Dissertations / Theses on the topic 'Socio economic interests'

Калантаєвська, О. О. Формування стратегії сталого економічного розвитку аграрної галузі України : дис. ... д-ра філософії : 051 / О. О. Калантаєвська. - Київ, 2021. - 269 с.
Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо формування стратегії сталого економічного розвитку аграрної галузі України. Встановлено, що аграрна галузь України володіє потужним потенціалом розвитку за рахунок забезпеченості сільськогосподарськими земельними угіддями та високої родючості ґрунтів, що є підґрунтям для розширення її експортних можливостей та потенціалу на міжнародних ринках. Здійснене дослідження кризоутворювальних та стратегічних факторів, які визначають розвиток й функціонування структури агарної галузі дозволило об’єднати наявні фактори у групи включаючи: природно-ресурсні, економічні, соціальнодемографічні, науково-технічні, інфраструктурні чинники ендогенного та екзогенного впливу. Концептуальні пріоритети політики сталого розвитку аграрної галузі мають враховувати тенденції світових ринків, високий рівень міжнародної конкуренції та системну присутність аграрного сектору економіки України на сировинних ринках. Доведено, що подальший розвиток аграрної галузі України потребує вирішення наступних актуальних завдань щодо: удосконалення механізму земельних відносин та створення сприятливих умов для розвитку землекористування, розвитку високоефективного конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва; модернізації та реструктуризації аграрної галузі та існуючих форм господарювання в сфері аграрного бізнесу у відповідності до практики та міжнародного досвіду; стимулювання, розвиток та підтримки малого і середнього підприємництва в системі аграрної галузі України; орієнтації на прогресивні способи ведення бізнесу й організації виробничих процесів. Перспективними можуть стати такі інноваційні бізнесутворення: кластери, бізнес-інкубатори, провайдингові кооперативи, екопоселення та агропарки, агротехнопарки, що можуть бути представлені різними за розмірами і формами, адаптивними, конкурентоспроможними, легко інтегрованими й орієнтованими на соціальні та економічні потреби формуваннями. Сформована авторська структурна модель механізму сталого розвитку аграрної галузі та його забезпечувальних механізмів, що охоплює економічний, соціальний, інвестиційно-інноваційний, екологічний та розвиток зовнішньоекономічних відносин. Обґрунтований механізм ліг в основу розрахунку збалансованості сталого розвитку аграрної галузі за економічною, соціальною, екологічною, інноваційно-інвестиційною та складовою зовнішньоекономічного (експортного) потенціалу. Комплексне оцінювання тенденцій сталого розвитку аграрної сфери на основі авторського підходу дозволяє дійти висновку, що метою стратегії сталого розвитку аграрної сфери України є забезпечення продовольчої безпеки держави через формування внутрішньої та міжнародної конкурентоспроможності галузі з метою ефективного соціально-економічного розвитку країни. В процесі розробки структурної політики сталого розвитку аграрної сфери економіки необхідно враховувати особливості та відмінності аграрного виробництва з метою запровадження адаптованих механізмів трансформації аграрного потенціалу та усунення дисбалансів розвитку аграрного сектора економіки в умовах децентралізації. Сформовані теоретико-методичні положення та науково-практичні рекомендації щодо формування та реалізації стратегії економічного розвитку аграрної галузі дозволяють стверджувати, що реалізація стратегічних орієнтирів сталого розвитку аграрної галузі базується на узгодженні інтересів усіх об’єктів та інших учасників системи управління сталим розвитком з урахуванням економічних, інституційних, організаційних, інноваційних, стратегічних, цільових та ресурсних чинників і параметрів. Доведено, що сталий розвиток вітчизняної аграрної сфери передбачає взаємовідповідність її складових, що досягається за рахунок: встановлення цілей та завдань з урахуванням інтересів держави, учасників агропромислового ринку, споживачів та інших асоційованих з агропромисловим бізнесом суб'єктів економічної діяльності у відповідності до концепції сталого розвитку; формування нормативно-регулюючих, організаційно-економічних і фінансових моделей внутрішньої та зовнішньої взаємодії суб'єктів аграрної галузі; розробки узгоджених стратегій, програм та заходів, які забезпечують сталий розвиток аграрної галузі. Запропоновано авторський стратегічний план розвитку аграрної галузі України в контексті реалізації «Стратегії сталого розвитку України до 2030 року», що охоплює розвиток потенціалу аграрної галузі та аграрного бізнесу, створення умов для підвищення конкурентоспроможності суб’єктів аграрної галузі України на міжнародних ринках, підвищення науково-технологічного рівня аграрної галузі за рахунок розвитку селекції і генетики, нарощування обсягів інвестицій, нарощування експорту сільськогосподарської сировини і продовольства та забезпечення продовольчої безпеки країни, цифрову трансформацію аграрного сектору, яка корелює з національною метою щодо прискорення впровадження цифрових технологій в економіці та соціальній сфері, реформування ринку земель сільськогосподарського призначення. удосконалено: - науково-концептуальні засади побудови моделі процесу розробки та прийняття стратегії сталого економічного розвитку аграрної галузі, що, на відміну від існуючих, включає актуальні перспективи щодо економічного розвитку аграрної галузі, виважене науково-технічне забезпечення процесу функціонування й раціонального використання природних обмежених ресурсів аграрної галузі та її специфічні еколого-економічні особливості щодо функціонування. Головними завданнями такої моделі є формування спільних управлінських рішень щодо розвитку аграрної галузі шляхом налагодження й узгодження соціально-економічних й екологічних інтересів всіх зацікавлених суб’єктів аграрної галузі України; - методичний підхід до оцінки сталого економічного розвитку аграрної галузі України, який, на відміну від наявних, передбачає використання інструментарію таксономічного аналізу його взаємопов’язаних складових (економічну, соціальну, екологічну, інноваційно-інвестиційну та підсистему сталого розвитку зовнішньоекономічної складової), що дозволило ідентифікувати напрями формування ефективної стратегії у майбутньому через призму вирішення проблем продовольчої безпеки та продовольчої незалежності держави, нарощування частки експорту аграрної продукції, удосконалення системи економічних, соціальних та земельних відносин, ефективного розвитку інфраструктурної складової аграрної галузі тощо; - науково-практичні концепти формування та реалізації стратегії сталого розвитку аграрної галузі України в умовах децентралізації, яка, на відміну від існуючих, ґрунтується на результатах аналізу інтегрального показника сталого розвитку аграрної галузі у регіональному вимірі та дозволяє ідентифікувати раціональні стратегічні орієнтири сталого розвитку аграрної галузі, структуру складових механізму їх реалізації, що сприяє комплексному обґрунтуванню принципів, функцій, завдань, які забезпечують реалізацію тактичних і стратегічних напрямів соціально-економічного й екологічного розвитку аграрної галузі та національної економіки; дістало подальшого розвитку: - визначення категорії «стратегія сталого економічного розвитку аграрної галузі» як інтегрованої, уніфікованої й доступної довгострокової системи цілей, яка інтерпретована у вигляді конкретної програми дій, побудована на основах принципу синергії, орієнтуючись на реалізацію соціально-економічної й екологічної підсистем і забезпечення аграрній галузі конкурентних переваг у досягненні поставлених стратегічних завдань: виробничо-збутових, товарних, ресурсних, ціноутворення, взаємодії аграрної галузі з іншими сферами національної економіки, зменшення виробничих витрат, стимулювання робітників, зайнятих в аграрній галузі, запобігання банкрутства та сприяння оздоровлення фінансового стану аграрної галузі; - систематизація кризоутворювальних факторів, які впливають на формування та реалізацію стратегії сталого економічного розвитку аграрної галузі, до яких належать: внутрішні (природно-кліматичні, фінансовоекономічні та організаційно-управлінські) та зовнішні (кон’юнктурні та соціально-кадрові). Це дає змогу виробити єдині підходи до обґрунтування управлінських рішень щодо формування стратегії сталого економічного розвитку аграрної галузі шляхом деталізації їх позитивних й негативних проявів і визначити можливості імплементації певних преференцій у напрямку забезпечення сталого розвитку національної економіки; - обґрунтування стратегічного плану сталого економічного розвитку аграрної галузі у загальнодержавному й локальному вимірі, який потребує дотримання сукупності принципів (цілеспрямованості, комплексності, змінності, адаптивності, ефективності, мінімізації ризику, балансу інтересів, легітимності) та орієнтований на: розвиток потенціалу аграрної галузі та аграрного бізнесу; створення умов для підвищення конкурентоспроможності суб’єктів аграрної галузі України на міжнародних ринках; підвищення науково-технологічного рівня аграрної галузі за рахунок розвитку селекції і генетики; нарощування обсягів інвестицій; нарощування експорту сільськогосподарської сировини і продовольства та забезпечення продовольчої безпеки країни; цифрову трансформацію аграрного сектору, яка корелює з національною метою щодо прискорення впровадження цифрових технологій в економіці та соціальній сфері; реформування ринку земель сільськогосподарського призначення; - стратегічні орієнтири державної політики у сфері забезпечення сталого економічного розвитку аграрної галузі України, які формуються суспільством, суб’єктами господарювання, органами влади і включають обґрунтування змін (розвиток потенціалу аграрної галузі та аграрного бізнесу; створення умов для підвищення конкурентоспроможності суб’єктів аграрної галузі України на міжнародних ринках; підвищення науково-технологічного рівня аграрної галузі за рахунок розвитку селекції і генетики; нарощування обсягів інвестицій в агропромисловому комплексі; цифрова трансформація аграрного сектору; реформування ринку земель сільськогосподарського призначення; ефективна екологічна політика та управління природними ресурсами), активізація яких відбувається на засадах ефективного функціонування відповідних інноваційних інституційних формувань (агрополісів, аграрних бізнес-інкубаторів, агротехнологічних парків, аграрних кластерів тощо) у контексті забезпечення продовольчої безпеки держави і задоволення соціально-економічних потреб населення.
The dissertation is devoted to substantiation of theoretical and methodical bases and development of practical recommendations on formation of strategy of sustainable economic development in the agricultural sector of Ukraine. It is established that the agricultural sector of Ukraine has a strong potential for development due to the provision of agricultural land and high soil fertility, which is the basis for expanding its export opportunities and potential in international markets. The study of crisis-forming and strategic factors that determine the development and functioning of the structure of the agricultural industry allowed to combine the existing factors into groups including: natural resources, economic, socio-demographic, scientific and technical, infrastructural factors of endogenous and exogenous impact. The conceptual priorities of the policy of sustainable development of the agricultural sector should take into account the trends of world markets, the high level of international competition and the systemic presence of the agricultural sector of Ukraine's economy in commodity markets. It is proved that the further development of the agricultural sector of Ukraine requires the solution of the following urgent tasks: improvement of the mechanism of land relations and creation of favorable conditions for the development of land use, development of highly efficient competitive agricultural production; modernization and restructuring of the agricultural sector and existing forms of management in the field of agricultural business in accordance with practice and international experience; stimulation, development and support of small and medium business in the system of agricultural sector of Ukraine; focusing on progressive ways of doing business and organizing production processes. The following innovative business entities can be promising: clusters, business incubators, provisioning cooperatives, eco-settlements, agroparks and agro-technoparks, which can be represented by different sizes and shapes, adaptive, competitive, easily integrated and focused on socio-economic needs. The author's structural model of the mechanism of sustainable development of the agricultural sector and its support mechanisms is formed; it covers economic, social, investment and innovation, ecological and foreign economic development. The substantiated mechanism formed the basis for calculating the balance of sustainable development of the agricultural sector in terms of economic, social, environmental, innovation and investment and the component of foreign economic (export) potential. Comprehensive assessment of sustainable development trends in the agricultural sector based on the author's approach allows us to conclude that the goal of the strategy of sustainable development of Ukraine's agricultural sector is to ensure food security through the formation of domestic and international competitiveness of the industry for effective socio-economic development. In the process of developing a structural policy of sustainable development of the agricultural sector, it is necessary to take into account the features and differences of agricultural production in order to introduce adapted mechanisms for transforming agricultural potential and eliminate imbalances in the agricultural sector in decentralization. Formed theoretical and methodological provisions and scientific and practical recommendations for the formation and implementation of the strategy of economic development of the agricultural sector suggest that the implementation of strategic guidelines for sustainable development of the agricultural sector is based on coordinating the interests of all objects and other participants in sustainable development management, organizational, innovation, strategic, target and resource factors and parameters. It is proved that sustainable development of the domestic agricultural sector involves the compliance of its components, which is achieved through the following: setting goals and objectives taking into account the interests of the state, agro-industrial market participants, consumers and other economic entities associated with agricultural business in accordance with the concept of sustainable development; formation of normative and regulatory, organizational, economic and financial models of internal and external interaction of subjects of the agricultural sector; development of agreed strategies, programs and measures that ensure the sustainable development of the agricultural sector. The author's strategic plan of development of the agricultural sector of Ukraine in the context of realization of "Strategy of sustainable development of Ukraine till 2030" is offered, covering development of potential of the agricultural sector and agricultural business, creation of conditions for increase of competitiveness of subjects of the agricultural sector of Ukraine in the international markets, increasing the level of the agricultural sector through the development of breeding and genetics, increasing investment, increasing exports of agricultural raw materials, food independence and food security, digital transformation of the agricultural sector, which correlates with the national goal of accelerating the introduction of digital technologies in the economy and social sphere, land market reform agricultural purpose. improved: - scientific and conceptual principles of building a model of the process of developing and adopting a strategy of sustainable economic development of the agricultural sector, which, unlike existing ones, includes current prospects for economic development of the agricultural sector, balanced scientific and technical support of the functioning and rational use of natural resources, its specific ecological and economic features of functioning. The main tasks of this model are the formation of joint management decisions on the development of the agricultural sector by establishing and coordinating the socio-economic and environmental interests of all stakeholders in the agricultural sector of Ukraine; - methodical approach to the assessment of sustainable economic development of the agricultural sector of Ukraine, which, in contrast to the existing ones, involves the use of taxonomic analysis tools of its interrelated components (economic, social, environmental, innovation and investment and subsystem of sustainable development of foreign economic component), which allowed to identify directions of forming an effective strategy in the future through the prism of solving the problems of food security and food independence of the state, increasing the share of agricultural exports, improving the system of economic, social and land relations, effective development of the infrastructure component of agriculture, etc.; - scientific and practical concepts of formation and implementation of the strategy of sustainable development of the agricultural sector of Ukraine in the context of decentralization, which, unlike existing ones, is based on the analysis of the integrated indicator of sustainable development of the agricultural sector in the regional dimension, components of the mechanism of their implementation, which contributes to a comprehensive justification of the principles, functions, tasks that ensure the implementation of tactical and strategic areas of socio-economic and environmental development of the agricultural sector and the national economy; received further development: - definition of the category "strategy of sustainable economic development of the agricultural sector" as an integrated, unified and affordable long-term system of goals, which is interpreted as a specific program of action, based on the principle of synergy, focusing on socio-economic and environmental subsystems and providing the agricultural sector with competitive advantages in achieving the set strategic objectives: production and marketing, commodity, resource, pricing, interaction of the agricultural sector with other sectors of the national economy, reducing production costs, stimulating workers employed in the agricultural sector, preventing bankruptcy and promoting financial recovery of the agricultural sector; - systematization of crisis-forming factors that affect the formation and implementation of the strategy of sustainable economic development of the agricultural sector, which include: internal (natural-climatic, financial-economic, organizationalmanagerial and external) and external (conjunctural and socio-personnel). This makes it possible develop common approaches to substantiate management decisions on the formation of a strategy of sustainable economic development of the agricultural sector by detailing their positive and negative manifestations and identify opportunities for the implementation of certain preferences in the direction of sustainable development of the national economy; - substantiation of the strategic plan of sustainable economic development of the agricultural sector in the national and local dimension, which requires compliance with a set of principles (purposefulness, complexity, variability, adaptability, efficiency, risk minimization, balance of interests, legitimacy) and is focused on: development of the agricultural sector and agricultural business; creation of conditions for increase of competitiveness of subjects of the agricultural sector of Ukraine in the international markets; raising the scientific and technological level of the agricultural sector through the development of breeding and genetics; increasing investment; increasing the export of agricultural raw materials, food and ensuring food security of the country; digital transformation of the agricultural sector, which correlates with the national goal of accelerating the introduction of digital technologies in the economy and social sphere; reforming the agricultural land market; - strategic guidelines of state policy in the field of sustainable economic development of the agricultural sector of Ukraine, which are formed by society, businesses, authorities and include justification of changes (development of the potential of the agricultural sector and agricultural business; in international markets, increasing the scientific and technological level of the agricultural sector through the development of breeding and genetics, increasing investment in the agro-industrial complex, digital transformation of the agricultural sector, reforming the agricultural land market, effective environmental policy and natural resource management), which are intensified effective functioning of relevant innovation institutional formations (agricultural cities, agricultural business incubators, agro-technological parks, agricultural clusters, etc.) in the context of ensuring food security of the state and satisfaction of socio-economic needs of the population.

Thesis (MBA (Business Management))--University of Stellenbosch, 2008.
ENGLISH SUMMARY: The onset of globalisation has brought major shifts in business conduct where stakeholder expectations and business priorities and obligation are concerned, bringing a whole new meaning to the issue of sustainable development. In the past, sustainable development essentially concerned the environment, particularly the safeguarding of ecological interests through more responsible business practices. However, over the years, this perspective has evolved to give equal priority to economic, ecological, as well as social interests. The shift in business priorities and obligation has increased the significance of corporate social responsibility (CSR), or the discretionary contribution of corporate resources towards social, environmental and economic development, as defined by the study. The practice of CSR, too, has evolved over time – from being mostly once-off, random philanthropic donations, to a more strategic approach that aligns CSR initiatives with national and corporate objectives. Today, CSR has become an item on many corporate agendas worldwide and hence, the study seeks to explore the concept of corporate social responsibility to gain a deeper understanding of the issue. The aims of the study are to gain an understanding of Corporate Social Responsibility and its dynamics, to establish the nature and scope of CSR at NAMDEB Diamond Corporation, and to establish how CSR at NAMDEB aligns with current global approaches and practices. These will be achieved through an analytical study of CSR literature, an exploration of Government’s expectations of the private sector with regard to CSR, and by exploring NAMDEB’s CSR initiatives and practices. In Chapter 2, the meaning of CSR is explored and defined, followed by a discussion of the history, trends, approaches and practices in CSR. The chapter also presents global initiatives relevant to sustainable development and CSR. Following the literature review, Chapter 3 explores the Government’s expectations of the private sector in terms of its support and involvement in socioeconomic development in Namibia. NAMDEB Diamond Corporation (Pty) Ltd was selected for the case study, being a leading mining company in Namibia. The Company is the second-largest employer in Namibia, only second to Government, and the country’s largest single taxpayer. In Chapter 4, the study explores the Company’s CSR initiatives and practices to establish the scope and nature of CSR at NAMDEB. The study then seeks to determine the approach adopted by the Company in implementing CSR, and how it aligns with global approaches and practices. The main conclusions of the study and recommendations to the Company are laid down in Chapter 5.
AFRIKAANSE OPSOMMING: Die aanvang van globalisering het ‘n groot verskuiwing veroorsaak aangaande die besigheidspraktyk van belangstellendes, hul besigheidsprioriteite, verantwoordelikhede en ‘n heel nuwe betekenis vir volhoubare ontwikkeling. In die verlede was volhoubare ontwikkeling meer gemoeid met die omgewing, veral die beskerming van sekere ekologiese belange deur middel van meer verantwoordelike besigheidspraktyke. Oor die jare het die konsep van volhoubare ontwikkeling soveel verander en gee nou ook gelyke aandag aan ekonomiese, ekologiese sowel as sosiale belange. Die verskuiwing in besigheidsprioriteite en verantwoordelikhede het die belang van korporatiewe-sosiale verantwoordelikhede (KSV) verhoog, of te wel die oordeelkundige bydrae van korporatiewe hulpbronne vir sosiale-, omgewings en ekonomiese ontwikkeling, soos deur die studie gedefineer. Die praktyk van KSV het ook mettertyd ontwikkel – van eenmalige, willekeurige filantrofiese donasies, na ‘n meer strategiese benadering wat nasionale sowel as korporatiewe objektiewe met KSV inisiatiewe inskakel. Deesdae is KSV ‘n item op agendas van baie wêreldwye korporasies, en gevolglik is die studie se doel om die konsep van KSV te eksploreer en te ontleed om sodoende dit beter te verstaan. Die doel van die studie is om KSV en sy dinamika beter te verstaan asook die omvang van KSV te NAMDEB Diamand Korporasie, en om vas te stel hoe KSV te NAMDEB met huidige wêreldwye benaderings en uitvoerings inskakel. Dié word bereik met ‘n analitiese studie van KSV literatuur, ‘n eksplorasie van die regering se verwagting van die private sektor aangaande KSV, en met die ondersoek van NAMDEB se KSV inisiatiewe en praktyke. In Hoofstuk 2 word die betekenis van KSV eksploreer en gedefineer. Hierop volg ‘n bespreking oor die geskiedenis, tendens, benaderings en uitvoering van KSV. Die hoofstuk beeld ook wêreldwye inisiatiewe wat relevant is tot KSV en volhoubare ontwikkeling. Die literatuur oorsig word deur Hoofstuk 3 gevolg, wat die regering se verwagting van die private sektor in terme van dié se ondersteuning en betrokkenheid by die sosio-ekonomiese ontwikkeling in Namibie eksploreer. NAMDEB is vir hierdie gevalstudie geselekteer omdat dit ‘n leidende korporasie in die mynwese van Namibia is. Die Maatskappy is die tweede grootste werkverskaffer in Namibie, naas die regering, en is ook die grootste enkel belastingbetaler in die land. Hoofstuk 4 kyk na die Maatskappy se KSV inisiatiewe en praktyke om sodoende die omvang en natuur van KSV té NAMDEB te bepaal. Die studie probeer verder om die benadering wat deur NAMDEB aangeneem is met die implementering van KSV te bepaal en hoe dit met wêreldwye benaderings en praktyke inskakel. Die hoofafleidings van die studie en voorstelle oor KSV aan die Maatskappy word in Hoofstuk 5 bespreek.

This paper estimates rates of return across the gross wealth distribution in eight European countries. Like differential saving rates, differential rates of return matter for Post Keynesian theory, because they impact the income and wealth distribution and add an explosive element to growth models. We show that differential rates of return matter empirically by merging data on household balance sheets with long-run returns for individual asset categories. We find that (1) the composition of wealth differentiates between three socioeconomic groups: 30% are asset-poor, 65% are middle-class home owners, and the top 5% are business-owning capitalists; (2) rates of return rise across all groups; and (3) rates of return broadly follow a log-shaped function across the distribution, where inequality in the lower half of the distribution is higher than in the upper half. If socioeconomic groups are collapsed into the bottom 95% workers and top 5% capitalists, then rates of return are 5.6% for the former and 7.2% for the latter.
Series: Ecological Economic Papers

Яворська, А. Ф. Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку морської транспортної галузі України : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / А. Ф. Яворська. - Одеса, 2020. - 233 с.
Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних та практичних засад функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення сталого розвитку морської транспортної галузі в Україні. У дисертації визначено, що такий механізм доцільно позиціонувати як диверсифікований континуум інструментарію, організаційно-економічних заходів, методів, принципів, спрямованих на удосконалення або докорінну зміну соціо-еколого-економічних відносин у морській транспортній галузі, які формуються та реалізуються органами державної влади та громадськістю. Представлено та деталізовано складові концептуальної моделі механізму забезпечення сталого розвитку морської транспортної галузі. Узагальнено ключові напрями стимулювання сталого розвитку морської транспортної галузі, які набули поширення у світовій практиці. Обґрунтовано якісно новий концептуальний підхід до формування та реалізації інтегрованого оргaнiзaцiйно-економiчного механізму забезпечення сталого розвитку морської транспортної галузі на засадах «зеленої» економіки. Формалізовано шляхи вдосконалення державної політики організаційно-економічного забезпечення сталого розвитку морської транспортної галузі України. Запропоновано інструментарій ефективної реалізації організаційно-економічного механізму забезпечення сталого розвитку морської транспортної галузі України в контексті впровадження науково-методичного підходу до формування кластерів у морській транспортній галузі
Исследование посвящено обоснованию теоретических и практических основ функционирования организационно-экономического механизма обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли. В диссертации определено, что такой механизм целесообразно позиционировать как диверсифицированный континуум инструментария, организационно-экономических мероприятий, методов, принципов, направленных на совершенствование или коренное изменение социо-эколого-экономических отношений в морской транспортной отрасли, формируются и реализуются органами государственной власти и общественностью для обеспечения результативности концепции ее реформирования и удовлетворения общественных потребностей. Представлены и детализировано составляющие концептуальной модели механизма обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли, функционирование которого возможно благодаря сочетанию инструментов и стимулов устойчивого развития, на основе сформированного нормативно-правового, организационного, кадрового, финансового, информационного, экономического и технического обеспечения. Обзор ключевые направления стимулирования устойчивого развития морской транспортной отрасли, получили распространение в мировой практике. Обоснованы возможности использования такого опыта в процессе формирования организационно-экономического механизма обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли Украины, а именно: использование преимуществ государственно-частного взаимодействия в процессе обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли; учета социально-экономических и экологических особенностей функционирования морской транспортной отрасли; обеспечение доступности и качества услуг морского транспорта основываясь на принципах социальной справедливости и общественной солидарности; привлечения «зеленых» инвестиций; развитость инфраструктуры морской транспортной отрасли. Государственная политика развития морской транспортной отрасли должна осуществляться на основе использования эффективных экономико-правовых стимулов и реализации организационных мероприятий, повышающих заинтересованность национальных и иностранных инвесторов. Предложено качественно новый подход к формированию интегрированного организационно-экономического механизма обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли на основе «зеленой» экономики, который позволяет устранить существующие противоречия и проблемы, используя программно-целевые методы, ключевые положения системного подхода и концепции устойчивого развития. Предложено пути совершенствования государственной политики организационно-экономического обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли Украины: обеспечение нормализации законодательства; налаживания международного сотрудничества; развитие государственно-частного партнерства; формирование соответствующего институциональной среды. Обосновано целесообразность использования кластерного подхода для совершенствования организационно-экономического механизма обеспечения устойчивого развития морской транспортной отрасли Украины. Предложено инструментарий эффективной реализации такого механизма в контексте внедрения научно-методического подхода к формированию кластеров в морской транспортной отрасли, включающий последовательную реализацию следующих этапов: анализ и диагностика предпосылок создания кластера; разработка структуры кластера; формирование кластера; оценка эффективности стратегии развития кластера.
The research is devoted to substantiation of theoretical and practical bases of functioning of organizational and economic mechanism for ensuring sustainable development of the maritime transport industry. The dissertation determines that the mechanism of sustainable development of the maritime transport industry should be positioned as a diversified continuum of tools, organizational and economic measures, methods, principles aimed at improving or profoundly changing the socio-ecological and economic relations in the maritime transport industry, which are formed and regulated by the authorities. and the public. The components of the conceptual model of the mechanism for ensuring the sustainable development of the maritime transport industry are presented and detailed. The key areas for promoting the sustainable development of the maritime transport industry, which have become widespread in the world, are summarized. A qualitatively new conceptual approach to the formation and implementation of an integrated organizational and economic mechanism for ensuring the sustainable development of the maritime transport industry based on the principles of a «green» economy is substantiated. The ways of improving the state policy of organizational and economic support for sustainable development of the maritime transport industry of Ukraine have been formalized. The toolkit for effective implementation of the organizational and economic mechanism of ensuring the sustainable development of the maritime transport industry of Ukraine in the context of the introduction of a scientific and methodological approach to the formation of clusters in the maritime transport industry is proposed.

Orientador: Shiguenoli Miyamoto
Tese (doutorado) - Universidade Estadual de Campinas, Instituto de Filosofia e Ciências Humanas
Made available in DSpace on 2018-08-17T18:53:04Z (GMT). No. of bitstreams: 1 Mathias_Meire_D.pdf: 1273511 bytes, checksum: e90643ef15890c382cfaacb4e946280f (MD5) Previous issue date: 2011
Resumo: O estudo busca analisar a política externa brasileira dos anos 90, sob o ângulo dos interesses de atores estatais e não estatais na Agenda externa do país, particularmente em relação ao Mercosul. Nesse sentido, a investigação se reporta a inserção internacional do Brasil no pós-Guerra Fria, período em que foi definida uma nova estratégia econômica de desenvolvimento para o país, escolha que implicou mudanças na política exterior. Tendo em vista o cenário internacional de incertezas para os Estados, conferimos à hipótese de que a reestruturação da economia política global e a assimilação da hegemonia neoliberal por parte dos países latino-americanos, implicaram certa negligência com o modelo de desenvolvimento endógeno. Do mesmo modo, no período em tela, as decisões sobre política externa reuniram não somente os interesses estatais, mas também de atores não estatais, porém organizados, que buscaram exercer poder de pressão e influência nos processos decisórios. Destarte, considerando que as relações entre Estado e sociedade permeiam as decisões quanto ao desenvolvimento nacional e as diretrizes de política exterior, coloca-se em evidência que interesses específicos pautam as relações entre o Governo, representado pelo Ministério das Relações Exteriores (MRE), e a Confederação Nacional da Indústria (CNI), representante de um determinado grupo de empresas do segmento industrial brasileiro. Com isso, verifica-se que as relações entre ambos os Atores foram pautadas no modelo de desenvolvimento liberalizante, que acabou por se constituir em plataforma de inserção internacional do Brasil. Sob essa perspectiva, confirma-se que o processo decisório em política externa não está dissociado dos interesses e da ideologia dos atores envolvidos no processo
Abstract: This study aims to present an analysis of the Brazilian Foreign Policies, considering the special points of view of particular interests (sponsored by State and non-State actors) in the country's Foreign Agenda, especially Mercosul ones. In this context, the researches are directed to Brazil's insertion into the international into the post Cold War period; that moment brought up a definition of a new economics strategy for the development of the country. This choice brought on changes in the Brazilian Foreign Policy. Considering the international and uncertain scenario in the Countries studied, we checked the hypothesis that said that, the reconstruction of the global economics policy and the assimilation of neo-liberal hegemony by some of the Latin-American countries, implyed a certain neglect of the endogenous development model. And at this same focused moment, the decisions concerning foreign policies united not only the state interests, but also, hosted non-state activists, but organized ones, who aimed to influence and put pressure upon the decision process. In this manner, considering that the relationship between State and Society permeate decisions concerning national development and the directions for Foreign policies, it is focused that specific interests regulate the relationships between the Government ( represented by Ministério das Relações Exteriores ( MRE) Ministry of Foreign Affairs ); and, Confederação Nacional da Industria (CNI), National Confederation of Industries, that represents a certain segment of the Brazilian industrial companies and scenario). Considering these previous ideas, it comes to light that the relations between both parties, were based on a model of liberated development, and this model became the platform for the acceptance of the international insertion of Brazil. Under this perspective, it is born, that a confirmation of the decision process in foreign policy is not separated from the interests and ideologies of the activists involved in this process
Doutorado
Relações Internacionais
Doutor em Ciência Política

Колегаєв, І. М. Державне регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі України в умовах ринкових трансформацій : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / І. М. Колегаєв. - Чернігів, 2019. - 247 с.
Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних та практичних засад державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі. У дисертації визначено, що державне регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі доцільно позиціонувати як складну відкриту динамічну систему, яка володіє специфічними властивостями розвитку та передбачає використання о‏рганізаційно-ко‏о‏рдинаційних впливів для формування й реалізації інноваційного потенціалу морської транспортної галузі. Ідентифіковані складові концептуальної моделі державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в умовах ринкових трансформацій. Визначені напрями адаптації позитивного світового досвіду щодо державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в Україні. З’ясовано стан державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в Україні. Запропоновано механізм державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в Україні. Формалізовано ключові стратегічні орієнтири державного регулювання інноваційного розвитку морської транспортної галузі в умовах ринкових трансформацій, які сприяють розвитку національної економіки. Обґрунтований методичний підхід до оцінки результативності державної політики формування та реалізації інновацій в морській транспортній галузі України у період ринкових трансформацій, який включає сукупність етапів.
Исследование посвящено обоснованию теоретических и практических основ государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли. В диссертации определено, что государственное регулирование инновационного развития морской транспортной отрасли целесообразно позиционировать как сложную открытую динамическую систему, которая обладает специфическими свойствами развития и предусматривает использование в рганизацийно-ко в рдинацийних воздействий, нормативно-правовых принципов, программно-целевых мероприятий и согласования социально-экономических интересов и объединения усилий государства и частного сектора для формирования и реализации инновационного потенциала морской транспортной отрасли. Идентифицированы составляющие концептуальной модели государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в условиях рыночных трансформаций (цель, концепции, стратегии, информационное обеспечение, субъекты, объект, функции, методы, инструменты и задачи). Определены направления адаптации положительного мирового опыта государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в Украине. Систематизированы задачи, вaрто врaховувaты при розроблeннi отечественной модeлi дeржaвного рeгулювaння инновационного развития морской транспортной отрасли тa визнaчeнi нaпрямы структурная-тeхнологiчних изменений: ускорение и поддержка инновационного развития хозяйствующих субъектов морского транспорта и повышения их конкурентоспособности на международном рынке транспортных услуг; повышение технико-технологического и организационно-институционального уровня обеспечения морского транспорта на основе реализации инновационных технологий; улучшение условий труда плавсостава морских судов и работников береговых предприятий морской транспортной отрасли; повышение уровня безопасности морской транспортной деятельности, включая безопасность мореплавания и судоходства и охрану окружающей среды; обеспечение нормативно-правовой защиты морского транспорта в сфере международного судоходства. Обосновано, что инновационное развитие морской транспортной отрасли требует межотраслевого технологического обмена, поддержки инвестиционного климата, укрепление связей компаний с научно-образовательным сектором, развития международной научно-технической кооперации, венчурного инвестирования в новые прогрессивные разработки, формирования инновационной инфраструктуры. Выяснено состояние государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в Украине путем проведения факторного анализа с использованием SWOT-анализа, что позволило сгруппировать факторы государственного регулирования, влияющих на результативность инновационного развития морской транспортной отрасли: функциональные, экономические и социальные. Предложен механизм государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в Украине, структура которого предусматривает: улучшение законодательного обеспечения деятельности различных субъектов морской транспортной отрасли; внедрение налоговых льгот и других стимулов, которые гарантируют рост стабильности налоговых поступлений и роста предпринимательской инициативы у субъектов морской транспортной отрасли; модернизация инновационной инфраструктуры морской транспортной отрасли напрямую влияет на рост инновационно-инвестиционного потенциала; приведение тарифов на услуги субъектов морской транспортной отрасли в соответствие с социально-экономическими реалиями посредством применения механизмов ценообразования. Формализована ключевые стратегические ориентиры государственного регулирования инновационного развития морской транспортной отрасли в условиях рыночных трансформаций, которые способствуют развитию национальной экономики: формирование соответствующего институциональной среды, способствующей активизации инновационной деятельности в морской транспортной отрасли; обеспечения нормализации законодательства; формирование благоприятных условий для активизации механизмов государственно-частного партнерства и другие. Обоснован методический подход к оценке результативности государственной политики формирования и реализации инноваций в морской транспортной отрасли Украины в период рыночных трансформаций, который включает совокупность этапов и прямой, обратный и общий процесс формирования и реализации инноваций в морской транспортной отрасли Украины, обеспечивается внешней и внутренней системами.
The research is devoted to substantiation of theoretical and practical principles of state regulation of innovation development of the maritime transport industry. Identified components of the conceptual model of state regulation of innovation development of the maritime transport industry in the conditions of market transformations. It is substantiated that innovative development of the maritime transport industry requires inter-branch technological exchange, support of the investment climate, strengthening of relations between companies in the scientific and educational sector, development of international scientific and technical cooperation, venture investment in new progressive developments, and the formation of innovative infrastructure.The mechanism of state regulation of innovation development of the maritime transport industry in Ukraine is proposed. Formalized key strategic guidelines for state regulation of innovative development of the maritime transport industry in the conditions of market transformations that contribute to the development of the national economy. The methodical approach to assessing the effectiveness of the state policy of formation and implementation of innovations in the marine transport industry of Ukraine during the period of market transformations, which includes a set of stages, is substantiated.

This diploma thesis deals with the large water dams realization and their impact on the adjacent region and its development. The aim of thesis is to identify the most important effects associated with the construction of dams and analyze them. The theoretical part defines basic terms, categories of dams and the impacts of their construction, included the planning proces too. The problem is practically solved on the example of the Orlik Dam. The methods that has been used on this topic were literature review, data and available resources analysis and also there were used microhistorical approach. It can be assumed that dams have great impact on the surrounding environment, but the volume of the impact is always determined by many factors. Due to the amount of planned infrastructure projects is needed to pay extra attention for consequences of their realization considerable.

This study was designed to identify ninth grade students&
#8217
misconceptions about static electricity concept and to determine relationship among students&
#8217
gender, socio-economic status, interest, experience with students&
#8217
misconceptions about static electricity. For this study, Static Electricity Concept Test (SECT) and Socio-Economic Status, Interest and Experience Questionnaire about Static Electricity (SESIEQ) were developed to assess students&
#8217
misconceptions related to static electricity and their socio-economic status, interest and experience about static electricity, respectively. This study was carried out during 2002-2003 spring semester with 1260 ninth grade students from 9 Anatolian and regular high schools in Ç
ankaya and Mamak districts of Ankara. Findings of the concept test indicated that many students had misconceptions about static electricity. Negative and significant relationships among students&
#8217
gender, socio-economic status, interest, experience and misconception scores were found. The difference between misconception scores of male and female students was significant in favor of males. However, when the data were analyzed using ANCOVA while controlling students&
#8217
socio-economic status, interest in static electricity and experience about static electricity, no difference was observed between the misconception scores of male and female students.

« L'Europe » aura-t-elle commandé les privatisations ? Est-ce à « Bruxelles » que s'est jouée la crise du service public « à la française » ? En partant des conflits politiques et juridiques autour des catégories d' « entreprise publique » et de « service d'intérêt économique général », la thèse éclaire les formes précaires de reconnaissance d'une « économie publique » à l'échelle de l'Union européenne. En faisant l'hypothèse que l'échec à faire émerger un statut à part renvoie à l'impossible agrégation d'un réseau européen de professionnels et de savoirs du secteur public économique pouvant faire pièce au puissant monde de la concurrence, elle révèle un processus historique de « mise en problème » de l'économie publique à l’échelon européen. Né comme une contre-mobilisation institutionnelle visant à juguler les risques d’un dirigisme européen, le programme concurrentiel s’affirme d’abord dans des controverses politiques et doctrinales qui placent le secteur public en position « dérogatoire ». Il se déploie ensuite sur divers fronts bureaucratiques, judiciaires, professionnels et académiques qui contribuent à consacrer un principe d’égale application de l’impératif concurrentiel à tous les agents économiques. L’entreprise de re-mobilisation transnationale impulsée dans les années 1980-1990 par les réseaux politiques et professionnels du secteur public, EDF en tête, permet d’éprouver l’ancrage social et institutionnel de ce nouvel acquis communautaire. En suivant cette trajectoire, on saisit les conditions d’arrimage du paradigme concurrentiel au Marché commun et ses conséquences sur l’articulation du secteur public au projet européen
Is it “Europe” that ordered the privatisations ? Is it in “Brussels” that the crisis of the “service public à la française” has been played out ? Starting from the political and legal conflicts surrounding the categories of “public undertaking” and “service of general economic interest”, this dissertation illuminates the precarious forms of recognition of a “public economy” at the level of the European Union. Assuming that the failure to bring out a separate status refers to the impossible aggregation of a European network of professionals and knowledge of the public economic sector, it reveals an historical process of “problematisation” of the public economy at European stage. Born as an institutional counter-mobilisation aimed at curbing the risks of European dirigisme, the competitive program first asserts itself in political and doctrinal controversies that place the public sector in a “derogatory” position. It then unfolds on various bureaucratic, judicial, professional and academic fronts that contribute to a principle of equal application of the competitive imperative to all economic agents. The transnational re-mobilisation enterprise, launched in the 1980s and 1990s by the political and professional networks of the public sector, led by Electricté de France, provides a test of the social and institutional anchoring of this new acquis communautaire. Following this historical trajectory, one can grasp the conditions of the stowage of the competitive paradigm to the Common Market and its consequences for the articulation of the public sector with the European project

Section 217 of the Constitution of South Africa regulates the procurement of goods and or services by any organ of state. Similarly, this section mandates state-owned institutions to adhere to a procurement system that promotes groups that were previously disadvantaged by past colonial and apartheid regimes. In this dissertation I argue that due to South Africa’s oppressive culture, the law has been ineffective in promoting the socio economic interests of black women due to race, gender and class subjugation. Firstly, central to my argument is the judiciary’s traditional role that is still steeped in an interpretative process of the law that is detrimental to the transformative spirit of the Constitution. In identifying the South African judiciary system as positivistic in nature I will critically analyse the Sonke Gender Justice Network v Malema hate speech court case. I posit that the Equality Court’s decision was mainly result based and as a result fell short of addressing the core issues affecting black women on the basis of race, gender and class which mirror the substantial part of the South African socio economic structure. Secondly, in support of my argument, I criticise a legislative framework that perpetuates socio economic disparities at the expense of a group in society it claims to protect. Whilst I will rely on American Legal Realism and Critical Legal Studies in support of my arguments, my main theoretical approach will be based on Critical Race Feminism. Lastly, intersectionality will be used in contextualising the interrelationships of race, gender and class as they impact on black women’s material circumstances in the regulatory legislative public procurement process. When the Constitution came into effect in 1994 South Africa became an egalitarian state. Nevertheless, the country is struggling with the prevalence of unemployment, poverty, HIV/Aids, skills shortages, male violence including rape, to name just a few. These social ills pose a threat to a Constitution that extolls values like dignity, freedom and equality for all. It so happens also that the majority of the people confronted by these socio economic challenges are black women. The tender process faces numerous challenges and by identifying the South African culture as oppressive supported by a legal process that stifles transformation, this study expounds the experiences of black women by engaging in a contextual analysis of the courts and legislation. This consciousness raising exercise is not meant to portray black women as victims or invoking “special treatment” in the legal realm. It resonates with Steve Biko’s theme of black consciousness, being aware of the marginalisation and addressing it. Black consciousness represents an emancipatory state and optimistic outlook. Consciousness raising situates the oppression of black women in any form as a site for struggle, a struggle for social and individual change.
Dissertation (LLM)--University of Pretoria, 2013.
gm2014
Jurisprudence
unrestricted

碩士
中華大學
工業管理學系碩士班
100
The purpose of this study is to investigate the generality of vocational interest, and to explore the impact of gender, siblinglessness, academic performance, the level of Parents' education and vocation, and socio-economic status on vocational interests. Many education scholars believe that the concept of career development should be systematically integrated into the curriculum started from elementary education. According to Ginzberg’s Career Development Theory, sixth graders have entered interest sub-stage of tentative stage. They begin to perceive and cultivate certain vocational interests, and their vocational interests are often affected by many individual and family variables. It is necessary to confirm the impact of these important variables. Thus, this study sampled the sixth graders of an elementary school in Taichung City, selected the “Children’s Vocational Interest Questionnaire” of higher reliability and validity, and applied ALSCAL, t-test and one-way ANOVA to infer. The results of this study were as follows: The order of the six vocational interest types was the same as Holland's hexagonal model, but in the opposite direction. The average scores of the six vocational interest types ordered from the highest were Investigative, Artistic, Enterprising, Social, Conventional, and Realistic. Gender, siblinglessness, the level of Parents' education, the level of Father's vocation, and the socio-economic status affected significantly the vocational interests of the sixth graders; however, the academic performance and the level of Mother's vocation did not. The findings of this study could be helpful for understanding the differences of students' vocational interests, improving the curriculum design regarding career development, and enhancing student counseling. Finally, some recommendations and suggestions for future research were provided.

碩士
國立臺北教育大學
教育經營與管理學系
104
By using the database established by Fang-Chung Chang (2013), this study investigate the influence of family socio-economic status, family cultural capital, natural science learning interest effect on natural science learning motivation. The survey contains 709 valid samples out of 2403, collected from students in Wenshan District of Taipei City. Under the application of Latent Growth Models, the research findings are as follows: 1. Junior high school students’ natural science learning motivation decreases as grade rise. 2. Family socio-economic status has no significant effect on the natural science learning motivation in seventh grade. 3. Family socio-economic status in seventh grade has positive effect on the natural science learning motivation in following five semesters. 4. Family cultural capital has positive effect on the natural science learning motivation in seventh grade. 5. Family cultural capital in seventh grade has positive effect on the natural science learning motivation in following five semesters. 6. Natural science learning interest has positive effect on the natural science learning motivation in seventh grade. 7. Natural science learning interest in seventh grade has positive effect on the natural science learning motivation in following five semesters.

Parental involvement (PI) in three socio-economic disparate primary schools in Ile-Ife in Nigeria was investigated in the study. The study explored the effect of socio-economic status on PI using three schools representing the Lower socioeconomic status (LSES), Middle socio-economic status (MSES) and Higher socioeconomic status (HSES). The study reported how parents of three different income groups practice and perceive PI and how teachers perceive PI at the schools and what their expectations are regarding PI. The data used for empirical investigation was drawn from 15 parents and 15 teachers at each of the three schools. The parents were selected using convenience sampling and were individually interviewed while teachers are selected by purposeful random sampling and data was collected using focus group interviews and survey questionnaires. Results shows that parents’ available time, interest, level of education, social capital, parent-teacher contact and socio-economic status (SES) affected PI of which time, SES and interest were the most important factors affecting PI. PI is evidenced in all SES groups as joint cooperation between parents and teachers in support of children’s scholastic pursuit. The study suggests that, contrary to conventional opinion, parents of LSES generally have high educational goals for their children and evidence noteworthy PI practices. PI should be strengthened by building on existing positive endeavors and addressing areas of PI which are lagging behind. Strategies to strengthen these endeavors are recommended in conclusion of the study.
Educational Leadership and Management
M. Ed. (Education Management)

Thesis
The objective of this study is to assess the nature of women’s empowerment promoted by the Sudanese Women General Union (SWGU) in Sudan as a strategy for simultaneously addressing both poverty alleviation and women's empowerment using microcredit as a tool in the fight against poverty and women's empowerment at the household level during the period 1999-2005. The SWGU directed its development efforts towards promoting the women's cause officially and unofficially through the whole spectrum of governmental institutions and non-governmental organizations. Therefore, the government support these initiatives of women development processes and assisted in establishing the SWGU in 1990 as a strategic planning and coordination mechanism for poverty alleviation through the lead of the Ministry of Welfare and Social Development and with the cooperation from other ministries, government and non-government organisations at national, state and grassroots levels. The problem of the research reveals that majority of women in Sudan live with low or no income; economically they are dependent on their husbands' income; burdened with their household activities and responsibilities to feed; educate and take care of many children, encounter a core problem which is lack of access to credit and financial services to economically, socially and politically empower themselves and improve their status. The study reviewed the relevant literature, the context of women's poverty in Sudan, Sudan poverty strategies and policies, SWGU's role in strategic planning, coordination and implementation of the microcredit programmes. The achievements of the study on the socioeconomic empowerment of women at the household levels, the constraints and the recommendations were summarised. The researcher carried out this study during the period 2005-2009, to add to the body of the empirical literature of women studies in particular to the SWGU's microcredit projects best ii practices and lessons learned. In addition the study could help in conducting further womenstudies in Sudan and other developing counties.
Development Studies
D.Litt. et Phil. (Development Studies)

The South African Constitution in section 27(1)(c) obligates the state to develop a comprehensive social security system. It affirms the universal right to access to social security, including appropriate social assistance for those unable to support themselves and their dependants. It orders the state to take reasonable legislative and other measures, within its available resources, to achieve the progressive realisation of these rights. The underlying normative commitment of social security is the improvement of the quality of life of the population by promoting economic or material equality. Social security ensures that all citizens have a stake in society and that each individual has an incentive to contribute to the development of the commonwealth. It plays a crucial role in the lives of communities and families viewed in the context of social transfers which provide broader development objectives and tackles income poverty transfers. The objectives of this study are threefold. Firstly, it examines the extension of social assistance coverage to the indigents in South Africa. Secondly, it looks at the legal mechanisms employed by courts and government in order to improve the social security rights of the poor in South Africa. Thirdly, the research investigates the possible reform and trends in India and Brazil with the aim of improving South Africa’s system of social security. For the avoidance of doubt, the law evaluated in this work is at 15 September 2015.
Jurisprudence
LL. D.

This study investigates variables that influence choice of Physical Science as a secondary school subject. The variables are pupil, home environment, teacher and school environment. A questionnaire was administered to 849 grade 9 pupils. The following findings are recorded: The better pupils achieve in Science the more likely that they will further their studies in Science. If pupils have positive self-concepts, beliefs about, attitudes and interest in Science and enjoyed Science at primary school they are inclined to choose Science as a subject. Pupils who choose Science view it as a valuable subject for daily life, have parents who evaluate Science favourably and come from better socio-economic backgrounds than those who do not choose Science. These pupils also view the attitudes, personalities, competencies and methods of assessment of their Science teachers positively. Finally, they perceive the Science curricula and textbooks as beneficial.
Psychology of Education
M. Ed. (Psychology of Education)