Academic literature on the topic 'Контактна аудиторія'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Контактна аудиторія.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Контактна аудиторія"

1

Maksymets, Vira, та Mariia Orel. "Маніпулятивні технології формування політичних промов В. Путіна". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-55-60.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано інструмент маніпулювання впливом на аудиторію та досліджено промови політичного лідера В. Путіна як засіб маніпулятивного впливу на формування думки масової аудиторії. Установлено, що маніпулювання є розповсюдженою формою міжособистісного спілкування, яка розкриває вплив на партнера зі спілкування задля досягнення своїх прихованих мотивів. До інструментів маніпулювання можна віднести мову, емоції, повтори, зміни темпу, дроблення, однонаправлене прийняття рішення, скорочення контакту. Результат аналізу дослідження використання маніпулятивних технологій як вплив на масову аудиторію дають підставу виокремити завдання кожної визначеної мовної технології у формуванні масової опінії в політичних відносинах. Варто враховувати також і те, що мовні маніпулятивні технології є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямовування їхнього рішення в потрібному для оратора напрямі. Саме тому в більшості випадків ці маніпулятивні стратегії важко відрізнити. Питання щодо того, як уникнути маніпулювання, залишається відкритим. Із погляду мови, протистояти цьому не можливо. Але багато що залежить від адресата, який сприймає текст. У цій статті проаналізовано політичні промови В. Путіна та доведено, що політичні лідери використовують різноманітні засоби маніпулювання, приділяючи особливу увагу мовному. Таким чином уживаючи всі маніпулятивні технології, щоб аудиторія неусвідомлено підлаштовувалися під рішення оратора.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Гнезділова, Я. В. "МАНІПУЛЯТИВНО-МЕТАКОМУНІКАТИВНА МОДЕЛЬ АНГЛОМОВНОГО ПУБЛІЧНОГО ДИСКУРСУ". Nova fìlologìâ, № 86 (14 грудня 2022): 26–34. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2022-86-4.

Full text
Abstract:
У статті ідентифіковано «маніпулятивно-метакомунікативну модель англомовного дискурсу», яку представлено як різновид когнітивно-дискурсивної моделі англомовної маніпулятивної метакомунікації й обґрунтовано необхідність такої модифікації. Зауважено співвідношення термінів «маніпулятивний вплив» та «риторичний вплив». Установлено правомірність маркування політичних промов як маніпулятивних і метакомунікативних. Охарактеризовано етапи побудови маніпулятивно-метакомунікативної моделі англомовного політичного/риторичного дискурсу з виділенням маніпулятивного (когнітивного) та метакомунікативного (дискурсивного) блоків, де у маніпулятивному блоці представлено ланцюжок когнітивних операцій, спрямованих на вибір маніпулятивних технік впливу на основі метакомунікативного знання; натомість стратего-тактичну конфігурацію дискурсу зображено в метакомунікативному блоці. Визначено, що метадискурсивні засоби є одиницями, що становлять перехідну ланку між двома зазначеними блоками. Доведено на основі кількісного аналізу, що в політичному дискурсі преференція надається регулятивному, фатичному та рефлективному різновидам метакомунікації в рамках емоційної, соціальної та мовленнєвої маніпуляції як таким, що реалізують тактики ілюзування, емоційного зараження, навіювання, емоційного переконування, (псевдо)аргументації, імітування, туманних натяків. Зокрема, з’ясовано, що в політичних публічних виступах регулятивні метакомунікативи (МК) вибираються промовцями для обрамлення і вираження своєї думки, адже виступ має бути риторично красивим; контактно-фатичні МК спрямовані на встановлення контакту з аудиторією на початку промови, підтримання її уваги протягом всієї промови та її ефектне закінчення; рефлективні МК, а саме адресні МК, маркують розмірковування, введення коментарів тощо як власних, так і тих, які, на думку політика, мають слухачі, тобто промовець має емпатично захопити аудиторію, змусити її відчути, що виступаючий відповідає за свої слова, що поділяє хвилювання й очікування слухачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Третяк Олена та Галущак Валентина. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КАНАЛІВ ОНЛАЙН-КОМУНІКАЦІЙ В ЛНТУ". Економічний форум 1, № 3 (2022): 97–106. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2022-3-12.

Full text
Abstract:
З популяризацією соціальних мереж інформаційний вплив на інтернет-користувачів змістився до Facebook та Instagram. Кожен користувач соціальних мереж є активним споживачем найрізноманітнішої інформації та щодня зіштовхується з великою кількістю даних. Здійснено оцінку ефективності онлайн-комунікацій у закладі вищої освіти на основі результатів порівняльного аналізу динаміки розвитку та поширення каналів онлайн-комунікацій. Визначено онлайн-комунікації в ЗВО з позицій налагодження контакту із цільовою аудиторією, їх вплив на різні сфери вищої освіти та функціональне призначення. Обґрунтовано тенденції видозмін онлайн-комунікацій в освітньому просторі та проведено аналіз каналів онлайн-комунікацій в Луцькому національному технічному університеті протягом 2019-2021 рр. Наведені порівняльні дані кількості підписників онлайн-каналів ЛНТУ, охоплення та популярність дописів в залежності від контенту, а також порівняння особливостей цільової аудиторії каналів за віковими та географічними показниками. Розраховано рівняння лінійної регресії за методом найменших квадратів: y = 0,135x + 1584,4. Для статистичної моделі парної лінійної регресії коефіцієнт детермінації дорівнює квадрату звичайного коефіцієнта кореляції між y (кількість підписників сторінки Facebook) і x (органічне (неоплачене) охоплення якісним контентом). Це свідчить про те, що збільшення органічного охоплення якісним контентом на одну особу призводить до збільшення кількості підписників сторінки на 0,14 одиниць за місяць. R² є квадратом множинного коефіцієнта кореляції і R²=0,974, що дозволяє розглядати залежність однієї випадкової величини х від у, тобто між залежною і пояснюючою змінними. Тому зв’язок між кількістю органічного охоплення якісним контентом та підписників сторінки Facebook дуже щільний (залежність – 97,4% і тільки 2,6% впливу мають решта факторів) та прямий (пряма залежність між ознаками x та y). Виявлено тенденції зміни цільової аудиторії залежно від онлайн-каналу та контенту у відповідності до освітніх потреб здобувачів освіти. Аналіз ситуації на освітньому інформаційному просторі виявив абсолютну затребуваність у використанні та розвитку онлайн-каналів як у внутрішній так і у зовнішній комунікації ЗВО. На прикладі онлайн-каналів Луцького національного технічного університету проведено дослідження особливостей цільової аудиторії кожного із каналів, її взаємодію із пропонованим контентом; проаналізовано досягнення основних цілей при формуванні контенту та результати впливу на аудиторію через онлайн-повідомлення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Петрова, Лариса Евгеньевна, та Мария Георгиевна Бурлуцкая. "Аудитория современного искусства в крупных городах России: ядро, периферия и перспектива". Мир России 29, № 4 (2020): 171–203. http://dx.doi.org/10.17323/1811-038x-2020-29-4-171-203.

Full text
Abstract:
Цитирование: Петрова Л.Е., Бурлуцкая М.Г. (2020) Аудитория современного искусства в крупных городах России: ядро, периферия и перспектива // Мир России. Т. 29. № 4. С. 171–203. DOI: 10.17323/1811-038X-2020-29-4-171-203
 В 2017–2018 гг. впервые было проведено социологическое исследование аудитории современного визуального институциализированного искусства в крупных нестоличных городах России (микс-дизайн с использованием разных типов интервью, этнографического описания площадок, анализа аккаунтов в соцсетях). В статье представлена часть результатов исследования, а именно сегментация аудитории площадок современного искусства и сравнительный анализ сегментов. Сегменты выделены на основе поведенческих критериев: ядро (ежемесячное регулярное посещение) составляет 25% аудитории, периферия зрителей (посещение несколько раз в год) – 54%, а перспектива (эпизодические контакты с площадками современного искусства – реже одного раза в год – или первый визит) – 21%. Помимо социально-демографических критериев (аудитория молодая, сверхобразованная, по преимуществу женская), значимыми оказались характеристики стиля жизни: посетители – профессионалы или «околопрофессионалы» со свободным графиком работы и автономным стилем управления занятостью, чей доход позволяет платить за атмосферный и разнообразный досуг. Большое значение имеет насмотренность – опыт художественного образования в детстве, хобби, посещение музеев и галерей во время поездок. Стиль жизни аудитории современного искусства – это темп, впечатления, активность, рост, развитие, перспектива. Мотивы посещения связаны с лояльностью к площадке современного искусства, основаны на интересном содержании и резонансе события, но предполагают и активное общение. Желание узнать что-то новое, необычное, расширить свой кругозор, удовлетворить интерес и любопытство, вдохновиться, получить яркие впечатления и эмоции, оказаться рядом с интересными людьми – это главное в принятии решения о визите в музей или галерею современного искусства. Большая группа россиян – типичные посетители площадки современного искусства – [пост]современные жители большого города с гибкой и саморегулирующейся занятостью, размытыми границами между работой и отдыхом, сознанием ценности автономности и самостоятельности, т. е. это современный человек, располагающий при этом высоким социальным и культурным капиталом, но до недавнего времени не различимый в указанном контексте культурного потребления. В статье даны портретные зарисовки сегментов, делается акцент на возможности использования социологических данных для менеджмента институций современного искусства, представлена подробная картина мотивации зрителей.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Лацвеева, Александра Владимировна. "СОЦИАЛЬНЫЙ ПОРТРЕТ СТОРОННИКА ОНЛАЙН-ОБУЧЕНИЯ". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 15, № 5 (2022): 55–65. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2022-5-55-65.

Full text
Abstract:
Цель исследования. Актуальность исследования обуславливается изменением представлений российского студенчества об эффективности образовательной деятельности в условиях онлайн-обучения. Цель статьи определена как формирование социального портрета сторонника онлайн-обучения.
 Методология и методы. Основу методологии составляет неоинституциональный подход Д. Норта, в опоре на который осуществляется измерение трансакционных издержек, их достаточность для получения качественного в соответствии с субъективными представлениями социальных акторов высшего образования. Эмпирическое исследование проводилось в сентябре-ноябре 2021 года. Выборочная совокупность составила 2793 респондента.
 Результаты исследования. Автор статьи пришел к выводу, что сторонник онлайн-обучения убежден в способности этой формы высшего образования обеспечивать надлежащее качество образовательного процесса. В связи с этим он не готов платить высокие трансакционные издержки за аудиторно-контактное образование, которое предполагает расход значительно большего объема временных, материальных, эмоциональных, интеллектуальных и других видов ресурсов. Эта идея подкрепляется готовностью к минимизации социальных контактов, работе в сетевых сообществах, высокой мотивированностью на обучение, убежденностью в собственной способности отслеживать качество получаемого образования.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Буць, Ж. В., та А. В. Седляр. "МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ У ПРОМОВАХ СУЧАСНИХ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-3.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються актуальні питання метафоризації політичних текстів. Найбільш маніпулятивно спрямованими є промови, оскільки вони готуються завчасно, мають чітку ціль виголошення та відрізняються прямим контактом з аудиторією. Саме вони стали об’єктом нашої роботи. Наше дослідження націлене на розширення знань про маніпулятивну спрямованість метафоричних конструкцій у політичному дискурсі та розкриття інтенцій автора тексту, прихованих для загального адресата. Розглянуто промови сучасних французьких політиків на предмет наявності у них метафоричних конструкцій, метою яких є маніпуляція. Проаналізовано різні типи метафор: фізіологічна, кримінальна, театральна, мілітарна метафори, метафора шляху та засобів пересування, природної стихії та будинку. Виявлено значення кожного прикладу та виокремлено функції цього художнього засобу. Проаналізовано той факт, що порівняння політичних реалій з об’єктами повсякденного життя людини допомагає останній краще осягнути інформацію, яку транслює оратор. З’ясовано, що за допомогою політичної метафори оратори можуть впливати на емоції, вибір та дії аудиторії. Це є засобом агітації, пропаганди та навішування опозиції «корисно–шкідливо». Доведено, що підміною політичних реалій на образи інших сфер життя можна демонізувати або ідеалізувати будь-яку ситуацію чи особу. Досліджено поняття «апперцепція», яке визначаємо як залежність сприйняття людиною певної інформації та об’єктів реального світу від її попереднього досвіду. Проведено паралель між сприйняттям метафоричного образу та отриманим життєвим досвідом людини. Аргументовано факт того, що метафору необхідно розглядати не лише як метод прикрашання текстів, а й як один із потужних засобів впливу на емоції та почуття аудиторії. Обґрунтування такого аспекту використання художнього засобу є важливим елементом у вивченні маніпулятивних технік політичного дискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Ковалев, Виталий Владимирович, Александр Викторович Дятлов та Константин Викторович Воденко. "ОЦЕНКА КАЧЕСТВА ОНЛАЙН ОБРАЗОВАНИЯ (ПО МАТЕРИАЛАМ ФОКУСИРОВАННЫХ ИНТЕРВЬЮ В СТУДЕНЧЕСКИХ ГРУППАХ)". Bulletin of the South-Russian state technical University (NPI) Series Socio-economic Sciences 13, № 3 (2020): 6–14. http://dx.doi.org/10.17213/2075-2067-2020-3-6-14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Соклакова, М. В. "Влияние способа обучения на качество образования". Тенденции развития науки и образования 89, № 2 (2022): 141–43. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-09-2022-82.

Full text
Abstract:
В статье анализируется зависимость качества образования от способа обучения. В современном мире получение знаний возможно разными путями, как привычным очным способом при наличии преподавателя в аудитории и непосредственного контакта между преподавателем и обучающимися, так и с помощью онлайн обучения, которое в свою очередь может быть построено различными способами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Babchuk, L. R. "FEATURES OF ONLINE LECTURES ON MEDICINAL CHEMISTRY USING THE MICROSOFT TEAMS PLATFORM." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ 55 (2024): 115–21. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi55.509.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено особливостям проведення лекцій онлайн. Традиційно основною формою навчання в закладах освіти є аудиторні заняття. Від початку епідемії коронавірусу освітянам усього світу довелося шукати нові альтернативні шляхи викладання з урахуванням потреби обмеження контактів між учасниками освітнього процесу. На сьогодні нового значення набули технології дистанційного навчання. Згодом світове освітнє співтовариство повернулося до аудиторної форми навчання. Проте в лютому 2022 року в нашу країну прийшла повномасштабна війна, й постали нові виклики щодо гарантування безпеки навчального процесу. Керівництвом навчальних закладів України, залежно від безпекової ситуації в регіоні, ухвалюються рішення щодо формату проведення навчального процесу – аудиторного, змішаного, дистанційного. Під час змішаної форми навчання практичні, семінарські й лабораторні заняття проводяться в аудиторіях, а лекції – онлайн. Актуальною проблемою на сьогодні є вибір технологій, які дозволять забезпечити доведення навчального матеріалу здобувачам освіти в дистанційній формі в максимально зручному для них форматі із забезпеченням належного рівня викладання навчальних дисциплін. Під час проведення досліджень було визначено, що при дистанційній чи змішаній формі навчання сучасні інформаційні технології мають бути основою сучасного освітнього простору в кожному навчальному закладі незалежно від географічного положення, форми власності, рівня акредитації. Також було встановлено особливості проведення онлайн лекцій з медичної хімії з використанням корпоративної платформи Microsoft Teams, застосування якої сприятиме доведенню навчального матеріалу здобувачам освіти в дистанційній формі в максимально зручному для них форматі із забезпеченням при цьому належного рівня викладання навчальної дисципліни.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Никитин, А. В., та И. В. Захарова. "РЕСУРС ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ – ОРГАНИЗАЦИЯ ИНТЕГРИРОВАННЫХ МАРКЕТИНГОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ". Сбор. матер. Всероссийская научно-практическая конф. «Глобальные и региональные аспекты устойчивого развития современные реалии», № 1 (23 жовтня 2020): 401–6. http://dx.doi.org/10.36684/32-2020-1-401-406.

Full text
Abstract:
Обосновывается эффективность интегрированных маркетинговых коммуникаций для предприятия машиностроения. На основе анализа литературы сделан обзор характеристик таких коммуникаций. Приведены результаты исследования маркетинговой деятельности ОАО «Автодеталь-Сервис». Составлена матрица угроз данного предприятия, ABC-анализ его контактных аудиторий, изложены выводы по опросу дилеров завода (N=31). Сформулированы рекомендации по совершенствованию системы маркетинговых коммуникаций исследуемого предприятия.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Контактна аудиторія"

1

Принько, М. С. "Класифікація некомерційних організацій відповідно до сфери впливу". Thesis, Ткачов О.О, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47770.

Full text
Abstract:
Сфера впливу організації – це фактично зона спрямування її зусиль згідно з її місією. Місія організації визначає саму ту цінність товару, навколо якої об’єднуються члени та волонтери організації, те, що є важливим для контактних аудиторій організації. Контактними аудиторіями організації ми називаємо всіх осіб, які взаємодіють з організацією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Шеремереєвич, Д. І. "Моделі підтримки прийняття рішень з медіа планування для оптимізації процесів таргетингу". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/73467.

Full text
Abstract:
Кваліфікаційну роботу магістра присвяченонауковому підходу до вирішення проблеми ефективності медіа планування, а саме: розробці математичногоапарату моделей для підтримки прийняття рішень у сфері таргетингу. В роботі проведено аналіз основних процесів медіа планування, медіа показників, математичних методів оптимізації, бінарних моделей рекламного ринку та аудиторії медіа, маркетингової діяльності конкурентів, існуючих аналогів програмних засобів оптимізації медіа плану; виявлено основну проблематику економічної ефективності медіа планування, взаємозалежність між основними кількісними показниками маркетингової діяльності, перспективи автоматизації процесів створення медіа плану. У роботі виконано розробку методики створення медіаплану та математичної моделі для оптимізації процесів таргетингу. Результатом проведеної роботи є створення й оптимізація медіа плану на основі бінарної моделі аудиторії медіа. Практичне значення роботи полягає у розробці унікальної методики створення медіа плану, на основі якої створено маркетингову стратегію, формування технічного завдання на розробку програмного продукту, а також його прототипування.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Снісаренко, Катерина Антонівна. "Контакт аудиторії з інтернет-радіостанцією: особливості взаємодії". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4327.

Full text
Abstract:
Снісаренко К. А. Контакт аудиторії з інтернет-радіостанцією: особливості взаємодії : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 061 "Журналістика" / наук. керівник Ю. В. Костюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 87 с.<br>UA : Кваліфікаційна робота магістра на тему «Контакт аудиторії з інтернет-радіостанцією: особливості взаємодії» містить 87 сторінок основного тексту, список використаної літератури з 76 найменувань. Мета наукового дослідження полягає у вивченні характерних особливостей взаємодії ведучих та редакції інтернет-радіостанцій з аудиторією. Після чого зробити висновок щодо того, наскільки аудиторія впливає на компанію. Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) розглянути основні погляди дослідників на поняття «інтернет-радіо», «комунікація радіостанції з аудиторією», «форми комунікації». 2) виявити типологію форм комунікації та виокремити ключові притаманні для інтернет-радіо риси. 3) проаналізувати дві українські інтернет-радіостанції. 4) виявити характерні тенденції контактування цих радіостанції зі слухачами. 5) та дійти висновку щодо того, наскільки аудиторія впливає на компанію. Об’єктом наукового дослідження є дві інтернет-радіостанції: перше україномовне мандрівне онлайн-радіо «Сковорода ФМ» та онлайн-радіостанцію «Аристократи». Предметом дослідження є взаємодія інтернет-радіостанцій зі своєю аудиторією, роль компоненту інтерактивності та його місце у сучасному інтернет-радіомовленні. У ході дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й моніторингу, завдяки яким ми відстежували характерні прийоми контактування радіостанції зі слухачами. Порівняльний метод як підґрунтя нашого дослідження, адже ми порівнювали дві інтернет-радіостанції. Для розробки теоретичного питання, визначення ключових понять використовували історичний метод, а для виявлення подібності та різноманіття – типологічний метод. Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці, присвячені основам радіомовлення, інтернет-радіо та формам спілкування мовника з аудиторією, таких вітчизняних і зарубіжних вчених-журналістикознавців: І. Артамонової, О. Гояна, О. Гресько, О. Дмитровського, І. Карпенко, В. Колодкіна, В. Миронченко, В. Набрусько, М. Нагорняк, В. Смирнова, І. Тонкіх, О. Шереля, М. Шкондина та інших. Новизна роботи полягає у низці позицій, зокрема: вперше: – теоретично обґрунтовані та систематизовані наукові підходи до сучасного трактування поняття «інтернет-радіостанція»; – проведений аналіз вітчизняних онлайн-радіостанції на предмет їхнього контактування з аудиторією; – конкретизовано та виокремлено характерні комунікативні риси. вдосконалено: – розуміння щодо типології комунікації між редакцією радіостанції та слухачем; – класифікацію елементів, що створюють компонент інтерактивності. набуло подальшого розвитку: – розкриття змістовного наповнення поняття «інтернет-радіо»; – застосування результатів дослідження у власній професійній діяльності. Практичне значення. Одержані результати дослідження можуть застосовуватися під час навчання фахівців і в роботі вже відомих журналістів. Також матеріали дослідження можуть бути використані при подальших наукових розробках, при написанні курсових та дипломних робіт студентами факультету журналістики. Теоретичне значення результатів дослідження полягає в окресленні процесу контактування радіостанції зі своєю аудиторією та ефективності цієї комунікації.<br>EN : The master's qualifying work on "Contact of the audience with the Internet radio station: features of interaction" contains 87 pages of the main text, the list of the used literature from 76 names. The purpose of the research is to study the characteristics of the interaction of presenters and editors of Internet radio stations with the audience. Then draw a conclusion about how much the audience influences the company. Realization of the purpose provides the decision of the following tasks: 1) consider the main views of researchers on the concept of "Internet radio", "communication of the radio station with the audience", "forms of communication". 2) identify the typology of forms of communication and identify key features inherent in Internet radio. 3) analyze two Ukrainian Internet radio stations. 4) identify the characteristic trends of contact of these radio stations with listeners. 5) and conclude how much the audience influences the company. The object of scientific research is two Internet radio stations: the first Ukrainian-language traveling online radio "Skovoroda FM" and the online radio station "Aristocrats". The subject of the research is the interaction of Internet radio stations with their audience, the role of the interactivity component and its place in modern Internet radio broadcasting. The following methods were used in the study: analysis and monitoring, through which we tracked the typical methods of contacting the radio station with listeners. Comparative method as a basis for our study, because we compared two Internet radio stations. The historical method was used to develop a theoretical question, to define key concepts, and the typological method was used to identify similarities and differences. The methodological and theoretical basis of the study are works on the basics of radio broadcasting, Internet radio and forms of communication between the broadcaster and the audience, such domestic and foreign scientists-journalists: I. Artamonova, O. Goyan, O. Gresko, O. Dmitrovsky, I. Karpenko, V. Kolodkina, V. Myronchenko, V. Nabrusko, M. Nagornyak, V. Smirnova, I. Tonkikh, O. Sherel, M. Shkondin and others. The novelty of the work lies in a number of positions, in particular: for the first time: - theoretically substantiated and systematized scientific approaches to the modern interpretation of the concept of "Internet radio station"; - analysis of domestic online radio stations for their contact with the audience; - specific communicative features are specified and singled out. improved: - understanding of the typology of communication between the radio station and the listener; - classification of elements that create a component of interactivity. was further developed: - disclosure of the content of the concept of "Internet radio"; - application of research results in own professional activity. Practical meaning. The obtained research results can be used during the training of specialists and in the work of already known journalists. Also, research materials can be used in further research, in writing term papers and dissertations by students of the Faculty of Journalism. The theoretical significance of the research results is to outline the process of contacting the radio station with its audience and the effectiveness of this communication.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Контактна аудиторія"

1

Тарасенко, Неллі. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ СФЕР ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." In TRANSFORMATION OF THE EDUCATIONAL SPACE AMIDST WARTIME INSTABILITY. OKTAN PRINT, 2025. https://doi.org/10.46489/totesawi-25-17-16.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена вивченню й аналізу питання підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання. У статті проводиться термінологічний аналіз понять «підготовка», «професійна підготовка», «готовність» та «професійна готовність». Визначено суть і зміст підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання. Підготовку майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання визначено як комплексний процес, який передбачає інтеграцію онлайн-технологій в освітній процес для формування всіх складових (мотиваційної, когнітивної та поведінкової) професійної готовності майбутніх вчителів, вихователів, соціальних педагогів/соціальних працівників до упровадження здоров’язбережувальної діяльності з дітьми. Розроблено та класифіковано форми та методи підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання за такими ознаками: складом і кількістю учасників (індивідуальні, групові); рівнем творчості (репродуктивні, творчі); видом діяльності (пасивні, активні); характером спілкування (контактні, опосередковані); ступенем інновації (інноваційні, традиційні); ступенем складності (прості, складні); ступенем проведення (аудиторні, позааудиторні); призначенням (когнітивні, мотивувальні, поведінкові). Обґрунтовано доцільні принципи реалізації форм і методів підготовки майбутніх фахівців соціальної та педагогічної сфер до формування здорового способу життя дітей в умовах дистанційного навчання: науковості, ґрунтовності, професійної доцільності, доступності навчання, систематичності та послідовності, зв’язку теорії з практикою, наочності, інтерактивності, індивідуалізації, практичної орієнтованості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Контактна аудиторія"

1

Ахмадов, Н. А., та А. Р. Саитов. "РАЗРАБОТКА МОДУЛЯ «ЗАНЯТОСТЬ АУДИТОРИЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ ИНТЕРАКТИВНОГО РАСПИСАНИЯ ЗАНЯТИЙ И ЭКЗАМЕНОВ» ФГБОУ ВО ГГНТУ". У Материалы I Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 100-летию ГГНТУ им. академика М.Д. Миллионщикова "ОБРАЗОВАНИЕ БУДУЩЕГО". Crossref, 2020. http://dx.doi.org/10.34708/gstou.conf.2020.63.83.001.

Full text
Abstract:
Цель статьи разработка модуля занятость аудиторий в вузе. Важным фактором, обуславливающий необходимость разработки информационной системы, является отсутствие на рынке программного продукта или комплекса, позволяющий использовать его в качестве научно-исследовательской деятельности. В ходе исследования проведены: анализ научно-исследовательской деятельности преподавателей и сотрудников Грозненского государственного нефтяного технического университета имени академика М.Д. Миллионщикова; анализ существующих систем автоматизированного место рабочего преподавателя; анализ программного обеспечения, необходимый для разработки информационной системы, а также сравнительный анализ антивирусных программ. В результате исследования разработан модуль «Занятость аудиторий» информационной системы интерактивного расписания занятий и экзаменов ФГБОУ ВО ГГНТУ которая предоставит возможность преподавателям и студентам учебного заведения упростить связанную с организацией и планированием контактной учебной работы, заполнением и актуализацией рабочих программ дисциплин, расписанием лекций, семинаров, лабораторных работ, экзаменов, зачетов и т.п. Такая информационная система существенно повысит оперативность и эффективностью учебного процесса в ВУЗах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!