Relevant bibliographies by topics / Черевна порожнина

Contents

  1. Journal articles
  2. Dissertations / Theses
  3. Conference papers

Academic literature on the topic 'Черевна порожнина'

Author: Grafiati
Published: 28 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Черевна порожнина.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Черевна порожнина"

1

Arakelian, R. S., Kh M. Halimzianov, R. D. Mustafin, S. F. Karpenko, A. R. Kurbanhaliieva, and A. S. Arakelian. "Клініко-епідеміологічні особливості ехінококозу людини в Астраханській області." ACTUAL INFECTOLOGY, no. 4.09 (February 2, 2016): 38–41. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.4.09.2015.78825.

Full text
Abstract:
Мета дослідження: охарактеризувати сучасну ситуацію з ехінококозу людини в Астраханській області. Матеріали і методи. На території Астраханської області з 2008 по 2015 р. зареєстровано 72 випадки ехінокока в людини. Найбільша кількість випадків зараження людини ехінококом відмічалася в 2014 р. — 17 випадків (23,6 ± 5,0 %), 2015 р. — 11 випадків (15,3 ± 4,2 %) та у 2011 р. — 10 випадків (13,9 ± 4,1 %). В інші роки ехінококоз реєструвався в жителів Астраханського регіону, але з меншою частотою. Так, у 2012 р. було зареєстровано 9 випадків (12,5 ± 3,9 %), у 2010 р. — 8 випадків (11,1 ± 3,7 %), в 2009 і 2013 роках — по 7 випадків (9,7 ± 3,5 %) і в 2008 р. — всього 3 випадки (4,2 ± 2,4 %). Результати дослідження. У статевому співвідношенні серед хворих переважали особи жіночої статі — 69,4 ± 5,4 % (50 випадків). Частка чоловіків дорівнювала 30,6 ± 5,4 % (22 випадки). Прийнято вважати, що в основному гельмінт уражає печінку та легені. Так, типовий ехінококоз (печінка, легені, печінка + легені) відмічався у 88,9 ± 3,7 % (64 особи), у т.ч. в області печінки у вигляді паразитарної кісти в 69,4 ± 5,4 % (50 осіб). У рідкісних випадках паразит уражав легеню (праву або ліву), а також одночасно і печінку, і одне з легенів — по 7 випадків (9,7 ± 3,5 %). Ехінококоз рідкісної локалізації відзначався в 11,1 ± 3,7 % (8 осіб). Так, були зареєстровані випадки ураження ехінококом нирки, піддіафрагмального простору, черевної порожнини — по 1,4 ± 1,4 % (1 випадок). В інших випадках у пацієнтів відзначалося поєднане ураження органів ехінококом: черевна порожнина + сечовий міхур, печінка + заочеревинний простір + малий таз, печінка + плече, печінка + поперековий м’яз + головний мозок, серце + головний мозок + селезінка + ліва нирка — по 1,4 ± 1,4 % (1 випадок). Висновки. В останні роки число випадків зараження людини ехінококом продовжує збільшуватися, про що свідчать місцеві випадки зараження. До захворювання в основному схильні особи, що мали постійний контакт з недегельмінтизованими собаками, оброблювали полеглих тварин і не дотримувались правил особистої гігієни. До захворювання схильні люди різного віку і професій. У діагностиці ехінококозу головну роль відіграють комплексні методи ІФА, КТ та УЗД.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Shaganov, P. F. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ АНАМНЕЗУ ЖІНОК ІЗ НАЯВНІСТЮ СПАЙКОВОЇ ХВОРОБИ." Вісник наукових досліджень, no. 4 (February 5, 2019): 98–102. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.4.9817.

Full text
Abstract:
Проблема спайкової хвороби носить загальномедичне значення, з нею у своїй практиці постійно стикаються акушери-гі­не­ко­логи та хірурги. Спайки між органами черевної порожнини здебільшого виникають унаслідок оперативних втручань та запальних про­цесів органів малого таза. Вони призводять до таких ускладнень, як трубно-перитонеальне безпліддя, синдром хронічного тазового болю, порушення функції вісцеральних органів. Мета дослідження – визначити фактори ризику формування перитонеальних спайок у жінок репродуктивного віку. Матеріали і методи. Було проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 187 жінок, яких прооперували з використанням лапароскопічного доступу й у якості основного або супутнього мали діагноз спайкової хвороби. Оцінили дані про соматичний, репродуктивний та гінекологічний анамнез, вік та соціальний статус. Групу порівняння склали дані 65 жінок, у яких під час оперативного втручання не виявлено спайок у черевній порожнині. Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз соматичного анамнезу жінок із наявністю спайок у черевній порожнині та без таких показав, що жінки зі спайками мали в 3,2 раза (14,97 порівняно з 4,62 %, p<0,05) частіше той чи інший вид алергії, і в 3,5 раза (10,70 та 3,07 %) – аутоімунних захворювань. В обох групах зареєстровано оперативні втручання у минулому, хоча кількість їх була майже у 6 разів вища при наявності спайкової хвороби (53,48 порівняно з 9,23 %, p<0,05). У жінок із наявністю спайок в черевній порожнині відсоток операцій на тазових органах був у 2,5 раза вищим (85,00 порівняно з 33,33 %, p<0,05), та лише в даної категорії пацієнток мало місце дренування черевної порожнини під час операції (22,4 %, p<0,05). Вивчення гінекологічної захворюваності серед обстежених показало, що пацієнтки зі спайками мали у 3,6 раза частіше запальні захворювання внутрішніх статевих органів (61,50 порівняно з 16,92 %, p<0,05), та у кожної третьої зареєстровано більше одного епізоду вказаної патології в анамнезі (33,68 %, p<0,05). Крім того, кожна п’ята жінка з наявністю спайок у черевній порожнині мала ендометріоз (17,11 порівняно з 3,08 %, p<0,05). Значна частина пацієнток зі спайками у черевній порожнині мала 2 та більше аборти у минулому, тоді як серед пацієнток групи порівнянні таких не було. Висновки. За даними дослідження, до факторів ризику формування перитонеальних спайок у жінок репродуктивного віку належать алергічні захворювання; оперативні втручання на черевній порожнині, особливо повторні, та на тазових органах; дренування черевної порожнини після операції; запальні захворювання тазових органів та їх рецидиви; повторні хірургічні аборти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Milastnaia, A. G., and V. B. Dukhnickiy. "Діагностика гострого деструктивного панкреатиту у собак." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 104–12. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.14.

Full text
Abstract:
У статті наведено результати клінічного, лабораторного та інструментального обстеження собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит. Основними клінічними ознаками гострого деструктивного панкреатиту собак є інтенсивний біль, часті напади блювання, здуття черевної порожнини. Лейкоцитарні індекси інтоксикації організму собак за гострого деструктивного панкреатиту характеризувалися збільшенням ядерного індексу, індексу швидкості осідання еритроцитів, реактивної відповіді нейтрофілів. Гострий деструктивний панкреатит собак супроводжувався активізацією процесів перекисного окиснення ліпідів. Ультразвуковим дослідженням лози собак, хворих на гострий деструктивний панкреатит, встановлено збільшення розмірів підшлункової залози, зниження ехогенності, нечіткість її контурів та наявність вільної рідини у черевній порожнині; дослідженням у В-режимі непарних вісцеральних гілок черевного відділу аорти – деформацію контуру судинної стінки і зростання індексу резистентності магістральних судин і, навпаки, його зниження у дрібних артеріях підшлункової залози.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Grynchuk, A. F., I. S. Davydenko, F. V. Grynchuk, and I. Iu Polianskiy. "Експериментальне обґрунтування інтраочеревинного застосування інтерферону 2b для лікування гострого перитоніту." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 1 (January 16, 2020): 46–50. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10736.

Full text
Abstract:
Мета роботи: в експерименті дослідити можливість інтраочеревинного застосування інтерферону α2b для лікування гострого перитоніту. Матеріали і методи. У дослідженні використано 64 білих нелінійних щурі. Перитоніт моделювали інтраочеревинним пункційним уведення 20 % суміші автокалу. Через 12 год після моделювання виконували лапаротомію і санацію черевної порожнини. У контрольній групі (32 тварини) промивали розчином декаметоксину і 0,9 % розчином NaCl. У дослідній групи (32 тварини) після цього в черевну порожнину уводили розчин інтерферону α2b в дозі 0,3 млн ОД на 100 г маси. Через 6, 12, 24 і 48 год виконували релапаротомію і забирали парієтальну очеревину для гістологічного дослідження. Препарати зафарбовували гематоксилін-еозином. Результати досліджень та їх обговорення. У контрольній групі через 6 год після санації на тлі виразних запальних змін парієтальної очеревини спостерігаються ознаки неналежної реакції неспецифічної клітинної ланки захисту, прояви активації якої відмічені лише через 12 год; ініціація специфічної ланки відбувається через 24 год, а протягом 48 год не виявлені ознаки регенераційних процесів. У дослідній групі через 6 год спостерігаються ознаки адекватної реакції неспецифічної ланки клітинного захисту на тлі менш виразних запальних змін парієтальної очеревини; через 12 год виявляються ознаки активації специфічної ланки, а через 48 год – ознаки розвитку процесів регенерації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Дехнич, І. С. "ДІАГНОСТИЧНА СОНОГРАФІЯ ПРИ АБДОМІНАЛЬНІЙ ХІРУРГІЇ У ТВАРИН." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 241–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.30.

Full text
Abstract:
У статті представлені матеріали щодо історії розвитку ультрасонографії у ветеринарній практиці, наведений аналіз літератури щодо дослідження печінки, селезінки та підшлункової залози, вказуються перспективи методики дослідження в майбутньому. Ультрасонографія черевної поро-жнини у тварин вперше застосовувалась переважно для діагностики вагітності. На сьогодні зазначена методика є важливою діагностичною технікою у ветеринарній медицині, яка застосовуєтьсядля вивчення більшості нормальних та патологічно змінених структур у тварини, забезпечуючишвидкий, неінвазивний спосіб доповнення інформації, отриманої в результаті клінічного обстеженнята рентгенографії. Ультразвукове дослідження засноване на принципі ехолокації, хвилі, що посила-ються датчиком, проходять крізь тканини організму, відображаються та розшифровуються апа-ратом і перетворюються в зображення, яке дає змогу фахівцю ветеринарної медицини оцінитистан внутрішніх органів, тканин і порожнин. Зі збільшенням застосування ветеринарними лікарямиультрасонографічних досліджень у практиці стає зрозуміло, що УЗД є ц інним з асобом в иявленняураження органів черевної порожнини. Оцінка печінки є однією з головних переваг застосування уль-трасонографії черевної порожнини у тварини. Показання включають гепатомегалію, жовтяницю,асцит, підозру на розрив діафрагми, втрату ваги та можливі метастази в печінку. На сьогодні удо-сконалюються та доповнюються методи сонографічних досліджень. Подальше впровадження упрактику та поглиблене вивчення патологій в зазначеній ділянці за допомогою ультрасонографіїдасть змогу об’єктивно встановити стан черевної порожнини та її органів у тварини і оцінититяжкість перебігу хвороби. Впровадження високоякісних, портативних діагностичних ультразвуко-вих апаратів продовжили цей розвиток і попит на ультрасонографію, зважаючи на його діагности-чну цінність, продовжує зростати. Проведений аналіз літератури та доступних інтернет-джерелдав нам змогу оцінити сучасний стан розвитку сонографії у ветеринарній практиці та перспективиподальшого розвитку діагностики стану печінки, селезінки та підшлункової залози, вказати сферипотенційного розвитку методики в майбутньому.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Kryvoruchko, I. A., R. P. Chaplynskyy, A. V. Vovk, V. A. Vovk, D. O. Smetskov, and S. A. Andreyeshchev. "Лапароскопічна холецистектомія із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 5 (June 26, 2018): 17–20. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.05.17.

Full text
Abstract:
Мета. Проаналізувати результати застосування субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні під час виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) для удосконалення методу регіонарної анестезії при операціях на органах черевної порожнини. Матеріали і методи. У 549 пацієнтів, віднесених до I-III класу за класифікацією American Society of Anesthesiology (ASA), віком від 25 до 82 років, середній вік становив (48,9 ± 13,1) року, виконали ЛХЕ із пневмоперитонеумом, який створювали нагнітанням в черевну порожнину вуглекислого газу (CO2), із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. З приводу гострого холециститу (ГХ) оперовані 319 (58,1%) пацієнтів, хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) - 230 (41,9%). Із 319 хворих із ГХ у 278 (87,4%) були деструктивні форми. Інтраопераційні параметри, інтенсивність післяопераційного болю та міру відновлення в цілому, а також задоволеність пацієнтів під час спостереження проспективно зафіксовані у дослідженні з метою оцінки можливості та безпечності процедури. Результати. Всі операції завершені лапароскопічно, у жодному спостереженні не виникло необхідності переходити з субарахноїдальної анестезії на загальну. Інтенсивність болю протягом 4 год після операції становила 1,6 ± 1,1 (діапазон 0 - 5), через 8 год - 1,2 ± 0,9 (діапазон 0 - 6), через 24 год – 1,02 ± 0,7 (діапазон 0-5). Всі пацієнти виписані через 1 - 7 днів. Висновки. ЛХЕ з пневмоперитонеумом CO2 може бути успішно та безпечно виконана із застосуванням субарахноїдальної анестезії на спонтанному диханні. Крім того, спинальна анестезія пов’язана з мінімальним післяопераційним болем і принаймні однаковою мірою відновлення, як у разі використання загального знеболювання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Швед, О. "Роксолана страждала на спазми черевної порожнини." Країна, no. 13 (416), 5 квітня 2018 (2018): 6.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Podpryatov, S. E., V. P. Korchak, I. O. Belouso, S. S. Podpriatov, I. V. Satsiuk, and I. M. Slobodianiuk. "Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини." Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, no. 3 (October 26, 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11467.

Full text
Abstract:
Мета роботи: оцінити власний досвід діагностики та лікування компартмент-синдрому (КС) кінцівок та черевної порожнини. Матеріали і методи. Проведений аналіз клінічного перебігу, діагностики та лікування КС у 5 пацієнтів. Результати досліджень та їх обговорення. КС верхньої кінцівки спостерігали у 2 хворих, нижньої – в одного. У всіх пацієнтів ознаки КС виникли через 3 тижні після первинного ураження. В одному спостереженні після укусу собаки спостерігали значне підвищення активності трансаміназ. Виконання декомпресії фасціальних футлярів та проведення антиклостридіальної антибактеріальної терапії впродовж 23 діб дозволило досягти повного одужання пацієнта. В другому спостереженні травма плеча на тлі приймання варфарину супроводжувалась наростанням підфасціальної гематоми. Застосування іншого препарату антикоагулянтної дії та здійснення фасціотомії сприяло одужанню. В обох пацієнтів за даним ультразвукового дослідження виявлено втрату структурності та набряк м’язів. Патогномонічність цих ознак слід перевірити в подальших дослідженнях. У третього пацієнта з КС, тотальною підшкірною та міжм’язовою флегмоною гомілки та стегна на тлі лімфостазу виконано ампутацію кінцівки на рівні верхньої третини стегна. Інтраабдомінальну гіпертензію (ІАГ) на рівні 20 мм рт. ст. і вище в перші 3 доби після внутрішньочеревного операційного втручання спостерігали у 12 пацієнтів. Завдяки інтенсивній терапії у 9 пацієнтів нормалізувались гемодинаміка, дихання та показники метаболізму та внутрішньочеревний тиск. У 3 пацієнтів хірургічні ускладнення зумовили виконання релапаротомії. Абдомінальний компартмент-синдром (АКС) спостерігали у 2 хворих. Стан одного хворого був помилково оцінений як неадекватне поповнення водно-електролітного балансу. Продовжено інтенсивну терапію з позитивним балансом 3200 мл. В подальшому виникли ниркова недостатність та рецидивуючий сепсис, лікування яких впродовж 27 діб виявилось неефективним. Ще у одного хворого своєчасна діагностика АКС і проведення адекватної терапії супроводжувались швидким одужанням. Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини є небезпечним для життя ускладненням, яке має особливі прояви і потребує спеціального лікування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Fedoseeva, O. V. "ВПЛИВ РЕПЕРФУЗІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК НА ДИНАМІКУ ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ТА МАСИВНОЇ КРОВОВТРАТИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 3, 2020): 37–43. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10826.

Full text
Abstract:
Вступ. У статті наведено результати експериментального дослідження, під час якого вивчали вплив реперфузії нижніх кінцівок на розвиток ендогенної інтоксикації при закритій травмі органів черевної порожнини та масивній зовнішній крововтраті. Відомо, що ендогенна інтоксикація є складним багатокомпонентним процесом, зумовленим патологічною біологічною активністю ендогенних продуктів або дисфункцією систем природної детоксикації. Результати дослідження показали, що реперфузія нижніх кінцівок посилює розвиток ендогенної інтоксикації при поєднаній травмі в експерименті. Мета дослідження – вивчити вплив реперфузії нижніх кінцівок на зміну окремих показників ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати. Методи дослідження. Експеримент проведено на 80-ти нелінійних щурах-самцях масою 190–220 г. У дослідних групах було змодельовано реперфузію нижніх кінцівок у поєднанні із закритою травмою органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати та проаналізовано вміст маркерів ендогенної інтоксикації (молекул середньої маси фракцій, що визначались при довжині хвилі 254 і 280 нм) та еритроцитарний індекс інтоксикації. Достовірність відмінностей між контрольною та дослідною групами оцінювали з використанням непараметричного критерію Манна – Уїтні. Результати й обговорення. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки викликало значне достовірне підвищення показника ендогенного індексу інтоксикації у всіх дослідних групах. Максимальне його збільшення відзначено у групі тварин, в яких накладання джгута поєднувалось із травмою органів черевної порожнини та масивною крововтратою. Це довело потенціюючу дію реперфузійного синдрому на розвиток системних змін при поєднаній травмі. Також доведено, що прояв ендогенної інтоксикації протягом перших 24 год після накладання кровоспинного джгута за своєю силою аналогічний до такого, що виникає внаслідок поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної зовнішньої крововтрати. Висновок. Накладання кровоспинного джгута на дві нижні кінцівки протягом 2 год посилює розвиток ендогенної інтоксикації на моделі поєднаної травми органів черевної порожнини на тлі масивної крововтрати, що підтверджується достовірним зростанням показника ендогенного індексу інтоксикації та молекул середньої маси через 7 діб після реперфузії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Guriev, S. O., A. Yu Fil, and I. B. Grytsyna. "Патоморфологічні зміни внутрішніх органів у загиблих внаслідок політравми зі скелетним компонентом пошкодження." TRAUMA 16, no. 5 (October 2, 2015): 5–10. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.16.2015.79777.

Full text
Abstract:
Досліджено 90 актів судово-медичної експертизи Львівського судово-медичного бюро: померлих осіб чоловічої статі було 54, жіночої — 36. У постраждалих внаслідок тяжкої поєднаної травми скелетна травма поєднувалася в 50 % випадків із черепно-мозковою травмою та в 50 % — із травмою грудної клітки — переломи ребер ускладнювалися гемопневмотораксом, також виявлено найчастіші поєднані пошко­дження з органами черевної порожнини та сечовидільної системи.Проведені патоморфологічні дослідження певною мірою зможуть акцентувати увагу лікарів на найбільш вразливих органах щодо гіпотензії та гіпоксії, що, можливо, зможе запобігти каскаду ускладнень, які призводять до летального наслідку, або зменшити їх.Виявлені гістологічні зміни у внутрішніх органах у потерпілих із поєднаною травмою тяжкого ступеня можуть стати в пригоді для вибору способу адекватної інтенсивної терапії та зменшення тяжкості синдрому взаємного обтяження у хворих із політравмою та скелетним компонентом пошкодження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Черевна порожнина"

1

Шевченко, Володимир Порфирович, Владимир Порфирьевич Шевченко, Volodymyr Porfyrovych Shevchenko, О. В. Сокіл, and І. О. Дегтяренко. "Діагностика і лікування закритих пошкоджень органів черевної порожнини в поєднанні з черепно-мозковою травмою." Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9381.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

П`ятикоп, Геннадій Іванович, Геннадий Иванович Пятикоп, Hennadii Ivanovych Piatykop, Д. О. Калиниченко, and С. М. Борщ. "Безрецидивне хірургічне лікування післяопераційних вентральних кил." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4847.

Full text
Abstract:
З метою виявлення деяких соціальних аспектів хірургічного лікування післяопераційних вентральних кил нами виконаний аналіз історій хвороб 129 хворих, оперованих в клініці загальної хірургії на базі Сумської обласної клінічної лікарні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4847
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Кононенко, Микола Григорович, Николай Григорьевич Кононенко, Mykola Hryhorovych Kononenko, Олексій Петрович Кмита, Алексей Петрович Кмита, Oleksii Petrovych Kmyta, and С. П. Бутенко. "Поєднані пошкодження органів черевної порожнини." Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/9452.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Коробова, Світлана Павлівна, Светлана Павловна Коробова, Svitlana Pavlivna Korobova, Микола Григорович Кононенко, Николай Григорьевич Кононенко, and Mykola Hryhorovych Kononenko. "Тактика DAMAGE CONTROL при пошкодженні органів черевної порожнини." Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5794.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Овечкін, Вячеслав Семенович, Вячеслав Семенович Овечкин, Viacheslav Semenovych Ovechkin, Леонід Васильович Гуменюк, Леонид Васильевич Гуменюк, Leonid Vasylovych Humeniuk, Ю. А. Шевченко, and В. В. Дорошенко. "Отдаленные результаты хирургического лечения пороков развития передней брюшной стенки и желудочно-кишечного тракта." Thesis, Изд-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5051.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Коток, А. В. "Роль реінфузії крові у лікуванні пошкоджень органів черевної порожнини." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/57975.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Коробова, Світлана Павлівна, Светлана Павловна Коробова, Svitlana Pavlivna Korobova, Микола Григорович Кононенко, Николай Григорьевич Кононенко, Mykola Hryhorovych Kononenko, and І. М. Лукавенко. "Лікування множинних пошкоджень живота." Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5117.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Коробова, Світлана Павлівна, Светлана Павловна Коробова, Svitlana Pavlivna Korobova, Микола Григорович Кононенко, Николай Григорьевич Кононенко, Mykola Hryhorovych Kononenko, and І. М. Лукавенко. "Особливості лікування пошкоджень паренхіматозних органів при закритій травмі живота." Thesis, Вид-во СумДУ, 2007. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/5113.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шальков, Е. Л., С. Л. Петренко, Д. В. Панченко, Леонід Григорович Кащенко, Леонид Григорьевич Кащенко, and Leonid Hryhorovych Kashchenko. "Лечение изолированной травмы брюшной полости." Thesis, Издательство СумГУ, 1997. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25106.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Пак, Василь Якович, Василий Яковлевич Пак, Vasyl Yakovych Pak, Олексій Васильович Захарченко, Алексей Васильевич Захарченко, Oleksii Vasylovych Zakharchenko, І. С. Іщенко, and О. Ю. Коршенюк. "Спайкова хвороба черевної порожнини. Економічні та соціальні аспекти." Thesis, Вид-во СумДУ, 2005. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7309.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Conference papers on the topic "Черевна порожнина"

1

Гула, Г. В. "Стан проблеми фізичної терапії у системі лікування гострої хірургічної патології органів черевної порожнини." In NEW TRENDS AND UNRESOLVED ISSUES OF PREVENTIVE AND CLINICAL MEDICINE. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-81-5-1.20.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Черевна порожнина' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography