Academic literature on the topic 'Дослідження тексту'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Дослідження тексту.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Дослідження тексту"
1
Корольова, В., та В. Самойленко. "ПРИСВЯТА Й ЕПІГРАФ ЯК КОМПОНЕНТИ ГЕТЕРОГЕННОЇ СТРУКТУРИ ХУДОЖНЬОГО ДИСКУРСУ ДЛЯ ДІТЕЙ". Journal “Ukrainian sense”, № 1 (30 листопада 2023): 34–43. http://dx.doi.org/10.15421/462204.
Full textAbstract:
Постановка проблеми. Особливого значення сьогодні набуває поняття гетерогенного тексту, що актуалізує проблему текстової неоднорідності. Художній дискурс для дітей дає змогу говорити не лише про гібридність змісту (подікодовість тексту), а й про гібридність форми, що зумовлює актуальність вивчення гетерогенності структури дискурсивного простору. Численні новітні терміноназви (креолізований текст, супертекст, полікодовий текст, мегатекст, контамінованйи текст, ізовербальний комплекс, інтерсеміотичний текст) фіксують зацікавлення лінгвістів проблемою вивчення тексту як «матерії», для якої харакетрне не лише лінійне текстове наповнення. Присвята й епіграф становлять елементи тексту, які на рівні з обов’язковим елементом (заголовком) посідають чільне місце у створенні інтегрованої єдності тексту й становлять допоміжний текст у межах мегатексту художніх творів для дітей. Вивчення функціонування аналізованих компонентів тексту в гетерогенній структурі художнього дискурсу є істотним через низку причин: 1) вони становлять сильну в тексті позицію, що через протиставлення текстовому корпусу фокусує увагу читача; 2) заголовок й епіграф чітко ілюструють сугестивність тексту, множинність інтерпретацій, залучення до семантичної структури слова додаткових повідомлень, що не входять до основного смислового ядра лінійного тексту твору.
 Мета статті – виявити специфіку функціонування епіграфа й присвяти в сучасному художньому дискурсі для дітей.
 Методи дослідження. Під час написання статті застосовано метод дистрибутивного аналізу – для вивчення окремих одиниць тексту, їхньої класифікації, дослідження зв’язків з основним текстом; описовий метод – для виділення та аналізу структури й функцій аналізованих одиниць; спостереження – для підготовки джерельної бази дослідження до подальшого опрацювання та інтерпретації проведеного аналізу.
 Основні результати дослідження. У сучасному художньому дискурсі для дітей присвята й епіграф як компоненти допоміжного тексту є функційно значущими й надають читачам змогу відчути авторську настанову й сприймати його як реальну особистість. Зв’язки епіграфів з основним текстом можуть бути імпліцитні й експліцитні. Епіграф нерідко акцентує увагу адресата, посиливши його комунікативну діяльність у зіставленні змісту епіграфа й заголовка. Серед основних функцій епіграфа виділяють інформативну й формовизначальну. В аналізованих повістях для дітей епіграфи постають як пояснення заголовка тексту або формальне обґрунтування назви твору, пояснення тексту, авторитетне посилання. Специфічним різновидом, властивим лише творам для дітей, є епіграф пов’язаний з прагненням автора максимально результативно взаємодіяти зі своїм читачем – дитиною, яка комунікує з автором через текст. Такі епіграфи передають безпосереднє звернення автора до читача з проханням дописати інформацію, якої бракує в художньому тексті.
 Не менш важливим елементом гетерогенної структури художнього тексту для дітей є присвята. Метою присвяти є залучення конкретного тексту до контексту культури. Присвята може передавати важливі соціальні сенси, виконуючи конкретне комунікативне завдання. За характером комунікації, експлікованої присвятою, виділяють меморіальні присвяти й діалогічні присвяти. За характером адресата розрізняють присвяти поліадресатні (звернені до широкої аудиторії) та моноадресатні (апельовані до конкретної особи або групи людей). За типом відносин між автором та адресатом можна розмежувати екстравертні, або соціально-орієнтовані, присвяти (у них здійснюється ідентифікація автора з певною соціальною або локальною групою) та інтровертні, або орієнтовані на особисту сферу, посвячення, пов’язані з вираженням різноманітних інтенцій стосовно близьких.
 Висновки і перспективи. Отже, факультативні елементи допоміжного тексту (епіграф і присвята) здійснюють значний вплив на думки й почуття свого адресата через різноманітність засобів, якими ці елементи виражені, та функцій, які вони можуть виконувати у художньому тексті. Епіграф постає компонентом, який апелює до вихідного тексту та програмує мережу пов’язаних асоціацій, а отже, спрямований і на текст твору, і на текст джерела. Окрім того, характер зв’язків між текстом й епіграфом взаємонапрямний. Отже, навіть попри простішу організацію зв’язків епіграфа й тексту, процес їхнього розширування для дитини є творчим. Не менш важливою в комунікації «автор – читач» є присвята, що вирізняється в досліджених творах і функційно (висловити вдячність певним особам або спонувати читача до певної дії), і структурно (у текстах використані непоширені й поширені присвяти). Специфічними у творах для дітей є присвяти, унаочнені зверненням до дитини з проханням дописати інформацію, якої бракує в тексті. Перспективу подальших наукових розвідок вбачаємо в докладному аналізі допоміжного тексту у художніх творах дитячих письменників Дніпропетровщини.
2
Матковська, Г. О., та Ю. Г. Карачун. "ЛІНГВАЛЬНА АКТУАЛІЗАЦІЯ КОМПОЗИЦІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ". Nova fìlologìâ, № 90 (28 серпня 2023): 64–68. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-9.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню особливостей мовної актуалізації неоднорідності композиційно-мовленнєвої структури сучасного англійськомовного художнього тексту. Художній оповідний текст утворюється в результаті поєднання двох площин – текстів оповідача й персонажа; текст оповідача формує сукупність композиційно-мовленнєвих форм – фрагментів тексту, наділених змістово-тематичною однорідністю, яка заснована на особливостях предмету зображення й використанні типових лексико-семантичних і граматико-синтаксичних засобів. Матеріалом дослідження слугували тексти романів К. Ісігуро «Klara and the Sun» й «Utopia Avenue» Д. Мітчела, з яких методом суцільної вибірки здійснено відбір контекстуалізованих фрагментів, що репрезентують неоднорідні композиційно-мовленнєві форми. Використовуючи компонентний, лінгвостилістичний, текстово-інтерпретаційний аналіз, встановлено головні типи й лінгвальні параметри актуалізації композиційно-мовленнєвої неоднорідності в художніх текстах. Встановлено критерії визначення композиційно-мовленнєвої форми – тематичний і лінгвальний; головні семантичні типи композиційно-мовленнєвих форм у досліджених текстах – розповідь, опис і роздум; структурні типи –композиційні макроформи й мікроформи; форми неоднорідності – контамінація, інтерференція й змішаний тип. Композиційно-мовленнєва неоднорідність актуалізується шляхом поєднання різних семантичних типів композиційно- мовленнєвих форм у межах плану авторської оповіді; через інтерферування домінантної композиційно-мовленнєвої форми авторського мовлення елементами мовлення персонажів за допомогою засобів прямого, невласне-прямого або непрямого мовлення; або шляхом їхнього поєднання у різних співвідношеннях. В досліджених текстах найбільш репрезентативними є контаміновані форми, які поєднують домінантну макроформу розповіді з мікроформами роздуму, а також контаміновано-інтерферовані форми розповіді з фрагментами опису й елементами прямого або невласне-прямого мовлення. Найменш репрезентативні – описи з елементами персонажного мовлення.
3
Петухова, О. І., та А. В. Говорун. "ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ". Nova fìlologìâ, № 91 (5 грудня 2023): 81–86. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-10.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню мовних особливостей автентичних англійських рекламних текстів. Актуальність дослідження визначається значенням і поширеністю реклами в сучасному суспільстві, а також необхідністю дослідження й осмислення сфер її впливу, які багато в чому визначають лінгвістичні особливості англійських рекламних текстів. Мета дослідження полягає у виявленні та описі найуживаніших лінгвістичних особливостей рекламних текстів. У статті використано такі методи дослідження, як описовий, структурний, а також метод контекстуального аналізу. Методи дослідження визначені специфікою предмета дослідження та поставленими завданнями. Об’єктом дослідження виступають автентичні тексти англомовної реклами. Предметом цього дослідження є лінгвістичні особливості рекламних текстів, а саме синтаксис автентичного англійського рекламного тексту. Авторами статті проаналізовано особливості рекламного тексту та визначено його місце в системі комунікації, виявлено найважливіші лінгвістичні особливості рекламного тексту, що реалізують його маніпулятивний потенціал. Відповідно до аналізу структури автентичних англомовних рекламних текстів з’ясовано, що вони постають як складна семіотична єдність та є послідовністю знакових одиниць, що виражені за допомогою структурних елементів, головними з-поміж яких є заголовок, основний текст, слоган. Авторами статті встановлено, що в автентичних англомовних рекламних текстах представлено такі синтаксичні прийоми та засоби виразності, як односкладові та однослівні речення, анафора, епіфора, парцеляція, паралельні конструкції, замовчування, питальні й окличні речення. Важливою характеристикою рекламних текстів на синтаксичному рівні є вживання дієслів у наказовому способі, що значно посилює динамічність рекламного повідомлення.
4
Соколова, Ірина Валентинівна. "РЕАЛІЗАЦІЯ КАТЕГОРІЇ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В ЮРИДИЧНИХ ТЕКСТАХ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 4 (22 грудня 2023): 47–51. http://dx.doi.org/10.32782/philspu/2023.4.10.
Full textAbstract:
Забезпечення високоякісного перекладу юридичних текстів у сферах міжнародного та порівняльного права є одним з викликів сучасного правового суспільства. Це завдання зумовлене розширенням міжнародних стосунків та перспективами вступу України до ЄС. Саме цим визначається актуальність нашого дослідження, яке ставить на меті аналіз функціонування категорії інтертекстуальності в текстах оригіналів та текстах перекладів законів та законодавчих актів ЄС і України. Дійшли висновку, що категорія інтертекстуальності є базовою категорією в процесі текстової комунікації у сфері міжнародного і порівняльного права. У цій статті розглядаються засоби реалізації категорії інтертекстуальності на експліцитному рівні юридичних текстів українською та англійською мовами. Пряме цитування інших законів, а також посилання на тексти законів на полях, що здійснювалось задля тлумачення законів середньовіччя, вже не є засобом пояснення, який широко використовується в текстах сучасних законів. Відмова від використання цього засобу слугує забезпеченням компресії тексту. Цитування та посилання на інші тексти в тому обсязі, в якому вони є, стало можливим лише протягом двох останніх десятирічь завдяки технічній можливості гіперпосилання. Особливо важливою функцією гіперпосилання є для текстів перекладів юридичних актів та законів, оскільки вони забезпечують тлумачення документів і вносять вагомий внесок в їх розуміння. Одним із поширених засобів реалізації категорії інтертекстуальності в юридичних текстах є внутрішні посилання, тобто посилання на статтю або пункт цього закону, на додаток. Використання гіперпосилань робить весь сучасний процес наукових досліджень інтертекстом, що своєю чергою забезпечує можливість розуміння мови порівняльного права. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності забезпечують своєрідний діалог між текстом оригіналу і текстом перекладу. Текст закону мовою оригіналу, текст перекладу та інтерпретація тексту закону реципієнтом створюють єдиний інтер- текст. Засоби реалізації категорії інтертекстуальності здійснюють, своєю чергою, забезпечення ефективності інтерпретації та розуміння текстів законів.
5
Грицюк, Юрій, та Тетяна Дяк. "Обновленное содержание образования: дослідження ідіолекту письменника: корпуснобазований підхід". InterConf, № 48(213) (19 серпня 2024): 165–71. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.19-20.08.2024.015.
Full textAbstract:
У роботі досліджено та обґрунтувано застосування корпуснобазованого підходу до аналізу ідіолекту письменника. Зокрема, наведено визначення терміна «ідіолект» та його особливостей, описано роль корпусних даних у виявленні та аналізі мовних особливостей, характерних для стилю письменника. У ході дослідження унікального лінгвістичного характеру письма Дена Брауна на матеріалі корпусу текстів англомовних романів «Inferno», «The Da Vinci Code», здійснено статистичний аналіз таких характеристик, як обсяг тексту, обсяг словника, різноманітність словника, середня частота слів у тексті, кількість гапаксів, винятковість тексту та словника, кількість високочастотних слів та індекс концентрації в тексті та словнику. Використовуючи статистичний метод, виявлено закономірності та взаємозв'язки в текстах, які сприяють формуванню авторського ідіолекту.
6
Makarenko, Oleksii Volodymyrovych. "ПСАЛМОВІ МОТЕТИ ОРЛАНДО ДІ ЛАССО: ЩОДО ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕКСТУ Й МУЗИКИ". Музичне мистецтво і культура 2, № 31 (2021): 82–93. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2020-31-2-7.
Full textAbstract:
Мета дослідження – розглянути особливості, послідовність і логіку втілення текстів псалмів у мотетах Орландо ді Лассо. Методологія дослідження. У дослідженні використовується метод семантичного аналізу музичного твору, що дає змогу від найдрібніших змістових еле- ментів прослідкувати структуру й логіку розгортання творів на псал- мові тексти. Наукова новизна. Уперше пропонується алгоритм побудови та порівняння структурно-семантичних моделей псалмових текстів і творів музичного мистецтва на їх основі. Висновки. При теоретичному аналізі мотетів на псалмові тексти виникає проблема багатошаровості структурно-семантичної моделі: 1) молитовна ситуація формує струк- турно-семантичну модель поетичного тексту; 2) поетичний текст, у свою чергу, стає вторинною ідеєю для структурно-семантичної мо- делі музичного тексту (у нашому випадку мотетів доби Відродження). Зберігаючи основні контури загальної структурно-семантичної моделі псалма, у творах Орландо ді Лассо формує якісно нові щодо поетичного тексту різновиди структурно-семантичних моделей музичних текстів мотетів, у більшості випадків слідуючи шляхом ускладнення, збагачен- ня змісту при спрощенні вербального тексту, додавання нових аспектів. Для проаналізованих мотетів Орландо ді Лассо взагалі характерно не тільки якнайповніше відображення змісту псалмів, а й певне розширен- ня семантичного поля окремих семантем, упритул до формування до- даткових змістів. Це дає змогу говорити про авторське коментування біблійного тексту силами музики. Більше того, структурно-семантич- ні моделі псалмів у мотетах Орландо ді Лассо можуть бути виявлені як на рівні циклів (коли мотети являють собою низку частин відносно повного псалмового тексту), так і в деяких випадках на рівні окремих композицій (коли композитор відображує структурно-семантичну мо- дель усього псалма ніби конспективно, у рамках лише однієї частини; або зіставляє її з іншими текстами).
7
АРХІПОВА, Ірина. "АВТОКОМЕНТАР ДО ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ЯК ГІПЕРТЕКСТОВА СТРУКТУРА". Актуальні питання іноземної філології, № 20 (25 жовтня 2024): 3–8. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2024-20-1.
Full textAbstract:
Дослідження розглядає явище авторського коментаря у літературних текстах як складову гіпертекстової структури, маючи на меті розкриття його ролі та функцій у формуванні сприйняття та інтерпретації читачем. З урахуванням того, що сучасний літературний аналіз все більше зосереджується на інтертекстуальності, це дослідження вносить свій внесок у глибше розуміння того, як авторські коментарі взаємодіють з читачами та збагачують текстовий досвід. Сучасні дослідження у сфері інтертекстуальності фокусуються на тому, як автокоментарі впливають на сприйняття та інтерпретацію літературних текстів. Деякі з них вказують на те, що автокоментарі можуть допомагати краще розуміти та асимілювати зміст, служачи функцією орієнтації та пояснення складних аспектів тексту, інші дослідження концентруються на емпіричних методах, таких як психолінгвістичні експерименти, для визначення впливу автокоментарів на читачів. У статті підкреслюється важливість авторського коментаря у сприянні комунікації між авторами та читачами, розширюючи наше уявлення про літературні твори як складні інформаційні системи. Аналізуючи різноманітні форми авторського коментаря, включаючи явні та неявні прояви, у дослідженні описані механізми, за допомогою яких автори взаємодіють із своєю аудиторією та виражають нюансовані погляди у своїх текстах. За допомогою лінгвістичного аналізу та текстової інтерпретації, дослідження визначає комунікативні функції авторського коментаря, розкриваючи його роль у керуванні розумінням читача та викликанні емоційних реакцій. Авторський коментар – це певне витлумачення автором художнього тексту, зокрема слів, фрагментів чи сюжетних ліній свого твору. Текст авторського коментаря будується відповідно до логічного розгортання інформації, частина якої є додатковою для розуміння конкретного текстового фрагмента, але не зайвою для того, щоб читач уловив головну інформативну лінію, здатну позначитися на смисловій структурі основного художнього тексту. Перспективи включають подальше дослідження взаємодії між авторськими коментарями та читачами, розгляд психолінгвістичних аспектів, а також аналіз ролі коментарів у різних жанрах та епохах літератури.
8
БАЙЛЮК, Наталія, та Олена ТРЕТЬЯК. "ТРАНСФОРМАЦІЯ ТЕКСТУ ПІСНІ DIE GEDANKEN SIND FREI ВІД ПОЧАТКУ ЇЇ СТВОРЕННЯ ДО СЬОГОДЕННЯ". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 45 (22 вересня 2021): 30–40. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.45.3.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано трансформацію тексту пісні Die Gedanken sind frei від початку її створення до сьогодення. Трансформація пісен- них текстів є одним з актуальних питань у літературознавстві. Кардинальні зміни суспільно-політичних орієнтирів, потреба виділення нових понять і явищ, посилення експресивних функцій мови сприяли індивідуально-авторському пере- осмисленню пісенних текстів. Актуальність дослідження полягає в аналізі та всебічному дослідженні трансформації тексту пісні. Мета цього дослідження у сфері літературознавства полягала у з’ясуванні історії виникнення пісні, дослідженні змін синтаксичних, семантичних та морфологічних, у порівнянні, зіставленні та аналізі різних варіантів тексту пісні, визначенні їх місця та часу друку; пошуку та зібранні авторських та колективних видань, у яких була надру- кована пісня; у перекладі деяких елементів, які пояснюють трансформацію тек- сту пісні в різних виданнях, а також використання пісні у певних суспільних сферах та історичному часі. Аналіз трансформації тексту відобразив зміни, які відбулися з піснею протягом сорока двох років (приблизно з 1800 та до 1842 р.), а також усі інші зміни, які зазнав текст пісні в письмовому незафіксованому вигляді та усному відтворенні. Із нашого дослідження випливає, що пісня зазнала таких змін, як пропуск першої та п’ятої строф початкового варіанту, переміна строф місцями, додавання нових строф, їх присвоєння певним персонажам та голосам (на прикладі тексту 1806 р., опублікованого Арнімом та Брентано), у публікації 1842 р. з’являється епіграф середньоверхньонімецькою мовою, текст пісні зазнає фонетичних, морфемних, семантичних, лексичних, граматичних та пунктуаційних змін. На завершення варто сказати, що, незважаючи на всі вищевказані зміни, пісня завжди була символічною у часи політичних негараздів: вона виражала прагнення до свободи, незалежності, виступала у ролі протесту, а також уселяла впевненість та піднімала дух народу.
9
ЗІРКА, Віра Василіївна. "РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ ЯК НОСІЙ КУЛЬТУРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ СХІДНОСЛОВЯНСЬКИХ НАРОДІВ ТА АРАБСЬКОГО СВІТУ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237839.
Full textAbstract:
Предметом обговорення статті є рекламний текст як носій інформації арабського світу, культурних цінностей, ментальності народу. Мета статті — ідентифікація арабських найменувань в рекламних текстах східнослов’ янських мов з позиції лінгвокультурології. У разі правильної розстановки лексичних засобів, з використанням арабізмів, текст стає переконливим, впливовим, маніпулятивним. Об’єкт дослідження — національно-культурна своєрідність арабізмів — російськомовних найменувань арабського походження, що функціюють у рекламних текстах. Результатом дослідження стало виявлення різноманітних арабізмів у рекламі, що відбиває лінгвокультурну картину світу запозичень у рекламному дискурсі. У роботі використано описовий метод, а також методи семантичного і лінгвокультурологічного аналізу. Висновок: у створенні рекламного тексту найважливіша роль належить лексиці залучення уваги, а також соціокультурному компоненту для правильного світосприйняття і світорозуміння реклами. Практичне значення: арабські найменування є складовими частинами семантичних і лінгвокульторологічних концептів, вони відіграють значну роль у рекламній картині світу носіїв східнослов’янських мов, відображають культуру та світогляд арабського світу, беруть участь у створенні впливового рекламного тексту.
10
Skorobohatova, O. О., I. I. Stepanchenko та M. V. Orobinska. "ПАРАДИГМАТИЧНА СИСТЕМА ГРАМАТИЧНИХ ОДИНИЦЬ (НА МАТЕРІАЛІ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ)". Лінгвістичні дослідження, № 56 (2022): 244–55. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2022.56.18.
Full textAbstract:
Усі морфологічні категорії демонструють парадигматичну реалізацію в поетичному тексті. Бінарні категорії частіше репрезентовані як протиставлення, хоча вони також беруть участь у складніших взаємодіях, забезпечуючи стійкі змістові наповнення. Багаточленні категорії зазвичай передають значення додатковості та повноти. У разі віддаленої послідовної реалізації вони можуть виступати як засоби розвитку ліричного сюжету. Мета цієї статті – опис граматичних парадигм, що функціюють у поетичних текстах. Граматична парадигма представлена у вигляді парних зіставлень у російському поетичному тексті нового й новітнього часів. Ці зіставлення утворюють семантичну єдність або опозиції, а поліноміальні комплекси об’єднуються в блоки. Контекстно-інтерпретаційний аналіз віршів та їх фрагментів дав змогу виділити стійке значення “повноти”, пов’язане з репрезентацією часової, родової та відмінкової парадигм, а також виокремити значення, утворені реалізацією бінарних граматичних або парних елементів багаточленних парадигм. У тексті відбувається конкретизація граматичних парадигматичних значень. Вона пов’язана з розв’язанням поетичного “суперзавдання”, відчувається читачем у процесі сприйняття тексту як особливий поетичний засіб. Російський поетичний текст демонструє чимало прикладів такого використання системних можливостей граматичного рівня мови. Проаналізований матеріал засвідчує, що повнота категоріальної парадигми в поетичному тексті передає значення цілісності, універсальності, багатства й різноманіття названого. Послідовне розгортання парадигматичних граматичних форм може бути способом розвитку ліричного сюжету в поетичній оповіді. Перспективою дослідження вважаємо комплексний опис парадигмальних можливостей лексико-граматичної організації поетичного тексту. Принципова відкритість лексичного парадигмального ряду, кінцева кількість граматичних категорій при варіативності поєднань та креативних уявлень створюють надзвичайно цікаве коло віршованих реалізацій, дослідження яких пов’язане з вивченням мовленнєвої діяльності.
Dissertations / Theses on the topic "Дослідження тексту"
1
Кириченко, Римма Вікторівна. "Дослідження проблеми розуміння тексту студентами". Thesis, ПГА, 2013. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/3029.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретичні підходи проблеми розуміння тексту, проаналізовані наукові погляди розвитку читацької компетентності у студентів, розкрито зміст основних понять даної проблематики. Результати досліджень можуть бути використані викладачами і студентами вищих навчальних закладів для поліпшення роботи з текстом.<br>В статье рассмотрены теоретические подходы проблемы понимания текста, проанализированы научные взгляды развития читательской компетентности у студентов, раскрыто содержание основных понятий данной проблематики. Результаты исследований могут быть использованы преподавателями и студентами высших учебных заведений для улучшения работы с текстом.
2
Г, Венетікідіс П. "ПІДХІД ДО КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІСТУ ТЕКСТУ". Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19707.
Full textAbstract:
Основна увага була зосереджена на проблемі вираження і концептуалізації підходу професійної групи на лінгвістичному рівні. Сукупність різних прийомів аналізу тексту і його мовних засобів, за допомогою яких в стилістиці формуються знання про закономірності функціонування мови в різних сферах спілкування; способи теоретичного освоєння спостережуваного і виявленого в процесі дослідження.
3
Павлова, Т. С. "Метафізика філософського тексту та методологія філософського дослідження". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/11822.
Full text
4
Опанасюк, Валентина Володимирівна, Валентина Владимировна Опанасюк та Valentyna Volodymyrivna Opanasiuk. "Етнометодологія як спосіб дослідження тексту: розширення меж пізнання в суспільствознавчих науках". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3735.
Full text
5
Реджепова, А. "Работа с клоуз-текстом при изучении темы «Имя существительное» в 6 классе". Thesis, Сумский государственный университет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77317.
Full textAbstract:
Исследование текста как речевой данности сегодня выдвигается в
лингводидактике на первый план. На уроках русского языка школьники
учатся проникать в смысл текста через его языковую ткань, замечать,
как язык служит выражению мысли, что, несомненно, является
ступенькой в достижении главной цели – в обучении учащихся свободно
владеть языком в устной и письменной форме [2, с. 5]. В последние
годы появились новые, заслуживающие внимания приёмы работы с
текстом, дающие учителю возможность на основе текста вести более
глубокую работу по совершенствованию коммуникативных
способностей учащихся. Одним из таких приёмов является
использование клоуз-текста.
6
Мосієнко, Р. М. "Дослідження та розробка методів аналізу рукописного тексту на основі гібридних нейромереж". Thesis, ХНУРЕ, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20300.
Full textAbstract:
Об’єктом досліджень є розробка системи для розпізнавання рукописних символів. Предметом досліджень кваліфікаційної роботи є інформаційні технології і методи аналізу рукописного тексту.
Мета досліджень: провести огляд та дослідження предметної області, дослідити існуючі методи розпізнавання й аналізу рукописних текстів. Метою кваліфікаційної роботи є розробка системи для дослідження методів розпізнавання відсканованих зображень з рукописним текстом в автономному режимі. Методи дослідження – системний аналіз (для виділення окремих блоків для роботи з розробкою системи та дослідження алгоритмів розробки), аналогія (для дослідження роботи та визначення недоліків подібних систем прогнозування).
7
Пташинський, Ростислав Ігорович, Ростислав Игоревич Пташинский та Rostyslav Ptashynskyi. "Створення та дослідження автоматизованої системи аналізу відгуків користувачів Інтернет-сервісів". Магістерська робота, ЗДІА, 2018. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/360.
Full textAbstract:
Пташинський, Р. І. Створення та дослідження автоматизованої системи аналізу відгуків користувачів Інтернет-сервісів [Електронний ресурс] : роботи для здобуття ступеня магістра ; спец. : 121 – інженерія програмного забезпечення / Р. І. Пташинський ; ЗДІА ; наук. кер. В. І. Попівщий . – Запоріжжя , 2018 . - 116 с.<br>UK : Мета роботи – створення автоматизованої системи збору , аналізу та відображення даних на основі відгуків про товари, послуги, сервіси на базі яких користувач може робити вибір про користування, чи покупку тої чи іншої продукції, сервісу.
Результатом роботи є зібрані відгуки про товари чи послуги певної категорії (одиниці продукції) або вибірки товарів однієї категорії. Аналіз та класифікація відгуків, їх обробка та подальше візуальне представлення результатів у зрозумілому для користувача вигляді.
Галузь застосування охоплює як власників , менеджерів та розробників Інтернет сайтів та Інтернет-сервісів, так і простих користувачів які можуть обрати потрібний їм товар переконавшись у правильності або невірності свого вибору базуючись на відгуках .<br>RU : Цель работы – создание автоматизированной системы сбора, анализа и отображения данных на основе отзывов о товарах, услугах, сервисах на базе которых пользователь может делать выбор о использовании или покупке той или иной продукции, сервиса.
Результатом работы являются собранные отзывы о товарах или услугах определенной категории (единицы продукции) или выборки товаров одной категории. Анализ и классификация отзывов, их обработка и дальнейшее визуальное представление результатов в понятном для пользователя виде.
Область применения охватывает как владельцев, менеджеров и разработчиков Интернет сайтов и Интернет-сервисов, так и простых пользователей, которые могут выбрать нужный им товар убедившись в правильности или неверности своего выбора основываясь на отзывах.<br>EN : The purpose of the work is to create an automated system for collecting, analyzing and displaying data based on reviews of products, services, services on the basis of which the user can make choices about the use, or purchase of one or another product, service.
As a result of the work, there are collected reviews of products or services of a certain category (units of product) or a sample of goods of one category. Analysis and classification of reviews, their processing and further visual presentation of the results in a user-understandable way.
The scope of application covers both owners, managers and developers of Internet sites and Internet services, as well as ordinary users who can choose the product they need, making sure the correctness or falsity of their choices is based on reviews.
8
Бабич, Микола Валерійович. "Дослідження систем аналізу великих масивів неструктурованих даних". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/26806.
Full textAbstract:
Обсяг магістерської дисертації складає 85 сторінок, зокрема 20 ілюстрації, 14 таблицю, 6 формул та … джерело інформації.
Актуальність теми. За думкою експертів, більше ніж 85% даних формуються у неструктурованій формі. До неструктурованих даних можна віднести текст, мультимедія (відео, голос, зображення), тобто це дані, які не мають заздалегідь визначеної структури, або не організована у встановленому порядку. Це все призводить до труднощів аналізу, особливо у випадку використання традиційного програмного забезпечення, яке призначене для роботи зі структурованими даними. Повсякчас, у неструктурованих даних можливо знайти більш цікаві та потенційно більш ціні експертні оцінки, висновки. Особливо, якщо брати до уваги бурхливих розвиток гаджетів і IoT, які формують величезні потоки трафіку, які необхідно обробити.
Тема магістерської дисертації є актуальною, тому що незважаючи на бурхливий розвиток Big Data, технологія тільки на початку свого розвитку і з кожним роком кількість питань тільки збільшується. В обробці неструктурованих даних, перш за все зацікавлений бізнес, тому що з розвитком соціальних мереж кількість актуального неструктурованого контенту зростає і обробляти інформацію вручну не під силу. Саме тому перед дослідниками постає питання автоматичної обробки та класифікації тексту.
Метою випускної кваліфікованої роботи є дослідження алгоритмів аналізу неструктурованої та слабо структурованої інформації та створення класифікатору тексту за допомогою середовища моделювання SPSS Modeler.
Відповідно до поставленої мети були сформульовані такі завдання:
– розглянути основні алгоритми аналізу неструктурованої та слабоструктурованої інформації;
– виробити критерії оцінки алгоритмів неструктурованої та слабоструктурованої інформації;
– розробити класифікатор тексту на основі процесу CRISP-DM;
– реалізувати класифікатор тексту у середовищі моделювання SPSS Modeler;
– протестувати роботу моделі.
Об’єктом дослідження є неструктуровані дані.
Предметом дослідження є алгоритми аналізу неструктурованої та слабоструктурованої інформаціх.
Методи дослідження. В ході роботи були використані: методи теоретичного дослідження, емпіричний підхід, методи логічного проектування та процедурної алгоритмізації, прийоми динамічного програмування.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднено в ході міжнародної науково-практичної конференції «Наука та освіта: ключові питання сучасності», 2018. (м. Чернігів)
Публікації. Основні положення і результати дисертаційної роботи знайшли своє відображення на Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та освіта: ключові питання сучасності», 2018. (м. Чернігів).<br>The work contains 85 pages, 20 illustrations, 14 table, 6 formulas and … sources.
Relevance of the topic. According to experts, more than 85% of data is formed in an unstructured form. Unstructured data can include text, multimedia (video, voice, image), it is data that does not have a predefined structure, or not organized in the prescribed manner. All this leads to difficulty in analysis, especially when using traditional software that is designed to work with structured data. At all times, it is possible to find more interesting and potentially more valuable expert assessments, conclusions in unstructured data. Especially we see the rapid development of gadgets and IoT that form huge traffic flows that need to be processed.
The topic of the master's thesis is relevant, because despite the rapid development of Big Data, technology is only at the beginning of its development, and with each passing year the number of questions only increases. In the processing of unstructured data, primarily interested in business, as the development of social networks the amount of actual unstructured content increases and handled manual information is not feasible. That is why researchers are faced with the question of automatic processing and classification of the text.
The purpose of the thesis is to develop the algorithms for analysis of unstructured and poorly structured information and to create a text classifier using the SPSS Modeler simulation environment.
In accordance with the stated goal, the following objectives were formulated:
- to consider the basic algorithms of analysis of unstructured and poorly structured data;
- to develop criteria for evaluating algorithms of unstructured and poorly structured data;
- develop a text classifier based on the CRISP-DM process;
- to implement the text classifier in the SPSS Modeler simulation environment;
- test the model work.
The object of research is an unstructured data.
The subject of research are algorithms for analysis of unstructured and poorly structured data.
Research methods. In the course of the work were used: methods of theoretical research, empirical approach, methods of logical design and procedural algorithmization, techniques of dynamic programming.
Approbation of the results of the dissertation. The main results of the dissertation research was published during the iternational scientific and practical conference "Science and education: key issues of our time", 2018. (Chernihiv)
9
Курило, Галина Володимирівна, Галина Владимировна Курило, Halyna Volodymyrivna Kurylo та Ю. Федоренко. "Рекламний текст як предмет дослідження гендерної лінгвістики". Thesis, Видавництво СумДУ, 2009. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/16929.
Full text
10
Чуланова, Галина Валеріївна, Галина Валериевна Чуланова, Halyna Valeriivna Chulanova та О. Лісовенко. "Текст-анонс як об'єкт прагмалінгвістичних досліджень". Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14613.
Full textBooks on the topic "Дослідження тексту"
1
Петренко, Олександр Євграфович, Олександр Олександрович Редчук та Микола Пантелеймонович Бондар. Михайло Петренко: Життя і творчість: Художні тексти, дослідження, документи. Фенікс, 2013.
Find full text
2
Аркуша, Лариса Ігорівна, Наталія Олександрівна Федчун, Олег Вікторович Дикий, Ігор Вікторович Загородній та Марія Олегівна Д’ячкова. Кримінологічні теорії, емпіричні дослідження та превентивні практики : навч.-метод. посібник. Одеса : Фенікс, 2021. http://dx.doi.org/10.32837/11300.16150.
Full textAbstract:
В навчально-методичному посібнику висвітлені сучасні теоретико-методологічні тенденції кримінологічної науки, а саме: гносеологічні, онтологічні та праксеологічні аспекти теорій злочинності на сучасному етапі розвитку кримінологічної науки та з точки зору історичної ретроспективи; провідні методи, техніки та напрямки сучасних кримінологічних досліджень; стратегії протидії злочинності та шляхи впровадження превентивних заходів у практику кримінальної юстиції У посібнику наводяться скорочені тексти лекцій, плани практичних занять, завдання для самостійної роботи, перелік навчальних тем та питань для підсумкового контролю знань та вмінь. Зібрано перелік спеціальної літератури та Інтернет-ресурсів, корисних для продукування нових ідей, релевантних потребам превентивної діяльності. Розраховано для здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії (денної, вечірньої та заочної форми навчання) Національного університету «Одеська юридична академія» за спеціальністю 081 «Право».
3
Варданян, М. В. Актуальні проблеми світового перекладознавства. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6202.
Full textAbstract:
Посібник «Актуальні проблеми світового перекладознавства» адресований магістрам спеціальності 035 Філологія. Германські мови і літератури (переклад включно) для покращення самостійного опанування профільного курсу. Цьому сприяють основні складові посібника: теоретичний блок, завдання для практичного опрацювання, самостійної роботи, термінологічний словник, анотовані біографії, схема перекладознавчого аналізу тексту. Така структура посібника має на меті поглибити знання магістрів із теорії та історії перекладу, осмислити провідний досвід світового перекладознавства. Це сприятиме удосконаленню фахової компетентності магістрів, розширить уявлення про перекладознавство як предмет наукових досліджень та академічну дисципліну, представлені в західних теоріях Л. Венуті, Ж.-П. Віне та Ж. Дарбельне, Г. Вермеєра, Д. Голмса, І. Евен-Зохара, В. Коллера, М. Кроніна, А. Лефевра, К. Майєр, Ю. Найди, Е. Піма, Д. Селескович, Г. Співак, Г. Турі та інших. Після завершення курсу передбачається, що магістри зможуть критично осмислювати історичні надбання та новітні досягнення філологічної науки, аналізувати, порівнювати, класифікувати різні напрями і школи у перекладознавстві, характеризуватимуть теоретичні засади (концепції, категорії, підходи) західного перекладознавства, орієнтуватимуться в різних перекладацьких напрямах і школах, вільно користуватимуться перекладацькою термінологією, перекладати тексти різних стилів і жанрів, формулювати узагальнення на основі самостійно опрацьованих даних.
4
Пехньо, В. І. Конференція молодих вчених ІЗНХ -2021 (24-25 листопада 2021 року): збірник тез доповідей. ІЗНХ ім. В.І. Вернадського НАН України, 2021. http://dx.doi.org/10.33609/j.ucj.2021.11.1-98.
Full textAbstract:
Збірник містить тези доповідей, які було представлено на конференції молодих вчених ІЗНХ -2021, що відбулась 24-25листопада 2021 року. в ІЗНХ ім. В.І. Вернадського НАН України. Тези відображають результати досліджень молодих дослідників у галузях неорганічної, фізичної хімії та електрохімії. Текст тез подано в авторській редакції.
5
Пехньо, В. І. Конференція молодих вчених ІЗНХ -2022 (02 грудня 2022 року): збірник тез доповідей. ІЗНХ ім. В.І. Вернадського НАН України, 2022. http://dx.doi.org/10.33609/j.ucj.2022.11.1-98.
Full textAbstract:
Збірник містить тези доповідей, які було представлено на конференції молодих вчених ІЗНХ -2022, що відбулась 02 грудня 2022 року. в ІЗНХ ім. В.І. Вернадського НАН України. Тези відображають результати досліджень молодих дослідників у галузях неорганічної, фізичної хімії та електрохімії. Текст тез подано в авторській редакції.
6
Пехньо, В. І. Конференція молодих вчених ІЗНХ -2023 (30 травня 2023 року): збірник тез доповідей. ІЗНХ ім. В.І. Вернадського НАН України, 2023. http://dx.doi.org/10.33609/j.ucj.2023.11.1-59.
Full textAbstract:
Збірник містить тези доповідей, які було представлено на конференції молодих вчених ІЗНХ -2023, що відбулась 30 травня 2023 року. в ІЗНХ ім. В.І. Вернадського НАН України. Тези відображають результати досліджень молодих дослідників у галузях неорганічної, фізичної хімії, нанохімії та електрохімії. Текст тез подано в авторській редакції.
7
Рудько, Сергій, ред. Україна на світовому туристичному ринку. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/24.02.2021.
Full textAbstract:
Збірник містить студентські наукові дослідження, підготовлені слухачами і слухачками університетського курсу «Україна на світовому туристичному ринку». Є частиною мультимедійного студентського проєкту, у межах якого також створено цикл відеопрезентацій на Youtube-каналі про сучасні види туризму в Україні. В опублікованих статтях розкрито сучасний стан і динаміку розвитку українського туристичного ринку, місце України на світовому ринку туризму, актуальні проблеми і тенденції таких видів туризму, як: лікувально-оздоровчий, спортивний, діловий, релігійний і паломницький, темний та енотуризм. Особливістю збірника є те, що кожна публікація містить QR-код із лінком на відео на YouTube, яке аудіовізуально доповнює текст.
8
Мамич, М. В., О. В. Шевченко-Бітенська та А. А. Кісельова. Основи наукових досліджень та академічна доброчесність : практикум для підготовки до аудит. занять та самост. роботи здобувачів першого (бакалавр.) рівня вищої освіти галузі знань 03 «Гуманіт. науки», спец. 035 «Філологія» [Електрон ний ресурс]. Одеса : Фенікс, 2024. http://dx.doi.org/10.32837/11300.27423.
Full textAbstract:
У практикумі пропонується тематика лекційних і практичних занять, творчі завдання до практичних занять, питання до обговорення, зразки завдань для самостійної роботи, перелік джерел, а також комплекс творчих завдань для самостійного виконання, спрямований на вироблення навичок роботи з науковим текстом і створення власного наукового продукту. Практикум підготовлено відповідно до освітньої програми вищої освіти за спеціальністю 035 «Філологія» і рекомендовано використовувати у навчальній роботі при підготовці фахівців за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти.
9
Шевчук, Дмитро, та Олександра Вісич, ред. Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема: колективна монографія. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022. http://dx.doi.org/10.25264/978-617-8041-15-1.
Full textAbstract:
Книга присвячена творчості відомого польського письменника-фантаста Станіслава Лема. Наукові розвідки, що представлені в книзі, були презентовані на міжнародній конференції «Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема», організованої Національним університетом “Острозька академія” спільно із Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку. Запропоновані студії присвячені постаті Лема у контексті сучасної культури, його світоглядним орієнтирам та філософському підґрунтю фантастичних творів, ідентичнісним координатам письменника на перехресті його літературної, філософської та футурологічної іпостасей. У фокусі досліджень перебувають найвідоміші твори автора, які висвітлено у різних теоретико-методологічних аспектах. Зокрема, проаналізовано україномовні переклади окремих текстів Лема, естетику кіберпанку на матеріалі його оповідань, художню реалізацію апокаліптичних мотивів; деструкцію детективного жанру в доробку автора. Великий спектр інтерпретацій отримав роман Соляріс. Книга буде цікавою для дослідників сучасної фантастичної літератури та широкого кола читачів.
Book chapters on the topic "Дослідження тексту"
1
Лукашов, Д., та А. Федосєєнко. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ І МОДЕЛЕЙ СЕМАНТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ". У Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті. Т. 7 : Конференція "Комп’ютерний зір, системний аналіз та математичне моделювання". Press of the Kharkiv National University of Radioelectronics, 2024. http://dx.doi.org/10.30837/iyf.cvsamm.2024.006.
Full text
2
Смолярчук, С., та О. Турута. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ АВТОМАТИЧНОГО РЕЗЮМУВАННЯ ТЕКСТІВ НОВИН". У Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті. Т. 6 : Конференція "Інформаційні інтелектуальні системи". Press of the Kharkiv National University of Radioelectronics, 2024. https://doi.org/10.30837/iyf.iis.2024.026.
Full text
3
Кітов, А., та В. Філатов. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ АВТОМАТИЧНОГО РЕЗЮМУВАННЯ ТЕКСТІВ НОВИН". У Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті. Т. 6 : Конференція "Інформаційні інтелектуальні системи". Press of the Kharkiv National University of Radioelectronics, 2024. https://doi.org/10.30837/iyf.iis.2024.054.
Full text
4
Турута, О., та Д. Кардаш. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДХОДІВ ДО СУМАРИЗАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ТЕКСТІВ". У Радіоелектроніка та молодь у XXI столітті. Т. 6 : Конференція "Інформаційні інтелектуальні системи". Press of the Kharkiv National University of Radioelectronics, 2024. https://doi.org/10.30837/iyf.iis.2024.052.
Full text
5
Savinova, Natalia, and Ганна Савінова. "ДИДАКТИКА ФОРМУВАННЯ ТЕМАТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ ДІАЛОГІЧНОЇ ЄДНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ." In MODERN PEDAGOGICAL MODELS OF THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF SPECIFICALLY SCIENTIFIC PEDAGOGICAL PHENOMENA. OKTAN PRINT s.r.o., 2023. http://dx.doi.org/10.46489/mpmotf-23-17-36.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано теоретико-дидактичні засади формування тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Уточнено та з’ясовано сутність понять «діалогічна єдність», «тематична лексика». Визначено поняття «тематична лексика» як найбільшу смислову парадигму, що об’єднує слова певної частини мови на підставі відношення до загальної теми, подібності чи спільності функцій, позначуваних словами, спільності родових значень. Діалогічну єдність інтерпретовано як мінімальну смислову та структурну одиницю діалогічного тексту, що визначається як послідовність двох або більше тематично, логічно, психологічно та структурно пов’язаних реплік, перша з яких є стимулювальною, решта – реагувальними. 1420 Описано критеріально-показникову базу дослідження, зокрема критерії та показники (когнітивно-змістовий, що відображає повноту й дієвість засвоєння системи теоретико-практичних знань і вмінь добирати слова певної тематичної групи в процесі діалогу. Його показники: точність тематичного слововживання в діалозі, що характеризує вміння добирати слова в межах тематичної групи; якість слів тематичних груп діалогу, що демонструє вміння складати ряди слів за певною змістовою ознакою (видовою або родовою); розуміння значення слів тематичної групи діалогу, що свідчить про осмислення семантичних ознак діалогічних єдностей; експресивно-оцінний, що полягає в об’єктивному осмисленні й оцінці дітьми результатів власної діяльності й діяльності однолітків щодо вживання слів однієї тематичної групи в діалозі. Його показниками є: використання під час діалогу образних виразів, експресивної лексики, що характеризується насиченістю або відсутністю додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків; взаємооцінка правильності вживання тематичної лексики в діалозі, що репрезентує вміння оцінювати та контролювати лексичні знання однолітків під час діалогу; самооцінка вживання тематичної лексики в діалозі, тобто навички самооцінювання й самоконтролю власних лексичних умінь). Представлена дидактична модель формування тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня має три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, теоретико-операційний та продуктивний. Метою першого, пропедевтичного етапу, є мотивування вихованців до занять. Цей процес відбувався шляхом створення ситуації успіху для кожної дитини в процесі діалогу, упровадження сюрпризних моментів під час активної освітньо-ігрової діалогічної взаємодії, активного введення в діалог слів художнього стилю та малих фольклорних форм, діяльності щодо розвитку психічних функцій (пам’яті, мислення, уваги, сприйняття, уяви) засобами дидактичних вправ або ігор. Другий, теоретико-операційний етап, спрямований на формування практичних умінь та навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Зміст роботи полягав у розробці конспектів та проведенні логокорекційних занять, вправ, завдань для формування умінь і навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності. Головною педагогічною умовою було залучення дітей до діалогічної взаємодії, використання тематичної лексики в різних ситуаціях мовленнєвого спілкування. Передбачалося використання таких основних організаційних форм, як: ігри-заняття, ігри-інсценізації, сюжетно-рольові та дидактичні ігор, а також засобів навчання, зокрема мовленнєвого зразка, слів художнього стилю, матеріалу усної народної творчості, візуальної наочності. Третій, продуктивний етап роботи, передбачав узагальнення набутих умінь та навичок використання тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Основними організаційними формами роботи на цьому етапі були ігри-заняття, ігри-інсценізації, дидактичні ігри, вправи, а засобами навчання – мовленнєвий зразок, художнє слово, усна народна творчість, візуальна наочність тощо. Запропонована дидактична модель була апробована в процесі експериментальної роботи. Ефективність методики збагачення тематичної лексики діалогічної єдності старших дошкільників забезпечувалась усіма (окрім письма) видами мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання. Освітньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку охоплювала різні види говоріння (творчі розповіді, конструкції та творчі малюнки), самостійність, ініціативність, самоконтроль, самооцінка. Схарактеризовано якісні зміни тематичної лексики діалогічної єдності в дошкільників із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня. Діти пояснювали вживання слів, розрізняли переносне й пряме значення, наводили приклади («Холодильник мовчить, коли він не працює»). Мовлення дітей стало яскравим, образним та різноманітним («торт» – «господар свята»; «морозиво» – «солодка бурулька»; «сир» – «вулик»). Дошкільники почали виявляти вміння та навички вживання слів із різними смисловими відтінками. Слугувати прикладом на підтвердження цього факту можуть бути такі фрази: «Сонячний день. Яскраво світить сонечко, блищать його промінці. На галявині сидять мама й тато. Вони чекають бабусю й дідуся. Мама й тато купили диню, яка схожа на величезне жовте сонечко». Наприкінці експерименту спостерігається активне використання дошкільниками іменників, прикметників та дієслів, що свідчить про усвідомлення ними цих частин мови. У їхньому мовленні простежується вживання синонімів, антонімів, багатозначних слів: «працьовита, як бджілка»; «м’який характер»; «золотий урожай; «золота дівчинка»; «золоті руки»; «свіжа сорочка»; «свіжа газета». У результаті контрольної діагностики дітей із загальним недорозвитком мовлення ІІІ-го рівня засвідчено якісні зміни вмінь і навичок уживання тематичної лексики під час діалогу. Відповідно до результатів експерименту після впровадження розробленої експериментальної моделі на високому рівні в ЕГ (експериментальної групи) за допомогою середньоарифметичних підрахунків показників когнітивно-змістового критерію виявлено 16,6 % сформованості тематичної лексики діалогічної єдності (було 5,5 %) дітей, у КГ (контрольної групи) показники суттєво не змінилися: високий рівень демонстрували 5,5 % дітей (раніше не було виявлено високого рівня). Згідно з показниками експресивно-оцінного критерію на високому рівні в ЕГ сформованості тематичної лексики діалогічної єдності зафіксовано 5,5 % дітей (спочатку не було виявлено високого рівня), а у КГ показники не змінилися.
Conference papers on the topic "Дослідження тексту"
1
Денисенко, Олексій. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА СИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ ТЕКСТУ НА ЗОБРАЖЕННІ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗГОРТКОВОЇ НЕЙРОННОЇ МЕРЕЖІ". У LES TENDANCES ACTUELLES DE LA MONDIALISATION DE LA SCIENCE MONDIALE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/03.04.2020.v1.30.
Full text
2
Aliksiichuk, Olena. "Розвиток духовності школярів засобами організації музичних віталень та абонементів". У ALTITUDO MUNDI SPIRITUALIS. Духовність у сучасному світі: просвітницько-культурогічний підхід. Publishing House "Krok", 2024. http://dx.doi.org/10.37835/ams-2024-17-18-04-3.07.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню та з'ясуванню проблеми духовного розвитку учнів закладів загальної середньої освіти через організацію музичних рецепцій та абонементів. Узагальнюючи результати науково-методичних досліджень з окресленої проблематики, розглянуто поняття: "духовність", "моральні якості". Уточнено сутність дефініції "духовно-моральний розвиток" як діяльність особистості щодо осмислення вищих людських цінностей, історичного досвіду та їх прояву в сучасних соціально-економічних умовах. Висвітлено основні функції організації музичних віталень та абонементів. Висвітлено сутність і потенціал методу "синтезу художнього тексту з різними видами мистецтва" та методу "віртуальної зустрічі" з головним героєм у процесі проведення музичних рецепцій та абонементів, для кращого розуміння їх музично-духовної образності. Визначено, що музичні рецепції та абонементи активізують і розвивають інтелектуальну, пізнавальну, творчу, комунікативну сферу учнів, сприяють усвідомленню феномену синтезу мистецтв, сприяють оптимізації процесу самопізнання і саморозвитку особистості та реалізації системи формування духовних потреб школярів. Ключові слова: духовність, учні, духовно-моральний розвиток, музичні вітальні, абонементи, навчально-виховний процес.
3
Шепетко, Юлія. "ПОЛІМОДАЛЬНІСТЬ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕКСТУ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ". У НАУКОВИЙ ПРОЦЕС ТА НАУКОВІ ПІДХОДИ: МЕТОДИКА ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/23.10.2020.v2.03.
Full text
4
Лісовська, А. О. "Проблематика визначення поняття «текст» в наукових дослідженнях". У CHALLENGES OF PHILOLOGICAL SCIENCES, INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TRANSLATION STUDIES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-90-7-41.
Full text
5
Остапчук, Я. В. "Художній текст як об‟єкт лінгвістичних досліджень". У СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК. Liha-Pres, 2024. https://doi.org/10.36059/978-966-397-450-7-33.
Full text
6
Корнєлаєва, Євгенія. "ОНОМАТОПЕЯ В РЕКЛАМНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)". У ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.04.2020.v2.18.
Full text
7
Rodina, Yuliia. "Східний підхід на теренах України: переклади Павла Ріттера та їх просвітницько-педагогічне значення для формування особистості". У ALTITUDO MUNDI SPIRITUALIS. Духовність у сучасному світі: просвітницько-культурогічний підхід. Publishing House "Krok", 2024. http://dx.doi.org/10.37835/ams-2024-17-18-04-3.09.
Full textAbstract:
У статті досліджується вплив східної філософії на розвиток особистості через переклади Павла Ріттера. Проаналізовано духовно-релігійні твори та східні парадигми, які розглядають розвиток людини у співвіднесенні з божественним. Підкреслюється різноманітність східних духовних поглядів, їхній вплив на морально-духовне виховання та формування особистості в українському контексті. Зазначено, що досить масштабне звернення до індійської духовної літератури пов’язане з прізвищами видатних українських літераторів Івана Франка, Гната Хоткевича і Лесі Українки. Дослідження показує як східні тексти можуть сприяти просвітницько-педагогічному розвитку учнів та їх духовному зростанню. Узагальнено напрацювання учня Д. Овсянико-Куликовського Павла Ріттера. Зазначено послідовників філософсько-релігійних традицій Сходу, які збагачують нас сучасною індійською літературою. Ключові слова: Схід, ведійська література, індологічні студії, П. Ріттер, духовні погляди.
8
Zosim, Olga. ""Septem Sacramenta" Франца Ліста: особливості інтерпретації християнської догматики в музиці". У ALTITUDO MUNDI SPIRITUALIS. Духовність у сучасному світі: просвітницько-культурогічний підхід. Publishing House "Krok", 2024. http://dx.doi.org/10.37835/ams-2024-17-18-04-2.04.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що "Septem Sacramenta" Франца Ліста є унікальним твором, в якому митець звернувся до християнської догматики, а саме втілив у музиці теологічний концепт семи християнських таїнств. Твір має 7 частин: I. Baptisma. II. Confirmatio. III. Eucharistia. IV. Poenitentia. V. Extrema unctio. VI. Ordo. VII. Matrimonium. Зауважено, що обраний композитором до кожної частини латинський текст відсилає до змісту таїнства. Досліджено, що у з усіх творів релігійної тематики "Septem Sacramenta" не пов’язаний з богослужінням у літургічному або паралітургічному аспектах та не пов’язаний із сакральними текстами. Також цей твір не є зразком релігійної музики повчального або наративного типу на кшталт ораторій або опер на біблійні сюжети. Твір має суто догматичний зміст, і в цьому полягає його унікальність. Підкреслено, що "Septem Sacramentа" Ф. Ліста має виконавську традицію, серед доступних у мережі записів виділимо два. Перша інтерпретація була здійснена 1991 року Угорським державним оркестром під орудою Іштвана Замбо (István Zámbó) та Чоловічим хором угорської армії, і це виконання є академізованою інтерпретацією лістівського твору, який склався у виконавській практиці ХХ століття. У виконанні "Ensemble Gilles Binchois" (керівник – Домінік Веллар (Dominique Vellard)) 2022 року відтворено виконавську традицію ХІХ століття: замість органу звучить фісгармонія, а вокальна складова спирається на традиції середньовічно-ренесансного типу виконання, яка є базовою для цього колективу, що спеціалізується на старовинній музиці. Ключові слова: Франц Ліст, музичний твір, християнська тематика, інтерпретація.
Reports on the topic "Дослідження тексту"
1
Великодна, Мар’яна Сергіївна. Дослідження ґендерної ідентичності особистості: модифікація опитувальника BSRI. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/201.
Full textAbstract:
У статті подано авторську модифікацію одного з найпопулярніших інструментів дослідження ґендерних особливостей людини — Статево-рольового опитувальника С. Бем, яка дозволяє досліджувати когнітивну складову ґендерної ідентичності особистості, ґрунтуючись на позиціях інтегральної індивідуальності, а не на типажах “маскулінності-фемінінності”. В тексті статті представлено ґендерно чутливі інструкції до методики для чоловіків та жінок, текст опитувальника, адаптований для дітей (молодших школярів та молодших підлітків), і класичний варіант тексту, розрахований на дорослих (від підліткового віку і старше), а також способи математичної обробки отриманих даних.
2
Амеліна, С. М. Прагматичні аспекти аграрного перекладу (на матеріалі німецької мови). Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5882.
Full textAbstract:
У статті розглянуто проблему відтворення прагматичних аспектів перекладу німецьких текстів аграрної тематики українською мовою. Дослідження проведено на матеріалі аграрного дискурсу. Висвітлено підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до розуміння прагматики у перекладі. Точність передачі вихідної інформації визначено як найбільш важливий результат здійснення перекладу під кутом зору прагматики. Розкрито особливості застосування трансформацій з метою дотримання комунікативного спрямування тексту і вирішення прагматичних проблем його перекладу.
3
Вавринюк, Т. І., ж. В. Колоїз, Н. М. Малюга та Н. М. Шарманова. Лінгвокультурологічна та етнолінгвістична інтерпретація слова й тексту : хрестоматія. Криворізький державний педагогічний університет, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/344.
Full textAbstract:
Хрестоматія містить наукові статті учасників фундаментального проекту «Лінгвальний простір духовного коду», які свого часу були опубліковані в різних виданнях, однак не завжди є доступними для наукової спільноти, зокрема й для студентства. Зібраний науковий доробок репрезентує мову (слово) як найважливіший чинник національної свідомості, що забезпечує комфортне існування людини в суспільстві, дає змогу виробити систему загальнонародних, національно зумовлених уявлень, пізнати національний характер. Запропоновані читачеві праці поглиблюють теоретичні відомості про семантичну структуру лінгвем у контексті національно-мовної картини світу. Дослідження лінгвального простору духовного коду ґрунтується передусім на осмисленні мовних знаків в системно-структурній та антропоцентричній (когнітивно-дискурсивній) парадигмах, що сприяє з’ясуванню когнітивних механізмів формування найважливіших соціокультурних стереотипів, виявленню культурно зумовлених компонентів мовних значень, інтерпретованих системою моральних норм, поведінки і принципами виховання і т. ін. Книжка стане в нагоді передусім студентам-словесникам під час вивчення навчальної дисципліни «Етнолінгвістика».
4
Варданян, мар. Англо-український переклад наукових текстів літературознавчого спрямування. «Актуальные научные исследования в современном мире», 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1659.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню особливостей перекладу наукових текстів літературознавчого спрямування. Увагу приділено дослідженню специфіки перекладу лексичних одиниць та термінології у науковому тексті. Основний акцент здійснено на англо-українських перекладах наукових текстів літературознавчого спрямування. Проаналізовано англомовні наукові тексти: монографію, наукові статті та енциклопедії з літературознавства.
5
Лященко, Ірина Сергіївна. Музична семіотика: міждисциплінарний аспект. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6461.
Full textAbstract:
Проблема оновлення освітнього простору, зокрема музичного, є на сьогоднішній день досить актуальною. У статті досліджуються особливості засад семіотики та музичної семіотики для вивчення можливості введення теоретичних і практичних можливостей останньої в процес підготовки висококваліфікованого викладача музики. Метою дослідження є вивчення сутності поняття «семіотика» з філософської, культурологічної, філологічної та мистецтвознавчої позицій для узагальнення та співвіднесення його основних методологічних рис із поняттям «музичної семіотики». Внаслідок проведеного аналізу з’ясовані їх спільні та відмінні риси. Перспективними для подальшого дослідження проблематики музичної семіотики видаються такі її специфічні риси, як: оригінальна система знаків-символів, особливе місце у концепції понять «художня дійсність», «інтерпретація», «творча інтуїція», а також принципове розрізнення у семіотичному аналізі музичного тексту понять «мови» («музичної мови») та «мовлення» («музичного мовлення»).
6
Арешенкова, О. Ю. Методологічні аспекти дослідження реклами. Криворізький національний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2104.
Full text
7
Горбань, О., та І. Письменна. Прагматический аспект текстов-рассуждений в английской литературе ХVІІ века. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5648.
Full textAbstract:
Здійснено аналіз текстів англійської прози XVII сторіччя. Схарактеризовано тексти-міркування, представлені різними жанрами (есе, проповіді, щоденники), що уможливило узагальнення на рівні типології текстів. Стилістику й теорію доповнено новими спостереженнями над раніше не вивченими матеріалами. Дослідження прагматичного аспекту текстівміркувань XVII сторіччя, безпосередньо пов’язаних із риторикою, дає змогу не тільки підійти до розкриття специфіки розгортання текстової моделі, але й вивчити функцію мови у визначених сферах спілкування.
8
Варданян, Марина Володимирівна. Літературна географія ілюстрованих дитячих книг (на матеріалі українських творів та перекладів ХХ–ХХІ століття). Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6961.
Full textAbstract:
Запропоноване дослідження не претендує на всеохопність вивчення українських ілюстрованих книг для дітей та юнацтва ХХ – ХХІ ст. Матеріал, що тут проаналізований, є однією зі спроб осмислення цієї теми, що може стати широким дослідженням у таких аспектах: аналіз окремих ілюстрованих книг, порівняльні дослідження різних жанрів ілюстрованих книг та дотичних до них візуальних текстів, удосконалення класифікації ілюстрованих книг, історичне формування ілюстрованих книг як жанру тощо.
9
Koniukhova, Liubov. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕОЛОГІЗМІВ ПЕРІОДУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ В ТЕКСТАХ НОВИН. Ivan Franko National University of Lviv, 2025. https://doi.org/10.30970/vjo.2025.56.13276.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості функціонування у текстах новин неологізмів, які виникли у часі російсько-української війни У роботі показано, як війна вплинула на мовні зміни, спричинивши появу нових слів та висловів. Розглянуто креативні підходи сучасних журналістів до розв’язання питання про грамотне впровадження до мови засобів масової інформації неологізмів різного плану. Зазначено, що під впливом нових реалій, а також під впливом емоційного всенародного сприйняття нових явищ, виникли певні лексичні одиниці, структура й змістова насиченість яких відрізняється від усталених, – неологізми. Продемонстровано, що в мові новин активно функціонують слова, які у воєнний період набули специфічних значень. Такі слова стали звичними. Здебільшого вони сприяють і компактності мовлення. Зафіксовано виникнення нових топонімів, які є синонімами до назви «Росія». Проаналізовані тексти засвідчили, що їхні автори, щоб виявити ставлення до країни агресорів-окупантів, почали активно замінювати назву «Росія» на неологізми-синоніми з іронічно-глузливими та образливими емоційними відтінками. Вказано, що хоч словники фіксують чимало сленгових термінів, які набули особливого значення та використовуються в контексті війни, однак у мові друкованих медіа сленгові неологізми використовуються дуже рідко. В в аналітичних матеріалах усних медіа вони все-таки є. Вказано, що ознаками лексичної креативності журналіста, який готує текст новин, є вміле використання влучних слів-неологізмів, які сприяють економії мовних засобів та виражають новітнє ставлення народу до нових явищ. Це дослідження доводить, що новітня журналістика, намагаючись захопити увагу споживача, передбачає добір ефективних способів інформування. Спостереження також засвідчують, що журналіст може активно сприяти лінгвістичній кодифікації української мови. Робота підкреслює роль мови як засобу національної єдності та сили в часі війни. Дослідження наголошує на важливості мови як інструменту, здатного стимулювати національний спротив. У статті наголошено на тому, що неологізми не тільки слугують для позначення нових явищ, але й сприяють формуванню спільних моральних національних кодів, особливо важливих у часі війни. Ключові слова: неологізми, експресивна лексика, сленги, масмедійні тексти, виробництво новин, економія мови, процес компресії, словотвірні засоби.
10
Бережна, М. В. Інформаційний потенціал імен головних персонажів тексту жанру фентезі. Освіта України, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2481.
Full textAbstract:
У статті досліджено інформаційний потенціал імен головних персонажів циклу романів Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера. Було визначено та охарактеризовано варіанти імен двох головних персонажів роману; встановлено основні функції зазначених антропонімів; показано специфіку антропонімікону твору жанру фентезі; продемонстровано як антропонімічна система виступає суттєвою частиною авторської стилістики.