Journal articles on the topic 'Інформаційні бази аналізу'

Анотація. В даній науковій статті розкрито основні засади цифровізації підрозділів Укрбюро Інтерполу. Відзначено, що всі правоохоронні органи України надають Укрбюро Інтерполу надають інформацію для внесення її до банку даних Інтерполу, з метою якісного співробітництва. Інформація, що вноситься має вимоги, що визначені міжнародною правоохоронною спільнотою, та допомагає розкрити злочини. На основі аналізу наданої правоохоронними органами інформації для Інтерполу дає можливість стверджувати, що на сьогодні виникає потреба в інформаційних базах даних публічно-правового характеру: 1. багато країн ввели на території своїх країн обов’язкову реєстрацію прайпед-абонентів. Вважаємо, доцільно створити міжнародну базу даних зареєстрованих прайпед-абонентів. В країнах, де реєстрація є не обов’язковою, додавати інформацію про тих абонентів, які добровільно прив’язали власну СІМ-карту до паспорта. Запропоновано для швидкого та якісного розкриття злочинів ввести інформаційні міжнародні бази даних засобів мобільного зв’язку. Так як засоби стільникового зв’язку є сьогодні все більш поліфункціональними, це джерела криміналістично значущої інформації, яку слід активно використовувати з метою виявлення, розкриття, розслідування та, звичайно ж, попередження злочинів. Стільниковий телефон це не тільки і не стільки засіб зв’язку, а й база даних різних сфер діяльності людини, і навіть знаряддя скоєння злочинів. Електронна комунікація, що здійснюється за допомогою мобільного зв’язку та мережі Інтернет, найчастіше є основним способом спілкування в рамках злочинної діяльності. Доведено необхідність створення міжнародних бази даних юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Даний інформаційний фонд з максимально повних, достовірних, захищених, оперативно обновлюваних даних про зареєстрованих юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців також буде сприяти розкриттю багатьох злочинів економічного характеру.

Наведені причини необхідності створення методів аналізу структурованих медичних записів при розробці системи обміну медичною інформацією між різними медичними інформаційними системами. Запропоновано теоретико-множинну модель аналізу даних FVA. На основі даної моделі побудовано модель інформаційної системи, що використовує структуровані дані. Проведено дослідження медичних систем за впровадження FVA-моделі, на основі чого було запропоновано принцип роботи системи обміну медичною інформацією «Елемент», в якому перевірка медичних записів складається з чотирьох етапів. При обробці медичних записів встановлюються зв’язки між полями F, їх значеннями V, функціями точності A та медичними записами MR.На основі FVA-моделі запропоновано базу даних системи обміну медичною інформацією, побудовано її структуру та представлено її компоненти. Структура бази даних складається з наступних компонентів: медичні інформаційні системи, медичні записи, пацієнти, лікарі, медичні заклади, медичні стандарти, ключові слова, синоніми до ключових слів, помилки в ключових словах та функції точності. Даних компонентів достатньо для представлення системи обміну медичною інформацією на основі FVA-моделі.

Ця стаття підкреслює важливість формування інтегрованої інформаційної платформи при впровадженні ревеню менеджменту на підприємствах. Імплементація ревеню менеджменту в управлінські процеси дозволяє впорядкувати процеси ціноутворення, вибору каналів дистрибуції, інтегрувати інформаційно-комунікаційну систему прийняття рішень. Обґрунтовано, що інтегрована інформаційна платформа ревеню менеджменту – це консолідована інформаційно-комунікаційна система, що дозволяє реалізувати механізми взаємодії підприємств в економіко-інформаційному просторі та здійснювати акумулювання, обробку, розподіл, використання консолідованої інформації з метою інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень в операційному та стратегічному менеджменті. Встановлено, що архітектура зазначеної платформи забезпечується 4-ри рівневою системою формування інформаційного простору: сенсорною (база зовнішньої інформації); реалізаційною (розподільча інформаційна система, яка забезпечує інформаційну, економічну чи комерційну взаємодію підприємств); когнітивною (розподільча база знань, яка дозволяє акумулювати інформаційні потоки та передавати підприємствам для прийняття управлінських рішень); персоніфікованою або локальною (індивідуальна база інформації підприємства, персональна інформаційна система). Інноваційна модель інтегрованої інформаційної платформи ревеню менеджменту дозволить підвищувати результативність збору та аналізу даних, сегментування ринку, прогнозування попиту, формування та реалізації виробничих, збутових, цінових стратегій, управління операційною діяльністю, оцінювання ефективності функціонування бізнесу.

Стаття присвячена дослідженню ролі інформаційних технологій в управлінні знаннями та аналізу їхнього впливу на ефективність бізнес-процесів, наукової діяльності та освітнього середовища. Визначено, що основними способами використання інформаційних технологій в управлінні знаннями є: системи управління знаннями, платформи для спільної роботи, електронні бібліотеки та архіви, системи управління навчанням, бази знань, інструменти управління проєктами, інструменти обробки та аналізу даних, системи штучного інтелекту та машинного навчання, соціальні мережі та комунікаційні платформи. Охарактеризовано роль соціальних мереж та штучного інтелекту в процесах управління знаннями та окреслено основні ризики, які пов’язані з їхнім використанням. Узагальнено соціально-економічні вигоди компаній від використання інформаційних технологій в управлінні знаннями.

Обґрунтовано необхідність аналітичного забезпечення управління кредиторською заборгованістю підприємства, оскільки розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і ухваленні управлінських рішень після забезпечення ефективності розрахунків з кредиторами. Збільшення або зниження кредиторської заборгованості приводять до зміни фінансового становища підприємства. Визначено основні інформаційні потреби менеджменту щодо заборгованості. Зазначено, що ефективність управління заборгованістю значно залежить від якості його інформаційного забезпечення, яке, своєю чергою, ґрунтується насамперед на аналізі наявної інформаційної бази щодо заборгованості підприємства. Досліджено методику аналізу заборгованості з метою інформаційного забезпечення управління нею, а саме: загальний обсяг кредиторської заборгованості, його динаміка; склад кредиторської заборгованості по окремих видах, за строками утворення; якість кредиторської заборгованості, що є одним із показників кредитного рейтингу і ділового іміджу підприємства; співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства та показників їх оборотності. Оптимальним станом є рівність вказаних сум заборгованостей. Внесено пропозиції щодо покращення аналітичного забезпечення управління кредиторської заборгованості підприємства.

У статті розглядається актуальна проблема – необхідність розробки інформаційної системи моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогів у закладі післядипломної педагогічної освіти. У публікації здійснено концептуальне проєктування цієї системи. Зокрема описано данні та відповідні інформаційні процеси, що характерні організації та здійснення підвищення кваліфікації педагогів. Уточнено базові вимоги до проєктованої інформаційної системи моніторингу: відповідність визначеним групам користувачів; можливість обліку педагогів регіону для здійснення планування курсів підвищення кваліфікації; аналіз результатів навчальної діяльності слухачів за допомогою методів математичної статистики; автоматизація підготовки необхідної документації внутрішньої звітності та здійснення її відповідного аналізу тощо. Крім того, реалізований програмний засіб має бути елементом відповідного комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти. На основі вище зазначеного визначено мету, задачі, принципи розробки, загальну структуру, етапи реалізації інформаційної системи моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогів та очікувані результати від її впровадження. Водночас у публікації визначено, що подальші дослідження можуть стосуватися розробки інфологічної моделі бази даних інформаційної системи моніторингу процесу підвищення кваліфікації педагогів у закладі системи післядипломної педагогічної освіти, шо забезпечує аналіз цього процесу та підтримку прийняття необхідного управлінського рішення адміністрацією для його корегування, а також планування спільної діяльності з районними методичними кабінетами та відповідними представниками утворених об’єднаних територіальних громад регіону щодо професійного розвитку педагогів у міжкурсовий період.

У статті пропонується один із шляхів вирішення проблеми інформатизації освітнього процесу через впровадження в навчальний процес BYOD-підходу (Bring Your Own Device, з англ. «використовуй свій власний пристрій») як такого, що передбачає використання потенціалу приватних мобільних пристроїв на навчальних заняттях та хмарних сервісів предметного спрямування на прикладі GeoGebra. Використано теоретичні та емпіричні методи: термінологічний аналіз у галузі інформаційних технологій; системний аналіз нормативної бази; аналітико-синтетичний метод для опису шляхів використання GeoGebra; образно-символьний підхід як метод вивчення особливостей комунікації суб’єктів навчання; опитування, анкетування та бесіди з учителями й викладачами математичних дисциплін про можливості використання сервісу GeoGebra в освітньому процесі; статистичні методи опрацювання результатів експериментального навчання за критерієм знаків. За термінологічним аналізом понять «інформаційні технології», «комп’ютерні технології», «хмарні/туманні технології» підтверджено, що сервіс GeoGebra є хмарним сервісом математичного спрямування. Обґрунтовано, що його використання можливе за наступними напрямами: GeoGebra як хмарне середовище для розміщення візуалізованого контенту математичного спрямування; GeoGebra як хмарне середовище для організації не лише аналітичного, а й емпіричного пошуку відповіді при визначенні окремих характеристик математичних об’єктів; GeoGebra як хмарне середовище для проведення домашнього комп’ютерного експерименту. Наведено окремі авторські дидактичні матеріали щодо реалізації BYOD-підходу, які створено через хмарний сервіс GeoGebra. Описано досвід практичної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін щодо впровадження BYOD-підходу в професійну діяльність у межах спецкурсу «Цифрові технології в освіті» (модуль «Аплети та їх використання в освітньому процесі»). На основі системного аналізу нормативних актів підтверджено доцільність модернізації підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін через впровадження такого модуля в межах спецкурсу варіативної частини навчального плану їх підготовки для формування в усіх суб’єктів освітнього процесу наскрізної інформаційно-цифрової компетентності.

Мета дослідження: стаття присвячена аналізу особливостей інформаційної безпеки у воєнному стані. Методи дослідження: порівняльний аналіз окремих нормативно-правових актів і судової практики України та нормативно-правової бази і прецедентної практики у застосуванні інформаційної безпеки у воєнному стані. Результати дослідження: нормативне регулювання формування єдиного інформаційного простору в Україні має сприяти гармонійному розвитку інформаційних ресурсів, інформаційних послуг та інформаційного продукту в країні. Підвищення ефективності досліджуваних суб’єктів протидії загрозам інформаційній безпеці. Обговорення: проведено аналіз правових особливостей інформаційної безпеки у воєнному стані.В контексті перебування України у стані війни автор визначив наступні основні напрямки вжиття заходів щодо захисту національного інформаційного простору та забезпечення національної системи інформаційної безпеки України: по-перше, вдосконалення нормативної бази в галузі державної інформаційної політики, яка визначала б взаємодію українських правоохоронних органів із органами місцевого самоврядування, державними органами та державними установами; по-друге, створення єдиного міжвідомчого координаційного органу для керівництва, координації та моніторингу заходів інформаційної безпеки; по-третє, створення системи всебічного моніторингу популярних аудіовізуальних та друкованих засобів масової інформації, а також популярних Інтернет-ресурсів; по-четверте, заохочення подальших комплексних досліджень у галузі інформаційної безпеки.Політика щодо публічної інформації в умовах глобалізації була б ефективною лише за умови, що вона буде всебічною, системною та, безсумнівно, відкритою, спрямованою на покращення інтересів громадян, суспільства та держави.Доцільно забезпечити інформаційну безпеку за рахунок систематизації та гармонізації адміністративного законодавства в галузі інформаційної безпеки через кодифікований нормативно-правовий акт, який створить основи адміністративної та державної підтримки інформаційної безпеки в Україні.Законодавча база у поєднанні з перебудовою системи національної безпеки дозволяє створити потужний механізм стримування зовнішньої інформаційної агресії.

Статтю присвячено питанням формування уніфікованої нормативної бази сфери автономного судноплавства морської галузі у ХХІ ст. Важливість постановки цієї проблеми обумовлена потребами сучасної світової економічної, політичної та соціальної складових, де учасники могли б вільно взаємодіяти та співпрацювати в єдиному морському просторі на рівних нормативних засадах у сфері автономного судноплавства. На підставі аналізу відомостей та матеріалів фахово-орієнтованих джерел проаналізовано особливостітехнологічнихінноваційв морській галузі, активне впровадження світовими компаніями автономного судноплавства, створення нормативної бази та її активну інтеграцію доєдиної уніфікованоїсвітової нормативної бази.Окрім цього розглянуто проблемибезпеки та захищеностіавтономного судноплавства, питання його впливуна навколишнє середовище; спрощення процедур міжнародної торгівлі; потенційні витрати для галузі та їх вплив наморськийперсонал як на борту, так і на березі. Підкреслено необхідність створення єдиної загальносвітової уніфікованої нормативної бази для автономного судноплавства, при обов’язковому залученні спеціалістів з різних країн, зацікавлених у подальшому розвитку галузі. Детально проаналізовано кроки Міжнародної морської організація (ІМО) з підготовки Міжнародного кодексу по морським автономним надводним суднам. Завершення роботи над документом планується до кінця 2025 р., а вже 2028 р. документ стане обов'язковим до виконання світовим співтовариством. Ключові слова: Міжнародна морська організація (ІМО), фахівці морської галузі, морські автономні надводні кораблі (MASS), Комітет з безпеки на морі (MSC), інформаційні технології, нормативна база, технологічні інновації.

Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів інформаційного забезпечення в діяльності Національної поліції України. Розкрито сутність та особливості понять «інформаційні процеси», «інформаційні відносини та правовідносини», «суб’єкт правовідносин», «суб’єкт інформаційних правовідносин», «об’єкт правовідносин», «об’єкт інформаційних правовідносин», «інформація». Визначено, що основними інформаційними процесами, які відбуваються при інформаційному забезпеченні діяльності Національної поліції України, є: пошук і збір, накопичення і зберігання, обробка, використання і захист інформації. Проаналізовано чинні закони, нормативно-правові акти, які регламентують діяльність у даному напрямі. Запропоновано поділ суб’єктів інформаційних правовідносин. Розкрито сутність та особливості суб’єктів та об’єктів інформаційного забезпечення діяльності Національної поліції України. Здійснено аналіз інформаційних ресурсів, як одного із об’єктів інформаційних правовідносин. Констатовано, що у процесі формування інформаційних ресурсів Національна поліція України накопичує і підтримує в актуальному стані бази даних, що входять в єдину інформаційну систему МВС України. Запропоновано: до суб’єктів інформаційного забезпечення Національної поліції України віднести Департамент інформаційно-аналітичної підтримки, Управління інформаційно-аналітичної підтримки, відділи, відділення, сектори, а також поліцейських, які при здійсненні поліцейської діяльності своїми діями створюють інформаційні правовідносини; до об'єктів інформаційного забезпечення діяльності Національної поліції необхідно віднести: інформацію; інформаційні ресурси; сучасні інформаційні технології; методи і засоби збору, обробки, зберігання та захисту інформації; автоматизовані системи обробки (бази) даних; інформаційно-телекомунікаційні системи і підсистеми; системні інформаційні інновації та окремі інноваційні проєкти у даному напрямі.

Стаття присвячена проблемі розвитку здатності молоді протистояти інформаційним впливам на рівні закладу освіти. За результатами аналізу теоретичних джерел з’ясовано, що в умовах множинності наявних і потенційно можливих інформаційних загроз у суспільстві посилюється потреба зниження негативного впливу інформаційних ресурсів на молодь. В умовах воєнної агресії рф та ведення нею гібридної війни виникає ризик під дією інформаційного впливу стати мішенню для маніпуляцій, не розпізнати інформаційні атаки і стати інструментом в руках ворога, поширюючи сумнівний контент та фейки. Для виявлення здатності молоді протистояти інформаційним впливам проведено опитування і представлено його аналіз, який підтвердив очікування авторів щодо довірливості молоді до інформаційного контенту та фрагментарності її уявлень про можливий негативний вплив інформаційних технологій, комп’ютерних застосунків, соціальних мереж і сервісів на їх світосприйняття. За результатами вивчення думки викладачів щодо здатності молоді протистояти інформаційним впливам та контент-аналізу наукових джерел конкретизовано поняття «здатність протистояти інформаційним впливам» на рівні вмінь (уміння відповідально ставитись до споживання інформаційного контенту; уміння протидіяти деструктивним впливам на основі емоційного забарвлення (психологічним маніпуляціям, пропаганді, дезінформації тощо); уміння верифікувати медіапродукти для їх критичного оцінювання; уміння захистити власний інформаційний простір). Обґрунтовано потребу розроблення методичних інструментів для їх формування (форми, методи і засоби розвитку кожного вміння). Представлено результати педагогічного експерименту на підтвердження ефективності розроблених методичних інструментів та їх статистичний аналіз з використанням непараметричного критерію знаків. Розроблені методичні інструменти можуть бути адаптовані до освітніх програм різних спеціальностей та інтегровані в навчальні дисципліни з опанування цифрових технологій і засобів. Доцільним бачиться розроблення і впровадження курсів з інформаційної гігієни на базі описаних методичних інструментів.

Впровадження сучасних інформаційних технологій у всі сфери суспільного життя істотно підвищило залежність безпеки суспільства, кожної конкретної людини від надійності функціонування інформаційної інфраструктури, достовірності інформації, що використовується, її захищеності від несанкціонованої модифікації, а також протиправного доступу до неї. Потреби сучасної людини суттєво змінилися і розширилися, зріс попит на інформаційну безпеку. Виходячи з цього, виникає потреба у забезпеченні інформаційної безпеки, насамперед особистості, як носія індивідуальних здібностей, характеру, інтересів. В умовах турбулентних явищ, глобальне інформаційне суспільство надає істотний вплив на формування та активність особистості, створюючи для неї не тільки нові можливості, але й значні загрози. Таким чином, дослідження негативних інформаційних впливів, підходів публічного управляння до збереження інформаційної безпеки людини, її ментального здоров’я є важливим і актуальним питанням державної інформаційної політики. Мета роботи. Розкрити поняття інформаційна безпека особистості та дослідити підходи публічного управління щодо її забезпечення. Методологія. Серед переліку методів дослідження обрано метод систематизації, узагальнення та ретроспективний аналіз. Наукова новизна. Дістали подальший розвиток: історичний огляд основних підходів до поняття та ознак інформаційної безпеки особистості, підходи публічного управління до забезпечення інформаційної безпеки особистості як на державному рівні, що враховує вдосконалення законодавчої бази, так і на особистісному рівні, її здатність протистояти інформаційним загрозам і зберігати психічне здоров’я в умовах негативної інформаційної дії, що залежить від формування та розвитку культури особистої інформаційної безпеки. Висновки. Ефективність правових механізмів протидії викликам і загрозам інформаційної безпеки особистості безпосередньо залежить від рівня правового забезпечення інформаційної безпеки особистості. Однак, розв’язання проблеми забезпечення інформаційної безпеки особистості повинно мати комплексний системний характер та здійснюватися на різних рівнях (законодавчому, адміністративному, особистісному).

Здійснено інформаційний аналіз предметної галузі безпеки життєдіяльності на об'єктах масового перебування людей, який засвідчив, що основним способом їх убезпечення на спортивно-видовищних спорудах є створення умов для проведення своєчасної та безперешкодної евакуації людей у безпечну зону. Аналіз сучасного стану реалізації проектів безпечної експлуатації спортивно-видовищних споруд (БЕ СВС) у процесі вживання спортивних та культурно-масових заходів засвідчив, що: існує невідповідність вимогам чинного українського законодавства світовим у плані убезпечення людей, а також немає нормативно-правової бази та "Правил поведінки", які б визначали порядок реалізації проектів у сфері убезпечення людей на спорудах масового їх перебування під час вживання масового заходу. Розроблено теоретичні засади, які базуються на основі топологічного аналізу та синтезу систем управління потоками людей, що є зацікавленими сторонами проектів БЕ СВС. В основу інструментальних засобів щодо реалізації таких проектів покладено формалізацію методів і моделей, які інформують про стан їх поточної реалізації. Розроблено концептуальну модель управління проектами БЕ СВС, кінцевим результатом якої є збережене життя та здоров'я зацікавлених сторін проектів. Встановлено, що для проведення розрахунку часу евакуації зацікавлених сторін проектів БЕ СВС із секторів на променаду найбільш оптимальним є використання аналітичної моделі, що враховує топологію руху людського потоку, а з променади в безпечну зону – моделі індивідуально-потокового руху людини в складі потоку, яка показана у вигляді модифікованої функції Ерланга.

Стан довкілля значною мірою залежить від компетентності фахівців у галузі екологічної безпеки, які відповідають за прийняття управлінських рішень щодо зменшення негативного впливу на природне навколишнє середовище. Тому важливим є постійне підвищення кваліфікації управлінських кадрів, зокрема щодо застосування автоматизованих системи управління екологічною безпекою. Проаналізовано закордонні та вітчизняні публікації в галузі управління екологічною безпекою за даними моніторингу. На підставі власного багаторічного досвіду роботи в галузі екологічної безпеки та на основі наукових джерел визначено, що важливими є розробка та впровадження спеціалізованих систем управління екологічною безпекою за даними моніторингу. Такі системи необхідні для: виявлення і прогнозування прихованих тенденцій і закономірностей розвитку екологічних процесів, ідентифікації раніше невідомих взаємозв'язків між екологічними параметрами і факторами впливу, розробки оптимізаційних рекомендацій у галузі екологічної безпеки, візуалізації результатів аналізу, підготовки попередніх звітів і проєктів допустимих рішень з відповідним оцінюванням тощо. Розглянуто основні принципи управління екологічною безпекою. Описано основні блоки удосконаленої системи управління екологічною безпекою за даними екологічного моніторингу, а саме: «Задачі стратегічного управління екологічною безпекою», «Бази даних та алгоритми оцінювання ситуації і прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки», «Управління даними», «Система підготовки рішень (на основі економічної оцінки «ризик-ціна-ефект»)», «Система підготовки рішень», «Інтелектуальний аналіз даних», «Система підтримки прийняття рішень (СППР)», «Задачі тактичного управління екологічною безпекою». Запропоновано удосконалену структуру автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою територій, що зазнають техногенного впливу від промислових, потенційно-небезпечних об’єктів та транспорту. Описано призначення блоків (модулів) систем і зв’язків між ними. Побудовано параметричну модель експертно-інформаційної системи, яка охоплює: базу знань, моделювання, підтримку ухвалення рішень та налаштування контрольно-вимірювального блоку. Показано, що розроблені системи забезпечують функціонування системи управління екологічною безпекою, дають змогу описувати структурні елементи та інформаційні зв’язки між ними, що підвищує оперативність опрацювання вихідних даних. Обґрунтовано шляхи застосування автоматизованої інформаційної системи управління екологічною безпекою в підвищенні кваліфікації фахівців, відповідальних за прийняття управлінських рішень у галузі екологічної безпеки. Отже, одночасно з удосконаленням складових системи управління екологічною безпекою за даними моніторингу, важливим є підвищення кваліфікації фахівців у галузі екологічної безпеки, зокрема працівників міністерств, підприємств та організацій, які відповідають за прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на довкілля та підготовку майбутніх фахівців у цьому напрямку.

В сучасних умовах організація інформаційної діяльності в управлінні зазнає суттєвих модифікацій і потребує аналізу тенденцій і визначення перспективних напрямів її розвитку. Основними тенденціями в організації інформаційної діяльності сфери управління є зростання ролі і значення організаційних засад в інформаційній підготовці та реалізації управлінських стратегічних планів і проектів; узалежнення організаційних засад інформаційного забезпечення управління від законодавчо-нормативної бази у сфері інформації, документації та інформаційної діяльності; нормативна база управлінської інформаційної діяльності має потужну правову основу, і саме закони визначають правове поле розробляння нормативних актів, які охоплюють всі аспекти роботи з документованою управлінською інформацією; організація інформаційної діяльності в управлінні охоплює всі стадії життя документів та має тісний зв’язок з питаннями архівування задокументованої управлінської інформації; підпорядкування інформаційного та документаційного забезпечення менеджменту цілям і завданням політики ‒ державної, політики установи/підприємства/організації; розширення предметного поля організаційних засад інформаційної діяльності в умовах демократизації суспільного життя та забезпечення доступу до публічної інформації; швидке пристосування до технічних змін і новітніх технологій створення та функціонування документованої інформації; зростання ролі наукових засад організації інформаційної діяльності важливим фактором якого є діяльність наукових інституцій, університетських кафедр; вплив міжнародного досвіду на організаційні засади інформаційно-документаційного забезпечення менеджменту; поява нових структур ‒ субʼєктів інформаційної діяльності ‒ інформаційних посередників; активізація діяльності інформаційних та інформаційно-аналітичних підрозділів установ; вплив правових питань функціонування та використання інформації, гарантування дотримання прав власності на інформацію, забезпечення доступу до відкритої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів місцевого самоврядування, окремих установ/організацій.

Системи надання відповідей – це інформаційні системи, призначені для відповідей на запитання, поставлених природною мовою. Останніми роками збільшилася увага дослідників до розробки систем надання відповідей та, разом з цим, збільшилася кількість загальнодоступних наборів тестових даних, які публікуються для сприяння дослідженням у цій галузі обробки текстів природних мов. Дослідження відкритих наборів даних є важливим, оскільки вони дозволяють розробляти кращі системи, які можуть точно відповідати на широкий спектр питань. У цій статті розглядаються загальнодоступні, великі, оригінальні та активно використовувані набори навчальних даних, які застосовуються при дослідженнях систем надання відповідей, а також надані метрики, що застосовуються для порівняння моделей цих систем. Дослідження проводилось з використанням системного підходу, методів абстрагування, системного аналізу, порівняння та синтезу. У результаті роботи було вирішено актуальне наукове завдання, що стосується розвитку методологічної бази розробки інформаційних систем, які здатні відповідати на питання користувача на базі інформації, представленої неструктурованими текстовими колекціями даних, оглянуті наявні загальнодоступні набори даних та метрики оцінки моделей систем надання відповідей, враховуючи останні публікації в цій галузі. Практична значущість такого дослідження полягає в можливості застосування його результатів для розробки та впровадження систем надання відповідей; у процесі викладання дисциплін з обробки природних мов у вищих навчальних закладах; під час написання посібників з обробки природних мов; під час проведення прикладних досліджень пошукових систем та систем надання відповідей.

В статті показано що сьогодні існують передумови формування методологічної бази та практичних рекомендацій з окремих питань комплексного завдання з організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах. Розглянуто практику використання принципу «знизу-догори» стосовно організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах. 
 Визначено, що для забезпечення сталості у вирішенні конфліктів в громадах нині існує нагальна потреба у формуванні сталих підходів на локальному рівні: формування регіональних мереж аналітиків конфліктів та посередників у їх вирішенні на регіональному рівні; розробка сучасної інформаційні системи для аналізу, збору та висвітлення інформації про стан трансформації існуючих конфліктів. . 
 Встановлено, що система моніторингу, оцінювання та аналізу конфліктів в громадах повинна за структурою відповідати зовнішнім функціям, функціям окремих виконавців та організованому циклу роботи з конфліктом. Визначена мета та завдання експериментальних досліджень з організаційного забезпечення взаємодії інституцій щодо попередження та вирішення конфліктів в громадах. Розглянуто основні засади, завдання та складові впровадження експерименту зі створення геоінформаційної системи моніторингу, аналізу, оцінки та вирішення конфліктів в громадах.

Метою статті є дослідження інформаційного механізму публічного управління вищою освітою, визначення його основних складових, проблем та перспектив розвитку. У статті досліджено сучасний стан використання Інтернету населенням, оскільки він є важливим показником інформаційного механізму публічного управління вищою освітою. Встановлено, що ефективне управління з використанням цифрових технологій має знижений рівень доступу та частоту користування Інтернетом серед населення. Досліджено теоретичну сутність інформаційного механізму публічного управління вищою освітою. Виокремлено основні складові інформаційного механізму публічного управління вищою освітою, а саме: інформаційні системи та бази даних, аналітичні платформи, комунікаційні канали, електронні сервіси, технологічну інфраструктуру, нормативно-правову базу, освітні та навчальні ресурси, сервіси для покращення привернення уваги та комунікації. За результатами дослідження сформовано рекомендації та стратегії підвищення ефективності публічного управління вищою освітою з урахуванням актуальних потреб стейкхолдерів та тенденцій у цій сфері. Серед них: розширення доступу до освіти, розробка мобільних додатків, впровадження персоналізованих послуг, забезпечення безпеки даних, розвиток інтерактивного зворотного зв’язку, стандартизація та спрощення процедур, а також стимулювання інновацій. Застосування представлених рекомендацій має багато переваг, які сприяють підвищенню ефективності публічного управління вищою освітою. У процесі аналізу ефективності публічного управління вищою освітою було виділено кілька ключових аспектів. З метою подальшого вдосконалення системи надання освітніх послуг рекомендовано реалізувати комплексний підхід.

У статті схарактеризовано стан просування та реалізації євроінтеграційної практики консалтингової діяльності в закладах вищої освіти України. Актуальність оглядового дослідження зумовлена необхідністю осмислення сутності інтеграції країни до Європейського освітнього простору. Метою дослідження визначено основні тенденції впровадження та реалізації консалтингової діяльності, що розвиваються на тлі євроінтеграційних умов і умов невизначеності держави. Для обґрунтування загальної характеристики євроінтеграційної практики консалтингової діяльності, актуальності визначеної проблематики використано системний і порівняльний аналіз, метод контент-аналізу, проблемно-прогностичний метод – для порівняння європейських освітніх політик, української нормативно-правової бази, наукових і цифрових джерел. У статті визначено суперечності, які є предметом дієвої системи управління, спрямованої на створення нового освітнього консультаційного середовища. За результатами аналізу офіційних сайтів закладів вищої освіти виокремлено вагомість євроінтеграційної практики консалтингової діяльності. У статті висвітлено основні види консалтингових послуг згідно з Європейським класифікатором: загальне управління, адміністрування, фінансове управління, управління кадрами, маркетинг, виробництво, інформаційні технології, спеціалізовані умови. Визначено, що консалтингова діяльність системи вищої освіти здебільшого спрямована на супровід підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників і керівників закладів освіти різних рівнів освіти, освітніх установ, організацій. Проте не в усіх закладах вищої освіти реалізується консалтингова діяльність, відсутні консультаційні центри й лабораторії, віртуальні спільності, виокремлені платформи для інформаційного та зворотного зв’язку, немає плану заходів, контактів, календаря подій тощо. У статті виокремлено зовнішні та внутрішні проблеми, які перешкоджають реалізації євроінтеграційної практики консалтингової діяльності, а саме: повільні темпи переходу на реальний етап утілення освітніх реформ, відставання в узгодженні нормативної бази з європейськими стандартами, формування малоефективних інституціональних структур, ухвалення ними несвоєчасних рішень, а також внутрішня неготовність закладів вищої освіти всередині до більш поглибленої співпраці із суб’єктами освітньої діяльності, споживачами освітніх послуг у розвитку євроінтеграційного вектора консалтингової діяльності в закладі вищої освіти України.

У ході дослідження проведена оцінка ступеня обґрунтованості прийняття рішень при використанні розроблених методів і системи інформаційного забезпечення судноводіння. Проведено порівняльний аналіз оцінювання адекватності та повноти інформаційної моделі оцінки обстановки, що подаються судноводію наявними способами та за використання запропонованих методів та досліджена оцінка ефективності удосконаленої моделі з використанням відомих в теорії моделювання показників достовірності, оперативності й повноти показує її більшу ефективність у порівнянні з існуючою. Запропоновано алгоритми, які дадуть змогу реалізувати автоматизоване вирішення завдань розпізнавання та ситуаційного аналізу надводної обстановки. Робота алгоритму ініціюється на вимогу користувача при зміні значень у базі даних інформаційних ознак або після модифікації бази знань про обстановку. Ключові слова: безпека мореплавання, інформаційна модель, навігація, нечітка нейронна мережа, прийняття рішення, розпізнавання надводної обстановки, розпізнавання ситуацій, рух судна, система управління рухом суден, технічні засоби судноводіння, формалізація, штучний інтелект.

Активна реалізація інтегративних підходів до лікування хворих на COVID-19 демонструє високу терапевтичну ефективність. Застосування методів традиційної китайської медицини (ТКМ) разом із конвенціональною медициною дозволило знизити рівень смертності і підвищити рівень і якість одужання.
 Мета – вивчити особливості використання методів ТКМ (зокрема вплив на точки акупунктури) в інтегративному лікуванні хворих на COVID-19.
 Матеріал і методи. Інформаційні бази наукових публікацій, літературні джерела, аналітично-інформаційні матеріали. Використано методи бібліосемантичного дослідження, контент-аналізу, системного підходу.
 Результати. Встановлено, що 87 % пацієнтів з COVID-19 отримували лікування методами ТКМ (голковколювання і фітотерапію); позитивного результату лікування пацієнтів, які отримували лікування методами ТКМ, досягнуто у 92 %.
 Висновки. ТКМ має ефективні напрацювання в боротьбі з інфекційними захворюваннями, що варто наукового дослідження і впровадження в клінічну практику на рівні закладів первинної медичної допомоги. Інтеграція конвенціональної та традиційної китайської медицини для профілактики, лікування та реабілітації хворих на COVID-19, реалізована в КНР, показала високу терапевтичну ефективність. Упровадження в практику лікарів загальної практики – сімейної медицини терапевтичних технік ТКМ є перспективним, але потребує системної організаційної роботи, зокрема організації циклів тематичного удосконалення. Актуальною є організація взаємодії лікарів загальної практики-сімейної медицини з лікарями-рефлексотерапевтами для широкого впровадження технічно простих методів ТКМ у реабілітацію постковідних пацієнтів.

У статті здійснено криміналістичний аналіз злочинів проти виборчих прав громадян, що вчиняються з використанням інформаційних технологій. Розглянуто ключові аспекти та форми реалізації цих злочинів у сучасному цифровому середовищі України. Особливу увагу приділено аналізу злочинів, передбачених статтями 157-160 Кримінального кодексу України, зокрема фальсифікації виборчих документів, маніпуляції даними Державного реєстру виборців та несанкціонованому втручанню в інформаційні системи Центральної виборчої комісії. Описано методи, якими зловмисники впливають на виборчий процес, такі як DDOS-атаки, введення неправдивої інформації до виборчих баз даних, використання бот-мереж для поширення дезінформації, а також втручання в інформаційне середовище шляхом організації інтернет-пропаганди. Досліджено роль як зовнішніх суб’єктів (осіб, які не мають офіційного доступу до виборчих ресурсів), так і внутрішніх (працівників виборчих органів), які можуть використовувати свої посадові повноваження для маніпуляції виборчим процесом. Особливу увагу приділено впливу російських спецслужб на виборчий процес в Україні, що здійснюється через соціальні мережі, інтернет-ресурси та інші інформаційно-телекомунікаційні платформи. Виявлено, що ці суб’єкти використовують фейкові новини, пропаганду та дезінформацію для дестабілізації ситуації під час виборів, підбурюють до сепаратистських дій та дискредитують державні органи влади. У статті підкреслено необхідність посилення захисту виборчих прав громадян у цифровому просторі шляхом удосконалення законодавства щодо інформаційної безпеки виборчих процесів. Окремо розглядається питання можливого впровадження електронного голосування в Україні, яке є передчасним через високі ризики кіберзагроз та недовіру громадян до виборчої системи.

У статті досліджуються особливості інформаційної політики Китаю. Розглядаються основні складові формування інформаційного суспільства: історичне підґрунтя, нормативно-правова база, інституційна організація забезпечення ефективної інформаційної політики. Особлива увага приділяється дослідженню ролі уряду та державного регулювання у формуванні інформаційного суспільства. Значна увага зосереджена на моніторингу ролі державних органів, таких як Відділ пропаганди Центрального комітету КПК, Міністерство промисловості та інформаційних технологій, Головне управління преси та публікацій, у контролі та управлінні інформаційним простором. Доведена ключова роль державних органів у регулюванні та контролі інформаційного простору Китаю, забезпеченні інформаційної та кібербезпеки, цензурі, пропаганді, формуванні контенту, регулюванні правил доступу до інформації для населення та захисті даних. Важливу позицію в інформаційній політиці КНР займає система файрволлів, що використовується керівництвом країни для блокування доступу до небажаних веб-сайтів і сервісів з метою контролю інтернет-простору та забезпечення безпеки. Обґрунтовується приналежність інформаційної політики Китаю до керованої моделі інформаційного суспільства. Держава володіє та контролює більшу частину телекомунікаційної інфраструктури та інтернет-провайдерів, що дає їй значну перевагу у процесах надання доступу до даних і поширенні інформації. Окрім цього, уряд використовує Інтернет для поширення пропаганди та дезінформації, а також для штучного створення наративів для внутрішньої та зовнішньої цільової аудиторії. Також висвітлюються механізми соціального рейтингування та їх вплив на поведінку громадян. Відповідно до цієї системи, громадяни оцінюються за власною поведінкою у медіапросторі та реальному житті. Високий рейтинг може призвести до привілеїв, тоді як низький загрожує обмеженнями. Висновки підкріплені аналізом міжнародних рейтингів та індексів, які дають можливість за допомогою статистичних даних наочно відобразити стан інформаційної свободи та контролю інформаційного простору в Китаї. Таким чином, інформаційна політика Китаю характеризується складною та багатогранною структурою, що поєднує в собі елементи контролю, регулювання та стратегічного розвитку інформаційного суспільства.

У статті здійснено ретроспективний аналіз інформаційно-правового забезпечення діяльності Національної поліції України. Окреслено зв'язок між розвитком інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів та еволюційними етапами розвитку інформаційних технологій. Виокремлено та проаналізовано 6 етапів розвитку інформаційного забезпечення правоохоронних органів. З’ясовано, що: вперше Міністерство внутрішніх справ запровадило у службову діяльність Інструкцію з ведення обліків в органах внутрішніх справ в 1961 році, а безпосередньо формування науково-практичної бази інформаційного забезпечення правоохоронних органів України було розпочато на початку 70-х років минулого століття; у цей же час розпочав свою роботу Республіканський науково-дослідний інформаційний центр (РНДІЦ) Міністерства внутрішніх справ Української РСР (нині Департамент інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України) зі своєю мережею інформаційно-обчислювальних центрів у всіх обласних управліннях внутрішніх справ, які були оснащені ЕОМ типу Мінськ, а пізніше СМі ЄС. Визначено, що особливістю створення інформаційних систем на той час було те, що оброблення інформації здійснювалася не централізовано, а це значно впливало, а іноді й взагалі унеможливлювало прямий доступ правоохоронців до єдиної бази даних. Повноваження поліції у сфері обігу інформації, інформаційно-аналітичного забезпечення, формування та використанню інформаційних ресурсів передбачено ст. 25 Закону України «Про Національну поліцію». Здійснено аналіз нормативно-правових актів, які регламентують діяльність у даному напрямі. Теоретично обґрунтовано, що позитивним нововведенням у правовому регулюванні інформаційного забезпечення діяльності поліції є закріплення на законодавчому рівні здійснення поліцією інформаційно-аналітичної діяльності, її повноважень у цій сфері, переліку баз даних, а також відповідальності за незаконне використання інформаційних ресурсів. Констатовано, що застосування інформаційних технологій у службовій діяльності Національної поліції України з відповідним правовим їх забезпеченням може стати одним з головних чинників зміцнення верховенства закону в нашій країні.

Публікація присвячена дослідженню інформаційної безпеки як передумови захисту вітчизняного інформаційного контенту, оскільки інформаційний фактор відіграє важливу роль у державотворенні та відстоюванні інтересів держави. Глобалізація масмедійних процесів, поширення і набуття популярності так званих цифрових медіа зумовили значне посилення впливу засобів масової комунікації на формування в суспільстві не тільки уявлень, установок, ціннісних орієнтацій та загальної картини світу, але й суспільної та індивідуальної свідомості в цілому. Особливе місце в цьому спектрі суспільних відносин займають проблеми забезпечення інформаційної безпеки.
 У статті за підсумками теоретичного аналізу наукових поглядів сучасних дослідників, зроблено висновок, що сьогодні під інформаційною безпекою розуміється кілька принципово різних за своєю природою завдань, а саме: захист ІТ-інфраструктури країни (так званого кіберпростору); протидія спеціальним операціям (провокаціям, диверсіям), здійснюваним за допомогою масмедіа; протидія ворожому (цілеспрямованому і деструктивному) ідеологічному впливу; протидія деструктивним впливам, які здійснюються за допомогою масмедіа (різного роду «токсичний» контент на зразок реклами деструктивних культів, жорстокості, девіантної поведінки) (ІБУ, 2014). Кожне з цих завдань характеризується різним співвідношенням об'єктивних і суб'єктивних факторів.
 Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного середовища суспільства, що забезпечує його формування, використання і розвиток в інтересах громадян, організацій, держави.
 Загрози інформаційної безпеки – це зворотний бік використання інформаційних технологій. Джерелами таких загроз та викликів можуть бути міжнародні злочинні групи хакерів, окремі підготовлені у сфері ІТ злочинці, іноземні державні органи, терористичні угрупування, недержавні організації, політичні структури та неформальні об’єднання екстремістського спрямування, транснаціональні корпорації та фінансово-промислові групи тощо.
 Сучасна нормативно-правова база не охоплює всі основні елементи, необхідні для ефективної протидії інформаційним загрозам в Україні. У той же час, враховуючи, багатогранність та комплексність означеної проблеми, варто обумовити подальшу необхідність наукових досліджень механізмів забезпечення інформаційної безпеки в Україні.

Історіографічний аналіз наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних учених дозволяє зробити висновок, що проблематика дотримання вимог інформаційної безпеки після розпаду СРСР є предметом досліджень політологів, соціологів, правознавців та фахівців у галузі інформаційних технологій, проте в історичному акспекті розгяладється вперше.З’ясовано хронологію прийняття основних нормативно-правових документів щодо інформаційної безпеки на пострадянському просторі та систематизовано її по окремих напрямках. Виявлено зміст основних заходів щодо впровадження законодавчих актів, прийнятих керівними органами СНД щодо інформаційної безпеки у державах-учасницях СНД та розглянуто особливості забезпечення інформаційної безпеки у країнах-учасницях етнополітичних конфліктів на пострадянському просторі. Охарактеризовано основні нормативно-правові документи з питань інформаційної безпеки в країнах-членах СНД. Встановлено, що, незважаючи на існування інформаційних загроз Україні, керівництвом держави не було вжито заходів щодо запобігання інформаційній агресії з боку Російської Федерації. Визначено недосконалість нормативно-правової бази СНД щодо інформаційної безпеки.

Статтю присвячено дослідженню умов та засобів формування навичок інформаційної безпеки, яке є актуальним у сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проведений аналіз наукової літератури доводить: збільшення об’єму та способів передачі інформації, полегшення доступу до різних інформаційних джерел, а також зростання інтересу до застосування ІКТ в освітньому процесі обумовлює актуальність досліджуваної проблеми. У статті представлено докладний аналіз понять «кібербезпека», «е-безпека», «цифрова безпека», на основі яких визначено зміст дефініції «інформаційна безпека». Особливу увагу приділено змісту навичок інформаційної безпеки, які розподілено на три групи: функціональні, комунікативні та навички критичного мислення. Зазначено, що умовами формування інформаційної безпеки є сукупність змісту інформаційної підготовки та аспектів інформаційної безпеки, а також інформаційних форм і засобів її реалізації в освітньому процесі. Автором доведено, що ефективним засобом формування навичок інформаційної безпеки є створення навчального середовища у ВНЗ. Представлено досвід упровадження навчального курсу, створеного на базі системи Moodle, яка є найбільш поширеною у вишах країни, безпечною та легко інтегрується з хмарними сервісами, що дозволяє створити репозиторій навчальних матеріалів. Під час розробки навчального модуля для формування навичок інформаційної безпеки особливу увагу сфокусовано на такому аспекті: формування навичок інформаційної безпеки є складовою частиною фахової компетентності майбутніх учителів, що вимагає залучення життєвого і професійного досвіду студентів для вирішення навчальних завдань. У статті представлено дані експериментальної перевірки впроваджуваного модуля, які підтверджують його ефективність.

У статті розглянуто особливості систем автоматизації ресторанного бізнесу в Україні. Для досягнення мети дослідження було використано загальнонаукові методи: порівняльний, пошуковий, аналізу та синтезу. Публікація містить інформацію про наявні на ринку інформаційні системи, які сприяють автоматизації ресторанного бізнесу, зокрема, закцентовано саме на маркетингових функціях програмного забезпечення. Основними проблемами у сфері використання ресторанними підприємствами систем автоматизації є: недоступність окремих іноземних програм, використання російського програмного забезпечення. Позитивним моментом є розвиток та поширення для ресторанного бізнесу програмного забезпечення від національного виробника. Проведений порівняльний аналіз популярних систем автоматиації, а саме «Poster» та «Servio» засвідчив, що основними маркетинговими функціями програм є: - ведення клієнської бази (клієнтів з доставки, корпоративних, постійних відвідувачів); - встановлення системи лояльності та її автоматизація; - можливості групування клієнтів для диференціації системи знижок; - виділення товарів винятків, на які не поширюєтся система знижок, якщо такі є; - автоматизація акційних програм; - налаштування розсилок. Розширили можливості реалізації маркетингових завдань окремі цифрові платформи, зокрема сервіси системи «Choice». Ключовими його функціями є доступ до створення зручного електроннго меню чи сайту за певними шаблонами, можливість управління агрегаторами («Glovo», «Bolt Food», сайт доставки та самовиносу, онлайн-меню з замовленням до столу) та ін. Допоміжні платформи для цифровізації ресторанного бізнесу та забезпечення маркетингових функцій реалізував «Monobank», який також дає можливість розробки електронного меню за шаблоном. Напрацювання цієї статті мають перспективи бути використаними при підготовці навчальних матеріалів для фахівців спеціальності «Готельно-ресторанної справа». Також, розроблений порівняльний аналіз програм та висновки актуальні для організаційно-управлінських та комунікаційних відділів підприємств ресторанного бізнесу.

Актуальність теми дослідження. Останніми роками в Україні у сфері геодезії та інших суміжних галузях науки активно розроблюються та впроваджуються інформаційні технології, що дозволяють прискорити процеси вирішення науково-технічних і господарських завдань. Постановка проблеми. Обробка значних об’ємів геодезичних даних є трудомістким процесом, тому для автоматизації камеральної обробки результатів топографо-геодезичних робіт доцільно використовувати геоінформаційні технології. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні публікації вчених із цієї теми присвячені розробці методології і методик використання геоінформаційних технологій при виконанні геодезичних робіт, обробці і створенні геопросторових моделей даних. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженим є питання використання при камеральній обробці геодезичних вимірювань популярних програмних продуктів, таких як Digitals, AutoCad і ArcGIS та можливості їхнього застосування в зазначених роботах. Постановка завдання. Метою дослідження є технологія обробки результатів геодезичних вимірювань із використанням геоінформаційних систем, зокрема програмних комплексів Digitals, AutoCad і ArcGIS. Виклад основного матеріалу. Наведено технологію використання можливостей геоінформаційних систем AutoCad Civil 3D і ArcGIS при автоматизації процесів на всіх етапах проведення топографо-геодезичних робіт. Доведено доцільність використання безкоштовних інтернет-ресурсів – Публічна кадастрова карта України і картографічний сервер «Публічна карта GISFile» – на етапі збору та аналізу вихідних даних на район робіт. Наведено правила і принципи побудови бази геоданих на прикладі топографо-геодезичних даних ділянки залізниці. Показана можливість графічного представлення профілів як тривимірних об’єктів. Вирішені інженерно-геодезичні завдання з використанням розробленої геоінформаційної технології – визначено об’єм земляних робіт ділянки залізниці і розраховані техніко-економічні показники проекту. Висновки відповідно до статті. Розроблено технологію синтезу функцій різних геоінформаційних систем, яка дозволяє автоматизувати: процеси збору й аналізу вихідних даних; камеральну обробку результатів геодезичних вимірювань із наступною побудовою топографічних карт (планів) і профілів; створення тривимірної моделі місцевості; рішення складних інженерно-геодезичних задач; розрахунки техніко-економічних показників проектів.

Дослідження статті сфокусовано на аналізі та розробці підходів до формування єдиного інформаційного простору складових сектору безпеки і оборони. Особливий акцент робиться на важливості передових технологій для забезпечення найвищого рівня прийняття рішень та оперативної реакції в умовах сучасних воєнно-політичних викликів. Проаналізовано систему інформаційно-аналітичного забезпечення для Збройних Сил України та виокремлено проблеми чинної системи інформаційно-аналітичного забезпечення Збройних Сил України. Встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення поділяється на два рівні, зокрема: інформаційний та аналітичний. Інформаційний рівень системи інформаційно-аналітичного забезпечення визначає параметри перетворення та використання інформаційної бази даних, які забезпечують процес управління. Аналітичний рівень сприяє формуванню управлінських рішень. Визначено, що для того, щоб досягнути необхідні оперативні та інші спроможності складових сектору безпеки і оборони, важливо створювати (розвивати) ситуаційні центри державних органів, які є складовими сектору безпеки і оборони, а також ситуаційні центри інших органів державної та місцевої влади, забезпечуючи їх ефективну координацію з використанням можливостей Головного ситуаційного центру України. Встановлено, що ситуаційний центр є організаційно-технічною системою, завдяки якій забезпечується збір, накопичення, обробка і аналіз інформації (моніторинг), яка є необхідною для здійснення прогнозування, планування та прийняття рішень у сфері національної безпеки і оборони. Проаналізовано нормативну базу для створення ситуаційних центрів в Україні в різних сферах її діяльності. Конкретизовано перелік вимог, які висуваються до програмного та апаратного забезпечення ситуаційного центру, його підсистем і мереж, а також забезпечення захисту інформації. Надано практичні рекомендації щодо створення (розвитку) ситуаційних центрів в Україні. Отримані результати можуть стати основою для подальших стратегічних ініціатив щодо вдосконалення систем управління військовими операціями для забезпечення високого рівня синергії та ефективності використання ресурсів оборони та безпеки.

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих робітників інформаційної компетенції, як складової професійної компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника ПТНЗ в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікацій­них технологій. Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язано з інформатизацією освіти.Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’яза­них організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-мето­дичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [3, 360]. Процес інформатизації освіти охоплено відповідною нормативно-правовою та законодавчою базою: Концепція інформатизації освіти (1984), Постанова Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (1985), Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації»(1998) та ін.Проблемам інформатизації освіти присвячені праці Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, Т. Волкової, Р. Гуревич, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, С. Жданова, М. Кадемії, В. Кухаренка, С. Сисоєвої, М. Шкіля та ін. Інформаційно-комунікаційні технології, стрімко вдосконалюючись, нарощують свій освітній потенціал, проте практика навчання свідчить про відставання темпів впровадження новітніх досягнень зазначених технологій у реальний навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів України. Однією з вагомих причин такого відставання є недостатність спрямованості навчального процесу у ПТНЗ на забезпечення всебічної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника до свідомого й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.Вивчення проблеми впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів роботодавців до знань, умінь та професійних компетенцій в цілому, які необхідні конкурентоздатному фахівцю поліграфічної галузі та недостатньою модернізацією, відсутністю системи в оновленні змісту освіти в ПТНЗ. Педагогічна практика свідчить, що сьогодні ще далеко не всі навчальні заклади використовують у повному обсязі інформаційні технології з метою формування у випускників інформаційних компетенцій. Причини різні: відсутність відповідної матеріально-технічної бази (більшість ПК, які надані ПТНЗ за Державною програмою комп’ютеризації на сьогодні відносяться до застарілих моделей ); наявна кількість не відповідає потребам навчального процесу (при наявності 1 – 2 кабінетів не можливо повноцінно забезпечити загальноосвітню підготовку з предметів «Інформатика», «Інформаційні технології» та професійно-практичну підготовку з професій, які пов’язані з використанням комп’ютерної техніки у професійній діяльності); відсутність необхідних професійно-прикладних програмних продуктів (інноваційного дидактичного інструментарію); відсутність підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лабораторних робіт щодо оволодіння комп’ютерними технологіями професійно-орієнтованого змісту для учнів ПТНЗ; відсутність затверджених на державному рівні комплексних завдань та контрольних робіт з перевірки знань і умінь, навичок учнів з використанням тестових технологій (кожен навчальний заклад розробляє свої форми діагностики, що не сприяє уніфікації та стандартизації в освіті); відсутність внутрішньої мотивації як в учнів так і в педагогічних працівників до ефективного застосування інформаційних технологій у процесі підготовки до професійної діяльності); не розуміння педагогічними працівниками та адміністрацією ПТНЗ цілей використання інформаційних технологій.Сьогодення вимагає від педагога професійної майстерності не просто надання учням певних знань, а навчання їх мисленню, структуруванню інформації та цілеспрямованому відбору необхідного. Викладач спецтехнології і майстер виробничого навчання мають разом нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагогічного працівника на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності як провідної педагогічної умови у процесі вивчення учнями ПТНЗ інноваційних виробничих технологій.Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій [1], [6], [8]:1. Розвиток особистості учня, підготовка його до продуктивної самостійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає: розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних компетенцій на основі виконання сумісних проектів; формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих ситуаціях; розвиток навичок дослідної діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, умінь обробляти інформацію.2. Реалізація соціального замовлення, яке обґрунтоване інформатизацією сучасного суспільства: професійна підготовка фахівців в галузі інформаційних технологій на різних рівнях (кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст, магістр); підготовка учнів засобами педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.Соціальне замовлення для освіти – вимоги зі сторони суспільства і держави до змісту освіти і якостей особистості, яка формується в освітній системі [8, 270].3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності і якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій; виявлення та використання стимулів пізнавальної діяльності; поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з різних предметів.Виходячи із цілей інформатизації освіти, розширенням масштабів упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічні навчальні заклади формуються нові завдання, які передбачають: створення автоматизованих систем з розроблення комп’ютерно-орієнтованих програмно-методичних комплексів, підтримки наукових досліджень, моніторингу результатів впровадження педагогічних інновацій, оцінювання і моніторингу результатів навчальної діяльності, підтримки процесу навчання, інформатизації бібліотечних систем, інформаційно-аналітичних систем управління освітою і навчальними закладами [3, 362]. Отже, діяльність педагога професійної майстерності має бути спрямованою на системне вивчення, оволодіння і використання комп’ютерних технологій, як педагогічної умови, що дозволяє активізувати діяльність учнів у будь-якій предметній області та формувати інформаційну компетенцію майбутніх випускників.Сьогодні відбувається перегляд Державних стандартів професійної освіти, розробляються нові стандарти на основі професійних компетенцій, які включають в освітній простір не тільки кваліфікаційні характеристики випускників по професії (що повинен знати чи вміти випускник ПТНЗ), а й ті компетенції, які формують учня як конкурентоздатного фахівця на ринку праці. До числа таких компетенцій ми відносимо інформаційну компетенцію.Інформаційна компетенція формується при допомозі реальних об’єктів (комп’ютер, телевізор, телефон тощо) та самих інформаційних технологій (ЗМІ, електронна пошта, Інтернет, мультимедіа). В її структуру входять уміння та навички учнів по відношенню до інформації, яка міститься в навчальних предметах і оточуючому світі: самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її [5, с. 57].Сьогодні багато українських економістів і політологів вважають, що зростання закордонних інвестицій на внутрішньому ринку – це нові високі технології, сучасна організація виробництва, випуск якісної, конкурентоздатної продукції [7, 153]. Динамічні зміни у видавничо-полігра­фічній галузі в останнє десятиріччя підтвердили цю істину. На зламі століть техніка і технологія галузі зазнала значних якісних змін. Усі підприємства впроваджують сьогодні найсучаснішу комп’ютерну техніку, принципово нове обладнання і матеріали. Широке впровадження цифрових технологій сприяло інтеграції видавничих і поліграфічних процесів, створенню настільних видавничо-поліграфічних систем. Відбувся безповоротний технологічний стрибок, який докорінно змінив характер роботи працівників галузі, а отже і вимагає оновлення і зміст професійної освіти поліграфічного профілю.Маркетингове дослідження поліграфічних підприємств показало, що роботодавці відмовляються від робітників, які мають вузьку спеціалізацію, а володіння інформаційними технологіями вони відносять до складу ключових соціально-професійних компетенцій. Сучасний кваліфікований робітник має уміти самостійно вносити в систему своєї діяльності наростаючий потік інформації. Інформаційна насиченість видавничо-поліграфічної галузі потребує перебудови усього навчального процесу у ПТНЗ. Отже, у процесі підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю маємо враховувати, що інформаційні технології є джерелом отримання інформації про інноваційні виробничі технології; сформовані в учнів інформаційні компетенції надають вагомої переваги при працевлаштуванні у галузі та подальшому кар’єрному зростанні. Отже, інформаційна компетенція майбутнього робітника видавничо-поліграфічної профілю – це задана соціальним замовленням норма (вимога) до професійної підготовки учня ПТНЗ, необхідна для його якісної продуктивної діяльності у галузі в умовах інформатизації суспільства, розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів, ресурсів, виробництва, технологій.В якості прикладу розглянемо кваліфікаційні вимоги до інформаційних компетенцій випускника ПТНЗ за професією «Оператор комп’ютерного набору; Оператор комп’ютерної верстки»: технічна підготовка: технічна робота з комп’ютером, управління файлами (архівування, створення копій), робота із замовником, планування і нормування; технічне обслуговування: проектування технічної системи, адміністрування технічних систем, технічна підтримка; верстання: коректура тексту, попередній дизайн видання, верстання сторінки, корекції технологічного процесу; отримання зображення: робота із сканером, цифрове перетворення, редагування зображення; виведення даних: спуск полос і шпальт, пробні відбитки, монтаж, виготовлення форм.Отже, процес формування інформаційних компетенцій майбутніх поліграфістів ґрунтується на знаннях та навичках з п’яти основних галузей: системотехніки, отримання зображення, верстання, електронного чи графічного виводу, технічного обслуговування. Інформаційні компетенції поліграфістів передбачають наявність таких професійно-важливих якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію, відповідальність, високий рівень розвитку концентрації та стабільності уваги, швидкість сприйняття, кольоровідчуття, просторова уява, координація рухів, естетичний і художній смак, оперативне мислення та пам’ять, стійкість до зовнішніх перешкод, уміння розподіляти та переключати увагу [4, 284].Педагогічний колектив Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій має значний досвід у системному оновленні змісту поліграфічної професійної освіти з врахуванням: потреб суспільства; нової техніки; технологій; результатів праці; взаємовідносин між замовником, роботодавцем, працівником тощо. Розробка нового змісту навчання з використанням інформаційних технологій вимагає дотримання системного професійного аналізу, формування в учнів інформаційних компетенцій як професійно важливих якостей. Вагомим внеском в оновлення змісту освіти стала розробка галузевого електронного «Термінологічного довідника (для учнів ПТНЗ поліграфічного профілю, майстрів виробничого навчання, викладачів)» [9]. Електронний довідник складається з двох розділів. Перший розділ «Терміни та визначення понять» містить українські видавничі та поліграфічні терміни пов’язані з професійною видавничою діяльністю і технологією виробництва паперу, фарб тощо. Терміни упорядковано в алфавітному порядку. Тлумачне визначення термінів здійснено українською мовою, крім того, дається англійська та російська назва кожного терміна. У другому розділі авторами презентовано огляд напрямів та технологічних процесів видавничо-поліграфічної галузі українською і англійською мовами, розділ унаочнено рисунками і фотографіями (загалом 35 рисунків двома мовами). Електронний довідник «загорнуто» в систему електронного пошуку, – пошук в якій організований таким чином, що система сканує весь зміст намагаючись знайти в ньому хоча б щось схоже на запит. Використання такого сучасного засобу навчання як електронний довідник дозволяє впроваджувати нову форму організації навчання – E-learning. Поняття «E-learning» походить від термінологічного словосполучення (Electronic Learning) і означає електронне навчання (або Інтернет-навчання). E-learning – це надання доступу до комп’ютер­них навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет чи корпоративні Інтернет-мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб [8, 185]. Використання інноваційних засобів навчання, нових форм організації навчання на основі комп’ю­терних технологій вирішує завдання: збагачення знаннями та вміннями у галузі інформаційних технологій; розвитку стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальних та комунікативних здатностей учнів ПТНЗ.Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічній діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових, які пов’язані з його особистою ІКТ-компетентністю. ІКТ-компетентність вчителя – комплекс якостей особистості, що забезпечують її гнучкість і готовність швидко прилаштовуватися до будь-яких змін у професійній діяльності в умовах інформатизації освіти, використовувати продуктивні ідеї, напрацьовані в одній галузі, до іншої, а також стимулюючий потяг до самовираження [2, 10].Таким чином, формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі, як складової соціально-професійної компетентності залежить від багатьох чинників – починаючи з комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, зокрема програмних засобів навчального призначення і закінчуючи ІКТ-компетентністю самих педагогічних працівників. На нашу думку, дослідження проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі, як педагогічної умови впровадження інноваційних виробничих технологій у зміст освіти дасть змогу професійним навчальним закладам спрямувати психолого-педагогічне, методичне забезпечення навчального процесу в необхідному напрямі.

Актуальним є поєднання змісту навчання Баз даних з опануванням принципів побудови інформаційних систем в Інтернеті. Таке поєднання важливе для визначення місця реляційної бази даних у загальному баченні зв’язків різних розділів предмету Інформатика. Метою написання статті є розкриття напрямків застосування Web-програмування для висвітлення сутності бази даних як основної складової Web-орієнтованої інформаційної системи в курсі “Бази даних” для майбутніх вчителів-інформатиків. Для досягнення мети поставлено такі завдання:
 
 розкрити особливості програмних засобів навчання майбутніх учителів інформатики курсу “Бази даних”;
 продемонструвати особливості змісту і методів навчання майбутніх учителів інформатики курсу “Бази даних” з використанням технологій Web-програмування;
 провести аналіз результатів педагогічного експерименту, щодо впровадження нової методики навчання.
 
 Особливості методичної системи навчання Баз даних і побудови Web-орієнтованої інформаційної системи подано в статті. Рекомендується використовувати СУБД MySQL в поєднанні з хостингом мережі Інтернет. Для побудови інформаційної системи рекомендується стартове програмне забезпечення, в основу якого покладено модель розмежування частини дизайну, баз даних і програмної частини, MVC архітектура. Зміст навчання охоплює питання формування сторінок частини клієнта та частини адміністратора. Акцент зроблено на вивчення залежності результатів функціонування Web-орієнтованої інформаційної системи від результатів SQL запитів і структури реляційної бази даних. Аналіз результатів педагогічного експеримента довів значущість впровадження нової методики навчання для формування системного бачення взаємозв’язків розділів предмету Інформатика і місця реляційних баз даних у цій системі. Перспективним бачиться розвиток методики навчання Web-програмування у загальноосвітній школі.

Актуальність статті полягає в тому, що наукова організація праці й інформаційне забезпечення як одна з її складових частин у слідчих підрозділах правоохоронних органів України є пріоритетним напрямом реформування, адже широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій та інструментів наукової організації праці є важливою передумовою підвищення ефективності діяльності слідчих органів. Метою статті є надання визначення поняття інформаційного забезпечення діяльності слідчих органів в Україні. У статті, на основі аналізу наукових поглядів учених та норм чинного законодавства щодо тлумачення понять «інформація» й «інформаційне забезпечення», запропоновано авторське визначення терміна «інформаційне забезпечення діяльності слідчих органів в Україні», яке варто розуміти як складову частину механізму організації слідчої діяльності, що в адміністративно-правовому плані передбачає одержання, збирання, реєстрацію, обробку, передачу, збереження та надання інформації шляхом створення інформаційних ресурсів, баз і систем, автоматизованих робочих місць із використанням новітніх методів і технологій. Наголошено, особливе значення інформаційне забезпечення має під час розслідування кримінальних справ в умовах дефіциту відомостей, коли слідчий відчуває брак даних, необхідних йому як для організації розслідування, так і для виявлення слідів злочину, з'ясування механізму злочинної діяльності, встановлення винних у вчиненні злочину тощо. З'ясовано, що змістом інформаційного забезпечення є створення, функціонування та вдосконалення інформаційних систем, які являють собою апаратно-програмні комплекси засобів, що дозволяють здійснювати збір, обробку, накопичення криміналістично значущих даних, їх видачу на запити споживача. Визначено, що під інформаційним забезпеченням діяльності слідчих органів варто розуміти складову частину механізму організації слідчої діяльності, що в адміністративно-правовому плані передбачає одержання, збирання, реєстрацію, обробку, передачу, збереження та надання інформації шляхом створення інформаційних ресурсів, баз і систем, автоматизованих робочих місць із використанням новітніх методів і технологій.

Предметом вивчення в статті є концепція побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Метою є розробка концепції побудови системи трансдисциплінарного інформаційного забезпечення геопросторового аналізу з компонентною архітектурою. Завдання: розглянути загальний опис системи інформаційної підтирки геопросторового аналізу, роботу з джерелами геопросторової інформації та введення знайдених даних до системи, створення формалізованого масиву несистематизованих геопросторових даних, бази геопросторових даних та пов’язаною з ними інформації, геоінформаційної платформи, експертного середовища. Використовуваними методами є: методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи системного аналізу, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати. Встановлено, що геопросторовий аналіз є процесом визначення просторових, структурно-функціональних та інших взаємозв’язків між геопросторовими об’єктами для уточнення, зміни або отримання якісно нової розвідувальної інформації. Запропонована система матиме компонентну архітектуру й кожний експерт-аналітик може з типових компонентів системи створити власне аналітичне середовище. Відповідно до створеного аналітичного середовища буде організовано пошук та збір потрібної інформації, а також доведення до експерта-аналітика саме тієї інформації, яка відноситься до його компетенції. Висновки. Запропонована система інформаційного забезпечення процесів геоінформаційної підтримки та ведення геопросторового аналізу дозволяє оперативно здійснити пошук та надання потрібної експерту-аналітику інформації. При цьому система здатна використовувати інформацію, як з власних баз даних, так і з різнорідних зовнішніх інформаційних ресурсів.

Сучасне суспільство активно використовує цифрові технології в різних сферах життя: економіці, охороні здоров’я, освіті, державному управлінні тощо. Це створює нові можливості, але в той же час відкриває шлях для появи кіберзагроз. Все це відповідно призводить до величезних економічних втрат від кібератак. Так збитки, завдані кібератаками, щороку сягають мільярдів доларів. Захист інформації є важливим елементом економічної стабільності та національної безпеки держави. Таким чином, актуальність статті обумовлена необхідністю протистояти сучасним кіберзагрозам, забезпечити безпеку інформації, дотримуватися законодавчих вимог та адаптуватися до швидких змін у цифровому світі. Відомо, що міжнародні стандарти часто розробляються з урахуванням глобальних практик, але їх застосування може бути ускладнене через локальні особливості. Загальні виклики у впровадженні стандартів і правових норм вже визначені фахівцями, але не наведена характеристика проблем у забезпеченні кібербезпеки та які рекомендації необхідно зробити для удосконалення системи стандартів та правових норм. Тому метою статті є аналіз існуючих систем стандартів та правових норм у сфері інформаційної безпеки для розуміння їхньої ефективності, актуальності та можливостей удосконалення для розроблення відповідних рекомендацій. За результатами аналізу можна зазначити, що міжнародні стандарти, такі як ISO/IEC 27001 та ISO/IEC 27002, забезпечують фундаментальні принципи для створення систем управління інформаційною безпекою, сприяючи уніфікації підходів та управлінню ризиками. Разом з тим, динамічний розвиток кіберзагроз вимагає регулярного оновлення нормативно-правової бази для ефективної протидії новим викликам. Також спостерігається важливість комплексного підходу до забезпечення інформаційної безпеки. Це дозволить створити ефективну організацію системи стандартів та правових норм інформаційної безпеки, а тому створити безпечне інформаційне середовище, яке сприятиме стабільному розвитку суспільства, бізнесу та держави в умовах цифрової трансформації. Ключові слова: інформаційна безпека, кібербезпека, кіберзагроза, міжнародні стандарти, національні стандарти, правові норми, ефективність, система

Дослідження передбачали аналіз небезпеки для громадського здоров’я поширення мікроорганізмів, стійких до протимікробних препаратів, та перспектив використання аутогенних імунобіологічних препаратів як альтернативи антимікробним засобам. Для аналізу використовували інформаційні Internet ресурси наукових журналів, нормативно-правові акти України, а також бази даних WHO – Всесвітньої організації охорони здоров’я, WOAH – Всесвітньої організації здоров’я тварин, FAO – Продовольчої та сільськогосподарської організації, СDС - Центру з контролю та профілактики захворювань США, ECDC – Європейського центру по нагляду та попередженню захворювань, EFSA – Європейського відомства з безпеки харчових продуктів, EUCAST – Європейського комітету з тестування чутливості до антимікробних препаратів, тощо. Проведено аналіз даних щодо поширення стійкості до антимікробних препаратів та небезпеку для світової системи охорони здоров’я. Поширення мікроорганізмів стійких до дії протимікробних препаратів реєструється в усьому світі, ставлячи під загрозу можливості для ефективного лікування інфекційних хвороб і зводять на ніщо інші досягнення в галузі охорони здоров'я та медицини, зокрема – ветеринарної. У результаті запровадження заходів щодо оптимізації використання антибіотиків, згідно даним ECDC, виявляються позитивні тренди щодо поширення антибіотикорезистентності у індикаторних видів мікроорганізмів. В Україні, як і в інших розвинутих країнах світу, на законодавчому рівні прийняті суворі регламенти щодо обігу антимікробних засобів, що неминуче веде до обмеження їх використання. Міжнародний досвід свідчить про те, що обмеження застосування протимікробних засобів доцільно компенсувати заходами спрямованими на підвищення рівня біобезпеки, зокрема шляхом застосування аутогенних імунобіологічних препаратів для специфічної профілактики інфекційних хвороб бактеріальної етіології. Засвідчено, що запровадження нових правил щодо обігу ветеринарних антимікробних засобів і лікувальних кормів, суттєво вплинуть на рівень використання протимікробних препаратів в найближчим часом. Компенсувати використання антимікробних препаратів при виробництві продукції тваринництва можливо шляхом запровадження заходів спрямованих на підвищення рівня біобезпеки, зокрема альтернативою протимікробним засобам є використання аутогенних імунобіологічних препаратів.

У статті проаналізовано домінантну роль консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства ХХІ ст.
 Визначено, що сучасне інформаційне суспільство потребує достовірної інформації у зв’язку з використанням не просто інформаційних потоків для констатації фактів, а застосування даних із метою забезпечити якісну інформаційно-аналітичну діяльність будь-якої установи; створювати та реалізовувати затребувані споживачами інформаційні продукти та послуги; здійснювати комплексний аналіз інтелектуального капіталу установи з метою оптимізації її діяльності.
 Зазначено, що нова галузь наукових знань – консолідована інформація – маловивчена й містить ряд дискусійних питань.
 Установлено, що зі сферою консолідованої інформації тісно пов’язана інформатика - фундаментальна наука, яка займається розробленням методології створення інформаційного забезпечення процесів управління будь-якими об’єктами на базі комп’ютерних інформаційних систем. 
 Описано поняття «інформація» та «консолідація». Інформація - відомості та дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Консолідація означає оброблення інформаційного матеріалу, розташування даних у хронологічному порядку або за іншими формальними ознаками. Результатом консолідації може стати видання збірників з окремих галузей, прийняття відповідних рішень на рівні всіх гілок влади чи конкретної організації.
 Зазначено, що «консолідована інформація» має англомовний відповідник - Competitive Intelligence. Консолідована інформація - це знання, певним чином дібране, проаналізоване, оцінене, можливо, реструктуризоване й переформатоване для послуговування під час вирішення повсякденних питань, прийняття рішень, задоволення інформаційних потреб клієнтів або соціальних груп.
 Консолідація даних - це клас програмних продуктів, призначених для підготовки звітності в групах компаній для внутрішніх (керівництво, бухгалтерія) і зовнішніх споживачів (зокрема, державних органів).
 Жодна інституція не може ефективно функціонувати в умовах гострої конкурентної боротьби, не маючи у своєму розпорядженні новітньої, повноцінної, достовірної, релевантної інформації, яка є основою створення інформаційних продуктів консолідованої інформації в сучасному суспільстві. 
 Установлено, що в працях зарубіжних науковців консолідовану інформацію називають конкурентною розвідкою, діловою розвідкою, бізнес-розвідкою. Під цими поняттями розуміють процес пошуку й перетворення даних на інформацію й знання, зокрема про бізнес, для вирішення проблем шляхом ухвалення неформальних рішень; відстеження даних, які у відкритому доступі, про конкурентів й формування на підставі консолідації інформації конкурентоспроможної моделі розвитку організації.
 Використання новітніх технологій передбачає аналіз шляхів захисту консолідованої інформації – методів інформаційної безпеки. Доведено, що порушення цілісності, конфіденційності й доступ до конкурентозначимої інформації може негативно відобразитися на споживачах інформаційного продукту. Саме після перетворення знань в інформаційний продукт постає питання про захист інформації.
 У висновках окреслено основні здобутки й тенденції розвитку консолідованої інформації як основи розвитку інформаційного суспільства. Зокрема зазначено, що актуальними залишаються шляхи оптимізації розвитку наукової галузі консолідованої інформації в умовах українського інформаційного суспільства з урахуванням зарубіжного досвіду.

У статті досліджуються інформаційно-психологічні війни, здійснюється аналіз їх філософської основи, складових компонентів, умов розвитку, методів ведення, які сьогодні визначають результати будь-якого сучасного військового протистояння. Особлива увага приділена ролі ЗМІ в операціях інформаційно-психологічних війн та розглянуті технології їх ведення. Проаналізовано способи протидії інформаційній агресії та забезпечення інформаційної безпеки суспільства. Інформаційно-психологічні війни визначаються як «війни культури», як культурне зіткнення, що проявляється через часткове руйнування основ буття суспільства та ціннісних орієнтацій та дозволяє супротивнику закріпити свій вплив. Увага акцентується на тому, що у таких війнах реалізується відчуження людини від своєї культури, від культурної ідентичності, й таким чином спустошуються культурні коди суспільства. Аналізується комплекс засобів інформаційно-психологічного впливу на населення, еліту країни, військо, що визначаються терміном «інформаційно-психологічні операції». Визначено, що всі інформаційно-психологічні операції репрезентують узгоджену пропагандистську діяльність і психологічний вплив. Охарактеризована лінгвістична проблематика інформаційно-психологічних війн. У статті наведено деякі теоретичні положення, які можуть скласти психологічну базу лінгвістики інформаційно-психологічної війни. Розглянуті ті умови успішності психологічного впливу, які безпосередньо стосуються впливу словом, організації мовного впливу з урахуванням закономірностей сприйняття, осмислення і засвоєння інформації, логічної продуктивності текстів та врахування особливостей формування переконань, стереотипів і установок. Названі деякі мовні стратегії і тактики інформаційно-психологічних війн і на конкретних прикладах показані можливості лінгвістичного аналізу їх текстів з урахуванням основних теоретичних і практичних розробок психології війни.

Мета. На основі порівняльного аналізу двох популярних СУБД MongoDB та Redis визначити кращу для розширення функціоналу існуючої. Створити новий сервіс для забезпечення комунікації в реальному часі через вебсокет з’єднання для медичної інформаційної системи HELSI. При створенні бази даних врахувати можливість високого навантаження та необхідність додати агрегування даних в наступних ітераціях функціоналу.
 Методика. При реалізації функціоналу використовувалась мова C# 10.0, фреймворк ASP.NET Core 6.0, і база даних MongoDB.
 Результати. Проведено аналітичне дослідження і порівняння СУБД MongoDB та Redis за характеристиками продуктивності, безпечності, типом системи зберігання даних і видом внутрішньої мови. Запропоновано використання комбінації бібліотеки SignalR Core для платформи .NET 6 разом з СУБД MongoDB для забезпечення управління підключеннями по протоколу Websocket у високонавантаженій медичній інформаційній системі при проведені онлайн чату між пацієнтом і лікарем. Розроблено новий сервіс для забезпечення комунікації в реальному часі через вебсокет з’єднання для медичної інформаційної системи HELSI.
 Наукова новизна. Розроблено теоретичні та методологічні підходи до порівняльної оцінки характеристик сучасних NoSQL СУБД і застосуванні гібридних підходів поєднання технологій, які використовують при розроблення прикладного програмного забезпечення при побудові програмних систем. 
 Практична значимість. За допомогою мови програмування C# 10.0 та платформи .NET 6 і бази даних MongoDB розширено функціонал існуючої прикладної медичної інформаційної системи HELSI можливістю чату між лікарем і пацієнтом пі час онлайн прийомів. Сспроектовано базу даних для зберігання інформації пов’язаної з даним функціоналом. Підготовлено супутню документацію для розробки інтерфейсу щодо створеного функціоналу.

Мета: проаналізувати асортимент виробів спеціального та військового призначення, систематизувати сучасні різновиди за різними ознаками; удосконалити інформаційну базу складових елементів з метою раціонального їх підбору та розширення асортиментного ряду сучасних виробів.
 Методологія. Дослідження різновидів композиційно-конструктивних рішень виробів військового та спеціального призначення ґрунтується на комплексному підході, загальнонаукових методах дослідження. Використано методи системно-структурного аналізу, порівняння, аналізу й синтезу, узагальнення, типологічний аналіз при групуванні елементів виробів.
 Результати. Встановлено, що до елементів сучасних швейних виробів належать шви (членування), деталі, вузли тощо, які умовно поділені на базові; елементи, що фіксують положення частин виробу відносно тіла людини; адаптації до розміро-зросту та додаткові елементи. Виокремлено найбільш затребувані різновиди виробів в комплекті, проаналізовано їх композиційний і конструктивно-технологічний устрій та розроблено інформаційну базу елементів, зокрема графічну її частину для наочної варіативності комплектування виробів відповідно специфіки професійно-кваліфікаційної діяльності. Встановлено, що ефективність виробу та його окремих складових значною мірою залежить від доцільності їх впровадження, взаємного розташування та узгодженості параметрів, необхідності сумісного використання з іншими складовими комплекту.
 Наукова новизна. Систематизовано різновиди складових елементів сучасних виробів військового та спеціального призначення за різними класифікаційними угрупованнями, описано їх функціонально-конструктивні особливості, запропоновано варіанти розміщення та композиційну організацію.
 Практична значущість. Результати досліджень сприяють розширенню знань з проєктування ергономічних виробів для військовослужбовців та працівників для подальшого впровадження складових інформаційної бази при розробці нових високоефективних сучасних виробів з прогнозованими характеристиками.

Однією з характерних особливостей сучасних міжнародних відносин є боротьба за розширення сфер впливу найрозвинутіших у політичному та економічному плані держав. Одним із потужних засобів розширення сфер впливу є встановлення контролю над інформаційним середовищем держави-суперника чи держави-конкурента. Проведення воєнних кампаній в Іраку об’єднаними силами США та коаліційних держав у період 1991–2011 рр. засвідчило важливість здійснюваної інформаційної політики щодо міжнародної спільноти у вирішенні збройних конфліктів і під час переходу до не збройних шляхів їх розв’язання. Дослідження державної інформаційної політики США під час згаданої воєнної кампанії є надзвичайно важливим, оскільки дає змогу: по-перше, вивчити досвід Сполучених Штатів Америки, які сьогодні володіють найпотужнішим апаратом інформаційної боротьби; по-друге, простежити процес удосконалення політико-правової бази і прийомів реалізації на практиці державної інформаційної політики; по-третє, простежити реалізацію інформаційної політики у ході військових дій в Іраку. Окрім того, стаття має на меті здійснення аналізу інформаційно-пропагандистського забезпечення всіх етапів військової кампанії в Іраку. Розкрито об’єкти, суб’єкти, напрями, форми та засоби реалізації державної інформаційної політики США та охарактеризовано основні тенденції її здійснення. Велике значення під час здійснення інформаційно-пропагандистських кампаній належить засобам масової інформації. З огляду на важливість сучасної системи безпеки України, особливо в умовах російської військової агресії, вивчення засобів та методів зовнішнього інформаційного втручання у внутрішні справи країн видається особливо актуальним. Саме тому у запропонованій науковій розвідці вдамося до аналізу практичної реалізації державної інформаційної політики США під час військової кампанії в Іраку.

Мета роботи: є аналіз проблем нормативного регулювання супроводження експлуатації інформаційних систем військового призначення та обґрунтування необхідності створення узагальненого військового стандарту, який би забезпечив ефективну організацію та управління цими процесами. Метод дослідження: методи системного аналізу, порівняльного аналізу нормативно-правових документів, а також експертні оцінки ефективності чинного регулювання. Результати дослідження: визначено ключові проблеми нормативного регулювання супроводження експлуатації інформаційних систем військового призначення, серед яких: фрагментарність нормативної бази, невідповідність сучасним технологічним викликам, відсутність єдиних стандартів безпеки та управління життєвим циклом інформаційних систем. Обґрунтовано необхідність розробки військового стандарту, який би встановлював єдині вимоги до супроводження експлуатації таких систем. Теоретична цінність дослідження: стаття доповнює наукову базу щодо нормативного забезпечення супроводження експлуатації інформаційних систем військового призначення, пропонуючи системний підхід до їхнього регулювання. Розроблені концептуальні підходи можуть бути використані для формування методологічних основ військових стандартів у цій сфері. Практична цінність дослідження: результати дослідження можуть бути використані при розробці та вдосконаленні нормативних документів, які регламентують супроводження експлуатації інформаційних систем в оборонному секторі. Запропоновані рішення сприятимуть підвищенню ефективності та безпеки функціонування інформаційних систем військового призначення. Цінність дослідження: наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі проблем нормативного забезпечення супроводження експлуатації інформаційних систем військового призначення та обґрунтуванні необхідності створення військового стандарту. Вперше пропонується системний підхід до розробки єдиного нормативного документа, що забезпечить уніфіковане та ефективне управління процесами супроводження експлуатації інформаційних систем в оборонному секторі. Тип статті: теоретичний з практичними рекомендаціями.

Вступ. У контексті європейської інтеграції від інформаційної безпеки залежить ефектив­ність роботи національних підприємств, а в кін­цевому підсумку – ступінь захищеності суспільних інтересів країни, інформаційних прав людей і громадян. Проблема. В умовах воєнної та інформа­ційної агресії проти України важливим є органі­заційно-правове забезпечення інформаційної безпеки підприємств, що включає аналіз законодавчої бази в цій сфері, а також дослідження персоналу, який може стати джерелом витоку інформації. Метою статті є оцінка правового регу­лювання інформаційної безпеки підприємств з погляду їх організаційної складової та визначення загроз витоку інформації, що їх може створю­вати персонал підприємства у зв’язку з доступом до конфіденційної, таємної та службової інформації. Методи. Використано низку філософських, загальнонаукових, спеціально-наукових принципів і методів: діалектичний, порівняльного аналізу, систем­ний, аналізу та синтезу, формально-юридичний. Результати. Нормативно-правове регулю­вання інформаційної безпеки в Україні забезпе­чується Конституцією України, низкою законів та інших нормативно-правових документів. Для усунення небезпек і загроз діяльності підприємству варто проаналізувати зовнішнє й внутрішнє середовище його діяльності та усунути чинники деструктивного характеру. Важливим у цьому контексті є контроль допуску працівників до роботи з документами й матеріалами, що мають інформацію з обмеженим доступом. Важ­ливим інструментом також є корпоративна етика. Висновки. Україні вдалося досягти певних успіхів щодо нормативно-правового регулювання забезпечення інформаційної безпеки, хоча лишилася низка недоліків. Забезпечити інформаційну безпеку підприєм­ст­вам дає змогу використання сучасних кадрових технологій. Працівники, що винні в розголошенні відомостей, які мають комерційну таємницю, згідно з ч. 6 ст. 36 ГК України несуть відпові­дальність, установлену законом – дисциплінарну, матеріальну, цивільну, адміністративну або кримі­нальну. Важливим елементом інформаційної безпеки підприємств є контроль, який покладається на його службу безпеки.

Стаття присвячена аналізу і дослідженню формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в умовах розвитку індустрії інформаційних технологій. Мета статті є розробка комплексу забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Поставлена мета визначила завдання: проаналізувати актуальні проблеми професійної підготовки ІТ-фахівців; провести аналіз структур даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв’язуванням; проаналізувати можливості використання високорівневого відкритого Python-фреймворку (програмного каркасу) для розробки веб-систем; дослідити особливості програмних засобів навчального призначення та можливості створення віртуального оточення; визначити подальші напрями використання ІТ-технологій у навчальному процесі.У результаті проведеного дослідження було: проаналізовано досвід українських та закордонних науковців з підготовки фахівців в умовах розвитку інформаційних технологій та досліджено шляхи їх вирішення; обґрунтовано шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі; проаналізовано роль комп’ютерних технологій в університетах України та закордоном; досліджено види інноваційних методів навчання з використанням сучасних технологій; розглянуто програмні засоби навчального призначення, проаналізовано можливості створення власних розробок для задоволення навчальних потреб; проаналізовано основні напрямки застосування в навчальному процесі комп’ютерних технологій; визначено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті, а також розроблено комплекс забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Використаний метод створення бази даних має переваги в гнучкому використанні встановлення зв’язків між її об’єктами, та запобігаю розширенню бази даних завдяки посиланню на інший об’єкт, а не створення його.