Academic literature on the topic 'Джерела формування прибутку'

Пошук джерел фінансування підприємницької діяльності полягає у важливості забезпечення стабільного функціонування та розвитку підприємств у сучасних умовах економічної невизначеності. З урахуванням глобальних економічних змін, зростаючої конкуренції та викликів, пов'язаних з доступом до фінансових ресурсів, питання пошуку та оптимального використання різних джерел фінансування стає надзвичайно актуальним для підприємців. Особливої значущості ця тема набуває в контексті розвитку малого та середнього бізнесу, який часто стикається з обмеженими можливостями залучення капіталу. Недостатнє фінансування може стати серйозною перепоною на шляху до інновацій, розширення ринків і підвищення конкурентоспроможності. Крім того, вивчення джерел фінансування підприємницької діяльності є важливим для формування ефективних стратегій фінансового менеджменту. Це дозволяє підприємствам не лише забезпечити необхідні ресурси для поточної діяльності, але й створити фінансовий резерв для майбутніх інвестицій і розвитку Пошук фінансування для розвитку бізнесу в умовах сучасної економіки, яка характеризується високою конкуренцією, швидким розвитком технологій та нестабільністю ринків, породжує ряд фінансових викликів. Тому ретельний аналіз та пошук традиційних та альтернативних джерел фінансування, державних програм підтримки та міжнародних інвестицій дозволить пришвидшити ефективність розвитку бізнесу та збільшення прибутку. Фінансування розвитку підприємницької діяльності є предметом наукових досліджень. У сучасних наукових дослідженнях акцентується увага на декількох ключових аспектах цієї проблематики. Українські науковці також вивчають джерела фінансування підприємницької діяльності. У їхніх роботах розглядаються особливості залучення фінансування в умовах української економіки, зокрема, складності доступу до банківських кредитів, проблеми регулювання та розвитку альтернативних джерел фінансування. Наприклад, Єрмак С. О. [1] аналізує можливості та виклики, пов'язані з використанням лізингу і факторингу як інструментів фінансування бізнесу. Гринкевич С. С., Худа У. О [2] досліджує роль державних програм підтримки підприємництва та їх вплив на доступ до фінансових ресурсів. У роботах зарубіжних авторів, зокрема, широко досліджуються питання доступу підприємств до банківського кредитування, а також альтернативні форми фінансування, такі як венчурний капітал, краудфандинг і бізнес-ангели. Наприклад, дослідження М. Джонсона висвітлює вплив венчурного капіталу на розвиток стартапів і підкреслює його важливість для інноваційних галузей. О. Бланк досліджує роль краудфандингу як нової форми залучення коштів, що особливо актуальна для малого бізнесу та стартапів. Метою дослідження є пошук основних джерел фінансування розвитку підприємницької діяльності, пошук державних програм підтримки та міжнародних інвестиції та обґрунтування основних недоліків існуючих фінансових джерел, а також пошук найбільш ефективних в несприятливих економічних умовах підходів фінансування діяльності. Розвиток бізнесу в Україні є важливою складовою економічного зростання країни. Для досягнення успіху підприємці потребують фінансових ресурсів, які можуть забезпечити стабільний розвиток та конкурентоспроможність. Україна має значний потенціал для розвитку бізнесу завдяки своєму стратегічному розташуванню, наявності природних ресурсів, кваліфікованої робочої сили та великого внутрішнього ринку. Проте, для реалізації цього потенціалу важливо забезпечити доступ до фінансових ресурсів. Проблема вибору та оптимального використання джерел фінансування є однією з найбільш актуальних для сучасних підприємств. Вирішення цієї проблеми сприятиме покращенню фінансової стійкості бізнесу, підвищенню його конкурентоспроможності та забезпеченню сталого розвитку в довгостроковій перспективі. У цій статті розглянемо основні джерела фінансування, які можуть бути використані для розвитку бізнесу в Україні. Україна пропонує широкий спектр фінансових можливостей для розвитку бізнесу, включаючи традиційні та альтернативні джерела фінансування, державні програми підтримки та міжнародні інвестиції. Використання цих можливостей дозволяє підприємцям залучати необхідний капітал для реалізації своїх проектів, сприяти економічному зростанню та створенню нових робочих місць. Важливою умовою успішного розвитку бізнесу є постійне вдосконалення інвестиційного клімату, прозорість регуляторних процесів та підтримка інновацій. Використання цих можливостей сприяє створенню інноваційних продуктів, розширенню ринків збуту та зміцненню економічного потенціалу країни. Важливо продовжувати реформування фінансового сектору та створювати сприятливі умови для залучення інвестицій, що забезпечить стабільний розвиток бізнесу в Україні.

У статті вивчено процес формування страхових резервів страховика як головного джерела інвестиційної діяльності. Уточнено призначення страхових резервів, які використовуються не тільки для інвестиційних потреб, але й для виплати страхових відшкодувань за договорами страхування у момент здійснення страхового випадку. Проаналізовано обсяги страхових резервів страхових компаній в Україні та їх частка у загальних активах страховиків за період 2018-2020 рр. Уточнено, що основна частина страхових резервів – це залучені страхові премії фізичних та юридичних осіб, кошти яких мають розміщуватися з урахуванням принципів безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. Виявлено позитивну тенденцію до зростання страхових резервів страхових компаній, що впливає на збільшення інвестиційного потенціалу. Встановлено, що негативним моментом є повільне збільшення загальних активів страховиків як джерела збільшення прибутку. Запропоновано алгоритм здійснення інвестиційної діяльності страховика. Наголошено на ризиковості використання залучених коштів як інвестиційного ресурсу, а саме технічних резервів або резервів зі страхування життя.
 Запропоновано методичний підхід до факторного аналізу формування страхових резервів страховика як ключового фінансового ресурсу для здійснення інвестиційної діяльності компанії. Використано кореляційно-регресійний аналіз, за допомогою якого визначено зв’язок між обраними факторами та встановлено їх вплив на зміну страхових резервів страховика. Вихідними даними для побудови багатофакторної моделі регресії, які впливають на формування страхових резервів страховиків, обрано реальний ВВП, індекс споживчих цін, середню облікову ставку НБУ, середнє значення індексу ПФТС, доходи населення, наявний дохід у розрахунку на одну особу. Під час дослідження встановлено мультиколінеарність між деякими факторами. Визначено, що фактор зміни реального ВВП може мати суттєвий вплив на розмір страхових резервів компаній.
 На основі факторного аналізу встановлено кореляцію між реальним ВВП України та пропорційним підвищенням страхових резервів компанії. Запропоновані сучасні напрямки розвитку інвестиційної діяльності страховика для підвищення прибутковості за інвестиціями, покращення фінансової стійкості та платоспроможності страховика, забезпечення позиції страхових компаній на небанківському ринку послуг, а також збільшення соціального ефекту щодо діяльності страхових компаній.

У статті досліджено інвестиційно-інноваційну діяльність, яка за своєю економічною сутністю є процесом вкладення фінансових ресурсів у нові ідеї, технології та проекти з метою отримання прибутку або поліпшення конкурентоспроможності підприємств. Інвестиційно-інноваційна діяльність являється процесом, що націлений на формування інвестиційних та високотехнологічних, революційних рішень у виробництві, використання результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт при створенні абсолютно нового чи модернізованого продукту чи технології. Процес управління інвестиційно-інноваційною діяльністю включає визначення стратегії інвестицій та інновацій. На цьому етапі визначаються цілі та пріоритети інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства, а також визначається обсяг та джерела фінансування. Досліджено інструменти державного регулювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства, які мають ряд причин та переваг: підвищення ефективності інвестиційної діяльності; сприяння розвитку інновацій; регулювання ринку; підтримка малого та середнього бізнесу; забезпечення сталого економічного зростання.

Кожна банківська установа прагне отримати позитивний фінансовий результат, який виступає критерієм успішності управління комерційним банком. Отриманий прибуток комерційного банку безпосередньо пов’язаний з його ефективною діяльністю. Зростання прибутку впливає як на саму банківську установу, так і на вкладників, адже є запорукою їхнього фінансового добробуту. Держава також зацікавлена в отриманні позитивного фінансового результату банку, оскільки сплачена банком сума податку на прибуток є джерелом доходів бюджету. Таким чином, прибуток відображає інтереси держави, клієнтів та персоналу банків. Тому дослідження формування та управління фінансовим результатом комерційного банку є досить актуальним питанням, оскільки від одержаного банком прибутку залежить забезпечення реальних конкурентних переваг на ринку банківських послуг та ефективність його діяльності саме в умовах економічної кризи. Тому це питання є досить актуальним для економіки України загалом.