To see the other types of publications on this topic, follow the link: Інклюзивний туризм.
Journal articles on the topic 'Інклюзивний туризм'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 31 journal articles for your research on the topic 'Інклюзивний туризм.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Матвійчук Л.Ю, д.е.н., професор та Чепурда Л.М., д.е.н., професор. "ФОРМУВАННЯ ДОСТУПНОГО СЕРЕДОВИЩА ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ". Економічний форум 1, № 2 (2020): 74–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-9.
Full textAbstract:
Інклюзивний туризм достатньо новий напрямок дослідження, у порівнянні з рекреаційним чи пізнавальним туризмом. Проте, трактування та значення понять, які визначають зміст дефініції «інклюзивний туризм», є предметом наукових дискусій. Аналіз світового досвіду засвідчив, що туристи з особливими потребами займають важливий сегмент туристичного ринку. Інклюзивний туризм є необхідним видом туризму у кожному туристичному регіоні різних рівнів. Це один з найбільш інтенсивно розвиваючих видів туризму.
 Детального аналізу потребує визначення змісту інклюзивного туризму, теоретичних та прикладних аспектів формування доступного середовища зазначеного виду туризму зважаючи на його специфіку.
 В статті проаналізовані підходи вчених до трактування поняття «інклюзивний туризм», визначено ключові критерії змістовного наповнення досліджуваного виду туризму (адаптивність, комунікативність, доступність, відповідність, безпека, інфраструктура та раціональність). Проведено аналіз змісту та значення доступного середовища інклюзивного туризму, доведено доцільність його формування, визначено ключові компоненти такого середовища (інституційні, просторові, інформаційні, комунікативно-організаційні). Доведено, що в інклюзивному туризмі, ключову роль відіграють туристичні суб’єкти – туристи, для якого надаються туристичні послуги та фахівці – які надають зазначені туристичні послуги або продають туристичні продукти. Визначено власне бачення поняття «інклюзивний туризм» як специфічний (безпечний) вид туризму, основною метою якого є безбар’єрний доступ до усіх туристичних ресурсів, позитивний психологічний клімат, рівність можливостей усіх туристів, повномасштабне інформування людей з особливими потребами про можливості того чи іншого туристичного об’єкту, а також передбачає швидку здатність суб’єктів туризму перелаштовуватись відповідно до запитів людей з особливими потребами.
2
КРАВЧЕНКО, Оксана. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ: ПРИНЦИПИ, ФУНКЦІЇ, НАПРЯМИ ТА ВИДИ". Humanitas, № 1 (6 травня 2022): 42–49. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2022.1.7.
Full textAbstract:
У статті на основі вивчення наукових джерел розкрито зміст і спрямованість інклюзивного туризму як технології соціальної реабілітації в умовах закладу освіти. Основними функціями інклюзивного туризму є: соціальна відновлювана, психологічна, комунікативна, освітньо-пізнавальна, особистісно-орієнтована, компенсаторна, гедоністична, реабілітаційна, адаптаційна, соціалізаційна. Інклюзивний ефект від туристичних маршрутів буде суттєвим, якщо діяльність ґрунтуватиметься на таких принципах: незалежності, залучення, інформативності, комплексності, індивідуального підходу, можливості для реалізації внутрішнього потенціалу, стимулювання саморозвитку, необхідної підтримки, гідності, рівності, суб’єктності, принцип особливого підходу. Саме інклюзивний туризм дозволяє створити для людини з інвалідністю такі умови, які максимально компенсують її обмеження і дозволять стати активним учасником соціуму. На основі відомих розвідок з проблеми дослідження розроблено таку класифікацію видів інклюзивного туризму: за ціллю; за основним видом заняття; за способом пересування; за сезонністю; за складом туристів; за ступенем навантажень. Напрямами інклюзивного туризму виступають: природотерапія; релігійні маршрути; етнографічний туризм; культурно-пізнавальний туризм; віртуальний туризм. Інклюзивний туризм можна реалізувати через різні форми: безпосередньо відвідуючи туристичні об’єкти та дистанційно. Яскравим прикладом використання для інклюзивного туризму сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі є реалізація проекту факультету соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини «Культурно-рекреаційно-туристична Черкащина: інклюзивно-соціальна 3D-карта» за підтримки Українського культурного фонду.
3
Безугла, Людмила, Марія Бєлобородова та Тетяна Герасименко. "ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ". Innovations and Technologies in the Service Sphere and Food Industry 2, № 6 (2022): 20–25. http://dx.doi.org/10.32782/2708-4949.2(6.2022.4.
Full textAbstract:
В статті досліджено сутність та особливості формування інклюзивно-реабілітаційного туризму в Україні. Проаналізовано визначення поняття інклюзивно-реабілітаційний туризм з точки зору різних науковців. Встановлено, що особам, які мають обмежені можливості здоров’я інклюзивний туризм виступає не лише видом відпочинку, організації дозвілля, а також є можливістю реабілітації. Досліджуючи проблематику інклюзивно-реабілітаційного туризму в Україні проаналізовано його функціональну модель. Доведено, що в сучасних реаліях туризм виступає інноваційним інструментом в реабілітації для людей з обмеженими фізичними можливостями та генерує в собі процес пізнання і ймовірність повної соціалізації. Доведено, що в майбутньому інклюзивно-реабілітаційний туризм стане основою підтримки людей, які мають обмежені можливості здоров’я та обмежені в доступі до туристичних послуг.
4
Ткач, У. В., та В. А. Даниленко-Кульчицька. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОСТУПНОСТІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ". Інклюзивна економіка, № 4 (06) (30 грудня 2024): 41–46. https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.6-6.
Full textAbstract:
У статті визначено, що особа з інвалідністю є споживачем послуг інклюзивного туризму. Інклюзивний туризм виступає потужним засобом реабілітації, можливістю оздоровлення, спілкування з людьми, ліквідації наявних психологічних бар’єрів, отримання психологічного задоволення від різних занять. Розглянуто, також, сутність поняття інклюзивний туризм, визначено його роль для реабілітації осіб з інвалідністю. Виявлено нормативно-правові акти, які регулюють надання туристичних послуг особам з інвалідністю. Розглянуто наявні підходи, які використовуються для надання туристичних послуг особам з інвалідністю. Розглянуто роль застосування інклюзивного туризму в якості фактора соціальної інтеграції в суспільство. Виявлено проблеми, що виникають у зв’язку із наданням туристичних послуг особам з інвалідністю, та оцінено перспективи вирішення визначених проблем у майбутньому. Підведено підсумки проведеного дослідження та визначено необхідність продовження проведення досліджень з обраної тематики у майбутньому.
5
Безугла, Людмила, Тетяна Куваєва та Уляна Андрусів. "ФОРМУВАННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЯК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНОГО МАРКЕТИНГУ ТЕРИТОРІЙ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(25) (17 липня 2022): 138–45. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2022-1(25)-138-145.
Full textAbstract:
Встановлено, що формування інклюзивного туризму викликано прагненням залучити й інтегрувати людей, які мають особливі потреби, до ведення активного соціального життя. Така ситуація обумовлена зростаючим використанням туризму як інструменту соціальної інтеграції, у тому числі для досягнення цілей сталого розвитку. Виявлено, що інклюзивний туризм є ключовим елементом формування туристичного, соціального та економічного потенціалу окремих територіальних громад та країни в цілому. Досліджено основний ефект від досягнення суттєвих соціальних змін за допомогою інклюзивного туризму. Доведено, що формування інклюзивного туризму здатне забезпечити конкурентоспроможність територіальних громад та покращити маркетинг територій. В умовах економічної глобалізації територіальні громади знаходяться в центрі завдань стратегій позиціонування регіонів та підвищення їхньої привабливості. Територія є як фактором, що забезпечує формування потенціалу, так і об’єктом дослідження. Визначено, що інклюзивний туризм забезпечує привабливість території, є доказом успішного розвитку і забезпечує зростання її інвестиційної привабливості. Доведено, що територіальні громади повинні запровадити реальні стратегії, щоб диференціювати себе та продовжувати залучати нових відвідувачів. Реалізація маркетингу передбачає низку дій у короткостроковій та середньостроковій перспективі з метою переконання суб’єктів туристичної діяльності у доцільності інвестування або реінвестувати в неї. Визначено, що здатність залучати та утримувати відвідувачів та бізнес є ключовим питанням у стратегіях територіального розвитку інклюзивного туризму. У той же час інклюзивний туризм є важливою складовою сталого розвитку. Доведено, що в Україні недостатньо уваги приділяється формуванню інклюзивного туризму у межах розвитку концепції сталого розвитку, а саме забезпечення безпечного та комфортного туризму для всіх відпочиваючих, незалежно від статі, раси, фізичних обмежень тощо. Незважаючи на великі можливості для розвитку інклюзивного туризму, існує низка проблем, серед яких: нерозвинена інфраструктура, низька якість послуг, відсутність безбар’єрного середовища для людей з обмеженими можливостями
6
Маланчук, Лариса, та Павло Омелянюк. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ БЕЗБАР’ЄРНОГО ТУРИЗМУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 103 (2023): 135–43. https://doi.org/10.31713/ve3202313.
Full textAbstract:
У статті розкрито сутність безбар’єрного туризму, зокрема зазначено, що цей термін має ще такі назви: «туризм доступних для всіх», «інклюзивний туризм». Розглянуто зарубіжний досвід державного управління розвитком безбар’єрного туризму, а саме розглянуто досвід таких країн як: Ізраїль, Франція, Іспанія та Польща. Відзначено, що досвід країн щодо розвитку безбар’єрного туризму передбачає державну підтримку переважно у напрямі створення доступної інфраструктури для туристів із різними формами інвалідності, забезпечуючи легкий доступ до громадського транспорту, готелів, пам’яток культури та інших об’єктів туристичної індустрії. Зроблено висновки, що безбар’єрний туризм може стати не лише джерелом нових можливостей для людей з інвалідністю в Україні, але й сприятиме розвитку туристичної галузі та загальному позитивному іміджу країни як сприятливого туристичного напрямку.
7
Кучеров, Геннадій Геннадійович, та Оксана Василівна Глов’юк. "ВАЖЛИВІСТЬ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ ДЛЯ ОСОБИСТОГО РОЗВИТКУ". Соціальна робота та психологія: освіта і наука, № 1 (29 листопада 2023): 21–25. http://dx.doi.org/10.32782/3041-1351/2023-1-4.
Full textAbstract:
Вступ. Сучасне суспільство в умовах глобалізаційних трансформацій хоче бачити у людині особистість. Змалечку система освіти формує у дитини позитивні якості майбутньої особистості. Спочатку батьки, потім вихователі, вчителі, найближче оточення дитини, а також незнайомі люди опосередковано чи пряму впливають формування у характері позитивних аспектів. На нашу думку, туризм надзвичайно сильно впливає на розвиток в людині особистісних характеристик. За допомогою туризму ми формуємо особистість у завуальованій формі. Дитина бачить у туризмі лише спорт, тому охоче насолоджується цим видом діяльності. А для суспільства важливо, що туризм впливає на здоров’я та особистісні якості дитини. Поглиблення та незворотність соціально-економічних і політичних перетворень у всіх сферах суспільного життя України ставлять нові завдання перед суспільством. Це перш за все завдання виховання сучасного покоління в дусі активної творчої праці, дотримання та гармонізації інтересів суспільства та особистості, розвитку духовності людини, збереження її фізичного та морального здоров’я. Мета та завдання статті. Метою статті є з’ясування значення інклюзивного туризму для особистісного розвитку особи з інвалідністю, розкриття впливу мандрівок на внутрішній світ особи. Результати. Встановлено, що інклюзивний туризм виступає одним із ключових засобів формування особистості людини з інвалідністю. Зокрема, подорожі допомагають людям розвинути глобальне світобачення, виховують співчуття, здатні допомогти людині підвищити самооцінку, формують вміння адекватно взаємодіяти з навколишньою дійсністю. У контексті розгляду можливостей розвитку особистості найбільш ефективним є культурно-пізнавальний туризм.
8
КРАВЧЕНКО, Оксана. "Інклюзивний туризм як вид соціально-психологічної реабілітації студентів з інвалідністю". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society 1, № I (2019): 222–33. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2019.1-i.17.
Full textAbstract:
Для соціальної інтеграції осіб з інвалідністю важливе значення має здобуття як загальної, так і вищої освіти, що вмотивовує актуальність створення та забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти, у тому числі забезпечення осіб з особливими освітніми потребами спеціальним навчально-реабілітаційним супроводом та створенням для них вільного доступу до інфраструктури ВНЗ з урахуванням обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я. Особливого значення має впровадження нових засобів соціально-психологічної реабілітації в контексті розширення життєвого простору студентів з інвалідністю засобами інклюзивного соціально-реабілітаційного туризму тощо. Визначено, що інклюзивний туризм являє собою дієву мікромодель інтегрованого суспільства (люди з інвалідністю та їх рідні; фахівці; здорові люди), що опинилися в реальних умовах, завдяки чому створюються оптимальні умови для проведення ефективної соціалізації дезадаптивних людей та інтеграції їх у суспільство. Висвітлено специфічні особливості та реабілітаційні функції туризму, схарактеризовано перспективні шляхи удосконалення соціально-виховного середовища ВНЗ для соціально-психологічної інтеграції студентів з інвалідністю.
9
КРАВЧЕНКО, Оксана. "НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ ЯК ЗАСОБУ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (2020): 128–47. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.403.
Full textAbstract:
У статті окреслено, що поряд із організаційними заходами забезпечення дієвої структури інклюзивної освіти стоїть завдання пошуку ефективних технологій соціально-психолого-педагогічного супроводу дітей та молоді з особливими освітніми потребами, які сприятимуть нормальній соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, формуватиме соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; уможливить належні способи взаємодії з колективом; створюватиме атмосферу спокійного прийняття відмінностей інших людей
 Такі програми раціонально запроваджувати чим раніше від дня народження. Тому на освіту покладається ключове завдання, яка має бути інклюзивною як за змістом, так і за суттю. Поряд з освітніми програмами мають бути реалізовані технології соціально-психологічної підтримки та реабілітації, які б сприяли психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини.
 Серед сфер діяльності для дітей та молоді найбільш цікавою і сприйнятливою є сфера дозвілля та відпочинку. Її доцільно використовувати на підставі рівних можливостей як потужний ресурс для пізнавальної та творчої роботи. Можливість пізнання культурної спадщини людства, подорожей та екскурсійних маршрутів є важливим реабілітаційним потенціалом.
 Впровадження таких програм мають усі законодавчі підстави, про що свідчать нормативні документи у сфері освіти, соціальної роботи, туризму.
 Аналіз змісту законодавчої бази із захисту прав людей з інвалідністю засвідчує, що їхня ефективна соціальна реабілітація є передумовою досягнення успіхів у людському, соціальному та економічному розвитку суспільства. Очевидно, що інклюзивний туризм має потужний реабілітаційних ресурс та інтегрує у собі пізнавальні, культурно-дозвіллєві, соціально-виховні, фізкультурно-оздоровчі, оздоровчі заходи, що стає перспективним напрямом подальших наукових розвідок.
10
ДАНЧЕВСЬКА, Ірина, та Тетяна КАЛАЙТАН. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ". Development Service Industry Management, № 2 (30 травня 2024): 96–104. http://dx.doi.org/10.31891/dsim-2024-6(14).
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню світового досвіду інклюзивного туризму, стану та перспектив його розвитку в Україні з врахуванням наслідків російського вторгнення. У результаті дослідження виявлено, що частка населення планети з особливими потребами неухильно зростає. Тому світова індустрія туризму намагається бути адаптованою до відповідних змін. Доступність стосується не лише прав людини. Це також додаткова бізнес-можливість для дестинацій та компаній охопити всіх відвідувачів та збільшити свої доходи. Внаслідок військової агресії росії в Україні кількість осіб з інвалідністю значно зросла. Наразі, в Україні є дуже низька пропозиція доступних послуг в індустрії туризму, у той час як попит на такі послуги зростає. Виникає потреба у розробленні стратегії розвитку національного доступного туризму. Враховуючи обставини національна стратегія має включати: розвиток транспортної інфраструктури, мережі закладів харчування та розміщування туристів, збільшення кількості доступних турпродуктів, розвиток системи інформаційного забезпечення доступних туристичних послуг. У межах фінансового забезпечення національної стратегії запропоновано використовувати додаткові внутрішні джерела фінансування. А саме: покращення практики адміністрування туристичного збору; створення місцевих фондів розитку туризму, до яких мають спрямовуватись надходження від сплати туристичного збору, відповідно, з подальшим їх використанням на покращення доступності. З метою формування додаткових коштів, які б суб̕єкти господарювання могли спрямовувати на покращення доступності, необхідно зменшити ставку єдиного податку для малого бізнесу індустрії гостинності (до 1% з обороту). Реалізації запропонованих кроків сприятиме залученню додаткових коштів для фінансування стратегії розвитку доступного туризму в Україні.
11
СКРИПНИК, Анатолій Юрійович, та Геннадій Геннадійович КУЧЕРОВ. "ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ ЯК ЗАСІБ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ СКЛАДНИК ПРОБЛЕМИ". Інклюзія і суспільство, № 3 (12 лютого 2025): 72–79. https://doi.org/10.32782/2787-5137-2024-3-10.
Full textAbstract:
У статті висвітлені основні засади потенціалу інклюзивного туризму в Україні та його вплив на психологічну та соціальну реабілітацію осіб із інвалідністю. Суспільно-політичні реалії сучасної України спричинили певні зміни в її соціальній структурі. Значно збільшилася кількість людей, які потребують окремих чи комплексних видів реабілітації, що стало серйозним викликом для фахівців із соціального та психологічного відновлення. Перед ними постало завдання відшукати нові шляхи для найскорішого і безболісного повернення та інтегрування людей з інклюзією у суспільство, використовуючи весь арсенал доступних методів та засобів. Зараз українські науковці докладають зусиль для розробки теоретичних і практичних засад інклюзивно-реабілітаційного туризму, що допомагає створити сприятливі умови для повноцінної інтеграції туристів із особливими потребами у суспільство. Зокрема, окреслено можливості оздоровлення різних категорій людей з особливими потребами шляхом залучення до всіх видів туристичної діяльності. Проаналізовані фізичні та соціальні впливи згаданої галузі дозвілля та відпочинку на осіб з особливими потребами, а також cпрогнозована їх ефективність у різних умовах використання. Як показує практична діяльність, серед низки напрямів особливо актуальними стають: соціальна робота в окремих населених пунктах та ОТГ: робота з дітьми та молоддю, що постраждали внаслідок російської агресії; cоціально-психологічна реабілітація студентів ЗВО з обмеженими можливостями. Окрема категорія – це ветерани російсько-української війни, які потребують особливої уваги та окремих методів реабілітації. Вчені дійшли висновку, що для осіб з особливими потребами подорожі мають стати дієвим засобом в усвідомленні впевненості у власних силах і здатності долати різноманітні труднощі. Можливість побачити красу і різноманіття України, безперечно, сприяє індивідуальному розвитку та соціальній інтеграції. На сьогодні найдоступнішим видом відпочинку та реабілітації є «зелений туризм», який поєднує у собі гостинність господарів та корисний відпочинок на природі, де можна насолодитися свіжими продуктами та затишною родинною атмосферою. Він ідеально підходить для реабілітації, включаючи тренування рухових навичок, дозоване фізичне навантаження та позитивне спілкування. Попри достатній обсяг наукових праць, деякі аспекти розвитку такого виду туризму залишаються маловивченими. Є низка напрямів, які мають специфічні особливості, притаманні лише реаліям нашої держави, їх слід враховувати та шукати шляхи вирішення. Насамперед потрібно промоніторити реабілітаційний потенціал інклюзивного туризму в умовах воєнного стану; з’ясувати матеріальні та фінансові можливості забезпечення такого виду реабілітації осіб із інвалідністю. Спільними зусиллями працівників музейної галузі, туризму та соціально-психологічних служб потрібно розробити програми і туристичні маршрути по найвідоміших і популярних локаціях в Україні, враховуючи небезпеку військових викликів. Варто брати до уваги фізичні та соціальні впливи інклюзивного туризму на екскурсантів. Разом із тим не менш важливими є проблеми і завдання, що стоять перед туроператорами та фахівцями, які мають забезпечити успішне та безпечне здійснення подорожей особливої категорії туристів, з одного боку, а також працівниками державних музеїв, природоохоронних структур та інших історичних і культурних установ для вільного доступу таких екскурсантів на об’єкти відвідування – з іншого. Окрему увагу потрібно звернути на безбар’єрність в оборонних спорудах, які часто є пам’ятками фортифікації, маршрутам у природних парках і заповідниках, реабілітаційних та оздоровчих комплексах та місцях проживання. Безперечно, що у разі усунення усіх перепон і проблем ми отримаємо оздоровлення людей завдяки руховій активності, підвищенню психологічної та фізичної стійкості їхнього організму. Не менш важливим результатом має стати соціокультурна реабілітація у вигляді комплексу заходів, спрямованих на створення психологічних механізмів, які сприяють постійному внутрішньому зростанню і розвитку, а у кінцевому наслідку – відновленню культурного статусу особи з інвалідністю як особистості. Однак найважливішою метою інклюзивного туризму є психологічна реабілітація, спрямована на покращення психічного здоров’я людей з обмеженими можливостями через залучення їх до активного відпочинку та подорожей. Ця публікація є спробою розкрити теоретичні напрями та пріоритети реабілітаційних можливостей інклюзивного туризму в умовах сучасної України. Показано, що тільки спільними зусиллями науковців, фахівців, органів державного і місцевого врядування, туристичних бізнес-структур та громадськості можна розвивати та вдосконалювати теоретичні та практичні засади інклюзивного туризму на сучасному етапі. Еволюціонування цього напряму туристичної діяльності є не тільки необхідним з урахуванням потреб та суспільних запитів, а й перспективним з точки зору євроінтеграції та адаптування до європейського ринку туристичних послуг.
12
Бєлоусова, Н.В. "Теоретичні аспекти розвитку інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму в Україні". Наукові записки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. Географічні науки 1, № 9 (2018): 205–12. https://doi.org/10.5281/zenodo.1229610.
Full textAbstract:
Досліджений сучасний стан та перспективи впровадження інклюзивного туризму в систему соціальної реабілітації і туристичного обслуговування в Україні. Визначена морфологія термінів і понять, пов`язаних з інклюзією. Розглянута науково-дослідна база з інклюзивного туризму, проведений поверхневий аналіз тематичних наукових праць ведучих українських науковців, які працюють в галузі адаптивного чи інклюзивного туризму. Проведена оцінка сучасного стану соціальної адаптації людей з інвалідністю в Україні та за кордоном. Визначені пріоритети у подоланні проблем, пов`язаних зі створенням «доступного середовища». На прикладі інформаційно-статистичного матеріалу створені картографічні та діаграмні джерела, які відображають реальну ситуацію, яка виникла у зв`язку з військовими діями на сході України: збільшення чисельності людей з інвалідністю різних нозологій та поява такої категорії українців як «переселенці». Висвітлюється перспективні пропозиції в плані надання українцям необхідної всебічної допомоги з подолання проблем соціальної адаптації методами туристсько-рекреаційних послуг.
13
Таран, Ольга Сергіївна. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В ДОГОВОРІ НА ТУРИСТИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 46–51. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.366.
Full textAbstract:
Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку законодавства України у сфері туризму щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю у договорі на туристичне обслуговування. Визначено, що інклюзивний туризм у сучасних умовах є одним із пріоритетних напрямів розвитку туристичної діяльності, тому потребує належного нормативно-правового регулювання.
 Ратифікація Україною Конвенції про права осіб з інвалідністю зумовила внесення численних змін до національного законодавства щодо закріплення принципу рівних можливостей для осіб з інвалідністю. На основі аналізу правових норм у сфері туристичної діяльності зроблено висновок про те, що більшість законодавчих новел стосуються лише вимог щодо обов'язкового приведення у відповідність до міжнародних стандартів доступності для осіб з інвалідністю об'єктів туристичної інфраструктури та офісів туроператорів (турагентів). При цьому проблематика забезпечення та захисту прав осіб з інвалідністю в договорі на туристичне обслуговування залишилась поза увагою законодавця.
 Рішення вітчизняних та іноземних судів, а також практика застосування законодавчих норм у сфері забезпечення прав осіб з інвалідністю за договором на туристичне обслуговування, свідчать про те, що ефективне туристичне обслуговування осіб з інвалідністю не обмежується лише доступом до об'єктів туристичної діяльності, а має комплексний, багатоаспектний характер. Зокрема, існує ряд особливостей у сфері перевезення осіб з інвалідністю, що охоплюють: обов'язкове завчасне бронювання спеціальних місць для перевезення, використання особами з інвалідністю пільг на перевезення, узгодження в договорі положень щодо виділення місця для супроводжуючої особи або додаткового місця для багажу тощо. Крім того, окремої уваги потребує порядок та умови страхування особи з інвалідністю під час туристичної подорожі.
 На основі судової практики зроблено висновок про те, що, незважаючи на законодавчі положення, в окремих випадках особам з інвалідністю відмовляють у перевезенні або страхуванні, що унеможливлює отримання ними туристичних послуг. Із урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів розроблено пропозиції щодо внесення змін до законодавства України з метою удосконалення забезпечення прав осіб з інвалідністю в договорі на туристичне обслуговування.
14
ВЕРБОВСЬКА, Оксана, та Оксана КРАВЧЕНКО. "КОМПЛЕКСНА: СОЦІАЛЬНА, ПСИХОЛОГІЧНА, ПРОФЕСІЙНА ТА ТРУДОВА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ: З ДОСВІДУ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНОЇ, ПСИХОЛОГІЧНОЇ, ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ «АСКОЛЬД»". Humanitas, № 4 (11 грудня 2023): 3–10. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2023.4.1.
Full textAbstract:
Узагальнення практичного досвіду діяльності Київського міського центру соціальної, психологічної, професійної та трудової реабілітації «Аскольд» дозволила з’ясувати, що комплексна: соціальна, психологічна, трудова та професійна реабілітація є дієвим інструментом інтеграції осіб з інвалідністю у всі сфери життя. Важливе значення, з точки зору ефективності впливу на особистість як цілісний соціальний, психологічний, фізіологічний та функціональний об’єкт, має комплексність застосовуваних методів і видів реабілітації з одночасним урахуванням індивідуальних особливостей людини, інтересів, здібностей, які орієнтовані на подолання соціальної ізоляції осіб з інвалідністю, підвищенню їх фізичної активності, соціальної адаптації, самопізнання, психологічного відновлення та вміння входження в ресурсні стани. Варто зазначити, що трудова та професійна реабілітація є провідним інструментом інтеграції осіб з інвалідністю у всі сфери життя. Зокрема, опрацьовано такі види робіт з працетерапії: столярні; слюсарні; картонажно-палітурні; плетіння (виготовлення сіток, гамаків, виробів з лози, соломи); художньо-прикладні (випилювання лобзиком, випалювання, різьблення по дереву, вишивка, виготовлення штучних квітів); художні (малювання, ліплення, фотографія, аплікація, оригамі); догляд за рослинами; догляд за тваринами (кіньми, великою і дрібною рогатою худобою, свиньми, кролями, птахами тощо) з метою проведення зоотерапії або анімалотерапії; швейні; господарські (із самообслуговування: приготування їжі, миття посуду, прання білизни); прибирання своїх житлових кімнат, невеликий господарський ремонт; робота з комп’ютером. За результатами опрацювання було розроблено 32 річні програми занять за різними напрямками, які включають в себе теоретичну та практичну частини (Аматорська театральна студія «Контакт», Ароматерапія, Гарденотерапія, Екологія мегаполісу, Етика та естетика, Інклюзивний туризм в умовах Київського зоопарку, Казкотерапія, Кінотерапія, Кулінаротерапія, Музикотерапія, Навички корисного життя, Навчання основним соціальним навичкам, Нейрогімнастика, Онлайн екскурсії Україною, Основи моделінгу;, Основи професійної орієнтації. Індустріальний туризм, Основи професійної орієнтації. Тестування, Основи Тік-Ток, Основи фінансової грамотності, Пісочна терапія, Профінформування. Гід по навчальним закладам міста Києва, Профінформування. Гід по професіям «Гардероб професій», Профорієнтаційний тренінг, Рукоділля, Скандинавська хода, Соціальна терапія, Фотополювання, Цивільний захист, Цифрова грамотність, Школа красномовства, Mindfulness, Soft skills). У результаті впровадження цих програм виявлено такі реабілітаційні ефекти: соціальний ефект; психологічний; професійний; просвітницький; трудовий ефект; покращення фізичного здоров’я. Вказані реабілітаційні ефекти сприяють відновленню побутових, соціальних та трудових навичок і як результат зростає показник якості життя, адже людина здатна відчути свою самостійність та незалежність.
15
Пиптюк, П. Ф., Ф. Ф. Товстопя’тко, С. Б. Парій, М. О. Костіна та Г. А. Омельяненко. "ІНКЛЮЗИВНІ УМОВИ КОРЕКЦІЇ РУХОВОЇ СФЕРИ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (30 грудня 2024): 68–76. https://doi.org/10.26661/2663-5925-2024-4-09.
Full textAbstract:
Показано принципи, зміст та організацію інклюзивної та корекційно-розвивальної мовленнєвої роботи та рухової сфери з глухими школярами 12–14 років засобами оздоровчого туризму. У експерименті брали участь 59 школярів, із них 39 глухих. Установлено, що показники кінцевого рівня за всіма роками є кращими в експериментальних групах порівняно з контрольною за винятком ПЗМР. Заняття з глухими школярами 11–15 років на етапі навчального експерименту дали змогу нівелювати розходження між глухими та чуючими школярами. Утрата слуху й недостатній мовний розвиток викликають у глухих школярів істотні утруднення в розвитку рухових якостей і під час занять оздоровчим туризмом. Це вимагає здійснення корекційно-компенсаторної роботи з даною категорією школярів. Недостатня розробленість проблеми корекції рухової сфери глухих школярів на заняттях з оздоровчого туризму стало підставою для вибору теми дослідження. У зв'язку із цим надзвичайно необхідне подальше вдосконалювання корекційно-виховного процесу, реалізації потенційних компенсаторних можливостей розвитку осіб із вадами слуху. У цьому плані важливу роль відіграють фізичні вправи. Педагогічна значущість даної проблеми особливо актуальна в плані прилучення глухих школярів до систематичних занять оздоровчим туризмом. Туризм – це різнобічний виховний засіб для розвитку духовних і фізичних сил, формування характеру та оволодіння життєво необхідними навичками й уміннями. Він є одним із засобів усебічного розвитку й виховання, адже під час подорожей туристи вивчають природні особливості місцевості та ресурси корисних копалин, збирають колекції для краєзнавчих музеїв. Під час подорожей учасники загартовують свій організм, розвивають силу, спритність, витривалість, набувають навичок похідного життя, необхідних у практичній діяльності й побуті.
16
Воробйова, Наталія, Світлана Гаврилюк, and Тетяна Литвинова. "SOME ASPECTS OF INCLUSIVE DEVELOPMENT ECONOMY OF UKRAINE." "Scientific notes of the University"KROK", no. 1 (March 30, 2023): 29–37. http://dx.doi.org/10.31732/2663-2209-2022-69-29-37.
Full textAbstract:
У статті представлене дослідження теоретико-методологічних засад інклюзивного розвитку, обгрунтовано необхідність використання концепції інклюзивності в сучасних умовах. Відповідно до мети статті досліджено концепцію інклюзивності як основу економічної розбудови України. Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні та специфічні методи, зокрема, метод логічного узагальнення, порівняльного аналізу, теоретичної інтерпретації, а також аналітичний, логічний та системний методи. Оцінено рівень інклюзивного розвитку України, з’ясовано проблеми інклюзивного зростання та визначено перспективні напрямки формування національної моделі інклюзивного росту. Досліджено сутність інклюзивного зростання як основи формування інноваційної стратегії економічної розбудови України. Акцентовано увагу на ідеї інклюзивності, пріоритетом якої є підвищення добробуту населення, розширення можливостей людини, її активна участь у виробництві та розподілі благ, гарантія соціальної захищеності. Розглянуто підходи до визначення індексу інклюзивного розвитку як показника економічного зростання. Представлено компоненти індексу інклюзивного розвитку. Акцентовано увагу на необхідності та важливості переходу до інклюзивного розвитку, який створює можливості для вразливих контингентів населення більш справедливого розподілу ресурсів, зростання добробуту в суспільстві. Визначені ключові аспекти інклюзивного зростання, що включають створення робочих місць, соціальний захист, соціальну інтеграцію, структурні перетворення, а також інклюзивні інновації. Доведено необхідність впровадження «інклюзивних» інновацій та інноваційних продуктів, спрямованих на поліпшення добробуту малозабезпечених груп населення, зокрема з позицій їхнього доступу до основних державних послуг. Охарактеризовано різновиди інклюзивних інновацій у сфері послуг, зокрема у сфері туризму. Зосереджено увагу на забезпеченні інклюзивного розвитку як передумови добробуту усіх верств населення та економічного прогресу в України.
17
КУДІНОВА, Ірина. "ІНКЛЮЗИВНІСТЬ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ: ПРИНЦИПИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ". Development Service Industry Management, № 1 (27 лютого 2025): 21–28. https://doi.org/10.31891/dsim-2025-9(3).
Full textAbstract:
У науковій статті розглянуто актуальність інклюзивності в сучасній індустрії гостинності, яка є не тільки соціальним зобов'язанням, але й важливим фактором сталого розвитку. Наголошено на глобальних тенденціях щодо створення безбар'єрного середовища та інклюзивного підходу, а також на активному розвитку цієї сфери в Україні. Проаналізовано основні виклики, що постають перед підприємствами галузі у впровадженні інклюзивних практик, серед яких фінансові обмеження, недостатня підготовленість персоналу, нерівномірний розвиток інфраструктури, недостатня обізнаність про інклюзивність, правові та нормативні вимоги, стереотипи та соціальна стигматизація, проблеми адаптації технологій, конкуренція на ринку, відсутність достатнього досвіду та кращих практик, а також культурні та соціальні бар'єри. Запропоновано модель вирішення цих викликів, яка включає низку заходів та ініціатив, спрямованих на подолання ключових бар'єрів та створення умов для успішного впровадження інклюзивних практик в індустрії гостинності. Розглянуто конкретні рекомендації для туристичних агентів щодо підвищення рівня інклюзивності своїх послуг, зокрема адаптацію веб-сайту, навчання персоналу, адаптацію офісу, пропонування інклюзивних турів та послуг, а також співпрацю з громадськими організаціями. Окреслено перспективи розвитку інклюзивності в сфері туризму та гостинності з урахуванням досягнень науки і техніки, серед яких розвиток безбар'єрної інфраструктури, використання сучасних технологій, підвищення кваліфікації персоналу, розширення спектру інклюзивних туристичних послуг, співпраця між різними стейкхолдерами та підвищення обізнаності суспільства. Наголошено на важливості комплексного та системного підходу до впровадження інклюзивних практик в індустрії гостинності, а також на необхідності подальших досліджень у цій сфері для створення більш інклюзивного та справедливого суспільства, де кожен має рівні можливості для отримання якісних та доступних послуг.
18
ГОНЧАР, Інна. "ІНКЛЮЗИВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ: ЗМІСТ ПОНЯТТЯ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Humanitas, № 1 (31 березня 2025): 37–43. https://doi.org/10.32782/humanitas/2025.1.6.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню поняття інклюзивного середовища як комплексного явища, що охоплює різні сфери життєдіяльності людини: освіту, професійну та культурно-дозвіллєву. Мета дослідження – проаналізувати зміст поняття «інклюзивне середовище» в різних сферах діяльності й схарактеризувати нормативно-правове забезпечення. Розглянуто інклюзивне середовище як простір, де створені умови для повноцінної участі всіх людей, незалежно від їхніх фізичних, гендерних, ментальних, соціальних чи культурних особливостей. У статті акцентовано увагу на тому, що інклюзивне освітнє середовище, інклюзивне робоче середовище, інклюзивне культурно-дозвіллєве середовище передбачає створення специфічних умов у певній сфері життєдіяльності людини з інвалідністю з метою повноцінної реалізації прав кожної людини, які закладено у Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (2006 р.), Цілі сталого розвитку (ООН, 2015 р.), Закон України «Про освіту» (2017 р.), Закон України «Про соціальний захист осіб з інвалідністю в Україні» (1991 р.) та ін. Окреслено роль інклюзивного робочого середовища у забезпеченні рівних можливостей для працевлаштування. Представлено формування інклюзивного середовища у сфері інклюзивного культурно-дозвіллєвого простору, зокрема розвиток доступних культурних програм, інклюзивного туризму та спортивних ініціатив. Окрему увагу приділено трьом аспектам, які необхідно зреалізувати у кожній сфері, щоб вона набула статусу інклюзивності: безбар’єрність, архітектурна доступність, сприятливий психологічний клімат та професійна підготовка фахівців.У висновках наголошено на тому, що створення інклюзивного середовища вимагає системного підходу, який поєднує законодавчі ініціативи, громадську активність та підтримку з боку держави.
19
Borodina, O. M., and O. V. Mykhailenko. "Inclusive approach to rural tourism development in Ukraine and Europe." Ukrainian society 2019, no. 4 (2019): 73–83. http://dx.doi.org/10.15407/socium2019.04.073.
Full text
20
Кривенкова, Руслана Юріївна, та Роман Андрійович Вебер. "ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ БЕЗБАР’ЄРНОГО СВІТУ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАДІ ІТАЛІЇ)". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 5 (17 березня 2025): 91–95. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.5.12.
Full textAbstract:
У статті наведено розв’язання актуальної наукової проблеми публічного управління формуванням безбар’єрного світу в галузі туризму. Досліджено, що Італія має значний досвід публічного управління формуванням безбар’єрного світу в галузі туризму, приділяючи особливу увагу удосконаленню механізмів публічного управління для забезпечення доступності особам з обмеженими можливостями у різних сферах життя. В останні десятиліття країна активно реформує державну політику та інфраструктуру, туристичні об’єкти та громадські простори, забезпечуючи їх адаптацію для людей з інклюзією. Згідно зі статистичними даними, в Італії проживає понад 4,3 млн громадян з інклюзією, що становить приблизно 5,2% населення. Органи публічного управління, зокрема уряд Італії, надає велику увагу інклюзивному туризму, наприклад, запроваджено низку програм, спрямованих на покращення інтеграції інклюзивних туристів в суспільство, включаючи інвестиції в безбар’єрний транспорт, оновлення громадських місць і розширення прав доступу до медичних та освітніх послуг. Особлива увага приділяється туристичній галузі, оскільки Італія є однією з найпопулярніших туристичних країн у світі, приймаючи щорічно мільйони відвідувачів. Італійські органи публічної влади активно працюють над створенням інклюзивного туризму, надаючи доступ до історичних пам’яток та культурних установ для всіх категорій населення. Наприклад, такі туристичні міста, як Рим та Флоренція, значно покращили інфраструктуру для відвідувачів з обмеженими можливостями, забезпечивши доступність до ключових туристичних об’єктів таких, як Колізей чи Ватиканські музеї. Крім того, Італія впровадила у державній політиці в галузі туризму національну програму «Italy for All» («Італія для всіх»), яка спрямована на створення інклюзивного середовища для туристів. Проаналізовано, що Італія є лідером у законодавчій сфері стосовно прав людей з інклюзією. Прийняття законів органами державного управління таких як Закон «Legge 104», регламентує надання соціальної підтримки та створення умов для безбар’єрного доступу до освітніх і робочих місць для осіб з інклюзією. Підтримка таких ініціатив підкреслює прагнення країни до інтеграції та рівних можливостей для всіх верств населення.
21
Алієва А. Ю. "ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ НА ЗАСАДАХ ІНКЛЮЗИВНОГО ЗРОСТАННЯ". Економічний форум 1, № 3 (2020): 44–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-3-7.
Full textAbstract:
Розкрито зміст та економічну роль туристично-рекреаційної сфери. Висвітлено особливості її розвитку в Україні, охарактеризовано причини, що гальмують цей процес. Враховуючи зростаюче значення збереження природних ресурсів для сектору подорожей, туризму, відпочинку, оздоровлення доведено необхідність здійснення туристично-рекреаційної діяльності на засадах сталого розвитку та інклюзивного зростання.
 Визначено, що сталий розвиток туристично-рекреаційної сфери на засадах інклюзивного зростання передбачає залучення усіх верств населення (у тому числі малозабезпечених, жінок, осіб з обмеженими фізичними можливостями, ін. ) до виробничо-господарської, управлінської туристичної та рекреаційної діяльності як працівників, споживачів послуг, посередників, інвесторів, постачальників ресурсів, партнерів на всіх етапах ланцюга створення доданої вартості.
 Обґрунтовано, що напрями, які визначені у Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026 року, складено відповідно до вимог та проблем розвитку туристично-рекреаційної сфери в Україні. З огляду на пріоритети сталого розвитку та орієнтацію на досягнення нової якості економічного зростання на основі базових принципів інклюзивного розвитку, вони потребують конкретизації та розширення. Розкрито поняття інклюзивного туризму та інклюзивної рекреації, що характеризують розширення можливостей використання та вільний доступ до туристичних і рекреаційних послуг осіб з обмеженими фізичними можливостями. Запропоновано інтерпретацію відношення глобальних Цілей сталого розвитку до туристично-рекреаційної сфери України. Реалізація стратегічних пріоритетів сталого розвитку туристично-рекреаційної сфери на засадах інклюзивного зростання дозволить виявити можливості для забезпечення рівного доступу до ринків туристично-рекреаційних послуг, використання туристично-рекреаційних ресурсів.
22
САЛМАНОВА, О. Ю., А. Т. КОМЗЮК та К. Л. БУГАЙЧУК. "СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ". Вісник Кримінологічної асоціації України 30, № 3 (2023): 346–54. http://dx.doi.org/10.32631/vca.2023.3.30.
Full textAbstract:
У статті наголошено на тому, що міжнародне співробітництва у сфері фізичної культури та спорту є спільною, комплексною та багатовекторною діяльністю декількох держав, спортивних федерацій, спортсменів, фахівців сфери фізичної культури і спорту, закладів фізичної культури і спорту, закладів вищої освіти, громадських об’єднань, органів публічної влади, що відповідають за різноманітні аспекти такої діяльності в різних країнах світу та в глобальному контексті, у ході планування, організації та проведення міжнародних спортивних змагань і заходів, програм і проєктів, виконання положень міжнародних договорів у сфері фізичної культури і спорту з метою підвищення міжнародного іміджу держави та дотримання міжнародних стандартів, утвердження схвалених світовою спортивною спільнотою морально-етичних цінностей, соціальних стандартів та інклюзивних практик у сфері фізичної культури та спорту. Зазначено, що з огляду на запропоноване широке бачення міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури та спорту виокремлено окремі його особливості, що постають у сучасних умовах: в його основі у сучасних умовах лежить управління спортивними проєктами; тісний взаємозв’язок міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури та спорту із закладами вищої освіти, які в сучасних умовах формують вектор відповідних наукових досліджень, об’єднують міжнародну спортивну спільноту в ході проведення різноманітних спортивних і наукових заходів; інклюзивність і безбар’єрність міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури та спорту; на рівні міжнародного співробітництва встановлюються єдині та загальноприйняті стандарти спорту, що є доступним для всіх без виключення категорій населення; тісний зв’язок зі спортивним туризмом, створення на рівні держави належної рекреаційної, спортивної, транспортної інфраструктури для максимального підвищення туристичної привабливості держави, що є основою успішного проведення будь-якого успішного міжнародного спортивного заходу; вирішальний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на міжнародне співробітництво в сфері фізичної культури та спорту.
23
Іщук, Любов, Володимир Грабовий та Галина Іщук. "Передумови та перспективи створення терапевтичного саду на базі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України". Journal of Native and Alien Plant Studies, № 20 (23 грудня 2024): 33–50. https://doi.org/10.37555/2707-3114.20.2024.318652.
Full textAbstract:
Мета. Необхідність аналізу можливостей створення повноцінного терапевтичного саду через оцінювання просторової структури ландшафтів Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України й перспектив впровадження терапевтичного садівництва для реабілітації у ньому осіб з інклюзивними потребами зумовила актуальність досліджень. Методи. Просторову структуру ландшафтів НДП «Софіївка» класифікували за Методичним посібником з питань впровадження гарденотерапії в Україні (Mosaiev et al., 2020). Доступність окремих об’єктів парку для осіб з особливими потребами аналізували за ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд (PAT..., 2018). Їхню естетичну привабливість оцінювали з урахуванням рекомендацій Івана Семеновича Косенка з колегами щодо особливостей архітектурних композицій парку, в яких поєднуються мотиви міфів і легенд Стародавньої Греції з осіанічними мотивами лицарського Середньовіччя (Kosenko et al., 2020, 2021), звертаючи увагу на різноманіття кольорів, текстури, ароматів та звуків, які оточуватимуть відвідувачів.Результати та обговорення. НДП «Софіївка» як співзасновник Асоціації «Інклюзивного реабілітаційно-соціального туризму» активно долучається до облаштування безбар’єрного простору у парку. Нещодавно парк став повноправним членом асоціації «Європейський маршрут історичних садів» (European Route of Historic Gardens, ERHG), в установчих документах якого акцентується необхідність облаштування простору для осіб з особливими потребами. Хоча повноцінний стаціонарний терапевтичний сад у «Софіївці» наразі лише розробляється, однак потенційні можливості для пасивної гарденотерапії є і в історичній (недоторканній для новацій) частині парку, і неухильно враховуються у новостворюваних об’єктах. Значна увага приділяється, особам, які пересуваються на візку. Хвилястий рельєф парку зумовив будівництво мережі підпірних стінок, які з часом були задекоровані сланкими й виткими формами хвойних і листяних рослин, що надає можливість особам на візках розвивати сенсорні відчуття. Велике різноманіття плакучих деревних форм використовується ними за об’єкти для фотосесій. Невід’ємним елементом терапевтичного саду стала зелена скульптура у «Фентезі-парку», а особливо українська садиба, де можна збагатитись позитивною енергетикою, занурившись у побут наших пращурів, доторкнутися до духмяних рослин й рослин-оберегів і символів України. У затишних куточка парку можна приймати «лісові ванни» схожі на відому в Японії техніку медитації Сінрін Йоку. До важливих елементів терапевтичного саду можуть бути зараховані численні водні об’єкти історичної й нової частини парку з водограями й водоспадами таємничою підземною річкою Ахеронт та газони, алеї й галявини, прогулянки якими супроводжуються різноголосим співом місцевих й перелітних птахів. Антистресовій медитації сприяють елементи японського саду каменів у «Фентезі-парку», що гармонійно поєднуються з водою.Висновки. Представлені в історичній і нових частинах НДП «Софіївка» локації терапевтичного саду сприяють покращанню психоемоційного стану відвідувачів, у тім числі осіб з особливими потребами, а за умови залучення волонтерів, громадських організацій та міжнародних донорів парк може стати ефективним драйвером розвитку гарденотерапії в Україні.
24
Ладонько, Людмила, та Анна Переверзєва. "ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ ЯК НОВОГО НАПРЯМУ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ". Економіка та суспільство, № 28 (29 червня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-51.
Full textAbstract:
У статті розглянуто основні теоретичні основи туризму як галузі соціально-економічного розвитку країни, з акцентом на понятійно-термінологічний апарат інклюзивного туризму як нового наукового напрямку туристичної сфери. Надані основоположні визначення поняття «туризм», виходячи з напрямку та тематики наукових досліджень вчених, що займаються цим питанням. Окремо надається тлумачення поняття «інклюзивний туризм» і дотичних до даного поняття синомічних варіантів, які розкривають їх сутність і практичні можливості. Для візуалізації варіативності різноманітних тлумачень, пропонується схематичне зображення у вигляді категорій вивчення поняття «туризм», в тому числі й «інклюзивний туризм», що вказує на багатогалузевість використання даного терміну та різноманітність підходів до його визначення. Описується проблематика використання понятійно-термінологічного апарату та перспективи його удосконалення.
25
Безугла, Людмила, Тетяна Куваєва та Тетяна Герасименко. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПІ". Економіка та суспільство, № 43 (27 вересня 2022). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-3.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано ключові особливості становлення та розвитку галузі інклюзивного туризму в Україні та Європі. Розглянуто сутність поняття інклюзивний туризм, особи з обмеженими можливостями здоров’я, доступний туризм. Досліджено вітчизняну та європейську законодавчу базу у галузі інклюзивного туризму. В статті проаналізовано загальну кількість людей з обмеженими можливостями здоров’я в Україні. Встановлено, що забезпечення в Україні без бар’єрного простору для людей з обмеженими можливостями здоров’я в сучасних реаліях є надзвичайно актуальним. Доведено, що туризм, будучи унікальним явищем в області реабілітації людей з обмеженими можливостями, дозволяє вирішувати велику кількість проблем. Визначено, що ринок доступного туризму це лояльний ринок, що зростає, який приносить конкурентні переваги і нові можливості бізнесу.
26
Коротєєва, А. В., та Л. В. Танська. "ВИКЛИКИ ВІДНОВЛЕННЯ СВІТОВОГО ТУРИСТИЧНОГО РИНКУ: ОВЕРТУРИЗМ ТА ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ". Електронний журнал "Ефективна економіка", № 2 (18 лютого 2025). https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.2.64.
Full text
27
Turina, Dina, and Nelli Leonenko. "INCLUSIVE TOURISM IN GERMANY: CREATING A BARRIER-FREE ENVIRONMENT." Market Infrastructure, no. 81 (2024). https://doi.org/10.32782/infrastruct81-45.
Full textAbstract:
The article analyzes the scientific foundations of inclusive tourism development in Germany, where the creation of a barrier-free environment is viewed as a crucial aspect of socially responsible tourism infrastructure. It has been established that inclusive tourism aligns with modern sustainability requirements, particularly the United Nations Sustainable Development Goals, and is economically viable given demographic shifts and the increasing number of individuals with disabilities. It has been proven that Germany provides a successful example of integrating inclusive practices into the tourism industry through the development of a regulatory framework, infrastructure adaptation, and innovative solutions such as the "Reisen für Alle" project and the Wheelmap platform. These tools ensure the accessibility of tourist services and facilities for people with various disabilities. It is substantiated that adopting similar approaches in Ukraine requires adapting the best international practices. This involves creating a barrier-free environment, developing informational resources and digital platforms, specialized excursion routes, and training tourism staff to work with individuals with disabilities. Recommendations have been proposed for implementing inclusive tourism in Ukraine, including the development of accessible infrastructure, information systems, educational programs for tourism industry staff, and the adaptation of digital platforms. These measures will facilitate the rehabilitation and social inclusion of people with disabilities while ensuring equal opportunities for participation in tourism activities. Thus, Germany’s advanced experience highlights the importance of integrating inclusive approaches into the tourism sector, which ensures social integration, economic efficiency, and the development of innovative tourism infrastructure. The recommendations developed within this study can serve as valuable guidance for shaping a strategy for inclusive tourism development in Ukraine.
28
Danylenko-Kulchytska, Viktoriia, and Ulyana Tkach. "INCLUSIVE TOURISM IN TERNOPIL REGION: ACHIEVEMENTS AND PROSPECTS." Black Sea Economic Studies, no. 90 (2024). https://doi.org/10.32782/bses.90-27.
Full textAbstract:
The article reviews the key achievements of inclusive tourism development in Ternopil region in recent years and outlines its main problems. It is noted that for modern Ukraine, the problems of inclusion are particularly relevant due to the increase in the number of people affected by the liberation war waged by Ukraine in general and people with disabilities in particular. The integration of people with disabilities into all spheres of modern life, including the hospitality sector, is an important area of activity for many government agencies, public organizations and business representatives, as the success of this integration will serve as a marker of the economic and social well-being of domestic society. The purpose of this study is to consider the practical implementation of barrier-free access in the tourism sector of Ternopil region, taking into account the interests of a separate category of inclusive tourists - people affected by the modern war. Considering the categories of people with special needs to whom barrier-free tourism programs should be directed, it is advisable to classify them into three groups, separately highlighting the category of people who have suffered from Russian armed aggression. It has been proven that inclusive tourists are influenced by three interdependent institutions: government bodies, society and hospitality enterprises. The impact of these institutions on tourists in the Ternopil region has been studied. It has been found that inclusive tourism in the Ternopil region is developing in accordance with the National Government Strategy for Creating a Barrier-Free Space in Ukraine and is mainly implemented by the Department of Culture and Tourism of the Ternopil Regional Military Administration, the Ukrainian Cultural Fund and public organizations of Ternopil. In particular, the Ternopil City Council has developed an action plan that provides for ways and steps that will be taken to ensure the accessibility of the city for all citizens, including persons with disabilities. However, it is worth noting that the region's hospitality businesses (accommodation and catering establishments) are not sufficiently accessible to people with disabilities. The issues of organizing barrier-free catering and accommodation establishments in the Ternopil region require improvement and attention from both business and local authorities.
29
Radionova, O. M. "MODERN ART OBJECTS AND INCLUSIVE TOURISM: DIALECTICS OF RELATIONSHIPS." Economy and Society, no. 18 (2018). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2018-18-96.
Full text
30
Резніченко, Ірина Геннадіївна. "Формування інклюзивного середовища в початковій школі: виховання толерантності у молодих школярів". 29 липня 2024. https://doi.org/10.5281/zenodo.13149545.
Full textAbstract:
<em>У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти створення інклюзивного середовища в початковій школі, з особливою увагою на виховання толерантності серед молодших школярів. Проаналізовано низку документів та досліджень сучасних педагогів і психологів з цієї теми. Доведено, що в сучасному світі, де інклюзивна освіта набуває все більшого значення, формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами (ООП) є одним з основних завдань вчителів початкових класів. Створення інклюзивного середовища в початковій школі включає не лише забезпечення доступності освіти для дітей з ООП, але й виховання у всіх учнів поваги до різноманітності та розуміння індивідуальних особливостей кожної людини.</em> <em>Визначено найбільш ефективні методи, форми та засоби виховання толерантності у молодших школярів. До традиційних методів належать: етичні бесіди, розповіді, пояснення, дискусії та обговорення, метод особистого прикладу вчителя, змагання та заохочення. Для досягнення значних результатів у вихованні толерантності серед молодших школярів в інклюзивному освітньому середовищі доцільно використовувати комбінацію виховних методів та психологічних впливів через інтерактивні форми взаємодії з дітьми. Наприклад, проводити тренінги з розвитку толерантності, застосовувати арт-терапію та ігрові технології (сюжетно-рольові ігри, ігри-квести).</em> <em>Дослідження показали, що ефективними засобами формування толерантного ставлення в інклюзивному класі є читання та обговорення казок, художньої літератури, перегляд мультфільмів та інклюзивний туризм. Крім того, доведено, що тісна співпраця з батьками учнів сприяє підвищенню рівня їхнього розуміння та підтримки у питаннях виховання толерантності як у своїх дітей, так і в класному колективі загалом.</em>
31
Kozoriz, Oleksandr. "INCLUSIVE INSTITUTIONAL ENVIRONMENT IN TOURISM." Market Infrastructure, no. 76 (2024). http://dx.doi.org/10.32782/infrastruct76-30.
Full textAbstract:
The article reveals the importance of inclusion and inclusive development, in particular in tourism, for Ukraine in view of the consequences of a full-scale war, namely in terms of ensuring the integration of victims, the number of whom is increasing, a large proportion of whom already need appropriate assistance in returning to a full-fledged life: socialization, employment, availability of services. The article examines the essence of the institutional environment and its elements, proposes the concept of an inclusive institutional environment in tourism, and also discloses its components, namely, among formal institutions – state bodies, enterprises of various forms, organizations and institutions, and informal – norms and rules of society, oral agreements, traditions, values, customs, mentality, business ethics, level of education and standard of living of the population. The article determines that the consolidation of the efforts of the constituents of an inclusive institutional environment regarding inclusiveness will accelerate the processes of inclusive development and contribute to increasing their efficiency, and tourism can become one of the main drivers of these processes by ensuring universality in matters of work organization, as well as the formation, implementation and consumption of a tourist product. In the course of the research, the role of the components in inclusive development, in particular the state through the implementation of its functions, was revealed, the available international and national legislative and normative documents were analyzed, which reflect the norms regarding inclusion, their basic provisions related to inclusion were revealed, and it was established that the central role will be played by formal institutions, first of all the state, in particular through the necessary legislative and regulatory acts and provision of social guarantees to the population, favorable conditions for the society to conduct its economic activities, raising the awareness of citizens in the issues of inclusion. In addition, the role of enterprises and institutions of civil society, represented by public unions, organizations, societies, etc., is determined.