Log in

Relevant bibliographies by topics / Чуттєве пізнання / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Чуттєве пізнання.

Journal articles on the topic 'Чуттєве пізнання'

Author: Grafiati

Published: 3 June 2025

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 38 journal articles for your research on the topic 'Чуттєве пізнання.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Дерполюк, Олена. "ПІЗНАННЯ ЯК ЗАСАДНИЧЕ ПІДҐРУНТЯ ВИКОРИСТАННЯ НЕВЕРБАЛЬНИХ МЕТОДІВ У ПСИХОКОРЕКЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ ІЗ ЖІНКАМИ В Е КЗИЛІ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 32–43. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-5.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена дослідженню механізмів пізнання та їхньої інтеграції в невербальні методи психокорекції, зокрема в психокорекційному процесі із жінками у вимушеній міграції. На основі гносеологічного підходу проаналізовано основні рівні пізнання – чуттєве, емоційне та раціональне, які уможливлюють самопізнання й метапізнання. Пізнання розглядається не лише як теоретична категорія, а і як практичний інструмент для гармонізації внутрішнього світу, набутого травматичного досвіду й адаптації до нових життєвих умов. У статті висвітлюється метапізнання, яке включає самоусвідомлення та децентрацію,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Басюк, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ІДЕЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПОГЛЯДАХ АНТИЧНИХ МИСЛИТЕЛІВ". Education. Innovation. Practice 12, № 1 (2024): 25–31. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-004.

Full text

Abstract:

У статті розглядається історичне становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект» у філософських поглядах мислителів Античного періоду. Ідея емоційного інтелекту, що сягає корінням первісного суспільства з його синкретичним характером мислення, знайшла продовження й розвиток у натурфілософії. На відміну від міфічно-релігійного світосприйняття первісних людей, яке об’єднувало в собі раціональне, чуттєве й емоційне ставлення до навколишнього світу, перші натурфілософи намагались пояснити походження Космосу, світу, життя, людини й усього сущого, керуючись теоретичними і логічними обґрунтуванн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Панчук, І., та М. Грицишина. "СТРУКТУРА ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ ДЖ. ЛОККА: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ УЧЕННЯ". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(95) (27 червня 2024): 122–30. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(95).2024.122-130.

Full text

Abstract:

Наприкінці XVII – першій половині XVIII століття актуалізується істотний переворот філософського мислення у намаганні пояснення реального змісту об’єктивного наукового пізнання. Одним з найавторитетніших та найвпливовіших філософів цієї доби став Дж. Локк – автор цілісної філософської системи, в якій органічно поєдналися теорія науки, ліберальна політична доктрина, концепція свободи совісті, педагогічні та економічні погляди. Дж. Локк як продовжувач матеріалістичної традиції, започаткованої Ф. Беконом, став на шлях ретельного аналізу і систематизації пізнавальних можливостей людини. Головним ф

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Рудік, І. В. "СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ POWER У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Nova fìlologìâ, № 96 (30 грудня 2024): 130–36. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-16.

Full text

Abstract:

Пропонована розвідка спрямована на виявлення способів вербалізації концепту POWER в англійській мові та моделювання його структури. Встановлено, що в англійській мові концепт POWER є сегментним утворенням зі складною структурою та включає такі компоненти: образний компонент, енциклопедичне поле, інтерпретаційне поле, що представляє периферію досліджуваного концепту. Когнітивний образ є об’ємним і представленим низкою метафоричних моделей, отриманих в результаті аналізу сполучуваності лексем-презентантів концепту POWER. Навколо образного компонента розташовані чотири сегменти, що мають у повсяк

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

ІВАНЧЕНКО, Марія. "МЕТАФОРИЧНА АКТУАЛІЗАЦІЯ СЕГМЕНТА ОБМАН КОНЦЕПТУ BETRAYAL У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ". Актуальні питання іноземної філології, № 19 (30 січня 2024): 26–30. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-5.

Full text

Abstract:

Мова є одним із основних інструментів пізнання та концептуалізації навколишнього світу. Моделювання змісту концепту як глобальної ментальної одиниці передбачає визначення та аналіз мовних засобів, що його об’єктивують. Структура концепту містить понятійну, ціннісну та образну складову. Образна складова концепту може включати в себе яскраво-чуттєве представлення (перцептивний образ), а також поєднання концептуальних метафор, що об’єктивують концепт у мові (Приходько, 2008). Вивченню способів концептуалізації навколишньої дійсності як вторинного переосмислення не втрачає своєї актуальності з огл

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Стаценко, E. Н. "ГЕНЕЗИС КОГНІТИВНОГО ПІДХОДУ У ФІЛОСОФІЇ ТА ЛІНГВІСТИЦІ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 36–41. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.06.

Full text

Abstract:

Cтаттю присвячено аналізу теорій мовного глотогенезу в період Середньовіччя, а також в епоху Відродження і Просвітництва, аж до початку XIX століття, що стали основою лінгвістичних наукових знань, а також виявили спроби вчених встановити зв'язок між мовою і розумовими процесами. Досліджуються роботи вчених, що стали базовими для розвитку мовознавства як науки і дали стимул для розробки нових парадигм у сфері сучасної когнітивної науки. Акцентується увага на тих філософських і лінгвістичних постулатах, які стояли біля витоків розробок науки про мову як засобу спілкування і пізнання світу людино

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

ПАВЛОВА, А. К. "ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ В АСПЕКТІ ВСЕОСЯЖНОГО ДОСВІДУ ГАРМОНІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОГО ЛІРО-ЕПОСУ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 213–18. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.31.

Full text

Abstract:

У статті простежено концепти естетичного ідеалу в українському ліро-епосі, сутність естетичної любові в поетичній моделі фольклорного твору. На прикладі дум, балад, співанок-хронік виявлено ознаки відкритого та прихованого естетичного ідеалу. Цей феномен стає домінантою творчого процесу, оскільки митець у ході культуротворчості прагне наблизитися до омріяного й виплеканого уявою світу. Зокрема, в традиційному ліро-епосі ідеал розкривається на різних рівнях: у процесі текстотворення, виконання, сприйняття аудиторією, через розкодування певних символів, а також консекутивність. У формуванні есте

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

М.М., Шніцер. "ЗМІСТОВНІ ОЗНАКИ І ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ МЕТАФОРИ". Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди «Філософія», № 49 (22 листопада 2017): 108–22. https://doi.org/10.5281/zenodo.1064623.

Full text

Abstract:

Метафора – надзвичайно гнучкий інструмент смисловираження. Вона слунує засобом апробації і впровадження нових смислів в комунікативну сферу суспільної життєдіяльності. Завдяки метафорі відбувається стратифікація смислу: дефіцит значення на одному метафоричному рівні компенсується профіцитом значення на іншому рівні. Гносеологічна цінність метафори зумовлена насамперед можливістю здійснювати взаємодію чуттєвого та раціонального рівнів пізнання. З-поміж інваріантних властивостей метафори варто виокремити здатність поєднувати процеси мислення і мовної творчості, діалектично пов’язуват

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Гуртовенко, Наталія. "МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ". Наукові записки. Серія: Психологія, № 4 (30 грудня 2024): 26–31. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-4-4.

Full text

Abstract:

Аналіз наукових літературних джерел дає змогу зробити висновки, що нині поєднання знань психологічної науки цілком закономірно зумовлює більш ширше вивчення поняття «поведінка». У сучасних дослідженнях структура поведінки розглядається з позиції взаємопов’язаних рівнів, а саме: мотивація, яка схиляє до поведінкових проявів; емоційні процеси, що суттєво забарвлюють поведінку особистості; поведінкова саморегуляція; обробка інформації за допомогою пізнання; а також зовнішні прояви та діяльність. Низка вчених стверджує, що в разі надання допомоги важливо дотримуватися основних принципів поведінков

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Трикоз, Сніжана. "ЗАСТОСУВАННЯ СЕНСОРНИХ ІГОР ТА ВПРАВ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 1, № 16 (2021): 328–44. http://dx.doi.org/10.33189/epsn.v1i16.158.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються актуальні психолого-педагогічні проблеми сенсорного виховання дітей дошкільного віку з порушеннями інтелектуального розвитку шляхом формування перцептивних дій. Сенсорне виховання дошкільників спрямоване на розвиток відчуттів та сприймань дитини, що забезпечує чуттєве пізнання дійсності. Сенсорний розвиток має суттєве значення для розумового, фізичного, естетичного розвитку дитини і необхідний для удосконалення практичної діяльності, оскільки будь-яка дія регулюється відчуттями і є необхідною умовою формування у дитини предметної, продуктивної, трудової та інших видів ді

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

ІЛЬЯНА, Валентина. "Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення". Особлива дитина: навчання і виховання 107, № 3 (2022): 52–62. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v107i3.114.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено питанню читання як процесу в структурі писемного мовлення. Метою статті євисвітлення досліджень у галузі психолінгвістики і нейропсихології, що розкривають сутність про-цесу читання в структурі писемного мовлення.У статті репрезентовано психофізіологічний механізм читання. Автор підкреслює думку про те, щознання психології цієї навички є необхідним не лише методистам, а й кожному педагогу, який хоче на-вчати дітей свідомо і раціонально. Підкреслено, що в читанні формування навичок і вмінь відбуваєть-ся за рахунок активного функціонування і подальшого розвитку всіх пізнавальни

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Idrisova, Sevindzh. "Чуттєва культура і музикознавство: аналіз есею Жоржа Кастнера «Les Voix de Paris» (1857)". Musicology of Kyiv, № 59 (9 грудня 2019): 156–70. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2019.59.12.

Full text

Abstract:

Переосмислення ролі тілесного досвіду в процесі пізнання себе й навколишнього світу стало маркером «чуттєвого зрушення» в сучасній гуманітаристиці. У статті окреслено шляхи перетинів між «сенсуальними студіями» і музикознавством. На основі аналізу літературно-музичного есею Жоржа Кастнера «Голоси Парижа» (1857) ми дійшли висновку, що культурні практики повсякденності безпосередньо впливають на режими сприйняття композитора і можуть реалізовуватися у тканині музичного твору. Іншими словами, твір мистецтва виступає матеріальним втіленням чуттєвого буття його автора.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Фоменко, Олеся. "МИСТЕЦТВО І ТВОРЧІСТЬ ЯК ЗАСОБИ КОРЕКЦІЇ ТЯЖКИХ ПОРУШЕНЬ МОВЛЕННЯ В УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Наша школа: науково-практичні студії, № 4(8) (19 грудня 2024): 47–53. https://doi.org/10.61339/2786-6947.2024.4(8).327867.

Full text

Abstract:

В статті зазначено особливості молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення та специфіку роботи з ними. Виділено основу формування ключової комунікативної компетенції, що задовольняє потреби у спілкуванні, пізнанні навколишнього світу та головну умову всебічного і повноцінного розвитку особистості, її успішної самореалізації. Розглянуто вплив мистецтва і творчості на результативність роботи з зазначеною категорією дітей з особливими освітніми потребами та можливості їх синтезу з класичними методами, прийомами корекційної роботи в школі. Проаналізовано засади опанування учнями мистецтва в п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Ковпік, Світлана Іванівна. "Сенсибельність автобіографічного твору М. Старицького «Зо мли минулого»". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 5 (25 червня 2015): 200–208. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v5i0.1251.

Full text

Abstract:

У статті з точки зору психопоетики досліджено особливості світосприйняття малим Старицьким навколишнього світу в автобіографічному творі «Зо мли минулого». Авторка статті відзначила, що пам’ять дитини зафіксувала переважно найприємніші моменти зі свого дитинства, а саме: турботу бабусі, дорослі розмови з дідом, лагідна опіка няньки. У статті досліджено таке явище у психіці творчої особистості, як сенсибельність, тобто чуттєвий рівень пізнання світу митцем. З цієї точки зору М. Старицький мав високий рівень сенсибельності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Косоловський, І. С. "ОНТОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ОСНОВА НООЕКОНОМІКИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 79 (25 листопада 2024): 124–32. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1205-2024-79-17.

Full text

Abstract:

Досліджуються культурні конотації аксіологічних текстів економічної діяльності в їх інституційних модифікаціях економічного розвитку. На основі дихотомії форм культурної ментальності аналізуються патернальні конфігурації інституційної архітектоніки економічних систем та перспективи їх еволюції. Стверджується, що праксеологічний детермінізм ургійної діяльності постіндустріальної економіки чуттєвої культури, дійшовши меж субстанційного першоелемента матеріальної дійсності через застосування цифрових і квантових технологій та штучного інтелекту, опиниться перед континуальною безконечністю пізнанн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Zhovtonoh, Iryna. "Місце і смисл комунікації у філософії Іншого". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (2020): 43–56. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.04.

Full text

Abstract:

У статті досліджено джерела концепції комунікації, що сформувалась у філософії «Іншого». Виявлено особливості побудови дискурсу з «Іншим» на основі філософії діалогу. Взаємодія з «Іншим» тут здійснюється через артикуляцію «Іншого», звернення і відповідь на звернення «Іншого», інтенційність, рефлексивність, взаємну направленість. Визначено специфіку орієнтації на особистісну, індивідуальну основу спілкування, що здійснюється у персоналістській філософії. Концепти відкритості, чутливості, небайдужості, відповідальності є визначальними для побудови комунікації у персоналістській філософії. Визнач

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Lehkyy, Oleh, та Svitlana Kondratenko. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 6, № 1 (2024): 1–4. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2024.6123.

Full text

Abstract:

Психолого-педагогічна підтримка та адаптація дітей з порушеннями зору в теперішній час є однією з найважливіших проблем навчально-виховної роботи. Проживаючи тривалий час в умовах воєнного стану та замкнутого простору, діти не мають змоги самостійно й повноцінно включатися в соціальне життя. Питання соціалізації дітей дошкільного віку актуалізуються з віком дитини, що входить у новий простір життя — дошкільне дитинство, у якому формується сприйняття довкілля та оточуючих, чуттєво-образні способи пізнання, набуття соціального досвіду. Соціалізація дітей з порушеннями зору здійснюється за трьома

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Сковронський, Богдан Володимирович. "КОМУНІКАЦІЯ ЯК СПОСІБ МОДЕЛЮВАННЯ ЯВИЩ ДІЙСНОСТІ В НАУЦІ ТА МИСТЕЦТВІ". Culturological Almanac, № 1 (2 травня 2024): 244–50. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.30.

Full text

Abstract:

У роботі порівнюються комунікативні засоби науки та мистецтва з точки зору комунікації як особистісного способу пізнання дійсності. Зокрема, здійснюється спроба знайти точки дотику комунікативних моделей, що пропонуються, з одного боку, наукою з її логічним апаратом осягнення дійсності, а з іншого боку, мистецтвом, яке вибудовує модель дійсності на основі відчуттів та апелює до емоцій і глибинних архетипів людської свідомості. У даному контексті пізнання може здійснюватися через посередництво комунікативних засобів, які надає мистецтво, зокрема через такі структури свідомості людини, як уява,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Шульга, Л. М. "ТВОРЧЕ САМОВИРАЖЕННЯ ДІТЕЙ В ХУДОЖНЬО-ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (2021): 182–88. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-28.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз проблеми запровадження педагогічних підходів до творчого самовираження дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в художньо-практичній діяльності. Констатовано, що освітній процес з художньо-продуктивної діяльності дітей в закладі дошкільної освіти та початковій школі в основному зорієнтовано на оволодіння основ зображувальної грамоти, формування технічних навичок, наслідування зразка педагога, а наявні підходи до організації творчого самовираження в художньо-практичній діяльності є недосконалими, повною мірою не відповідають сучасним вимогам і не забезпечують нас

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Грицук, Юрій Валерійович, та Оксана Вікторівна Грицук. "Психологічні аспекти проведення мультимедійної лекції при викладанні IT-дисциплін". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 59–64. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.370.

Full text

Abstract:

На сучасному етапі розвитку вищої освіти в Україні використання мультимедійних технологій у навчальному процесі здобуває особливу актуальність. Інформатизація та комп’ютеризація освіти дозволяє по-новому поглянути на організацію навчально-виховного процесу, необхідність вироблення єдиного стандарту до проведення занять та оволодіння методикою застосування інформаційних, телекомунікаційних, комп’ютерних та мультимедійних продуктів професорсько-викладацьким складом вищого навчального закладу. Особливо це стосується застосування мультимедіа під час проведення лекцій.Мета статті полягає у дослідже

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Легкий, Олег, та Світлана Кондратенко. "ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ В ПРОЦЕСІ ВТОРИННОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Особлива дитина: навчання і виховання 110, № 2 (2023): 148–67. http://dx.doi.org/10.33189/ectu.v110i2.142.

Full text

Abstract:

Проблема соціалізації дітей актуалізується з віком дитини, що входить у новий простір життя – дошкільне дитинство, в якому формується сприйняття довкілля та оточуючих, чуттєво-образні способи пізнання, набуття соціального досвіду. У педагогіці під соціалізацією розуміють оптимізацію взаємин особистості дитини й групи, зближення мети їхньої діяльності, ціннісних орієнтирів, засвоєння індивідом норм і традицій групи, входження в її структуру.  Результатом соціалізації є соціальний досвід дитини. В його структуру входять такі компоненти: компонент, що відображає прагнення, бажання, орієнтац

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Шелепко, Галина. "Формування основ художньо-конструкторських умінь у дітей старшого дошкільного віку засобом ландшафтного дизайну: кластерний аналіз". ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ ПРОСТІР, № 5 (2) (13 грудня 2023): 208–17. http://dx.doi.org/10.31392/onp.2786-6890.5(2).2023.22.

Full text

Abstract:

У статті наведено результати кластерного аналізу за допомогою методу – тестування вихователів приватного закладу дошкільної освіти «Wonderland» у Google Формі, за яким більшістю опитуваних визначено поняття «художньо-конструкторські (дизайнерські) уміння дітей старшого дошкільного віку» як здатності на основі вже сформованих художніх знань та уявлень здійснювати проєктування структури об’єкта, створювати художній образ та моделювати предметне середовище красиво та гармонійно. Прослідковано найбільш характерні дизайнерські уміння на думку вихователів. Встановлено якими методами та прийомами фор

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Герц, Ірина Іванівна, та Галина Юріївна Ніколаї. "Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві". Південноукраїнські мистецькі студії, № 3 (5 грудня 2024): 89–95. https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-3.13.

Full text

Abstract:

Метою статті стало визначення концептуального поля тілесної виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Методологія дослідження вибудовувалась з огляду на концептуалізацію проблематики тілесності (як багатомірного екзистенціального атрибуту людини), що вимагає методологічного плюралізму, а отже ґрунтується на низці наукових підходів. Так, історичний дискурс дозволяє послідовно простежити кардинальні зміни у трактовці категорії тілесності. Завдяки антропологічному підходу визначається: взаємозв’язок еволюції тілесного концепту і когнітивних механізмів музичної рецепції та творчості; фу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Мукатаєва, Я. В. "ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ОБ’ЄКТИВАЦІЇ КОНЦЕПТУ «ЗАПАХ» У РОМАНІ ПАТРІКА ЗЮСКІНДА «ПАРФУМИ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ВБИВЦІ»". Nova fìlologìâ 2, № 81 (2021): 18–23. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-2.

Full text

Abstract:

У статті розглядаються засоби вербалізації концепту «запах» на лексичному, синтаксичному і фразеологічному рівнях на матеріалі роману Патріка Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці». Зазначається, що саме ці чинники формують мовну і концептуальну картини світу. Методологічною основою дослідження є вивчення проблематики з позиції сучасної когнітивної парадигми. Аналізуються різні підходи щодо тлумачення понять «концепт» і «художній концепт», які є основними одиницями мовної картини світу письменника. Від мовних концептів і концептів культури текстові (художні) концепти відрізняються змістом і

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Сковронський, Богдан Володимирович. "ФОРМУВАННЯ ЦИКЛУ «СЕМИ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ» В АНТИЧНІЙ КУЛЬТУРІ: ЗНАННЯ ЯК ІНТЕНЦІЙНИЙ ПРЕДМЕТ". Culturological Almanac, № 2 (16 серпня 2024): 299–305. http://dx.doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.35.

Full text

Abstract:

У роботі йдеться про те, що знання протягом усієї історії людської цивілізації було нерозривно пов’язане з досвідом. У цьому сенсі пізнати що-небудь – означає не що інше, як набути певного досвіду. Саме набутий досвід фіксується у свідомості людини як знання про певний предмет. Закріплення досвіду, як випливає зі сказаного, є ключовим чинником у формуванні знання як специфічної форми людської свідомості. Останнє є також передумовою іншої важливої функції, яка є ключовою як для збереження знання, так і для функціонування його у суспільстві – передавання знання. У цьому сенсі чим більшою мірою ф

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Pocelujko, A. O. "Соціальна перцепція: історико-філософські та загальнопсихологічні передумови дослідження". Grani 18, № 4 (2015): 54–61. http://dx.doi.org/10.15421/1715079.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються передумови аналізу соціальної перцепції в різних гносеологічних, загальнопсихологічних (периферійносоціальнопсихологічних) теоріях. Гносеологія є розділом філософії, який досліджує загальні передумови пізнавальної діяльності, співвідношення пізнання і дійсності, встановлення умов істинного та достовірного знання створює стійкий фундамент для дослідження соціального сприйняття. В залежності від тієї чи іншої гносеологічної концепції, можна вирізняти різне розуміння образу в матеріалістичній та ідеалістичній гносеології, в раціоналізмі та емпіризмі. В матеріалістичній г

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

БРУШНЕВСЬКА, Ірина. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 4 (26 листопада 2021): 145–50. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.4.22.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз та обґрунтування ефективності використання сучасних нетрадиційних методів і прийомів роботи у корекційній роботі із розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку із порушеннями психофізичного розвитку. Основний акцент зроблено на доцільності застосування ейдотехніки. Ейдетика – це особливий різновид образної пам’яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів. Розглянуто основні засади становлення яви- ща ейдетизму як у психологічній, так і у педагогічних науках. Сьогодні ця ігр

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

МАФТІЙ, Анна-Любов. "КОНЦЕПТУАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО: МИСТЕЦТВО ПІСЛЯ ФІЛОСОФІЇ ЧИ МИСТЕЦТВО ЯК ФІЛОСОФІЯ". Human Studies a collection of scientific articles Series of «Philosophy», № 47 (21 грудня 2023): 98–114. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4700.47.6.

Full text

Abstract:

Метою роботи є осмислення феномену концептуального мистецтва, яке розглядається як візуальне філософствування. Для митців концептуального мистецтва важлива не форма, а те, який концепт вона собою виражає, адже концептуальне мистецтво прагне впливати, перш за все, на інтелектуальне, а не лише на емоційне чи естетичне сприйняття глядача. Методологія. Поставлена проблема передбачає задіювання методів герменевтичного розуміння, застосованного не тільки щодо ідейно-концептуального матеріалу, але й до феноменів мистецтва. При роботі з текстами автор дотримувався методу феноменологічної дескрипції, я

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Шелих, А. А. "ПРАВОСВІДОМІСТЬ: ДОКТРИНАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (21 січня 2020): 14–19. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).180.

Full text

Abstract:

У статті обґрунтована теоретична та практична зна-чимість правосвідомості як засобу усвідомлення суб’єк-тами необхідності правомірної поведінки, що забез-печує суспільний розвиток. Наголошено на проблемі поширення різноманітних форм деформації правосві-домості. Обґрунтовується необхідність переосмислен-ня цінності категорії «правосвідомість», вироблення механізмів підвищення її ролі як серед населення, так і серед представників влади. Актуальність досліджен-ня правосвідомості пов’язана також із її ключовим зна-ченням для правопорядку та розбудови держави.Правосвідомість досліджена як складне б

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Шевчик, Б. М. "КУЛЬТУРА, ІННОВАЦІЇ І ПРИБУТОК У СТАТИЧНІЙ ТА ДИНАМІЧНІЙ МОДЕЛЯХ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 45–54. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-06.

Full text

Abstract:

Розглядаються особливості функціонування економічних систем з позицій їх статичної та ди-намічної ефективності. З’ясовується вплив панівної чуттєвої культури Заходу – нігілізму – на способи забез-печення прибутковості від економічної діяльності, зокрема через техногенез. Обґрунтовується неможливість вивести ідею розвитку з когнітивного патерна нормативного стандарту статичної ефективності – ринково-го гомеостазу. Ринок трактується як інформаційний механізм забезпечення інсайдерства нових комбінацій у режимі динамічної ефективності як єдиної умови прибутковості фірми. Прибуток трактується як до

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

N.M., Krasnova. "THE PHILOSOPHICAL, PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL APPROACHES TO THE PROBLEM OF THE WORLD EXPRESSION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 92 (January 29, 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-92-4.

Full text

Abstract:

The article says about the theoretical analyze of the philosophical, psychological and pedagogical literature according the world expression. It`s been proven that the definition of the word «world expression» changes depending on the direction of the study: the process of the expression in the philosophical conceptions is one of the form of the expression in which the material unity of the world is realized through the representation of objective reality of the human mind in the process of discovering the objects of the outside world. Based on this, information is accumulated. In psychology,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

СТОЛЯРЧУК, Наталія. "СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АРТ-ТЕРАПІЇ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ". Fine Art and Culture Studies, № 3 (5 вересня 2023): 204–12. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2023-3-27.

Full text

Abstract:

Сьогодні арт-терапія стала визнаною практикою, що використовується у багатьох клінічних, реабілітаційних, психологічних, освітніх і навіть розважальних установах. Вона допомагає людям виразити свої почуття, розвинути внутрішній потенціал і знайти способи подолання труднощів. Арт-терапевти використовують мистецтво як засіб спілкування і пізнання самого себе, сприяючи покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я людини. Арт-терапія є цінним інструментом в умовах війни і конфліктів, допомагаючи людям пережити травматичні досвіди, розвинути свої сили і знайти вихід із складних життєвих ситуа

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Мельник, Валерія. "НЕВРОТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 62 (лютий 2020): 51–67. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2020.62.03.

Full text

Abstract:

Актуальність. У статті досліджується проблема неврозу, який фактично є соціальною хворобою; але якщо більшість психоаналітиків і хочуть абстрактно визнавати цю істину, вони все ж або не бажають, або не здатні зайнятися вивченням тих елементів нашого суспільства, яке породжує цю хворобу. Невротизм є одним із соціальних проявів людської ідентичності, наділеної свідомістю і волею. Насамперед проблема неврозу є актуальною і поширеною в психологічному та релігійно-філософському пізнанні. Проте сьогодні очевидно, що тривожним екзистенціалам (не патологічним, а таким, як страх) ні в екзистенціалізмі,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Старікова, Г. Г., та Л. А. Тіхонова. "Роль неявних знань на різних етапах наукового дослідження: за матеріалами міркувань та спогадів видатних вчених ХХ століття". Studies in history and philosophy of science and technology 32, № 2 (2024): 3–10. http://dx.doi.org/10.15421/272316.

Full text

Abstract:

Дослідники феномену неявних знань не приділили достатньої уваги питанню про специфіку їх участі в різних етапах наукового дослідження. Одним зі змістовних джерелінформації щодо цього питання можна вважати роздуми на цю тему найвидатніших на уковців. Тому метою роботи є аналіз ролі та функцій неявного знання на різних етапах науково-дослідного процесу, спираючись на матеріали самоспостереження та самоаналізу дослідників-науковців, що брали безпосередню участь у науково-пізнавальній діяльності. Основними методами в нашій роботі були аналіз та синтез, порівняння й зіставлення, а також історичний

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

S.I., Yakymenko. "WORLDVIEW AS A COMPONENT OF MULTILEVEL STRUCTURE OF PERSONALITY WORLD PERCEPTION." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 90 (November 4, 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-90-8.

Full text

Abstract:

У статті автор акцентує увагу на орієнтирах сучасної дошкільної та початкової освіти на особистіс-ний розвиток дитини, формування у неї свідомого, ціннісного ставлення до навколишнього середови-ща, забезпечення умов для її духовного зростання. Визначено поняття «світосприйняття» як складника багаторівневої структури світогляду особистості. Розглянуто наукові підходи до розуміння зазначено-го поняття, що визначає риси дитячого світосприйняття. Розкрито підходи до розуміння зазначеного поняття з точки зору різних наук. Світосприйняття як педагогічна категорія за своєю суттю є інте-гративною, оск

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

E.O., Veremchuk. "IMAGE COMPONENT OF THE ENGLISH LANGUAGE LINGUOETIC CONCEPT DIGNITY." South archive (philological sciences), no. 84 (December 23, 2020): 76–79. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2020-84-11.

Full text

Abstract:

Purpose. The purpose of this article is to highlight the image component of English-language concept of DIGNITY. The stated goal is realized by inventory of the main verbalizers of English concept of DIGNITY, analysis of their etymology, identification of the semes that form the basis of the verbalizers’ internal form, highlighting the figurative component of the macrostructure of the analyzed concept as a set of images of its verbalizers.Methods. The application of the lexicographic analyses method allowed to inventory the key verbalizers of the analyzed concept, the methods of semantic and e

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Віхрова, Олена Вікторівна, та Наталя Олексіївна Зінонос. "Дидактичні функції підручників з дисциплін природничо-математичного циклу для іноземних студентів підготовчого відділення". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 8 (23 листопада 2013): 154–60. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v8i1.197.

Full text

Abstract:

Підручник, залишаючись основним дидактичним засобом навчання у школі та вузі, відіграє важливу роль у навчальному процесі. Він окреслює предметний зміст освіти та визначає види діяльності, призначені програмою для обов’язкового засвоєння. Одним із напрямів побудови підручника є цілеспрямоване формування усіма доступними засобами системи дидактичних функцій підручника та їх реалізація в його структурі.Засновником теорії підручника став чеський педагог Ян Амос Коменський, який не тільки створив перший ілюстрований підручник «Світ чуттєвих речей у картинках», що на сторіччя визначив шлях розвитку

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Пономарьова, Галина. "ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА: ВІЧНЕ У СЬОГОДЕННІ". Григорій Сковорода і ми українці: диво першого кроку і сила ініціативи : кол. монографія, 2023, 159–71. http://dx.doi.org/10.34142/978-966-998-596-5.2023.mg.159-171.

Full text

Abstract:

У світлі реалій, проблем і прагнень нинішнього світу людей феномен постаті Григорія Савича Сковороди особливо яскраво й актуально розкривається в уявленні про особистість, громадянина, трудівника, духовну людину в її вічному русі до пізнання, самовдосконалення, добра справедливості, моральності. Заявляючи про принципи самопізнання і внутрішню відповідність волі Божій, Григорій Сковорода вчить нинішні покоління жити за законами гармонії із собою і світом. Окреслені питання висвітлювались Григорієм Савичем в контексті тогочасної європейської соціально-політичної, етичної та філософсько-освітньої

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!