Academic literature on the topic 'Культурно-мистецький простір'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Культурно-мистецький простір.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Культурно-мистецький простір"

1

УМАНЕЦЬ, Ольга. "КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ". Fine Art and Culture Studies, № 1 (26 квітня 2024): 247–56. http://dx.doi.org/10.32782/facs-2024-1-31.

Full text
Abstract:
Метою дослідження є окреслення специфіки культурно-мистецького проєкту як явища сучасної культури та виявлення провідних модусів його функціонування у сучасному культурному просторі України. Методологія статті ґрунтується на феноменологічному, історичному, структурно-функціональному, аналітичному методах і підходах. Наукова новизна статті полягає у виявленні модусів осмислення сутності культурно-мистецького проєкту в гуманітарному знанні та висвітленні його сучасної концептуальної, структурної та функціональної специфіки. Висновки. Актуалізація культурно-мистецького проєкту резонує із плюраліз
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Цугорка, Олександр Петрович, та Богдан Миколайович Мазур. "СУЧАСНА СКУЛЬПТУРА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ СУСПІЛЬНОГО ПРОСТОРУ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 221–26. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235436.

Full text
Abstract:
Мета статті – з’ясувати суть культурно-мистецького феномену сучасної скульптури та її вплив на суспільний простір України. Методологія дослідження визначається мистецтвознавчими методами (формальним, стилістичним, семіотичним), а також іконографічним та загальнонауковими теоретичними методами аналізу, синтезу й абстрагування, що дало змогу виявити візуально-естетичні якості сучасної скульптури та впливи соціального й політичного розвитку України на організацію сучасного мистецтва в суспільному просторі. Наукова новизна статті полягає у виявленні особливостей трансформації сучасної української
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Yakovlev, Oleksandr. "Стратегії інноваційного соціокультурного проектування в Україні ХХІ століття." Музичне мистецтво і культура, № 24 (3 липня 2017): 167–74. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2017-24-167-174.

Full text
Abstract:
Метою статті є дослідження стратегії мистецького соціокультурного проектування у постмодерній Україні та аналіз інноваційних моделей мистецького виставкового проекту на прикладі діяльності Національного культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал». Методологія дослідження побудована на міждисциплінарному інтегруванні методів сучасної філософії, естетики, культурології та мистецтвознавства. Домінантою поліметодологічного підходу виступає теорія часопросторової парадигми культури України в її мистецтвознавчій інтерпретації. Наукова новизна одержаних результатів визначається спробою розро
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Ярина Маноліївна, ВИШПІНСЬКА. "СОЦІОКУЛЬТУРНА І КОМУНІКАТИВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ПРЕДМЕТУ «МУЗИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО»". Academis notes. Series: Pedagogical sciences 11 (4 лютого 2025): 72–78. https://doi.org/10.59694/ped_sciences.2025.11.072.

Full text
Abstract:
У статті визначено й практично доведено соціокультурну й комунікативну значимість предмету «Музичне краєзнавство», що складає один із компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музичних дисциплін. Зʼясовано, що готовність студентів до застосування технологій музично-краєзнавчих досліджень базується на розмаїтті музичної культури Буковини та наукових базах, якими є дослідницькі платформи краєзнавчих музеїв, бібліотек, архівів Чернівецької області, що підтримують соціокультурну і комунікативну спрямованість підготовки майбутніх фахівців музичного мистецтва у системі вищої освіти України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Совгира, Тетяна, Валерія Кузнєцова та Юлія Шмегельська. "Віртуальна та доповнена реальність у сценічних практиках: комплексне дослідження технологічного досвіду". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 7, № 2 (2024): 181–90. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.7.2.2024.314160.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – визначити потенціал використання технологій віртуальної та доповненої реальності в сценічному просторі для виявлення впливу імерсивних технологій на мистецький простір. У статті проаналізовано технологічні проблеми впровадження технологій віртуальної та доповненої реальностей у сценічному просторі та шляхи їх вирішення. Методологія дослідження являє собою поєднання кількох методів: аналітичного – для опрацювання літератури, систематизації джерел та виявлення ключових тенденцій; теоретико-концептуального – для аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження та виявленн
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Виткалов, Володимир, та Cергій Виткалов. "КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР КРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ НАУКОВОГО ПОШУКУ: до результатів проведення ХVІ міжнародної науково-практичної конференції «Україна першого двадцятиліття ХХІ століття: культурно-мистецький вимір»". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 34, № 34 (2020): 3–8. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v34i34.310.

Full text
Abstract:
Аналізується тематичний зміст міжнародних науково-практичних конференцій культурно-мистецької проблематики, проведених на базі кафедри культурології і музеєзнавства РДГУ; акцентується увага на тенденціях наукового пошуку, помітних у результаті проведення цих заходів та змісті матеріалів статей, надісланих до редколегій наукових збірників. Наголошено на тому, що пандемічна ситуація в світі і Україні зокрема не призупинила науковий пошук, а навпаки, стимулювала увагу дослідників до розробки нових наукових проблем. Звертається увага на актуальні питання функціонування сучасної вищої школи, невирі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Горболіс, Лариса Михайлівна. "ПОГЛЯДИ БЕРНАРДА ШОУ І ЯКОВА МАМОНТОВА НА ДРАМАТУРГІЮ І ТЕАТР". Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія, № 7 (11 грудня 2024): 72–76. https://doi.org/10.32782/philspu/2024.7.11.

Full text
Abstract:
У статті в порівняльному аспекті з’ясовано погляди Б. Шоу і Я. Мамонтова на завдання критики, шляхи розвитку драматургії і театрального мистецтва кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки й узагальнення здійснено на основі статей Б. Шоу і Я. Мамонтова. Виявлено й проаналізовано коло тематично і проблемно близьких питань, які домінують у працях авторів і є вагомою підставою для здійснення порівняльного аналізу доробку критиків. Застосовані у статті принципи і методи наукового дослідження (порівняльно-типологічний, герменевтичний, культурно-історичний, рецептивної естетики) сприяли комплексному підход
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Чигляєв, Ярослав. "Футуристичні театральні проєкти Фортунато Деперо: на початках «театру художника»". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 36 (17 червня 2025): 84–89. https://doi.org/10.34026/1997-4264.36.2025.332761.

Full text
Abstract:
Мета статті – презентація театральної практики провідного італійського футуриста Ф. Деперо як витоку тенденції «театру художника» задля окреслення її історичної тяглості й кращого розуміння впливу італійського футуризму на становлення театру, в якому художник не просто оформлює виставу, а осмислює її як цілісний «синтетичний» мистецький витвір. Методологія дослідження базується на застосуванні аналітичного, культурно-історичного та описового методів для презентації предмета досліду та належного обґрунтування висновків. Наукова новизна дослідження полягає в акцентуванні ролі Ф. Деперо як предте
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Курінна, Наталія. "ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРНА ПАРАДИГМА УКРАЇНСЬКОГО ОКЦИДЕНТАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРНОМУ ДИСКУРСІ МУРУ". PRECARPATHIAN BULLETIN OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY Word, № 18(69) (7 листопада 2023): 162–72. http://dx.doi.org/10.31471/2304-7402-2023-18(69)-162-172.

Full text
Abstract:
Постановка проблеми. Інтенсифікація вивчення феномена окциденталізму в науковому академічному просторі пов՚язана передусім з політичним підґрунтям – державотворенням і націєтворенням України з дотриманням євроінтеграційного вектора, надто в добу соціальних зрушень (революцій, бунтів, воєн) і «пасіонарних спалахів». Окциденталізм як демократична, філософсько-культурна, аксіологічна парадигма світобачення, окрім того, іманентно виконує роль своєрідного «маятника», що розхитує імперські й тоталітарні режими. Проте «проблема Заходу» в контексті геополітичної і геокультурної орієнтації має інтердис
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Дунєва, О. І. "ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОСТІРОНІЇ З ПОЗИЦІЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ". Nova fìlologìâ, № 93 (17 травня 2024): 72–77. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-10.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено інтерпретації постіронії з позиції лінгвокультурології. Доцільність використання лінгвокультурної парадигми у вивченні становлення та розвитку поняття «постіронія» обґрунтована тісним зв’язком останньої із сучасними суспільно-культурними реаліями. З іншого боку, наголошено на постіронії в контексті художнього наративу як засобу комунікації автора із читачем з позиції чесності та відкритості. Виходячи з нагальної потреби налагодження такого діалогу між автором і читачем, постіронія засвідчує перехід від постмодерної зверхності автора до щирості та довіри. Доцільно розглядати п
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!