Contents
Academic literature on the topic 'Електроміографія'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Електроміографія.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Електроміографія"
1
Лабінський, Андрій. "Електроміографічні дослідження хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 1 (September 18, 2021): 118–21. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.118-121.
Full textAbstract:
Резюме. У науковій літературі широко описано різноманітні методи лікування осіб із хворобою Паркінсона, кількість яких останнім часом збільшується. Мета. Провести та оцінити електро-міографічні дослідження хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона під час фізичної терапії. Методи. Аналіз наукової літератури, електроміографічні дослідження, методи фізичної терапії. Результати. В роботі проаналізовано дані обстеження та фізичного реабілітаційного лікування пацієнтів з немоторними проявами хвороби Паркінсона. Доведено значне покращення показників електроміографії після фізичної терапії у хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона. За даними електроміографічних досліджень виявлено, що фізична терапія покращує стан хворих з немоторними проявами хвороби Паркінсона, що дозволяє рекомендувати її для широкого впровадження.Ключові слова: електроміографія, хвороба Паркінсона, лікувальні фізичні вправи.
2
Luzan, B. M., O. Ye Kucheruk, M. M. Tatarchuk, and Yu V. Tsymbalyuk. "Ушкодження променевого нерва, поєднані з переломом плечової кістки." TRAUMA 14, no. 5 (September 1, 2013): 36–43. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.14.2013.88098.
Full textAbstract:
Обстежено та прооперовано 61 хворого з ушкодженнями променевого нерва, що поєднувалися з переломом плечової кістки, серед них у 13 пацієнтів мала місце відкрита травма. Хворим проведено клінічні, електрофізіологічні (електронейроміографія та голкова електроміографія), ультразвукові обстеження. Результати лікування хворих з ушкодженнями променевого нерва оцінювали з урахуванням відновлення функціонального стану розгиначів пальців та кисті.
3
Ярова, С. П., С. О. Турчененко, Ю. Ю. Яров, О. С. Гензицька, and О. П. Рева. "ПАТОЛОГІЯ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ВИСОТИ ОКЛЮЗІЇ У РОЗВИТКУ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ЗУБО-ЩЕЛЕПНОЇ СИСТЕМИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, no. 2 (May 26, 2022): 66–71. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.12.
Full textAbstract:
Мета дослідження – обґрунтувати доцільність у більш комплексного функціонально-діагностичного підходу до виявлення функціональних порушень та умов до їх виникнення у різних вікових та клінічних групах на підставі вивчення поширеності патології вертикальної висоти оклюзії. Методи дослідження. Для досягнення мети було проаналізовано данні опитування, стоматологічного огляду з додатковим функціональним (електроміографія та цифровий аналіз оклюзії) обстеженням стоматологічного статусу 320 осіб (віком від 25 до 60 років). Обстеження проводилися за загально прийнятою в стоматології методикою, яка включала збір скарг, анамнезу життя та захворювання, зовнішній огляд обличчя й порожнини рота. Додатково проводилися функціональні діагностичні дослідження: електроміографія (EMG III, BioPack) та цифровий аналіз оклюзії (T-scan Novus). Також основною умовою, що до осіб дослідження, було звернення протягом року за стоматологічною допомогою, наявність включених дефектів в межах премолярів або молярів із заміщенням їх ортопедичними конструкціями та без. Матеріали клінічного та статистичного дослідження були піддані варіаційно-статистичній обробці згідно з метою нашої роботи. Результати проведеного дослідження обробляли з використанням загальноприйнятих методів математичної статистики. Наукова новизна. За допомогою сучасних методів наочно доведено об’єктивність цифрових методів діагностки та необхідність розробки нових протоколів реабілітації стоматологічних хворих на основі кількісних показників діагностичних заходів, а не якісних за класичним підходом. А також розглянуто питання поширеності стоматологічної патології за кількісною оцінкою. Висновки. У межах нашого дослідження було виявлено, що 89,07 % оглянутих пацієнтів мали потреби у додатковому діагностичному підході, для виявлення порушень функції та оцінки функціональної якості відновлювальних конструкцій, що не можна оцінити при класичних статичних методах оцінки функціонального стоматологічного статусу зубо-щелепної системи через їх якісну, а не кількісну оцінку.
4
Vozianov, S. O., M. P. Zakharash, P. V. Chabanov, Yu M. Zakharash, N. A. Sevastyanova, V. Yu Ugarov, and A. S. Reprintseva. "ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЯ В ЛІКУВАННІ НЕЙРОГЕННИХ РОЗЛАДІВ СЕЧОВИПУСКАННЯ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 12, 2021): 190–93. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11773.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Мета – підвищення ефективності лікування хворих із нейрогенними розладами сечовипускання.
Матеріал і методи. Обстежено 56 хворих із нейрогенними порушеннями сечовипускання. Функціональний стан детрузора, внутрішнього сфінктера сечового міхура, зовнішнього сфінктера уретри визначали за допомогою електроміографічного дослідження. Електростимуляцію сечового міхура проводили за стимулювальною методикою з частотою 70 Гц, модуляцією 100 %, посилка-пауза 4–6 с, протягом 15 хв, курсом 2 тижні.
Результати. Встановлено, що електроміографія відображає функціональний стан сечовивідних шляхів. Призначення електростимуляції дозволило досягти достовірної позитивної динаміки в клініко-функціональному стані пацієнтів.
Висновки. Лікування пацієнтів із нейрогенними розладами сечовипускання за допомогою електростимуляції є ефективним.
5
Возіанов, С. О., М. П. Захараш, П. В. Чабанов, Ю. М. Захараш, Н. А. Севастьянова, В. Ю. Угаров, and А. С. Репринцева. "КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ СТРЕСОВОГО НЕТРИМАННЯ СЕЧІ У ЖІНОК ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ З ОЦІНКОЮ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 3 (December 1, 2021): 59–62. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12508.
Full textAbstract:
Мета дослідження – підвищення ефективності лікування жінок із стресовим нетриманням сечі.
Матеріал і методи. Обстежено 87 жінок зі стресовим нетриманням сечі. Для визначення функціонального стану нервово-м'язового апарату нижніх сечовивідних шляхів використовували електроміографію сечового міхура і його сфінктерного апарату та урофлоуметрію.
Результати. При лікуванні жінок зі зниженим тонусом нервово-м'язових структур нижніх сечових шляхів за допомогою електростимуляції отримано позитивний ефект в 79,2 % хворих, що підтверджується поліпшенням клінічної картини і результатами електроміографії та урофлоуметрії.
Висновки. Лікування пацієнтів зі стресовим нетриманням сечі за допомогою електростимуляції є ефективним.
6
Чернишова, І. М., О. М. Костинська, О. В. Луценко, and Г. В. Логвін. "Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку." Pain medicine 3, no. 2/1 (October 18, 2018): 45. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27481.
Full textAbstract:
Актуальність. Можливості фізичної реабілітації пацієнтів з обмеженням фізичних можливостей значно поширилися завдяки застосуванню в комплексній програмі реабілітації методів і технологій, які базуються на принципах зворотного зв’язку (БЗЗ).
Мета дослідження: огляд сучасних видів та можливостей систем реабілітації з БЗЗ.
Матеріали і методи. Проведення аналізу доступної інформації про сучасні системи БЗЗ.
Результати дослідження та їх обговорення. Механізм дії БЗЗ полягає у безперервному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових та інших прийомів у заданій області значень, що дозволяє проводити тренування не тільки когнітивних функцій, але й рухових можливостей пацієнта згідно з завданням та отриманою інформацією. В результаті здійснюється тренування заданої групи м’язів і формування нового, найбільш оптимального рухового стереотипу. В реабілітації пацієнтів з порушенням функції опорно-рухового апарату в якості зворотного зв’язку застосовується електроміографія (ЕМГ), ультразвукове зображення в режимі реального часу, гоніометрія, відеоспостереження і тензометрія. В реабілітації з застосуванням БЗЗ, крім параметрів ЕМГ, застосовуються також показники електроенцефалографії, частоти дихання і пульсу.
Висновки.
БЗЗ застосовується для відновлення рухової функції скелетних м’язів після перенесеного інсульту, хірургічних втручань, травм, після пошкодження спинного мозку, при дитячому церебральному паралічі (ДЦП), при больовому синдромі й інших нервово-м’язових порушеннях.
БЗЗ може бути застосований як для збільшення активності слабкого або паретичного м’яза, так і для зниження спастичного тонусу.
Сучасні системи БЗЗ є багатоканальними і застосовуються для корекції декількох функцій.
Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці результатів застосування БЗЗ при різній патології.
7
Danyshchuk, Andriy. "ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІОФАСЦІАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ ПРИ ПЛОСКОСТОПОСТІ У ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ТАЕКВОН-ДО." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (February 5, 2020): 68–77. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.68-77.
Full textAbstract:
Мета. Вивчити міофасціальні кінематичні ланцюги нижньої кінцівки та їх вплив на характер порушення склепінчастого апарату стопи дітей 7–14 років, які займаються таеквон-до. Методи.Обстежено 60 дітей віком 7–14 років, які займаються у секції таеквон-до. 30 дітей з ознаками функціонального порушення склепіння стопи і плоскостопістю І–ІІ ступеня важкості склали основну групу. Інші 30 дітей без порушення склепіння стопи склали контрольну групу. Плантографічний аналіз здійснено на комп’ютерному комплексі “DIERS FAMUS” (Німеччина). Антропометричне дослідження доповнено електроміографічним дослідженням за допомогою апарату “Нейро-ЕМГ-Микро” (Росія). Досліджувались м’язи, які входять до трьох міофасціальних кінематичних ланцюгів гомілки. Для встановлення об’єктивних ознак больового синдрому застосовували анкетування за протоколом ВАШ. Якість життя досліджували за допомогою акнети SF-36. Статистична обробка даних здійснювалась методами параметричної і непараметричної статистики. Результати. Встановлено, що м’язи відповідної групи на гомілці при співставленні поздовжніх осей входять до складу переднього, заднього і латерального міофасціального кінематичного ланцюга, який закінчується на різних поверхнях стопи. Всі вони приймають участь у підтримці склепінчастого апарату стопи. Проведене дослідження електрофізіологічної активності виявило її зниження та дисбаланс тонусу окремих м’язів гомілки, що вказує на важливу роль порушення частотно-амплітудних характеристик окремих м’язів в складі міофасціальних кінематичних ланцюгів у створенні умов для функціональних порушень склепіння стопи і плоскостопості. Порівняльний аналіз антропометричних показників стопи дітей різного віку та їх співставлення з електроміографічними даними повністю підтверджує сучасні наукові уявлення про визначальну роль міофасціальних кінематичних ланцюгів гомілки у забезпеченні нормального функціонування стопи, як важливого органу опорнорухового апарату людини. Висновок. Тонічний баланс м’язів гомілки є стабілізуючою біомеханічною силою з підтримки нормального стану склепіння стопи, а їх дисбаланс може бути причиною розвитку плоскостопості, що добре виявляється при електронейроміографічному обстеженні.Ключові слова: плоскостопість, міофасціальні ланцюги, електроміографія, діти
8
Delva, I. I. "Синдром Персонейджа — Тернера: принципи діагностики й лікування." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 17, no. 8 (January 31, 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.17.8.2021.250819.
Full textAbstract:
Синдром Персонейджа — Тернера (СПТ) — гостра нетравматична мультифокальна патологія плечового сплетення і його гілок неуточненої етіології. Як етіологічні розглядаються інфекційні, імунні, механічні й спадкові фактори. СПТ характеризується монофазним перебігом з гострим початком, варіабельним за часом періодом плато, повільним відновленням, різноманітними резидуальними явищами у вигляді хронічного болю й парезів. Захворювання маніфестує виникненням раптового гострого болю в плечовому поясі й руці. Протягом першого тижня захворювання на стороні болю приєднуються рухові розлади, які в 70 % випадків виникають у м’язах, що іннервуються верхнім стовбуром плечового сплетення. При підозрі на СПТ мають бути виключені: травми, компресії й пухлини плечового сплетення, шийні компресійні радикулопатії, синдром грудного отвору, хвороби мотонейрона, поперечний мієліт, патологія плечового суглоба, спондильоз, міофасціальний больовий синдром, костохондрит, гострий інфаркт міокарда, тромбоемболія легеневої артерії, комплексний регіонарний больовий синдром. Голкова електроміографія є визначальною в підтвердженні діагнозу СПТ, однак вона набуває інформативності лише через 2–3 тижні від початку захворювання. Магнітно-резонансна томографія плечового пояса у відновному періоді захворювання виявляє ознаки денервації м’язів плечового пояса, а в резидуальному періоді — ознаки атрофії м’язів і їх ліпідної інфільтрації. До цього часу не існує жодного методу лікування СПТ, що довів би свою ефективність у рандомізованих клінічних дослідженнях. Пероральний прийом преднізолону в гострому періоді захворювання асоціюється зі зменшенням больового синдрому і збільшенням імовірності повного функціонального відновлення. Менеджмент пацієнтів із СПТ передбачає адекватне нівелювання больового синдрому. Серед великої когорти нестероїдних протизапальних препаратів, що застосовуються для лікування гострого болю, все більше уваги приділяється декскетопрофену. Переваги декскетопрофену зумовлені його високою біодоступністю, швидким початком дії, різнорівневою (периферичною і центральною) активністю. На сьогодні в Україні декскетопрофен випускається у трьох формах (розчин для ін’єкцій, таблетки і гель) виключно як препарат Сертофен. Саме наявність різних форм Сертофену (декскетопрофену) дозволяє використовувати препарат як у стаціонарних, так і в амбулаторних умовах, а також дає можливість проводити ступінчасту протибольову й протизапальну терапію з наступним переходом на топікальну форму. При зменшенні больового синдрому активно застосовується фізична реабілітація, ортопедичні операції з метою фіксації лопатки.
9
Біда, О. В. "ЕЛЕКТРОМІОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЖУВАЛЬНИХ М’ЯЗІВ ОСІБ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ТКАНИН ПАРОДОНТА, УСКЛАДНЕНИМИ ЧАСТКОВОЮ ВТРАТОЮ ЗУБІВ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 114, no. 1 (October 6, 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-39-1-10-14.
Full textAbstract:
Захворювання тканин пародонта, ускладнені дефек-тами зубних рядів супроводжуються функціональни-ми змінами зубощелепної системи, які супроводжу-ються порушеннями біоелектричної активності жу-вальних мязів.Ступінь функціональних змін жувальних м’язів знахо-дяться у прямій залежності від клінічної форми па-родонтиту та величини й топографії дефектів зуб-них рядівМетою нашого дослідження було вивчення електро-міографічних характеристик жувальних м’язів у осіб із захворюваннями тканин пародонта, ускладненими частковою втратою зубів різної величини та локалі-зації.Матеріал і методи. Для досягнення мети нами було клінічно обстежено та проведено електроміографіч-ні дослідження жувальних м’язів (m. masseter) у 82 осіб віком від 30 до 69 років із захворюваннями тка-нин пародонта, ускладненими частковою втратою зубів різної величини та локалізації, у тому числі і ко-нтрольну групу цього ж вікового періоду у кількості 10 пацієнтів з інтактними зубними рядами та фізіо-логічними формами прикусу без клінічно діагностова-них захворювань тканин пародонта. Електроміогра-фічні дослідження проводили за допомогою комп'ю-терного нейроелектроміографа M-Test, виробницт-ва об'єднання «ДХ-системи» (Україна) та комп’ютерної системи для аналізу електроміографі-чних записів.Результати та їх обговорення. Результати елект-роміографічних досліджень засвідчили подовження терміну жування, зниження ритму жування, погір-шення жувальної ефективності при генералізованому пародонтиті, порівняно з нормою, які наростали в динаміці. Співвідношення між збуджувальними та гальмівними процесами при цьому різко погіршувалася зі збільшенням терміну активності за рахунок скоро-чення терміну відносного біоелектричного спокою. Величина амплітуди біопотенціалів також знижува-лася відносно норми із серйозним порушенням коор-динації жувальних м’язів в цілому.Висновки. Результати електроміографічних дослі-джень жувальних м’язів дозволяють визначити сту-пінь функціональних зміни нервово-м’язового апарату зубощелепної системи пацієнтів з генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості, порівняно з нормою, які вказують на зниження жувальної ефе-ктивності та прогресування функціональних пору-шень, які зростають в динаміці.
10
Тихоненко, Юлия. "ОБЗОР МЕТОДИКИ ИЗМЕРЕНИЯ И ОСНОВНЫХ МЕТРОЛОГИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ СТИМУЛИРУЮЩЕЙ ЭЛЕКТРОМИОГРАФИИ." Modern engineering and innovative technologies, no. 07-01 (April 29, 2018): 77–81. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-07-01-062.
Full textAbstract:
. У роботі розглядається методика проведення стимуляційної електроміографії (ЕМГ), якісний і кількісний аналіз М-відповіді, швидкості розповсюдження збудження моторними і сенсорними волокнами, основні показники в нормі і їх зміна при патологіях, з
Dissertations / Theses on the topic "Електроміографія"
1
Малахова, О. Ю., І. О. Шевцов, and В. С. Чумак. "Електроміограф на FPGA." Thesis, ХНУВС, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20336.
Full textAbstract:
Електроміографія є методом дослідження біопотенціалів, що утворюються в скелетних м’язах людини і тварин під час збудження м’язових волокон. Електроміографічні дослідження широко використовуються в дослідженнях рухових розладів в ортопедії та протезуванні, фізіології роботи та руху, аналізу втоми і рухових навичок, що також носить загальну назву інженерної психології, а також у передових дослідження нервової активності, психофізіологічних
дослідженнях вікових особливостей, тому, грамотне призначення ЕМГобстеження дозволяє отримати максимум інформації за мінімальних витрат часу,
що сприяє великому різноманіттю приладів ЕМГ – електроміографів, які
відрізняються функціями, розмірами і технічними характеристиками
2
Жемчужкіна, Т. В., Т. В. Носова, and А. В. Кощей. "Оцінка ентропії для діагностики болю в попереку." Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13696.
Full text
3
Малахова, О. Ю., В. С. Чумак, and О. В. Воргуль. "Метод машинного навчання в апаратно-програмному комплексі для розпізнавання жестів." Thesis, ХНУВС, 2022. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20335.
Full textAbstract:
Даними машинного навчання в апаратно-програмних комплексах розпізнавання жестів є дії або рухи частин тіла людини з певним значенням, які використовуються для передачі інформації або вираження емоцій. Жест є повноцінним знаковим символом та існує на одному рівні з іншими способами комунікації і тому, існує широкий спектр застосування технології розпізнавання жестів, серед яких управління жестами у віртуальній реальності, робототехніка й телеприсутність, розробка ігор керованих рухами, можливість природної взаємодії з комп'ютерами без будь-якого фізичного контакту. Доцільно виділити те, що розпізнавання жестів широко використовуються в медицині для відновлення втрачених рухових функцій і протезування у пацієнтів
4
Чумак, В. С., and Е. А. Чугуй. "Реабилитационный комплекс стимуляции мышц с обратной связью." Thesis, ХНУРЭ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12023.
Full textAbstract:
Через широке використання інвалідних візків у реабілітаційний період, де міостимуляція є необхідним аспектом, раціонально розробити пристрій для відновлення та підтримки м’язового тонусу на основі зворотного зв'язку. Зворотній зв'язок повинен базуватися на контролі напруги м’язів та розслабленні, що доцільно здійснювати, реєструючи електроміографічні дані.
5
Малахова, О. Ю., Т. В. Носова, and Т. В. Жемчужкіна. "Про необхідність розробки системи діагностики опорно-рухового апарату." Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13697.
Full textAbstract:
Обґрунтована необхідність розробки системи діагностики ОРА під час ходьби, яка дозволить детально і всебічно вивчити порушення в його роботі та знайти оптимальні шляхи для вирішення проблем, що виникають в процесі реабілітації шляхом використання розглянутих методів діагностики.
6
Носова, Т. В., Т. В. Жемчужкіна, and К. І. Резуненко. "Про необхідність розробки тренувально-реабілітаційної системи для людей з обмеженими можливостями." Thesis, НТУ «ХПІ», 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/13698.
Full textAbstract:
Обґрунтована необхідність розробки системи тренувань для реабілітації пацієнтів, яку слід використовувати в період відновлення м'язової активності верхніх кінцівок пацієнта. Методологічний компонент повинен включати в себе декілька наборів тестів для розвитку дрібної моторики, що враховують використання різних форм і текстур тестових об'єктів, а також перетворення в бальну оцінку якості (правильності) виконання тестів.
7
Бартян, Олег Іванович. "Система реєстрації поверхневої електроміографії з підвищеною функціональністю." Master's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/38754.
Full textAbstract:
Роботу викладено на 80 сторінках, вона містить 5 розділи, 12 ілюстрацію, 34 таблиць та 24 джерела в переліку посилань.
В роботі вивчалися дані зарубіжних і вітчизняних авторів по темам поверхневої електроміографії, біопротезів або екзоскелетів, електродів для електроміографії. Проаналізовано роль електроміографії в сучасному світі і зроблені висновки про можливий майбутній розвиток цієї галузі. Розглянуто особливості конструкції електродів і її вплив на якість реєстрованого сигналу і зручність використання. Аналізуються фактори, що впливають на обробку та аналіз сигналів для біопротезування або управління екзоскелетом. Відображено роль електроміографії в розумінні фундаментальних фізіологічних процесів, а також показані перспективи розвитку електроміографії і пристроїв по біоконтролю. Важливі навички аналізу сигналів і роботи по отриманню більш чистого сигналу з поверхні шкіри, в результаті були внесені деякі пропозиції щодо оптимізації всього процесу прийому сигналу, починаючи з вибору електрода і вибору оптимального середовища обробки.In this work, the data of foreign and domestic authors on the topics of surface electromyography, bioprosthetics or exoskeleton, electrodes for electromyography were studied. The role of electromyography in the modern world and the conclusions about the possible future development of this sphere were analyzed. The peculiarities of the structure of electrodes and its influence on the quality of the registered signal and ease of use are considered. The factors influencing the processing and analysis of the signal for the management of bioprostheses or exoskeletons are analyzed. The role of electromyography in the understanding of fundamental physiological processes is shown, as well as the prospects of the development of electromyography and devices on bio-control. Significant skills in signal analysis and work on obtaining more pure signal from the surface of the skin were obtained, as a result, some suggestions were made on optimizing the whole process of receiving the signal, from the choice of the electrode to the choice of the optimal medium for processing the received information.
8
Ізюмкин, Петро Ілліч. "Автономний канал електроміографа з WI-FI модулем для робототехнічних систем." Bachelor's thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/35930.
Full textAbstract:
Обсяг звіту становить 68 сторінок, міститься 42 ілюстрації, 6таблиць, 0 додатків. Загалом опрацьовано 34 джерела.
Впровадження роботехнічних комплексів в медичну практику і стимуляційних пристроїв визиває необхідність розробки пристроїв отримання керуючих сигналів.
Один з таких пристроїв є електроміограф, якій дозволяє ефективно оцінювати та аналізувати рухи кінцівок.
Для використання сигналу в якості керування, електроміограф повинен достатньо точно визначити зусилля м’яза і передати його у інформативному вигляді.
Дана розробка призначена отримання пристрою здібного зареєструвати, перетворити у більш інформативну форму і передати сигнал іншому приладу.
Мета ДР: Розробити і виготовити канал електроміографа з WI-FI модулем.
Задачі ДП:
– Розробити МТВ згідно чинних стандартів;
– Розробити принципові схеми елементів каналу;
– Спроектувати, виготовити та випробувати прототипThe volume of the report is 68 pages, contains 42 illustrations, 6 tables, 0 annexes. 34 references were used. The introduction of robotic systems in medical practice and stimulating devices necessitates the development of devices for receiving control signals. One such device is an electromyograph, which allows you to effectively assess and analyze the movements of the limbs. To use the signal as a control, the electromyograph must accurately determine the force of the muscle and transmit it in an informative way. This work is designed to solve this problem. Purpose: Develop and manufacture an electromyograph channel with a WI-FI module. Tasks: – Develop medical and technical requirements according to current standards; – Develop schematic diagrams of channel elements; – Design, fabricate and test a prototype
9
Малахова, О. Ю., Т. В. Носова, and Т. В. Жемчужкіна. "Про необхідність розробки системи реабілітації ОРА." Thesis, ХНАДУ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11910.
Full textAbstract:
З огляду на статистичні показники, високий відсоток людей щорічно зазнають проблем з руховою активністю через травмування, спричинені різноманітними факторами. Опорно-руховий апарат, як основний об’єкт реабілітації для відновлення повсякденної діяльності, має
знаходитися під постійним наглядом під час усього періоду реабілітації. Оскільки існуючі апаратно-програмні комплекси діагностики опорно-рухового апарату зазвичай базуються на одному з методів досліджень, є необхідним розробити систему діагностики опорно-рухового апарату під час ходьби для всебічного вивчення порушення його роботи та вирішення виникаючих у процесі реабілітації проблем.
10
Резуненко, К. І., Т. В. Носова, and Т. В. Жемчужкіна. "Реабілітаційна система для людей з обмеженими можливостями." Thesis, ХНАДУ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11909.
Full text