To see the other types of publications on this topic, follow the link: Цифрові сервіси.
Journal articles on the topic 'Цифрові сервіси'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Цифрові сервіси.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Глазунова, Олена, Таїсія Саяпіна та Валентина Корольчук. "ПРОФЕСІЙНІ СЕРВІСИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ: ДУМКА ЕКСПЕРТІВ". Physical and Mathematical Education 36, № 4 (2022): 26–31. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-036-4-003.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Використання цифрових технологій трансформує галузі економіки та процеси взаємодії між учасниками економічної діяльності, тому формування та розвиток цифрових компетентностей у майбутніх економістів, як загальних, так і професійних, є одним з основних завдань сучасних закладів вищої освіти у підготовці таких фахівців та вдосконаленні їхньої кваліфікації, що відповідає сучасним вимогам ринку праці. Матеріали і методи. З метою вирішення поставленої проблеми було здійснено аналіз, класифікацію, систематизацію наукових джерел та застосовано метод експертного оцінювання для проведення експертної оцінки професійних сервісів та інструментів, які є найбільш ефективними у застосуванні при підготовці майбутніх економістів. Результати. Стаття узагальнює результати педагогічного дослідження за участю 20 студентів-експертів, які навчались за спеціальністю 051 «Економіка» освітньої програми «Економіка підприємства» НУБіП України. Визначено категорії професійних сервісів та інструментів для підготовки майбутніх фахівців, здійснено добір професійних сервісів та інструментів для кожної складової цифрової компетентності та відповідно проведено їх експертну оцінку. Висновки. Результати проведеного дослідження дали змогу провести добір професійний інструментів та сервісів, які доцільно використовувати для формування кожної з складових цифрової компетентності, а саме: «Цифрова ідентичність» ,«Цифрове використання», «Цифрові ризики», «Цифрова безпека», «Цифровий емоційний інтелект», «Цифрова комунікація», «Цифрова грамотність» та «Цифрові права» в рамках вивчення дисципліни Інформаційні системи та технології в економіці. Виділені сервіси та інструменти для формування цифрової компетентності майбутніх економістів охоплювали широкий спектр саме професійних інструментів для організації різних видів навчальної діяльності студентів.
2
Спірін, Олег, Василь Олексюк, Ярослав Василенко та Остап Сіренко. "МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Information Technologies and Learning Tools 104, № 6 (2024): 156–79. https://doi.org/10.33407/itlt.v104i6.5889.
Full textAbstract:
Застосування цифрових засобів на всіх етапах проведення наукового дослідження є вимогою сьогодення. Сучасний дослідник має володіти широким переліком цифрових інструментів та сервісів. Дослідження присвячено обґрунтуванню та розробленню моделі розвитку цифрової компетентності наукових та науково-педагогічних працівників у галузі освітніх наук. З метою уточнення напрямів дослідження у статті виконано бібліометричний аналіз публікацій з наукометричних баз. Авторами вивчено концептуальні і рамкові документи Європейського Союзу, а також існуючі моделі розвитку цифрових спроможностей учителів та дослідників. На цій основі визначено складники цифрової компетентності, на розвиток яких спрямована проєктована модель. До них зокрема належать цифрова навчальна, цифрова дослідницька, цифрова методична, цифрова організаційно-виховна та кросдіяльнісна компетентності. При їх визначенні було проаналізовано та враховано типові види діяльності наукових та науково-педагогічних працівників. До кожного з вказаних складників компетентностей визначено цифрові засоби, володіння якими є необхідним з точки зору провадження професійної діяльності працівника. До них належать програмне забезпечення загального призначення, спеціалізовані цифрові застосунки й сервіси (наукометричні бази, інституційні репозитарії, референс-менеджери), хмарні сервіси, пакети для управління робочими процесами, соціальні та академічні мережі. Окремо виділено штучний інтелект як технологію, володіння якою є затребуваним для усіх видів діяльності сучасного вченого. Обґрунтовано, що визначений перелік компетентностей в основному відповідає сферам цифрової компетентності, що визначені в проєкті концептуально-референтної рамки цифрової компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників Міністерства цифрової трансформації України. Розроблена модель містить чотири блоки: цільовий, змістовий, технологічний та діагностично-аналітичний. У моделі передбачено використання методів очного і дистанційного навчання, сучасних систем управління навчанням та постійну готовність цільової аудиторії до самонавчання та самовдосконалення.
3
Кін, Олена. "ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДІДЖІТАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 25, № 1 (2024): 107–15. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(25).2024.107-115.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано та висвітлено особливості процесу цифровізації вищої освіти: неузгодженість та розбалансованість діджиталізації організаційної та дидактичної складової освітнього процесу; довготривалість та послідовність процесу діджиталізації освіти; системність реалізації цифрової стратегії в академічному середовищі; орієнтація на підвищення ефективності освітнього процесу. розбудова інфраструктури вишів у відповідності до вимог цифровізації. Визначені вимоги до педагогів для ефективного та результативного використання потенціалу цифрових засобів, яке б сприяло підвищенню якості навчання: створення закладами освіти цілісного цифрового освітнього простору, який би гармонійно поєднував організаційну, комунікаційну, дидактичну складові; підвищення цифрової грамотності викладачів; модернізація процесу навчання; здатність гармонійно інтегрувати ІКТ, цифрові ресурси до освітнього середовища вишів. Доведено, що особлива увага приділяється ролі викладачу, його професійній майстерності, здатності ефективно застосовувати цифрові сервіси та ІКТ в організації та реалізації освітнього процесу. Професійна майстерність безпосередньо пов’язана й реалізується у професійної діяльності викладача й виявляється у високому рівні мистецтва організації та реалізації процесів навчання та виховання. Виходячи зі змісту і структури професійної діяльності можна виділити основні напрями реалізації професійної майстерності викладача вищої школи, зумовлені вимогами розвитку цифрової стратегій вищої освіти: стимулювання пізнавальної активності та самостійності здобувачів (використовувати сервіси й платформи для онлайн-скрайбінгу, інтелект карт, відео та аудіо ресурси); організація ефективної комунікації із здобувачами (ігрові вправи, вправа «Асоціативний кущ» які реалізовуються за допомогою цифрових застосунків); організація зворотного зв’язку, отримання об’єктивної інформації про рівень засвоєння знань, вмінь та навичок (вікторини, квести, конструктори яких розташовані на платформах Всеосвіта, Learning Apps). Ключові слова: професійна майстерність; викладач вищої школи; цифрові сервіси; діджиталізація освітнього процесу.
4
Давидюк, Наталія. "Використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядипломної педагогічної освіти". New pedagogical thought 116, № 4 (2024): 29–32. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2023-116-4-29-32.
Full textAbstract:
У статті аналізуються особливості використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядипломної педагогічної освіти. З’ясовано зміст поняття «цифрові технології», окреслено напрями досліджень щодо використання цифрових технологій у закладі післядипломної педагогічної освіти: форми проведення занять, умови формування цифрової компетентності вчителя, змістове наповнення курсів підвищення кваліфікації тощо. Виявлені підходи до класифікацій цифрових технологій, зокрема за освітніми цілями, напрямами професійної діяльності тощо.
 Схарактеризовано цифрові технології, інструменти, що використовуються у методичній та викладацькій діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій, інструментів за напрямами їхнього використання: інструменти організації освітнього процесу; зворотного зв’язку; візуалізації навчального матеріалу; сервіси для спільної діяльності; оформлення та дизайн методичних матеріалів; збереження інформації; професійної комунікації
5
Фісуненко, Н. О. "ЦИФРОВІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ: ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА СУЧАСНІ ВИМОГИ СВІТУ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 8 (08) (25 вересня 2023): 43–48. http://dx.doi.org/10.32782/dees.8-8.
Full textAbstract:
У статті розкрито ключові аспекти цифрової трансформації національної економіки в умовах євроінтеграційних процесів з позиції теоретичних засад та практичного аспекту розгляду питання. В ході проведення наукового дослідження виявлено, що у період переходу економіки України до цифрових трансформаційних процесів традиційні сталі принципи ведення бізнесу на усіх рівнях діяльності зазнають суттєвих змін. При цьому, означені зміни стосуються не лише макрорівня, а й мезо- та мікрорівня ведення підприємницької діяльності, формуючи пріоритети для рушійних трансформацій у сфері становлення та розвитку інформаційних технологій, систем управління та обліку та інше. Безумовно, цифрові трансформації стають підґрунтям для провадження економічних змін, оптимізуючи бізнес-процеси, використовуючи хмарні сервіси та технології, штучний інтелект, роботизацію, інноватику тощо. Отже, не зважаючи на воєнні дії на території країни – цифрові трансформаційні процеси відбуваються постійно та безперервно, а цифрова економіка постійно оновлюється та розвивається. Таким чином, у означеній науковій публікації здійснено опис процесу цифрових трансформацій як комплексного економічного процесу змін та модернізації економік країн світу. Окрему увагу, в рамках проведеного наукового дослідження, приділено ініціативам Європейського Союзу, як рушійній силі потенційних трансформаційних змін.
6
Івченко, Є. А., та А. О. Хімченко. "Цифрова трансформація систем управління бізнес-процесами на українських підприємствах". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 6 (286) (10 січня 2025): 45–50. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2024-286-6-45-50.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальні проблеми цифрової трансформації систем управління бізнес-процесами на українських підприємствах. Визначено, що в умовах швидких змін у бізнес-середовищі компанії змушені адаптуватися до нових технологій, які впливають як на технічні аспекти ведення бізнесу, так і на поведінку споживачів. Жорстку конкуренцію розглянуто однією з ключових причин активного впровадження цифрових технологій, що змушує підприємства шукати нові способи оптимізації операцій, підвищення ефективності та скорочення витрат. Проаналізовано особливості цифрової трансформації управління бізнес-процесами в Україні. Виявлено основні виклики та перспективи для підприємств, що розглядають впровадження цифрових технологій. Розглянуто сучасні підходи до цифрової трансформації, серед яких використання таких інструментів, як RFID-мітки, блокчейн, голосові помічники, хмарні сервіси, CRM-системи, BusinessProcessManagement (BPM) та RoboticProcessAutomation (RPA). Визначено, що цифрові технології активно змінюють маркетингові процеси, дозволяючи більш ефективно залучати клієнтів через персоналізовані рекламні кампанії та аналітику даних. Автоматизацію бізнес-процесів розглянуто як можливість скоротити витрати на персонал, прискорити виконання завдань, мінімізувати помилки, спричинені людським фактором, та покращити якість продукції та послуг. Розглянуто вплив цифрової трансформації на логістику та управління ланцюгами постачань. Використання IT-рішень, аналітики великих даних та штучного інтелекту допомагає підприємствам підвищувати продуктивність, зменшувати витрати та оптимізувати роботу складських систем. У сфері фінансів та управління ризиками також спостерігається активне впровадження цифрових рішень, зокрема блокчейн-технологій, що забезпечують підвищену безпеку та прозорість фінансових операцій. Проте поряд із перевагами цифрової трансформації вказано основні виклики, з якими стикаються українські підприємства. Зазначено, що ефективне управління цифровими змінами потребує стратегічного підходу та комплексного аналізу потреб бізнесу. Наведено приклади використання цифрових рішень в Україні. Розглянуто цифрові сервіси ПриватБанку та Ощадбанку, які активно інтегрують сучасні фінансові технології для автоматизації банківських операцій. Проаналізовано потенціал українських ІТ-компаній, які розробляють конкурентоспроможні цифрові рішення для бізнесу, що можуть стати альтернативою закордонним аналогам.
7
Kraus, Kateryna, Nataliia Kraus та Oleksandr Manzhura. "ЦИФРОВІ ВЕКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ “ІНФРАСТРУКТУРНОГО ПОЛОТНА” КРАЇНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ КОРИСТІ ТА ЗАГРОЗИ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 10 (2022): 48–58. http://dx.doi.org/10.32750/2022-0204.
Full textAbstract:
У статті описується процес становлення та розвитку цифрової інфраструктури й розглядаються зміни, що відбуваються в результаті цього, у різних секторах та сферах суспільного життя. Автори стверджують, що ефективна робота інфраструктури насьогодні неабияка залежить від новітній технології які пришвидшують хід цифрової трансформації “інфраструктурного полотна” країни. Разом з тим, цифрова інфраструктура здатна якісно змінити екосистему національної економіки, сформувати нові механізми, методи управління, налагодити миттєву співпрацю через мережеві сервіси, напрацювати подальші інноваційні напрями її розвитку.
 Автори розглядають опорну та сервісну цифрові інфраструктури. У статті представлено порівняння кожної з них та зазначено, що синергетичний потенціал соціальних, мобільних, хмарних технологій, технологій аналізу даних, Інтернету речей, окремо та в сукупності, здатні привести до трансформаційних змін у державному управлінні та зробити державний сектор ефективним, реактивним, ціннісним. В підсумку зазначимо, що становлення цифрової інфраструктури, процес повсюдний, складний та поступовий, але надає великі можливості для розвитку суб’єктів ринку всіх сфер економіки при використанні інформаційних технологій, які є основою для перетворень у суспільстві з урахуванням матеріальних та соціальних цінностей.
 До небезпек та загроз, що виникають в результаті відцифрування інфраструктури віднесено: кіберзлочинність (досить часто до роботи анонімних хакерських угрупувань та викрадень даних причетні навіть окремі держави); цифрова нерівність та дискримінація; відсутність гарантії цифрових прав. У статті названо соціально-економічні вигоди, корисності від функціонування цифрової інфраструктури, серед чого: впровадження електронного документообігу; більш відкритий та доступний ринок; підвищення рівня виробництва; спрощення фінансових операцій, підвищення ролі електронних та цифрових грошей; розвиток можливостей дистанційної роботи; зниження собівартості товарів та послуг; зниження рівня бюрократії; уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір.
8
Головацька, С. І., та Р. А. Марценюк. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ АДМІНІСТРУВАННЯ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 70 (16 лютого 2023): 27–33. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2022-70-04.
Full textAbstract:
Сучасні глобальні ризики і загрози актуалізують та пришвидшують процеси цифрової трансформації економіки та суспільства. Ефективне використання інструментів цифрової економіки є засобом забезпечення інформаційної безпеки та стабільності держави і суб’єктів господарювання. Цифровізація є інструментом економічного зростання шляхом підвищення ефективності, продуктивності та конкурентоздатності. Основним завданням статті є вивчення сучасного стану, проблемних аспектів та перспектив розвитку адміністрування фінансової й податкової звітності суб’єктів господарювання в умовах цифровізації економіки Україні. У статті обгрунтовано необхідність використання цифрових і хмарних технологій у сфері обліку і звітності; структуровано основні компоненти цифрової економіки та виокремлено цілі цифрового розвитку економіки. Розглянуто цифрові платформи, спрямовані на ведення бізнесу та його сервіс (електронний документообіг, облік, аналітика, звітність, контроль). Сформовано основні переваги систем електронного документообігу та охарактеризовано основні його сервіси в Україні. Розглянуто організаційні засади електронного адміністрування таксономії фінансової звітності у форматі UA XBRL та податкової звітності суб’єктів господарювання. XBRL є гнучкою технологією, розробленою для ефективного обміну фінансовою інформацією між різними зацікавленими користувачами з можливістю застосування в будь-якій країні світу незалежно від мови подання. Охарактеризовано основні сучасні сервіси електронного адміністрування звітності підприємств в Україні. Зроблено висновок, що цифровізація орієнтується на міжнародне, європейське та регіональне співробітництво з метою інтеграції України до ЄС, виходу на європейський і світовий ринок за допомогою сучасних нових технологічних рішень, можливостей, глобальної інформатизації.
9
Яцина, Олена. "ЦИФРОВІЗОВАНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ЗАСІБ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: ПРОБЛЕМАТИКА І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІЖДЕННЯ". Grail of Science, № 23 (10 січня 2023): 415–17. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.23.12.2022.71.
Full textAbstract:
Останні кілька років чи за нашого бажання, чи під дією обставин: спочатку карантин і локдаун, а тепер – війна, все ж ми стали частиною цифровізованого суспільства. Увірвавшись в нашу повсякденність, цифровізація (розуміється як впровадження сучасних технологій в різні сфери життя) змушує всіх нас набувати цифрових умінь та навичок, потрібних для розв’язання різноманітних завдань. І це не тільки про освіту й навчання, де вимогою часу для учасників освітнього процесу стало набуття цифрових компетентностей (DigCompEdu), зокрема таких, як: професійне залучення (використання цифрових технологій для спілкування, співпраці та професійного розвитку), цифрові ресурси (пошук, створення та обмінювання цифровими ресурсами), викладання й навчання (управління та організація робочого і навчального процесу за допомогою цифрових технологій), оцінювання (використання цифрових технологій та стратегій для оцінювання учнів), розширення можливостей учнів (використання цифрових технологій для підвищення інклюзивності та активного залучення учнів до навчання), сприяння цифровій компетентності учнів (забезпечення можливості використовувати цифрові технології для спілкування, створення контенту, розвитку та розв’язання проблем) [1]. Мова йде про щоденні практики цифровізованого середовища, де людина використовує цифрові сервіси у особистому житті, коли грає, навчається, працює та спілкується за допомогою різних пристроїв (комп’ютери, планшети, смартфони тощо).
10
Kostenko, L. D. "ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (2021): 226–30. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-35.
Full textAbstract:
У статті розкрито впровадження цифрових технологій у позашкільну освіту, що розкриває широке поле для діяльності педагогів та учнів, а саме: створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, упровадження якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності підлітків. На прикладі м. Кропивницький автор аналізує єдину освітню мережу, створену у місті, яка підтримується системним адміністратором. Із метою надання можливості громадянам вільного доступу до інформації про заклади освіти міста реалізовано проєкт «Освітня карта м. Кропивницького», працюють сервіси електронної реєстрації до закладів позашкільної освіти міста. У публікації наголошується, що в умовах сьогодення актуальною стала дистанційна освіта, яка дає можливість створення системи самоосвіти та постійного обміну інформацією та включає такі заходи: надання освітніх матеріалів для вихованців гуртка; контроль виконання завдань; інтерактивна співпраця керівника гуртка та вихованців; можливість швидкого доповнення курсу новою інформацією. У процесі дистанційного навчання під час організації позашкільної діяльності та дозвілля використовуються такі форми, як чат-заняття та вебзаняття. Медіаграмотність, навички роботи з технологіями є надважливими умовами успішної діяльності педагогів. Автор наголошує, що для організації дистанційної діяльності позашкілля краще вибрати потужні та ефективні освітні платформи, які допоможуть створити необхідні умови для успішної взаємодії всіх учасників освітнього простору: Kahoot, Quzizz, Idroo, Miro; zoom.us; hangouts.google.com; систему ClassTime; віртуальний клас ClassDojo. У статті виокремлено сервіси, за допомогою яких можна організувати дистанційне навчання: LMS (Learning management system – система керування навчанням); Moodle (модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище), Google Classroom; безкоштовний сервіс Google. Ці сервіси дають змогу охопити всі сфери позашкільної діяльності учасників освітнього процесу, залучити якомога більше вихованців до яскравого та насиченого життя, що не лише сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів, а й дасть змогу адаптувати життя дітей до умов пандемії.
11
Сняла, Юлія. "ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У НАВЧАННІ ХІМІЇ". Education. Innovation. Practice 11, № 4 (2023): 55–64. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i4-008.
Full textAbstract:
У статті розглянуто можливості та переваги застосування цифрових інструментів на заняттях з хімії. Виокремлено окремі напрями використання онлайн-сервісів при викладанні хімії: для візуалізації при поясненні нового матеріалу, для моделювання хімічних об’єктів, для створення віртуальної та доповненої реальності, для проведення лабораторних робіт, для створення дидактичних ігор, ментальних карт, для контролю знань. Описано основні цифрові інструменти, що можуть бути використані на заняттях з хімії. Наведено приклади цифрових вправ, симуляцій, ігор, ментальних карт, вікторин, інтерактивних аркушів, кросвордів. Визначено педагогічні завдання, які можна вирішити за допомогою онлайн-інструментів. Застосування сучасних цифрових освітніх ресурсів дозволяє викладачу інтенсифікувати навчальний процес, візуалізувати теоретичний матеріал, зробити заняття з хімії наочними, цікавими, інтерактивними, організувати самостійну роботу здобувачів освіти, побачити індивідуальний розвиток кожної дитини, забезпечити між учасниками освітнього процесу постійний обмін інформацією. Онлайн-сервіси для створення віртуальних лабораторних робіт дозволяють краще зрозуміти суть усіх процесів, встановити причинно-наслідкові зв’язки, побачити зв’язок хімії з життям, сформувати практичні навички виконання хімічного експерименту. Цифрові ресурси допомагають отримати об’єктивну картину рівня навчальних досягнень в цілому для всієї групи і для кожного здобувача освіти окремо. Вони посилюють мотивацію до вивчення хімії, дозволяють сформувати інформаційно-цифрову компетентність та підвищити ефективність навчального процесу. Крім того, вивчаючи нові інструменти для створення онлайн-вправ, викладач разом із здобувачами освіти також вдосконалює свої навички роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями. Створивши певну онлайн-вправу, її можна використовувати безліч разів і з будь-якого пристрою, що спрощує підготовку до заняття в майбутньому. Оскільки сучасна освіта перебуває в процесі оновлення та інформатизації, викладачам необхідно активно впроваджувати в навчальний процес цифрові ресурси з метою створення модернізованого цифрового освітнього середовища.
12
Чемерис, Ганна, Ганна Брянцева та Олександр Брянцев. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДИЗАЙН-ОСВІТИ У КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ". Physical and Mathematical Education 32, № 6 (2022): 49–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-032-6-008.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. У статті розглядається цифрова трансформація та її вплив на вдосконалення сучасної дизайн-освіти у закладах вищої освіти України. Метою дослідження є аналіз цифрової трансформації освіти в Україні, дослідження інтернаціонального досвіду цифрової трансформації дизайн-освіти та окреслення шляхів вдосконалення української дизайн-освіти з урахуванням тенденції до цифрової трансформації. Матеріали і методи. Для вирішення поставлених завдань у дослідженні комплексно застосовано загальні (системний, інструментальний та функціональний підходи, діалектичний та порівняльний аналіз, синтез та систематизація для дослідження педагогічної, науково-технічної та методичної літератури), спеціальні (спостереження та аналіз освітньої практики) та загальнологічні методи (екстраполяція, індукція та дедукція для формулювання висновків) наукового дослідження, що дозволило дослідити сучасний стан, оцінити практичні результати цифрової трансформації інтернаціональної дизайн-освіти, визначити пріоритетні шляхи вдосконалення української дизайн-освіти в контексті стратегії цифрової трансформації освіти і науки та науково схарактеризувати її потенціал. Результати. Стратегія цифрової трансформації освіти і науки України передбачає вдосконалення дизайн-освіти у таких напрямах: вплив на добір форм, методів та засобів організації навчання в напрямку віртуалізації освітнього процесу; вплив на зміст освітніх програм професійної підготовки майбутніх дизайнерів; використання імерсивних технологій навчання. Висновки. За результатами дослідження підтверджено, що цифрові освітні ресурси вимагають від студентів креативності, вміння критично мислити та здатності гнучко передбачувати результати дизайн-проєктування в умовах неоліберальної економіки нетворку. Для вдосконалення форм, методів і засобів провадження дизайн-освіти обґрунтовано доцільність використання LMS-платформ, вебінарних сервісів, месенджерів, електронної пошти, сервісів швидкого тестування та опитування, конструкторів інтерактивних завдань. Зважаючи на розвиток цифрових технологій у арт-сфері та інноваційну діяльність у практиці дизайну рекомендовано хмарні сервіси (типу InVision, Figma, Fusion 360, Autodesk Tinkercad, FormIt), використання QR-кодів та імерсивних технологій на прикладі Unity3D, відвідування віртуальних галерей та музеїв. Перспективним бачиться впровадження дизруптивних технологій у дизайн-практику.
13
Доценко, Тетяна, Сергій Шапаренко та Юлія Гуменна. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ CASHLESS ECONOMY, СЕРВІСІВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ КОМПАНІЙ ТА ІНДИКАТОРІВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ: СУЧАСНІ МЕТОДИКИ МОДЕЛЮВАННЯ". Socio-economic relations in the digital society 2, № 48 (2023): 12–24. http://dx.doi.org/10.55643/ser.2.48.2023.489.
Full textAbstract:
У статті наголошено, що під впливом цифровізації змінюються тенденції устрою сьогоднішнього світу, розширюються можливості суспільства, доступ до інноваційних речей, збільшуючи вимоги споживачів. Підкреслено, що для задоволення потреб населення та бізнесу сучасний світ технологічного розвитку рухається вперед, розширюється, дозволяючи впроваджувати та широко застосовувати зручні, комфортні сервіси телекомунікаційних компаній, спонукаючи розвиток інструментів cashless economy. Відзначено необхідність урахування негативних наслідків їх широкого застосування, що передбачають можливість незаконних дій, шахрайства, розвитку тінізації економіки. Основна мета дослідження – визначити сучасні методики моделювання cashless economy, сервісів телекомунікаційних компаній і тіньової економіки, ураховуючи взаємозв’язки між цими поняттями. У статті проаналізовано літературні надбання сучасних світових і вітчизняних науковців щодо зосередження інтересів учених, які вивчають фінансову сферу, на дослідженні особливостей безготівкової економіки, ролі телекомунікаційних компаній і пов’язаної з ними тінізацією економіки. Актуальність визначення сучасних методик моделювання досліджуваних процесів полягає в тому, що цифрові технології продовжують удосконалюватися і використання інструментів cashless economy, цифрових сервісів телекомунікаційних компаній надалі зростатиме, усе більше споживачів буде реалізовувати цифрові транзакції. І відповідно, зі зростанням обсягів безготівкових операцій посилюється ризик можливих зловживань, шахрайства, зростання тінізації економіки. Дослідження проведене за чотири етапи, які дозволяють визначити різні вектори наукового пошуку. Побудовано структурно-логічну схему взаємозв’язків між досліджуваними поняттями. Висвітлено новітні ефективні методики моделювання cashless economy. Виділено сучасні дієві методики моделювання сервісів телекомунікаційних компаній. Описано сучасні методичні підходи до моделювання тіньової економіки. Як методичний інструментарій дослідження використано теоретичний аналіз літератури, теоретичні методи дослідження (абстрагування, синтез, групування), емпіричні методи дослідження (опис, спостереження), ресурсну базу інформаційної платформи Scopus, дизайнерську платформу Figma. Результати дослідження дозволять керівному персоналові та урядові запровадити більш чіткі та жорсткі нормативні акти щодо безпеки цифрових, безготівкових сервісів, посилити політику безпеки цифрових операцій, покращити конфіденційність даних та інформації, створити для користувачів безготівкових, цифрових послуг безпечніше середовище.
14
Боронніков, Михайло, та Валентина Купріянова. "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 11 (14 квітня 2025): 14–26. https://doi.org/10.31470/2786-6246-2025-11-14-26.
Full textAbstract:
Розширення прав і можливостей людей за допомогою цифрових технологій лежить в основі бачення Європейської Комісії щодо цифрової трансформації до 2030 р. Європейська стратегія цифрового переходу «Цифрове десятиліття» встановлює рамки управління для сприяння цифровізації європейських державних адміністрацій та для забезпечення цифрової трансформації протягом наступних п’яти років. Ця стратегія має фундаментальне значення для впровадження безпеки, стійкості та етики в цифрове європейське суспільство. Крім того, «Цифровий компас 2030» встановлює чіткі та конкретні цілі та завдання для цифрових навичок та інфраструктури, а також для цифровізації бізнесу та державних послуг. Стаття розкриває основні імперативи стратегічного управління для цифрової трансформації державного управління в Україні до 2030 р. з урахуванням досвіду європейських країн, зокрема Естонії, Франції, Іспанії тощо. Автор висвітлює, наскільки Цифровий компас в країнах ЄС втілює цифрову трансформацію державних послуг у конкретному випадку державного управління, та водночас розкриває різні аспекти цифрового врядування для державних адміністрацій в Україні завдяки порталу «Дія», системі «Трембіта», сервісу «єМалятко» і новим правилам використання хмарних сервісів органами державної влади. Основними проблемами цифрової трансформації в державному управлінні визначено застосування європейського досвіду, а саме: в оцифруванні процесів, в яких відбувається впровадження традиційних цифрових технологій для підвищення ефективності державного управління даними; електронне урядування, яке передбачає впровадження цифрових технологій, особливо на основі використання мережі Інтернет для вдосконалення державного управління Інтернету; цифровий уряд, в якому останнє покоління цифрових технологій, таких як: Інтернет цифрових технологій, Інтернет речей, штучний інтелект, предикативна аналітика дозволяють враховувати переваги користувачів при формуванні складу послуг, що надаються, та процедур, пов’язаних з їх отриманням; дослідження основних тенденцій цифровізації економіки та державного управління України з урахуванням досвіду країн ЄС. Автор розглядає можливість застосування європейської системи моніторингу в Україні, яка включає засоби для реалізації бачення і визначає ключові етапи за чотирма основними напрямками. Перші два зосереджені на цифровому потенціалі в інфраструктурі, освіті та навичках, а два інших – на цифровій трансформації бізнесу та державних послугах. Результати дослідження показали, що запровадженню такого досвіду в Україні післявоєнної розбудови має сприяти розвиток високоефективної екосистеми цифрової освіти, а також ефективна політика, що спрямована на розвиток зв’язків і залучення висококваліфікованих фахівців з публічного управління.
15
Руських, Софія. "РОЛЬ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ У ПОШИРЕННІ ХАЛЛЮ". Culturological Almanac, № 3 (25 грудня 2023): 319–29. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.45.
Full textAbstract:
Технологічні досягнення та соціальні мережі від початку своєї появи слугували потужним інструментом для стрімкої глобалізації, зокрема, в культурному плані. Масова культура європейських країн та країн Америки всередині мала стабільну циркуляцію, що також правдивим є для країни Азіїї. Та варто звернути особливу увагу на трансформаційну та важливу роль технологій і соціальних мереж в контексті культурного взаємообміну, поширення та цілеспрямованого розповсюдження культурних продуктів таких азійських країн, як Японія, Південна Корея та Китай (КНР). На прикладі поширення та популяризації Халлю, широко відомої як "Корейська Хвиля" розглянуто, як технологічні досягнення 21-го століття вивели південнокорейську поп-культуру за географічні межі, сприяючи створенню глобальних спільнот відданих фанатів. Вивчення взаємодії між Халлю та технологіями показує, що існують складні взаємозв’язки та залежності між контентом та технологічною сферою, що охоплюють цифрові платформи, соціальні медіа та динамічний ландшафт фан-культури. Різні стрімінгові сервіси, цифрові платформи, такі як YouTube, X (Twitter), Instagram, TikTok, є стабільними площинами для глобального поширення південнокорейського контенту креативної індустрії. Музичні відеокліпи у стилі к-поп, корейські драми, корейська література та культура загалом – завдяки цифровим платформи вони отримали безпрецедентний доступу до різноманітнихх аудиторій по всьому світу. На прикладі кліпу Psy "Gangnam Style", розміщеному на YouTube, чудово демонструється глобальна привабливість к-попу, що створила підґрунтя для подальших успіхів таких гуртів, як BTS та BLACKPINK, TWICE та інших. Стрімінгові сервіси, зокрема Netflix, відіграли ключову роль у глобальному поширенні корейських драм. Інвестиції Netflix в оригінальні корейські серіали («Королівство», «Гра в кальмара»), привернули підвищену міжнародну увагу, підкресливши ефективність цифрових платформ у просуванні корейського сторітелінгу в усьому світі, який своєю якістю та доступністю ще більше полегшує глобальне сприйняття корейської культури. Зміна парадигми комунікації між фанатами та артистами очевидна завдяки таким платформам, як VLIVE та Weverse, що дозволяють артистам тісно взаємодіяти зі своєю глобальною фан-базою. Музичні стрімінгові платформи, такі як Spotify та Apple Music, розширили глобальне охоплення K-pop, тоді як соціальні медіаплатформи, такі як X (Twitter), Instagram та Facebook, підтримують інтерес аудиторії та сприяють популярності K-pop артистів через оновлення в режимі реального часу та взаємодію з фанатами. Окрім музики та дорам, цифрові платформи сприяли глобальному поширенню корейських веб-мультфільмів, а такі платформи, як LINE та Webtoon, пропонують їхні переклади на різні мови. Платформи соціальних мереж, зокрема X (Twitter), стали важливими центрами для глобальних фан-спільнот, сприяючи поширенню хештегів, пов’язаних з к-попом, у всьому світі. В основі дослідження ліг комплексний аналіз симбіотичного зв’язку, притаманний халлю та технологіям. Взаємозв’язок цифрових платформ, соціальних мереж і фан-культури не лише підняв південнокорейську поп-культуру до небувалих світових висот, а й переосмислив динаміку залучення фанів і поширення культури в цифрову епоху.
16
Дяковський, О. С., К. В. Прокопчук та В. І. Скрипець. "ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ". Ірпінський юридичний часопис, № 3(16) (7 жовтня 2024): 98–111. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-3(16)-2024-98-111.
Full textAbstract:
У статті досліджується особливості здійснення правового забезпечення захисту персональних даних. Для України питання безпечності цифрових сервісів набуває дедалі більшої актуальності у звʼязку з невпинним збільшенням їх кількості в різних сферах життєдіяльності та активним використанням багатьма користувачами. Таке значне зростання сегмента електронної торгівлі та інших цифрових сервісів неможливе без збору даних про споживачів, їх уподобання та потреби. Субʼєкти електронної комерції потребують детальної інформації про наявних та потенційних клієнтів з метою впровадження маркетингових дій та для реалізації товарів і послуг. Нині проблемою є те, що в сучасних умовах жорсткої конкуренції інформація про споживачів може збиратися в обхід або всупереч чинному законодавству про захист персональних даних, а різноманітні цифрові сервіси в Україні дедалі більше характеризуються системними порушеннями, зокрема в аспекті неможливості споживачем повноцінно реалізувати право на забуття під час та після використання відповідного цифрового сервісу. Прийняття профільного Закону України «Про захист персональних даних» та запровадження відповідного інституційного супроводу зумовило тенденцію до підвищення уваги до захисту персональних даних у сфері електронної комерції в Україні. Проте аналіз чинного законодавства з питань захисту персональних даних, наукових праць і правозастосовної практики за період дії профільного Закону вказує на те, що теперішній стан вирішення проблеми захисту персональних даних потребує запровадження нових підходів до системи захисту прав у цій сфері. Варто зазначити, що правове забезпечення захисту персональних даних у сфері електронної комерції в Україні має недостатньо високий рівень наукової розробки. Окремі питання такої проблематики розглядались у межах цивільного, трудового та інформаційного права. Здебільшого дослідження присвячувалися питанню інформаційної діяльності законодавчої гілки влади, кодифікації інформаційного законодавства, правовому забезпеченню інформаційного правопорядку та захисту персональних даних.
17
ВАЩЕНКО, Сергій. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ". Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення, № 3 (2 липня 2023): 7–13. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6246-2023-3-7-13.
Full textAbstract:
У статті розглядається вагомість для державних службовців формування та розвитку цифрової компетентності для якісного надання державних послуг громадянам. Вони повинні постійно навчитися (підвищувати кваліфікацію), використовувати електронні інструменти для підвищення своєї компетентності, що своєю чергою підвищить якість забезпечення надання державних послуг.
 За останні роки Україна розробила нормативно-правову базу, що дозволяє перехід на електронний документообіг, що своєю чергою не лише підвищить ефективність державних установ, а й пришвидшить інтеграцію у світовому просторі.
 Інформаційна грамотність, медіаграмотність та інші основні цифрові навички необхідні для роботи державних службовців. Це пов’язано зі стрімкою діджиталізацією економіки та переходом від офлайн до онлайн у секторі державного управління.
 Сучасні вимоги до цифрової компетентності державних службовців актуалізовані впровадженням моделі електронного урядування, вимагають формування нової цифрової культури серед державних службовців. Ця культура призведе до розширення повноважень, мислення та навичок.
 Цифрова компетентність – це не лише вміння користуватися смартфонами, планшетами, комп’ютерами та іншими технічними пристроями на роботі, а й здатність уникати небезпек у цифровому просторі, зберігати конфіденційні дані, ефективно впроваджувати електронні сервіси для громадян та розв’язувати проблеми за допомогою цифрових технологій.
 Також в даній статті розкриваються питання теоретичних і прикладних аспектів розвитку цифрової компетентності державних службовців у системі безперервної освіти для врахування загальних та індивідуальних потреб фахівців у професійному розвитку та їхні можливості для особистісного розвитку на основі використання інноваційних форм і методів навчання.
18
Крисоватий, Ігор А. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ УРБАНІСТИКИ: ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ". Journal of Strategic Economic Research, № 6 (8 квітня 2024): 90–98. http://dx.doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.9.
Full textAbstract:
На розвиток урбаністики в сучасному світі значно впливає цифровізація та трансформаційні зміни. Основними складовими сучасної урбаністики є: розвиток смарт-технологій для оптимізації управління міськими ресурсами, такими як енергія, вода, транспорт та інші; впровадження цифрових систем моніторингу для забезпечення ефективної роботи міської інфраструктури та підвищення якості послуг; застосування сенсорів та IoT для збору та обробки даних з міського середовища; розвиток «розумних» систем, таких як розумні будинки, розумні парковки, розумний транспорт та інші. Таким чином, метою представленої роботи є визначення особливостей розвитку урбаністики під впливом трансформаційних змін та цифровізації. Основними методами представленого дослідження є: метод порівняння для визначення сучасних тенденцій урбаністики, методи індукції та дедукції для встановлення основних складових урбаністики, що сформувались під впливом цифровізації та трансформаційних змін, методи аналізу та синтезу для встановлення послідовності реалізації комплексних дій щодо забезпечення розвитку урбаністики, графічний метод для наочного представлення окремих результатів дослідження. Таким чином, урбаністика важлива для створення міських середовищ, які є ефективними, сталими, приємними для проживання та відповідають потребам різних соціальних груп. Сучасні виклики, такі як міська інтенсифікація, зміни клімату та цифрова трансформація, роблять урбаністику ще більш актуальною і складною галуззю. Основними характерними особливостями урбаністики є: використання великих обсягів даних для прогнозування та оптимізації різних аспектів міського життя; аналіз даних для прийняття рішень у сферах транспорту, енергетики, соціального обслуговування та інших; залучення громадськості через цифрові засоби для прийняття рішень та планування розвитку міста; використання онлайн-платформ для обговорення ідей, збору відгуків та взаємодії між мешканцями та владою; розробка мобільних додатків для полегшення міського життя, включаючи мобільний громадський транспорт, навігацію, мобільні сервіси здоров'я та інші; забезпечення доступу до інформації та сервісів через сучасні мобільні технології; впровадження електронних сервісів для взаємодії між мешканцями та владою; цифрові рішення для оптимізації процесів управління та забезпечення прозорості владних структур; використання цифрових технологій для виробництва та будівництва, таких як 3D-друкування будівель, віртуальна реальність (VR) та інші; створення енергоефективних та сталих будівель за допомогою сучасних технологій; забезпечення кібербезпеки в умовах зростаючої кількості цифрових сервісів та підключених до мережі пристроїв; розробка стратегій та технологій для захисту міських систем від кіберзагроз. Цифровізація та трансформаційні зміни в урбаністиці допомагають створити більш ефективні, зручні та сталі міські середовища, сприяючи підвищенню якості життя мешканців та оптимізації управління містами.
19
Самчишин, Олексій, та Ганна Носова. "ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ КІБЕРВПЛИВУ". Ukrainian Information Security Research Journal 24, № 4 (2023): 172–77. http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.24.17379.
Full textAbstract:
У сучасному інформаційному суспільстві широке поширення одержав такий тип віртуальних спільнот як соціальні мережі. Завдання таких соціальних інтернет-сервісів полягає у тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливими шляхами взаємодії одне з одним. Соціальні мережі, окрім виконання функцій підтримки спілкування, обміну думками вирішення своїх професійних потреб, політичних амбіцій, задоволення своїх інтересів у мистецтві, дозвіллі й одержання інформації членами віртуальних спільнот, все частіше стають об’єктами й засобами інформаційного та кібервпливу. Основними етапами проведення кібероперацій у соціальних інтернет-сервісах, що використовуються найчастіше, вважається: моніторинг відкритих джерел, акаунтів, груп, застосування методів соціальної інженерії і безпосередньо реалізація кібервпливів. В умовах широкомасштабної війни рф проти України зі значною гібридної складовою, цифрові засоби масової комунікації та соціальні інтернет-сервіси широко використовуються противником для здійснення деструктивного інформаційно-психологічного та кібервпливів на військово-політичне керівництво, особовий склад та населення країни в цілому. Отже, аналіз вразливостей окремого користувача залежно від розміщеної ним інформації у соціальних мережах є актуальним, а розробка методів захисту від деструктивних кібервпливів дасть змогу в подальшому створити ефективну систему виявлення та протидії їм.
20
Кушніренко, Наталя, Ганна Алєксєєва, Лариса Горбатюк, Наталія Кравченко та Хосе Італо Кортез. "ЦИФРОВІ МОСТИ ДО ЗНАНЬ ДЛЯ УЧНІВ П'ЯТОГО КЛАСУ НА УРОКАХ ТЕКСТОВОГО РЕДАГУВАННЯ". Молодь і ринок, № 9/229 (3 жовтня 2024): 66–74. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.307084.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу можливостей використання цифрових сервісів, таких як Padlet, Zoom та Google сервіси, в освітньому процесі 5-го класу з акцентом на навчання роботі з текстовими документами та текстовими процесорами, зокрема Microsoft Office Word, у складних умовах сучасної України. Автором розглядаються методи інтеграції цих інструментів для розвитку технічних і комунікативних навичок учнів, а також підвищення їхньої мотивації та залученості до навчального процесу. Висвітлюється роль сучасних освітніх технологій у формуванні критичного мислення, співпраці й ефективної комунікації, що сприяє комплексному розвитку особистості. Аналізується вплив інтерактивних завдань і проєктів на активну участь учнів у навчальному процесі, підкреслюючи значення технологічної підготовки в сучасній освіті. На основі проведеного уроку за темою “Текстовий документ і його об’єкти. Програми для опрацювання текстових об’єктів. Середовище текстового процесора Microsoft Office Word” демонструється, як учні можуть використовувати ці цифрові інструменти для розробки навчальних проєктів. Учні активно виконували завдання, демонструючи високий рівень взаємодії та швидко опановуючи нові навички роботи з текстовими процесорами. Вони ретельно дотримувалися інструкцій, з інтересом досліджуючи можливості цифрових інструментів, і усвідомлювали значущість свого внеску, що виражалося у підвищеній мотивації та відповідальності. Особлива увага приділяється важливості цієї методики для учнів 5-го класу, оскільки саме в цей період відбувається інтенсивне формування їхніх академічних і соціальних компетентностей.
21
Смолянюк, Наталя, Тетяна Собченко та Альона Сирота. "ЦИФРОВІ СЕРВІСИ НА УРОКАХ “ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ” : ПРОБЛЕМИ, РЕАЛІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ". Молодь і ринок, № 3/223 (2 травня 2024): 18–22. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2024.301644.
Full textAbstract:
На основі науково-педагогічних джерел та узагальнення досвіду вчителів початкової школи нами окреслено проблеми, що виникли з переходом на дистанційне навчання; конкретизовано труднощі викладання навчального предмету “Дизайн і технології” в режимі онлайн (враховуючи особливості структури цих уроків); визначено, які фактори сприяли поступовому подоланню труднощів проведення онлайн-уроків “Дизайн і технології”; окреслено дидактичні можливості різних цифрових сервісів для реалізації завдань навчального предмету; схарактеризовано переваги та перспективи навчання онлайн.
22
Самко, Алла. "МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 24, № 2 (2023): 131–42. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(24).2023.131-142.
Full textAbstract:
Анотація. В оглядовій статті висвітлено проблему організації самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти засобами відкритої науки. Наголошено на актуальності теми дослідження, яка обумовлена необхідністю покращення якості та результативності впровадження в самоосвітню діяльність засобів і сервісів відкритої науки, підвищення ефективності їх використання у вітчизняній науці та системі освіти, поліпшення рівня підготовки фахівців освітньої галузі, зокрема науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Визначено, що використання відкритих електронних науково-освітніх систем є потужним допоміжним інструментом у здійсненні самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників ЗВО. Зазначено, що основними критеріями добору таких систем є відкритість, функціональність та їх придатність до використання в наукових установах і закладах вищої освіти. Доведено необхідність застосування у самоосвітній діяльності науково-педагогічних працівників ЗВО цифрових технологій, при використанні яких забезпечується реалізація та отримання необхідних знань і вмінь. Наголошено на доцільності використання відкритих електронних науково-освітніх систем. Подано перелік відкритих електронних науково-освітніх систем, онлайн-платформ для самонавчання та саморозвитку науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Проаналізовано можливості використання хмарних ресурсів і сервісів для здійснення самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Сформульовано висновок про те, що здійснення самоосвітньої діяльності науково-педагогічних працівників ЗВО з використанням засобів і сервісів хмаро орієнтованих платформ забезпечує відкритий доступ до актуальних результатів наукових досліджень; реалізацію власних дослідницьких проектів; налагодження міжнародної співпраці та обміну досвідом; розвиток цифрової компетентності та підвищення кваліфікації; підвищення загальної якості наукових досліджень і освітніх послуг.
 Ключові слова: відкриті електронні науково-освітні системи; інформаційно-комунікаційні технології; цифрові технології; хмарні сервіси; самоосвітня діяльність; науково-педагогічні працівники; заклади вищої освіти.
23
Баташева, Наталія. "ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ФАХОВИХ ДИСЦИПЛІН ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СПЕЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ»: ТРЕНДИ, ІНСТРУМЕНТИ, ПЕРСПЕКТИВИ". Особлива дитина: навчання і виховання 118, № 2 (2025): 22–36. https://doi.org/10.33189/ectu.v118i2.247.
Full textAbstract:
У статті висвітлено особливості впровадження сучасних освітніх технологій у викладанні фахових дисциплін зі спеціальності «Спеціальна психологія» в контексті цифрової трансформації вищої освіти. Метою дослідження є аналіз, систематизація та класифікація освітніх технологій, що сприяють ефективній підготовці майбутніх спеціальних психологів. Методологічно дослідження використовує аналітичний огляд наукової літератури, що охоплює педагогіку, спеціальну психологію, освітні технології, цифровізацію вищої освіти. Використано методи систематизації та класифікації, що дало змогу структурувати освітні технології за типами (традиційні, інтерактивні, цифрові, імерсивні, метакогнітивні) та напрямами їх застосування у викладанні спеціальної психології. Проаналізовано ключові концепції психології та педагогіки, які становлять підґрунтя інноваційних освітніх технологій: конструктивістська парадигма; проблемно-орієнтоване навчання; гуманістична педагогіка; теорія множинного інтелекту Г. Гарднера; педагогіка партнерства. Визначено ключові тренди у викладанні спеціальної психології, серед яких –індивідуалізація навчання, ігрофікація, використання віртуальної та доповненої реальності, застосування штучного інтелекту та великих даних. Описано найбільш ефективні інструменти, такі як інтерактивні симуляції, кейс-методи, проєктне навчання, LMS-платформи, сервіси для колаборації та рефлексії (цифрові портфоліо, щоденники), спеціалізоване програмне забезпечення. Результати дослідження свідчать, що використання таких технологій сприяє формуванню професійної ідентичності студентів, розвитку емпатії, саморефлексії, навичок комунікації, діагностики, консультування та кризового реагування. Зроблено висновок, що інноваційні технології забезпечують підвищення якості фахової підготовки спеціальних психологів, а їх системне впровадження потребує адаптації контенту, розвитку цифрової компетентності педагогів і оновлення методичних підходів. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі створення VR/AR-сценаріїв, цифрових симуляцій і методичних рекомендацій для викладачів.
24
Мотенко, Ярослав, та Євгенія Шишкіна. "МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВОЇ ІСТОРІЇ У ГУМАНІТАРНІЙ ОСВІТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ". Воєнно-історичний вісник 41, № 3 (2022): 146–56. http://dx.doi.org/10.33099/2707-1383-2021-41-3-146-156.
Full textAbstract:
У статті розглянуто методологію використання інструментів цифрової історії у гуманітарній підготовці особового складу Збройних Сил України. Висвітлено особливості застосування цифрових інструментів, веб-сервісів та 3D-технологій як засобу оптимізації вивчення воєнно-історичних дисциплін курсантами вищих військових навчальних закладів. Розкрито особливості зовнішньої і внутрішньої критики цифрових документів. Автори статті наголошують на необхідності використання ІТ-технологій, електронних бібліотек і архівів з дотриманням принципів педагогічної доцільності, критичного осмислення змісту оцифрованих джерел та поєднання змісту наукової роботи з навчальною метою.
 Ключові слова: методологія, цифрова історія, воєнно-історична робота цифровий інструмент, веб-сервіс, 3D-екскурсія, аналоговий документ, цифровий документ.
25
Краус, К. М. "ІННОВАЦІЙНІ РІШЕННЯ ЗІ СТИМУЛЮВАННЯ РИНКУ ОНЛАЙН-ТОРГІВЛІ В УМОВАХ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 82 (20 травня 2025): 159–66. https://doi.org/10.32782/2522-1205-2025-82-21.
Full textAbstract:
Створення і використання передових цифрових технологій у різноманітних сферах соціально-економічного життя суспільства вимагає свідомого розуміння тих ефектів, можливостей та викликів, які ці технології можуть спровокувати. Метою статті є дослідження розмаїття фінансових інструментів, послуг, якими користуються індивіди, вивчення структури продажів у сфері е-комерції та встановлення звʼязку між розвитком ринку онлайн-послуг та доступністю споживчих послуг, благ. Методичний апарат дослідження охоплює методи аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення. Результатом наукового дослідження став аналіз динаміки зміни частки дорослого населення, що володіє і користується різними фінансовими продуктами, послугами, сервісами у 2021 та 2024 роках, що дало змогу оцінити рівень фінансової та цифрової грамотності і свідомості населення. Здійснено огляд динаміки обсягів продажу в е-комерції за окремими категоріями споживчих товарів у 2021-2023 рр., що дозволило окреслити пріоритетність покупок для споживачів через онлайн-сервіси та перспективність ринку онлайн-послуг. Цінність наукового дослідження підкреслюється виявленими причинами динамічного зростання обсягів онлайн-замовлень послуг та зазначеними способами посилення економічної безпеки у віртуальному світі. У підсумку автор зазначив, що задля досягнення сталості економічного розвитку в довгостроковій перспективі Україні доцільно поглиблювати техніко-технологічну стійкість країни, освоювати нові виробничі можливості і розширювати наявні потужності, активно впроваджувати інноваційні розробки та цифрові технології, дотримуватися принципів екологічності та інклюзивності в ході здійснення господарської діяльності, намагатися послідовно трансформувати економічне мислення населення на конструктивність, масштабність та високоефективність. Перспективним напрямом подальших досліджень має стати вивчення змін у структурі економіки країни під впливом досягнень науково-технічного прогресу та цифрової трансформації.
26
Корольов, В’ячеслав. "ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІСТОРІЇ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 2(106) (13 листопада 2024): 123–34. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.2(106)2024.315104.
Full textAbstract:
У статті розглядається проблема формування цифрової компетентності майбутніх учителів історії в контексті необхідності адаптації майбутніх вчителів до скорішого переходу до цифрових освітніх середовищ, використання цифрових джерел, медіа ресурсів а також до переходу до дистанційної освіти. Автор розглядає причини і наслідки переходу до дистанційної освіти, а також необхідні мінімальні ресурси для втілення якісного та комплексного навчання. Автор зазначає якими навичками повинні володіти майбутні вчителя історії а також наголошує на тих складових, які можуть допомогти значною мірою покращити досвід проведення занять з історії. В статті було розглянуто приклад сервісів які можуть допомогти зробити заняття з історії не тільки цікавішими, а й якісними, а саме було розглянуто сервіси discord та Mozaik Education як одні з найякісніших і які можуть надати заняттям з історії професійного рівня при певній вправності викладача. Так автор зазначає певні переваги з боку цих сервісів, так, він наголошує на тому, якщо це офлайн заняття, то сервісу Mozaik Education може бути достатньо, але при онлайн занятті це повинен бути гібрид сервісів Mozaik та discord , тому що обидва сервіси дуже стабільні і мають поширений функціонал серед інших схожих сервісів, і який буде в нагоді майбутнім вчителям історії. Автор наголошує на тому, що недостатньо володіти предметом, важливо ще й володіти цифровими джерелами, і вміти обирати правильні джерела, мати цифрову компетентність, завдяки якої можна покращити навички викладання історії як в офлайн режимі при належному обладнанні так і в форматі онлайн, за допомогою сторонніх сервісів. Більш того, викладач повинен дізнаватися про кращі сервіси та намагатися покращувати свої навички та пов’язані з користуванням даними джерелами. Автор також зазначив, що формування цифрової компетентності це важлива складова освіти, до якої потрібно приділити достатньо уваги, тому що навчання, та виклики сьогодення потребують переходу до дистанційної освіти.
27
Калініченко, Л. Л., Ю. В. Розгон, Л. Г. Мельник, О. М. Ярош та Ю. М. Завдов’єва. "ФРІЛАНС В УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ: ТЕНДЕНЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1 (77) (9 травня 2025): 20–28. https://doi.org/10.32689/2523-4536/77-3.
Full textAbstract:
У статті досліджено концепцію фрілансу як важливого елемента сучасного ринку праці в умовах цифрової трансформації. Проаналізовано ключові чинники, що впливають на розвиток фріланс-економіки, включаючи нормативно-правове регулювання, податкову політику, соціальні гарантії та міжнародні практики. Визначено основні етапи професійного становлення фрілансерів, ризики та можливості, пов’язані з нестандартними формами зайнятості. Особлива увага приділена аналізу європейського досвіду регулювання фріланс-діяльності та перспективам його адаптації в Україні. Для вдосконалення державного регулювання фрілансу в Україні в статті запропоновано декілька політичних рекомендацій. Серед них – спрощення податкових режимів, автоматизація реєстрації бізнесу через цифрові сервіси та запровадження прозорих механізмів оподаткування іноземних доходів. Крім того, у роботі пропонується створення добровільних схем соціального страхування, гнучких пенсійних внесків і розвиток механізмів правового захисту від шахрайства. У роботі запропоновано створити стандартизовані шаблони контрактів для фрілансерів, оцифрувати угоди та запровадити державні освітні програми для підвищення цифрових навичок і фінансової грамотності. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері фрілансу, включаючи механізми соціального захисту, спрощення податкової системи та сприяння міжнародній інтеграції українських фрілансерів.
28
Глазунова, Олена Григорівна, Таїсія Петрівна Саяпіна, Ольга Михайлівна Касаткіна, Валентина Ігорівна Корольчук та Тетяна Володимирівна Волошина. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ЕКОНОМІКИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (2021): 93–108. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.4308.
Full textAbstract:
У сучасних умовах цифровізації різних сфер життєдіяльності важливою характеристикою учасників цифрового суспільства є рівень їх цифрової безпеки. З розвитком цифрової економіки навички цифрової безпеки вимагаються від усіх фахівців цієї сфери. Від рівня сформованості навичок цифрової безпеки в майбутніх економістів під час навчання в закладі вищої освіти залежить їх успішне працевлаштування та розвиток кар’єри. У поданій статті проаналізовано поняття цифрової безпеки майбутнього економіста, охарактеризовано її рівні: «цифрове громадянство», «цифрова творчість», «цифрове підприємництво». Проаналізовано зміст навчальних дисциплін програми підготовки майбутніх економістів в університетах, під час вивчення яких можуть бути сформовані навички саме цифрової безпеки. На прикладі одного з компонентів навичок цифрового інтелекту, а саме цифрової безпеки, продемонстровано етапи формування, індикатори для різних рівнів сформованості, зміст та приклади подання навчальних матеріалів. Визначено набір різних типів ресурсів і сервісів гібридного хмаро орієнтованого середовища університету, які важливо використовувати для ефективної підготовки майбутніх економістів, а саме: сервіси для цифрової безпеки (безпека мереж; безпека програм; безпека вебдодатків); електронні ресурси (навчальний портал; МВОКи; фахові інтернет-ресурси), середовища для спільної роботи (сервіси для комунікації; сервіси для співпраці; сервіси для кооперації), сервіси для управління, обліку та бізнес-аналізу (системи для управління; системи для обліку; системи для бізнес-аналізу). Запропоновано етапність формування та розвитку навичок з цифрової безпеки в межах вивчення модуля «Цифрова безпека: захист у цифровому середовищі» та виконання проєктної роботи в межах вивчення навчальної дисципліни «Інформаційні системи і технології в економіці», розв’язування реальної практичної ситуації під час навчальної практики. Наведено також результати експериментального дослідження для досягнення усіх трьох рівнів сформованості з цифрової безпеки як складової цифрового інтелекту майбутнього економіста. Здійснено статистичний аналіз результатів експерименту та доведено його значущість.
29
Яремій, Софія, Олеся Власій та Іван Яремій. "ФОРМУВАННЯ У ЗДОБУВАЧІВ СЕРЕДНЬОЇ ТА ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ НАВИЧОК ХХІ СТОЛІТТЯ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ". Physical and Mathematical Education 40, № 1 (2025): 49–55. https://doi.org/10.31110/fmo2025.v40i1-07.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. Актуальною проблемою освіти є переосмислення використання цифрових техноло-гій не тільки як технічних засобів навчання, але і як засобів, які сприяють, зокрема, формуванню навичок ХХІ століття. Різноманіття цифрових сервісів передбачає нескінченну варіацію підходів до їх використання, тому в даній статті увагу зосереджено на таких цифрових інструментах, як, офісні пакети, віртуальні лабораторії, сервіси відкритих даних, хмарні технології, штучний інтелект для формування навичок ХХІ століття у здобувачів середньої та профільної освіти при вивченні інформатичних дисциплін. Методи та матеріали дослідження. Для проведення дослідження було використано комплекс методів, зокрема, теоретичні методи дослідження (аналіз, узагальнення, пояснення, класифікація, порівняння, узагальнення педагогічного досвіду) та емпіричні методи дослідження (опис, спостереження, анкетування та опитування, експеримент, статистичний аналіз). Педагогічний експеримент проводився на базі фахового медичного коледжу Івано-Франківського національного медичного університету у 2023-2024 н.р. Участь взяло 60 студентів другого курсу, які навчаються за освітньо-професійною програмою «Стоматологія ортопедична». Результати. Матеріали, розроблені в ході дослідження, було впроваджено в процес вивчення дисципліни «Основи медичної інформатики». На їх основі прооведено аналіз впливу інтеграції цифрових технологій у навчальні курси (на прикладі дисципліни «Основи медичної інформатики») для формування у здобувачів освіти навичок ХХІ ст. Педагогічний експеримент показав, що застосування перелічених вище цифрових інструментів підвищує мотивацію та успішність студентів у порівнянні з традиційними методами. Висновки. Використання цифрових інструментів розширює можливості формування навичок ХХІ століття, зокрема, розвиває цифрові навички для вирішення комплексних проблем та сприяє критичному мисленню і креативності. Інтеграція проєктно-орієнтованих курсів у навчальний процес сприяє розвитку командної роботи, лідерських якостей та практичному застосуванню знань.
30
Качак, Тетяна Богданівна. "ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 86, № 6 (2021): 144–69. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v86i6.4079.
Full textAbstract:
У статті зроблено аналіз особливостей використання цифрових інструментів та організації інтегрованої з методикою навчання літературної освіти майбутніх учителів початкової школи в умовах дистанційного навчання. Зазначено, що в процесі підготовки студентів-педагогів у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» дистанційне навчання відбувається на основі використання доступних платформ, ресурсів та цифрових інструментів. Розглянуто апробовані у 2020-2021 н.р. цифрові інструменти, інтегровані з методикою навчання літературної освіти студентів, – набір Інтернет-платформ, онлайн сервісів, програм, конструкторів, додатків та інших цифрових ресурсів, які дають змогу забезпечити формування літературної та методичної компетентностей здобувачів педагогічної освіти. Запропоновано огляд моделей взаємодії викладача і студентів, практикованих під час дистанційного вивчення дисципліни «Дитяча література та методика навчання літературного читання» (спеціальність «Початкова освіта»). Йдеться про синхронну взаємодію в реальному часі та єдиному віртуальному просторі через відеозв’язок (ресурси google meet, zoom); опосередковану (асинхронну) взаємодію під час виконання й перевірки завдань (d-learn, classroom); індивідуальну й колективну взаємодію з використанням приватних каналів спілкування (мобільний зв’язок, e-mail, viber, facebook). Охарактеризовано та класифіковано актуальні під час формування літературної та методичної компетентностей студентів цифрові інструменти чотирьох груп: платформи для організації онлайн навчання, пошукові системи, онлайн сервіси й комп’ютерні програми для створення цифрового контенту і медіапродуктів для професійної діяльності, програми для оцінювання знань. Подано перелік вебсервісів для створення інтерактивних плакатів (Thinglink, Glogster), інтерактивних часових стрічок подій з додаванням фото, аудіо та відеоматеріалів (Tiki-Toki, Time line JS, Time.Graphics), карт пам’яті, ментальних карт (FreeMind, iMindMap, Mindomo, Mindmeister, Spiderscribe), створення анімаційних роликів та відеоскрайбінгу (Powtoon.com, Sparkol VideoScribe), хмари слів (Mentimeter, Wordart.com, Word it out), інтерактивних вправ і завдань (Learning Apps) та ін. На підставі проведення емпіричного дослідження та результатів опитування майбутніх учителів початкової школи стверджено, що підвищенню пізнавального інтересу й мотивації до навчання студентів в умовах дистанційного навчання сприяють нетрадиційні й авторські методи та форми роботи, зокрема онлайн зустрічі з письменниками («Літературна академія»), учителями й бібліотекарями, майстер-класи, онлайн аукціони методичних ідей, організація інтерактивної взаємодії студентів під час підготовки та презентації групових проєктів. Зазначено позитивні й негативні аспекти дистанційного навчання.
31
Загоруй, Л. М., та І. С. Загоруй. "ЦИФРОВА СПАДЩИНА: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 47 (1 червня 2024): 71–82. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461/2024-47-1-71-82.
Full textAbstract:
У статті досліджуються питання цифрової спадщини. Авторами зазначено, що в результатіінтенсивного використання цифрових платформ, соціальних мереж та інших онлайн-сервісів зростаєкількість цифрових об’єктів, які можуть мати матеріальну і духовну цінність для спадкоємців.Відповідно актуалізуються питання спадкування цифрового спадку. Це репрезентує дискусії та змінуракурсу щодо об’єктів спадкування у порівнянні з усталеними, традиційними підходами. Для вирішенняправових питань щодо цифрової спадщини в цивільному праві потрібні відповідні зміни в ЦК України тав механізмі регулювання, що визначає права та обов'язки спадкоємців і враховує особливості спадкуванняокремих об’єктів, зокрема й тих, що належать до цифрових. Отже, ідеться про корекцію традиційноїоптики та удосконалення способів правового регулювання спадкових правовідносин, розширення сферизастосування поняття спадщини та об’єктів спадкування.Висновано, що в питанні цифрової спадщини пересікаються декілька аспектів: теоретичний,нормативний та практичний. Теоретичний аспект характеризується відсутністю єдиних підходів дорозв’язання цього питання, неусталеною, різноманітною термінологією, а в деяких випадках і підміноюпонять. Нормативний аспект національного законодавства хоч і представлений окремими поняттями про цифрові речі, усе-таки не містить офіційного санкціонування терміносполук цифрової спадщини, цифрового спадку та правового регулювання у цій ділянці суспільних відносин. Практичний аспект цієї проблеми перебуває на стадії формування моделі цифрової спадщини, утім, вони поки що різні і не завжди спираються на законодавчу базу щодо спадкування. Ключові слова: спадщина, цифрова спадщина, цифровий спадок, цифрові технології, права спадкоємців, віртуальні активи, цифрові об’єкти.
32
Laptieva, M. V. "Використання електронної підтримки на адаптаційному етапі навчання іноземних студентів у педагогічних ВНЗ України". Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology 2, № 2 (2015): 45–51. http://dx.doi.org/10.32919/10.32919/uesit.2015.02.45-51.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані сучасні програмні засоби навчання та їх впровадження у процес навчання іноземних студентів у педагогічних вищих навчальних закладах України. Використання таких сучасних електронних засобів, як електронні словники, дозволить іноземним студентам швидше адаптуватися в новому мовному середовищі. На базі Google можна створювати документи для того, щоб іноземні студенти змогли скористатися необхідною інформацією за різними темами навчального предмету. Сервіси Web 2.0, які працюють он-лайн, роблять процес створення та розміщення дидактичних матеріалів простим та доступним, що дозволяє оперативно застосовувати цифрові навчальні ресурси.
33
Зінченко, Т. Ю., та Н. О. Держак. "Цифровий маркетинг як напрямок удосконалення комунікаційних взаємодій зі споживачами". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6 (270) (10 листопада 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-270-6-115-120.
Full textAbstract:
В статті розглядаються основні сучасні інструменти цифрового маркетингу в сфері сервісів доставки продуктів, товарів і готової їжі. Особлива увага приділяється тому, як коронавірусна пандемія вплинула на розвиток онлайн-ритейлу, де торгівля здійснюється через Інтернет.
 Без використання цифрового маркетингу, який з нашого поглядуявляє собою інструменти комунікацій зі споживачем та здійснюються за допомогою сучасних цифрових каналів зв’язку, не можливо розраховувати на результат. Було розглянуто особливості та прояв інтегрованих маркетингових комунікацій в різних омніканальних засобах таких, як смартфони, комп’ютери, планшети, телебачення, радіо, цифрові екрани. Крім того, цифровий маркетинг має своє втілення і в офлайн каналах у вигляді посилань на електронні ресурси і qr-кодів.
 У якості рекомендацій пропонується створювати спецпроекти – це комплексна інтеграція бренду, яка виходить за рамки стандартних форматів. Наприклад, можна створити спецпроект, присвячений Новому року. З точки зору маркетингу можна виявити, які продукти необхідно продати, які зараз існують проблеми із замовленнями, яке потрібне охоплення аудиторії тощо. З точки зору рекламної комунікації, бренди можуть запустити велику акцію і залучити до співпраці партнерів.
 Розглянуто приклади просування системи доставки продуктів харчування, які існують на нинішньому ринку. Одним з найбільш відомих і ефективних способів комунікації зі споживачами залишається відео-контент: на телебаченні та в Інтернеті.
 Іншими важливими інструментами для комунікації зі споживачем в онлайн і офлайн-середовищі є: контекстна реклама, таргетована реклама, SMM, е-mail-маркетинг, аутдор-реклама, пуш-повідомлення, SMS, QR-коди. Проаналізуємо, які сучасні інструменти та канали використовують українські онлайн-сервіси швидкої доставки. Об'єктами досліджень стали – Rocket і Glovo.
 Карантин зіграв для національного рітейлу роль каталізатора, прискоривши тренди, що вже існують в інших розвинених країнах. Виявилося, що інструменти, потрібні для зручних покупок онлайн, в українців уже є: банківські додатки з кредитними пропозиціями, можливість перераховувати гроші з карти на карту, швидкий мобільний Інтернет.
 Цифровий маркетинг передбачає персоналізований підхід, а це означає, що ви повинні мати уявлення про потреби, переваги, інтереси та інші дані вашого потенційного клієнта.
34
Глазунова, О., О. Касаткіна, В. Корольчук, Т. Саяпіна та Т. Волошина. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЦИФРОВОЇ БЕЗПЕКИ У СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ПРОЦЕДУРИ, ІНСТРУМЕНТИ, СЕРВІСИ". Physical and Mathematical Education 28, № 2 (2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-028-2-006.
Full textAbstract:
Формулювання проблеми. В сучасних умовах цифровізації суспільства навичками цифрової безпеки повинні володіти фахівці будь-якої сфери діяльності, у тому числі в галузі економіки. Проблема полягає у тому, що розвиток цифрової економіки висуває перед закладами освіти завдання змінювати програми підготовки та вводити до них вивчення сучасних інформаційних технологій, без володіння якими неможливо стати висококваліфікованим фахівцем зокрема в галузі економіки. 
 Матеріали і методи. Здійснено класифікацію та систематизацію наукових джерел; проведено аналіз інструментів гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища закладу вищої освіти для використання в процесі формування навичок цифрової безпеки майбутніх економістів. Експериментальною базою дослідження є Національний університет біоресурсів і природокористування України, в експерименті взяли участь студенти спеціальності «Економіка» закладу вищої освіти, загальна кількість учасників – 143 особи.
 Результати. Запропоновано процедури використання інструментів гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища для формування навичок цифрової безпеки майбутніх економістів, а саме: процедура 1. Використання масові відкриті онлайн курси та сервісів цифрової безпеки для формування рівня навичок «Цифрове громадянство»; процедура 2. Використання інструментів для спільної роботи для формування рівня навичок «Цифрова творчість»; процедура 3. Використання сервісів для управління, обліку та аналізу даних для формування рівня навичок «Цифрове підприємництво». 
 Висновки. За результатами експериментальних досліджень у студентів спеціальності 051 «Економіка» підвищуються навички цифрової безпеки за трьома рівнями: цифровий громадянин, цифровий творець, цифровий підприємець завдяки інтеграції в освітній процес інструментів гібридного хмаро орієнтованого навчального середовища закладу вищої освіти, а саме: масових відкритих онлайн курсів, сервісів цифрової безпеки, інструментів для спільної роботи, сервісів для управління, обліку й аналізу.
35
КАЛІНІЧЕНКО, Сергій, Андрій ГРІБІНИК та Андрій АВРЯТА. "ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (30 березня 2023): 133–38. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-7-19.
Full textAbstract:
Науково-технічний прогрес визначає напрями соціально-економічного розвитку. Сфера послуг активно впроваджує інноваційні рішення, пов'язані із цифровими технологіями. Розвиток телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій докорінно змінив діяльність підприємств сфери туризму та гостинності: основні процеси стали автоматизованими та можуть контролюватись у дистанційному режимі, обсяги даних зберігаються у цифровому вигляді, час обробки запитів та виконання операцій мінімізовано. Питання інноваційного розвитку для кожної організації актуальне, оскільки велика конкуренція у цій галузі змушує учасників туристського ринку знаходити, розробляти та вводити цифрові рішення у свою діяльність. Інформаційні технології в даній сфері відіграють важливу роль, оскільки вони можуть докорінно змінювати методичну, інформаційну та технологічну складові управлінських, виробничих та маркетингових процесів та виконувати їх на вищому, більш результативному рівні. Існуючі цифрові рішення спрямовані на 1) дослідження споживчого попиту та індивідуалізацію обслуговування, орієнтуються на враження як важливий ефект, що забезпечує лояльність туриста до певного підприємства чи бренду; 2) зміна технологій обслуговування; 3) формування нових видів послуг чи продуктів. Стаття присвячена впровадженню цифрових технологій у сфері туризму, зумовленим зростаючими потребами людини у комфорті та безпеки обслуговування, швидкості отримання необхідних послуг та інформації. Подальший розвиток технологій позбавить туристів від турбот під час відпочинку і дасть змогу повністю зануритися в подорож. Світ змінюється, і користування розумними гаджетами або спеціальними програмними додатками означає можливість насолоджуватися комфортом, який дають інновації та актуальні сервіси.
36
Пискун, Оксана. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНТЕРАКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ". Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка 182, № 26 (2024): 64–68. http://dx.doi.org/10.58407/visnik.242611.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано можливості сучасних цифрових засобів для підвищення ефективності освітнього процесу. Визначено та охарактеризовано апаратні засоби і програмні цифрові інструменти та сервіси, які можуть допомогти педагогові організувати інтерактивну взаємодію здобувачів освіти, як в онлайн, так і в офлайн навчанні. Розкрито умови, за яких майбутні педагоги зможуть оволодіти сучасними цифровими інтерактивними засобами у процесі своєї професійної підготовки для того, щоб ефективно використовувати їх у подальшій професійній діяльності. Метою статті є аналіз можливостей різноманітних цифрових засобів для організації інтерактивної взаємодії здобувачів освіти, а також визначення умов підготовки майбутніх педагогів до застосування таких засобів в освітньому процесі. Методологія дослідження обумовлена процесом цифровізації освіти і ґрунтується на застосуванні діяльнісного, особистісного, інформаційного та системного підходів у професійній підготовці майбутніх педагогів. Під час дослідження використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і систематизація наукових і навчально-методичних джерел; спостереження за освітнім процесом; систематизація й узагальнення викладацького досвіду. Наукова новизна полягає в уточненні можливостей цифрових засобів щодо організації інтерактивної взаємодії учасників освітнього процесу та виявленні умов ефективної підготовки майбутніх педагогів до методично правильного застосування таких засобів у подальшій професійній діяльності. Висновки. Сучасні апаратні і програмні цифрові інтерактивні засоби значно змінюють освітнє середовище і надають педагогові додаткові корисні можливості. Вони збагачують традиційні методи інноваційними способами, формами і прийомами викладання, створюють позитивний емоційний фон освітнього процесу, залучають здобувачів до активної взаємодії з інформацією, а також здатні забезпечувати інтерактивну комунікацію всіх учасників освітнього процесу, створювати умови для творчої співпраці і командної роботи. Професійна підготовка майбутніх педагогів до застосування цифрових освітніх засобів у подальшій педагогічної діяльності має включати, окрім відповідних обов’язкових освітніх компонентів, активне використання викладачами на усіх лекційних і практичних заняттях інтерактивних цифрових технологій, а також практичний інтенсив з їх застосування в освітньому процесі під час проходження педагогічних практик.
37
Сидоренко, О. В., та І. А. Черемський. "ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ КОМУНІКАЦІЇ НА ІТ-ПІДПРИЄМСТВІ". Київський економічний науковий журнал, № 8 (7 березня 2025): 135–41. https://doi.org/10.32782/2786-765x/2025-8-18.
Full textAbstract:
У статті ґрунтовно досліджено проблему організації ефективної системи комунікації на ІТ-підприємствах, яка є важливим складником підвищення загальної продуктивності праці, якості продуктів і оптимізації робочих процесів. Проаналізовано теоретичні аспекти, зокрема визначення комунікаційних систем, їх структуру; здійснено розподіл на зовнішні та внутрішні підсистеми. Основну увагу зосереджено на практичних аспектах організації внутрішніх комунікацій; виокремлено локальні (проєктні) та корпоративні сервіси, до яких належать месенджери, платформи для відеоконференцій, електронні бази знань, системи для управління завданнями, контролю версій коду, а також календарі та інші цифрові інструменти. Приділено увагу ключовим викликам, серед яких домінує віддалений формат роботи, поширений в ІТ-сфері.
38
Ніженковська, Ірина Володимирівна, and Вероніка Олександрівна Проворова. "CHARACTERISTICS AND POSSIBILITIES OF USING INTERACTIVE PLATFORMS EDPUZZLE, PADLET, KAHOOT, AND LABSTER IN PHARMACEUTICAL EDUCATION." Медицина та фармація: освітні дискурси, no. 1 (May 30, 2024): 30–40. http://dx.doi.org/10.32782/eddiscourses/2024-1-5.
Full textAbstract:
Пандемія Covid-19 та війна в Україні суттєво вплинули на освітній процес та внесли значні корективи як для студентів, так і для викладачів. З початку пандемії студенти перейшли на дистанційний формат навчання, а нині під час війни змішана (аудиторно-дистанійна) форма стала пріоритетною для багатьох закладів вищої освіти. Враховуючи стрімкий розвиток інформаційних технологій із метою підвищення результатів навчання освітяни збільшують рівень мотивації студентів при вивченні різних дисциплін, у тому числі і дисциплін фармацевтичного профілю, використовуючи при цьому як традиційні, так і сучасні цифрові інструменти. Незважаючи на широке використання онлайн-сервісів для навчання в усьому світі, досі існує потреба у кращій обізнаності викладачів у новітніх освітніх платформах. У даній статті схарактеризовані та проаналізовані літературні джерела щодо інтерактивних платформ Edpuzzle, Padlet, Kahoot і Labster та можливості їх використання у фармацевтичній освіті, окреслені переваги та недоліки наведених сервісів, приклади їх використання при викладанні дисциплін різного профілю науковцями з різних країн світу. Окрема увага була присвячена використанню даних платформ у медичній та фармацевтичній освіті. Наведені ресурси відрізняються за своїм функціоналом та призначенням, проте усі вони можуть бути використані викладачами при підготовці та проведенні лекційних, практичних (лабораторно-практичних), семінарських занять тощо. Цифрові сервіси Edpuzzle, Padlet та Kahoot є універсальними, тобто можуть бути використані як для теоретичних, так і для практично-орієнтованих дисциплін. Особливої уваги заслуговує ресурс Labster, спрямований на вивчення та краще засвоєння матеріалу для природничих/клінічних дисциплін за рахунок наявності великої кількості віртуальних лабораторій (симуляцій), що вирізняє його серед інших сервісів. За допомогою даної платформи здобувачі освіти можуть покращувати практичні навички, що особливо важливо для студентів фармацевтичного факультету. Актуальним аспектом залишається питання правильного адаптування того чи іншого цифрового інструменту під потреби конкретної дисципліни. Враховуючи результати літературного пошуку, буде проводитися наукове дослідження щодо адаптування та ефективного використання даних освітніх ресурсів для хімічних дисциплін фармацевтичного профілю та оцінка їхнього впливу на результати навчання студентів.
39
KHOMENKO, V., G. ALIEKSIEIEVA, O. ANTONENKO, V. KHOMENKO, and S. KHOMENKO. "PRINCIPLES, METHODS OF ORGANIZATION, AND FREE ONLINE SERVICES FOR REMOTE LEARNING IN CONDITIONS OF MILITARY CONFLICT IN AN EDUCATIONAL INSTITUTION." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, no. 3 (2023): 144–57. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2023-1-3-144-157.
Full textAbstract:
У статті описано принципи та методи організації навчанні здобувачів освіти в умовах воєнного стану в закладі загальної середньої освіти. Автори акцентують увагу на тому, що в контексті воєнних умов виникає питання організації навчання, яке може виявитися проблематичним. Деякі освітяни можуть зіткнутися з труднощами в таких умовах, тому надзвичайно важливо мати засоби для забезпечення неперервності навчального процесу, де цифрові технологій можуть бути ключовим аспектом у цьому процесі. Підкреслюється значущість психологічного компоненту в навчанні через гаджети та сервіси, оскільки вони можуть впливати на емоційний стан учнів. Наводяться приклади моделей поєднання синхронного та асинхронного навчання з використаням безкоштовниї онлайн сервісів при дистанційному навчанні для підвищення ефективності освітнього процесу. На досвіді вчителів Першотравенського ліцею №4 наведено приклади методичних заходів, де педагоги діляться своєю майстерністю впровадження ціфрових технологій під час дистанційного навчання на свої уроках в умовах воєнного стану. Ефективність такої моделі організації навчального процесу було підтверджено анонімним опитуванням, результати якого довели, що сучасний стан освіти в умовах війни потребує чітких, оперативних та вчасних рішень, доступних пояснень, розробки нових нормативно-правових та законодавчих актів та адаптації до мінливих умов навчання, що включає захист прав учасників освітнього процесу, як в Україні, так і за кордоном. Наведено вправи «Подружити дітей: ефективна інтеграція», «Правда або брехня», «Це про мене», «Компліменти», «Полювання», «Пантоміма», «Кумедне привітання», що спрямовують навчання на психологічну підтримку, спілкування та відволікання уваги дітей. Надано рекомендації використовувати заняття, спрямовані на повторення матеріалу, уникаючи видачі негативних оцінок та надмірних домашніх завдань; утримуватися від введення нових тем спочатку; демонструвати розуміння та терпляче ставитися до розсіяності учнів; відверто обговорювати почуття та емоції дітей у цей важливий період; акцентувати на гігієнічному використанні гаджетів. Розроблено настанови щодо організації навчального процесу, включаючи дотримання адекватних навчальних навантажень та акцент на повторенні матеріалу для відновлення здатності мозку до сприймання навантажень. Також враховано, що після емоційних переживань пізнавальні процеси можуть бути ускладненими, тому важливо створювати ситуації успіху та позитивну мотивацію, дбаючи про повітряну тривогу. Також розроблено настанови щодо компонентів уроків, які включають встановлення емоційного зв’язку, обговорення мрій про майбутнє, повторення матеріалу, дихальні вправи та фізичні руханки, пізнавальну частину, інтерактив, обговорення та гру. Доведено, що в умовах воєнного стану організація навчання стає складнішою задачею. Важливо мати засоби для забезпечення неперервності навчального процесу, особливо використовуючи цифрові технології. Важливо також враховувати психологічний аспект навчання через гаджети та сервіси, оскільки це може впливати на емоційний стан учнів. Ключові слова: освітній процес, освіта під час війни, дистанційне навчання, онлайн-ресурси, психологічна підтримка.
40
АВЕРКИНА, Марина, та Оксана ЗАГОРУЙКО. "ЗАСТОСУВАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМАХ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (30 березня 2023): 45–49. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2023-7-6.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості хмарних технологій як сучасного та ефективного рішення проблем зберігання та обробки даних в режимі реального часу, визначено основні позитивні та негативні характеристики таких технологій. Досліджено низку наукових праць зарубіжних та вітчизняних авторів задля досконалішого розуміння сфери логістики як середовища постійних змін та визначено напрями подальших досліджень щодо впровадження хмарних технологій у цю галузь. Наведено приклади застосування хмарних технологій у логістичних системах та їх місце у використанні цифрових технологій у логістиці загалом. Проаналізовано хмарні сервіси, які користуються популярністю у світовій логістиці та логістиці українського ринку, а також детальніше розглянуто такі цифрові платформи як WMS (Warehouse Management System), системи управління транспортом (Transport Management System), системи управління територіями (Yard Management System), системи управління доставкою (Delivery Management System) та системи управління рухомим вантажем (Transport & Monitoring Solutions). Розробкою та інтеграцією цих платформ займаються такі українські компанії як CoreTeka i Tocan Solutions. Визначено, що хмарні технології на ринку логістичних послуг не є абсолютно новими інформаційними розробками, але попит на них, особливо у поєднанні із іншими технологіями(Інтернет речей, штучний інтелект, роботи, блокчейн, Big data тощо) буде лише зростати.
41
Kyryliuk, Volodymyr, Ivan Ryabokon, and Kindii Andrii. "DIGITAL SOCIAL SERVICES IN SOCIAL MAINTENANCE MANAGEMENT." Actual Problems of Economics 1, no. 265 (2023): 6–15. http://dx.doi.org/10.32752/1993-6788-2023-1-265-6-15.
Full textAbstract:
The article is dedicated to the analysis of digital social services and their role in social maintenance management. The concept of digitalization is explored, and its specific interpretation in the field of social maintenance has been defined as the process of organizing, using, and processing information in digital format to enhance customer service in a convenient and secure environment for citizens. The main tasks of social protection in Ukraine have been disclosed. Factors influencing the processes of digitalization in the country have been examined. The issues regarding the establishment of digitalization in social maintenance in Ukraine have been investigated, and suggestions for its improvement have been provided. The key stages of digitization in the social sphere have been outlined. A range of problems addressed by the digitalization of social maintenance has been highlighted. A comparative analysis of social service provision before and after the implementation of the Unified information system of the social sphere has been conducted. The feasibility of using digital social services such as the Unified State Open Data Portal, the State Services Guide, the "Diia" Application, and the "eDopomoha" Platform for social welfare management tasks has been justified. A series of obstacles to consider during the implementation and usage of digital social services have been identified, including the digital divide, insufficient competencies and skills, confidentiality and data protection concerns, inadequate infrastructure, and technical support levels, as well as legal aspects. Further directions for the development of digital social services in Ukraine have been outlined, which include enhancing their accessibility, convenience, and effectiveness, fostering innovation and creating new services, promoting inclusivity, and building an informed society
42
Bilyakovska, О. О., Yu V. Prusak, and T. D. Yakymovych. "DIGITAL COMPETENCE AS A FACTOR OF THE QUALITY OF THE TEACHER'S PROFESSIONAL AND PEDAGOGICAL ACTIVITY." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 55 (2024): 56–63. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi55.504.
Full textAbstract:
У статті акцентовано на важливості цифрової компетентності викладача як вагомого чинника якості професійно-педагогічної діяльності. Зазначено, що поява цифрових технологій зумовила нові підходи до модифікації, представлення, оброблення, пошуку та критичного аналізу інформації й актуалізувала такі професійні компетентності, які формують уміння та навички роботи з цифровими інструментами та технологіями. Упровадження нових механізмів і засобів організації та здійснення підготовки викладачів характеризується низкою суперечностей, зумовлених чинниками і тенденціями, що визначають напрямки в межах взаємодії тенденцій, передбачає розуміння методології соціальної педагогіки щодо всебічного вивчення та системного відображення всіх процесів і явищ. Основними проблемами цифрової підготовки фахівців є структурна цілісність теоретичної та практичної цифрової освіти; функціональний зміст освіти, який гарантує цифрову активність, компетентність, відповідальність та адекватну практичну компетенцію; взаємопов’язаність наукової, методологічної, спеціальної, цифрової, психолого-педагогічної підготовки викладача; формування стилю мислення, потрібного для розвитку цифрової компетентності викладача. Визначено рівні цифрової компетентності викладача: початківець (епізодичне використання цифрових технологій у повсякденному житті та професійній діяльності); інтегратор (систематичне використання інтернет-сервісів у професії); експерт (самостійно розробляє та впроваджує цифровий контент). Розглянуто можливості цифрових інструментів та платформ, які використовує викладач для ефективної взаємодії й організації процесу навчання. Наголошено, що навчальні заняття з використанням цифрових інструментів характеризуються адаптивністю, керованістю, інтерактивністю, можливістю поєднанням групової та індивідуальної роботи, необмеженістю навчання в часі. Розвинена цифрова компетентність викладача стає запорукою впровадження нових цифрових інструментів, ефективної взаємодії, використання інформаційно-комунікаційних технологій для організації продуктивного дистанційного та змішаного навчання, об’єктивного оцінювання успішності студентів.
43
КОСТЮКОВ, В’ячеслав, та Андрій МОШНІН. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ ЯК ЗАСІБ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ В УКРАЇНІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, № 4(76) (30 грудня 2024): 66–70. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-4(76)-8.
Full textAbstract:
Автором досліджено та проаналізовано, що цифровізація публічних послуг в Україні відіграє важливу роль у протидії корупції. Виявлено впровадження електронних систем та інформаційних технологій, що допомагає зменшити можливості корупційних дій, забезпечує більшу прозорість та відкритість управління державними ресурсами і підвищує відповідальність посадових осіб перед громадянами. Досліджено різні аспекти цифровізації, від зменшення людського втручання до застосування блокчейн-технологій, та надає рекомендації для успішного впровадження цифровізації в Україні. Автор розглядає важливість електронних сервісів у зменшенні корупції в Україні. Автором обґрунтоване, що електронні сервіси дозволяють громадянам отримувати доступ до публічних послуг онлайн, уникнувши прямого контакту з посадовцями, що сприяє зменшенню можливості корупційних угод. Крім того, автор розглядає, як цифрові інструменти створюють ефективні механізми моніторингу та контролю за використанням бюджетних коштів, що допомагає вчасно виявляти неправомірні витрати. Такий підхід сприяє підвищенню ефективності управління та зменшенню корупційних ризиків у сфері публічних послуг. Крім цього, ця стаття обговорює застосування блокчейн-технологій у контексті боротьби з корупцією в Україні. Підкреслено, що блокчейн забезпечує надійність та недоторканість даних, ускладнюючи можливість їх фальсифікації та створюючи ефективний механізм відстеження транзакцій. Зазначено, що цифровізація публічних послуг є важливим інструментом для створення прозорої та ефективної системи управління, яка сприяє боротьбі з корупцією та підвищенню довіри громадян до владних структур. Ця стаття важлива для розуміння того, як сучасні технології можуть вплинути на зменшення корупції та покращення управління в державі.
44
Горелик, С. Л., S. L. Gorelik, И. В. Арифуллин та ін. "МЕТОДОЛОГИЯ ФОРМИРОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МОБИЛЬНОСТИ ПОКОЛЕНИЯ НА ОСНОВЕ УНИВЕРСАЛЬНЫХ ЦИФРОВЫХ СЕРВИСОВ". Транспорт: наука, техника, управление, № 7 (2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2020-07-8.
Full textAbstract:
В статье рассмотрена методология формирования систем обеспечения региональной транспортной мобильности населения, основанная на принципах цифровой транформации технологических и бизнес-процессов. Методология опирается на представление моделируемой системы как набора цифровых сервисов, которые объединяются в различные комбинации для обеспечения целевых функций. Цифровой сервис ориентирован на одного или нескольких участников и/или внешних партнеров и состоит из функциональных сервисных модулей, которые используются в различных цифровых сервисах. Разделение на цифровые сервисы и модули в значительной степени условно, но позволяет создать «гибкий конструктор» для проектирования систем региональных пассажирских перевозок.
45
Олійник, Оксана Вікторівна, Анна Валеріївна Шестакова та Діна Іванівна Ярмолюк. "Напрями цифровізації ресторанного бізнесу". Економіка, управління та адміністрування, № 1(103) (3 квітня 2023): 15–21. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2023-1(103)-15-21.
Full textAbstract:
У статті розкриваються ключові напрями цифровізації ресторанного бізнесу, якому також доводиться переводити свої бізнес-процеси в цифровий вимір для забезпечення стабільної діяльності в умовах карантинних обмежень та воєнного стану. Сьогодні цифрова трансформація господарської діяльності ресторанів є нормальним явищем, до якого схвально ставляться і клієнти закладів громадського харчування, оскільки разом з ним відчувають суттєве покращення сервісу. Автори аргументують, що світова пандемія COVID-19 насправді пришвидшила стрімкий розвиток електронної комерції для всіх видів економічної діяльності та сфер економіки, зокрема, спричинила зміну підходу до організації роботи ресторанної індустрії та змусила адміністрацію шукати нові напрями взаємодії з клієнтами та утримувати їх. Зараз можна сказати напевно, що цифрові рішення допомогли ресторанам суттєво розширити асортимент своїх послуг, а для клієнтів – отримати можливість безконтактної оплати по рахунку, мережу кіосків для безконтактного замовлення, замовлення онлайн через вебсайт і мобільний додаток, програму лояльності та ін. Відтак організація бізнесу з впровадженням клієнтоорієнтованих сервісів дала змогу суб’єктам ресторанного бізнесу утриматися на ринку послуг закладів харчування. За результатами проведеного дослідження обґрунтовується думка, що власникам ресторанного бізнесу варто зосередити свою увагу передусім на розвитку сервісу онлайн-доставки їжі. Цифровізація ресторанного бізнесу дозволяє клієнтам замовляти їжу онлайн і отримувати її до порога будинку чи навіть квартири. Натомість власники ресторанів можуть ефективно обробляти замовлення онлайн за допомогою онлайн-платформ доставки їжі. Зазначається, що серед ключових переваг цифровізації для розвитку ресторанного бізнесу ключове місце займає можливість використовувати інструменти медіамаркетингу. Цифровий маркетинг дозволяє ресторанам зв’язуватися з клієнтами за допомогою способів, які є неможливими за умов використання традиційних (консервативних) каналів комунікації: візуальних платформ Instagram, Pinterest і TikTok, взаємодії з лідерами думок (інфлюенсерами) та фуд-блогерами, активного ведення вебсайту ресторану та ін. У зв’язку з цим стверджується, що інтернет створив таке цифрове середовище, де суб’єкти ресторанного бізнесу можуть з легкістю створювати корисний контент і ділитися ним зі світом. І для маленьких кав’ярень, і для великих ресторанів це створює можливість знаходити своїх ідеальних клієнтів. За допомогою інструменту медіамаркетингу навіть підприємці з мінімальною цифровою грамотністю можуть максимально ефективно просувати свій бізнес в мережі «Інтернет», ефективно комунікувати з цільовою аудиторією, залишатися вірними своєму бренду.
46
ГЕЛЬЖИНСЬКА, Т. Я., та О. Р. КРАВЧИК. "ПОНЯТТЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ У ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», № 1 (19 березня 2025): 11–18. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2025.1.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто сутність поняття цифрової компетентності майбутнього юриста в умовах цифрової трансформації сучасного суспільства. Акцентовано увагу на активній інтеграції в правову сферу інноваційних цифрових технологій, що уже зумовило потребу у формуванні відповідних знань, умінь та навичок у здобувачів юридичної освіти та викладачів. Цифрова компетентність трактується як багатовимірна та широкоспеціалізована характеристика, що поєднує технологічну обізнаність, інформаційну культуру, здатність до критичного мислення, дотримання етики та вміння ефективно використовувати інноваційні цифрові інструменти в освітньому й професійному середовищі. Проведено аналіз чинних освітніх стандартів підготовки юристів фахового, бакалаврського та магістерського рівнів, та встановлено, що цифрова компетентність уже визначається як одна з ключових загальних компетентностей, які є важливими для кожного здобувача освіти і, відповідно, викладача. Визначено міждисциплінарний характер цифрової компетентності, що охоплює знання в галузі права, інформаційно-комунікаційних технологій, етики, управління інформацією та використання сучасних сервісів LegalTech. Висвітлено також міжнародний і національний контексти трактування цифрової компетентності, зокрема проаналізовано DigComp 2.2 та Концепцію розвитку цифрових компетентностей в Україні. Визначено ті проблемні сфери юридичної освіти, зокрема фахової, які потребують оновлення змісту, інтеграції цифрових технологій у підготовку фахівців, формуванні культури безпечної поведінки в цифровому середовищі. Визначено, що цифрова компетентність має розглядатись не як додатковий елемент професійної підготовки, а як базова складова, що забезпечує конкурентоспроможність і ефективність юристів у сучасну епоху інформаційних технологій. Формування цифрової компетентності – це не лише освітнє, а й соціальне завдання, реалізація якого забезпечить підготовку правників нового покоління.
47
Semenikhina, Olena V., Maryna G. Drushliak та Yurii V. Khvorostina. "ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНОГО СЕРВІСУ GEOGEBRA У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (2019): 48–66. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2500.
Full textAbstract:
У статті пропонується один із шляхів вирішення проблеми інформатизації освітнього процесу через впровадження в навчальний процес BYOD-підходу (Bring Your Own Device, з англ. «використовуй свій власний пристрій») як такого, що передбачає використання потенціалу приватних мобільних пристроїв на навчальних заняттях та хмарних сервісів предметного спрямування на прикладі GeoGebra. Використано теоретичні та емпіричні методи: термінологічний аналіз у галузі інформаційних технологій; системний аналіз нормативної бази; аналітико-синтетичний метод для опису шляхів використання GeoGebra; образно-символьний підхід як метод вивчення особливостей комунікації суб’єктів навчання; опитування, анкетування та бесіди з учителями й викладачами математичних дисциплін про можливості використання сервісу GeoGebra в освітньому процесі; статистичні методи опрацювання результатів експериментального навчання за критерієм знаків. За термінологічним аналізом понять «інформаційні технології», «комп’ютерні технології», «хмарні/туманні технології» підтверджено, що сервіс GeoGebra є хмарним сервісом математичного спрямування. Обґрунтовано, що його використання можливе за наступними напрямами: GeoGebra як хмарне середовище для розміщення візуалізованого контенту математичного спрямування; GeoGebra як хмарне середовище для організації не лише аналітичного, а й емпіричного пошуку відповіді при визначенні окремих характеристик математичних об’єктів; GeoGebra як хмарне середовище для проведення домашнього комп’ютерного експерименту. Наведено окремі авторські дидактичні матеріали щодо реалізації BYOD-підходу, які створено через хмарний сервіс GeoGebra. Описано досвід практичної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін щодо впровадження BYOD-підходу в професійну діяльність у межах спецкурсу «Цифрові технології в освіті» (модуль «Аплети та їх використання в освітньому процесі»). На основі системного аналізу нормативних актів підтверджено доцільність модернізації підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін через впровадження такого модуля в межах спецкурсу варіативної частини навчального плану їх підготовки для формування в усіх суб’єктів освітнього процесу наскрізної інформаційно-цифрової компетентності.
48
КАРКАЧ, Андрій, та Тетяна СЕМИГІНА. "ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ: СПЕЦИФІКА, КРИТЕРІЇ СФОРМОВАНОСТІ ТА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ". Humanitas, № 2 (15 серпня 2023): 50–56. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2023.2.8.
Full textAbstract:
Стаття розглядає важливу роль цифрової компетентності у сучасному світі. Мета роботи полягає в схарактеризуванні специфіки цифрової компетентності людей похилого віку, запропонуванні критеріїв сформованості такої компетентності та представленні змісту програми формування цифрової компетентності на прикладі клієнтів територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Подільського району м. Полтави. У роботі використовується методологія, яка включає аналіз документів щодо цифрової компетентності та програми її формування, а також проведення опитування слухачів програми (N=360). Визначено, що для людей похилого віку цифрова компетентність включає знання, вміння та навички, мотивацію та відповідальність, що охоплюють різні сфери діяльності в Інтернеті. У цій компетентності виокремлено низку складників (інформаційна та медіа-компетентність; комунікативна компетентність; технічна компетентність; споживча компетентність). Також представлено основні критерії сформованості цифрової компетентності для людей похилого віку (рівень доступу до технологій, базові навички, цифрова грамотність, використання цифрових сервісів та впровадження цифрових технологій у повсякденне життя). Стаття презентує програму формування цифрової компетентності, яка реалізована для клієнтів територіального центру соціального обслуговування, що охоплює 11 тематичних блоків. Опитування слухачів програми виявляє ефективність програми та її вплив на зміну ставлення та навички учасників щодо цифрових технологій. Результати дослідження також підтверджують зростання користування комп'ютерами, Інтернетом, е-сервісами та соціальними мережами серед літніх людей. Отримані дані сприятимуть подальшому вдосконаленню підходів до впровадження програм неформального навчання із формування цифрової компетентності для людей похилого віку.
49
Янішевський, Олександр Олександрович. "Ekspercki Wideoblogging Jako Nowy Dyskurs Narodowej Polityki Medialnej Polski." Технологія і техніка друкарства, no. 2(84) (December 11, 2024): 114–19. https://doi.org/10.20535/2077-7264.2(84).2024.315064.
Full textAbstract:
Цифрові технології змінили багато сторін соціального життя в усьому світі і Польщі зокрема. Серед них є і рецепція новин, а також різних тематичних зацікавленостей людей. Якщо в епоху аналогового телебачення та дротового радіо глядачі і слухачі могли сприймати лише одну точку зору, один погляд на навколишній світ без можливості технічно вільно прокоментувати побачене і почуте, то цифрова реальність розосередила коментувальну складову в сеансах соціально-технічних комунікацій і змінила сам дискурс як новинарної, так і тематичних зацікавленостей споживацької аудиторії. Зміни полягають передусім в тому, що кожна медіаподія стала жити не лише стільки, скільки вона звучала в ефірі чи транслювалася, а ще і в імплементаціях окремих людей — слухачів, глядачів, тих, хто цікавиться з інтересу і тих, хто пробує сам стати новинарем і не лише політичним. Розмаїття поглядів, прямі інтернет-трансляції масових заходів, бінарні стріми, тематичні вебінари за допомогою комунікаційних платформ (YouTube, Facebook), краудфандингові сервіси (Patreon), інші експериментальні форми комунікацій джерела інформації і її консумента з одного боку стали інструментарієм верифікації будь-якої події, що не була особистою, з іншого — стали інструментами і чинниками створення fake news. Останнє, як правило, реалізується в рамках цілеспрямованої політики недружніх до західної цивілізації сил. Польський відеоблогінг є невід’ємною частиною аналогічного загальноєвропейського. У ньому так само представлено усі виклики і переваги, що притаманні оксідентальному блогодискурсу і відеодискурсу зокрема як його невід’ємної частини. У статті розглядаються аспекти експертного відеоблогінгу як нового дискурсу національної польської медіаполітики.
50
Герман, Денис. "Особливості нормативно-правового забезпечення державної політики цифрового розвитку України". Public administration aspects 13, № 1 (2025): 82–92. https://doi.org/10.15421/152510.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження. Цифровий розвиток є важливою частиною людського існування, фундаментально змінивши його. Сучасні цифрові виклики, з якими стикається українське суспільство, передусім в умовах воєнного стану, спричинили відповідні трансформації також і в управлінській думці. Цифрові трансформації вплинули як на теорію, так і на практику науки державного управління, виділяючи характер веберівської моделі суспільного розвитку. При цьому неодмінним успіхом цифрового розвитку публічного управління є наявність ефективного нормативно-правового підґрунтя процесів формування та реалізації державної політики України, що і обумовило актуальність дослідження. Метою статті є визначення особливостей нормативно-правового забезпечення державної політики цифрового розвитку України. Результати. У статті виокремлено три основні етапи розвитку нормативно-правового забезпечення сфери цифрового розвитку України, а саме: становлення (інформатизація, 1998-2009 рр.), впровадження (електронного урядування, 2010-2017 рр.) та розвиток (цифрова трансформація, з 2018 р.). Констатовано зростання кількості та якості цифрових послуг/сервісів завдяки нормативному розширенню сфери застосування ІТ й можливостей їх онлайн надання. Висновки. Обґрунтовано, що реформа системи державного управління у сфері цифрового розвитку України повинна здійснюватися з урахуванням: забезпечення інформаційної прозорості діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, законності та легітимності дій держави у віртуальному просторі, захисту основних інформаційних прав та свобод людини і громадянина; зниження адміністративних бар’єрів і обмежень; відстоювання національних інтересів України у кіберпросторі; створення дієвої та ефективної нормативно-правової бази для діяльності держави у цифровій сфері.