Contents
Academic literature on the topic 'Варикозне розширення вен'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Варикозне розширення вен.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Варикозне розширення вен"
1
Chooklin, S. M., S. S. Chuklin та Ya R. Dutka. "Ендоскопічне лікування кровотеч із варикозно розширених вен шлунка". EMERGENCY MEDICINE 18, № 5 (2022): 44–51. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.18.5.2022.1510.
Full textAbstract:
Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка є найнебезпечнішим для життя ускладненням цирозу печінки та портальної гіпертензії. Кровотеча з варикозно розширених вен шлунка часто є серйознішою та може призвести до смерті. Для її зупинки спочатку проводиться ендоскопічне лікування. Зараз міжнародні консенсусні рекомендації щодо лікування кровотечі з варикозу шлунка відрізняються залежно від ендоскопічної класифікації. Варикозне розширення вен шлунка має іншу фізіологію та клінічні характеристики порівняно з варикозним розширенням вен стравоходу. Існує мало інформації про способи гемостазу при кровотечі зі шлункових вариксів. Незважаючи на те, що кілька нещодавніх розробок щодо препаратів і методів поліпшили результати при цій патології, консенсус щодо оптимального лікування не досягнутий. У цій статті розглядаються сучасні можливості ендоскопічного втручання при варикозній кровотечі зі шлунка за літературними даними з бази MedLine.
2
Ternovskaya, T. O., A. A. Bondarenko та P. A. Ternovsky. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ВВЕДЕННЯ РОЗЧИНУ ПЕРЕКИСУ ВОДНЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ВАРИКОЗНИМ РОЗШИРЕННЯМ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (2 жовтня 2018): 140–45. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i3.9271.
Full textAbstract:
Варикозна хвороба нижніх кінцівок відома здавна, проте і до сьогодні вона залишається надзвичайно актуальною і значно погіршує якість життя пацієнтів.
 Мета – зробити короткий огляд запропонованого нами методу лікування варикозного розширення вен з метою відновлення функції неспроможних клапанів вен. На конкретних клінічних випадках показати ефективність і доступність запропонованої методики в медичній практиці.
 Матеріал і методи. Діагностику проводили з використанням апарата для ультразвукового дуплексного сканування нижніх кінцівок My Lab 40, для лікування застосовували метод внутрішньовенного введення розчину перекису водню за розроблено нами методикою [9]; результати аналізу джерел вітчизняної і зарубіжної наукової літератури та зареєстрованих патентів.
 Результати. Позитивний результат лікування конкретних пацієнтів підтверджений методом ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС). Клінічні результати лікування хворих на варикозне розширення вен підтверджують можливість використання даного методу, поряд з іншими щадними методами лікування варикозної хвороби, в клінічній практиці.
 Висновки. Запропонований та запатентований нами спосіб відновлення функції неспроможних клапанів вен є ефективним для лікування пацієнтів з варикозним розширенням вен та запобігання виникненню рецидиву захворювання. Лікування за нашим методом дає прогнозовані позитивні результати при вмілому користуванні і урахуванні протипоказань.
3
Чехлов, М. В., А. М. Рябоконь, Е. А. Столярчук та Л. В. Булатова. "Мініінвазивні методики флебектомії в лікуванні варикозного розширення вен ніг за перфорантним типом". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (2020): 140–47. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.140-147.
Full textAbstract:
Вступ. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок (ВРВНК) є однією з найпоширеніших судинних патологій серед населення планети, що вражає до 50% популяції розвинених і країн, що розвиваються. Спектр медичної допомоги при варикозній хворобі обмежений компресійною терапією і варіантами оперативного лікування, спрямованими на оклюзію неспроможних сегментів підшкірної венозної системи, що включають термодеструкцію, склерооблітерація, скарифікацію, лігування і, найчастіше, комбінацію різних методів). Необхідність поєднання різних методів диктується варіативністю калібру і конфігурації судинного русла і неефективністю кожного з методів окремо щодо комплексного порушення венозної гемодинаміки. Двома принципово відмінними сценаріями пошкодження венозної макроциркуляції є висхідний і нисхідний варіанти, за даними літератури, з приблизно рівним розподілом і частим поєднанням між собою. Традиційні методи хірургічного лікування варикозної розширення вен ніг мають ряд принципових особливостей в умовах перфорантного типу хвороби.
 Мета дослідження. Порівняння ефективності та дослідження результатів використання мініінвазивих методик лікування у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю, обумовленою варикозною хворобою нижніх кінцівок висхідного типу С2-6EpsAрPr класів. Дослідження динаміки якості життя пацієнтів з варикозною хворобою після проведеного комплексного лікування.
 Матеріали та методи. Дослідження базується на результатах аналізу 214 клінічних випадків комбінованого хірургічного лікування пацієнтів з висхідною формою варикозної хвороби на базі Університетської клініки (УК) ОНМедУ за період 2015–2019. Загальна вибірка була розділена на три групи: 1 – перша: група, в якій виконана транслюмінальна оклюзія перфорантів із застосуванням торцевого світловоду – 158 пацієнтів; 2 – друга: група, в якій в використано пінну склерооблітерація – 20 пацієнтів; 3 – третя: група з 36 осіб, яким виконано 60 лігувань перфорантів. Динаміка якості життя досліджувалася за допомогою стандартних протоколів шкали клінічної тяжкості венозної недостатності (Venous Clinical Severity Scope – VCSS).
 Результати досліджень та їх обговорення. Контроль лікування проводився за допомогою опитування та УЗ контролю апаратом інтраопераційно і через 7 днів, 1, 2, 6 місяців після операції. Як критерій якості проведеного втручання був обраний параметр повноти облітерації неспроможної перфорантної вени.
 Для результатів 1 і 2 групи визначено статистично достовірну різницю (p <0,001) на користь результатів 2 групи.
 Для результатів 1 і 3 групи підтверджена статистична значущість різниці (p <0,001) на користь результатів 3 групи.
 Для результатів 2 і 3 групи розрахована статистична перевага для 3 групи (р <0,05).
 За результатами загоєння трофічних виразок знайдена співставна ефективність досліджуваних способів лікування варикозної хвороби.
 Висновки. Транслюмінальна оклюзія перфорантів є найбільш ефективним малоінвазивним методом лікування горизонтального венозного рефлюксу у пацієнтів із висхідним варіантом варикозного розширення вен ніг. Комплексний підхід з індивідуальною оцінкою морфологічних особливостей організму пацієнта і анатомічного варіанту конфігурації венозної мережі є запорукою успішної оклюзії джерел венозного рефлюксу.
 Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок, мініінвазиві методики лікування, хронічна венозна недостатність.
4
Чернуха, Л. М., М. В. Чехлов, А. М. Рябоконь та Е. А. Столярчук. "Ендовенозне електрозварювання як сучасна й ефективна методика малоінвазивного лікування варикозного розширення вен великих діаметрів". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, № 1 (2020): 107–13. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.107-113.
Full textAbstract:
Вступ. На сьогоднішній день варикозне розширення вен нижніх кінцівок є принципово важливим питанням в системі охорони здоров’я більшості країн світу через свою надзвичайну поширеність, латентному прогресуючого перебігу з важкими ускладненнями і життєво небезпечними наслідками. При розробці лікувальної тактики на сьогоднішній день перевага віддається транскутанним втручанням. Еталонним методом малоінвазивного лікування є ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК) з використанням діодних світловодів, яка характеризується високою результативністю при діаметрі неспроможного сегмента менше 20 мм і дозозалежним спектром ускладнень. Це обумовлює актуальність пошуку нового методу термальної абляції з меншим нагріванням тканин і більш досконалим алгоритмом управління.
 Мета дослідження. Порівняти ефективність методик ендовенозного електрозварювання та лазерної абляції в лікуванні хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок.
 Матеріали та методи. Дослідження проведено на вибірці з 279 пацієнтів (178 жінок, 106 чоловіків у віковому діапазоні від 29 до 76 років) з хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок С2-6ЕрsАsрPr, яким була виконана ендовенозна абляція стовбурів підшкірних вен з діаметрами неспроможних сегментів від 14 до 28 мм. Контрольну групу склали 192 пацієнта, яким була проведена лазерна коагуляція стовбура великої підшкірної вени за допомогою діодного світловоду 1470 нм. У основній групі (67 пацієнтів) операція проводилася за допомогою ендовенозного електрозварювання. Ефективність лікування оцінювали з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних даних.
 Результати досліджень та їх обговорення. Усі пацієнти проходили контрольну перевірку через 7 днів, 1 та 6 місяців, і потім кожні півроку. Фізикальне обстеження і кольорове дуплексне сканування оперованої кінцівки виконувалося для оцінки якості оклюзії БПВ і можливого рефлюксу і реканалізації. З метою контролю якості життя пацієнтів просили заповнити анкету CIVIQ через 1 і 6 місяців після операції. У результаті проведеного лікування через 6 місяців частота випадків часткової реканалізації стовбура великої підшкірної вени в 1 групі становила 4%, у другій – 0% (р> 0.05 за параметром χ2). У всіх випадках рецидиви в першій групі спостерігалися при діаметрі пригирлової ділянки судини вище 21 мм. У ранньому післяопераційному періоді з однаковою частотою спостерігалися випадки больового синдрому низької інтенсивності за ходом ВПВ. При аналізі якості життя пацієнтів за шкалою CIVIQ обидві методики є однаково ефективними. Метод ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) має більш простий принцип трансформації електричної енергії в теплову, а також можливість саморегулювання тривалості експозиції робочої поверхні електрода в просвіті вени, що дозволяє досягати оклюзії стовбурів підшкірних вен діаметром до 30 мм без появи ознак рецидиву варикозної хвороби протягом 6 місяців післяопераційного спостереження.
 Висновки. ЕВЕЗ є ефективним аналогом ЕВЛК з більш високим профілем безпеки і досконалим алгоритмом управління. Методика становить інтерес для подальшого наукового дослідження і практичного застосування. ЕВЕЗ дозволяє ефективно проводити транскутанну венектомію при варикозній хворобі нижніх кінцівок з діаметром неспроможного сегмента підшкірної вени від 20 до 30 мм при мінімальному спектрі ускладнень.
5
Simonova, O. V., L. Ya, Melnychenko та V. B. Yagmur. "Особливості стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за даними ендоскопічного дослідження у хворих на хронічний криптогенний гепатит і цироз печінки". GASTROENTEROLOGY, № 2.48 (1 лютого 2013): 53–58. http://dx.doi.org/10.22141/2308-2097.2.48.2013.86154.
Full textAbstract:
Наведено дані щодо вивчення слизової оболонки стравоходу, шлунка й дванадцятипалої кишки хворих на криптогенний гепатит і цироз печінки. Виявлено зміни, обумовлені портальною гіпертензією (варикозне розширення вен стравоходу й шлунка, портальна гастропатія), і зміни, поєднані з хронічними дифузними запальними захворюваннями печінки (ознаки рефлюксної хвороби, ерозивні й геморагічні зміни слизової оболонки шлунка й дванадцятипалої кишки). Особливістю гастропатій при цирозах печінки, на відміну від гастропатій, що перебігають самостійно, були більш виражені інтенсивність і поширеність у шлунку еритематозних змін слизової, що пов’язано з формуванням портальної гіпертензії й коагулопатії і не корелює з вираженістю запалення на мікроскопічному рівні.
6
Павук, Ф. М., М. І. Борсенко, Н. М. Попович та В. В. Русин. "Роль ультразвукового дуплексного ангіосканування у виявленні рецидивів варикозної хвороби вен нижніх кінцівок". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 березня 2023): 55–62. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2023.1.13813.
Full textAbstract:
Мета роботи: розпрацювання системного підходу в діагностиці рецидиву варикозної хвороби нижніх кінцівок після склерохірургічного та хірургічного лікування у віддаленому післяопераційному періоді.
 Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів обстеження і лікування 228 хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, які проходили лікування в хірургічній клініці КНП “ЗОКЛ ім. А. Новака” ЗОР з 2012 до 2015 р. Критеріями включення в дослідження були хворі на варикозну хворобу (С2-С6 за CEAP). 1-шу групу хворих склали 153 хворі (оперовані 189 кінцівок), яким виконували склерохірургічне втручання. У 2-гу групу хворих увійшли 75 пацієнтів (96 кінцівок), яким виконувалось хірургічне лікування в основному флебектомія за Бебкоку – Нарату.
 Результати досліджень та їх обговорення. При порівняльній оцінці результатів лікування хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок встановлено, що у 96 (100 %) хворих другої групи виявлено неспроможні пронизні вени гомілки, а в першій групі ці показники становили 183 (96,83 %) пацієнтів. Неспроможні пронизні вени стегна виявляли у 60 (31,75 %) хворих 1-ї групи та 30 (31,25 %) 2-ї групи.
 Найчастіше ультразвуковою знахідкою в обстежених пацієнтів була неспроможність клапанного апарату пронизних вен у 96,83 % хворих 1-ї групи та 100 % випадків хворих 2-ї групи. Виявлення рецидуального стовбура магістральної ВПВ або його фрагментів є свідченням тактичних і/або технічних помилок допущених під час операційного лікування. Варикозна трансформація раніше інтактної МПВ та її притоків після представлених методів лікування є свідченням прогресуючого характеру перебігу захворювання. Аналіз дуплексного ангіосканування показав, що за 7 ультразвуковими критеріями порівняння статистично значимих відмінностей після склерохірургічного та хірургічного (венектомія) лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок не спостерігається.
7
Кетова, О. М., А. М. Громова, Т. Ю. Ляховська, Л. А. Нестеренко та В. В. Талаш. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ СИНДРОМУ ХРОНІЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ У ЖІНОК ПРИ ВАРИКОЗНОМУ РОЗШИРЕННІ ВЕН ОРГАНІВ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (9 вересня 2021): 66–71. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12358.
Full textAbstract:
Мета дослідження – вивчити прояви варикозного розширення вен органів малого таза у жінок репродуктивного віку і провести оцінку ефективності гірудотерапії при реабілітації гінекологічних хворих із даною патологією після оперативного лікування.
 Матеріали та методи. Обстежено 27 пацієнток із варикозним розширенням вен малого таза після хірургічного лікування з приводу гінекологічної патології. Проводили гінекологічне дослідження та загальноклінічні обстеження, необхідні для проведення оперативного втручання, оцінили загальне самопочуття за допомогою авторської анкети, здійснили трансвагінальне ультразвукове дослідження з доплерометрією артерій і вен матки. Одержані результати оброблено за статистичними методами.
 Результати дослідження та їх обговорення. При УЗД було виявлено варикозно розширені вени, що визначались як покручені, анехогенні структури по ребру матки. У середньому діаметр маткових вен до лікування в обстежених жінок був (0,93±0,02) см праворуч і (0,92±0,02) см зліва, діаметр внутрішньої клубової вени – (1,16±0,02) см праворуч і (1,15±0,02) см зліва, діаметр правої яєчникової вени становив (0,48±0,02) см, лівої яєчникової вени – (0,49±0,02) см. У результаті проведеного лікування відмічалось поліпшення венозного відтоку та зменшення застою в органах малого таза, що підтверджено зменшенням діаметра судин малого таза: внутрішньої клубової вени праворуч у 1,5, ліворуч – в 1,4 раза; яєчникової вени – у 1,8 та в 1,9 раза відповідно; маткових вен – у 1,7 раза з обох боків. Запропонована методика лікування варикозного розширення вен малого таза із застосуванням медичних п’явок інтравагінально сприяло зменшенню больових відчуттів у 4 рази, загальне самопочуття і настрій покращувались у 3 рази, соціальна адаптація та лібідо – у 2,5 раза.
 Висновок. Запропонована методика реабілітації при варикозному разширенні вен малого таза після оперативного лікування є досить ефективною, що доведено результатами клінічних та інструментальних методів дослідження, а також дозволяє досягти ліквідації больового синдрому та значно підвищити якість життя хворих і їх соціальну активність.
8
Goshchynsky, V. B., Y. Y. Svidersky та Y. M. Herasimets. "Про деякі тактичні аспекти застосування радіочастотної абляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок в амбулаторних умовах". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 лютого 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11785.
Full textAbstract:
Мета роботи: дати клінічну оцінку результатам застосування радіочастотної моноабляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок із метою розширення показань до її виконання в амбулаторних умовах.
 Матеріали і методи. Впродовж 2016–2019 рр. під спостереженням перебувало 928 пацієнтів із варикозною хворобою С2 – С4 за класифікацією СЕАР, із них жінок – 538 (58 %), чоловіків – 390 (42 %), вік хворих від 18 до 72 років. Для усунення вертикального скиду використовували РЧА за методикою VNUS – Closure FAST, за допомогою апарата COVIDIEN фірми Medtronics.
 Результати досліджень та їх обговорення. УЗД стану стовбура підшкірних вен показало, що після РЧ моноабляції реканалізація вен через рік настала із 928 хворих у 46 (5 %) та у 84 (9 %) пацієнтів через три роки. Достовірної різниці в реканалізації через 1 та 3 роки в пацієнтів із діаметрами ВПВ понад 16 мм не спостерігали. Встановлено, що через 3 місяці після виконання РЧ моноабляції інволюція притоків сафенних вен наступила у 538 (58 %) хворих. У 78 (8,4 %) хворих одночасно виконано РЧА з ЕХО склеротерапією перфорантних вен на гомілці 3 % розчином полідоканолу. У інших 312 (33,6 %) пацієнтів, у яких інволюція притоків сафенних вен на гомілці не наступила (при повній оклюзії стовбура великої підшкірної вени після РЧА), застосовано відтерміновані мініінвазівні втручання. Зокрема, мініфлебектомію виконано у 236 хворих за стандартною технологією. У 76 пацієнтів для усунення варикозно трансформованих притоків сафенних вен використано комбінацію мініфлебектомії з облітерацією неспроможних перфорантних вен шляхом пінної ЕХО-склеротерапії або РЧА. Таким чином, у більшості пацієнтів (58 %) РЧ моноабляція тільки стовбура великої підшкірної вени здатна привести до інволюції притоків сафенних вен на гомілці. Це дає можливість за рахунок малотравматичності, скорочення часу операції широко використовувати РЧ моноабляцію у пацієнтів похилого віку та за наявності у хворих поліморбідної супутньої патології в амбулаторних умовах.
9
Коцур, Надія, та Лідія Товкун. "КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ПЕДАГОГА ЩОДО ПСИХОСОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА ЇХ ПРОФІЛАКТИКИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ І ЗАГРОЗ". Scientia et societus, № 3 (31 березня 2023): 143–53. http://dx.doi.org/10.31470/2786-6327/2023/3/143-153.
Full textAbstract:
Актуальність зазначеної проблеми зумовлена погіршенням стану психосоматичного здоров’я педагогів, збільшенням факторів ризику професійної патології, зниженням функціональних резервів організму, сучасними епідеміологічними та воєнними викликами і загрозами. Сьогодні умови розвитку шкільної освіти вимагають від учителів більш ефективних інтегрованих знань. Саме тому вчителі повинні бути не лише добре освіченими, але й компетентними. До основних компетентнісних підходів у професійній діяльності вчителя слід віднести піклування про індивідуальне здоров’я та здоров’я учнів. Мета статті полягає в з’ясуванні факторів ризику професійної патології в процесі педагогічної діяльності вчителів в умовах сучасних викликів і загроз, дослідженні основних психофункціональних показників організму педагогів, визначенні заходів психопрофілактики професійних захворювань майбутніх педагогів. У статті з’ясовано сутність поняття «професійне здоров’я педагога» в психологопедагогічній літературі. Розкрито основні фактори, котрі негативно впливають на професійне психосоматичне здоров’я вчителів. Встановлено, що в сучасних умовах російсько-української війни збільшується вплив таких психологічних негативних чинників на здоров’я вчителів, як хронічний стрес, нервово-психічне напруження, страхи, тривожність, депресія. Охарактеризовано «групу ризику» учителів, найбільш схильних до синдрому «емоційного вигорання». З’ясовано основні професійні захворювання учителів, до яких відносяться: ларингіти, неврози, психосоматичні розлади, хвороби органу зору, серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, вегето-судинна дистонія, ішемічна хвороба серця, варикозне розширення вен нижніх кінцівок), ожиріння, остеохондроз. Висвітлено результати дослідження психосоматичного здоров’я майбутніх педагогів, відношення їх до індивідуального здоров’я. Встановлено у значної частини педагогів наявність факторів ризику патології серцево-судинної, дихальної та опорно-рухової систем, низький рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Запропоновано заходи психопрофілактики професійної патології вчителя. Вивчення і профілактика факторів ризику, які впливають на здоров’я педагогів у професійному середовищі, матимуть вагоме значення не лише для педагогічних працівників, а й сприятимуть збереженню і зміцненню здоров’я учнів
10
Abrahamovych, О. О., М. О. Abrahamovych, М. R. Ferko, Yu P. Dovgan та S. Ya Tolopko. "Нові можливості ультразвукової допплерофлоуметричної діагностики портальної гіпертензії, ускладненої варикозно розширеними венами стравоходу, та прогнозування кровотечі". Likarska sprava, № 8 (28 грудня 2013): 74–79. http://dx.doi.org/10.31640/ls-2013-8-09.
Full textAbstract:
Цироз печінки як стадія на шляху перебігу хронічних дифузних захворювань печінки проявляється у структурній перебудові паренхіми з виникненням основного синдрому – портальної гіпертензії, який у 54,3 % призводить до кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка, що супроводжується смертністю 30−50 % хворих. Статтю присвячено вивченню гемодинаміки у судинах черевної порожнини з допомогою модифікованого нами ультразвукового допплерофлоуметричного обстеження судин черевної порожнини та розробки способу передбачення варикозу високого ризику неінвазивним методом. На підставі статистичних закономірностей між ступенем варикозно розширених вен стравоходу та показниками модифікованого нами протоколу виявлено, що між ними є тісний кореляційний зв’язок; це дозволяє рекомендувати його як альтернативу в неінвазивній діагностиці ускладнень цирозу печінки.
Dissertations / Theses on the topic "Варикозне розширення вен"
1
Зубко, І. "Аналіз результатів ультразвукової доплерографії у пацієнтів з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31971.
Full textAbstract:
Варикозне розширення вен нижніх кінцівок – одне з найпоширеніших захворювань у світі, частота якого в людей віком до 20 років становить 18%, понад 40 років – 64%. Ця патологія зумовлена дистрофічними процесами в тканинах стінки вени, а також дегенеративними змінами в м’язових і нервових клітинах навколо вен, провокується важкими фізичними навантаженнями, тривалим перебуванням у сидячому та стоячому положенні, у жінок часто може розвинутися під час вагітності, внаслідок збільшення тиску в басейні нижньої порожнистої вени, зумовленого екстравазальною компресією вагітною маткою, що зумовлює підвищення тиску у венах нижніх кінцівок та розвитку варикозного розширення. Варикозні зміни спричиняють хронічну венозну недостатність, проявами якої є трофічні ураження та больовий синдром, які обмежують фізичну активність пацієнтів, знижують якість життя і призводять до інвалідизації.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31971
2
Леонов, Василь Васильович, Василий Васильевич Леонов, Vasyl Vasylovych Leonov та ін. "Порівняльна характеристика енергетичних режимів ендовенозної лазерної коагуляції". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/42137.
Full textAbstract:
Варикозна хвороба залишається однією з найактуальніших медичних
проблем сьогодення. За статистичними даними, близько 25% жінок та 10% чоловіків
страждають на це захворювання. Розвиток малоінвазивної хірургії призвів до впровадження
методу ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК) вен нижніх кінцівок як провідного методу
лікування хронічної венозної недостатності, який дозволив знизити витрати на лікування в 6
разів та підвищити ефективність лікування до 96%. Ефективність виконаної ЕВЛК оцінюється
фактом наявності повної оклюзії вени, що унеможливлює розвиток рецидивів захворювання.
3
П`ятикоп, Геннадій Іванович, Геннадий Иванович Пятикоп, Hennadii Ivanovych Piatykop, А. В. Лукаш та Н. Г. Галенко. "Проблемні аспекти лікування при кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу та шлунка у хворих із портальною гіпертензією". Thesis, Вид-во СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/15129.
Full text