Academic literature on the topic 'Вірус простого герпесу'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Вірус простого герпесу.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Вірус простого герпесу"

1

Senatorova, G. S., O. P. Pomazunovska та N. V. Shulga. "Особливості імунної відповіді у дітей раннього та дошкільного віку із цукровим діабетом I типу на тлі герпесвірусної інфекції". CHILD`S HEALTH, № 5.48 (1 вересня 2013): 125–29. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.5.48.2013.84824.

Full text
Abstract:
У статті наведені дані щодо клініко-лабораторних особливостей імунологічної відповіді в дітей залежно від наявності герпесвірусного інфікування. Усі діти були розподілені на 3 групи: І група — діти з уперше виявленим цукровим діабетом І типу; ІІ група — діти, інфіковані герпесвірусами (цитомегаловірус; вірус Епштейна — Барр; вірус простого герпесу 1-го, 2-го типу); ІІІ група — без герпесвірусного інфікування, без ознак цукрового діабету. На підставі спостережень авторів був встановлений асоціативний зв’язок між появою специфічних антитіл до глютамінокислої декарбоксилази в дітей, інфікованих герпесом, і підвищенням рівня імуноглобулінів G до герпесвірусної інфекції. Отримані результати розкривають ще один шлях профілактики розвитку цукрового діабету.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Борак, В. П., Н. І. Ткачук, Л. Б. Романюк та Н. Я. Кравець. "BAРІАНТИ ПЕРЕБІГУ ГЕРПЕТИЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ (ЛЕКЦІЯ)". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 6–10. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12501.

Full text
Abstract:
Актуальність проблеми герпетичної інфекції (ГІ) пов’язана не тільки зі значною епідеміологічною роллю, а й з великою соціальною значимістю, зумовленою як тяжкістю захворювань, так і ускладненнями та навіть летальністю. За своїми клініко-епідеміологічними характеристиками проблема герпетичної інфекції належить до зони професійних інтересів інфекціоністів, педіатрів, акушерів-гінекологів, окулістів, невропатологів, терапевтів. Необізнаність з приводу ГІ не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, приводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, до відсутності адекватного лікування. До родини герпесвірусів, виділених від людини, належать 8 вірусів, які на підставі притаманних їм біологічних особливостей поділені на 3 підродини: a, b, g. До a-герпесвірусів відносять вірус простого герпесу 1-го (ВПГ-1) і 2-го (ВПГ-2) типів, вірус вітряної віспи – оперізувальний герпес (ВВ-ОГ), до b-герпесвірусів – цитомегаловірус (ЦМВ), вірус герпесу людини 6-го (ВГЛ-6) і 7-го (ВГЛ-7) типів, до g-герпесвірусів – вірус Епштейна-Барр (ВЕБ) і ВГЛ-8-го типу. Перебіг хронічного інфекційного процесу залежить від стану імунітету вірусоносія і схильності до рецидиву. Значне поширення герпетичної інфекції, можливість довічної персистенції герпесвірусів в організмі людини, їх реактивація на тлі імунодефіциту, особливо зумовленого ВІЛ-інфекцією, що супроводжується несприятливими наслідками і нерідко є безпосередньою причиною смерті, труднощі лабораторної діагностики зумовлюють необхідність подальшого вивчення невирішених аспектів проблеми герпесвірусів, актуальної для науки і практики.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Якимчук, Ю. Б. "КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ ВНУТРІШНЬОЕПІТЕЛІАЛЬНОЮ НЕОПЛАЗІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (8 жовтня 2021): 154–58. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12421.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – ретроспективна оцінка особливостей анамнезу внутрішньоепітеліальної неоплазії шийки матки.
 Матеріали і методи. У дослідженні проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 450 пацієнток із патологією шийки матки (ПШМ) у порівнянні з 30 гінекологічно здоровими пацієнтками. Для уточнення ролі деяких анамнестичних чинників у розвитку ПШМ в обстежених пацієнток ми проаналізували наявність спадкової схильності, характер та особливості менструальної і репродуктивної функцій.
 Результати дослідження та їх обговорення. Серед обстежених жінок першої групи було виявлено уреаплазмоз у 83,33 % пацієнтів, мікоплазмоз – у 30,00 % випадків, хламідіоз – у 43,33 % жінок. Мікст інфікування було виявлено в 76,67 % пацієнтів. Поєднання даних інфекцій було виявлено в 83,33 % хворих. Серед обстежених пацієнтів вірус простого герпесу (ВПГ) 1-го і 2-го типів мав місце у 16 (53,33 %) пацієнтів, цитомегаловірус (ЦМВ) – у 12 (40,0 %), вірус Епштейна–Барр (ЕБВ) – у 3 (10,0 %) хворих. Поєднання кількох типів вірусів було відмічено у 36,67 % жінок. При цитологічному дослідженні за допомогою рідинної цитології обстежених пацієнтів було виявлено LSIL у 76,67 % пацієнтів, тоді як ASCUS – у 23,33 %, а при ко-тестінгу, або рефлекс тестуванні, у всіх пацієнтів виявлено HPV високоонкогенного типу. Аналітична оцінка вагомості факторів ризику виникнення ПШМ дозволила припустити, що раннє менархе мaйже втричі збільшує шaнcи розвитку ПШМ (OR=2,72; 95 % CІ: (1,02-5,11); р<0,002), порушення менcтруaльного циклу – вдвічі (OR=2,04; 95 % CІ: (1,09–3,14); р<0,05), хронічні запальні захворювання придатків (OR=3,14; 95 % CІ: (0,91–5,14); р<0,05).
 Висновки. У пацієнток із патологією шийки матки доцільно проводити комплексну оцінку вагінальної мікст-інфекції та відповідну санацію і відновлення нормальної мікрофлори для профілактики розвитку патології шийки матки. Пацієнток із патологією шийки матки необхідно обстежувати на наявність вірусної інфекції і при тривалій персистенції ВПЛ та вірусів родини герпесу понад один рік необхідно застосовувати методику противірусної санації у широкій клінічній практиці.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Rykov, S. О., K. O. Usenko, S. Yu Mogilevskyy та S. V. Zyablytsev. "Роль герпесвірусів і вірусу папіломи людини у виникненні птеригіуму". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 3 (2021): 41–45. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165206.

Full text
Abstract:
На сьогодні лікування птеригіуму залишається однією із невирішених проблем сучасної офтальмології, так само як і його рецидивування після хірургічного лікування. Основним способом лікування птеригіуму залишається хірургічний, а основним післяопераційним ускладненням — рецидив, відсоток якого залишається досить високим незалежно від вибору методу хірургічного лікування. Загальновідомі етіологічні фактори його виникнення, зокрема вплив ультрафіолетового випромінювання, давно відомі географічні райони ендемічного поширення, але останнім часом науковці почали вивчати проблему виникнення й рецидивування птеригіуму більш детально. Усім відомо про дослідження взаємозв’язку птеригіуму з генними мутаціями. Крім того, у виникненні птеригіуму велике значення надається герпесвірусам і вірусам папіломи людини. Однак їх роль до кінця не з’ясована, дані щодо їх поширеності в різних етнічних популяціях хворих відрізняються. У роботі вперше наведені дані про зв’язок наявності у пацієнтів вірусу простого герпесу, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна — Барр і вірусу папіломи людини з виникненням і рецидивуванням птеригіуму у хворих з української популяції (м. Київ). Виявлення цих вірусів у операційному матеріалі пацієнтів досліджуваної групи переконливо вказувало на важливу роль вірусів у етіології й патогенезі птеригіуму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Lebets, I. S., та N. O. Panko. "Особливості дебюту та перебігу реактивних артритів у дітей". CHILD`S HEALTH, № 6.49 (1 жовтня 2013): 37–42. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84838.

Full text
Abstract:
Мета: визначити особливості дебюту та перебігу реактивних артритів у дітей на сучасному етапі.Матеріал і методи. На обстеженні перебувала 81 дитина з реактивним артритом віком від 2 до 18 років. У процесі уточнення нозологічної форми суглобової патології використовувались клінічні, загальноприйняті лабораторні та інструментальні дослідження, визначалися специфічні антитіла до хламідій, мікоплазми, ієрсиній, уреаплазми, цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу, вірусу Епштейна — Барр методом імуноферментного аналізу.Результати. Для реактивного артриту хламідійної етіології характерним є ураження великих та середніх суглобів нижніх кінцівок, що нерідко супроводжується нетривалою ранковою скутістю і швидким виникненням транзиторних гіпоміатрофій. Рідко можливий розвиток хвороби Рейтера. Мікоплазменому реактивному артриту притаманний дебют з артриту колінних, гомілковостопних, променевозап’ясткових та дрібних суглобів кистей, розвиток бурситів і гіпоміатрофій. Особливістю уреаплазменого реактивного артриту є формування бурситу в ділянці п’ят і тендиніту. Реактивний артрит, що супроводжується підвищеними титрами до антистрептолізину-О, відрізняється поліморфізмом проявів суглобового синдрому і певною мірою схожістю з ювенільним ревматоїдним артритом. Реактивний артрит неуточненої етіології має ряд спільних рис із іншими реактивними артритами та характеризується відносно сприятливим перебігом, тривалим збереженням функції суглобів і низькою лабораторною активністю. Частота рецидивів реактивних артритів зростає зі збільшенням тривалості хвороби.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Bychkova, S. A., R. L. Stepanenko та O. A. Bychkov. "Роль герпетичної інфекції в прогресуванні коморбідної соматичної патології". ACTUAL INFECTOLOGY 9, № 5-6 (2022): 53–56. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.9.5-6.2021.246697.

Full text
Abstract:
Мета роботи: визначити особливості клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) груп В та С, GOLD 2–3, які мають ознаки метаболічного синдрому (МС), із наявністю ознак інфікування вірусами групи Herpesviridae. Матеріали та методи. Були обстежені 42 хворі на ХОЗЛ груп В та С, GOLD 2–3, поєднане із МС. 18 осіб мали поєд­нання ХОЗЛ та МС і були інфіковані вірусами Herpesviridae. Середній вік пацієнтів становив 51,3 ± 4,2 роки. У групу порівняння ввійшли 24 пацієнти з ХОЗЛ та МС без герпесвірусної інфекції. Усім хворим було проведене визначення антигенів вірусу простого герпесу (ВПГ) І типу та цитомегаловірусу (ЦМВ) у крові та слині, титру специфічних IgG- та IgM-антитіл до ВПГ І типу та ЦМВ, комплексне імунологічне обстеження з дослідженням показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи, цитокінового статусу. Результати. При дослідженні активності вірусів родини герпесу в крові пацієнтів основної групи не було виявлено активної реплікації вірусів ВПГ 1-го типу та ЦМВ, а в слині в 15 хворих (83,3 %) була виявлена активна реплікація ВПГ 1-го типу, а у 12 осіб (66,7 %) — ЦМВ. У всіх пацієнтів основної групи відмічався тяжкий перебіг герпесвірусної інфекції з частотою загострень більше 6 разів на рік. В імунологічному статусі хворих основної групи спостерігалися імунодефіцит переважно Т-клітинної ланки імунної системи та NK-клітин, значне підвищення відносної кількості Т- та В-лімфоцитів із раннім та пізнім маркерами активації на тлі автоімунних проявів та запальних змін у периферичній крові. Висновки. Наявність хронічної персистуючої інфекції ВПГ 1-го типу та ЦМВ обумовлює тяжкий перебіг ХОЗЛ, поєднаного з МС, індукує розвиток інфекційних загострень ХОЗЛ та більш виражені прояви системного запалення при атеросклерозі як морфологічному субстраті МС.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Максименко, А. І. "КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ В ПОРОЖНИНІ РОТА В ДІТЕЙ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, № 2 (2021): 69–73. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.13.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – вивчення особливостей клініч- них проявів ВІЛ-інфекції в порожнині рота у дітей. Методи дослідження. Аналіз та узагальнення літе- ратурних даних щодо особливостей клінічних проявів ВІЛ-інфекції в порожнині рота у дітей. Наукова новизна. Систематизація лікувально- діагностичних аспектів ураження слизової оболонки порожнини рота, слинних залоз і тканин пародонта, які впливають на перебіг захворювання. Це дозволить розробити патогенетичну схему лікувально-профі- лактичних заходів, що призведе до поліпшення якості життя ВІЛ-інфікованих дітей. Висновки. Кандидозний стоматит діагностується в більшості хворих на СНІД (до 75%) і проявляється в декількох клінічних формах: ангулярний хейліт, ери- тематозний, гіперпластичний або псевдомембраноз- ний кандидоз. Вважається, що «раптовий» розвиток кандидозу в дітей, які раніше не одержували антибіотики або кортикостероїди, є підозрою на наявність ВІЛ-інфекції й вимагає лабораторного обстеження на ВІЛ. Бактеріальні інфекції у ВІЛ-інфікованих дітей най- частіше викликають асоціації різних збудників (фузоспірохети, стрепто- і стафілококи). Проявом цих інфекцій можуть бути гінгівіт, ВІЛ-некротичні ураження ясен або слизової оболонки щік, піднебіня, ВІЛ-хронічний пародонтит. Серед вірусних інфекцій у клінічній симптоматиці ВІЛ-інфікованих відзначають ураження слизової оболонки порожнини рота, викликані вірусом простого герпесу. «Волосиста» лейкоплакія зустрічається в 98% хворих на ВІЛ-інфекцію та є маркером захворювання. Похо- дження «волосистої» лейкоплакії пов’язане з високим рівнем реплікації вірусу Епштейна – Барра у клітинах епітелію язика. Ураження слинних залоз у дітей при ВІЛ-інфекції зустрічається значно частіше, ніж у дорослих. При цьому вони збільшуються і набухають, відбуваються гіперпластичні зміни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Halnykina, S. O. "ГЕРПЕС-АСОЦІЙОВАНА БАГАТОФОРМНА ЕКСУДАТИВНА ЕРИТЕМА". Інфекційні хвороби, № 4 (11 січня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2015.4.5527.

Full text
Abstract:
<p><em>Висвітлено аспекти етіології, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики герпес-асоційованої багатоформної еритеми. Наведено основні аспекти проведення диференційної діагностики між великою, малою формою БЕ і синдромом Стівенса-Джонсона. </em></p><p><strong><em>Ключові слова:</em></strong><em> багатоформна еритема, вірус простого герпесу, ураження шкіри.</em></p>
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Boichuk, A. V., V. S. Shadrina, V. V. Sopel та V. O. Khudobiak. "СУЧАСНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ШИЙКИ МАТКИ В ЖІНОК ІЗ ЕНДОКРИННИМ НЕПЛІДДЯМ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8042.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – вивчити особливості гормональних змін в організмі жінки при патологічних процесах шийки матки.Матеріали та методи. Під час обстеження використовували клінічні, біохімічні, гістологічні, апаратно-інструментальні методи обстеження. Зокрема вивчали анамнестичні дані, результати CVU, цитології, Пап-тесту, даних розширеної кольпоскопії, гістологічного обстеження, УЗД, базальної температури, результатів обстеження на ІПСШ і ВПЛ методом ПЛР, гормонального обстеження.Результати дослідження та їх обговорення. За період з 2011 по 2015 рік під спостереженням перебували 105 жінок віком від 18 до 42 років, середній вік яких становив (25,92±0,61) року. Критеріями для включення пацієнток у дослідження були патологічні процеси шийки матки і порушення менструального циклу. Пацієнток було поділено на 2 групи, по 40 жінок у кожній. Першу групу становили жінки із фоновими процесами шийки матки (ектопії, ектропіони, цервіцити), другу групу – жінки із передраковими захворюваннями шийки матки (дисплазії, лейкоплакії). До групи контролю входили 25 гінекологічно здорових невагітних жінок віком від 18 до 38 років, середній вік яких становив (21,44±0,38) року. При аналізі рівнів гормональних показників у жінок із ендокринними порушеннями і патологічними процесами шийки матки було встановлено вплив гіперандрогенії і недостатності лютеїнової фази на перебіг проліферативних процесів шийки матки. Виявлено, що у таких жінок спостерігається високий відсоток гіперандрогенії (у 46,25 %) та недостатності лютеїнової фази (у 32,5 %), рідше – гіперестрогенемія (у 11,25 %).Висновки. Встановлено, що серед етіологічних факторів розвитку захворювань шийки матки провідне місце належить вірусним асоціаціям, видовий спектр яких складають переважно асоціації родини герпесвірусів (цитомегаловірус – 43,75 %, вірус простого герпесу ½ типу – 41,25 %, вірус Епштейна–Барр – 27,5 %), а також вірус папіломи людини – 40,0 % та інфекції, що передаються статевим шляхом (Ureaplasma spp. – 62,5 %, Chlamydia trachomаtis – 11,25 %, Mycoplasma genitalium – 3,75 %).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Shmyha, T. V., R. M. Pukalyak, V. Y. Hayevska та V. Y. Hayevsky. "КЛІНІЧНІ ТА ІНФЕКТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ З РЕЦИДИВНОЮ АКТИВОВАНОЮ ГЕРПЕТИЧНОЮ ІНФЕКЦІЮ 1/2 ТИПУ ТА БЕЗПЛІДДЯМ". Інфекційні хвороби, № 4 (10 лютого 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2016.4.7211.

Full text
Abstract:
Обстежено 120 хворих з рецидивною активованою герпетичною інфекцією 1/2 типу, серед яких безпліддя було діагностоване у 63 пацієнтів. Виявлено, що клінічні прояви рецидивної інфекції вірусу простого герпесу (ВПГ) 1/2, особливо дерматологічного характеру, найбільше виражені у безплідних хворих, для яких були характерні часті рецидиви ВПГ 1/2, наявність ДНК ВПГ 1/2 у всіх досліджуваних клінічних зразках (слині, крові й зскрібках з місць уражень) та підвищені титри IgG у сироватці крові.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Вірус простого герпесу"

1

Писаренко, Г. Н. "Эффективность комплексного лечения генитальной герпетической инфекции". Thesis, Сумский государственный университет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/54961.

Full text
Abstract:
Актуальность. В настоящее время увеличился рост заболеваемости генитальной герпетической инфекцией. Высокая распространенность ВПГ, полиморфизм заболевания, сложный патогенез инфекции составляют большую проблему для лечения и профилактики этого заболевания. Важным является назначить правильную тактику лечения таких заболеваний и ликвидацию рецидивов. Цель. Оценка эффективности применения комплексной антивирусной терапии при генитальной герпетической инфекции.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Тєрьошин, В. О., Р. Б. Чхетіані, В. С. Черкасова, А. Д. Старік та Л. Є. Столярова. "Вплив лавомаксу на показники макрофагальної фагоцитуючої системи при лікуванні хворих на герпетичну інфекцію". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37963.

Full text
Abstract:
Захворювання, викликані вірусом простого герпесу (ВПГ), займають одне з провідних місць, що визначається його широким розповсюдженням, 90 % інфікуванням людської популяції, довічною персистенцією ВПГ в організмі інфікованих, тропністю до лейкоцитів та еритроцитів, а також торпідністю до існуючих методів лікування. Завдяки тропності вірус адсорбується на клітинах крові та циркулює в організмі, уражаючи різні органи та системи. Макрофагальній фагоцитуючий системі (МФС) належить важлива роль як у імунних реакціях, так і у системі неспецифічного захисту організму від інфекційних агентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Сухарєв, Анатолій Борисович, Анатолий Борисович Сухарев та Anatolii Borysovych Sukhariev. "Роль вірусу простого герпесу в розвитку пізніх гестозів". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64510.

Full text
Abstract:
Останніми роками значна увага приділяється впливу інфекційних факторів на розвиток плацентарної недостатності, невиношування, гіпоксії та затримки розвитку плода. Найменш вивчено вплив латентної вірусної інфекції на розвиток такого ускладнення вагітності як пізні гестози.<br>Morphological and biological study of placenta. The role of infection in the occurrence of placental infection was revealed. A significant proportion of parturients with gestosis had a herpetic infection.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лазаренко, Л. М., О. Є. Нікітіна, Г. В. Ковтонюк та ін. "Визначення вірусів простого герпесу при дисплазії шийки матки". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32264.

Full text
Abstract:
Результати експериментальних досліджень та епідеміологічні спостереження свідчать, що віруси простого герпесу (ВПГ), зокрема ВПГ-1 та ВПГ-2 є кофакторами раку шийки матки (ШМ), індукованого папіломавірусами людини (ВПЛ), другої за частотою виникнення пухлинної патології у жінок. Метою дослідження було визначення частоти інфікування ВПГ-1 та ВПГ-2 хворих на дисплазію ШМ шляхом дослідження IgM та IgG антитіл до цих вірусів у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Використовували імуноферментні тест-системи для визначення IgM та IgG антитіл до ВПГ-1- та ВПГ-2, а також тест-системи для визначення авідності IgG антитіл до цих вірусів виробництва ПрАТ НВК«ДІАПРОФМЕД» (м. Київ, Україна). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32264
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Вірус простого герпесу"

1

Popova, N. G., and I. I. Torianyk. "СУЧАСНИЙ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ПРОФІЛЬ ДИТЯЧОЇ ІНФЕКЦІЇ, ЗУМОВЛЕНОЇ АСОЦІАЦІЯМИ HSV (ВІРУСУ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ) З МІКОПЛАЗМОЮ." In CHALLENGES OF MEDICAL SCIENCE AND EDUCATION: AN EXPERIENCE OF EU COUNTRIES AND PRACTICAL INTRODUCTION IN UKRAINE. Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-64-8-16.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography