектизації комунікації влади з народом. За рахунок цифрових технологій забезпечується механізм відкритості інформаційного поля, доступності у використанні інформації як ресурсу. У статті акцентується увага як на позитивних сторонах цифрової трансформації (наближення до світових технологічних змін, поліпшення в сфері послуг для населення, зниження рівня корумпованості державних органів влади та ін.), так і на негативні у формі зростання можливостей до цілеспрямованої обробки масової свідомості людей з послідуючими негативними проявами: девальвацією цінностей, гіпердевіантною поведінкою частини населення, асоціальними діями. Особлива увага звернута на негативні впливи на молодь, підлітків з послідуючими невротизаційними проявами.
Зважаючи на масовізацію негативних проявів, у статті особливу увагу звернуто на механізми ефективної кіберсоціалізації молоді, людей з особливими потребами, осіб старшого віку. Акцентовано увагу на розробці та шляхах до реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Рівень нових використовуваних форм комунікації настільки високий, що автори взяли на себе сміливість погодитись з думкою частини науковців про комунікативну революцію, про цифрову комунікацію як стратегічний засіб розвитку сучасного суспільства.
На користь думки про цифрову комунікацію як базис для соціальної революції в статті наводяться аргументи: рівня, кількості і якості електронних послуг; участі людини в системі електронних платежів; поширення мережі Інтернет, зростання цифрової грамотності та ін. Для проведення ефективної соціальної революції в статті особливу увагу звернуто на «правильне насичення» інформаційного поля, на необхідності формування моделі публічного управління з базовою цифровою платформою, електронним урядуванням та загальною цифровізацією соціуму. Окремо в статті звернута увага на підготовці спеціалістів, відповідальних за комунікації в державних органах.
Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для забезпечення ефективної комунікації між владою і народом, тому варто вказати на необхідність подальших наукових досліджень проблеми цифрової трансформації в Україні, особливо що стосується технологій по забезпеченню поліпшення комунікації влади з народом і навпаки.
12
Калач, Ганна Миколаївна. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОНДОВОГО РИНКУ." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», no. 2(52) (October 30, 2018): 171–77. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2018.2(52).171-177.
Full text
13
Міхровська, Марина. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 6 (July 1, 2021): 75–77. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.011.
Full text
14
Чемерис, Ганна, Ганна Брянцева, and Олександр Брянцев. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИЗАЙН-ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ." Physical and Mathematical Education 32, no. 6 (January 27, 2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. У статті розглядається цифрова трансформація та її вплив на вдосконалення сучасної дизайн-освіти у закладах вищої освіти України. Метою дослідження є аналіз цифрової трансформації освіти в Україні, дослідження інтернаціонального досвіду цифрової трансформації дизайн-освіти та окреслення шляхів вдосконалення української дизайн-освіти з урахуванням тенденції до цифрової трансформації. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань у дослідженні комплексно застосовано загальні (системний, інструментальний та функціональний підходи, діалектичний та порівняльний аналіз, синтез та систематизація для дослідження педагогічної, науково-технічної та методичної літератури), спеціальні (спостереження та аналіз освітньої практики) та загальнологічні методи (екстраполяція, індукція та дедукція для формулювання висновків) наукового дослідження, що дозволило дослідити сучасний стан, оцінити практичні результати цифрової трансформації інтернаціональної дизайн-освіти, визначити пріоритетні шляхи вдосконалення української дизайн-освіти в контексті стратегії цифрової трансформації освіти і науки та науково схарактеризувати її потенціал. Результати. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки України передбачає вдосконалення дизайн-освіти у таких напрямах: вплив на добір форм, методів та засобів організації навчання в напрямку віртуалізації освітнього процесу; вплив на зміст освітніх програм професійної підготовки майбутніх дизайнерів; використання імерсивних технологій навчання. Висновки. За результатами дослідження підтверджено, що цифрові освітні ресурси вимагають від студентів креативності, вміння критично мислити та здатності гнучко передбачувати результати дизайн-проєктування в умовах неоліберальної економіки нетворку. Для вдосконалення форм, методів і засобів провадження дизайн-освіти обґрунтовано доцільність використання LMS-платформ, вебінарних сервісів, месенджерів, електронної пошти, сервісів швидкого тестування та опитування, конструкторів інтерактивних завдань. Зважаючи на розвиток цифрових технологій у арт-сфері та інноваційну діяльність у практиці дизайну рекомендовано хмарні сервіси (типу InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt), використання QR-кодів та імерсивних технологій на прикладі Unity3D, відвідування віртуальних галерей та музеїв. Перспективним бачиться впровадження дизруптивних технологій у дизайн-практику.
15
Луценко, О. І. "ДИГІТАЛІЗАЦІЯ ЯК ОДИН З ОСНОВНИХ ДРАЙВЕРІВ ТРАНСФОРМАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 18 (June 30, 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.2.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано сучасний стан цифрової трансформації економіки України в умовах глобальної дигіталізації. Визначено, що сьогодні цифрова трансформація є головним чинником економічного зростання та переходом на новий рівень соціально-економічних систем. Виділено основні чинники, які перешкоджають розвитку цифровізації української економіки. Виявлено, що, незважаючи на існування низки перешкод різноманітного характеру, Україна впевнено рухається у напрямі створення цифрової країни, активно впроваджуючи інформаційні технології, такі як штучний інтелект, Інтернет речей, віртуальна реальність, хмарні обчислення тощо, у всі сфери діяльності. Досліджено сучасні тенденції у формуванні та реалізації державної політики України у сфері цифровізації.
16
Шевчук, Олександра. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ У СТРАХОВІЙ ІНДУСТРІЇ." Вісник Університету банківської справи, no. 1(34) (April 23, 2019): 29–34. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(34)2019183105.
Full text
17
ЦЮНЯК, О. П., and Л. Ю. СУЛТАНОВА. "ОСМИСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 3 (November 18, 2021): 208–14. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.31.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у закла- дах вищої освіти. Обґрунтовано необхідність цифрової трансформації системи освіти, організації освітнього про- цесу у закладах вищої освіти з упровадженням інноваційних і цифрових технологій. Систематизовано норматив- но-правові документи, що характеризують доцільність упровадження діджиталізації в освіті. Охарактеризовано сутність понять «професійна підготовка», «цифровізація». Представлено та узагальнено результати опитування здобувачів вищої освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З’ясовано, що до першочергових завдань розвитку вищої освіти в умовах цифровізації слід віднести не лише ресурсне наповнення освітнього середовища сучасними цифровими засобами навчання, але й підготовку викла- дачів і здобувачів вищої освіти до ефективного їх використання. Саме вміння користуватися цифровими техно- логіями забезпечує готовність майбутніх учителів початкових класів використовувати цифрові технології у про- фесійній діяльності, створює основу для формування в них цифрової грамотності та цифрової компетентності. Доведено, що цифровізація сприяє гнучкості освітнього процесу у закладах вищої освіти, забезпечує форму- вання конкурентоспроможних фахівців, які вчаться швидко адаптовуватися до умов, що змінюються неперед- бачено і стрімко (запровадження карантину). На нашу думку, доцільним є оснащення приміщень закладів вищої освіти, в яких проводяться заняття, новими взірцями технічних засобів навчання. Покращить процес підготовки здобувачів вищої освіти і відкриття спеціалізованих приміщень для проведення занять і самостійної роботи, таких як Інтернет-класи, мультимедійні аудиторії, де проводяться навчальні заняття з використанням мультимедійних і цифрових технологій. Окрім того, цифрова трансформація освіти посилює мотивацію майбутніх учителів почат- кових класів до самоосвіти і саморозвитку, сприяє досягненню нових освітніх результатів, адекватних вимогам цифрового суспільства.
18
Stelmashonok, Elena V., and Vitaliy L. Stelmashonok. "ЦИФРОВАЯ ТРАНСФОРМАЦИЯ АГРОПРОМЫШЛЕННОГО КОМПЛЕКСА: АНАЛИЗ ПЕРСПЕКТИВ." Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 13, no. 2 (April 29, 2021): 336–65. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2021-13-2-336-365.
Full textAbstract:
Состояние вопроса. Цифровые технологии приводят к глубокому изменению моделей функционирования экономических агентов, в том числе и в агропромышленном комплексе (АПК). Однако, в отличие от других отраслей экономики, для АПК пока не было предложено комплексной картины тех последствий, к которым приведет его цифровая трансформация. Существующие публикации посвящены отдельным технологиям и исследуют цифровую трансформацию АПК на уровне отдельных компаний. Отсутствие такой картины препятствует принятию взвешенных решений о целесообразности проведения цифровой трансформации и выбора ее направлений.
Материалы и методы исследования. В статье использовался метод анализа и синтеза, а также метод анализа источников. Для отбора источников для анализа был осуществлен поиск по ключевым словам в Национальной электронной библиотеке elibrary.ru.
Результаты. В предлагаемой статье показано, что цифровая трансформация АПК приведет к:
- изменению отраслевой структуры АПК из-за исчезновения традиционных отраслей и возникновения новых;
- изменению участия АПК в национальной и мировой экономике;
- внедрению новых организационных моделей функционирования предприятий АПК (платформ и экосистем);
- исчезновению остатков традиционного сельского уклада и изменению городского уклада.
Заключение. Нами обоснованы следующие основные положения:
- цифровая трансформация ведет не только к технологическим, но и к организационным преобразованиям в АПК;
- результатом цифровой трансформации станет глубокое изменение модели организации АПК и его роли в национальной экономике;
- государству необходимы принимать меры по поддержке цифровой трансформации АПК и по адаптации АПК к новому цифровому укладу.
19
Сунєгін, Сергій. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ДЕРЖАВНОГО РОЗВИТКУ: РИЗИКИ ІННОВАЦІЙ." ГРААЛЬ НАУКИ, no. 7 (September 3, 2021): 96–104. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.08.2021.014.
Full textAbstract:
у статті досліджуються соціальні ризики цифрової трансформації суспільно-державного розвитку. Відзначається, що ризики сучасних цифрових інновацій у значній мірі закладені у філософсько-світоглядних, ідеологічних константах соціального розвитку сьогодення. Наголошується на невід’ємності онлайн-життя сучасної людини від її офлайн-відносин, у зв’язку із чим з кожним роком індивіду стає все складніше орієнтуватися в специфіці відповідної комунікації. Детально висвітлюється проблема забезпечення належного рівня соціальної відповідальності в умовах віртуалізації суспільного життя та основні передумови, необхідні для її вирішення. Робиться висновок, що основною передумовою забезпечення позитивних перспектив обмеженої цифровізації суспільних відносин є значне посилення рівня колективної та індивідуальної моральної свідомості.
20
Кулинич, Мирослава Богданівна. "Цифрова трансформація вітчизняних підприємств в сучасних умовах." Економіка, управління та адміністрування, no. 3(89) (November 27, 2019): 8–15. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2019-3(89)-8-15.
Full text
21
Nikitin, Iurii, and Oles Kulchytskyy. "Digital paradigm as the basis for definitions: digital business, digital enterprise, digital transformation." Marketing and Digital Technologies 3, no. 4 (December 25, 2019): 77–87. http://dx.doi.org/10.15276/mdt.3.4.2019.7.
Full text
22
Пінчук, Ольга, Олександра Соколюк, Олександр Буров, and Марія Шишкіна. "Цифрова трансформація навчального середовища: аспект пізнавальної активності студентів." Педагогіка вищої та середньої школи 52 (December 19, 2019): 22–38. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3774.
Full textAbstract:
До особливостей цифрового середовища належать: інтеграція ІКТ; використання локальних та глобальних мереж та ресурсів; підтримка та розвиток якісно нових технологій обробки інформації; активне використання сучасних засобів, методів і форм навчання у навчальному процесі. Організація діяльності з точки зору цифрового навчального середовища забезпечує відповідні зміни у взаємодії між суб’єктами навчального процесу.
Сьогодні набувають широкого розповсюдження засоби та технології інформаційно-комунікаційних мереж (ІКМ), зокрема Інтернет, які користувацькі та оперативно-процесуальні властивості були змінені на початковому етапі із закритих локальних на відкриті в даний час. Розвиток інформаційно-комунікаційних мереж (від закритих локальних до відкритих) змінює типологію навчальних середовищ. Виділяють наступні моделі навчальних середовищ, які широко використовують засоби ІКТ та ІКМ (із основними ознаками, що їх характеризують): використання локальної мережі зв’язку для представлення навчальної інформації; використання локальної мережі зв'язку та відкритих мережевих ресурсів; використання відкритих мережевих ресурсів; для самостійного використання ресурсів відкритої мережі безпосередньо в класі студентом; для використання студентом відкритих мережевих ресурсів у процесі самостійної навчальної діяльності; для використання студентом освітніх ресурсів, спеціально створених учителем, а також ресурсів відкритих мереж у його самостійній навчальній діяльності.
23
Міхровська, М. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВИ ЯК НОВИЙ ЕТАП АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ." Юридичний вісник, no. 3 (September 9, 2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2193.
Full textAbstract:
Адміністративна реформа вУкраїні – явище, значення якоговажко переоцінити. Вже багатороків, з моменту прийняття Кон-ституції України, наша державаперебуває в стані постійногореформування. Ці трансформа-ційні процеси охоплюють майжевсі аспекти життєдіяльності дер-жави, а тому важливим є визна-чити, на якому етапі трансформа-ційних змін сьогодні знаходитьсянаша держава. У статті проана-лізовано визначення адміністра-тивної реформи та вказано цілі йнапрями, що були визначені концеп-туальним документом – Концеп-цією адміністративної реформи.З’ясовано, що адміністративнареформа, розпочата ще у 1997 році,не була закінчена, а лише перейшлана новий етап.Автором визначено сім основнихетапів реалізації адміністратив-ної реформи. Основний акцентзроблено на останньому, сучас-ному – «цифровому» етапі. Проана-лізовано законодавство, прийнятена кожному з етапів, а також вка-зано, які саме акти, що сприялиінформатизації, було впроваджено.Вказано, що цифровий етап прове-дення адміністративної реформибув закладений у Концепцію адмі-ністративної реформи із самогопочатку, а застосування інформа-ційно-комунікаційних технологійбуло визначено як абсолютно необ-хідний аспект здійснення такогореформування.Автор акцентує увагу на тому,що поняття «адміністративнареформа» є досить застарілою якчерез неповний суб’єктний склад,так і через те, що у класичній адмі-ністративній реформі переважа-ють зв’язки лише субординаційногохарактеру, що суперечить тен-денціям з демократизації системипублічної влади останніх десяти-літь. Отже, поняття «адміністра-тивна реформа» нині потребуєвдосконалення, тому пропонуєтьсязамінити його більш сучасним тер-міном «реформа публічної влади».Новий, цифровий етап адміні-стративної реформи характери-зується передусім новим рівнемвзаємодії між державою та сус-пільством. Підкреслено, що адмі-ністративна реформа і цифроватрансформація держави насправдімають одну спільну мету. Так,втілення принципу «держава длялюдини» повністю перекреслюєусталений принцип «управліннязаради управління», що і є одною знайважливіших цілей впровадженняодночасно як цифрових технологійу повсякденне життя, так і адмі-ністративної реформи.
24
Мехед, Андрій, and Захарій Варналій. "ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Вісник Університету банківської справи, no. 3(42) (December 23, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253524.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є дослідження впливу цифровізації на діяльність підприємств та організаціюсистеми їхньої фінансової безпеки, зокрема сформувати визначення фінансової безпеки як структур-ної компоненти економічної безпеки в контексті цієї роботи, окреслити переваги та виявити проблемифункціонування підприємств в умовах цифрової економіки та сформувати теоретичні положення роз-робки механізму фінансової безпеки, адаптовані до умов цифрового середовища. Наведено авторськевизначення поняття фінансової безпеки як міри гармонізації в часі і просторі економічних інтересівпідприємства з інтересами суб’єктів зовнішнього середовища з метою формування відповідної системидля захисту фінансових інтересів підприємства від наявних і потенційних внутрішніх і зовнішніх за-гроз. Досліджено сутність цифрової економіки як нової парадигми розвитку економіки і суспільства, деосновним фактором виробництва є інформація, представлена в цифровому варіанті. Визначено харак-терні риси цифрової економіки, а також позитивні та негативні аспекти, які мають вплив на безпеку під-приємницьких структур. Визначено сутність і роль системи фінансової безпеки підприємства в умовахдіджиталізації економіки та сформовано основні положення розробки механізму фінансової безпеки,адаптовані до умов цифрового середовища. При цьому до результатів функціонування механізму фі-нансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки віднесено: забезпечення сталого розвиткув мінливих умовах; збільшення позитивних грошових потоків; створення і використання сучаснихІТ-систем та бізнес-моделей; формування високого рівня управління і швидкого реагування на загрози.Своєю чергою, забезпечення фінансової безпеки підприємства в умовах цифрової економіки повиннобазуватися на таких принципах: системність; оперативність реагування на загрози; безперервністьздійснення заходів; узгодженість рішень і дій; доцільність витрат на заходи безпеки; компетентністьуправлінського персоналу та працівників компанії; послідовність у проведенні заходів; спрямованістьна результат.Ключові слова: фінансова безпека, цифрова економіка, діджиталізація, цифровізація, цифрові техноло-гії, цифрова трансформація, механізм фінансової безпеки.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 12.
25
СОБОЛЬ, Наталія. "ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ І ПОКОЛІННЯ Z. ВЗАЄМНА ТРАНСФОРМАЦІЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, no. 4 (January 1, 2022): 188–201. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.919.
Full textAbstract:
Нова інформаційно-цифрова доба, до якої увійшло людство, різко змінює економічні та соціальні умови життя людини. На побутовому рівні, на жаль, багато хто не розуміє, що попри беззаперечну зручність, користь та екологічність, які притаманні інформаційно-цифровим технологіям, вони можуть стати загрозою для здоров’я і розвитку людини, особливо молодої. Заклади вищої освіти, що покликані забезпечити усі сфери високоосвіченими і професійно компетентними фахівцями, повинні грамотно та цілеспрямовано готувати молоде покоління до успішного функціонування у цих умовах, що неможливо без знання його визначальних рис, способу життя і мислення. Керівництву та науково-педагогічним працівникам університетів доведеться працювати з докорінно новою категорією студентів, які відрізняються від попередніх поколінь як цифровою обізнаністю, так і цифровою залежністю, що впливає на їх особистісні, соціальні характеристики, так і на спосіб життя у цілому. Враховуючи це, університети повинні розробити стратегії, які допоможуть студентам, хоча б частково, подолати ці негативні прояви, успішно навчатись і формувати навички, необхідні для фахівця майбутнього. Водночас за опору потрібно взяти як позитивні характеристики молодого покоління, а саме: незалежність, самостійність, бажання займатись підприємницькою діяльністю, підтримка соціальних ініціатив і проектів, стурбованість станом екології і глобальними проблемами людства; так і їх постійну потребу у новизні, нових відчуттях, бажання працювати і навчатись у команді, прагнення міжособистісної взаємодії, бажання отримувати підтримку друзів, страх осуду й остракізму. Серед перспективних напрямів роботи зі студентами, представниками нового покоління, вбачаємо цілеспрямоване формування у процесі навчання навичок аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, аналогії; активне залучення до наукової роботи; розвиток творчого потенціалу; залучення до участі в заходах, які вимагають активної міжособистісної взаємодії; виховання відповідальності за власні дії і доручену роботу; ознайомлення з технологіями організації власного часу та нормами гігієни; залучення до фізкультури та спорту. Для успішної роботи за цими напрямами потрібно розробити нові чи адаптувати наявні форми та методи роботи з урахуванням особливостей і потреб молодого покоління.
26
Потанина, О. В. "Цифровая трансформация политических отношений на Дальнем Востоке: проблемы и перспективы." Ойкумена. Регионоведческие исследования, no. 4 (2021): 39–48. http://dx.doi.org/10.24866/1998-6785/2021-4/39-48.
Full textAbstract:
Потанина О. В. Цифровая трансформация политических отношений на Дальнем Востоке: проблемы и перспективы. В данной статье рассматривается сущность политики региона в эпоху цифровизации. С появлением новейших цифровых технологий остро стоят вопросы их внедрения, цифрового предложения и спроса, измерения цифровизации. Благодаря применению новейших технологий происходит цифровая трансформация всех сфер жизни общества. Актуальность статьи состоит в рассмотрении цифровизации регионального уровня на примере Дальнего Востока России. В результате работы при рассмотрении данных индекса "Цифровая Россия" были изучены диспропорции в уровне цифровизации субъектов Дальневосточного федерального округа, которые могут быть устранены благодаря разработкам и реализации проектов, поставленных задач для достижения цели. Выявлены среднесрочные перспективы ДФО, делается вывод о том, что уровень цифровизации страны напрямую зависит от индекса цифровой трансформации регионов. Ключевые слова: цифровизация, цифровые технологии, Дальневосточный федеральный округ России, государственная политика, цифровая трансформация, регион.
27
КАСЬЯНОВ, Сергей Владимирович. "ЦИФРОВАЯ ТРАНСФОРМАЦИЯ КАК НОВЫЙ ДРАЙВЕР ПОВЫШЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО И МУНИЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛЕНИЯ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 9 (February 19, 2020): 5. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-9-5-12.
Full textAbstract:
Цель работы. Целью работы является исследование механизмов реализации цифровых технологических решений в условиях новых экономических отношений и ограниченности ресурсных возможностей в системе государственного и муниципального управления. Метод или методология проведения работы. Исследование основывается на общенаучной методологии, которая предусматривает применение системного подхода к решению проблемных вопросов. Основой данной работы являются фундаментальные труды, статьи, интервью отечественных и зарубежных учёных по вопросам цифровой трансформации в системе государственного и муниципального управления. Результаты. Несмотря на то что федеральный проект «Цифровое государственное управление» предлагает комплекс мер, направленных на упрощение взаимодействия граждан с государством, органов власти между собой, он не решает многие из текущих проблем неэффективности органов государственной власти и не отвечает в полной мере на вызовы цифровой трансформации. Для обеспечения более эффективного сотрудничества между федеральными, региональными и муниципальными органами власти директивным органам необходимо проявлять сильное лидерство, а также начать внедрение цифровых платформенных решений, основанных на использовании больших данных, в целях предоставления услуг, ориентированных на пользователя. Переход к новой системе государственного и муниципального управления, основанной на данных, и инновационном использовании нарождающихся цифровых технологических решениях, таких, как аналитика данных, блокчейн, интернет вещей и искусственный интеллект, ускорят переход Российской Федерации в целом на новый уровень цифровой зрелости – «Дата-центрическое правительство» и позволят создать основу для будущих технологических прорывов. Создавая новую систему государственного управления, которая станет технологической, нормативной и культурной основой будущего развития государства, цифровая трансформация будет служить как драйвер результативности и эффективности в реализации государственных и муниципальных функций за счет снижения трансакционных издержек и всестороннего анализа бизнес-кейсов при внедрении технологических решений. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут использоваться государственными органами субъекта РФ, органами местного самоуправления (муниципальных образований) при формировании и построении современной цифровой архитектуры системы управления. Выводы. Цифровая трансформация в системе государственного и муниципального управления должна изменить подходы в организации работы органов власти на всех уровнях и реализовать на всех этапах управленческого цикла, в интересах повышения результативности, цифровые технологические решения. Без комплексного подхода в организации работы органов власти на всех уровнях масштабной отдачи от цифровой трансформации в системе государственного и муниципального управления не получится.
28
Хуторна, Мирослава Емілівна, and Юлія Павлівна Ткаченко. "ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ГРОШОВОГО РИНКУ: ПЕРСПЕКТИВИ ЧИ ЗАГРОЗИ ФІНАНСОВІЙ СТАБІЛЬНОСТІ." Фінансовий простір, no. 4(40) (December 24, 2020): 269–77. http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(40).2020.222737.
Full text
29
Косса, Алваро Сімао. "Цифрова трансформація економік країн Африки як шлях інклюзивного розвитку." Економіка і організація управління, no. 1 (2022): 117–26. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2022.1.12.
Full text
30
Похилько, Світлана, Лариса Гриценко, and Артем Мартим’янов. "ЕПОХА ПОСТКОРОНАВІРУСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЦИФРОВІ БІЗНЕС-МОДЕЛІ." Молодий вчений, no. 11 (99) (November 30, 2021): 404–8. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-87.
Full textAbstract:
У сучасному суспільстві за часів світової пандемії особливе місце займає процес переходу бізнесу в онлайн середовище. Зокрема, майже половина підприємств на початку карантину в березні 2020 року була закрита або була на межі закриття, що призвело до того, що бізнес-середовище було вимушене швидко адаптувалося до сучасної ситуації. Виникла необхідність активно залучати програми дистанційної роботи. У статті було проаналізовано вплив карантинних обмежень на бізнес-сферу, наведено статистичні дані впливу диджіталізації підприємств у умовах коронавірусної епохи. Також, було проведено дослідження щодо введення нових шляхів покращення економічних наслідків в сучасних умовах, зокрема, виділено роль керівника підприємства, такі зміни як пришвидшення функціонування цифрової бізнес-моделі підприємства. Було узагальнено поняття безпосередньо самої бізнес-моделі як складової мехіанізму роботи підприємства. Загалом, цифровізація процесів актуальна не лише на рівні окремих компаній: цілі галузі обирають цей шлях розвитку як єдиний спосіб реагування на швидко мінливі умови навколишнього середовища. Завдяки цьому цифрова трансформація промисловості, роздрібної торгівлі, державного сектору та інших сфер вже змінює життя кожної людини та кожного бізнесу. Загалом впровадження цифрових технологій розмиває географічні та фізичні кордони та відкриває нові економічні перспективи, соціальний та культурний розвиток країн, а також зростання регіональної та глобальної конкурентоспроможності. Пришвидшення диджіталізації на практиці показує високі показники продуктивності, а експерти говорять що карантин допоміг зробити справу наступних років. Без перебільшень локдаун за часів коронавірусу здійснив безпрецедентний вплив на увесь світ, але серйозні проблеми все ж таки залишаються. Компанії повинні запроваджувати цифрові бізнес-моделі сьогодні, якщо вони хочуть продовжувати існувати на економічному ринку в майбутньому. Тимчасові вдосконалення, які задовольняють клієнтів сьогодні, можуть стати постійними компонентами, що покращують роботу бізнес-компаній на протязі найближчих років.
31
Гринько, П. Л. "Цифрова трансформація бізнесу в умовах розвитку інноваційних процесів в Україні." Бізнес Інформ, no. 3 (506) (2020): 53–58.
Find full text
32
Чернецький, С., А. Чечель, Н. Діденко, Д. Грицишен, and К. Малишев. "ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНІ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 68–76. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.238799.
Full textAbstract:
Анотація. Визначено, що важливим напрямом реалізації сталого розвитку та реформи публічного управління є ефективний процес електронного урядування, який має бути забезпечений відповідним фінансуванням. Мета статті — визначення подальших можливостей фінансування електронного урядування України в рамках реалізації проєктів та реформи публічного управління з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу для реалізації цілей сталого розвитку та цифровізації країни. Методичною базою дослідження є аналітичні дані ПРООН України, Національного агентства з питань державної служби України, Європейської Комісії, дослідження цифрового уряду Організації економічного співробітництва та розвитку. Визначено ключові фактори держави в напрямі цифрового суспільства і сталого демократичного урядування (права людини, прозорість і доброчесність, парламентська реформа, громадянське суспільство та робота з молоддю, реформа охорони здоров’я та підтримка державних закупівель, цифрова трансформація). Проаналізовано особливості фінансування Стратегії реформування державного управління України, найбільшу частку фінансування якої становить бюджетна програма «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» і бюджетна підтримка ЄС. Визначено особливості фінансування електронного урядування у країнах ЄС. Обґрунтовано необхідність зовнішніх джерел фінансування цифрових проєктів в Україні через недостатнє їхнє фінансування. Визначено найбільші країни — донори з фінансування проєктів електронного урядування в Україні (Данія, Естонія, Великобританія, Швеція, Швейцарія, Німеччина і Польща). На основі дослідження європейського досвіду моделей фінансування проєктів розвитку електронного урядування визначено чинні інструменти фінансування для України (кошти спільної міждержавної стратегії розвитку, гранти, благодійність, державно-приватне партнерство) і перспективні інструменти фінансування, використання яких дозволить підвищити відкритість, прозорість та ефективність роботи державних органів і забезпечити розвиток відкритих даних. Ключові слова: електронне урядування, фінансування проєктів, цифрова трансформація, реформа публічного управління. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 2; бібл.: 14.
33
Скруг, Валерий Степанович. "Трансформация промышленности в цифровой экономике: проблемы и перспективы." Creative Economy 12, no. 7 (July 31, 2018): 943. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.7.39208.
Full textAbstract:
В статье проведен анализ актуального состояния цифровизации российской промышленности, рассмотрены проблемы и выявлены перспективы трансформации промышленности в цифровой экономике. Актуальность статьи обусловлена быстрым развитием новых информационных и коммуникационных технологий, благодаря которым возникает новый способ производства, который строится на принципиально иных правилах, чем традиционный, и затрагивает все отрасли промышленности. Гипотеза исследования заключается в том, что медленная трансформация промышленности является следствием низкой инновационной активности промышленных предприятий. Показано, что цифровизация является базой для высоких темпов экономического роста и новой структуры экономики. В статье дается сравнение состояния «цифровизации» промышленности России с аналогичным состоянием промышленности других стран, которые являются мировыми лидерами в области цифровой трансформации. Рассматриваются причины, сдерживающие цифровую трансформацию промышленности. Предложены пути решения выявленных проблем. Дается прогноз использования цифровых технологий в организациях обрабатывающих производств. Результаты исследования могут быть использованы при совершенствовании управления развитием цифровой экономики в России.
34
Beztelesna, L. I., and V. B. Vasyliv. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТІВ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 3. http://dx.doi.org/10.31713/ve120211.
Full textAbstract:
Система освіти України створює для особи широкі можливості, серед них і здобуття загальних і професійних компетентностей. Однією з ключових є цифрова компетентність. Зважаючи на швидку зміну технологій, світова економіка зіштовхується з дефіцитом людей з цифровими навичками. Саме тому більшість країн включають навчання цифровим навичкам як частину загальної стратегії освіти та розвитку національної цифрової економіки. Міністерством цифрової трансформації України створено портал «Дія», на якому за допомогою тесту «Цифрограм» громадянам надано можливість перевірити цифрову грамотність. Середня оцінка цифрової грамотності студентів контрастує з статистикою використання інформаційно-комунікаційних технологій молоддю. Дослідження показали, що значні обсяги використання комп’ютерів, мобільних пристроїв та Інтернету сприяють лише цифровим навичкам на операційному рівні. Значне за обсягом/часом споживання цифрових технологій не можна розглядати як доказ цифрової компетентності. Молодь є в основному споживачем чужого контенту, а не творцем нового, самостійно створеного. Запропоновано запровадити тестування цифрових навичок студентів першого курсу і залежно від їхнього рівня диференціювати навчальні програми та формувати індивідуальні навчальні траєкторії. Необхідна зміна парадигми здобуття цифрових навичок: перехід від традиційного надання контенту і відомостей до супроводу студентів у створенні цифрового контенту, розробці практико-орієнтованих проектів. Для досягнення успіху необхідна ефективна між секторальна взаємодія стейкхолдерів – державних органів, університетів, ІТ-компаній, громадських організацій. Сприятиме успіху також запровадження адресної політики з покращення цифрових компетенцій щодо певних груп населення.
35
Круглов, Віталій. "ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТРАНСФОРМАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВОЇ ЕПОХИ." Науковий вісник: Державне управління 1, no. 7 (March 15, 2021): 140–61. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-140-161.
Full textAbstract:
Процеси технологічних змін, які позначилися на забезпеченні життєдіяльності держави, виробництва, відобразилися у переважній більшості людської діяльності - є наслідком стрімкого розвитку цифрової економіки. Породжені інноваційними технологіями нові напрями діяльності підприємств, установ та організацій вимагають наявності у персоналу відповідних фахових навичок, пов’язаних зі знаннями цифрової економіки. Мета дослідження полягає у аналізі сучасного стану державної політики трансформації ринку праці та формування підходів щодо впровадження змін з урахуванням викликів цифрової епохи. Як показує процес розвитку ринку праці, цифровізація та технологічний прогрес значно вплинули на економічну діяльність, виявивши вимоги щодо адаптивних навичок фахівців. Це, в свою чергу, в найближчому майбутньому призведе до значного скорочення та ліквідації робочих місць. Цифрова трансформація є складними змінами за рахунок посиленого впливу технологій, спрямованими на відносини у суспільній та економічній сферах. Концепція Industry 4.0 передбачає виникнення та подальший розвиток сучасних інноваційних напрямів діяльності. Нагальною постає потреба отримання та адаптування працездатного населення до мінливих вимог ринку праці. Впровадження нових напрямів потребуватиме значної кількості найманих працівників, в той же час – зникнення неактуальних напрямів призведе до значного рівня безробіття. Визначено, що перед державною політикою, пов’язаною з трансформації ринку праці, постають питання, спрямовані на: врегулювання балансу між виконанням роботи людьми та автоматизованими системами; контроль за безпечним використанням провідних технологій; формування необхідного середовища для підприємницької конкуренції; збільшення фінансування НДДКР; розбудову цифрової інфраструктури; впровадження стимулюючого характеру в оплаті праці в наукоємних та інноваційних сферах діяльності; законодавче упорядкування питань, пов’язаних з виконанням віддаленої роботи; посилення інституційних меж захисту інтелектуальної власності; державну підтримку суб’єктів інноваційної діяльності; залучення значних інвестицій у розвиток наукової та освітньої сфери; перепідготовку фахівців у різних сферах діяльності та працевлаштування.
36
Желуденко, Марина, and Світлана Гринюк. "ОСВІТА ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ЗАБЕЗПЕЧННЯ СТАБІЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ COVID-19: СТАН, ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 18, no. 2 (December 25, 2020): 43–53. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(18).2020.43-53.
Full textAbstract:
Оглядова стаття присвячена розгляду освіти в умовах пандемії К-19, яка спричинила вплив на функціонування усіх сфер суспільства, змінила картину світу та стала причиною трансформацій освіти. Освіта розглядається як основний стратегічний ресурс забезпечення здорового функціонування суспільства та держави. Підкреслюється необхідність адекватної та професійної освітньої політики держави для подолання кризової ситуації та забезпечення соціальної й економічної безпеки населення. Розглядаються фактори дестабілізуючого характеру, які суттєво впливають на стан освіти в умовах пандемії: соціальна ізоляція, блокування можливості навчання face-to-face, напруження в суспільстві, економічна криза, відсутність достовірних знань про реальних стан речей, нерівний доступ до якісного Інтернету, низький рівень цифрової обізнаності педагогічного персоналу. Здійснюється аналіз проблем освіти у кризовій ситуації, а також визначаються потенційні можливості для виведення освіти на принципово новий за формою та якістю рівень. Автори наголошують на необхідності посилення іншомовної компетентності викладачів, оскільки ситуація потребує теоретичних знань із зовнішніх джерел для об’єктивного аналізу ситуації, а також практичних знань, які дозволяють підвищувати власний професійний рівень (у тому числі за рахунок освіти та самоосвіти при використанні ресурсів іноземними мовами). Серед позитивних змін в освіті автори називають створення нових моделей навчання, розширення освітніх кордонів, економічність, оновлення запитів на освіту, розкриття творчого потенціалу педагогів. У статті визначаються також пріоритети освіти: сприяння, підтримка та участь держави та державних органів влади усіх рівнів у реалізації принципів цифрової освіти; масштабне використання цифрових технологій навчання та викладання; розвиток цифрових навичок педагогічного персоналу, формування культури цифрової комунікації; аналітика в системі освіти, компаративістські дослідження, вивчення досвіду інших держав, стратегічні прогнози. Обґрунтовано, що в умовах дестабілізації суспільства основні проблеми – у царині моральної відповідальності, а тому реформи, зміни, трансформації освіти мають відбуватися з урахуванням основних моральних цінностей та поваги до особистості.
Ключові слова: цифрові ресурси, Інтернет, цифрова освіта, освітні ресурси, цифрове спілкування, фактори дестабілізуючого характеру, пріоритети освіти, цифрова обізнаність, моральна відповідальність.
37
Семенов, Сергей Валерьевич, Екатерина Александровна Котылева, and Любовь Валерьевна Дубровина. "ЦИФРОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ И НАВЫКИ ГРАЖДАН В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 3 (October 24, 2020): 75. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-3-75-82.
Full textAbstract:
Цифровая трансформация по-разному воспринимается людьми: кто-то с готовностью встречает все инновации и применяет их, например в процессе приобретения товаров или услуг, в работе или обучении, а кто-то имеет затруднения даже при осуществлении элементарных действий в сети интернет. В статье предложен понятийный аппарат на основе критериев цифровых возможностей и навыков граждан России. Предмет исследования: цифровые возможности и навыки граждан. Цель исследования: оценить степень готовности российского общества к цифровой трансформации. Предлагается ввести такие понятия, как: цифровой потребитель, цифровой пользователь и цифровой эксперт. Данные понятия позволяют провести анализ того, насколько граждане РФ готовы к восприятию и использованию цифровых технологий, оценить компетенции, которыми они обладают. В качестве метода сбора информации применялись такие методы, как анкетирование и интервьюирование. Также проанализированы различные показатели цифровой трансформации общества, связанные с основными умениями населения и областями их применения. В качестве методов мониторинга данных были использованы анкетирование и интервьюирование. Исследованы такие показатели, как: цифровые навыки городского и сельского населения, показатели направления использования интернет-ресурсов гражданами РФ, показатели цифровизации предпринимательского сектора в России, индекс цифровизации бизнеса по странам. Результаты. Выявлены факторы, которые тормозят процесс цифровой трансформации РФ, а также предложены варианты развития общества в данной сфере. Кроме того, изучены проблемы, которые существуют в области цифровизации общества с точки зрения бизнес-процессов и простых обывателей. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы при определении приоритетных направлений работы государства в области цифровизации общества. Выводы. Результаты исследования показали, что гражданам и компаниям требуется произвести большую работу для того, чтобы программа цифровой трансформации нашего общества могла быть реализована и адекватно функционировала.
38
Морозова, Галина, and Елена Телина. "БАНКОВСКОЕ ОБСЛУЖИВАНИЕ ФИЗИЧЕСКИХ ЛИЦ В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ." Региональные проблемы преобразования экономики, no. 9 (January 15, 2022): 92–100. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2021-9-92-100.
Full textAbstract:
Цифровизация становится все более важной движущей силой экономического роста, поэтому возрастает ее роль в повышении производительности различных отраслей и обеспечении устойчивого развития всех секторов экономики. Поскольку банковская система является неотъемлемой частью экономики государства, то ее цифровая трансформация становится неизбежным процессом. Целью данного исследования является разработка рекомендаций по совершенствованию банковского обслуживания физических лиц в условиях цифровой трансформации. Методология проведения работы. В ходе подготовки статьи были использованы следующие методы исследования: метод научной абстракции, обобщение, дедукция, анализ и синтез. За 2018–2020 гг. был проведен анализ деятельности банковского обслуживания физических лиц, а также определено влияние COVID–19 на банковскую цифровую трансформацию. Результаты. Проанализирована доступность банковских операций для физических лиц до и после цифровизации. Выделены основные банки, принимающие активное участие в цифровой трансформации. Определены основные направления развития банковского обслуживания физических лиц в условиях цифровой трансформации, а также выделены основные преимущества данного процесса. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы при определении основных направлений в области банковского обслуживания физических лиц. Выводы. Предложенные рекомендации будут способствовать росту качества банковского обслуживания физических лиц и, как следствие, обеспечат расширение клиентской базы, что позитивно скажется на финансовых результатах банков.
39
Вакуленко, Надія, and Олена Безносюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ АСПЕКТІВ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕХНОЛОГІЧНІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ." Professional Pedagogics 1, no. 22 (August 13, 2021): 159–68. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.159-168.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена необхідністю вивчення теоретичних засад цифровізації технологічної освіти з урахуванням вимог сучасного цифрового суспільства. Мета: обґрунтувати особливості застосування ІКТ в технологічній освітній галузі в умовах соціальної і цифрової трансформації сучасного суспільства. Методи: загально-логічні методи дослідження з проведенням аналізу, порівняння, узагальнення опрацьованих джерел (нормативно-правових документів, наукових статей, навчальних посібників, офіційних інтернет-ресурсів) з метою вивчення зв’язку між розвитком інформаційних технологій та їхнім використанням у процесі вивчення технологічних дисциплін. Результати: досліджено освітнє законодавство, на основі якого здійснюється впровадження комп’ютерних технологій у процесі викладання технологічних дисциплін; розглянуто основні проблеми цифровізації технологічної освіти в умовах становлення цифрового суспільства; визначено ключові та «ІКТ-компетентності», необхідні для забезпечення даного розвитку. Висновки: з’ясовано, що соціальна й цифрова трансформація сучасного суспільства зумовлюють необхідність внесення змін до методики викладання навчальних дисциплін технологічного циклу; показано, що серед інноваційних методів навчання найбільш оптимальними для застосування у процесі викладання технологічних дисциплін можуть бути геймифікація, віртуальне освітнє середовище та інноваційні програмні продукти як засоби досягнення поставленої освітньої мети; доведено, що вдосконалення методики викладання дисциплін технологічного циклу сприятиме підготовці здобувачів освіти до реалізації набутих умінь і навичок у житті, підвищенню їх мобільності на динамічних ринках праці.
40
A. G. Shumilin and O. A. Naumovich. "Тенденції цифрової трансформації економіки Республіки Білорусь як інструмент інноваційного розвитку." Економіка, управління та адміністрування, no. 4(94) (December 29, 2020): 45–48. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-45-48.
Full textAbstract:
Сьогодні цифрові інновації та технологічні новинки проникають в усі сфери господарського життя суспільства, впливаючи на саму суть економіки, викликаючи в ній якісні структурні зміни. В результаті формується цифрова економіка, що відрізняється від традиційної активним використанням цифрових технологій. Рівень розвитку цифрової економіки тісно пов’язаний з конкурентоспроможністю країни, що вимагає особливої уваги держави і бізнесу до її розвитку. У статті зроблено огляд цифрової трансформації економіки Республіки Білорусь і показано її сучасні прояви. Також були розглянуті основні галузі, в яких найбільш активно впроваджуються інноваційні розробки. Цифровізація проникає в соціальні процеси: від неї все більшою мірою залежить успішна життєдіяльність людей. Крім того, відбувається широкомасштабне впровадження цифрових технологій у роботу державних та приватних підприємств. У статті зазначено особливості формування вітчизняної цифрової економіки, виявлено проблеми та можливі напрями використання цифрових технологій, що сприяють скороченню технологічного відставання.
41
Кулинич, М. Б., І. О. Матвійчук, А. Т. Сафарова, and Т. О. Герасименко. "ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 64 (October 7, 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-10.
Full textAbstract:
У статті досліджено вплив процесів діджиталізації на організацію обліку, аналізу та оподат-кування діяльності підприємств. Проаналізовано стан та основні тенденції у впровадженні інформаційних технологій у діяльність суб’єктів господарювання України. Україна займає високі позиції у рейтингу європей-ських держав за рівнем цифровізації. І темпи лише нарощуються. У зв’язку з тотальною діджиталізацією відбувається повна трансформація ведення господарської діяльності, маркетингу, просування товарів на рин-ку та їх поширення. Зміни торкнулися бухгалтерського обліку, звітності, аналізу та оподаткування, які безпо-середньо пов’язані з функціонуванням підприємств. IT-технології дозволили значно спростити збір, зберігання, передачу інформації, а також підвищити точність і ефективність її аналізу. При цьому помітна тенденція інтегрування бухгалтерського обліку з іншими галузями бізнесу. Охарактеризовано можливості та ефекти впровадження в практику обліку, аналізу та оподаткування таких технологій, як штучний інтелект, машинне навчання, хмарні технології, Big Data. Визначено переваги впровадження режиму paperless в Україні. Встанов-лено, що сучасні інформаційно-комунікативні технології зумовлюють потребу постійно вдосконалювати про-фесійні компетенції і цифрові навички працівників. Зроблено акцент на змінах, що стосуються професії бух-галтера. Про важливу роль інформаційних технологій свідчить необхідність їх застосування в період пандемії COVID-19 з метою забезпечення функціонування організацій. Виявлено основні проблеми та надано рекомен-дації регулювання обліку, аналізу та оподаткування в Україні. Встановлено, що цифрова трансформація бух-галтерського обліку, аналізу та оподаткування дозволить зробити процес їх ведення для підприємств конку-рентоспроможним, більш ефективним та якісним, а також простішим й дешевшим.
42
Биков, В. Ю. "Цифрова трансформація суспільства і розвиток комп"ютерно-технологічної платформи освіти і науки України." Педагогіка і психологія, no. 2 (103) (2019): 15–21.
Find full text
43
Attrey, Angela, Anne Carblanc, David Gierten, Dirk Pilat, Andrew Wyckoff, and Brian Kahin. "Векторы цифровой трансформации." International Organisations Research Journal 15, no. 3 (November 1, 2020): 7–50. http://dx.doi.org/10.17323/1996-7845-2020-03-01.
Full textAbstract:
Фокусом настоящего доклада является оценка многочисленных вызовов, которые цифровая трансформация бросает существующей политической практике. В подавляющем большинстве своем, политические меры сегодня вырабатываются, исходя из того, что продукты и активы материальны; что географические границы и локации являются фиксированными; что существуют транзакционные издержки, ограничивающие масштабы и охват взаимодействий и продуктовых предложений; и что спрос и предложения формируются в условиях ограниченности ресурсов. Цифровая трансформация радикальным образом воздействует на все эти факторы и эффективность основывающейся на их анализе политики. Концентрируясь, скорее, на природе обусловленных цифровой трансформацией перемен, а не на технологиях самих по себе, доклад является попыткой предложить всеобъемлющий взгляд на происходящие изменения для достижения понимания на более фундаментальном уровне того, где при выработке политики будут возникать точки напряжения. Авторы стремятся раскрыть последствия цифровой трансформации для политики в различных сферах, с тем чтобы выработать аргументы в пользу целостного, кросс-секторального подхода к разработке последовательных и взаимно усиливающих друг друга политических мер. Цель доклада состоит в том, чтобы дать старт разработке чек-листа, с которым можно было бы сопоставлять действующие и вновь разрабатываемые политические меры для оценки их целесообразности и соответствия требованиям цифровой эпохи. В докладе рассматриваются три ключевые направления, по которым цифровая трансформация воздействует на модели функционирования экономики и общества, а именно: i) масштаб, охват и скорость; ii) собственность, активы и экономическая ценность; и iii) отношения, рынки и экосистемы. Эти три направления рассматриваются через призму семи «векторов» цифровой трансформации, пронизывающих практически все области политики. Изменения в масштабе, охвате и скорости являются результатом конверсии информации в цифровые биты, которые могут обрабатываться и анализироваться компьютерами. Удешевление и ускорение оцифровки информации, экспоненциально нараставшие в последние 50 лет, влияют на природу активов, которые генерируют ценность, а также на то, как распределяются права собственности и где создается ценность. В свою очередь, эти изменения, подкрепленные появлением цифровых платформ, воздействуют на структуру и функционирование рынков и тем самым создают новые экосистемы предложения, спроса и обмена. А уже эти сдвиги влияют на то, как развиваются, поддерживаются и локализуются отношения, как экономические, так и социальные. Для каждого из семи векторов цифровой трансформации в докладе приводятся примеры последствий для политики, а в ряде случаев описываются возможные подходы к адаптации политики. Будучи иллюстративными, эти примеры позволяют сформировать дополнительную точку зрения на векторы цифровой трансформации. Значимую роль при разработке настоящего доклада сыграли комментарии Комитета ОЭСР по политике в сфере цифровой экономики, Руководящего комитета и Экспертно-консультативной группы проекта «Переход к цифре» [проект ОЭСР “Going Digital: Making the Transformation Work for Growth and Well-being” – прим. перев.], результаты, полученные по итогам серии национальных круглых столов в рамках проекта «Переход к цифре», а также ответы на вопросы анкеты, распространенной по линии 14 ключевых Комитетов ОЭСР, участвующих в проекте «Переход к цифре».
44
Меняйло, Галина Владимировна. "РИСКИ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ БИЗНЕСА." Современная экономика: проблемы и решения 3 (April 20, 2020): 110–20. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.3/2329.
Full textAbstract:
Цель : цифровая экономика открывает для бизнеса новые направления развития информационных технологий. Появляются возможности обмена большими объемами данных, использования искусственного интеллекта, квантовых технологий, робототехники и т.д. Это позволяет обрабатывать большие массивы информации и принимать обоснованные управленческие решения. Но при этом возникают риски, связанные с потерей информации, с безопасностью данных, что в свою очередь приводит к необходимости классификации и идентификации рисков, возникающих в условиях цифровой трансформации. Обсуж дение : рассмотрены сквозные цифровые технологии, которые лежат в основе цифровой трансформации, что позволило определить связанные с их использованием риски. Результаты : идентифицированы и описаны риски сквозных цифровых технологий в бизнесе, а именно риски больших данных, риски промышленного интернета, риски искусственного интеллекта, риски беспроводных технологий, риски робототехники, риски квантовых технологий, риски системы распределенного реестра.
45
Зубаков, Геннадий Викторович, and Олег Дмитриевич Проценко. "Цифровая платформа транспортного комплекса Российской Федерации. Некоторые аспекты реализации." Creative Economy 13, no. 3 (March 31, 2019): 407. http://dx.doi.org/10.18334/ce.13.3.40461.
Full textAbstract:
Работа посвящена актуальным вопросам практической реализации сервисов цифровой трансформации в экономических процессах транспорта, внешней и взаимной торговли в условиях цифровой экономики. Авторы анализируют принятые в последнее время в странах ЕАЭС документы стратегического планирования предусматривают меры, направленные на стимулирование развития цифровых технологий и их использование в различных секторах экономики, в том числе и программу «Цифровая экономика Российской Федерации». Делается акцент на факт отсутствия определения «Цифровая экономика» в утвержденном программном документе, в котором основное внимание уделено развитию чисто инфраструктурных элементов нового экономического уклада. Авторы, отмечая сервисный характер транспортной отрасли, предлагают новый принцип первоочередного внедрения инновационных цифровых управленческих механизмов в транспортные процессы: сначала конструирование новых цифровых сервисов, далее – создание или комплексирование инфраструктуры, необходимой для их обеспечения.. Критикуя тенденцию «отцифровки» транспортных процессов, поддерживаемых существующей нормативной базой, авторы отмечают необходимость разработки новой нормативной базы, поддерживающей работу созданных механизмов. В работе особое внимание уделено вопросам цифровой трансформации, вопросам преобразования соответствующего бизнес процесса в новой экономике. Коренным отличием цифровой трансформации от автоматизации и информатизации является создание новых возможностей и построение новых процессов и сервисов, а не просто повышение эффективности (снижение затрат на реализацию) уже существующих. Практическая реализация сервисов цифровой трансформации для государства и бизнеса рассматривается на примерах инновационного проекта, «Цифровая платформа транспортного комплекса». Платформа представляет собой нейтральную к внешнеторговым и транспортным процессам отраслевую информационную среду, обеспечивающую максимально возможную степень оптимизации логистических издержек субъектов транспортно-логистических процессов без снижения уровня государственного контроля. Авторы анализируют механизмы создания новых управленческих цифровые сервисов для субъектов транспортной инфраструктуры РФ на всех видах транспорта, по любым процессам и видам деятельности. Особое внимание уделяется вопросам организации электронного взаимодействия субъектов транспортной инфраструктуры с государственными органами на уровнях В2G, G2G, S2S с использованием механизмов «единого окна». Предлагается вариант его практической реализации
46
Вторников, А. В. "HIERARCHICAL APPROACH TO THE DIGITAL TRANSFORMATION OF THE INVESTMENT AND CONSTRUCTION SECTOR." Organizer of Production, no. 3 (February 9, 2022): 34–42. http://dx.doi.org/10.36622/vstu.2021.14.24.004.
Full textAbstract:
Введение. Статья посвящена адаптации иерархического подхода к цифровой трансформации инвестиционно-строительной сферы. В статье проанализированы существующие подходы к управлению цифровой трансформацией. Сделан вывод о том, что в настоящее время для успешного внедрения элементов цифровой экономики необходимо учитывать, что трансформационные изменения будут происходить на разных иерархических уровнях. Теория. Цифровые трансформации происходят на различных уровнях социальных и экономических систем, поэтому в основу их исследования должен быть положен принцип иерархии. Управление процессами цифровой трансформации может происходить на различных иерархических уровнях: наднациональный уровень, уровень экономики страны в целом, уровень региона, муниципалитета, отраслевой уровень, уровень предприятий, уровень отдельных проектов, уровень отдельных бизнес-процессов. Данные и методы. В статье на основе иерархического подхода проанализированы глобальные, национальные, региональные и отраслевые программы цифрового развития. Сделан вывод, что элементы цифровой экономики активно развиваются как на макро- и мезоуровнях, так и на микроэкономическом уровне: предприятий, проектов и отдельных организационно-управленческих, производственных и технологических процессов. Модель. В процессе цифровых трансформаций наблюдается разнонаправленная динамика, когда цифровые преобразования происходят «сверху-вниз», в то же время организации самостоятельно реализуют корпоративные стратегии цифровой трансформации под влиянием внешней среды. Представленная модель, учитывающая систему взаимодействия в рамках цифровых трансформаций, которая позволяет концептуально обосновать принимаемые управленческие решения по внедрению элементов цифровой экономики. Полученные результаты. Цифровая трансформация будет иметь огромную специфику в зависимости от сферы и отрасли деятельности. Одним из важнейших направлений внедрения инструментов цифровой экономики является инвестиционно-строительная сфера. Автором отмечена опасность того, что в инвестиционно-строительной сфере процессы цифровой трансформации будут сталкиваться с существенными барьерами. В настоящее время имеется ряд сценариев цифровой трансформации инвестиционно-строительной сферы. Заключение. Обеспечение эффективности цифровой трансформации должно осуществляться с учетом различных иерархических уровней и наличия разнонаправленных потоков трансформационных изменений. Это позволяет формировать высокоэффективные системы и концепции, учитывающие сложность и комплексность цифровой трансформации. Introduction. The article is devoted to the adaptation of the hierarchical approach to the digital transformation of the investment and construction sector. The article analyzes the existing approaches to managing digital transformation. It is concluded that at present, for the successful introduction of elements of the digital economy, it is necessary to take into account that transformational changes will occur at different hierarchical levels. Theory. Digital transformations occur at various levels of social and economic systems, therefore, the principle of hierarchy should be the basis for their research. Digital transformation processes can be managed at various hierarchical levels: supranational level, the level of the country's economy as a whole, the level of the region, municipality, industry level, enterprise level, the level of individual projects, the level of individual business processes. Data and methods. The article analyzes global, national, regional and sectoral digital development programs based on a hierarchical approach. It is concluded that elements of the digital economy are actively developing both at the macro and meso levels, and at the microeconomic level: enterprises, projects and individual organizational and managerial, production and technological processes. Model. In the process of digital transformations, there is a multidirectional dynamics, when digital transformations occur "from top to bottom", at the same time, organizations independently implement corporate digital transformation strategies under the influence of the external environment. The presented model takes into account the system of interaction within the framework of digital transformations, which allows conceptually substantiating the management decisions taken to introduce elements of the digital economy. The results obtained. Digital transformation will have huge specifics depending on the sphere and industry of activity. One of the most important areas of implementation of digital economy tools is the investment and construction sector. The author notes the danger that in the investment and construction sector, the processes of digital transformation will face significant barriers. Currently, there are a number of scenarios for the digital transformation of the investment and construction sector. Conclusion. Ensuring the effectiveness of digital transformation should be carried out taking into account different hierarchical levels and the presence of multidirectional flows of transformational changes. This makes it possible to form highly efficient systems and concepts that take into account the complexity and complexity of digital transformation.
47
Vlasenko, O., and О. Budnik. "THE DIGITAL TRANSFORMATION OF MARKETING TECHNOLOGIES: COOPERATIVE VECTOR." Scientific Horizons 91, no. 6 (2020): 42–51. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2020-91-6-42-51.
Full text
48
KOVALENKO, Viktoriia. "Digital transformation of the banking sector of the economy of Ukraine." Fìnansi Ukraïni 2021, no. 3 (April 19, 2021): 84–98. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2021.03.084.
Full textAbstract:
The article considers the main digital transformational changes in the banking business. The current state of banks' use of financial digital technologies is analyzed, and the factors of digital transformation that affect their financially stable development are singled out. It is determined that the digitalization of the world economy over the past decade has posed new challenges to the banking system, which are caused by increased competition in the financial services market. The factors of emergence of financial intermediaries of the new generation and the need for digital transformation of contemporary banks are described. It is proved that the digital transformation of the banking sector of the economy is due to the development of financial technologies, digital marketing channels and innovation. Three main holistic proposals for FinTech development have been identified. The digital transformation of the banking business is changing not only the supply to customers. It is changing the contours of the business and staffing requirements. Such tools as ATMs and self-service terminals, telephone banking, SMS banking, Internet banking and mobile banking represent the evolution of customer access channels to banking services based on the use of information and communication technologies. The article considers the basic scheme of transformation of a classical bank into a dynamic system of a digital bank by gradually forming the directions of digital distribution. Further digital transformational changes in the banking business should be aimed at the vectors of financial education of consumers of banking services, regulation of the cryptocurrency market in Ukraine, definition of common standards of regulation and supervision of banks and non-banking institutions in the area of digital financial services.
49
Filatova, M. V. "Процедура цифровой трансформации индустрии продовольствия." Современная экономика: проблемы и решения 11 (December 20, 2018): 31–39. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2019.11/1999.
Full textAbstract:
Цель: разработать процедуры цифровой трансформации индустрии продовольствия. Обсуждение: цифровая трансформация индустрии продовольствия начала активно осуществляться с появлением новых сквозных технологий, таких как Big Data и Интернет вещей. В этих условиях необходимо оказывать поддержку передовым исследованиям и инновациям в ряде решений, которые будут по-настоящему использовать все возможности из того, что обещает стать подлинной революцией индустрии продовольствия XXI века. Цифровая трансформация индустрии продовольствия реализуется с позиций проектного подхода. Результаты: внедрение процедуры цифровой трансформации индустрии продовольствия на основе проектного подхода усилит взаимосвязи между бизнесом, наукой и государством, что, в свою очередь, улучшит качество жизни населения в стране.
50
Карапетян, Р. В., Е. В. Лебедева, and Л. Г. Титаренко. "TECHNOAGISM AND TECHNICAL BEHAVIOR OF THE ELDERLY CITIZENS: RESULTS OF RUSSIAN AND BELARUSIAN RESEARCHES." Успехи геронтологии, no. 2 (May 28, 2021): 311–18. http://dx.doi.org/10.34922/ae.2021.34.2.019.
Full textAbstract:
Статья посвящена анализу социальных эффектов цифровой трансформации, происходящей в столичных мегаполисах (на примере Санкт-Петербурга и Минска), их влиянию на жизнедеятельность пожилых людей. Цифровая трансформация в данной статье рассматривается в двух аспектах - как внедрение цифровых технологий в повседневную жизнь (в том числе в контексте феномена «умный город») и как цифровая трансформация сферы труда (постоянно воспроизводимый процесс ее цифровизации). В контексте ее социальных эффектов акцентируется внимание на таких явлениях, как техноэйджизм (исключение пожилых людей из цифровой сферы) и связанный с ним техностресс. The article is aimed to analyze social effects of digitalization using the example of the elderly in big city. Digitalization in this article is considered in two aspects: as introduction of digital technologies in everyday life (as well as «smart city»); and digital transformation of professional practices. Special attention is paid to such phenomena as techno-ageism (exclusion of older people from the digital sphere) and related technostress.