To see the other types of publications on this topic, follow the link: Інтелектуальний робот.
Journal articles on the topic 'Інтелектуальний робот'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Інтелектуальний робот.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Verbovska, L. S., та N. Ye Mykytiuk. "УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ В УМОВАХ ЗМІН". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (2021): 296–303. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.296-303.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів.
 Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.
2
Zhytomyrska, Tetiana. "Information and intellectual systems in modern management." Pedagogical Education:Theory and Practice, no. 32 (June 16, 2022): 42–55. http://dx.doi.org/10.32626/2309-9763.2022-32-42-55.
Full textAbstract:
Еволюція інформаційних технологій і систем все більшою мірою визначається їх інтелектуалізацією. Інтелектуальні інформаційні технології є однією з найбільш перспективних наукових і прикладних областей інформатики, що швидко розвиваються. Цілі інтелектуальних інформаційних технологій – розширення кола завдань, які вирішуються за допомогою комп'ютерів, особливо у слабо структурованих предметних галузях, та підвищення рівня інтелектуальної інформаційної підтримки сучасного спеціаліста, зокрема фахівця у галузі менеджменту. У запропонованому дослідженні розглядаються питання використання сучасних інтелектуальних інформаційних технологій в менеджменті. А саме застосування інтелектуальних інформаційних систем. Розкриваються функції штучного інтелекту, які можна використовувати для розробки інтелектуальної системи. Проаналізовано основну сутність даного поняття. Показано роль інтелектуальних систем у багатьох сферах. Визначено основні завдання цих систем. Розкриваються питання розробки та ефект застосування інтелектуальних інформаційних технологій у вирішенні завдань управління в умовах невизначеності та динамічності середовища функціонування організацій. Відзначається, що в управлінні аналіз даних охоплює процедури опису, діагностики, прогнозування, прийняття рішень і контролю. У роботі відзначається, що не зважаючи на значні успіхи в галузі штучного інтелекту, поки що існує певний розрив між технічними розробками, програмними засобами штучного інтелекту та можливостями їх ширшого практичного застосування, зокрема в менеджменті. На прикладі управління організаціями особливо добре видно переваги використання систем штучного інтелекту для вирішення як різних предметних завдань, так і для управління інтегрованою системою організацією загалом. Таким чином, інтелектуальна система може конструктивно виконувати функції підтримки прийняття рішень на конструктивніших рівнях. Головна відмінність інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень від інформаційнодовідкових систем у тому, що обов'язковим елементом функціонування є формування рекомендацій, чи проєктів рішень.
3
Котенко, Микола Віталійович. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ТА ПРАВОВИХ УЯВЛЕННЯХ ЮРИСТІВ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ". Kherson State University Herald Series Legal Sciences, № 2 (26 червня 2024): 5–8. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2024-2-1.
Full textAbstract:
Автором у роботі акцентовано увагу на актуальності теми дослідження, метою якого є вивчення історії становлення уявлень про власність та інтелектуальну діяльність, що представлені в поглядах юристів Стародавнього Риму. У процесі дослідження було застосовано такі методи: аксіологічний методологічний підхід, що визначив стратегію наукового дослідження, та історико-правовий метод. Результатами дослідження є комплекс положень, які характеризують інтелектуальну власність як об’єкт сприйняття в період античності, а саме: підсумовано, що інтелектуальна діяльність є виключною передумовою виникнення інтелектуальної власності, яка створюється людиною та в подальшому стає як індивідуальним, так і суспільним надбанням. Тим самим інтелектуальна власність набуває відповідного ціннісного змісту, який визначається потребами, інтересами, культурними особливостями та рівнем розвитку конкретного соціального середовища. Незважаючи на прадавній фундамент виникнення інтелектуальної власності в житті суспільства, наголошено, що інтелектуальна власність як правовий і науковий феномен з’явилася не так давно, а саме в просвітницький період розвитку європейської державницько-правової думки. Проте для остаточного правового та наукового виокремлення інтелектуальної власності вона проходить тривалий період зародження й розвитку перших уявлень про інтелектуальну діяльність та її результати, де важливе значення має її осмислення в поглядах юристів Стародавнього Риму та правове забезпечення. У змісті роботи розкрито і проаналізовано погляди римських юристів на питання власності та прав на неї, наведено приклади правового забезпечення створення й обігу безтілесних (нематеріальних) об’єктів. Враховуючи проведений аналіз, автором зроблено ряд висновків, а саме: фактично вже в часи Стародавнього Риму формуються не лише світоглядні, але й правові уявлення, які в подальшому визначили пізнавальний базис для виокремлення інтелектуальної власності та її сприйняття як важливої і невід’ємної складової життєдіяльності суспільства. Зокрема, йдеться про: 1) виокремлення перших об’єктів нематеріального світу (творів мистецтва, театру, літературних джерел тощо), їх визнання як загальносоціального надбання і результату інтелектуальної творчості людини та відповідного автора (авторів), що пов’язані з такими об’єктами нематеріального світу, будучи наділеними відповідними інтересами щодо їх існування, використання, поширення, охорони та захисту; 2) визнання важливості й безальтернативності державного та правового гарантування непорушності прав та інтересів суб’єктів, які мають відношення до створення, обігу, охорони, використання об’єктів матеріального та нематеріального світу; 3) закріплення на правовому рівні прав і засобів гарантування інтересів суб’єктів на об’єкти нематеріального світу, недопущення їх порушення.
4
ЛИНДІНА, Євгенія, та Олександр КОЗИНЕЦЬ. "РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛОГОПЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 108–17. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-108-117.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ Наукова стаття присвячена проблемі надання логопедичної допомоги дітям із порушеннями інтелектуального розвитку в хронології. Зокрема, йдеться про вчених різних галузей, які займалися дослідженням дітей з інтелектуальними порушенням та іншими варіантами порушеного розвитку, починаючи з ХІХ ст. й до сьогодні: Е. Сеген, Ж Демор, К. Грачова, Ж. Філіпп, П .Гонкур, Г. Сухарєва, М. Хватцев, Г. Каше, Д. Орлова, В. Лубовський, В. Тищенко та інші. У ХІХ ст. в науці переважав педагогічний підхід (організація системи виховання для дітей з інтелектуальними порушеннями). На початку ХХ ст. активно почали досліджуватися медичні проблеми інтелектуальної недостатності. До 1913 року переважно здійснювалася приватна лікувально-виховна допомога дітям із особливостями розвитку, яку проводили за високу матеріальну плату. Проте збільшення кількості дітей з інтелектуальними порушеннями дало поштовх до відкриття державних допоміжних класів з різними схемами виховання. Важливим для історії є 1931 рік, коли Народний комісаріат освіти видав наказ про введення загального обов’язкового початкового навчання «розумово відсталих дітей і підлітків», які страждають порушеннями мовлення. З цього періоду почалась спільна робота лікарів, педагогів та психологів щодо розвитку мовленнєвої діяльності дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. З кінця 80-х – початку 90 рр. ХХ ст. проводяться дослідження особливостей регуляційної функції мовлення при інтелектуальних порушеннях. На початку 1990-х років В. Тищенко застосував психолінгвістичний підхід до вивчення мовленнєвої функції дітей з інтелектуальними порушеннями. Це дало змогу виокремити інтелектуальний компонент мовленнєвої діяльності та обґрунтувати вербальні дії та знакові операції, які забезпечують засвоєння та використання мови. Робота В. Тищенка підтвердила правомірність виділення в мовленнєвій діяльності інтелектуального компонента. Ключові слова: порушення інтелектуального розвитку, історія логопедії, психолінгвістичний компонент, навчання, спеціальна школа.
5
Венгер, Світлана, та Андрій Марченко. "Інтелектуальна модель формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача на навчальній платформі". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 49, № 1 (2024): 160–70. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-160-170.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання створення інтелектуальної інформаційної технології керування освітнім процесом на навчальній-платформах, що дає змогу інтегрувати раніше отримані знання в освітній процес, автоматизувати процес планування освіти, забезпечити прозорість і контроль за формуванням навчального шляху здобувача вищої освіти. Метою статті є розроблення інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача на основі дигітал-технологій з використанням агента для адаптації процесу дистанційного навчання під визначений рівень набутих знань слухачем, курсантом (студентом). Під час написання статті застосовані методи дослідження: аналіз і синтез, метод графів та моделювання. Зазначений методологічний підхід дає змогу розробляти (удосконалювати) форми, методи та алгоритми реалізації сучасних дигітал-технологій для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти й створювати інтелектуального агента для адаптивної системи електронного навчання. В роботі показано, що для формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти доцільно створювати інтелектуальні інформаційні технології, що можуть забезпечити індивідуальний підхід до навчання. Створювати такі технології доцільно за методологією DevOps, що забезпечує взаємозалежність між розробкою та використанням програмного продукту, водночас доцільно використовувати мови програмування з відкритим кодом. Для побудови інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача, запропоновано поділити навчальні дисципліни на атомарні завершені частини – блоки (unit), зв’язки між якими доцільно описати теорією графів. Розроблено узагальнену схему інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача, що використовує агента, який має проводити тестування здобувача для визначення його рівня знань. Показано, що інтелектуальну модель доцільно розглядати на логічному та фізичному рівнях. Розроблено логічну і фізичну схеми інтелектуальної моделі формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача. Запропонована інтелектуальна модель є основою для створення інтелектуальних інформаційних технологій керування освітнім процесом на онлайн-платформах, що дає змогу оптимізувати процес навчання, економити час та ресурси, підвищує продуктивність освіти, адаптує освіту до індивідуальних потреб здобувача та сприяє створенню прозорого середовища навчання. Практичне значення статті полягає у наданні здобувачам вищої освіти нового інструменту для набуття нових компетентностей, адаптації освітнього процесу до навчальних потреб з урахуванням поточного рівня знань здобувача освіти. Цей інструмент являє собою розроблену інтелектуальну модель, що індивідуалізує навчання кожного здобувача, може допомогти інтегрувати отримані ним знання в освітній процес, враховувати його попередній практичний досвід. Зазначена технологія дасть змогу адаптувати здобувача до освітнього процесу та визначити подальший шлях його розвитку (підвищення кваліфікації за окремим напрямом, вступ до вищого військового навчального закладу, продовження навчання в магістратурі, ад’юнктурі (аспірантурі), докторантурі або навчання на L-курсах). Крім того, уточнено визначення термінів «індивідуальна освітня траєкторія здобувача», що доповнює існуючий науковий теоретичний апарат.
6
Маринчак, Роман Олегович. "ВПЛИВ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 2(28) (27 лютого 2024): 153–62. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2023-2(28)-153-162.
Full textAbstract:
У статті досліджено поняття інтелектуального потенціалу та його значення для розвитку країни, здійснено оцінку впливу міграційних процесів на формування і використання інтелектуального капіталу, визначено наслідки міграції для країн з точки зору інтелектокористування та запропоновано напрями збереження та ефективного управління інтелектуальним потенціалом України в контексті втрати частини людського капіталу внаслідок війни. Зазначено, що в сучасній епосі високих технологій та цифрової трансформації інтелектуальний потенціал країни відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку сучасного суспільства. Поняття інтелектуального капіталу країни визначено як набір нематеріальних ресурсів, які впливають на інноваційність, креативність та загальну здатність країни виробляти та використовувати знання для досягнення економічного зростання та конкурентоспроможності. Досліджено складові інтелектуального капіталу, якими є освіта та наука, технології, інтелектуальна власність , людські ресурси, економічна система, культурний і творчий потенціал, здатність до адаптації та інновації. Обгрунтовано значний вплив міграційних процесів на інтелектуальний потенціал країни та визначено наслідки міграції, які можуть бути як позитивними, так і негативними. Зокрема, для країн, які експортують людський капітал, міграція може призвести до втрати інтелектуального потенціалу. Однак для країн-імпортерів мігрантів це може стати джерелом нових талантів та інтелектуального капіталу, оскільки вони отримують підготовлених фахівців, які після адаптаційного періоду готові працювати і примножувати інтелектуальні цінності в нових умовах. Сучасна ситуація в Україні доводить, що в умовах війни і надзвичайних ситуацій зовнішні і внутрішні міграційні процеси активізуються, внаслідок чого мають місце значні втрати інтелектуального капіталу і потенціалу. Акцентовано на важливості управління інтелектуальним потенціалом в умовах міграції для його збереження та ефективного інтелектокористування. Для досягнення цієї мети необхідно розробляти політику, спрямовану на залучення талановитих фахівців, забезпечення їхніх прав та можливостей для професійного та особистого розвитку. Запропоновано напрями збереження та примноження інтелектуального потенціалу через створення стимулюючого середовища для науково-дослідного розвитку, підтримку освітніх програм та проєктів, всіляке сприяння інноваціям та технологічному розвитку. Для ефективного управління інтелектуальним потенціалом в умовах міграції також важливо розробляти механізми обміну знаннями та досвідом, а також залучати експертів із зарубіжжя для спільної роботи та реалізації проєктів.
7
Адаменко, Денис. "Аналіз підходів до дослідження інтелектуальних ресурсів: теорія і практика". Public administration aspects 12, № 2 (2024): 48–56. http://dx.doi.org/10.15421/152424.
Full textAbstract:
Актуальність. Інтелектуальні ресурси, як один з ключових аспектів сучасного розвитку, набувають значення у контексті глобалізації та інформаційного суспільства. Актуальність цього питання для України обумовлюється необхідністю інтеграції до світового економічного простору та підтримки інноваційного розвитку. Мета дослідження. Дослідити підходи до використання інтелектуальних ресурсів в Україні, визначити основні теоретичні та практичні аспекти їх застосування, а також розробити рекомендації для вдосконалення публічного управління та адміністрування у цій сфері. Результати. Особлива увага приділяється ролі державної політики у створенні умов для ефективного розвитку та використання інтелектуальних ресурсів, що є важливим фактором забезпечення національної конкурентоспроможності та інноваційного зростання. Дослідження показало, що сучасний стан інтелектуальних ресурсів в Україні характеризується високим рівнем освіти та наявністю потужних наукових шкіл. Проте існують проблеми, такі як недостатнє фінансування науки, відтік фахівців за кордон, недосконалість законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності та слабка інтеграція науки і виробництва. Результати дослідження включають рекомендації щодо вдосконалення державної політики у сфері підтримки науково-дослідницької роботи, захисту прав інтелектуальної власності та створення механізмів для ефективного трансферу знань і технологій. Розвиток інтелектуальних ресурсів вимагає системного підходу до їх дослідження та управління. Висновки. Для України це особливо важливо, адже інтелектуальні ресурси можуть стати рушійною силою інтеграції у глобальний економічний простір. Висновки статті підкреслюють необхідність створення умов для розвитку інноваційної діяльності, належного фінансування наукових досліджень, розвитку інноваційної інфраструктури та стимулювання міжнародної співпраці. Реалізація цих заходів дозволить підвищити рівень інноваційної активності, забезпечити сталий економічний розвиток та підвищити конкурентоспроможність України.
8
Стахурська, С. В. "Cистема управління інтелектуальним потенціалом на основі інструментарію брендингу". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 2(278) (6 червня 2023): 90–95. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2023-278-2-90-95.
Full textAbstract:
В представленій роботі розглянуті основні ні особливості формування системи управління інтелектуальним потенціалом підприємства на сонові використання брендингового інструментарію. Також визначено основні особливості інструментарію брендингу та його використання в умовах глобалізації та інноваційних змін. Метою представлено є роботи є визначення основних складових системи управління інтелектуальним потенціалом та можливості впровадження брендингового інструментарію для подальшого його розвитку. Визначено, що ефективна комунікація є ключовим елементом управління інтелектуальним потенціалом підприємства. Це включає розробку повідомлень, історій та повідомлень, які передають цінності, переваги та унікальність бренду підприємства. Комунікація повинна бути спрямована на різні зацікавлені сторони, включаючи клієнтів, співробітників, партнерів та інші зацікавлені групи.
 Ефективне управління інтелектуальним потенціалом підприємства передбачає створення неповторного брендового досвіду для клієнтів та співробітників. Це може включати персоналізовані послуги, інноваційні рішення, високу якість продукції та послуг, які роблять підприємство визнаним та привабливим для клієнтів.
 Інтелектуальна власність, така як патенти, авторські права та товарні знаки, є важливим активом підприємства. Її ефективне управління, включаючи захист, ліцензування та використання, допомагає підтримувати конкурентну перевагу та забезпечує стійкість бренду.
 Інтелектуальний потенціал підприємства включає його працівників. Залучення та утримання талановитих працівників, а також їх розвиток і стимулювання, є важливими факторами управління інтелектуальним потенціалом. Брендинг підприємства може впливати на привабливість роботодавця та рівень задоволеності працівників.
 Успішна система управління інтелектуальним потенціалом підприємства має включати постійний моніторинг та оновлення бренду. Це означає врахування змін в ринковому середовищі, потребах клієнтів та інших факторів, які можуть впливати на сприйняття та вартість бренду.
 Використання цих особливостей інструментарію брендингу в системі управління інтелектуальним потенціалом підприємства допомагає створити сильний бренд, який сприяє позитивному сприйняттю підприємства, залученню клієнтів та розвитку бізнесу.
9
Скалозуб, В. В., В. М. Горячкін та І. А. Терлецький. "Інтелектуальна технологія оптимізації керування потоками замовлень сервісних систем із неточно визначеними і природномовними даними". Science and Transport Progress, № 2(102) (15 червня 2023): 54–70. https://doi.org/10.15802/stp2023/288077.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Завдання щодо класифікації даних та оптимізації керувань потоками замовлень у системах обслуговування мають значне поширення. Розробка інтелектуальної інформаційної технології (ІІТ) оптимального керування потоками замовлень у сервісних системах (ОПЗС&С), з урахуванням неточно визначених та природномовних характеристик даних (НВД), що реалізована на основі модифікованої мережі Хеммінга (МХН), зараз є актуальною, має наукове і практичне значення. Основною мета роботи – розвиток і вдосконалення математичних моделей і процедур ОПЗС&С та формування ІІТ на основі МХН за НВД. <strong>Методика.</strong> Запропоновано нові постановки завдань ОПЗС&С, які відзначаються НВД. Удосконалено математичні моделі та інтелектуальні процедури оптимізації потоків ОПЗС&С на основі МХН. Розроблено програмні засоби для ІІТ на основі МХН та процедур процесів ОПЗС&С. Проведено числові дослідження коректності та ефективності рішень. <strong>Результати.</strong> Сформовано нові постановки завдань ОПЗС&С за НВД, які відрізняються можливостями врахування результатів вибору керувань на попередніх кроках. Виконано формування вдосконалених математичних моделей та продукційних інтелектуальних процедур ОПЗС&С на основі МХН, проведено аналіз сфери їх застосування. Розроблено та досліджено програмні засоби ІІТ для процесів ОПЗС&Сз НВД, проведено числовий експеримент для підтвердження достовірності та ефективності запропонованих моделей і методів процесів ОПЗС&С. <strong>Наукова новизна.</strong> У роботі вдосконалено математичні моделі, а також продукційні інтелектуальні процедури оптимізації потоків на основі результатів класифікації за МХН. Розроблено варіанти моделей функціонування процедур ОПЗС&С, де елементи потоків розглянуто або ізольовано від інших, або оптимальний для поточного елемента вибір керування впливає на обслуговування наступних елементів. <strong>Практична значимість.</strong> Розроблена на основі модифікованих мереж Хеммінга інтелектуальна інформаційна технологія дозволяє виконувати оптимізацію керувань потоками замовлень у сервісних системах з неточно визначеними та природномовними характеристиками даних.
10
ЯЦКЕВИЧ, І. В. "КРЕАТИВНІСТЬ У КОГНІТИВНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 1(84) (28 червня 2023): 265–70. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.37.
Full textAbstract:
Мета роботи – є дослідження ролі креативності у когнітивному менеджменті. Найважливішими ресурсами розвитку підприємства останнім часом стають люди та знання, якими вони володіють, зокрема, інтелектуальний капітал, професійна компетенція. Відбуваються серйозні соціально-економічні та технологічні зміни, що стимулюють увагу до більш ефективного управління інтелектуальними ресурсами підприємства. У роботі обґрунтовано, що інтелектуальні ресурси є сукупністю накопичених знань які створюються, поширюються та використовуються, сприяють формуванню нових управлінських технологій та підходів у менеджменті, як приклад когнітивний підхід. У роботі досліджено зміст, роль когнітивного менеджменту та основні його принципи на підприємствах. Обґрунтовано, що у когнітивному менеджменті головне – є постійне навчання з урахуванням досвіду функціонування та розвитку підприємства у відповідному підприємницькому середовищі; систематичне управління бізнес-процесами, з яких знання ідентифікуються, накопичуються, розподіляються та застосовуються. Всі працівники підприємства володіють відповідними знаннями, які здатні отримувати нові знання, удосконалювати їх, розвивати свою особистість, проявляти креативність, особливо у наш шалений і динамічний час інформаційного вибуху. У роботі досліджено роль працівників управління як креативників. У роботі визначено значимість креативності для підприємства, його особливості. Обґрунтовано, що креативний менеджмент стає важливим елементом системи управління сучасних підприємств та представляє специфічну систему управління творчим процесом розробки і реалізації креативної ідеї, заснованих на нестандартних й оригінальних рішеннях, як наслідок визначено – мета, роль, завдання. У роботі досліджено роль працівників управління як креативників на підприємстві та обґрунтовано їх значимість для когнітивного менеджменту
11
Кашина, Ганна, Лариса Громоздова та Інна Косяк. "ПІДГОТОВКА ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ: КІБЕРНЕТИЧНИЙ ВИМІР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ". Education. Innovation. Practice 12, № 4 (2024): 12–16. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i4-002.
Full textAbstract:
У статті розглянуто інтелектуальні системи як кібернетичну категорію ділового наукового контенту підготовки педагогів професійного навчання, зокрема за спеціальністю 015 Професійна освіта (спеціалізація цифрові технології). Встановлено, що професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, що дозволяють забезпечити оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, формування компетентності та розвиток професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Зазначено, що рівень підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти залежить від професійної освіти педагогічних працівників цих закладів. Акцентовано увагу на формуванні нового покоління фахівців, здатних самостійно змінювати професійні навички та кваліфікації, навчатися упродовж життя, підвищувати кваліфікацію, професійно самовдосконалюватися з урахуванням потреб ринку праці. Охарактеризовано сучасні технології, пов’язані з використанням ІКТ, що надають змогу розширити можливості отримання освіти під час пандемії COVID-19 та повномасштабної війни в нашій державі, зокрема застосування мережі Internet, зокрема хмаро орієнтованих середовищ, технологій дистанційного та змішаного навчання за допомогою платформ Microsoft Teams, Moodle, Skype, Zoom, Hangouts meet та ін. Окреслено понятійне поле досліджуваної дефініції «Інтелектуальна інформаційна система» як комплексу засобів (програмних, лінгвістичних, логіко-математичних тощо), який обробляє, накопичує та використовує значні обсяги інформації, забезпечує спілкування з людиною на природній мові, забезпечує високий рівень автоматизації при формуванні управлінських рішень на основі отриманої інформації, поточних та попередніх станів системи. Їх особливість полягає в акумуляції складних технологічних рішень для забезпечення автоматизації процесів обробки інформації та прийняття альтернативних рішень вирішення поставлених задач. Визначено категорію інтелектуальної системи у кібернетичному вимірі: Інтелектуальна система – це інтерфейсний інструментарій продовження інтелектуальних можливостей людини. Ця система має в своєму кібернетичному вимірі: вхід (Х)– інтелект людини, чорну скриню (Y) – програмний інформаційний продукт інтелектуальної діяльності людини та вихід (Z) – людину-користувача результату роботи системи.
12
Utosov, Yan, та Olena Utosova. "Спеціальна методика формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями". Педагогічний дискурс, № 29 (22 вересня 2020): 7–13. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2020.29.01.
Full textAbstract:
Робота присвячена питанням розвитку соціальної компетентності у підлітків з інтелектуальними порушеннями в умовах освітнього процесу та в позакласній роботі. Визначено актуальність цього питання для соціалізації учнів закладів спеціальної та інклюзивної освіти. На основі теоретичного аналізу останніх досліджень з проблеми визначено суть, складові та чинники формування соціальної компетентності. Обґрунтовано спеціальну методику формування її у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Спеціальна методика передбачає урахування можливостей кожного підлітка в умовах будь-яких змін педагогічних умов – від структури занять в класі до позакласної роботи, на будь-якому віковому етапі – від молодшого підліткового віку до юнацького. Представлена у статті спеціальна методика дозволить педагогам направляти корекційну роботу з підлітками на формування в кожного окремого учня конкретних компетентностей, які важливі саме для нього на наступній ланці навчання та соціалізації. Для успішного впровадження заявленої спеціальної методики в практику роботи закладів спеціальної та інклюзивної освіти автором статті розроблено та структуровано основні принципи формування соціальної компетентності підлітків з інтелектуальними порушеннями, основані на освітніх стандартах нової української школи (НУШ). У статті розкрито етапи та особливості впровадження спеціальної методики формування соціальних компетентностей у підлітків на заняттях і в позакласній роботі.
13
Сорока, М. Ю., Н. А. Сало та О. Г. Матющенко. "Інтелектуальна навчальна система підготовки диспетчерів управління повітряним рухом". Системи обробки інформації, № 2(161), (15 червня 2020): 29–36. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.161.04.
Full textAbstract:
В статті розглянуті основні методи організації інтелектуального навчального середовища підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Обґрунтована необхідність створення інтелектуальної навчальної системи в адаптивних тренажерах диспетчерів управління повітряним рухом. Інтелектуальні навчальні системи повинні базуватись на основі синтезу імітаційно-моделюючих комплексів у вигляді розподілених систем обробки даних для імітації поведінки середовища навчання. В роботі сформовані вимоги, що висуваються до побудови мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. З метою забезпечення моделювання інтелектуального поводження об'єктів, що входять у віртуальне середовище навчання, запропоновано створення інтелектуальних об'єктів, як елементів мультиагентної системи з використанням методів планування дій. Запропоновано підхід удосконалення та розширення функціональних можливостей системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом. Запропонована архітектура інтелектуального агента навчальної системи підготовки диспетчерів управління повітряним рухом створена на базі елементів InterRRa архітектури, що забезпечує взаємодію агента з зовнішнім середовищем та іншими агентами через модель фізичного представлення об'єкта. Наведена математична модель інтелектуального агента в якій враховано можливість здійснення впливу на зовнішнє середовище. Розроблена модель мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи яка забезпечує ідентифікацію ситуації в підсистемі підготовки і прийняття рішень, що виконує передачу управління на відповідний рівень ієрархії системи поводження інтелектуального агента. Особливістю розробленої структури мультиагентного середовища інтелектуальної навчальної системи є використання моделі поведінки інтелектуальних агентів, що забезпечують змінну поведінку і можливість рішення задач підготовки і прийняття рішень своїх подальших дій за допомогою різних моделей поведінки.
14
Максименко, Жанна, та Вероніка Командровська. "КОРЕЛЯЦІЙНО-РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В УКРАЇНІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 51 (2023): 383–96. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.4.51.2023.4049.
Full textAbstract:
У статті аналізуються процеси, пов’язані з управлінням інноваційними змінами, формуванням та розвитком інтелектуального капіталу в Україні. Мета дослідження - розкрити особливості та специфіку взаємозв’язку між управлінням інноваційними змінами, нарощуванням інтелектуального капіталу та зростання валового внутрішнього продукту України.У роботі розкрито сутність теорії управління змінами та управління інтелектуальним капіталом. Обґрунтовано сильні та слабкі позиції України у 2020-2021 роках за рейтингами інноваційного розвитку агентства Bloomberg, глобального інноваційного індексу, глобальної конкурентоспроможності талантів. Розглянуто наукові гіпотези: взаємозв’язку між управління інноваційними змінами та розвитком інтелектуального капіталу. Встановлено кореляційного-регресійний зв'язок між нарощуванням інтелектуального капіталу та інноваційним розвитком національної економіки.Проведений кореляційний аналіз дозволив визначити авторам стимулюючі та стримуючі фактори інтелектуально-інноваційного розвитку України. Визначено залежність індексу фізичного обсягу валової доданої вартості України від валової доданої вартості результатів освітньої, інформаційно-комунікаційної, наукової та професійної діяльності. Встановлено кореляційно-регресійну залежність між часткою витрат валового внутрішнього продукту на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також часткою впровадження інновацій в Україні. Авторами запропоновано власну економіко-математичну модель визначення потенційного валового внутрішнього продукту з урахуванням інтелектуальних та інноваційних показників соціально-економічного розвитку України.Незважаючи на пандемію COVID-19 та тяжкі наслідки воєнного стану в Україні, зовнішні загрози економічній безпеці, подальший інтелектуально-інноваційний розвиток України є актуальним та необхідним явищем в наш час.
15
Бєлова, О. Б. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Медична освіта, № 1 (20 квітня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.1.11876.
Full textAbstract:
У науковій роботі здійснено теоретичний аналіз особливостей розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями. Мета дослідження – теоретичне обґрунтування розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями. Завдання дослідження – висвітлити теоретичний аналіз наукової літератури, як класичних, так і сучасних досліджень, щодо проблеми вивчення; розглянути причини інтелектуальних порушень; висвітлити ступені інтелектуальних порушень за міжнародною медичною класифікацією (МКХ-10, DSM-IV-TR); проаналізувати специфіку розвитку мовлення у різних категорій дітей з інтелектуальними порушеннями. У результаті науково-теоретичного дослідження було визначено, що, залежно від своєрідності порушень та ступеня уражень кори головного мозку, мовленнєвий розвиток у дітей з інтелектуальними порушеннями має свої особливості. Визначено, що причинами інтелектуального недорозвинення є органічний вплив несприятливих чинників у пренатальному, натальному та постнатальному періодах розвитку дитини. Аналіз наукового дослідження вказує, що діти з інтелектуальними порушеннями мають усі форми порушень мовлення. У структурі системного мовленнєвого недорозвинення переважає семантичний дефект. Причини порушень мовлення визначаються ступеневою неврологічною симптоматикою. Медичний вплив, навчально-корекційна робота можуть наблизити деякі категорії дітей до типового мовленнєвого розвитку. Визначені аспекти дитячої логопатології вказують на специфіку психофізичних порушень. Основою мовленнєвої сформованості у дітей є розвиток сприймання звуків мови, правильна звуковимова, розуміння смислу слів, збагачений словниковий запас, морфологічно-синтаксична правильність мовлення, здійснення розповіді, переказу, діалогу, використання мовлення в соціальних ситуаціях.
16
Кляп, Маріанна Іванівна. "ДЕЯКІ АСПЕКТИ КОРЕКЦІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ". Педагогічна інноватика: сучасність та перспективи, № 6 (24 січня 2025): 34–39. https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2024-6-6.
Full textAbstract:
У статті досліджено окремі питання корекції розвитку дітей з порушеннями інтелекту на уроках трудового навчання. Підкреслено необхідність формування в школярів з інтелектуальною недостатністю таких необхідних вмінь та навичок як усвідомлення завдання, планування діяльності, самоконтроль та самооцінка. Розглянуто етапи планування, види самоконтролю. Зазначено, що з метою корекції розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями вчитель має проводити корекційну роботу системно та цілеспрямовано. Крім висвітлення питань корекції інтелектуальної сфери, стаття торкається можливостей уроків трудового навчання для стимуляції розвитку загальної та дрібної моторики. Зазначено доцільність використання з цією метою сучасних засобів художньої праці (вироби із бісеру, природніх матеріалів, специфічні вироби з паперу, квітникарство, писанкарство, лозоплетіння тощо).
17
Дубровська, Л. О., А. М. Горянська та В. П. Пісоцький. "Психолого-педагогічні особливості формування пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку". Research Notes, № 2 (28 серпня 2024): 8–15. http://dx.doi.org/10.31654/2663-4902-2024-pp-2-8-15.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розкриттю проблемі формування пізнавальних інтересів та інтелектуального розвитку у молодших школярів, проблемі співвідношення навчання і розумового розвитку. Автори пропонують підхід до формування у молодших школярів пізнавальних інтересів в процесі навчальної діяльності. У статті досліджуються проблеми розумового та інтелектуального зростання учнів, що зумовлюють розвиток розумової діяльності школярів та підвищують їх інтелектуальний рівень. Зазначено, що в молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності дітей, зміцнюються їхні уміння і навички самостійно засвоювати й осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою умовою виховання цих якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальний розвиток молодшого школяра. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, визначено, що інтелектуальний розвиток дитини в більшості залежить від того, в якому віці починають з нею займатись і наскільки інтенсивною буде її розумова робота. Підкреслено, що розумовий розвиток включає в себе ряд психічних процесів, таких як розвиток спостережливості та сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, уваги і кожен з цих процесів пов’язаний з іншими. Наголошено, що до початку молодшого шкільного віку сприйняття і пам’ять уже пройшли досить довгий шлях розвитку. Завдяки переходу мислення на новий, вищий щабель, відбувається перебудова всіх інших психічних процесів: пам’ять стає смисловою, а сприйняття осмисленим. Перехід мислення на новий щабель і пов’язана з цим перебудова всіх інших пізнавальних процесів складають основний зміст розумового розвитку в молодшому шкільному віці. Зауважено, що навчання та виховання ґрунтується на активній позиції школярів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження в навчаль[1]ний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних, інтелектуальних і творчих завдань, різні прийоми співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяють зміцненню інтересів дітей.
18
Клименко, I., А. Гайдай, C. Нікольський та В. Ткаченко. "Архітектурна концепція моніторингової системи на основі нейронного модуля ІоТ аналітики даних". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 41 (2022): 111–23. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.41.2022.271355.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є процеси збирання та аналізу даних в інтелектуальних системах, які обумовлюють проблему підвищення ефективності обробки даних в режимі реального часу. Предметом дослідження є інтелектуальні системи IoT, розроблені на основі технологій граничних обчислень і засоби для підвищення ефективності функціонування систем IoT з використанням нейронних мереж та машинного навчання. Метою роботи є розроблення архітектурної концепції програмно-апаратних засобів з використанням модуля інтелектуальної ІоТ аналітики даних на границіобчислень. Запропонована архітектурна концепція моніторингової системи сну людини, за рахунок використання навченої нейронної мережі для ІоТ аналітики даних дозволяє подолати обмеження ефективності обробки даних, та безпеки персональної інформації, а комбінація недорогого апаратного устаткування та доступної носимої електроніки спрямовані на зниження вартості доступність системи для широкого кола користувачів.
 Бібл. 9, іл. 9.
19
Демидович, І. М. "Методи інтелектуального аналізу тексту". Science and Transport Progress, № 3(103) (29 вересня 2023): 31–43. https://doi.org/10.15802/stp2023/295252.
Full textAbstract:
<strong>Мета.</strong> Методики обробки природномовних текстів застосовують для вирішення широкого кола завдань. Одне з найважчих завдань під час роботи з природномовним текстом для різних мов полягає в пошуку певних показників для подальшого визначення його авторства. Проблема досі є актуальною через відсутність уніфікованого інструменту чи методу для роботи з текстами різних мов. Робота з текстами української мови вимагає врахування її особливостей побудови слів та речень для отримання кращого результату. Основною метою представленої статті є аналіз наявних методів обробки текстів, їх особливостей та результативності в роботі з текстами різних мов. <strong>Методика.</strong> Методи обробки природномовних текстів систематизовано за типами й форматом, згідно з використовуваним інструментарієм та підходами. Для кожного методу розглянуто його особливості, результативність, сферу застосування та обмеження. Використано засоби системного аналізу для формування остаточної характеристики методу з урахуванням його призначення та можливостей. <strong>Результати.</strong> У ході дослідження методів виявлено такі з них, які використовують для інтелектуального аналізу текстів різних мов, їх сферу застосування, результативність у роботі з різними мовами, сильні та слабкі сторони. Це дозволить обрати ефективний інструментарій для роботи з текстами української мови. Установлено, що інтелектуальна обробка текстів – складне завдання, яке потребує індивідуального підходу до кожної мови для врахування її особливостей та отримання кращого результату. <strong>Наукова новизна.</strong> Сформовано основу для вибору ефективного методу в роботі з україномовними текстами, проаналізовано та систематизовано наявні методи інтелектуальної обробки тексту, їх особливості застосування, можливості та ефективність у роботі з текстами різних мов. <strong>Практична значимість.</strong> Робота дозволила визначити найбільш перспективні, ефективні та доцільні методи інтелектуального аналізу природномовних текстів, щоб у подальшому їх використати для обробки україномовних текстів.
20
Тимошин, Ю., та M. Шевченко. "Система інтелектуального управління для групи роботів". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 39 (2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247420.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є система інтелектуального управління мобільного робота. Проблема інтелектуального управління для групи мобільних роботів в умовах невизначеного середовища полягає в складності побудови еффективної системи управління з якісною системою ідентифікації ситуацій та використанням нейронних мереж, моделі яких дають достатньо точні дані для еффективної узгодженої взаємодії роботів у групі. В статті розглянуто систему управління поведінкою мобільного робота з використанням побудови сенсорної карти руху мобільного робота, а також його функціональну модель. Також побудовано структуру системи ідентифікації ситуацій координатора групи роботів згідно якої робот-координатор може обробляти інформацію що надходить з навколишнього середовища, будувати карту карту місцевості, ідентифікувати перешкоди, планувати траєкторії обходу перешкод базуючись на обробленій інформації, а також має можливість комунікації з координаторами інших груп та датацентром для злагодженої роботи груп мобільних роботів для ефетивного виконання завдання. Крім того в статті представлена концепція багаторівневої інтелектуальної системи управління мобільним роботів, в рамках якої запропоновано будувати інтелектуальниймодуль управління з трьох рівнів, виходячи з моделі мислення і класифікації завдань за рівнем інформації. Інтелектуальна система може бути використана разом з системою ідентифікації ситуацій для підвищення точності взаємодії як самого мобільного робота, так і групи мобільних роботів шляхом включення компонентів інтелектуальності в систему управління робота-координатора групи, або шляхом отримання оброблених даних з Центру моніторингу та управління через координатора групи. Розглянуто основні методи групового інтелектуального управління мобільними роботами.
 Бібл. 10, іл. 4.
21
Задорожнюк Н.О., Щьокіна Є.Ю. та Швєд М.О. "РОЗВИТОК ВІДНОСИН У СФЕРІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ". Економічний форум 1, № 1 (2021): 122–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-14.
Full textAbstract:
Відповідно до єдності різних аспектів відносин власності у статті визначено вплив на розвиток відносин у сфері інтелектуальної власності: економічний, правовий, соціальний, науково-технічний та психологічний. Особливу увагу у роботі приділено саме науково-технічному впливу. Визначено особливості прав інтелектуальної власності при застосуванні різноманітних технологій, таких як: діяльність у мережі Інтернет; робототехніка та штучний інтелект; тривимірний (3D) друк; діяльність на майданчиках краудсорсингу та застосування технології blockchain.
 Дослідження світового досвіду з ключових проблем у сфері інтелектуальної власності дозволили визначити різноманітні порушення прав цього виду власності. У цій роботі авторами запропоновано групування порушення прав у сфері інтелектуальної власності на три групи: порушення авторських та суміжних прав; порушення інтелектуальних прав на об’єкти промислової власності та порушення інтелектуальних прав власників на товарний знак. У межах кожної групи порушень розглянуто найбільш поширені види: плагіат авторського твору, контрафакція, промислове шпигунство (промисловий шпіонаж), патентний тролінг, кіберсквотинг, піратство у сфері інтелектуальної власності та діяльність «хмарних рантьє». Авторами запропоновано табличне відображення групування порушень прав у сфері інтелектуальної власності з зазначенням найбільш поширених видів порушень.
 Також у статті визначено актуальні тенденції еволюції інституту охорони прав інтелектуальної власності: поширення режиму охорони прав інтелектуальної власності на нові об'єкти та нетрадиційні сфери їх застосування; спрощення процедури отримання правової охорони об'єктів інтелектуальної власності; лібералізація відносин щодо використання результатів інтелектуальної діяльності за рахунок державного бюджету або спеціальних цільових фондів; поширення міжнародного співробітництва в галузі охорони прав інтелектуальної власності.
22
Samoilenko, A. O. "Регулювання міжнародного руху людських ресурсів України в умовах глобальної інтелектуалізації". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 250. http://dx.doi.org/10.15421/191628.
Full textAbstract:
В умовах глобальної інтелектуалізації технології інформаційно-комунікаційна та транспортна інфраструктури тісно пов’язані із використанням інтелектуальних і творчих можливостей людських ресурсів. Доцільне й актуальне питання щодо оптимізації регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення економічних інструментів стимулювання розвитку інтелектуального ресурсу України.Мета роботи – теоретичне обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів в Україні та економічних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу держави в умовах глобальної інтелектуалізації. Під час дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: індукція, дедукція, метод уявного експерименту й обґрунтування, теоретичне узагальнення.Зроблено висновок, що стратегічним напрямом економічної політики розвитку інтелектуального ресурсу України має бути державне регулювання міжнародного руху людських ресурсів за усіма їх формами, а саме: міграція, туризм, транзитно-професійні переміщення та віртуальний міжнародний рух. Розвиток інтелектуальних ресурсів України залежить від економічних інструментів, серед яких ми вважаємо за доцільне виділити: державний моніторинг процесів міжнародного руху, захист інтелектуальної власності, мотивування розвитку вітчизняних людських ресурсів, активізація міжнародної кооперації, сприяння інтелектуальній імміграції та рееміграції.Наукова новизна дослідження – обґрунтування рекомендацій щодо регулювання міжнародного руху людських ресурсів і визначення основних інструментів розвитку інтелектуального ресурсу в Україні.Практичне значення дослідження полягає в тому, що одержані результати можуть бути задіяні державними структурами для підвищення ефективності законодавчої бази та захисту інтелектуальних ресурсів України на національному й місцевому рівнях. У перспективі подальші дослідження можна використати для концептуалізації державної економічної політики регулювання міжнародного руху людських ресурсів України; вивчення досвіду передових країн світу із утримання інтелектуального ресурсу.
23
Зіменко, Л. М. "Метод забезпечення структурної живучості інтелектуальної надбудови з децентралізованим принципом управління". Refrigeration Engineering and Technology 53, № 5 (2017): 78–83. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v53i5.855.
Full textAbstract:
В роботі представлений метод оцінки структурної живучості інтелектуальної надбудови з децентралізованим принципом управління при наданні інтелектуальних сервісів в мережах наступного покоління. Для оцінки структурної живучості інтелектуальної надбудови запропоновано використання середньозваженого значення верхньої та нижньої меж структурної живучості. Визначено спосіб розрахунку верхньої та нижньої меж структурної живучості та виконано приклад реалізації методу забезпечення структурної живучості для інтелектуальної надбудови з децентралізованим принципом управління при використанні спеціалізованих серверів.
24
Ворох, Вікторія, та Тетяна Докучина. "ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ГРАМОТНОСТІ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Education. Innovation. Practice 10, № 8 (2023): 26–31. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol10i8-004.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі економічного виховання учнів з інтелектуальними порушеннями. Впровадження компетентнісного підходу в освіту актуалізує проблему формування фінансової грамотності учнів у процесі економічного виховання. Метою дослідження є аналіз проблеми економічного виховання як основи формування фінансової грамотності учнів з інтелектуальними порушеннями. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу та узагальнення літературних джерел. Охарактеризовано фінансову грамотність як одну із ключових компетентностей учнів. Обґрунтовано, що наявність інтелектуальних порушень негативно позначається на формуванні фінансової грамотності, зокрема учні з інтелектуальними порушеннями мають значні труднощі у розумінні економічних процесів та усвідомленні себе як суб’єкта економічних відносин, їм складно адаптуватись до самостійного економічного життя. Визначено, що формування фінансової грамотності є завданням економічного виховання, що передбачає не лише засвоєння систематизованих знань, умінь, навичок економічної діяльності, а й формування свідомої економічної поведінки, якостей особистості, потреби в економічних знаннях та розвиток інтересу до проблем економіки. Здійснено аналіз можливостей реалізації економічного виховання у процесі навчання, корекційно-розвиткової та позакласної роботи. Визначено, що уроки математики є базою для формування економічних знань; уроки трудового навчання забезпечують можливість інтегрування елементів практичної економічної діяльності у навчання. Економічне виховання учнів з інтелектуальними порушеннями може реалізуватись під час корекційно-розвиткової роботи, зокрема на заняттях з соціально-побутового орієнтування. Позакласна виховна робота сприяє формуванню пізнавального інтересу до економічних знань та ринкових відносин, економічної поведінки учнів. Визначено вагому роль сім’ї у реалізації завдань економічного виховання. Зроблено висновок про доцільність посилення ролі закладів освіти в економічному вихованні учнів з інтелектуальними порушеннями та поєднання зусиль з сім’ями дітей у цьому напрямі.
25
Пилипівна, Бааджи Наталія, Апалькова Інна Сергіївна та Яніцька Інна Анатоліївна. "ВРАХУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАВЛЕННЯ ЗАКОННИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ДІТЕЙ-ТВОРЦІВ У НОРМОТВОРЧІЙ ТА ПРАВОРЕАЛІЗАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Часопис цивілістики, № 43 (25 грудня 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i43.447.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню психологічних аспектів ставлення представників дітей-творців до їх правовоїграмотності. У роботі аналізується інтелектуальна власність, яка являє собою деякий продукт розумової діяльно-сті та дій особистості, що має нематеріальний характер, тобто є творінням людського інтелекту. Серед об’єктівправа інтелектуальної власності виокремлюють літературні та мистецькі твори, наукові винаходи, відкриття таінші результати інтелектуальної діяльності. Створенням таких об’єктів можуть займатися малолітні та неповнолітні діти-творці. Водночас має бути враховано, що дитяча творчість, навіть якщо вона підтримується батьками або іншими законними представниками дитини, потребує правової охорони та захисту в сучасному мінливому та непередбачуваному світі. Саме батьки та інші законні представники повинні відігравати значну роль у процесі створення такими дітьми об’єктів інтелектуальної власності. З’ясовано, що розвиток творчих здібностей неповнолітніх залежить від індивідуального розвитку, стилю дитячо-батьківських стосунків, складу сім’ї та стосунків між її членами, ставлення сім’ї до розвитку здібностей дитини, найближчого соціального середовища.Обґрунтовується, що в умовах активної комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених, зокрема,дітьми, набувають актуальності дослідження особливостей психології дитячої творчості, ролі батьків (інших законних представників) у процесі створення та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, створених малолітніми і неповнолітніми дітьми, та врахування можливих моделей сімейних відносин у процесі вдосконалення правових норм й юридичної практики, спрямованих на охорону та захист прав дітей-творців.Має бути враховано також, що від стилю сімейного виховання залежить рівень розвитку творчих здібностейта правової грамотності неповнолітніх. Найсприятливішим серед стилів виховання є «кооперація», за якої відбу-вається повноцінний розвиток особистості неповнолітньої дитини та захист її прав на інтелектуальну власність.
26
Головацька, С., І. Бурденко, К. Нагірська та А. Король. "БІХЕВІОРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ В УМОВАХ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 72–78. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-10.
Full textAbstract:
Умови невизначеності та ризику стрімко поглинають кожну сферу діяльності, адже модернізований світ - це часті економічні зміни, фінансові кризи і висока конкуренція. Поєднуючи все це у своїй роботі, бухгалтер витрачає максимальний рівень інтелектуальної та емоційної складової, що з плином часу може не тільки відобразитися на його зовнішньому стані, а й привести до пригнічення й хвороб, і в результаті до неефективної роботи та прийняття неправильних та неефективних рішень. Біхевіористична модель ставить на меті аналіз усіх психофізіологічних факторів та застосування їх – у разі позитивного впливу на стан працівника, або ж їх мінімізація – у разі, якщо вплив є негативним та шкідливим. Застосування поведінкової моделі допоможе не тільки зберегти значну кількість емоційних та інтелектуальних втрат облікового працівника, а ще й стабілізувати діяльність підприємства, що прямо залежить від його стану. Стаття присвячена дослідженню зв’язку біхевіористичної моделі на прийняття рішень бухгалтером в умовах ризику та невизначеності. Невизначеністю у цьому аспекті є не співпадіння практичних ситуацій з нормативними документами, при цьому обліковець повинен самостійно приймати рішення та втілювати його. Бухгалтер аналізує придатність кожного показника: як різні користувачі можуть його сприйняти, яка адекватність показника реальним процесам або очікуванням, який вплив можуть здійснити альтернативні облікові процедури на формування управлінських рішень. Інтелектуальне чи емоційне напруження бухгалтера доволі часто досягає максимального рівня, особливо під час складання звітів та проведення перевірок. Для стабілізації таких ситуацій можна використовувати моделі біхевіористичної теорії. У статті запропонована найдоречніша з них та представлені шляхи її практичного застосування, що є беззаперечно необхідним у беззбитковому та ефективному функціонуванні підприємства. Практичне її застосування може знадобитися при аналізі помилок в роботі бухгалтера та при бажанні позбутися негативних факторів та оптимізувати діяльність підприємства.
27
Сухарєва, Лариса. "РОБОТА ПЕДАГОГІВ НРЦ І СПЕЦІАЛЬНИХ ШКІЛ З ДІТЬМИ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ В ОНЛАЙН-РЕЖИМІ". Особлива дитина: навчання і виховання 116, № 4 (2024): 56–67. https://doi.org/10.33189/ectu.v116i4.196.
Full textAbstract:
Статтю присвячено аналізу роботи педагогів НРЦ і спеціальних шкіл з дітьми з інтелектуальними порушеннями в умовах воєнного стану в онлайн-режимі. Метою статті є розгляд особливостей роботи педагогів НРЦ та спеціальних шкіл з дітьми з інтелектуальними порушеннями під час воєнного стану в онлайн-режимі. Методи дослідження: аналіз наукової літератури для визначення основних понять дослідження; узагальнення наукових положень щодо дослідження роботи педагогів з дітьми з інтелектуальними порушеннями; метод синтезу щодо розгляду особливостей роботи педагогів НРЦ та спеціальних шкіл з дітьми з інтелектуальними порушеннями під час воєнного стану в онлайн-режимі. Результати. Дослідження показало, що робота педагогів НРЦ та спеціальних шкіл з дітьми з інтелектуальними порушеннями під час воєнного стану в онлайн-режимі є складним і багатогранним процесом, який враховує численні фактори. Зазначено, що під час проведення занять в дистанційному режимі педагоги активно впроваджують та використовують інформаційно-комунікаційні технології. Визначено головну мету навчання, соціалізації та соціально-трудової адаптації дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, а саме: забезпечення сприятливих умов для максимально можливого інтелектуального, духовного, фізичного, соціального розвитку кожної дитини з урахуванням її особистих потреб та можливостей; відпрацювання адаптованих життєво необхідних умінь і навичок соціальної адаптації, що сприяє підготовці до самостійного (або в спеціально підтримуючих умовах) життя. Розглянуто основні напрями роботи педагогів, які вони впроваджують з допомогою ІКТ. Проаналізовано етапи роботи педагогів під час роботи з дітьми з ООП. Обґрунтовано методи та прийоми навчання дітей з інтелектуальними порушеннями. Висновки. Педагоги повинні в своїй роботі дотримуватися індивідуального підходу до кожної дитини; створювати і підтримувати інклюзивне середовище; консультуватися з іншими фахівцями і активно залучати їх до навчання дітей з інтелектуальними порушеннями; забезпечувати психологічну підтримку для дітей з ООП та їхніх батьків; налагоджувати партнерство з батьками.
28
Романова, Інна, та Марина Васильєва. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПІДТРИМКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЛІТНІХ ЛЮДЕЙ В УМОВАХ КАРАНТИНУ". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 4 (31 грудня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.2(4).2021.15-20.
Full textAbstract:
Карантинні обмеження виявили проблеми в роботі соціальних інституцій з літніми людьми у напрямі підтримки інтелектуальної активності. Для поширення досвіду визначено необхідним узагальнити особливості підготовки майбутніх соціальних працівників до підтримки інтелектуальної активності літніх людей в умовах карантинних обмежень у ХНПУ імені Г.С.Сковороди. В освітньо-професійній програмі «Соціальна педагогіка» з підготовки здобувачів пер-шого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності «Соціальна робота» в ХНПУ імені Г.С.Сковороди виділено освітні компоненти, які дозволяють набути необхідних загальних і фахових компетентностей для роботи з літніми людьми в напрямі підтримки інтелектуальної активності. Доведено, що проблема підтримки інтелектуальної активності літніх людей входить до на-прямів наукових пошуків здобувачів. Вивчення змісту сайтів соціальних інституцій щодо підтримки інтелектуальної активності літніх людей; консультації зі стейкхолдерами ‒ громадськими організаціями, які надають соціальні послуги літнім людям, визначили необхідні доповнення до тематики освітніх компонентів. Проведене дослідження виявило необхідність комплексного підходу до розв’язання проблеми підтримки інтелектуальної активності літніх людей в умовах карантинних обмежень: на загальнодержавному рівні мають бути розроблені рекомендації для роботи з літніми людьми у визначеному напрямі; необхідною є розробка єдиної дозвіллєвої платформи для соціальної роботи з різними категоріями клієнтів соціальної галузі на рівні територіальної громади або держави, яка містила б ресурси й для літніх людей, можливості для проведення спільних віртуальних заходів (ігор, квестів, віртуальних виставок, майстер-класів) між клієнтами різних соціальних інституцій; в освітньо-професійні програми підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мають бути внесені необхідні освітні компоненти, що забезпечать готовність фахівців соціальної галузі до роботи з підтримки інтелектуальної активності літніх людей в умовах карантинних обмежень.
29
Гайченко, Андрій Віталійович, та Сергій Анатолійович Тюлєнєв. "ЗБЕРЕЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ". Expert Paradigm of Law and Public Administration, № 6(24) (1 березня 2023): 8–15. http://dx.doi.org/10.32689/2617-9660-2022-6(24)-8-15.
Full textAbstract:
Анотація. Російська збройна агресія зумовила суттєві виклики комплексного характеру як на макро-, так і на мікрорівні. Одним з таких викликів є загроза інтелектуальній власності в Україні. Метою статті є визначення особливостей та сучасних викликів для збереження інтелектуальної власності в контексті гібридних підходів РФ у своїй збройній агресії проти України. У статті вивчено сучасну проблематику царини інтелектуальної власності в Україні та новітні виклики, що постали на тлі збройної агресії РФ у лютому 2022 року. Наголошено на тому, що гібридизм російської збройної агресії зумовив як загострення проблем, що раніше існували в площині інтелектуальної власності в Україні, так і створив суттєво нові загрози у цій сфері. Описано хронологію щодо ситуації із захистом інтелектуальної власності в Україні на початку нового етапу російської збройної агресії у лютому 2022 р. Виділено ключові виклики, що постали перед українською професійною спільнотою та інституціями в царині інтелектуальної власності. Здійснено аналіз нещодавніх змін в законодавчій базі в контексті проблематики збереження інтелектуальної власності. Сформовано комплекс рекомендацій із збереження інтелектуальної власності, що складається з напрямків узгодження нормативно-правової бази та діджиталізації взаємодії Українського інституту інтелектуальної власності зі стейкхолдерами. Додатково в межах означеного комплексу заходів передбачено напрямок розробки та запровадження адекватного порядку роботи з власниками прав інтелектуальної власності та заявниками, які не проживають в Україні, а також розбудову системи комунікації зі стейкхолдерами. Це дослідження може бути корисним профільним дослідникам, експертам в галузі інтелектуальної власності, українському та іноземному бізнесу, юридичній спільноті, громадським організаціям, органам державної влади. Перспективами майбутніх досліджень є розширення аналізу проблематики узгодження нової нормативно-правової бази у сфері інтелектуальної власності, а також реалізація потенціалу діджиталізації в роботі українських інституцій зі стейкхолдерами в даній царині.
30
Chykharina, K. І. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕЛІТА»". Теорія та методика навчання та виховання, № 55 (2023): 134–46. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2023.55.12.
Full textAbstract:
У контексті сучасного наукового дискурсу термін «інтелектуальна еліта» має різноманітне тлумачення, що вимагає докладного й детального його розуміння. Дане дослідження спрямоване на вирішення актуального питання відсутності консенсусу в визначенні термінологічних меж «інтелектуальної еліти» шляхом проведення комплексного дослідження. Актуальність даного дослідження полягає в широкому використанні терміну у наукових, соціальних та політичних дискурсах, поєднаному з відсутністю універсально прийнятого визначення. Саме прошарок інтелектуальної еліти нації стає рушійною силою у розвитку країни, докладає зусиль у вирішенні нагальних проблем суспільства та розробці стратегії для побудови майбутнього. Шляхом глибокого аналізу витоків поняття та складових концепції «інтелектуальна еліта», це дослідження спрямоване не лише на узагальнення існуючих точок зору, але й на розширення та збагачення дискусії, надання власного визначення поняття «інтелектуальна еліта». Основна мета статті полягає у поглибленому аналізі існуючих точок зору щодо визначення поняття «інтелектуальна еліта», з’ясуванні суті терміну «інтелектуальна еліта», вдосконаленні розуміння к ог орти осіб, що вважаються частиною цього прошарку суспільства. Дослідження критично взаємодіє з поглядами визначних у чених, надаючи багатогранне розуміння функцій т а якостей інтелектуальної ел іти. Результати цього дослідження сприяють більш детальному виз на ченню поняття « інтелектуальна еліта » , розумінню впливу цього прошарку на суспільний прогрес. Методи дослідження, використані в роботі, включають: огляд літератури, контент аналіз, синтез, уз агальнення, розробку концептуального каркасу. Таким чином, бул о проведено комплексний огляд існуючих досліджень прошарку інтелектуальної еліти , проаналізовано здобутки вчених у царині визначення цього терміну, окреслено ряд фунцій прошарку інтелектуальної еліти . Крім того, було розроблено концептуальний каркас, який си нтезує здобутки науковців, надаючи комплексне та структуроване розуміння поняттю «інтелектуальна еліта». Комплексна дефініція, запропонована в статті, допомагає більш глибоко зрозуміти сутні сть поняття, створює підґрунтя для подальших досліджень у цьому на прямі.
31
Гой, Василь. "ВЕБСАЙТ ЯК ЕКОНОМІЧНЕ ПОНЯТТЯ І СКЛАДНИЙ ОБ’ЄКТ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 89–93. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253532.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є дослідження вебсайта як економічного поняття, також як складного об’єктаінтелектуальної власності. Описується історія виникнення одного з основних елементів цифрової еко-номіки вебсайта як економічного поняття. Наголошено, що всі вебсайти мають програмне забезпечен-ня, адресу в Інтернеті з відповідним інформаційним заповненням. Установлено, що вебсайт є продук-том трудової діяльності людей різних спеціальностей, тобто економічним поняттям. Створення веб-сайта — спільна робота різних фахівців. Усі вони мають авторські права на свою частину створеногоінтелектуального продукту. А вебсайт є складним об’єктом інтелектуальної власності, який має певнийправовий режим та проблеми його ідентифікації. Виходячи з природи та змісту, є підстави розглядатине елементарний вебсайт як складний об’єкт, який за цих умов розвитку інноваційних технологій, у томучислі цифрових, надає найповніший обсяг інтелектуальних прав як особі, яка організувала створен-ня складного об’єкта, так і авторам результатів інтелектуальної діяльності, що входять до його складу.Обґрунтовано,що нині недоцільно виділяти будь-які підстави для надання вебсайтові режиму особли-вого об’єкта авторських прав. Загалом, таке регулювання найоптимальніше, хоча вимагає подальшогодослідження в розвитку законодавства у сфері складних об’єктів. Перспективи подальших дослідженьполягають у ґрунтовних розвідках правового режиму вебсайтів як об’єктів інтелектуальної власнос-ті з метою вироблення концепції найбільш оптимального юридичного регулювання останніх. Аналізможливості використання методичних підходів і методів оцінки інтелектуальної власності для визна-чення вартості вебсайтів, розроблення методики оцінки вартості вебсайта як складного об’єкта інте-лектуальної власності, економіко-математична модель узгодження результатів оцінки вебсайта різнимиметодичними підходами, рекомендації щодо передавання і захисту прав на вебсайт як складний об’єктінтелектуальної власності.Ключові слова: інтернет, вебмайстер, економічне поняття, цифрова економіка, інтелектуальна влас-ність.Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 5.
32
Путров, С. Ю. "КОМАНДНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, № 46 (24 жовтня 2024): 91–97. https://doi.org/10.31392/udu-nc.series19.2024.46.14.
Full textAbstract:
У теоретико-оглядовій статті розглянуто сучасні наукові погляди на порушення інтелектуального розвитку у дітей дошкільного віку. Оглядово представлено характеристику інтелектуальних порушень за Міжнародною класифікацією хвороб 11 перегляду. Змодельовано структури команди корекційно-розвиткового супроводу для дітей досліджуваної категорії. Охарактеризовано корекційно-розвиткові завдання, які вирішує кожен спеціаліст команди супроводу дитини дошкільного віку з інтелектуальними порушеннями.
33
Ostrovska, Kateryna. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ ДЛЯ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ТЕСТУВАННЯ". System technologies 4, № 129 (2020): 146–59. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-14.
Full textAbstract:
Робота присвячена дослідженню методів інтелектуального аналізу даних для обробки результатів тестування з використанням мови Python.Метою даної роботи є дослідження методів інтелектуального аналізу даних засобами мови Python.Для досягнення поставленої мети необхідно вирішення наступних завдань: • дослідження етапів інтелектуального аналізу даних, особливостей підготовки і вивчення даних; • дослідження задач інтелектуального аналізу даних і методів їх рішення; • дослідження засобів мови Python для вирішення завдань інтелектуального аналізу даних; • практичне рішення задач ІАД: побудова моделей інтелектуального аналізу даних засобами мови Python; • аналіз якості побудованих моделей.У даній роботі був проведений інтелектуальний аналіз даних, отриманих з системи управління навчанням Moodle.
34
Войченко, Тетяна Олександрівна, А. О. Трофименко, Ю. Г. Якусевич та З. Я. Дорофєєва. "МЕТОД РОЗВ'ЯЗАННЯТРАНСПОРТНОЇ ЗАДАЧІ ДЛЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ НАОСНОВІ ВИКОРИСТАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ АГЕНТІВ". Vodnij transport, № 1(39) (8 лютого 2024): 145–52. https://doi.org/10.33298/2226-8553.2024.1.39.14.
Full textAbstract:
Метою статті є розробка методу розв'язання транспортної задачі для морських портів на основі використанні інтелектуальних агентів, який дозволяє отримати рішення, максимально близькі до оптимальних. Поставлена мета досягається шляхом постановки узагальненої модельної задачі маршрутизації, розробки процедур формування коаліцій агентів та розподілу бажаних дій агентів з можливістю зміни рейтингів успішності. Встановлено, щоу сучасний час, ефективним способом є розробка інтелектуальних програмних систем на основі мультиагентних систем та правил, що використовуються в морських транспортних технологіях. Загалом, агентне моделювання широко використовується для вивчення складних динамічних систем. Інтелектуальний агент, який має властивості автономності, соціальної поведінки, реактивності та про активності, є таким програмним об'єктом. У даній роботі термін "інтелектуальний транспортний агент" використовується для позначення агента, який розв'язує задачі маршрутизації, а також має можливість переміщення та характеристики швидкості та вантажопідйомності. Задача підвищення якості вирішення завдань маршрутизації великої розмірності на основі використання коаліцій інтелектуальних транспортних агентів, з оцінками успішності дій, що змінюються в процесі діяльності, єактуальною в рамках морських транспортних технологій. Найбільш суттєвим результатом є метод розв'язання транспортної задачі для морських портів на основі використання інтелектуальних агентів, що передбачає формування коаліцій агентів та розподіл бажаних дій з можливістю зміни рейтингів успішності. В рамках відповідного методу запропоновано процедури, які дозволяють забезпечити високу якість розв'язання транспортної задачі. У статті встановлено обчислювальні складності алгоритмів, що використовуються для реалізації цих процедур. Представлений підхід для створення агентів дозволяє збільшити гнучкість в їх поведінці, легко модифікувати їх і відокремити програмний код від опису дій, що визначають поведінку. Підхід, який базується на поліпшенні характеристик агентів в результаті виконання агентами дій, може бути застосований з метою наближення отриманих рішень до оптимальних результатів. Ключові слова: морський порт, транспортна задача, маршрутизація, інтелектуальний агент, мультиагент, коаліція.
35
Гайдукевич, С. В., та Н. П. Семенова. "РОЛЬ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ГУРТКА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 4(83) (10 квітня 2023): 185–93. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.27.
Full textAbstract:
У статті на базі студентського гуртка «Технічний сервіс та сучасні електротехнології» факультету енергетики та електротехніки відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» розглянуто роль науково-дослідних гуртків в навчальному процесі підготовки висококваліфікованих фахівців та основні аспектів їх діяльності, які сприяють розвитку професійного мислення, творчого росту та самовдосконалення студентів. Звернено увагу на ефективні методи та форми роботи гуртка. Акцентовано увагу на фактори, які стимулюють здобувачів вищої освіти до самостійної творчості, професійної спрямованості та зацікавленості до самовдосконалення та реалізації умінь і навиків в практичній та науковій роботі. Розглянуто вплив сучасних технологій на розвиток напряму науково-дослідного гуртка та запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності його функціонування. Студентський науково-дослідний гурток є підґрунтям професійної підготовки здобувачів вищої освіти, де формується інтелектуальний підхід до наукової та самостійної роботи, породжуються творчі здібності, уміння та навички, що базуються на суб’єктивних поглядах. Наукова робота, якою займаються гуртківці в рамках діяльності студентського гуртка, дозволяє оволодіти досвідом систематизації думок, послідовного викладення, аналізування та узагальнення одержаних результатів досліджень та дає змогу докладніше ознайомитися з теоретичними та практичними аспектами навчальних дисциплін. Автори вважають, що провідними факторами, які впливають на освітній процес є самостійна, практична та наукова робота. Результатом роботи гуртка є те, що студенти навчаються робити мультимедійні презентації, формувати доповіді, в яких представляють результати досліджень, роблять перші кроки у написанні тез, пробують себе у написанні статей, набувають навики ораторства та самостійності у виступах на наукових форумах, семінарах та конференціях, розробляють та виготовляють діючі установки, які безпосередньо впроваджуються у навчальний процес для виконання лабораторних робіт та проведення різноманітних досліджень.
36
Polozhyi, Denys, та Oleksandr Oriekhov. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ СИСТЕМИ АВТОМОБІЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ НА ОСНОВІ ХМАРНИХ АРХІТЕКТУР". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 74 (2023): 91–95. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.4.091.
Full textAbstract:
У роботі досліджено інтелектуальні системи автомобільної безпеки на основі хмарних архітектур. Показано взаємозв’язок сучасних систем автомобільної безпеки з технологією Інтернету речей. Охарактеризовано сучасні інтелектуальні системи автомобільної безпеки. Розкрито принципи формування основних функціональних складових систем. Доведено, що безсерверні обчислення є значним зрушенням у способах створення та розгортання додатків розробниками. Наголошено, що абстрагуючи базову інфраструктуру, безсерверні обчислення дозволяють розробникам зосередитись на написанні коду та створенні функціональних можливостей. Незважаючи на деякі обмеження, переваги безсерверних обчислень, включаючи масштабованість, економічність та гнучкість, роблять їх привабливим варіантом для багатьох випадків використання у сфері автомобільної безпеки. Охарактеризовано категорії користувачів системи, це користувачі системи, постачальники послуг з оцінки відповідності, адміністратори системної платформи. Описано принципи формування мікросервісів, зазначається, що у системі автомобільної безпеки результати обмеженого контексту безпосередньо інформують підрозділ мікросервісів. Остаточна конфігурація мікросервісів складається з трьох основних доменів: домен користувача, домен реалізації та домен правила. Сформовано комплексну архітектуру платформи, яку представлено графічно з відокремленням двох основних складових фронтенду та бекенду, описано структуру багаторівневої логіки надання послуг та потік даних у системі. Зазначається, що враховуючи масштабність сучасних інтелектуальних систем автомобільної безпеки запропонована архітектура може бути інтегрована під різні системи такі як виявлення несправності в роботі автомобіля, аварійне керування авто, система підтримки швидкості, тощо. Детально описано процес інтеграції системи та принцип роботи із застосуванням датчиків різного направлення.
37
Співак, А. Г. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У КОРЕКЦІЙНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія, № 45 (21 грудня 2023): 105–11. https://doi.org/10.31392/udu-nc.series19.2023.45.16.
Full textAbstract:
У статті аналізується використання нетрадиційних технологій в логопедичній роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями. Зокрема такі методи, як логоритміка, казкотерапія та музикотерапія, які використовуються для вдосконалення й оптимізації процесів корекції порушень мовленнєвого розвитку у дітей. Зазначено, що логопедична робота із включенням логоритмічних завдань має позитивні результати у розвитку мовлення дітей. Досліджено досвід сучасних теоретиків та практиків арт-терапії, які наголошують на актуальності проблем казкотерапевтичних методів роботи та ефективності її використання у логопедичній роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями. Встановлено, що музикотерапія позитивно впливає на розвиток гармонійної особистості дитини через вплив на комунікативні та інтелектуальні здібності, емоційно-почуттєву сферу, психофізіологічний стан. Охарактеризовано форми музикотерапії.
38
Тимошин, Ю., та М. Шевченко. "Інтелектуальне управління групою підводних транспортних підводних роботів з використанням робота-координатора". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 42 (2023): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.42.2023.279102.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вирішенню проблеми використання групи транспортних підводних роботів у невизначеному екологічному навколишньому середовищі шляхом впровадження у групу інтелектуального робота-координатора. Привиконанні завдання групою підводних мобільних роботів виникає необхідність у швидкій та точній координації руху групи на заданому маршруті для того, щоб кожен транспортний робот групи отримував як можна більше інформації про зміну параметрів групи транспортних роботів та навколишнього середовища та міг реагувати на появу динамічних перешкод разом з усією групою, не порушуючи груповий порядок та не створюючи аварійних ситуацій з об’єктами навколишнього середовища. За результатами дослідження пропонується використання інтелектуального робота-координатора, що має, можливість координувати дії групи, виконувати аналіз та обробку ситуацій, що зводить до мінімуму втручання людини-оператора та дає можливість роботу-координатору навчатись новим сценаріям обробки ситуацій перетворюючи їх із проблемних у робочі використовуючи модель аналізу та обробки ситуацій роботом-координатором, задля безаварійного управління групою транспортних підводних роботів.
 Бібл. 10, іл. 3, табл. 2
39
Varina, Hanna Borysivna, та Vilena Volodymyrivna Voronova. "ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СУПРОВОДУ РОДИНИ, ЯКА ВИХОВУЄ ДИТИНУ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 2 (24 червня 2024): 99–105. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.2.17.
Full textAbstract:
Наукова стаття присвячена аналізу системи супроводу родини, яка виховує дитину з інтелектуальними порушеннями. У статті подано аналіз сучасних зарубіжних досліджень сім'ї, яка виховує дитину з відхиленнями в інтелектуальному розвитку. Авторами виокремлено критерії, що визначають функціональність чи дисфункційність сім'ї даної категорії. Відповідно до виділених критеріїв охарактеризовано проблеми, типові для сім'ї дитини з інтелектуальними порушеннями. Враховуючи «проблемні поля» сім'ї, яка виховує дитину з інтелектуальною недостатністю, її комплексний психологічний супровід має бути спрямований на усвідомлення батьками специфіки виховання особливої дитини, формування адекватного ставлення до її особистості та захворювання, гармонізацію внутрішньосімейних відносин, що забезпечить оптимальне функціонування сім'ї. Розвиток і виховання дитини з інтелектуальною недостатністю вимагають більшої поінформованості батьків про захворювання, причини хвороби, її наслідки та потенційні можливості дитини. Сім'ї необхідна соціальна та психологічна допомога, яка має здійснюватися одночасно в кількох напрямках. Психолого-педагогічний супровід родини, яка виховує дитину з інтелектуальною недостатністю, має включати три рівні: макрорівень (рівень колективного взаємодії) – “школа відповідального батьківста” (батьківські лекторії); мезорівень (рівень групової психокорекційної роботи) – психокорекційні тренінги, спрямовані на вирішення психологічних проблем батьків; мікрорівень (рівень індивідуальної роботи) – психологічні консультації батьків. Наукова новизна статті полягає у розвитку ідей забезпечення позитивної соціалізації сімей, аналізу та систематизації чинників,що впливають на психологічне благополуччя та виховний потенціал сімей, які виховують дітей з інтелектуальними порушеннями. Практична значимість результатів імплементації комплексної трирівневої програми супроводу може бути використана в системі інклюзивної практики й спеціальної освіти при реалізації соціально-психологічного супроводу учнів з порушеннями інтелекту та надання допомоги членам їх сімей.
40
Ткачук, Андрій Геннадійович, Антон Валерійович Коваль, Анна Анатоліївна Гуменюк, Мартін Віталійович Богдановський та Марія Степанівна Гриневич. "Інтелектуальна мехатронна система «робот-гексапод»". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-66-72.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості конструкції мобільних роботів-гексаподів. Встановлено, що така мобільна платформа є біонічною системою, яка використовує для пересування шість ніг та імітує своїм зовнішнім виглядом і способом пересування павука. Робот-гексапод має шість рухомих ланок, а для забезпечення його руху достатньо всього лише трьох робочих. Перевагами робота є його висока прохідність на нерівних поверхнях порівняно з колісними платформами. Розроблено лабораторний макет автоматизованої мехатронної системи «робота-гексапода». Було обрано класичну конструктивну реалізацію робота, що передбачає шість кінцівок із трьома ступенями рухомості, які розміщені симетрично по три рухомі ланки з двох сторін робота і приводяться в рух завдяки вісімнадцяти серводвигунам. Розроблено систему керування роботом, яка полягає у плануванні переміщення робота з врахуванням інформації, що надходить з датчиків, які в свою чергу забезпечують загальний зворотний зв’язок, надаючи інформацію про різні параметри зовнішнього середовища. Для здійснення рухів гексапода реалізовано відповідний алгоритм, яким передбачено розподіл на дві групи кінцівок робота та систему дистанційного керування ним. Проведено моделювання переміщення робота за допомогою ROS + Gazebo.
41
Налобіна, Олена, Микола Голотюк, Олег Бундза, Андрій Шимко та Тарас Пилипака. "РОЗРОБКА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МАШИНАМИ". Науковий Журнал Метінвест Політехніки. Серія: Технічні науки, № 3 (27 березня 2025): 198–202. https://doi.org/10.32782/3041-2080/2025-3-26.
Full textAbstract:
Сучасний розвиток технологій сприяє широкому впровадженню інтелектуальних систем керування машинами в різних галузях промисловості, транспорту та сільського господарства. Інтелектуальні системи забезпечують автоматизацію управління, підвищують ефективність, надійність і безпеку експлуатації техніки, а також сприяють зменшенню витрат на технічне обслуговування та ремонт. У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти розробки інтелектуальних систем керування машинами, здійснено аналіз сучасних тенденцій і перспектив їх використання. У процесі дослідження проаналізовано наукові публікації та останні розробки в галузі інтелектуального керування, що дало змогу визначити основні проблеми та виклики, пов’язані з автоматизацією машинобудівних процесів. Сформульовано основні вимоги до інтелектуальних систем керування, що містять адаптивність, здатність до самонавчання, мінімізацію енерговитрат та підвищення надійності експлуатації. Для кількісної оцінки ефективності запропоновано багатофакторну математичну модель, яка враховує вплив основних параметрів, як-от навантаження, тривалість роботи та коефіцієнти регуляції. На основі моделі здійснено серію розрахунків та побудовано графічні залежності, які демонструють зміну ефективності роботи машин залежно від зовнішніх і внутрішніх факторів. Результати дослідження підтверджують, що впровадження інтелектуальних систем керування сприяє значному підвищенню продуктивності машин, зменшенню простоїв, покращенню технічного обслуговування та оптимізації витрат на експлуатацію. Одержані висновки можуть бути корисними для розробників техніки, науковців та інженерів, які працюють у сфері автоматизації та вдосконалення машинобудівних систем.
42
Kochkodan, Volodymyr. "ЦИФРОВІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ: СЬОГОДЕННЯ ТА МАЙБУТНЄ". Scientific Bulletin of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Series: Economics and Management in the Oil and Gas Industry), № 1(21) (3 липня 2020): 7–17. https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-1(21)-7-17.
Full textAbstract:
У статті розглянуто технології інтелектуальних нафтогазових родовищ, проаналізовано передумови впровадження даних технологій підприємствами НГК, виокремлено завдання, які необхідно вирішити компаніям на шляху доуспішного впровадження технологій, і наведено перелік послідовних етапів, реалізація яких дозволила успішне впровадження проектів цифровізації діяльності провідними нафтогазовими компаніями світу. Для дослідження використано методи порівняння, синтезу, узагальнення та системного підходу. Зазначено, що інтелектуальне нафтогазове родовище - це система контролю і управління нафтогазовими операціями в режимі реального часу, яка забезпечує безперервну оптимізацію інтегрованої моделі пласта і моделі управління видобуванням для підвищення видобування вуглеводнів, а також скорочує операційні та капітальні витрати. Розглянуто низку цифрових технологій, що знайшли своє використання в нафтогазовій галузі, а саме: віддалений моніторинг та контроль об’єктів у режимі реального часу, буріння в режимі реального часу, інтелектуальні свердловини, 4-D візуалізацію та моделювання. Досліджено передумови впровадження цифрових технологійпідприємствами НГК, до яких віднесено: наявність проблем з доступом до потрібних даних, що створює перешкоди в аналізі важливої інформації та в оптимізації виробництва; відсутність інтеграції між значною кількістю технічних додатків, які використовуютьінженери в процесі роботи; обмеженість досвіду та ризик втрати цінних знань про виробничі процеси; безперервні зміни та розвиток нормативних вимог до правил безпеки та охорони навколишнього середовища. Окреслено завдання, які необхідно вирішити компаніям на шляху доуспішної імплементації технологій, серед яких: подолання опору змінам; підвищення безпеки даних; уникнення перевантаження даними. Сформовано перелік послідовних етапів, реалізація яких забезпечила успішне впровадження проектів цифровізації діяльності провідними нафтогазовими компаніями світу. Першим етапом є розробка концепції інтелектуального нафтогазового родовища. На другому етапі необхідно правильно визначити шляхи організаційних змін, пов’язані з імплементацією інтелектуальних технологій. Наступним етапом є створення системи інформування персоналу на місцях про зміни. На останньому етапі доцільно провести інтеграцію інформаційних технологій. Встановлено, що впровадження технологій інтелектуальних нафтогазових родовищ на підприємствах НГК України повиннебути сфокусоване навколо людей, процесів та технологій, а їх використання дозволяє компаніям нарощувати темпи виробництва, підвищувати показники якості, знижувати експлуатаційні витрати та скорочувати простої обладнання.
43
СІМАК, Андрій, та Андрій ЮШКО. "ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ МОДУЛЬ ЗБОРУ ВІДКРИТИХ ДАНИХ В СИСТЕМІ РЕЙТИНГУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПЕРСОНАЛУ". MEASURING AND COMPUTING DEVICES IN TECHNOLOGICAL PROCESSES, № 1 (27 лютого 2025): 353–61. https://doi.org/10.31891/2219-9365-2025-81-45.
Full textAbstract:
У науковій роботі описано архітектуру модуля збору та обробки відкритих даних про наукові роботи працівників закладу вищої освіти, інтегрованого в рейтингову систему університету. Модуль працює в рамках системи рейтингування науково-педагогічних працівників, яка реалізована на фреймворку Laravel. Він включає графічний інтерфейс для користувачів (науковців, завідувачів кафедр, рецензентів, адміністраторів) та серверну частину на PHP з JavaScript. Для зберігання даних використовується MySQL сервер.Модуль автоматизує збір інформації про наукову діяльність, зокрема статті, конференційні публікації та інші роботи з джерел, як-от Web of Science, Google Scholar і Scopus. Розпізнавання та класифікація робіт відповідно до критеріїв рейтингової системи здійснюється за допомогою штучного інтелекту, що використовує трансформерну архітектуру із механізмом самоуваги (self-attention). Ця технологія дозволяє моделі аналізувати текстові дані, розуміти контекст і семантичні зв’язки між словами, та цей процес інтегрований через API OpenAI.Для збору даних використовується сервер на Node.js з Express.js і хмарне сховище MongoDB через GraphQL API. Сервер інтегрується з джерелами, як-от DSpace та Електронна бібліотека НАПН України. Багаторівнева архітектура підвищує надійність і масштабованість системи. Взаємодія з модулем відбувається через JWT Tokens, що забезпечує захист даних і доступ до них тільки авторизованим користувачам.
44
Стенін, О., В. Пасько, М. Солдатова та І. Дроздович. "Оперативне керування інженерними мережами міста на основі систем штучного інтелекту". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 44 (2024): 52–61. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.44.2024.302415.
Full textAbstract:
Функціонування сучасного міста базується на комплексі різноманітних засобів забезпечення життєдіяльності громадян і роботи організацій, у тому числі міських інженерних мереж (МІС), які забезпечують централізоване постачання електроенергії, тепла, газу, води тощо. Різним аспектам діяльності МІС присвячено досить багато робіт. Проте перспективи інтелектуалізації управління МІС з урахуванням наявності та розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) залишаються недостатньо вивченими. З розвитком сучасних інформаційних технологій стало можливим створювати інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень (ІСППР), здатні виконувати завдання управління такими великими системами, як інженерні мережі. У статті розглядається підхід до побудови ІСППР МІСситуаційного типу на основі нечіткої ситуаційної мережі. Такий підхід є універсальним і може слугувати потужним стимулом для створення інтелектуальних інформаційних технологій та розробки ефективних систем управління різними видами інфраструктурних об’єктів на території муніципального утворення. Наведений у статті алгоритм ситуаційного нечіткого керування базується на експертному методі формування та оцінки альтернатив управлінських рішень та структурній спільності орієнтованого графа нечіткої ситуаційної мережі. Бібл. 18, іл. 5
45
Chalyi, Serhii, та Volodymyr Leshchynskyi. "МОЖЛИВІСНА МОДЕЛЬ КАУЗАЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ПО ВХІДНІЙ ЗМІННІЙ ДЛЯ ПОБУДОВИ ПОЯСНЕННЯ В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ СИСТЕМІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 73 (2023): 138–43. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2023.3.138.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси побудови пояснень для отриманих в інтелектуальній інформаційній системі рішень. Метою побудова моделі причинно-наслідкових зав'язків для побудови пояснень в умовах невизначеності щодо станів інтелектуальної інформаційної системи, якщо остання представляється у вигляді чорного ящика. Завдання: структуризація пояснення з урахуванням особливостей когнітивної діяльності людини; формування необхідної та достатньої умови щодо каузальної залежності як складової пояснення з використанням теорії можливостей; розробка можливісної моделі каузальної залежності для одної вхідної змінної, яка враховує невизначеність щодо станів інтелектуальної системи. Використовуваними підходами є: підходи до побудови пояснень у когнітивній діяльності людини, підходи до побудови пояснень у пояснювальному штучному інтелекті. Отримані наступні результати. Структуровано пояснення як елемент когнітивної діяльності людини. Показано, що пояснення може бути представлено в двох аспектах: концептуальному, шляхом порівняння вхідної інформації із існуючою системою знань людини; тлумачному, шляхом порівнянні властивостей вхідних об'єктів. Запропоновано можливісні необхідна та достатня умови для каузальної залежності на базі однієї вхідної змінної, що лежить в основі пояснення. Запропоновано модель можливісної каузальної залежності для побудови пояснення в інтелектуальній системі. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному. Запропоновано модель можливісної каузальної залежності між вхідною змінною та результатом роботи інтелектуальної системи, що поєднує необхідну умову каузальності у вигляді рівня довіри до впливу вхідної змінної на результат та достатню умову каузальності у вигляді максимальної можливості впливу значення вхідної змінної на результат інтелектуальної системи. Модель дає можливість сформувати каузально-орієнтоване пояснення на основі зв'язку вхідної змінної і отриманого результату в умовах неповноти знань модель щодо стану інтелектуальної системи.
46
Шкурпела, Олександр, та Дмитро Коваленко. "ОГЛЯД АЛГОРИТМІВ ВІДСТЕЖЕННЯ ТОЧКИ МАКСИМАЛЬНОЇ ПОТУЖНОСТІ ДЛЯ ВІТРОУСТАНОВОК МАЛОЇ ПОТУЖНОСТІ". Молодий вчений, № 3 (134) (30 червня 2025): 27–31. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-3-134-18.
Full textAbstract:
У роботі проведено огляд основних алгоритмів відстеження точки максимальної потужності (MPPT), придатних для використання у вітроустановках малої потужності з асинхронним генератором із короткозамкненим ротором та дволанковим перетворювачем. Дослідження показало, що більшість робіт зосереджено на огляді алгоритмів MPPT для вітроустановок із синхронними генераторами з постійними магнітами, частково із асинхронними генераторами з фазним ротором та розгляді окремих алгоритмів для вітроустановок з асинхронними генераторами із короткозамкненим ротором. Дана робота приділяє увагу систематизації алгоритмів MPPT, оцінці їх переваг і недоліків для вітроустановок малої потужності з вказаним вище типом силового електрообладнання. Пропонується класифікація алгоритмів MPPT за двома основними групами: традиційні та інтелектуальні/гібридні (використання нечіткої логіки та штучних нейронних мереж), що у більшості збігається з класифікацією алгоритмів для вітроустановок з синхронними генераторами з постійними магнітами. Для вітроустановок малої потужності з асинхронним генератором із короткозамкненим ротором та дволанковим перетворювачем найбільший інтерес представляють традиційні алгоритми MPPT, оскільки вони не потребують значних обчислювальних ресурсів та можуть бути легко інтегровані до основної системи керування вітроустановки. Основні традиційні алгоритми розглянуто з урахуванням малої потужності вітроустановки та їх використання з асинхронним генератором із короткозамкненим ротором, що потребує збудження у процесі роботи. Результати роботи можуть бути використані при виборі оптимального алгоритму MPPT для подальшого дослідження систем керування вітроустановок малої потужності з асинхронним генератором із короткозамкненим ротором та дволанковим перетворювачем.
47
Шаповалова, О. В., та А. В. Лупенко. "НАВЧАННЯ ЯК СПРОБА РОЗВ’ЯЗАННЯ НАУКОВИХ ПРОБЛЕМ: КОМПОНЕНТА ДУАЛЬНОСТІ ОСВІТИ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 48 (25 грудня 2024): 288–96. https://doi.org/10.33216/2218-5461/2024-48-2-288-296.
Full textAbstract:
У статті узагальнено теоретичні та певні практичні здобутки освітян на шляху закладанняпідвалин щодо розгляду дуальної освіти у всій її комплексності. Аргументовано доцільність вдосконаленняне лише наявних моделей дуальної форм освіти, але також – розробки й перспективних моделей дляправників. Викладено досвід наукового керівництва студентськими навчально-дослідницькими заходами,підготовкою доповідей, статей, тез та інш., який дозволяє звернути увагу на питання розширення формзастосування елементів дуальної форми здобуття вищої освіти в процесі підготовки фахівців у галузіправа. Надається аргументація спроможності робочої гіпотези щодо сприйняття компонентою дуальної освіти навчання вдалу спробу розв’язання здобувачами наявних теоретичних та практичних проблем, які авторитетними фахівцями визнані як такі, що потребують дослідження.Запропоновано у процесі здобуття вищої юридичної освіти запровадити обов’язкове заохочення здобувачів освіти до активної науково-дослідної роботи та інтелектуальної публічності. Ключові слова: вища юридична освіта, дуальна форма здобуття освіти, робоча гіпотеза, науково- дослідна робота здобувача, інтелектуальна публічність, професійні академії.
48
Petrushyn, Borys. "ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ У ЦИФРОВІЙ ЕКОНОМІЦІ: ЗМІСТ ТА ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ТРАКТУВАНЬ". Law Review of Kyiv University of Law, № 3 (6 жовтня 2023): 152–56. http://dx.doi.org/10.36695/2219-5521.3.2023.30.
Full textAbstract:
Авторська увага зосереджена на феномені й відповідному йому понятті «правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці». Вказане поняття розглядається у зв’язку з розвитком цифрової економіки, в умовах якої інтелектуальна власність набуває статусу потужного бюджетоутворюючого засобу й потребує відповідного правого захисту. Метою представленого дослідження є інвентаризація наявних наукових підходів до визначення поняття «правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці» задля уточнення його змісту й особливостей сучасних трактувань. На підставі проведеного теоретичного дослідження узагальнено принципові для розуміння феномену правового захисту положення й характеристики. В роботі наводиться елементна структура правової охорони. Автором представлено власний варіант визначення поняття «правовий захист інтелектуальної власності у цифровій економіці», а також сформульовані пропозиції, щодо осучаснення термінологічного апарату національної юридичної науки.
49
ПОВХАН, І. Ф., А. В. ЛЕГЕЗА, В. Я. САРОЗ та В. О. ЯКОВЛЕВ. "ЗАДАЧА ОЦІНКИ ЯКОСТІ НАВЧАЛЬНОГО КОНТЕНТУ". Вісник Херсонського національного технічного університету, № 3(90) (27 листопада 2024): 278–84. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.3.34.
Full textAbstract:
В роботі показані особливості організації онлайн навчання в межах освітнього простору, представлена технологія для оцінки загальної якості онлайн-курсу (електронного контенту) за допомогою інформаційної платформи дистанційного навчання. Сучасна освіта характеризується стійкою тенденцією переходу до цифровізації та персоніфікації навчання. Модернізація освіти в даний час пов‘язана з впровадженням адаптивних, практико-орієнтованих і гнучких освітніх програм. У той же час, існуючі платформи для створення електронних навчальних курсів, поки не мають можливостей для інтелектуалізації процесу навчання, гнучкої адаптації змісту освіти під індивідуальні потреби учасників навчального процесу, не містять зручних інтелектуальних інструментів для підтримки розробників онлайн-курсів, автоматизації рутинних операцій зі структурування освітнього контенту. Представлена концепція персонального навчального середовища, яка формуються за допо- могою групи сервісів, заснованих на активній участі користувачів в процесі створення навчального контенту. Ці сервіси та служби отримали назву соціальних сервісів і представляють основу сучасної концепції Web 2.0/3.0. Виділена їх ключова ознака – використання колективного розуму, розподіленої інтелектуальної системи. Підкреслено, що навчальний процес з простої передачі даних, навчального контенту перетворюється в колективний процес створення контенту, який заснований на спільній роботі та всебічній комунікації. Учасники персональних навчальних середовищ навчаються створювати інформаційні зв‘язки, комунікаційні ліній, самостійно добувати і передавати знання та користуватися ними. В роботі запропонована базова класифікація підходів оцінки якості онлайн курсів та електронного контенту, яку можна буде в перспективі доповнити та розширити. Показано, що в найпростішому випадку загальна процедура оцінювання, експертизи навчального курсу будується на математичній обробці оцінених експертами сукупності показників якості курсу (визначення важливості та інформативності показників, усередненні). Ефективні інтелектуальні алгоритми обробки даних лежать в основі розробки адаптивної технології онлайн-навчання впроваджені в навчальні процеси. Розроблені основні принципи синтезу системи оцінки якості онлайн-курсів.
50
Петрик, А. М. "Українська тематика у публіцистичній спадщині Антанаса Сметони (1874-1944)". Problems of World History, № 28 (7 січня 2025): 185–97. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2024-28-11.
Full textAbstract:
Дана стаття фокусується на інтелектуальній спадщині видатного литовського політичного і державного діяча Антанаса Сметони. Першого президента демократичної Литви у 1919–1920 рр. Автократичного керівника Литовської держави у 1926–1940 рр. Окрім політичної діяльності ця особистість є знаковою у громадському і культурному сегменті литовського національного руху доби пізнього етапу національного відродження. А. Сметона вів активну видавничу та редакторську роботу у царині литовськомовних засобів масової інформації. Організовував ефективне продукування просвітницького контенту для литовського читача. Окрім цього, майбутній президент залишив по собі значний масив публіцистичного матеріалу. «Українське питання» кидало відблиск на обидві вищезазначені іпостасі А. Сметони – політика та інтелектуала. Україна, з її минулим та сучасним, перебувала у сфері його зацікавлень від раннього етапу творчої діяльності на початку ХХ ст. Так само давньою була комунікація з українськими інтелектуальними елітами. Роки революції та збройної визвольної боротьби трансформували старі зв’язки, перевели їх на нову платформу. Керована А. Сметоною Литва надавала підтримку українським революційно-визвольним структурам протягом 1920–1930-х рр. Ця підтримка ґрунтувалася на стратегічних литовських інтересах, втім, базувалася і на фундаменті обізнаності литовського національного лідера у реаліях України та її народу. У нашій роботі ми торкнемося малодослідженої складової публіцистичного продукту А. Сметони, а саме української тематики в його інтелектуальному доробку. Робота фокусується на багатоскладовій цілі – заповнені лакун у студіях української історичної литуаністики та балтистики у контексті новітньої доби, а також відтворення деяких невисвітлених донині аспектів українсько-литовських відносин ХХ ст. Це здійснюється через аналіз творчої спадщини А. Сметони. Особливу увагу нами приділено його знаковим публіцистичним творінням українознавчого спрямування.