Log in

Relevant bibliographies by topics / Історична пам’ятка / Journal articles

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Історична пам’ятка.

Journal articles on the topic 'Історична пам’ятка'

Author: Grafiati

Published: 30 May 2022

Last updated: 31 July 2025

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Історична пам’ятка.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Бутенко, Вікторія. "ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ПАРКОВІ ПАМ’ЯТКИ В СИСТЕМІ ЕКСКУРСІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ ВІННИЧЧИНИ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 69–72. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.11.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються історико-культурні паркові пам’ятки в системі екскурсійно-туристичної діяльності на прикладі сучасної Вінниччини. Актуалізуються питання щодо посилення значення історико- культурної спадщини на прикладі парків – пам’яток садово-паркового мистецтва в сучасних культурно-розбу- довчих процесах України, вивчення історії пам’яток, їх використання в екскурсійній діяльності. Розкривають- ся наукові підходи до ключових понять: «історико-культурна пам’ятка», «парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва», «екскурсійно-туристична діяльність», «історична місія», які осмислені в конте

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Стрільчук, Людмила. "ПАМ’ЯТЬ ПРО УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ МІЖНАЦІОНАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ НА ВОЛИНІ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У СУЧАСНОМУ ПОЛЬСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ (НА ПРИКЛАДІ КІНО)". Litopys Volyni, № 26 (5 серпня 2022): 49–53. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.08.

Full text

Abstract:

У сучасному світі усе більше уваги приділяють поняттю «історична пам’ять», його досліджують історики, філософи, журналісти. З історичною пам’яттю пов’язують існування суспільно-історичних стереотипів, формуваня національної ментальності, ототожнення себе із історією та культурою народу. Власне, під «історичною пам’яттю» ми розуміємо здатність людського розуму зберігати індивідуальний та колективний досвід міжлюдських взаємин і формувати на його підставі уявлення про історію як таку та своє місце у ній. Фактично, – це наявна інформація для соціальної ідентифікації особистості та спільноти. Істо

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Солонська, Наталія. "БІБЛІОТЕКА КИЇВСЬКОГО СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ XI СТОЛІТТЯ В ЙОГО ІСТОРІЇ: КОНТЕКСТ СОФІЄЗНАВСТВА". Сіверянський літопис, № 4 (7 жовтня 2023): 172–84. http://dx.doi.org/10.58407/litopis.230416.

Full text

Abstract:

Історичний досвід бібліотек Київської Русі є унікальним у контексті вивчення знань про княжу добу як складника історії України. Один із історичних образів минулого, носій інформації про нього – Бібліотека Київського Софійського собору XI ст. (далі – БКСС). Соборна книгозбірня – свідчення державності княжої України. Вона є першоджерелом початків знань про Україну; про вектори міжнародних зв’язків Київської Русі; відображенням міжнародного іміджу давньоруської країни, політики; відбиває світосприйняття, особливість мислення представників епохи; формалізованим відображенням культури суспільства,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Флоріан, Урбан. "Старе місто в Ельблонгу: постмодерна історична пам’ятка". City History, Culture, Society, № 1 (13) (19 липня 2022): 334–51. http://dx.doi.org/10.15407/mics2022.01.334.

Full text

Abstract:

Знамените історичне Старе місто в Ельблонгу, місті на півночі Польщі, під час Другої світової війни було повністю зруйновано. Декілька повоєнних десятиліть воно стояло занедбане, а з 1979 року почалася його відбудова з нуля у постмодерному стилі. Заохочувала зведення нових яскравих будівель за історичними мотивами місцева головна уповноважена зі збереження пам’яток Марія Любоцька-Гоффманн, фінансування ж надходило з ринкової економіки, яка тоді відроджувалася в Польщі. Оскільки відбудова відбувалася на тлі пристосування міжнародного тренду до відновлення старого міста, то джерела архітектури ц

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Селищева, Ірина Анатоліївна. "Історична пам’ять у контексті історичної освіти". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 222–30. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1306.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто феномен історичної пам’яті. Простежено зв’язок між історичною пам’яттю та історичною освітою. Акцентовано увагу на чинники, що зумовили переоцінку явищ, подій у вітчизняній історії на сучасному етапі. Проаналізовано поняття історичної пам’яті. Наголошено, що структура історичної пам’яті включає індивідуальну та колективну пам’ять. З’ясовано, що в основу національної ідентичності покладено історичну пам’ять.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Ковтун, Юрій, та Леся Щербанюк. "Моргенройт як культурна та історична пам’ятка". Історико-політичні проблеми сучасного світу, № 47 (15 червня 2023): 40–46. https://doi.org/10.31861/mhpi2023.47.40-46.

Full text

Abstract:

Наразі важливим є збереження культурної спадщини України, пам’яток як національного, так і місцевого значення. До числа останніх у м. Чернівці належить архітектурний ансамбль колишнього культурно-освітнього об’єднання «Моргенройт» (від нім. Morgenrot, в перекладі українською – «Світанок»). З цим культурним осередком пов'язаний величезний творчий доробок музикантів, літераторів та театральних колективів, що використовували мову їдиш, шляхом організації театральних постановок, просвітніх й інформаційних проєктів, які мали на меті розвиток єврейської культури та освіти, підтримку чернівецьких тра

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Кармазін, Антон, та Ірина Дубровіна. "РОЗДУМИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ІСТОРИЧНУ ПІСНЮ". Молодий вчений, № 9 (109) (30 вересня 2022): 54–57. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-9-109-12.

Full text

Abstract:

У статті аналізується жанр однієї із найоб’ємніших і найзначніших розділів української епіки – української історичної пісні. В узагальненій формі підкреслена роль та значення цього пісенного жанру для збереження національної пам’яті та самовираження народу, його оцінки історичним подіям, постатям видатних осіб, пережитим подіям. Визначено серед характерних особливостей історичних пісень: сюжетність, насиченість розповідними елементами, наявність ліричних відступів. Авторами визначено, що історичні пісні були ніби прологом до музичного мистецтва нації, відображали реальний світ та філософію жит

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Шуст, Олена. "ПІЛОТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ КОЛЕКТИВНОЇ ТРАВМИ В ЧАСИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ". Журнал соціальної та практичної психології, № 5 (27 червня 2025): 78–83. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-11.

Full text

Abstract:

У статті розглядається роль колективної історичної травми в українському суспільстві в умовах сучасної війни Росії проти України. Історична пам’ять є основою національної ідентичності, і для України ця ідентичність глибоко корениться в травматичному досвіді, зокрема, втратами під час радянської епохи, Голодомору, депортацій і репресій. Вивчається, як ці історичні травми можуть бути активовані новими травматичними подіями, як-от війна, і знову проявлятися в суспільній свідомості. Колективна травма, що виникає через геноциди, політичні репресії та інші трагедії, залишає глибокий відбиток на коле

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Hromchenko, Natalia. "СТАРОВИННІ НОТОЛІНІЙНІ ІРМОЛОГІОНИ XVII – XVIII ст. У СУЧАСНИХ ДНІПРОВСЬКИХ АРХІВАХ: ОПИС РУКОПИСНИХ ДЖЕРЕЛ". Музикознавча думка Дніпропетровщини, № 26 (1 липня 2024): 3–13. http://dx.doi.org/10.33287/222401.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз старовинних нотолінійних Ірмологіонів XVII – XVIII століть, що зберігаються в сучасних архівах Дніпровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького (м. Дніпро). У ряді методів дослідження відзначимо передусім джерелознавчий, аксіологічний, історичний, музично-теоретичний, а також структурно-функціональний та методи аналізу і синтезу. Новизна статті обумовлюється насамперед введенням до сучасного музикознавчого обігу музично-історичних пам’яток українського гімнографічного мистецтва, що до цього часу не ставали матеріалом наукових досліджень мистецтвозна

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Lysenko, Oleksandr. "КОНКУРУЮЧІ НАРАТИВИ: ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ В УКРАЇНІ: МІЖ ПОЛІТИКОЮ І РЕФЛЕКСІЄЮ". ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ: Український вимір 11 (15 грудня 2019): 17–34. http://dx.doi.org/10.33124/hsuf.2019.11.01.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто низку сюжетів, пов’язаних із пам’яттю про Другу світову війну в УРСР та в суверенній Україні. Історична пам’ять у всіх своїх вимірах – колективному, корпоративному, індивідуальному – відіграє помітну роль у процесах націє- і державотворення. Офіційна модель пам’яті часто спирається на історичний міф.  Простежуючи тривалий шлях еволюції комеморативних практик у радянську добу, можна зафіксувати заміну міфу «Великої жовтневої соціалістичної революції», що домінував у колективній/офіційній пам’яті до середини 1960‑х рр., але вичерпав свій мобілізаційний ресурс, на міф «В

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Мороз, Петро, та Ірина Мороз. "Інформаційний та методичний потенціал фотографії як історичного джерела (на прикладі підручника «Досліджуємо історію і суспільство»)". Problems of the modern textbook, № 29 (6 лютого 2023): 137–53. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-29-137-153.

Full text

Abstract:

У статті розкривається інформаційний та методичний потенціал фотодокументів як історичного джерела на прикладі підручника «Досліджуємо історію і суспільство», 5 клас. На думку авторів, фотографії є унікальним і надійним засобом збереження історичної пам’яті для наступних поколінь, а також ємним джерелом інформації про історичні події та явища, історичних діячів, традиції, звичаї та повсякденне життя людей у минулому, а також є неоціненним джерелом у вивченні та дослідженні історії рідного краю, його пам’ятних місць, пам’ятників.Авторами проаналізовано праці, присвячені як особливостям дослідже

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

РАЙКІВСЬКИЙ, Ігор, та Олег ЄГРЕШІЙ. "СВЯЩЕННИК ПІДПІЛЬНОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ РОМАН БАХТАЛОВСЬКИЙ: ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ (1897 – 1985)". Східноєвропейський історичний вісник, № 34 (25 березня 2025): 46–57. https://doi.org/10.24919/2519-058x.34.324623.

Full text

Abstract:

Мета статті: з’ясувати ступінь інформативності кримінальної справи на підпільного греко-католицького священика Романа Бахталовського як першоджерела до вивчення історії повсякденності. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, об’єктивності, застосування джерелознавчих методів, зокрема методу внутрішньої критики джерел. Наукова новизна. Кримінальні справи як вид першоджерел, попри свої особливості (виражений суб’єктивізм, окремі неточності, низький рівень репрезентативності, певну довільність трактування) містять значний ресурс фактологічних даних, до

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Чупрій, Леонід. "ІСТОРИЧНА ПАМ'ЯТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ В УМОВАХ ПРОТИДІЇ РОСІЙСЬКІЙ ІНФОРМАЦІЙНІЙ АГРЕСІЇ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 3 (17) (28 вересня 2023): 278–90. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-278-290.

Full text

Abstract:

В статті аналізуються особливості формування історичної пам'яті як важливого чинника державотворення в умовах протидії російській інформаційній агресії. Зазначається, що в умовах посилення зовнішніх загроз та викликів для України зокрема повномасштабної агресії з боку Росії, дуже важливим є формування ефективної державної політики пам’яті, яка буде спростовувати всі російські історичні міфи та сприятиме формуванню україноцентричної національної ідентичності. Підкреслюється, що історична пам'ять є одним з головних чинників формування національної самосвідомості, важливим фактором забезпечення н

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Шевченко, Наталія, та Максим Захарченко. "Литовсько-український науковий проєкт «Спільна історична спадщина Великого Князівства Литовського і пам’ять регіону Східної Європи»". Старожитності Лукомор'я, № 6 (30 грудня 2023): 86–94. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.6.243.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз литовсько-українського наукового проєкту «Спільна історична спадщина Великого князівства Литовського і пам’ять регіону Східної Європи», наголошуючи на актуальності усвідомлення не тільки академічною історичною та дипломатичною спільнотою країн ЦСЄ важливості спільної соціокультурної і політичної спадщини польського, білоруського, литовського та українського народів у часи перебування їх у Великому князівстві Литовському, а й нинішнім їх громадянам, які обрали європейський вектор розвитку. Адже запит громадянського суспільства на звільнення від застарілих міфів російської

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

ІВАНГОРОДСЬКИЙ, Костянтин. "МЕМОРІАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО КРАЇН СХІДНОЇ ЄВРОПИ: МІЖ ЕТНОПОПУЛІЗМОМ І МНЕМОНІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ". Східноєвропейський історичний вісник, № 34 (25 березня 2025): 157–66. https://doi.org/10.24919/2519-058x.34.324614.

Full text

Abstract:

Мета – висвітлення основних напрямів розвитку меморіального законодавства країн Східної Європи на сучасному етапі, зокрема в контексті визначення його функціонування у координатах зростання етнопопулістської риторики відповідних політичних режимів та з’ясування ступеня мнемонічної безпеки, що містять у собі закони про пам’ять. Наукова новизна. Регіон Східної Європи дає багато інформації для роздумів стосовно того, що управління пам’яттю у сучасній політиці має вагомі наслідки для відступу від демократії. Водночас аналіз російського, польського та українського законодавчого регулювання історичн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Айтов, С. "Новітні історично-антропологічні студії як сучасна філософія історії". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.15421/272018.

Full text

Abstract:

Стаття дослiджує складну проблематику впливу новітніх наукових розвідок історичної антропології на утворення парадигми сучасної фiлософії icторії. Методологiя даної праці заснована на реалізації принципів комплементарностi, структурностi, дiалогiчностi. У студії зазначеної проблематики були залучені методи: філософської герменевтики, системноструктурний, мiждисциплiнарний. Новітні студії з історичної антропології проявляють теоретичну сутність сучасної філософії історії. Вона реалізується через такі пізнавальні площини осмислення історично-антропологічними розвідками змісту і значущості багато

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Юраш, Євген. "Збереження пам’яток нерухомої культурної спадщини Одеси, як новий сучасний український бренд". Старожитності Лукомор'я, № 2 (1 травня 2025): 249–58. https://doi.org/10.33782/2708-4116.2025.2.346.

Full text

Abstract:

У статті вперше досліджується історія пам’ятки нерухомої культурної спадщини, що збереглися на території одного з районів міста Одеси і має бути внесена в реєстр нерухомих пам’яток України, вона є історичною культурною спадщиною міста. Зокрема, це територія межі Середнього та Великого Фонтана, де знаходились дачі таких відомих чиновників як Г. Маразлі та Ф. Дерібаса. Відомо, що від їхніх маєтностей нічого не залишилось. Виявлено частину монументальної споруди на території Середнього Фонтану, колоподібної або підковоподібної форми кінця 19 – початку 20 ст. З’ясовано, що територія сучасного Київ

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Войцях, Наталія Павлівна. "Практики збереження історико-культурної спадщини міста Умань". Питання культурології, № 40 (21 грудня 2022): 129–38. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269367.

Full text

Abstract:

Мета статті — проаналізувати типологізацію українських історичних міст у контексті історико-культурного процесу та визначити особливості взаємодії міста з власним історичним спадком. Встановити взаємозв’язок історико-культурного середовища міста Умань з сучасними тенденціями його збереження та використання. В ХХІ ст. важливим питанням розвитку урбаністичного простору є доцільне оперування ресурсами культури, зокрема історико-культурним спадком, оскільки законсервовані урбаністичні форми виконують не лише репрезентаційну функцію, а є генеруючим підґрунтям для економічного, культурного та соціал

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Новородовська, Наталія, Валентина Молоткіна та Людмила Хмельницька. "АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМʼЯТКИ ЯК ОСНОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ". Український літопис, № 3 (15 червня 2024): 83–93. http://dx.doi.org/10.31470/2786-8583-2024-3-83-93.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена проблематиці охорони археологічних пам’яток як основи збереження історичної пам’яті. Висвітлено особливості законодавчого і нормативно-правового врегулювання охорони археологічної спадщини в Україні. Встановлено, що чинна правова система потребує удосконалення, що зменшить ризик втрат цінних артефактів. Розкрито основні виклики, які постали перед державою, науковою спільнотою, громадянським суспільством у цій сфері. Серед них детально розглянуто російсько-українську війну, недостатню фінансову підтримку, незаконні забудови поряд чи безпосередньо на археологічних об’єктах, нед

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Косенко, Юрій, та Юлія Сіденко. "АЛГОРИТМ РОБОТИ УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ З ІСТОРИЧНИМИ ПИСЕМНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ". Education. Innovation. Practice 11, № 4 (2023): 43–49. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol11i4-006.

Full text

Abstract:

У статті запропоновано алгоритми роботи школярів з інтелектуальними порушеннями на уроках історії з писемними пам’ятками, здійснено аналіз адаптованих уривків історичних писемних джерел, які розміщені в підручниках «Історія України» для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку; проведено диференціацію писемних пам’яток, заповнено відповідні таблиці. Встановлено зв'язок між віком дітей, рівнем їхнього інтелектуального розвитку та кількістю й видом історичних писемних джерел. Зазначено, що в 7 класі діти знайомляться з 26 писемними історичними джерелами, у 8 класі школярі опрацьовують 36 пи

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

ПАРХОМЕНКО, Андрій, та Станіслав СУМЯТІН. "ВПЛИВИ ЦИФРОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТРАНСФОРМАЦІЇ В КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (24 квітня 2025): 377–86. https://doi.org/10.32782/facs-2025-1-54.

Full text

Abstract:

Мета роботи: на прикладі сайту НУАРТ (оцифрованої «української серії» графіті Бенксі 2022-го року) проаналізувати оцифрування, що є сукупністю цифрових ІТ, як засіб архівації історичних пам’яток і культурних надбань; визначити культурну значущість застосування таких цифрових ІТ в культурній сфері через виявлення їх впливів на трансформації мистецького простору та на підтримання історичної/культурної пам’яті. Методологія: дослідження базується на комплексному культурологічному підході, який включає: загально-науковий інструментарій системного мислення, аналіз наукової літератури та емпіричних к

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Kyselov, Mykola. "Історія та історична пам’ять: сфери перетину". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (2020): 44–63. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.1.03.

Full text

Abstract:

У статті подається компаративний аналіз феноменів історії та історичної пам’яті; аналізується проблема меж компетентності історичного методу як загальнонаукового. Наводиться ретроспекція явища скепсису щодо об’єктивності та обґрунтованості висновків історичної науки. Робиться висновок, що історична пам’ять є феноменом, корені якого сягають глибин антропогенезу, у зв’язку з чим заторкується вчення К.Юнга про архетипи. Досліджуються архетипічні витоки людської пам’яті, роль історичної пам’яті у формуванні національної ідентичності, модифікації та різновиди сприйняття «історичного минулого». Коме

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Денисюк, Василь Іванович. "АНТИУКРАЇНСЬКІ ІСТОРИЧНІ НАРАТИВИ В РОСІЙСЬКОМОВНОМУ YOUTUBE-ПРОСТОРІ ЯК ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ". Acta Securitatae Volyniensis, № 1 (21 грудня 2023): 12–20. http://dx.doi.org/10.32782/2786-9385/2023-1-2.

Full text

Abstract:

У статті досліджено антиукраїнські історичні наративи в російськомовному YouTube-просторі як загрозу національній безпеці України. Для досягнення поставленої мети було визначено ключові зміни, спричинені інформаційно-комунікаційними трансформаціями кількох крайніх десятиліть, зокрема широким використанням персональних комп’ютерів, смартфонів, інформаційно-комунікаційних платформ для спілкування та поширення ідей. Охарактеризовано головні переваги і недоліки соціальних мереж та YouTube-простору для поширення наративів, зокрема історичних. Проаналізовано російський офіційний історичний наратив,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

БАТЕНКО, Тарас. "ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРИЧНА КЛІМАТОЛОГІЯ» (ПАМ’ЯТІ ЕМАНУЕЛЯ ЛЕ РУА ЛАДЮРІ, 1929–2023)". Problems of humanities History, № 15/57 (12 квітня 2024): 69–81. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.7.

Full text

Abstract:

Мета дослідження спрямована на аналіз дослідницького потенціалу кліматичних даних з огляду на їхню значущість у вивченні історичних процесів. Історична кліматологія – це міждисциплінарна галузь дослідження, яка охоплює знання про клімат і погоду в минулому з письмових джерел та артефактів, а також застосування цих знань для вивчення суспільно-політичних процесів у минулому. Основний акцент робиться на взаємозв’язку між змінами клімату та ключовими історичними подіями, такими як голодомори, війни, міграції та епідемії. За останні роки історична кліматологія зросла та диверсифікувалася, включно

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Lutsyshyn, H. I. "Державна політика історичної пам’яті як чинник консолідації українського суспільства". Grani 18, № 8 (2015): 33–38. http://dx.doi.org/10.15421/1715152.

Full text

Abstract:

Розглянуто особливості реалізації державної політики історичної пам’яті як чинника консолідації українського суспільства. В Україні акцентування на розбіжностях у ставленні до трагічних сторінок минулого (голодомор, український визвольний рух) призвело до загострення суспільних конфліктів, поглибило лінії розколів та протистоянь у суспільстві. Наголошується, що політичний контекст національної пам’яті не є лише контекстом внутрішньополітичної боротьби, він поширюється на міждержавні відносини, впливає на прикордонну співпрацю. Доведено, що політика пам’яті має бути скерована на збереження сусп

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

СЛЮСАР, Вадим, та Олександр МОСІЄНКО. "ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА ЧЕХІЇ ТА СЛОВАЧЧИНИ: ДОСВІД І ПРАКТИКИ". Східноєвропейський історичний вісник, № 35 (26 червня 2025): 218–30. https://doi.org/10.24919/2519-058x.35.332687.

Full text

Abstract:

Метою статті є аналіз особливостей сучасної історичної політики східноєвропейських держав на прикладі Чехії та Словаччини, її взаємозв’язку з історією ХХ ст. Методологія: загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) застосовувались для збору інформації та її аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на основі зібраних матеріалів було проаналізовано особливості історичної політики Чехії та Словаччини; простежено спільні й відмінні риси такої політики; відзначено аспекти створення спеціальних організацій, що займаються політикою пам’яті, зокрема Інституту пам’яті нації (

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Ільїн, В. В. "Індивід і соціум в контексті «колективної пам’яті» Моріса Гальбвакса". Problems of World History, № 22 (15 жовтня 2023): 7–15. http://dx.doi.org/10.46869/2707-6776-2023-22-1.

Full text

Abstract:

У статті аналізується проблема колективної пам’яті, невід’ємної складової сучасних memory studies. Пам’ять, зазначає автор, є способом конструювання людьми свого минулого, яке належить історії. Запропоноване на початку минулого століття французьким істориком і соціологом Морісом Гальбваксом поняття «колективна пам’ять» відкрило перспективу подолання абсолютизації психологізму в історичних дослідженнях, а також визначає науковий смисл значення колективної історичної травми. Аналізуються ідеї французького ученого про наявність пам’яті в усній традиції і методах аналізу форм усної комунікації. По

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Буліга, Микола. "ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА (90-ТІ РОКИ ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.): ТЕНДЕНЦІЇ, ЕВОЛЮЦІЯ ТА ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ". Litopys Volyni, № 31 (30 грудня 2024): 81–85. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.31.12.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються особливості формування та еволюції державної політики історичної пам’яті в Республіці Польща в період 90-х років ХХ – перших двох десятиріч ХХІ століття. Доведено, що державна політика історичної пам’яті зазнала в досліджуваний період еволюційних змін. Автор статті аналізує основні тенденції в еволюції державної політики історичної пам’яті, виокремлює особливості, що увиразнювали зміни в історичній політиці та державній політиці історичної пам’яті, проводить паралелі з Україною. На сучасному етапі проблеми історичної пам’яті та державної історичної політики є досить актуа

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Коцур, Леся. "ВИКОРИСТАННЯ КЛЮЧОВИХ ПОДІЙ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ДЛЯ ЗАМУЛЮВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ М. ПЕРЕЯСЛАВА". Litopys Volyni, № 27 (5 грудня 2022): 58–62. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2022.27.10.

Full text

Abstract:

Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року та агресивна експлуатація нею історичних подій Другої світової війни в черговий раз привернули увагу українських дослідників до цієї проблематики. Спираючись на теоретичні напрацювання Моріса Хальбвакса, П’єра Нора, Маоза Азарьяху, Яні Вуолтінахо, Лоуренса Д. Берга, Тараса Кузьо та інших науковців, які ґрунтовно які розкривають основи сучасних студій пам’яті й пояснюють яким чином топонімічна політика впливає на процес становлення історичної пам’яті, мені вдалося підібрати належний методологічний інструментарій для дослідж

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Литвин, Володимир Михайлович. "Історія: «єдина наука» чи інструмент політики, крайнім виявом якої є війна?" Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 8 (29 серпня 2022): 33–48. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.08.033.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено питанням пов’язування політичних практик з історією, а відповідно, політизації історичних досліджень, переоцінки минулого під кутом зору його бачення політиками, розуміння ними засад державного будівництва, курсу своїх країн у внутрішньому та зовнішньополітичному вимірах. У цьому контексті автор порушує теми історичної суверенізації нових держав, створення для цього додаткових інституцій, які перетворюються на самостійних акторів історичної політики, просуваючи свої концепції минулого з його героями; привертає увагу до розмивання німецького досвіду конструкції загальноєвропей

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Стрільчук, Людмила. "ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ: ПОСТРАДЯНСЬКІ НАРАТИВИ ТА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ (НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНИХ СВЯТ)". Litopys Volyni, № 29 (5 січня 2024): 96–100. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2023.29.15.

Full text

Abstract:

У статті аналізуються зміни у політиці пам’яті в сучасній Україні на прикладі державних свят, які унаочнюють, наскільки кардинально змінювався зміст національної політики пам’яті на початку ХХІ ст., протиставляються пострадянські та сучасні російські історичні наративи національній політиці історичної пам’яті. Засади формування державної політики пам’яті в Україні на тридцять другому році незалежності в умовах повномасштабної війни з російською федерацією продовжують залишатися дискусійними. Системні трансформації останніх десятиліть докорінно змінили акценти у підходах до розуміння та вивченн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Makliuk, Olha, та Maryna Bessonova. "Історичні колективні травми: особливості прийняття та подолання". Eminak, № 3(43) (10 листопада 2023): 272–93. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2023.3(43).670.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – проаналізувати основні підходи до інтерпретацій поняття «історична травма», й окреслити основні виміри історичних колективних травм і підходів до їх подолання. Наукова новизна. Визначені основні інтерпретації поняття «історична травма» та спорідненого поняття «історична пам’ять»; окреслені міждисциплінарні підходи до вивчення історичних колективних травм; проведено порівняльну характеристику основних наративів, пов’язаних з історичними колективними травмами в європейському та російському суспільствах. Висновки. Виявлено, що дослідження «історичних травм» є віднос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

АРТЮХІН, Олексій. "ПРЕЗЕНТАЦІЯ РУСЬКИХ КНЯЗІВ НА СФРАГІСТИЧНИХ ТА НУМІЗМАТИЧНИХ ПАМ’ЯТКАХ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Fine Art and Culture Studies, № 3 (3 вересня 2024): 151–56. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-3-21.

Full text

Abstract:

У роботі висвітлюється значення монет, медалей, печаток, та інших нумізматичних та сфрагістичних об’єктів, які відіграють ключову роль у реконструкції історичного контексту та підтвердженні архівних знахідок. Розглядається, як українські історики використовують ці артефакти для відновлення історичної правди, особливо в контексті періоду Київської Русі та часів козацтва. Також акцентує на новітніх дослідженнях, які вносять суттєві доповнення в історичну науку, розширюючи горизонти розуміння історичних подій через артефакти, знайдені в Україні, та їх аналіз. Мета роботи – здійснити аналіз новітн

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Strilchuk, Ludmila, та Andriy Ninichuk. "Питання історичної пам’яті в сучасних українсько-польських взаєминах". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 1, № 45 (2017): 63–67. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.45.63-67.

Full text

Abstract:

У статті досліджуються проблеми історичної пам’яті у сучасних українсько-польських взаєминах. Останніми роками між Україною та Республікою Польща виникає чимало суперечок з приводу проблем історичної пам’яті та питань трактування спільної історії, а це негативно впливає на міжнаціональні взаємини. Особливо гостро це проявляється стосовно проблеми українсько-польського протистояння на Волині у роки Другої світової війни. Ключові слова: Україна, Республіка Польща, історична пам’ять, волинська трагедія, війни на могилах, міжнаціональні взаємини, міждержавні відносини, політика

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Сачко, Д. В. "ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ЯК ПРЕДМЕТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ВИМІРІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 3 (18 лютого 2022): 116–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.3.16.

Full text

Abstract:

Стаття присвячена актуальній у сучасному українському суспільстві проблемі державного регулювання гуманітарної політики, а саме створенню законодавчих та інституційних форм реалізації політики формування і збереження національної пам’яті. Автор дає визначення ключових понять зазначеної проблематики – «національна пам’ять», «історична політика» та «публічна історія», а також коротку характеристику теоретичного дослідження зазначеної проблематики як серед українських, так і серед закордонних дослідників. Визначається основна відмінність між «історичною політикою» та «публічною історією». Вказуют

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Biliatska, Valentina. "Історична пам’ять і конфлікти «пам’яті» у романі у віршах Анатолія Шкуліпи «Берест»". Філологічний дискурс, № 10 (20 листопада 2019): 10–18. http://dx.doi.org/10.31475/fil.dys.2020.10.01.

Full text

Abstract:

У статті порушено проблему історичної пам’яті та конфлікту суспільної й індивідуальної «пам’яті», їх впливу на осмислення подій минулого й особистого вчинку героя в романі у віршах Анатолія Шкуліпи «Берест» (2011). Головним героєм роману є реальна особа, Олексій Берест, уродженець Сумщини, який здійснив героїчний подвиг в роки Другої світової війни – підняв прапор Перемоги над рейхстагом, але був викреслений із списку нагороджених через те, що він українець. Художньо інтерпретуючи біографічні дані про героя, автор відтворив на психологічному рівні наслідки суб’єктивних та історичних факторів,

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Рутковська, Ольга. "ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ МУЗЕЄФІКАЦІЇ ВИЗНАЧНОГО МІСЦЯ, ПАМ’ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ТА ІСТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ «ДІЛЯНКА ПРИБЕРЕЖНОГО МІСЬКОГО КВАРТАЛУ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КИЄВА» НА ПОШТОВІЙ ПЛОЩІ". Київськи збірники історії, археології, мистецтва та побуту, № IV (18 січня 2024): 82–86. http://dx.doi.org/10.55389/2786-5797.2023.01.08.

Full text

Abstract:

Археологічні пам’ятки є носіями нашої національної автентичності та історичних свідчень непересічного значення. Потрібна зміна ставлення до управління та музеєфікації пам’яток археології в Україні. Пам’ятка національного значення «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» на Поштовій площі, її місце розкриття, площа території, складові цієї пам’ятки дають можливість використання найбільш ефективного методу створення музею – in situ. Cучасний археологічний музей на Поштовій розглядається як особливий соціальний інститут. Для того щоб у археологічної спадщини України з’явилос

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Гура, Олексій. "Чудотворна ікона Божої Матері «Троєручиця»: історичний шлях до Спаського храму м. Полтави". Ukrainian Religious Studies, № 93 (26 квітня 2021): 70–86. http://dx.doi.org/10.32420/2021.93.2217.

Full text

Abstract:

У статті простежується історичний шлях чудотворної ікони Божої Матері «Троєручиця» упродовж кінця ХІХ – початку ХХІ століть. Автор аналізує українські традиції пошановування чудотворних ікон. Особлива увага звертається на розвиток християнства і церковного мистецтва. Зокрема, дослідник визначає значення пам’яток Богородицького циклу. Зроблено опис останніх досліджень і публікацій із названої теми. Дається змістовна історична довідка про появу ікони Божої Матері «Троєручиці». Наголошується на виключній ролі в історії ікони пр. Іоана Дамаскіна. Дослідник розкриває обставини створення ікони

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Бурчак, І. Н. "ВІРТУАЛЬНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСТОРИЧНИХ СПОРУД З ВИКОРИСТАННЯМ 3D КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ". <h1 style="font-size: 40px;margin-top: 0;">Наукові нотатки</h1> 1, № 79-80 (2025): 157–63. https://doi.org/10.36910/775.24153966.2024.79.27.

Full text

Abstract:

Дана робота присвячена розв’язанню науково-практичної проблеми збереження історичної спадщиниУкраїни. Станом на сьогоднішній день існує багато способів музеєфікації історичних споруд серед, яких зовнішнямузеєфікація – це механізм перетворення історичного комплексу в музей під відкритим небом, незалежно від станузбереженості чи наявності музейної експозиції. По суті, пам’ятка виступає як музейний об’єкт та вважаєтьсяосновним, а часто – єдиним експонатом. Віртуальною формою музеєфікації є сучасна інформаційна анімаційнатехнологія, яка дає змогу створити 3D-моделі історичних будівель, відновити п

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Бабічев, Олександр Іванович. "ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ВИКЛИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ". South Archive (Historical Sciences), № 50 (1 липня 2025): 5–10. https://doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2025-50-1.

Full text

Abstract:

Метою статті є здійснення аналізу аспектів історичної пам’яті українців через призму російсько-української війни в контексті процесу європейської інтеграції. Важливість реалізації цієї мети полягає в складності формування національної ідентичності українського народу як частини сім’ї європейських народів, що є необхідною умовою для забезпечення ефективності процесів націєтворення і ведення державної політики України в напрямі функціонування системи національної безпеки. Методологічною основою дослідження виступили такі загальні та спеціальні методи наукових досліджень, як моніторинг, абстрагув

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Nosova, Hanna. "Пам’ять проти історії за П. Нора. Чому і як?" Multiversum. Philosophical almanac 2, № 2 (2020): 3–14. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.2.01.

Full text

Abstract:

Стаття побудована на аналізі праць французького історика П’єра Нора, який, намагаючись знайти «справжню» історію, доходить до протиставлення історії та пам’яті. В історії домінує, вважає філософ, якщо не відверта політична агітація, то національні імперативи, які ніяк не роблять історію справжньою та об’єктивною. Замість історії потрібно зосереджуватись на правильній пам’яті. Але в умовах, коли сама пам’ять стала розірваною, вона може існувати лише спираючись на «місця пам’яті» – мнемонічні місця. Сила пам’яті тепер зберігається в місцях пам’яті, які накопичують та зберігають історію. Тобто, м

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Філіпович, Мирослава. "ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ В ОСВІТНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ". Litopys Volyni, № 28 (8 червня 2023): 174–78. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2023.28.24.

Full text

Abstract:

У дослідженні аналізується роль історичної пам’яті у формуванні національної самоідентифікації, а також роль, яку має відігравати система освіти в цьому непростому процесі. Дев’ять років триває російсько-українська війна, війна, яка принесла Україні тисячі загиблих, поранених, мільйони переселенців, окупацію її території та найсерйозніші порушення прав людини. Українці є очевидцями збройного конфлікту. У зв’язку із цим постають питання: як освіта має формувати історичну пам’ять про війну, що триває, яка її роль, що та як ми маємо зберегти для наших нащадків? Адже образи пам’яті нестійкі та фра

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Паньків, Наталія. "ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ - ЯК СКЛАДОВА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ ТЕРИТОРІЇ". Grail of Science, № 14-15 (15 червня 2022): 709–14. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.27.05.2022.133.

Full text

Abstract:

Для України, що впродовж тривалого періоду не мала власної державності, а її культурно-історична спадщина зазнавала цілеспрямованого винищення, питання її збереження та використання з туристичною метою є надзвичайно актуальним, В Івано-Франківській області на державному обліку перебуває 3903 пам'ятки. Переважна більшість пам’яток архітектури, містобудування - споруди дерев'яної і мурованої культової архітектури, пам'ятки житлового і громадського будівництва, зосередженого, в основному, в історичних містах. Проте лише незначна частина культурно-історичної спадщини використовується в сфері туриз

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

КУХАРУК, Христина, Ярослав ШТАНЬКО та Віра КАЧМАР. "ТРАВМАТИЧНА ПАМ’ЯТЬ І ФАКТ ЯК ДОМІНАНТА СТОРІТЕЛІНГУ В ІСТОРИЧНОМУ РЕПОРТАЖІ КАТАЖИНИ КОБИЛЯРЧИК «СТРУП. ІСПАНІЯ РОЗ’ЯТРЮЄ РАНИ»". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, № 3 (13) (10 грудня 2024): 47–52. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.3.7.

Full text

Abstract:

У статті досліджено структурні та семантичні домінанти сторітелінгу в історичному репортажі К. Кобилярчик «Струп. Іспанія роз’ятрює рани» – травматичну пам’ять і факт. Укладено типологію структурних елементів сторітелінгу історичного репортажу: історичні факти, авторська інтерпретація, свідчення респондентів, присутність автора на місці історичних подій. Визначено семантико-структурне ядро сторітелінгу в історичному репортажі – історичний факт. За допомогою лінгвостилістичного методу виокремлено та проаналізовано сторітелінгову домінанту травматичної пам’яті. З’ясовано, що в історичному репорт

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Шевчук, Т. В., та М. Ю. Тарасюк. "Роль штучного інтелекту у збереженні історичних пам’яток". Problems of World History, № 30 (8 липня 2025): 183–90. https://doi.org/10.46869/2707-6776-2025-30-10.

Full text

Abstract:

Збереження культурної спадщини є одним із завдань сучасної науки. Штучний інтелект та інструменти на його основі задля збереження історичних пам’яток є одним із рішень, коли постає питання про потенційне зникнення культурно-історичної спадщини в умовах повені, або великих пожеж, військових конфліктів та воєн тощо. Штучний інтелект відкриває нові можливості для пошуку, збереження, реставрації та популяризації культурних цінностей серед громадськості. У статті проаналізовано напрями застосування методів та інструментів на основі штучного інтелекту у історичній, археологічній та музейній науках д

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Svitlenko, Serhiy. "М.М. Аркас і збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка (остання чверть 19 – початок 20 ст.)". Eminak, № 2(46) (15 липня 2024): 238–53. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2024.2(46).715.

Full text

Abstract:

Мета статті полягає в історичній реконструкції різнобічної діяльності М.М. Аркаса у справі збереження історичної пам’яті про Т.Г. Шевченка в останній чверті 19 – на початку 20 ст. Наукова новизна. Здійснено концептуальне осмислення теми, показано ґенезу інтересу М.М. Аркаса до постаті Т.Г. Шевченка за контроверсійних суспільно-політичних чинників. Доведено, що увічнення в історичній пам’яті образу Т.Г. Шевченка являло собою в діяльності М.М. Аркаса органічний триєдиний процес у межах українського національного культурництва, виявлено його смисли, структуру, зокрема три основні напрями. Вказано

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Айтов, С. Ш. "Система історично-антропологічних дисциплін у гуманітарному горизонті сучасної філософії історії". Studies in history and philosophy of science and technology 34, № 1 (2025): 14–22. https://doi.org/10.15421/272502.

Full text

Abstract:

Мета цієї статті полягає в реконструкції і встановленні теоретичних особливостей і значущості системи історично-антропологічних дисциплін, які утворилися у людино- вимірному горизонті сучасної філософії історії, та їх впливу на розвиток філософсько-історичних студій. Методологія цієї роботи включає принципи комплементарностi, структурності, діалогічності. У річищі аналізу проблемного поля праці були застосовані методи: філософської герменевтики, системно-структурний, мiждисциплiнарний. Результати дослідження. Науковий розвиток історичної антропології як сфери сучасної філософії історії призвів

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Монолатій, Іван. "ВІД МІСТА-ПЕРЕХРЕСТЯ ДО МІСТА-ЖЕРТВИ: ЛЬВІВ У РОМАНІ ЮРІЯ ВИННИЧУКА «ТАНҐО СМЕРТІ»". City History, Culture, Society, № 9 (2) (23 липня 2020): 141–54. http://dx.doi.org/10.15407/mics2020.09.141.

Full text

Abstract:

У статті на основі аналізу особливостей роману Юрія Винничука «Танґо смерті» проаналізовано авторські наративні стратегії переосмислення на прикладі Львова сюжетів міської історії у 1930–1940-х роках, реконструкції колективної і персональних пам’ятей містян. Проаналізований письменницький текст є суттєвим прикладом «вписування» Львова у пам’яттєвий дискурс сучасної української літератури, а тому має два часові зрізи – довоєнний/воєнний (міжвоєнний період, роки Другої світової війни) і сучасний. Досліджувані події вивчаються як історія містян (зокрема взаємин дітей бійців Армії УНР, розстріляни

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Біляєва, Світлана, та Сергій Куценко. "З ІСТОРІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МУЗЕЄФІКАЦІЇ КОМПЛЕКСІВ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМЯТОК (ЗА МАТЕРІАЛАМИ БІЛЬСЬКА ТА ОЧАКOВА)". Уманська старовина, № 10 (26 грудня 2023): 91–101. http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.10.2023.294801.

Full text

Abstract:

У статті на матеріалах різних за географічним розташуванням, природними регіонами та культурно-історичними складовими археологічних комплексів (пам’яток Більська та Очакова) представлено стислий огляд історії відкриття, основних етапів археологічних досліджень, особливостей музеєфікації та сучасного стану комплексів, що увійшли до переліку об’єктів національного значення. Визначено спільні риси в історії їх вивчення, підкреслено вагомий внесок Інституту археології НАН України, міжнародних проектів та роботу експедицій за участі провідних фахівців світового рівня, залучення науковців та студент

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Корольчук, Богдан, Олег Стисло та Сергій Шевчук. "Архітектурний центр Івано-Франківська, як комплекс культових споруд". International Science Journal of Engineering & Agriculture 4, № 2 (2025): 1–12. https://doi.org/10.46299/j.isjea.20250402.01.

Full text

Abstract:

У статті досліджено архітектурний центр Івано-Франківська як просторово-історичне утворення, що сформувалося внаслідок багатоконфесійного та багатонаціонального розвитку міста. Проведений аналіз культових споруд центральної частини міста дозволяє розкрити їхню роль як носіїв історико-культурної пам’яті та символів духовного життя громади. Вивчено стилістичні особливості основних архітектурних об’єктів, що поєднують у собі елементи готики, бароко, класицизму та модерну. Особливу увагу приділено архітектурному значенню Колегіального костелу Пресвятої Діви Марії, Архікатедрального собору Святого

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!