Academic literature on the topic 'Визнаний організатор'

У статті описується залучення студентів-першокурсників до роботи в проблемній групі ««Шляхами визначних місць шедевру світового кіно «Римські канікули». Студенти навчаються за спеціальністю «Географія» з додатковою спеціалізацією «Організатор туристсько-краєзнавчої діяльності». Представлено результат науково-дослідницької діяльності студентів-географів наприкінці навчального 2020/21 року, що нараховує одинадцять публікацій (одна стаття прийнята до друку), загальним обсягом 7,20 друкованих сторінок за такими підтемами: 1) Палац Бранкаччіо у кінострічці «Римські канікули» (1953), 2) Римський Форум і «Римські канікули», фільм, який увійшов в історію кіномистецтва, 3) Фонтан Треві та кінострічка «Римські канікули», 4) Площа Іспанії в Римі та фільм "Римські канікули", 5) Англійські поети-романтики Джон Кітс і Персі Біше Шеллі в Римі та легендарний фільм "Римські канікули", 6) Іспанські сходи в Римі та фільм «Римські канікули» (1953), 7) Місце зйомок фільму "Римські канікули" в Римі: Trinità dei Monti, 8) Пантеон. Пелюстки троянд і кінострічка «Римські канікули», 9) Колізей у фільмі «Римські канікули» (1953), 10) "О, Тибр, батько Тибр!" та фільм "Римські канікули" (1953), 11) Місця зйомок фільму «Римські канікули» (1953) в Римі: річка Тибр.Звернуто увагу на те, що у процесі викладання предметів суспільно-гуманітарного циклу, до якого належить іноземна мова, студентів можна активно залучати і до роботи в наукових гуртках, проблемних групах при кафедрі іноземних мов, до виконання проєктів, виконуючи індивідуально чи в групі науково-дослідну роботу, яка розглядається як один із засобів формування професійної компетентності майбутнього випускника. Автор розглядає кінематографічну тематику в аспекті інноваційної системи, яка слугує формуванню професійно орієнтованого іншомовного освітнього середовища, а також і як засіб розвитку професійної, іншомовної, лінгвосоціокультурної, інформаційної, трансверсальних компетентностей у студентів у процесі вивчення іноземної мови в умовах закладу вищої освіти.

У статті висвітлено теоретичні висновки про становлення скрипкового мистецтва в педагогічному просторі. Це є складним і багатогранним процесом, що включає в себе не лише технічні та мистецькі аспекти, але і педагогічні стратегії, які сприяють розвитку учнів. Важливо враховувати значення музичної освіти в загальному навчанні та сприяти розвитку учнівських музичних здібностей вже з раннього дитинства. Наведені аспекти, які взаємодіють між собою, сприяючи розвитку скрипкового мистецтва в широкому контексті. Спільна праця педагогів, виконавців, організаторів та громадськості є ключовою у вдосконаленні цього виду мистецтва. Встановлено нерівномірний розподіл доступу до високоякісного музичного навчання та відсутність стандартизованих методик для ефективного вивчення гри на скрипці. З’ясовано недостатня підтримка та визнання для молодих талантів у концертному просторі, а також відсутність інтересу до скрипки серед молодого покоління. Обмежена доступність концертів та інших музичних подій, а також недостатня активність у соціальних мережах та мас-медіа для просування скрипкового мистецтва. Рекомендовано використання сучасних технологій у педагогічному процесі скрипкового навчання є важливим елементом для збагачення освітнього досвіду та поліпшення результатів учнів. Використання спеціальних програмних засобів для запису та аналізу гри учнів, що допомагає вчителю надавати конструктивний фідбек та вдосконалювати методику викладання. Підкреслено, що розвиток та підтримка музичної освіти в Україні, зокрема учнів, що вивчають гру на скрипці, є важливим фактором для збереження та розвитку національного музичного доробку. Взаємозв'язок між скрипкою та музичною традицією України є не лише історичним, але і сучасним явищем, що продовжує впливати на музичний ландшафт країни.

Статтю присвячено вивченню типологічних аспектів універсалізму китайських музикантів в контексті їх активності і творчої самореалізації, здійсненого в процесі резюмуючого аналізу специфіки музичного мистецтва Китаю ХХ – початку ХХІ ст. При спиранні на музикознавчі праці китайських та українських дослідників та праці французьких і швейцарських психологів та філософів визначено поняття універсальності творчої особистості. У статті досліджено специфіку складових творчої діяльності перших найпоказовіших універсальних постатей Китаю ХХ ст., простежено напрями їх творчої реалізації. Серед виокремлених хронологічна першість належить організатору професійної музичної освіти в Китаї, композитору і педагогу Сяо Юмею. Його першими найвидатнішими наступниками стали представниця фортепіанного мистецтва, професорка Чжоу Гуанжень, в сфері композиторської творчості – Дін Шаньде, першою універсальною постаттю в галузі скрипкового мистецтва безперечно визначено Ма Сіцуна, у вокальному мистецтві – Го Шучжень і Шень Сяна, зокрема в провінції Хебей – Цао Юй і Ян Су. Досліджено і виділено плеяду молодих універсальних особистостей, чия діяльність пов’язана із періодом початку ХХІ ст.: саксофоніст Лі Юйшен, хорова диригентка Чжоу Шень, композитори Лю Суола, Цянь Лей, Лу Яньвей, Фан Веньшань, Ван Чжисінь. Виявлено, що крім основної фахової діяльності як композиторів і педагогів, кожний з них максимально розширив поле своєї діяльності і отримав найвищі визнання в сферах виконавської творчості, продюсування, режисури, суспільно-культурної діяльності та адміністративної роботи. Підкреслено важливість значення їх різнобічних досягнень в контексті загального розвитку музичної культури Китаю. Поза цим, проблематику універсальної постаті мистців розглянуто в аспектах універсальності акторської майстерності, гендерної специфіки творчості, локального значення їх композиторського професіоналізму в трактуванні категорії «концептосфара». Підсумовано про важливість у формуванні універсальних особистостей факторів багатовекторності отриманої освіти, впливів міжкультурної комунікації та міжнаціональних звязків із Заходом.

У цій статті здійснено спробу теоретично оцінити як позитивний так і негативний вплив івент туризму, на розвиток громад та територій Івано-Франківщини, крізь призму різноманітних чинників (соціальних, економічних, культурних тощо). На наше глибоке переконання, івенти в економічному плані допомогли вирішити проблему зайнятості та вплинули на економічне зростання, особливо в розвинутих ринкових економіках. Найкращим прикладом цього є вплив мегаспортивних подій, таких як Олімпійські ігри чи Чемпіонати світу з популярних видів спорту, на економічне зростання, розвиток інфрастуктури та дестинацій приймаючих країн. Для Івано-Франківщини туризм має певну сезонність, а це означає, що туристичні потоки концентруються у відносно короткому періоді року. В той же час івенти, як на наш погляд, можуть зіграти важливу роль у подоланні цих проблем і залучити туристів у міжсезоння. Громади Івано-Франківщинп, які прагнуть підвищити свою туристичну привабливість, повинені розробити детальні плани розвитку туризму дестинацій. Ці плани повинні не лише включати івенти, а й зосереджуватися на стратегічному їх плануванні, що дозволить, на наш погляд реалізувати весь потенціал подієвого туризму. Івенти, як каталізатори подальшого розвитку громад не лише створюють імідж дестинації, вони повинні нагадувати туристичні атракціони. Важливо, щоб івенти були сплановані та організовані таким чином, щоб вони відрізнялися один від одного, тобто для організаторів івентів важливо врахувати той факт, що чітко визначений продукт або послуга, яку пропонує івент, забезпечує впізнаваність та перевагу перед конкурентами, це призводить до більшої задоволеності відвідувачів та їх лояльності, що важливо для повторення подій. Чим більше впізнаваних івентів має певна дестинація, тим більше вона приваблива для туристів. Запорука їх успіху полягає в підтримці закладів розміщення відповідного стандарту, високому рівні співпраці між туристичними агентствами, наявності конкретної інформації про події та супутні заходи, а головне, належній маркетинговій діяльності.