Dissertations / Theses on the topic 'Future physics teachers'

В даній роботі розглядаються проблеми формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до різних сторін професійної діяльності: позаурочної роботи, професійної творчості, індивідуалізації навчання, виховної роботи, спортивно-педагогічної роботи. Вивчено проблеми формування особистості студента у процесі навчальної діяльності, педагогічної майстерності, педагогічних здібностей, педагогічних умінь та навичок, професійно-педагогічної спрямованості особистості тощо. Розроблено методику формування професійної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності, що передбачає застосування комплексу різноманітних методів навчання з поступовим переходом від репродуктивних до проблемно-пошукових та тестових методик.<br>This paper considers the problems of forming the readiness of future teachers of physical culture for various aspects of professional activity: extracurricular activities, professional creativity, individualization of education, educational work, sports and pedagogical work. Problems of formation of the student's personality in the process of educational activity, pedagogical skill, pedagogical abilities, pedagogical abilities and skills, professional-pedagogical orientation of the personality, etc. are studied. A method of forming the professional readiness of future physical education teachers for professional activities has been developed, which involves the use of a set of different teaching methods with a gradual transition from reproductive to problem-solving and test methods.

O presente trabalho apresenta uma análise dos saberes docentes desenvolvidos por futuros professores de física e algumas razões das dificuldades encontradas para a inserção de tópicos de Física Moderna e Contemporânea no Ensino Médio. A partir das definições dos saberes de Tardif (2002) procuramos identificar quais destes saberes estão sendo desenvolvidos pelos futuros professores e de que maneira a experiência de ensino vivenciada por eles contribuiu para sua formação profissional. A pesquisa é de natureza qualitativa e foi desenvolvida com alunos do último ano do curso de Licenciatura em Ciências Exatas (habilitação: Física), do Instituto de Física da USP de São Carlos - Universidade de São Paulo. Com os resultados encontrados, buscamos estabelecer algumas das dificuldades dos futuros professores para trabalhar tópicos de Física Moderna e Contemporânea em sala de aula e quais rumos podem ser tomados à procura de soluções que possam servir de base para o desenvolvimento de propostas de ensino desta natureza.<br>This research presents an analysis of teacher knowledge developed by prospective teachers of physical reasons and some of the difficulties in the inclusion of topics of Modern and Contemporary Physics in high school. From the definitions of knowledge by Tardif (2002) sought to identify which of these knowledge are being developed by prospective teachers and how the experience of teaching experienced by them contributed to their professional training. The research is qualitative in nature and is designed with students in their last year of the BSc in Exact Sciences (qualification: Physics), Institute of Physics of USP in São Carlos - University of Sao Paulo. With these results, we tried to establish some of the difficulties of future teachers to work topics Modern and Contemporary Physics classroom and what paths can be looking for solutions that can serve as a basis for the development of the education proposals of this nature.

В роботі розкриті питання ознайомлення з практикою навчання майбутніх вчителів фізичної культури, виявлено низку проблем в їхній підготовці, зумовлених суперечностями між: об’єктивними потребами суспільства, прагненням майбутнього вчителя досягти належного рівня педагогічної майстерності та недостатньо ефективною організацією професійної підготовки вчителів фізичної культури; сучасними вимогами освітньої галузі до рівня компетентності вчителів фізичної культури і низьким рівнем застосування новітніх педагогічних технологій на етапі їхньої професійної підготовки у ЗВО; потребою формування педагогічної майстерності відповідно до сучасної парадигми освіти і концепцій педагогічної освіти та недосконалим навчально- методичним забезпеченням процесу вивчення педагогічних дисциплін у ЗВО галузі ФКіС.<br>The paper reveals the issues of acquaintance with the practice of teaching future physical education teachers, identified a number of problems in their training due to contradictions between: objective needs of society, the desire of the future teacher to achieve the appropriate level of pedagogical skills and insufficiently effective organization of professional training of physical education teachers; modern requirements of the educational field to the level of competence of physical education teachers and the low level of application of the latest pedagogical technologies at the stage of their professional training in the Free Economic Zone; the need to form pedagogical skills in accordance with the modern paradigm of education and concepts of pedagogical education and imperfect educational and methodological support of the process of studying pedagogical disciplines in the field of free education in the field of FKiS.

Головною метою даної роботи є теоретичне обґрунтування змісту структури основних видів та складових компонентів діяльності майбутнього вчителя фізичної культури, з якою автор впорався повністю. В даній роботі зовсiм новими є вiдомостi про взаємозв'язки змiсту професiйної дiяльностi вчителя фiзичної культури. Встановлено, що технологiя вирiшення вчителем фiзичної культури кожного педагогiчного завдання складається з трьох, тісно пов'язаних мiж собою, етапiв: пiдготовчого, виконавчого й контрольного. Професiйна діяльнiсть майбутнього фахiвця характеризується iнтегративним станом особистостi, що вмiщує в собi оптимальну систему знань, умiнь, навичок, потреб, мотивiв i здiбностей, тобто все те, що складає професiйнi якостi фахiвця та його ставлення до дiяльностi. Визначено залежнiсть оцiнок значимостi компонентiв професiйної дiяльностi вiд рiвня квалiфiкацiї фахiвця.<br>The main purpose of this work is to theoretically substantiate the content of the structure of the main types and components of the future teacher of physical education, with which the author has fully coped. In this paper, information about the relationship between the content of the professional activities of a physical education teacher is completely new. It is established that the technology of solving each pedagogical task by the teacher of physical culture consists of three, closely connected, stages: preparatory, executive and control. The professional activity of the future specialist is characterized by the integrative state of the individual, which contains the optimal system of knowledge, skills, abilities, needs, motives and abilities, ie all that constitutes the professional qualities of the specialist and his attitude to the activity. The dependence of the estimates of the significance of the components of professional activity on the level of qualification of the specialist is determined.

Um movimento geral de inovação curricular tem ocorrido em muitos países nas últimas décadas. O ensino, porém, tem permanecido resistente a essas novas formulações, em grande parte, em função dos conhecimentos e crenças educacionais de professores de modo que se faz necessário levar em consideração estes fatores para o êxito real das reformulações curriculares. Nesta pesquisa nosso objetivo consistiu em identificar e analisar as crenças de futuros professores de Física em um contexto de inovação curricular particular: a inserção de tópicos de Física Moderna e Contemporânea (FMC) para alunos do Ensino Médio. Para tanto, utilizamos como referência teórica um artigo de revisão basilar sobre as crenças de professores (Pajares, 1992). Nossa metodologia foi qualitativa com 4 sujeitos estudados de um grupo de 11 alunos do curso Licenciatura em Ciências Exatas (Habilitação: Física) do Instituto de Física de São Carlos, Universidade de São Paulo, em 2009. Foram oferecidos aos licenciandos minicursos de dois temas de Física Moderna e Contemporânea: Física de Partículas e Nanociência, ambos com 16 horas, e, posteriormente, os futuros professores adaptaram e organizaram tais conceitos e atividades em um módulo de ensino com 4 horas para o Ensino Médio. Foram realizadas entrevistas semi-estruturadas e aplicados questionários Likert no início e ao fim desta investigação, bem como foram realizadas gravações em vídeo. As entrevistas foram analisadas com a Análise Textual Discursiva (Moraes, 2003) e os questionários com Mapas Cognitivos (Mellado et al., 2002). Destacamos que conhecer as crenças de futuros professores sobre implementar tópicos de Física Moderna e Contemporânea no Ensino Médio é um primeiro passo importante para se buscar interferir sobre as crenças de futuros professores sobre o tema, fornecendo aos formadores de futuros professores uma perspectiva em relação às crenças deste público sobre a inserção de Física Moderna e Contemporânea no Ensino Médio, bem como ainda salientamos a importância da continuidade de 9 futuras investigações neste sentido a fim nos proporcionar um quadro geral sobre esta questão.<br>A general movement of curricular innovation has occurred in many countries in recent decades. The teaching, however, has remained resistant to these new formulations, largely on the basis of knowledge and educational beliefs of teachers so that it is necessary to consider these factors to the success of real curricular changes. In this research our goal was to identify and analyze the beliefs of preservice teachers of physics in the context of a particular curriculum innovation: the inclusion of Modern and Contemporary Physics (MCP) topics for high school students. We used as theoretical reference a review paper on basic teachers\' beliefs (Pajares, 1992). Our methodology was qualitative, with four preservice teachers studied from a group of 11 science future teachers (Physics License), from Physics Institute of São Carlos, University of São Paulo, in 2009. It was offered a minicourse to undergraduates of two Modern and Contemporary Physics topics: Particle Physics and Nanoscience, both in 16 hours, and thereafter, future teachers have adapted and arranged such concepts and activities into a teaching module with 4 hours for High School. Semi-structured interviews were conducted and were apllied Likert questionnaires at the beginning and the end of this investigation, as well as video recordings were made. The interviews were analyzed with the Discourse Textual Analysis (Moraes, 2003) and questionnaires with Cognitive Maps (Mellado et al., 2002). We stress that knowing the beliefs of teachers about implementing Modern and Contemporary Physics topics in high school is an important first step to seek to interfere in the beliefs of prospective teachers on the subject, providing trainers of future teachers a perspective on the beliefs of the public on the inclusion of Modern and Contemporary Physics in high school and still emphasize the continued importance of future investigations in this direction in order to provide a general framework on this issue.

Neste trabalho de pesquisa, apresentamos uma análise das evoluções nas concepções sobre a abordagem de ensino baseada nas relações entre Ciência, Tecnologia e Sociedade. Neste contexto, realizamos uma pesquisa pautada pela abordagem qualitativa, no âmbito da formação inicial de professores de Física do nível médio. Os dados da pesquisa foram obtidos ao longo do desenvolvimento das disciplinas de Metodologia de Ensino de Física I e II ministradas no curso de Licenciatura em Física da Universidade de São Paulo. Utilizamos questionários, entrevistas e sínteses produzidas pelos futuros professores, que nos possibilitaram caracterizar as concepções em foco e selecionar sujeitos para dois estudos de caso. Estes sujeitos tiveram suas concepções analisadas segundo uma ordem cronológica e segundo parâmetros que embasaram as categorias de análise que foram definidas com base nos dados e também a partir da literatura pertinente. Três dimensões dentro do ensino em uma abordagem CTS foram consideradas: objetivos do ensino, diversidade temática e metodologia de ensino. A análise evidenciou que os futuros professores reelaboraram suas concepções iniciais ao longo da disciplina gradativamente, em movimentos de aproximação destas concepções a características de um ensino de Física em uma abordagem CTS. Com base em nossa pesquisa, ressaltamos a importância de que estejam presentes nos cursos de Formação de Professores de Física as discussões que envolvam as possibilidades das abordagens de ensino, renovação curricular, bem como a conscientização dos licenciandos sobre as evoluções de suas próprias concepções.<br>In this research report, we introduce an analysis of the evolutions on conceptions about the teaching approach based on Science, Technology and Society (STS) relationship. In this context, we developed a research reasoned on qualitative approach, on initial Physics teaching formation at high school. The research data, obtained during the development of the discipline Metodologia de Ensino de Física I e II, furnished on Physic under graduating course of University of São Paulo. We used questionnaires, interviews, and written reports made by the future teachers, that gave us the possibility to characterize the focusing conceptions and select future teachers for two case study. These future teachers had their ideas discussed by following a chronological order and through parameters related to the analysis category. These were defined based not only on data, but also from relevant literature. Three dimensions of a STS approach teaching were considered: goals, theme and methodology. The analysis showed that the future teachers elaborated over again their initial conceptions during development of the discipline, in approximation movements of theirs conceptions to a STS teaching approach. Based on our research, we give prominence to importance to be present on Teacher Formation Courses of arguing about possible teaching approaches, curricular renovation and future teachers acquiring knowledge about their own conceptions evolutions.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. З’ясовано, що актуальність розглянутої проблеми підтверджується змінами вимог суспільства до особистості вчителя фізичної культури, який має бути активним, творчим, прагнути до самовдосконалення. Обґрунтовано основні принципи, закономірності й методологічні підходи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізичної культури» як процесу, що передбачає формування професійної спрямованості особистості, засвоєння нею сукупності теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, накопичення досвіду, результатом якого є готовність майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Встановлено, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності – це інтегральне особистісне утворення, що містить знання сутності народної хореографічної діяльності, характеризується зацікавленістю студентів та їх активною участю у творчій діяльності, застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок. Обґрунтовано структуру готовності майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва в єдності її компонентів: мотиваційно–ціннісного, когнітивного і діяльнісного. Ураховуючи напрацювання науковців і компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено критерії її сформованості, зокрема: особистісний, змістовий і творчий. Диференційовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Проведено діагностику аналізованого процесу визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва (лексика народного танцю, хореографічні композиції, рухи народних танців, музика). Ураховуючи результати аналізу наукової літератури, досвіду роботи закладів вищої освіти, результатів констатувального етапу експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі впровадження міждисциплінарного спецкурсу «Танцювальний хортинг»; використання інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано авторську модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у єдності її складових: цільової, теоретико-методологічної, організаційно-змістової та діагностично-результативної. У цільовому блоці моделі відображено соціальне замовлення суспільства на підготовку конкурентоздатних і висококваліфікованих учителів фізичної культури, мета і завдання освітньої діяльності. Теоретико-методологічний блок містить методологічні підходи (культурологічний; компетентнісний; системний; особистісний; діяльнісний; аксіологічний (ціннісний); міждисциплінарний, етнопедагогічний) і принципи організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. В організаційно-змістовому блоці моделі конкретизовано зміст, форми, методи і організацію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Діагностично-результативний блок моделі репрезентує очікувані результати впровадження педагогічних умов шляхом виявлення рівнів (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; а також результат цього процесу – позитивну динаміку готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. За результатами формувального етапу експерименту підтверджено дієвість запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Його методика охоплювала сукупність комплексних і системних педагогічних заходів впливу на майбутніх учителів фізичної культури з метою поетапного формування в них усіх компонентів готовності до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Статистичну значущість виявлених у результаті аналізу змін у рівнях готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності експериментальної і контрольної груп підтверджено відповідною математичною обробкою одержаних даних за допомогою критерію кутового перетворення Фішера φ*. Доведено, що впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності сприяло статистично значущим змінам. Удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, зокрема розроблено: авторський спецкурс «Танцювальний хортинг»; методичні рекомендації «Ритміка і хореографія: методичні вказівки до вивчення дисципліни та самостійної роботи для студентів спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» і 017 «Фізична культура і спорт»». Для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та забезпечення урізноманітнення практики викладання у закладах середньої освіти укладено методичний посібник «Методика вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг» для закладів загальної середньої освіти, розроблений авторським колективом і схвалений Міністерством освіти і науки України (Протокол № 2 від 01. 07. 2019р.), варіативний модуль «Танцювальний хортинг» для загальноосвітніх навчальних закладів 10 –11 класів (рівень стандарту); навчальну програму для гуртків фізкультурно-спортивного та оздоровчо-прикладного спрямування загальної середньої освіти «Народний танець», схвалену для використання Міністерством освіти і науки України; методичний посібник для закладів загальної середньої освіти для вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг», розроблений у співавторстві.<br>The research makes theoretical generalization and accomplishes the scientific task in training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art on professional activities. It is elucidated that applicability of the examined problem is justified by changes of demands of the society to the personality of a Physical Training teacher who is supposed to be active, creative, striving forself-improvement. The research substantiates the main principles, consistent patterns and methodological approaches of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. Itclarifies the essence of the concept “training of future Physical Training teachers” as the process that provides professional orientation of a personality, their acquiring of accumulated theoretical knowledge, formation of practical skills, gaining experience resulting in readiness of future Physical Training teachers for professional activities. It is determined that readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities is an integral personal entity comprising knowledge of the essence of folk choreographic activity and is characterized with application of necessary professional and pedagogical skillsand means of their usage. The research substantiates the structure of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in integrity of its components:motivational and axiological, cognitive and activity-oriented. Taking into consideration best practices of scientists and composition of the readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined criteria of its formedness including incentive, content-related and creative.There were differentiated the levels (high, medium, low) of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. There was made the diagnosis of the analyzed process,were identified and scientifically grounded pedagogical conditions and was designed the model of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art (lexis of a folk dance, choreographic compositions, movements of folk dances, music). Taking into consideration the results of the analysis of scientific literature, work experience of higher educational institutions, results of the ascertaining stage of the experiment concerning training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined the following pedagogical conditions: formation of positive motivation of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities; updating of the contents of educational and instructional materials of the educational process of future Physical Training teachers and implementation of an interdisciplinary special course “Dancing khorting”; usage of innovative methods of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities. There was theoretically grounded an authoring model of training futurePhysical Training teachers for using means of folk choreographic art in unity of its components: target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostically resultative. The target block of the model reflects social demand of the society for training competitive and highly qualified Physical Training teachers, aims and tasks of educational activities. Theoretical and methodological block comprises methodological approaches (cultural; competency-based; system; personality-oriented; activity-oriented; axiological; interdisciplinary; ethno-pedagogical) and principles of organizing the process of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Organizational and content block specifies content, forms, methods and organization of training future Physical training teachers for using means of choreographic art in professional activities. Diagnostically-resultative block of the model represents the anticipated results of implementation of pedagogical conditions by identifying the levels (low, medium, high) of formednessof future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities as well as the result of this process which is positive dynamics of readiness of future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. According to the results of the forming stage of the experiment, there was confirmed the efficacy of the suggested pedagogical conditions of training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Its methodology encompasses combination of complex and system pedagogical measures of influence on future Physical Training teachers aiming at their gradual formedness of all the components of readiness for using means of folk choreographic art in their professional activities. Statistical importance of the discovered changes in the levels of formedness of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities of the experimental and reference groups was validated by corresponding mathematical processing of the received data via linear discriminant Fisher’s criterion φ*. It was proved that implementation of pedagogical conditions of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities contributed to statistically significant changes. There were elaborated educational and instructional materials for training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities including the special course “Dancing khorting”; methodological recommendations “Eurhythmics and Choreography”: methodological recommendations for teaching the discipline and independent study of students of the specialty 014.11 “Secondary Education (Physical Training)” and 017 “Physical Training and Sport”. In order to improve the skills of physical education teachers and to diversify teaching practices in secondary education, a manual "Methods of studying the variable module" Dance Khorting" for institutions of secondary education was developed by the authoring team and approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine (Minutes № 2 from 01. 07. 2019), there was worked out the variable module "Dance Khorting" for secondary schools of 10-11 grades (standard level); the curriculum for clubs of physical education and sports with health and applied orientation of general secondary education "Folk Dance" was approved for use by the Ministry of Education and Science of Ukraine; the handbook for general secondary education institutions for studying the variable module "Dance Khorting" was developed in co-authorship.

У статті зазначено про підходи до тлумачення поняття ІК-компетентність. Показана актуальність компетентнісного підходу при підготовці вчителя. На основі системного аналізу науково-педагогічної літератури уточнено поняття ІК-компетентність вчителя фізики та формування ІК-компетентності майбутніх учителів фізики.<br>The article describes approaches to the interpretation of the concept of IC-competence. The relevance of the competent approach in preparing a teacher is shown. On the basis of the systematic analysis of scientific and pedagogical literature, the concept of IC-competence of the teacher of physics and the formation of the infectious competence of future teachers of physics has been specified.

З'ясовано стан викладання у загальноосвітніх навчальних закладах питань, пов’язаних із розвитком наноіндустрії. Обґрунтована доцільність розробки та впровадження у навчальний процес основ нанотехнологій у формі міждисциплінарних курсів.<br>It is found the status of teaching the issues related to the development of nanotechnology in state secondary schools standarts. Is shown the expediency of development and implementation of the learning process based on nanotechnology in the form of interdisciplinary courses.

碩士<br>佛光人文社會學院<br>未來學研究所<br>93<br>Abstract The purpose of this study is to understand the need of professional development of elementary-school teachers to provide references for educational authorities. The research methods used in this study include literatures analysis and questionnaire survey. A total of 105 teachers in 62 schools is included in this research as subjects. Self-made questionnaires are distributed for them to answer. The results are processed with the common-used statistic software package (SPSS 10.1 for window). The statistic methods employed are descriptive statistics, independent t-test, one-factorial ANOVA. The conclusions are: (1) The overall professional ability of physical education teachers in Ilan County is excellent. (2) The importance of professional ability is recognized by physical education teachers in Ilan County. (3) There is relatively a need of professional development for physical education teachers in Ilan County. (4) The marital status, the way of how teaching certificates are acquired, the work experience as a coach all significantly correlate with the professional skills. (5) The work experience as a coach in professional development reaches the significant level. (6) The need of the work experience as a coach in professional development reaches the significant level. (7) There is a positive correlation among the professional development, the need of professional development and the importance of the professional development. In the conclusion, concrete suggestions are put forward respectively to the educational authorities, school authorities and school teachers. Keywords：1.professional 2.physical education teache 3.the demand for professional development of teachers

Завдання поставлені перед вищою школою в сучасних умовах визначають перспективні напрями реформування системи підготовки вчителів фізичної культури нового типу, які стануть справжніми професіоналами, володіють сучасними технологіями й методиками фізичного виховання, мають високий рівень готовності до професійно-педагогічної діяльності.<br>The tasks set for higher education in modern conditions determine the promising areas of reforming the system of training physical education teachers of a new type, who will become true professionals, have modern technologies and methods of physical education, have a high level of readiness for professional and pedagogical activities.