Academic literature on the topic 'Безперервна діяльність'

Мета. Здійснити аналіз професіограми професії слідчого НП, визначити ієрархію професійно значущих психофізіологічних якостей, необхідних для успішної професійної діяльності. Методи. Аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел. Результати. У роботі слідчих переважає тривала розумова діяльність, яка є виснажливою для організму, веде до стомлення і перевтоми, переважає монотонія, тривала безперервна робота з документами; перебування в стані емоційної та фізичної напруженості [9, 10]. Одним із ефективних шляхів удосконалення процесу підготовки слідчих є професійно-орієнтована психофізична підготовка курсантів ЗВО до майбутньої професійної діяльності. Висновок. Успішне оволодіння професією слідчого та ефективність подальшої діяльності буде залежати від ступеня сформованості: розумової працездатності; оперативної та довгострокової пам’яті; уваги; розвитку спеціальних професійних здібностей; емоційної стійкості; точності і чутливості аналізаторів (зорового, слухового, дотикового); швидкості просторової реакції на подразники; реакцій вибору та небезпеку; статичної, загальної, силової витривалості; спритності; координаційних здібностей; гнучкості.

У статті розглянуто питання, котрі торкаються окремих особливостей підготовки курсантів військових ЗВО. Аргументовано надзвичайну актуальність дослідження даної проблематики в умовах ведення активних бойових дій на території нашої держави. Проаналізовано основні відмінності організації освітнього процесу у цивільних та військових закладах вищої освіти. Зауважено, що підготовка майбутніх офіцерів вимагає особливого підходу у зв'язку із необхідністю одночасного дотримання та виконання освітніх стандартів та специфічних вимог щодо підготовки військових фахівців, які містяться в керівних документах Збройних Сил України. У цьому контексті зосереджено увагу на особливостях трактування поняття «освітня діяльність» та його змістового наповнення. Запропоновано розглядати його з позиції особистісно зорієнтованого та студентоцентрованого підходу, який є засадничим у міждисциплінарній методологічній моделі модульно-розвивального навчання. Основна перевага останнього полягає у тому, що у відповідності до його засадничих положень, освітня діяльність трактується як безперервна взаємодія учасників освітнього процесу, під час якої вони не просто обмінюються знаннями, вміннями та навичками, а й власним досвідом вирішення особистісних та професійних задач і проблем, які вимагають складного морального чи етичного вибору. При цьому курсант має можливість не лише опанувати певні професійні компетентності, а й зробити їх особистісно значимими. Зважаючи на високі вимоги до особистості майбутнього офіцера, коли він має не просто виконувати свій фаховий обов’язок, а й бути відповідальним за збереження життя і здоров’я своїх підлеглих, така позиція є максимально прийнятною та відповідає основним вимогам військового ЗВО. Відтак визначено зовнішні та внутрішні детермінанти, які впливають на успішність освітньої діяльності курсантів. Серед перших пріоритетними визначаються спеціально створені психолого-педагогічні умови освітнього закладу, в основу яких покладений принцип проблемності та діалогічності, другі ж пов’язані із необхідністю належного рівня розвитку внутрішньоособистісних характеритик самих здобувачів освіти – мотивації до навчання, відповідальності, саморегуляції тощо.

У статті на основі теоретичного аналізу констатується, що виховна робота в сучасних дитячих таборах – це перш за все робота за спеціально розробленими програмами. Відзначається, що від того, наскільки педагогічно грамотно розроблена програма табору, яким чином враховується специфіка дітей, їх потреби і інтереси, приймаються до уваги стратегічні напрямки виховної діяльності, як здійснюється безперервна освіта підростаючого покоління, залежить досягнення цілей і планованих результатів. Розкрито сутність основних критеріїв її розробки – актуальність; цілісність; прогностичність; реалістичність; оригінальність. Наведені підходи до структури і змісту авторської програми виховання моральних цінностей у підлітків в умовах літніх таборів відпочинку, упровадження якої у виховну практику цих соціальних інститутів гіпотетично має підвищити педагогічну ефективність морального виховання. Вказано, що при складанні програми враховувалися традиції і виховні можливості літніх таборів відпочинку, професійну готовність педагогічного колективу до виховання моральних цінностей у підлітків, а також теоретичний психолого-педагогічний досвід. Відзначається, що розроблена програма за своєю спрямованістю є корекційно-розвивальною і спирається на найбільш популярні в корекційно-розвивальній роботі з підлітками теоретичні підходи: гуманістичний, когнітивний та поведінковий. Визначені головні педагогічні умови, що сприяють вихованню моральних цінностей у підлітків в умовах літніх таборів відпочинку, – використання багатого морального потенціалу виховного середовища літнього табору відпочинку; включення підлітків в різноманітні види діяльності, перш за все творчі, на основі їх самостійного вибору; залучення підлітків в колективну творчу діяльність; підтримка і стимулювання соціально-значущих ініціатив; створення ситуацій успіху та умов для самореалізації та самоствердження підлітків; готовність педагогів літнього табору відпочинку до організації процесу виховання моральних цінностей підлітками; ставлення педагогів до підлітка як до суб'єкта виховання моральних цінностей.

У статті обґрунтовано структуру готовності майбутніх економістів до професійної діяльності та постійної самоосвіти, що забезпечує здобуття студентами вищої освіти готовності до діяльності у цьому напрямку, їх доступ до рівня постійного професійного та особистісного саморозвитку та самовдосконалення. На основі аналізу наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників запропоновано авторське визначення поняття «готовність майбутніх економістів до професійної діяльності та неперервної освіти» як інтегративне особистісне утворення, що є результатом професійної підготовки у закладах вищої освіти та охоплює здатність провадити ефективну професійну економічну та неперервну самоосвітню діяльність, спрямовану на професійно-особистісний розвиток відповідно до особистих потреб та актуальних професійних вимог до фахівців-економістів. Виокремлено сутнісні характеристики та індикатори готовності майбутніх економістів до професійної діяльності та неперервної самоосвіти: особистісна мотивація та суб’єктивне значення професійної діяльності та безперервна самоосвіта; незалежність та ефективність професійної діяльності за фахом, наступність та систематичність професійної самоосвіти; цілеспрямованість та активність професійної рефлексії, самовиховання, саморозвиток, самовдосконалення. Висвітлено перелік показників готовності майбутніх економістів до професійної діяльності та неперервної самоосвіти, що охоплюють різні її аспекти. Обґрунтовано та схарактеризовано мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та рефлексійно-поведінковий компоненти готовності майбутніх економістів до професійної діяльності та неперервної самоосвіти. А саме: мотиваційно-ціннісний (мотиваційно-ціннісна сфера, прагнення до досягнення успіху, готовність до постійної самоосвіти тощо); пізнавальний (галузь компетенції, формування теоретичних знань та практичних навичок, включаючи постійну самоосвіту тощо); оперативний (здатність до ефективної професійної діяльності та постійне самовиховання тощо) та рефлексивно-поведінковий (рефлекторні здібності, здатність розвивати індивідуальний стиль економічної поведінки, формувати індивідуальну професійну концепцію тощо) компоненти.