Academic literature on the topic 'Контроль хвороб та щеплень'

У статті проаналізовано правове регулювання вакцинації в різних країнах світу і ставлення населення цих країн до проведення подібних профілактичних заходів за умов пандемії COVID-19. Проведено науково-теоре­тичне дослідження прав особи на вакцинацію як найважливішого та незамінного заходу, спрямованого на лікві­дацію інфекційних хвороб і попередження їх поширення. Аргументовано, що ситуація з пандемією коронавірусу пов'язана з необхідністю проведення комплексних заходів для протидії її поширенню та вимагає вжиття рішучих спільних міжнародних політико-правових і медичних заходів. Зазначено, що зволікання в ухваленні таких заходів йде на шкоду збереження життів значної частини населення. Таким чином, за законодавством нашої держави передбачене право кожного громадянина на отри­мання кваліфікованої медичної допомоги шляхом профілактичних заходів, які включають безкоштовну вакцина­цію від коронавірусу COVID-19. Наголошено на тому, що не існує абстрактного права громадян на щеплення (окремого від права на здо­ров'я або його охорону), так само, як і обов'язку. Замість цього слід говорити про соціальне право громадян на проведення щодо них безкоштовних профілактичних заходів у вигляді щеплень (по суті, йдеться про безкоштовні медичні послуги у вигляді вакцинації) й особистого (цивільного) права громадян на відмову від щеплень, однак сьогодні неоднозначне ставлення до сучасної вакцинації громадян слід розглядати як політику різних держав і реагування громадян на рішення, що приймаються компетентними державними структурами у цій сфері. Проаналізовано Закони України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» на предмет основних положень щодо вакцинації населення з урахуванням світового досвіду. Зроблено висновок, що право на медичні профілактичні заходи закріплено в Європейській хартії прав паці­єнтів, де зазначено, що «кожна людина має право на належне медичне обслуговування, спрямоване на попере­дження захворювання». У 2018 р. в рамках Європейського тижня імунізації було визначено, що вакцинація - це одночасно право кожної людини та колективний обов'язок.

У статті розглядається програмне забезпечення для аналізу і виявлення серцево-судинних захворювань у їх початковий період, щоб забезпечити просте, швидке та набагато діюче лікування пацієнта, а також забезпечити своєчасний контроль хронічних хвороб, що у свою чергу має покращити ступінь охорони здоров’я та зменшити витрати на непотрібні заходи для нього.

Вступ. Зважаючи на те, що печінка виконує функцію фільтрації, належна робота обох фаз детоксикації впливає на роботу печінки вцілому та забезпечує цілісний ланцюг роботи. Протягом останніх років, багато продуктів заполонили планету, зокрема токсини, метали, хімікати (неорганічні, розчинники, пластифікатори), синтетичні лікарські засоби, пліснява, тверді домішки, ПАВи, радіація, ендотоксини, хімічні речовини тощо. Зазначені речовини негативно впливають на роботу печінки та порушують цілісний ланцюг роботи фаз детоксикацій. З огляду на це, в статті запропоновані програми детоксикації для відновлення роботи печінки.Мета. Проаналізувати причино-наслідковий зв’язок виникнення та розвитку хвороб печінки у зв’язку з порушенням роботи фаз детоксикацій та узагальнити стратегії лікування на підставі доказової медицини.Матеріали та методи. Бібліографічний – проведено теоретичний аналіз та здійснено узагальнення даних літератури. При дослідженні використано опис та аналіз.Результати та їх обговорення.Висновки. Контроль за показниками пацієнта, призначення тактики лікування в залежності від типу порушень детоксикаційних функцій печінки, надає можливість стабілізувати стан пацієнта.

Поширення в Україні епідемій свідчить, що профілактична робота не достатня й потребує ретельного вивчення. Важливість проблеми запобігання поширенню соціально-небезпечних хвороб відзначена і у документах Організації Об’єднаних Націй. Наразі виклики соціально небезпечних хвороб становлять велику проблему не тільки для національних систем охорони здоров’я, так й для світової спільноти, що вимагає консолідованої масштабної та ефективної відповіді світу. Незважаючи на зниження показників захворюваності з деяких нозологій, епідемічна ситуація з інфекційних хвороб в країні залишається нестабільною. Відповідно до Стратегії національної безпеки України у розрізі прогнозних і поточних загроз національній безпеці та національним інтересам України з урахуванням зовнішньополітичних та внутрішніх умов визначається загроза виникнення і поширення як уже відомих, так і нових інфекційних хвороб. Причиною цього є низький рівень стану здоров’я населення та високий рівень його захворюваності тісно пов'язаний з низьким рівнем соціального захисту окремих верств населення, наявністю безробіття та неконтрольованих міграцій. На сучасному етапі відбулося значне погіршення епідеміологічної ситуації щодо особливо небезпечних інфекцій як в Україні, так і в усьому світі. Це обумовлено політичною та економічною нестабільністю, масовою міграцією населення, військовими конфліктами та передислокацією військ, новими умовами господарювання з порушенням стабільності систем епізоото-епідеміологічного нагляду, що діяли раніше, послабленням профілактичних заходів. На територіях, які постраждали від наслідків надзвичайних ситуацій можливе різке погіршення санітарно-епідемічної ситуації, що викликає потребу в проведенні санітарних та протиепідемічних заходів по забезпеченню санітарного та епідемічного благополуччя постраждалого населення. Ґрунтуючись на аналізі адміністрування протиепідемічних заходів в умовах реформування системи охорони здоров’я України, змушені констатувати наявний юридичний дисбаланс, що пов'язаний з неузгодженістю нормативних актів з документами вищого рівня, тобто законами. Даний стан справ спричинений потребою внесення змін і доповнень, а також прийняттям нових нормативних актів, що мають регулювати ситуацію за принципом «тут і зараз», стрімко реагуючи на нові загрози і виклики в системі охорони здоров’я. Значення управління у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя важко переоцінити, адже йдеться про забезпечення умов життєдіяльності всього суспільства, про його безпеку, а, отже, національну безпеку держави Україна. Проте у ході реорганізації центральних органів виконавчої влади забезпечення санітарно-епідеміологічного було розділено між двома органами виконавчої влади: питання санітарного нагляду та контролю покладено на створений у ході орган – Держспоживслужбу, а контроль за епідеміологічною ситуацією – на управління громадського здоров’я МОЗ України, без чіткого визначення та розмежування функцій та повноважень. Можна стверджувати наразі про неповну інституційну спроможність забезпечити належний стан санітарного та епідеміологічного нагляду у зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби та відсутністю однозначного визначення центрального органу виконавчої влади, що має реалізовувати державну політику у сфері захисту населення від інфекційних хвороб. Спираючись на вищевикладене нагальною потребою є створення регіональних центрів контролю та профілактики захворювань для створення сучасної системи реагування на загрози для здоров’я та протиепідемічного захисту. Перспективи подальших розвідок у даному напрямі будуть полягати у дослідженні генези системи управління протиепідемічним захистом в умовах надзвичайних ситуацій.

Метою даної статті є дослідження досвіду використання трейд-маркетингових активностей на комунальній аптеці “Віола” та існу- ючих глобальних трендів у фармацевтичному бізнесі з подальшим їх вико- ристанням при визначенні пріоритетних напрямів розвитку аптеки. У статті проаналізовані наступні питання: 1) глобальні тренди у фар- мацевтичному бізнесі (врахування потреб споживачів та їх позиціювання як цінних партнерів; використання сучасних технологій ІТ-компаній для орієнтації на споживача; розробка та виробництво лікарських засобів від рідкісних (орфанних) хвороб; зростання кількості M&A угод); 2) надано пропозиції у впровадженні електронних рецептів комунальною аптекою “Віола” (контроль дублювання препаратів, що призначаються; несуміс- ність лікарських засобів; чітка ідентифікація осіб з однаковим прізвищем; забезпечення достатньої потужності хмарного сховища для обробки міль- йонів електронних рецептів на рік); 3) проаналізовано досвід співпраці ко- мунальної аптеки “Віола” із закладами охорони здоров’я щодо можливості забезпечення їх лікувальними препаратами; 4) визначено спосіб покра- щення фінансового стану аптеки за рахунок виробництва ліків від ор- фанних хвороб; 5) проаналізовано використання комунальною аптекою трейд-маркетингових активностей (програми лояльності, програма “Жит- тя з діабетом”, проекти “Опіка”, “Пульс”, застосування знижок на он- ко-препарати та пільговий відпуск наркотичних засобів для паліативно- го лікування хмельничан, для хворих з онкологічними захворюваннями; знижки на засоби, що застосувються в кардіохірургії; зовнішня реклама на фасадах аптеки; POS-матеріали в аптеках та візуалізація препаратів на по- лицях; навчання персоналу); 6) визначено пріоритетні напрями розвитку аптеки. Авторами підтверджено, що світові тренди розвитку фармацевтичної га- лузі є визначальними і для подальшого розвитку аптек на регіональному рівні, а комунальна аптека, що стала предметом дослідження, впродовж пе- ріоду становлення, має певні здобутки у використанні трейд-маркетингових активностей.

Проаналізовано забур'яненість земель різного призначення Сумської області України карантинними бур’янами: амброзією полинолистою та повитицею польовою. Дослідження проводили у 2018‒2020 рр. в умовах Сумської області, яка територіально входить до складу північно-східної частини лівобережного Лісостепу України. Методика досліджень була загальноприйнятою. У списку карантинних організмів, обмежено поширених в Україні (А-2), на території нашої країни поширені 5 видів комах, 5 збудників хвороб, 1 вид нематод та 6 видів бур'янів. На території Сумської області поширені: американський білий метелик (АБМ), золотиста картопляна нематода, амброзія полинолиста та повитиця польова. Станом на 2020 р. американський білий метелик поширений у 6 районах області: Великописарівському, Конотопському, Охтирсь-кому, Роменському, Тростянецькому та Сумському на площі відповідно 10,0; 40,0; 5,0; 167,0; 11,2 та 5,6 га. Загальна площа ураження склала 238,81 га. Золотиста картопляна нематода виявлена у 4 районах області на площі 569,95 га: Охтирський (17,19 га), Середино-Будський (140,43 га), Сумський (335,21 га) та Ямпільський (77,12 га). Амброзія полиноли-ста виявлена у 18 районах області (Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Красно-пільський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський, Ямпільський), у 209 населених пунктах, на площі 1834,3 га. Найбільша площа зараження спостерігається у Буринському, Великописарівському, Конотопському, Красно-пільському районах та м. Суми: відповідно 200,7; 188,9; 237,5; 371,7 та 100,0 га. У більшості районів заражені землі несільськогосподарського призначення, винятком є лише Буринський, Конотопський, Краснопільський та Липоводолин-ський райони. Приватні присадибні ділянки громадян виявилися вільними від амброзії. Повитицю польову виявлено у Великописарівському районі на площі 1 га.

У статті проаналізовано діяльність волинської губернської адміністрації з організації боротьби з епідеміями наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. Висвітлено імперське законодавство, яке регулювало протиепідемічні заходи, систему заохочень і винагород для медичних чиновників, стимулювання їхньої служби. Показано, що наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. поширення епідемій призводило до значної смертності населення і змушувало владу доручити губернатору заходи для попередження виникнення та поширення заразних хвороб, а також увести безпосередній нагляд за якістю води, чистотою повітря, умовами виготовлення і продажу продуктів харчування, прибиранням вулиць, вивезенням нечистот, захороненням померлих тощо. Окрім карантину, боротьба з епідеміями включала залучення додаткового медичного персоналу, розгортання санітарних постів, контроль за діями чиновників. Для виконання означених функцій начальники краю використовували місцеву поліцію. Покладаючи на губернатора особисте виконання цілої низки обов’язків під час епідемій, влада переслідувала мету не лише зупинити пошесті, а й продемонструвати жителям, що навіть у найскрутніші часи вони не залишаться без підтримки та допомоги держави. Набули подальшого розвитку висновки, що географічне розташування впливало на спалахи захворюваності. У боротьбі з епідеміями волинський губернатор зіткнувся з проблемою поширення хвороби серед військових, які дислокувалися тут для відновлення стабільності. Місцеві поляки-лікарі неохоче вступали на службу попри матеріальне заохочення. У своїй діяльності волинський губернатор мав ураховувати міжетнічні взаємини, усіма силами підвищувати авторитет місцевої поліції, куди призначалися переважно вихідці із внутрішніх губерній Російської імперії.

Мета статті – встановити критерії фітосанітарногопресингу, проаналізувати врожайність кондиційногонасіння культури, його олійність залежно від ступенябіологізації технології вирощування. Методи. Методдосліджень – двофакторний польовий дослід, де фак-тор А був представлений двома варіантами районова-них гібридів середньостиглої екологічної групи: TuncaF1 та РR64F66 F1, а фактор В (технологія вирощування):традиційна інтенсивна зональна (контроль), біологізо-вана І, біологізована ІІ, органічна й екстенсивна. Дослідсупроводжувався дослідженням засміченості посівівбур’янами кількісно-ваговим методом із диференціацієюза групами та видами бур’янів, заселеності й ураженостіпосіву фітофагами та патогенами, лушпинності й олій-ності насіння згідно із загальноприйнятими методиками.Біологізована й органічна технології вирощування доз-воляють контролювати весь спектр найбільш шкодочин-них фітофагів, за ефективністю не поступаються син-тетичним інсектицидам. Фунгіцидний захист соняшникуорганічними препаратами за дієвістю й ефективністю не поступається системі захисту на основі синтетич-них фунгіцидів: ураженість гібридів найбільш розпо-всюдженими фітопатогенами не вирізнялася залежновід типу препарату. Залучення до- та післясходовогоборонування штригельними боронами і ротаційнимимотиками та міжрядних культивацій до системи захистукультури від бур’янів як складової частини біологізова-ної й органічної технології вирощування соняшнику непоступається за ефективністю застосуванню ґрунтовихта страхових синтетичних гербіцидів, а у другу поло-вину вегетації переважає їх за контролем другої – тре-тьої хвиль пізніх ярих видів. Максимального значенняпоказник урожайності насіння гібридів, що досліджува-лися, набув за варіантами органічної та біологізованоїІІ технологій вирощування і становив 2,16–2,20 тоннина гектар; за традиційної / інтенсивної та біологізованоїІ він становив 1,87–1,88 тонни на гектар. Вирощуваннякультури за екстенсивною технологією (без застосу-вання будь-яких добрив та засобів захисту рослин)визнане нами як неефективне – у середньому за рокипроведення досліджень урожайність насіння не пере-вищувала 0,70–0,73 тонни на гектар за епіфітотійногорозвитку хвороб, високого рівня враженості фітофагамита забур’яненості агроценозу.

Мета. Вивчення впливу систем хімічного та біоло-гічного захисту рослин та водоспоживання сучаснихсортів сої під час вирощування в умовах зрошення.Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошу-ваного землеробства НААН на масиві Інгулецької зрошуваної системи з використанням сортів сої Даная,Діона і Святогор. Система захисту рослин від шкідниківта хвороб передбачала три фони: контроль – без засто-сування фунгіцидів та інсектицидів; хімічний – фон;біологічний – фон. Інокуляцію посівного матеріалу про-водили препаратом Оптімайз у день сівби з витратамипрепарату 2,8 л/т. Збирання й облік урожаю здійснювалипрямим комбайнуванням облікової ділянки із викорис-танням комбайну Sampo 130. Результати. Коефіцієнтзволоження у період вегетації сої за роки дослідженьзнаходився в межах 0,11–0,37, що вказує на посушли-вість клімату, такі показники притаманні природній зонінапівпустелі. Більш економно споживали вологу рос-лини сорту Даная, коефіцієнт водоспоживання якогозалежно від системи захисту становив 1546–1672 м3/т.Сорти Діона і Святогор потребували для формування1 т зерна відповідно 1748–1908 та 1732–1890 м3 води.Система захисту рослин підвищує врожайність куль-тури, позитивно впливає на ефективність використаннявологи. Виходячи з розрахунків, найнижчою буласобівартість зерна сорту Даная як за біологічної, такі за хімічної систем захисту та становила відповідно,7395,68 і 7243,10 грн/т. Висновки. Найвищий прибу-ток забезпечує використання сорту сої Даная за сис-теми біологічного захисту, при цьому собівартість зернає найменшою і становить 6675,15 грн/т, собівартістьзерна, отримана на сорті Святогор, за хімічної системизахисту рослин – 6911,52 грн/т та на сорті Діона за хіміч-ної – 7324,50 грн/т. На цих варіантах отримано і найбіль-ший умовно чистий прибуток і рівень рентабельності –13280 і 11520 грн/га та 60% і 55% відповідно.

Для забезпечення національних потреб та нарощування експорту зерна кукурудзи перед сучасним рослинництвом постає завдання суттєвого підвищення врожайності цієї культури. Не потребує доведення такий факт, що бур’яни – це той об’єкт, який негативно впливає на врожайність куль-турних рослин, якість отриманої продукції, сприяє поширенню шкідників та хвороб і врешті-решт підвищує собівартість продукції рослинництва. Тому актуальними є питання вивчення і впрова-дження ефективних заходів зменшення рівня забур’яненості посівів кукурудзи на зерно. Метою на-ших досліджень було встановити ефективність післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи на зер-но. Для цього впродовж 2018–2020 рр. було закладено дослід у виробничих умовах із п’яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань); Пік, 20 г/га; Мілагро, 0,2 л/га; Елюміс, 2 л/га; Пріма Форте, 0,5 л/га. Обприскування посівів гербіцидами проводили у фазі 3-х листків у рослин кукурудзи. Програма досліджень передбачала розв’язати такі завдання: визначити видовий склад бур’янів, встановити вплив гербіцидів на чисельність бур’янів, провести підрахунок густоти рослин кукурудзи залежно від варіантів досліду, визначити вплив заходів боротьби з бур’янами на рівень урожайності зерна кукурудзи та встановити економічну ефективність застосування післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що лише деяка ча-стина гербіцидів ефективно діє на однодольні та дводольні види бур’янів. Втрати врожаю кукуру-дзи від дії бур’янів можуть становити понад 50 %. Серед досліджуваних препаратів до злакових бур’янів були ефективні тільки Мілагро та Елюміс. До препаратів Пік та Пріма Форте бур’яни ро-дини злакових виявилися стійкими. Загибель дводольних бур’янів була найвища після застосування препарату Пріма Форте. Найкращу біологічну та економічну ефективність у системі захисту посі-вів кукурудзи від бур’янів було отримано від застосування препарату Елюміс. Тому для виробничих умов рекомендовано в технології вирощування кукурудзи на зерно використовувати хімічний метод регулювання чисельності бур’янів із застосуванням препарату Елюміс у нормі 2 л/га, за умови зміша-ного типу забур’яненості поля.

Науковий керівник – к.т.н., Лещинська І. О.
The implementation of electronic medical history can be used in both outpatient and inpatient facilities, taking into account the nature and characteristics of medical care in them. The card contains an electronic medium that stores the data of the patient's medical card (medical history), information about the vaccinations. Compiled and stored in an automated information database of a medical institution. The electronic medical card in the concept is the only information resource that allows you to operate on personal data of patients, as well as share such data with other medical institutions for the compilation, accounting and storage of medical information. Medical documentation (information) from the card can be transferred to competent organizations: insurance companies, medical care control authorities, law enforcement agencies, etc.