Contents
Academic literature on the topic 'Використання музичних інструментів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Використання музичних інструментів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Використання музичних інструментів"
1
Корякін, Олексій Олексійович. "ПРИЙОМИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОЇ РЕВЕРБЕРАЦІЇ У СУЧАСНІЙ ЗВУКОРЕЖИСУРІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 93–99. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247373.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в систематизації основних сучасних прийомів використання реверберації у звукорежисурі. Для реалізації мети використано методи: системно-аналітичний, мистецтвознавчий та порівняльно-історичний. Наукова новизна полягає в уточненні класифікації та систематизації основних сучасних прийомів використання штучної реверберації, а також опануванні методичних засад штучної реверберації в процесі професійної підготовки. Основні результати і висновки дослідження. Еволюція цифрових технологій у галузі звукорежисури, запровадження ревербераційних алгоритмів сприяли активному використанню штучної реверберації, зокрема «згорткової» реверберації із найсучаснішим ревербераційним алгоритмом. У статті розглянуто прийоми штучної реверберації для створення звукової перспективи; для оброблення back-вокалу та дилею; для «пом’якшення» звучання певних партій музичних інструментів; для опрацювання різних однотипних сигналів; для оброблення партії соло з двома ефектами реверберації. Певні різновиди штучної реверберації використовувалися на різних етапах розвитку музичної індустрії. Сучасний стан розвитку програмного забезпечення дає змогу використовувати відразу декілька алгоритмів реверберації і створювати оригінальне звучання. Засвоєння здобувачами вищої освіти прийомів штучної реверберації доцільно розпочати з найпростіших ефектів із незначним варіюванням лише певних параметрів. Подальше опанування штучної реверберації варто здійснювати засобами програмного забезпечення (зокрема, з допомогою безплатних VST-плагінів) для цифрових звукових робочих станцій.
2
Hromchenko, V. V., and I. M. Makarenko. "ТВОРЧІСТЬ ЕЖЕНА БОЦЦА У КОНТЕКСТІ ДУХОВОГО АКАДЕМІЧНОГО МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОГО МИСТЕЦТВА." Музикознавча думка Дніпропетровщини, no. 14 (January 21, 2019): 133–47. http://dx.doi.org/10.15421/221828.
Full textAbstract:
Мета статті – розкриття творчого феномену Ежена Боцца у сучасному духовому академічному музично-виконавському мистецтві. Ціллю публікації також постає виявлення найбільш характерних для творів композитора жанрів, художньо-образних сфер, відповідних образів змістовного насичення музичних композицій французького майстра. Методологія дослідження зумовлюється застосуванням структурно-історичного методу, який дозволяє означити певні етапи творчості митця. Аксіологічний метод створює можливість виявлення художньо-ціннісних критеріїв відомих духових творів композитора. Методи аналізу і синтезу дозволяють кристалізувати фрагментарно-часткові риси композиторського стилю майстра та усвідомити їх як цілісно-художнє явище авторського почерку митця. Порівняльний метод постає в основі вияву причинно-наслідкових зв’язків щодо відповідних характерологічних ознак творчості композитора. Висновки дослідження формуються у результаті використання структурно-аналітичного методу. Новизна пропонованої теми обумовлюється надзвичайно малою кількістю наукових робіт, присвячених творчості Е. Боцца у світлі духового академічного музично-виконавського мистецтва. Духові композиції французького майстра розглядаються як у їх відповідності творчим періодам митця, так і у зіставленні духових композицій з певними культурно-творчими звершеннями у житті композитора. Висновки. Написання творів для духових академічних інструментів утворює постійний композиційно-творчий процес протягом усього життєвого шляху майстра, який відбувається на тлі виняткової активності використання композитором широкої палітри музичних жанрів ХХ століття. Своєрідна жанрова строкатість музичного доробку Е. Боцца в усі періоди творчості майстра завжди позначається наявністю духових мініатюр, художньо самобутніх програмних п’єс, як правило, з узагальненим типом програмності.
3
Kilivnik, V. S., V. L. Smirnova, and N. Ya Panchyshyn. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА КРЕАТИВНИХ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ НАВЧАННЯ ІНТЕРНІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (February 1, 2020): 65–68. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2019.2.10613.
Full textAbstract:
Мета роботи. Проаналізувати сучасний стан та можливості удосконалення навчального процесу при підготовці інтернів та обґрунтувати застосування інформаційних технологій та креативних середовищ в умовах санаторію та кафедри медичної реабілітації і медико-соціальної експертизи медичного університету.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано інформаціологічний, бібліосемантичний та аналітичний методи.
Результати й обговорення. У Немирові, що на Поділлі, створено 10 музеїв та одну картинну галерею. Серед них: музей народних музичних інструментів (в районному будинку культури); музеї Марка Вовчка, М. Трублаїні (у школі № 2); музей «Літературна Немирівщина»; краєзнавчий музей (в жіночому Свято-Троїцькому ставропігійному монастирі); старовинний палац та парк, музеї княгині М. Г. Щербатової, етнографічний, історії медицини та фармації, музичних інструментів, радіоелектроніки, бібліотека стародруків та картинна галерея сучасних українських художників (у клінічному санаторії «Авангард»). Музеї знайомлять із культурою минулого та сучасності. Вони стали ефективними засобами навчання, розвитку та виховання. Це підтверджено позитивними результатами опитування у 96,5 % випадків слухачів-інтернів та курсантів-лікарів, яких ми опитали протягом 2013–2019 рр. Інтеграція активних видів навчання, підвищення творчого потенціалу та адаптація технологій навчання до індивідуальних особливостей інтернів, упровадження нових технологій навчання сприяють активації їх пізнавальної діяльності, підвищують мотивацію до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.
Висновки. Розширення освітньо-культурного середовища для підготовки інтернів за рахунок ресурсів музеїв сприятиме євроцентричній трансформації української освіти. Музеї та картинна галерея санаторію «Авангард» створені з урахуванням можливості виконання не тільки навчальних, а й реабілітаційних програм. Застосування інформаційних технологій навчання допомагає інтенсифікувати усі рівні навчально-виховного процесу, підвищити його ефективність та якість. Вітчизняний та наш власний досвід свідчать про доцільність застосування запропонованих підходів щодо організації освітнього процесу в навчальних закладах країни.
4
Kshyvetskyy, B. Ya, H. M. Datskiv, and Yo V. Andrashek. "Загальні відомості про клеї, склеювання та термічно модифіковану деревину." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40290317.
Full textAbstract:
Наведено аналіз клеїв, які використовують для склеювання деревини у деревообробному і меблевому виробництвах, зважаючи на їх екологічність, токсичність, походження, економічність, способи виробництва і сфери застосування. Особливу увагу приділено термопластичним полівінілацетатним клеям, які є одними з найперспективніших на сьогодні для склеювання як звичайної, так і термічно модифікованої деревини. В умовах зростання вимог до екологізації промисловості та обмежень використання матеріалів, що містять шкідливі хімічні компоненти, виникла потреба у розробленні нових методів модифікування деревини, які базувались би на принципах екологічності та ресурсоощадності. Показано, що за дії на деревину температури 180–240 °С в її біологічному складі відбуваються незворотні зміни, які впливають на властивості кінцевого продукту, зокрема: покращена формостійкість та стійкість до високих температур, абсолютна стійкість до біологічних уражень, висока вологостійкість (адсорбційні властивості у 3–5 разів нижчі, ніж у звичайної деревини), однорідність кольору за глибиною, довговічність, екологічність тощо. Усі зазначені вище властивості термічно модифікованої деревини зумовлюють універсальність її використання: як конструкційного матеріалу, стійкого до атмосферних впливів (вуличні конструкції, ландшафтний дизайн, будівництво мостів, причалів, облицювання водних каналів), для зовнішнього та внутрішнього оздоблення фасадів та житлових приміщень, виготовлення меблів, підлогового покриття, музичних інструментів тощо. Сфера застосування термодеревини така ж широка, як і сфера застосування звичайної деревини. Зокрема, з термічно модифікованої деревини можна виготовляти малі архітектурні форми, садово-паркові конструкції. Одним з пріоритетних напрямів наукових досліджень є вивчення термодеревини, що може використовуватися як матеріал для несних конструкцій. Зокрема, у вигляді композитного клеєного бруса ("клеєний термобрус"), що об'єднує ламелі з модифікованої та звичайної деревини. Наведено аналіз впливу зміни фізико-механічних властивостей термічно модифікованої деревини на міцність та довговічність клейових з'єднань.
5
Musiiachenko, O. S. "Українська художня література як джерело дослідження місця музики у повсякденному житті киян другої половини ХІХ – початку ХХ ст." Grani 19, no. 3 (February 19, 2016): 112–18. http://dx.doi.org/10.15421/1716050.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано аспекти музичного повсякдення та місце музики у повсякденному житті різних прошарків киян другої половини ХІХ - початку ХХ ст. на прикладах фрагментів творів української художньої літератури – «Кайдашева сім’я», «Київські прохачі», «Вечір на Владимирській горі» Івана Нечуя-Левицького, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Голосні струни» Лесі Українки. В цих працях досліджено стан музичної освіти інтелігенції, її гру на музичних інструментах, пісенний репертуар, ставлення до музики, музичні смаки, музичні вечори, моду на концерти у саду Купецького зібрання. Розглянуто епізоди із життя київських робітників та колишніх селян, які приїхали на заробітки до Києва: вечірні гуляння у центрі та співи, можливість послухати здалека концерти в саду Купецького зібрання. Охарактеризовано сприйняття музики гостями міста: вплив на прийшлих прочан церковного співу у Києво-Печерській Лаврі. Проаналізовано місце музики в житті київської бідноти. Визначено особливості використання української художньої літератури як історичного джерела та ступінь висвіт- лення даного питання у наукових публікаціях. Звернено увагу на доцільність використання отриманих результатів на заняттях з нової історії України.
6
Громченко, В. В. "Духове соло в музиці романтизму." Музикознавча думка Дніпропетровщини, no. 13 (August 15, 2018): 105–17. http://dx.doi.org/10.15421/221810.
Full textAbstract:
Метою статті є визначення ряду причин, мотивів щодо наслідків зменшення концертно-творчої активності, мистецького функціонування духового соло у сфері академічного інструментального виконавства часів музичного романтизму. Методологія розробки проблеми складається з низки теоретичного та емпіричного науково-дослідного інструментарію. Історичний метод дозволяє виділити конкретний культурно-історичний період для вивчення означеного питання. Опрацювання та усвідомлення характерних складових духового соло здійснюється на основі використання системно-комплексного методу. Практичні висновки дослідження ґрунтуються на використанні методу узагальнення. Ціннісний фактор добору композицій духового соло, як музичного матеріалу пропонованого дослідження, стверджує використання в означеній науковій статті аксіологічного підходу. Наукова новизна роботи зумовлюється зверненням автора до найменш досліджуваного явища в духовому академічному музично-виконавському мистецтві, а саме феномену сценічно-одноосібної художньої духової практики соло у період музичного романтизму. Висновки. Духове соло у часи музичного романтизму характеризується вагомим зменшенням творчої активності. Серед максимально значимих мотивів, причин вище окресленого мистецького становища відзначимо наближення духового соло до аматорського музикування, активізацію процесів опанування технікою гри на духових академічних інструментах серед представників когорти музикантів-аматорів, суттєве конструкційне відставання духового інструментарію від інших представників сфери професійного інструментального музикування, зокрема струнно-смичкових інструментів та, безперечно, фортепіано, а також стрімке еволюціонування ансамблево-оркестрового виконавства, в якому духові академічні інструменти мали першорядне художнє, естетико-оновлююче значення.
7
Петренко Г. О. "МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ В УЧИТЕЛЬСЬКІХ СЕМІНАРІЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX– ПОЧАТКУ XX СТ. (НА ПРИКЛАДІ ХЕРСОНСЬКОЇ УЧИТЕЛЬСЬКОЇ СЕМІНАРІЇ)." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 263–70. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.284.
Full textAbstract:
У статті аналізується проблема музичного виховання майбутніх педагогічних кадрів на Півдні України у другій половині XIX – на початку XX століття, розкриті передумови та історія виникнення учительських семінарій. Зазначено, що основним завданням цих закладів було заповнити нестачу педагогічних кадрів для закладів середньої освіти. Наведено перелік документів, що регламентували їхню діяльність.Проаналізовано ступінь дослідженості проблеми з акцентом на праці вчених, які розробляли питання трасформації та розвитку музичного виховання (І. Авескулова, С.Волкова, Т. Гризоглазова, Т. Грищенко, В. Гуріна, М. Данілюк, А. Желан, Л. Коваль, Г. Падалка, О. Ростовський, Л. Сбітнєва та інші).Звернено увагу на те, як реформи 60-70-х років XIX століття Російської імперії в галузі освіти вплинули на особливості становлення та розвитку освітньої системи Півдня України, зокрема Херсонської губернії (виникнення педагогічних курсів у Херсоні та Єлисаветграді, проведення щорічних з’їздів учителів).Висвітлено особливості життя вихованців учительських семінарій, розпорядок дня у святкові й будні дні, ставлення до викладання музики та співу в закладах такого типу, особливості навчання музики в жіночих семінаріях.Визначено, що музичному вихованню надавалося великого значення. Окрім традиційних майже для всіх закладів освіти співів вивчалася також музика (гра на скрипці), причому зазначалося, що саме цей предмет є надзвичайно важливим для виховання справжніх педагогів. Для демонстрації власних музичних досягнень в учительських семінаріях проводилися звітні відкриті заходи: концерти, музично-літературні вечори та ін. Втім, зазначається, що внаслідок нестачі матеріального забезпечення, зокрема музичних інструментів, вивчення музики не мало поглибленого та системного характеру.Зроблено висновок, що головним завданням учительських семінарій наприкінці XIX століття була підготовка педагогічних кадрів для початкових училищ. Використані у статті архівні данні свідчать про значну увагу в освітніх закладах до питань естетичного розвитку підростаючого покоління та духовного становлення гармонійної особистості, в якому музичне виховання, безперечно, має особливе значення.
8
Гаврилова, Людмила, Олена Ішутіна, Валентина Замороцька, and Дар’я Кассім. "Курси дистанційного навчання в розвитку інструментальної компетентності майбутніх учителів музики." Педагогіка вищої та середньої школи 52 (December 19, 2019): 197–214. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v52i0.3803.
Full textAbstract:
Обґрунтовано науково-методичне підґрунтя створення та розробки курсів дистанційного навчання майбутніх учителів музики. Визначено складові та структуру компетентності майстра майбутніх учителів музичної творчості; розкрито зміст курсу. Матеріали базуються на навчальному досвіді авторів в рамках курсу дистанційного навчання «Основний музичний інструмент (фортепіано)». Основними блоками проектування та розробки дистанційних курсів вважаються серед них теоретичні, практичні, індивідуальні роботи та контрольні блоки. Обґрунтовано специфіку методів дистанційного навчання в інструментальному та виконавському навчанні майбутніх учителів музики та виділено три основні методи. Спосіб залучення інформаційно-комунікаційних технологій, включаючи мультимедіа; розроблено метод проекту та особливості контролю знань та навичок. Описано результати впровадження та експериментальних досліджень використання курсів дистанційного навчання для розвитку навичок компетентності майбутніх учителів музики. Досліджено вплив різних методів на успішність учнів.
9
Аршава, І. Ф., Ю. М. Новіков, and В. Ю. Кутєпова-Бредун. "ПСИХОЛОГІЧНА СПЕЦИФІКА МУЗИКАНТА-ПРОФЕСІОНАЛА." Problems of Modern Psychology, no. 2 (October 7, 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-1.
Full textAbstract:
Професія музиканта посідає особливе місце у сучасному суспільстві. Гра на музичному інструменті вимагає для своєї реалізації не тільки високої професійної майстерності, але й необхідних для оволодіння будь-якою складною діяльністю вольових зусиль і мотивації. Представлено теоретичний та емпіричний аналіз психологічних особливостей музикантів-професіоналів. Досліджено особливості особистості музикантів за допомогою моделі «професіонал-аматор» у порівняльному аспекті. Теоретично обґрунтовано та емпірично доведено на репрезентативній вибірці із 182 музикантів, що обраний у дослідженні підхід до диференціації ступенів музичної освіти та рівня професіоналізму(в діаді «професіонал-аматор») дозволив виявити розбіжності у психологічних характеристиках музикантів досліджуваних груп. Вивчено стійкі особистісні диспозиційні та динамічні риси, особливості адаптаційного потенціалу, психологічного благополуччя та специфічного емоційного стану «потоку» музикантів. Встановлено, що музикантам-професіоналам притаманні сміливість, стриманість, схильність до впливу емоцій, допитливість, фрустрованість, в той час як музиканти-аматори характеризуються експресивністю, емоційною стабільністю, сумлінністю, мрійливістю та самодостатністю. Доведено, що музиканти-професіонали є більш схильними до виникнення психоемоційних порушень. Встановлено вищий рівень стану «потоку» у групі музикантів-професіоналів та констатовано його більшу частоту. Проаналізовано специфічність емоційної сфери музикантів-професіоналів і аматорів. Особливі форми вразливості, чуйності, емоційної лабільності сприяють можливості виникнення у групі музикантів-професіоналів психоемоційних порушень різного роду. Завдяки гуманізуючому потенціалу музичної діяльності у музикантів виникає можливість із набуттям досвіду переживати стан «потоку», виражаючи негативний емоційний стан шляхом гри на музичному інструменті. Результати дослідження можуть бути використані у психологічній роботі із студентами та педагогами музичних навчальних закладів, а також музикантами-професіоналами із метою покращення їх психологічного здоров’я і благополуччя та попередження виникнення станів психічної дезадаптації.
10
Plokhotniuk, Oleksandr Serhiiovych, and Dmytro Yuriiovych Holoborodov. "МУЛЬТИІНСТРУМЕНТАЛІЗМ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МУЗИКАНТА." Музичне мистецтво і культура 2, no. 32 (January 11, 2022): 216–28. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2021-32-2-17.
Full textAbstract:
Мета роботи полягає в дослідженні впливу мультиінструменталізму на розвиток професійних умінь музиканта. Методологія дослідження спирається на загальнонаукові принципи діалектики, термінологічного, системного та комплексного підходів; дослідження явища мультиінструменталізму (В. Білас, С. Королевський, І. Мацієвський та інші). Під час дослідження були використані такі методи: емпіричні (спостереження, порівняння), загальнологічні (аналіз, синтез, абстрагування). Наукова новизна дослідження полягає у виявленні позитивного впливу мультиінструменталізму на розвиток професійних умінь музиканта. Висновки статті дозволяють говорити про мультиінструменталізм як один із засобів розвитку професійних умінь музиканта. Явище володіння грою на двох або більше не близько споріднених інструментах за умов правильного підходу суттєво розширює перспективи індивідуального розвитку музиканта. В умовах жорстокої конкуренції на ринку праці музиканти-мультиінструменталісти почуваються дещо легше й мають більше шансів для самореалізації. У статті розглянуто переваги, якими володіє мультиінструменталіст для працевлаштування. Опанування більшої кількості інструментів дозволяє керівникам ансамблів краще розуміти учасників свого колективу. Мультиінструменталізм надає музикантам низку фінансових та кар’єрних переваг. Позитивний вплив цього явища спостерігається в діяльності викладачів, композиторів і аранжувальників. Вивчення кількох музичних інструментів значно покращує читку нот з аркуша, розширює світогляд музиканта та його музикальність. Мультиінструменталізм є одним із способів подолання депресії в музиканта. Окрім цього, мультиінструменталісти мають низку переваг і під час роботи в умовах дистанційного режиму. Факт існування мультиінструменталістів-професіоналів, які почуваються впевненіше за мономузикантів у музичному середовищі, дає підстави для ґрунтовнішого вивчення впливу явища мультиінструменталізму на розвиток професійних умінь музикантів.
Dissertations / Theses on the topic "Використання музичних інструментів"
1
Мартіросов, Т. Е. "Програмна система для відстеження процесу використання музичних інструментів." Thesis, ХНУРЕ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16189.
Full textAbstract:
Науковий керівник – к.т.н. доц., Лещинська І. О.Everyone who plays musical instruments at least once in their life has damaged them due to improper storage. Although now there is a tendency to produce tools that do not deteriorate even with improper storage, but still most people do not use them. Based on the above, there should be a software system that will display the status of the musical instrument and provide instructions for its proper storage. Everyone wants to be sure of the safety and serviceability of their musical instruments, as most of them cost little money. At present, there are no analogues of this software system in the world.