Academic literature on the topic 'Культура Індії'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Культура Індії.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Культура Індії"

1

САЛАТА, Оксана, Михайло ТЮКАЛОВ та Віра ДИЧЕСКУЛ. "СОЦІОФУНКЦІОНАЛЬНА РОЛЬ ВЕДИЧНОЇ МУЗИКИ В ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ". Fine Art and Culture Studies, № 3 (3 вересня 2024): 102–9. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-3-14.

Full text
Abstract:
У статті на основі порівняльно-історичного методу та методу аналізу показано соціальні функції музики в історії стародавньої Індії, виявлено її соціокультурну роль в житті індійського суспільства; дослідження процесу впливу доарійської музичної традиції на становлення і розвиток соціокультурних основ індійської цивілізації. Вивчено проблему давньоіндійських духовних джерел. Показано, що в Стародавній Індії існував феномен музичної культури в усіх суспільних прошарках. Розглянуто основні концептуальні підходи до висвітлення цієї проблеми в індійській та сучасній науковій літературі. Мета: розкрити соціальні функції музики в історії стародавньої Індії, виявити її соціокультурну роль в житті індійського суспільства; показати процесу впливу доарійської музичної традиції на становлення і розвиток соціокультурних основ індійської цивілізації. Методологічною основою даного дослідження виявилися такі підходи: міждисциплінарний, що дає можливість залучати концепції з інших галузей пізнання (психологія, філософія, культурологія); історико-культурологічний – розгляд окремого явища в процесі історичного розвитку; теоретичного узагальнення – для підсумків проведеного дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що показано що ведичний період розвитку індійського суспільства є найважливішим періодом семантичного розвитку музики. Що саме в цей період активно розвиваються тісно переплетені між собою культура, філософія і релігія індійського суспільства. Висновки. Виявлено, що соціальні функції музики впливали на поведінку і свідомість давніх індусів незалежно від стану і касти. Соціокультурна роль музики в житті індійського суспільства стала визначною, вона вплинула на становлення і розвиток соціокультурних основ індійської цивілізації. Музика стала важливою складовою в усіх сферах буденного життя. Кожна сім’я, тією чи іншою мірою залучалася до вивчення ведичних гімнів, їх проспівування, танці та гра на інструментах були обов’язковими під час усіх ритуалів і церемоній. Саме цей аспект потребує подальшого дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Svyatnenko, I. O. "Гендерна культура в індуїзмі: традиціоналістський та модернізаційний аспекти". Grani 19, № 4 (2016): 99–105. http://dx.doi.org/10.15421/1716085.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення між традиційними і модернізаційними вимірами в гендерній культурі індуїзму. Автором зроблено висновок про те, що жінки в класичних індуїстських текстах, таким чином, часто сприймаються як істоти нижчого порядку, іноді зведені до рівня шудр, незалежно від їх фактичної кастової приналежності. З іншого боку, образи жінок позиціоновані у вигляді різних богинь, які є, вочевидь, позитивними прототипами дхармічних жінок. Водночас традиційні гендерні ролі індуських жінок у домашньому господарстві в Індії, на думку дослідника, змінилися за останні п’ятдесят-сто років. Західні країни вплинули на ці зміни. Триваюче відновлення соціального статусу жінок призвело до значних змін, які стосувалися широкого спектра проблем: освіти, медико-санітарних заходів, сільських та промислових схем соціального забезпечення, проблем ранніх шлюбів, носіння паранджі, статусу вдів, виборчого права жінок, представництва жінок в органах влади. Соціально-статусне позиціювання жінок істотно поліпшилося завдяки буддизму. Жінки і чоловіки були рівними в етиці, яка була істотно пом’якшеною в аспекті розширення кількості прав жінок. У той час як патріархальне суспільство і патріархально-сексистська гендерна культура брахманізму залишалися незмінними, в буддійському суспільстві жінки набули більше свободи і розглядалися як незалежні, їм було дозволено ставати монахинями та бути релігійно- і соціально-активними особистостями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Shynkarenko, O. V. "INDIAN CULTURE AS A PECULIAR EXPERIENCE OF CULTURAL INDENTIFICATION." UKRAINIAN CULTURAL STUDIES, no. 1 (8) (2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.17721/ucs.2021.1(8).06.

Full text
Abstract:
The article is dedicated to the consideration of the phenomenon of India as an indicative example of the productivity of the spiritual and ideological potential immanent in its historical heritage and social practices, as the basis of the identification process as an affirmation of unity for such a culturally diverse region. The bringing to light of the cultural identity of India, reconstructed at one time in the research of the patriotic intellectual elite, has become that productive self-determination ("the discovery of India"), which, having played its role in preserving its authenticity under foreign cultural pressure, remains relevant for successful self-development in complex globalization processes of multicultural world community. The principles of "synthesis, assimilation, development", "search for truth in a non-violent way", "unity in diversity" became the cultural codes that make up the core of the identification of the Indian cultural community. Through the actualization of the ancient spiritual tradition, the Indian reformers realized the inherent in the Indian philosophical and spiritual tradition the ability to synthesize, on the one hand, with the cultural layer of the past, and, on the other hand, with those innovations, albeit another cultural, even opposite (European Christian tradition, rationalism) , which, under the condition of tolerant, without vain denial, perception (assimilation of experience, models of other peoples who came to the subcontinent), productively complemented the cultural capacity of India. The modern large-scale globalization of socio-cultural life accentuate the importance of the problem of cultural identification as a process not only of individual identification (identity) with the world of one's community, but also of collective self-determination in the formation and preservation of a unique cultural whole. The threat of erosion of meaningful semantic, value, symbolic orientations of unity actualize cultural studies of this problem. The culture of India provides a vivid experience of long-term preservation of the cultural integrity known for its ethnocultural diversity, the complex socio-historical conditions of the region's existence, which appears to be very productive both for theoretical studies of cultural regionalism and for further cultural studies of identification.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Крижановський, О. "Звичаї, обряди й розваги у стародавній Індії та Китаї. З циклу "Культура та релігія Стародавнього Сходу"". Історія в школах України, № 3 (2007): 51–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Крижановський, О. "Звичаї, обряди й розваги у стародавній Індії та Китаї. З циклу "Культура та релігія Стародавнього Сходу"". Історія в школах України, № 3 (2007): 51–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Крижановський, О. "Звичаї, обряди й розваги у стародавній Індії та Китаї. З циклу "Культура та релігія Стародавнього Сходу"". Історія в школах України, № 3 (2007): 51–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Пойда-Носик, Ніна, Роберт Бачо, Вікторія Макарович, Габріелла Лоскоріх, Наталія Стойка та Габор Потокі. "ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ ТА ОБЛІКОВИХ ПРОЦЕСІВ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 60 (2025): 259–72. https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.60.2025.4650.

Full text
Abstract:
Оптимізація фінансових потоків та облікових процесів є трансформаційною стратегією для покращення результатів діяльності організації, яка приносить значні економічні та операційні вигоди. Метою цього дослідження є вивчення того, як зміни в оптимізації фінансових потоків та облікових процесів упливають на результати діяльності компаній у Сінгапурі, Японії, Індії та Австралії в період із 2019 по 2023 рік. Дослідження проводили з використанням економетричного моделювання, регресійного аналізу та аналізу конкретних прикладів того, як нормативно-правова база, технологічна інфраструктура, ринкові умови й соціальна культура впливають на взаємозв'язок між стратегією фінансової оптимізації та організаційними показниками.Крім того, результати дослідження вказують на позитивну кореляцію між використанням підходів до оптимізації фінансових потоків і вищими організаційними показниками щодо економічних результатів та операційної ефективності. Це свідчить про те, що ефективність цих стратегій залежить від якості відповідного регуляторного й технологічного середовища, а отже, універсального підходу не існує. Крім того, культурні фактори також упливають на стратегії організації та їх відповідність цілям фінансової оптимізації.Ця стаття підкреслює необхідність стратегічних інвестицій у технології та адаптивні методи управління для досягнення повної потенційної цінності оптимізації фінансових потоків. Вона також наголошує на важливості розробки політики як засобу створення необхідного сприятливого середовища для інновацій, що мають бути спрямовані на покращення фінансового менеджменту. Результати дослідження є невеликим, але значущим внеском у ширшу царину стратегій фінансової оптимізації та їхніх наслідків і мають значення для менеджерів і політиків. Подальшого дослідження потребують конкретні галузі та перенесення функцій диджиталізації на процеси фінансового менеджменту.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Горбачова, В. В., та Л. Д. Соколюк. "КАРИКАТУРА ІНДІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ." Art and Design, № 3 (3 лютого 2023): 54–71. http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2022.3.5.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є аналіз карикатури Індії другої половини ХІХ ст., визначення її впливу на свідомість соціуму і з’ясування сюжетно-тематичних особливостей та образотворчих прийомів.
 Методологія. Використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції, а також історико-культурологічний, мистецтвознавчий і порівняльний методи.
 Результати. Досліджено карикатуру Індії другої половини ХІХ ст. в її сатиричних журналах. Розкрито передумови появи таких видань і їхній зв’язок з розвитком подібної періодики в Європі та певними соціально-культурними особливостями колоніальної політики в Індії. Коротко охарактеризовано провідні сатиричні видання («Delhi Sketch Book», «Indian Charivari», «Basantaka», «Hindu Punch» тощо). Висвітлено історію розвитку та функції індійської карикатури заявленого періоду. Виявлено, що тематично-сюжетні особливості індійської карикатури даної доби зумовлені соціальними заворушеннями, пов’язаними з утисками індусів колоніальною владою, їхньою боротьбою за політичні свободи і розвиток національної художньої культури. Проаналізовані окремі карикатури з оглядом на історичний та регіональний контекст, сюжетно-тематичні особливості і використані авторами образотворчі прийоми.
 Наукова новизна. Вперше в українському мистецтвознавстві проведено дослідження індійської карикатури другої половини ХІХ ст. з оглядом на актуальну проблематику індійського культурного відродження, що важливо для подальшого розвитку сходознавчого напряму в Україні.
 Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані у лекційних матеріалах, що дотичні до теми історії карикатури, а також слугуватимуть музейній справі і розвитку індології в Україні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Хассун, Мухамед Абдель Маджет. "ЕВОЛЮЦІЯ СТАНОВЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНОЮ ПОЛІТИКОЮ". Public management 23, № 3 (2020): 178–85. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-178-185.

Full text
Abstract:
Здійснено аналіз еволюційних процесів становлення механіз- мів державного регулювання дипломатичною політикою. Обгрунтовано, що у зовнішніх відносинах між країнами однією із найстаріших та найважливі- ших управлінських інституцій політичної діяльності є інституція регулюван- ня дипломатичних відносин. З появою міждержавних зносин стародавнього світу як мирних, так і воєнних, політичні діячі античних Єгипту, Індії, Греції, Риму, Китаю та інших країн розвивали напрями вдосконалення державної політики у сфері дипломатичної діяльності. Розглядаючи державність Ста- родавньої Індії, у контексті розвитку механізмів публічного адмініструван- ня галуззю дипломатичних відносин зазначено, що використання у практиці міжнародної політики дипломатичних привілеїв та імунітетів є одним з най- давніших і загальновизнаних способів регулювання цієї діяльності у міжна- родному праві.
 Доведено, що проблематика пошуку балансу в напрямі закономірностей розвитку механізмів публічного адміністрування у галузі дипломатичної діяльності порушувалась у Стародавньому Китаї раніше, ніж у європейських державах. Мистецтво дипломатичних відносин, як провідного інструмента- рію впровадження зовнішньополітичної стратегії, є важливим елементом по- літичної культури громади та невід’ємним інструментом безпеки державних інтересів. Констатовано, той факт, що сучасні історики та державні управлін- ці доводять, що у Давній Греції існували певні закономірності, які полягали в наявності доволі розвиненої і потужної системи регулювання зовнішньопо- літичної діяльності та, зокрема, дипломатичних відносин.
 Зазначено, що в дипломатичній діяльності Стародавньої Індії заслугову- ють особливої уваги Закони Ману, які сягають 1 тисячоліття до нашої ери. Згідно з цими нормативно-правовими актами галузі дипломатичних відносин, уникнення військових дій та укладення миру залежали від мистецтва ведення переговорів дипломатичних послів. Відзначено, що принцип недоторканості представників дипломатичних відносин віддзеркалений і в цій державі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Пашко, С. В. "HINGLISH – ІНДІЙСЬКИЙ ДІАЛЕКТ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ, № 92 (19 грудня 2023): 54–57. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2023-92-8.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено аналізу відомостей про індійський діалект англійської мови – Hinglish. У статті з’ясовано, що найчастіше цей діалект відносять до змішаної мови, що складається з англійської мови та мов індійської групи, якими розмовляє населення Індії та емігранти з цієї країни. Як й інші широко розповсюджені мовні діалекти, індійська англійська відрізняється стилістично, географічно, розмовними варіантами усної традиції, що склалися протягом десятиліть. Поєднання гінді та англійської як молодіжне явище – це мова вулиці та студентського містечка, що викликає у старшого покоління подив. Це міст між двома культурами, який став особливою гібридною культурою для людей в Індії та поза її межами. Hinglish передбачає гібридне змішування гінді та англійської в розмовах, окремих реченнях і навіть словах. Хоча гібридна мова навряд чи замінить англійську чи гінді в Індії, більшість людей вільно володіють переважно Hinglish, ніж англійською. Важливою в народженні індійського діалекту є роль Бхаратенду Харішчандри, що виходить за межі просто стимулювання мовного розвитку. Він надав ідеологічний поштовх руху гінді, намагаючись установити зв’язок між власною мовою та прогресом нації, що був пов’язаний з англомовним світом. Його творчість зміцнила претензії гінді на національний статус у 20-му столітті, коли було докладено більше зусиль щодо стандартизації її синтаксису та граматики, розширення її словникового запасу та відбулося поширення її використання в нехудожніх і наукових творах. Однак критичне прочитання творів Бхаратенду розкриває важливу сторону його роботи, яка була проігнорована через фокус націоналізму на корінному народі та ізоляції. Менше уваги приділяється експериментам Бхаратенду зі змішуванням мов і писемності, що відображає потенціал і можливості соціокультурного розмаїття Індії 19-го століття. Різновид індійської англійської мови, або Hinglish є індійською адаптацією англійської мови в дуже ендоцентричній манері, тому вона популярна серед молоді. Як й інші діалекти, Hinglish тепер вважається оригінальним мовним злиттям.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Культура Індії"

1

Manasa, Kallyarath Madhooj, and Sunil Anagha. "Cultural festivals of India." Thesis, Sumy State University, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77250.

Full text
Abstract:
India, also known as the Republic of India, is a country in South Asia. It is the seventh-largest country by area and with more than 1.3 billion people. It is the second-most populous country and the most populous democracy in the world. There are 29 states and 7 union territories in this country.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Vishad, Patel, and Padmani Parth. "Cultural background of India." Thesis, Sumy State University, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77305.

Full text
Abstract:
India, a country in South Asia, is the seventh-largest country by area. It is also the second-most populous country (more than 1.3 billion people) and the most populous democracy in the world. It includes 29 states and 7 union territories [1]. The0 national Indian flag, which was adopted in 1947, is a tricolour of deep saffron, white, and green, in horizontal bands (with green at the bottom). In the centre of the white band is a blue wheel, the chakra. The national anthem is a song composed by Rabindranath Tagore in 1911 entitled Jana-gana mana.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Рузель, К. В. "Співвробітництво України та республіки Індія в сфері науки, освіти та культури". Дис. канд. іст. наук, КУ, 1995.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Babu, A. "Indian culture." Thesis, Sumy State University, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77248.

Full text
Abstract:
These are not just words, but something that are highly applicable to a country like India that is incredibly rich in culture and history in the world. India’s culture that fascinates me the most. India is a unique amalgamation of cultures, religions and belief.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Культура Індії"

1

Ступак, Ф. Я. Культура і медицина Індії. 2001.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Культура Індії"

1

Капранов, С. В. "ОКАКУРА ТЕНСІН ТА РОЗВИТОК ДІАЛОГУ КУЛЬТУР ЯПОНІЇ ТА ІНДІЇ (КІН. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)". У ХХV СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО. Liha-Pres, 2022. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-283-1-84.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!