Academic literature on the topic 'Античні мислителі'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Античні мислителі.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Античні мислителі"

1

Авер’янова, Ніна, та Тетяна Воропаєва. "СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНИХ ІДЕЙ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ". Молодий вчений, № 6 (94) (30 червня 2021): 128–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-6-94-28.

Full text
Abstract:
У VII–VI ст. до н.е. у Давньому Китаї та Стародавній Греції виникають перші філософські вчення про протилежності та їхню роль у суспільстві. Античні мислителі вивчали різні аспекти суперечливої взаємодії між людьми, соціальними групами, суспільствами і країнами, а також проблеми згоди і протиборства, війни і миру. Розроблене римськими юристами право стало потужним механізмом для врегулювання різного роду протистоянь. Якщо в античній філософії джерело різних протистоянь мислителі вбачали у природі та бутті, то в середньовічній філософії це було пов’язано з відсутністю або нестачею добра, Бога в
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

MELESHCHUK, Anatoly. "Феномен реальності в античній і середньовічній філософії: побудова дискурсу і рецепція". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 6, № 2 (2023): 45–52. http://dx.doi.org/10.15421/342324.

Full text
Abstract:
Розглядається формування базових положень античного дискурсу стосовно феномену реальності, його спрямованість і подальша рецепція середньовічною теологією. Філософське осмислення феномену реальності почалося у ранніх представників античної філософії і поступово сформувало систему онтологічних і гносеологічних понять, що поступово сформували два основних напрямки дискурсу – ідеалістичний і реалістичний. Представники класичного періоду – Платон і Арістотель – реалізували його інтенції у своїх філософських системах, але підвалини вже були закладені їх попередниками, зокрема Гераклітом, Демокрітом
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Басюк, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ ІДЕЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПОГЛЯДАХ АНТИЧНИХ МИСЛИТЕЛІВ". Education. Innovation. Practice 12, № 1 (2024): 25–31. http://dx.doi.org/10.31110/2616-650x-vol12i1-004.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історичне становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект» у філософських поглядах мислителів Античного періоду. Ідея емоційного інтелекту, що сягає корінням первісного суспільства з його синкретичним характером мислення, знайшла продовження й розвиток у натурфілософії. На відміну від міфічно-релігійного світосприйняття первісних людей, яке об’єднувало в собі раціональне, чуттєве й емоційне ставлення до навколишнього світу, перші натурфілософи намагались пояснити походження Космосу, світу, життя, людини й усього сущого, керуючись теоретичними і логічними обґрунтуванн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Наумова, У. О., Л. В. Наумова, І. П. Савченко, Т. І. Крицький та Ю. В. Бойко. "Етичні погляди з часів античності та сьогодення". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (14 грудня 2022): 43–46. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2022.4.13168.

Full text
Abstract:
Резюме. У статті наведено погляд на етику стародавніх філософів з кінця VII ст. до н. е. до початку VІ ст. н. е. Багато мислителів не лише вирішували філософські проблеми, а й займалися медичною приктикою. У розв’язанні моральної проблематики античні греки спиралися на реальний ґрунт людських стосунків і зосереджували увагу на самореалізації творчого потенціалу людини у нинішньому, а не у потойбічному світі. Сам феномен моральності вважався привілеєм людей, оскільки боги – вічно юні, безсмертні, а отже, не переобтяжені необхідністю вибирати вчинки та нести за них моральну відповідальність. Мин
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Турянський, Ю. "Генезис прав людини у період античності". Історико-правовий часопис 14, № 2 (2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/7.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історична парадигма зародження основ сучасного розуміння прав людини уперіод античності. Досліджено історичне становлення прав людини в стародавній Греції. Зокрема проаналізовано основні світоглядні ідеї Демокрита, Протагора, Сократа і Аристотеля. Первинне формування основних засад поняття прав людини сягає античних часів. Це поняття було тісно пов'язане з громадянством в містах Стародавній Греції і проявлялося в процесі становлення рівності жителів поліса і в можливості користуватися політичними правами. Софісти одні із перших давньо-грецьких філософів та мислителів роз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Демченко, Олена Петрівна. "НАУКОВА РЕФЛЕКСІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ В КОНТЕКСТІ АНТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ". Педагогіка та психологія, № 55 (7 грудня 2016): 14–26. https://doi.org/10.5281/zenodo.194530.

Full text
Abstract:
<em>На основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного наукового фонду</em> <em>зроблено висновок про недостатню розробленість теоретичних засад</em> <em>соціальної обдарованості з імпліцитно вираженою методологічною базою.</em> <em>Досліджено витоки психолого</em><em>-</em><em>педагогічної теорії соціальної обдарованості</em> <em>в філософських концепціях стародавнього світу.</em> <em>Встановлено, що, з одного боку, в поглядах мислителів античності на</em> <em>природу індивідуальних відмінностей і здібностей до певного виду діяльності</em> <em>ідеї про схильності до управління, державної справ
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Martenko, O., and O. Pavlyshyn. "The Interaction of Thought, Consciousness and Language in the Concepts of Ancient Thinkers." Ûridična psihologìâ 25, no. 2 (2019): 31–38. http://dx.doi.org/10.33270/03192502.31.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

САБАДУХА, Володимир, Марина ОКСЮТОВИЧ та Олексій САБАДУХА. "ПОГЛЯДИ ФІЛОСОФІВ АНТИЧНОСТІ НА ПРОБЛЕМУ ВЗАЄМОДІЇ ДУШІ Й ТІЛА". Psychology Travelogs, № 4 (28 грудня 2023): 147–55. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2023-4-16.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано погляди античних філософів на проблему взаємодії душі й тіла. Доведено, що в античності склалося два основних підходи до розуміння зазначеної проблеми: підхід Платона (душа розглядалася як суб’єкт діяльності щодо тіла) й підхід Аристотеля (зробив наголос на взаємовпливах тіла й душі). Обґрунтовано, що ці підходи не заперечують один одного, а взаємодоповнюють. Погляди Платона знайшли розвиток у християнських мислителів і богословів для підкреслення значущості людського розуму та його здатності контролювати тілесні потреби. Обґрунтовано, що погляди Аристотеля заклали філо
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Дьяковська, Галина Олександрівна, Ольга Георгіївна Алієва та Сергій Сергійович Копійко. "Метафізика педагогічних технологій в працях давньогрецьких філософів класичного періоду". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 1, № 1 (111) (2025): 38–47. https://doi.org/10.33216/2220-6310/2025-111-1-38-47.

Full text
Abstract:
У статті розглянута педагогічна спадщина видатних представників давньогрецької філософії классичного періоду (Сократ, Платон, Арістотель) та проаналізовані можливості впровадження її найефективніших технологій в теорію і практику сучасного освітньо-виховного процесу. Автором надається вичерпна характеристика підходів античних мислителів до проблеми виховання підростаючого покоління, виходячи з їх світоглядних та загально філософських засад. Самопізнання та запитальний метод Сократа, систематичність та суспільна спрямованість педагогіки Платона, Арістотелівська увага до розвитку природних здібн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Tuliakov, Oleh. "ІДЕЯ ПРО «СПОРІДНЕНУ ПРАЦЮ» ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ: ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 2 (2022): 1–10. http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4210.

Full text
Abstract:
Допомога молодому поколінню у виборі професії відповідно до природних нахилів є важливим складником роботи із впровадження програми сталого розвитку сучасної України. Український філософ Григорій Сковорода на основі світоглядної спадщини античних стоїків утворив та практично втілив у життя ідею про «споріднену працю», яка набула теоретичного обґрунтування у роботах Памфіла Юркевича та інших мислителів. Початковим етапом реалізації ідеї «про споріднену працю» є ідентифікація природних нахилів особистості (ідентифікація спорідненості) до відповідної професії. Окрім описаних у статті філософських
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Античні мислителі"

1

Щербан, А. А. "Філософія права: об’єкт, предмет і функції". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/46763.

Full text
Abstract:
Філософія – це та колиска, з якої виросли наука, мистецтво, мораль та право. На філософських ідеях, напрямах лежить відбиток певної епохи. Ідеї, проблеми, думки зберігаються століттями і не знають просторових та часових меж. Однією з причин філософської універсальності є внутрішня логіка розвитку філософських знань у формі постановки філософських проблем та підходів до їхнього вирішення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Барвінченко, К. В. "Мислителі античності про призначення філософії". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11287.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Античні мислителі"

1

Ракітянська, Людмила Миколаївна. Становлення та розвиток поняття «емоційний інтелект»: історико-філософський аналіз. ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3291.

Full text
Abstract:
У статті розглядається історико-філософський аспект становлення та розвитку поняття «емоційний інтелект» за часів дохристиянської доби. Доведено, що витоки уявлень на проблему єдності емоційного та раціонального як сутнісних властивостей людини сягають своїм корінням стародавнього світу, коли зароджувалось первісне суспільство і коли міфологічне мислення первісної людини проявлялося в наочно-чуттєвих формах як синкретичне. Зі зміною суспільних відносин міфічно-язичницькому світосприйманню первісних людей, релігійним віруванням протиставлявся наївно-стихійний світогляд античних мислителів – пре
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!