Academic literature on the topic 'Components of financial security'

Many college students across the nation are going hungry and struggling with food insecurity, as their access to food is becoming more challenging to attain. The purpose of this study is to explore the experiences of college students and components that lead them to becoming food insecure. Studies indicate that food insecurity is a critical issue in a college students’ life, but there is not an established approach to adequately help the students address this issue. The data will be collected through self-administered surveys and participant ratings will be reviewed for any common themes and correlations. Results from this study will provide significant material to assist social workers in addressing food insecurity with a systematic approach and influence further research. This study will also present findings to universities to secure supplementary resources and services to prevent food insecurity on campus.

Копча Ю. Ю. Механізм формування потенціалу економічної безпеки підприємств: дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – «Економіка» / Копча Юрій Юрійович. – Київ: Національний авіаційний університет; Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України, 2020. - 277 с.<br>У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання, пов’язане з теоретико-методичним обґрунтуванням положень і розробкою практичних рекомендацій щодо розробки механізму формування потенціалу економічної безпеки підприємства та використання системи оцінювання його складових. Доведено, що проблема визначення особливостей ідентифікації економічної стійкості підприємства як основи його потенціалу економічної безпеки дасть змогу виявити дві номенклатурні групи дослідження, а саме – економічну стійкість і потенціал економічної безпеки, які використовуються як ключ до категоризації основного завдання. Аналізуючи внутрішні та зовнішні процеси підприємства через їхні зв’язки та необхідність їхньої координації з внутрішніми складовими підприємства, створено концептуальний підхід до ідентифікації економічної стійкості підприємства як основи його потенціалу економічної безпеки. Визначені складові можна розвивати та задіювати у формуванні економічної стійкості, що реалізується за рахунок здатності мобілізації ресурсів, а отже, й створює основу для підвищення рівня потенціалу економічної безпеки. Особливістю такого концептуального підходу є система ідентифікації його складових за допомогою узагальнених і обґрунтованих ознак, що сприяє адекватному до зовнішнього і внутрішнього середовищ прийняттю рішення і впровадженню його в діяльність підприємства. Запропоновано визначення фінансового забезпечення потенціалу економічної безпеки як створення структурованих системних шляхів для безперервного спрямування різних оплачених видів ресурсів, які за допомогою переносу своїх якостей підвищують можливості підприємства до протидії загрозам його розвитку та ведення господарської діяльності. Це дозволить на підставі обраної модульної архітектоніки на єдиному підґрунті розробити інші типи забезпечення потенціалу економічної безпеки, таких як інформаційне, організаційне, кадрове та інші. Установлено, що управління підприємством як економічною системою вимагає вирішення багатьох проблем, зумовлених як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. Тому концепція контролінгу виступає одним із ключових факторів управління потенціалом економічної безпеки підприємства, яка дозволяє вирішувати в комплексі низку таких питань, як стабільне функціонування підприємства в довгостроковій перспективі; виявлення і приведення в дію наявних резервів; оперативне та ефективне впровадження стратегії управління потенціалом економічної безпеки підприємства та інше. Запропоновано характеризувати контролінг управління потенціалом економічної безпеки підприємством як системою, яка спрямована на досягнення довгострокових цілей шляхом координування стратегічного і оперативного рівнів управління. Мета стратегічного контролінгу – забезпечення відповідного рівня потенціалу економічної безпеки в довгостроковому періоді, мета оперативного – забезпечення відповідного рівня потенціалу економічної безпеки в короткостроковому періоді шляхом розробки та реалізації відповідних заходів щодо використання наявних ресурсів. Проаналізовано сутність організаційно-економічного механізму управління потенціалом економічної безпеки підприємства, що передбачає досягнення ефективних параметрів функціонування, збереження фінансового, виробничого і кадрового потенціалів, формування умов для надійного та конкурентоздатного функціонування. В запропонованій структурі організаційно-економічного механізму управління потенціалом економічної безпеки підприємства відображено компоненти економічної та організаційної складових, де особливе місце належить контролінгу. Виявлено, що розвиток економіки України супроводжується трансформаційними процесами, які створюють певні небезпеки для суб’єктів господарювання машинобудівної галузі, оскільки вона характеризується тривалим операційно-фінансовим циклом, що впливає на посилення ризику інвестування, не дозволяє здійснювати відтворювальні процеси та підтримувати необхідний науково-технічний рівень підприємств. Доведено необхідність упровадження механізму управління економічною стійкістю підприємств машинобудування до динамічних умов сучасної економіки, який є важливою складовою управління потенціалом економічної безпеки підприємств та однією з найважливіших умов ефективного функціонування та розвитку підприємств в економіці країни, умовою досягнення поточних і перспективних цілей, які певною мірою визначаються рівнем конкуренції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Запропоновано теоретико-методичний підхід до оцінювання потенціалу економічної безпеки підприємств на підґрунті визначення локальних показників виробничої, фінансової та кадрової складових, що дає змогу охарактеризувати рівень достатності фінансових, кадрових і виробничих ресурсів для забезпечення розширеного відтворення та економічної безпеки підприємства, підвищити потенціал економічної безпеки у процесі діяльності, виявити основні аспекти діяльності підприємства, що негативно впливають на потенціал економічної безпеки, та забезпечити найбільш прийнятні напрями й форми управління потенціалом економічної безпеки машинобудівних підприємств. Зазначено, що підприємства функціонують як відкрита система, тобто відбувається безперервна взаємодія між компаніями і їх зовнішнім середовищем, для якого характерний надзвичайно високий ступінь складності, невизначеності та взаємопов’язаності. Це визначає кількість факторів, на які підприємство зобов’язано реагувати, а також рівень варіантності кожного з них, що визначає вплив на формування потенціалу економічної безпеки. Обґрунтовано, що з метою ефективного функціонування підприємства необхідно оцінювати вплив зовнішнього середовища на його потенціал економічної безпеки, яке може як негативно впливати на економічну безпеку, так і сприяти подальшому економічному розвитку. Найбільш доцільним підходом до визначення впливу зовнішнього середовища на функціонування машинобудівних підприємств є логістичний підхід, який дає змогу простежити зміни в межах окремих складових системи та її підсистем і взаємний вплив. Запропоновано оцінку впливу зовнішнього середовища на потенціал економічної безпеки підприємства здійснювати з використанням кваліметричного прогнозування шляхом розрахунку інтегрального показника, який характеризує вплив соціально-демографічного середовища, науково-технологічного середовища, економічного середовища, політикоінституціонального середовища на потенціал економічної безпеки. Означене дає змогу підприємству швидко адаптуватися до змін і приймати стратегічні рішення щодо подальшого розвитку. Сформовано систему стратегічного та оперативного контролінгу функціонування підприємства, в основі якої є аналіз і контроль зовнішнього середовища, визначення і контроль потенціалу та зони економічної безпеки, формулювання та контроль стратегічних орієнтирів. Це уможливлює розроблення рекомендацій щодо гармонізації управління потенціалом економічної безпеки підприємств. Розроблено та апробовано методичний підхід до оцінки потенціалу економічної безпеки підприємств за виробничою, фінансовою і кадровою складовими на основі відбору найбільш значущих показників шляхом кваліметричного прогнозування та кореляційно-регресійного аналізу. Окреслене забезпечило побудову багатофакторних моделей складових і дозволило визначити напрями підвищення потенціалу економічної безпеки аналізованих підприємств і на зовнішньому, і на внутрішньому ринках. Сформовано визначення рівня потенціалу економічної безпеки підприємств шляхом розрахунку інтегрального показника на основі кваліметричного прогнозування. Це допомагає сформувати стратегічні орієнтири управління потенціалом економічної безпеки підприємств. Запропонована оцінка рівня потенціалу економічної безпеки підприємства дозволяє: адекватно оцінити можливість і готовність підприємства до розвитку і стабільного функціонування; проаналізувати і спрогнозувати тенденції розвитку підприємства, виявити його сильні і слабкі сторони; підготувати рекомендації із підвищення потенціалу економічної безпеки підприємства та механізм їх реалізації. Запропоновано матрицю визначення зони економічної безпеки з урахування чинників зовнішнього середовища функціонування підприємств і наявного потенціалу економічної безпеки, що дозволяє розробити заходи щодо підвищення конкурентоздатності підприємств машинобудування як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Обґрунтовано доцільність здійснювати вибір стратегічних орієнтирів управління потенціалом економічної безпеки машинобудівних підприємств шляхом побудови ієрархії, проведення парних порівнянь критеріїв вибору стратегічних орієнтирів щодо фокусу ієрархії. Це дасть змогу забезпечити збалансовані темпи перманентного зростання і безпечного розвитку підприємства з урахуванням його захисту від зміни внутрішніх і зовнішніх загроз на доволі тривалий час. Розроблено модель обґрунтування вибору напрямів підвищення рівня потенціалу економічної безпеки підприємства залежно від його стратегічних орієнтирів, заснованої на визначенні відповідності рівня потенціалу економічної безпеки підприємства рівню впливу зовнішнього середовища та вибору можливих заходів. Розроблено процес формування системи енергоменеджменту машинобудівного підприємства, який ґрунтується на методології функціонального моделювання IDEF0, здійснено деталізацію процесу, ідентифіковано входи і виходи процесу, керуючі впливу і механізми реалізації (персонал, технічні засоби, організаційно-методичне забезпечення і фінанси). Це уможливлює успішну реалізацію будь-якого з вирізнених напрямів і підвищення енергетичної ефективності машинобудівних підприємств. Обґрунтовано стратегічні орієнтири диференційованого зростання і підвищення рівня зони економічної безпеки ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод», ДП «Харківський авіаремонтний завод «Тора»», ДП «Одеський авіаційний завод», ДП «Харківський машинобудівний завод» «ФЕД»», ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод», ДП «Луцький ремонтний завод «Мотор», ПАТ «Мотор Січ». Вибір стратегічних орієнтирів здійснено, спираючись на об’єктивну інформацію про стан їх потенціалу економічної безпеки, а також про фактичний рівень зони їх економічної безпеки. This thesis gives the results of solving an important scientific-practical problem related to the theoretical-methodological substantiation of the provisions and the providing of practical recommendations for the development of the mechanism of formation of the enterprise`s potential of economic security and the use of the system of evaluation of its components. It is proved in the thesis that the problem of detecting the features of identifying the economic stability of an enterprise as the basis of its economic security potential will identify two nomenclature groups of research, namely economic sustainability and economic security potential, which are used as the key to categorization of the main task. Analyzing the internal and external processes of the enterprise through their relationships and the need for their coordination with the internal components of the enterprise, a conceptual approach for identifing the economic stability of the enterprise as the basis of its potential for economic security was created. Certain components can be developed and involved in the formation of economic sustainability, which comes at the expense of the ability to mobilize resources, and therefore creates the basis for increasing the level of economic security potential. The peculiarity of such conceptual approach is the system of identification of its constituents by means of generalized and substantiated features, which contributes to the appropriate decision-making approach according to the conditions of external and internal environment and its implementation in the enterprise. The definition of financial support to the potential of economic security is proposed as creation of structured systematic ways for continuous directing of different paid kinds of resources, which by means of transfer of their qualities increase the ability of the enterprise to counter the threats of its development and conducting economic activity. This will allow, on the basis of the chosen modular architecture, to develop on a single basis other types of providing the potential of economic security such as information, organizational, personnel and other. It is established that the management of the enterprise as an economic system requires solving many problems caused by both external and internal factors, so the concept of controlling is one of the key factors of managing the potential of economic security of the enterprise, which allows to solve a number of issues in the complex, such as : stable operation of the enterprise in the long run; identification and activation of existing reserves; prompt and effective implementation of the enterprise's economic security potential management strategy and other. The author proposes to characterize controlling the management of economic security potential of an enterprise as a system that aims at achieving long-term goals by coordinating the strategic and operational level of management. The purpose of strategic controlling is to ensure an adequate level of economic security potential in the long term, the objective of operational control is to ensure an appropriate level of economic security potential in the short term by developing and implementing appropriate measures to use available resources. The organizational-economic mechanism of managing the potential of economic security of the enterprise, which envisages achievement of effective parameters of functioning, preservation of financial, production and personnel potential, formation of conditions for reliable and competitive functioning is proposed. In the proposed structure of the organizational-economic mechanism for managing the potential of economic security, the enterprises have reflected the components of the economic and organizational component and special place belongs to controlling. It is revealed that the development of the Ukrainian economy is accompanied by transformation processes that pose certain dangers for the economic entities of the engineering industry, as it is characterized by a long operational-financial cycle, which increases the risk of investment, does not allow to carry out reproduction processes and maintain the necessary scientific-technical level of enterprises. The necessity of introduction of the mechanism of management of economic stability of machine-building enterprises to the dynamic conditions of the modern economy, which is an important component of managing the potential of economic security of enterprises and is one of the most important conditions for effective functioning and development of enterprises in the economy of the country, a condition for achieving current and long-term goals, which are determined by the level of competition in the domestic and foreign markets is proved. The theoretical-methodological approach of estimating the potential of economic security of enterprises on the basis of determination of local indicators of production, financial and personnel components is offered, which allows to characterize the level of sufficiency of financial, human and production resources for ensuring extended reproduction and economic security of the enterprise; to increase the potential of economic security in the process of activity, to identify the main aspects of the activity of the enterprise, which negatively affect the potential of economic security and to provide the most acceptable directions and forms of management of the potential of economic security of machine-building enterprises. It is stated that the enterprises function as an open system, i.e. there is a continuous interaction between the companies and their external environment characterized by an extremely high degree of complexity, uncertainty and interconnection, which determines the number of factors that the enterprise is obliged to respond to, as well as the level of variability, which determines the impact on the formation of economic security potential. It is substantiated that for the effective functioning of the enterprise it is necessary to evaluate the influence of the external environment on its potential of economic security, which can both negatively affect the economic security and promote further economic development. The most appropriate approach to determining the impact of the environment on the functioning of machine-building enterprises is a logistical approach, which allows to trace changes within individual components of the system and its subsystems and mutual influence. It is suggested to assess the impact of the external environment on the potential of economic security of the enterprise using qualitative forecasting by calculating an integral indicator that characterizes the impact of socio-demographic environment, scientific-technological environment, economic environment, political-institutional environment on the potential of economic security, which enables the enterprise quickly adapting to change and making strategic decisions for further development. The system of strategic and operational control of the functioning of the enterprise is formed, based on the analysis and control of the environment, the definition and control of the potential and zone of economic security, formulation and control of strategic guidelines, which allows to develop recommendations for harmonization of the management of the potential of economic security of enterprises. A methodical approach to assessing the economic security potential of enterprises by production, financial and personnel components was developed and tested based on the selection of the most significant indicators through qualitative forecasting and correlation-regression analysis, which ensured the construction of multifactor models of components and allowed to determine the directions of increasing the potential of economic security of enterprises both on the domestic and foreign markets. The definition of the level of potential of economic security of enterprises is formed by calculating the integral indicator on the basis of qualimetric forecasting, which makes it possible to form strategic orientations for managing the potential of economic security of enterprises. The proposed assessment of the level of potential of economic security of the enterprise allows: adequately assess the ability and readiness of the enterprise for development and stable functioning; analyze and forecast trends in the enterprise development, identify its strengths and weaknesses; to prepare recommendations for enhancing the economic security potential of the enterprise and the mechanism for their implementation. The matrix of determination of the economic security zone based on the factors of the external environment of functioning of enterprises and the available potential of economic security is offered, which allows to develop measures to increase the competitiveness of machine-building enterprises both in the external and internal market. The choice of strategic guidelines for managing the potential of economic security of machine-building enterprises is substantiated by constructing a hierarchy, making pairwise comparisons of the criteria for choosing strategic benchmarks with respect to the focus of the hierarchy, that allowing to ensure a balanced rate of permanent growth and safe development of the enterprise, taking into account its protection against changes in internal and external threats for a rather long period of time. The model of substantiation of choice of directions of increase of level of enterprise`s potential of economic safety depending on its strategic orientations based on determination of correspondence of level of potential of economic security of enterprise to the level of influence of external environment and choice of possible measures is developed. The process of forming the energy management system of a machine-building enterprise based on the IDEF0 functional modeling methodology has been developed, the process details have been identified, the process inputs and outputs, control influences and mechanisms of implementation (personnel, technical means, organizational-methodological support and finances) have been carried out, which allows successful implementation of any of the selected areas and increase the energy efficiency of machine-building enterprises. Strategic orientations for differentiated growth and increase of the level of economic security zone of PJSC "Volchansk Aggregate Plant", SE "Kharkiv Aircraft Repair Plant "Tora", SE "Odessa Aviation Plant", SE "Kharkiv Machine Building Plant" "Fed", SJSC "Dnipropetrovsk repair plant”, SE "Lutsk repair plant "Motor", PJSC "MOTOR SICH" are justified. Strategic guidelines were selected based on objective information about the state of their economic security potential as well as the actual level of their economic security zone.

Security is a critical concern for any information system. Security properties such as confidentiality, integrity and availability need to be enforced in order to make systems safe. In complex environments, where information systems are composed by a number of heterogeneous subsystems, each subsystem plays a key role in the global system security. For the specific case of access-control, access-control policies may be found in several components (databases, networksand applications) all, supposedly, working together. Nevertheless since most times these policies have been manually implemented and/or evolved separately they easily become inconsistent. In this context, discovering and understanding which security policies are actually being enforced by the information system comes out as a critical necessity. The main challenge to solve is bridging the gap between the vendor-dependent security features and a higher-level representation that express these policies in a way that abstracts from the specificities of concrete system components, and thus, it's easier to understand and reason with. This high-level representation would also allow us to implement all evolution/refactoring/manipulation operations on the security policies in a reusable way. In this work we propose such a reverse engineering and integration mechanism for access-control policies. We rely on model-driven technologies to achieve this goal.

Tendencies of recent years have shown that economic security is the most important part of the sustainable development of nations and the world in general. That is why the forefront every state puts improves their economic situation, their international resource dependencies and explores new methods of management economic situation.

У статті розглянуто показники безпеки фінансової системи.<br>В статье рассмотрены показатели безопасности финансовой системы.<br>The article discusses the indicators of the security of the financial system.

CHDS State/Local<br>Approved for public release; distribution is unlimited<br>ttle understanding of the abilities and capabilities of state departments of agriculture related to homeland security initiatives. The challenge is that these programs tend to fall between agriculture and homeland security programs. This research involved interviewing representatives of 24 state departments of agriculture to identify success factors and barriers related to homeland security programs. Respondents reported multi-state agriculture groups, public-private partnerships, and organizational structure as success factors in building successful homeland security programs. This research found that lack of information sharing, a disconnect between the federal and state government, and inadequate funding created barriers to the implementation of constructive homeland security programs. To better position the homeland security programs within state departments of agriculture, this research provides several recommendations. Given the diversity of the roles and responsibilities in agriculture agencies, it is not possible to develop a model program for every state. These recommendations identify components of a model program that agencies could selectively use to enhance the effectiveness of homeland security programs.