Relevant bibliographies by topics / Franglais / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Franglais.

Journal articles on the topic 'Franglais'

Author: Grafiati
Published: 4 June 2021
Last updated: 25 April 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 31 journal articles for your research on the topic 'Franglais.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

BULLEY, MICHAEL. "Intellectual franglais." English Today 21, no. 1 (2005): 56–57. http://dx.doi.org/10.1017/s0266078405001124.

Full text
Abstract:
Some adjectival links across the Channel. Of the countless delights and complexities to be discovered in the relationships among the Indo-European languages, particularly fascinating are the connections between English and French. The two languages start together in proto-Indo-European (if there ever was such a thing), diverge into the Germanic and Latinate branches of the family, come together (north of the channel only) with the merging of French and English after the invasion of William of Normandy in 1066, and have been glued together even more by the influence of the classical languages, particularly Latin, in and after the Renaissance.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Bates, Rodney. "Programming in Franglais." Queue 2, no. 8 (2004): 80–81. http://dx.doi.org/10.1145/1036474.1036495.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Dunlop, Anna. "Parliamo Itangliano." English Today 5, no. 2 (1989): 32–35. http://dx.doi.org/10.1017/s0266078400003916.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

KAHANE, HENRY, and RENÉE KAHANE. "Franglais, a case of lexical bilingualism." World Englishes 11, no. 2-3 (1992): 151–54. http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-971x.1992.tb00059.x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Boswell, Colin. "The French Reaction." English Today 2, no. 2 (1986): 13–14. http://dx.doi.org/10.1017/s0266078400001875.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Шалифова, О. Н., та Е. Л. Шнейдман. "Английские заимствования во французском языке: история и современность". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 72, № 5 (2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.18411/lj-04-2021-199.

Full text
Abstract:
Статья посвящена изучению процесса лексических заимствований из английского языка во французский в разные исторические периоды. Описываются основные факторы, которые оказали влияние на формирование так называемого «franglais», приведены примеры англицизмов, относящихся к различным сферам общественной жизни, в результате анализа лексикографических источников устанавливается общее количество англицизмов во французском языке. Особое внимание уделяется проникновению англицизмов в сферу общественного питания современной Франции.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Harvey, Carol J. "Trescases, Pierre. Le franglais vingt ans aprés. Momtréal: Guérin, 1982Trescases, Pierre. Le franglais vingt ans aprés. Momtréal: Guérin, 1982. Pp. 150." Canadian Modern Language Review 42, no. 4 (1986): 880a. http://dx.doi.org/10.3138/cmlr.42.4.880a.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Glynn, Dominic. "“Franglais Fops” and Mocking the French in English Restoration Theater." ANQ: A Quarterly Journal of Short Articles, Notes and Reviews 31, no. 1 (2017): 18–21. http://dx.doi.org/10.1080/0895769x.2017.1361804.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Elisabeth Marie-Vincent Ghislaine Ducatteau, Héloïse. "On ne parle pas franglais. La langue française face à l’anglais." Modern & Contemporary France 30, no. 1 (2021): 90–91. http://dx.doi.org/10.1080/09639489.2021.1992364.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Bejoint, H. "Paul Bogaards. On ne parle pas franglais, La langue francaise face a l'anglais." International Journal of Lexicography 22, no. 1 (2008): 102–5. http://dx.doi.org/10.1093/ijl/ecn042.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Ploog, Katja. "Français, franglais, québé-quoi ? Les jeunes Québécois et la langue française : enquête sociolinguistique." Journal of Language Contact 1, no. 2 (2008): 81–84. http://dx.doi.org/10.1163/000000008792512565.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Hansson, E., and E. Tegelberg. "Plasticien : parlez-vous franglais ? Étude sur les emprunts à l’anglais en chirurgie plastique." Annales de Chirurgie Plastique Esthétique 59, no. 5 (2014): 306–10. http://dx.doi.org/10.1016/j.anplas.2014.07.004.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

White, Bob W. "Franglais in a post-rap world: audible minorities and anxiety about mixing in Québec." Ethnic and Racial Studies 42, no. 6 (2019): 957–74. http://dx.doi.org/10.1080/01419870.2019.1559943.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Kibbee, Douglas A. "On ne parle pas franglais: la langue française face à l’anglais by Paul Bogaards." French Review 84, no. 4 (2011): 825–26. http://dx.doi.org/10.1353/tfr.2011.0162.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Valenti, Jean. "La Suite manitobaine, entre reconnaissance de soi et effet de familiarité." Articles 28, no. 2 (2016): 279–316. http://dx.doi.org/10.7202/1037177ar.

Full text
Abstract:
Reconnaissance de soi et effet de familiarité croisent souvent la thématique de l’identité dans le discours critique sur la dramaturgie francophone de l’Ouest canadien. Et pourtant, leur explication n’y fait guère l’objet d’une analyse conséquente. Cet article cherche à pallier cette lacune en prenant pour corpus la Suite manitobaine du dramaturge Roger Auger. L’auteur montre que deux grandes fonctions sémiotiques (la hiérarchisation et l’intégration des oeuvres dramatiques) constituent l’une des clefs de cette explication du point de vue de la culture littéraire du spectateur. La description d’un ensemble de traces mémorielles et de médiations symboliques (le franglais, le réalisme social et la référence à un modèle familial) permet d’expliquer la première fonction. L’analyse du conflit familial au coeur de Je m’en vais à Régina, jette, elle, une lumière sur la seconde.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Hallion, Sandrine. "Idéologies linguistiques en circulation autour de la dénomination « franglais » au Manitoba : analyse d’un corpus de presse." Francophonies d'Amérique, no. 50 (2020): 69. http://dx.doi.org/10.7202/1073710ar.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Hornsby, David. "Patriotism and linguistic purism in France: Deux dialogues dans le nouveau langage françois and Parlez-vous Franglais?" Journal of European Studies 28, no. 4 (1998): 331–54. http://dx.doi.org/10.1177/004724419802800401.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

WALSH, OLIVIA. "‘Les anglicismes polluent la langue française’. Purist attitudes in France and Quebec." Journal of French Language Studies 24, no. 3 (2013): 423–49. http://dx.doi.org/10.1017/s0959269513000227.

Full text
Abstract:
ABSTRACTIt is often claimed that France is a particularly purist country; the Académie française is seen to be representative of a purist outlook and popular works such as Étiemble's attack on English influence Parlez vous franglais? (Étiemble, 1964) have served to bolster this view. However, this claim has not been empirically verified. In order to determine whether or not the rhetoric around purism in France matches the reality, we developed a questionnaire to investigate whether or not ordinary speakers of French in France are purist, taking the theoretical framework in George Thomas's Linguistic Purism as a base (Thomas, 1991). This questionnaire was distributed online to a random sample of participants in France. To contextualise the findings, the questionnaire was also distributed to French speakers in Quebec. The results of the study show that, contrary to expectations, the French respondents display only mild purism and the Québécois respondents are more purist in the face of English borrowings (external purism). However, the French respondents are more concerned with the structure or ‘quality’ of the French language itself (internal purism) than their Québécois counterparts. This study also highlights some problems with Thomas's framework, which requires some modification for future research.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Loseva, Natalia, and Liudmila Metelskaya. "French for Learners in Hesitation Between Mother Tongue and English." Taikomoji kalbotyra 15 (June 4, 2021): 108–22. http://dx.doi.org/10.15388/taikalbot.2021.15.9.

Full text
Abstract:
Observing the interlanguage of Russian speakers learning French in an academic setting enabled us to note that it is subject to a double influence from the mother tongue (LM langue maternelle) and the first foreign language (LE1 langue étrangère1), which in most cases is English.Teaching methods traditionally practiced in Russia have always emphasized the comparison with LM in order to eliminate the negative effects of interference. In contrast, very few attempts have been made to assess the impact of LE1. The challenge is therefore twofold, to understand the mechanisms of interaction of different languages in the learner’s mind and to develop a more effective pedagogical approach to neutralize the negative influence of plurilingualism and mobilize its constructive potential.The mature linguistic awareness of a multilingual speaking subject establishes fairly clear boundaries between the different language systems that are part of it. While in the consciousness of learners, the partitions that separate different languages are permeable. Sometimes students are not able to attribute a particular term (or word) to a particular system. The problem apparently is attributable to the deficiency (due to lack of language experience) of the discrimination mechanism which would make it possible to detect the “intruder” and to eliminate it.The survey carried out among 54 students who had reached level B1 in French aimed to assess their ability to identify foreign words in a text that included words that did not exist in normative French with Russian or English roots, as well as words of Franglais already adopted by French.The results showed that in 45% of cases, learners have difficulty locating and discriminating a lexeme belonging to another language, which testifies to the absence of clear boundaries between different language systems that make up a learner’s multicompetence. The interpenetration of different systems is facilitated by the existence of a common lexical background due to mutual borrowing. Also, the results support our hypothesis that at the intermediate level (B1) the influence of LE1 is stronger than that of LM, because false anglicisms have been found to be more difficult to detect than words with Slavic roots. It also turned out that the Russian-speaking interlanguage fully adheres to the “Franglais” of native French-speakers.In moving from theoretical research to French as a Foreign Language (FFL) didactics, it should be taken into account that the learner’s vocabulary only partly results from memorizing the studied content (from the “input”). There always remains a part of personal production resulting from the transfer. If the results of the languages transfer are sometimes inadequate, this should not cause the teacher to fight the mechanism itself. Rather, teaching practices should be put in place that would optimize this mechanism.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

de Villers, Marie-Éva. "Elatiana Razafimandimbimanana, Français, franglais, québé-quoi ? Les jeunes Québécois et la langue française : enquête sociolinguistique, Paris, L’Harmattan, 2005, 238 p." Recherches sociographiques 48, no. 2 (2007): 130. http://dx.doi.org/10.7202/016428ar.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Vavichkina, Tatiana. "Main peculiarities of Arabic-language content on the Internet." Litera, no. 12 (December 2020): 29–38. http://dx.doi.org/10.25136/2409-8698.2020.12.34372.

Full text
Abstract:
This article is dedicated to the trend that emerged in recent decades to transliterate Arabic text in the Internet comments and text messages, using the numbers for conveying the specificity of Arabic sounds. The object of this research is Arabizi – the macaronic jargon in electronic correspondence of Arabic native speakers, while subject is its specific characteristics. In the course of study, the author selected the microtexts posted by Arabic-speaking audience in the popular social networks Facebook and Twitter, YouTube video hosting, as well as private correspondence via such messengers as Viber and WhatsApp. The mandatory criterion was the affiliation of words to the common Arabic lexicon, as well as validation and similarity of the materials from different sources. Misprints and erratives were left out. The selected examples were classified by age (group 1 – 30 – 35 years old, group 2 – above 35 years old.) and nationality (from any Arab country) of their author. The scientific novelty is define by the fact that this article is first to examine the features that differentiate Arabizi from similar macaronic jargons, such as Denglish, Franglais, Spanglish, Ruglish. Possible ways for further development of language situation in the Arab world are proposed. The author determined that short messages in Arabizi virtually frame the written form that captures the specificity of oral dialect speech of the Arabic native speakers. The conclusion consists in formulation of distinctive characteristics of the indicated macaronic language that emerged as a result of interference due to familiarization of Arabs with the European languages, namely English.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Демчук, Н. М. "СИНОНІМІЧНІСТЬ ЯК ОДНА З ХАРАКТЕРИСТИК ТЕРМІНОСИСТЕМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-9.

Full text
Abstract:
Функціонування мови відбувається відповідно до участі в процесі комунікації різних лінгвосоціумів. Відтак сфера мовленнєвої діяльності людини та її прагматичний складник на рівні слова сприяє виявленню внутрішніх закономірностей регулювання адекватного вибору й уживанню лексичної одиниці в типовій комунікативній професійній ситуації. Семантика маркетингової діяльності вимагає створення власного лексичного інструментарію для забезпечення адекватної комунікації між підприємствами на ринку, виробником і споживачем. Терміни як елементи специфічної системи мають низку особливостей, які вказують на належність до неї. Це матеріально-структурна риса, що характеризує термін як мовний знак: слугує його матеріальною основою (субстанцією) і водночас є одиницею номінації й частиною лексико-семантичної системи мови. Підмова маркетингу має спільні ознаки зі звичайною мовою, однак, з іншого боку, відрізняється від неї, оскільки містить слова, спеціально визначені для забезпечення сфери маркетингової діяльності, власне терміни, та інші слова, які вносять точність і конкретність у формулювання маркетингових термінів. Крім внутрішніх джерел збагачення лексики, діють також зовнішні чинники, з-поміж яких – запозичення, що оптимально корелюють зі звичайною лексикою. Часто англійські, американські терміни функціонують паралельно з їх французькими еквівалентами в результаті проникнення мови franglais. Активізація автохтонних мовних засобів хоча й сприяє збагаченню новими словами і словосполученнями, однак призводить до утворення пасивного лексичного фонду, що збільшує кількість дублетних пар. Синонімію вважають одним із найважливіших видів парадигматичних зв’язків. Зазвичай велика кількість синонімів наголошує на полісемічному характері терміносистеми та, на противагу класичній термінології, не є бажаним явищем. Контекст як головний фактор у процесі синонімізації є важливим чинником у формуванні словника термінів маркетингу; саме макроконтекст створює підстави віднести той чи інший термін до системи термінів, оскільки реалізація відтінків значення в конкретному мовному середовищі є його природною функцією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Hornsby, David. "Paul Bogaards On ne parle pas franglais: la langue française face à l'anglais. Brussels: De Boeck/Duculot, 2008, 207 pp. 978 2 8011 1417 9." Journal of French Language Studies 19, no. 3 (2009): 412–14. http://dx.doi.org/10.1017/s0959269509990287.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Collard, Susan. "Une Europe franglaise ?" Cahiers Charles V 41, no. 1 (2006): 205–34. http://dx.doi.org/10.3406/cchav.2006.1489.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Gaboury-Diallo, Lise. "Travers et traversées de la langue française remixée au Canada : du joual de Michel Tremblay, au chiac de France Daigle, au franglais de Marc Prescott et de Stéphane Oystryk." Francophonies d'Amérique, no. 50 (2020): 43. http://dx.doi.org/10.7202/1073709ar.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Zink, Gaston. "Le « franglais » du comte de Gloucester ou le poids du langage dans une rivalité amoureuse (Philippe de Rémi, Jehan et Blonde, éd. S. Lécuyer, Paris, Champion, 1984, v. 2628-4509)." L Information Grammaticale 53, no. 1 (1992): 7–10. http://dx.doi.org/10.3406/igram.1992.3205.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Miles, William F. S. "Linguistic Cohabitation." Language Problems and Language Planning 22, no. 3 (1998): 237–53. http://dx.doi.org/10.1075/lplp.22.3.02mil.

Full text
Abstract:
RÉSUMÉ La Cohabitation linguistique: "Frenglish " dans la presse mauricienne "Frenglish" se refère à l'emprunt fréquent de mots et d' expressions anglaises dans le français écrit. C'est un phénomène que repoussent les puristes linguistiques, particulièrement en France et au Québec. Dans la société multilingue de l'Ile Maurice, au contraire, le "Frenglish" est un fait commun et non controversé. Il est le résultat linguistique naturel d'un colonialisme diachronique et du développement postcolonial. Paradoxalement, peut-être représente-il aussi un havre pour l'anglophonie mauricienne. L'analyse de l'utilisation du "Frenglish" à travers la presse mauricienne a permis de distinguer dix catégories. Ainsi avons nous pu dégager le caractere unique de la sociéte locale en abordant sous l'angle linguistique les divers niveaux de la vie sociale, économique, politique, légale et administrative. La situation à Maurice est differente de celle des Seychelles puisque oux Seychelles la presse est de preference anglophone et donc le "Frenglish" réduit au minimum. L'américanisation, la globalisation, et "l'anglais rampant" se joignent actuellement aux héritages du colonialisme français et britannique pour expliquer le développement et l'extension du "Frenglish" mauricien. RESUMO La frangla en la maŭritania gazetaro "Frenglish", la frangla - la ofta uzado de anglalingvaj vortoj kaj terminoj en franclingvaj tekstoj - estas tabuo por lingvaj puristoj, aparte en Francio kaj Kebekio. Tamen, sur la multlingva insulo Mauritanio ĝi estas tiel nekontroversa kiel komuna. La frangla evoluis kiel la natura lingva rezulto de diakrona koloniismo kaj la postkoloniisma situacio sur Maŭritanio. Paradokse, ĝi ankaŭ reprezentas lingvan havenon por maŭritania anglalingveco. Esplorado ĉe la loka gazetaro dum naŭmonata periodo elmontris dek kategoriojn de la frangla. La frangla en la maŭritia gazetaro evidentigas la unikecon de la loka societo, donante lingvistikan kuntekston por vastaj gamoj de la socia, ekonomika, politika, leĝa kaj administra vivo. La frangla maŭritania diferenciĝas de la situacio sur la Sejŝeloj, kie la gazetaro estas pli anglalingva ol franclingva kaj la frangla minimumas. Hereditaĵoj de la koloniismoj franca kaj angla — nuntempe akompanate de usoniĝo, tutmondiĝo kaj "angla alrampo" — eksplikas la evoluon kaj kreskadon de la frangla maŭritia.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Larsen, Knud. "Christiane Beinke, Der Mythos franglais. Zur Frage der Akzeptanz von Angloamerikanismen im zeitgenössischen Französisch – mit einem kurzen Ausblick auf die Anglizismen-Diskussion in Dänemark. (Europäische Hochschulschriften: Reihe 13, Französische Sprache und Literatur; Bd. 151.) Frankfurt am Main; Bern; New York; Paris: Peter Lang, 1990, 380 pp. 3 631 42156 7." Journal of French Language Studies 3, no. 1 (1993): 110–11. http://dx.doi.org/10.1017/s0959269500000399.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Déprats, Jean-Michel. "« Parlez-vous franglais ? » La galimafrée des langues dans Henry V." Sillages critiques, no. 31 (December 29, 2021). http://dx.doi.org/10.4000/sillagescritiques.12552.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Martin, Elodie. "Franglais : la marque de fabrique de la presse à scandale française." Corela, no. 17-1 (June 11, 2019). http://dx.doi.org/10.4000/corela.7943.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

LANCELOT, MATTHIEU. "DU LITTERÁLISME À LA SCÈNE: LA TRADUCTION DE CHANSONS DE L ANGLAIS VERS LE FRANÇAIS POUR LE SPECTACLE LES FRANGLAISES." TRADUÇÃO EM REVISTA 2019, no. 27 (2019). http://dx.doi.org/10.17771/pucrio.tradrev.45931.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography