Academic literature on the topic 'Beyblade Volume 07 Download'

This article aims to present a research result on meanings of formative practice in the context of Institutional Program of Initiation to Teaching (PIBID). As a research method, adopted the sociological phenomenology that allowed, among other aspects, to understand the symbolic dimension of formative practice for each students. One of the principles of that method consists in the perspective that senses emerge from the relation with the other, bringing to surface the idea of intersubjectivity, thus configuring a phenomenology of social relations. In order to access the senses produced in the world of life, in encounter of consciousness with the world, in specific case of this research, in the context of formative practice, semistructured interview has been used with five undergraduate students invited to give a break in the flow of life for think about teacher training. The senses revealed in this study are close to the concern with student learning, having the teacher as the main driver of this process, as well as the student and his way of learning. There are also senses about difficulties that each student presents in application of knowledge and draws attention to the relation between knowledge and reality. Sense about the teacher-student relationship reveals concern with professional and human dimension as well as authority of teacher's knowledge in the classroom with students.Resumo Este artigo tem como objetivo apresentar resultado de pesquisa sobre sentidos de prática formativa no contexto do Programa Institucional de Bolsa de Iniciação à Docência (PIBID). Como método de pesquisa adotou-se a Fenomenologia Sociológica que permitiu, entre outros aspectos, compreender a dimensão simbólica da prática formativa para cada um dos estudantes. Um dos princípios desse método consiste na perspectiva de que os sentidos nascem da relação com o outro trazendo à tona a ideia de intersubjetividade configurando, assim, uma Fenomenologia das relações sociais. Para acessar os sentidos produzidos no mundo da vida, no encontro da consciência com o mundo, no caso especifico desta pesquisa, no contexto da prática formativa, foi utilizada a entrevista semiestruturada com cinco estudantes de licenciaturas diversas, convidados a suspender o fluxo da vida para pensar sobre sua formação docente. Os sentidos revelados neste estudo se aproximam na preocupação com a aprendizagem do estudante tendo o professor como principal condutor desse processo como, também, o estudante e seu modo de aprender. Aparecem, também, sentidos a respeito das dificuldades que cada aluno apresenta na aplicação do conhecimento e chama à atenção para a relação entre conhecimento e realidade. Sentidos sobre a relação professor-estudante revelam preocupação com a dimensão profissional e humana, bem como a autoridade do conhecimento do professor, em sala de aula, com os estudantes.ResumenEste artículo tiene como objetivo presentar resultados de investigación sobre sentidos de práctica formativa en el contexto del Programa Institucional de Beca de Iniciación a la Docencia (PIBID). Como método de investigación se adoptó si la fenomenología sociológica que permitió, entre otros aspectos, comprender la dimensión simbólica de la práctica formativa para cada uno de los estudiantes. Uno de los principios de este método consiste en la perspectiva de que los sentidos nacen de la relación con el otro trayendo a la superficie la idea de intersubjetividad, configurando así una fenomenología de las relaciones sociales. Para acceder a los sentidos producidos en el mundo de la vida, en el encuentro de la conciencia con el mundo, en el caso específico de esa investigación, en el contexto de la práctica formativa, se utilizó la entrevista semiestructurada con cinco estudiantes de licenciaturas diversas, invitados a suspender el flujo de la vida para pensar en su formación docente. Los sentidos revelados en este estudio se aproximan a la preocupación por el aprendizaje del estudiante teniendo el profesor como principal conductor de ese proceso como, también, el estudiante y su modo de aprender. Aparecen, también, sentidos respecto a las dificultades que cada alumno presenta en la aplicación del conocimiento y llama la atención sobre la relación entre conocimiento y realidad. Los sentidos sobre la relación profesor-estudiante revelan preocupación por la dimensión profesional y humana así como la autoridad del conocimiento del profesor, en el aula, con los estudiantes.Palavras-chave: Ensino superior, Fenomenologia sociológica, Prática formativa.Keywords: Higher education, Sociological phenomenology, Formative practice.Palabras clave: Enseñanza superior, Fenomenología sociológica, Práctica formativa.ReferencesAMADO, J. Manual de investigação qualitativa em educação. Portugal: Imprensa da Universidade de Coimbra, 2014.AMBROSETTI, N. B. et al. Contribuições do PIBID para a formação inicial de professores: o olhar dos estudantes. Educação em Perspectiva, Viçosa, v. 4, n. 1, p. 151-174, jan./jun. 2013. Disponível em http://www.seer.ufv.br/seer/educacaoemperspectiva/index.php/ppgeufv/article/viewFile/405/106 Acesso em 10/03/2017.ASSIS, A. S. de. Contribuições do PIBID para a valorização dos professores: o que dizem as teses e dissertações? 38ª Reunião Nacional da ANPEd – 01 a 05 de outubro de 2017, UFMA – São Luís. Disponível em http://38reuniao.anped.org.br/sites/default/files/resources/programacao/trabalho_38anped_2017_GT08_1256.pdf Acesso em 18/11/2017.BRASIL. Decreto nº 7.219, de 24 de junho de 2010. Dispõe sobre o Programa Institucional de Bolsa de Iniciação à Docência – Pibid. Disponível em http://www.planalto.gov.br/ccivil_03/_Ato2007-2010/2010/Decreto/D7219.htm Acesso em 08/03/2017.BRASIL. Lei nº 11.502, de 11 de julho de 2007. Modifica as competências e a estrutura organizacional da fundação Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior - CAPES, de que trata a Lei no 8.405, de 9 de janeiro de 1992; e altera as Leis nos 8.405, de 9 de janeiro de 1992, e 11.273, de 6 de fevereiro de 2006, que autoriza a concessão de bolsas de estudo e de pesquisa a participantes de programas de formação inicial e continuada de professores para a educação básica. Disponível em https://www.planalto.gov.br/ccivil_03/_Ato2007-2010/2007/Lei/L11502.htm Acesso em 08/03/2017.BRASIL. Portaria Normativa nº 38, de 12 de dezembro de 2007. Ministério da Educação. Dispõe sobre o Programa Institucional de Bolsa de Iniciação à Docência. Disponível em https://www.capes.gov.br/images/stories/download/legislacao/Portaria_Normativa_38_PIBID.pdf Acesso em 08/03/2017.CRUSOÉ, Nilma Margarida de Castro. Subprojeto de Pedagogia: A organização da prática pedagógica dos professores dos três (03) anos iniciais do Ensino Fundamental de nove (09) anos: articulação e continuidade da trajetória escolar. In: BAHIA, Projeto Institucional Microrrede de ensino-aprendizagem-formação. PIBID/UESB, Vitória da Conquista, Bahia, 2012.CRUSOÉ, Nilma Margarida de Castro. Prática Pedagógica interdisciplinar na escola fundamental: sentidos atribuídos pelas professoras. Curitiba, PR:CRV, 2014.FELÍCIO, H. M. dos S. O PIBID com “terceiro espaço” de formação inicial de professores. Rev. Diálogo Educ., Curitiba, V. 14. n. 42, p. 415-434, maio/ago. 2014. Disponível em http://www2.pucpr.br/reol/index.php/dialogo?dd99=pdf&dd1=12752 Acesso em 03/07/2017.FREIRE, P. Professora sim, tia não: cartas a quem ousa ensinar. São Paulo: Olho Dágua, 1997.FREIRE, P. Pedagogia da autonomia: saberes necessários à prática educativa. 36 ed. São Paulo: Paz e Terra, 1996.GATTI, B.; BARRETTO, E. S. de S.; ANDRÉ, M. E. D. A. Políticas docentes no Brasil: um estado da arte. Brasília: UNESCO, 2011. Disponível em http://unesdoc.unesco.org/images/0021/002121/212183POR.pdf Acesso em 10/03/2017.HUSSERL, Edmund. Investigações lógicas: segundo volume, parte I: investigações para a fenomenologia e a Teoria do conhecimento. Rio de Janeiro: Forense, 2015.HUSSERL, Edmund. Ideias para uma fenomenologia pura e para uma filosofia fenomenológica: introdução geral à fenomenologia pura. Aparecida, SP: Ideias & Letras, 2006. MEC/UFRGS. Projeto de cooperação técnica MEC e UFRGS para construção de orientações curriculares para a Educação Infantil. Brasília, 2009. Disponível em http://portal.mec.gov.br/dmdocuments/relat_seb_praticas_cotidianas.pdf Acesso em 24/01/2019.MINAYO, M. C. de S. O desafio do conhecimento: pesquisa qualitativa em saúde. 12 ed. São Paulo: Hucitec, 2010.PROJETO INSTITUCIONAL DE BOLSA DE INICIAÇÃO À DOCÊNCIA – PIBID. Universidade Estadual do Sudoeste da Bahia – UESB. Microrrede de ensino-aprendizagem-formação. 2012. Disponível em http://www.uesb.br/links/2013/05/fapesb/projeto_institucional_2012.pdf Acesso em 04/03/2017.SAVIANI, D. Pedagogia histórico-crítica: primeiras aproximações. 11 ed. rev. Campinas, SP: Autores Associados, 2011. (Coleção Educação contemporânea).SAVIANI, D. Escola e democracia. 32 ed. Campinas, SP: Autores Associados, 1999. (Coleção Polêmicas do nosso tempo).SCHUTZ, A. Sobre fenomenologia e relações sociais. Edição e organização: Helmut T. R. Wagner. Tradução de Raquel Weiss. Petrópolis, RJ: Vozes, 2012.ZEICHNER, K. Repensando as conexões entre a formação na universidade e as experiências de campo na formação de professores em faculdades e universidades. Educação, Santa Maria, v. 35, n. 3, p. 479-504, set./dez. 2010. Disponível em https://periodicos.ufsm.br/reveducacao/article/view/2357/1424 Acesso em 20/05/2017.e3446062

Facilitating the uptake of established methodologies for risk-based decision-making in product conformity assessment taking into account measurement uncertainty by providing dedicated software is the aim of the European project EMPIR CASoft(2018–2020), involving the National Measurement Institutes from France, Sweden and the UK, and industrial partner Trescal (FR) as primary supporter. The freely available software helps end-users perform the required risk calculations in accordance with current practice and regulations and extends that current practice to include bivariate cases. The software is also aimed at supporting testing and calibration laboratories in the application of the latest version of the ISO/IEC 17025:2017 standard, which requires that“…the laboratory shall document the decision rule employed, taking into account the level of risk […] associated with the decision rule and apply the decision rule.” Initial experiences following launch of the new software in Spring 2020 are reported.

У статті презентовано результати теоретичного аналізу позицій науковців щодо розуміння феномена «самооцінки» від початку зародження цього поняття в кінці дев’ятнадцятого століття до сьогодення. Мета дослідження полягала в здійсненні теоретичного аналізу проблеми формування самооцінки і визначення її значущості в структурі гідності особистості. Завдання дослідження: простежити ключові позиції науковців у розумінні феномена самооцінки та розглянути її місце в структурній моделі гідності особисті, а також теоретично обґрунтувати наявність впливу соціокультурного середовища на формування самооцінки особистості.Теоретично проаналізовано і схематично подано взаємозв’язок структурних компонентів самооцінки у моделі особистісної гідності. Звернено увагу на наявність експліцитної та імпліцитної самооцінки особистості, відмінності між ними й рівень її усвідомленості: когнітивно доступний і підсвідомий. Зазначено, що структура самооцінки презентована трьома компонентами: 1) емоційним, що засвідчує ставлення до самого себе і міру задоволеності собою; 2) когнітивним, що відбиває знання людини про себе; 3) поведінковим, який окреслює ставлення до себе на рівні дії. Окреслено важливість самооцінки в життєдіяльності особистості, адже вона впливає на рівень домагань і прагнень людини в різних сферах життя, а також демонструє зіставлення між «Я-реальним» і «Я-ідеальним». Акцентовано увагу на тому, що особистість отримує (надає собі) найвищу самооцінку із аспектів самоідентичності, які найкращим чином відповідають цінностям культури, що її оточує. Система самооцінки є важливим способом, за допомогою якого люди засвоюють цінності своєї культури на імпліцитному рівні, навіть якщо вони не усвідомлюють цього. У результаті теоретичного аналізу виявлено, що люди з неконгруентною самооцінкою більш непередбачувані та реакційні. Розбіжності між рівнем домагань і реальними можливостями призводять до неправильного оцінювання себе і, як наслідок, поведінка людини стає неадекватною. На цьому ґрунті можуть виникати емоційні зриви, підвищуватися тривожність, тощо. Література Антеро, Д.К.С. (1995). Роль самооценки в составе интеллектуального потенциала (Автореф. дисс. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Бернс, Р. (1986). Развитие Я-концепции и воспитание. Москва : Прогресс. Бех, І.Д. (2008). Почуття гідності у духовному розвитку особистості. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, 1(12), 5–18. https://core.ac.uk/download/pdf/20055001. Бех, І.Д. (2009). Психологічні джерела виховної майстерності. Київ : Академвидав. Боришевський, М.Й. (2012). Особистість у вимірах самосвідомості. Суми : Еллада. Боришевський, М.Й. & Киричук, О.І (1994). Самосвідомість як детермінанта саморозвитку особистості. Тези доповідей та матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Ментальність. Духовність», (Луцьк, 18-23 червня 1994 р.). (Частина 1). (Розділ 3, с. 406-408). Київ-Луцьк. Горбатих, В.В. (2019). Індивідуальні особливості самоставлення старшого дошкільника в структурі життєвих орієнтацій. (Дис. канд. психол. наук). Київ. Джеймс, У. (1991). Психология. Москва : Педагогика. Зайцева, Ю. (2003). Чувство собственного достоинства как психологический феномен. (Автореф. дис. канд. психол. наук). Санкт-Петербург. Кон, И.С. (1984). В поисках себя: Личность и ее самосознание. Москва : Политиздат. Куперсмит, С. (1959). Предпосылки самооценки. Москва. Липкина, А.И., & Рыбак, Л.А. (1968). Критичность и самооценка в учебной деятельности. Москва : Просвещение. Мартинюк, Ю. (2020). Особливості впливу рівня самооцінки на обрання жанру живопису. Науковий журнал «Габітус», 15, 168 –173. Онуфрієва, Л. (2013). Самооцінка як складова Я-концепції майбутніх фахівців соціономічних професій. Проблеми сучасної психології, 22, 396–412. Папітченко, Л.В. (2020). Філософсько-психологічні аспекти зародження феномену гідності особистості від античності до епохи Відродження. Науковий журнал «Габітус», 15, 180–186. Папітченко, Л.В. (2020). Гідність як смисложиттєва цінність сучасної особистості. Проблеми сучасної психології, 1(17). Прихожан, А.М. (2003). Большой психологический словарь. Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК. Серебренкова-Миготина, С.А. (1993). Гiднiсть як об’єкт соціально-естетичного досягнення. (Автореф. дис. канд. філософ. наук). Київ. Фрейд, З. (1990). Психология бессознательного. Москва : Просвещение. Чеснокова, И.И. (1977). Проблема самосознания в психологии. Москва. Чеснокова, И.И. (1982). Самосознание, саморегуляция, самодетерминация личности. Проблемы психологи личности, 120–135. Москва Шапар, В.Б. (2007). Сучасний тлумачний психологічний словник. Xарків : Прапор. Щербатюк, Б.А., & Стахмич О.В. (2017). Гідність як особистісна і соціальна цінність. Український психологічний журнал, 1(3), 177–187. Biolcati, R. (2017). Theroleofself-esteemand Fear of negative evaluation in compulsive buying. Front Psychiatry, 8, http://dx.doi.org/10.3389/fpsyt.2017.00074 Biolcati, Roberta. (2019). Low Self-Esteem and Selfie Posting Among Young Women. The Open Psychology Journal. Volume: 12. https://benthamopen.com/FULLTEXT/TOPSYJ-12-155 Bealing, Jacqui. (2014). University of Sussex Press Office. Dr Maja Becker, Dr Vivian Vignoles-scientists. http://www.sussex.ac.uk/broadcast/read/23318 Buhrmester, M.D., Blanton, H. & Swann W.B.Jr. (2011). Implicit self-esteem: Nature, measurement, and a new way forward. Journal of Personality and Social Psychology,100, 365-385. Pierro, R.Di., Mattavelli, S., & Gallucci, M. (2016). Narcissistic traits and explicit self-esteem: The moderating role of implicit self-view. Frontiers in Psychology, 7. Greenwald, A.G., Banaji, M.R., Rudman, L.A., Farnham, S.D., Nosek, B.A., & Mellott, D.S. (2002). A unified theory of implicit attitudes, steretypes, self-esteem, and self-concept. Psychological Review, 109, 3-25. Greenwald, A.G., & Banaji, M.R. (1995). Implicit social cognition: Attitudes, self-esteem, and stereotypes. Psychological Review, 102, 4-27. Grover, Steven L. (2020). Different respect motivates different people: How self-esteem moderates the effects of respect on performance. Personality and Individual Differences, 168. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0191886920305031#:~:text=A%20laboratory%20study%20using%20actors,low%20levels%20of%20recognition%20respect. Grover, S.L. (2014). Unraveling respect in organization studies. Human Relations, 67, 27-51. Grumm, M. Nestler,, & Collani Von, G. (2009). Changing explicit and implicit attitudes: The case of self-esteem. Journal of Experimental Social Psychology, 45(2). Honneth, A. (1995). The struggle for recognition: The moral grammar of social conflicts (J. Anderson, Trans.) The MIT Press. Mass. Marsh, H. (1990). A multidimensional, hierarchical model of self-concept: Theoretical and empirical justification. Educ Psychol Rev, 2(2), 77-172. http://dx.doi.org/10.1007/BF01322177. Rogers, K.M. & Ashforth, B.E. (2017). Respect in organizations: Feeling valued as “we” and “me”. Journal of Management, 43. Sennett, R. (2003). Respect: The formation of character in an age of inequality Penguin. London. Zeigler-Hill, V. (2006). Discrepancies between implicit and explicit self-esteem: Implications for narcissism and self-esteem instability. Journal of Personality, 74.