Academic literature on the topic 'Концентрація капіталів'

Станом на початок травня 2007 р. частка іноземного капіталу у банківській системі досягла 30 %. Дане значення вже перевищує аналогічний показник для таких європейських країн, як Німеччина, Італія, однак відстає від ряду нових членів ЄС, зокрема Польщі, Чехії, Естонії. При цьому, по ряду показників українські банки випереджають аналогічні банки країн ЄС.

У рамках дослідження інституційних трансформацій банківської системи України необхідно більш глибоко проаналізувати особливості поточного етапу посткризової інституційної трансформації банківської системи України в умовах структурних змін та відпливу іноземного банківського капіталу. Якщо проаналізувати особливості розвитку національних банківських систем з позицій еволюційно-інституційного підходу Нельсона та Уїнтера з використанням світ-системних підходів М. Кастельса, то можливо виділити три інституційні складові банківської системи України: системний центр, напівпериферія та периферія.

Відповідно до дії Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО-31) найбільш поширені три варіанти спільної діяльності: 1) операції, які спільно контролюються; 2) активи, які спільно контролюються; 3) суб’єкти господарювання, які спільно контролюються.

За даними останнього звіту Всесвітнього економічного форуму про глобальну конкурентоспроможність у 2012–2013 рр. для України фактором, який у найбільшій мірі стримував розвиток економіки, була доступність фінансування (15,3 бали). Негативний вплив даного фактору був навіть вищим за такі фактори, як корупція(14,0 бали) та податкове регулювання(13,6 бали). Враховуючі специфічні риси сільськогосподарського виробництва (в першу чергу його сезонність, значні коливання рівня рентабельності різних галузей, а також наявність високих ризиків від недостатньої прогнозованості кон’юнктури продовольчих ринків), фінансове забезпечення для аграрного сектору економіки має особливе значення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/37069

Розглядається нагромадження капіталу як безперервний, структурований і суперечливий процес, який охоплює всі сторони суспільного виробництва, видозмінює продуктивні сили й систему економічних відносин, зумовлює еволюцію відносин власності і створює на їх основі капіталістичну монополію. Досліджується специфіка основних форм нагромадження капіталу – концентрації як способу нарощування виробничо-економічного потенціалу індивідуальних капіталів за допомогою капіталізації частини додаткової вартості, і централізації – як об'єднання багатьох капіталів у невелику кількість великих і дуже великих. Розглядаються причини і наслідки диспропорційності і нерівномірності процесів концентрації та централізації виробництва і капіталу. Здійснюється спроба виділення нової – ірраціональної – форми нагромадження капіталу. Досліджуються особливості її прояву та динаміки в перехідній економіці.<br>Рассматривается накопление капитала как непрерывный, структурированный и противоречивый процесс, который охватывает все стороны общественного производства, систему экономических отношений, обусловливает эволюцию отношений собственности и создает на их основе монополию. Как субъективный процесс оно позволяет производителям контролировать рынок, а как объективный – ведет к росту эффективности производства. Анализируется монопольная прибыль как источник накопления средств для финансирования дополнительных инвестиций в отрасль, что должно сократить искажения между секторами и обеспечить совместимость темпов роста инвестиций и сбережений, приспособить гарантированный темп роста к естественному темпу. В итоге, через корректировку доли прибыли в национальном доходе экономика может достичь той нормы сбережений, которая необходима для поддержания любого заданного темпа роста. Рассматривается монопольная цена, которая сама по себе не является ни произвольной, ни максимально возможной на рынке, а при определенных условиях объем выпуска продукции при монополии может превышать этот выпуск в условиях совершенной конкуренции. На основе этого анализа делаются выводы для современной антимонопольной политики, которая в борьбе с монополиями не должна разрушать крупную промышленность. Исследуется специфика основных форм накопления капитала – концентрации как способа наращивания производственно-экономического потенциала индивидуальных капиталов за счет капитализации части прибавочной стоимости, и централизации – как объединения многих капиталов в небольшое количество крупных и очень крупных. Концентрация производства является характеристикой производства вообще и ведет к росту эффективности производства, тогда как концентрация капитала − специфическая форма капиталистического обобществления производства, усиления власти капитала с целью контроля над ценами. На этой ступени концентрация производства становится подлинной основой, фундаментом возникновения и развития транснационального капитала в различных его формах. Это влечет за собой тесную взаимосвязь мировых рынков, а также усиливает конкурентную борьбу за факторы производства и виды ресурсов, окончательно превращает процесс концентрации капитала в трансграничное явление. Рассматриваются причины и последствия диспропорциональности и неравномерности процессов концентрации и централизации производства и капитала. Концентрация предполагает рост совокупного капитала и рост индивидуального капитала, тогда как в условиях централизации происходит рост индивидуального капитала без соответствующего роста совокупного капитала. Капитал как явление частного производства приходит в противоречие с капиталом в общественном производстве. Анализируется масштабы концентрации и централизации капитала, рост крупных компаний и финансовых групп, которые в своей деятельности все больше выходят за рамки национальных границ, осваивая мировое экономическое пространство и представляя собой движущую силу глобализации экономики. Приоритетность сфер приложения капитала здесь меняется под воздействием научно-технического прогресса. А международная миграция капитала ускоряет процесс взаимопроникновения и переплетения финансового капитала и усиливает мощь ТНК, что свидетельствует о концентрации и централизации капиталов в глобальном масштабе для дальнейшего доминирования на мировых ринках. Такая интернационализация монополистических корпораций выступает не только как результат концентрации и централизации производства и капитала, но, в свою очередь, оказывает существенное влияние на форму и темп концентрационного процесса в масштабе мирового хозяйства как его причина. На этой основе растет международный финансовый капитал, опутывает весь мир сетями экономической и финансовой зависимости. Осуществляется попытка выделения новой – иррациональной – формы накопления капитала. Исследуются особенности ее проявления и динамики в переходной экономике. Смещение приоритетов из сферы реального производства в область денежных операций, где происходит отрыв капитала от своей материальной основы и потеря способности обратного его перетока в сферу реального производства. Однако такой капитал не является самостоятельной формой и не может существовать без реального капитала, видоизменяясь вместе с ним, а также отражая общественное воспроизводство в целостной форме.<br>Capital accumulation is considered as a continuous, structured and controversial process. This process covers all aspects of social production, reshapes the productive forces and the system of economic relations, determines the evolution of property relations and creates capitalistic monopoly. We investigate the specificity of capital accumulation’s main forms – concentration, as a way of individual capitals’ economic potential increase by capitalization of surplus value, and centralization – as a unity of small capitals into big ones. The key reasons and consequences of concentration and centralization disproportionality are studied. A new – irrational – form of capital accumulation is proposed. The main peculiarities of its manifestation and dynamics in transitive economy are discussed.

У дисертаційній роботі обґрунтовані основні теоретичні та методичні засади забезпечення рівня капіталізації банків. Для визначення капіталізації банківських установ запропонована методика, яка дозволяє віднести кожен банк до певної групи, до якої застосовується відповідний інструментарій стосовно вирішення проблем з формуванням капіталу. Практичне значення має використання інтегрального показника для визначення оптимального банку-“мішені”, що дасть змогу отримати у результаті позитивний синергетичний ефект. Використання корегуючого коефіцієнта для диференціації внесків до фонду, що гарантує повернення вкладів, дозволить вирішити питання стосовно джерел формування Фонду, а також знизить моральний ризик банку. Використання сек’юри¬тизованих цінних паперів, а також створення резерву під операційний ризик позитивно вплине на збільшення регулятивного капіталу.<br>Basic theoretical and methodical principles of providing banks’ capitalization level support are considered in the thesis. A technique for determination of capitalization of bank institutions is offered, which divides all banks to the certain groups according to the solving problems with capital. A practical value has the use of integral index for determination of optimum bank – “purpose”, which will enable to get a positive sinergetic effect in the total. Using correcting coefficient for differentiation of payments in Guaranteeing Fund of deposits will allow to decide a question in relation to the sources of forming of Fund, and also will reduce the moral risk of bank. Using of securities, and reserve under the operating risk will increase of banks capital.

Дисертаційне дослідження присвячене обґрунтуванню форм і методів забезпечення фінансової стійкості, стабільності та ефективної діяльності комерційних банків України на основі підвищення рівня капіталізації та рівня концентрації банківського капіталу.На основі узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду управління ліквідністю, платоспроможністю та прибутковістю комерційних банків автором поглиблено економічний зміст і взаємозв'язок категорій "фінансова стійкість", "ліквідність" і "капіталізація", вдосконалено методики розрахунку окремих показників з урахуванням дії системи ризиків, схему збалансування динаміки активів і пасивів комерційних банків з метою управління структурою комерційного банку та підвищення рівня ефективності банківської діяльності, обґрунтовано механізм управління та розроблено матрицю режимів ліквідності комерційного банку залежно від рівня концентрації банківського капіталу, внесено пропозиції щодо формування оптимальної структури балансу. Дістали подальшого розвитку методологічні та методичні засади організації страхування банківських депозитів, механізми забезпечення фінансової реструктуризації та фінансової стійкості комерційного банку, а також вдосконалено організаційно-економічну схему створення банківського холдингу на основі об'єднання різних організаційно-правових форм господарських структур, що функціонують на ринку банківських і фінансових послуг.<br>The dissertation researches the forms and methods of providing of financial stability and effective activity of the Ukrainian commercial banks on the basis of increasing of their capitalization level and level of the bank capital concentration. On the basis of generalization of foreign experience of liquidity, solvency and profitability management in commercial banks the author determined the economic essence of the categories "financial stability", "liquidity" and "capitalization". The methods of calculation of different indices, which consider the system of risks, are improved. The scheme of balancing of dynamics of commercial banks assets and liabilities with the purpose to manage the structure of commercial bank and to increase the level of efficiency of the bank activity is made out. The management mechanism is grounded and the matrix of liquidity modes of commercial bank on the basis of the bank capital concentration level is proposed. The suggestions of making the optimal balance structure are made out. The methodological and methodical essentials of insurance of bank deposits and the mechanisms of providing of the financial restructuring and financial stability of commercial bank are grounded. Also the organizational-economic scheme of creation of the bank holding is proposed.