To see the other types of publications on this topic, follow the link: Інтегральна екологічна оцінка.
Journal articles on the topic 'Інтегральна екологічна оцінка'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 36 journal articles for your research on the topic 'Інтегральна екологічна оцінка.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Костирко, Л., Р. Костирко, О. Середа та Е. Чернодубова. "ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ІМПЕРАТИВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (2021): 87–98. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241295.
Full textAbstract:
Анотація. Концепція сталого розвитку формує новітні принципи економічного, соціального та екологічного розвитку. Сталий розвиток підприємств реального сектору економіки стримується низкою чинників, серед яких пріоритетне значення має фінансове забезпечення та обмеженість щодо нарощування їхнього фінансового потенціалу. При формуванні стратегії сталого розвитку підприємств потрібно керуватися економіко-екологічними імперативами, що передбачає обґрунтування ефективних фінансово-економічних важелів регулювання екологічно орієнтованої діяльності, які забезпечують їхню інвестиційну привабливість. Запропоновано науково-методичний підхід до аналізу фінансового забезпечення сталого розвитку підприємств з урахуванням економіко-екологічних імператив, який інтегрує: аналіз стану і тенденцій розвитку екологічно орієнтованої діяльності; оцінку закономірностей впливу факторів на рівень фінансового забезпечення її розвитку та оцінку інвестиційної привабливості. Установлено, що впровадження системи екологічного менеджменту сприятиме створенню умов нарощування фінансового потенціалу сталого розвитку підприємств і підвищення конкурентоспроможності за рахунок: запобігання або пом’якшення негативного впливу на навколишнє середовище; поліпшення екологічних показників діяльності; ефективності використання ресурсів, отримання додаткових економічних, соціальних й екологічних вигід; підсилення ринкової позиції в результаті впровадження дій з охорони навколишнього середовища. На основі аналізу з’ясовано зв’язок між упровадженням системи екологічного менеджменту на підприємствах та фінансовими показниками результативності діяльності підприємств. Змодельовано інтегральний індекс оцінки інвестиційної привабливості підприємств, який поєднує дві групи показників — відкритого коефіцієнта фінансового стану і результатів екологічно орієнтованої діяльності. Результати дослідження можуть використовуватися практиками в різних галузях при розробленні фінансової стратегії сталого розвитку підприємств. Ключові слова: фінансове забезпечення, екологічно орієнтована діяльність, сталий розвиток, інвестиційна привабливість, екологічний менеджмент, економіко-екологічні імперативи, аналіз. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 3; бібл.: 22.
2
Andreieva, Valentyna, Vasyl Voitiuk, Oleksandr Kychyliuk, Mariia Shepeliuk, Anatolii Hetmanchuk та Vitalii Derkach. "Економічна оцінка Черемського болота на основі екосистемних послуг". Notes in Current Biology, № 1 (1) (13 вересня 2021): 15–24. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.15-24.
Full textAbstract:
Унікальністю Черемського природного заповідника є не тільки збереження рідкісних і типо-вих природних комплексів Українського Полісся, але й те, що його територія входить до складу водно-боло-тного угіддя міжнародного значення «Заплава р. Стоходу», яке, згідно з критеріями Рамсарської конвенції, має велику цінність. Оскільки із загальної площі Черемського природного заповідника болота займають 33,7% території, актуальним є вивчення їх екосистемного значення. Методика інтегральної вартісної оцінки екосистемних послуг базується на теорії екологічної ренти і механізмі її вираження – альтернативної вартості з урахуванням ефективності відтворення в економічній та екологічній сферах. Поелементна вартісна оцінка екосистемних послуг заснована на оцінці величини депо-нування вуглекислоти лісовими й природними болотними екологічними системами, сорбційної функції боліт, асиміляційного потенціалу лісових екологічних систем. Представлені результати апробації методики варті-сної оцінки екосистемних послуг Черемського болота у Черемському природному заповіднику. Показано, що Черемське болото забезпечує виконання екосистемних послуг на суму 3696003 грн/рік, а також сорбційну (водоочисну) функцію на суму 11560951 грн/рік та поглинання діоксиду вуглецю на суму 244048 грн/рік.
3
Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. М. Ноженко та Ю. В. Рубан. "МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКО-ІННОВАЦІЙ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.16.
Full textAbstract:
Зважаючи на те, що задача підвищення якості життя населення країни і забезпечення йому умов для здорового способу життя має найвищий державний пріоритет і включена практично у всі соці-альні розділи державних та регіональних цільових програм, шляхи її розв’язання потребують пода-льшого детального вивчення. Зокрема, зостається недостатньо глибоко дослідженою проблема вза-ємообумовленості різних процесів, пов’язаних з ринковими перетвореннями в сільській місцевості та переходом сільських населених пунктів до збалансованого і ефективного функціонування в режимі екологічно чистих поселень на основі чіткої державної інвестиційної політики в цій сфері. До того ж постає необхідність у комплексному дослідженні, яке би включало і екологічні (стан навколиш-нього середовища), і соціальні (якість життя населення), і економічні (дохід населення та країни загалом) аспекти цього питання. Тому у статті проведено еколого-економічну оцінку територій на регіональному та міжрегіональному рівні для визначення напрямів удосконалення структури і підви-щення якості життя населення з огляду використання ринкових інновацій типу екопоселень. У ро-боті запропонована модель еколого-економічної оцінки території, що відображає еколого-економічні залежності «натуральний збиток – соціально-еколого-економічні фактори» та яка є си-стемою одночасних економетричних рівнянь. На основі отриманої економіко-математичної моделі проведена узагальнююча оцінка економічного збитку за забруднення довкілля для регіонів України. Розроблена система вибору селективних збиткомінімізуючих рішень, на основі інтегральної оцінки збитку за забруднення довкілля зважаючи на економічні фактори, яка може використовуватися з погляду гармонізації інтересів екологічної та економічної безпеки з метою створення екопоселень, а також її можуть використовувати регіональні органи управлінь охорони навколишнього середови-ща, економіки як інструмент відбору найбільш пріоритетних стратегій екологічно безпечного еко-номічного розвитку територій, які дають найбільший соціально-економічний ефект.
4
Шубалий, О. М. "ОЦІНКА СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ РЕГІОНУ ЗА СОЦІО-ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 19(75) (29 грудня 2022): 273–80. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2022-19(75)-32.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в обґрунтуванні методичного підходу та проведенні оцінки рівня соціальної відповідальності на прикладі окремого регіону (Волинської області). Враховуючи комплексність соціальної відповідальності, оцінку її рівня для окремого регіону запропоновано проводити на основі системи показників-індикаторів, згрупованих за трьома критеріями: економічна складова, соціальна складова та екологічна складова. Для інтегральної оцінки рівня соціальної відповідальності для окремих компонент та в цілому по усіх компонентах запропоновано використовувати середню арифметичну зважену значень показників-індикаторів. Зроблено висновок про необхідність активізації зусиль регіональних органів влади, бізнесу та населення для підвищення рівнів екологічної та економічної складових соціальної відповідальності, а також продовжувати забезпечувати зростання рівня її соціальної складової
5
Tolochyk, Inna, та Vira Melnyk. "Сучасний стан якості води в р. Стир у межах Рівненської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (2 липня 2018): 90–94. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-90-94.
Full textAbstract:
Досліджено основні причини забруднення води р. Стир у межах Волинської височини та Волинського Полісся на території Рівненської області. Проведено ґрунтовний аналіз змін, розраховано блокові й інтегральний екологічні індекси, проведено екологічну оцінку сучасного стану якості води р. Стир.
6
Палюх, Олександр Олександрович, та Віталій Олександрович Воробей. "Дослідження процесів імітаційного моделювання розрахунку міцності інтегральних обкладинок". Технологія і техніка друкарства, № 3(81) (2 жовтня 2023): 15–34. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(81).2023.295442.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є процеси імітаційного моделювання, що використовуються для розрахунку міцності книжково-журнальних інтегральних обкладинок. Важливим аспектом дослідження є аналіз ресурсоощадних технологій у виробництві цих обкладинок з метою зменшення екологічного впливу та оптимізації використання матеріалів. Аналітичні дослідження сфокусовано на оцінці точності та ефективності різних методів моделювання у передбаченні характеристик міцності обкладинок, а також на їхньому вкладі у сталий розвиток технологій поліграфічного виробництва. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що використання імітаційного моделювання розрахунку міцності інтегральних обкладинок може значно покращити розуміння чинників, що впливають на міцність обкладинок, та сприяти розробці більш надійних, довговічних та екологічно ефективних виробів. В роботі досліджуються різні аспекти імітаційного моделювання, включаючи вибір матеріалів, методи обробки та конструктивні особливості обкладинок, з акцентом на зниження споживання ресурсів та підвищення екологічної ефективності виробництва. Визначено, що ефективне застосування імітаційного моделювання розрахунку міцності інтегральних обкладинок покращує прогнозованість поведінки матеріалів та конструкцій обкладинок у різних умовах експлуатації, тим самим підвищуючи надійність, довговічність та екологічну цінність книжкової продукції в цілому. Виявлено, що ефективність імітаційного моделювання значною мірою залежить від правильності вибору параметрів моделювання, що відповідають реальним умовам експлуатації обкладинок та цілям ресурсоощадження.
7
Самойлік, М. С. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСУРСНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У РЕГІОНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 129–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.26.
Full textAbstract:
Розроблені методологічні засади забезпечення ре-сурсно-екологічної безпеки регіону, що включаютьтри етапи: ідентифікацію небезпеки, визначення зонресурсно-екологічної безпеки та формування ідеї ви-рішення проблеми; вибір заходів забезпечення до-статнього рівня ресурсно-екологічної безпеки регіонуна основі оптимізаційних економічних моделей такомплексної оцінки альтернативних сценаріїв вико-ристання природно-економічного потенціалу регіону,що враховує екологічний, економічний та технологіч-ний критерії; коректування та узгодження рішень наоснові інтегральної моделі розвитку економіко-екологічних систем використання вторинних мате-ріальних та енерґетичних ресурсів регіону з ураху-ванням внутрішньорегіональної специфіки.
 In the articles worked out methodological principles of resource-ecological safety providing in the region, it includes three stages: authentication of danger, determination of resource-ecological safety zones and forming of idea of problem decision; a choice of providing events of sufficient resource-ecological strength of region security (it comes true on the basis of optimization economic models and complex estimation of alternative scenarios of the naturally-economic potential use in the region that takes into account an ecological, economic and technological criterion); adjustment and concordance of decisions (it comes true on the basis of integral model of the economic- ecological systems development of the secondary material and power resources use in the region taking into account a regional specific).
8
Дубина, Дмитро Васильович, Павло Митрофанович Устименко, Тетяна Павлівна Дзюба, Світлана Миколаївна Ємельянова та Вадим Вікторович Дацюк. "ПОЛЕЗАХИСНІ ЛІСОВІ СМУГИ УКРАЇНИ: ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ТА ПЛАН ДІЙ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 51, № 1 (2023): 44–52. http://dx.doi.org/10.32782/agrobio.2023.1.6.
Full textAbstract:
Сучасна наука розглядає лісосмуги як культурфітоценози – міжсегетальні або природно-антропогенні екотони зі своєрідними видовими складом і структурою та складними взаємозв’язками біоти. Вони вносять зміни в екологічну й біологічну рівновагу території формуванням особливого мікроклімату, поглинанням частини поверхневого стоку, що в кінцевому результаті впливає на продуктивність, якість та формування різноманітності спонтанної фітобіоти агрофітоценозів. Виконуючи біотопічні функції, полезахисні лісосмуги створюють середовище існування для природних представників флори та фауни і сприяють збереженню біотичного різноманіття та слугують розвитку еволюційних процесів. З плином часу окремі з них набувають рис природних екосистем, перебирають на себе роль місць існування та міграційних шляхів біорізноманіття серед антропогенно змінених ландшафтів. Для різних ґрунтово-кліматичних умов України за понад майже сторічний період були сформульовані принципи поєднання видів дерев і кущів, визначені оптимальні конструкції лісових смуг, параметри ширини, видовий склад та розміщення посадкових груп, розташування на полях, агротехнічні та лісівничі заходи з їхнього догляду, які у комплексі при мінімальній ширині насаджень забезпечували б максимальний екологічний і економічний ефект. Існуюча ситуація з лісосмугами і усвідомлення негативних незворотних змін, що відбулися за останні тридцять років, посилили збільшення наукових досліджень, метою яких є відновлення колишньої ролі і статусу лісосмуг України у захисті довкілля. Зокрема, розроблені методичні рекомендації з екологічної паспортизації, збереження, реконструкції існуючих та створення нових захисних лісових насаджень в Україні (Інститут агроекології і природокористування НААН України), опрацьовані питання упровадження в Україні концепції оцінки економічного значення екосистем, визначення результатів їхнього функціонування як екосистемних товарів та послуг (Інститут еволюційної екології НАН України), визначені загальні положення набуття права власності на лісосмуги в об’єднаних територіальних громадах (Національний університет «Одеська юридична академія»). Виконано також багато інших дослідницьких робіт. Серед них – започатковані (Інститут агроекології і природокористування НААН України, Канівський природний заповідник МОН України) дослідження синтаксономії полезахисних лісових смуг (Середнє Придніпров’я, Північне Причорномор’я). З 2021 р. вони продовжені у лівобережному Лісостепу і в інших регіонах України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України). Незважаючи на проведену роботу і зростаючий інтерес до лісосмуг, зумовлений новітніми екологічними викликами, пов’язаними насамперед зі змінами сільськогосподарського виробництва, дослідження стану та їхнього біорізноманіття досі носять фрагментований характер. Залишається відсутнім інтегральний аналіз та оцінка їхнього стану і змін, що відбулися в умовах проведених воєнних дій. Досі не надається достатньої уваги лісосмугам вздовж залізниць та інших транспортних шляхів, які крім основної захисної аеродинамічної відіграють важливі агромеліоративну, природоохоронну, екологічну та багато інших функцій. Мета роботи – доповнити оцінку нинішнього стану лісосмуг України та аргументувати необхідність проведення першочергових заходів з відновлення їхнього функціонування як лісомеліоративних об’єктів у зв’язку з новітніми обставинами, що склалися.
9
Yakymchuk, A. Yu, O. L. Kardash та O. F. Yakymchuk. "ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ТАКСОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2020): 260. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202024.
Full textAbstract:
Концепція сталого розвитку ґарантує безпечне для життя і здоров’я населення навколишнє середовище. Оцінка стану навколишнього середовища підтверджується аналізом фактичних показників екологічної безпеки, що проведено у даному науковому дослідженні. Особлива увага відведена таким важливим показникам екологічної безпеки, як лісовідновлення, впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних, безвідходних інновацій промисловими підприємствами України, витрати на збереження біорізноманіття і середовища існування, тощо. Запропоновано шляхи усунення недоліків у методиці оцінки рівня екологічної безпеки України. Проаналізовано стан екологічної безпеки у країнах Європейського Союзу та визначено нові тенденції її удосконалення на національному рівні відповідно до концепції сталого розвитку. Здійснено аналіз основних індикаторів екологічної безпеки, задля приведення індикаторів до безвимірності проведено їх стандартизацію з урахуванням характеру їхнього впливу на інтегральний індикатор безпеки, розраховано таксономічний показник рівня екологічної безпеки, який комплексно характеризує вплив змін значень індикаторів на сукупний стан економічної безпеки України. У даній статті розглянуто перспективи підвищення рівня екологічної безпеки України відповідно до європейських нормативів і стандартів.
10
Семенова, Тетяна, та Маргарита Заремба. "ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СМІТТЄ-ПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 289–92. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-58.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним питанням оцінки ефективності діяльності під-приємства з переробки відходів. Наведено та охарактеризовано основні ме-тодичні підходи щодо визначення оцінки ефективності діяльності сміттєпере-робних підприємств у сучасних умовах. Описано переваги та недоліки кож-ного з них. Запропоновано та обґрунтовано використання методу оцінюван-ня ефективності діяльності підприємства, який враховує економічний, еколо-гічний та соціальний ефект процесу переробки відходів. Запропоновано ви-користання показників, які дозволяють комплексно оцінити економічний, екологічний та соціальний ефект. Для оцінки ефективності процесу переробки відходів пропонується використання показника інтегральної ефективності. Виконано оцінку ефективності переробки відходів в умовах конкретного суб’єкта господарювання за запропонованою методикою.
11
Вахович, Ірина, Вероніка Лакас та Роман Серветник. "ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНІВ ДЕРЖАВИ У ДОВОЄННИЙ ПЕРІОД ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ". Socio-economic relations in the digital society 3, № 45 (2022): 29–40. http://dx.doi.org/10.55643/ser.3.45.2022.469.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано інвестиційну привабливість регіонів держави у довоєнний період через призму фінансової безпеки. Сформовано систему індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки сталого розвитку регіону. Відповідно до запропонованої методики, проведено оцінку рівня фінансової безпеки регіонів держави яка здійснювалась за допомогою методики порівняння фактичних даних з індикаторами рівня фінансових дестабілізаторів (пороговими значеннями безпеки). Діагностика передбачала визначення фінансових загроз та небезпек сталому розвитку окремих регіонів, рівня диференціації регіонів за станом фінансової безпеки та окреслення подальших напрямків удосконалення механізмів управління регіонами. Проведено оцінку за внутрішніми у відношенні до регіонів індикаторами фінансової безпеки сталого розвитку регіону, що характеризують безпосередній стан фінансової забезпеченості потреб економічної, соціальної та екологічної сфер регіону у порівнянні з пороговими значеннями. Результати інтегральної оцінки дозволили провести позиціонування регіонів за рівнем фінансової безпеки сфер сталого розвитку та підтвердити свідчення про те, що впродовж аналізованого періоду регіони України були слабо забезпечені фінансовими ресурсами, які спрямовувались на цілі сталого розвитку, зокрема екологічної та економічної складових.
12
Kovalevskyi, S. B., та H. A. Kryvokhatko. "Комплексна оцінка декоративності рослин культиварів Thuja Occidentalis L." Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (2019): 23–25. http://dx.doi.org/10.15421/40290204.
Full textAbstract:
Основна екологічна роль в озелененні міст належить деревним рослинам. З декоративними насадженнями тісно пов'язані функціональне зонування міських територій, система транспортних та пішохідних магістралей, прокладення інженерних комунікацій. На сьогодні важливу роль відіграють ті деревні види рослин, які здатні виконувати одночасно декілька функцій: стійкість до умов зростання, не втрачати декоративність впродовж року, відновлювати крону після обрізки. До таких деревних рослин належать рослини Th. occidentalis L. та її декоративні культивари, які вирізняються різноманітністю габітусу крони, будовою та забарвленням хвої, невибагливістю до родючості ґрунту, тіньовитривалістю. Представлено результати комплексної оцінки декоративності рослин культиварів Thuja occidentalis L. в умовах м. Києва за розробленою інтегральною шкалою А. С. Власенко, яка не містить показників зимостійкості, морозостійкості, посухостійкості та жаростійкості рослин. Оцінку декоративних ознак деревних рослин здійснювали за чотирма основними блоками. Перший – це оцінка загальної декоративності рослини, яка включає період декоративності, декоративні ознаки крони (форма, щільність, фактура) та тривалість квітування та облистнення. Другий блок – це оцінка декоративності кори, її фактури та забарвлення. Третій – це оцінка декоративності хвої за формою, розмірами, забарвленням і сезонністю її змін. Четвертий – це оцінка декоративності генеративних органів, яка ґрунтується на розмірах, забарвленні, рясності мегастробілів, а також формі, величині, забарвленні та рясності шишок. Дослідними об'єктами були рослини Th. occidentalis та її культивари, а саме: Th. oc. 'Wagneriana', Th. oc. 'Wareana Lutescens', Th. oc. 'Ericoides', Th. oc. 'Ellwangeriana', Th. ос. 'Lutescens', Th. ос. 'Columna', Th. oc. 'Globosa', Th. oc. 'Spiralis', Th. oc. 'Smaragd'. Аналіз декоративних властивостей представників виду туя західна свідчить про перспективність та доцільність подальшого розширеного введення досліджуваних видів у зелені насадження м. Києва під час створення садово-паркових об'єктів.
13
ЧЕРБА, Ольга, та Володимир КВАСОВ. "ОЦІНЮВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 1 (2 червня 2022): 81–87. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-11.
Full textAbstract:
Людська діяльність дуже сильно впливає на стан довкілля і цей вплив збільшується з кожним роком. Негативні наслідки антропогенної діяльності превалюють над позитивними, що призводить до деградації навколишнього середовища. При цьому вплив на довкілля здійснюється опосередковано, через фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів. Тому дуже важливо окрім постійного моніторингу стану навколишнього природного середовища, контролювати розмір антропогенного впливу; відслідковувати, які складові довкілля страждають від нього найбільше; приймати відповідні адміністративні рішення. Метою дослідження є розробка методики інтегральної оцінки антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Методологія. В основу методики покладено європейський підхід до проведення екологічної оцінки, а саме, рекомендації ЄЕК ООН щодо моніторингу й оцінки навколишнього природного середовища. Наукова новизна полягає в розробці набору екологічних показників, який дозволяє максимально повно та достовірно враховувати антропогенний вплив на довкілля; математичного апарату для проведення оцінювання (механізм ранжирування складових методики, розрахунок внеску кожної складової в загальну оцінку). Висновки. Методика розроблена у відповідності з принципами сталого розвитку та європейського законодавства. Її можна використовувати для прийняття коректних управлінських рішень, ранжирування регіонів України за рівнем техногенного навантаження, інформування громадськості про якість довкілля в їх регіоні та на території України в цілому. Особливої актуальності це набуде після припинення дії воєнного стану в Україні, коли до «мирних» антропогенних впливів на навколишнє природне середовище додадуться наслідки руйнування екосистем, спричинені бойовими діями на окремих територіях.
14
Іванюта, С. П. "Про інтегральну оцінку рівня екологічної безпеки регіонів України". Екологічна безпека та природокористування, Вип. 13 (2013): 24–34.
Find full text
15
НАКОНЕЧНА, Юлія, та Світлана МЕЛЬНИЧУК. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЛИХ РІЧОК СТЕПУ". Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування», № 3 (19 червня 2023): 135–42. http://dx.doi.org/10.32782/2786-5681-2023-3.18.
Full textAbstract:
Узагальнений досвід гідроекологічних досліджень сучасного стану та водогосподарчої оцінки малих річок Степу (на прикладі території Миколаївської області) свідчить про явну невідповідність існуючих методологічних підходів та методичних засобів щодо роботи з подібними об’єктами. Останні відрізняються вкрай вираженою залежністю від стану водозборів, сезонних метеокліматичних умов та антропогенної деструкції водотоків, більшість яких здатна швидко переходити від поверхневого до підземного стоку. Закономірно, що саме дослідження малих пересихаючих річок як водних об’єктів та оцінка отриманих результатів відразу породжують низку проблемних питань, досвід розв’язання яких приведений у статті. Так, використання методик оцінки стану малих річок на основі інтегративних показників та біоекологічних індикаторів для відкритих водойм Степової зони виявилося малорезультативним. Окреслено основні недоліки інтегральних і розрахункових методів у їх відношенні до малих річок, функціонуючих у складі сучасного агроландшафту Нижнього Побужжя. Невідповідність результатів розрахунково-аналогових методик оцінки стану малих річок та методів зонально-групових розрахунків їх стоку через значне різноманіття еколого-морфологічних умов водозборів і належних їм водотоків свідчить про необхідність саме польової роботи з кожною конкретною водоймою. Наведено чинники, які впливають на екологічний стан річок та нівелюють групові (регіональні) розрахунки стоку. Установлено основні причини невідповідностей методик, стандартних у системі гідрологічного моніторингу степових річок України. Розглянуто масштаби оцінки і підходів та шляхи адаптації наявних методик для досліджень динамічних гідросистем малих річок, а також можливі засоби щодо деталізації морфометричних параметрів стоку в межах трансформованих водозборів. Ключове значення в оцінках водогосподарчих перспектив гідросистем малих річок у наявних умовах природокористування з урахуванням фактору кліматичної нестабільності являє відсутність довготривалих стратегічних бачень щодо шляхів охорони та експлуатації поверхневих водойм зонального Степу.
16
СПАСІЧЕНКО, Оксана. "ДОСВІД ОПТИМІЗАЦІЇ МАРШРУТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ЗА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.100.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано для моделювання маршрутної мережі застосовувати метод лінійного програмування (транспортна задача) із критеріями оптимізації показників економіко-екологічної та соціальної оцінки. Особливістю цільової функції є адитивний характер показників економічних витрат, екологічних та соціальних збитків при здійсненні пасажироперевезень з ваговими коефіцієнтами і характеризує витратність логістичної системи. Для кожного маршруту вибирається відповідно вагові коефіцієнти важливості економічного та екологічного показників залежно від особливостей здійснення перевезення, що дозволяє вибрати схему перевезення за інтегральним показником (розраховується план оптимальний за економічними чи екологічними показниками, або компромісний). Розроблений підхід застосовано для удосконалення маршрутної мережі громадського транспорту м. Києва на еколого-економічних засадах. Оптимізація маршрутної мережі тільки для окремих маршрутів дозволила збільшити дохід і зменшити витрати при здійсненні пасажироперевезень з одночасним зменшилися викиді шкідливих речовин.Ключові слова: транспортна система міста, маршрутна мережа, пасажироперевезення, оптимізація, еколого-економічні показники.
17
Фісуненко, П. А., та М. В. Берестюк. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СУЧАСНОГО СТЕЙКХОЛДЕРНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕВЕЛОПЕРСЬКИМИ ПРОЄКТАМИ: ТЕОРЕТИЧНІ ПОСТУЛАТИ ТА ПРАКТИЧНА ОЦІНКА". Цифрова економіка та економічна безпека, № 2 (17) (31 березня 2025): 147–51. https://doi.org/10.32782/dees.17-24.
Full textAbstract:
У статті представлено параметричну матрицю впливу на інтереси та очікування стейкхолдерів щодо управління девелоперськими проєктами, що включає в себе категорії стейкхолдерів, аналіз їх інтересів та оцінку факторів впливу; проаналізовано необхідність формування дієвого інструментарію заохочення стейкхолдерів до управління девелоперськими проєктами, що включає в себе введення бонусів за якість виконання проєкту, введення системи преміювання за дотримання строків реалізації проєкту на кожному з етапів, забезпечення фінансової підтримки соціальних програм місцевого рівня, введення додаткових виплат за досягнення екологічних стандартів при реалізації проєкту та інше. У матеріалах наукового дослідження проаналізовано сучасні етапи розробки стейкхолдерно-орієнтованого підходу до забезпечення реалізації девелоперського проєкту, а саме: формування інформаційно-аналітичного забезпечення щодо взаємодії стейкхолдерів, виокремлення чинників, що впливають на реалізацію девелоперського проєкту, розробка інтегральної моделі оцінки стейкхолдерного показника реалізації девелоперського проєкту та інше.
18
РЄПІНА, Інна, та Володимир ХОДАКІВСЬКИЙ. "КВАЛІМЕТРІЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕСУРСНОЇ ЦИРКУЛЯРНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (27 лютого 2025): 422–30. https://doi.org/10.31891/mdes/2025-15-54.
Full textAbstract:
У статті розкривається необхідність впровадження ефективних підходів до оцінювання результативності ресурсної циркуляції в агробізнесі як важливої складової сталого розвитку економіки України у воєнний та повоєнний періоди. Підкреслюється, що якість бізнес-процесів стає вирішальним чинником у досягненні конкурентоздатності, інвестиційної привабливості та екологічної відповідальності аграрного сектору в умовах глобалізації та інтеграції до європейського простору. Здійснено аналіз сучасних методик оцінювання, які застосовуються в економічній теорії та практиці, виявлено їх обмеження щодо оцінки якісних характеристик розвитку бізнес-процесів. У якості альтернативного інструментарію запропоновано застосування кваліметричного підходу, який дозволяє не лише кількісно оцінити ресурсну циркуляцію, але й інтегрувати аспекти якості, ризиків, потреб стейкхолдерів та відповідності сучасним галузевим стандартам. Визначено переваги кваліметричного оцінювання: об’єктивність результатів, урахування технологічного рівня підприємства, адаптація до умов змінного середовища. Запропоновано структуру системи показників результативності, яка охоплює дискретні, групові, комбіновані та інтегральні індикатори з урахуванням технічних, економічних, соціальних і екологічних чинників. У межах дослідження представлено модель вимірювання коефіцієнта ефективності використання ресурсного потенціалу, що може бути використана для прогнозування та прийняття управлінських рішень в аграрному секторі.
19
Yevsikova, Svetlana, Oleg Vasilyuk та Alla Gordiychuk. "Оцінка успішності деяких аспектів інтродукції красиво квітучих кущів родів Rhododendron L., Spiraea L., Syringa Lindl в умовах Кременецького ботанічного саду". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (28 червня 2018): 12–17. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-12-17.
Full textAbstract:
У статті наведено характеристику колекції красиво квітучих кущів із родів Rhododendron L., Spiraea L., Syringa Lindl в умовах Кременецького ботанічного саду за систематичним положенням, результати аналізу біоморфологічної й екологічної структур, дається оцінка декоративності цвітіння, а також здійснено інтегральний аналіз успішності інтродукції досліджуваних видів. Виокремлено найбільш перспективні види рослин для їх використання з метою підвищення декоративності насаджень загального користування.
20
Безсонний, В. Л., Р. В. Пономаренко, О. В. Третьяков, Г. С. Калда та В. В. Асоцький. "Моніторинг екологічної безпеки водотоків за кисневими показниками". Technogenic and ecological safety 10(2/2021) (25 листопада 2021): 75–83. https://doi.org/10.52363/2522-1892.2021.2.12.
Full textAbstract:
Уся вихідна інформація для задач ефективного управління використанням водних ресурсів базується на результатах спостережень та вимірів, тобто на результатах моніторингу. Незважаючи на видимі переваги оцінки якості поверхневих вод за допомогою комплексних показників, створення близько 30 найбільш відомих комплексних показників якості води з часу перших спроб в цій області гідрохімії і по теперішній час, єдиного комплексного показника, який об'єднав оцінку якості природних мас різних водних об'єктів, не існує. Пропонується на певних ділянках річки вести спостереження за одним-двома показниками, які характеризують екологічний стан комплексно, а у випадку аварійних та нестаціонарних ситуацій – проводити повних хімічний аналіз води. Для цього найбільш доцільно використовувати саме кисневі показники – розчинений кисень (РК) та біохімічне споживання кисню (БСК).
21
Панасенко, Наталія, Світлана Терещенко, Володимир Панченко, Наталія Макаренко, Зорина Шацька та Тимур Іщейкін. "МОДЕЛЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА ЛОГІСТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ В АГРОПРОДОВОЛЬЧІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ СМАРТВИРОБНИЦТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 3, № 62 (2025): 196–209. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.62.2025.4761.
Full textAbstract:
Автори досліджують особливості фінансово-економічного та логістичного управління в агропродовольчій галузі України з урахуванням сучасних тенденцій екологізації та впровадження смартвиробництва. Обґрунтовано необхідність розробки інтегральних оцінок для аналізу стану галузі та її підсистем, що дозволяє враховувати широкий спектр економічних, соціальних та екологічних факторів. Запропоновано комплексний підхід до моделювання управлінських процесів, який базується на застосуванні математико-статистичних методів, зокрема багатовимірного аналізу, методу головних компонент і нормалізації показників.У процесі дослідження розроблено методику оцінювання ключових аспектів агропродовольчої галузі, яка включає визначення множини статистичних показників, їх структуризацію та поділ на стимулятори й дестимулятори, що дає змогу отримати об’єктивну картину змін у галузі. Виявлено, що цифровізація управлінських процесів відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності фінансово-економічного регулювання, підвищенні точності аналітичних даних і прогнозуванні подальшого розвитку галузі. Упровадження смарттехнологій не лише дозволяє оптимізувати логістичні потоки, а й сприяє підвищенню екологічної стійкості аграрного виробництва за рахунок раціонального використання ресурсів і зменшення впливу на довкілля.Результати дослідження підкреслюють необхідність подальшого вдосконалення механізмів управління агропродовольчою галуззю з урахуванням екологічних викликів і глобальних тенденцій цифрової трансформації. Запропонована методика може бути використана як інструмент для оцінювання ефективності управлінських рішень, що сприятиме формуванню збалансованої стратегії розвитку агропродовольчого сектора в Україні.
22
Semenenko, Oleh, Ivan Tkach, Tetiana Cherneha, Maryna Abramova, Herman Chuhui та Oleh Herasymenko. "Підхід до оцінювання рівня воєнно-економічної стійкості держави з урахуванням оцінок загроз національній безпеці". Journal of Scientific Papers "Social Development and Security" 15, № 1 (2025): 44–58. https://doi.org/10.33445/sds.2025.15.1.5.
Full textAbstract:
Мета роботи: визначити здатність країни підтримувати ефективне функціонування економіки та оборонного сектору в умовах загроз національній безпеці, а також розробити рекомендації для зміцнення стійкості та адаптації до кризових ситуацій на основі отриманих результатів. Метод дослідження: аналізу; синтезу; порівняння; формалізації та оцінювання матеріалу; абстрагування та кон’юнктурного аналізу (мислення). Результати дослідження: ідентифіковано ключові загрози на 2025 рік для України; запропоновано метод їх оцінювання на основі експертного аналізу за трьома критеріями: ймовірність реалізації, потенційний вплив, можливість контролю; визначено основні показники ВЕС у семи категоріях: економічні, військові, соціальні, інфраструктурні, технологічні, міжнародні та екологічні; розраховано інтегральний показник ВЕС. Теоретична цінність дослідження: у розробці підходу до оцінювання рівня ВЕС держави з урахуванням загроз національній безпеці, що дозволяє не тільки їх систематизувати, а й розрахувати інтегральний показник ВЕС на основі чого вдосконалити методологію безпекових досліджень. Тип статті: теоретичний, описовий, практичний, методичний.
23
Кудрявцев, В’ячеслав. "КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 30 (11 липня 2023): 106–16. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2023.30.106.
Full textAbstract:
УДК 330.34; JEL Classification: O10
 Кудрявцев В.М. КРИТЕРІЇ ТА ФАКТОРИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
 Мета. Виявити та згрупувати фактори сталого розвитку транспортного підприємства, що безпосередньо впливають на досягнення конкурентних переваг у соціально-економічній сфері, подолання актуальних викликів зовнішнього та внутрішнього середовища, зменшення потенційних ризиків і сприяють виживанню компанії. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені розгляду питання сталого розвитку взагалі та підприємств транспорту зокрема. В роботі використано метод аналізу та синтезу, системний підхід, метод узагальнення, метод порівняння, графічний метод. Результати. Нами запропоновано та розкрито критерії сталого розвитку транспортного підприємства: конкурентоспроможність, зниження фінансових і нефінансових ризиків, адаптивність (відповідність мінливим соціальним цінностям), прозорість (відкритість компанії на рівні двосторонньої комунікації), відповідальність за весь життєвий цикл основної діяльності, відкритість (партнерські стосунки зі стейкхолдерами), довгостроковість ("довгострокове розуміння часу"), економічна (фінансова) стійкість (беззбитковість, збереження платоспроможності та кредитоспроможності), соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічність, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екстремальність, соціальна стійкість, економічна стійкість, соціальна стійкість (лояльність стейкхолдерів організації), екологічна стійкість (допустимий вплив на навколишнє середовище), внесок компанії у сталий розвиток суспільства. Виокремлено шість груп чинників, до внутрішніх чинників належать управлінські, виробничі, фінансові та соціально-екологічні, до зовнішніх – прямі та непрямі чинники. Наукова новизна: Запропоновано та розширено систему факторів сталого розвитку транспортного підприємства, а саме класифікацію зовнішніх факторів сталого розвитку компанії доповнено новими факторами, що дають змогу визначити основні напрями діяльності підприємства для досягнення цілей сталого розвитку. Практична значущість: уточнено класифікацію внутрішніх чинників сталого розвитку, що є основою для розроблення методики інтегральної оцінки сталого розвитку транспортного підприємства.
24
КІРЕЙЦЕВА, ГАННА. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ВОДНОЇ СТРАТЕГІЇ МІСЬКИХ ГРОМАД". Herald of Khmelnytskyi National University. Technical sciences 347, № 1 (2025): 603–11. https://doi.org/10.31891/2307-5732-2025-347-84.
Full textAbstract:
У статті розроблено методику ідентифікації та мінімізації ризиків реалізації водної стратегії міських громад. На основі аналізу стану водних ресурсів Житомирської міської територіальної громади встановлено погіршення якості води, недостатність водоохоронних зон та перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Запропоновано класифікацію ризиків реалізації водної стратегії на спеціальні (пов'язані з конкретними стратегічними цілями) та загальні (що впливають на реалізацію стратегії в цілому). Розроблено кількісний інструментарій оцінки ризиків, що включає інтегральний показник ризику та шкали для оцінки ймовірності, впливу та достовірності. Проведено апробацію методики на прикладі оцінки ризиків забруднення річки Тетерів, визначено пріоритетні ризики (зростання концентрації марганцю та забруднення від неочищених скидів) та запропоновано заходи з їх мінімізації. Запропоновано організаційно-управлінські механізми для сталої реалізації водної стратегії, зокрема: міжсекторальну координаційну раду, систему електронного моніторингу якості води, механізм залучення громадськості, спеціалізований структурний підрозділ для управління ризиками, інтегровану інформаційну платформу та програму екологічної освіти. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання міськими громадами для систематизації процесу управління ризиками реалізації водної стратегії, здійснення їх кількісної оцінки та обґрунтованого визначення пріоритетних заходів для мінімізації найбільш критичних ризиків.
25
Пономаренко, Р. В., Л. Д. Пляцук, О. В. Третьяков, О. В. Черкашин та Й. Затько. "Прогнозування показників кисневого режиму поверхневого джерела в умовах водної екосистеми басейну Дніпра". Technogenic and ecological safety 7(1/2020) (1 травня 2020): 51–56. https://doi.org/10.5281/zenodo.3780086.
Full textAbstract:
В статті визначено адекватність прогнозної математичної моделі для прогнозування показників кисневого режиму в умовах басейну Дніпра на основі класичної моделі Стрітера-Фелпса, шляхом проведення ретроспективного аналізу даних кисневих показників Дніпра з подальшою перевіркою адекватності моделі Стрітера-Фелпса для умов басейну Дніпра. Методика. Ретроспективний аналіз було проведено за даними контролю забору води на Дніпрі в рамках Басейнового управління водними ресурсами на 12 постах. Дослідження проводили з використанням двокомпонентної моделі Стрітера-Фелпса, а також її модифікації (розчинений кисень - біологічне споживання кисню). Виявлено тенденції до погіршення кисневого режиму річки та збільшення біологічного споживання кисню за середньорічними показниками. Удосконалено математичну модель динаміки інтегральних показників екологічного стану водойми (модель Стрітера-Фелпса) шляхом доповнення корегуючими коефіцієнтами, що дозволяє з достатньо високою точністю прогнозувати зміну екологічного стану Дніпра. Оригінальність дослідження базується на інтегрованому підході, який включає проведення ретроспективного аналізу за наявними даними в базі Державного агентства водних ресурсів України, який враховує принципи збереження біорізноманіття, сталого використання водних ресурсів, управління та басейни річок, моніторинг та оцінку інформації про їх стан. В подальшому врахування більшої кількості складових моделі, може стати предметом досліджень в напрямку визначення оперативних методів контролю зміни екологічного стану поверхневого джерела.
26
Середа, М. С. "ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ТА ЗАГРОЗ ВПЛИВУ ТЕХНОГЕННО ПОРУШЕНИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД ЗВАЛИЩАМИ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ УГІДДЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 91–100. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.11.
Full textAbstract:
Проблема поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є надзвичайно актуальною для регіонів України. Звалища відходів займають цінні в сільськогосподарському значенні земельні ресур-си та забруднюють їх, створюють збитки довкіллю та сільському господарству. Тому метою наших досліджень стало формування методичних засад класифікації звалищ твердих побутових від-ходів за рівнем небезпеки для прилеглих територій для подальшого вибору методу відновлення таких територій. Визначено, що основними загрозами впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя є такі: загрози екологічного та санітар-но-гігієнічного характеру; загрози економічного та продовольчого характеру; загрози ресурсного характеру. Зважаючи на причинно-наслідковий зв’язок наявних загроз впливу техногенно порушених земель під звалищами твердих побутових відходів на сільськогосподарські угіддя сформовано комплекс показників, що характеризують рівень небезпечності звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій, визначені межі оцінювання рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій за інтегральною оцінкою. На основі проведеної оцінки рівня небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій на прикладі Полтавської області встановлено, що у зоні передкризового стану перебуває 40 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні кризового стану – 53 % від загальної кількості звалищ твердих побутових відходів; зоні критичного стану – 7 % від загальної їх кількості. Враховуючи, що більшість звалищ твердих побутових відходів знаходяться на відстані менше 200 м до сільськогос-подарських угідь (93 %), та мають передкризовий, кризовий або критичний рівень небезпеки для прилеглих територій, невирішеність проблем у цій сфері створює небезпеку для екологічної й продо-вольчої безпеки цих територій та сталого розвитку агроекосистем. Реалізація методичного підходу дає змогу оцінити рівень небезпеки звалищ твердих побутових відходів для прилеглих територій розвитку, визначити основні загрози та ризики для сільськогоподарських угідь, що знаходяться у зоні впливу звалищ твердих побутових відходів, та напрями їхнього подолання. Практичне застосування розробленої методики можливе в рамках програмно-цільового методу при розробці та реалізації національних та регіональних програм, спрямованих на поліпшення процесу управління сферою поводження з твердих побутових відходів.
27
Гривківська, О. В., та В. М. Дух. "МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКОСТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Economics and management, № 1 (2023) (21 квітня 2023): 22–27. http://dx.doi.org/10.36919/2312-7812.1.2023.22.
Full textAbstract:
У статті запропоновано методичний підхід до визначення ризикостійкості підприємства у забезпеченні ефективної його діяльності в умовах невизначеності, сутність якого полягає у використанні методу таксономії для визначення рівня стійкості підприємства до імовірних ризиків. Обгрунтовано, що традиційне управління ризиком в даний час на фінансово-господарську діяльність підприємства зосереджується на трьох широковідомих категоріях ризику: ризики небезпек, операційні ризики, фінансові ризики. Що стосується ризиків в інших областях діяльності підприємства (техніко-технологічної, кадрової, інформаційної, правової, екологічної безпеки та інших, виявленням і оцінкою та заходами щодо зменшення впливу), цим питанням зазвичай займаються керівники підприємств. Останнім часом при виборі того чи іншого методу управління ризиками менеджери керуються концепцією прийнятного ризику, відповідно до якої ризик, неприйнятний для підприємства, як правило, прийнятним стати не може. В основу методу таксономії покладено визначення так званої таксономічної відстані, тобто відстані між точками багатомірного простору, розмірність якого визначається кількістю ознак, що характеризують об’єкт дослідження. Розгорнуто представлено всі етапи проведення методу таксономії щодо визначення ризикостійкості підприємства у забезпеченні ефективної діяльності в умовах невизначеності. Запропоновано сукупність коефіцієнтів, які обумовлюють ресурси підприємства, зокрема, фінансові, матеріальні та кадрові, які в своїй сукупності і формують інтегральний показник ризикостійкості підприємства.
28
Проскура, В. Ф., Т. В. Черничко та Д. Верецький. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ". Цифрова економіка та економічна безпека, № 4 (13) (24 червня 2024): 61–67. http://dx.doi.org/10.32782/dees.13-9.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що не дивлячись на все ширше застосування цифровізації у сучасному житті, в економічній літературі все ж спостерігаються певні розбіжності у трактуванні окремих термінів. Зокрема, представлено визначення понять, яких притримуються більшість вітчизняних та закордонних вчених економістів, а саме: оцифровування – це переведення наявної аналогової інформації у цифровий формат; цифровізація – це певні зрушення в промисловості та бізнесі, які відбуваються в результаті застосування цифрових технологій; цифрова трансформація – це глобальні зміни в суспільстві внаслідок цифровізації. Сфокусовано увагу на тому, що саме по собі застосування процесів, пов’язаних з явищем цифровізації автоматично не призводить до активізації бізнес процесів та підвищення участі громадян в економічному і політичному житті країни та не забезпечує належної якості суспільного розвитку. Встановлено, що з’являються і нові проблеми, пов’язані з цифровізацією: захист обробки, зберігання та обігу даних; наслідки впровадження різних технологічних рішень, які потенційно можуть призвести до зниження рівня економічної безпеки підприємства. Як проміжний результат визначено, що термін «цифровізація» доцільно розглядати у глобальному та локальному (стосовно окремого підприємства) сенсі. Узагальнено основні підходи до визначення та методів діагностики економічної безпеки підприємства, але звернуто увагу на те, що їх спільним недоліком є відсутність врахування специфіки впливу на діяльність підприємства цифрової економіки. З метою усунення зазначеного недоліку запропоновано варіант методики оцінки економічної безпеки підприємств з врахуванням процесів цифровізації. Представлена система показників, що використовується в моделі охоплює п'ять складових економічної безпеки: кадрову, виробничо-технологічну, фінансову, екологічну та цифрову. Кожна складова містить декілька показників. Розкрито сутність та наведено стислу характеристика показників, які є у кожній із складових, уточнено особливості їх розрахунку. Особлива увага звернута на показники цифрової безпеки як складової загальної системи забезпечення економічної безпеки підприємства. У статті також особлива увага приділена алгоритму проведення інтегральної оцінки окремих складових економічної безпеки підприємства та інтегрального індексу за величиною якого визначається рівень економічної безпеки підприємства з врахуванням процесів цифровізації.
29
Лакас, Вероніка. "МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 61 (25 березня 2024). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-149.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню методичних підходів до оцінки інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів України, які спрямовані на обчислення інтегральних індексів та рейтингову оцінку регіонів за рівнем інвестиційного забезпечення сталого розвитку. Здійснено теоретичний аналіз наявних підходів до оцінки інвестицій на регіонального рівні, що дозволило систематизувати їх переваги та недоліки. Відображено основні етапи оцінки інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів. Визначено напрями інтегральної оцінки інвестиційного забезпечення сталого розвитку регіонів, які включають інвестиційне забезпечення економічної складової, інвестиційне забезпечення соціальної складової та інвестиційне забезпечення екологічної складової сталого розвитку. В межах кожного із напрямів інтегральної оцінки інвестиційного забезпечення визначено часткові показники та методику їх обчислення.
30
Drebot, Oksana, Nina Palianychko, Mariia Vysochanska, Liudmyla Sakharnatska та Yuliia Shpylova. "Оцінка сталого розвитку сільських територій". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 11, № 1 (2025). https://doi.org/10.51599/are.2025.11.01.05.
Full textAbstract:
Мета. Мета цієї роботи – удосконалити методичні підходи до оцінки розвитку сільських територій, запропонувати узагальнювальні показники, за якими визначають інтегральний показник їх оцінки, та запропонувати етапи й прогноз стратегічного управління сталим розвитком сільських територій України. Методологія / методика / підхід. Використано діалектичний метод пізнання, метод аналогій, статистичний та абстрактно-логічний методи. Оцінку екологічного та соціального розвитку сільських територій здійснено за методикою, розробленою Державною установою «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України». Вона включає розрахунок інтегрованих показників екологічного стану та соціального розвитку на основі просторових і демографічних даних. Результати. Виявлено, що реальні обсяги податків, сплачених сільськогосподарськими підприємствами до зведеного бюджету України, зменшилися на 27,5 % (2019–2023 рр.), водночас їхня частка в загальній сумі податкових надходжень скоротилася на 33,7 %. У сільській місцевості рівень безробіття зріс на 13,1 %, а чисельність робочої сили працездатного віку зменшилася на 4,1 % (2015–2021 рр.). Екологічні паспорти територіальних громад здебільшого не містять достатньої інформації про стан сільських територій, що обмежує можливості аналізу та планування сталого розвитку. Запропоновано модель оцінки екологічного стану та соціального розвитку сільських територій, яка базується на інтегрованих показниках. Розроблено алгоритм оцінки сталого розвитку, що включає визначення ключових регресорів, формування системи індикаторів, розрахунок інтегральних показників та їх апробацію на реальних даних. Наведено етапи стратегічного управління сталим розвитком сільських територій на шестирічний плановий період, які враховують процеси децентралізації влади, забезпечення екологічної рівноваги та розвиток соціальної інфраструктури. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено методичні підходи до оцінки розвитку сільських територій, запропоновано трирівневу систему інтегрованих показників, яка враховує екологічні, соціальні та економічні чинники. Розроблено й обґрунтовано комплекс відносних показників оцінювання соціально-екологічного рівня розвитку сільських територій за такими напрямами: екологічна ситуація, відтворення та розселення населення, сфера прикладання праці, умови проживання. Практична цінність / значущість. Результати дослідження сприятимуть сталому використанню ресурсного потенціалу сільських територій, підвищенню доходів громад, поліпшенню якості життя і збереженню довкілля, що є особливо важливим у контексті повоєнного відновлення України.
31
Markovych, I. H., V. I. Zadorozhna та I. F. Markovych. "ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА РІВНЯ БІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ КРАЇНИ". Інфекційні хвороби, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2017.4.8417.
Full textAbstract:
Мета роботи – за характером впливу медико-демографічних, соціальних, екологічних детермінант середовища життєдіяльності людини на поширеність інфекційних хвороб оцінити рівень біобезпеки регіонів країни.У статті представлено погляд на проблему біобезпеки, запропоновано методику оцінювання її рівня, окреслено вимоги до формування переліку індикаторів, способу їх стандартизації та процедури агрегування. Представлено результати рейтингового оцінювання регіонів за інтегральним показником рівня біобезпеки.Висновок. Адміністративні території України відрізняються за рівнем біобезпеки.
32
Семак, У. "Вплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 48 (10 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2020.48.28-33.
Full textAbstract:
Один із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тест-об'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.
33
Юхнов, Борис, Ігор Островський та Дмитро Корсаков. "Аналіз розвитку циркулярної економіки на прикладі застосування інтегральних індексів". Adaptive Management Theory and Practice Economics 13, № 26 (2022). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-13(26)-12.
Full textAbstract:
Значним теоретичним здобутком нашого часу стала концепція циркулярної економіки, яка передбачає формування балансу екологічних та економічних пріоритетів, а також аспектів соціального життя. Весь світ занепокоєний щодо стану довкілля та процесів, що ведуть до його погіршення. Тому відбувається поступова зміна звичної лінійної економічної моделі на більш екологічну циркулярну економіку.
 Сучасний стан економіки України, особливо на фоні серйозної пандемії коронавірусної хвороби, вимагає реалізації гнучких підходів до стимулювання розвитку нових моделей виробництва та споживання, людського розвитку, впровадження нових цифрових та енергозберігаючих технологій, спрямування великих обсягів ресурсів на охорону здоров'я та освіту. У цьому контексті значно актуалізовано питання узагальнення та статистичного виміру стану і перспектив розвитку зазначених процесів. З цієї точки зору дослідження і впровадження інтегральних показників, в тому числі індексів, є важливим як в теоретичному, так і в практичному плані.
 Метою даної статті є дослідження інтегральних показників як інструменту аналізу моделей розвитку циркулярної економіки. Для досягнення цієї мети авторами розглянуті сутність та основні напрямки формування циркулярної економіки в Україні (при цьому підкреслений суперечливий вплив пандемічних шоків на досягнення цілей сталого розвитку), визначено особливості інноваційних циркулярних бізнес-моделей. Також проаналізовані сутність і особливості використання інтегральних показників при аналізі циркулярної економіки та запропонований інтегральний індекс циркулярної економіки на підставі використання концепції екосистемних послуг.
 В дослідженні зазначено, що теоретичною основою визначення інтегрального індексу циркулярної економіки (ІІЦЕ) може стати концепція екосистемних послуг і платежів за ці послуги. Сьогодні переважна частина екосистемних послуг залишається безкоштовною, що являє собою класичний приклад «провалів ринку» з досить негативними наслідками для сталості екосистем і якості життя людей, зокрема, у великих містах. В такому випадку на перший план цих процесів повинна виходити держава, яка використовуючи всю потужність своєї соціально-економічної політики, повинна забезпечувати відновлення природних ресурсів загального користування.
 Автори планують продовжити дослідження концептуальних теоретико-методологічних положень циркулярної економіки, яке має бути спрямоване на вдосконалення інструментарію її оцінки, що сприятиме якісному досягненню цілей сталого розвитку суспільства.
34
Коблянська, Інна. "ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У РЕГІОНАЛЬНІЙ ПЛОЩИНІ З ПОЗИЦІЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Економіка та суспільство, № 56 (31 жовтня 2023). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-18.
Full textAbstract:
Дане дослідження спрямоване на визначення динаміки рівня сталого розвитку регіонів України за 2013-2021 рр. Результатом дослідження є розробка методичного підходу до оцінювання рівня сталого розвитку регіону, який базується на поєднанні складових індексу людського розвитку та інтегрального показника якості довкілля. Отримані оцінки засвідчили негативний вплив військових дій на території країни на всі регіони. Тенденція до зниження індексу сталого розвитку протягом 2014-2017 рр. зафіксована у всіх регіонах України. Лише незначна кількість регіонів змогли у 2021 р. відновитись і покращити значення показника порівняно з 2013 р. Найбільш уразливими виявились економічна сфера та здоровʼя населення. Покращення екологічної складової є, скоріше, наслідком економічного спаду, а не результатом свідомої політики. Отримані результати свідчать про необхідність зеленої трансформації технологічної основи економіки регіонів та відповідного вдосконалення регіональної політики.
35
Юхнов, Борис, Ігор Островський та Володимир Чухрай. "Соціальні інновації: механізми та методи їхнього оцінювання в системі імпакт-інвестування". Adaptive Management Theory and Practice Economics 14, № 28 (2022). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-14(28)-15.
Full textAbstract:
В статті розглянуто сутність процесів капіталізації й соціалізації, які здійснюються шляхом соціалізації інвестиційних проєктів. Показана їхня актуальність та практична значущість. Досліджено систему механізмів соціальних інновацій в системі імпакт-інвестування. Метою импакт-інвестування є одночасне досягнення фінансового результату і значимого соціального ефекту, тобто одержання доходу для інвестора й певної вигоди для суспільства. Головна відмінність імпакт-проєкту від звичайного соціального полягає в тому, що при імпакт-інвестуванні має місце стійка й довгострокова зміна в суспільних процесах, а не просте створення суспільного блага. Авторами виявлено, що одним з перспективних напрямків дослідження діалектики відносин капіталізації та соціалізації як чинників підвищення якості життя населення в системі імпакт-інвестування є дослідження і впровадження феномену соціальних інновацій, їх ролі і місця в сучасному суспільстві, механізмів розробки і функціонування, практичних аспектів впровадження. У ході дослідження булі виявлені чисельні варіації оцінки соціальної ефективності та ефективності соціальних інновацій (проєктів) в процесі імпакт-інвестування. Так, найчастішою у використанні є методика, стосовно якої ефективність соціальних інновацій доцільно оцінювати з урахуванням його потенційної привабливості для її учасників. З’ясовано, що загальна ефективність соціальних проєктів оцінюється за допомогою наступних значень: суспільна ефективність; комерційна ефективність; інтегральна ефективність. Для більш розгорнутого уявлення про ефективність соціальних інновацій (або проєктів) пропонується виділяти не три, а п’ять груп соціально-економічних ефектів: соціальні ефекти, економічні ефекти, екологічні ефекти, іміджеві ефекти, інші ефекти. Авторами розглянуті кожна з груп ефектів та відповідні їм показники оцінки. У статті авторами розроблена оригінальна методика оцінювання соціальних інновацій (або соціальних інноваційних проєктів).
36
Чобіток, Вікторія, Лариса Блудова та Алла Гребенюк. "Формування механізмів стійкого соціально-економічного розвитку Харківської області." Adaptive Management Theory and Practice Economics 12, № 24 (2021). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-12(24)-09.
Full textAbstract:
Анотація. На сучасному етапі розвитку економіка характеризується високим ступенем невизначеності. Відбувається складність економічних процесів, які вимагають значних зусиль для усунення виникаючих загроз та забезпечення економічної безпеки регіонів, зокрема Харківського регіону, який є одним з найбільш розвинутих промислових регіонів України. При цьому робиться акцент на регіональних системах, вирішення проблем яких визначає розвиток усієї економіки країни.
 Найбільш сприйнятливі до загроз економічної безпеки та соціально-економічного розвитку дотаційні регіони, в яких спостерігається спад виробництва основних галузей, великий розрив у рівнях розвитку, скорочення поставок сировини, слабка міжрегіональна взаємодія, скорочення обсягів виробництва, зниження інвестиційної привабливості, криміналізація економіки, демографічні проблеми, низький рівень життя та якість соціальних послуг, зниження довіри до державних установ, неефективність організаційної структури, нераціональність реалізованих регіональних заходів, погіршення екологічної ситуації та стану природного комплексу тощо. Всі ці фактори вимагають формування ефективних механізмів стійкого соціально-економічного розвитку регіонів, зокрема Харківської області, як одного із флагманів розвитку країни.
 Метою даної статті є формування ефективних механізмів стійкого соціально-економічного розвитку Харківської області в сучасних інноваційно-технологічних умовах.
 В статті визначено, що стратегічні програми розвитку регіонів характеризуються відсутністю конкретизації інструментів реалізації поставлених завдань та обґрунтування запропонованих заходів, що призводить до їх низької ефективності в управлінні сталим розвитком Харківської області. У зв’язку з цим вирішення проблеми сприймається як створення умов для соціально-економічного розвитку Харківської області, що враховують, як результати оцінки сталого розвитку за конкретними критеріями, так і набір необхідних дій, з урахуванням впливу мінливих умов. В більшості випадків, звітні документи, які характеризують рівень соціально-економічного розвитку Харківської області, не містять комплексної інтегральної оцінки, але містять кількісні дані за окремими галузями і сферами, порівнюючи їх не з максимальним рівнем, а переважно з базовим періодом.
 Авторами в статті детально проаналізовано основні показники ринку праці Харківської області за 2010-2020 рр. за даними Головного управління статистики в Харківській області.
 У статті проведено кореляційний аналіз, який використовується для візуалізації форми зв’язку між досліджуваними економічними показниками (середньооблікової кількості штатних працівників та середньомісячної заробітної плати (номінальної) за 2010-2020 рр. за даними Головного управління статистики в Харківській області).
 Ключові слова: соціально-економічний розвиток, Харківська область, сталий розвиток, кореляційний аналіз, трансформаційні процеси.