Academic literature on the topic 'Anti-crisis management of an enterprise'

The article represents the study of the peculiarities of using organizational and management innovations in the anti-crisis management system of domestic enterprises. The urgent need to use innovations in the anti-crisis management system as an effective tool for overcoming crisis phenomena and ensuring the stable operation of the enterprise in conditions of uncertainty is revealed. The analysis of the practical experience proved that innovations are the most effective tools of crisis management at present. To ensure the effectiveness of anti-crisis measures, it is first necessary to implement innovations in the management system of a crisis enterprise. Organizational and management innovations make it possible to ensure the effectiveness of the anti-crisis management system and are the basis of a "correct" anti-crisis program at the enterprise. The relationship between the goals of anti-crisis management applied organizational and management innovations, and crisis factors that negatively affect the state of the enterprise is revealed. Various approaches to implementing organizational and governance innovations in the activities of crisis enterprises are studied, and their specific features and main types are presented. The content of the anti-crisis program formation stages, which is based on the use of organizational and management innovations, is presented. Among the innovations aimed at optimizing and increasing the management system's efficiency, the author singles out the reengineering system. Removal of problem zones and improvement of the business processes, directed at the increase of competitive potential, is the base for constructing the process-focused model of anti-crisis management representing a qualitatively new method of the enterprise's control. Keywords: innovation, crisis, anti-crisis management system, organizational and management innovations, business restructuring, business model, reengineering.

In the last 20 years, most of the managers of the big enterprises reached the conclusion that the main purpose of the enterprise is the maximization of the incomes by increasing the values of the assets of the company. This article presents radiographies of the contemporary economic theory of management, legislative frame of romania and other official documents, regarding the problems of bankruptcy and anti-crisis management. The results show that the use of the system of complex monitoring of the situation of the enterprise will allow at an incipient level the distinguishing of a close crisis and starting the preparations of the enterprise for preventing the crisis in an opportune moment, and when this is impossible, for a fast drawing of the enterprise out of the crisis.

The relevance of the research of the tools of anti-crisis management at domestic enterprises and the prerequisites for its optimization in conditions of systemic financial and economic crisis and military conflict are substantiated. The structure of the anti-crisis management system and peculiarities of choosing the anti-crisis management toolkit are defined, which includes tools for identifying the crisis at the enterprise, tools for developing anti-crisis management decisions and tools for assessing the effectiveness of adopted anti-crisis management decisions. It is substantiated that the concept of anti-crisis management determines the relationship between the components of the "reactive" and "preventive" character in the anti-crisis management system, the role and place of the anti-crisis component in the general strategy of enterprise management. The concept of crisis management should take into account such features of the enterprise as: size, industry, methods of capital formation, stage of the life cycle of the enterprise, types of production and financial strategy, market position, types of risks inherent in this enterprise. The tools of crisis management at the enterprise are investigated within two large groups: diagnostic methods and methods aimed at overcoming the crisis. The tools of crisis management are considered in terms of the stages of crisis at the enterprise. The priority of preventive measures in the anti-crisis management system has been determined. The model of anti-crisis management tools is proposed taking into account the factors of crisis, stages of crisis, tasks of anti-crisis management at the enterprise. Therefore, during the study, stages, crisis factors, the structure of the crisis management toolkit, which includes both tools for diagnosing the crisis state at the enterprise and directly tools for overcoming the crisis, which can be the basis for optimizing the crisis management system at the enterprise, are determined.

In the conditions of russia's armed aggression, the loss of a significant number of enterprises of their production capacities, the deterioration of the logistics supply system, the instability of the national currency exchange rate requires active anti-crisis management from all enterprises, which must be carried out in accordance with the formed enterprise development strategy. Despite a significant amount of research in the direction of anti-crisis management, the issue of the relationship between anti-crisis and strategic management requires further research. The purpose of the article is to determine the relationship and place of strategy in the anti-crisis management system in modern conditions. The article systematizes approaches to determining the essence of the strategy and its place in the anti-crisis management system. It was determined that in modern conditions, the implementation of an anti-crisis management strategy is important for all enterprises, regardless of the form of management. The basic strategies of enterprise development are summarized: strategies of concentrated growth, strategies of integrated growth, strategies of diversified growth, strategies of reduction. The stages of the development of a crisis situation at the enterprise are summarized: the appearance of signs of a crisis; crisis detection; financial response to the unfolding of the crisis; unfolding (deepening) of the crisis; the company's reaction to the crisis. The anti-crisis management strategy is defined as an interrelated sequence of actions to ensure the effective economic activity of the enterprise under the conditions of limited resources and the influence of crisis factors. The anti-crisis management strategy should consist of a strategy for overcoming crisis phenomena and a strategy for preventing crisis phenomena. Both components are important and require constant monitoring of the external and internal environment of the enterprise. The stages of the implementation of the anti-crisis strategy of the enterprise are determined.

In modern conditions, the socio-economic situation of Ukraine is characterized by significant variability and unpredictability. The activity of business entities takes place in the absence of timely and accurate information about all the consequences of management decisions and possible further changes in the operating environment. It is important for enterprises to organize an effective crisis management system. The purpose of the article is to systematize approaches to determining the essence and features of anti-crisis management of domestic enterprises.
 This work systematizes approaches to determining the essence of anti-crisis management of industrial enterprises. Approaches to defining the essence of anti-crisis management are summarized. The systematization of existing approaches to determining the essence of anti-crisis management made it possible to define anti-crisis management as management aimed at avoiding and neutralizing signs of crisis in the economic activity of enterprises, as well as at adapting the management system to changes in the external environment of the enterprise, which will contribute to sustainable development.
 Factors that cause crisis phenomena at industrial enterprises are systematized in terms of internal and external influence. The main components of the anti-crisis management system are summarized: functions, principles. The main functions of anti-crisis management are planning, organization, motivation, and control. The main goals of anti-crisis management are divided into organizational, production, financial, personnel, sales, marketing, and innovation.
 It was determined that according to the presence of signs of crisis, the anti-crisis management of the enterprise is divided into active and passive; depending on the specifics of the development and state of the enterprise, anti-crisis management is divided into preventive, crisis and post-crisis management.

In the course of the study, it was found that the factors of the internal and external environment produce a destabilizing effect on the activities of business entities. It has been established that anti-crisis financial management is a necessary attribute in overcoming the influence of negative factors and stabilizing the financial and economic activities of enterprises. On the basis of the conducted critical review, it was found that scientists consider anti-crisis financial management, on the one hand, as a separate direction of management, which is a set of financial methods for preliminary diagnostics and prevention of a financial crisis and aimed at effectively overcoming it, and on the other hand, as a component of the overall enterprise management. The place of anti-crisis financial management among such components as financial management of an enterprise and financial management of an enterprise is schematically determined, and interrelationships between them are established. A typical graph-tree of enterprise goals has been developed, which reflects the relationship of each stage of enterprise management by dividing them by the goals of the current level and outlined the tasks of anti-crisis financial management, the essence of which is to maintain a high level of liquidity and solvency indicators, ensure financial stability and financial balance of the enterprise, prevention of possible bankruptcy, formation of the structure of borrowed sources, and the like. It is proved that anti-crisis financial management should be considered in the context of a component of the general enterprise management system.

The functioning of most medium-sized, small and large enterprises in today's realities remains at a low level of professionalism. Many business executives do not pay enough attention to analytical work, do not develop new strategies and do not improve the proposal related to crisis management. Only the enterprise management of the adequate level of qualification can avoid all the negative consequences of the crisis. The main task of enterprises is to comply with the requirements of the enterprise anti-crisis policy, namely the calculation of financial ratios that reflect its financial stability. The coefficients allow to consider the company from different sides, among which the most important in the implementation of anti-crisis management are: the efficiency of current assets using, own and borrowed funds, using of production potential, effective management in the enterprise, the dynamics of production and sales of products, depreciation of fixed assets, using of investment capital. In addition to monitoring indicators, crisis management involves identifying problem areas in the enterprise and developing measures to eliminate them. The final part of the enterprise's anti-crisis policy is the implementation of these measures, which prevents the bankruptcy of the enterprise at the stage of possible threats and problems. Unfortunately, modern entrepreneurs neglect this measure and therefore find themselves in a difficult financial and managerial situation. Another issue of crisis management is the issue of securities, which allows to raise additional funds used by the enterprise as a means of eliminating possible bankruptcy. This process is a means of lending in today's realities that is more effective than loans made through the banking system. In today's market economy, business development is the driving force, so we believe that the topic of crisis management is relevant, because such measures are developing enterprises, which in turn develops the economic sectors and the country's economy. Keywords: crisis management, crisis, bankruptcy, financial instruments, enterprise management, analysis of financial condition.

The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of an anti-crisis strategy for ensuring the balanced potential of an enterprise, in particular the transport industry, in the context of economic transformation. The specifics of anti-crisis management, which are manifested in a comprehensive approach, orientation to the long-term perspective, flexibility and adaptability, as well as the maximum use of internal reserves and resources of the enterprise, are substantiated. The research of scientists who sought approaches to the formation of anti-crisis strategies and also made a significant contribution to the study of this issue is analyzed. A structural and logical scheme for the formation of an anti-crisis strategy is proposed, which consists of six main stages: determining the purpose of forming an anti-crisis strategy for enterprise management, assessing the influence of external factors on the formation of strategic goals, assessing the internal resilience of the enterprise to the crisis, analyzing the balance of the enterprise's potential, choosing strategic alternatives and implementing anti-crisis strategies for ensuring the balanced potential of the enterprise. Attention is paid to the development of a spatial model for choosing an anti-crisis strategy based on a three-dimensional matrix, which allows determining the position of the enterprise in the crisis space and choosing the optimal strategic alternatives. The main anti-crisis strategies are highlighted: activation and stabilization, concentration and differentiation, consolidation, modernization, restructuring and recovery strategy. The use of a three-dimensional matrix in the process of choosing an anti-crisis strategy allows the enterprise not only to avoid financial losses, but also creates the basis for long-term development and strengthening its positions in the market. The results of the study can be used to increase the resilience of enterprises to crisis, optimize the use of resources and ensure long-term development in conditions of market instability.

The purpose of the article is to establish the place of marketing in crisis management of the enterprise, to study the role of the main aspects of crisis marketing in modern enterprises; mastering the components of marketing crisis management of enterprises, to avoid the vulnerability of the enterprise to crisis phenomena and eliminate their consequences. The methodological basis of the study was the generalization of the results of applied research in the field of economics, scientific works of domestic and foreign scientists, which highlight the fundamental theories of competitive advantage, competitiveness and marketing management. Results. The article conducts a study on determination of the place of marketing in anti-crisis management of an enterprise, establishes the role of main aspects of anti-crisis marketing at modern enterprises; mastered the mechanism of marketing anti-crisis management of enterprises, the purpose of which is to form a strategy for overcoming the crisis and eliminating the consequences of crisis phenomena. Practical results. Given the constant changes in the environment of their functioning, enterprises should develop marketing programs that provide for measures to be taken to stabilize the market situation and overcome the insolvency crisis. Value/originality. In the understanding of the authors, crisis management should cover all subsystems of enterprise management: operational, technical, financial, and especially strategic, marketing, personnel. In the understanding of the authors, crisis management should cover all subsystems of enterprise management: operational, technical, financial, and especially strategic, marketing, personnel. It is recognized that marketing in crisis management is not just one of the subsystems of the enterprise, but the basis that ensures the sustainability of all its other departments.

The purpose of the article is to study the theoretical approaches of anti-crisis management, to generalise the causes of crisis phenomena of agricultural enterprises, to determine the main components of marketing support in the anti-crisis management system to optimise the "producer-market-consumer" chain in order to avoid and overcome the crisis state of the enterprise. The methodological basis of the study was a synthesis of the results of applied research in economics, scientific works of domestic and foreign scientists, which highlighted the basic theories of competitive advantage, competitiveness and marketing management. Results. The article examines theoretical approaches to crisis management, summarises the causes of crisis phenomena in agricultural enterprises, defines the main components of marketing support in the crisis management system to avoid the vulnerability of the enterprise to crisis phenomena and eliminate their consequences. Practical results. The marketing support of an agricultural enterprise in the anti-crisis management system is necessary because without it the enterprise will not be able to function normally and use its resources productively and profitably. Value/originality. It has been established that the purpose of marketing in anti-crisis management is to ensure the process of production and sale of the most demanded goods on the market, which will bring the greatest benefit to the enterprise and ensure profitable activity. It has been proved that the concept of pre-marketing includes the use of special tools even in the condition of stable development and functioning of the enterprise.

1. Ареф’єва О.В. Ковальчук А. М. Економічний механізм підтримання фінансової безпеки підприємства через антикризове управління та реінжиніринг. Вісник Хмельницького національного університету. 2018. № 6. т.3 (264). с. 76-82. 2.Прохорова, В., Божанова, О., Дуднєва, Ю. (2021). Convergent-cognitive bases of innovative development of industrial enterprises. Adaptive Management: Theory and Practice. Series Economics, 10(20).<br>Company's activity in market conditions is accompanied by negative impacts of external environment factors as on the competitive status and its possible dynamics, and on the stability of the operation, which is due to the riskiness of any activity. Threats to the stability of functioning, that take place in the internal environment, lead to the insufficient use of economic potential of the enterprise and the provision of resources. Significant influence of crisis phenomena is also experienced by activity of the enterprise on resource provision. Because of its versatility, this area of activity is vulnerable to almost all the negative phenomena caused by the causes of crisis. For example, the production apparatus, which is considered as a set of means of labor, by means of which, in combination with other factors, production is carried out, is exposed to such circumstances as: lack of credit and financial resources for updating of equipment, machinery, mechanisms, buildings and structures; moral and physical wear of production fixed assets, which are obstacles to producing competitive products; reduction of demand for noncompetitive goods due to high costs and, consequently, high prices of production equipment and machinery.

Силкін О.С. Антикризове управління у системі забезпечення фінансової безпеки підприємства: дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – «Менеджмент» / Силкін Олександр Сергійович. – Львів: Українська академія друкарства; Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2020. - 295 с.<br>Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукового завдання, що полягає в розробленні теоретично-методичних засад щодо формування та функціонування антикризового управління у системі забезпечення фінансової безпеки підприємства, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо його застосування. У першому розділі «Теоретико-методичні засади антикризового управління у системі забезпечення фінансової безпеки підприємства», на основі ретельного дослідження сутності понять «безпека», «фінансова безпека», «управління», «антикризове управління», а також, на основі врахування їх ключових елементів, доведено важливість приділення уваги формуванню та реалізації антикризового управління у системі забезпечення фінансової безпеки підприємства. Останні деструктивні зміни в сучасній вітчизняній економіці суттєво вплинули на діяльність кожної соціально-економічної системи і, як наслідок, можна говорити про неспроможність їх керівництва забезпечити високий рівень фінансової безпеки, що лише прискорює можливість утворення кризового стану. Сформовано теоретичне підґрунтя реалізації антикризового управління в процесі забезпечення фінансової безпеки підприємства, ключове місце в якому займає дослідження такого поняття як «фінансова криза». Кризою на підприємстві є такий його стан, який передбачає перехід до неспроможності стабільного функціонування через сукупність різноманітних факторів. Доведено, що будь-який вид кризи в кінцевому результаті призводить до утворення саме фінансової кризи. Представлено узагальнену, за результатами дослідження, класифікацію фінансових криз підприємства, в якій авторською позицією являється класифікація за видом управління (фінансові кризи, що спричинені: неефективним управлінням персоналом; антикризовим управлінням; плануванням; управлінням маркетингом; управлінням фінансами). В результаті аналізу складових стадій розвитку фінансової кризи на підприємстві, запропоновано наступні етапи: «нульовий» етап, етап непомітного утворення, етап виходу з «локального» середовища та етап складного стану, який потребує ефективних антикризових управлінських рішень. Визначено теоретико-методичні засади формування системи забезпечення фінансової безпеки підприємства. Результати проведеного контекстуального аналізу поняття «фінансова безпека підприємства» дозволили стверджувати, що під фінансовою безпекою підприємства слід розуміти такий фінансовий стан підприємства, який дозволяє забезпечити належний рівень фінансової стійкості, що необхідний для підтримки високої захищеності фінансових інтересів, з метою комфортного функціонування в умовах негативного впливу внутрішніх і зовнішніх загроз. Виділено основні вимоги, яким повинна відповідати система забезпечення фінансової безпеки підприємства, базові положення механізму її забезпечення, функції, принципи, фінансові інструменти. У другому розділі «Аналіз та оцінка стану фінансової безпеки підприємства в умовах антикризового управління» за результатами дослідження наукових джерел, аналізу інформації, представленої Державною службою статистики України та результатами проведеного опитування провідних науковців та експертів в галузі машинобудування, визначено тенденції розвитку підприємств машинобудування та реалізовано на практиці запропоновану модель оцінки рівня фінансової безпеки, при якому необхідно застосовувати антикризове управління. Результати аналізу показали, що на сьогоднішній день машинобудівна галузь України страждає від таких проблем як зростання інфляційних процесів, трудова міграція, зниження експортно-імпортних операцій, малої кількості інноваційно-активних підприємств, відсутності адекватної державної підтримки, тощо. Значна кількість дестабілізуючих факторів зовнішнього середовища стають причиною появи таких внутрішніх проблем як неефективне управління запасами та роботи з дебіторами і поява непокритого збитку. За результатами проведеного експертного опитування, сформовано модель визначення рівня фінансової безпеки, при якому необхідно застосовувати антикризове управління для підприємств машинобудівної галузі України. Дана модель включає в собі ряд фінансових показників, які були відібрані за допомогою залучених експертів. Окрім цього враховувались абсолютні показники та якісні показники. Основними рівнями фінансової безпеки в запропонованій моделі є: бажаний, рекомендований, прийнятний, допустимий, передкризовий та кризовий. Її практичне застосування відбулось на десяти середніх вітчизняних підприємствах машинобудівної галузі. У третьому розділі «Удосконалення механізмів антикризового управління в системі забезпечення фінансової безпеки підприємства» обґрунтовано важливість формування антикризового механізму протидії впливу зовнішніх і внутрішніх загроз фінансовій безпеці підприємства. Запропоновано матрицю уможливлення визначення антикризової стратегії в системі забезпечення фінансової безпеки підприємства. В результаті проведеного теоретико-аналітичного дослідження, виділено найбільш впливові зовнішні і внутрішні загрози фінансовій безпеці підприємства машинобудівної галузі. Шляхом застосування теорії графів, ми ієрархічно впорядкували кожну із них. Результат такого впорядкування є усередненим для переважної більшості підприємств машинобудівної галузі, оскільки кожна відкрита соціально-економічна система функціонує в особливих зовнішніх і внутрішніх умовах. Аналіз та ієрархічне впорядкування показало, що найбільш впливовими загрозами для вітчизняних підприємств машинобудування є: нестійкість національної фінансової системи, поява кризових тенденцій, недоліки у застосуванні сучасних фінансових інструментів (у тому числі міжнародних), протиправна діяльність кримінальних структур, конкурентів, фірм і приватних осіб та корупція в державних органах управління. Моделювання антикризового управління в процесі забезпечення фінансової безпеки підприємства здійснювалось через застосування моделі IDEF0. Основною метою моделювання є розробка моделі підтримки прийняття антикризових управлінських рішень в процесі забезпечення фінансової безпеки підприємства. Процес антикризового управління в системі забезпечення фінансової безпеки підприємства являє собою сукупність етапів, на яких відбувається перетворення вхідних матеріальних та інформаційних потоків у вихідні з іншими властивостями. Важливе місце при цьому відводиться директивам, які формуються на основі мети діяльності. Декомпозиція першого рівня контекстної діаграми моделі являє собою цілісний процес, який дозволяє на виході отримати бажаний результат. Але під час роботи слід постійно враховувати нові чинники і проводити переоцінку отриманих результатів (при крайній необхідності також слід змінювати самі ідеї). Декомпозиція другого рівня представила вже більш деталізований процес одного із етапів першого рівня. Завдяки такій деталізації, ми маємо можливість більш чітко і ефективно виконувати кожний етап процесу першого рівня. Сформовано антикризовий механізм протидії зовнішнім і внутрішнім загрозам фінансовій безпеці підприємств машинобудівної галузі, який включає два варіанти антикризових планів. Це, в свою чергу, уможливлює досягнення високого рівня фінансової безпеки. Перший варіант антикризового плану націлений на адаптацію до негативного впливу зовнішніх загроз. Протидія саме таким загрозам практично зводиться до нульового результату, і тому необхідно максимально гнучко адаптуватись. Другий варіант антикризового плану направлений на формування захисту від впливу внутрішніх загроз, де керівництво підприємства може, завдяки внутрішнім службам, здійснити протидію. Сформовано матрицю уможливлення визначення антикризової стратегії забезпечення фінансової безпеки для підприємств машинобудування. Вибір антикризової стратегії залежить від декількох параметрів: типу системи фінансової безпеки на підприємстві, впливу загроз, появи потреби у антикризовому управлінні та наявності ресурсів. Якщо підприємство має алгоритмізовану систему фінансової безпеки (тобто процес її формування відбувався з дотриманням усіх науково-методичних рекомендацій, які, в свою чергу, передбачають створення відповідної служби, залучення персоналу лише з відповідною освітою, тощо) чи не алгоритмізовану, а також, враховуючи який тип загроз здійснюють найбільший вплив, можна обрати одну з запропонованих стратегій. Окрім цього, за результатами розрахунку моделі оцінки рівня фінансової безпеки, запропонованої у другому розділі, та матриці оцінки параметру «наявності ресурсів», визначення антикризової стратегії уможливлюється. Запропоновану матрицю уможливлення визначення антикризової стратегії забезпечення фінансової безпеки підприємства застосовано на десяти обраних підприємствах машинобудівної галузі України. В подальшому, слід запровадити зазначену матрицю на усіх підприємствах машинобудівної галузі України. The dissertation is dedicated to solving a scientific problem, which consists in developing theoretical and methodological foundations for the formation and functioning of anti-crisis management in the system of ensuring financial security of the enterprise, as well as substantiating practical recommendations for its application. In the first chapter, «Theoretical and methodological foundations of crisis management in the system of ensuring the financial security of the enterprise», based on a thorough study of the essence of the concepts of «security», «financial security», «management», «anti-crisis management», as well as on the basis of their key elements, the importance of paying attention to the formation and implementation of anti-crisis management in the system of ensuring financial security of the enterprise is proved. Recent destructive changes in the modern domestic economy have significantly affected the activities of each socio-economic system and, as a result, we can speak of the failure of their leadership to ensure a high level of financial security, only accelerates the possibility of a crisis. The theoretical foundations of the implementation of anti-crisis management in the process of ensuring the financial security of the enterprise have been formed, the key place in which is the study of such a thing as «financial crisis». The crisis at the enterprise is such a state, which provides for the transition to the insolvency of stable functioning by a combination of various factors. It is proved that any kind of crisis ultimately leads to the formation of a financial crisis. The generalized, according to the results of the study, classification of financial crises of the enterprise is presented, in which the author's position is a classification by type of management (financial crises caused by: ineffective personnel management; anti-crisis management; planning; marketing management; financial management). As a result of the analysis of the constituent stages of the development of the financial crisis at the enterprise, the following stages are proposed: the “zero” stage, the stage of inconspicuous formation, the stage of exit from the “local” environment and the stage of a difficult state that needs effective anti-crisis management decisions. The theoretical and methodological foundations of the formation of the system of ensuring the financial security of the enterprise are determined. The results of a contextual analysis of the concept of “financial security of the enterprise” made it possible to assert that the financial condition of the enterprise should be understood as such a financial condition of the enterprise, which allows providing an appropriate level of financial stability, which is necessary to maintain high security of financial interests, in order to function comfortably in the face of negative influence of internal and external threats. The main requirements to which the system of ensuring the financial security of the enterprise, the basic provisions of the mechanism for its provision, functions, principles, financial instruments are identified. In the second section, “Analysis and Assessment of the State of Financial Security of the Enterprise under Anti-Crisis Management,” based on a study of scientific sources, analysis of information provided by the State Statistics Service of Ukraine and a survey of leading scientists and experts in the field of mechanical engineering, trends in the development of engineering enterprises are identified and implemented in practice, the proposed model for assessing the level of financial security, in which it is necessary to apply anti-crisis management. The results of the analysis showed that today the engineering industry of Ukraine suffers from such problems as the growth of inflationary processes, labor migration, the decline in export-import operations, a small number of innovatively active enterprises, the lack of adequate state support, and the like. A significant number of destabilizing environmental factors cause internal problems such as inefficient inventory management and work with debtors and the appearance of uncovered loss. According to the results of an expert survey, a model has been formed to determine the level of financial security, in which it is necessary to apply anti-crisis management for enterprises in the engineering industry of Ukraine. This model includes a number of financial indicators that were selected with the help of involved experts. In addition, absolute indicators and quality indicators were taken into account. The main levels of financial security in the proposed model are: desired, recommended, acceptable, let's say, pre-crisis and crisis. Its practical application took place at ten medium-sized domestic enterprises in the engineering industry. The third chapter, «Improving Anti-Crisis Management Mechanisms in the System of Ensuring the Financial Security of the Enterprise», substantiates the importance of creating the anti-crisis mechanism to counter the influence of external and internal threats to the financial security of the enterprise. A matrix is proposed for the purpose of establishing the anti-crisis strategy in the system for ensuring the financial security of the enterprise. As a result of a theoretical and analytical study, the most influential external and internal threats to the financial security of the engineering industry enterprise are identified. By applying graph theory, we hierarchically sorted each of them. The result of such streamlining is averaged for the vast majority of enterprises in the engineering industry, since each open socio-economic system operates in special external and internal conditions. Analysis and hierarchical ordering showed that the most influential threats to domestic engineering enterprises are: instability of the national financial system, the emergence of crisis trends, shortcomings in the use of modern financial instruments (including international ones), illegal activities of criminal structures, competitors, firms and individuals and corruption in government. Anti-Crisis management modeling in the process of ensuring the financial security of the enterprise was carried out by applying the IDEF0 model. The main purpose of modeling is to develop a model for supporting the adoption of anti-crisis management decisions in the process of ensuring the financial security of the enterprise. The anti-crisis management process in the system of ensuring the financial security of the enterprise is a set of stages at which the input material and information flows are converted into weekends with other properties. An important place is given to directives, which are formed on the basis of the purpose of the activity. The decomposition of the first level of the context diagram of the model is a holistic process that allows you to get the desired result at the output. But during work, you should constantly take into account new factors and reassess the results (if absolutely necessary, you should also change the ideas themselves). The decomposition of the second level introduced an already more detailed process of one of the stages of the first level. Thanks to such detailing, we are able to more clearly and efficiently carry out each stage of the first level process. An anti-crisis mechanism has been formed to counter external and internal threats to the financial security of engineering enterprises, which includes two versions of anti-crisis plans. This, in turn, makes it possible to achieve a high level of financial security. The first version of the anti-crisis plan is aimed at adapting to the negative impact of external threats. Counteraction to just such threats is practically reduced to zero result, and therefore it is necessary to adapt as flexibly as possible. The second version of the anti-crisis plan is aimed at creating protection against the impact of threats, where the enterprise management can, thanks to internal services, carry out counteraction. A matrix has been formed with the aim of establishing an anti-crisis strategy for ensuring financial security for engineering enterprises. The choice of a anti-crisis management strategy depends on several parameters: the type of enterprise financial security system, the impact of threats, the emergence of a need for anti-crisis management and the availability of resources. If the enterprise has an algorithmized financial security system (that is, the process of its formation took place in compliance with all scientific and methodological recommendations, which, in turn, provide for the creation of an appropriate service, engaging personnel only with the appropriate education, etc.) is almost algorithmized, and also, considering which type of threats exercise the greatest influence, one of the proposed strategies can be chosen. In addition, according to the results of the calculation of the model for assessing the level of financial security proposed in the second chapter, and the matrix for assessing the parameter “availability of resources”, the definition of an anti-crisis strategy becomes possible. The proposed matrix aimed at establishing an anti-crisis strategy for ensuring financial security of the enterprise was applied at ten selected enterprises of the engineering industry of Ukraine. In the future, it is necessary to introduce the specified matrix at all enterprises of the engineering industry of Ukraine.

This thesis examines the impact of enterprise risk management (ERM) on firm performance. It also seeks to investigate whether this relationship is strengthened or weakened by the structure and composition of the risk committee. The sample comprises of 260 firm-year observations from FTSE-350 companies in the UK that have implemented ERM processes and established board-level risk committees during the study period from 2012 to 2015. The results show that ERM significantly and positively affects firm performance. Further, the number of financial experts and female members in the risk committee strongly strengthen this relationship. However, risk committee size, meetings, and independence weaken the impact of ERM on firm performance.

Дідок, Г. С. Антикризове фінансове управління підприємствами хлібопекарської промисловості : магістерська робота : 072 Фінанси, банківська справа та страхування / Г. С. Дідок ; керівник роботи Тарасенко А. В. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра фінансів, банківської справи та страхування. – Чернігів, 2020. – 83 с.<br>Прeдмeтом досліджeння випускної кваліфікаційної роботи є система фінансово-економічних показників, що характеризують ефективність діяльності підприємства та наявність кризових ознак, що склалися на ньому. Обєктом дослідження виступає діяльність підприємств хлібопекарської промисловості. Мета випускної кваліфікаційної роботи полягає в поглибленні теоретичних засад діагностики кризового стану підприємств хлібопекарської промисловості та механізму антикризового фінансового управління в їх діяльності. Завданнями роботи є: ознайомитися з економічною сутністю та необхідністю антикризового фінансового управління в діяльності підприємств хлібопекарської промисловості; проаналізувати інструменти антикризового фінансового управління підприємств хлібопекарської промисловості; дослідити нормативно-правову базу регулювання діяльності підприємств хлібопекарської промисловості; охарактeризувати стан хлібрпекарської промисловості України; провести експрес-діагностика фінансового стану підприємств хлібопекарської промисловості; дати оцінку ймовірності банкрутства підприємств хлібопекарської промисловості; обґрунтувати заходи щодо проведення антикризового управління підприємств хлібопекарської промисловості. Одeржані рeзультати можуть бути використані при плануванні фінансової діяльності підприємств хлібопекарської промисловості на наступний звітний пeріод.<br>In the first chapter reveals the economic essence and necessity of anti-crisis financial management in the activities of the bakery industry; the tools of anti-crisis financial management of the enterprises of the baking industry are analyzed, and also the normative-legal base of regulation of activity of the enterprises of the baking industry is investigated. The second section describes the general state of the bakery industry in Ukraine; express diagnostics of the financial condition of the enterprises of the baking industry was carried out; the estimation of probability of bankruptcy of the enterprises of the baking industry is given. The third section proposes measures to optimize the capital structure of the leather and footwear industry and provides an economic assessment of the pro-posed measures. The third section proposes measures for anti-crisis management of the bak-ery industry and provides an economic assessment of the proposed measures.

У статті розглянуто питання щодо антикризового управління організаційними перетвореннями на промислових підприємствах. Встановлено, що до організаційних змін призводять різні фактори, що створюють зовнішнє та внутрішнє середовище фірми. До зовнішнього середовища відносяться: інновації в техніці та технологіях, жорсткість конкуренції, глобалізація ринку, лібералізація торгівлі, політична ситуація, а також перехід до економіки, що ґрунтується на знаннях. До факторів внутрішнього середовища входять зміни в основній структурі, технології, що застосовуються, організаційна культура, завдання та діяльність, ефективність роботи підприємства та робота персоналу.<br>В статье рассмотрены вопросы антикризисного управления организационными преобразованиями на промышленных предприятиях. Установлено, что к организационным изменениям приводят различные факторы, создающие внешнюю и внутреннюю среду фирмы. К внешней среде относятся: инновации в технике и технологиях, ужесточение конкуренции, глобализация рынка, либерализация торговли, политическая ситуация, а также переход к экономике, основанной на знаниях. К факторам внутренней среды относятся изменения в основной структуре, технологии, организационная культура, задачи и деятельность, эффективность работы предприятия и работа персонала.<br>The article deals with issues of anti-crisis management of organizational transformations at industrial enterprises. It has been established that various factors contributing to organizational changes are created, creating the external and internal environment of the firm. The external environment includes: technology and technology innovations, toughening of competition, globalization of the market, trade liberalization, political situation as well as the transition to a knowledge-based economy. The factors of the internal environment include changes in the main structure, technology, organizational culture, tasks and activities, the efficiency of the enterprise and the work of the staff.

У дисертації досліджено проблеми управління антикризовими перетвореннями підприємств цукрової провислості. Запропоновано інструментарій здійснення антикризових перетворень підприємств цукрової промисловості з урахуванням чинників концентрації виробничих потужностей на основі застосування реструктуризації успішних заводів і реінжинірингових, реорганізаційних перетворень для підприємств з глибокими кризовими явищами. Систематизовано чинники кризових ситуацій підприємств цукрової промисловості за мега-, макро-, мезо- і мікроекономічним рівнями. Удосконалено наукове обґрунтування здійснення економічного діагностування підприємств цукрової промисловості. Розроблено модель визначення кризового стану підприємств цукрової промисловості з урахуванням впливу складових виробничої та комерційної діяльності, що дозволяє вчасно виявляти кризові ознаки та готувати ґрунтовні антикризові заходи.<br>В диссертации исследованы проблемы управления антикризисными преобразованиями предприятий сахарной промышленности. Получило дальнейшее развитие понятие «антикризисное управление предприятием» для логического отражения теоретических научных представлений в сфере антикризисных управленческих мероприятий. Определены и систематизированы факторы кризисных ситуаций предприятий сахарной промышленности Украины на мега-, макро-, мезо- и микроэкономическом уровнях. Предложен инструментарий осуществления антикризисных преобразований предприятий сахарной промышленности с учетом факторов концентрации производственных мощностей на основе применения реструктуризации успешных заводов и реинжиниринговых, реорганизационных преобразований для предприятий с глубокими кризисными явлениями. Усовершенствовано и научно обосновано проведение экономического диагностирования предприятий сахарной промышленности. Предложены этапы проведения комплексной диагностики деятельности сахарного завода, рассмотрены современные методы осуществления диагностирования и даны рекомендации по результатам проведённой диагностики предприятий отрасли. Результаты экономического диагностирования позволяют осуществить выбор формы антикризисных преобразований предприятий и выполнить предварительную оценку их проведения. Представлены процедуры по разработке инвестиционного проекта предприятий сахарной промышленности, которые подлежат антикризисным преобразованиям. В работе исследованы основные проблемы осуществления реструктуризации, реинжиниринга и реорганизации сахарных заводов. Выявлены особенности осуществления антикризисных преобразований предприятий с учётом отраслевых особенностей сахарной отрасли промышленности. Представлен план осуществления реструктуризации сахарного завода. Усовершенствованы методические подходы бизнес-процессного планирования развития предприятий сахарной промышленности на основании создания центров предпринимательских усилий, которые ориентированы на индикаторы бизнес-отклонений. Рассмотрено осуществление контроллинга антикризисных преобразований предприятий. На основании применения гностического метода исследования построено распределение показателя относительного рабочего капитала для предприятий сахарной промышленности. Разработана модель определения кризисного состояния предприятий сахарной промышленности с учетом влияния составляющих производственной и коммерческой деятельности, что позволяет своевременно выявлять признаки наступления кризиса и подготавливать обоснованные антикризисные мероприятия.<br>The dissertation investigates the problem of anti-crisis transformations of sugar industry enterprises. The tools of anti-crisis transformations with regard to concentration factors of production facilities on the basis of applying the methodology restructuring for successful sugar-producers and reengineering, reorganization changes for enterprises with a deep crisis are proposed. The crisis factors for the sugar industry enterprises on mega-, macro-, meso- and microeconomic levels are systematized. The scientific approaches concerning the economic diagnostics of sugar industry enterprises are improved. The model to determinate the crisis of sugar industry enterprises with the account of the influence of industrial and commercial activities components is developed, which allows to find out the signs of crisis and to prepare the efficient anti-crisis measures.

The anti-crisis management of the economy and national security of the Russian Federation in modern conditions (pandemics, hybrid wars, competitive restrictions and anti-Russian propaganda from the West), approaches to Western sanctions as new opportunities for the development of the Russian Federation are considered. The ways of developing an innovative economy and increasing the productivity of aggregate labor as the main sources that ensure the accelerated development of the country are outlined. Attention is paid to the peculiarities of social partnership, economic and financial crises in the trends of macro - and micro-development, the role of investment as a financial source of anti-crisis management. The theoretical and practical foundations of the insolvency (bankruptcy) of enterprises and individual entrepreneurs, the methodology of the enterprise's recovery from the crisis, forecasting the results of anti-crisis management are described.&#x0D; Meets the requirements of the federal state educational standards of higher education of the latest generation.&#x0D; For undergraduate, graduate, postgraduate students and teachers of higher educational institutions of economic specialties, as well as researchers, managers and managers of firms.

The textbook examines the anti-crisis management of the economy and security of the Russian Federation in the context of international economic and political sanctions, financial, information and computer attacks and challenges, attempts at military confrontation with Russia, as well as management in the context of reforming, transforming the economy by moving away from the liberal paradigm, taking into account trends at the macro and micro levels. The theoretical and practical foundations of the insolvency (bankruptcy) of enterprises, methods of forecasting the results of anti-crisis management of the organization are described. The role of investments as a source of anti-crisis management, as well as innovations and increasing the productivity of aggregate labor as the main factors ensuring the growth of the country's economy is analyzed. Attention is paid to the peculiarities of social partnership, ensuring economic security, and the methodology of the company's recovery from the crisis. &#x0D; Meets the requirements of the federal state educational standards of higher education of the latest generation.&#x0D; For undergraduate, graduate, postgraduate students and teachers of higher educational institutions with economic areas of training and specialties, as well as researchers, managers and managers of firms.

The monograph reveals the theoretical, methodological, methodological and applied aspects of the problem of effective anti-crisis management of domestic engineering enterprises in adverse conditions of economic activity. It has been proved that the formation of effective anti-crisis management of enterprises requires not only a systematic study of sustainable development factors, but also the creation of methods for diagnosing the stage and stage of the life cycle of an enterprise, a methodology for the formation of a flexible system of evaluation indicators. The results of approbation of these methods are presented.&#x0D; For scientists and managers of industrial enterprises and public services, teachers, graduate students and students.

Investigated theoretical - methodological and applied problems of industrial policy and crisis management. Substantiates the design mechanisms of structural, investment and innovative development strategies of the region’s industry. It reveals the processes and methods of strategic crisis management. It proved theoretically and practically the leading controlling role as an instrument of crisis management. The results of the testing methods study efficiency standards, planned targets and the extent of tolerance deviations.&#x0D; The monograph is intended for researchers, managers and specialists of industrial enterprises and public services, professors, teachers and students.

В статье систематизированы основные финансовые показатели, позволяющие прогнозировать вероятность банкротства (финансово-экономической несостоятельности) предприятий и разрабатывать антикризисную стратегию их развития. The article systematizes the main financial indicators that allow predicting the probability of bankruptcy (financial and economic insolvency) of enterprises and developing an anti-crisis strategy for their development.

Даны понятия «кризис» и «антикризисное управление», представлена их сущность. Отмечены причины возникновения кризисов на предприятии, представлены разновидности кризисов. Выделены различные виды кризисов, определены классификационные признаки. Представлена роль кризисов в социально-экономическом развитии общества. Определена схема стратегии и тактики в антикризисном управлении. Описаны тактические мероприятия при наступлении кризиса. The concepts of "crisis" and "anti-crisis management" are given, their essence is presented. The causes of crises at the enterprise are noted, varieties of crises are presented. Various types of crises are identified, classification features are determined. The role of crises in the socio-economic development of society is presented. The scheme of strategy and tactics in crisis management is defined. Tactical measures in the event of a crisis are described.

Quest Alliance began its organizational journey as digital technology was about to unfold sweeping changes in India, including in the areas of education and employment. As if to symbolize its tryst with technology, it is nestled in India’s “silicon valley” city of Bengaluru. Today, it also happens to enjoy the patronage of an enviable list of marquee donors ranging from leaders in the financial services industry and information technology to multilateral development agencies and Indian Government. Over the course of its work with these partners, Quest Alliance has come to serve as an interesting node in the arena of skill development and operates at the intersection of education, technology and youth employment. Established in 2005, it started as an earnest but modest enterprise. From 2009—when it had seven people and a sudden crisis of funding at hand—till 2022, it saw rapid acceleration. By the end of 2022, it had a team of 234 handling over INR 62 crore worth of annual funding. What Quest was working on—“Enabling self-learning”—was highly topical and certainly aided its growth, but amidst this growth something unusually remained steadfast: the extent of its investment on learning, development and capacity building of its own team. This holds significance for civil society where sourcing and building talent is a continuous pre-occupation for leadership. The case engages with the journey of Quest and its founder Aakash Sethi, and explores what it takes to put in place the internal scaffolding to hold together this deliberate and sustained focus on self-learning and development of its own people. It also engages with Quest’s work towards evolving a model of talent-building of young people in schools as well as those in transition from education to employment: anchored in the notion of young people as self-learners equipped with 21st century skills. The latter part of the case explores how Quest has crafted its own people management practice around the “self-learner” and gives learners the opportunity to reflect on the challenges of building and maintaining a way of being, doing and relating in a rapidly growing organization.

The paper deals with the task associated with ensuring the sustainability of transport companies. The life cycle is analyzed. management of the transport system. It is shown how the anti-crisis trajectory is formed.

This report synthesises the key research findings of the Zambia Poverty Dynamics programme since the last national report in 2021, whose key findings and recommendations are summarised in Box 1.1. Many dimensions have remained the same; however, the main changes include: (1) a dramatic reversal in urban poverty reduction; (2) a very significant increase in new policy developments, especially in human development, although not yet in ‘growth from below’, but significant progress was achieved in fisheries with the return of fishing ban periods each year on major rivers and lakes to allow fish stocks to recover, laying the foundation for income growth in fishing. This report starts by laying out which policy interventions have become significantly more visible and impactful since the last report, presenting the evidence from quantitative and qualitative research, and focusing on governance and implementation issues. Policy interventions are even more critical to poverty reduction and climate resilience in the Zambian context, it is argued, because of the ‘enclave’ nature of the dominant mining sector, which leads economic growth, at least when commodity prices are high (Pijuan Sala and Tudela Pye 2024), and which the current government wishes to grow rapidly. The majority of Zambians are employed or self-employed in comparatively low-productivity sectors, agriculture and services, which are generally disconnected from mining and other formal sectors such as tourism. Resulting high levels of inequality do not generate the market demand for micro- and small businesses’ outputs and services, leaving these with low investment and productivity. But they do generate the need and potential for redistribution through taxation, even if fiscal resources are for the moment heavily constrained by debt servicing. As a result of these high inequalities, growth has not carried everyone with it. Therefore, only interventions will assist poor and vulnerable people to improve their life chances, until the pattern of growth changes and begins to make a contribution. So far the most successful interventions have been in human development. Their success has been extremely valuable but has not yet laid the foundations for more inclusive growth from below, which is necessary if poverty is to be sustainably reduced. Both of these – human development and growth from below – are required to enable sustained escapes from poverty or ‘graduations’, which are the objective of anti-poverty policy. The report goes on to briefly assess the effects of the multiple crises that have assailed Zambia in the past five years, with an analysis of impacts on urban populations, and differentiating between extremely poor and moderately poor households, and men- and women-headed households. It also looks at policy responses to these crises, including disaster risk management, and raises the question of how to respond in the likely event that such crisis-prone times continue. This is followed by a closely related discussion on whether and how more widespread resilience to climate change might be achieved. The analysis is gendered throughout, and concludes with key policy and programming recommendations.