Academic literature on the topic 'Шкала оцінювання'

На основі порівняльного аналізу існуючих систем оцінки тяжкості пошкоджень (AIS, ISS, ВПХ-П (МТ)) та стану постраждалих (APACHE I, APACHE II, ВПХ-СП) запропонована оптимальна шкала для визначення хірургічної тактики у постраждалих з політравмою — ISS, що забезпечує адекватну оцінку тяжкості одержаної травми на момент госпіталізації постраждалого в стаціонар, допомагає провести медичне сортування, визначити тактику лікування, дає можливість прогнозувати перебіг травматичної хвороби.Недоліками даної шкали є неможливість урахування віку постраждалих та менш тяжких ушкоджень інших систем організму, а також оцінювання тяжкості травми в межах однієї органної системи.

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.

На основі літературних даних оцінки декоративності роду Sorbus L. (рід Горобина) і власних спостережень за декоративністю виду Sorbus torminalis (L.) Crantz (берека лікарська) розроблено комплексну шкалу оцінки декоративності цього виду. Sorbus torminalis L. – це аборигенний вид, компонент другого ярусу світлих широколистяних лісів, мезофіт, кальцефіл. Дерево до 25 м заввишки. Кора сірувато-коричнева, вздовж потріскана. Бруньки голі, округлояйцеподібної форми. Гарне блискуче листя має широкі лопаті. Квітки невеликі, зібрані у щитоподібні суцвіття. Плід яблуко червоно-коричневого забарвлення з білими крапками. Після аналізу декоративних, лікарських та харчових ознак в умовах Південно-Подільського Лісостепу України вид віднесено до високодекоративних дерев, належить до ІІ групи деревних декоративних рослин. Під час оцінювання декоративності Sorbus torminalis, яка росте в лісових масивах Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" та в населених пунктах Чечельницького району (Вінниччина), до уваги обрано такі декоративні ознаки: архітектоніку стовбура і крони, декоративність листків, суцвіть, квіток і плодів. Оцінювання проведено кожного місяця за п'ятибальною шкалою кожної ознаки. Результати подано у вигляді таблиць та графіку, які чітко демонструють зміну ступенів декоративності протягом року і дають змогу рекомендувати раритетний вид Sorbus torminalis для розширення асортименту зелених насаджень загального користування, що також буде сприяти збереженню та відновленню виду. Наведено морфологічний опис рослини та визначено цінні декоративні ознаки, які роблять її перспективною для широкого використання в садово-парковому будівництві. Берека лікарська не тільки підвищить естетичні якості насаджень під час створення гармонійних ландшафтних композицій, але плоди, які мають унікальні лікарські властивості, можна використовувати для приготування різних харчових продуктів, а також їх охоче поїдають птахи, гризуни та інші тварини.

Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона.
 Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.

Метою дослідження є розгляд інструментів оцінки кадрової безпеки як складника фінансово-економічної безпеки підприємства та розроблення методичного підходу до їх удосконалення. Автори проаналізували та згрупували погляди науковців за складниками кадрової безпеки. Розглянуто групи інструментів управління кадровою безпекою, серед яких для подальшого дослідження виокремлена важлива група, що містить оцінювання персоналу підприємств. Розглянуто цілі, основні етапи оцінки стану кадрової безпеки персоналу, надано їх стислу характеристику. Досліджено індикатори для оцінки кадрової безпеки за складниками. Розраховано інтегральний показник кадрової безпеки, агрегований за всіма показниками. Для інтерпретації отриманих результатів вибрана шкала Харрінгтона, яка дасть змогу визначити стан кадрової безпеки окремо за складниками та у цілому на підприємстві, що дасть змогу визначити напрями роботи менеджменту підприємства із власним персоналом.

Мета: застосувати хореографічну підготовку в тренувальний процес спортсменок-початківців та визначити її вплив на виконання базових вправ з художньої гімнастики. Матеріал і методи: педагогічний експеримент проводився на базі КЗ "КДЮСШ №1 ХМР" серед спортсменок-початківців 5-6 років. У дослідженні брали участь 24 гімнастки: контрольна група (n=12) проводила тренувальний процес за програмою ДЮСШ, експериментальна (n=12) – із додатковим застосуванням хореографічної підготовки. Для оцінювання артистичних та технічних компонентів були залучені 2 хореографи з суддівським досвідом та 4 тренери національної категорії. Через те, що рівень підготовленості юних спортсменок знаходився на початковому етапі, була застосована 5-ти бальна шкала оцінки. Перше оцінювання виконання базових вправ з художньої гімнастики юних спортсменок проводилось в досліджуваних групах на початку навчального року, друге – наприкінці півріччя. Результати: у процесі застосовування хореографічних вправ для освоєння програм з художньої гімнастики спортсменок-початківців 5-6 років експериментальної групи отримано достовірно кращі результати оцінювання, по відношенню до контрольної групи, у виконанні компонентів: «виразність руху тіла» (t=4,97; p<0,001), «рівноваги» (t = 4,48; p<0,001), «характер» (t = 3,71; p<0,01), «ритм» (t = 4,18; p<0,01), «стрибки» (t = 3,22; p<0,01) та «повороти» (t = 3,77; p<0,01). Висновки: у результаті досліджень встановлено, що додаткове застосування хореографії в тренувальному процесі спортсменок-початківців 5-6 років ефективно впливає на виконання базових вправ з художньої гімнастики, що свідчить про успішне освоєння програм в цьому виді спорту. Саме під час цих занять відбувається формування осанки, зміцнення опорно-рухового апарату та формується культура рухів гімнасток. Ключові слова: художня гімнастика, хореографія, спортсменки початківці, артистична підготовленість.

Резюме. Мета. Вивчити та проаналізувати інструменти суб’єктивного оцінювання функціональних обмежень у пацієнтів з порушеннями плеча та плечового поясу, можливість їх використання як інструменту оцінювання у Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) з метою кількісного оцінювання обсягу та величини обмеження. Методи. Огляд наукових публікацій, порівняльний аналіз найбільш поширених у світовій клінічній практиці шкал-опитувальників. Результати. Шляхом моніторингу кількості та якості наукових робіт було відібрано чотири шкали, які було перекладено на українську мову. Усі шкали є валідними, надійними та чутливими до змін у стані пацієнтів з патологіями плечових суглобів і широко використовуються у світовій клінічній практиці. Кожна зі шкал має свої переваги для використання в різних ситуаціях (скринінгове обстеження, індивідуальне обстеження у пацієнтів з різними порушеннями тощо). Більшість шкал мають 100-бальну систему оцінювання, що добре корелює зі 100 %-м загальним кваліфікатором для позначення обсягу і величини порушення системи МКФ.
 Ключові слова: Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я; інструменти оцінювання; плечовий суглоб; шкали-опитувальники.

Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) являє собою складну як медичну, так і соціально-економічну проблему (J. Ghajar, 2000). Зниження працездатності та інвалідизація хворих є наслідком черепно-мозкової травми і трапляється у 50–100 % випадків, залежно від важкості травми. Для перевірки ефективності фізичної терапії необхідні тести, які дають змогу оцінити здатність виконання повсякденних завдань, а також відобразити вплив неповносправності на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Яворская В. А., 2012; Живолупов С. А., 2009).
 Мета дослідження: проаналізувати використання клінічних тестів для оцінки рівноваги в осіб із черепно-мозковою травмою.
 Матеріали та методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет.
 Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки важкості порушення рухових навичок, ефективності та результатів фізичної терапії необхідні тести, які дають можливість об’єктивно визначити рівень володіння руховими навичками та встановити чинники, які впливатимуть на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Wood-Dauphinee S., 1997; Живолупов С. А., 2009). Використання тестів для оцінки рівноваги в процесі фізичної терапії є необхідним для формування цілей реабілітації. Для визначення рівноваги можемо застосовувати клінічні шкали, які виявляють наявність або відсутність порушень, визначають ризики падінь (шкала Берга, функціональне досягнення, тест чотирьох квадратів, проба Ромберга). Перелічені тести мають доведену надійність (Berg K., 1992; Hong S. K., 2015; Dite W., 2007; Blennerhassett J. M., 2008; Duncan P. W., 2017; Whitney S. L., 2007). Є простими і зручними у застосуванні.
 Висновки. Існує низка тестів, які можуть бути використані як достовірні та ефективні клінічні тести для оцінювання рівноваги й координації рухів у хворих із неврологічними розладами, зокрема для осіб із забоєм головного мозку. Їх доцільно використовувати для оцінки важкості рухових порушень, ризиків падіння та динаміки результатів реабілітації.
 Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з використанням клінічних тестів для оцінки стану рівноваги та координації рухів у осіб із забоєм головного мозку в лікарняному періоді реабілітації.

Комп’ютерно орієнтоване тестування навчальних досягнень застосовується в навчальному процесі для вирішення різноманітних дидактичних завдань, в кожному з яких проявляються усі дидактичні функції діагностики та контролю, але деякі з них є провідними. Традиційно тестування пов’язується з реалізацією контрольної функції при оцінюванні навчальних досягнень під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Комп’ютерно орієнтоване тестування є потужним методом самоконтролю (провідними є функція контролю й систематизуючо-регулятивна функція). Важливим напрямом застосування педагогічного тестування є діагностика студента з метою вибору варіанту реалізації технології навчання (провідні функції – реалізація механізму зворотного зв’язку, прогностична та систематизуючо-регулятивна). Комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується у навчальному процесі для актуалізації опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), застосування завдань у тестовій формі для створення проблемної ситуації під час вивчення нового матеріалу (навчальна, розвивальна та стимулювально-мотиваційна функції), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань, вікторин тощо (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Окремо слід відзначити комп’ютерно орієнтоване тестування високої значимості (high stake assessment), коли за результатами вимірювання здійснюється розподіл студентів або школярів, наприклад, процедура відбору абітурієнтів до вищого навчального закладу (провідними є функція контролю та прогностична функція). Кожне дидактичне завдання висуває специфічні та суперечливі вимоги до відповідної автоматизованої системи тестування, що потребує спеціалізації таких систем.Метою даної роботи є обґрунтування специфічних вимог до автоматизованих систем педагогічного тестування у відповідності з їх дидактичним призначенням.Системи тематичного й підсумкового оцінювання мають забезпечити високу надійність тестових результатів, зручні та надійні засоби їх обліку результатів, захист даних від несанкціонованого використання та спотворення. Якщо оцінка виставляється в автоматичному режимі без втручання викладача, то особливої уваги потребує процедура формування оцінки за шкалою, яку затверджено в навчальному закладі або на рівні держави. Так у загальноосвітній школі за діючими критеріями оцінювання застосовується критеріально орієнтована 12-бальна шкала за рівнями навчальних досягнень. Для правильного оцінювання за такою шкалою завдання тесту мають бути класифіковані за рівнями навчальних досягнень і автоматизована система тестування має враховувати структуру бази завдань для визначення оцінки. У вищих навчальних закладах у разі використання рейтингових шкал оцінювання, наприклад ECTS, слід застосувати нормоорієнтовану інтерпретацію результатів. Для підсумкового оцінювання доцільно застосовувати стандартизовані тести.Для забезпечення надійності тестових результатів багатоваріантного тесту доцільно застосовувати адаптивне тестування на основі моделі Г. Раша. Але підготовка такого тесту потребує створення великої бази тестових завдань і ретельної їх апробації, що пов’язано зі значними витратами. Якщо така підготовка тесту неможлива, доцільно застосовувати тест з фіксованим переліком завдань для усіх тестованих, щоб виключити розбіжність трудності варіантів тесту та забезпечити справедливе оцінювання.Тести для поточного оцінювання часто створюються безпосередньо викладачем. На виконання таких тестів у навчальному процесі відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань і не забезпечують надійність, достатню для автоматичного оцінювання. Викладач особисто виставляє оцінку з урахуванням кількості правильно виконаних завдань тесту та результатів інших видів контролю (співбесіда, опитування, участь студента у дискусії, виконання лабораторної роботи тощо). Головні вимоги до системи автоматизованого тестування, що застосовується для поточного оцінювання – це зручність і простота інтерфейсу, зокрема зручні засоби створення та редагування завдань і тесту, відсутність зайвих сервісів і налагоджувань, збереження усіх відповідей студента для аналізу (краще на сервері викладача), зручні засоби перевірки якості тестових завдань.Важливим напрямом застосування автоматизованих систем тестування навчальних досягнень є самоконтроль. Оскільки студент може виконувати тест багаторазово, має здійснюватися випадковий вибір завдань з досить великої бази. Щоб не перевантажувати слабких студенів складними завданнями та не втомлювати добре підготовлених студентів дуже простими завданнями, система має бути адаптивною. Доцільно зберігати детальну інформацію про перебіг тестування та його результати на сервері з метою аналізу якості тестових завдань і забезпечення студенту можливості побачити власні досягнення у порівнянні з результатами інших учасників тестування. Збереження результатів тестування на сервері в умовах позааудиторної роботи студента передбачає on-line тестування із застосуванням мережі Інтернет. Доцільно поєднувати самоконтроль з педагогічною діагностикою студента, у такому разі до системи автоматизованого тестування висуваються додаткові вимоги, які розглядатимуся далі.Головним завданням автоматизованого тестування в системі педагогічної діагностики є забезпечення високої інформативності тестових результатів, накопичення даних для формування педагогічного прогнозу. Система має накопичувати результати тестування в динаміці для педагогічного прогнозування та оперативного контролю якості бази тестових завдань. Обов’язковою умовою якісної діагностики є репрезентативність завдань відповідно до структури навчального матеріалу. За результатами діагностики обирається напрям подальшого навчання, при цьому деякі шляхи утворюють цикли – студент багаторазово виконує той самий тест і система тестування має забезпечити варіативність завдань. Паралельні варіанти тесту повинні мати однакову трудність і еквівалентно відображати зміст навчального матеріалу. Сполучення вимоги варіативності з необхідністю забезпечити репрезентативність і паралельність варіантів тесту чинить суттєві перепони розробникам програмного забезпечення. Успішні кроки в напряму вирішення цієї проблеми пов’язані з систематизацією випадкового вибору завдань з бази даних. Педагогічне прогнозування базується на особливостях засвоєння матеріалу за рівнями навчальних досягнень – тому система діагностики має забезпечити окреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягнень. Для прийняття рішень щодо вибору доцільного варіанту реалізації технології навчання важливо знати, які саме елементи навчального матеріалу слабко засвоєні – звідси випливає необхідність окремого опрацювання результатів за елементами навчального матеріалу. Система має бути адаптивною – складні завдання мають пропонуватися тільки тим студентам, які готові до їх сприйняття.Розглянемо відомі автоматизовані системи тестування навчальних досягнень з точки зору їх відповідності до специфічної системи вимог стосовно педагогічної діагностики.Як бачимо за результатами аналізу (табл. 1), кожна вимога виконується більшістю з розглянутих автоматизованих систем, але поєднання варіативності тесту з дотриманням стабільності його трудності та, одночасно, репрезентативності системи завдань відносно структури навчального матеріалу є актуальним напрямом розробки програмного забезпечення педагогічного тестування.Таблиця 1Автоматизовані системи тестування навчальних досягнень і вимоги до їх застосування з метою педагогічної діагностики Автоматизована системаВідповідність вимогамВаріативністьРепрезентативність щодо структури навчального матеріалуСтабільність трудності тестуОкреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягненьОкреме опрацювання результатів за елементами навчального матеріалуОперативність опрацювання результатів та їх інтерппретаціїНакопичування всіх відповідейРеалізація адаптивного алгоритмуКритеріально орієнтований підхід до інтерпретації тестових результатів«EXAMINER-II», 1993 [1]+––––+––+«OpenTest2», 2004 [2]++–––++–+«Експерт», 2003 [3] +++++++++“WEB-EXAMINER”, 2005 [4]+–+––++++“WebTutor”, 2008-2011 роки, [5]++––+++–+«Інформаційна система ВНЗ 2.0.1», 2008 [6]++–––++–+«Телетестинг», 1999 [7]+–+––++++Moodle [8]± ––++–+UniTest System, 2001-2006 [9]++–––++

В будь-якій країні обсяг оборонних витрат залежить від рівня воєнної та економічної безпеки держави. Тобто, щоб адекватно відреагувати на зміни стану воєнно-економічної безпеки країни необхідно оцінити її рівень з урахуванням ресурсних можливостей держави на час оцінювання, та тільки після цього приймати рішення щодо частки збільшення, або зменшення оборонних витрат країни. Побудова шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, яка дозволяє дослідити чутливість отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищити стабільність прийнятих рішень за цією оцінкою є актуальним та необхідним завданням сьогодення. В статті шкалу оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки пропонується задавати на основі нечітко-множинної математичної моделі. Використання нечітко-множинної математичної моделі для побудови шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, надасть можливість оперувати частковими нечіткими показниками оцінок за складовими показників ресурсного забезпечення воєнно-економічної безпеки держави з метою можливості дослідження питань аналізу чутливості отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищення стабільності прийнятих рішень відповідно до цієї оцінки.