Academic literature on the topic 'Доходи державного бюджету України'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Доходи державного бюджету України.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Доходи державного бюджету України"
1
Тіщенко, І. В., І. М. Кушал та М. В. Рудич. "Аналіз динаміки та структури прямих податків в Україні та їх вплив на доходи державного бюджету України". Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, № 3 (289) (13 травня 2025): 93–98. https://doi.org/10.33216/1998-7927-2025-289-3-93-98.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано динаміку та структуру прямих податків в Україні та їх вплив на формування доходів державного бюджету протягом 2021-2024 років. Дослідження актуальне з огляду на важливість податків як основного джерела бюджетних надходжень та інструменту державного регулювання економіки. У статті розглядається роль податків у фінансуванні державних витрат, а також їх вплив на економічне зростання та соціальний розвиток. Особлива увага приділяється аналізу прямих податків, їх динаміці та впливу на бюджет України в контексті сучасних економічних викликів. Дослідження базується на аналізі статистичних даних про доходи державного бюджету України за 2021-2024 роки, включаючи дані про податкові та неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, надходження від міжнародних організацій та інші джерела фінансування. В статті використано методи статистичного аналізу, порівняння, графічної візуалізації даних. Проаналізовано динаміку та структуру доходів державного бюджету України за вказаний період, з окремим акцентом на податкових надходженнях, та їх вплив на економічну стабільність. Аналіз структури доходів Зведеного бюджету України демонструє важливу роль прямих податків, хоча їхня частка поступається непрямим. Прямі податки, такі як податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб, більш чутливо реагують на зміни в економічній ситуації та мають прогресивний характер. В ході дослідження встановлено, що зменшення податкових надходжень до бюджету було спричинене кількома факторами, серед яких можна виділити як об’єктивні, пов’язані зі змінами в економічній ситуації, так і суб’єктивні, що є наслідком внесених змін до податкового законодавства. Визначено , що прямі податки важливий інструмент для забезпечення соціальної справедливості та перерозподілу доходів. Динаміка надходжень від прямих податків може бути використана як індикатор стану економіки та ефективності податкової політики і системи. Для підвищення ролі прямих податків у формуванні дохідної складової державного бюджету необхідно вдосконалювати механізми адміністрування, боротися з ухиленням від сплати та створювати сприятливі умови для розвитку бізнесу.
2
Лісовий, А. В. "НАДХОДЖЕННЯ ВІД ПОДАТКУ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЯК СТИМУЛ АДМІНІСТРАТИВНОТЕРИТОРІАЛЬНОГО РЕФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 2 (27 лютого 2018): 75–82. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.75-82.
Full textAbstract:
У статті висвітлено коротку еволюцію та нинішній стан податку на доходи фізичних осіб в Україні, проаналізовано його значення для місцевих бюджетів. Автором запропоновані основні напрями удосконалення адміністративно-територіального устрою України за допомогою зміни розподілу суми надходжень від податку на доходи фізичних осіб між різними рівнями місцевих бюджетів та Державного бюджету України.
3
Савіцька, С. І. "АНАЛІЗ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". Podilian Bulletin Agriculture Engineering Economics, № 34 (21 березня 2023): 137–45. http://dx.doi.org/10.37406/2706-9052-2021-1-15.
Full textAbstract:
Податки є основним джерелом наповнення бюджету на державному та місцевому рівнях. Завдяки податковим надходженням держава може виконувати покладені на неї функції та гарантувати виконання витратних статей бюджету України. Сьогодні в умовах військового конфлікту, скорочення виробництва та зупинки підприємств внаслідок пандемії, що охопила світ, питання формування доходів Державного бюджету набувають особливого гострого значення. У статті досліджено особливості формування доходів Державного бюджету України. Систематизовано основні напрями аналізу доходної частини бюджету. Проведено комплексний аналіз структури доходної частини зведеного бюджету України за 2016–2020 рр. Визначено частку доходів зведеного бюджету у ВВП. Здійснено аналіз динаміки доходів Державного бюджету України щодо ВВП. Використані методи авторських узагальнень, аналітично-статистичних розрахунків, порівнянь дозволили систематизувати цифровий матеріал дослідження та обґрунтувати висновки щодо формування та надходження податкових платежів до Державного бюджету України. Проведені дослідження показують, що доходи Зведеного бюджету України сформовані на 82% за рахунок податкових надходжень. Частка непрямих податків домінувала у складі податкових надходжень. Непрямі податки забезпечують стійкі надходження до бюджету, про те мають регресивний характер або обернено пропорційну залежність від платоспроможності споживачів. В структурі доходів неподаткові надходження є непрогнозованими, тому необхідно удосконалювати законодавство та шукати нові шляхи наповнення бюджету. Надано рекомендації щодо удосконалення дохідної частини бюджету шляхом низки змін, що у майбутньому сприятимуть збільшенню доходів, реалізації політики зайнятості та створюватимуть бар'єр для використання тіньових схем сплати податків.
4
Сочка, К. А. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОДАТКОВИХ ДОХОДІВ БЮДЖЕТІВ ОКРЕМИХ КРАЇН ЄС ТА ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(61) (6 травня 2023): 154–60. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2023.1(61).154-160.
Full textAbstract:
У статті вивчено теоретичні підходи українських та зарубіжних науковців щодо взаємозв’язку рівня економічного розвитку країни та централізації частини ВВП через податкові інструменти, досліджено фіскальну ефективність прямого та непрямого оподаткування, його вплив на економічні процеси, а також окреслено окремі переваги та недоліки прямих та непрямих податків з точки зору реалізації пріоритетів соціально-економічної політики держави. Вивчено динаміку частки податкових доходів бюджетів окремих країн ЄС (Польща, Угорщина, Румунія) та державного бюджету України у ВВП за 2010 – 2020 роки. Здійснено порівняльний аналіз структури податкових доходів бюджетів окремих країн ЄС (Польща, Угорщина, Румунія) та державного бюджету України у розрізі прямих (податки на доходи та прибуток) та непрямих податків (податки на товари та послуги). Окреслено окремі напрямки вдосконалення прямого оподаткування в напрямку поступового посилення його значення.Ключові слова: бюджет, податкові надходження, пряме оподаткування, непряме оподаткування, фіскальна ефективність, економічний розвиток
5
Міщенко, Р. О. "Інвестиційний потенціал України в умовах економічної нестабільності". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (25 січня 2023): 135–60. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2022.135-160.
Full textAbstract:
У статті визначенно стан та особливості інвестиційного потенціалу України в умовах сучасної фінансово-економічної нестабільності, досліджено особливості формування доходів державного бюджету. Наведено статистичні дані про надходження інвестицій і проаналізовано економічний розвиток інвестиційної діяльності. Розкрито джерела інвестиційної діяльності. Наведено інструменти підвищення інвестиційної діяльності в Україні. Розглянуто фінансове забезпечення в системі доходів і методологічні засади системи оподаткування фізичних осіб в Україні. Проаналізовано методику оподаткування податком на доходи фізичних осіб в Україні та вплив цього податку на рівень доходів Державного бюджету України. Визначено взаємозв’язок між податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Наведено приклади міжнародного досвіду оподаткування доходів фізичних осіб. Встановлено, що поточна модель стягнення податку на доходи фізичних осіб є недосконалою. Встановлено, що кожна підсистема в системі доходів має свої чинники, які впливають на формування доходів та забезпечують їх зростання. Зауважено сутнісні характеристики бюджетної класифікації, що дає змогу зрозуміти, з якою метою був створений кожен вид доходів. Це відображає економічну значущість для порівняння з показниками інших країн і показниками попередніх років. Проаналізовано фінансовий стан і структурний аналіз показників бюджетної класифікації, розглянуто основні проблеми та позитивні сторони, що спричиняють дисбаланс показників, здійснено аналіз динаміки доходів Державного бюджету України щодо ВВП. У висновках надано рекомендації щодо удосконалення дохідної частини бюджету, для усунення недоліків запропоновано концепцію реформування податку на доходи фізичних осіб в Україні. Процеси глобалізації й інтеграції світової економіки на початку ХХІ ст. посилили динамічність розвитку міжнародної фінансово-інвестиційної інфраструктури та потоків прямих іноземних інвестицій у багатьох країнах світу. Україна як країна з економічною системою, що розвивається, прагне до економічного і фінансового зростання за допомогою використання стабільних інвестицій. У сучасних умовах обмеженості внутрішніх інвестиційних ресурсів великого значення набуває виявлення можливостей додаткового залучення міжнародних інвестицій та їх ефективного використання. Для отримання економічного зростання та залучення коштів міжнародних інвесторів слід виявити низку чинників, які впливають на формування та правильне використання інвестиційного потенціалу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю активізації інноваційно-інвестиційного процесу в Україні за умов світової фінансово-економічної нестабільності. Прямі іноземні інвестиції виступають важливою складовою ефективного функціонування економічної системи країни і сприяють збільшенню обсягів виробництва, покращують рівень життя населення, що є головною запорукою забезпечення економічної стабільності. Разом з тим прямі іноземні інвестиції можуть призвести до монополістичних дій господарюючих суб’єктів, внаслідок цього втрат національних економічних інтересів через посилення монополістичних об’єднань.
6
Сич, Ольга, та Олена Руда. "ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЮДЖЕТНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 9 (109) (30 вересня 2022): 166–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-9-109-35.
Full textAbstract:
Висвітлено теоретичні засади забезпечення бюджетної безпеки держави. Розкрито економічну сутність поняття «бюджетна безпека». Визначено ключові елементи бюджетної безпеки, як науки. Зазначено, що виділяють чотири індикатори оцінки стану бюджетної безпеки України. Наведено характеристику по кожному індикатору. Систематизовано показники, які необхідні для підрахунку індикаторів. До них відносять: валовий внутрішній продукт, доходи Державного та зведеного бюджетів, дефіцит сектору загального державного управління, дефіцит Державного бюджету та інші показники. Відповідно до затверджених на законодавчому рівні Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, здійснено розрахунок індикаторів бюджетної безпеки України у 2017-2021 роках. Доведено, що бюджетна безпека є важливою складовою фінансової безпеки України. Виявлено актуальні проблеми та загрози щодо забезпечення бюджетної безпеки. Наведено заходи стабілізації ситуації. Виокремлено ряд інструментів, які регулюють даний процес в умовах труднощів, що з’явились на тлі війни в Україні.
7
Назаркевич, Ігор, та Аміна Шутко. "РОЛЬ ПОДАТКІВ У ДОХОДАХ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 9 (109) (30 вересня 2022): 139–43. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-9-109-30.
Full textAbstract:
Необхідність забезпечення фінансової бази нашої держави, особливо в світлі тотальної війни на території України та зростання боргового навантаження на бюджет потребує більш глибокого дослідження характеру адміністрування податкових платежів до Державного бюджету України. Тому у статті розглянуто розподіл доходів Державного бюджету України, відповідно до бюджетної класифікації. Здійснено динамічно-структурний аналіз доходів Державного бюджету. Представлено структуру надходжень Державного бюджету України у 2017-2021 роках в абсолютному та відносному вимірах. Доведено, що податкові надходження займають найбільшу питому вагу у структурі доходів Державного бюджету і при цьому є найбільш волатильними в умовах війни. Продемонстровано пропорції розподілу податків для бюджетів усіх рівнів. Враховуючи важливість оподаткування в системі формування надходження до Державного бюджету, у науковому дослідженні представлено податкову структуру за основними категоріями податків за аналізований період. Наведено динаміку податкових надходжень до Державного бюджету України у розрізі прямих та непрямих податків. Розглянуто ключові чинники, які вплинули на зростання податкових надходжень дохідної частини Державного бюджету України. Практичне значення наукової роботи полягає у визначенні теоретичних та прикладних засад сучасного стану податкового наповнення бюджету держави, а також актуалізації ролі податкових надходжень.
8
ЧУГУНОВ, Ігор, Микола ПАСІЧНИЙ та Андрій НІКІТІШИН. "Доходи Державного бюджету України в умовах воєнного стану". Herald of Kyiv National University of Trade and Economics 145, № 5 (2022): 124–37. http://dx.doi.org/10.31617/1.2022(145)08.
Full textAbstract:
Вступ. За умов воєнного стану важливо посилити обґрунтованість формування бюджетних доходів, що сприятиме підвищенню рівня макроекономічної стабільності. Проблема. Доцільно застосувати збалансований підхід до формування бюджетних параметрів для підтримки фінансової основи держави та збереження умов для функціонування вітчизняної економіки. Потребують окремої уваги концептуальні положення формування і реалізації податкової політики держави в екстраординарних умовах. Мета статті – обґрунтування пріоритетів розвитку системи формування бюджетних доходів за умов воєнного стану. Методи. Застосовано системний та інституційний підходи. Використано методи аналізу і синтезу, наукового абстрагування, аналітичної оцінки, систематизації та узагальнення. Результати дослідження. Досліджено особливості формування доходів бюджету в умовах воєнного стану. Визначено основні заходи фіскального стимулювання та консолідації. Проаналізовано показник фіскального навантаження в умовах інтенсивних військових конфліктів для 14 випадків. Узагальнено та систематизовано практику фінансування заходів під час воєнного стану. Досліджено щомісячну динаміку податкових надходжень, грантів до державного бюджету та емісії з початку воєнного стану. Обґрунтовано пріоритети формування дохідної частини бюджету. Висновки. Пріоритетами бюджету в умовах воєнного стану є підвищення обороноздатності держави та забезпечення соціальної стабільності в суспільстві, що потребує сталих надходжень до бюджету. Через тривалість війни та суттєве зростання дефіциту бюджету застосовано заходи фіскальної консолідації, що привело до збільшення бюджетних доходів. За воєнного стану емісію використовують як екстраординарний інструмент фінансування бюджету в умовах обмеженого доступу держави до ринків боргового капіталу та недостатньої фіскальної спроможності. Такий інструмент є тимчасовим та має обмежений спектр дії. Відтак, держава має посилити якість координації бюджетно-податкової та монетарної політики задля утримання макроекономічної стабільності.
9
Skoryk, Maryna, та Taisiia Chemerys. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ НА ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ". Молодий вчений, № 5 (117) (31 травня 2023): 179–83. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2023-5-117-35.
Full textAbstract:
У статті проводиться аналіз впливу війни на Державний бюджет України. Проаналізовано структуру доходів Державного бюджету України за 2022 рік та виділено найвагоміші показники. Проаналізовано структуру видатків Державного бюджету України за 2022 рік та виділено пріоритетні показники. Проаналізовано митні надходження, а також пільги, що вплинули на надходження митних платежів до державного бюджету. Розглянуто та порівняно трансформації державного бюджету провідної країни світу під час ІІ світової війни та тенденції, які проявилися в Україні після початку збройної агресії Росії проти нашої країни, виділено спільні на відмінні риси. Акцентовано увагу на державній підтримці суб’єктів господарювання, що сприятиме відновленню, появі нових та розвиткові вже існуючих бізнесів. Встановлено, що впродовж війни урядом України внесено більше, ніж 160 змін до бюджетно-податкового законодавства, розглянуто їхній зміст з огляду на особливості бюджетного процесу і забезпечення бюджетної безпеки в період воєнного часу.
10
Гарбінська-Руденко, А. В., та Д. А. Інгульська. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ОПТИМІЗАЦІЇ НАПОВНЕННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(14) (8 квітня 2024): 61–68. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154-1(14)-2024-61-68.
Full textAbstract:
У статті розглянуто актуальні питання оптимізації наповнення державного бюджету України в умовах воєнного стану. Проведено порівняння категорії державного бюджету, що сформовані в наукових джерелах, які вказують на роль бюджету у регулюванні економіки, фінансування обороноздатності в умовах воєнного стану. 
 Досліджено поняття доходів державного бюджету в контексті Бюджетного кодексу України та наукових підходів. Підкреслюється, що доходи бюджету варто класифікувати за порядком формування на централізовані та децентралізовані, що дозволяє розглядати їх як ключовий елемент фінансового забезпечення держави.
 Розглянуто внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на формування дохідної частини бюджету.
 Проаналізовано актуальні питання оптимізації дохідної частини державного бюджету України в умовах воєнної економіки. Підкреслено ключову важливість оптимізації доходів для фінансування оборонних потреб та підтримки галузей економіки у кризових умовах. Розглянуто деякі пропозиції щодо збільшення надходжень до бюджету, зокрема окремі напрями податкової реформи, скорочення видатків на утримання центральних органів виконавчої влади, укладення нової фінансової програми з Міжнародним Валютним Фондом, залучення нових пакетів міжнародної допомоги тощо. Обґрунтовується важливість вибору оптимальних засобів щодо оптимізації доходів для забезпечення необхідної фінансової стійкості та підтримки стратегічних секторів в умовах воєнного стану. Підкреслено, що для вироблення способів збільшення надходжень до державного бюджету в умовах воєнної економіки є необхідним кроком для забезпечення фінансової стабільності та підтримки стратегічних секторів економіки.
 Висновки роботи демонструють, що для ефективної оптимізації наповнення дохідної частини державного бюджету необхідно дослідити різноманітні засоби щодо збільшення надходжень до бюджету та закріпити їх в Національній стратегії доходів України.
Dissertations / Theses on the topic "Доходи державного бюджету України"
1
Бєла, І. В. "Доходи Державного бюджету України". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Biela.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче<br>У роботі розглядається сутність доходів Державного бюджету, їх склад,
класифікація, джерела формування та нормативно – правове забезпечення
формування доходів.
Проаналізовано дохідну частину Державного бюджету України, вплив
податкових надходжень на формування дохідної частини бюджету та вплив
економічних і соціальних факторів на планування доходів бюджету.
Проаналізовано зарубіжний досвід формування дохідної частини
державного бюджету. Запропоновано шляхи усунення проблем планування та
виконання Державного бюджету України за доходами.<br>The work considers the essence of the State budget revenues, their
composition, classification, sources of formation and normative - legal support of
revenue formation.
The revenue part of the State Budget of Ukraine, the impact of tax revenues
on the formation of the revenue side of the budget and the impact of economic and
social factors on the planning of budget revenues are analyzed.
The foreign experience of forming the revenue part of the state budget is
analyzed. The ways of elimination of problems of planning and execution of the
State budget of Ukraine on incomes are offered.
2
Трегуб, А. В. "Механізм виконання дохідної частини Державного бюджету України та його вдосконалення". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75856.
Full textAbstract:
В роботі досліджено економічну сутність, завдання та послідовність виконання дохідної частини Державного бюджету України. Розглянуто діяльність суб’єктів державного контролю у сфері виконання дохідної частини державного бюджету. Проведено аналіз динаміки і структури надходжень Державного бюджету України. Здійснено оцінку показників виконання дохідної частини Державного бюджету України та запропоновано шляхи її зміцнення.<br>В работе исследованы экономическая сущность, задачи и последовательность выполнения доходной части Государственного бюджета Украины. Рассмотрена деятельность субъектов государственного контроля в сфере исполнения доходной части государственного бюджета. Проведен анализ динамики и структуры поступлений Государственного бюджета Украины. Осуществлена оценка показателей выполнения доходной части Государственного бюджета Украины и предложены пути ее укрепления.<br>The economic essence, tasks and sequence of implementation of the revenue part of the State Budget of Ukraine are investigated. The activity of the subjects of state control in the sphere of execution of the revenue part of the state budget is considered. The dynamics and structure of revenues of the State Budget of Ukraine are analyzed. The performance indicators of the revenue part of the State Budget of Ukraine have been evaluated and ways to strengthen it have been proposed.
3
Швагер, Ольга Андріївна, Ольга Андреевна Швагер та Olha Andriivna Shvaher. "До питання класифікації доходів державного бюджету України". Thesis, Класичний приватний університет, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/63092.
Full textAbstract:
Бюджетний кодекс України визначає доходи бюджету як податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.<br>The budgetary codex of Ukraine determines the profits of budget as tax, untax and other receipts on irretrievable basis, the production of which is foreseen the legislation of Ukraine.
4
Славіхіна, А. Г. "Доходи Державного бюджету України: проблеми мобілізації та резерви зростання". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Slavikhina.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче<br>У першому розділі роботи досліджено сутність, принципи формування та роль доходів державного бюджету, розглянуто класифікацію та структуру доходів державного бюджету, визначено організаційно-правові основи формування та управління доходами державного бюджету;
У другому розділі роботи проаналізовано макроекономічні показники та загальні тенденції формування доходів Державного бюджету України у 2016-2020 рр. у розрізі податкових та неподаткових надходжень.
У третьому розділі роботи проведено узагальнення зарубіжного досвіду формування та управління доходами державного бюджету; окреслено резерви збільшення доходів Державного бюджету за рахунок податкових платежів і напрями підвищення ефективності формування та управління доходами Державного бюджету.<br>The master's thesis consists of three sections. The object of the study is the revenues of the State Budget of Ukraine, in terms of their formation and identification of growth reserves.
In the first section of the work the essence, principles of formation and role of state budget revenues are investigated, the classification and structure of state budget revenues are considered, organizational and legal bases of formation and management of state budget revenues are determined;
The second section analyzes the macroeconomic indicators and general trends in the formation of revenues of the State Budget of Ukraine in 2016-2020 in terms of tax and non-tax revenues. In the third section of the work the generalization of foreign experience of formation and management of state budget revenues is carried out; outlines the reserves for increasing the revenues of the State budget due to tax payments and areas for improving the efficiency of formation and management of revenues of the State budget.
5
Швагер, Ольга Андріївна, Ольга Андреевна Швагер та Olha Andriivna Shvaher. "Щодо питання правового регулювання неподаткових майнових доходів державного бюджету України". Thesis, Класичний приватний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58900.
Full text
6
Кондратьєва, Л. О. "Прямі податки та їх роль у формуванні доходів державного бюджету України". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Kondratieva.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче<br>У роботі розглядається економічна сутність, функції та ознаки прямих податків, доследжено історичні аспекти розвитку та становлення, а також визначено роль та розкрито значення прямих податків у формування доходів бюджету.
Проаналізовано динаміку надходжень податків на доходи до державного бюджету України, досліджено фіскальну ефективність природно-ресурсних платежів у складі доходів державного бюджету України.
Узагальнено зарубіжну практика прямого оподаткування прямими податками та визначено основні шляхи вдосконалення системи прямого оподаткування в контексті формування доходної бази державного бюджетуУкраїни.<br>The paper considers the economic essence, functions and features of direct taxes, studies the historical aspects of development and formation, as well as identifies the role and reveals the importance of direct taxes in the formation of budget revenues.
The dynamics of income tax revenues to the state budget of Ukraine is analyzed, the fiscal efficiency of natural resource payments in the state budget revenues of Ukraine is investigated.
The foreign practice of direct taxation by direct taxes is generalized and the main ways of improvement of the system of direct taxation in the context of formation of the income base of the state budget of Ukraine are defined.
7
Ляшенко, К. А. "Податок на додану вартість як бюджетоутворюючий податок України". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12732.
Full textAbstract:
У роботі розглядаються теоретичні аспекти податку на додану вартість, історичні передумови впровадження податку на додану вартість та механізм справляння податку на додану вартість в Україні.
Проаналізовано фіскальну роль податку на додану вартість в Україні, проведено моніторинг надходжень податку на додану вартість в Україні, його бюджетного відшкодування та здійснено оцінку фіскальної ефективності.
Запропоновано пріоритетні напрями вдосконалення механізму справляння податку на додану вартість в Україні.<br>The paper considers the theoretical aspects of value added tax, the historical preconditions for the introduction of value added tax and the mechanism of collection of value added tax in Ukraine.
The fiscal role of value added tax in Ukraine was analyzed, the value added tax revenues in Ukraine, its budget reimbursement were monitored and the fiscal efficiency was assessed.
The priority directions of improvement of the mechanism of collection of the value added tax in Ukraine are offered.
8
Хоненко, А. С. "Механізм непрямого оподаткування в Україні". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2021. http://local.lib/diploma/Khonenko1.pdf.
Full textAbstract:
Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче<br>У роботі розглядаються теоретичні аспекти непрямого оподаткування.
Досліджено роль непрямих податків у формуванні Державного та Зведеного
бюджетів України протягом 2016-2020 рр.
Висвітлено проблемні аспекти непрямого оподаткування та запропоновано основні
напрями його вдосконалення, а саме: вдосконалення законодавства у сфері ПДВ та
остаточна його адаптація до вимог ЄС; ліквідація неефективних пільг із податку на
додану вартість; запровадження диференційованих ставок ПДВ; забезпечення стабільності
ставок акцизного податку протягом тривалого періоду (як мінімум – 3-5 років);
запровадження більш захищених від підробок акцизних марок на алкогольні і тютюнові
вироби; суттєве збільшення переліку підакцизних товарів за рахунок ювелірних виробів,
дорогих імпортних автомобілів та інших предметів розкоші; боротьба з контрабандою;
ліквідування низки корупційних схем на митниці; удосконалення системи
електронного розмитнення товарів.<br>The role of indirect taxes in the formation of state and consolidated budgets of Ukraine
during 2016-2020 was investigated.
The problem aspects of indirect taxation are highlighted and the main directions of its
improvement are proposed, namely: improvement of VAT legislation and its final adaptation to
the EU requirements; elimination of ineffective benefits of value added tax; introduction of
differentiated VAT rates; provision of stability of excise tax rates over a long period (at least 3-5
years); introduction of more protected excise shares on alcoholic and tobacco products; a
significant increase in the list of excisable goods at the expense of jewelry, expensive imported
cars and other luxury items; the fight against smuggling; liquidation of a number of corruption
schemes on customs; Improvement of the system of electronic clearing of goods.
9
Мачук, В. О. "Податковий контроль в Україні". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12577.
Full textAbstract:
У роботі розкривається актуальність дослідження за обраним напрямом, ставиться проблема, мета і завдання дослідження, визначаються предмет та об'єкт дослідження.
У кваліфікаційній роботі розглядаються теоретичні засади податкового контролю, а саме: висвітлюється сутність та визначаються шляхи вдосконалення податкового контролю.
Проведено моніторинг ефективності здійснення податкового контролю та спрогнозовано їх надходження до державного бюджету України на 2020-2021 роки; виявлено їх вплив на реальний сектор економіки.
Розглянуто можливості запровадження податкового аутсорсингу з метою підвищення ефективності податкового контролю.
В процесі роботи зроблено висновки та пропозиції щодо перспективних напрямків вдосконалення податкового контролю в Україні з метою забезпечення розвитку податкової системи.<br>The paper reveals the relevance of the study in the chosen direction, sets the problem, purpose and objectives of the study, determines the subject and object of the study.
The qualification work considers the theoretical principles of tax control, namely: the essence is highlighted and a retrospective of the development of tax control is determined.
The fiscal efficiency of tax control was monitored and their receipts to the state budget of Ukraine for 2020-2021 were forecast; their influence on the real sector of the economy is revealed.
Possibilities of introduction of tax outsourcing for the purpose of increase of efficiency of tax control are considered.
In the course of the work, conclusions and proposals were made on promising areas for improving tax control in Ukraine in order to ensure the development of the tax system.
10
Ружицький, І. Ю. "Управління доходами державного бюджету у системі забезпечення макрофінансової стабільності в Україні". Thesis, Київ, 2016. http://ir.stu.cn.ua/123456789/10285.
Full textAbstract:
Ружицький, І. Ю. Управління доходами державного бюджету у системі забезпечення макрофінансової стабільності в Україні : дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук / І. Ю. Ружицький. - Київ, 2016. - 335 с.
Books on the topic "Доходи державного бюджету України"
3
Інформаційні повідомлення Рахункової палати України про використання коштів державного бюджету України. 2005.
Find full text
4
Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2008 рік. Рахункова палата України, 2009.
Find full text
6
Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2009 рік. Рахункова палата України, 2010.
Find full text
7
Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2010 рік. Рахункова палата України, 2011.
Find full text
8
Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2009 року. Рахункова палата України, 2009.
Find full text
9
Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2008 року. 2008.
Find full text
10
Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2008 року. Рахункова палата України, 2008.
Find full textBook chapters on the topic "Доходи державного бюджету України"
1
Романовська, Юлія Анатоліївна. "ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ 2022-2024 РОКІВ". У ПУБЛІЧНІ ФІНАНСИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ. International Science Group, 2024. http://dx.doi.org/10.46299/979-8-89619-787-4.2.2.
Full textConference papers on the topic "Доходи державного бюджету України"
1
Сочка, К. А. "МИТНІ ПЛАТЕЖІ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". У Економічний розвиток держави та регіонів в контексті сучасних інтеграційних процесів. Publishing house “Liha-Pres”, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-308-1-28.
Full text
2
Федоренко, Т., та А. Л. Шевякова. "ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН". У ХXX Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених"Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства". Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2023. http://dx.doi.org/10.32782/2222-5099.2023.9.26.
Full text
3
Ковальчук, Я. В. "ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ЗРОСТАННЯ". У Сучасний стан та пріоритети модернізації фінансово-економічної системи: теорії та пропозиції. Publishing house “Liha-Pres”, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-324-1-18.
Full text
4
Глухова, В. І., та Я. М. Попович. "АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". У Матеріали XІII Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні питання управління трансформаційними процесами в сучасному суспільстві: проблеми та перспективи», 23–24 ЖОВТНЯ 2024 РОКУ. Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2024. https://doi.org/10.32782/2079-5009.feu24.3.9.
Full text
5
Мандрик, В. О. "ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ У 2023 РОЦІ". У Реформування економіки в контексті міжнародного співробіт-ництва: механізми та стратегії. Publishing house “Liha-Pres”, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-291-6-11.
Full text
6
Вашека, Галина. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". У SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-26.02.2021.v1.29.
Full text
7
Гринчишин, Я. М., та М. М. Синичич. "РОЛЬ МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ У ФОРМУВАННІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". У Реформування фінансово-економічної системи країни в контексті міжнародного співробітництва. Publishing house “Liha-Pres”, 2023. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-336-4-41.
Full text
8
Себестянович, Ірина. "РЕАЛІЗАЦІЯ КОНТРОЛЬНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНАМИ ДКСУ ЩОДО ВИДАТКІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ". У WISSENSCHAFTLICHE ERGEBNISSE UND ERRUNGENSCHAFTEN: 2020, chair Уляна Ватаманюк-Зелінська. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/25.12.2020.v1.18.
Full text
9
Матвієнко, Ю. О., О. М. Рекалова, О. Р. Панасюкова та ін. "Вплив перенесеної COVID-19 і фактора стресу під час воєнного стану на інтегральний індекс активності запалення у хворих на туберкульоз легень". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-18.
Full textAbstract:
Обґрунтування. В Україні ефективність лікування туберкульозу (ТБ) в післяпандемічний період в умовах воєнного стану після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою залежить від стану різних систем організму, насамперед імунної. Патогенез ТБ зумовлений низкою чинників як ендо-, так і екзогенного походження. Для визначення ступеня інтоксикації й оцінювання стану вродженого та набутого імунітету в клінічній практиці можуть використовуватися інтегральні гематологічні показники для прогнозу перебігу хвороби (Радченко О.М., 2021; Дзісь Є.І. та ін., 2022). Наприклад, за розвитку тяжкої пневмонії в пацієнтів з COVID-19 або при гострих респіраторних інфекціях різного походження, ВІЛ-інфекції, ТБ вони можуть ефективно відображати ступінь системного запалення в критичних хворих (Лисенко Д.А., 2021; Пилипів Л.І., Радченко О.М., 2024; Зубач О.О. та ін., 2023). Один з таких показників – це інтегральний індекс активності запалення (ІАЗ), який запропонували Сміян О.І. та Гринишин В.В. (2010). Виявлення змін ІАЗ у хворих на ТБ легень після перенесеної COVID-19 дасть змогу прогнозувати його перебіг і коригувати терапевтичні заходи. Мета. З’ясувати діагностичну цінність ІАЗ для оцінювання імунних розладів у пацієнтів із чутливим ТБ (ЧТБ) легень у доковідний (2018-2019 рр.), пандемічний довоєнний (2020-2021 рр.) та воєнний періоди (2022-2024 рр.). Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження 66 хворих на ЧТБ легень, які проходили стаціонарне лікування в Національному науковому центрі фтизіатрії, пульмонології та алергології. Серед них було 36 чоловіків (54,5 %) і 30 жінок (45,5 %) з установленим діагнозом ЧТБ. Середній вік дорівнював 37,3±1,6 року. Вперше діагностований ЧТБ мали 77,3 % пацієнтів (51 хворий). У 32 (48,5 %) обстежених хворих на ЧТБ спостерігався деструктивний процес у легенях, у 34 (51,5 %) було виявлено бактеріовиділення. Хворим призначали стандартну чотирикомпонентну схему лікування. Хворі на ЧТБ були розподілені на три групи: 1-ша група – 37 осіб, які обстежувалися при надходженні в стаціонар у доковідний період 2018-2019 рр. (які не хворіли на COVID-19); 2-га група – 14 осіб, що до надходження в стаціонар перехворіли на COVID-19 у період 2020-2021 рр., 3-тя група – 15 осіб, що до надходження в стаціонар перехворіли на COVID-19 у воєнний період 2022-2024 рр. Групи вірогідно не відрізнялися за віком, статтю, формами ТБ. Контрольні групи становили 60 донорів крові без клінічних ознак соматичної й інфекційної патології, середній вік дорівнював 37,6±2,3 року. Підгрупа 1К – 20 осіб, які були обстежені в доковідний період 2018-2019 рр., підгрупа 2К – 15 донорів крові, які перехворіли на лабораторно підтверджену COVID-19 у 2020-2021 рр., підгрупа 3К – 25 донорів крові, які перехворіли на лабораторно підтверджену COVID-19 під час війни у 2022-2024 рр. Пацієнтам визначали показники периферичної крові (абсолютну кількість лейкоцитів, лімфоцитів, моноцитів і гранулоцитів, ШОЕ) за допомогою гематологічного аналізатора АВХ-mіscros 60 (Франція) та розраховували інтегральний гематологічний індекс активності запалення за формулою: ІАЗ = L × ШОЕ/10 + Гр × ШОЕ/100 + АГр × ШОЕ/100, де L – абсолютна кількість лейкоцитів у крові, ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів, Гр – відносна кількість гранулоцитів у крові, АГр – відносна кількість агранулоцитів (лімфоцитів і моноцитів) у крові. Математична обробка результатів досліджень проводилися за допомогою програми Minitab 21 з використанням вбудованих бібліотек статистики. Обчислювання критеріальних значень проводилося при заданому рівні значущості р≤0,05. Робота виконана коштом Державного бюджету України. Результати. Встановлено, що у хворих на ЧТБ всіх трьох груп ІАЗ був підвищеним майже втричі та вірогідно відрізнявся від значень здорових осіб у групах порівняння (табл.). Діагностична цінність достовірного підвищення цього показника у хворих на ЧТБ порівняно зі здоровими особами за критерієм Юдена перевищувала 0,10 ум. од. (J = 0,40 ум. од), що свідчило про наявність активного запального процесу при ТБ. Також установлено, що на цей показник не впливали такі екзогенні чинники, як перенесена COVID-19 і хронічний стрес воєнного періоду, оскільки він достовірно не відрізнявся в 1-й, 2-й і 3-й підгрупах хворих. Висновки. Лабораторний гематологічний показник ІАЗ у хворих на ЧТБ легень є надійним показником активності запального туберкульозного процесу, на який не впливають такі екзогенні чинники, як перенесена COVID-19 і фактор стресу під час воєнного стану, що може бути використано для вдосконалення наявних алгоритмів прогнозування перебігу цього захворювання.
10
Матвієнко, Ю. О., В. М. Жадан, О. М. Рекалова та ін. "Зміни інтегрального індексу неспецифічної реактивності у хворих на туберкульоз легень під впливом перенесеної COVID-19 і фактора стресу під час воєнного стану". У Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню здоров’я: «Інноваційні підходи до діагностики, лікування туберкульозу та інших захворювань легень: практичні рекомендації для лікарів загальної практики, фтизіатрів і пульмонологів» 7 квітня 2025 року (онлайн), м. Київ, Україна. Національний науковий центр фтизіатрії, пульмонології та алергології імені Ф.Г. Яновського, 2025. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2025-1s-17.
Full textAbstract:
Обґрунтування. Стан неспецифічної реактивності організму зумовлює опірність до багатьох чинників, можливість виникнення хвороби та її ускладнень, особливості її перебігу та завершення. Надійним критерієм оцінювання стану здоров’я залишається дослідження периферичної крові, яке в динаміці відображає багатофакторні зовнішні та внутрішні процеси (Слонецький Б.Ш., 2011). Використання гематологічних показників за даними загальноклінічного аналізу крові дає змогу, не застосовуючи спеціальні методи дослідження, оцінити стан різних ланок імунної системи, тяжкість захворювання, його перебіг і прогноз (Сипливий В.О., 2012). Для оцінювання неспецифічної реактивності організму запропоновано показник – індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ), що визначає взаємовідносини ефекторної й афекторної ланок імунологічного процесу, тобто превалювання специфічної (ефекторної) імунної відповіді над неспецифічною (афекторною) за рахунок того, що лімфоцити – це єдині клітини організму, здатні специфічно розпізнавати та розрізняти різні антигени й відповідати активацією на контакт з певним антигеном, а мононуклеарні фагоцити забезпечують значною мірою неспецифічний захист організму завдяки своїй фагоцитарній функції (Дранік Г.М., 2006). Виявлення змін ІСЛМ у хворих на туберкульоз (ТБ) легень після перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) за умов воєнного стану може сприяти розумінню, яка з ланок імунологічного процесу превалює та скоригувати лікування в потрібному напрямі. Мета. З’ясувати особливості змін ІСЛМ у пацієнтів із чутливим ТБ (ЧТБ) легень у доковідний (2018-2019 рр.), пандемічний довоєнний (2020-2021 рр.) та післяпандемічний воєнний періоди (2022-2024 рр.). Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження 66 хворих на ЧТБ, які проходили стаціонарне лікування в Національному науковому центрі фтизіатрії, пульмонології та алергології. Серед них було 36 чоловіків (54,5 %) і 30 жінок (45,5 %) з установленим діагнозом ЧТБ. Середній вік дорівнював 37,3±1,6 року. Вперше діагностований ЧТБ мали 77,3 % пацієнтів (51 хворий). У 32 (48,5 %) обстежених хворих на ЧТБ спостерігався деструктивний процес у легенях, у 34 (51,5 %) було виявлено бактеріовиділення. Хворим призначали стандартну чотирикомпонентну схему лікування. Першу (основну) групу становили 66 хворих на ЧТБ, які були розподілені на три підгрупи: 1-ша підгрупа – 37 осіб, які обстежувалися при надходженні в стаціонар у доковідний період 2018-2019 рр. (які не хворіли на COVID-19); 2-га підгрупа – 14 осіб, що до надходження в стаціонар перехворіли на COVID-19 у період 2020-2021 рр., 3-тя підгрупа – 15 осіб, що до надходження в стаціонар перехворіли на COVID-19 у воєнний період 2022-2024 рр. Підгрупи вірогідно не відрізнялися за віком, статтю, формами ТБ. Другу (контрольну) групу здорових осіб становили 60 донорів крові без клінічних ознак соматичної й інфекційної патології, середній вік – 37,6±2,3 року. Підгрупа 1К становила 20 осіб, які були обстежені в доковідний період 2018-2019 рр., підгрупа 2К – 15 донорів крові, які перехворіли на лабораторно підтверджену COVID-19 у 2020-2021 рр., підгрупа 3К – 25 донорів крові, які перехворіли на лабораторно підтверджену COVID-19 під час війни у 2022-2024 рр. Пацієнтам проводили визначення показників периферичної крові та розраховували інтегральний гематологічний ІСЛМ за формулою: ІСЛМ = L/Мо, де L – відсотковий уміст лейкоцитів у крові, Мо – відсотковий уміст моноцитів у крові (Зубач О.О., 2023). Математична обробка результатів досліджень проводилися за допомогою програми Minitab 21 з використанням вбудованих бібліотек статистики. Обчислювання критеріальних значень проводилося при заданому рівні значущості р≤0,05. Робота виконана коштом Державного бюджету України. Конфлікт інтересів відсутній. Результати та їх обговорення. Під час аналізу лейкоцитарної формули встановлено, що кількість лімфоцитів у хворих на ЧТБ всіх трьох підгруп майже не відрізнялася, але кількість лімфоцитів в 1-й і 2-й підгрупах була в межах значень здорових осіб підгруп порівняння, а в 3-й підгрупі вірогідно нижча на 18,8 % проти контролю (табл.). Кількість моноцитів також у підгрупах хворих на ЧТБ вірогідно не відрізнялася, але проти контрольних значень у хворих 1-ї підгрупи кількість моноцитів була вірогідно знижена на 26,9 % (р<0,05), у хворих 3-ї підгрупи – на 25,0 % (р<0,05) відповідно. Отже, не було встановлено вірогідної різниці в кількості лімфоцитів і моноцитів між підгрупами хворих на ЧТБ. Розрахувавши ІСЛМ, ми з’ясували, що в здорових осіб підгруп 2К та 3К показник ІСЛМ був вищий за такий у підгрупі 1К на 22,6 % (р<0,1) та 23,8 % (р<0,05) відповідно. Під час аналізу ІСЛМ установлено вірогідні зміни цього показника й у хворих на ЧТБ. Зокрема, в 1-й підгрупі хворих цей показник вірогідно вищий на 35,4 % (р<0,05) проти підгрупи 1К, на 47,7 % (р<0,05) порівняно з 2-ю підгрупою хворих і майже не відрізнявся від показників 3-ї підгрупи. Для хворих 2-ї підгрупи характерне вірогідне зниження ІСЛМ на 29,0 % (р<0,05) проти підгрупи 2К, на 32,3 % (р<0,05) та 30,2 % (р<0,05) порівняно з хворими 1-ї та 2-ї підгруп відповідно. ІСЛМ у хворих на ЧТБ 3-ї підгрупи був у межах значень здорових осіб відповідної підгрупи. Висновки. У здорових осіб після перенесеної COVID-19 і хронічного стресу воєнного періоду відбувається підвищення ІСЛМ, що свідчить про найвираженішу активацію ефекторної ланки імунітету за рахунок збільшення кількості лімфоцитів незалежно від фактора впливу. Також установлено, що для хворих на ЧТБ 1-ї підгрупи є характерним переважання ефекторної ланки імунітету (підвищення ІСЛМ за рахунок зменшення кількості моноцитів), тоді як у хворих 2-ї підгрупи відбувається активація афекторної (моноцитарної) ланки імунітету (зниження ІСЛМ за рахунок зростання кількості моноцитів). У хворих на ЧТБ 3-ї підгрупи, як і в здорових осіб після перенесеної COVID-19 і хронічного стресу воєнного періоду, відзначається напруга ефекторної клітинної ланки імунітету (підвищення ІСЛМ порівняно з ковідним періодом за рахунок перерозподілу клітин на користь лімфоцитів).