Academic literature on the topic 'Еколого-економічний механізм'

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних засад еколого-економічного реінжинірингу виробничих процесів техногенно небезпечних нафтогазових підприємств. У роботі досліджено проблеми функціонування та управління техногенно небезпечними нафтогазовими підприємствами. Обґрунтовано доцільність застосування управлінської технології реінжинірингу стосовно реформування техногенно небезпечних нафтогазових підприємств у екологічно безпечні суб’єкти господарювання. Здійснено аналіз техногенно небезпечних виробничих процесів нафтогазових підприємств на території Західного нафтогазоносного регіону. Сформульовано методичний підхід до проведення дореінжинірингової діагностики техногенно небезпечних нафтогазових підприємств, розроблено систему еколого-економічних показників та методику розрахунку інтегрального показника рівня техногенної безпеки, здійснено апробація цієї системи і методики. Розроблено управлінську технологію еколого-економічного реінжинірингу виробничих процесів техногенно небезпечних нафтогазових підприємств, висвітлено організаційні, програмні та інструментальні основи її забезпечення, удосконалено еколого-економічний механізм управління техногенно небезпечними нафтогазовими підприємствами на засадах екологічного менеджменту.<br>The thesis is devoted to developing theoretical and methodological foundations of ecological and economic re-engineering of production processes of industrial hazardous oil and gas companies. In this work the features of the functioning and management of industrial hazardous oil and gas companies are investigated. The practicality of reengineering management technology application for reforming industrial hazardous oil and gas companies in environmentally friendly businesses is justified. The industrial hazardous processes of oil and gas companies in Western oil and gas region are analyzed. The methodological approach to pre-reengineering diagnosis implementation is formulated. A set of ecological-economic parameters and methodology for calculating the integral index of the technological safety level is developed and tested. The management technology of ecological-economic reengineering of industrial hazardous oil and gas companies production processes is developed, providing its organizational, programmatic and instrumental bases is highlighted. The environmental and economic management mechanism of industrial hazardous oil and gas companies based on environmental management is improved.

В першому розділі «Теоретико-методологічні основи аналізу еколого-економічного механізму діяльності» розглянуті еколого-економічний механізм діяльності, фінансування на різних рівнях господарювання. В другому розділі «Дослідження основних складових еколого-економічного механізму діяльності підприємства» розглянуті детально екологічне страхування, інвестування в природоохоронні заходи. В третьому розділі «Напрямки удосконалення еколого-економічного механізму діяльності підприємства” проведено дослідження еколого-економічного механізму діяльності ПАТ «Сумихімпром», виявлені його недоліки, розроблені методи удосконалення фінансування на рівні підприємства, а також проведений аналіз інвестиційного проекту розвитку виробництва на підприємстві – будівництво нового цеху по виробництву сірчаної кислоти.

Згідно з «Міжнародної конвенції про запобігання великим промисловим аваріям» та «Конвенцією про транскордонний вплив промислових аварій та катастроф» найбільш важливим напрямом зменшення наслідків крупних промислових аварій та катастроф є розроблення та удосконалення методів оцінки рівня безпеки виробництв з метою прогнозування промислового ризику та витрат на попередження та подолання наслідків катастроф природного та техногенного характеру. Разом з тим, на сьогоднішній день відсутні нормативні документи формування механізмів відшкодування техногенних ризиків та фінансування заходів щодо попередження техногенних аварій та катастроф.

Стаття присвячена теоретико-методичним засадам формування організаційно-економічного механізму управління економічним потенціалом регіону з урахуванням вимог еколого-економічної безпеки. Подано авторське вирішення наукового завдання – вдосконалення організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій з урахуванням вимог забезпечення глобальної екологічної безпеки, що сприятиме підсиленню адаптивності та конкурентоспроможності національної економіки. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26720

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методичні основи та практичні аспекти еколого-економічної оцінки використання ТПВ у якості енергоресурсів на підприємстві теплоенергетики. Розроблений науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування доцільності використання ТПВ в якості енергетичних ресурсів базується на визначенні оптимального співвідношення між обсягами використання традиційних енергетичних ресурсів і ТПВ на основі мінімізації сукупних виробничих витрат і еколого-економічного збитку. Удосконалено методичні положення щодо оцінки еколого-економічної ефективності використання твердих побутових відходів в якості енергетичних ресурсів. Розроблено науково-методичний підхід до визначення сукупних факторів та ступеня їх впливу на визначення оптимального співвідношення при сумісному використанні традиційних видів палива і ТПВ, який ураховує диференціацію еколого-економічних витрат залежно від морфологічного складу ТПВ, регіону розташування підприємства теплоенергетики та сезонності теплозабезпечення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30056<br>В диссертации представлено теоретико-методическое обобщение и предложено новое решение научно-прикладной задачи, которая заключается в совершенствовании принципов эколого-экномической оценки использования твердых бытовых отходов (ТБО) в теплоэнергетике на основе комплексного учета эффектов та ущербов по всем этапам технологического процесса, а также заключается в формировании организационно-экономического обеспечения преобразования ТБО в топливно-энергетические ресурсы. Предложен научно-методический подход к эколого-экономическому обоснованию целесообразности использования ТБО в качестве энергетических ресурсов, основанный на необходимости определения оптимального соотношения между объемами использования традиционных энергетических ресурсов и сжигаемых твердых бытовых отходов на основе минимизации величины текущих производственных затрат с учетом показателей эколого-экономического ущерба. Предложенные методические положения по оценке эколого-экономической эффективности использования твердых бытовых отходов в качестве энергетических ресурсов, в отличие от существующих, базируются на комплексном подходе к учету позитивных и негативных экономических и экологических последствий энергонаправленного использования ТБО в течение всех этапов технологического цикла производства энергии. Разработан научно-методический подход к определению совокупных факторов и степени их влияния на определение оптимального соотношения объемов использования топливно-энергетических ресурсов совместно с твердыми бытовыми отходами, который, в отличие от существующих, учитывает дифференциацию экономических и экологических издержек в зависимости от морфологического состава ТБО, географического месторасположения теплоэнергетического предприятия, а также сезонности теплообеспечения и образования энергоемких отходов. Сформирована комплексная система показателей эколого-экономической оценки использования ТБО в теплоэнергетическом комплексе на уровне предприятий и региона. Разработаны теоретико-методические принципы формирования регионального эколого-энергетического кластера, которые включают цель, задачи, принципы кластерного взаимодействия, мотивационные преимущества участников, а также его структурно-функциональную схему. В системе управления кластеров обоснована необходимость создания центра мониторинга и логистики для практической реализации интегрированных предпринимательских процессов использования ТБО для потребностей теплоэнергетики. Процесс функционирования регионального эколого-энергетического кластера, связанного с использованием энергоемких отходов, обеспечивается построением организационно-экономического механизма, структурно-функциональная схема которого включает внутренний механизм кластерных взаимодействий предприятий технологической и логистической цепи преобразования ТБО в топливно-энергетические ресурсы во взаимосвязи с системой внешних регулирующих механизмов (мотивационных, экономических, организационно-административных, политических, нормативно-правововых, а также механизмов социально-психологических инструментов). Определена сущностно-содержательная основа экологоориентированного использования ТБО в теплоэнергетике, которая включает цель, задачи, функции логистического подхода к организационно-управленческой деятельности связанной с использованием энергоемких отходов. Предложен научно-методический подход к оценке общих логистических затрат. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30056<br>In the dissertation being investigated theoretical and methodical basis and practical aspects of ecologic and economic appraisal of solid domestic wastes (SDW) use as energy resources in the heat power engineering company. Scientific and methodical approach is developed as for the ecologic and economic grounding of expediency of SDW use as energy resources, based on the necessity of estimation optimum ratio between traditional energy resources and volumes of burnt up solid domestic wastes on the basis of minimization general working expenses and ecologic and economic loss. Methodical principles are being improved as for the appraisal of ecologic and economic efficiency of solid domestic wastes’ use as energy resources. Scientific and methodical approach is developed as for the estimation of overall factors and degree of their influence on calculation of optimum ratio while using traditional kinds of fuel and SDW, which takes into consideration differentiation of ecologic and economic expenses depending on the morphological composition of SDW, region of heat power engineering company location and seasonal prevalence of heat provision. A further development has a methodical approach to system structurization of economic, ecologic and social effects from SDW use as energy resources. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30056

У дисертації вдосконалені наукові засади оцінювання еколого-економічної ефективності впровадження ВДЕ, що враховують екологічні та економічні наслідки їх використання. Це дозволило визначити оптимальну структуру забезпечення електричною енергією національної економіки. Виявлені причинно-наслідкові зв’язки між екодеструктивним впливом на навколишнє середовище та енергетичною, екологічною і економічною безпекою країни. Розвинуто науково-методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму впровадження економічно доцільних та екологічно безпечних ВДЕ. Запропоновано методичний підхід до науково-обгрунтовано розподіл фінансових ресурсів на впровадження окремих видів ВДЕ. Застосування методики оцінювання еколого-економічної ефективності дозволяє приймати економічно обгрунтовані й екологічно виважені управлінські рішення щодо енергозабезпечення національної економіки з урахуванням інтересів майбутніх поколінь.<br>В диссертации усовершенствованы научные основы оценки эколого-экономической эффективности внедрения ВИЭ, учитывающие экологические и экономические последствия их использования. Это позволило определить оптимальную структуру обеспечения электрической энергией национальной экономики. Обнаружены причинно-следственные связи между экодеструктивным воздействием на окружающую среду и энергетической, экологической и экономической безопасности страны. Развит научно-методический подход к формированию организационно-экономического механизма внедрения экономически целесообразных и экологически безопасных ВИЭ. Предложен методический подход к научному обоснованию распределение финансовых ресурсов на внедрение отдельных видов ВИЭ. Применение методики оценки эколого-экономической эффективности позволяет принимать экономически обоснованные и экологически взвешенные управленческие решения по энергообеспечению национальной экономики с учетом интересов будущих поколений.<br>The dissertation is devoted to development of a theoretical basis for, scientific and methodological approaches to ecological and economic assessment of efficiency of renewable energy use. According to official statistics, 49 % of the world’s greenhouse gas emissions come from the energy sector. Ukrainian energy sector produces 50 % of all greenhouse gas emissions within the country, which makes environmental deprivation one of the most important and urgent issues to be addressed. Casual Loop Diagram (CLD) analysis was used to find a relationship between renewable energy use and environmental, economic, and energy security of a country, in particular during the life cycle of renewable energy sources (RES). The findings of the analysis showed that use of RES reduces consumption of exhaustible energy sources at the stage of their exploitation and increases diversification of energy sources. An increase of energy production from RES in its turn leads to an increase in price of an energy product. Analysis of previous studies has shown that an increase of energy production from RES leads to a reduction in greenhouse gas emissions per unit of GDP. However, the use of RES itself causes environmental destruction, which is usually omitted, but can be identified through analysis of the life cycle of RES. The author proposed a method of ecological and economical assessment of efficiency of renewable energy use, which takes into account positive as well as negative effects of the use of different types of RES during all stages of their life cycle. Proposed methodology suggests calculating environmental damage from the use of RES as the sum of costs of damages at every stage of the life cycle of an energy product – development, exploitation and utilization. This method allows making informed management decisions for the development and use of RES. The next step of this research was to develop a methodological approach to the scientific justification of the optimal structure of energy production based on the combination of conventional and renewable energy sources. The aim of the calculations was to build an optimal model for an energy sector development of a country, based on economic and environmental indicators. The results of applying the optimal model can be used for strategic planning at country level, in particular in managerial decision-making and law making. Development of RES requires considerable financial resources, which are always limited. Therefore, the question of the efficient allocation of available financial resources arises and needs to be addressed. To solve this problem, the author proposes an approach to the formation of organizational and economic mechanism of implementation of economically viable and environmentally safe RES. This approach includes a system of solidarity between stakeholders, interested in a transparent energy market; a management system of RES performance; indicators of an ecological and economic loss from electricity generation processes; financial support for the development of RES at every stage of the life cycle of an energy product. The author provides scientific justification for financial resources allocation, which is based on the Bellman's principles of recurrence, technical and technological forecast for RES. Bellman's recurrence principal allowed to find the optimal allocation of state funds for the transition to RES under conservative and revolutionary scenarios. This approach can be implemented on the basis of cross-sectoral interrelations within energy production system, which implies well-coordinated interaction of authorities, energy companies, and local communities, as well as providing of state incentives for RES implementation. Practical recommendations and methodological justification for ecological and economic assessment of renewable energy use, offered in the dissertation, allow to determine the priority goals for energy sector development at national and industrial levels, as well as to implement programs of environmental protection.

Дисертаційна робота присвячена розробці теоретико-методичних засад оцінювання ефективності природоохоронних інвестицій нафтогазових підприємств. У дисертаційній роботі досліджено особливості шкідливих впливів нафтогазових підприємств на навколишнє природне середовище у процесі їх господарської діяльності. Обґрунтовано доцільність залучення інвестицій природоохоронного призначення стосовно попередження та подолання шкідливих впливів. Здійснено аналіз капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища нафтогазових підприємств виникаючих аварійних ситуацій то пов’язаних з ними екологічних платежів. Визначено, що найбільш небезпечними об’єктами нафтогазового виробництва є: ставки-нагромаджувачі для зберігання нафтошламів, нафтові свердловини в процесі їх буріння й експлуатації та технологічні трубопроводи. Удосконалено метод оцінки ефективності природоохоронних інвестицій нафтогазових підприємств. Розроблено метод врахування фактору часу через екологічні норми доходу для найбільш небезпечних об’єктів нафтогазовидобувного. Запропоновано механізм природоохоронного інвестування для підвищення ефективності функціонування нафтогазовидобувних підприємств.<br>Диссертация посвящена теоретическим и практическим проблемам экономической оценки природоохранных инвестиций нефтегазовых предприятий. В диссертационной работе исследованы особенности вредных воздействий нефтегазовых предприятий на окружающую среду в процессе их хозяйственной деятельности. Уточнена дефиниция «природоохранное инвестирования» которая, в отличие от существующих, более полно раскрывает их сущность и особенности, а именно - это имущественные и интеллектуальные ценности участников хозяйственной деятельности, вложенные в объекты природоохранного, производственного, социального и иного назначения, имеющие целью сохранение, охрану и воспроизводство окружающей среды для достижения сбалансированного, рационального природопользования, устойчивого развития социально-экономических систем и получения эколого-социально-экономических эффектов. Обоснована целесообразность привлечения инвестиций природоохранного назначения на предупреждение и преодоление вредных воздействий нефтегазовых предприятий на окружающую среду. Исследованы возможные экологические риски, возникающие при разработке месторождений нефти и газа. Рассмотрены теоретико-методические основы оценки эффективности природоохранных инвестиций. Определены, факторы, влияющие на формирование величины вредных воздействий нефтегазодобывающих предприятий на окружающую природную среду. Проанализированы и оценены последствия таких вредных воздействий, а также екологоемкость разработки месторождений нефти и газа для выявления наиболее опасных объектов, требующих привлечения инвестиционных ресурсов. Осуществлен анализ капитальных инвестиций и текущих затрат нефтегазовых предприятий на охрану окружающей среды, их экологических платежей и аварийных ситуаций. Определено, что наиболее опасными объектами нефтегазового производства являются: амбары для хранения нефтешламов, нефтяные скважины в процессе их бурения и эксплуатации, а также технологические трубопроводы. Усовершенствованы методические подходы к оценке эффективности природоохранных инвестиций нефтегазовых предприятий. Разработан метод учета фактора времени с использованием экологических норм дохода и факторов, отражающих специфику наиболее экологически опасных обектов нефтегазового производства. Имплементация разработанных методических подходов оценке эффективности природоохранных инвестиций в процессе добычи нефти и газа осуществлена на примере природоохранного проекта «Капремонт межпромыслового нефтепровода «Струтын-Долына». Предложен механизм природоохранного инвестирования для повышения эффективности функционирования нефтегазодобывающих предприятий.<br>The thesis is devoted to developing theoretical and methodological principles of assessment of the environmental investments efficiency for oil and gas companies. In the thesis there has been researched the characteristics of harmful influences of oil and gas companies on environment during their business activities. The expediency for involving environmental investments has been presented in order to predict and reduce harmful influences. The capital investments and current expenditures on protecting environment as well as environmental taxes and emergencies have been analyzed. The most dangerous objects of oil and gas industry are appeared to be gathering ponds for storing oil sludge, oil wells due to drilling and operation and industrial pipelines. The methodological approach for evaluating environmental investments efficiency of oil and gas companies has been improved. The ecological rates of income for the most dangerous objects in oil and gas producing industries have been calculated basing on the method of the cumulative structure taking into account characteristics reflecting special features of the production. The procedure of environmental investing has been offered in order to improve efficiency of operating oil and gas producing companies.

У статті здійснено узагальнення теоретичних та методичних підходів до врахування впливу експортно-імпортних операцій на стан навколишнього природного середовища. Подано авторське вирішення наукового завдання – удосконалення організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій з урахуванням вимог забезпечення глобальної екологічної безпеки, що сприятиме підсиленню адаптивності та конкурентоспроможності національної економіки.