Journal articles: 'Шкала оцінювання'

1

Berezka, M. I., V. O. Lytovchenko, Ye V. Garyachy та D. V. Lapshyn. "Оптимізація системи оцінки тяжкості пошкоджень та стану постраждалих: від теорії до практики". TRAUMA 14, № 3 (2013): 94–97. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.3.14.2013.87991.

Full text

Abstract:

На основі порівняльного аналізу існуючих систем оцінки тяжкості пошкоджень (AIS, ISS, ВПХ-П (МТ)) та стану постраждалих (APACHE I, APACHE II, ВПХ-СП) запропонована оптимальна шкала для визначення хірургічної тактики у постраждалих з політравмою — ISS, що забезпечує адекватну оцінку тяжкості одержаної травми на момент госпіталізації постраждалого в стаціонар, допомагає провести медичне сортування, визначити тактику лікування, дає можливість прогнозувати перебіг травматичної хвороби.Недоліками даної шкали є неможливість урахування віку постраждалих та менш тяжких ушкоджень інших систем організму, а також оцінювання тяжкості травми в межах однієї органної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Бігунова, Н. О. "ПРО НОРМАТИВНУ ШКАЛУ ОЦІНКИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-4.

Full text

Abstract:

Метою розвідки є опис нормативної шкали оцінок. У статті доводиться, що існує позитивна, негативна та змішана оцінка. Авторка заперечує існування нейтральної оцінки й наводить свої спостереження, які доводять правомочність цієї тези. Матеріал аналізу становить вибірка із 750 контекстів вираження оцінки в англомовному літературному художньому дискурсі. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах. Серед загальнонаукових методів у роботі використано метод синтезу й аналізу та описовий метод. У межах спеціальних мовознавчих методів застосовано контекстуально- інтерпретаційний аналіз. В результаті дослідження автор доходить висновку, що категорія оцінки є ключовою в процесах як когніції, так і комунікації; вона корелює з прагмасоціолінгвальними характеристиками комунікантів і визначає їх мовленнєву поведінку. Оцінка характеризується вибірковістю: вона виокремлює та фіксує те, що важливо з кута зору того чи іншого суб’єкта оцінки. Сам факт оцінювання свідчить про те, що об’єкт оцінки потрапив у ціннісне поле певного суб’єкта. З нескінченного числа навколишніх явищ оцінюються ті, що значимі для суб’єкта на цей момент. На оцінній шкалі виокремлено опозицію «оцінність» – «безоцінність». Установлено, що, якщо об’єкт потрапляє у сферу інтересів індивіда, формулюється оцінка: позитивна, негативна, змішана. Наголошується, що оцінка не може бути нейтральною. Якщо суб’єкт заявляє про своє «нейтральне» або байдуже ставлення до об’єкта, це варто вважати показником негативного ставлення або прихованою (через ревнощі або заздрість) позитивною оцінкою. Доводиться, що норма в шкалі інтенсивності збігається не із серединою шкали, а з її позитивним полюсом, тим самим установлено, що шкала оцінок функціонує в мові як асиметрична.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Shlapak, V. P., та N. P. Shpak. "Комплексна шкала оцінки декоративності виду Sorbus Torminalis (L.) Crantz". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 11 (2018): 18–23. http://dx.doi.org/10.15421/40281103.

Full text

Abstract:

На основі літературних даних оцінки декоративності роду Sorbus L. (рід Горобина) і власних спостережень за декоративністю виду Sorbus torminalis (L.) Crantz (берека лікарська) розроблено комплексну шкалу оцінки декоративності цього виду. Sorbus torminalis L. – це аборигенний вид, компонент другого ярусу світлих широколистяних лісів, мезофіт, кальцефіл. Дерево до 25 м заввишки. Кора сірувато-коричнева, вздовж потріскана. Бруньки голі, округлояйцеподібної форми. Гарне блискуче листя має широкі лопаті. Квітки невеликі, зібрані у щитоподібні суцвіття. Плід яблуко червоно-коричневого забарвлення з білими крапками. Після аналізу декоративних, лікарських та харчових ознак в умовах Південно-Подільського Лісостепу України вид віднесено до високодекоративних дерев, належить до ІІ групи деревних декоративних рослин. Під час оцінювання декоративності Sorbus torminalis, яка росте в лісових масивах Національного природного парку "Кармелюкове Поділля" та в населених пунктах Чечельницького району (Вінниччина), до уваги обрано такі декоративні ознаки: архітектоніку стовбура і крони, декоративність листків, суцвіть, квіток і плодів. Оцінювання проведено кожного місяця за п'ятибальною шкалою кожної ознаки. Результати подано у вигляді таблиць та графіку, які чітко демонструють зміну ступенів декоративності протягом року і дають змогу рекомендувати раритетний вид Sorbus torminalis для розширення асортименту зелених насаджень загального користування, що також буде сприяти збереженню та відновленню виду. Наведено морфологічний опис рослини та визначено цінні декоративні ознаки, які роблять її перспективною для широкого використання в садово-парковому будівництві. Берека лікарська не тільки підвищить естетичні якості насаджень під час створення гармонійних ландшафтних композицій, але плоди, які мають унікальні лікарські властивості, можна використовувати для приготування різних харчових продуктів, а також їх охоче поїдають птахи, гризуни та інші тварини.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Брушко, В., Р. Баннікова та А. Ковельська. "Аналіз наявних інструментів оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 84–91. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.84-91.

Full text

Abstract:

Резюме. Правильний і обґрунтований вибір інструментальних методів оцінювання функціо-нального стану пацієнта є обов’язковою умовою адекватної фізичної терапії. Особливе місце цей аспект займає в системі нейрореабілітації пацієнтів з хворобою Паркінсона в Україні, оскільки на сьогодні кількість осіб, що потребують систематичної фізичної терапії, сягає 23 900 тис. Наростаюча маніфестація моторних і немоторних симптомів при хворобі Паркін-сона, від яких часто вирішальною мірою залежить тяжкість стану пацієнта, негативно впливає на якість його життя. Наявні функціональні порушення, які є самостійними проявами хвороби Паркінсона, вимагають специфічного підходу до комплексного інструментального досліджен-ня цих порушень для визначення диференційно-діагностичних критеріїв та оцінювання впливу фізіотерапевтичного втручання. Мета. Проаналізувати наявні інструменти оцінювання впливу фізичної терапії на осіб з хворобою Паркінсона. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення зарубіжних даних спеціальної науково-методичної літератури з питань застосування інстру-ментів оцінювання при хворобі Паркінсона та їх інформативності і надійності у фізичній терапії. Результати. Представлені дані свідчать, що ефективність запроваджених заходів фізичної терапії при хворобі Паркінсона залежить від правильно підібраних інструментів оцінювання, які дозволяють оцінити моторні і немоторні проблеми через призму життєдіяльності і якості життя пацієнта. Основним інструментом оцінювання для вирішення цього питання вважаєть-ся Уніфікована рейтингова шкала хвороби Паркінсона MDS-UPDRS, яка дозволяє об’єктивно оцінити моторні і немоторні аспекти життя пацієнта і його рухову активність. Оскільки наявні моторні й аксіальні рухові порушення негативно впливають на повсякденну функціональну активність пацієнта, для верифікації цих порушень пропонують використовувати тест для оці-нювання часу підйому і ходьби (Timed Up and Go (TUG)); тест з подвійним завданням (Dual-Task TUG (TUG-DT)) та шкалу рівноваги Берга (Berg Balance Scale (BBS)). Але виходячи з того, що ці тести недостатньо чутливі до невеликих змін у рухливості при хворобі Паркінсона, особливо на середніх і пізніх стадіях захворювання, їх доцільно поєднувати з одним із кількісних тестів для оцінювання ходьби: 10-метровим тестом ходьби (10 Meter Walk Test (10MW)) та 6-хвилинним тестом ходьби (Six Minute Walk Distance (6MWT)). Поняття «життєдіяльність» включає в себе не тільки переміщення, її оцінювання має бути доповнено аналізом ступеня впливу наявних по-рушень на повсякденну діяльність, тобто на якість життя пацієнта. Найбільш інформативними інструментами для проведення цього аналізу є універсальні і специфічні при хворобі Паркінсо-на опитувальники з метою оцінювання стану здоров’я SF-36, EuroQOL (EQ-5D) і PDQ-39 (The Parkinson’s Disease Questionnaire). Результати аналізу та узагальнення даних науково-мето-дичної літератури дають підставу встановити, що маніфестація порушень та їх варіабельність при хворобі Паркінсона стають серйозною проблемою у досягненні кінцевого результату за-проваджених заходів фізичної терапії на всіх стадіях захворювання. Використання в комплексі стандартної експертно-реабілітаційної діагностики спеціальних інструментів оцінювання дозволяє об’єктивізувати оцінювання клінічної інформації та стимулює розроблення особисто-орієнтованих реабілітаційних стратегій із застосуванням заходів фізичної терапії, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів з хворобою Паркінсона. Ключові слова: хвороба Паркінсона, фізична терапія, якість життя, інструменти оцінювання, достовірність, надійність, валідність.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Смоквіна, Г. А., та Альхаммаді Талеб Абдулла Мохаммед Алі. "ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ КАДРОВОГО СКЛАДНИКА СИСТЕМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 18 (30 червня 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.9.

Full text

Abstract:

Метою дослідження є розгляд інструментів оцінки кадрової безпеки як складника фінансово-економічної безпеки підприємства та розроблення методичного підходу до їх удосконалення. Автори проаналізували та згрупували погляди науковців за складниками кадрової безпеки. Розглянуто групи інструментів управління кадровою безпекою, серед яких для подальшого дослідження виокремлена важлива група, що містить оцінювання персоналу підприємств. Розглянуто цілі, основні етапи оцінки стану кадрової безпеки персоналу, надано їх стислу характеристику. Досліджено індикатори для оцінки кадрової безпеки за складниками. Розраховано інтегральний показник кадрової безпеки, агрегований за всіма показниками. Для інтерпретації отриманих результатів вибрана шкала Харрінгтона, яка дасть змогу визначити стан кадрової безпеки окремо за складниками та у цілому на підприємстві, що дасть змогу визначити напрями роботи менеджменту підприємства із власним персоналом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Рябченко, Ольга. "Застосування елементів хореографії в тренувальному процесі спортсменок-початківців для успішного освоєння програм з художньої гімнастики". Слобожанський науково-спортивний вісник 3, № 83 (2021): 88–94. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.013.

Full text

Abstract:

Мета: застосувати хореографічну підготовку в тренувальний процес спортсменок-початківців та визначити її вплив на виконання базових вправ з художньої гімнастики. Матеріал і методи: педагогічний експеримент проводився на базі КЗ "КДЮСШ №1 ХМР" серед спортсменок-початківців 5-6 років. У дослідженні брали участь 24 гімнастки: контрольна група (n=12) проводила тренувальний процес за програмою ДЮСШ, експериментальна (n=12) – із додатковим застосуванням хореографічної підготовки. Для оцінювання артистичних та технічних компонентів були залучені 2 хореографи з суддівським досвідом та 4 тренери національної категорії. Через те, що рівень підготовленості юних спортсменок знаходився на початковому етапі, була застосована 5-ти бальна шкала оцінки. Перше оцінювання виконання базових вправ з художньої гімнастики юних спортсменок проводилось в досліджуваних групах на початку навчального року, друге – наприкінці півріччя. Результати: у процесі застосовування хореографічних вправ для освоєння програм з художньої гімнастики спортсменок-початківців 5-6 років експериментальної групи отримано достовірно кращі результати оцінювання, по відношенню до контрольної групи, у виконанні компонентів: «виразність руху тіла» (t=4,97; p<0,001), «рівноваги» (t = 4,48; p<0,001), «характер» (t = 3,71; p<0,01), «ритм» (t = 4,18; p<0,01), «стрибки» (t = 3,22; p<0,01) та «повороти» (t = 3,77; p<0,01). Висновки: у результаті досліджень встановлено, що додаткове застосування хореографії в тренувальному процесі спортсменок-початківців 5-6 років ефективно впливає на виконання базових вправ з художньої гімнастики, що свідчить про успішне освоєння програм в цьому виді спорту. Саме під час цих занять відбувається формування осанки, зміцнення опорно-рухового апарату та формується культура рухів гімнасток. Ключові слова: художня гімнастика, хореографія, спортсменки початківці, артистична підготовленість.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Юшковська, О., та В. Гулуєв. "Порівняльний аналіз інструментів суб’єктивного оцінювання стану пацієнтів з функціональними та структурними порушеннями плеча і плечового поясу та можливість їх використання у фізичній та реабілітаційній медицині". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.56-64.

Full text

Abstract:

Резюме. Мета. Вивчити та проаналізувати інструменти суб’єктивного оцінювання функціональних обмежень у пацієнтів з порушеннями плеча та плечового поясу, можливість їх використання як інструменту оцінювання у Міжнародній класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) з метою кількісного оцінювання обсягу та величини обмеження. Методи. Огляд наукових публікацій, порівняльний аналіз найбільш поширених у світовій клінічній практиці шкал-опитувальників. Результати. Шляхом моніторингу кількості та якості наукових робіт було відібрано чотири шкали, які було перекладено на українську мову. Усі шкали є валідними, надійними та чутливими до змін у стані пацієнтів з патологіями плечових суглобів і широко використовуються у світовій клінічній практиці. Кожна зі шкал має свої переваги для використання в різних ситуаціях (скринінгове обстеження, індивідуальне обстеження у пацієнтів з різними порушеннями тощо). Більшість шкал мають 100-бальну систему оцінювання, що добре корелює зі 100 %-м загальним кваліфікатором для позначення обсягу і величини порушення системи МКФ. Ключові слова: Міжнародна класифікація функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я; інструменти оцінювання; плечовий суглоб; шкали-опитувальники.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Крук, Б. Р., та Н. Я. Росолянка. "Неінструментальні методи оцінки рівноваги у осіб із черепно-мозковою травмою". Pain medicine 3, № 2/1 (2018): 33. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25739.

Full text

Abstract:

Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) являє собою складну як медичну, так і соціально-економічну проблему (J. Ghajar, 2000). Зниження працездатності та інвалідизація хворих є наслідком черепно-мозкової травми і трапляється у 50–100 % випадків, залежно від важкості травми. Для перевірки ефективності фізичної терапії необхідні тести, які дають змогу оцінити здатність виконання повсякденних завдань, а також відобразити вплив неповносправності на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Яворская В. А., 2012; Живолупов С. А., 2009). Мета дослідження: проаналізувати використання клінічних тестів для оцінки рівноваги в осіб із черепно-мозковою травмою. Матеріали та методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та інформаційної мережі Інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Для оцінки важкості порушення рухових навичок, ефективності та результатів фізичної терапії необхідні тести, які дають можливість об’єктивно визначити рівень володіння руховими навичками та встановити чинники, які впливатимуть на загальний стан здоров’я і якості життя пацієнта (Wood-Dauphinee S., 1997; Живолупов С. А., 2009). Використання тестів для оцінки рівноваги в процесі фізичної терапії є необхідним для формування цілей реабілітації. Для визначення рівноваги можемо застосовувати клінічні шкали, які виявляють наявність або відсутність порушень, визначають ризики падінь (шкала Берга, функціональне досягнення, тест чотирьох квадратів, проба Ромберга). Перелічені тести мають доведену надійність (Berg K., 1992; Hong S. K., 2015; Dite W., 2007; Blennerhassett J. M., 2008; Duncan P. W., 2017; Whitney S. L., 2007). Є простими і зручними у застосуванні. Висновки. Існує низка тестів, які можуть бути використані як достовірні та ефективні клінічні тести для оцінювання рівноваги й координації рухів у хворих із неврологічними розладами, зокрема для осіб із забоєм головного мозку. Їх доцільно використовувати для оцінки важкості рухових порушень, ризиків падіння та динаміки результатів реабілітації. Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з використанням клінічних тестів для оцінки стану рівноваги та координації рухів у осіб із забоєм головного мозку в лікарняному періоді реабілітації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Білоусова, Людмила Іванівна, та Олександр Геннадійович Колгатін. "Напрями застосування комп’ютерно орієнтованого тестування навчальних досягнень". Theory and methods of e-learning 3 (27 листопада 2013): 09–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.212.

Full text

Abstract:

Комп’ютерно орієнтоване тестування навчальних досягнень застосовується в навчальному процесі для вирішення різноманітних дидактичних завдань, в кожному з яких проявляються усі дидактичні функції діагностики та контролю, але деякі з них є провідними. Традиційно тестування пов’язується з реалізацією контрольної функції при оцінюванні навчальних досягнень під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Комп’ютерно орієнтоване тестування є потужним методом самоконтролю (провідними є функція контролю й систематизуючо-регулятивна функція). Важливим напрямом застосування педагогічного тестування є діагностика студента з метою вибору варіанту реалізації технології навчання (провідні функції – реалізація механізму зворотного зв’язку, прогностична та систематизуючо-регулятивна). Комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується у навчальному процесі для актуалізації опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), застосування завдань у тестовій формі для створення проблемної ситуації під час вивчення нового матеріалу (навчальна, розвивальна та стимулювально-мотиваційна функції), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань, вікторин тощо (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Окремо слід відзначити комп’ютерно орієнтоване тестування високої значимості (high stake assessment), коли за результатами вимірювання здійснюється розподіл студентів або школярів, наприклад, процедура відбору абітурієнтів до вищого навчального закладу (провідними є функція контролю та прогностична функція). Кожне дидактичне завдання висуває специфічні та суперечливі вимоги до відповідної автоматизованої системи тестування, що потребує спеціалізації таких систем.Метою даної роботи є обґрунтування специфічних вимог до автоматизованих систем педагогічного тестування у відповідності з їх дидактичним призначенням.Системи тематичного й підсумкового оцінювання мають забезпечити високу надійність тестових результатів, зручні та надійні засоби їх обліку результатів, захист даних від несанкціонованого використання та спотворення. Якщо оцінка виставляється в автоматичному режимі без втручання викладача, то особливої уваги потребує процедура формування оцінки за шкалою, яку затверджено в навчальному закладі або на рівні держави. Так у загальноосвітній школі за діючими критеріями оцінювання застосовується критеріально орієнтована 12-бальна шкала за рівнями навчальних досягнень. Для правильного оцінювання за такою шкалою завдання тесту мають бути класифіковані за рівнями навчальних досягнень і автоматизована система тестування має враховувати структуру бази завдань для визначення оцінки. У вищих навчальних закладах у разі використання рейтингових шкал оцінювання, наприклад ECTS, слід застосувати нормоорієнтовану інтерпретацію результатів. Для підсумкового оцінювання доцільно застосовувати стандартизовані тести.Для забезпечення надійності тестових результатів багатоваріантного тесту доцільно застосовувати адаптивне тестування на основі моделі Г. Раша. Але підготовка такого тесту потребує створення великої бази тестових завдань і ретельної їх апробації, що пов’язано зі значними витратами. Якщо така підготовка тесту неможлива, доцільно застосовувати тест з фіксованим переліком завдань для усіх тестованих, щоб виключити розбіжність трудності варіантів тесту та забезпечити справедливе оцінювання.Тести для поточного оцінювання часто створюються безпосередньо викладачем. На виконання таких тестів у навчальному процесі відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань і не забезпечують надійність, достатню для автоматичного оцінювання. Викладач особисто виставляє оцінку з урахуванням кількості правильно виконаних завдань тесту та результатів інших видів контролю (співбесіда, опитування, участь студента у дискусії, виконання лабораторної роботи тощо). Головні вимоги до системи автоматизованого тестування, що застосовується для поточного оцінювання – це зручність і простота інтерфейсу, зокрема зручні засоби створення та редагування завдань і тесту, відсутність зайвих сервісів і налагоджувань, збереження усіх відповідей студента для аналізу (краще на сервері викладача), зручні засоби перевірки якості тестових завдань.Важливим напрямом застосування автоматизованих систем тестування навчальних досягнень є самоконтроль. Оскільки студент може виконувати тест багаторазово, має здійснюватися випадковий вибір завдань з досить великої бази. Щоб не перевантажувати слабких студенів складними завданнями та не втомлювати добре підготовлених студентів дуже простими завданнями, система має бути адаптивною. Доцільно зберігати детальну інформацію про перебіг тестування та його результати на сервері з метою аналізу якості тестових завдань і забезпечення студенту можливості побачити власні досягнення у порівнянні з результатами інших учасників тестування. Збереження результатів тестування на сервері в умовах позааудиторної роботи студента передбачає on-line тестування із застосуванням мережі Інтернет. Доцільно поєднувати самоконтроль з педагогічною діагностикою студента, у такому разі до системи автоматизованого тестування висуваються додаткові вимоги, які розглядатимуся далі.Головним завданням автоматизованого тестування в системі педагогічної діагностики є забезпечення високої інформативності тестових результатів, накопичення даних для формування педагогічного прогнозу. Система має накопичувати результати тестування в динаміці для педагогічного прогнозування та оперативного контролю якості бази тестових завдань. Обов’язковою умовою якісної діагностики є репрезентативність завдань відповідно до структури навчального матеріалу. За результатами діагностики обирається напрям подальшого навчання, при цьому деякі шляхи утворюють цикли – студент багаторазово виконує той самий тест і система тестування має забезпечити варіативність завдань. Паралельні варіанти тесту повинні мати однакову трудність і еквівалентно відображати зміст навчального матеріалу. Сполучення вимоги варіативності з необхідністю забезпечити репрезентативність і паралельність варіантів тесту чинить суттєві перепони розробникам програмного забезпечення. Успішні кроки в напряму вирішення цієї проблеми пов’язані з систематизацією випадкового вибору завдань з бази даних. Педагогічне прогнозування базується на особливостях засвоєння матеріалу за рівнями навчальних досягнень – тому система діагностики має забезпечити окреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягнень. Для прийняття рішень щодо вибору доцільного варіанту реалізації технології навчання важливо знати, які саме елементи навчального матеріалу слабко засвоєні – звідси випливає необхідність окремого опрацювання результатів за елементами навчального матеріалу. Система має бути адаптивною – складні завдання мають пропонуватися тільки тим студентам, які готові до їх сприйняття.Розглянемо відомі автоматизовані системи тестування навчальних досягнень з точки зору їх відповідності до специфічної системи вимог стосовно педагогічної діагностики.Як бачимо за результатами аналізу (табл. 1), кожна вимога виконується більшістю з розглянутих автоматизованих систем, але поєднання варіативності тесту з дотриманням стабільності його трудності та, одночасно, репрезентативності системи завдань відносно структури навчального матеріалу є актуальним напрямом розробки програмного забезпечення педагогічного тестування.Таблиця 1Автоматизовані системи тестування навчальних досягнень і вимоги до їх застосування з метою педагогічної діагностики Автоматизована системаВідповідність вимогамВаріативністьРепрезентативність щодо структури навчального матеріалуСтабільність трудності тестуОкреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягненьОкреме опрацювання результатів за елементами навчального матеріалуОперативність опрацювання результатів та їх інтерппретаціїНакопичування всіх відповідейРеалізація адаптивного алгоритмуКритеріально орієнтований підхід до інтерпретації тестових результатів«EXAMINER-II», 1993 [1]+––––+––+«OpenTest2», 2004 [2]++–––++–+«Експерт», 2003 [3] +++++++++“WEB-EXAMINER”, 2005 [4]+–+––++++“WebTutor”, 2008-2011 роки, [5]++––+++–+«Інформаційна система ВНЗ 2.0.1», 2008 [6]++–––++–+«Телетестинг», 1999 [7]+–+––++++Moodle [8]± ––++–+UniTest System, 2001-2006 [9]++–––++

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Moskalenko, Ihor. "Щодо формування шкал оцінювання рівня (стану) воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.6.

Full text

Abstract:

В будь-якій країні обсяг оборонних витрат залежить від рівня воєнної та економічної безпеки держави. Тобто, щоб адекватно відреагувати на зміни стану воєнно-економічної безпеки країни необхідно оцінити її рівень з урахуванням ресурсних можливостей держави на час оцінювання, та тільки після цього приймати рішення щодо частки збільшення, або зменшення оборонних витрат країни. Побудова шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, яка дозволяє дослідити чутливість отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищити стабільність прийнятих рішень за цією оцінкою є актуальним та необхідним завданням сьогодення. В статті шкалу оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки пропонується задавати на основі нечітко-множинної математичної моделі. Використання нечітко-множинної математичної моделі для побудови шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, надасть можливість оперувати частковими нечіткими показниками оцінок за складовими показників ресурсного забезпечення воєнно-економічної безпеки держави з метою можливості дослідження питань аналізу чутливості отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищення стабільності прийнятих рішень відповідно до цієї оцінки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Назаренко, Наталія. "ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК НАПИСАННЯ НАУКОВОГО ПРОБЛЕМНО-ТЕМАТИЧНОГО ПОВІДОМЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ У МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (2021): 271–84. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.643.

Full text

Abstract:

У статті досліджено проблему формування навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою у майбутніх офіцерів-прикордонників.Доведено, що навчання майбутніх офіцерів-прикордонників наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою слід проводити з урахуванням його жанрових особливостей. Представлено визначення науково проблемно-тематичного повідомлення як конкретного жанру академічного стилю з встановленням мовних особливостей, кількісних параметрів написання та стилю оформлення.Укладено перелік навичок та вмінь на формування яких спрямований процес навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення. Навчання написання наукового проблемно-тематичного повідомлення здійснюється на основі спеціально розробленого комплексу вправ, який складається з двох груп: вправ для формування мовленнєвих навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення (техніки письма, лексичних і граматичних навичок) і вправ для розвитку мовленнєвих умінь написання наукового проблемно-тематичного повідомлення.У комплексі вправ присутні три підходи до навчання письма: текстовий, процесуальний і соціальний. Найбільша питома вага належить процесуальному підходу, що зумовлено чітко вираженим процесуальним характером письма.Згідно з моделлю навчання писемного мовлення з використанням процесуального підходу ми виділили три етапи написання тексту НПТП: планування змісту, реалізація задуму, редагування написаного.Для оцінювання наукового проблемно-тематичного повідомлення була використана шкала, що містить такі критерії: зміст, організація, лексика, граматика, техніка письма, відповідність певному формату.Ефективність запропонованої методики навчання була перевірена та підтверджена експериментально. Експериментальна перевірка охопила чотири етапи: організацію експерименту, його реалізацію, констатацію отриманих даних, їх інтерпретацію.Зроблено висновок, що формування навичок написання наукового проблемно-тематичного повідомлення англійською мовою у майбутніх офіцерів-прикордонників відбувається ефективно за умови впровадження у процес навчання спеціально розробленого комплексу вправ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Виноградов, Олег, Олена Гужва, Ігор Козловський та Вікторія Володіна. "Оцінювання динаміки відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 48–51. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.48-51.

Full text

Abstract:

Резюме. Одним із провідних чинників обмеження життєдіяльності людей є порушення рухових функцій верхньої кінцівки, спричинене ішемічним інсультом. Мета. Оцінити динаміку відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту на стаціонарному етапі реабілітації. Методи. Використання спеціалізованих шкал, комплексу реабілітаційних заходів (терапевтичні вправи, лікувальний масаж, електротерапія). Результати. У ході дослідження виявлено позитивний вплив реабілітаційних заходів на відновлення функції верхньої кінцівки у пацієнтів після перенесеного ішемічного інсульту, про що свідчать достовірні відмінності показників функціональних можливостей верхньої кінцівки порівняно з вихідними даними, починаючи з другого тижня інтенсивної комплексної реабілітації. Між показниками, що відображають функціональну активність верхньої кінцівки, та показниками шкали MAS (рівень загальної моторики) встановлено позитивний кореляційний зв’язок. Максимальна динаміка відновлення функції верхньої кінцівки за показниками шкали FMA-UE спостерігалася протягом перших п’яти днів реабілітації. За показниками шкали ARAT, темпи відновлення зростали перші тижні реабілітації, досягаючи максимуму на 10-й день. Починаючи з 10-го дня, темпи відновлення знижу-вались і на 21-й день зрівнювалися з темпами відновлення за показниками FMA-UE.Ключові слова: фізична терапія, терапевтичні вправи, ішемічний інсульт, верхня кінцівка, стандартизовані шкали.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Голентовська, Ольга. "Використання leiter-3 у практиці проведення комплексної оцінки розвитку дитини". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 73–85. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-73-85.

Full text

Abstract:

У статті аналізується проблема проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини як базова функція діяльності команди фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Розглядаються основні принципи та вектори роботи інклюзивно-ресурсного центру у відношенні до дитини, яка має особливі освітні потреби: можливість ранньої допомоги (з двох років); повага до індивідуальних особливостей дитини та пріоритетність її інтересів; запобігання дискримінаційним процесам та порушенню прав дитини та її батьків; нерозголошення конфіденційної інформації; визначення особливих освітніх потреб дитини, сильних сторін її особистості; розробка рекомендацій щодо її подальшого інклюзивного навчання; забезпечення надання системного кваліфікованого супроводу їй, а також батькам та педагогічним працівникам того освітнього закладу, в якому вона навчається або навчатиметься. Здійснюється короткий огляд нормативно-правової бази, що визначає порядок проведення комплексного обстеження в межах діяльності інклюзивно-ресурсного центру. Наголошується на тому, що психологічна оцінка дітей в усіх інклюзивно-ресурсних центрах України відбувається відповідно до міжнародних стандартів психодіагностики, зокрема використовуються тести інтелекту, скринінгова шкала розладів аутистичного спектру, індивідуальне психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектру за методикою TEACCH, диференційна діагностика розладу дефіциту уваги та гіперактивності разом із супутніми проблемами. У фокусі наукових розвідок – особливості проведення психодіагностичного обстеження за тестом невербального інтелекту та когнітивних здібностей LEITER-3. Цей тест призначений для категорії осіб віком від 3 до 75+ років. Дозволяє здійснити об’єктивну оцінку рівня інтелекту, бо не потребує вербальних навичок. Так, Leiter-3 у роботі з особами, що мають порушення мовлення, розлади аутистичного спектру, порушення слуху та інші супутні розлади є першочерговим у застосуванні. Також наведено приклад оформлення інтерпретації даних за результатами здійснення такої діагностики. Окреслено коло проблемних питань, які потребують подальшого ґрунтовного теоретичного та практичного наукового пошуку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Блинова, Олена. "Особливості суб’єктивного соціального благополуччя обдарованих старшокласників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T3 (2019): 21–33. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-21-33.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено соціально-психологічним проблемам, які виникають в обдарованих школярів у взаємодії з найближчим соціальним оточенням, та впливають на почуття їх суб’єктивного соціального благополуччя. Метою дослідження є з’ясування особливостей суб’єктивного соціального благополуччя в інтелектуально обдарованих старшокласників. В емпіричному дослідженні застосовано методи: «Шкільний тест розумового розвитку» (К. М. Гуревич, М. К. Акімова); опитувальник креативності Д. Джонсона (адаптація О. Є. Тунік); методика «Шкала суб’єктивного соціального благополуччя» (Т. В. Данильченко). Результати. Визначено статистично значущі відмінності у групі інтелектуально обдарованих старшокласників за параметрами суб’єктивного соціального благополуччя: «Соціальна помітність», «Соціальна дистантність», «Соціальне схвалення», що свідчить про прагнення обдарованих школярів до визнання, до прийняття в групі однолітків, намагання відповідати очікуванням найближчого оточення для задоволення потреби у спілкуванні. З’ясовано. що інтелектуально обдаровані старшокласники вважають себе впливовими, значущими особами у спільному житті класу, виявляють громадську активність, водночас має місце певна демонстративність особистості, важливість соціального оцінювання та залежність від соціального оточення. Показано наявність негативних емоційних станів в групі інтелектуально обдарованих старшокласників, пов’язаних із незадоволеністю соціальними відносинами у мікросоціумі, усвідомленням своєї несхожості, певною соціальною дистанційованістю у колективі однолітків, що знижує рівень суб’єктивного соціального благополуччя. Констатовано, що інтелектуально обдаровані учні на середньому рівні отримують від оточення визнання своєї цінності, підкреслення поваги та любові, схвалення їх рішень та вчинків, що є запорукою ефективного соціального функціонування. З іншого боку, надвисокі показники свідчать про невротичну або фрустровану потребу у схваленні, високу залежність від думок, оцінок та ставлення інших людей. Висновки. Для продуктивного розвитку особистості обдарованих учнів, слід намагатися максимально врахувати труднощі обдарованої дитини у взаємовідносинах з оточенням, становленні самосвідомості та адекватної самооцінки, формуванні комунікативних навичок, забезпеченні суб’єктивного соціального благополуччя.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Балендр, Андрій. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРИКОРДОННИКІВ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (2021): 5–16. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.626.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено сучасні підходи до оцінювання іншомовної компетентності прикордонників у країнах Європейського Союзу (ЄС). З’ясовано, що іншомовна підготовка персоналу прикордонних відомств країн ЄС відбувається на основі гармонізованих освітніх стандартів розроблених під егідою європейської агенції прикордонної і берегової охорони Фронтекс. Вимоги до спільної професійної діяльності прикордонників різних країн ЄС в умовах Інтегрованого управління кордонами передбачають високий рівень інтероперабельності, досягнення якого неможливе без спілкування усіма прикордонниками англійською мовою. Особливістю оцінювання професійної іншомовної компетентності персоналу в прикордонних відомствах країн ЄС є використання формативного і сумативного видів оцінювання, принципів фасилітації. Стратегія оцінювання навчальних досягнень прикордонників в країнах ЄС базується на таксономії Б. Блума, шкалах та рубриках оцінювання, системі забезпечення якості спільної професійної підготовки. Шкали оцінок в контексті спільної підготовки європейських прикордонників побудовані на основі оцінювальних рубрик для уникнення проблем із розумінням національних методик оцінювання. Оскільки характер спільної підготовки прикордонників країн ЄС є максимально практичним, обираються і відповідні методи оцінювання. З метою забезпечення достовірності оцінювання методи оцінювання наближені до практичних ситуацій пов’язаних з роботою персоналу прикордонного відомства. Вивчення особливостей організації спільної іншомовної підготовки прикордонників в країнах ЄС під егідою європейської агенції прикордонної охорони є необхідним для подальшого впровадження та адаптації набутого досвіду в систему професійної підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Голентовська, Ольга. "Використання WISC-4 у практиці проведення комплексної оцінки розвитку дитини". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 54–64. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-54-64.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальній для сучасності проблемі – організації якісного психодіагностичного обстеження дитини з особливими освітніми потребами. Аналізується готовність команди фахівців інклюзивно-ресурсного центру до проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку, як базового завдання у визначенні освітньої траєкторії дитини, відповідно до міжнародних стандартів психодіагностики та соціальної парадигми розуміння особливих освітніх потреб. Увага акцентується на тому, що процедура проведення комплексного психологічного обстеження в межах інклюзивно-ресурсного центру має уніфікований характер. Йдеться про використання комплексу стандартизованих психодіагностичних методик, які мають високі показники надійності та валідності: тести для діагностики інтелектуальних здібностей дитини Leiter-3 та WISC-4; скринінгова шкала розладів аутистичного спектру CASD; диференційна діагностика розладу дефіциту уваги та гіперактивності разом із супутніми проблемами, що здійснюється за методикою Conners-3, а також індивідуальне психоосвітнє оцінювання дітей з розладами аутистичного спектру за методикою TEACCH – РЕР-3. У статті представлено короткий огляд проблеми специфічності проведення психодіагностичного обстеження дитини, що має ненормотиповий когнітивний розвиток, за допомогою тесту інтелектуальних здібностей WISC-4, та особливостей оформлення результатів діагностики. Цей тест призначений для категорії осіб віком від 6 до 16 років. Використання WISC-4 дозволяє отримати об’єктивну оцінку рівня когнітивного функціонування особистості, в тому числі оцінку розумової обдарованості, а також причину можливих труднощів у пізнавальній активності, сильні та слабкі сторони когнітивної сфери дитини. Також наведено приклад оформлення інтерпретації даних за результатами проведення такої діагностики. Отримані дані можуть бути використані у процесі розробки індивідуальної програми розвитку для дитини в освітньому закладі, циклу корекційних та психолого-педагогічних послуг для неї, адаптації чи модифікації навчальних програм, для визначення орієнтирів подальших психологічних та медичних обстежень. Визначено спектр проблемних питань, які потребують ґрунтовного теоретичного та практичного наукового пошуку у майбутній перспективі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Лехан, Валерія, Лілія Крячкова та Галина Канюка. "ОСОБИСТІСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УСПІШНОСТІ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Public management 18, № 3 (2019): 275–89. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-275-289.

Full text

Abstract:

З метою визначення психологічних складових особистісного потенціалу успішності керівника охорони здоров’я на сучасному етапі мо- дернізації галузі та формування нових архетипів управління проведено пси- ходіагностичне обстеження 65 керівників закладів охорони здоров’я Дніпро- петровської області. Використовувалися методики: В. Смекала і М. Кучера для вивчення домінуючої орієнтації особистості; Г. Шмішека — для діагнос- тики типу акцентуації особистості; Т. Лірі — для оцінювання відношення до навколишніх; М. Вудкока і Д. Френсіса “Аналіз обмежень” — для досліджен- ня психологічних обмежень керівників; Мак-шкала для вимірювання рівня макіавеллізму особистості. Виявлено наявність необхідних архетипів управ- ління та істотних можливостей до успішного менеджменту, про що свідчить невелика кількість управлінських обмежень (від 0 до 3) у більшості (70,8 %) досліджених. Встановлено, що у 67,7 % керівників домінує спрямованість на виконання завдання. Найбільш вираженими типами акцентуацій є спо- лучення гіпертимної, емотивної та демонстративної акцентуацій рис особи- стості (так звана тріада успішного управління — необхідний архетип управ- ління). Домінуючі типи міжособистісних відносин дають змогу управлінцям успішно реалізовувати свої владні повноваження: 69,2 % (95 % ДІ 58,0– 80,5 %) обстежених притаманний владно-лідируючий тип; 27,7 % (95 % ДІ 16,8–38,6 %) — відповідально-великодушний тип; у 84,6 % — виявлено ви- сокий рівень архетипу макіавеллізму (від 50 балів і вище). Загалом діючі керівники закладів охорони здоров’я характеризуються досить високим особистісним потенціалом успішності управління, наявністю необхідних архетипів управління, однак їм властиві також певні психологічні риси, що формуються під тиском невизначеності довгострокової політики стосовно розвитку охорони здоров’я, які можуть перешкоджати здійсненню масштаб- них перетворень у галузі — неврівноважена акцентуація у керівників 2-го рівня і компенсуючий невпевненість у своїх силах високий рівень макіавел- лізму більш як у 80 % обстежених. Визначено, що можливо і необхідно впли- вати на формування сучасної архетипічної стратегії управління в охороні здоров’я, оскільки це є запорукою успішної трансформації галузі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Дєордіца, Таяна, Марина Вороніна та Наталія Литвинова. "СПЕЦИФІКА ОЦІНЮВАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТА «КОНЦЕПТУАЛЬНА РАМКА ВИКЛАДАННЯ» Ш. ДАНІЕЛСОН (з досвіду США)". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-007.

Full text

Abstract:

Формулювання проблеми. За нашими спостереженнями, наборам оцінювальних критеріїв професійної компетентності педагогічних працівників, що їх розробили фахівці Державної служби якості освіти України у 2019‑2020 рр., бракує такої важливої властивості, як «вимірюваність». Адже саме вимірювані критерії дозволяють виявляти рівні прояву професіоналізму. Для цього необхідні шкали критеріїв. Якщо ж їх немає, експертне оцінювання підмінюється контролем за дотриманням вимог. А це дискредитує ідею «оцінювання для професійного розвитку». Відтак вважаємо актуальним огляд провідних зарубіжних оцінювальних технологій ефективного викладання. Наша розвідка спрямовувалася таким дослідним питанням: якою є специфіка оцінювальних інструментів педагогічної праці, що застосовуються у США? Матеріали і методи. Для відповіді на поставлене питання у статті з позицій системного підходу розглянуто досить популярний в освітній системі США критеріальний комплекс для оцінювання викладацької праці, відомий як «Framework for Teaching. Evaluation Instrument» º «Концептуальна рамка викладання. Оцінювальний інструмент». Його автори - дослідна група на чолі з Ш. Даніелсон. Результати. Концептуальна рамка викладання Ш. Даніелсон репрезентує критеріальний комплекс, необхідний для здійснення експертного оцінювання ефективності процесуальної сторони вчительської праці. Його ядром є набір з 22 критеріїв. Вони характеризують ті професійні якості педагогів, котрі достовірно корелюють із досягненнями студентів/учнів. Для кожного критерію встановлені показники, що конкретизують його найважливіші прояви; визначено індикатори, необхідні для побудови шкали критерію; прописано оцінювальні судження, які утворюють шкалу критерію. Висновки. За результатами нашої розвідки ми виявили чотири відмітні особливості розглянутої концептуальної рамки викладання, котрі відрізняють її від набору сертифікаційних критеріїв, розроблених Державною службою якості освіти України: 1) рамка ґрунтується на ідеях педагогічного конструктивізму; 2) представлені у ній оцінювальні критерії є універсальними для різних викладацьких спеціалізацій; 3) набір цих критеріїв є повним, дієвим і вимірюваним; 4) рамка забезпечує дві функції оцінювання - оцінювання для професійного розвитку та оцінювання для контролю.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Perevozova, I. V., та I. R. Popadynets. "СОЦІАЛЬНА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Actual problems of regional economy development 2, № 12 (2016): 60–68. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.12.60-68.

Full text

Abstract:

Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда. Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали. Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень. В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%. Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності доцільно об’єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики. Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб’єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб’єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

СКНАР, Оксана. "ДОСВІД СТВОРЕННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ ЯК ЧИННИКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 146–54. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.21.

Full text

Abstract:

У статті презентується авторський опитувальник, сконструйований для визначення тих особливостей взаємодії батьків і дітей, які зумовлюють розвиток громадянської компетентності дитини. Логіка конструювання представленого методичного інструментарію включає кілька послідовних кроків, що логічно витікають один із одного: виокремлення на основі теоретичного аналізу наукових джерел психологічних показників дослідження; їх операціоналізація за допомогою шкал; конструювання суджень (емпіричних індикаторів), що вичерпно розкривають зміст кожної шкали. Подається текст опитувальника, інструкція, реєстраційний бланк, шкали, ключ, способи обробки даних, інтерпретація за кожною шкалою. Показники оцінювання розвивального потенціалу сімейної взаємодії розкрито за допомогою 10 шкал: право на власну думку; право на участь у прийнятті рішень (контроль); право на автономність; право на власність; наявність правил сімейної взаємодії і готовність їх дотримуватись; жорсткість – гнучкість правил і норм; непослідовність – послідовність у взаємодії; ієрархія («перевернута» – «здорова»); авторитетність влади батьків; роз’єднаність – згуртованість; причетність спільноті. Окреслено, що сконструйований спеціально для цілей дослідження авторський опитувальник визначення особливостей взаємодії батьків і дітей як чинника громадянської компетентності, містить на загал 60 тверджень та є адекватним і коректним інструментарієм дослідження розвивального потенціалу середовища сімейної взаємодії. Представлений опитувальник є цінною прикладною розробкою, що може стати у нагоді практичним психологам та іншим фахівцям сфери допомагаючих професій як методичний інструментарій для вивчення особливостей взаємодії батьків і дітей у сім᾽ї, зокрема за параметрами, що визначають громадянську суб᾽єктність та зумовлюють соціально-психологічну компетентність дітей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Petrovska, Inha. "Розробка та апробація опитувальника «Діагностика зрілості та типу громадянської ідентичності особистості»". Проблеми політичної психології 24 (30 грудня 2021): 208–32. http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol24-year2021-76.

Full text

Abstract:

Метою статті є представлення процедури розробки та апробації авторської методики діагностики зрілості та типу громадянської ідентичності особистості. Методологія. Опитувальник містить 7 основних шкал і 7 субшкал і складається з двох частин. Перша частина опитувальника містить завдання, призначені для оцінювання рівня зрілості громадянської ідентичності (шкали: Репрезентованість, Стійкість, Суб’єктна орієнтація, Концептуальність), друга – для оцінювання міри розвиненості/актуалізованості вимірів громадянської ідентичності та встановлення типу громадянської ідентичності (шкали: Інституціональна спрямованість, Спільнотна спрямованість, Індивідуально-рольова/ігрова спрямованість). На етапі апробації опитувальника взяло участь 574 громадян віком 16-62 років (середній вік 32,6 років), 241 чоловіків (42%), 333 жінок (58%). Внутрішню надійність/узгодженість шкал опитувальника перевірено за допомогою показника альфа Кронбаха (отримано значення від 0,704 до 0,852), методом «розчеплення» (коефіцієнт Спірмена-Брауна) та статистикою Гутмана (значення коефіцієнтів від 0,66 до 0,89). Ретестова надійність перевірялася за участю 215 громадян (135 жінок, 80 чоловіків, середній вік 29,9 років) шляхом повторного тестування через 4 тижні. Коефіцієнти кореляції між показниками шкал опитувальника (від 0,73 до 0,88), отримані при повторному тестуванні мають високий рівень значущості (р ≤ 0,001). Оцінка конструктної валідності здійснювалася шляхом визначення факторної структури опитувальника за допомогою експлораторного факторного аналізу методом виділення головних компонент з обертанням Varimax normalized та конфірматорного факторного аналізу. Результати засвідчили, що теоретичні моделі щодо показників зрілості та вимірів громадянської ідентичності демонструють задовільну відповідність емпіричним даним. Підтвердженням конвергентної валідності опитувальника є виявлені взаємозв’язки показників громадянської ідентичності з характеристиками его-ідентичності, особистісної зрілості та громадянською самосвідомістю. Встановлено діапазони низького, середнього та високого рівнів зрілості громадянської ідентичності, а також інституціональної, спільнотної та індивідуально-рольової/ігрової її спрямованості. За допомогою кластерного аналізу (із використанням методу дерева кластеризації та к-середніх) виявлено 8 груп досліджуваних з різним рівнем розвиненості/актуалізованості вимірів громадянської ідентичності, що дозволило описати типи громадянської ідентичності: Латентний; Інституціально-спільнотний; Спільнотний; Спільнотно-ігровий; Ігровий; Інституціонально-ігровий; Різнобічний; Державницький. Загальний відсоток коректності здійсненої класифікації складає 98,75%, що свідчить про високу достовірність поділу осіб на групи з різним типом громадянської ідентичності. Висновки. Розроблений опитувальник валідний, надійний і може використовуватися для подальших досліджень громадянської ідентичності, зокрема, для встановлення рівня зрілості громадянської ідентичності та поширення її типів серед українських громадян різного віку, статі, політичних орієнтацій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Pavlova, Iuliia, Nataliya Sorokolit, Alla Solovey та Roman Petryna. "Інструмент для оцінювання формування громадянських компетентностей у процесі фізичного виховання: розроблення та валідизація анкети CCPE-10". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-21-30.

Full text

Abstract:

Актуальність. Високий рівень громадянської грамотності залишається одним з основних пріоритетів освіти, оскільки це підґрунтя для розвитку демократії та зростання економіки. Фізичне виховання має значний потенціал для формування та розвитку громадянських компетентностей. Мета дослідження – розробити валідний інструмент для кількісного оцінювання рівня громадянських компетентностей та значення фізичного виховання у їх формуванні. Методи дослідження. У дослідженні взяли участь школярі, які навчались у третіх і шостих класах (n = 860, 53,72 % опитаних – дівчатка, 34,88 % – учні третіх класів). Здійснювали переклад та культурну адаптацію анкети «Громадянська позиція і цінності сталого розвитку» (СASD) та створювали спеціальний модуль «Громадянські компетентності у фізичному вихованні» (CCPE-10). Аналізували структуру анкет і їх валідність. Для цього застосовували дослідницький і підтверджувальний факторний аналіз, обчислювали значення α-Кронбаха, складений коефіцієнт надійності й середню вилучену дисперсію. Результати. У структурі анкети СASD виділено шкали «Солідарність», «Зобов’язання та відповідальність», «Діалог та повага». За результатами факторного аналізу в анкеті CCPE-10 виокремлено шкали «Навички спілкування та рефлексія», «Дії» й «Ідентичність». Отримані моделі мали задовільні критерії придатності (для СASD: χ²/ df = 2,53, CFI = 0,905, TLI = 0,902; RMSEA = 0,060, SRMR = 0,062; для CCPE-10: χ²/ df = 2,78, CFI = 0,901, TLI = 0,908; RMSEA = 0,058, SRMR = 0,064). Висновки. Отримано адаптовану й валідну українську версію інструменту для оцінювання громадянських компетентностей зі спеціальним модулем «Громадянські компетентності у фізичному вихованні». Інструмент розрахований на школярів третіх – шостих класів; містить шість шкал («Солідарність», «Зобов’язання та відповідальність», «Діалог та повага», «Навички спілкування та рефлексія», «Дії», «Ідентичність»); охоплює такі складники громадянських компетентностей, як знання, навички, рефлексія, соціальна когезія, толерантність; дає змогу кількісно оцінити значення фізичного виховання у формуванні громадянських компетентностей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Єфіменко, Вікторія Сергіївна. "Автоматизоване тестування як метод педагогічної діагностики". Theory and methods of e-learning 4 (17 лютого 2014): 90–94. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v4i1.375.

Full text

Abstract:

Педагогічна діагностика набуває особливого значення у зв’язку з особистісною організацією сучасної освіти. Становлення системи зовнішнього незалежного оцінювання сприяло інтенсивному розвитку теорії і практики педагогічних вимірювань, широкому впровадженню тестових технологій в освітній процес.Проблемам педагогічного вимірювання присвячені роботи В. С. Аванесова, Л. І. Білоусової, І. Є. Булах, О. І. Ляшенка, Т. В. Солодкої, І. В. Солухи та ін. Теорія та методика педагогічної діагностики розвинена у працях В. П. Беспалька, К. Інгенкампа, В. М. Лозової, І. Я. Лернера, О. С. Масалітіної, М. М. Скаткіна та ін. Питанням вимірювання і оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики присвячено роботи М. О. Войцеховької, Н. Б. Копняк, О. Г. Кузмінської, Л. М. Меджитової, Н. В. Морзе, Т. Г. Проценко, П. С. Уханя та ін.Педагогічна діагностика є невід’ємним компонентом навчального процесу. Вона дозволяє своєчасно впливати на перебіг навчання на основі систематичного отримання індивідуальних даних про результативність навчання учнів.На думку П. Є. Решетникова [1], педагогічна діагностика, перш за все, пов’язана зі збиранням, збереженням і опрацюванням інформації про об’єкти й суб’єкти, що вивчаються, та використанням її для управління педагогічними процесами.Функції педагогічної діагностики [2, 26]: а) зворотного зв’язку; б) оцінювання результативності педагогічної діяльності; в) виховна і спонукальна; г) комунікативна; д) конструктивна; е) інформаційна; ж) прогностична.Тестування є одним із методів педагогічної діагностики. Проблемам тестування присвячено праці багатьох вчених, які розглядають питання побудови та основних характеристик тестів, шкалювання тестових результатів, теорії і методики автоматизованого тестування, достовірності комп’ютерного тестування, створення тестів з інформатики, впровадження тестових технологій у навчальні заклади.Тест (від англ.) – випробування, перевірка. За визначенням В. І. Лозової та Г. В. Троцко, «у вузькому значенні тест розуміють як короткочасний, технічно просто поставлений експеримент, комплекс завдань, що відповідають змісту навчання і забезпечують виявлення ступеня оволодіння навчальним матеріалом» [3]. За В. С. Аванесовим педагогічний тест – це «…система репрезентативних паралельних завдань зростаючої складності, специфічної форми, яка дозволяє якісно та ефективно визначити рівень та структуру підготовленості учнів» [4].Аналіз науково-педагогічної літератури показав, що проблема функцій педагогічного тесту і окремих їх особливостей розглядається в роботах багатьох учених (В. С. Аванесов, С. І. Денисенко, Н. С. Михайлова, Р. І. Шевельова та ін.) Виділимо основні функції тестування:1. Діагностична функція, що дозволяє виявити пропуски в підготовці, визначити їх причини та прийняти рішення для поліпшення навчального процесу. Систематичне виявлення причин пропусків та їх видалення веде до підвищення якості підготовки.2. Прогностична функція, що дозволяє передбачити можливості учнів у засвоєнні нового матеріалу, тобто на основі отриманих результатів можна зробити висновки щодо здатності учня до засвоєння нового матеріалу.3. Виховна або мотиваційна функція полягає у формуванні та стимулюванні особових якостей.4. Навчальна функція дозволяє закріпити та поглибити знання, вміння та навички.5. Розвивальна функція полягає у розвитку пам’яті, логічного мислення, уваги та вміння застосовувати свої знання на практиці.6. Обліково-контрольна функція полягає у систематичній фіксації результатів навчання.За місцем педагогічного тестування у навчальному процесі відповідно до мети виокремлюють такі види тестів [5]:тести для початкового контролю (тести на готовність), що дозволяють отримати інформацію про наявність знань і навичок учнів перед початком вивчення предмета на початку навчального року (навчального курсу), що є передумовою успішного навчання;тести для поточного (тематичного, проміжного) контролю, що здійснюються систематично у процесі навчання з метою отримання інформації про успішність або неуспішність засвоєння учнями матеріалу, формування у них професійних навичок і вмінь.тести для етапного (рубіжного) контролю. У цих тестах домінує оціночна функція контролю, оскільки тестування проводиться після закінчення роботи над розділом, тематичним циклом в кінці семестру (залік);тести для підсумкового контролю знань запроваджуються після проходження всього курсу;відстрочене тестування проводиться через певний час після вивчення курсу (від 3 місяців до року і більше).Науковці визначають наступні переваги тестування перед традиційними формати перевірки: об’єктивність оцінювання; психологічна комфортність для значної частини учнів; повнота охоплення матеріалу; здатність виявити не тільки те, що засвоєно, але й те, що не засвоєно; економія аудиторного часу; стимулювання учнів; можливість впровадження системи рейтингового контролю; ширша шкала оцінювання; технологічність.Серед проблем, які потрібно вирішувати при підготовці та проведенні тестування можна назвати відносну складність створення якісного тесту, ймовірність вгадування, ризик підміни цілей навчання, похибку педагогічних вимірювань [4].Звісно, якість педагогічного процесу залежить від багатьох факторів. Тестування має на меті надання вчителю вичерпної систематичної інформації про досягнення та пропуски у навчанні для якісного керування навчальним процесом. На основі отриманої інформації вчитель має виявити причини пропусків у навчанні, індивідуалізувати процес навчання, спрогнозувати можливості учня у засвоєнні нового матеріалу. Тестування має доповнюватися іншими формами контролю, такими як спостереження, усне опитування, письмовий контроль, комбіноване опитування, програмований контроль, практичний контроль [3]. Застосування тестів у навчальному процесі, з одного боку, розвантажує вчителя, з іншого – спонукає до постійного підвищення педагогічної кваліфікації стосовно знання основних методик тестології та педагогічної діагностики.За застосуванням технічних засобів тести поділяють на бланкові з ручною обробкою або комп’ютерною обробкою результатів та комп’ютерні.Використання автоматизованих систем тестування дозволяє:– значно економити аудиторний час;– здійснювати попередній тренаж;– неодноразово проходити тестування з однієї теми;– негайно отримати результати;– об’єктивно оцінити навчальні досягнення учнів;– сприяти інформативності результатів діагностики, демократизації та самостійності навчання.До переваг для вчителя можна віднести відсутність необхідності переносу та обробки даних, що значно економить час.Але існують і недоліки в комп’ютерному тестуванні:– неможливість одночасного виконування завдання усіма учнями;– значні витрати часу;– підвищені вимоги до еквівалентності паралельних завдань.Автоматизоване тестування є ефективним засобом діагностики навчальних досягнень і може успішно застосовуватися під час здійснення попереднього, поточного, тематичного, підсумкового контролю та сприяє реалізації його дидактичних функцій.Проходження учнями автоматизованого тестування вносить у перевірку елемент гри, де за умовами успішного проходження одного рівня учень потрапляє до іншого, більш складного. Значення ігрових ситуацій в навчанні відмічав ще Я. А. Коменський.На думку В. П. Беспалька [6], повноцінне тестування якості знань учнів і відстеження на цій основі їх просування неможливе без участі комп’ютера.Існує чимало комп’ютерного програмного забезпечення, яке призначається для подання учню тестових завдань. Але справжня діагностика має проводитися за допомогою розвинених комп’ютерних систем тестування, які забезпечують усі вимоги до побудови автоматизованих систем тестування, в тому числі статистичний аналіз якості завдань і надійності тестових результатів [7].Застосування автоматизованого навчання ефективно використовувати під час проведення поточного контролю [8], адже автоматизована система зазвичай має великий банк варіантів завдань і забезпечує автоматичний їх вибір для формування конкретного варіанту тесту. Все це дозволяє значно економити час, проходити тестування з однієї теми неодноразово за наявності великої кількості варіантів, дає можливість попереднього тренування та негайного отримання результатів.Облік оцінки під час такої перевірки не обов’язковий, адже її метою є надання своєчасної допомоги учням та побудова навчального процесу відповідно до можливостей кожного. Бланкове тестування доцільно застосовувати при здійсненні тематичного контролю, що сприяє психологічній підготовці учнів до процедур зовнішнього оцінювання, державної підсумкової атестації, не потребує забезпечення кожного учня комп’ютером та дозволяє обмежитися одним варіантом тесту.Сьогодні систематично проводити автоматизоване тестування має можливість лише вчитель інформатики [9]. Це обумовлюється станом розвитку матеріально-технічної бази, тобто комп’ютерного оснащення.Висновки:1. Показана провідна роль автоматизованого тестування.2. Завдяки якісній підготовці педагогічних тестів, реалізованих у автоматизованих системах, систематичному проведенню тестування, з використанням інших видів контролю можливо значно підвищити рівень досягнень учнів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Горбач, В. Я., та Ю. Л. Бондаренко. "Удосконалена методика оцінювання ефективності плану маршруту польоту розвідувального БпЛА І класу". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(64), (15 червня 2020): 45–52. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.07.

Full text

Abstract:

У статті вдосконалено методику оцінювання ефективності плану маршруту польоту безпілотного літального апарата (БпЛА) І класу із використанням визначених показників. Обґрунтовано систему критеріїв ефективності планування та доцільність розрахунку узагальненого показника ефективності. Наведено порядок оцінювання плану маршруту польоту із використанням нормованого узагальненого показника ефективності. Обґрунтовано схему визначення узагальненого показника та порядок оцінювання плану маршруту польоту БпЛА І класу із використанням лінгвістичної шкали.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Петрова, Т. О. "ПЕРСПЕКТИВИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОГРАФІЧНОЇ КРИТИКИ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 229–42. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.20.

Full text

Abstract:

У статті розкрито потенційні можливості розвитку української термінографічної критики, що розв’язує питання оцінювання словників термінів, верифікації викладених у них метаданих тощо. Аргументовано такі її перспективи: виробити власні теоретичні засади оцінювання фахових словників; лексикографічно описати метамову української термінографічної критики; розробити шкалу критичних оцінок спеціальних словників на матеріалі текстів рецензій; розкрити комунікативний потенціал рецензії на термінологічний словник; переглянути недооцінений статус практики оцінювання термінологічних словників; сформувати глобальну українську потужну наукову школу критики тощо. Доведено, що українська термінографічна критика має унікальні перспективи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Pilkevych, I. A., O. S. Boychenko, V. V. Loboda, and R. I. Gladich. "Mathematical Model As-Sessment of Knowledge Level Users Information and Telecommuni-Cation System." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (2021): 17–27. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.017.

Full text

Abstract:

На основі нормативно-правових документів, які регламентують захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, розроблено математичну модель оцінювання рівня знань користувачів інформаційно-телекомунікаційної системи за результатами виконання ними тестових завдань. Застосовано методи сучасної теорії тестів та визначено вихідні дані. Для оцінювання рівня знань користувачів інформаційно-телекомунікаційної системи запропоновано використання шкали результатів виконання тесту та визначено її межі, які залежать від кількості якісних показників рівня знань. Показано математичну залежність складності тесту від кількості завдань різного рівня складності. Проведено перевірку адекватності моделі для трьох користувачів, за результатами якої встановлено, що якісна відповідь на завдання вищого рівня складності забезпечує більшу кількісну оцінку рівня знань. Наведено приклад визначення меж шкали результатів виконання тесту для трьох якісних показників рівня знань користувачів інформаційно-телекомунікаційної системи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Мацько, О. Й., В. В. Коваль та М. В. Комісаров. "До питання визначення внеску факторів в ефективність виконання заходів протимінної діяльності в Україні". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 154–58. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.18.

Full text

Abstract:

У статті розкрито методичний підхід щодо визначення внеску факторів в ефективність виконання заходів протимінної діяльності. Цей підхід базується на евристичному та експертному методах та передбачає групування факторів, оцінювання їх внеску в ефективність виконання заходів протимінної діяльності з використанням шкали бажаності Харінгтона. Отримані за допомогою підходу результати доцільно використовувати для розробки математичної моделі виконання заходів протимінної діяльності та формування сукупності показників для оцінювання ефективності виконання заходів протимінної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Мінцер, О. П., П. П. Ганинець та О. О. Суханова. "КОМПЛЕКСНЕ ОЦІНЮВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЗНАНЬ І ВМІНЬ ЛІКАРЯ В ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ. ПРОБЛЕМИ РЕСЕРТИФІКАЦІЇ". Medical Informatics and Engineering, № 4 (22 квітня 2020): 69–72. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11022.

Full text

Abstract:

Розглянуто питання комплексного оцінювання компетентностей, знань, умінь та особливості метрики під час ре-сертифікації. Підкреслюється, що єдиного бачення проблеми атестації лікарів не існує. Відповідно, існують проблеми при зміні лікарем країни: від забезпечення адаптації до досягнень у галузі знань і технологій (процедура ре-сертифікації). Мета дослідження полягала у створенні концептуальних основ кількісної системи оцінювання якості процедур підвищення кваліфікації лікарів. Отримано висновки про те, що існуючі національні практики ресертифіка-ції не забезпечують якість медичної допомоги на міжнародному рівні, оскільки вони оцінюють компетентність і ефективність роботи лікарів лише відповідно до національних стандартів якості. Відсутня єдина методика комплексного оцінювання вдосконалення лікарів у міжнародних системах ресертифікації. Запропонована методика створення багатовимірної шкали оцінювання безперервного професійного розвитку лікаря, що може слугувати ефективним механізмом особистого портфоліо.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Капінус, Л. В. "КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ АКТИВНОСТІ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВ НА ОНЛАЙН-РИНКУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 4 (63) (29 грудня 2021): 48–53. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/63-7.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено вивченню оцінювання активності маркетингової поведінки підприємств на онлайн-ринку. Обґрунтовано причини реакційної маркетингової діяльності підприємств на поточні впливи маркетингового онлайн-середовища. У рамках розвитку маркетингової поведінкової теорії підприємств на онлайн-ринку запропоновано показники, на основі яких вивчаються маркетингові поведінкові дії підприємств на онлайн-ринку: «комплекс маркетингових онлайн-інструментів комунікації» та «сила залучення споживачів». Кожен із показників має набір із 16 критеріїв та власну шкалу оцінювання. Описано сутність та характерні особливості кожного з критеріїв, оцінювання яких передбачає загальну оцінку по двох основних показниках: використання маркетингових онлайн-інструментів комунікацій та сила залучення споживачів. Визначено ключові маркетингові складники активної поведінки підприємств в онлайн-середовищі.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Ivanova, S. V., та N. B. Haliyash. "ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ БОЛЮ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ". Медсестринство, № 4 (19 лютого 2019): 13–16. http://dx.doi.org/10.11603/2411-1597.2018.4.9850.

Full text

Abstract:

У статті порушено проблему необхідності належного оцінювання болю у дітей з особливими потребами задля надання їм ефективної реабілітаційної допомоги. Враховуючи фізіологію персистуючого болю та його негативний вплив на дитячий організм, показано необхідність впровадження релевантних методів оцінювання болю, а саме шкал DAN, CRIES, TVP та FLACC у практику спеціалізованих закладів, які опікуються особами з особливими потребами, зокрема будинків-інтернатів для дітей з вадами розумового або фізичного розвитку.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Matyukha, L. F., O. V. Protsiuk та B. O. Smal. "АДАПТАЦІЯ ТА ВАЛІДАЦІЯ УКРАЇНОМОВНОГО ВАРІАНТА МОДИФІКОВАНОЇ ВЕРСІЇ ШКАЛИ «DAIBETES KNOWLEDGE TEST»". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (22 серпня 2019): 137–43. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10382.

Full text

Abstract:

Метою нашого дослідження була мовно-культурна адапатація українською мовою англомовного варіанта модифікованої версії шкали «Diabetes Knowledge Test» та аналіз її валідності. Матеріал і методи. Переклад та культурну адаптацію оригінальної англомовної модифікованої версії шкали «Diabetes Knowledge Test» було виконано відповідно до рекомендацій ВООЗ та ISPOR. Анкетування проведено шляхом опитування пацієнтів з попередньо верифікованим діагнозом ЦД 2 типу відповідно до критеріїв включення. Валідацію адаптованої україномовної версії було виконано шляхом оцінювання валідності змісту та структури, роздільної кореляції та повторюваності. Результати. Середній показник правильних відповідей у досліджуваній групі становив (61,77±1,35) %. Сильний позитивний кореляційний зв’язок отриманого результату очікувано виявлено у зіставленні з попередньою участю в навчанні та позитивним досвідом отриманої медичної допомоги (за результатами PACIC+). Середній показник значення Гутмана (а саме λ 2) становив 0,531, а для кожної з груп запитань 0,629 – 0,844. Методом головних компонентів було виокремлено 6 основних компонентів, які відображали 71,75 % змінних. Компонентність відповідала характеру запитань. Попарна ретестова кореляція була у межах від 0,573 до 0,849 (р≤0,01), а для загального результату коефіцієнт Спірмена становив 0,956 (р≤0,01), що свідчить про надійну повторюваність тесту. Висновки. Україномовна версія модифікованої Мічиганської Шкали знань діабету, адаптована відповідно до міжнародних стандартів, надійно зарекомендувала себе в умовах клінічної практики, що було підтверджено відповідною процедурою випробування її валідності. Отримана версія, як і її оригінальний варіант, не є універсальним інструментом оцінювання знань у пацієнтів з ЦД і має використовуватись з огляду на цілі конкретного оцінювання з урахуванням її змісту, що було підтверджено результатами компонентного аналізу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Denysenko, A., H. Hrinchenko, V. Burdeina та Y. Lys. "МЕТОДИКА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ДЛЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.025.

Full text

Abstract:

Метою статті є розробка методичних рекомендацій, щодо створення методики управління ризиками при розробленні, підтриманні та управлінні системою управління якістю, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 13485:2016 «Вироби медичні. Системи управління якістю. Вимоги щодо регулювання». У статті розглянуті етапи та алгоритм створення методики оцінювання та управління ризиками, яка необхідна для створення системи управління якістю при виробництві виробів медичного призначення. Для оцінювання ймовірності настання збитку застосовують постійну 5-ти бальну шкалу описових рівнів ймовірності, яка визначається і характеризується експертами перед проведенням оцінки ймовірностей збитків встановлених небезпек, що виникають при використання певного медичного виробу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Oksamytna, S. M. "Тип школи та місце проживання як чинники диференціації результатів зовнішнього незалежного оцінювання". Grani 18, № 5 (2015): 46–52. http://dx.doi.org/10.15421/1715097.

Full text

Abstract:

У статті викладено результати дослідження впливу типу загальноосвітнього навчального закладу та місця проживання на середній бал зовнішнього незалежного оцінювання 2013 та 2014 років. Порівнюються результати випускників таких типів навчальних закладів, як загальноосвітня школа, гімназія, ліцей та спеціалізована школа, які розташовані у місті Києві, обласних центрах, інших містах, селищах міського типу та селах України. За результатами дослідження виявлено, що обидві незалежні змінні, тип школи і місце поселення, мають статистично значущий вплив на середній бал ЗНО. Вплив типу школи більший, аніж вплив місця проживання. Виявлена також статистично достовірна взаємодія між незалежними змінними тип школи і місце проживання, що означає, що тип школи значно сильніше диференціює середній бал ЗНО у місті Києві та в обласних центрах, меншою мірою в інших містах, а найслабше – у селищах міського типу та селах, де освітні результати дітей в різних типах навчальних закладів значно менше різняться. Спостерігається також суттєва диференціація дітей за місцем проживання щодо доступу до дошкільної освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

ФАРІОН, Олег. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТИВНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (2020): 207–20. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.447.

Full text

Abstract:

У науковій статті представлено інструментарій оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу Державної прикордонної служби України. На основі дослідження результатів виконання завдань щодо збирання (добування) та аналізу даних обстановки на державному кордоні України й організації даних процесів запропоновано порядок формування інтегрального показника оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Зазначено, що інтегральний показник має певну структуру, яка відповідно до дерева властивостей включає окремі комплексні та загальні комплексні показники. Розрахунки значень окремих показників запропоновано здійснювати із урахуванням їх вагових коефіцієнтів. Стан інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу пропонується визначати на основі порівняння фактичного значення загального результату оцінювання із інтервальним значенням шкали інтегрального показника. Визначений таким чином стан надає можливість встановлювати необхідність корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Запропоновано порядок вибору рішення для корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. За результатами реалізації прийнятого рішення рекомендовано здійснювати повторне оцінювання зазначеної діяльності для перевірки відповідності вимогам, що висуваються. Критерієм ефективності інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу є оптимальне співвідношення необхідних ресурсів для здійснення зазначеної діяльності та досягнення найкращого результату. Практичне значення запропонованого наукового підходу полягає у можливості безпосереднього використання керівниками оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України розробленого інструментарію оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності для виявлення конкретних прорахунків, обґрунтування пріоритетних напрямків та змісту заходів з покращення зазначеної діяльності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Tereshchenko, L. I., S. A. Los, M. I. Petrenko та V. P. Samoday. "Продуктивність і стан насаджень cосни чорної австрійської (Pinus nigra var. austriaca Asch. et Gr.) у центральній та північно-східній частинах України". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 68–78. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.68.

Full text

Abstract:

Наведені результати обстеження насаджень сосни чорної австрійської в Кіровоградській, Харківській і Сумській областях у 2017 та 2018 рр. В умовах Лісостепу та Степу досліджено 4 деревостани віком 27–117 років, лісові культури 27-річного віку є потомством найстарішого з обстежених деревостанів. Оцінювання насаджень проведено за ростом, якістю стовбурів, станом, а також показниками репродукції. Для комплексного оцінювання деревостанів використано 3-балову шкалу. В усіх обстежених насадженнях сосна чорна поступається сосні звичайній за висотою, але у 2 із 5 випадків перевищує її за діаметром; характеризується стовбурами більшої якості та кращім станом. За результатами комплексного оцінювання сосна чорна австрійська набрала більшу або таку саму кількість балів, як і сосна звичайна. Підтверджено перспективність застосування сосни чорної для створення лісових і захисних насаджень на еродованих ґрунтах. У разі помірного рекреаційного навантаження вона спроможна виконувати меліоративні функції, а завдяки своїй високій декоративності придатна для садово-паркового будівництва.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Khimicheva, Hanna, та Antonina Volivach. "Математична модель оцінювання якості освітньої програми". Proceedings of the National Aviation University 84, № 3 (2020): 71–79. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.84.14956.

Full text

Abstract:

Метою даної статті є обґрунтування методів, принципів і підходів до побудови математичної моделі для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми незалежно від галузі знань та спеціальності за якою вона розроблена. Методи: у статті проаналізовано шістдесят п’ять освітніх програм, які розроблені за тридцятьма п’ятьма спеціальностями в рамках чотирнадцяти галузей знань. Дані програми функціонують в сорока дев’яти закладах вищої освіти, які розташовані в різних регіонах України. Розроблено інтервальну шкалу, що дозволило перевести якісні характеристики (критерії) освітньої програми в кількісні. За допомогою методу регресійного аналізу та програмного продукту ПРІАМ (планування, регресія і аналіз моделей) побудовано математичну модель, яка дозволяє більш точно та достовірно не тільки оцінити якість функціонування освітньої програми, а й визначити рівень і термін її акредитації. Результати: для кількісного оцінювання якості функціонування освітньої програми розроблена математична модель та проведено аналіз її статистичних характеристик. Визначено інформативність, адекватність, точність і стійкість, та побудовано графіки взаємного впливу критеріїв (регресорів) на якість освітньої програми. Обговорювання: запропоновано лінійну регресійну модель, в основу якої покладено кваліметричний підхід і принципи TQM. Застосування методів регресійного аналізу дозволило виявити взаємний вплив критеріїв (регресорів), визначити їх пріоритетність та кількісно оцінити якість функціонування освітньої програми в цілому. Такий підхід дозволяє обґрунтовано вибрати оптимальну кількість критеріїв, їх взаємний вплив та пріоритетність. Це надалі дозволяє більш достовірно і точно визначити рівень акредитації освітньої програми, що є актуальним для кожного закладу вищої освіти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Denysyuk, O. Yu. "СПОСІБ ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ КАТАРАКТИ НА ПРОГРЕСУВАННЯ ВІКОВОЇ МАКУЛЯРНОЇ ДЕГЕНЕРАЦІЇ". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 2 (2021): 58–61. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.2.2018.172239.

Full text

Abstract:

У роботі наводяться результати дослідження впливу хірургічного лікування вікової катарак-ти на прогресування вікової макулярної дегенерації (ВМД).Мета роботи – розробити спосіб оцінки впливу хірургічного лікування катаракти на прогре-сування вікової макулярної дегенерації.У 82 хворих (93 ока) вивчено вплив параметрів факоемульсифікації (ФЕК), операційні тапісляопераційні ускладнення на прогресування ВМД. Встановлено, що факторами ризикупрогресування ВМД після хірургічного лікування є щільність ядра кришталика по Buratto,тривалість операції, обсяг іригаційної рідини, показник кумулятивної розсіяної енергії (се-редня потужність і експозиція лінійного ультразвуку та середня торсійна амплітуда і тор-сійний час), післяопераційне запалення. Розроблено шкалу бальної оцінки прогресуваннявікової макулярної дегенерації після хірургічного лікування катаракти.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Olyanyshyn, T. V., та L. A. Yaremchuk. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ АНАЛІЗУ ІЄРАРХІЙ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЛАКОФАРБОВОГО МАТЕРІАЛУ ЗА ОСНОВНИМИ ВИРОБНИЧИМИ КРИТЕРІЯМИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (2015): 312–22. http://dx.doi.org/10.15421/40250949.

Full text

Abstract:

Досліджено можливість використання математичного апарату для розв'язання виробничих задач, пов'язаних із раціональним вибором за умовою існуючих альтернатив. Використано відомий метод аналізу ієрархій для визначення оптимального лакофарбового матеріалу (ЛФМ) з трьох альтернатив (алкідний органорозчинний лак, поліакриловий водоемульсійний лак та модифікована каніфоллю лляна олія) за технологічними, екологічними та економічними критеріями. Ступінь переваги одного критерію над іншим здійснено на основі експертного оцінювання з використанням шкали відносної важливості об'єктів Сааті. Досліджувані в роботі ЛФМ використовують підприємства галузі для опорядження столярно-будівельних виробів (вікна, двері, підлоги).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Chaiuk, Tetiana A. "ОНЛАЙН ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (2019): 185–205. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2501.

Full text

Abstract:

У статті висвітлено проблеми формування та оцінювання іншомовної компетентності студентів вищих навчальних закладів; надано результати аналізу та характеристика основних міжнародних онлайн тестів для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Такі тести можуть забезпечувати їхнє самонавчання та самооцінювання. Відтворено структури міжнародних онлайн тестів із англійської мови як іноземної та наведені приклади тестових завдань. Виокремлено, проаналізовано та схарактеризовано основні міжнародні онлайн тести для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти. Виокремлено, проаналізовано та схарактеризовано основні міжнародні онлайн тести, що можуть забезпечувати самонавчання та самооцінювання, для об’єктивного оцінювання рівня володіння англійською мовою студентами закладів вищої освіти, а саме: тести Кембриджської шкали оцінки професійних компетентностей викладачів іноземної мови; тести Кембриджського екзамену, що містить у собі такі тести, як Ключовий тест з англійської мови; Попередній тест з англійської мови; Перший сертифікат з англійської мови; Сертифікат із прогресивним рівнем володіння англійською мовою; Сертифікат із майстерним рівнем володіння англійською мовою; Інтернет орієнтований тест з англійської мови як іноземної та Міжнародна тестова системи англійської мови. Аналіз цих тестів показав, що вони, загалом, складаються з чотирьох частин, таких як читання, слухання, говоріння, письмо, та базуються на Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання. Ці тести є зручним інструментом у процесах викладання англійської мови та навчання мові, оскільки забезпечують такі функції: викладачеві – зручну швидку перевірку рівня володіння студентом англійською мовою, можливість переглянути типові помилки та обговорити їх зі студентами для корегування їхнього подальшого плану навчання, можливість підвищити рівень викладання іноземної мови завдяки використанню онлайн тестів; студенту – можливості неперервного навчання англійській мові та постійного підвищення свого рівня володіння мовою для отримання в подальшому необхідного сертифіката. Перспективами подальших досліджень є впровадження міжнародних онлайн тестів в освітній процес закладу вищої освіти для проведення оцінювання рівня володіння англійською мовою та аналіз впливу цих інструментів на рівень іншомовної компетентності студентів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Тарасенко, Ростислав Олександрович. "Діяльнісний компонент інформаційної компетентності майбутніх перекладачів: зміст, формування, діагностика". Освітній вимір 45 (25 червня 2015): 95–102. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v45i0.2591.

Full text

Abstract:

Тарасенко Р. О. Діяльнісний компонент інформаційної компетентності майбутніх перекладачів: зміст, формування, діагностика. Розглянуто питання формування діяльнісного компонента інформаційної компетентності майбутніх перекладачів. Визначено групи умінь як складників діяльнісного компоненту. Окреслено шляхи їх формування. Розроблено зміст виробничої практики, спрямованої на закріплення визначених умінь. Обґрунтована доцільність діагностики рівнів сформованості діяльнісного компоненту інформаційної компетентності методом експертної оцінки. Представлено аналітичну картку для проведення експертного оцінювання сформованості окремих умінь і шкалу для визначення рівнів. Наведено результати педагогічного експерименту, який засвідчив ефективність розроблених заходів для формування діяльнісного компоненту інформаційної компетентності майбутніх перекладачів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Vitenko, V. A., O. M. Bayra та I. V. Kozachenko. "Методика комплексного оцінювання стану деревних рослин на прикладі декоративних форм Morus Alba L." Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (2019): 13–16. http://dx.doi.org/10.15421/40290702.

Full text

Abstract:

На підставі опрацювання літературних джерел досліджено особливості оцінювання зовнішнього стану деревних рослин, що ростуть у різноманітних дендропарках і лісопарках. Виявлено, що сучасні способи та методи оцінки повною мірою не відображають стан даних рослин. Виділено окрему категорію деревних насаджень, котрі ростуть на різноманітних природоохоронних територіях. Оцінка стану цієї категорії рослин дає змогу розробити комплекс робіт з їх догляду, особливо вікових дерев. Відзначено, що окрім оцінювання стану асиміляційного апарату рослин, потрібно проводити загальне оцінювання стану стовбура та скелетних гілок. За результатами досліджень запропоновано до практичного використання методику комплексного оцінювання стану деревних рослин на прикладі М. alba та її декоративних форм, що базується на проведенні естетичної, морфологічної, біоекологічної та декоративної оцінки. Сума їх балів у цілому, занесена до відповідної формули, дає достовірну загальну оцінки стану деревних рослин. Проведено модифікацію 4-бальної шкали естетичної оцінки стану деревних насаджень у 6-бальну. За цією шкалою естетичність декоративних форм М. alba оцінено як добра та задовільна. За біоекологічною шкалою стан деревних рослин, що ростуть у Національному дендропарку "Софіївка" НАН України, оцінено в 1-2 бали, а за шкалою декоративності – в 3-4 бали. Встановлено, що в Національному дендропарку "Софіївка" НАН України зростає шість декоративних форм M. alba, які мають розкидисту, плакучу, пірамідальну, кулясту та звивисту форму крони. Для збереження естетичності деревних насаджень 7-го та 28-го кварталів дендропарку "Софіївка" потребують поступової заміни, шляхом підсаджування біля них молодих рослин форми M. a. 'Globosa' та M. a. 'Pendula'. За проведеною комплексною оцінкою стану деревних насаджень (на прикладі декоративних форм M. alba) у цьому дендропарку оцінено як добрий, а декоративність, як достатня. Ця методика комплексного оцінювання стану деревних рослин може широко застосовуватись для розроблення заходів із догляду за ними та прогнозування їх потенційного віку і вчасної заміни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Райнова, Лариса. "ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІЛЬГ З ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В КРАЇНАХ ЄС". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 409–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-88.

Full text

Abstract:

Досліджено підходи до оцінювання пільг з податку на доходи фізичних осіб у західній фінансовій науці та проблемні аспекти їх застосування. Акцентовано увагу на виявленні основних причин неефективності національних систем пільг з податку на доходи фізичних осіб в теоретичній літературі, а також визначенні її наслідків. Відзначено, що оптимізація наявного переліку пільг з податку на доходи фізичних осіб має полягати в забезпеченні більшої їх спрямованості на підтримку найменш забезпечених та найбільш соціально вразливих верств населення. Зроблено висновок, що перерозподільні наслідки застосовуваних податкових пільг значною мірою залежать від особливостей національної системи податку на доходи фізичних осіб (шкали податкових ставок, визначеної одиниці оподаткування тощо), а також характеристик тих груп населення, на які зазначені пільги спрямовані, натомість в меншому ступені визначаються конструкцією використовуваного інструменту (пільги).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Lipych, Lubov, Оksаnа Khіlukhа, Myroslava Kushnir та Іvаnnа Mаtvіісhuk. "КОНТРОЛІНГ ПЕРСОНАЛУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 2, № 26 (2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-02-108-118.

Full text

Abstract:

У статті встановлено, що контролінг персоналу і системний підхід в управлінні підприємством ідентичні і характеризуються формуванням цілей управління, отриманням максимального ефекту у їх досягненні шляхом порівняльного аналізу альтернативних шляхів і методів досягнення цілей та здійснення вибору. Обґрунтовано, що контролінг персоналу базується на агрегованих функціях: оптимізація працевлаштування персоналу, організування праці, здобування компетентностей та їх використання, оцінювання вмінь та ефективності праці, формування середовища праці, мотивування, демократизація управління. Визначено етапи створення ієрархічно структурованої системи контролінгу персоналу, яка поєднує цілі підприємства та працівників. Запропоновано методику визначення рівня ефективності окремих функцій контролінгу персоналу, що включає такі етапи: визначення критеріїв оцінювання окремих агрегованих функцій контролінгу персоналом, їх співставлення з показниками та характеристиками, що використовуються у системі управління персоналом та розвитку підприємства; впровадження змістовної шкали рейтингу кожного показника, його характеристика; визначення питомої ваги кожного критерію; розрахунок рівня ефективності за кожним критерієм та аналізованою функцією; аналізування даних, що оцінюють рівень результативності та ефективності окремих функцій, визначення рівня ефективності управління людськими ресурсами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Babak, Oleg V., Igor V. Surovtsev, Olexey E. Tatarinov, and Valentina M. Galimova. "The Method of Psychophysical Scale Constructing for Assessing the Conditions of the Studied Object." Control systems and computers, no. 5 (283) (November 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.15407/csc.2019.05.070.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Šilonová, Viera, Eva Dolinská, Viktor Hladush, Tetiana Makhynia, Olga Bench та Mieczysław Dudek. "ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДИСТАНЦІЙНОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ ОЦІНЮВАННІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (2021): 243–65. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.4365.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано місце і роль педагогічного оцінювання в організації освітнього процесу закладів вищої освіти. Зазначено, що об’єктивні результати контролю знань є важливим складником у формуванні компетентнісного підходу до професійної підготовки сучасних фахівців. Висвітлено узагальнені теоретичні доробки вітчизняних та закордонних науковців з означеної проблеми, аналіз яких засвідчив, що педагогічне оцінювання завжди займало важливе місце в організації надання освітніх послуг. Наголошено, що основними формами контролю знань у закладах вищої освіти впродовж тривалого часу були і залишаються дотепер поточний, семестровий контроль та підсумкова атестація. З початком цифровізації освітньої діяльності з’явились об’єктивні умови здійснення педагогічного контролю за допомогою цифрових технологій. Світова пандемія спонукає до розширення можливостей та поліпшення якості педагогічного оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти за допомогою технологій дистанційного навчання. Проаналізовано стан та потенційні можливості організації освітнього контролю результатів навчання за допомогою технологій дистанційного навчання в державних закладах вищої педагогічної освіти Словаччини, України, Польщі (Католицький університет в Ружомберку, ДЗВО «Університет менеджменту освіти», Державна вища школа технологій та економіки імені Броніслава Маркевича в Ярославі). З’ясовано, що в цих закладах вищої освіти на сучасному етапі існують належні умови для дистанційного навчання студентів з використанням LMS (eFront, Moodle). Водночас опитування суб’єктів освітнього процесу підтвердило гіпотезу про те, що науково-педагогічні працівники і студенти педагогічних спеціальностей не зовсім готові сприймати педагогічних контроль за допомогою технологій дистанційного навчання. Це значно ускладнює організацію об’єктивного контролю результатів навчання в період відсутності можливості спілкування віч-на-віч. З метою адекватної відповіді на запити сьогодення запропоновано комплекс заходів на рівні суб’єктів освітнього процесу щодо підготовки та проведення педагогічного оцінювання результатів навчання за допомогою цифрових технологій.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Гапонова, Людмила. "Оцінка координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк)". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 18–21. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.18-21.

Full text

Abstract:

Анотація. Однією з важливих ланок управління тренувальним процесом є контроль фізичної підготовленості спортсменів. У велосипедному спорті (маунтинбайк) важливим є тестування координаційних здібностей, оскільки вони є провідними для досягнення високих спортивних результатів в олімпійській дисципліні крос-кантрі. Демонстрація високих спортивних результатів неможлива без чітких норм їх оцінювання, саме тому існує необхідність їх розробки. Проблема комплексного контролю за координаційними здібностями у маунтинбайку особливо актуальна, оскільки в ході тренувальної та змагальної діяльності гонщик змушений управляти не тільки своїм тілом, а й взаємодіяти з велосипедом. Тому спортсмен повинен мати високий рівень розвитку рухових навичок, включаючи координацію. Мета. Розробити комплекс спеціальних вправ для контролю за рівнем розвитку координаційних здібностей у велосипедному спорті (маунтинбайк) та шкали для їх оцінювання. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, тестування, методи математичної статистики. Результати. Розроблено комплекс з п’яти рухових вправ, до яких належать їзда «змійкою» на 50 м, їзда до цілі, вправа «сюрпляс», ритмічні стрибки на велосипеді, стрибки на розмітку, та представлено нормативи для оцінювання рівня розвитку координаційних здібностей у велосипедистів 15–17 років, які спеціалізуються в крос-кантрі за п’ятибальною сигмовидною шкалою, що відповідають такому розподілу: низька, нижча середньої, середня, вища середньої та висока. Застосування таких вправ дозволяє давати якісну оцінку розвитку координаційних здібностей та вчасно корегувати спрямованість тренувального процесу у маунтинбайку. Ключові слова: координаційні здібності, оцінка, контроль, крос-кантрі, маунтинбайк.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Павлова, В. А., та К. С. Хаврова. "ОЦІНКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА". Підприємництво та інновації, № 15 (30 грудня 2020): 59–63. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/15.10.

Full text

Abstract:

Однією з перешкод забезпечення економічної безпеки підприємства є зниження інтелектуальної активності персоналу як основної частки кадрової складової частини економічної безпеки підприємства. Запровадження оцінки інтелектуальної активності персоналу є визначальним для економічної безпеки підприємства та спрямоване на те, щоб, з одного боку, стимулювати прагнення кожного працівника до ефективної роботи, що приведе до забезпечення економічної безпеки, а з іншого боку, сприяти мінімізації загроз від персоналу підприємства. Базуючись на індикаторах, об’єднаних за кластерами (кваліфікацій, здібностей, можливостей), експертним методом визначаємо рівень інтелектуальної активності персоналу відповідно до шкали Харрінгтона. В результаті оцінювання встановлюються високий, прийнятний, задовільний, низький, кризовий рівні, що дає змогу розробляти рекомендації для підприємств щодо напрямів досягнення прийнятних рівнів їх економічної безпеки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Medushevskiy, Sergii. "РОЗРОБКА УНІФІКОВАНОЇ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ РИЗИКІВ У ПРОЦЕСІ ВАЛІДАЦІЇ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 151–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-151-158.

Full text

Abstract:

Актуальність теми дослідження. Інтенсивність впровадження інформаційних систем у виробничі процеси та зростання складності конфігурацій таких систем безпосередньо пов’язано з певною сукупністю ризиків, основною причиною яких є уразливості інформаційних технологій і систем. Коли ризик стає неприйнятно великим, необхідно застосовувати відповідні обґрунтовані заходи для своєчасного виявлення причин і зниження рівня ризику або ж повної ліквідації ризику. Постановка проблеми. Відсутність єдиної уніфікованої методики оцінювання ризиків ставить під загрозу не тільки проект впровадження і валідації системи, а і якість продукції, цілісність даних і безпеку для кінцевого споживача. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками дослідження зазначеної проблеми проводилося в багатьох наукових вітчизняних і закордонних працях, в яких було запропоновано та апробовано різні варіації методик та підходи до оцінювання ризиків при розробці та експлуатації інформаційних систем відповідного рівня складності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Усі сучасні системи аналізу та управління ризиками, як вітчизняні, так і зарубіжні, спираються у своїй роботі на досить суб’єктивні думки експертів, або ж допускають застосування спеціальних опитувальників, на питання яких часто змушені відповідати некомпетентні особи. Сучасні методики оцінювання ризиків не дозволяють у повному обсязі виявити і належним чином оцінити можливі ризики під час проектування, розроблення, впровадження та експлуатації АІС на фармацевтичному виробництві. Постановка завдання. Метою роботи є розробка методики управління ризиками проектів, пов’язаних із розробкою, впровадженням валідацією і подальшим супроводом автоматизованих інформаційних систем для фармацевтичних виробництв. Виклад основного матеріалу. У статті представлена покрокова методика управління ризиками в процесі валідації автоматизованих інформаційних систем, запропонована схема розподілу ключових ролей і обов’язків членів групи оцінки ризиків. Розглянуто класифікацію рівнів тяжкості, ймовірності виникнення і ймовірності виявлення в розрізі кількісної та якісної шкали оцінювання. Запропоновано принцип інтерпретації результатів оцінки ризиків. Висновки відповідно до статті. Підсумковим результатом стало створення уніфікованої науково обґрунтованої методики управління ризиками в проектах зі створення автоматизованих інформаційних систем, що дозволяє підвищити ефективність впровадження та експлуатації АІС, унаслідок чого успішне проходження процесу валідації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Баязітов, М. Р., Д. М. Баязітов, А. Б. Бузиновський, А. В. Ляшенко, Д. В. Новіков та Л. С. Годлевський. "ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КЛАСИФІКАТОРІВ ЗОБРАЖЕНЬ ПІД ЧАС РОЗПІЗНАВАННЯ ЗОН ІНТЕРЕСУ ПРИ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ВТРУЧАННЯХ". Medical Informatics and Engineering, № 2 (13 липня 2020): 62–69. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.2.11175.

Full text

Abstract:

У роботі представлено порівняльне оцінювання ефективності систем автоматизованої комп'ютерної діагностики, розроблених на основі двох класифікаторів — каскаду дескрипторів Хаара та AdaBoost, під час лапароскопічної діагностики апендициту та метастазів печінки. Для навчання використовували зображення, а також гама-кореговані та конвертовані у HSV шкалу кольори RGB зображення, отримані під час лапароскопічної діагностики. Дескриптори, що використовували для навчання класифікатора AdaBoost отримували за допомогою методу локального бінарного патерну, який включав інформаційні показники кольору, а також показники текстури. Після завершення навчання проводили тест оцінювання ефективності діагностики при якому використовували зображення, що не застосовували для навчання. Найбільш високим показник повноти (recall) був при тестовій діагностиці апендициту за допомогою навчання класифікатора AdaBoost дескрипторами модифікованого кольору локального бінарного патерну, отриманими з RGB зображень, — 0,745, а під час діагностики метастазів печінки — 0,902. Також коректність діагностики (accuracy) склала 74,4 % під час діагностики апендициту та 89,3 % при діагностиці метастазів печінки. Коректність діагностики із застосуванням класифікатора Хаара була найбільш високою за умови діагностики метастазів печінки та склала 0,672 при використанні RGB зображень, 0,723 — при навчанні HSV зображеннями. Діагностика із застосуванням класифікатора Хаара є менш ефективною порівняно з діагностикою, що здійснювалась із застосуванням класифікатора AdaBoost, навчання якого здійснювали із застосуванням дескрипторів модифікованого кольору локального бінарного патерну.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Терещенко, А. В., та С. В. Гаврелюк. "Аналіз сучасних шкал для оцінки рівня активності та участі осіб з хребтово-спинномозковою травмою". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 листопада 2018): 75–79. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.75-79.

Full text

Abstract:

Мета. Проведення аналізу і порівняння тестувань для визначення рівня активності та участі осіб з хребтово-спинномозковою травмою. Методи. Аналіз даних електронних наукових джерел Національної бібліотеки медицини США (PubMed), порівняння та узагальнення. Результати. Для аналізу було обрано три тестування, які, за даними літератури, найчастіше використовуються для оцінювання рівня активності та участі осіб з хребтово-спинномозковою травмою: WHODAS II, SCIM та QIF. Було сформовано порівняльну таблицю характеристик обраних шкал. Висновки. Всі обрані тестування можна використовувати для обстеження рівня активності та участі, валідність кожного з них було доведено відповідними дослідженнями. Жоден із обраних інструментів оцінки не є перекладеним на українську мову та адаптованим до соціально-культурних умов нашої країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Шкала оцінювання'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles