Contents
Academic literature on the topic 'Відображення реальності'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Відображення реальності.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Відображення реальності"
1
Князь, Т. М. "СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У МЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ". Лінгвістичні дослідження 1, № 54 (2021): 3–13. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.01.
Full textAbstract:
У статті подано огляд теоретичних засад соціолінгвістичного методу дослідження фразеологізмів української мови в медійному дискурсі. Проаналізовано прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів відображення соціальної реальності, що реалізується в авторському ставленні до повідомлення, відображенні експліцитних й імпліцитних значень. Соціолінгвістичний аспект передбачає пояснення способів пізнання соціального світу, а також з’ясування особливостей відображення соціальної реальності лексико-фразеологічними засобами в медійному дискурсі.
2
Живіцька, Інна Андріївна. "Мовна картина світу як відображення реальності". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 4 (20 квітня 2010): 20–25. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v4i0.925.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання щодо мовної картини світу, аналізується історія поглядів стосовно цієї проблеми. Картина світу постає як світобачення кожної окремої людини й етносу загалом, як результат сприйняття та осмислення навколишнього світу, відображеного в мові.
3
КАБАНЕН, Інна. "МИСТЕЦТВО ГОВОРИТИ ПО-ОДЕСЬКИ: ОДЕСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ ІСААКА БАБЕЛЯ ЯК «ФІКСОВАНІ ОДИНИЦІ МОВНОГО МИСТЕЦТВА» В ТЕЛЕВІЗІЙНО-КІНЕМАТОГРАФІЧНОМУ КОНТЕКСТІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 102–10. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237844.
Full textAbstract:
Мета цієї статті — дізнатися про те, чи є певні фрази на так званій «одеській мові» в Одеських оповіданнях Ісаака Бабеля віддзеркаленням реальності, відображенням міфу або виключно художнім твором. Для досягнення мети у статті продемонстровано способи подання цих фраз у таких екранізаціях Одеських оповідань: «Беня Крик» (1926), «Мистецтво жити в Одесі» (1989), «Биндюжник і король» (1989) і «Захід» (1990). Новизна цього дослідження полягає в тому, що вищевказані фрази розглянуто як «фіксовані одиниці мовного мистецтва», які використовуються у фільмах як маркери і застосовуються в орнаментальному призначенні, а також як визначники місця дій оповідання, додаючи тексту одеський колорит. Спочатку проаналізовано основні характеристики кожного з фільмів, їх спільне і відмінне; далі показано, як цитати з творів І. Е. Бабеля занурено в екранізовані діалоги. Результати аналізу свідчать про те, що в більш сучасних екранізаціях фіксовані одиниці мовного мистецтва використовуються особливо часто, хоча сам розповідний текст значно змінений і наближений до норми російської літературної мови. Висновки констатують, що, незважаючи на те, що в фільмах «одеська мова» І. Е. Бабеля представлена як художнє мовлення і відображення міфу, не виключена можливість відображення нею місцевих міських мовних реалій першої чверті ХХ століття.
4
Lukashenko, Maryna. "Трансформації відображення міфічності світу у дзеркалі філософії і психології". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (30 листопада 2018): 152–62. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.12.
Full textAbstract:
У статті розглядається історично динамічне відображення феномена «зачаклованості» соціального світу у міфологічних, філософських і наукових психологічних знаннях. На прикладі ставлення до міфів та їхнього місця у психологічних знаннях показано не лише співіснування та взаємний вплив різних парадигм знань, а й циркуляція між ними інформації та методів роботи з нею. Спільно уявлені міфи від часів Когнітивної революції до сьогодні створюють уявні реальності, які є умовою успішної співпраці людей у групах будь-яких розмірів. Розкриваються причини боротьби з міфами з метою «розчаклування» світу та одночасне виникнення їх нових форм. Сучасні міфи розглядаються з позицій соціальності, ресурсів суспільства, психотерапії та її методів.
5
Кондратюк, Э., та А. Маранов. "РАЗРАБОТКА И ВНЕДРЕНИЕ ИННОВАЦИОННОЙ НАВИГАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ НА БАЗЕ ЛАЗЕРНОЙ ГОЛОГРАФИЧЕСКОЙ УСТАНОВКИ". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 41–46. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.05.
Full textAbstract:
Технологія доповненої реальності є галуззю відображення інформації, що активно розвивається. Використовуючи технології тривимірного моделювання разом з технологією лазерного голографічного зображення, можна створити нові просунуті системи відображення навігаційної інформації. Такі системи дозволять створити прилади, здатні в більшій мірі подати необхідну інформацію в одному джерелі, без обмеження кутом огляду екрана. Зображення стане візуально доступне з будь-якого горизонтального кута, а також воно зможе відтворити тривимірність об'єкта. Скомбінувавши навігаційні прилади в одну систему відображення, можливе збільшення обсягу візуальної інформації, що передається з одного джерела в зрозумілому вигляді. Виходячи з цього, можливо набагато ефективніше оцінити інформацію, розглянувши її під різними кутами, додатково використовуючи метод відображення шарами, водночас показуючи водну поверхню і те, що знаходиться під нею. Деякі з методів побудови голограми здатні також створювати звук, що дозволяє використовувати це для удосконалення систем пошуку і порятунку. Спектр використання голографічних технологій великий і з кожним роком дослідження в цьому напрямку представляють нові результати і можливості. У статті будуть розглянуті питання побудови голографічного зображення за допомогою лазера і без використання моніторів. На прикладі фемтосекундного лазера буде описаний процес створення плазмових точок для відображення візуальної інформації, наведено приклад використання нанолазера для створення звукової хвилі і описаний принцип створення тривимірних моделей для подальшого їх відображення. Спираючись на теоретичні і практичні дослідження в цьому напрямку, будуть коротко описані приклади використання технологій в комплексі навігаційних систем позиціонування судна, а також системи пошуку і порятунку. Ключові слова: фемтосекундний лазер, воксель, нанолазер, ефект Керра
6
Демчишин, Анатолій, та Іван Купріянов. "МЕТОД СИНТЕЗУ «ЖИВИХ» КАРТИН". System technologies 6, № 131 (2021): 163–74. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-14.
Full textAbstract:
Під терміном «жива» картина в роботі розуміється зображення картини, яке, при перегляді через смартфон або інший цифровий пристрій з камерою, набуває елементів анімації, які в реальному світі відсутні.В роботі розглянуто задачу розробки систематизованої сукупності кроків синтезу живої картини. Запропоновано метод, який включає: створення анімації, генерація маркеру, розміщення картини та маркеру на площині галереї; захоплення відео потоку; відстеження маркера доповненої реальності; позиціонування об’єктів доповненої реальності відносно маркера; відображення анімації на екрані пристрою.Показано, що застосування наведеної послідовності алгоритмів комп’ютерного ба-чення дає можливість проводити стабільне розпізнавання маркеру, а методи проек-тивної геометрії дозволяють віднайти розміри маркера та визначити площину його розташування для позиціонування анімації. Реалізація програмної системи синтезу у вигляді веб-застосунку дала можливість сформувати єдину базу програмного коду, який з успіхом виконується як на персональному комп’ютері, так і на мобільному при-строї.
7
Yefimov, D. V. "ВИКОРИСТАННЯ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ (AR) В ОСВІТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (2021): 219–25. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-34.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз AR-технології, її призначення та функції. Наведено приклади використання AR-технології в різних видах діяльності людини. Термін «доповнена реальність» (Augmented Reality, AR) позначає один із видів змішаної реальності, у якій відображення справжніх об’єктів доповнено віртуальними елементами. Обов’язковою умовою існування AR-технології є те, що «з’єднання» нашого та віртуального середовища відбувається одночасно. Студенти й учні шкіл нерідко використовують різні мобільні пристрої, що дає можливість розширити освітні технології завдяки візуалізації і віртуалізації інформаційних процесів. Часте використання технологій віртуальної реальності може призвести до суттєвого поглинання свідомості, через що людина не зможе відрізнити віртуальний світ від реального. Тому використання будь-яких технологій віртуальної реальності бажано тільки для підвищення якості та ефективності навчання або для виконання виховних цілей. AR-технології розуміються як середовище з доповненням реального світу цифровими технологіями завдяки мобільним пристроям із певним програмним забезпеченням. Обґрунтовано, що використання можливостей AR-технологій у системі освіти може регенерувати процес для візуального сприйняття необхідної інформації, відтворення деяких процесів для наочного уявлення в реальних розмірах і можливостях. Але доповнена реальність, незважаючи на свою привабливість, на разі майже не використовується в освітній діяльності. Показано можливість використання в освітньому середовищі цієї технології з метою візуального моделювання навчального матеріалу, доповнення його наочною інформацією, розвиваючи при цьому в учнів просторові уявлення, уяву, навички об’ємного проєктування, що економить педагогам і здобувачам освіти час на передачу та засвоєння всілякої інформації і прискорює процес навчання. Виділено переваги і недоліки технології доповненої реальності.
8
Кушнір, Анна Олегівна. "Ієрархія цінностей у романі Еспідо Фрейре «Заморожені персики» як відбиток національної ментальності". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 8 (30 січня 2017): 154–63. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v8i0.1147.
Full textAbstract:
У статті розглядається певна ієрархічність панівних концептів у романі Еспідо Фрейре «Заморожені персики» як відображення ціннісних орієнтирів іспанського суспільства сучасності. Аналіз зосереджується на власне «жіночому» сприйняттю оточуючої реальності, адже проблема місця жінки в іспанському суспільстві завжди була наскрізною в творах іспанських письменників і особливо письменниць. Зміни на всіх рівнях суспільного життя, включно із законодавчими нововведеннями, значно вплинули як на сприйняття жінки іншими, так і на її сприйняття самої себе, що безсумнівно знайшло вираження і в літературній творчості.
9
Лугова, Тетяна, та Дар’я Лись. "UML-МОДЕЛІ ЯК ОСНОВА ПРОЕКТУВАННЯ ТА БАЛАНСУВАННЯ СЦЕНАРІЇВ КОМП`ЮТЕРНИХ ІГОР". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 33–37. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.007.
Full textAbstract:
Охарактеризовано функціональні можливості використання UML-моделювання при проектуванні та балансуванні комп’ютерних ігор. Зазначено, що UML-моделювання дає можливість не лише візуалізувати та оптимізувати сценарії гри, а й балансувати їх. Співвіднесено види балансів гри з діаграмами UML, наведено приклади. З’ясовано, що на відміну від класифікування, кінцевим продуктом якого є класифікаційна таблиця; та інфографіки, яка загалом представляє логіко-семантичні зв’язки між об’єктами, UML-моделі мають більше функціональних можливостей для відображення об’єктів реальної та віртуальної реальності через застосування графічних та структурованих вербальних описів.
10
Kremen, Vasyl, та Volodymyr Ilyin. "Образ світу і людини в умовах дигітальної культури: психолінгвістичний аналіз". PSYCHOLINGUISTICS 31, № 2 (2022): 78–94. http://dx.doi.org/10.31470/2309-1797-2022-31-2-78-94.
Full textAbstract:
Вступ. У статті проведено психолінгвістичний аналіз нового образу людини в ситуації інформаційно-цифрової реальності як нового образу світу. 
 Мета. Мета дослідження полягає у з’ясуванні можливостей проєктивної лінгвістики у визначенні психолінгвістичної сутності смислових та ментальних структур сучасних мовних норм і міжособистісної комунікації у процесі формування нового образу людини. 
 Методи. Дослідження ґрунтується на методології сучасних психологічних, генетико-епістемологічних, філософсько-антропологічних і лінгвістичних теоретичних рефлексій. Їх опрацювання включило в процес аналізу методи проєктивної і когнітивної лінгвістики, потенціал яких сприяв виявленню психолінгвістичних особливостей мовного спілкування епохи метамодерну. 
 Результати. Розглянута проблема формування і розвитку нового образу людини (homo digitalis) в умовах інформаційно-цифрової реальності. Концептуалізовано образ світу, що в психолінгвістиці розуміється як відображення в свідомості людини реальності, опосередкованої предметністю і відповідними когнітивними схемами та рефлексіями. З’ясовано фактор впливу інформаційно-цифрових технологій на психологію та зміну способів мовного спілкування і комунікації. Вияснено особливості реалізації сучасною людиною своїх творчих здібностей в лінгво-когнітивно-епістемній діяльності в процесі актуального сприйняття образу світу. Показано, що перенесення акценту на мережеву комунікацію приводить до втрати людиною системи орієнтирів, необхідних для продуктивної діяльності в складностях і суперечностях багатомірного інфосвіту. Вирішення даної проблеми покладається на потенціал проєктивної лінгвістики, можливості якої постають фактором формування нового образу людини та її діяльності на рівні наукового осмислення світу. 
 Висновки. Психолінгвістичний аналіз образу людини в ситуації нового образу світу відкриває перспективи активного входження сучасної культури мовлення і спілкування в параметри інформаційно-цифрової реальності. Психолінгвістичне обґрунтування даного процесу в контексті проєктивної лінгвістики постає важливим кроком по виявленню інтелектуальних і когнітивних можливостей нового образу людини в результаті сприйняття реальності інфосвіту.
Dissertations / Theses on the topic "Відображення реальності"
1
Крехно, Т. І., та В. О. Крахмаль. "Відображення реальності в мовній картині світу українського та польського етносів (на матеріалі концепту "птах")". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12770.
Full textAbstract:
Одним із способів осмислення реальності людиною є мова. Аналіз мовної системи – це опосередкований шлях дослідження пізнання.
Творенню слова як символу об’єктивно існуючого фрагмента буття передує складний процес. Людина спочатку осягає довкілля чуттєвою сферою. Завдяки каналам чуттєвого сприйняття вона отримує певну інформацію про об’єкт. До інформаційної структури долучаються наукові знання, досвід, інтуїція. У результаті обробки отриманих відомостей у людській свідомості формуються цілісні образи.
Отже, людина дає найменування не реальному предмету, а мисленнєвому образу – результату діяльності пізнавальних механізмів. Відтак кожна лексична одиниця постає як спроба встановити відповідність у ланцюжку реалія – уявлення про цю реалію – слово-назва.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12770
2
Шеверда, О. Р. "Фотографічний твір як об’єкт авторського права". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66835.
Full textAbstract:
На сьогоднішній день фотографію можна вважати одним із
найактуальніших способів відображення реальності. Однією з переваг
є легковідтворюваність, але вона є й недоліком. Оскільки їх можна
передавати в електронному форматі без перешкод, що сприяє
незаконному відтворенню фотографій.