Log in

Relevant bibliographies by topics / Часи окупації

Contents

Journal articles
Dissertations / Theses
Books
Book chapters
Conference papers
Reports

Academic literature on the topic 'Часи окупації'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 19 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Часи окупації.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Часи окупації"

1

Стуканова, Ю. Р., та П. С. Рибалка. "ЖІНОЧИЙ ДОСВІД ВИЖИВАННЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (НА МАТЕРІАЛІ АВТОБІОГРАФІЇ АКТРИСИ ТЕАТРУ ВІРИ СЛАБОЛИЦЬКОЇ)". Facets of History, № 2(10) (30 грудня 2019): 156–62. http://dx.doi.org/10.61655/2708-1249.2(10).2019.156-162.

Full text

Abstract:

Стаття аналізує жіночий досвід у роки Другої світової війни на 160автобіографічному матеріалі актриси театру Віри Слаболицької. Актриса вавтобіографії описала життя в умовах окупації та примусової праці вНімеччині. Автори приходять до висновку, що професія театральної актриси стала для В. Слаболицької стратегією виживання як в окупаційні часи, так і в процесі повернення до мирного життя в радянському суспiльствi. Ключові слова: окупація, остарбайтерство, Друга світова війна, жіночий досвід, театр, автобіографія.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Фесенко, Галина. "ГОЛОВНА ПЛОЩА МІСТА: СИМВОЛІЧНА АРТИКУЛЯЦІЯ ХАРКОВА". Grail of Science, № 38 (2 травня 2024): 418–23. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.12.04.2024.072.

Full text

Abstract:

У статті на основі існуючої історіографії окреслено нові ракурси гуманітарних дискусій щодо головних площ міст, «політичні майдани», комунікаційний елемент, символічний маркер колективної пам’яті. Головна площа Харкова (Свободи, колишня назва – Дзержинського) представлена як важлива «політична арена» в українській історії ХХ ст. Висвітлено історико-політичні трансформації площі у часи, коли Харків був столицею радянської України, у період німецької окупації та післявоєнний час.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Максимчук-Макаренко, Світлана Олексіївна. "Українська жінка на війні: проблема патріотизму й зради (на матеріалі літературної творчості О. Довженка)". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 6 (25 вересня 2015): 180–90. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v6i0.1257.

Full text

Abstract:

У статті наголошується, що літературний доробок Олександра Довженка є своєрідною енциклопедією життя українського жіноцтва періоду Другої світової війни й повоєнних років, що письменник з документальною достовірністю відобразив усі ті жахіття,через які змушена була пройти українська жінка в добу лихоліття. Акцентується увага на глибинних проблемах патріотизму й колабораціонізму українок в часи окупації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Фесенко, Галина. "ГОЛОКОСТ В ХАРКОВІ: ДИСКУРС КУЛЬТУРИ ПАМ’ЯТІ". Grail of Science, № 37 (25 березня 2024): 486–92. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.082.

Full text

Abstract:

У статті на основі існуючої історіографії окреслено події, що передували Голокосту в Харкові, доля євреїв в часи німецької окупації, перші спроби радянсьої влади зафіксувати злочини у Дробицькому ярі. Висвітлено контекст змін в публічній радянській політиці у напрямку «неєврейськості» жертв Дробицького Яру та «неділення мертвих». Це згодом вплинула на немеморіалізацію масових могил у Дробицькому яру у радянський період.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Rybalka, Valentyn. "АБЕРАЦІЯ ЕТНОПОЛІТИЧНИХ КООРДИНАТ У ЧАСИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПРИКЛАД ДІТЕЙ ОКУПОВАНОГО ДНІПРОПЕТРОВСЬКА, 1941–1943 рр." ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 12 (15 грудня 2020): 89–107. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2020.12.04.

Full text

Abstract:

У даному дослідженні розглядається колекція джерел з Державного архіву Дніпропетровської області з історії нацистської окупації на території регіону. Йдеться про твори учнів середніх шкіл на звільненій від окупантів території у перші післявоєнні роки. Джерела вперше вводяться до наукового обігу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Кривобок, Олександр, Оксана Крупенко та Євгенія Страшко. "ІЧНЯНЩИНА У ПЕРІОД РОСІЙСЬКОГО ВТОРГНЕННЯ (ЛЮТИЙ-БЕРЕЗЕНЬ 2022 Р.) ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «ТРУДОВА СЛАВА»". Litopys Volyni, № 32 (27 травня 2025): 69–73. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2025.32.12.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена спогадам людей про початок повномасштабного вторгнення та періоду окупації Ічнянщини у лютому-березні 2022 року. Це своєрідна жива ілюстрація того, що вони переживали, як сприйняли цю жахливу звістку, як змінилося їхнє ставлення до буденних, здавалося, речей, їжі, води, світла, тепла, спокою. Метою дослідження є спроба відновити та увіковічнити історичну пам’ять про ті часи, які назавжди залишаться у наших споминах. Основним джерелом для написання статті були матеріали районної газети «Трудова слава», працівники якої по свіжих слідах подій зібрали важливі спогади жителів Ічнянської громади та зафіксували головні проблеми, які виникали на початку повномасштабного вторгнення, настрої людей, їх переживання та прагнення за будь-яку ціну вижити, вистояти в умовах страшної агресії російської орди. Колишня районна газета впродовж 2020-х років залишилася важливим інформаційним ресурсом для мешканців місцевої громади (а також сусідньої Парафіївської територіальної громади, яка до реформи входила до Ічнянського району). Матеріали публікацій дозволяють говорити про те, що населення в основному не вірило, що почнеться катастрофа для всіх, хоча такі чутки поширювалися. Перші дні війни, окупація стали серйозним соціальним потрясінням для людей, особливо дітей, вплинули на емоційний стан, побут і повсякдення, колективну думку, міжлюдські стосунки, соціально-економічне становище. Пропонована публікація є важливою для розуміння того, що сталося 25 лютого 2022 року, коли південна частина Чернігівської області стала зоною бойових дій і російського наступу на Київ. Жителі сіл Більмачівки, Сваричівки, Вишнівки, Припутнів, Дорогинки згадують про те, яка їх охопила спочатку паніка, бо не знали, що робити, куди тікати і де ховатися. А головне – це відчуття страху за життя своїх дітей, батьків, родичів. Важливе місце серед газетних матеріалів займає інформація про волонтерство вже у перші дні окупації. Жінки й діти гуртувалися, де могли, варили їжу, пекли хліб, робили воскові свічки, передавали консервацію на Чернігів, блокпости, плели маскувальні сітки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Мосюкова, Наталія. "Римо-католицькі спільноти Дніпропетровщини у другій половині 1940-х років". Старожитності Лукомор'я, № 4 (31 серпня 2022): 97–105. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2022.4.171.

Full text

Abstract:

У перші повоєнні роки на Дніпропетровщині існували дві римо-католицькі громади — у Дніпропетровську та Дніпродзержинську. Вони відновили свою діяльність (після репресій 1930-х років) ще у часи німецької окупації. Аналіз документів, які є в наявності, але не дають повної інформації, показав, що спільноти були подібні за своєю чисельністю, національною та віковою ознакою. В умовах певної лібералізації відносин між державою та релігійними організаціями, римо-католики плекали надію на продовження своєї діяльності і після повернення радянської влади на українські землі. Держава ж усіляко перешкоджала повноцінному існуванню парафій, здійснювала фінансовий тиск на них, у результаті спільнота Дніпропетровська була змушена відмовитися від претензій на костел (громада Дніпродзержинська зустрічалася у приватному приміщенні). Спільноти знаходилися під наглядом влади, протягом другої половини 1940-х років тиск на релігійні організації посилювався.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Оляндер, Луїза, та Вікторія Остапчук. "Життя й історія в щоденниках Ярослава Івашкевича 1911–1955 років". Sultanivski Chytannia, № 13 (21 квітня 2025): 107–18. https://doi.org/10.15330/sch.2024.13.107-118.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена аналізу зображення Я. Івашкевичем періоду польської історії в часи Другої світової війни. Мета цієї статті полягає в тому, щоб на матеріалі «Dzienników (Щоденників) 1911–1955» охарактеризувати художню майстерність зображенняп письменником життя окремої людини і життя польського народу під час фашистської окупації. Дослідницька методика. У процесі аналізу використаний синтез основоположних методів і принципів наукового дослідження, серед яких передусім герменевтичний, текстовий, типологічний, поетологічний, частково біографічний у їхніх взаємозв’язках та доповнюваності. Результати дослідження. Вперше в українському літературознавстві розкрито прояв такої художньої майстерності Івашкевича, яка не тільки не зніжувала документальну цінність його свідчень, навпаки підсилювала її. Практичне значення. Отримані результати дослідження можуть бути використані для вивчення польської літератури ХХ століття, зокрема творчості Я. Івашкевича, історії Польщі через людський документ із зіставленням свідчень інших митців, наприклад Ванди Талаковської (1905–1985), через характеристику Івашкевичем письменників Єжи Анджеєвського (1899–1980), Кши́штофа Камі́ля Бачи́нського (1921–1944), Станіслава Ігнатія Віткевича (1885–1939), Яна Лехоня (Лешека Серафиновича, 1899–1956), Юліана Тувіма (1894–1953). Наукові спостереження та висновки можуть бути покладені в основу лекційних курсів у вишах з історії польської літератури, а також у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням польською мовою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Грінченко, Віктор. "Свято врожаю та пов’язана з ним тематика на сторінках україномовної газетної періодики часів нацистської окупації". Старожитності Лукомор'я, № 3 (1 червня 2021): 78–91. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.3.79.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано різнопланові газетні матеріали, пов’язані зі «святом врожаю», якому окупаційна влада надавала досить великого значення. Окремої публікації, де була б цілісно розкрита проблематика, яка стосується проведення «свята врожаю» в Україні у часи нацистської окупації, поки що немає. Об’єктом дослідження стали відповідні матеріали періоду 1941-1944 рр. на сторінках видань, що виходили у різних регіонах України та за її межами. Зроблено висновок, що більшість газетних публікацій стосується безпосередньо святкування на місцях і дає картину поєднання органічних народних традицій і чужих ідеологем окупаційної влади. У пресі друкувалися також деякі дотичні до теми свята врожаю матеріали, де висвітлювалася історія жниварських обрядів і звичаїв українського народу, й окремі статті та замітки про проведення цього свята у Німеччині й інших союзних їй країнах. Відзначення свята врожаю завжди слугувало для владних інституцій інформаційним приводом і використовувалося для активізації нацистської пропаганди серед місцевого населення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Іваненко, А. "Особливості функціонування установ РАЦСу в часи німецької окупації України у галузі реєстрації факту народження та смерті (1941-1944 рр.)". Наукові записки з української історії, Вип. 44 (2018): 75–81.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

More sources

Dissertations / Theses on the topic "Часи окупації"

1

Комочкін, Я. І. "Жителі сіл Гришівка та Івано-Слиньківка в Другій світовій війні". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21328.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Король, Віталій Миколайович, Виталий Николаевич Король та Vitalii Mykolaiovych Korol. "Зміна назв вулиць у Сумах під час німецької окупації (1941-1943)". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7401.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Яременко, Людмила Миколаївна, Людмила Николаевна Яременко та Liudmyla Mykolaivna Yaremenko. "До історії регіональної журналістики: "Сумський вісник" під час окупації 1941-1943 рр". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12849.

Full text

Abstract:

У статті розглядається ідеологічне та тематичне спрямування газети «Сумський вісник» періоду окупації міста фашистами 1941-1943 рр. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12849

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Білецька, Єлизавета Ігорівна. "Акція Т-4 на українських землях: знищення хронічно хворих пацієнтів під час нацистської окупації". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13038.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Часи окупації"

1

Скоробогатов, А. В. Харків у часи німецької окупації (1941 - 1943). Прапор, 2004.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Шилюк, Д. М. Маловідомі сторінки з історії Житомирщини (напередодні і в часи німецької окупації). Волинь, 2010.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Шилюк, Д. М. Маловідомі сторінки з історії Житомирщини (напередодні і в часи німецької окупації). Волинь, 2010.

Find full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Часи окупації"

1

Tytarenko, Dmytro. "РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКА ПРАВОВА СПІВПРАЦЯ ЩОДО РОЗСЛІДУВАННЯ НАЦИСТСЬКИХ ЗЛОЧИНІВ." In Narzędzia wojny. Oblicza wojny, t. 8. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2023. http://dx.doi.org/10.18778/8331-314-6.11.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена розслідуванню злочинів нацистського режиму, скоєних на території Радянського Союзу під час німецької окупації. Основна увага в статті приділяється співробітництву післявоєнного німецького і радянського правосуддя з метою надання німецькій стороні додаткової інформації про обставини та виконавців злочинів. Надзвичайну роль відіграли дії "Особливої Державної Комісії з Встановлення та Розслідування Злочинів, Скоєних Німецькими Нацистськими Загарбниками та їхніми Спільниками", протоколи допитів нацистських злочинців, їхніх спільників та свідків. Використання матеріалів, отриманих від радянської сторони, та ідентифікація нацистських злочинців пов'язані з такими проблемами, як неповне написання прізвищ підозрюваних, неправильне зазначення військових звань або посад, відсутність інформації про осіб, підозрюваних у конкретних злочинах. Незважаючи на значні політичні стереотипи, створені Холодною війною, можна навести кілька відносно успішних прикладів співробітництва обох правових систем, і отже, політичних систем у притягненні до відповідальності нацистських злочинців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Tytarenko, Oksana. "ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА ІСТОРИЧНОМУ ДИСКУРСАХ НА ДОНБАСІ (1985–2014 рр.)." In Narzędzia wojny. Oblicza wojny, t. 8. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 2023. http://dx.doi.org/10.18778/8331-314-6.12.

Full text

Abstract:

Авторка досліджує відображення подій Другої світової війни в суспільно-політичному та історичному дискурсах на Донбасі в період перебудови Горбачова та в епоху сучасної України. Наступні фактори спричинили значні зміни в сприйнятті військової тематики: деідеологізація громадського життя, розширення тематики історичних досліджень, можливість доступу до архівних джерел, які раніше були недоступні. Ці перетворення знайшли відображення в історичних дослідженнях, освіті, вшануванні подій та учасників війни, яким раніше не приділялася достатня увага. Протягом цього періоду найактивніше аналізувалися такі питання: військові операції на території Донбасу в 1941–1943 роках, повсякденне життя в регіоні під нацистською окупацією, характеристика радянського та націоналістичного підпілля. Особливу увагу приділяють діяльності Української Книги Пам'яті, яка підкреслила ціну війни та дала можливість сотням тисяч сімей дізнатися про долю та місце поховання своїх близьких, які загинули під час конфлікту. Одночасно політизація історичних тем в значній мірі вплинула на суспільну свідомість та сприяла ескалації конфлікту на Донбасі у 2014 році.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Часи окупації"

1

Юксель, Г. З. "Інформаційна діяльність представницьких органів кримськотатарського народу під час окупації Криму 2014 року". У JOURNALISM, ADVERTISING AND PR: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-118-3-5.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Шипотілова, Олена Павлівна. "Польська преса в протидії російській пропаганді під час окупації Кримського півострова (лютий-квітень 2014)". У Протидія дезінформації в умовах російської агресії проти України: виклики і перспективи. Наук.-дослід. ін-т публ. політики і соц. наук, 2023. http://dx.doi.org/10.32782/ppss.2023.1.48.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Коваль, Г. П., та О. Г. Коваль. "Моменти антиєврейської пропаганди на сторінках українських газет періоду нацистської окупації України під час Другої світової війни". У «ГОЛОКОСТ В УКРАЇНІ» (ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ). Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-265-7/05.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Часи окупації"

1

Титаренко, Дмитро Миколайович. Культурне життя на Донбасі під час нацистської окупації. Київ. Український історичний журнал., 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6474.

Full text

Abstract:

Характеризуються сутність та особливості культурного життя на терито рії Донбасу в період нацистської окупації. Розглядаються основні інституційні й позаінституційні його прояви, діяльність театральних установ, бібліотек, музеїв, осередків національно-культурної організації «Просвіта», висвітлюють ся роль і місце в духовному житті населення свят, пам’ятних дат, найбільш типових комеморативних практик. Звернуто увагу на роль друкованої пропа ґанди, кінематографа та радіомовлення як засобів формування картини світу, популяризації певних культурних стереотипів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Титаренко, Дмитро Миколайович. Доля навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони військової адміністрації. Київ.Краєзнавство, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6479.

Full text

Abstract:

У публікації розглянуто деякі аспекти адаптації, підготовки та використання навчальної літератури під час нацистської окупації України на території зони військової адміністрації. Охарактеризовано вплив окупаційних управлінських та пропагандистських структур, представників місцевої педагогічної громадськості на зміст та параметри використання навчальної літератури.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Титаренко, Д. М. Геноцид єврейського населення на Донеччині під час нацистської окупації: деякі дискусійні аспекти проблеми. ДонНУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6496.

Full text

Abstract:

В статье освещены дискуссионные аспекты уничтожения еврейского населения на территории Донецкой области в период нацистской оккупации. Исследование базируется на материалах украинских и российских государственных архивов, архива управления Службы безопасности Украины в Донецкой области, федеральных архивов Германии, воспоминаниях очевидцев. В работе рассматриваются проблемы статистики числа жертв, ответственности вермахта за геноцид, основания и функционирования гетто в Сталино (Юзовке), реакции местного населения на геноцид, содержания антисемитской пропаганды. The article is aimed at characterizing the peculiarities, the most controversial aspects of the destruction of the Jews in the Donets’k oblast during the Nazi occupation. The investigation is based on the materials of the Ukrainian central and oblast’s state archives, the archives of the Security Service of Ukraine (SBU) in Donets’k oblast, the Federal archives of Germany, the state archives of Russian Federation as well as the recollections by eyewitnesses. The problems of the statistics of the sacrifices, the responsibility of the Wehrmacht for the genocide, the conditions of the establishment and functioning of ghetto in Stalino (Iuzivka), the reaction of the local population to the genocide, the essence of the anti-Semitic propaganda are emphasized.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Титаренко, Дмитро Миколайович. Умови функціонування окупаційної преси на території України (зона військової адміністрації). Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2006. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6483.

Full text

Abstract:

Під час нацистської окупації на території України було створено розгалужений пропагандистський апарат, одним із ключових елементів якого була преса. Ініціатива заснування газет і журналів належала переважно пропагандистським установам вермахту, воєнним комендатурам та штабам військових частин, які реалізовували її через органи місцевого самоврядування, а також представникам місцевої української громадськості. Розглянуто умови функціонування видань, проаналізовано склад журналістів і дописувачів, охарактеризовано проблематику матеріалів. Зазначено, що преса періоду нацистської окупації є важливим історичним джерелом з питань регіональної історії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Титаренко, Д. М. Злочин і (не)покарання: німецькі суди у справі знищення пацієнтів Полтавської психіятричної лікарні. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6497.

Full text

Abstract:

У період нацистської окупації на території України було знищено за попередніми підрахунками не менше 8,5–9 тис. пацієнтів психія тричних лікарень та відділень. Одним із найбільш масових за кількістю жертв стало вбивство пацієнтів Полтавської психіятричної лікарні. У статті, що базується на матеріялах німецьких архівів, розглянуто особливості розслідування органами німецького правосуддя скоєних нацистами злочинів щодо душевнохворих у Полтаві. Слідство стосовно цього злочину здійснювалося в рамках не окремого провадження, а під час розслідування низки епізодів масових убивств на окупованій території СРСР. Основу доказової бази становили покази свідків та обвинувачених, зроблені в ході судового розгляду, а також експертні висновки, численні історичні опубліковані та неопубліковані документи, що їх зібрали слідчі органи в Німеччині та за кордоном. Слідчі матеріяли, які дослідили й оцінили німецькі суди, дозволили реконструювати загальні особливості нацистської політики щодо душевнохворих, встановити обставини злочинів, визначити окремих учасників та співучасників убивств пацієнтів. Особливу увагу німецького суду привернули питання кількости жертв, мотивації злочинців, фізичного та психічного стану душевнохворих, що впливало на юридичну кваліфікацію злочинів. Зазначено, що в ході судового процесу провадження стосовно частини звинувачуваних з огляду на погіршення стану їхнього здоров’я було призупинено. Це дозволило їм уникнути покарання за скоєні на окупованій території СРСР масові вбивства. Звернуто увагу на механізм співпраці німецької та радянської юстиції, яка ставила за мету надання німецькій стороні додаткової інформації щодо обставин та винуватців злочинів. Попри породжені «холодною війною» стереотипи, наявність низки обмежень для німецьких слідчих, зазначена справа стала одним із небагатьох прикладів відносно успішної взаємодії двох юридичних, а отже, і політичних систем у резонансній сфері переслідування нацистських злочинців.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!